Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Листогрызущие чешуекрылые вредители капусты и интегрированные приемы регуляции их численности в Центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Листогрызущие чешуекрылые вредители капусты и интегрированные приемы регуляции их численности в Центральной Лесостепи Украины"

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В. Докучаева

РГ6 ол

1 У СЕН ‘^01 ’

ЛІКАР ЯРОСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 632.7:595.762.12:633

ЛИСТОГРИЗУЧІ ЛУСКОКРИЛІ ШКІДНИКИ КАПУСТИ ТА ІНТЕГРОВАНІ ПРИЙОМИ РЕГУЛЯЦІЇ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

03.00.09' ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор ІДядечко Микола Платонович |, Національний аграрний університет.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Писаренко Віктор Микитович,

Полтавський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри екології та ботаніки;

кандидат сільськогосподарських наук,

Гарнага Микола Герасимович,

Інститут захисту рослин У А АН, завідувач лабораторією сільгоспрадіології

Провідна установа -

Уманська сільськогосподарська академія, Міністерство аграрної політики України, кафедра захисту рослин

Захист відбудеться " _ 2000 р. о >£ год. на засіданні

спеціалізованої вченої ради/Д 64.803.02 в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в " Комуніст-1", ХДАУ, навчальний корпус № 4, аудиторія 407.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаева

Автореферат розісланий 2000 р.

С

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Резервом збільшення виробництва і підвищення якості овочевої продукції та сировини для переробної промисловості є захист рослин від шкідливих організмів.

Перехід захисту сільськогосподарських культур на біоценотичну основу дозволяє науково обгрунтовано управляти фітосанітарним станом в овочевій сівозміні шляхом максимального використання регулюючих механізмів самих агроекосистем.

Суттєвим фактором, який впливає на врожай овочевих культур, є пошкодження їх шкідливими організмами. Тактика захисту посадок від більшості видів фітофагів без урахування складових агробіоценозу часто не виправдовує себе навіть при використанні ефективних пестицидів і не сприяє підвищенню їх продуктивності. Тому однією з головних умов збільшення виробництва чистої городньої продукції є застосування екологічно і економічно обгрунтованих заходів в інтегрованій системі захисту рослин, які регулюють чисельність шкідників на рівні порогів шкідливості при мінімальному використанні хімічних засобів.

Актуальність теми. Збільшення виробництва високоякісної овочевої продукції — важливе завдання працівників сільського господарства. Лісостепові райони України за агрокліматичними умовами сприятливі для вирощування овочевих культур. Аналіз матеріалів щодо врожайності овочевих культур, розмноження головних шкідників і обсягів застосування хімічних засобів захисту в Київській області за 1994 - 1998 рр. свідчить про наявність зворотної залежності між чисельністю особливо шкідливих видів фітофагів і кількістю якісної продукції, яка заготовляється. При цьому хімічні обробки не забезпечують потрібного захисту врожаю в роки масового розмноження шкідників, а за низької їх чисельності - економічно невигідні.

Вирішення досить складної проблеми захисту овочевих культур, особливо тих, які мають короткий період від початку вегетації до визрівання врожаю, потребує нових підходів у їх захисті.

Розкриття взаємозв’язків між фіто- та ентомофагами, удосконалення методів регулювання чисельності шкідливих комах з використанням елементів інтегрованою захисту в овочевих агробіоценозах, визначають направленість і актуальність наших досліджень, які є частиною виконання державних науково-дослідних завдань щодо захисту овочевих культур від шкідників з науково-технічних проблем: ДНТП 4 “Високоефективні технології і засоби захисту сільськогосподарських культур”, “Розробити екологічні основи регуляції чисельності шкідників овочевих агробіоценозів, прийоми моделювання прогнозу їх чисельності і шкідливості в умовах Полісся і Лісостепу України”. Номер ДР 0196 У 013 093.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - пошук можливостей підвищення врожайності капусти і якості продукції за рахунок удосконалення існуючих систем захисту від основних шкідників у Центральному Лісостепу України. Для досягнення цього потрібно було в регіоні досліджень вирішити такі завдання:

- уточнити видовий склад і особливості біології основних лускокрилих шкідників овочевих культур;

- вивчити вплив факторів навколишнього середовища на чисельність і шкодочинність лускокрилих шкідників капусти;

- з’ясувати вплив окремих елементів агротехніки вирощування капусти на чисельність і шкодочинність основних видів лускокрилих шкідників;

- розробити інтегрований захист капусти від лускокрилих шкідників, дати оцінку економічної ефективності його застосування.

