Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Минералого-генетическая модель золотого оруденения Савранско-Синицовской площади (Украинский щит)

ВАК РФ 04.00.20, Минералогия, кристаллография

Автореферат диссертации по теме "Минералого-генетическая модель золотого оруденения Савранско-Синицовской площади (Украинский щит)"

М1ШСТЕРСТВО 0СВ1ТИI НАУКИ УКРАШИ ЛЬВШСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УШВЕРСИТЕТ ¡меш ЮАНА ФРАНКА

Н пОП ^

УДК 549: 553.411 (477.74) На правах рукопису

Мудровська 1нна Валерпвна

МШЕРАЛОГО-ГЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ ЗОЛОТОГО ЗРУДЕН1ННЯ САВРАНСЬК0-СИНИЦ1ВСЬК01ПЛОЩ1 (Украшський щит)

Спещальшсть 04.00.20 - мшералопя, кристалограф!я

АВТОРЕФЕРАТ дисертац1У на здобуття наукового ступеня кандидата геолопчних наук

Льв1в - 2000

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр! мшералоги Льв1вського нацюнальноп университету iMeHi 1вана Франка, Мшютерство освгги i науки Украши.

Науковий KepißHiiK - кандидат геолого-мшералопчних наук Скакун Леонщ Зиновшович, доцент кафедри мшералоги Льв^вського нацюнального университету iMeHi 1вана Франка.

Офщшш опоненти:

- доктор геол.-мш. наук Квасниця Вжтор Миколайович провщний науковий сшвробшшк 1нституту reoxiMi'i, мшералоги т рудоутворення HAH Украши (м. Кшв);

- кандидат геол.-мш. наук Братусь Мирослав Дмитрович старший науковий сшвробггник 1нституту геологи i reoxiMi'i горючи копалин HAH Украши (м. JlbBie).

Провщна установа: Кривор1зький техшчний ушверситет (кафедра мшералоги, петрографн та корисних копалин).

Захист вщбудеться '40 "<ис?Юmag 2000 р. о {5^ год, на засщанн спещал!зовано1 вченоГ ради Д 35r051.04 у Львшському нацюнальном ушверситет1 imehi 1вана Франка. Адреса: 79005, м. JIbbib, ву/. Грушевського, 4, геолопчний факультет, ауд. 219.

3 дисертащею можна ознайомитись у науковш б1блютещ Льв1вськог нацюнального ушверситету iMeHi 1вана Франка, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат роз1сланий " 9 " ЫС/уб'Ггис-З_2000 р.

Учений секретар спещал^зованоТ вчено! ради, канд. геол.-мш. наук

G.M. Сливко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Значним досягненням украУнських геоло-пв е вщкриття протягом останшх роктв численних золоторудних об'екпв у межах УкраУнського щита (УЩ). Одним з найбшыи перс-пективних золоторудних райошв е Саврансько-Синищвська зона Дшстерсько-Бузького геоблока (ССЗ), в межах якоУ, окрш Майського родовища, вщкрито ряд перспективних рудопрояв1в золота. При детальнш вивченост1 особливостей Ух геолого-структурноУ позицн 1 будови ряд питань (генезис золотого зруденшня в ретроградних чар-номт-гранулггових комплексах, сингенетичшсть/етгенетичшсть руд-ноУ мшерал1заци, мшералопчна зональшсть у межах рудних зон, пре-курсори зрудешння) залишаються слабо вивченими, що й зумовило проведения детальних мшералопчних дослщжень даних об'еюпв. Виршення цих проблем сприятиме тдвищенню ефективносп пошуку золоторудних об'ектш у гранул1т-амф1бол1тових комплексах щита.

Мета роботи - побудова мшералого-генетичноУ модел1 форму-вання золотожильних родовищ у високометаморф1зованих комплексах порщ.

Завдання дослзджень: 1) визначення м1сця золоторудноУ мшерашзащУ ССЗ у послщовносп метаморф1чних 1 постметаморф1ч-них процеав; 2) вивчення особливостей мшерагнв рудних зон золоторудних об'екпв ССЗ, а саме: а) послщовност1 формування мшераль-них парагенетичних асощащй; б) типоморфних властивостей та онтогенезу мшерал!в; в) залежное™ генерального складу руд вщ особливостей вмюних порщ; г) умов перенесения й осадження золота; д) динамки формування продуктивних дшянок в межах рудних зон; е) мшералопчноУ зональносп в межах рудних зон; 3) встановлення генезису сульфщно-арсенщноУ \ золотоУ мшерашзащУ; 4) розробка нових пошукових критернв та ознак золотого зрудешння для родовищ золота в чарноют-гранулггових комплексах порщ УкраУнського щита.

Наукова новизна: 1) на основ1 мшералопчних доашджень виз-начено мгсце золото-сульфщноУ мшералЬащУ в послщовносп мета-морф!чних 1 постметаморф1чних процеав формування ССЗ; 2) побу-дована схема формування мшералопчноУ зональносп" в рудних зонах прояв1в золота ССЗ; 3) визначено склад рудноУ асощащУ та динамка формування продуктивних дшянок в межах рудних зон; 4) визначена роль шротиновоУ мшералпащУ як геох1\пчного бар'еру при осадженш золота для родовищ золота в метаморф1зованих комплексах.

Практичне значения одержаних результате. Дослщження, покладеш в основу дисертацшноУ роботи, виконувалися в межах

проекту 0198U004844 "Мшералого-генетичне моделювання родовищ золота, ср1бла i пол1метал1в УкраУни як основа прогнозування нових рудних об'екпв i технолопчних властивостей руд" i фшансувався Грантом фонду Мак-KiHCTpi Спшки Економ1чноУ Геологи (SEG). Отримаш автором результата дослщжень рудноУ мшерашзацн вико-ристовуються геологами ПЗЕ № 46 КП "Клровгеолопя". Розроблеш мшералопчш ознаки зрудешння доповнюють комплекс структурно-формацшних, петрограф1чних i мшералого-ф!зичних пошукових критерий, що дае змогу оперативно видшяти продуктивш дшянки в межах рудних зон золоторудних родовищ метаморф1зованих комплексе.

Фактичний матер1ал та особистий внесок здобувача. В основу роботи лягли результата польових i лабораторних дослщжень, яю виконан! автором шд час роботи за темою ГМ 349Б, а також протягом трьох роюв навчання (1996-1999 pp.) в стацюнарнш acnipaHTypi шд кер1вництвом доцента Л.З. Скакуна на кафедр! мшералоги геолопчного факультету Льв1вського национального университету ¡мен! 1вана Франка. При написанш дисертаци автором використано результата дослщжень колективу геолопчного факультету ДНУ (м. Льв1в) та 1ГМР HAH УкраУни (м.Кшв), проведено анал1з фондовоУ та опубл1кованоУ лггератури. На ochobi обробки MaTepianiß опису керну 120 свердловин Майського родовища i рудопрояв1в Савранський, Полянецький, Квггка автором вобрано близько 1000 проб для мшералопчних дослщжень, в межах яких: а) проведено мшераграф1чш доошдження 800 проб; б) протестовано магштш властивост! шротину методом магштноУ порошкографй' в 760 пробах, в) здшснено структурне травления трипв -в 50, магнетиту - в 30, шротину - в 17 пробах. Автором виконано 130 мкрозондових i 25 рентгеноструктурних анал!31в мшерал^в рудних зон, проведено дослщження термо-Е.Р.С магнетиту, сульфццв i арсенццв в 100 пробах. Детально вивчеш типоморфш властивост1 nipoTHHy, магнетиту, халькошриту та самородного золота. Побудовано схеми розподщу мшерал1в у рудних зонах Майського родовища та загалып схеми просторового розподшу тишв рудноУ минерал 1заци в межах ССЗ. Встановлено умови осадження золота та динамка формування продуктивних дшянок. Розроблено пошуков1 ознаки продуктивних дшянок рудних зон прояв1в золота ССЗ.

