Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Методика количественной оценки экономико-географического положения географических объектов на микроуровне

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Методика количественной оценки экономико-географического положения географических объектов на микроуровне"

НАЦЮНАЛЬНИЙ УШВЕРСИТЕТ . л . 1МЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

> ОД

ОПТ

На правах рукопису

ЛАЖН1К ВОЛОДИМЙР йосипович

МЕТОДИКА К1ЛБК1СН01 0Ц1НКИ ЕК0Н0М1К0-ГЕ0ГРАФ1ЧН0Г0 ПОЛОЖЕНИЯ ГЕОГРАФ1ЧНИХ ОБ'бКИВ НА М1КРОР1ВН1

11.00.02 - еконсишчна 1 сощальна географш

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата географтчних наук

Кшв - 1995

Дисертащею е рукшшс.

Робота виконана на кафедр! екопоьично"! 1 сощальноТ гео-графП Волинського дсркавного ун!верситету !мен! Лес! Укра!"нки

Науковий.кер!вник:

доктор географ!чних наук, академн; Академ!!' наук вицо!" иколи, професор ЯЛ .ЙШШСЬШ

Оф! ц! ЙР11 оионснти:

доктор гсограО!чшп; наук, професор П.О.НПШК

кандидат географ1чних паук Г.П.П1ДГРУШ1ЙЯ

Пров!дна орган1зац!я: Льв!вськкй деркашшй шйверситет

1мен! 1вана Франка

Захист гадбудетьса 15 листопада 1395 р. о 15 годин! на зас!дани! спе1Цал!зовано1 .вченоТ ради Д.01.01.03 при Национальному упхиории^ий 1мсн1 Тараса йевченка за адресом: 252022, м. КиГв, вул. Василыпвська, 90, географ!чний факультет, ауд. 212

3 дисертац!ен мояна ознайомитись в наукой и! б 1бл1 отец! Нац!оиальногг! университету !мен! Тараса йовченка (25201'Л и. Ки!'в. вул. Володимирська, 58).

Вчений секретар спец!ал!зовапо1 вченоТ ради, кандидат економхчних наук

СЛ Лщук

ЗПГПЛЬНП ХАРАКТЕРИСТИКИ I СТРУКТУРА РОБОТИ

Ак'пмлыпсть теми, 15 дяовлх рсфорнувашм пионом iK;i кра'/ни вавяипик завданияи е вивчшшя територ1аяьних в I дм!«постой у

РОЗВИТЬ'У i рпзм 3 P[RHH1 ВИробЬ'НЦПМ та шшук НОПИХ ПауЬ'ОВО-НПТО-

дичипх п1дход1в до Ух дослiд™ппня, Територ1альна д»Форешиа;Оя виробиицтва в сучасних умовах проявляется перев.пно черт? ироцес поляризацп, цо седо до форидванна ядеринх 1 иорифорп'!-них стрцктур. Цс зумовлюс ргзке зростання значения скопои1ко-гсограф1чного полоаення (ЕГП) як коаяття i метода досл!дзсшш.

Незвазаячи на високий ръзепь теоретичных розробок, концсп-цн1 ЕГП r;G не знайила широкого застосування в гоеподарськы приктиц! через слабке методичке обгрунтуваппя у розрлхупков1й частшп, декларативтпсть вигЦност! полозоння, несшвсташцсть параметр!в к!льк1сно1 оцхнки i иерозроблеихсть ¡птсграц!!' ои-ремих вид1в ЕГП. В!дсуписть ч!тко!" иетодики юлыисно"]! оц!н— кч параметра м!ри ЕГП, особливо iнтогрального ЕГП. зцмовлпе необх!дн!сть модершзац! i" методичного апаратц оц1нки Hip ЕГП па основi iiiTerpauii' його онремих вид!в, облп;у мно'лмнност! вид IR геопростору та MiiuiUBOCTi його властивостей, цо визначи-ло Bn6ip/stc!im, об'скту i предмету дисертацп'шого дасл!диипня.

Об'сктон доглпдзення обрано оундамептальну i споциф1ч»у категорш сцсп1лыю1 reorpaipi'i - екононйсо-географхчнс полоаення (ЕГП) гсограф1чних об'ект!в. ЕГП naftiiOBHiae Bi,uo6pa;:iae вси гаму сусп1лы1о-географ1чш1х гпдночень, на 6a3i яних ио-гуть розвиватись сусп1льно-геограт1чн1 зв'язки i процеси. Bono виступае одним i3 головпих та и1див!дуал!з0ваних чинншпв те-piiTopiajibimi диферетЦацН' господарг.тва perioniB, формуванпя складпих виробничо-територ1алышх систем i комплексic.

Предметом доел;ддення е теоретико-методичн! основн ;пль-niciioi" оц!яки ипегралышго ЕГП та часткових вид1в полозення геограФ!чиих об'скт!в точкового i нлоцинного розн^щення.

"ста i завдання доел!дзення. Метой дисертацп'шого досл1-длення с поглиблення iснуичих теоретичпнх уявлень про суть к1лък!сно1 паранетризацп мiр ЕГП, розробка нових методичннх шдход!в до оц1нки ¿нтегрального потешцалу ЕГП i окромих його вид!в та вияв моаливостой застосування отриианих параметр in Mipn ЕГП в регпзнальних еконо;.нко-географ1чних дослхдпеннях. /¡ля досягиення дано!" мети вир!аувались так! завдання: - з'ясуванпя р1вня вивченост! категорп "екоштко-гпогра-

Ф1чнс положения", анал!з 1снуючих та посук нових науково-мето-дичних гцдхолДв до ки!ыасно1 оц1нки ЕГП;

- розробка та апробац1я методик к!лыисно1 оцнши 1нтегра-; льного ЕГП геоградцчних об'скпв точкового 1 плоципного розьи-щеиня, кодолювання векторного поля впливу ЕГП;

- поиук кетод!в картограф1чио'1 пиерпретаци параметр1в оц1нки к]ри ЕГП точкових 1 площишшх географ!Ч!1их об'екпв.

Методолог¡я, мстоди досл!двення 1 використан! матер!али. Мотодолог!чною базою роботи е д1алектичний гпдх1д до вивчення сусгплышх процес1в, теор1я територ1ального под1лу та П1тегра-ц1х прац1, вчення про виробничо-територ1альн1 комплеиси, системно розумишя об'екту дослЦЕешш.

Розробка теоротико-ыетодичних основ дисертаиц"! базуеться на основних полокеннях, викладених у працях еконокйко-геогра-ф1в з проблематики ЕГП : И.М.Баранського, В.С.Варламова, ЯЛ. Еупанського, С.Ю.Лейзеровича, I.М.Маергойза, Ю.В.Медведкова. С.Я.Нимм!к, У.Р.Праг!, О.Г.Топч1ева, ОЛ.!!!абл!я та 1н. Теоретичною 1 методичною базою для досл1дження особливостей функщонування рег1опаяыюго маиипобуд1вного комплексу, на приклад1 якого апробовано алгоритми оцшеи м1р ЕГП, слугували прац! I.О.Горленко, Ф.Д.Заставного, Н'.Н.Колосовського, П.О.Кас-ляка, М.М.Паланарчука, А.Т.Хрущева та пших вчених.

Розробка методичних основ оц1нки параиетр1в М1ри ЕГП вина-гала застосування ряду методов 1 прийоьпв досл1даешш. Загалв-нонауков1 методи в робот1 ренрезеитоваи1 системним гпдходом, структурниы анализом 1 синтезом, граф!чним та !сторичниы. /¡ля 01цнки ы!р ЕГП використовувались короляцШшй 1 факторний ана-л1з, мстоди таксоном!чних В1ддалей, нокент!в другого порядку, граф1в. Г,немалый методи реирезентован1 пор^впяльно-геогра-ф1чник, класифшаци 1 типолог!!', картограф1чник, гсортТ поля, потен1йал1в, цснтрограф1чник та скспедицишим.