Наукова новизна результатів досліджень. Для Центрального Лісостепу України найбільш повно виявлено видовий склад шкідників капусти, серед яких 53 види лускокрилих, що відносяться до 7 родин. Із загальної кількості лускокрилих 33 види або 66,6 % — належать до совок.

З ентомофагів 2 види зареєстровано в даному регіоні вперше. Визначені основні види масових шкідників (19 видів) та їх ентомофагів. Розроблена концепція екологічно та економічно обгрунтованого захисту капусти. Дана оцінка впливу діяльності людини на динаміку чисельності найбільш небезпечних шкідників. На підставі аналізу різних систем інтегрованого захисту культури від шкідливих комах обгрунтовані принципи регулювання чисельності й шкідливості фітофагів цього агроценозу. Розроблена система заходів збереження і приваблення корисної ентомофауни та шляхи нагромадження її в агроценозі капусти. Обгрунтовані раціональні способи застосування окремих сучасних пестицидів.

Практичне значення одержаних результатів. Визначений видовий склад найбільш поширених шкідників на капусті. Розроблена і рекомендована система інтегрованого захисту рослин з використанням комплексу агротехнічних, хімічних і біологічних заходів, в яких передбачене мінімальне застосування хімічних препаратів на основі урахування рівнів ефективності ентомофагів та економічних порогів шкідливості. Системний підхід у вирішенні проблеми дозволив значно скоротити обсяги проведення обприскувань інсектицидами, зменшити їх витрату на одиницю площі без зниження захисного ефекту, кількості та якості врожаю.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у проведенні дослідів, особисто уточнив видовий склад лускокрилих шкідників капусти. Усі викладенні в дисертаційній роботі матеріали досліджень виконані ним особисто.

Апробація. Результати досліджень викладені в доповідях на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу НАУ в 19941999 роках.

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано п’ять статтей, в яких викладені основні положення дисертації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 158 сторінках комп"ютерного тексту, складається з вступу, шести розділів, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних джерел в кількості 178 найменувань, у тому числі 54 іноземних авторів, одного додатка, має 19 рисунків і 46 таблиць.

з

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Агроценотичні основи застосування інтегрованого захисту капусти

Подано огляд літератури з аналізом сучасного фітосанітарного стану, роль овочевих культур та захист їх від шкідливих організмів як невід'ємної частини технології вирощування капусти, узагальнено дані про потребу й можливості її вдосконалення шляхом застосування інтегрованого захисту рослин.

Звернуто увагу на тісний зв'язок агротехнічних заходів із розмноженням шкідливих організмів в агроценозах (Дядечко, 1978, 1995; Павлов, 1976; Фадеев, 1979; Гене , 1989 та ін.). Показано, що доцільність усіх елементів технології вирощування рослин повинна визначатися впливом їх на величину та якість урожаю.

Грунтово-кліматичні умови регіону і методика проведення

досліджень.

Експериментальні дослідження проводили протягом 1994-1998 рр. у лісостеповій зоні Київської області: Бориспільському, Обухівському та Васильківському районах. Географічне положення цих районів обумовлює помірність клімату: тепле літо поступово переходить у помірну холодну зиму з різкими коливаннями температури в окремі роки. Багаторічні дані про середньомісячну температуру повітря, вологість грунту, кількість опадів, тривалість сонячного сяйва за квітень-серпень свідчать, що умови для росту і розвитку капусти були спрятливі. У роки досліджень вони значно коливались, але в цілому наближались до багаторічних середньомісячних показників і не впливали помітно на динаміку чисельності шкідників.

У районах, де проводились дослідження, найбільш розповсюджені глибокі мало- і середньогумусні чорноземи, які придатні для вирощування овочевих культур.

Матеріал і методика досліджень. Об'єктом досліджень був зооценоз капусти та захист її від шкідливих організмів. Вивчення видового складу шкідників, ентомофагів, біології та динаміки чисельності, заселеності культур, впливу ентомофагів на шкідників, збереження і використання ентомофагів проводили згідно із загальноприйнятою методикою (Косов, Поляков, 1958; Дядечко, Войтенко, 1989; Васильєв, 1988 та ін.).

При вивченні ефективності хімічних і біологічних препаратів посадки капусти обробляли за допомогою обприскувача ОВС-А. Якість оцінювали стандартними методами (ДСТ-0191-43 "Обприскувачі та обпилювачі"). Біологічну ефективність застосованих препратів визначали за методикою ВНДІХЗЗР (Гар, 1973).

Для вивчення ефективності застосування мікробіологічних препаратів, біологічно активних речовин та феромонів використовували методику ВІЗР (Буров та ін., 1991).

