Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Микрофлора канального сома и ее изменения при патологических процессах при его выращивании в тепловодных рыбных хозяйствах.

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Микрофлора канального сома и ее изменения при патологических процессах при его выращивании в тепловодных рыбных хозяйствах."

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 576.8:636.09

ВОВК Надія Іллівна

МІКРОФЛОРА КАНАЛЬНОГО СОМА ТА її ЗМІНИ ПРИ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ ЗА УМОВ ЙОГО ВИРОЩУВАННЯ В ТЕПЛОВОДНИХ РИБНИХ ГОСПОДАРСТВАХ

03.00.07 — мікробіологія

16.00.03 — ветеринарна мікробіологія, вірусологія,

епізоотологія, мікологія та імунологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

/

Київ — 1995 р.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у лаборат’орії іхтіопатології та лабораторії тепловодного рибництва Інституту рибного господарства УААН. '

Наукові керівники - доктор біологічних наук, професор Адель Вікторівна РУДЕНКО,

. - кандидат біологічних наук, ■ старший науковий співробітник ,* Володимира Володимирівна ПРОСЯНА

Офіційні опоненти - доктор біологічних наук, професор Адель Федорівна АКГИПЧУК,

- кандидат ветеринарних наук, доцент Марія Григорівна НАКОНЕЧНА Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний

університет * '

Захист дисертації відбудеться .*"5 Р- о/«2-го-

дині на засіданні спеціалізованої вченої- ради Д 01.05.10 у Національному аграрному університеті при факультеті ветеринарної медицини за адресою : 252041, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна,

16, уч. корп. 12, ауд. 412. .

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету. Відгуки на автореферат надсилати аа адресою; 252041, м. Київ 41, вул. Героїв Оборони, 15, НАУ, сектор 8ахисту дисертацій.

Автореферат розісланий %.£. 1995 р.

Вчений секретар '

Спеціалізованої вченої ради доктор ветеринарних наук,

професор ,уїЛ> В. А.БОРТНІЧУК

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ. При впровадженні у 1972 році в аквакультуру України канального сома, який був завезений із США, передбачалось значне підвищення рибопродуктивності тепловодних рибних господарств (ТРГ). Не безпідставно розраховувалось, що в перспективі він’зможе стати основним об’єктом індустріального рибщцтва на теплих скидних водах. Роботи а його акліматизації проходили успішно (Галасуй, Грусевич, 1975; 1976). Були розроблені технології відтворення та вирощування канального сома в промислових об’ємах, сформовані племінні стада плідників (Галасун, Грусевич, 1978; Сидоров и др., 1986; 1990). Виробництво товарної продукції вросло з 24 т у 1982 р. до 607 т у 1987 р. (Грусевич и др., 1986; І989). Але з 1990 р. спочатку у Придніпровському

ТРГ, а потім в іниих господарствах все частіше реєструвалися випадки захворювання і загибелі ремонту та плідників. Періодично спостерігалися ентеритоподібні захворювання не з’ясованої етіології. Реалізація товарного сома тільки у Придніпровському ТРГ знизилась з 361 т (3989р.) до Б т (1993 p.). Значно зменшилась і кількість вирощених цьогорічок. Якщо у 1990 р. вона сягала 1322 тис. екземплярів, то у 1991 р. - 740 тис., у 1992 р. - 400 тис., а у 1993 р. - тільки 140' тис. екземплярів.

Особливо ситуація ускладнилась у 1993 р. , коли одночасно у трьох тепловодних рибних господарствах (Придніпровському, "Енер-годар" і "СлавДРЕС") відмічалась значна загибель молоді (до 60%) та дволіток (до 20%).

Захворювання канального сома досить розповсюджені і у США. Найбільш поширені серед риб цього виду бактеріальні захворювання, рідше зустрічаються вірусні, мікози та аліментарної природи. їх перебіг часто буває хронічним, латентним, але трапляються і спалахи епізоотій э високою (до 90£) смертністю риб (Иванова, Мирзо-ева, 1982; Sruessko ot al. , 1969; Bullock et al. . 1971; Plumb, 1987; Plumb et al. . 1976; 1986).

' В нашій країні роботи з вивчення захворювань канального сома проводились епізодично і, в основному, торкалися аеромонозів та захворювання вірусної етіології (Просяная и др., 1975; Сосновская и др., 1975; Вачинский и др. , 1978; Сулейманян, 1978; Темяіха-

нов, 1988). В Росії е повідомлення про дерматонекрози, шр були викликані гетеротрофними бактеріями P. vulgaris, К. pneumoniae,

A. hydrophila при вирощуванні сома у еамкнутій системі водопостачання (Жезмер, . Ляшенко и др., 1990; 1991; Жезмер, Голдина и др., 1991). Інформація про інші захворювання даного виду риб у наших, регіонах відсутня. Не проводились і дослідження мікрофлори . клінічно здорових та хворих канальних сомів. Знання ж цих питань є необхідною умовою встановлення причин захворювань риб як бактеріальної, так і поліетіологічної природи. . •

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. Мета роботи - вивчення Мікрофлори канального сома, яка формується за умов його вирощування на теплих водах, змін у її видовому спектрі при патологічних процесах, встановлення причин, що аумовлюють ускладнення епізоотичної ситуації та наукове обгрунтування можливості зниження захворювань і смертності риб. • • •

Дня досягнення цієї мети необхідно було виконати слідуючі завдання:

- провести епізоотологічні обстеження тепловодних рибних господарств;

- дослідити гідрохімічні та санітарно-бактеріологічні показники водного середовища; .

- вивчити мікрофлору гранульованих та пастоподібних комбікормів, визначити їх якість;

- вивчити видовий спектр мікрофлори КЛІНІЧНО здорових та хворих канальних сомів;

- визначити патогенністй виділених бактерій, експериментально відтворивши модель захворювання;

- провести пошук ефективних препаратів для лікування захворювання риб поліетіологічної природи. '

- з -

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕНИЯ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Еколого-систематичний аналіз мікрофлори клінічно здорового

канального сома, яка формується при його індустріальному вирощуванні на теплих водах енергетичних об’єктів та мікрофлори хворих риб. '

2. Обгрунтування ролі годівлі рнб недоброякісними комбікормами як визначаючого чинника, щр зумовлює виникнення патологічних процесів в їх організмі, у тому числі і ентероінфекцій.