Особливоеп формування золоторудних об'аспв ССЗ охарактеризован! в роботах "Взаемовщношення метаморф1чного та пдротер-мального процес!в у формуванш Майського золоторудного родовища (УкраУнський щит)"; "Структурна та мшералопчна зональнють Майського золоторудного родовища"; "The mineralogical criterion of

correlation between metamorphic and hydrothermal processes during the Mayske lode-gold deposits forming", "The mineralogenetic model of gold ores formation of the Savransko-Sinitsovska ore zone (Ukrainian Shield)".

У статтях "Стввщношення гексагонального та моноклшного шротишв в рудних зонах Майського золоторудного родовища", "Ilipo-тин в рудних зонах Майського золоторудного родовища: особливосп складу та Miene в процеа рудоутворення" та тезах "Роль пирротина в локализации золотого оруденения в метаморфических формациях Украинского кристаллического щита", "Особенности пирротиновой минерализации и ее роль в формировании золотого оруденения месторождения Майское (Украинский щит)", "Role of pyrrhotite in formation of gold mineralization in the Mayske deposit" охарактеризована роль п1ротину в процеа формування мшеральних парагенетичних асощацш рудних зон i золоторудно* асощацн.

Результата доелвджень особливостей мшерал4в золоторудног асощаци викладеш в CTarri "Самородне золото Майського золоторудного родовища" та роботах "Золотовмюш мшеральш асощаци Майського золоторудного родовища та мехашзм ix формування"; "Au-minerals zonality in ore bodies of the Mayske lode-gold deposits (Ukrainian Shield) as a result of chromatographic separation of elements".

Апробащя та впровадження результатт. Результата проведених дослщжень було використано у науково-дослщному звт по тем1 ГМ-349Б. Головт положения дисертацшно!" роботи дошш-цались на наукових семшарах кафедри минералоги (1999 р.), звтшх ¡аукових конференщях геолопчного факультету Льв1вського /шверситету (1998-1999 pp.), а також на мiжнapoдниx конференщях 'Сучасш проблеми геологи, пошугав. розвадки та ощнки родовищ сорисних копалин" (Москва, 1997), "Молодь та проблеми геологи" Томськ, 1998), "Precambrian gold in the Fennoscandian and Ukrainian shields and related areas" (Трондхейм, Hopвeгiя, 1999), "MinWien99" Вщень, Австрия, 1999), "HayicoBi основи прогнозування, пошуив та )цшки родовищ золота" (Льв1в, 1999).

Публжаци. По TeMi дисертацп опубликовано 12 роби, яи идготовлеш самостшно та у сшвавторств1, з них 3 стагп i 9 тез ;оповщей м1жнародних конференцш.

Структура та об'ем роботи. Дисертащя мютить вступ, 6 роз-;шв, висновки та список .штератури з 236 найменувань, супровод-<уеться 161 малюнком та 22 таблицями. Текстова частина викладена lallO машинописних CTopiHKax,

Користуючись можливютю, автор щиро дякуе своему науковому KcpißHHKOBi кандидату геол.-мш. наук., доценту кафедри мшералоги JI.3. Скакуну за постшну увагу, керування та творче надихання гад час написания роботи.

Особливу подяку автор висловлюе м.н.с. 1.6. Меркушину за постайну шдтримку та консультаци на bcîx етапах роботи.

Автор вдячний доктору геол.-мш. наук, професору, завщувачу кафедри загально! геологи А.О. Слворонову, доктору геол.-Min. наук., професору кафедри корисних копалин О.Б. Боброву за консультаци шд час написания роботи та допомогу в проведенш польових робп\

Написания дано! роботи було б неможливим без допомоги сшв-робггника 1ГМР HAH Украши I.M. Бондаренко по проведению мпсро-зондових дослщжень. Автор вдячний за допомогу доктору геол.-мш. наук, професору кафедри мшералоги O.I. Матковському, канд. геол.-мш. наук, доценту каф. мшералогй A.A. Ясинськш, доктору геол.-мш. наук, професору C.B. Нечаеву, канд. геол.-мш. наук I.T. Бакуменко, науковому ствробтшку В.О. Фаворову, науковому сшвробтшку О.Л. Побережськш, науковому сшвробтшку C.B. Бфуку, студенту М.В. Рожику та асшранту O.B. Волошину.

Написания роботи стало можливим завдяки гадтримщ колег-виробничниив КП "Клровгеолопя": головного геолога шдприемства О.Ф. Маивчука, головного геолога ПЗЕ № 46 В.М. Серпенко, геолога ПЗЕ № 46 B.I. Погукая та багатьох шших, яким автор дякуе за допомогу та надаш матер1али

3MICT РОБОТИ

Роздш 1 "Постановка проблеми". Прояви золота ССЗ належать до золото-сульфвдно-кварцево! групи формацш родовищ великих глибин i3 малосульфадними рудами золото-залпистого та золото-миш'якового типу (Петровська, 1973), або до метаморфогенних ультраметаморфгчних постграштизацшних родовищ (Белевцев, 1979). За основними характеристиками золоторудш об' екти ССЗ вадповадають мезозональним (мезотермальним) родовищам древшх щипв (Gebre-Mariam, 1997). Критичний огляд лггератури свщчить про вщсутшсть едино! моде.т формування золоторудних родовищ у ретроградних чарнокгг-гранугитових комплексах. При побудуванш мшералого-генетичнох модсл1 формування золотого зруденшня ССЗ нами зроблена спроба визначити на ochobî комплексу мшералопчних дослщжень ряд проблем, а саме: генезис та вис формування золоторудюн мшералпацп, ф13ико-х1м1чш параметри середовища мшералоутворення, форми

перенесения та причини осадження золота з розчишв. Мшералого-генетична модель зруденшня являе собою синтез фактолопчно1 модел1 та теорш, ям окреслюють основш момента формування рудовмкних товщ I руд. Для родовищ ¿з багатоетапною складною ютор1его формування неможливо охарактеризувати адекватно весь процес в щлому, тому фактолопчна модель побудована на основ1 дослщжень особливостей мшеральних парагенетичних асощащй рудних зон 1 характеру сшввадношення рудних мшерал1в 13 складовими рудовшсних товщ. Основою для генетичних побудов слугують результата численних експериментальних роб1т, ¡з якими проводиться узгодження отриманих результата дослщжень реально юнуючих мшеральних парагенезис1в. Попередшми дослщниками встановлено, що формування золото! мшерал1зацп вщбувалося шсля завершения процеав метаморф1чно! трансформацй вмюних порщ. Мшеральш асощацп, що сформувалися теля етапу метаморфизму, ми будемо називати пдротермальними, або пocтмeтaмopфiчними. 3 метою видшення економ1чно важливо! частини постметаморфпшо! мшерал1заци для мшера.гпв золовмюно! асощацп (самородне золото, самородний вгсмут, трит-Ш, халькотрит, сидерит) в подальшому використовуються термши "мшерали продуктивно! асощацп", "рудна мшера.*гоащя", "рудна парагенетична асощащя".

Роздш 2 "Загальш риси золоторудних об'екгпв УкраУнського щита". 3 вщкриття геологами КП "Юровгеолопя" Держкомгеологп Украши в 1991 р. Майського родовища почався етап планом1рного пошуку золоторудних об' екпв на територп Украшського щита, значний внесок у дослщження яких зроблено колективами 1ГМР НАН Украши (м.Кшв) 1 геолопчного факультету ЛНУ (м. Льв1в).