Ефективність сезонної колонізації трихограми визначали згідно з "Руководством по массовому разведению трихограммы" (1979). Розрахунки

економічної ефективності проводили відповідно до розробок Українського інституту економіки сільського господарства "Основные положения экономического эффекта от использования результатов НИР" (1987), а також загальноприйнятих методик, викладених в працях М.А. Глебова, І.М. Ченкіна (1988) та В.А. Захаренко, А.Ф. Ченкіна (1986).

Варіаційно-статистичну обробку експериментальних даних здійснювали згідно із загальноприйнятою методикою.

Видовий склад і сезонна динаміка чисельності лускокрилих

шкідників капусти.

У процесі виконання досліджень нами виявлено на посадках капусти 43 види лускокрилих. Із загальної їх кількості найбільшим числом представлені совки - 33 види, або 63,6%; листокрутки - 4 види, або 7,6%; вогнівки і білани -по 9 видів, або по 17,6%; інші види становили 3,9%.

Перераховані види зустрічалися за роками у різній кількості, деякі з них відзначалися щорічно, але суттєво не впливали на формування врожаю городніх культур.

Найбільш чисельними були представники родин совок, частота виявлення яких складала 76,8-80,5%. Серед совок переважала капустяна (52,7-58,9%), інші види зустрічалися в невеликій кількості: совка-гамма (7,2-18,6%), озима (1,8-3,9%), оклична (0,9-5,4%), с-чорна (1,3-12,4%).

Частота виявлення капустяного білана становила 15,6-18,6%. На лускокрилі припадало 2,8-4,6%, серед яких основну шкоду завдавали капустяна міль та вогнівка. Інші види не мали господарського значення.

Господарське значення головних лускокрилих шкідників капусти та

їх ентомофагів.

Основними шкідниками капусти були капустяна совка, ріпний і капустяний білани, капустяна міль та вогнівки (стручкова й капустяна).

Капустяна совка (МатеБйа Ьгавэгсае Ь.) шкодить щороку в Бориспільському, Васильківському, Обухівському та інших районах Київщини. При сумі ефективних температур 105-125° С починається виліт метеликів з найбільших за масою лялечок, потім поступово вилітають метелики, які утворились з менших за масою лялечок.

При вивченні динаміки чисельності нами встановлений різний фізіологічний стан популяції шкідника. Високим рівнем життєздатності характеризувалась популяція капустяної совки в Бориспільському районі в 1994 р. Кількість лялечок з масою 400-500 мг становила 87 %, а в умовах 1996 р. на цю категорію припадало 67 %. У Васильківському районі кількість лялечок з високою масою в 1994 р. становила 79 %, а в 1996 р. - 67 %. В Обухівському районі в 1996 р. ця категорія складала 63 %.

При живленні гусениць одним і тим же кормом рівень життєздатності

Таблиця 1

Рівень життєздатності популяції капустяної совки, розвиток якої відбувався на цукрових буряках _________________________________(Київська область, 1996-1997 рр.)_________________________________

Район Рік Кількість лялечок на 1 м2, екз. Кількість лялечок (екз.) за градаціями маси, мг Середня маса лялечок, мг Кількість самців, % Кількість лялечок, що пішли в затяжну діапаузу, %

350 400 450 500 550

Перше покоління

Васильківський 1996 5 73 27 0 0 0 378,1 53 19

Бориспільський 1996 8 66 34 0 0 0 380,2 34 21

Обухівський 1997 9 69 31 0 0 0 379,3 29 23

Середнє - 7,3 69,3 30,6 0 0 0 379,2 38,6 21

Друге покоління

Васильківський 1994 6 40 41 13 6 0 400,5 26 5

Бориспільський 1994 4 48 28 20 0 0 379,0 24 7

Васильківський 1996 5 51 30 19 0 0 394,0 26 10

Бориспільський 1997 3 30 32 21 0 0 333,5 25 2

Обухівський 1998 1 28 30 19 3 20 424,6 31 6

Середнє - 1,8 39,4 32,2 18,4 1,8 і 4 386,3 26,4 6

популяції різний (табл. 1). Як видно з наведених у таблиці 1 даних, у популяції першого покоління, розвиток якого відбувався на буряках, лялечок з великою масою не виявлено ні в одному з районів, де проводились спостереження.

У другому поколінні капустяної совки, розвиток якого відбувався також на цукрових буряках, значно збільшилась чисельність лялечок масою 450-550 мг. Так, якщо в першому поколінні таких лялечок не було зовсім, то в другому їх кількість коливалась від 19-20 % у Васильківському і Бориспільському (1994 р.) до 42 % - в Обухівському районах (1998 р.). За показниками високої середньої маси самок, високого їх відсотка в популяції (до 74 %) можна стверджувати про наростання чисельності цього шкідника.

