Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Литология и метаморфизм складчатого фундамента Скифской плиты в границах украинского Черноморья

ВАК РФ 04.00.10, Геология океанов и морей

Автореферат диссертации по теме "Литология и метаморфизм складчатого фундамента Скифской плиты в границах украинского Черноморья"

Одеський державшій університет ім. 1.1. Мечникова

На правах рукопису

КАЦУК Ольга Кирилівна

ЛІТОЛОПЯІ МЕТАМОРФІЗМ СКЛАДЧАТОГО ФУНДАМЕНТУ СКІФСЬКОЇ ПЛИТИ У МЕЖАХ УКРАЇНСЬКОГО ЧОРНОМОР'Я

Спеціальність: 04.00.10. — геологія океанів і морів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук

Одеса 1997

Дисертація є рукопис

Роботу виконано на кафедрі загальної і морської геології Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова

Науковий керівник — доктор геолого-мінералогічних наук, професор

І.Н. Сулімов

Офиційні опоненти:

доктор геолого-мінералогічних наук, професор І.В.Носирєв;

Провідна організація — Інститут геологічних наук НАН України

спеціалізованої ради Д.05.01.03. з геологічних наук в Одеськом державному університеті ім. І.І. Мечникова (270058, м.Одесг Шампанський провулок, 2, геолого-географічний факультет, ауд. 110)

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці в Одеськом державному університеті ім. І.І. Мечникова

кандидат геолого- мінералогічних наук, доцент М.І.Благодаров

Захист відбудеться

1997 р. о 12. оо на засіданн

Автореферат розіслано

В.о. вченого секретаря спеціалізованої ради ¿С. Є.А.Черкез

ВСТУП

Актуальність роботи. Територія Скіфськоі епіпалеозойської плити у межах Українського Чорномор' я на географічній карті відповідає Північно-Західному шельфу Чорного моря від Північної Добруджи — на заході до Степового Криму — на сході. Геологічна будова цього регіону, площа якого перевищує 50 тис. кв. км. вивчена нерівномірно. Прибережні райони і Степовий Крим досліджені більш детально, а шельфова зона — значно слабкіше.

Найбільш вивченим є складчастий фундамент Скіфскої плити у районі Дунайського Придобружжя в зоні між м.Одесою і гирлом Дунаю, де знаходиться єдиний в акваторії Чорного моря о. Зміїний, з виходами на денну поверхню середнепалеозойських порід фундаменту Скіфскої плити.

Ця дисертаційна робота у якійсь мірі заповнить цей проміжок у вивченні Скіфської плити, що дозволить геологам та геофізикам України краще обгрунтувати напрямок подальших регіональних геолого-геофізичних робіт і дати прогнозну оцінку на пошуки тих чи інших корисних копалин, зокрема нафти і газу.

Метою роботи є вивчення літології та матаморфізму гірських порід складчастого фундаменту Скіфської плити у межах Українського Чорномор ' я.

Тема дисертації відповідає напрямку науково-дослідних робіт гео-лого-географічного факультету ОДУ , зокрема, кафедрі загальної і морської геології.

Основні положення, що захищаються:

— обгрунтовано виділення першої фази метаморфізму, що відповідає фації зелених сланців, і встановлено три стадії метаморфізації порід у межах цієї фази внаслідок детального петрографічного вивчення літології і метаморфізму осадочних і ефузивних порід складчатого фундаменту Скіфської плити;

— виділення проміжного (перехідного) нижнє-мезозойського структурного ярусу, який по геологічним ознакам у значній мірі відрізняється від нижнього палеозойського структурного ярусу (складчастий фундамент) і від верхнього мезо-кайнозойського осадочного чохла.

Новизна роботи і методи дослідження полягають у визначенні ступеня метаморфізму порід фундаменту Скіфскої плити та установленні конкретних стадіє іх змінення.

В процесі літолого- петрографічного вивчення кам' янного матеріалу автором використовувались різноманітні літолого-петрографічні методи, основним з яких було вивчення прозорих шліфів під поляризаційним мікроскопом МП-8, з метою визначення структурно-текстурних особливостей, речовинного складу та ступеню метаморфізму гірських порід.