3. Використання імуномодулятора "Віофонд" як препарата комплексної дії при індустріальному вирощуванні риб.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше проведено вивчення мікрофлори каналь-гюго сома та амін у її видовому спектрі при патологічних процесах за умов його вирощування на теплих скидних водах енергетичних об’єктів. Встановлена етіологічна роль ентеробактерій у виникненні ентериту даного виду риб. Вперше досліджений кормовий токсикоз канального сома, з’ясована природа пігментонакопичення в його селезінці. Вперше в Україні від хворих риб виділена ентеро-бактерія Е. tarda, показана і if роль в ус;сладненні кормового токсикозу.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ., Проведені дослідження дали змогу з'ясувати причини захворювань ікшильного сома, визначити потенційних збудників ентероінфекцій, що є необхідною умовою для проведення як лікувальних, так і профілактичних заходів. Встановлена антибактеріальна та протикандидозна активність імуномодулятора "Еіофонд”, що відкриває перспективу його використання в іхтіопа-тології, як препарата комплексної дії.

Матеріали дисертації використані при складанні "Рекомендацій з профілактики кормових токсикозів та захворювань канального сома поліетіологічної природи при індустріальному вирощуванні в тепловодних рибних господарствах".

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Основні матеріали дисертаційно і роботи були представлені на Вченій раді та звітних сесіях ІРГ УААН (1991-1994 pp.), семінарі з інфекційних хвороб риб (Єгор’ївськ, Московської

обл., 1991), І в'їзді гідроекологічного товариства України (Київ,

1993), міжнародній науковій конференції. "Прісноводна аквакультура в умовах антропогенного пресу" (Київ, 1994).

ПУБЛІКАЦІЇ. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових

робіт. . , • . • , .

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертаційна робота викладена на 164 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, 6 розділів експериментальних досліджень, заключения, висновків, практичних пропозицій, списку літератури, додатку. Робота ілюстрована 28 таблицями та 9 малюнками. Бібліографічний покажчик містить 201 джерело, у тому числі 85 іноземних авторів. ■

: ДЕКЛАРАЦІЯ КОНКРЕТНОГО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ. . Під.час проведення

науково-дослідних робіт особисто дисертантом виконані клінічні, патологоанатомічні та мікробіологічні дослідження риб, проведені санітарно-бактеріологічні дослідження водного середовища, гранульованих та пастоподібних комбікормів, методом біотестування на інфузоріях визначена їх якість. Крім того, особисто дисертантом виконувались лабораторні дослідження з -визначення біологічних властивостей виділених бактерій, відтворена в експерименті модель захворювання, проведено вивчення дії препарату "Біофонд" на бактерії і дрівджі, виділені від хворих риб.

. ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

/ ,

/Наведені дані досліджень, шр торкаються рівних аспектів формування мікрофлори риб та відомості про захворювання канального сома бактеріальної природи.,

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ .

Робота виконувалася на протязі 1991-1994 років у лабораторіях іхтіопатології і тепловодного рибництва Інституту рибного господарства УААН. •

Визначення біохімічних характеристик та ідентифікацію видіу лених бактерій проводили на мікробіологічній автоматизованій

системі "АуагЛаее" у лабораторії мікробіології і вірусології Інституту урології та нефрології АМН України.

Гістологічні дослідження проводили у лабораторіях патоморфо-логії Інституту урології та нефрології АМН України і рибоводної екології Інституту рибного господарства УААН. .

Об’єктом досліджень були клінічно здорові і хворі канальні соми різних вікових груп, які вирощувались у рибоводних басейнах тепловодних рибних господарств України - Придніпровському ТРГ, ТРГ "СлавДРЕС", виробничо-дослідному рибному господарстві (ВДРГ) "Енергодар”. ‘

Клінічний огляд, патологоанатомічний розтин та відбір матеріалу від риб для мікробіологічних досліджень проводили ЗГІДНО прийнятих в іхтіопатології методик (Щербина, 1973; Мусселиус, 1983; Микитюк, 1984). При вивченні як кількісних так і видових характеристик мікрофлори епітеліальної поверхні шлунково-кишкового тракту (далі шлунково-кишкового тракту) канального сома робили посіви суспензії гомогенізованої маси шлунку і середнього відділу кишечника, вільних від корму, на живильні середовища.

Для бактеріологічних досліджень використовували трипто-80-соєвий агар (Т5А), , дезоксирибонуклеїновий агар (ДНК-агар) виробництва БіГсо, середовище Ендо.

Ддй мікологічниг досліджень використовували живильне середовище Чапека з додаванням лівомідетину або канаміцину. Виділення дріжджової флори здійснювали на глюкозо-даптонному агарі з лі-воміцетином (Звягинцев, 1980).

Визначення кількості гетеротрофних бактерій водного середовища проводили чашковим методом, при температурі інкубації 20°С та 3?°С, бактерій групи кишкової палички - методом прямого посіву на середовище Ендо, з послідуючою диференціацією колоній - (Романенко К И. и др. , 1974; Радин, 1976).

Бактеріологічні і мікологічні дослідження комбікормів та їх компонентів проводили за загальноприйнятими методиками' (Сидоренко, 1978: Пономарева и др. 1983; Таланов и др. , 1992).

Токсичність, якість, поживну цінність гранульованих комбікормів та їх компонентів оцінювали методом біотестування на інфузорії стилоніхія (Микитюк, 1987; Цвылев и др., 1990; Гроздов и др., 1092). ■ . •

Антагоністичну активність бактерій визначали методом відстроченого антагонізму (Смирнов и др., 1983). '

Патогенність бактерій вивчали методом біопроб на цьоголітках і дволітках канального сома. Для цього інокулят а добової культури вводили в черевну порожнину дволіткам канального сома масою 140-150 . г 3 розрахунку.4,5 х ІСІ^мікробних клітин (м.к.)/ека. В, дослідах з цьоголітками добові бактеріальні культури вносили у

воду скляних ємкостей, де знаходилась піддослідна риба у кіль-3 2

кості 1,5 х 10 м. к./мл, дріжджі - 5,0 х 10 коланієутворюючих одиниць (к. у. о. )/мл.

Антибактеріальні та - протикандидоані властивості препарату' "Біофонд" вивчали методом серійних розведень на автоматизованій мікробіологічній системі "Avantage". .

Статистичне опрацювання експериментальних даних виконували на ЕОМ IBM PC/AT з використанням відповідної прикладної програми.