При написанн! роботи використовувались статистишн натер!-али Волинського обласного управлпшя статистики, управлпшя еконоьпки та ринку облвиконкому; дан!, з!браШ при експедтйй-пому досл1Д5;енн1 птдприекств масшнобудувапня облает!.

Наукова новизна дослЦаенпя полягае в наступноиу:

- узагальиенн!, поглнблешп 1 конкротизац!I теоретико-ме-тодичпих полосеиь поняття 1 концепцП ЕГП;

- 1нтсрпрета[цГ сутност! поняття "поле впливу ЕГП" та об-грунтуванн! параметргв його ктлыпено!' оцпши;

- аргумеитацп нових методичних 1пдход]в до к!льк!cnoï оц!нки ЕГП точкоиих i плоцинних гоограф!чних об'ектнз is зас-тосувлнням синтетичних показник!в ïx величшш i значимости

- обгрунтувашп формул i моделей розрахупку !нтегрального потенц!алу ЕГП точкових i плоципних об'ектп?, визначенпя ко-osiiiieHTiB цснтральносп положения об'ект!в i територIп у снс-темi та и!дносно'1 виг!дносп ЕГП територ!альних одиниць;

- «ид 1 лени i тип!в точкових елемеит!в територ!алыт!' структур и за ïx пнутр!ареальпим полонепням у системï i ступеней in-дуктивност! та тип!в територ1альпнх одиииць за ступеней вико-ристання виг!дносп положения в пол! впливу ЕГП;

- визпаченн! зон територ!ального тязпшя елемент1в терито-р!алыю'1 структур» на ochobî опису векторного поля впливу ЕГП.

На приклад! машинобуд!вного комплексу Волинсько"! облает! виявлено особливост1 впливу ЕГП на формувашш i тсритор1альну opraHisauiia комплексу, який форнцеться на територп з низьким piBiieii уроан!заци i проаислового розвитку. Обгрунтовано основ-11 i напрямки вдосконалення функцЮпально-територ1ально'1 структура комплексу з врахуванняи особливостей сучасного ЕГП облает!.

Практично : значения i реал!зац!я пезультат!в Д0сл!Дщення. Пауково-теоретичн! полозення дисертацп мозуть бути використа-н! для вдосконалення наукових основ понятншо-концептуального апарату сусшлыш"! географ!ï. Розроблен! нетодичи! подходи до к!лыйспо!' oiiiHKif ЕГП мозуть застосовуватись при вивчешп ви-робничо-територ!альних утеоремь будь-якого р!вня i масштабу.

Результат досл1дзсння, висновки ! рекомепдацп прикладного характеру використан! управлениям еконон!ки та ринку Волин-ського облвиконкому при розробщ поточних i перспектявних схем розвитку господарства, обгрунтувашп концепцп соц1ально-сконо-MiMHoro розвитку облает! як транскордонного pcriony при роз-робц! б1знсс-плану шорнування ¡йзнародно'! реПонально!" асоц!-ацп "EBpoperion Буг" Сдовгдка !1 04-320/1 в!д 17.5.1395 р.).

Матер1али днеертатцйно! роботи використан! при паписаннi з в i т i в наукових тем кафедри okohomî4hoï i социально!" географ!!' Волинського ушверситету "Територ!альна орган!зац1я народно-господарського комплексу адмипстративно!' облает! (на приклад! Волинсько!" облает!)" та "Модель розвитку транскордонного pcriony в аспект! npoqeciB европейськоУ iH'rcrpauiï (на украпюько-польському приклад!)". (IcnoBHi полозення, розробки i висновки дисертацп впровадзулться в навчалып курси "Лиономiчна i со-

цЬальна геограи 5; ЯпраХт!", "['кошначпа г о о г рас; ¿я заруб I ;;:пнх краЛ'п" 1 "Сыпально-екононхчпа картограф);;".

[цц">(1<пая гюботп. ¡¡'¡йл'псгцй 1. Основа'! полоксння дкссрта-УПйного досл!д;::епня доиов!далиеь або г; публ!кувалпсь ] ■ гатер 1 — алах наукових копферешйй щшфесорсько-викладацького складу Волкнського университету; на VI республп^псыай науковгЛ кон-фсрпшцТ "Картограф)чне забезпечснпя оеновпих напряпав еконо-¡.лчпого 1 соц!ального розвитку УкраГнсько!' РСР та П рсг'1-онн;" (Чсрпппц, 138? р.); VI з'Гзд1 Геограсачпого товариства 9РСР (Одиса, 1390 р.); ш;есоизн!й пауково-практични; кояфсрсл-ц11 "ТоорстьЧН! проблоки соц!ально-еконок!чпо1 географ!У 1 вдсспоналения шдготовкк сучасного вчитсля" (Сголепсы;, 1991 р.); республ!капсыай науков!й конфсрекцП "Нроблскк рацЬ-онального внкористаппя соц!алыю-екопо)ачиого 1 пркродно-ро-сурсного потс1щ1ллу региону" (Луцьк, 19СЗ р.); пауповп; копсе-рснци' "Проблеш; географ!! УкраТни" (/Ыав, 1994 р.); VII з'Узд! УкраУпського географ!чного товаркства (КиУв, 1995 р.) та пи;;;х коноерепцп!;;. 3к1 ст, основн! полокшша 1 результат!; доел!дхення висгптлеп! в 27 иаукових нрацях загальиик обсягон 8,3 друкованпх аркука.

Структура 1 обе.1::!" роботк. /¡кссртасця складаеться ¡з псту-ну, трьох рояд!л!в, висповкп), списку вшгоркстапоУ л!тературн, додатка;. У вступ] обгруптовусться актуалыасть теш;, вкб1р об'скту, Форкилвзться предмет, кета 1 завдаиня досл1дп;шш, рпзкрки.ютьпя паукова новизна 1 практична значтаст;. робот«.

У иерпоку роздиа роботп вииладои) теоретике-готодичн! ос-нови коицелц) I П'П та суть ь'стоднчиих ¡адходДв до «пльпткн мишек йоги 1'1рн. Д[>цгий розд!л присвячекий доелгдкешш ЕГП те-риторгТ як чишшка Форкуг-ания 1 ФдпкцЫтвагош регионального к.и':;;н;;буд1пп!)ГГ! кокнлекгу. " третьему розд!л! показано косли-ьоет! застосувапня занропоковапих неделей ¡ллыасноТ шЦики ЕГМ об'сктп? в екпчоглг.о теограсл чпоку ;иш;г."И оеобл^вестой тгри -то|йалы!Г)1 ор^иазацп виробпицтва па приклад! регионального Кашптбуд!¡того кокплсксу. Но <акрорнш! оц!иоио ппрлкотри па-тсиц]ал!г. ЕГП точког.кх ! илоцкшшх гоографгчиих об'еппв та зд!йспокп Тх картограчлчпу ¡птерпргтщпп. У висцпвках викла-денп основ1П результати нреведепого досл1д;':еппн.

ДиссрттН? викладеиа на 150 сторИшах каияпопкед, 1ляс-трш,ана 31 рисунки;.;, ?А таблицей, ьлстить ? додавав. Список вккорисгапп! я1тсратцр« вклвч.чс ?М пайгенувапь.

0СН01Ш1 П0Л0ЕЕШ1Я I ¡¡¡¡СНОСКИ ДКСЕРТПЦП

1. LvkohomIко-гсограф!чис положения (ЕГП) - специф1чне i Фундаментально поняття сусгйлыю! географ!У, що гпдобрпяае ге-нетично взаемозумовлену систону територгалышх, конпонснтних i кокпозигш'ших в!днокень, на баз1 яккх мояуть розвиватись сусп1лы10-географ1чн1 зв'язки i процеси. Так 1 атрибути, як просторов! в!дноиенггя, потенц1йний характер впливу i дистан-цiйнIсть половення визначаить внутршпз суть, гцлтйсть i конструкц1ю поняття ЕГП, дозволяпть копструювати апарат вин i -ру територ1альних в!дношень у просторово-часових координатах. Цс й визначае ЕГП як власне географ1чно поняття, як категории попятпшо-концептуального апарату суспглыю!" географП.