За багаторічний період роботи над дисертацією вивчено більше 130 прозорих шліфів із зразків, відібраних у відслоненнях на о. Зміїний, у кар' єрі біля с. Орловка Ренійського району Одеської області, біля с. Тру-долюбівка Бахчисарайського району Криму, а також з керну глибоких морських свердловин: Ільїчівська -2 , Голіциііські -3. 4, у Сгеповому Криму, на о. Зміїний — сверд. Морська -1, а також Скадовська -1, Джа-ларська -1, Мирнопільска-1.

Визначення речовинного складі' порід виконувалося з використанням класичних методів:

Кристалоптичний метод вивчення порід у шлифах (тонких зрізах) і зернах в імерсії — рідини, які являють собою складні органічні сполуки, що мають певні властивості (стійкість, змішуваність та інше).

Гірські породи вивчались головним чином у прозорих шліфах, пух-листі теригенні відкладення — на основі імерсійного аналізу шляхом виділення тяжкою рідиною легкої та тяжкої фракції. Під час дослідження тяжкої фракцієї використовувалась рідина з показником заломлення 1.700, легкої фракції — 1.540-1.542. У рідині з показником заломлення 1.700 одразу ж удається відділити епідот, сфен, хлорит, корунд (показник заломлення > 1.700 ) від більшосте мінералів групи піроксенів і ам-

з

фіболів, турмаліту, апатиту, кальциту, доломиту, біотиту, мусковіту та деяких інших (показник заломлення < 1.700). У рідині з показником заломлення 1.540 -1.542 відділялися польові шпати (ортоклаз, микроклін, кислі плагіоклази), халцедон, гіпс, опал (>1.542) від кварцу і слюд (< 1.542).

Підрахунок лінійним методом виконувався за допомогою окуляр-мікрометру з переглядом усієї площі шліфу від одного поля зору до іншого, у кожному з них визначалась кількість поділок окуляр-мікрометру, що приходиться на кожен з підраховуємих мінералів, з наступним підсумовуванням даних по усім полям зору та усім мінералам. Результати підрахунку виражаються у відсотках ліній, рахуючи, що відношення лінійних розмірів дорівнює відношенню об'ємів, приймаючи відсотки, що обчислено, за відсотки об' єму.

Хімічні сілікатні аналізи проводились у невеликих об' ємах у лабораторії ГЕОХІ м. Москва.

Під час вивчення гірських порід фундаменту по разрізу і по окремим районам автором, окрім того, використовувались матеріали літолого-пегрографічних досліджень інших геологів-петрографів України і СНД, що займаються вивченням метамарфізму (Бобринський В.М., Добрєцов P.JL, Лукієнко А.І., Новиков Є.І. та інші)

Матеріали особистих досліджень автора з урахуванням даних інших літологів-петрографів послужили основою для побудови першої картосхеми літології і метаморфізму складчастого фундаменту Скіфської плити у межах Українського Чорномор'я, що може бути використано під час оцінки перспектив нафтогазоносності фундаменту, згідно прогнозної кар-то-схеми регіону, яка додається до роботи.

Апробація роботи. У процесі досліджень основні положення дисертації доповідалися автором на засіданнях кафедри загальної і морської геології Одеського держуніверситету, а також на щорічних конференціях школи морської геологіі при Інституті океанології РАН у м. Геленджік.

Результати досліджень, крім того, відображено у п'яти наукових статтях, які було опубліковано у геологічних журналах України і Росії.

Зміст і об' єм роботи. Дисертація складається з вступу, п'яти глав з малюнками, списку літератури із 121 найменування — всього на 0$, сторінках машинописного тексту і 15 листів графіки.

Автор дисертаційної роботи вважає своїм обов'язком виразити подяку своєму науковому керівникові, доктору геолого-мінерапогічшіх наук, професору Сулімову І.Н. — за ділову діпомогу і увагу, кандидату геолого-мінералогічних наук, доценту Іщенко J1.B. — за консультації по літолого-петрографічним дослідженням, викладачам кафедри загальної і морської геології та науковим співробітникам лабораторії морської геології ОДУ — за сприяння у проведенні досліджень, а також учбовому майстру Холобцеву В.В. — за виготовлення шліфів, Барановій Л.Ф. і Грамовій Л.В. — за оформлення графіки і тексту диссертації.