ЕКОЛОГО- ГІДРОХІМ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЕПІЗООТИЧНИЙ СТАН • ТЕПЛОВОДНИХ .РИБНИХ ГОСПОДАРСТВ . ' ,

. Вирощування канального сома в Україні в промислових маштабах проводиться у Придніпровському ТРГ, ВДРГ "Енергодар" та ТРГ "СлавДРЕС" - одних э найбільших басейнових комплексів в цехами інкубації ікри і лоткового підрощування личинок. Водопостачання господарств забезпечується скидними каналами. електростанцій. Основним діючим . фактором відпрацьованих вод електростанцій є підвищена температура, що діє як фактор забруднення водного середовища, ускладнюючи екологічну.ситуацію (Романенко В.Д., 1977,'

1981). . .

Гідрохімічний режим тепловодних рибних господарств не завжди відповідав' вимогам рибництва, але загалом, аа основними покаани-

ками, Гюго мозиіа оцінити як задовільний (ОСТ 15.372-87).

'Епізоотологічне обстеження господарств проводилось на протязі 1991-1994 років посезонно та у випадках спалаху захворювань.

У Придніпровському ТРГ та ВДРГ "Енергодар" спостерігалося захворювання канального сома на ентерит. Частіше хворіли риби старших вікових груп - ремонт та плідники (до 43%). Основні прояви захворювання: втрата кормової активності, зниження рухливості, аап.члення шлунково-кишкового тракту, множинні крововиливи, некротичні ділянки на стінках кишок та брюшини, заповнення кишкового тракту гелеподібним вмістом з домішками крові і неприємним запахом. ’

Крім ентериту, а серпня 1993 року одночасно у вищевказаних господарствах та ТРГ"СігавДРЕС" реєструвалася значна загибель цьоголіток (до 60%) та дволіток (до 20Х) канального сома, що продовжувалась і наслідуючі місяці. Клінічні прояви захворювання де-тр відрізнялись від таких при ентериті. Риба була виснажена, ріст зупинено, кормова активність відсутня. При патологоанатомічному розтині виявлено заповнення шлунку прозорою рідиною, десквама-тивні аміни слизової оболонки кишок, .часом їх побіління, накопичення темного пігменту у селезінці, часто до повного почорніння органу. Гістологічними дослідженнями встановлено глибокі патологічні зміни селезінки, пророчення їі пухлиноподібною тканиною, наявність пігментованих друз, розташованих хаотично.

САНІТАРНО-МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДНОГО . СЕРЕДОВИЩА' ТА РИБНИХ КОМБІКОРМІВ

За санітарно-бактеріологічними показниками воду рибоводних басейнів при вирощуванні канального сома у лютому-березні можна віднести до категорії чистої, у літньо-осінній преіод *- до забрудненої та брудної (ГОСТ 17.1.2.04-77). В цей час середня кількість гетеротрофних бактерій сягала 38,0гі10,0 тис. м. к. /мл, а у застійних зонах басейнів з недостатнім водообміном -

320,0-860,0 тис. м. к./мл, щр перевищує допустимі у рибництві норми (до 6,0 тис. м. к. /мл, ОСТ 15.372-87) у 7-172 рази.

Характерною особливістю літньо-осіннього періоду була і вмі--на у співвідношенні між гетеротрофними бактеріями аутохтонної та алохтонної мікрофлори. Перевага бактерій алохтонної групи влітку . і восени (61,9-73,ІХ) є яскравим свідченням як органічного, так і бактеріального забруднення водного середовища. У вказаний період у воді рибОЕОДних басейнів відмічалася наявність кишкової палички та цитробактера (колі-індекс 3,0-10,0 тис.). .

, До найбільш -'поширених представників гетеротрофної мікрофлори, шр зустрічалися у воді рибоводних басейнів на протязі всього періоду досліджень,' відносяться бактерії Acmetobacter calcoace-tlcus, Azoironas agilis, Flavobacterium breve,.Flavobacterium aqu-atile та бактерії родів Bacillus і Pseudomonas.

Годівля риб проводилася гранульованим комбікормом СБ-3,’

К 111-9, FK-C, РГМ-6М виробництва Дніпропетровського експериментального ваводу рибних гранкормів. -

• У більшості досліджених вразків комбікормів чисельність гетеротрофних бактерій знаходилась у межах допустимих норм - до 100,0 тис. М.К./Г. Показники мікозної контамінації свіжовиготовлених комбікормів були низькими - 0,35-0,66 тис. к. у. о./г. Досить часто комбікорм зберігався у господарствах тривалий час (більше 3-х ’ місяців) в умовах які не вахищали його від зволоження та дії коливань температури, шр призводило до його вапліснявіння, зміни кольору і структури гранул. Значного вбільшення бактерій при вберіганні комбікорму не відмічалось. Інша картина спостерігдлась -у амінах мікроміцетної та дріжджової мікрофлори. Кількість / мікроміцетів в комбікормах після 3-х місяців їх зберігання збільшилась майме у два рази (до 0,93 тис. к. у. о./г), через шість -у 100 разів (до 61,0 тис. к. у. о./г), а черев рік сягала 140,0 тис. к. у. о./г, щр набагато перевищувало допустимі у рибництві норми (1,5 тис. к. у. о./г.). Зростав і коефіцієнт варіації 8 5-8Х до

16-27%, шр свідчить про збільшення неоднорідності забруднення комбікорму мікрофлорою в процесі довгострокового вберігання. При аапліснявінні комбікорму мікозна конгамінація підвищувалась до 420,0 тис. к. у. о. /г.

При довгостроковому зберіганні значно знижується і доброякісність комбікорму, шр встановлено біотестуванням на інфузоріях стилоніхія. Так, комбікорми, які зберігалися у господарствах більше 3-х місяців, не тільки негативно діяли на розвиток тест-об’єкта, ?а і викликали деструктивні зміни їх клітин. Крім того, біотестуванням встановлено, що навіть деякі свілювиготов-лені комбікорми (РГМ-8В; СБ-3, К 111-9) мали низьку біологічну

ЦІННІСТЬ. ;

Видовий спектр бактеріальної флори гранульованих комбікормів був обмеженим і характеризувався перевагою спорових форм -

В. cereus, В. mesentericus, В. coagulans. Серед виділених мікроміцетів. найчастіше зустрічалися P.nigricans, P.expansum, P. citreo-viride, A. niger, A. flavus, серед дріжджиподібних грибіа-представники родів Candida і Rhodotorula.