Капустяна совка, як поліфаг, живиться різними рослинами. Найбільш сприятливим кормом для гусениць совки є капуста і цукрові буряки. Середня маса однієї лялечки на капусті становила 554,9 мг, на буряках - 399,9, а на картоплі та горосі, їх маса майже в два рази менша. Кількість гусениць, які вижили, становила 19-20 % на картоплі, 21-35 - на горосі і лише 7-9 % на кукурудзі. Одночасно слід відзначити, що на таких бур'янах, як щириця, маса лялечок досягла 309 мг, а виживання гусениць перевищувало 30-33 %. Це свідчить про те, що бур'яни можуть відігравати роль резерватора і сприяти збільшенню чисельності совки.

Вивчена плодючість самок капустяної совки залежно від маси лялечок, з яких вилетіли метелики. Одержані матеріали свідчать про пряму кореляційну залежність кількості відкладених однією самкою яєць від маси метеликів. Дослідження динаміки і рівня життєздатності популяції дає можливість зрозуміти причини деяких розходжень у розвитку шкідника. Вони дозволяють обєктивніше оцінити шкодочинність, прийоми прогнозування динаміки заселеності посівів шкідником, плодючість та інші особливості його розвитку.

Капустяний білан (Pieris brassicae L.) в умовах Київської області є небезпечним шкідником капусти. В останні роки на Київщині білани в масі з"являлися в 1973, 1979, 1980, 1984, 1986 і 1987 роках. Протягом 1994-1997 рр. вони за шкодочинністю займали друге, а в 1997 р. - перше місце серед головних лускокрилих шкідників капусти. Протягом 1995-1996 рр. серед біланів на Київщині домінував капустяний, в 1997р. відмічалось масове розмноження ріпакового білана. Пошкодженість біланами рослин у 1994 -1997 рр. коливалася від 35,7 до 98,7 % (табл. 2).

Таблиця 2

Пошкодженість сортів капусти біланами (КСП "Бориспільське", 1994-1996 рр.)

Рік спостережень Пошкоджено рослин по сортах, %

Амагер 611 Димерська Столична

1994 35,7 42,5 88,3

1995 51,3 49,3 76,4

1997 81,3 79,9 98,7

Середнє 56,1 57,2 87,8

Особливо значну шкодочинність гусениць спостерігали на присадибних ділянках та в тих господарствах, де не приділяли достатньої уваги цим шкідникам. Ступінь пошкодженості рослин становив 2,2-4,1 бала.

Перша генерація біланів в умовах області не має практичного значення. Протягом 1994-1997 рр. кількість пошкоджених цією генерацією рослин на плантаціях капусти коливалась від 5 до 17%, а ступінь пошкодженості рослин не перевищував 1-го бала. Велику загрозу для капусти представляє друге покоління біланів.

Поява гусениць другого покоління співпадає з періодом формування качанів капусти Амагер та інших районованих сортів і відбувається в кінці червня, липні та серпні. В цей період виникає гостра необхідність ретельних спостережень за розвитком шкідника. Тому важливим було вивчення фізіологічного стану популяції білана за масою лялечок, статевим співвідношенням та плодючістю метеликів (табл. З і 4).

Таблиця З

Плодючість самок капустяного білана залежно від маси лялечок і різних умов

підгодовування (лабораторний дослід, НАУ, се реднєза 1994-1996 рр)

Маса лялечок, мг Кількість відкладених яєць, шт. Кількість гусениць що відродилися, екз.

Підгодовування 3%-ним розчином меду

345-380 165 ±9 106 ±7

440-450 305 ±16 299 ±12

486-496 788 ±21 752 ±19

540-575 1116 ±29 999 ±21

Підгодовування водою

370-380 195 ±3 102 ±10

440-450 212 ±5 209 ±13

486-496 396 ±12 209 ±13

540-550 698 ±15 612 ±16

При збільшенні маси лялечок з 345 до 575 мг, тобто майже в 1,5 раза, плодючість самок збільшилась з 165 до 1116 яєць, майже у 7 разів. Отже, маса лялечок капустяного білана (як і інших видів) може бути використана для прогнозування розмноження виду.

Аналізуючи динаміку льоту метеликів капустяного білана першого покоління, можна констатувати факт низької чисельності шкідника в 1994 р. і поступове його збільшення в наступних 1995-1997 pp. У 1998 р. спостерігалося зниження чисельності шкідника до рівня 1994 року. При цьому змінюється і співвідношення самок і самців. Якщо в 1994 р. в популяції переважали самці (їх було 64,86 %), то в 1995 р. вони становили 37,5%, у 1996 р. - 33,3, в 1997 р. -32,65 % і лише в 1998 р. їх кількість у популяції знову підвищилась до 46,2 %.