ЗМІСТ РОБОТИ

У першій главі освітлюється геолого-геофізична вивченність ройону взагалі і літолого-стратиграфічні дослідження зокрема. Переважну увагу приділено петрографічним роботам, які відображують речовинний і мінералогічний склад гірських порід, який складає епігерцинський складчастий фундамент Скіфської плити. Виділено мінеральні асоціації, які об-условлені регіональним метаморфізмом.

Друга глава — "Глибинна будова регіону" представлена двома розділами: 2.1 — "Стратиграфія, літологія і осадочні формації", об'ємом 33 сторінки і 2.2 "Основні структурні елементи фундаменту та чохла Скіфської плити" у якому висвітлено основні структурні елементи складчастого фундаменту і осадочного чохла північно-західного Чорномор' я.

У першому розділі знайшли відображення фанерозойські утворення Скіфської плити, що представлені у геосинклинальних фаціях, і в стислому викладенні — платформені фації, що розвинуті у Придобруджинсько-му палеозойському прогині Східно-Европейської платформи. Серія осадочних формацій відображує герцинський стан формування складчастого

фундаменту Скіфської плити, починаючи з нижнього девона і закінчуючи тріасом. Характеристика формацій грунтується на літолого-петрографічному вивченні гірських порід у прозорих шліфах.

У третій главі розглянуто основні етапи геологічного розвитку регіону, починаючи з раннєдевонської епохи, утворення якої розкрито свердловиною на о. Зміїний і відслонення у кар'єрі колишнього Фера-понтьєвського монастиря на р. Дунай. Особливості геологічної історії регіона для окремих епох ілюструються п'ятьма оригінальними палео-тектонічними карто-схемами і геологічними розрізами.

Четверта глава "Метаморфізм гірьских порід складчастого фундаменту Скіфської плити" є головною і містить 3 розділи: 4.1 — "Загальні положення", 4.2 — "Регіональний метаморфізм складчастого фундаменту Скіфської плити" і 4.3 — "Деякі узагальнення і висновки".

Враховуючи ступінь змінення осадочних порід складчастого фундаменту Скіфської плити, автором виділяються метаморфізовані породи низького, середнього і високого ступеня регіонального метаморфізму на рівні фації зелених сланців.

У межах регіону, що розглядається, виходи порід складчастого фундаменту Скіфської плити з низьким ступенем регіонального метаморфізму відомі на східному березі оз. Кагул у кам' яному кар' єрі біля с. Орловка. Тут відслонюється товща "зелених сланців" нижнєдевонського віку, що представлена тонким перешаруванням філітів і кварцито-пісковиків. Виходи аналогічних по ступеню метаморфізму осадочних порід є і в скелястих обривах о. Зміїний на Чорному морі.

Під мікроскопом у шліфах головну масу філітів з Орловського кар'єру складає серицит, але ще настільки дрібно лускатий, що окремі луски його майже непомітні. Залишки глинистої речовини у вигляді окислів заліза, аморфних вуглистих включень, мікроскопічних уламків кварцу та ін. у глинистих сланцях ще зберігаються, однак власне глинистих мінералів (каолініту, монтморілоніту та ін.) в них вже не спостерігається. Із новоутворенних мінералів у філітах присутній хлорит, але

також у вигляді дрібних лусок, як і серицит. Для хлориту характерна ізотропність, що ускладнює його вивчення під мікроскопом. Його пометно лише тоді, коли він утворює невеликі мономінеральні скупчення. У філітах спостерігається нематобластова, бластопелітова або бластоалев-ропелітова структура, шарувата текстура, що відображує тонке перешарування серициту з включеннями кальциту і кварцу. Кальцит, як правило, вторинного генезису і заповнює січні тріщини або утворює мікроскуп-чення неправильної форми в основній масі. Породоутворюючими мінералами є кварц (до 70 %) і серицит. Зерна кварцу розміром до 0,3 мм мають ізометричну форму посіджені бластезом. Крім того, місцями спостерігаються плівки окислів заліза.