ЕГП гоограф1чних об'ект!в як складна система вшшиень, з одного боку, потребуе диференцтацjУ на частков! види положения, а з другого боку, - синтезування поконпонентних характеристик об'екпв в пгтегральне ЕГП. Тону питания спiпвiдпоыення часткових вид1в та !нтсгрального ЕГП, Тх кглькгеного вшпру в найгостр!шиыи в теоретичному i практичному планг.

ЕГП - це пгтегральне поняття, цо об'еднуе половення рхзпих г>ид!в, piBiiiB, масштабов i мае ряд рис та влагливостсй, як! дозволяпть розглядати його з р]'зних позицгй. 1нтегральнов властив1сти ЕГП е вигшисть чи невшпдгйсть положения об'екту в певнгй систем! чи по вгдноиенню до ппзих об'екпв, з якиии Bin взасмод1е. Судкення про вигшпеть ЕГП копна зробити на п!дстав1 ¡плыпеного пор!вняння з ЕГП аналогичного об'екту.

В логпсо-математичнгй формi ЕГП об'екту мокна записати так: ЕГП( об )={[P(off;, Р(*иМ,1Р(°6), P(x2),C2rJ.2l...,l№), 1)

де ЕГП(об) - значения ЕГП об'екту; х, , хг , .... хп - миокина чинншпв; P(x), PC об) - потучнеть чинншпв i об'екту в1дпо-

в1дно; , oCs.....etn - к! лыпсть плях1в Mis об'ектом i чин-

никами; ßf , £s .....ßn - в вдаль nis об'ектом i чинниками.

ЕГП в1дображае взаеновплив об'екпв один на одного i одно-часно вистуггае як чинник, передунова i наелгдок розвитку зв'язгпв, под!лу та пгтеграцг!" прагц. Вогго с синтсзованим i концентрованим виразон ступеня впливу на об'скт yciei" сукуп-ност1 територгалышх умов i чинншпв розгпщепня та фупкцЮпу-вання виробництва в межах конкретно!' територ1альноТ систеки.

2. В концешЦТ ЕГП вузловоп невирйгеною проблемою с поре-xiд в!д суб'ективних непараметризованих оцишк альтерпативи "виггдне - невиг!дно ЕГП" до розробки мстодичних п!дход1г>.

ши дозболяшть 1пльк1Сно оцпжти параметри мхри ЕГП, "пружину" розгортанпя його потешцалу в Ий чи тнппй точщ геопростору.

У наукови1 л1тсратур1 Ш1уе три п!дходи до киыпсноТ оцпжи параметр!в м1ри ЕГП: бальна оцхнка, оцшка у варпсному вираз! I у вигляд 1 потенц1ал1в положения. Бальна оцхнка ЕГП е суб'ективнога 1 малоцпшои для практики. Варт1сна оциша ЕГП заслуговуе на увагу, але 11 недоли? полагав у немоаливост1 вартшю оцпшти деяк1 похши види ЕГП р!знохарактерного генезису (наприклад, ексцентральне, прикордонне 1 т.п.) та ¡н-тегралыи види ЕГП ()акро-, пезо- 1 макроположення).

Математична ¡птерпретац1я м1ри ЕГП, на нашу думку, повинна базуватись на концептуальних положениях теор!1 поля 1 моделях просторовоТ взаемод!}' географ1чиих об'екпв. Область шщвання параметр1В м1ри ЕГП нами пперпретуеться як поле впливу ЕГП. що характеризуемся величиною сили впливу об'скт!в один на одного, напруяен1ств та енерг1еш. Енергш поля впливу дощльно вим1рювати за допомогою потенц1алу положения, який за вс1ма ФушцЦоналъними озиаками виступае як скалярна ¡йлыйсна м1ра ЕГП, оск1льки в!дображае д1ш сил поля на об'екти, розташован! поза точками свого "локального оптимуму".

Модель потенц]алу ЕГП виводиться хз грав1тацншоТ ыодел1 тяжыня об'ект1в 1 враховуе Тх економ1чн1 маси та дистанц!й-1йсть м1а ними. Переважашть модел1 потенц1ал!в ЕГП, як! оцпш-ить лише наведений (¡ндукований) потешцал положения об'екту. ОсШльки взаемод!я об'екпв у реальних виробничо-територ1аль-них системах в1дбуваеться взаемопов'язано, ми вважаемо, що для шзнання взаенодп об'екпв у пол1 впливу ЕГП треба анал!зува-ти просторово-часов1 змпш не лише лщукованого (розум1емо як вплив - импульс), але й власного (розум1емо як вплив - в!дгук) потенц!алу положения кожного об'екту як елементу поля. Наведений потенц1ал ЕГП виражае ступшь впливу пших об'екпв на да-ний об'ект, а власний потетцал положения виражае ступ1нь впливу даного об'екту на 1нш1 об'екти, з якими в!н взаемод!е. Сума обох потенц1ал!в виступае як 1нтегральний потенц!ал ЕГП.

К1лыисну оценку 1нтегрального потешЦалу ЕГП точкових об'екпв пропонуеться проводити за такой загальнош моделлю:

1Л = к 'Б и]/ш + к ж I: \/т , (2)

де И! - ¡нтегральний потенциал ЕГП об'екту I; У], Уь - еконо-М1Ч1П маси об'екпв ] та ь в1дпов1дно; 1Ш - вЦдаль м1ж об'-ектами ь та ]"; к - косф1Ц1ент масатабування В1ддалей та еконо-

м1чних мае. 1нтегральний потенц!ал у так1й математичнн! !нтер-претац11 е уп!версальнога»характеристикою, яка показуе потен-П1йн1 нозливост1 розвитку об'екту серед !ниих у систем!.

3. 1снуич! алгоритми оцнжи ЕГП оперушть з частковими ви-х!дними показниками, як! вклшчашться до моделей потенц!ал1в як м1ри обсяг1в економ!чних мае об'екпв. Потени1али ЕГП, роз-рахован! за ними, е р!знор1днини ! р!знопорядковими величинами, цо значно ускладнюе Тх знгстовну !мтерпретац!ю ! практичне застосування та унемозливлше вгдображення властивостей окремнх вид1в положения в !нтегральному ЕГП. На практик ж елементи сусп!льного процесу д!шть одночасно ! знаходять свое узагаль-нення в !нтегральному показнику. Проблему !нтеграцп часткових вид!в положения в узагальненому показнику пропонуеться вир!шу-вати за допомогош метод1в багатом1рного математичного анал!зу: факторного, головних компонент або таксоном!чних в!ддалей.

Використання алгоритм!в факторного 1 компонентного анал!-зу дозволяе виражати ! вим!рювати р!в1П розвитку р!зних соц!-ально-економ!чних процес!в шляхом "стиснення" першопочатково! ¡нформацп 1 отринання нових зм!нних, як1 виетупашть синтетич-ними показниками. Щ показники можна використовувати для оцш-ки м!ри ¡нтеграль.ного потенц!алу ЕГП за такою формулою:

Еъ = + 1/Ы , (3)

де Еъ - !нтегральний потенц1ал ЕГП об'екту I; П, Ез - сиите-тичн! показники обсягу часткових даних, розташованих в!дпов!д-но в об'ектах ъ та к 1Щ - в!ддаль н1ж об'ектами ь та ]'.

Нетоди головних компонент ! факторного анал!зу мають сво! переваги, але вони не завжди гарантушть оптимальний в!дбгр оз-нак при створенн! синтетичних показник1в. Результативными, на нашу думку, е таксоном!чн1 методи, в основу яких закладено пор1вняння за комплексом досл!джуваних ознак в Евюпдовш мет-риц1. В робот! викладено методику отримання звазених синтетичних показник!в, створених на основ! таксоном!чних В1ддалей та алгоритму нормування часткових показник!в за агломеративно-!е-рарх!чнош процедурою, яку часто використовують при класифша-ц!1 географ!чних об'ект1в. Це дозволяе вир!иити проблему з!с-тавлення р!знорозм!рних ! р!зноймениих вих1дних показник1в при штеграцп часткових вид!в положения в ^нтегральне ЕГП.