Чисельне співвідношення статі в популяції є важливим показником її стану і обов'язково повинно використовуватися при складанні прогнозу появи та розмноження шкідників.

Таблиця 4

Динаміка льоту метеликів капустяного білана першого покоління (КСП __________________"Бориспільське", 1994-1998 рр.)________________________

Рік Кількість метеликів у пастках, екз.

квітень травень всього у т.ч. самців, екз. %

1994 25 49 74 48 64,86

1995 26 96 122 46 37,7

1996 51 120 171 57 33,3

1997 52 144 196 64 32,65

1998 24 43 67 31 46,26

Середнє 35,6 90,4 126,0 49,2 39,0

Ріпаковий білан (Pieris rapae L.) В регіоні досліджень шкідник розвивається в двох або трьох поколіннях, а іноді, коли суми ефективних температур за період вегетації перевищують 870°С, можливий розвиток четвертого покоління.

У 1994-1996 pp. літ метеликів відмічали в кінці квітня (26.04), тобто дещо раніше капустяного білана. Перші яйця були виявлені на початку травня.

Для ембріонального розвитку потрібна температура 40°С при нижньому температурному порозі ТС. Найбільш шкідливим є друге покоління.

Про сортову стійкість капусти до шкідників є багато літературних джерел, але більшість з них зарубіжних авторів. Що стосується публікацій вітчизняних вчених, то таких матеріалів дуже мало.

Маючи можливість використати набір сортів капусти української овочевої станції, нами проведені дослідження про вплив різних сортів на виживання ріпакового білана (табл. 5).

До сортів, на яких гусениці ріпакового білана не виживають, відносяться Білоголова іюнська, Ярославна та Віоланіта. На сорті Червоноголова міхневська гусениць виживає лише 3,6%, а на решті сортів виживання коливалось від 14,9 до 31,0%. Найбільш сприятливими для шкідника виявилися сорти Амагер 611 (виживання 30,9%), Столична (31,0 %) та Оленівська (26,0%).

Для прогнозування появи біланів і визначення шкодочинності необхідний систематичний контроль за рівнем життєздатності їх популяції.

Капустяна міль (Plutella maculipennis Curt) є одним з найпоширеніших і небезпечних шкідників капусти та інших хрестоцвітих культур.

Весняний літ метеликів в умовах Центрального Лісостепу України спостерігається у другій декаді квітня і триває до третьої декади травня. Шкідник розвивається в 4-5-ти поколіннях. Максимум чисельності гусениць

переважно спостерігається наприкінці липня - початку серпня, особливо по краях полів.

Таблиця 5

Виживання гусениць ріпакового білана при живлені на різних видах і

_________сортах капусти (лабораторний дослід, НАУ, 1996 р.)_________________

| Вид і сорт капусти 1 Кількість гусениць після підсадки на день обліку, екз. [

1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й Кількість гусениць, що залялькувались

екз. %

Білоголова іюнська 230 81 2 0 0 0 0 0 0 0

Ярославна 223 93 4 0 0 0 0 0 0 0

Віоланіта 221 82 5 0 0 0 0 0 0 0

Оленівська 242 202 196 195 193 194 190 189 63 26,0

Білосніжка 241 222 184 182 163 162 159 159 53 21,9

Столична 251 249 247 244 241 239 238 235 78 31,0

Амагер 611 275 274 268 267 266 260 255 255 85 30,9

Цвітна 288 281 255 231 196 194 194 190 43 14,9

Скоростигла 240 240 233 203 171 142 142 122 40 16,6

Кольрабі вітамінна 283 280 266 230 192 182 182 180 60 21,2

Кольрабі тонус 281 252 251 244 201 184 184 184 61 21,7

Червоноголова міхневська 278 248 192 91 52 ЗО 30 ЗО 10 3,6

Динаміка структури популяції капустяної молі за поколіннями наведена в таблиці 6.