Тонкокристалічні серицитові сланці нижнєдевонського розрізу с. Орловка — це продукт декількок підвищених метаморфічних змінень у групі порід з низьким ступенем метаморфізму. Під мікроскопом серицит в них вже краще розрізняється. Домішок вуглистої речовини, окислів заліза у цих сланцях зникає. Виникають знову утворені дрібні кристали гематиту, магнетиту і голочки рутилу, а також луски хлориту. Структура серицитових сланців мікролепідобластова, текстура — шарувата.

Серицит-хлорит-кварцевий сланець з Орловского кар'єру з наложенною карбонат изацією має грано-лепідобластову структуру і шарувату текстуру. До породоутворюючих мінералів відносяться кварц, серицит. Зерна кварцу ізометричної форми, іноді кутасті, розміром до 0,5 мм. Окремі зерна катаклазовані. Кальцит розвивається по тонким (до 0 ,1 мм) тріщинам. Серицит буроватий, утворює дрібнолускові агрегати і окремі луски з високими кольорами інтерференції. Луски серициту розміром до 0,2 мм. Луски хлориту розміром 0,2-0,3 мм, майже прозорі з низькими кольорами інтерференції. Акцесорні мінерали представлені цирконом,рудними мінералами. Розміри зернин не перевищують 0,1мм.

У названих породах спостерігаються зони катаклазу з багаточис-ленними прожилками кварцу і кальциту, які містять рудні компоненти, включаючи пірит, халькопірит, галеніт та інші мінерали (І.В.Носирев та

ін., 1972 р.). Навколожильні проявлення виражені слабко і представлені в основному у вигляді гідроокислів заліза.

При підвищенні ступеня метаморфізму зеленосланцевої фації глиниста речовина у тонкокристалічних сланцях у результаті реакції серициту з хлоритом виникає біотит. Кварцево-біотитові і кварцево-мусковітові сланці, мармури, кварцити і кварцитові сланці утворюються в умовах середнього ступеня регіонального метаморфізму.

Слюдяні кварцево-мусковітові та кварцево-біотитові сланці виявлені на шельфі сверд. Голіцина - 3,4 і сверд. Борисівська -2 (Тарханкутський п-ів). На лівому березі р. Дунай у колишнього Фера-понтьєвського монастиря і біля оз. Ялпух відслонюється товща мармурів і мармуризованних вапняків, а кварцити і кварцитовидні сланці широко розвинуті у відслоненнях о. Зміїний.

Біотит-хлорит-мусковит-аркозові сланці з прожилковою карбонати-зацією характеризуються лепідогранобластовою, реліктово-псамитовою структурою і шаруватою текстурою. Основні породоутворюючі мінерали в них представлені кварцем, мусковітом, біотитом, плагіоклазом. Біотит

— бурий, з різким плеохроізмом, розмір луски до 0,2мм. Хлорит майже прозорий, розмір луски до 0,15 мм. Мусковіт — луска розміром до 0.3 мм. Зерна плагіоклазу серицитизовані, полісинтетично здвойниковані. Кварц

— зерна округлої форми, розміром до 0,1 мм, ділянками катаклазовані. Акцесорні мінерали у вигляді окремих зернин до 0,15 мм представлені апатитом і рудними мінералами.

У Степовому Криму по даним М.В.Муратова (1968), А.Г.Богайця (1971) у товщі метаморфізованних вугленосних пісково-глинистих відкладів на Новоселівській і Красновській площах переважають сланці темно-сірі, майже чорні, вуглисто-серицито-кварцево-мусковітові з прошарками зелених епідот-хлоритових і хлорито-слюдисгих різновидів (Новоселівська сверд. - 3). Аналогічна товща "зелених сланців" складає нижню частину розрізу верхнього палеозою в Красновській сверд. 1 (інт. 1920-3020).