Синтетичний зважений показник можна визначати за формулою: Н - 1/ш ¡(¿у * х^ * к /¿У , (4) де Ш - синтетичний показник; Ху- нормован! вихшй показники

за агломеративно-!ерарх!чною процедурой; ху- середньоарифме-тичне значения вихшюго показника стандарте в1дхилення змшт!' ]* ; к - иоеф1Ц1ент ыаситабування зважених показншпв, цо приймаеться за 100; ъ = 1,2,...,п - число об'ект1в у систе-

ьп; з = 1,2.....и - число вихЦних показншив. Таний показник

дозполяе визначати ы!сце об'екту в систем! за системним ефек-тон, коли загальне число вихшшх показншйв, шкорпорованих у систему викликае !снування ново'! якост!, яка не виводиться ¡з звичайного п1дсумовування, а на п!дстав! певних припуцень.

Синтетичш показники доц1льно включати в модель !нтеграль-ного потешцалу ЕГП географ1чних об'екпв:

де 1)1 - !нтегральний потенщал ЕГП об'екту г.; Н], Н1 - зважен1 синтетичн1 показники величини (значимости об'ект!в 5 та ъ; 1Щ - в1ддал1 ы!ж об'ектами I та ]". Математична ]нтериретац1я ¡нтегрального потенц!алу ЕГП в так1й форм! дозволяе отриыувати пор1вняльн1 без1ыенн! величини потенц1ал!в для точкових гео-граф1чних об'ект1в незалежно в1д 1х таксоном1чного рангу.

4. В сусп!льнШ географ!! актуальной е проблема розробки методологИ" 1 методичного !нструнентар!га к1льк!сноТ оценки ЕГП плоцинних географ!чних об'екпв. 1снушч! алгоритми оц!нки ЕГП використовують кодел! звичайного та пщукованого потенц!ал!в, в яких вих!дн! показники подаються як сумарн! по територ1ях 1 приурочушться до 1"х головних економ1чних центр!в. Це значно спроцуе обчислення ! спотворве результати оц!нки ЕГП територ!й,

Проблему к1льк1сно"1 оц!нки м1ри !нтегрального ЕГП терито-р1й пропонуеться вир1иувати на основ! концепцП', що точков1 географ1чн1 об'екти е джерелаыи напруженоет! поля впливу ЕГП 1 еконокдчн! зв'язки та вшюиення ними реал1зувться через проспр - територпа, яка волод!е !нтегральним потетйалом ЕГП, цо створюеться точковими об'ектами дано! територп (власний потснц!ал) та сус!дн1х територп'! (наведений потенщал).

В робот! подана методика розрахунку калыйсно! м!ри ттег-рального потенц1алу ЕГП територ!й шляхом синтезування та !нте-грац1Г окремих вид1в положения на основ! середньозважених син-тетичних показншав економ!чних мае точкових об'екпв. Для в1-дображення особливостей територ1ального розмЩення ! концентра-ц!!' виробництва в модель потенц1алу ЕГП територ!й вводиться коефпиент дисперсносп виробництва.в межах низовоТ територН

1 косф]ц1снт еконоМ1ЧНо!" центрованост! ковного точкового об'-екту в територ1алыпй систем! вицого 1срарХ1чпого рангу. Ко-ефииент дисперсност! визначаеться за методикою обчислення ко-еф1Ц1ента децентрал1заци С.Г.Гролського або ¡ндексу територ!-ально!' компактност!. Коефщ!ент економ1чно! центрованосп об-числюсться як сп!вв!дношення показника абсолютно!" центрованос-т! ! середньоцентрованого рад!усу екотшчно! взаемод!!" об'ек-ту в межах територ!!' вицого 1ерарх1ЧИого рангу. Розроблено два вар1анти алгоритм!в розрахушпв потенц1ал1в ЕГП в залек-ност1 В1Д умов взаеморозм^цення територ1й: 1) при компактному 1 2) некомпактному чи гзольованому розм!с;енн! територШ, щодо яких проводиться оцшка м!ри ЕГП.

Модель 1нтегрального потенциалу ЕГП низових територ1альних одиниць при !'х компактному взаеморозм1щенн! в межах територ!-ально!" систеки вищого рангу мае таким вигляд:

е-/ 1-1 У-1 Кч е--1 з=1 • /

де Че - !нтегральний потенциал ЕГП територ!алыю!" одиниц! I К'гзДг? - коефщ1енти дисперсност! точкових об'ект1В територ!й в та С: Н] - синтетичний зважений показник економ^чноТ маси об'екту } територ!Г г; Нь - синтетичний звааений показник еко-ном1чно1 маси об'екту I територП" ё ; К л з. К1/ - коефипенти ек0Н0М1ЧН01 центрованост! точкових об'ект!в територ!й з та ^ в1дпов!дио; К1] - вЦдал! м1ж точковими об'ектами територ!й.

Така модель потенциалу ЕГП в!дображас гетерогсшпсть територ^, своср!дност! взаемодП" та взаскорозмНения первинних джерел напруженост! поля впливу ЕГП ! територ!й м!ж собою, а також опосередковано !'х площу ! конф!гурац!и. При некомпактному розьпщенн! низових територ!альних одиниць коефщ1енти еко-ном!чно!" центрованост! об'ект!в у модел! (6) не враховуютъея.

5. ЕГП територп е одним !з головних зовшишх чинншпв формування ! розвитку рег!ональних м!жгалузевих утворень 1 комплексов. Воно вЦображае потенцШп умови 1 можливост! територ!!", необх!дн! для формування \ розвитку рег!ональних утворень та IX Функц]ональних ланок. В робот! на приклад! Волин-сько!' облает! розглянуто особливост1 ЕГП територ!1 як чипника формування рег!онального машинобуд!вного комплексу мезоровня в мегах територ!!' з низьним р!внем урбагпзаци та економ!чно-го розвитку. 0собливост1 просторово"! орган!зацп комплексу визначавться впливом ЕГП територ!!' та окремих И частии на

- го -

формування точкових 1 вузлових елеменпв територ1ально'1 структури комплексу. Специф1ка д!Т ЕГП на територ1альну диференц!-ацш машинобудування найрельефн1ие виражаеться в м!сцях перетину транспортних магистралей, де формушться складн1 елементи територ1альних поеднань виробництва (Ковельський 1 Нововолин-ський маиинобуд1вн1 купЦ та Луцький машинобуд!вний вузол).

Територ1альна концентращя виробництва зумовлше специфшу Функц1онально-територ1ально1 структури комплексу, яка за характером розыщення фушицональних елеменпв взноситься до дисперсно-кущового типу при значн1й просторов1й диференц1ацп, що визначаеться виНдшстю ЕГП центр1в розы1щення. Для обласп характерним е нер1вном1рний розподи м1ж трупами населених пункт!в за чиселыастш зайнятих у маиинобудуванн1 з р1зким пе-реважанням обласного центру над 1ншими промисловими центрами.