Для золоторудних об' ектт УЩ в ид тлеться ряд загальних рис: а) локал1зац1я родовищ у середовищах, сприятливих для руху флющв; б) контрастний склад вмюних порщ; в) просторовий або генетичний зв'язок руднох мшералпацп з плутошчними тшами; г) однорщний склад мшеральних асощацш рудних зон (шротин, шрит, халькотрит, самородш золото, вюмут 1 ср^бло, карбоната); д) залежшеть потуж-ност! рудних зон i дщянок навколорудного метасоматозу вщ ступеню метаморф13му вмюних порщ. Однотапшсть характеристик родовищ в р!зних гeoдинaмiчниx умовах наводить на думку про единий мехатзм формування золотого зруденшня у метаморфЬованих комплексах УЩ.

ССЗ являе собою субмеридюнально ор1ентовану структурну дшянку довжиною 80-100 км 1 шириною до 16 км у швшчно-схщнш частиш Дшстерсько-Бузького геоблока. Особливосп будови ССЗ

зумовлет розташуванням п на стику Дтстерсько-Бузького, Росин-сько-Тиючського та Клровоградського геоблоюв. Протягом тзньо-архейського-протерозойського еташв для ССЗ були притаманш шдивщуальш особливосп режиму тектошчного розвитку та супутшх ендогенних процешв. Гранул1тов1 утворення побузького чарноют-гранугптового структурно-формацшного комплексу змшеш накла-деними процесами д1афторезу та граштизацн в умовах амф1бол1тово1 фаци. Розташування золоторудних об' екпв в межах ССЗ (Майське родовище, рудопрояви Чимерпольський, Савранський, Полянецький, Глибочек, Капустянський) контролюеться зонами з' еднання д^агональних 1 субмеридюнальних розлом1в. Вмшш комплекси представлеш перешаруванням амф^болтв, кристалосланщв i гнсйав ¿з пщпорядкованою кшыастю кальциф1р1в 1 скаршв. Серед суперкрустальних утворень широко розвинеш м!гматити, плагю-грашти, пегматсвдш гратти. Рудт зони приурочеш до дшянок порщ контрастного складу; часто з одного боку вони обмежеш мшоттизованими кварц-плагюклаз-бютитовими породами, з другого -пачками мафЬг-метаультрамафтв. Руди формуються по олитжлаз-кварц-бютитових метасоматитах, в межах яких розвиваються кшька зближених смуг ¡з щцвищеним вмютом сульфадв (до 3-8 % пор1вняно з 0,1-1 % в безрудних зонах) 1 карбона™. Навколорудш змши проявлен! слабко та представлен! тонкими (1 мм-10 см) зонами розвитку калпнпату, цеолтв, гематиту та карбоната.

У роздип 3 "Мшеральний склад рудних тш" охарактеризовано особливост! мжерал!в рудних зон золоторудних об'екпв ССЗ. Руди мають вкраплено-тонкопрожилкову структуру; сульфщи та карбоната виповнюють мережу трщин крихких деформацш, розвиваються по магнетиту та по спайносп в бютш1 Вм!ст сульфщв та карбонат!в складае 3-8 %, пор!вняно з 0,1-1,0 % в безрудних д!лянках.

Оксиди та гщроксиди в межах рудних зон представлен! магнетитом, хромшпшелщами, гаштом, урашттом, шьметтом, рутилом, анатазом, гематитом, гетитом. Магнетит розвинений як в рудних метасоматитах, так ! в навколорудних породах. У скарнах та амф!бол!зованих ортошроксенових р!зновидах метаультрамафтв магнетит-кварщда смуги розвиваються по амф!бол-шроксенових складових. Др!бш зерна магнетиту розвиваються по трйцинах в оли-о-клаз1 та граната. В асощаци з магнетитом спостерц-аються хромшшне-Л1ди, гашт. Травления виявило продукти розпаду твердих розчишв у магнетитових агрегатах. У поодиноких випадках в асощацп з магнетитом зустр!чаеться уранШт. На дшянках розвитку сульфщно! мшерал!-

зацп в асощацп з гексашротином поширений тьмешт. Рутил формуе стсу др1бних (1-4 мкм.) округлих або голчастих видшень в ¡льмент, шод1 симплектитов! агрегати рутилу та триту-П в шьметтовш матрищ. Др1бш видшення рутилу замщуються анатазом. В склада золоторудной асощацп зустр1чаеться гематит, в агрегатах дисульфщизацп гексашротину- гетит.

Арсешди та сульфоарсешди шкелю та кобальту. Арсешдт мшерали тяжшть до рудних зон, розташованих серед кальциф1р1в, скаршв та амф1бол1зованих ортошроксенових р1зновщцв метаультра-мафтв. В склад1 руд нами виявлено льолшггг, арсеношрит, пент-ландит, герсдорфи-, шкелш, маухерит, глаукодот, кобальтин, мшерит, браво1т. Найбшьш раншм мшералом ельолтгт, який спостер1гаеться в трщинах крихких деформащй у магнетита разом ¡з гексашротином. Льолшггг найчастпле зустр1чаеться у виглядг кородованих релиспв в арсенотрит'ь. Пентландит утворюе полум яподабт видшення та прожилки в гексашротиш; на дшянках ¿з значним вмгстом пентландиту вш замщуеться арсешдами та сульфоарсешдами шкелю та кобальту (шкелтом, герсдорфшом, глаукодотом, маухеритом, мшеритом, кобальтином). В агрегатах дисульфщизацй релжти пентландиу зустр1чаються в бравотг.

Сульфвдш мшерали е основними складовими рудних зон ССЗ. Сульфщи представлет головним чином гекса- та клшошротином, шритом, халькошритом; у шдкоренш кшькосп розвинеш мол1бдетт, марказит, сфалерит, галешт, кубашт, смайтит. Гексатротин, е постш-ним мшсралом рудних зон. Иого вм1ст становить 0,1-70,0 об. % вщ загально! кшькосп мшерал1в рудних зон. Гексатротин виповнюе трщини крихких деформащй у силшатнш матрищ та магнетиту часто магнетит залишаеться лише у виглядо рел1кпв у гексашротиш. У рудних зонах Чимерпольського та Савранського рудопрояв1в разом ¿з гексашротином розвинений графп\ Вмгст Бе в гексашротиш становить 46,6-45,5 ат. %; Со 0,04-0,07 ат. %; № 0,01-0,44 ат. %. По гексашротину розвиваються шрит-1, халькошрит-1, пентландит. Частка гексашротину зазнае дисульфщизаци з формуванням дисперсних 1грегапв, в склад яких входять смайтит, мельшковгг-шрит, гетит, :ульфгги та тюсульфати зал1за. Клтотротин поширений в склад1 юлоторудно! асощацп. Вш розвиваеться по краях 1 трщинах в хксашротиш, шод1 повшстю його зам^щуючи. Вмкт зал1за в клшот-ютит на 0,5 ат. % менше, шж в гексашротиш, який вш зампцуе. В юнах розвитку сульфщно! мшерал1зацп спостер1гаеться три генерацп приту. Шрит-1 зустр!чаеться у вигляд! крупних (до 1 см) субщю-