Бактеріальне забруднення пастоподібного корму, який використовувався у Придніпровському ТРГ та ВДРГ "Енергодар" для підгодівлі риб, коливалося у межах 2,6-18,0 млн. м. к./г, що перевищувало допустимі у рибництві норми (БОО.О тиа. м. к./г) від 5 до 36 равів, а поверхневих шарів телячої селезінки, яка входила до його складу

- від 800 до 1300 разів. Основний фон бактеріальної контамінації визначали ентеробактер і ї - С. amalonaticus, E.coli, P.mirabilis, P. vulgaris, Y. enterocol itica

Отже, для годівлі канального сома в тепловодних рибних господарствах періодично використовували недоброякісні комбікорми серед мікозних контамінантів яких зустрічалися токсиноутворюючі гриби роду Aspergillus, а серед дрівджшої та бактеріальної мікрофлори потенційні патогени - дріжджеподібні гриби роду Candida та умоено патогенні бактерії родини Enterobacteriaceae.

- 10 -

МІКРОФЛОРА КЛІНІЧНО ЗДОРОВОГО КАНАЛЬНОГО СОМА ТА Ії ЗМІНИ ПРИ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ

1. Мікрофлора шлунково-кишкового тракту та внутрішніх

органів клінічно здорового канального сома •

На думку вчених, бактеріальні асоціації шлунково-кишкового тракту риб, що є його звичайними мешканцями, а не випадковою мікрофлорою, зосереджені на епітеліальній поверхні (СаЬіІ1,1990).

В залежності від сезону, чисельність гетеротрофних бактерій на епітеліальній поверхні кишкового тракту змінювалась у межах.

0,6-8,4 тис. м. к. /см^ . Найменше їх було взимку (0,6-0,8 тис. м. іс/см^). В цей період середня температура води становила 9°С, годівля риб була не інтенсивною, а кількість гетеротрофних бактерій у воді басейнів - досить низькою: 0,4-0,-б тис. м. к./мл.

При високій температурі води (28,б°С), значній її бактеріальній забрудненості (110,0-860,0 тис. м.к./мл) та інтенсивній .

годівлі влітку спостерігається підвищення чисельності гетеротроф-

' 2 ’ ної мікрофлори кишкового тракту до 4,1-8,4 тис-м. к./см , щр у

порівнянні а лютим більше у 6-10 разів (табл. 1).

: ‘ , Таблиця 1

Сезонна динаміка чисельності гетеротрофних бактерій . .

. кишкового тракту клінічно здорового канального сома

(тис. м. к./см ) та води рибоводних басейнів (тис. м. к./мл) '

Досліджувані об’єкти Лютий Березень Липень Жовтень

Дволітки ' 0,8±0,03 ",1±0,23 8,4±0,27 6,2+0,34

/ Плідники 0,6+0,02 1,3+0,25 4,1+0,18 2,6+0,29

/ вода з басейнів 0,4+0,03 0,9+0,04 110,0+0,92 2,4+0,76

Наявність бактерій у посівах із слизової шлунку залежала від водневого показника (pH) його секрету. У посівах від плідників ріст бактерій не опостерігався або' не перевершував декількох колоній (pH шлункового секрету у момент досліджень 2-3 одиниці). У дволіток при pH шлункового секрету 4-5 одиниць кількість бактеріальних колоній у посівах збільшувалась до 60.

' 11 - .

Отримані дані пояснюються експериментальними роботами Н. Sera et. al. , (1972), якими було показано, що у шлунково-кишковому тракті

риб виживають ті бактерії, які в певній мірі резистентні до pH шлункового секрету, - травних ензимів, жовчних кислот та' імуногло-булінів кишкового слизу. Даний факт пояснює і відносну сталість кількісних показників мікрофлори кишкового тракту канального сома, що спостерігалася нами при значній бактеріальній навантаже-ності -водного середовища влітку. -

У більшості/ випадків внутрішні органи клінічно здорового канального сома І були стерильні. Аналогічні результати отримані Т.Nieto et aj1. (1984) при дослідженні інших видів риб.

Від клінічно здорових сомів нами було виділено 188 бактеріальних культур, з яких 131 ідентифіковано до виду, 17 - до роду, 40 культур ідентифікувати не вдалося, тому що їх ріст спостерігали тільки у первинних лосівах. . . :

Серед виділених та ідентифікованих бактерій зустрічалися представники,7 родин, 10 родів та 11 видів. При цьому, досить висока частота зустрічаємост і була характерна для Acinetobacter calcoaceticus - 62,Б%, Azomonas.agilis - 45%, бактерій родів Bacillus - 42,Б% та Flavobacterium - 32,5 - 45% (табл. 2). і Будучи постійними мешканцями водного середовища рибоводних басейнів (Acinetobacter calcoaceticus, Azomonas agilis, Flavobacterium aquatile, Flavobacterium .breve); та основним домінуючим фоном гранульованих комбікормів (представники роду Bacillus) вказані бактерії приймають участь у формуванні мікрофлори канального сома. Слід відмітити, цо серед виділених штамів A. agilis та бактерій роду Bacillus 22% і 47% відповідно виявляли антагоністичну дію на аеромонади, цитробактер і протеї. Зони гальмування росту тест-культур сягали від 3 мм до 26 мм.

Звертає увагу присутність в літній пепюд у бактеріальному спектрі клінічно здорових риб цитробактера, кишкової палички та протея з незначним мікробним числом. Наявність вказаних ентеро-бактерій відмічали і у пастоподібному кормі та воді рибоводних басейнів.

• Таблиця 2

Видовий спектр мікрофлори, виділеної в шлунково-кишкового тракту клінічно здорових та хворих на ентерит канальних сомів

Вид бактерій Частота виділення,%

Клінічно здорові п=40 Хворі на ентерит п=40 .

Aeroironas hydrophtla 17,6 . 35,0

Acinetobacter calcoaceticus 62,5 ' 20,0

Azoironas agilis 45,0 -

Віктор і і p. Вас і 1lus 42,5 10,0

Citrobacter amalonaticus 27,5 35,0

Citrobacter freundii - - 30,0

Escherichia col і 20,0 45,0

Flavobacterium aquatile 45,0 .57,5

Flavobacterium breve 32,5 ’ 62,5

Hafrua alve і 27,5 20,0

Morganella morganii ' 10,0

Salmonella Агіzonae •- - ' 5,0

Proteus vulgaris 7,5 ' 55,0

Proteus mirabilis - ' 42,5

Providenoia alcalifaciena - ' • . 22,5

Pseudomonas cepacia 20,0 27,5

Pseudomonas fluorescens . ' - . ' ~ 15,0

Yersinia enterocolitica - 37,5

Yersinia intermediae - 5,0

Yersinia species • - ■ 7,6

He ідентифікованих 95,0 100 .