Залежно В1д р1вня територ!ально1 концентрац1Х, проф!лю спе1иал!зац11 виробництв 1 форм територ!ального поеднання п1д-приемств вид1лено 97 точкових (простих) елеменпв функц!ональ-но-територ1ально1 структури 1 3 складних (вузлових) елементи. За сукушастю функц1ональних ознак 1 в1дм1нностей з врахуван-ням чинника ЕГП вид1лено 7 тип1в елеменпв. Мапинобуд1вн1 пун-кти (89 пункпв) вЦнесено до 4 тип!в: 1) пункти м1сцевого значения; 2) неспе1Цал!зован1 пункти внутр1рег1онального значения; 3) спец1ал1зован1 пункти м1жрег1онального значения; 4) високоспец1ал1зован1 пункти внутр1- 1 м!жрег!онального значения. Машинобуд1вн! центри взнесено до 3 тшпв; 1) спец1ал!-зован1 центри м1жрег1онального значения (Рожище, К!верц1, Во-лодимир-Волинський, Горох1в, Лшбомль); 2) маиинобуд!вн1 центри - ядра машинобуд1вних кущ!в (Ковель I Нововолинськ); 3) машинобуд1вний центр - ядро машинобуд1вно'1 системи обласп (Луцьк). В робоп подано короткий опис тип1в пункпв 1 цен-тр1В, Ковельського 1 Нововолинського машинобуд1вних куицв та Луцького машинобуд!вного вузла, що формушться.

6. Особливосй ЕГП елеменпв функц1онально-територ1ально"1 структури рег1ональних комплексе у значн1й м!р1 визначашться 1'х транспортно-гоограяпчним положениям (ТГП), 0ц1нку ТГП елеменпв територ1альних структур доцгльно вести поелементно за видами транспорту. 1 за усередненош м1рош виносно! зручносп положения елементу на транспортн1й мереж1 територп. В робот 1 интегральна м!ра ТГП виводилась як нормований усереднений к!льк!сний вираз вЦносноТ зручносп. ТГП пункту чи центру по

вЦношешш до транспортноУ системи 1 по в1дношеннш до умовного центру з найг1ршими показниками оцпжи, що зустр!чатться у ви-б1рц1 Шдносний ранг значимости. За вшюсним рангом значимое^ ТГП вид1лено 6 груп мааинобуд1вних пунктов 1 центр1в. Виявлено функщональну залежн1сть значенъ виг!дност! ТГП еле-мент!в структури вIд густоти транспортноУ мереж! територп I транспортноУ доступносп Ух до транспортних вузлхв область

7. К!льк1сна м1ра ЕГП у вигляд1 потенц1ал1в положения за-безпечуе моялив1сть анал!зу територ1альних в1Дм!нностей у роз-мщешп виробництва та елемент1в системних утворень, зм!н ЕГП в ртзних точках геополя та його картографування. На приклад! машинобуд1вних пункт!в 1 центр!в йолин1 апробовано запропоно-вану методику ¡пльюсно'У оценки ¡нтегрального потенц!алу ЕГП географ1чних об'екпв точкового розм1щення.

Розрахунки потенц!ал!в ЕГП велись за синтетичними зважени-ми показниками величини об'екту 1 транспортними в1ддалями (Формула 5). Синтетичн! показники створивались на баз1 8 ви-х1дних часткових техн!ко-економ!чних показник1в, як! характери-зушть виробничу д!яльн!сть ыашинобуд!вних п!дприемств, демог-раф1чну ситуацию ! р!вень розвитку промисловост! в кожному ма-шинобуд!вному пункт! чи центр!, а уакоя в1дносну транспортну забезпечен1сть ! виг!дн!сть полозення пункту на транспортн!й мереж! области На п!дстав1 отриманих величин !нтегрального, власного та шдукованого потенц1ал1В ЕГП видыено три основн1 групи пункт!в 1 центров за ступеней Ух впливу на формування величини штегрального потенщалу ЕГП ¡нших елеменпв (за р!в-нем !ндуктивност!): активнН^ндуктивн!), нейтральн! ! пасивн1 ПндукованП пункти ! центри. Розрахунок коеф!ц!ента асоц!ац!У ( Ка ) вЦобразае тШюту зв'язку ы!ж величинами потенц!ал!в:

Ка = ((К* иI*) / и . (7)

де (Л - власний потетцал ЕГП пункту I; 1Л - !ндукований (наведений) потенц!ал ЕГП пункту I; 'Л - !нтегральний потенщал ЕГП пункту I. На постав! коеф!ц!енту Ка вид!лено 5 функц1она-льних ТИП1В пункт!в ! центр!в за р!внем !ндуктивноет! : пщук-тивн!, слабо!ндуктивн!. нейтральн!. слабогндукован! ! сильно-!ндукован! пункти ! центри. В машинобуд!вному комплекс! пере-важають сильно- ! слабо!идукован! пункти ! центри (58,4 7. ви-б!рки). Для 48 У. пункт!в ! центрхв ¡ндукований потенц!ал, створшваний Луцькоы, е дом!нантним, тцо зумовлено недостачам Р1внем пропорц!йностг розвитку маиинобудування в облает!.

- 12 -

Скалярии поле потенц]ал1в ЕГН точкових елеменпв с засо-бом картограф!чного моделшвання при дел1М)тацп меж ядерних \ перифсрШшх елеменпв структури,; при анал1з) особливостей формування територ1ально1 структури комплексе. "РельефН1сть" поля потеиц1ал1в ЕГП ч!тко виражае територ1альну диференц1ац1ю ] концентрац1ю виробництва. За характером рисунку екв!потенц1-альних л!н1й потешйалгв положения Пзопот) дел1м1товано зони впливу головних центр1В системи, встановлено меж1 вузлових елемент1в територ1ально! структури комплексу (куиЦв, вузла).

8. Апробацгя розроблено! методики оцйши ЕГП об'екпв плотинного поширення проводилась за економ^чними масами маиинобу-Д1вних пункив 1 центр1в з використанням двох алгоритм1в оц1н-ки: при компактному 1 некомпактному взаеморозмщенн! територ1й. В результат! моделшвання отримано юльюсну м!ру ¡нтегрального ЕГП район1в Волин! на основ! широко! гами територ1альних 1 композицпших в1дношень. Райони ч1тко диференц!йован1 за по-казником абсолютно! м1ри вшчдност! ЕГП Пнтегральний потенц!-ал ЕГП), який в1дображае особливосп конф1гурацп, плоцу ! ге-терогешйсть кожно! територГ!, дисперсн!сть виробництва в них.

В робой пропонуеться визначати також в!дносну м1ру виг!д-ност1 ЕГП з врахуванням сусиства територ1й за такою формулою:

(Ц = и Б * т{5 / Шу , (8)

де Ог - ¿ндекс в1дносно! випдносп ЕГП ¿"-то! територгально!

одиниц1 (району); 5=1,2.....п; п - к1лыйсть сусшв пер-

шого порядку для ¿-то! територ!ально! одиншц; - киыасть перетшпв меж Б-го сус1да першого порядку шляхами сполучення; ву - юльк1сть перетин1в контактно! зони ¿-то! та 5-то! те-ритор1альних одиниць шляхами сполучення; Пя - ниегральний по-тешйал ЕГП б-то! одиницК За величинами индексу 0 вид1лено групп райошв з високим, середн1м 1 низьким р!внем виг1дност! ЕГП. Просторова структура поеднань трьох р1вшв абсолютно! 1 вхдносно! вигшюст! ЕГП е результатом взаеморозмщення I вза-емодп трьох тип1в район!в з р1зними р1внями розвитку маиино-буд1вного виробництва. За р1зницею значень обох м1р виг1дност1 ЕГП (1)-0) вид!лено три функц1ональн1 типи район1в за ступенем використання виг1дносп ЕГП: освоен!, слабоосвоен1 1 перспектив^ . Визначення рхвньв виг1дност! ЕГП на П1дстав1 к!льк1сних параметр1в П1двищуе р1вень досл1дження ЕГП та особливостей формування територ1альних структур господарства територпи

9. Моделшвання взаемодп м1ж елементами виробничо-терито-

Р1алы1их систем можливе на П1дстав1 розгляду територ!!' як векторного поля впливу ЕГП. Силу впливу об'екпв один на одного та "j'x взаемод^ у систем! добре вЦобрааае такий параметр векторного поля впливу ЕГП, як напружен!сть поля ( Е ).