На лівому березі р. Дунай біля оз. Ялпух відслонена товща мета-морфізованних і сильно дислокованних (кути падіння у шарах — 65°) карбонатних порід, які представлені вапняками мармуризованими, дрібнокристалічними, світло-сірого кольору, масивнопластовими, брекчованими, містящими конодонти раїшєдевонського віку (О.І.Миреуце, 1965). Ця товща, що отримала назву ялпухської світи, па-ралслизується нами з шаровою серією глинисто-карбонатних порід, розкритих сверд. Морьска-1 в инт. 509-303 м на о. Зміїний. В цій товщі при вивченні зразків порід у прозорих шліфах нами виділені наступні різновиди: вапняки мармуризовані з гранобластовою, дрібнозернистою структурою і масивною текстурою, що складаються з кристалів кварциту (100 %) розміром до 0.2 мм, мармури середнєзернисті, структура гранобласто-ва у прожилках, місцями до крупнозернистих. Текстура масивна. Зерна кальциту розміром від 0.15 до 0.25 мм.

При середньому ступені регіонального метаморфізму кварцеві пісковики перетворюються у кварцити і кварцитові сланці. Головним чином ці породи приурочені до розрізу нижнього девону о. Зміїний (так звана зміїноострівна світа), складеного грубоуламковими теригенними породами. Це переважно сірокольорові конгломерато-брекчії з лінзовид-ними прошарками (до 0.2м) зливних кварцито-пісковиків. Серед грубоуламкових порід переважають брекчії зеленувато-сірі дуже щільні і міцні, масивно-пластові з гострокутними уламками сірокольорових силіцитів, зцементованних різнозернистим кварцитовидним пісковиком, що складається із зернин кварцу, рідше польового шпату, лусок слюді, темно-кольорових мінералів, уламків кремністих порід (яшми, мікрокварцити та ін.).

Кварцито-пісковики звично зеленувато-сірі з регенерованими квар-цевими зернами. По визначенню В.В.Коптєвої-Дворникової (ГІН РАН), це достатньо метаморфізована осадочна порода, яку належить називати кварцитом. Це мономінеральні породи з гранобластовою структурою, щільною, масивною текстурою. Складаються вони із кварцу (90-95%),

калієвих польових шпатів, рідко плагіоклазу, уламків кислих ефузивів, мікрокварцитів, розкладеного вулканічного скла, а також кварцевих алевролітів з глинисто-хлоритовим цементом. Акцесорні мінерали представлені цирконом, турмаліном, сфеном. Цемент типу зіткнення, серици-то-глинистого складу. Місцями добре виражені переходи сернцито-глинистої речовини у силіцит, вкючаючи халцедон і спонголіти. Кварц — слабо відсортований, дрібнозернистий (0.1-0.2 мм), іноді різнозернистий (0.1-0.5-1.0 мм) з домішком гравелітових (2.0-1.7 мм) і алеврітових уламків. Форма полуобкочена і кутувата, рідше обкочена. Нерідко кварц замучено газовими включеннями у вигляді крапок, які розташовуються ланцюжками і смужками уздовж тріщинок або безладно. У деяких зернах у вигляді хмарного і мозаїчного згасання проявляється катаклаз.

Кварцити мають гранобластову структуру з неясною сланцюватістю, що підкреслюється видовженою формою кварцевих зернин. В окремих зернах кварцу іноді видно своєрідне клиноподібне штрихування, що перегинає видовжені хвилестозгасаючі ділянки. Такі структури описано у кварці шокшинських кварцито-пісковиків (Карелія) Н.М.Сімоновичем як деформаційні пояси. Вони являють собою ряди найдрібніших двійників інверсії, що утворюються у процесі переходу кварцу при температурі 573° С. Описані двійникові структури свідчать про значний стрес, що проявляється у материнській породі при динамотермальному метаморфізмі.

Накопичення подібних кремністих осадків, ж відомо, відбувалося в усі геологічні епохи і в різних структурно-фаціальних зонах, як у геосинклінальних, так і в платформенних умовах. Однак, геосинклінальні крем-нійвміщуючі формації накопичувалися на протязі майже усіх геологічних епох, тоді як силіцитові формації характерні лише для молодих ішат-формних областей, включаючи Скіфську плиту.

Подібні кварцеві та кварц-халцедонові породи найбільш часто зустрічаються у розрізах палеозоя та на інших ділянках Скіфської плити і їх вік на о. Зміїний по палеонтологічним даним визначається раннім девоном (Лі).