морфних та щоморфних мстакристал1в в агрегатах гексашротину та магнетиту. Шрит-П утворюе масивш агрегата, що повторюють форму гексашротинових в ид ¿лень; спостер^гаються поступов1 переходи вщ дшянок з коломорфною будовою, складених продуктами дисульфщизацп гексашротину, до шрит-И-марказитових зернистих утворень. Структурне травления виявило неоднорщну будову агрегата шриту-П. Центральш частани агрегата складет скупченням др1бних (1 мкм.) скелетних кристал!в ¿з блоковим заростанням граней, крайов! -куб1чними кристалами зонально! будови розм1ром 1-5 мкм. Шрит-Ш асощюе з клшошротином, халькошритом-П та самородним золотом. Вш утворюе друзов1 агрегата куб1чних кристал1в розм1ром 1-3 мкм. по краях видшень шриту-1 та -II або виповнюе трпцини в кварщ. Халькотрит представлений двома генеращями. Халькошрит-1 утворюе облям1вки на гранищ гексашротину та шриту-1. В крупних тщшеннях халькошриту-1 спостеркаються пластинки кубашту. Халькошрит-Н зустр^чаеться разом в мшералами продуктивно! асощаци, утворюючи крупт ксенобласта та нитковидш виповнення трпцин в кварщ. МолШден'ип поширений в ктотно кварцових дщянках рудних зон. Найчастше вш асощюе з шритом-1 та -II. Вмют сфалериту 1 галеюту складае 0,001-2 об. % вщ загально! юлькост) мшерал1в рудних зон. Сфалерит асощюе з гекса- та клшошротином, халькошритом-1, шритом-1 та -И.

Самородш елементи та мшерали золота, вкмуту 1 ср1бла. Самородне золото розвиваеться переважно по шротину, повшстю зам1щуючи др1бш його видшення в сульфидах 1 трщинах у пород!. Золото утворюе шпвки, луски, дендрита, подекуди щоморфш кристали та двшники. Др1бш (0,1-15,0 мкм.) зерна самородного золота мають однорщну будову; в бшьш крупних видшеннях спостер!гаються структури перекристал1заци - центральш частини мають масивну, а крайов1 - розщеплену, ямчасту, дендритну будову. Крупш золотини характеризуються масивною або дендритного будовою. Кшьысть та розм1р золотин залежать вад складу рудного агрегату, насамперед, вщ сшввщношення первинно! кшькосп гекса- та клшотротину Розм1ршсть золотин коливаегься в межах одте! проби вщ 0,0001 до 5,0 мм, сшввщношення др1бних I крупних зерен становить 4:1. Пробшсть золота коливаегься в межах 898-990; 79 % золота високопробне (940990). На дшянках 1з високим вмютом халькошриту зустр1чаегься аурикуприт. Самородный вгсмут зустр1чаеться на дшянках ¿з шдвшценим вмгстом золота, утворюючи тоню проростання з самородним золотом. В крупних агрегатах вшмуту спостерЬаються

др^бга (1-5 мкм.) проростання кварцу. В асощаци з самородним вюмутом розвинений в1смутип. В агрегатах зростання золота й вюмуту вдентифшовано мальдошт, жозегг-В. Попередш дослщники (Нечаев, 1997) вщм1чають наявшсть самородного сргбла, електруму, самородниого телуру, геситу, калавериту, телуров'гсмутиту.

Нерудш мшерали. Перекристал1заци або новоутворення мше-рал^в вмгсних метасоматига, сингенних процесам формування мшера-л1защ1 рудних зон, не спостер1гаеться. Кварц в рудних зонах грануляр-ний, ттенсивно мшоттизований до формування ламшарних структур. Тршщни в кварщ виповнеш сульфидами, самородним золотом. За виключенням мжронних проростань кварцу в самородному вюмуп, новоутворень кварцу, сингенних формуванню мшерал1зацп рудних зон, немае. В склад1 продуктивно! асощацп поширеш сидерит, хлорит, зм1шаношаруват1 силгкати типу Шт-смектит. Даш мшерали кородують сульфщи та виповнюють трщини в пород!. Навколо сульфщизованих трйцин ¡з золотом формуються 0,1-10,0-мм зони розвитку альбту, мшроклшу, гематиту, цеолите. ГЬслярудт трщини виповнеш коломорфними агрегатами хлориту, кальцитом, флюоритом.

У Роздип 4 "Особливосп формування вмкних порщ 1 руд Саврансько-Синиц\всько1 рудно? зони" розглядасться посладовшсть формування вмгсних комплекав 1 мшеральних парагенезиав рудних зон.

Спшвщношення метаморф1чних 1 постметаморф1чних проце-С1В в ход! формування золоторудно? мшерал^заци ССЗ. Генезис рудно! мшерал1зацп визначався на основ! дослщжень особливостей ;швв1Дношень мшерал1в вмгсних порад 1з мшералами рудних зон. Впюв! взаемовщносини мшерал!в визначались ¡з врахуванням ступе-по та характеру 1х деформованосп. Систематичш дослщження вказу-оть на наявшсть трьох комплекав мшсрал1в, що р1зко вщлзняються ¡а даними ознаками. Агрегата мшерал!в першого комплексу (кварц, .•пкроклш, амф^боли та троксени, бютит) зазнали рекристал1зацй та тластичних деформащй. Мшерали другого комплексу (о.щгоклаз-щьбгг, турмалш, гранат, кордоерит, магнетит) несуть слщи слабких грихких деформащй. Мшерали рудних зон (сульфщи, арсенщи, карбо-1ати, золото) не несуть слщв деформащй 1 лише зрщка розбип мпсро-рйцинами. Процес формування золоторудних об' екпв ССЗ подаля-ться на етапи: а) гранулггового метаморф1зму; б) граштизацп на фош >етроградного амф1болггового метаморф1зму та пластичних деформа-;ш, в хода якого вщбувалося формування товыц амф1болтв, криста-

Л1чних сланщв, гнейав, скаршв, пегматита \ м1гматитав; в) штен-сивних деформацш 1з формуванням зон мшоншв по вс^х типах порщ; г) олноклазового бластезу та розвитку асощацп гранат-корд1ерит-б1отит-олпчжлаз-турмалш-кварц-магнетит ¿з формуванням олноклаз-кварц-б10титових метасоматипв; д) крихких деформацш та розвитку сульфщно-карбонатно! мшерал1зацп з самородним золотом. Мшераль защя рудних зон прояв1в золота ССЗ мае формальш ознаки синмета-морф1чного походження: вщсутшсть видимих навколорудних змш, жил та прожилково! мшерал1заци; низький вмют сульфщв; поширешсгь шротину, магнетиту, рутилу, ганпу; наявшсть метаморфгчних парагенезиав (сил1машт-гранат-корд1ерит-бютит та магнетит-шпшель-шьменгг) у склад! рудовмюних метасоматитав. Однак характер стввщношень м1нерал1в рудних зон ¿з складовими вм1сних порщ свщчить про гюстметаморф1чну природу рудно! мшерал1заци. Розвитку рудних зон передували тектошчш дислокацп, що призвели до появи сггки трицин крихких деформацш в ус1х породних р1зновидах; максимальний розвиток крихко! трщинуватоста спостер1гаеться в о.шгоклазових метасоматитах. Циркуляция постграштизацшних флю-ццв по трщинах викликае вилучення зал!за з1 складу зал1зистих амф1-бол1в 1 троксешв 1 формування магнетит-кварцово! мшерал1заци. Розвиток магнетиту на завершенш метаморф1чного етапу пщтверд-жуеться: а) вщсутшстю у магнетитових агрегатах пластичних деформацш при наявноста слщв пластичних деформацш у вмюних породах; б) вщсутшстю слщ1в кородування магнетиту породоутворюючими сшшсатами; в) розвитком магнетиту по трйцинах в граната та олио-клазь Наявшсть ореолу магнетиту в зонах ол1гоклазового метасоматозу е важливим моментом у формуванш сульфщно! 1 рудно! М1нерал1-зацп, осильки по магнетиту формуеться раннш постметаморф1чний мшерал - гексашротин. Формування мшерал1в сульфщних 1 рудного парагенезиав вщбувалося по трщинах крихких деформацш без змш породоутворюючих мiнepaлiв Доказами постметаморф1чно! природи золото-сульфщно-карбонатно! мiнepaлiзaцii е: а) вщсутшсть слщ1в пластичних деформацш в сульфщно-карбонатних агрегатах; б) вщсутшсть кородування мшерал^в рудовшсних порщ сульфщами та зам1щення сульфедв мшералами вмкних порщ; в) поширенють у рудах продуктав дисульфщизаци та марказиту; г) розвиток в асощаци з самородним золотом змипаношаруватих силисатав типу шт-смектит, цеолтв; друз триту-Ш; наявшсть дендритав золота.