Для визначення величин nanpyseHOCTi в окремих точках поля впливу використовувалось нодиф1Коване трете основне р1вняння електростатики (р1вняння Остроградського-Гаусса). Поле впливу ЕГП описувалось за допомогои р1вняння Í3 теореми Гаусса: / Enide - 2jrjJ^ids , (9)

де повний кут на площин!; поверхнева густота заряду;

Eni- проекщя вектору напруженост i по нормал! до контуру L ; S плоца, обмежена цим контуром.

HanpysenicTb поля впливу ЕГП, створивана точкой i, визна-чалась за моделлт, яка виведена 13 р1вняння теореми Гаусса:

де Eij- вектор напруженост! поля впливу ЕГП в точц! 3, створено! пунктом i; Vil - синтетичний показник величини скопомjчноТ маси пункту t; RLj - пряма в!дда!ль м!ж пунктами L та i, обчис-лена за прямокутними координатами пункт íв; roi- приведений ра-д!ус площ! пункту L; е = 2,718... - трансцендентне число; R, -одиничний вектор перемещения. Дана модель враховуе те, цо в кожному джерел! напруженост! е симетричний розпод!л сили впливу, яка за його мерами спадае за експонетцалышм законом.

HanpysenicTb результушчого поля впливу ЕГП в точц1 j, створивана ш джер_елами, е сумою одиничних напруженостей:

£i<7--SfE-Li ; i = 1. п; в í п. (II)

При моделивашп1 векторного поля впливу ЕГП отримано пара-метри результувчих векторгв напруженост! та азинут!в напрям1пв !'х дi 1 в Micuflx po3Min¡einiH машинобуд!вних пункт!в i центр!в. Ил-пматико-кавтограф!чне коделгавання векторного поля впливу ЕГП дае cas лив i притер!! для дел1^1тйц11 zun ¡га;":-; I;».;, wo впливу ЕГП головних центр i в системи. Розн!ри зон знаходяться у функцшгалыпй залежносп в!д величини !нтегрального потенц!-алу ЕГП пупков i центров та р!вня транспортно'У доступност1 територ!!'. За характером рисунку i ступенем згуценпя !золiн!й напруаеност! дел!к!товано зони впливу головних маишнобуд!вних центрíb - Луцька, Ковеля i Нововолинська, вид!лепо i оконтурено Mexi ареальних i вузлових елемент!в структур« (рисунок).

Параметр векторного поля впливу ЕГП мае !нтегральний reo-

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

Напружежсть векторного поля впливу ЕГП

в машинобуд \ вному комплекс!

машинобуД1Вмих кушлв

машинобуд1вн1 центри М1жрегюнального значения

Фвисокоспецюл (зоваю машино6уд«вн1 пункти внутр!репональмого значения

©спец'1Ал1зоваи1 машинобуД^вж пункти енутрфепоиа льного значения

/?•) неспец|ал1зоват ^ машинобуд1вж пункти

внутр1регюнального значений

Омашинобуд»вт пункти м1сцевого значення

НАПРЯМ I ВЕЛИЧИНА ВЕКТ0Р1В НАПРУ ЖЕНОСТI ПОЛЯ ВПЛИВУ ЕГП (ОД/К8.КМ) О— менше 1,0 О—- И " 3.0 О—- 3,1 - 9,3

i ит ег ра ль н и й потенфал ЕГП пункт1в \ центр1в машинобудування (од/км)

о

менше 20,0

О

20,1-40,0

О

40.1 - 70,0

О

70,1-100,0

О

[золши нолруженост) поля

б1льше 100,0 впливу ЕГП

Мета розпод1лу зон впливу головии маши нобуд1 в них центров

граф!чний з м i с т, осгальки прямо вказуе, що ЕГП визначае йпен-сивн i сть взаемоди точок територи в систем! на основ! вза-емовпливу та в залегносп в!д ïx позицпших властивостей.

10. Основу концепцп ЕГП, oiîpia територ!альних i компонен-тних вшюиень, складаыть також в!дноиення територ!ально'1 ком-позицП, цо виражавться Konçirypauieio взаемного розмщення элементов геосистем. Серед аспект!в аиал!зу територ1ально'1 композит ï важливе значения мае метрична параметризац1я центральнос-т! положения об'екпв у межах певно!" системи. Виршення пробле-ми нами вбачаеться у поеднаши двох р i в н i п уявлень про центр: iHTy1тивного та операц1йного. На !нту\тивному piBHi центр уав-ляеться ядернога, серцевиннош точкой територхально!' системи, центральной у Функц1ональному i географхчному план1 (наприклад, економ!чний центр). На операцншому piBHi центр уявляеться точкою, яка отримана в результат! обчислень на основ! р!зних принцип!в (наприклад, геостатичний центр). Для визначення положения центр i о доц^ьно застосовувати центрограф!чний метод дослиження територ!альних структур, який добре Формал1зуе композицшй в!дпоиення i просторов! властивост! геосистем.

Результати моделивання взаеморозтааування географ!чного центру облаетi i геостатичного центру поля впливу ЕГП через координатну близьк!сть показушть проеторове несп!впадання ЗДх штуУтивно-операцп'ших центр1в. Розрахован1 центрометричш па-раметри - дисцентрис!тет, територ!альна ! предметна асиметр!я ч!тко вказуить на асиметрич1псть територ!ально!" структури ыа-шнобудування i3 зм!щеннян центру тяж!ння економ!чних мае i поля впливу ЕГП на п!вдень облает!. Ступшь центрованосп те-ритор!ально'1 структури. добре характеризуе ел1пс розс!ювання виробництва, просторов! параметри якого в!дображашть макси-мальну i мШмальну дисперс!ш в1ф0бництва в систем!.

Визначення Mipn центральност! точкових об'екпв базуеться на ouiнц1 ус!х моменпв позищйност! i на р1зниц1 положения точок геополя щодо його центральних точок, що асоц1шеться 13 поняттям ексцентральност! (ексцентричност! ). Параметризащв Mip центральност! кожного точкового об'екту у систем! дощльно виконувати за коеопцентом ексцентральност! ( Ке ):

Ке-1- -(iL + cojAi) / ([2)

де RtB,RLu - прям! в!ддал! в iд точки L до географ1чного ! геостатичного центр i в системи в!дпов1ДНо; Rs - приведений рад1ус

- Г6 -

тсритор1а.пьнси системи (Ils - "У S/jc ); 5 - плоца територП систем»; ni- кут сксцоптралыюст] в точц! ь, який визначасться за Формулою ко синус i в кут i в 13 трикутника в1ддалей Rlg ,Rlu та Rnu, дс Rgu - в1ддаль míe географ^чнин i геостатичним центрами.

За величиною коеф1ц1спту ексцентральност! вид1лено 4 тиш; маыинобуд1вних пунктов 1 центров за ïx внутр1арсалышм положениям у систем!: централып ( Ке менше 1,0 ), ексцентралып або середишп (Ке = 1,0-1,4), глибшпп або п1ддале1п (Ке = 1,4-1,0) i нерифер1йн1 або окраГнн! (Ке б1льше 1,8). 0цiика ЕГП за коеф1Ц1енток ексцентральност1 дозволяв виявляти специфику територгалыю! концентратаï 1 кокпозици', цо приводить до розумiння функц1оналыю-1нту'1тквного центру як елекенту системи на BiflMÍny в!д геометричного центру, отриманого методами тополог1чно'1 центрографп.