Всього виділено штамів

бактерій, (абс.число) 188' • ' 293

Примітка: - - відсутність даного виду у спектрі виділеної

мікрофлори. •

Згідно даним літератури , ентеробактері і не ВІДНОСЯТЬСЯ до

постійних представників мікробіоти риб, але з’являється все біль-

ше повідомлень про їх виділення при погіршенні санітарно-бактеріологічного стану водного середовища (Валедская и др., 1991;

' • ' 0 -

Аморос Хименес и др. , 1993; Rice et al. , 1984; Austin, 1985).

Мікроміцети pp. Periicillium і Aspergillus та дріжджоподібні гриби pp. Candida і Rhodotorula виділялися від 15-25% клінічно здорових

риб і буди подібні тим, що контамінували гранульовані комбікорми.

2. Мікрофлора шлунково-кишкового тракту та внутрішніх ' органів хворих канальних сомів Вірусологічними та паразитологічними дослідженнями було виключено вірусну та інвазійну природу ентериту. Для встановлення етіології захворювання проводились мікробіологічні дослідження патологічного матеріалу, відібраного від хворих риб. Від хворих на ентерит канальних сомів виділено 293 штами бактеріальних культур, у тому числі 238 штамів із шлунково-кишкового тракту і 55 штамів із внутрішніх органів. Виділені бактерії були віднесені до 6 родин, 13 родів та 19 видів.

Особливістю бактеріальної флори шлунково-кишкового тракту хворих на ентерит, риб є домінування ентеробактерій - протеїв, кишкової палички, цитробактера, ієрсиній а високим мікробним числом (до 100 тис. м. к./см^). Частіше виділялися асоціативні пари та групи - ієрсинія-цитробактер, кишкова паличка-цитробактер, кишкова паличка-цитробактер*-протей. Флавобактері ї входили'до бактеріальних асоціацій більшості посівів. При яскраво виявлених проявах захворювання бактерії, як Правило, виділяли э монокультури. Так було виділено більшість штамів ієрсиній.

У риб, хворих на ентерит, відмічається підвищення pH шлункоЕо-го секрету до 7,5 одиниць, а у його посівах - значний ріст ентеробактерій. У внутрішніх органах наявність бактерій (протей, кишкова паличка, цитробактер, ієрсинія, флавобактерії, аеромонади, псевдомонади) спостерігали при .асциті.

При захворюванні канального сома, яке супроводжувалось пігмен-т.онакопиченням у його селезінці, спільного бактеріального патогена у риб обстежених господарств не встановлено, але у видовому спектрі мікрофлори кишкового тракту відмічалися д<=які зміни: у

риб Придніпровського ТРГ вони були подібні тим, що спостерігалися при захворюванні на ентерит; у ВДРГ "Енергодар", де загибель цьоголіток була найвища від 70% досліджених риб з монокультури

виділена бактерія, яка ка мікробіологічній системі "Avantage" була ідентифікована як Е. tarda (табл. 3). •

' ' Таблиця З

Визначення біохімічних властивостей та ідентифікація бактерії Е. tarda на мікробіологічній системі "Avantage".

Specimen ID: 6 ENTER ICS- NONFER 3. D

Report Time : 4:06 pm 29-0ot-93 Test Time : 4:12

GLU LYS ORN CIT MAL ESC URE ADO ARA INO LAC

+ + +■ - ~ - ' “ — — — -

MAN RHA SOR SUC XYL ARG IHD ACE PLB 0X1 . ■

- ^ — — — *

ORGANISM IDENTIFICATION LIKELIHOOD

EDVARDSIELLA TARDA 99. 8ZZ

M3RGANELLA MORGAN11 0.17%. .

За даними зарубіжних авторів, вказана бактерія є збудником ед-вардсієльозу деяких видів риб, у тому числі і канального сома. Спалахи едвардсієльозу провокуються високою температурою води (18-20°С), її значним органічним забрудненням та низькоякісною годівлею, шр знижує резистентність макроорганізму (Kfeyer et al. , 1373; Amandi et al., 1982; Plumb et al., 1986). В наших регіонах E. tarda від хворих риб виділено вперше. ■ .

Зниження частоти виявлення або повна відсутність А. оаісоасе-ticus, A. agilis і бактерій роду Bacillus спостерігається при обох еахворюваннях. Вірогідно, щр являючись представниками мікрофлори клінічно здорового канального сома, вказані бактерії відіграють роль індикатора його фізіологічного стану. Слід відмітити підвищення частоти виділення від хворих риб аеромонад та псевдомонад, появу у посівах мікроміцетів роду Saprolegnia та присутність дріжджеподібних грибів роду Candida, які проявляли ДНКазну активність. .

Таким чином, у шлунково-кишковому тракті канального сома при

. Г

обох захворюваннях перевагу має умовно патогенна мікрофлора.

ПАТОГЕННІСТЬ ВИДІЛЕНИХ БАКТЕРІЙ

Для визначення ролі виділених бактерій в етіології ентериту були проведені експериментальні досліди в дволітками та цьо-

голітками канального сома. Перевірено 13 видів бактерій, а саме:

A. hydrophila, A.calcoaceticus, С. amalonaticus, С. freundii, E. coli, E. tarda, Y. enterocolitica, P. vulgaris, P. mirabi 1 is, P. cepaoia, P. fluorescens, F. aquatile, F. breve.

Найбільш вірулентними виявились бактерії Y.enterocolitica, С.freundii, P.mirabilus, які викликали загибель 100% піддослідних риб через 24-48 годин досліду. Незважаючи на різну видову належність вищгвказаних бактерій, клінічні' прояви, картина патоло-гоанатомічного розтину хворих дволіток в усіх випадках була ідентичною тій, що спостерігалась у природніх умовах при захворюванні риб на ентерит - запалення шлунково-кишкового тракту з поширеними крововиливами в стінках шлунку, кишок, черевної порожнини, накопичення в ній ексудату. ,

У цьоголіток, в’експерименті в якими бактеріальні культури вносились у воду ємкостей, де їх утримували, відмічалася втрата рухливості та загибель через 48 годин досліду 60-100% риб у варіантах з С.freundiі, Е. tarda, Y. enterocolitica, P. mirabilis. P. vulgaris l C. amalonaticus були менш вірулентними, викликали загибель 40-60% риб на 6-й день досліду. Серед аеромонад, псевдомонад, кишкової палички та ацінетобактера вірулентні штами не виявлені, флавобактерії були слабовірулентні.