Вне рудноГ мшералЬацп ССЗ. Абсолютний вис формування амф1болп--гнейсових комплекав ССЗ, визначений за цирконом уран-

свинцевим методом, становить 2,7 млрд. роив (Маювчук та ш. 1999), граштизащя та формування лужних граншдщв датуються 2,4-2,3 млрд. роив (Бобров та ш., 1999), становления аплгг-пегматощних грантв - 2,02 млрд. ройв (Степанюк та iH., 1999). Абсолютний вис аналопчних грантв Ятшевського масиву, визначений прямим термо-емгсшним методом за стввщношенням 207РЬ/20бРЬ у циркот, складае 1,96 млрд. ройв (Ярощук та ш., 1996). BiK рудно! мшералпзацп, визначений за стввщношенням 187Re/1870s у мол1бдент, складае 2,06 млрд. роив (Stein, 1998), що вщповщае моменту формуваня пегмати-тових Tin. Однак напп дослщження беззаперечно свщчать про формування мол1бдешту теля становления пегматитових тш в асощацп з мшералами постметамор ф1чних парагенезиав. В експериментальних роботах (Suzuki, 2000) в1дм1часться завищення вису рудног мшераль зацп, визначеного за мол1бдеттовим геохронометром внаслщок змши

1 on -I n't f

стввщношення Re/ Os тд даею гщротермальних розчитв. Нами встановлено с.шди рекристал1зацп мол1бдешту тд час формування золоторудно! асощацп. Таким чином, ми з достсшртспо можемо вказувати тшьки нижню границю зруденшня (2,04-2,06 млрд. роив), що вщповщае моменту формування пегматитових утворень ССЗ.

Постметаморф1чн1 мшеральш парагенетичш асощацн та послщовшсть мшералоутворення. Для мшерагйзацп рудних зон прояв1в золота ССЗ характерна успадкованють простору при послщов-ному зампценш рантх постметаморф1чних мшерал1в бшып тзшми. Послщовтсть формування постметаморф1чних мшеральних асощащй золоторудних прояв1в ССЗ: 1) гексатротин+шьметт (±льолшггг, графп-); 2) трит-1+халькошрит-1+пентландит+мол1бдешт (±арсенот-рит, ткелш, гередорфи, глаукодот, кубашт, шеелгг); 3) продукги дисульфщизацп шротину+трит-П+марказит+сфалерит (±рутил, гале-niT, смайтит, бравогг, мшерит, вюларит); 4) а) юпношротин+шрит-Ш+сидерит+змшаношарувап силжати типу шт-смектит+тзнш кал1-шпат+гематит+цеолгш+самородне золото; б) халькотрит-П+самород-не золото+самородний вгемут+вкмутин; в) телуриди+самородне cpi6-ло+аурикуприт; 5) шрит-1У+кальцит +хлорит+флюорит.

Складов! гексатротин-льолтггтовоi асощацп (гексатротин, шьметт, льoлiнriт, графи-) е найбшып раншми постметаморф1чними мшералами. Початковий етап формування постметаморф1чно1 мшера-л1защ! характеризуеться виразною дивергенщею As-S. Яйцо сульфидна мшерал1защя тя'те до по.шв м1гматипв, то арсенщна формуегься на дшянках кальциф1р1в, скаршв, кордоерит-гранатових сланщв. Ця початкова мшералопчна зональтсть зумовлюе подалыпий розвиток

сульфщних або арсенщних парагенезишв. Найбшыы раншм постмета-морф1чним мшералом е гексатротин. Склад гексагошротину (Рео^-Ре0.9о8) за межами поля стабшьносй шриту вщповщае температурам 600-500°С. Розвиток гексатротину по магнетиту супроводжуеться вившьненням титану з1 складу магнетиту та формуванням шьмешту, а також графиу на дшянках ¿з збереженням кальциф1р1в.

Шрит-арсенотритова асощащя (шрит-1, арсеношрит, пент-ландит, халькотрит-1, кубашт, мол1бдешт, шеелгг) формуеться в умо-вах зниження температур (500-450°С) при зростаючш активноси арки. Мшерали дано! асощаци розвиваються шляхом замйцення гексашротиново! матрищ, що пщтверджуеться зворотною корелящею м1ж юлыастю гексатротину та сульфщв. Розвиток шриту вщбуваеться шляхом зустр1чно! дифузи зал1за та арки, що призводить до р1зкого зростання дефщиту зал1за в гексашротиш (до 0,13-0,17). В арсенщних асощащях льoлiнгiт зампцуеться арсеношритом. Вмют пентландиту, що зам1щуе гексатротин, в арсенщних парагенезисах значно перевищуе вмют пентландиту в сульфщних рудах. На дшянках ¿з високим вмютом пентландиту вш замщуеться шкелшом, гередорфпхш, глаукодотом.

В склад трит-сфалеритовог асощаци входять агрегати дисуль-фщизаци гексатротину, трит-П, марказит, рутил, сфалерит, галешт, смайтит, бравогг, мшерит, вюларит. Дисульфщизащя гексатротину розвиваеться локально. Наявшсть в склад1 продукта дисульфщизацп сульфтв 1 тюсульфата зал1за, гетиту вказуе на низькотемпературний режим мшералоутворення. Розвиток по пентландиту бравопу, мшери-ту, вюлариту також демонструе низькотемпературний режим розчишв. Перекристал1защя дисперсиих продукта дисульфщизацп вщм1чае зростання температур. В результат самооргашзаци коломорфних агрегата вщбуваеться формування скелетних м1крокристал1в шриту; подальший розвиток процесу призводить до блокового заростання граней скелета, укрупнения зерен ¿з формуванням шрит-Н-марказитового агрегату. Ефективного впливу процеав дисульфщизацп та формування парагенезису шрит-П-марказит на склад гексатротину не виявлено. Фугггившсть с1рки в рудних зонах буферуеться мшеральними парами шротин-шрит 1 шрит-гематит. Коливання зал1зистосп сфалериту вщображуе режим арки в систем!.

Формування клтотротин-халъкотритовоХ асощаци з самородним золотом (клшотротин, шрит-Ш, сидерит, змшаношаруват1 силшати типу ипт-смектит, тзнш кал1шпат, гематит, цеолгга, самородне золото, халькошрит-П, самородний вгсмут, вюмутин, телуриди,

самородне cpi6no, аурикуприт) за комплексом ознак (кокардов1 та друзов1 агрегати триту-III, дендрити самородного золота; розвиток карбонат-гщрослюдистих агрегата) вщбувалося в типово гщротер-мальних умовах. Вщсутшсть видимих навколорудних змш вказуе на вр1вноваженють рудних розчишв i3 рудовмюними кварц-польовошиа-товимп породами; локально проявлена взаемодая розчишв i3 вмгсними породами вщображусться у альбггизаци плапоклазу, розвитку мпфоклшу, цеолтв, гематиту. Рудш розчини викликають трансформащю гексашротин=>клшотротин; температура даного про-цесу не перевищуе 273°С (Desborought, Carpenter, 1965; Sugaki, 1977). Враховуючи, що температура формування рудного парагенезису обме-жуеться полем стабшьносп клшошротину, а окисно-вщновний потен-щал близький до потршно! точки шрит-шротин-магнетит, ми вва-жаемо, що золото переносилося у виглядх гщросульфщних комплекав вуглекислотними розчинами з пщвищеним окисним потенщалом.