Коеф1ц1енти ексцентральност1 (втрати центральное^ ЕГП) для територ1алышх одинкць розраховувались за такою моделлв:

Кв.ц. г da¿ ! ( d ¿"с + tlg)8* (Sb I Sa)ef (13)

де dttt - в1ддаль Mis i-тои територ1альною единицею i фуншро-нальник центром системи; d¿"-¿ - середня економ1чна в1ддален1сть точкових o6'cktíb територ!альних одиниць в!д геостатичного центру системи; dg- вíддaль Mis функц1ональними центрами системи i кра'пш; Sb - плоца територ i ï крапш; Sa - плоца терито-piï системи (областП; В- експонепта "тертя" простору. Значения експоненти Ь визначасться за формулою В = [0,5 * Ion (SblSa) 4 loe d«{] / loe (dcñ + ) . (14) Розрахунки коефзц1еит1В Кв.ц. для 15 адкппстративних ра-ñoiiíB Волинсько'1 облает! велись в i диоспо геостатичного центру поля впливу ЕГП i модального центру кашипобуд1впо'1 системи (Луцька). На п1дстав1 косф!ц1енту Ке видиюно 4 тини район lu област1 за ïx внупнареалынш положениям у систекк t ) централып Скоеф1ц1ент Кв.ц. ненке 1); 2) ексцентралып або середишп ( Кв.ц. = 1,0 - 1,2); 3) глибшнп або в]д,"але;п (Кв.ц.--1,2 - 1,5); 4) nenHOcoiiiiii або окрапнп (Кв.ц. б1лые 1,5).

Застосувашш косф!ni ент i в ексцентралыюст1 положения при ouiiiqi Mip центральное™ ЕГП дае п!дстави для аргументованого визиачення таких видi в внутр1ареального положения, як центрально, сксцентральне, глибипне i перифер1йпе. При цьому вра-ховугаться особливост! територ1ально'1 композицП територ1аль-них структур виробиицтва, взаеморозм^цення центральних точок TepüTopiñ, концентричность та i un i аспекти територ1альност].

И. r,u,».¡:irn;i оиДнка napf^oTpifi rípy КГ'! цг реальна па-укпеа огеовл i ба'.овкй i ¡¡струнонтар i й для енлручтумкк'.; е'л.к-ïnnifiiï терктпр ;-i пькоТ oprufi i зацг/ ироду!;-1 ш;ш>х cü.« tí ритор : i;. Гона повинна обов'яьково оупрокодгува-; ип. картограф ; ч;ыь ТОрПрОТаП!СП, иГКШЛ;:? ОуДЬЯПи ОКСКО" i Я,av. клрт.1 ;;,'¡ í|;o;.;j ;:;т-T"' - ЦО L-yny'lüiC'íb ii!'i! В!ДООрлКОНИХ IUI ВЫ if С С H ï il:, ьаптогра--(îiiMiii коде;;; каоакотрп) ЕГН г cnncpi дпик;; ! п'op¡;a;¡; йкикк сис-теиаин, ni;i .--окуть бути викоркста:;]" в до;,;:iдеоппях територ]-альпкх кроблек виробництьа,, при окладанп; схпк райинноги пла-пуванпч i рог I овального розеоле;;!;;!, пггегралвкого райоопьлння.

Сухоне викорхстання кокцопп i í¡ ГП] i опорного каркасу, картограф i чпи;; поделен оперного каркасу, створспкх па бал i па-ракетрЗв я;рк Fí'll г;о;ю вкступатк як геогра.Мчпа основа для уп-равл'иш" ВИробнПЧО-ТОрИТОП i аЛЬПИМИ СИСТСГаГК. ЗиИПОга, ПОЗЛИ опорного каркасу с "дог:н;апто!;" ворового спркккяття "рсльс.;.;)" поля поте;;;Иa;;ÍB ЕГП, si;o добре передас понтппуалькi влагти-BncTi систев;;. 'îa своеп кон;.irypauicc опорикй каркас г.акцкш'.у-;;îjïfiiiï скотски облает! наноситься до л! нiппо-печлового л;;;;; i нас впгляд et.осп iдпого р i ьносторониього трикутпика, у ее;;;.,;; пах якого '¡находиться пай;лльг! прокисло;:! цгнггпи ■ ;!ууы;, Поволь i Ип•• о:'плипcbîi. кого xoeoirypaniK ч!тко виракасться рисунков i о о л i í м ■ í котешцал i в ГТП, який к iдопрагас pi вонь peaaí -aayjY 11 о т - • ■ : t; i Г;;; tí ;; кпглкнветен, яакл.м епнх у торитов i a;:;-'; i й ci руктчр i гсспедлрства i розсолеппл полает;. Íiru; ; ; í вв ; -лозкх i ;:i kíí;kkx елгкеит i ч опорного каркасу : nr.¡;:¡.c при yr;a:¡ noBii'nmro викпккетлнпя in гегральппго псп.япПалу товктерГ; i вс ix вкыдппх oïopin КГН. В робот i приведено ocuoüuí ьлпр;;с::и ¡;дискон;1ле;;ня територЬглькоТ орган i яац; ï г.^кпрппдукишш а врахуп.анпян яруччестсй ЕГН теоиторп облает i.

Пара.'.етр'.зау i я rip ЕГП ir; застпеувапкяк катека-, к-:;,;:; вро йодов 6a!';\Toi;ip;;ero лпелпяу дозволяв каГъпшп',;..в до i.npi; 'впг; ;;p.;!i;;e¡;;; ;,n;;iny бкМдност; КГЦ. '¡аирокоповав i нодел; Ki;;b¡"ic-;;:)] Oil!!,,,-. ГГГ --"^"влааяких 06'CKTÍB ! апрОПсвав 1 па к : ;;;.вр ; о -Hi с точки золу г-лгальпо!" ;.о,чсл! »мри зкляккогтi вовва ок.....г; к блгато;и впвогвв i пркдлтпкки для еуппя! ЕП; на ге:,..;. ; ;,;.,.крк-р i пнях при в i.n.itnr. дг.;й reni 1Гвн1>;ап; йк; й заре-л^чоно!' т ;. :ляв-;:;авл ив. ;ь'к.: i ;b¡¡' i ч;н;й <ii!u;;io i п'ая (-а;; ноге. ÍTii ¡ ! t » ■ ï : • 11 í í e.a-тн "алы.'-о;;" i о,;г:овнк ет.'чю:: yeix eiroiniriKo-reorpaoiчних д:о; -лчдпепь та ссобливии "лакнусовик пап i pusm-" rcoí'paoinnocti д.ц-л!дхе;;ь yeix aenrxTiB територ]альпоТ прг.ш'оацГ! вйроош'.цтва.

OciioBiii положения дисертацп" викладен1 в настигших опублг-кованих працях:

1. Вопросы повышения эффективности территориальной организации пройменного комплекса Волннской ойласгн//Повгшенио эффективности Функционирования хозяйственного комплекса Волынской области,- Луцк: Волин, от-л ГО'УССР, 1388,- Ч. 2.-С. 34-40.

2. Количественная оценка экономико-географического полозе-ниц // География и природные ресурсы,- 1988.- М 4.- С.118-123.

3. Географические аспекта производственно-природных отношений в машиностроительном комплексе Волынской области // Природопользование в Волннской области. - Луцк: Белинский отдел ГО УССР, 1030. - С. 89-101.

4. Гоограф"1чно положения Собластг] // Географ!я Волинсько'г облает! / За ред. П.В.Луцииина. - Луцьк: /1/Ш1, 1391,- С. 3-13.

íj. lÍK0H0MiK0-rc0rpa®i4ne положения територг! як чинник Формувания i розвитку мааинобуд1вного комплексу Волинсько!' облает! // Екопоьпчна ! соцхальпа географ1я Волин!. - Луцьк: Л/1111, 1332. - Вип. 1.-С. 56-69.

6. Деякг аспекти еконогако-географгчпого доелгдкення peri-онального машшобуд1вного комплексу // Економгчна та сощальна географии - Киid: Либ!дь, 1932.- Вип. 44. - С. 63-07 Су сгпв-авторствг з Я.I.Еупанським).

7. Особливост! транспортно-географ!чного положения адм!-нгстратквпих райогпв Волинсько!" областг // Економгчна i соц!-альна гоограф!я Волинь- Луцы;:ЛДП1, 1992.- Вип. 1.-С. 70-73.

8. Кглькшга оц1пка сусп!льно-географ!чного положения !з застосуванням еннтетичних показншап// Еконоьична та соц!альна географии- Кигв:Вид-во Ки'гв. ун-ту, 1993,- Вин, 45.- С. 25-31.