Таблиця 6

Динаміка структури популяції капустяної молі за поколіннями

Рік Маса лялечок за поколіннями, мг Маса лялечок, що перези- мували, мг Кількість лялечок на 50 качанів, екз. Кількість самок у популяції, % Кількість лялечок, ідо загинули взимку, %

1-е 2-е 3-є 4-е 5-е

1994 16,9 18,1 18,3 18.5 18,1 17,1 20 63 8

1995 17,1 18,0 18,6 18,7 - 17,5 26 65 2

1996 18,2 18,5 18,9 18,8 - 18,2 22 71 2

Середнє 17,4 18,2 18,6 18,7 18,1 17,6 22,7 66,3 4,0

У 1996 р. середня маса лялечок, зібраних на качанах у вересні, становила

27,5 мг у самок і 24,1 мг у самців. Самки становили 61-73% від всієї популяції, що свідчить про поступове підвищення в наступні роки рівня життєздатності популяцій у Бориспільському, Васильківському та інших районах Київської області. При цьому необхідно звертати увагу на заселеність різних сортів капусти цим шкідником протягом червня-вересня. Максимальна його кількість на сорті Амагер припадала на період 1-2 декади липня, Димирська - кінець червня- початок третьої декади липня, Білосніжка - кінець липня-серпень. Загальна чисельність зібраних гусениць за період вегетації складала на сорті Амагер - 201 екз., Димирська - 151 і Білосніжка - 222 екз. на 10 рослин, а кількість заселених рослин відповідно 96, 38 і 54%. Аналіз наведених даних свідчить про відносну стійкість проти капустяної молі сорту Димирська.

Інші лускокрилі на капусті. До інших лускокрилих відносяться капустяна та стручкова вогнівки. Не зважаючи на широкий ареал у Центральному Лісостепу України, вони зустрічаються вогнищами.

Ентомофаги. На чисельність і шкодочинність капустяної совки значно впливають ентомофаги, розвиток яких відбувається за рахунок її яєць, лялечок або гусениць.

З гусениць і лялечок біланів, зібраних у період проведення досліджень, нами було виведено 8 видів паразитичних комах. З них 4 види паразити гусениць, а саме: Apanteles glomeratus L. (Hymen., Braconidae), Compsilura concinnata Mg. (Dipt., Larvivoridae), Tachina larvarum (Dipt., Larvivoridae) та 4 паразити лялечок: Pteromalus puparum L. (Hymen., Pteromalidae); Pimpla instigator F. (Hymen., Ichneumonidae); Pimpla brassicaridae Poda (Hymen., Ichneumonidae). Суттєве значення мають Pteromalus puparum L і Apanteles glomeratus L. Останні види зустрічались поодиноко.

Чисельність заражених птеромалюсом лялечок капустяного і ріпакового біланів, за нашими спостереженнями в Бориспільському районі в 1995-1997 pp., коливалась у межах від 16 до 33,3 %.

Apanteles glomeratus L. - це найбільш ефективний паразит капустяного і ріпакового біланів. Основним живителем його є їх гусениці. Розвивається він синхронно, відповідно до кількості поколінь у капустяного білана. Його роль в обмеженні чисельності гусениць цього шкідника, наведена в таблиці 7.

Таблиця 7

Зараженість гусениць капустяного білана паразитом АраЩеІея кІотегаЩз Ь. (лабораторний дослід, НАУ)____________

Рік Зібрано гусениць

1-го покоління ІІ-го покоління

всього, екз. у т.ч. заражених всього, екз. у т.ч. за ражених

екз. % екз. %

1995 262 167 63,7 70 65 92,8

1996 150 86 57,3 300 261 87,0

1997 1013 739 73,0 55 45 81,8

Середнє 475,0 330,66 64,6 141,6 123,6 83,9

Як видно з даних таблиці 7, інтенсивніше заражались гусениці 2-го покоління, але в окремі роки, як це спостерігалося в 1997р., кількість заражених гусениць першого покоління становила 73%. Наведені матеріали підтверджують, що діяльність апантелеса є суттєвим фактором, який впливає на чисельність шкідника.

Еколого-біологічне обгрунтування заходів захисту капусти від

лускокрилих шкідників

Роль агротехнічних заходів у зниженні чисельності шкідників. Більшість агротехнічних заходів і прийомів по-різному впливають на агроценоз і його складові частини, а отже і на формування врожаю, рівень його якості та розміри потенційних і фактичних втрат від шкодочинних організмів. Захисна функція організаційно-господарських заходів і прийомів полягає у запобіганні масового розмноження шкідників, підвищенні стійкості, витривалості та конкурентної здатності рослин. Нарешті, є багато таких агротехнічних прийомів, які безпосередньо пригнічують популяції різних видів шкідливих організмів.

У наших дослідженнях задовільні результати в зниженні чисельності совок забезпечує розпушення міжрядь. Останнє на глибину 10-15 см за два—три дні до вильоту метеликів знищує або травмує 45% лялечок шкідників, які там знаходяться.