Метаморфічні породи більш високого ступеня регіонального метаморфізму у верхній частині складчастого фундаменту Скіфської плити майже не зустрічаються, за виключенням східної частини регіону, де вони розкриті свердловинами на великій глибині (більше 4000 м). Ці породи розкриті на шельфі Чорного моря сверд. Голіцина -4 в інт. 3810-4102 м і на суходолі — сверд. Борисівська -2 (Тарханкутський п-ів) в інт. 4741-4776 м. Речовинна характеристика цих порід, що описано нами, приводиться нижче.

У сверд. Борисівська -2 (інт. 4741-4746 м) розкрито метаморфізовані породи типу кристалічних сланців з чіткою сланцюватою текстурою і гранолепідобластовою структурою. Сланцюватість обумовлена парапетним розташуванням мінералів пластинчатого мусковіту і подовженими зернами кварцу. Структура породи ділянками набуває смужчаїість, тобто чергування великозернистих гранобластових зернин кварцу і більш дрібних, орієнтованих по сланцюватості, лусок мусковіту і серициту. Характерною особливістю є наявність у породі такого мінералу, як турмалін (до 10 %). Присутність його у кристалічних сланцях, гнейсах указує на те, що вони являють собою продукти регіонально-контактового метаморфізму (В.Н.Лодочніков, 1962). Крім того, відмічається наявність тер-моліту (до 5 %) — амфібол-актинолітового ряду, який свідчить про те, що у породах фації зелених сланців в умовах Степового Криму закінчився перехід у нову фацію — амфіболітову.

Сверд. Борисівська -2, інт. 4720-4772 м: зразок являє собою епідото-вий гнейс, який складається з кварцу, польового шпату, біотиту, мусковіту, тремоліту, епідоту і хлориту. Структура — лепідогранобластова. Порфіробласти представлені великими зернами кварцу (0.6-0.8 мм) і лусками біотиту розміром до 1.5 мм. Слюдисті мінерали, включаючи мусковіт, біотит і хлорит, характеризуються визначеним орієнтуванням лусок, що придає породі сланцювату текстуру. Зерна кварцу, що є складовою частиною гнейсів, мають кутовату видовжену форму. Для них характерний також процес карбонатизації — заміщення біотиту пелітоморф-

ним кальцитом. З числа типових метаморфічних мінералів присутні тремоліт і епідот. У шліфі з зразка керну сверд. Голіцина -4 (інт. 3810-4105 м)

— метаморфічна порода, що переходить від кварциту до кварцевого сланцю, з вміщенням кварцу до 80 % . Другорядні мінерали представлені польовим шпатом, мусковітом і поодинокими зернами олігоклазу, рідше кальциту. Луски мусковіту згідно орієнтовані, що обумовлює шарувату текстуру. Зерна кварцу ідометричні або подовженої форми з нерівними зубчастими краями. Структура — лепідобластова, реліктова, псамитова. Кальцит являє собою тонкі прожилки в основній масі породи.

Процеси регіонального метаморфізму у складчастому фундаменті Скіфської плити проявилися у пісково-глинистих і карбонатних породах нижнєкам'яновугшьного (Сі) і девонського віку (Бі), для яких характерні стадії регіонального метаморфізму, що відповідають зеленосланце-вій фації.

Структурні і текстурні особливості описаних вище метаморфізован-них порід вивчалися автором під мікроскопом і відображені на фотографіях.

Парагенетичні мінеральні асаціації гірьских порід складчастого фундаменту Скіфської плити свідчать про невисокі градієнти термодинамічного метаморфізму, що не перевищують значення зеленолсланцевої фації. До цієї фації у вивченому нами регіоні відносяться зелені сланці та інші зеленокам' янні породи осадочного походження девонського, кам'яновугільного і пермського віків. Значення температур у товщі цих порід складає, ймовірно, біля 300-400° С, а тиск — від 200 до 600 атм, що характерно для глибин від 5 км і більше від поверхні Землі.