Вивщьнення Fe2+ у процеа замщення гексашротину клшошро-тином призводить до руйнування гщросульфщних комплекйв золота, осадження триту-III та самородного золота. Лавинопод1бний характер формування клшошротину веде до сильного перенасичення розчину та формуванням велико! ктькосп др1бних зерен i дендрита самородного золота низько! пробностг Пересичешсть розчишв вщносно золота досягае максимального значения при 20-30 об.% клшошротину; подальший розвиток процесу призводить до зменшення нергвноваж-Hocri системи та зб1рно! перекристалгзаци самородного золота. 1нтен-сивне осадження халькошриту викликае перевщкладення золота, що проявляегься в очищенш золота вщ домшок, зменшенш кшькост1 золотин при зростанш !х розм1ру, заростанш дендрита i3 формуванням масивних агрегата. Розвиток самородного вюмуту, вкмутину, телуридав вгсмуту та золота, аурикуприту вщбуваеться шляхом замщення самородного золота та сульфццв.

Мшерали тсляруднсн асощаци (шрит-IV, кальцит, хлорит, флюорит) формуються пщ даею шслярудних низькотемпературних гщротермальних розчишв. ГПрит-IV зам1щуе сульфщи, биотит, плагю-клаз, обростае хлоритом i кородуеться кальцитом. Найбщьш шзшми гщротермальними утвореннями е флюорит-кальцитов1 прожилки.

У роз дин 5 "Мшералопчна зональшсть у рудних зонах золоторудних обекта ССЗ" розглядаються законом1рносп розподалу тишв постметаморф1чно! мшерал1зацн в межах СЗЗ, просторове положения рудних зон та розподш постметаморф1чних мшеральних асощащй у рудних делянках. Формування рудних зон контролюеться

речовинним складом та фшьтрацшними особливостями вмкяшх товщ. В межах ССЗ видщяються два типи постметаморф1чно1 мшера.шзаци. На далянках з переважанням в розр1з1 кальциф1р1в, скаршв та апоскарнових порщ спостеркаеться формування арсенщно! постметамор ф 1чно1 мшерал1защ!; вмкт золота в даному тиш руд незначний. Делянки штенсивно! граштизаци та даафторезу гранулггових утворень характеризуються контрастним складом порщ вщ метаультрамафтв до гнейав з переважанням гнейав р1зно! глшоземистоста. На даних дшянках переважае сульфщно-карбонатна золоторудна мшералгзащя.

Дшянки штенсивно мшоштизованих порщ, що обмежують рудш зони, е довгоживучими каналами руху флквдв, вздовж яких вщбува-еться розвиток олггоклазового бластезу з утворенням олпчэклаз-кварц-бютитових метасоматитав. По метасоматитах, в силу особливостей !х складу та реолопчних властивостей, вщбуваеться ¡нтенсивний розвиток крихко! трицинуватоста та формування сульфщно-карбонатно! 1 рудно! мшерал1защ1. Наявшсть на контакта з оли-оклазовими метасоматитими високозал1зистих порщ забезпечуе розвиток магнетиту, а потам гексатротину. Наявшсть останнього е основним фактором формування золоторудно! мшерал1зацн.

Об'емне мшералопчне картування, проведене в межах Майського родовища, дозволило реконструювати картину формування постметамор ф1чнох мшерал1заци. Поле розвитку гексатротину повторюе контури головних рудних зон 1 демонструе юнування довго-кнуючих канал1в руху флющв, що контролювали формування олйоклазових метасоматитав 1 розвиток по них постметаморф1чно1 мшералгзаци. Поле розвитку гексатротину розбиваеться на дв1 частини зонами формування халькошриту та сидериту; золота мшерал1защя розвиваеться на перес1ченш шротинового 1 халькошритового шшв. Конфпуращя пол1в карбонат-халькотритово! мшерал1зацй демонструе появу нових канал1в руху флющ перед привнесениям золоторудних розчишв.

Вивчення будови рудних зон прояв1в золота ССЗ подтвердили загальний характер просторового розподшу постметаморф1чних асощ-ацш в IX межах. Периферичш частини рудних зон складеш гексашро-тином ¡з пщкореною кшыастю магнетиту. В напрямку до центральних частин рудних тал спостертаеться зменшення вмгсту гексатротину з вщповщним наростанням вмгстав шриту-1 та шриту-Н. Делянки розвитку гприту-1 та -II е непродуктивними. Золота мшерал1защя контро-люеться зонами збереженоста шротину, при чому самородне золото розвиваеться тальки на границях переходу гексатротину в юпношро-

тин. Разом 13 самородним золотом уздовж границ! переходу розвинет трит-III, халькотрит, сидерит. Дшянки з максимальною концентра-щею золота займають фронтальне положения в метасоматичнш колонщ м1ж зонами гексашротину та халькошриту.

На основ1 цього вид1ляеться послщовний комплекс пошукових ознак золотого зрудешння. В межах то вид перспективними зонами е оличжлаз-кварц-бютитов! метасоматити, обмежеш з одного боку зонами мшоштизацп, з другого - породами мафгг-ультрамафггового складу. В межах рудних зон перспективними делянками е трпцинувата ол1гоклазов1 метасоматити з сульфадно-карбонатною мшерал1защею; в пол1 розвитку сульфвдв продуктивш дшянки видщяються в зонах переважання клшошротин-халькотритово! мшерал!зацп.

У роздш1 6 "Мшералого-генетична модель золотого зруде-н1ння Саврансько-Синищвсько!' зони" наводиться генерамзована модель формування золотожильно! мшерагпзаци в грану.гпт-амф1бол1-тових комплексах ССЗ. Достов1рне визначення умов еташв первин-ного накопичення речовини та гранулггового метаморф1зму не представляеться можливим в наел ¡док повно! переробленосп гранут-тових утворень тзшшими процесами. Подальша еволющя зони та формування золоторудних родовищ в П межах в першу чергу визначаеться особливостями тектошчного режиму. Бшышстю дос.шд-ниюв В1дм1часться важлива роль апл1фту при формуванн1 золоторудних провшцш (Phillips, 1990, Cameron, 1993, Craw, 1996). Особливосп складу та будови вмюних комплекав ССЗ вказують на формування дано! д1лянки земно! кори в умовах штенсивних висхщних pyxie. Ап.шфт товиц по зонах довгоюнуючих розлом^в в умовах високого теплового потоку шщпое розвиток процеав граштизацп, мн-матизаци та д1афторезу гранулпювих утворень. 1нтенсивш текготчш дислокацп сприяють розвитку в породах дшянок, проникнених для руху рудних флю1Д1в. Поступове понижения тиску i температур, щдтверджене результатами термобарогеох1м1чних дослщжень, сприяе формуванню золото! мшерал1зацй, оскшьки штервал формування золоторудних асощащй е достатньо вузьким (300-200°С).