Ідентифікація бактерій, виділених від піддослідних риб з проявами захворювання, підтвердила їх ідентичність з введеними.

Таким чином, модельне відтворення захворювання з використанням критеріїв трияди Коха показало, що у виникненні ентеритів канального сома одна а провідних "ролей належить бактеріям родини Enterobacteriaceae - P. vulgaris, P. mirabilis, G. freundii, Y. enterocolitica. •

. • ЧУТЛИВІСТЬ БАКТЕРІЙ, ВИДІЛЕНИХ ВІД ХВОРИХ РИБ, ДО

АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ПРЕПАРАТУ "БЮЗЩЦ" .

Для проведення лікування хворих на ентерит риб вивчалася чутливість виділених бактерій до лівоміцетину, тетрацикліну, ветди-

. - 16 -пасфену, фуртину, біофуволу, кормогризину. Досліджено близько 100 бактеріальних штамів, серед яких A.hydrophila, С. freundii, С. airialonaticus, E. tarda, E. coli, P. vulgaris, P. mirabilis, P. alcalifaciens, P.cepaoia, Y. enterocolitica. Встановлено, що більшість досліджених бактеріальних штамів були високочутливі та чутливі до ветдипасфену, лівоміцетину, та тетрацикліну. . До дії біофуволу, кормогризину і фуртину бактерії були резистентні або малочутливі. При вгодовуванні хворій на ентерит рибі комбікормів а додаванням лівоміцетину (I^j/t корму) у Придніпровському ТРГ спостерігалося покращання епізоотичної ситуації.

У лабораторії іхтіопатології ІРГ УААН одержані позитивні результати по підвищенню імунологічних показників коропа при приміненні тканинного препарату "Біофонд" (Просяна та інші,

1994). Препарат є стимулятором аагальнобіологічної дії та ефективним імуномодулятором.

У зв’язку з вищ»викладеним з'явилась необхідність детального вивчення властивостей препарату. В першу чергу цікавила його дія на умовно патогенну мікрофлору, виділену від хворих риб. '

На більшість досліджених бактеріальних штамів аеромонад, цит-робжтера, кишкової палички, протеїв та псевдомонад ’’Біофонд" у розведенні 1:10 - 1:50 діяв бактерицидно, а у розведенні 1:100 -1:200 - бактеріостатично. Аналогічно діяв препарат і на дріжджеподібні гриби роду Candida. ■ '

Отже, маючи властивості імуномодулятора, "Біофонд" виявляє антибактеріальну та протикандидозну активність, що відкриває перспективу для його використання як препарата комплексної дії при захворюваннях риб поліетіологічної природи.

ЗАКЛЮЧЕНИЯ Проведені нами дослідження підтвердили загальнобіологічне положення, що формування мікрофлори біологічних об’єктів, у тому числі і риб, залежить від мікрофлори навколишнього середовища, його екології.

Важливим моментом при встановленні причин захворювання риб є вивчення їх мікрофлори та амін у її якісному і кількісному складі, які відбуваються при патологічних процесах.

Результати наших досліджень показали, що внутрішні органи клінічно здорових риб, в більшості випадків, стерильні. У шлунково-кишковому тракті перевагу мали бактерії родів Acinetobaster, Azomonas, Bacillus, Flavobacterium. Вказані бактерії е постійними' •представниками мікрофлори водного середовишд рибоводних басейнів, а бактерії роду Bacillus дом.інуючим бактеріальним фоном комбікормів, що і зумовило їх роль у формуванні мікрофлори кишкового тракту канального сома. Нами встановлено, що бактеріям родів Azomonas і Bacillus, виділеним із кишкового тракту клінічно здорових сомів, досить часто притаманні яскраво виявлені антагоністичні властивості. Це підтверджується і роботами інших авторів (Смирнов и др. ,1982; 1993; Швец и др., 199D; Харченко и

др., 1993;. Фуртат . и др., 1993). Отже, при нормальному функціюьанні шлунково-кишкового тракту у канального сома існує 'захисний бар'єр, аумовлений кислотністю шлункового секрету (до 2-3 одиниць) та наявністю бактерій антагоністів, які, безперечно, приймають участь у регулюванні сталості його мікробіоценоау.

■У бактеріальному спектрі кишкового тракту клінічно здорових риб інколи відмічалася і присутність незначного мікробного числа Е.соїі, С. amalonaticus, P. vulgaris. Вказані бактерії входили також до складу алохтонної гетеротрофної мікрофлори води рибоводних басейнів в теплі пори року і пастоподібного корму, який використовувався у господарствах для підгодівлі канального сома.

Бактеріальне забруднення пастоподібного корму перевершувало допустимі у рибництві -норми від 5 до 36 разів, а більшість бактеріальних контамінантів належали до ентеробактерій, які оа даними літератури, можуть довгий час знаходитись в незначній кількості на епітеліальній поверхні кишок навіть при заміні корму та пересадженні риб у чисту воду (Balasubramanian et al. , 1992).

Враховуючи цей факт, стає зрозумілим, чому при нечастій годівлі

. - 18 - ' . • канального сома пастоподібним кормом в мікрофлорі його кишкового тракту Оули прнсутні цитробактер, кшкова паличка, протей. •

У бактеріальному спектрі хворих на ентерит риб відмічається зниження частоти виділення - ацінетобактера, бактерій роду Bacillus, відсутність азомонасу та домінування ентеробактерій. При перевірці на патогенність у модельних дослідах найбільш віру- . лентшіми виявилися Y. eriterocolitica,' P. mirabilis, P. vulgaris,

С. freundі і, які викликали у канального сома захворювання а оана- ' ками ентериту та високу смерті і сть. '.

Таким чином, результати досліджень свідчать, що у виникненні1 ентериту канального сома певну роль відіграють-ентеробактерії, які привносяться з пастоподібним кормом. Колонізуючи кишечник риб, ентеробактерії зумовлюють зміни його мікробіоценозу та про-.являють патогенну дію на організм за рахунок продукування токсинів. ■

Оскільки у клінічно здорового канального сома, як нами відмічалося, існує фізіологічний антибактеріальний бар’єр шлунково-кишкового тракту, зокрема, значна кислотність шлункового секрету, а за даними В. І. Лук’яненко (1989) та Buras et al. (1985) і активність ентероцитів, макрофагів, лімфоїдних клітин та ферментів, тому для виникнення ентеритів необхідною умовою є не тільки бактеріальне перевантаження шлунково-кишкового тракту, а, в першу чергу, і порушення нормального функціювання його захисних бар’єрів. Таким чином, можна передбачати існування чинників, які зумовлюють порушення нормального функціювання травної системи канального сома.