3. Некоторые методические вопросы количественной оценки экономико-географического положения // География ir природные ресурсы. - 1993. - N 2. - С. 135-141.

10. Галузева структура матпшобуд!впого комплексу Волинсько!' областг // Сврореггон Буг: Економгчна i соц!альна геогра-Ф!я Волин!. - Луцьк: 1ЛСПМ, 1995. - Вип. 2. - С. 35-118.

11. Картографическое моделирование экономико-географического положения регионов // Картографическое обеспечение основных (гаправлений экономического и социального развития Украинской ССР и ее регионов: Тез. докл. VI респ. науч. конф., Черновцы, 17-18 септ. 1387 г. - Черновцы: МГУ, 1987. - Ч. II.- С.142-143.

12. Екотппко-географгчгп аспекти досл!дзення роггоналъних

машипобудовпих комплексов // Проблеми еконоьпчно'Г географ]ï Под1лля: Тези доп. наук, конф.- Кан'яноць-Подишський: Хмельн. обл. в\дд!л ГТ UP CP, 1388. - С. 35-30.

13. О структуре энергопроизводстсешшх циклоп Волынского производственно-территориального комплекса // Региональные проблемы интенсификации социально-экономического развития Белорусского Полесья: Тез. докл. науч.- практ. конф., Гомель, февраль 1988 г.- Гомель:Гомел. отдел ГО БССР, 1980.- С. 12-14.

14. Формування зпань про економ1ко-географ1чне полокення як умова п1двищешш якост! вивчення економ1чно"1 географП CP CP // Проблеми формування особистосп вчителя та пляхи його подготовки до всеб!чного розвитку учшв: Тез. доп. та погйд. наук.- практ: сом!пару, Луцьк, 27-28 червня 1989 р. - Луцьк: Луцьк. пед!н-т, 1989. - Ч. 11. - С. 213-215.

15. Економ1ко-географ1чне положения ВолинськоУ област1 як фактор формування i розвитку per¡опального мапинобудтвиого комплексу обласного рангу // Сучасн! географ1чн1 проблеми 'Jk-pai'hcbkoï PCP: Тези доп. YI з'Узду Географ, т-ва 9РСР. - Ки-Ув: ПИ УРСР, ГТ !!РСР, 1990. ГС. 207-208.

16. Использование синтетических показателей в расчете интегрального потенциала экономико-географического положения // Теоретические проблемы социально-экономической географии и со-верпенствование подготовки современного учителя: Тез. докл. Всесоиз. науч.- практ. конф., Смоленск, май 1991 г. - Смоленск: СГПИ, 1991. - Ч. I. - С. 52-03.

17. Особливост! рацштльного природокористувапня в иапи-нобуд1вному комплекс! ВолипськоУ обласп // Географические аспект« природопользования йолшш: Тез. докл. науч. конф., Луцк, Февраль 1991 г. - Луцк: Волин, отдел Г0 ЧССР, 1931.- С. 71-71.

18. Теоретико-кетодичиг аспект» глльюсноУ опднкн ¡птегра--льпого потенц1алу економпш-географ]чного положения// Проблеки рационального використання, охорони та водворения природно-ре-сурсного гютешиалу икраУнсько!" PCP: Тези доп. I респ. наук, конф., Черн1вц1, вересень 1991 р.- Чсрнiпц1 ; ЧД9, 1991,- С. 55.

13. Екоишйко-географ!чие положения територп - особливий ресурс periопального розвитку // Проблеми рац! опального використання, охорони та в!дтворешш природпо-ресурсного потенциалу ЧкраУнсько! PCP: Тези доп. I респ. наук, конф., Чернищ!, вересень 1991 р. - Черн!вцк ЧД9, 1991. - С. 37-38 (у enir,авторств i з Я. I .шупанським).

20. Тпоротнко-мотодпчн! ОСНОВИ ВИЗНачоПНЯ ]йЛЬ!ПСН01 Mipil окопом i ко-г(;пграф1чппго полонепня територ1й // Матер iajin XXXYiH паук. копф. ирофрсор,- виг.лад. складу опглитуту. -Иццьн: /1/1111, 1992. - Ч. 11. -С. 345.

?Л. Л с пк i нитшшм неребудови гсограф1чноТ осипи у вузах // Проблемп гсограф1чпоi освоти в Укралш: Тези дои. паук, конф,-Киов: 'linocbítm УкраТии, 1903. - С. 21-22.

22. '¡аиипобудшшй комплекс Волииеько1 облает i/7 Велика Ви-лиш>: шшуле и сучасне:Тези доп. н1кнарод. паук, краезн. конф., Йнтокпр, 3-11 всросия 1383 р. Витоаир, 1993. - С. 247-249.

23. "итодичой нроблеии колыиспоТ оцопкн екошкико-геогра-Ф1чного положения р or i он íd // Проблемп рационального викорис-талня cüinaj;bHO-e¡iüiio:.Ü4i]orü та природно-рееурсного потешц-алу perioiiy: Тези доп. респ. наук,- практ. копф. - Луцьк: Луцьк. i идуотр. in-т, 1933. - Ч. I. - С. 100-109.

24. OcotíjiHBüCTi територ1алыш'1 структури маиинобудПшого комплексу ВолииськоТ области // НатерЬали XXXIX паук. копф. нрофесор.- виклад. складу i студент i л 1нституту. - Луцьк: ЛД111; 1993. - Ч. III. - С. 504-505.

25. Леякз концептуально -методично питания оплькосноТ оцон-ки окопом¡ко-географ1чного положения територой // Проблеки географi? 1'краТни: Катероали наук, копф, (Яьв'ов. 25-27 жовтня 1994 р.). - Яьвнз: fifl'J. 1994. - С. 84-85.

20. Ккоиомiко-rеографiчис положения та формувашш транс-кордонних perioHiB в уновах европейськоТ Iнтei-ращIТ // Пдм1-II]стративно-торитороальний у с т р i й УкраУпи кр0зь призму i нтсро— сов pcrioHií? í дерзави: Тези доп. наук, конф.- Харков: Х/1'1, 1994. - С. 42-43 (у сгпвавторств! з П.В.Луцпиипнм).

27. Поосторовий апал1з виг1дност1 еконо1лко-географ1чного положения TcpiiTopii! // VII з'озд Укра'Унського географ1чного товариотва: Тези доп. (КиТв, 30 травня - 1 червпя 1995 р.). -Киов: UFT, 1995. - С. 266-207.

lyjha^i-

Лажнии В.И. Методика количественной оценки экономико-географического положения г во графических объекта в на макроуровне. Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических паук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география, Национальный университет имени Тараса Ыевченко, Киев, 1995.

В диссертации рассмотрены методические подходы к количественной оценке параметров меры экономико-географического положения географических объектов. Предложены модели расчета интегрального потенциала положения точечных и площадных объектов. Рассматриваются особенности применения методики оценки потенциала экономико-географического пояояения на примере элементов территориальной структуры маниностроителъпого комплекса Волннской области.

Uladimir I. Lazhnik. The methods of quantitative estia at ion of econoaico-geographical situation of geographical objects on the nicrolevel. The thesis is subaited for a candidate's degree (Geography). Speciality 11.00.02 - Econoaic and Social Geography. Taras Shevchenko National University, Kyyiv, 1995.

The methodical approaches to the quantitative estiaation of рагаш etres of measure of econoaico-geographical situation of geographical objects are considered in the thesis. The во-dels of the settleaet of the integral potential of pointed and areal objects are proposed. The peculiarities of the application of the nethods of estiaation of the potentials of econoaico-geographical situation on the example of the elements of the territorial structure of the ®achine-building coaplex of the Uolyn' region is considered in the thesis.

Кличов! слова:

економ!ко-географ1чне положения, к1льк1сна оц1нка, методично прийоми i пгдходи, 1нтегральний, наведений, власний по-тешцал, поле впливу ЕГП, напрузеШсть поля, маиинобуд1вний комплекс, пункт, центр, кущ, вузол. !