Метаморфічні перетворення, переважно прогресивні, відбувалися у даній геодинамічній обстановці з малими швидкостями і тому характеризуються незавершенністтю процесів. І, дейсно, релікти первинних мінералів у гірських породах зеленосланцевої фації зустрічаються часто і це наочно фіксується під час вивчення у прозорих шліфах.

Породи тріасового і юрського віку, що приймають участь у будові верхньої частини складчастого фундаменту Скіфської плити у межах регіону, який розглядається, майже не зазнали виливу процесів регіонального метаморфізму. Вони у незначному ступеню зазнавали локальний дислокаційний метаморфізм або динамометаморфізм, пов'язаний з тектонічними рухами ранньої стадії кіммерійского циклу тектогенезу.

Викладені вище матеріали з літології і метаморфізму складчастого фундаменту Скіфської плити Північного Чорномор' я знайшли відображення на схематичній палеогеологічній карті цього регіону, що складена автором, на якій показано розповсюдження метаморфізованих порід, осадочних формацій та інша геологічна інформація. Нами виділено комплекси осадочних порід (Таблиця) по їх геологічному віку, починаючи з нижнього девону і закінчуючи тріасом, з відображенням трьох зон прогресивного регіонального метаморфізму у межах зеленосланцевої фації. Ці зони виділено на основі мінеральних асоціацій, "індекс-мінералів" і структурно-текстурних особливостей метаморфізованих порід.

Зона, що відображує низкий ступінь метаморфізму, встановлена у Придунайському районі Чорного моря. Ступінь метаморфізму цих осадочних комплексів поступово зрастає у східному напрямку, складаючи у Приднестровській акваторії середнє значення і досягаючи максимуму для фації зелених сланців на території Степового Криму, де фіксується більш високий рівень метаморфічних змінень гірьских порід до амфіболітової фації.

Таблиц

Характеристика перетворення порід в межах фації зелених сланців складчастого фундаменту Скіфської плити

№ сверд., відслонення Глибина в м, інтервал Г еоло-гічний вік Назва породи Тип цементу, його кількість Вміст зерен 3 бласте-зом Стадії змінен- ня порід Постседиментаційні змінення, "індекс-мінерали" Структури порід Ступінь метаморфізму

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

І.Борисівськ а-2 4720- 4772 Рг3 гнейс немає 80 карбонатизація. мусковіт. біотит, тремоліт.епідот порфіробластова. лгаідо- гранобластова висока

2.Голіцина-4 3810- 4102 С-Р гнейс немає 90 - карбонатизація. актиноліт. мусковіт порфіробластова, гранобластова висока

З.о.Змеіний, зр.1., зр. 155 Пі кварцит немає і 00 немає гранобластова середня

4. о.Змеіний, зр.4-5 ~ Пі слюдистий кварцит немає 70 “ серицитизація. хлоритизація. мусковіт порфіробластова. Гранобластова середня

5.кар' єр оз.Ялпух, зр.№1 і-1 Оі мармур немає 100 немас гранобластова, порфіробластова середня

б.Борисівськ а-2. зр.№2 4741- 4746 С-Р кварцево-мусковіто-вий слаець немає 45 серицитизація. Гідро-окисли заліза.мусковіт. турмалін гранолепідо- бластова середня

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

7.Голіцина-4 3806-4005 PZ3 <7> кварцитови й ортосла-нець 90 хлоритизація, карбонатизація, мусковіт лепідограно- бластова середня

8. кар' єр Орлов-ка",зр.10-10 - Di філліт немає 60 серицитизація, окисли заліза бластопелітова низька

9. відслонення 2, зр.7-1 - Di філіт немає 70 серицитизація, окисли заліза, вуглисті речовини бластоалевро- пелітова, низька

Ю.о.Зміїний. зр.-2 - Di серіщитови й сланець немає 50 ■ серицитизація, окисни заліза, мусковіт бластоалеврі-това, мікролепідобласто ва низька

11 ,Ільїчівська-2 2305 h® кварцито- пісковик поровий, 20% 40 серицитизація, карбонатизація, хлоритизація, актиноліт, мусковіт, катаклаз. псаміто-псефітова, гранобластова низька