Для обгрунтування даного ствердження зупинемось на аналізі причин захворювання канального сома, . шр спостерігалось одночасно у трьох тепловодних рибних господарствах у сертші-вересні 1993 р. і яке характеризувалось десквамативними процесами шлунково-кишкового тракту та значним пігмеитонакопичекням у селезінці риб.

Накопичення пігментів (гемосидзрину, гемофусципу, ліпофусцину) у внутрішніх органах тварин, в тому числі і риб, відмічається при

інфекційних процесах та токсикозах (Roald et al. , 1981; Brusle

et al. , 1990; Mi'cal et al. ,1990). .

Групи пігментованих макрофагів (мелано-макрофагальні центри) зустрічаються у печінці, селезінці та нирках риб і першими реагують' а сторонніми антигенами. Тому накопичення пігментів у мела-но-макрофагальних центрах свідчить про розвиток патологічного процесу, включаючи деструкцію тканин (Roberts, 1975; Aquis,1979).

Враховуючи клінічні прояви та патологоанатомічні аміни, їх подібність у риб в усіх господарства? при відсутності загального інфекційного збудника, а такоя результати біотестування комбікормів на доброякісність, встановлення токсичності тих, що використовувались для годівлі риб у вказаний період, захворювання діагностовано як кормовий токсикоз. Більш легкі його наслідки спостерігалися у риб ТРГ "СлавДРЕС". Певна роль у цьому належала температурі води (на 5-10°С нижчій ніж у Придніпровському ТРГ і ВДРГ "Енергодар") та регулярній годівлі сома пастоподібним кормом з фаршем із дрібної малоцінної риби, що зменшувало кількість використовуваних гранкормів і тим самим, знижувало концентрацію діючих токсичних речовин.

При токсикозі відмічалися зміни і в мікрофлорі кишкового тракту риб. У риб Придніпровського ТРГ вони були подібні тим, які відмічали при їх захворюванні на ентерит. У ВДРГ "Енергодар", де загибель цьоголіток була найвища, спостерігалося ускладнення кормового токсикозу бактеріальною інфекцією, викликаною Е. tarda.

■ За даними літератури, патогенез, зумовлений токсикантами, може проявлятися як на біохімічному, так і на фізіологічному та морфологічному рівнях. Частіше дія токсикантів має хронічний характер, що не виявляється у вигляді клінічних змін, а значно підвищує чутливість макроорганізму до захворювань, викликає ускладнення епізоотичного процесу (Overstreet, Howse, 1977; цит. по Уолкб и др. , 1985).

Крім того, згодовування недоброякісних комбікормів призводить до патологічних змін слизової оболонки шлунково-кишкового тракту

риб і,, в першу чергу, її епітеліальної поверхні, яка є важливою ланкою пасивного вахисту організму, що готує грунт для виникнення інфекцій (Сорвачев, 1982; Рекрут и др. , 1993; Кузьмина, 1995).

У світлі вищевикладеного вважаємо, щр ентерит канального сома є бактеріальним ускладненням хронічного токсикозу, викликаного допгочасоЕим згодовуванням рибі недоброякісних комбікормів, які тривалий час зберігалися у господарствах. При цьому, у комбікормі відбувається бурхливий розвиток дріжджів та мікроміцетів. Розвиток грибів у гранульовано^ кормі веде до накопичення їх метаболітів, більшості яких властива висока токсичність. Результати наших досліджень підтверджують думку 1.0. Дудки та І.МЛсаєвої (1991), що роль токсиноутворюючих грибів у патогенезі риб, особливо в аквакультурі, більш значна, ніж встановлено на даний час. Частіше мікотоксикоаи реєструються як причини масової смертності риб і зовсім рідко звертають на них увагу як на агента, що вначно ослаблює їх організм і провокує виникнення захворювань бактеріальної та вірусної етіології. . . ’

На підставі результатів проведених досліджень.коротко сформулюємо відповідь на ті питання, що поставали перед нами: зниження захворювань та смертності канального сома у тепловодних рибних господарствах України, покращання епізоотичної ситуації можливе тільки при використанні для годівлі риб доброякісних гранульова-. них та пастоподібних кормів. '

ВИСНОВКИ

1. У тепловодних рибних господарствах зареєстровані захворювання канального сома, які за своїми проявами діагностовані як кормовий, токсикоз та ентерит.

2. Внутрішні органи клінічно здорового канального сома у більшості випадків стерильні. У кишковому тракті (на епітеліальній поверхні) перевагу мали бактерії родів Acinetobaoter,Azomonas, Bacillus, Flavobacterium. Вказані бактерії складали основний домінукмий ()oh гетеротрофної мікрофлори водного середовища (бак-

терії родів Acinetobacter, Azomonas, Flavobacterium) та комбікормів (бактерії роду Baoillus), що підтверджує загальнобі-ологічне положення лро вплив мікрофлори навколишнього середовища на формування мікробіоценоаів біологічних об’єктів. .

3. Особливістю бактеріальної флори шлунково-кишкового тракту хворих на ентерит риб є домінування бактерій родини Еп-terobaoteriaceae родів Citrobacter, Esherichia, Proteus, Yersinia. В експерименті бактерії C.freundii, Y. enterocolitica, P. mirabilis і P. vulgaris викликали у піддослідних риб захворювання з проявами ентериту і високу смертність.

4. Причиною токсикозу та порушення мікробіоцєнозу шлунково-кишкового тракту канального сома, шр призводить до виникнення бактеріального ентериту (зокрема протеозу, ієреиніоау) і ед~ вардсієльоау є згодовування рибі недоброякісних комбікормів.

5.- Мікозна контамінація гранульованих комбікормів залежала від терміну зберігання.. У зразках комбікорму, який тривалий час зберігався у господарствах, при вапліснявінні кількість мікроміцетів була на рівні 87-420 тис. к. у. о./г, шр значно перевищувало допустимі у рибницві норми (до 1,6 тис. к. у. о./г). Бактеріальна контамінація гранульованих комбікормів знаходилась у межах допустимих норм (до 100 тис. м. к. /г).