Частина лялечок гине від механічних пошкоджень, а ті, що попадають на поверхню грунту, знищуються хижими комахами, павуками, птахами або від висихання. З лялечок, які завдяки розпушенню потрапляють у глибші шари грунту, метелики не вилітають, або вилітають зі значним запізненням.

Біоценотичні основи застосування препаратів у регулюванні чисельності шкідників. Розробка і застосування на виробництві систем захисту з мінімальним використанням пестицидів є першим і найбільш важливим етапом на шляху до управління популяціями шкідників. У дослідах для досягнення цієї мети враховували не лише дію на зооценоз кліматичних або біотичних факторів (ентомофаги, акарифаги, захворювання комах тощо), а й антропогенних (підбір сортів, агротехніка, раціональне застосування пестицидів і добрив тощо).

Висока ефективність мікробіологічних препаратів проти листогризучих шкідників може сприяти посиленню ролі біотичних факторів у регуляції чисельності шкідників.

Заміна інсектицидів біопрепаратами дозволяє захистити рослини від пошкоджень листогризучими шкідниками і зберегти популяції корисних видів членистоногих. У таблиці 8 наводиться біологічна ефективність застосування дендробациліну, лепідоциду та діпелу проти гусениць капустяної совки і біланів.

Таблиця 8

Біологічна ефективність мікробіологічних препаратів проти листогризучих

лускокрилих на капусті, сорт Амагер (КСП "Бориспільське", 1994-1996 рр.'

Вар1ант дослщу Норма витрати препарату, кг/га Загибель гусениць (%) на день після обробки

7-й 11-й

совок біланів совок біланів

Дендробацшин (титр 100 млрд. спор) 1,5 57,5 85,1 68,9 82,1

Лепщоцид (титр 100 млрд. спор) 1,5 60,4 86,5 80,8 92,0

Дипел, 16000 МОА/мг 1,5 71,7 73,3 82,3 89,9

Дипел, 16000 МОА/мг 1,0 63,4 698 77,5 78,9

Біологічна ефективність препаратів проти гусениць молодших віків становила 57,5 - 92% і не поступалася ефективності хімічних препаратів. Крім того, для біологічних препаратів необхідно враховувати їх післядію на шкідників. Спостереження в ізоляторах за розвитком гусениць, зібраних на варіантах після обробок, показали, що в популяції, яка залишилася, не всі гусениці перетворилися в лялечки та імаго. У варіанті з інтегрованим захистом вилетіло метеликів 82,3%, а у варіантах із застосуванням біологічного захисту -25,5% . Самки, які вилетіли, відкладали в 5 разів менше яєць, ніж у варіанті, де застосовували хімічну обробку.

Біоценотичні основи застосування біологічно активних речовин у регулюванні чисельності лускокрилих на капусті. Значні перспективи відкриває використання в захисті рослин препарату інсегару, який рекомендований для захисту від листогризучих шкідників. Він характеризується високою ефективністю і селективною дією, не токсичний для бджіл і ентомофагів, дозволений для використання в період цвітіння медоносів. Починаючи з 1996 року, ми вивчали ефективність препаратів інсегару і диміліну проти лускокрилих на капусті. Результати обліків показали їх високу ефективність проти комплексу лускокрилих на цій культурі. Так, обробка інсегаром в період масового з’явлення гусениць лускокрилих зменшує їх чисельність на 95-99 %.

Удосконалення технологи поповнення агроценозу овочевих культур відсутніми видами ентомофагів. З метою вдосконалення способів поповнення агробіоценозів відсутніми в них видами ентомофагів нами проведені дослідження щодо випуску різних форм трихограми в агроценози, де вирощували капусту. Вивчена роль різних форм трихограми пінтої в зменшенні чисельності гусениць капустяної совки, біланів; визначені оптимальні чисельні співвідношення між яйцеїдом та живителем при різних рівнях життєздатності популяцій шкідника.

Таблиця 9

Економічна ефективність інтегрованого захисту капусти від шкідників _________________________(КСП "Бориспільське", 1996-1997 рр.) ______________________________________________

Система захисту Рік Уро- жай- ність, ц/га Прибав- ка врожаю, ц/га Вартість прибавки врожаю, грн./га Затрати на захист рослин, грн/га Додаткові затрати на збирання надбавки врожаю, грн/га Загальні затрати на захист і збирання прибавки врожаю, грн./га Чистий доход від захисту, грн./га Окупність затрат на захист, разів

хіміч- ний біоло- гічний всього

Контроль 1996 422 - - - - - - - - -

1997 464 - - - - - - - - -

Серед- нє 443 - - - - - - - - -

Система хімічного захисту (базовий варіант) 1996 493 71 2911 133,26 - 133,26 5,97 139,23 2772 19,9