Мшералопчш доел¡дження вказують, що на Bcix золоторудних об'ектах ССЗ формування сульфщно-карбонатно! мшерал1зацй з самородним золотом вщбувалося в умовах циркуляцп пдротермальних флкДщв по систем! тонких трщин крихких деформацш, яй виникли теля завершения метаморф!чно! трансформаци BMicHHX порщ. Вста-новлення умов формування золото! мшерал1зацп ССЗ можливе при визначенш природи рудних розчишв, !х параметр!в та причин осад-

ження золота з розчишв. Сучасш дослщжсння шдтверджують гетеро-генне походження рудних флкндов для бшьшосп золоторудных родо-вищ у мстаморф1зованих комплексах (Cameron, 1993, Young, 1994). Безперечно, склад рудних флкнддв змшювався протягом всього процесу становления вмюних комплекав (Ляхов та ш., 2000), саме тому видшити основне джерело рудогенеруючих розчишв - пщкоров1 потоки, метаморфогенш та граштизацшш флющи, метеорш води не представляеться можливим. Результата математичного моделювання вказують, що проходження флюхдного потоку через товщу порщ ¿з кларковими вмютами золота викликае мобшзацпо бшыде 15 т. золота з блоку po3MipoM 10x5x30 км (Anderson, 1983). Це дозволяе нам стверджувати, що джерелом рудного компоненту слугували породи вм1сних комплекав.

Мшеральна термометрк та результата термобарогеох1м!чних дослщжень вказують, що формування мшерал1в постметаморф1чних асощащй ССЗ вщбувалося в умовах поступового зниження температур. Змша оксидно! мшерал1зацп сульфщами вказуе на зростання окисного потенщалу та фуптивносп шрки. Верхня температурна гра-ниця формування постметаморф1чно! мшерал1зацп визначаеться за складом гексагошротину (600-500°С). Розвиток мшерал1в наступних сульфщних парагенезисгв вщбувався в умовах поступового зниження температур шляхом твердофазно! трансформаций що вказуе на низыа значения сшввщношення розчин/порода. Розвиток процесу дисуль-фщизацп гексашротину вказуе на привнесения в систему метеорних вод; склад продукта дисульфщизаци (сульф1ти та тюсульфати зал1за, мельшковгг-шрит, браво!т, смайтит) вщображуе зниження температур на даному еташ до 180-170°С (Kucha, 1999). Перекристал1зацш дис-персних продукпв дисульфщизаци з формуванням шрит-марказито-вих агрегаив i3 сфалеритом i галеттом вщповщае зростанню температур (>210°С).

Етапу формування золоторудно! мшерал1заци передували незначш тектошчш дислокаци товиц, яга вщображуються в появ1 слабко! трщинуватосп в сульфщних агрегатах. Саме появою ново! системи трпцинуватост1 пояснюеться змша напрямку руху рудних розчишв, що вщображуеться в зм1ш конф1гурацп формування полгв допродуктивно!, гексашротин-шритово!, та продуктивно!, клшо-шротин-халькошритово! мшерал1зацп, яка вщм1чалася в роздш 5.

Формування рудно! асощацп характеризуеться змшою парамет-piß мшералоутворюючого середовища, що вщповщае привнесению ново! порщ! розчишв. Верхня температурна межа формування золото-

рудно1 асощацп вщповщае температур! формування клшошротину (273°С); нижня температурна границя вгдмгчаеться температурами формування самородного вгсмуту (< 269° С), змшганошаруватих силка™ типу Ш1т-смектит (< 178° С). Вщсутшсть розчинення кварцу при стабшьносп в систем! марказиту свадчить про слабкокислий характер розчишв на початку формування рудно! асощаци. Розвиток м!нерал!в рудного парагенезису супроводжуегься зростанням лужносп розчишв, ознакою чого е формування мшрокристал1в кварцу по самородному вкмуту, розвиток сидериту, гематиту та цеолтв

Геох1\пчним бар' ером при формуванш золоторудно! М1нерал1за-цн слугував шротин. Гексашротин е найбшьш стабьльною формою сульфщу зализа в умовах, що вщповщають початку формування постметаморф1чних парагенезишв. Розвиток сульфщно! мшерал1зацп викликае змши складу гексашротину, внаслщок чого привнесения в систему золотовмюних близьконейтральних вуглекислотних розчишв ¡з шдвищеним окисним потенщалом викликае перетворення гексатротин=>клшотротин шляхом переходу в розчин надлишкового зал1за. Поступления юшв /<е2+ в розчин викликае формування шриту-III 1, як наслщок, зниження активное^ ¿ошв Нрозпад пдросульфщних комплексов й осадження самородного золота.

У Висновках шдведено гадсумки проведених дослщжень, яга дають пщетаву стверджувати, що:

1. Формування сульфщно-карбонатно! золотовмгсно! мшерал!-заци ССЗ вщбуваеться теля завершения метаморф1чних перетворень вмгсних порщ, в умовах циркуляцп пдротермальних розчишв по трщинах крихких деформацш при поступовому зниженш температур та тиску в систем!.

2. Етап ггостметаморф 1чного мшералоутворення починаеться з розвитку гексашротину. Формування сульфщних 1 рудно! асощацш контролюеться зонами розвитку шротину; морфолопчна однорщшеть постметаморф!чних асощацш е наслщком успадкування простору шротиново! матрищ.

3. Золото переноситься у вигляд1 пдросульфщних комплекс!в середньотемпературними гщротермальними вуглекислотними розчи-нами з пщвшценими окисним потенщалом та фуптившетю с!рки.

4. Осадження золота з розчишв викликаеться трансформащею гексатротин:=>клшогпротин. Розвиток халькошритово! мшерал!зацп шщиое перевщкладення, укрупнения та очищения самородного золота з накопиченням його в тилових частинах метасоматично! колонки.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Скакун JI.3., Мудровська I.B., Смець О.В. Сшввщношення гексагонального та моноклшного nipoTHHiB в рудних зонах Майського золоторудного родовища // Вюник Льв1в. ун-ту. Сер. геол. - 1999. -Вии. 13. - С. 62-70.

2. Скакун Л.З., Мудровська I.B., Меркушин I.C. Лротин у рудних зонах Майського золоторудного родовища: особливосп складу та М1сце в процеа рудоутворення // Мшерал. зб,- 1999.- № 49, вип. 1- С. 165-182.

3. Скакун Л.З., Мудровська I.B., Меркушин I.G. Самородне золото Майського золоторудного родовища (Одеська область) // Мшерал. 36. - 1999. - № 49, вип. 2. - С. 160-174.

4. Скакун Л.З., Меркушин И.Е., Эль Айяши Абдельхак, Мудровская И.В. Роль пирротина в локализации золотого оруденения в метаморфических формациях Украинского щита // Тез. докл. междунар. конф. "Современные проблемы геологии, поисков, разведки и оценки месторождений полезных ископаемых". - М: ПАИМС, 1997. - С. 51-52.

5. Мудровская И.В., Скакун Л.З., Меркушин И.Е. Особенности пирротиновой минерализации и ее роль в формировании золотого оруденения месторождения Майское (Украинский щит) // Тез. докл. Второй Междунар. науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых. - Томск: Изд-во НТЛ, 1998. - С. 90.

6. Меркушин I.C., Мудровська I.B., Скакун Л.З., Турчиновський I.I., Рожик М.В. Структурна та мшералопчна зональшеть Майського золоторудного родовища // Матер1али М1жнар. наук. конф. "Hay ко в i основи прогнозування, пошушв та ощнки родовищ золота". - Льв1в: Вид-во ЛДУ, 1999. - С. 83-85.