6. Бактеріальне забруднення пастоподібного корму перевищувало допустимі, у рибництві норми (до 500 ' тис. м. к./г) від 5 до 36 разів; більшість бактеріальних контамінантів належали до бактерій родів1 Citrobacter, Esherichia, Proteus, Yersinia

7. Біотестуванням на інфузоріях встановлена токсичність комбікормів РК-С, К 111-9, РГМ-6М, які зберігалися у господарствах більше 3-х місяців.

8. Встановлено, що імуномодулятор "Біофонд" виявляє проти-кандидозні, а також антибактеріальні властивості відносно широкого спектру бактерій, які приймають участь в етіології захворювань риб.

- 22 -ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. При довгостроковому (три і більше місяців) зберіганні гранульованих комбікормів в рибних господарствах контроль їх якості, мікологічні та токсикологічні дослідження є обов'язковими.

2. Заборонити використання для годівлі риб - запліснявілий комбікорм.

3. При транспортуванні та вберіганні слід запобігати забрудненню і псуванню тваринної сировини (селезінка, печінка, риба), що входить до складу пастоподібного норму.

■ 4. При виявленні у риб ознак кормового токсикозу слід проводи-

ти повну заміну комбікорму або його розбавлення свіжовиготовленим. Для детоксикації організму риб застосовувати аскорбінову кислоту (150 мг/кг корму). Для запобігання інфекційних ускладнень проводити профілактичні заходи, застосовуючи "Біофонд" або інші ефективні антибактеріальні препарати.

5. Не допускати накопичення і гниття залишків корму в басейнах. Особливо ретельно слідкувати за регулярним очищенням їх влітку при інтенсивній годівлі риби. Регулярно проводити дезин-фекцію басейнів, рибоводного інвентаря та знарядь лову 10-20%-ним розчином хлорного вапна, 1-2 рази на місяць у воду басейнів вносити негашене вапно із розрахунку 5 г/м^.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Просяная В.В., Вовк Ей. Выделение кишечной бактерии Yersinia sp. при заболевании канального сомика //Рыб. хоз-во. Серия: Аквакультура. Болезни рыб. - М., 1992. - В. 1. - С. 9-13.

Z. Вовк Н. I. , Просяна В. В. Біологічні властивості бактерій, виділених при ентериті канального сома //Риб. гос-во. - К. , 1994.

- В. 48. - С. 90-94.

3. Просяна В. В. , Вовк Е І. , Кучер М. С. , Яновська Г. М. , Пастух

В. В., Мартинчук КЕ Вивчення дії пєптидішх препаратів на організм риб і збудників їх захворювань. -Там ш. - С. 94-98.

4. Вовк Н. І. Вплив бактеріального забруднення пастоподібного

корму на санітарно-біологічний стан середовища та риби //Тези доп. І а’їаду гідроекологічного товариства України. - К , 1994. -С. 158.

5. Вовк Е І. , Сидоров М. А. , Просяна В. Е Захворювання канального сома не з’ясованої етіології. - Там же. - С. 159.

6. Вовк Е И. , Просяная В. В. , Сидоров Е А. Динамика и спектр

гетеротрофной микрофлоры водной среды при индустриальном выращивании канального сома //Тез. докл. междун. конф. "Пресноводная аквакультура в условиях антропогенного пресса". - К. , 1994. -

С. 177-179.

7. Вовк Е Л , Руденко А. В. Микрофлора рыб как индикатор их физиологического состояния и экологии водной среды. -Там же. -

С. 179-181.

8. Вовк Е И. , Сидоров Е А. , йёлтов Ю. А. Микрофлора комбикор-

мов, используемых в тепловодных рыбных хозяйствах Украины. - Там же. - С. 181-183. . .

9. Вовк Е І. Захворювання канального сома при індустріальному вирощуванні в тепловодних рибних господарствах //Тваринництво України. - К. , 1995. - N 10. - С. 24-25.

АННОТАЦИЯ

Вовк Е И. Микрофлора канального сома и ее изменения при патологических процесах при его выращивании в тепловодных рыбных хозяйствах. ' Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности: 03.00.07 - микробиология;

16. 00. 03 - ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология.

Национальный аграрный университет, Киев, 1995.

' Работа посвящена изучению микрофлоры канального сома, которая формируется в условиях тепловодных рыбных хозяйств Украины, изменений ее видового спектра при заболеваниях, а также изучению причин, что способствуют осложнению эпизоотической ситуации при индустриальном выращивании рыб этого вида. Проведенными исследованиями подтверждено общебиологическое положение О ВЛИЯНИИ МИКроф-

лоры окружающей среды на формирование микробиоценозов биологических объектов. Показано, что при низком качестве комбикормов, неудовлетворительном санитарно-бактериологическом состоянии водной среды, значительной бактериальной нагрузке на организм рыб, возникают предпосылки для кормовых токсикозов и их бактериальных . осложнений - энтеритов (протеозов, иерсинеозов), эдвардсиеллезов. Впервые описан кормовой токсикоз канального сома, явившейся причиной высокой гибели рыб, особенно сеголеток,' некроза и пигменто-.накопления в их селезенке, проросгания ее опухолевидной тканью.

S U*ll MARY

Vovk N. I. Catfish microflora and its alterations caused by pathological processes under propagation conditions in warm-water fi she ring farms. .

The Candidate Thesis for Doctor of Phylosophy degree, by speciality: 03.00.07 - Microbiologia; 16.00.03 - Veterinary

microbiologyj virology, epizootology, mycology and immunology.

National Agricultural University, Kiev, 1995.

The work is devoted to studying catfish microf’lora which is formed during its breeding in warm-water fishering farms in Ukraine, the alterations . in its speoies spectrum in a cause of. disease as well as reasons which facilitate worsening ■.epizootic situation. .

The low quality of mixed feed, unsatified sanitary-bacteriological state of water environment, considerable bacterial loading on fish were shown to induce preconditions for food toxicosis and their bacterial complications (proteosis,■ yersmeosis, edwardsielliosis).

Thfi catfish food toxicosis which caused high level of fish death, particularly among the younger fishes, necrosis and pigment.- accumulation in their spleen, its tumorous changes were described Гог the first time.

IwiKj'ioBi слова: ксшсшышй сом, игиройлора, гетеротрофп бак-теглз:, !ШфОх!це«‘., плунаово-к’лакоа’й тракт, тогесккоз, енторит.