12.0. Зміїний зр.11-12 " Di кварцито- пісковик поровий, 20-25% 20-25 ■ серицитизація, пеліти-зація, гідроокисли заліза, катаклаз псамітова, гранобластова низька

ІЗ.кар'ер "Орловка", зр.15-2 Di яшмовидна порода немає 1 мето- генез мусковіт кріптозерніста

14.о. Зміїний, зр.11-2 Di яшма нсмас - мета- генез - дрібнозерніста, органогенна -

15.0.. Зміїний, свер. К-508 508 Si мармуризо- ваний вапняк немає немас мето- генез гідроокисли заліза ссреднє- дрібнозерніста -

Іб.о. Зміїний, зр.3-5 * Di пісковик кварцевий поровий немає ката- генез хлоритизація, мусковіт, катаклаз алевріто-псамітова . , .і

На цій карті, крім того, показано геологічні межі основних структур у вигляді крайового шва між Скіфською епігерцинською плитою і Східно-Європейською докембрійскою платформою, а також головні глибинні розломи, що впливали на осадконакопичеїшя у мезо-кайнозої та в палеозойску епоху.

П'ята глава присвячена проблемі нафтогазоносності фундаменту Скіфської плити з відображенням структурно-літологічних пошукових критеріїв на вуглеводні. У цілому дається негативна оцінка перспектив нафтогазоносності цих утворень. Виключенням на площі шельфу є Кри-ловська западина Придобруджинського прогину Східно-Европейської платформи, де поклади вуглеводнів можуть бути пов ' язані з платфор-менними відкладами девону. Текст глави ілюструється карто-схемою прогнозної оцінки регіону на нафту та газ.

За темою дисертації опубліковано роботи:

1.0 сейсмостратиграфическом расчленении разрезов осадочного чехла северо-западного Черноморья // Сб. "Палентология и корреляция раз-нофациальных отложений", - Новосибирск, 1992 - С.73-74 (в співавторстві).

2. Литологические критерии нефтегазоносности карбонатного девона в Придунайской зоне Скифской плиты ІІ Нефтегазовая геология и геофизика.- ВНИИОЭНГ, М:.- вып.4, 1993,- С.15-19(в співавторстві).

3. Палеогеология складчатого фундамента Крымско-дунайского шельфа Черного моря // Сб. "Геология морей и океанов", Т.1., РАН, М:, 1994 -

С. 182-184 (в співавторстві).

4. Sediventological properties of Odessa Limestone (Pontian type area) // by Larchenkov Evgeny, Krstic Nadezda, Katsuk Olga, Pronin Constantin. -Geoinstitute - Belgrade, Yugoslavia.- 1996. - P.43-47.

5. О литологии и метаморфизме складчатого фундамента Скифской плиты в пределах Украинского шельфа Черного моря // Деп.в КНТБ Украины, 28.10.93 г., № 2118-УК93, г.Киев -12 с.

Olga Kirillovna Katsuk. The litology and metamorphism of fold basement of Skifskaja pleat in Ukrainian Black Sea region.

The dissertation to achieve the degree Candidate of geological Science by specialty 04.00.10. - Geology of Oceans and Seas. Odessa State University. Odessa. 1997.

As a result of litological and petrographical investigations the zones of metamorphism of Skifskaja epipaleozoic pleat fold basementrocks were determined in facies with picking out the three stage of limits facies of metamorphism. The data of this investigations are interest for prognoses evaluatiion of oil and gas availability in the Paleozoic rocks of Skifskaja pleat basement. „

Кацук О. К. Литология и метаморфизм складчатого фундамента Скифской плиты в пределах Украинского Черноморья.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.10. - геология океанов и морей. Одесский государственный университет. Одесса, 1997 г.

В результате проведенных литолого-петрографических исследований установлены зоны метаморфизма пород складчатого фундамента Скифской эпипалеозойской плиты в пределах зеленосланцевой фации с выделением трех подзон по степени их метаморфизации. Данные этих исследований представляют интерес для прогнозной оценки нефтегазонос-ности палеозойских пород фундамента Скифской плиты.

I<jm4oai слова: лпголопя, ступшъ метаморфизму, кристапоптичний метод, шдекс-мшерали, фащя зелених сланщв.