7. Мудровська I.B., Скакун Л.З. Взаемовщношення метаморф1ч-ного та гидротермального процеав у формуванш Майського золоторудного родовища (Украшський щит) // Матер1али м1жнар. наук, конф. "Науков1 основи прогнозування, пошуюв та оцшки родовищ золота". - Льв1в: Вид-во ЛДУ, 1999. - С. 86-88.

8. Мудровська I.B., Скакун Л.З., Меркушин I.G. Золотовмюш мшеральш асощаци Майського золоторудного родовища та мехашзм 1хнього формування // Матер1али мшнар. наук. конф. "Науков1 основи прогнозування, пошуюв та ощнки родовищ золота". - Льв1в: Вид-во ЛДУ, 1999. - С. 88-89.

9. Mudrovska I.V. The mineralogenetic model of gold ores formation of the Savransko-Sinitsovska ore zone (Ukrainian Shield) // SEG

Newsletter. - Oct. 1998. - P. 58.

10. Skakun L.Z., Mudrovska I.V. Role of pyrrhotite in formation of gold mineralization in the Mayske deposit // Proc. Symp. "Precambrian gold in the Fennoscandian and Ukrainian Shields and related areas". -Trondheim, Norway: NGU. - 1999. - P. 142-143.

11. Skakun L.Z., Mudrovska I.V. The mineralogical criterion of correlation between metamorphic and hydrothermal processes during the Mayske lode-gold deposits forming H Proc. Conf. "MinWien 1999". -Vienna, Austria: - Fortschr. Der Mineral. - 1999. - b.2 - P. 74.

12. Mudrovska I.V., Skakun L.Z. Au-minerals zonality in ore bodies of the Mayske lode-gold deposits (Ukrainian Shield) as a result of chromatographic separation of elements // Proc. Conf. "MinWien 1999". -Vienna, Austria: - Fortschr. Der Mineral. - 1999. - b.2 - P. 75.

Мудровсыса 1нна Валерпвна. Мшералого-генетична модель золотого зруденшня Саврансько-Синищвсько!" плопп (Украшський щит). - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата геолопчних наук за спещальшстю 04.00.20 - мшералопя, кристалограг|ня. - Льв1вський нащональний ушверситет ¡меш 1вана Франка, JIbBiB, 2000.

У po6oTi розглядаються особливосп мшерагизаци рудних зон золоторудних об'екпв Саврансько-Синищвсько'1 плоил Дшстерсько-Бузького геоблока Украшського щита. Визначеш послщовшсть мета-морф ¡чних i постметаморф1чних npouecie та мшце зруденшня в данш послщовносп. Наведена схема розвитку постметаморф^чних парагене-3HciB, вивчен1 ф1зико-х!м1чш властивоеп мшерагпв рудних зон. Вияв-лена залежшсть складу постметаморф1чно'1 минерал1зацп вщ особли-востей складу bmîchhx порщ. Описаний склад рудно'1 асощаци, причини осадження золота з розчишв i динамжа формування продуктив-них дшянок. Розроблено hobî nomyKoei критерп золотого зруденшня для родовищ у ретроградних чарнокгг-гранулггових комплексах.

Ключов1 слова: гранулой, мeтaмopфiзм, докембрш, родовище, пдротермальна мшерал^защя, сульфщи, тротин, самородне золото.

Мудровская Инна Валерьевна. Минералого-генетическая модель золотого оруденения Савранско-Синицовекой площади (Украинский щит). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.20 - минералогия, кристаллография. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2000.

В работе рассматривюется особенности минерализации рудных зон золоторудных обьектов Савранско-Синицовской площади Днестровско-Бугского геоблока Украинского щита. Рассматривается последовательность метаморфических и постметаморфических процессов при формировании золотожильных месторождений в ретроградных чарнокит-гранулитовых комплексах. На основе исследований взаимоотношений минералов сульфидных (и рудной) асоциаций с породообразующими минералами метаморфических пород основания доказан наложенный характер минерализации рудных зон.

Гранулитовые породы Савранско-Синицовской площади интенсивно изменены позднейшими процессами гранитизации в сопровождении регрессивного метаморфизма в условиях амфиболитовой фации и интенсивных деформаций. Завершающим моментом метаморфического преобразования вмещающих толщ было площадное развитие ассоциации кордиерит-гранат-олигоклаз-кварц-магнетит и формирование зон олигоклаз-кварцевых метасоматитов. Рудные зоны пространственно связаны с зонами интенсивно трещиноватых олигоклазовых метасоматитов. Формирование постметаморфической минерализации начинается с развития гексагонального пирротина по трещинам хрупких деформаций в породе и по магнетиту. Формирование всех последующих сульфидных и рудных парагенезисов контролируется зонами развития первичного гексагонального пирротина и сопровождается изменениями его химического состава. Формирование минералов сульфидных и рудной ассоциаций происходит в условиях низких значений соотношения раствор/порода, при этом развитие каждого последующего минерала обуславлено наличием минерала-прекурсора. Так, развитие гексапирротина происходит

преимущественно за счет замещения магнетита; формирование пиритовой минерализации происходит по субстрату гексапирротина; развитие арсенидов и сульфоарсенидов никеля и кобальта происходит по зонам, обогащеным пентландитом. Формирование' минералов продуктивной ассоциации (моноклинный пирротин, пирит-Ш,

самородные золото и висмут, висмутин, халькопирит, аурикуприт, теллуриды золота и висмута, сидерит, смешаннослоистые силикаты, гематит) происходит на участках с максимальным количеством гексапирротина. Золото переносится в виде гидросульфидных комплексов близконейтральными углекислотными растворами с высокими окислительным потенциалом и фугитивностью серы. Циркуляция данных растворов сквозь участки, обогащенные гексапирротином вызывает замещение последнего моноклинным пирротином; освобождающееся при этом железо поступает в рудные растворы и вызывает разрушение гидросульфидных комплексов, осаждение пирита-Ш и самородного золота. По мере продвижения фронта метасоматических изменений формирование халькопиритовой минерализации вызывает переоотложение золота с накоплением его в фронтальных участках метасоматической колонки.

Ключевые слова: гранулиты, метаморфизм, докембрий, месторождение, гидротермальная минерализация, сульфиды, пирротин, самородное золото.

Inna V. Mudrovska. The mineralogical-genetic model of gold mineralization in the Savran-Sinitsovska ore zone (Dnister-Bug domain, the Ukrainian Shield). - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of Geological science in speciality 04.00.20 - Mineralogy and crystallography. - Lviv National University n.a. Ivan Franko, Lviv, 2000.

In the thesis the conditions of ore mineralization within lode-gold deposits of the Savran-Sinitsovska ore zone (Dnister-Bug domain of the Ukrainian Shield) are determinated. It is studied the sequence of metamor-phic and postmetamorphic events and the place of ore mineralization within this sequence. The scheme of postmetamorphic paragenesises formation is created. The main physico-chemical properties of ore minerals, as were as relations between composition of ore paregenesises and wall-rock components are described. The main results of investigations are; the determination of composition of gold paragenesis; the character of gold precipitation conditions and the role of hexapyrrhotite/clynopyrrhotite transformation by ores formation. The complex of search criteria and gold mineralization features is established.

Key words: granulites, metamorpliism, Precambrian, deposit, hydrothermal mineralization, sulfides, pyrrhotite, native gold.

Друк видавничого центру Льв1вського нацюнального ушверситету ¡меш1вана Франка. 79602 Льв1в, вул. Ушверситетська, 1

Пщписано до друку {в.09-00Формат 60x84/16. Пагпр офсетний. Друк офсетний. Гарн Тайме. Умовн. друк. арк. 1. Тираж 100 прим. Зам № 369