1997 517 53 2173 126,71 - 126,71 4,37 131,08 2042 15,6

Серед- нє 505 62 2542 129,98 - 129,98 5,16 135,14 2407 17,8

Інтегро- ваний захист 1996 498 76 3116 54,66 48,06 102,72 6,42 109,14 3007 27,6

1997 520 56 66 2296 54,66 48,06 102,72 4,75 107,47 2188 20,04

Серед- нє 509 2706 54,66 48,06 102,72 5,58 108,30 2598 24,0

Економічне обгрунтування інтегрованого захисту капусти від

лускокрилих шкідників

Оцінку ефективності інтегрованого захисту капусти від шкідників проводили в 1996 - 1997 р. на виробничих посадках КСП "Бориспільське" Київської області на площі 16 га, сорт капусти Амагер. Базовим варіантом була традиційна система хімічного захисту.

У варіанті інтегроваої захисту застосовували одну хімічну обробку проти комплексу шкідників та дві обробки біологічними препаратами і випуск трихограми проти лускокрилих. У контролі захисні заходи не проводили як проти гусениць лускокрилих у період їх масового відродження, так і проти інших шкідників, які в цей період з'являлись. Другу і третю обробки здійснювали лепідоцидом (0,7 кг/га) проти гусениць лускокрилих та пильщиків. У період між цими обробками випускали трихограму при співвідношенні 1:5.

Застосування інтегрованого захисту забезпечило надійний захист посадок капусти від комплексу шкідників та збереження врожаю практично на такому ж рівні, як і в базовому варіанті: надбавки врожаю були в середньому в межах 62

— 66 ц/га порівнянно з контролем (без захисту). Проте істотною перевагою інтегрованого захисту є різке зменшення пестицидного навантаження: кількість хімічних обробок скоротилась у 2-3 рази, а витрати на хімічний захист зменшились з 126,7-133,3 до 54,7 грн/га, або в середньому в 2,4 раза. У структурі загальних витрат частка на хімічний захист становила в середньому за два роки 53,2 % проти 100 % у базовому варіанті, тобто зменшилась в 1,9 раза (табл. 9).

Цей показник характеризує розроблену нами систему захисту капусти від шкідників як таку, де понад половину затрат на заходи захисту відводяться під біологічний метод.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Видовий склад лускокрилих шкідників на капусті в Лісостепу України нараховує 43 види, які відносяться до 7 родин. Найбільшим числом представлені совки - їх 33 види (63,6 %), потім вогнівки і білани - 9 видів (17,6 %), інші види складають всьго 3,9 %. З родини совок найпоширеніша капустяна (52,7-58,9 %), інші види зустрічалися в невеликій кількості: совка-гамма (7,218,6%), озима (1,8-3,9%), оклична (0,9-5,4%), с-чорне (1,3-12,4%). Частота виявлення капустяного білана складала 15,6-18,6%. На інші лускокрилі припадало 2,8-4,6%, серед яких основної шкоди завдавали капустяна міль та вогнівка.

Для головних лускокрилих шкідників встановлено вплив корму на основні фізіологічні показники. Найбільш сприятливим кормом для гусениць капустяної совки є капуста і цукрові буряки. Середня маса лялечок на капусті становила 554,9 мм, на буряках 399,9 мм, на картоплі та горосі маса лялечок зменшується майже вдвічі, а кількість гусениць, що виживала, становила на

капусті та цукрових буряках 91-65%, картоплі - 19-20%, горосі - 23%, кукурудзі

- лише 7-9%. Збільшення маси лялечок капустяної совки в 1,5 рази сприяє збільшенню плодючості майже в 7 разів. Збільшення маси лялечок капустяного і ріпакового біланів на 50мг підвищує плодючість в 1,2-1,7 рази.

2. Із агротехнічних заходів суттєву роль в обмеженні чисельності лускокрилих шкідників капусти відіграють:

- впровадження стійких сортів - із 12 районованих сортів капусти стійкими до пошкоджень біланами виявлено 3 (Білоголова, Ярославна та Віолантіна). Гусениці на цих сортах не розвивалися, на сорті Червоноголова міхневська виживання становило 3,6%, а на решті сортах - в межах 15-31%.

- рихлення грунту на глибину 10-15 см за два-, три дні перед вильотом метеликів капустяної совки знищує або травмує близько 45 % лялечок шкідника.

3. Висока ефективність мікробіологічних препаратів проти лускокрилих листогризучих на капусті (57,5-92%) змінює фітосанітарний стан на полях в бік посилення ролі біотичних факторів в регуляції чисельності шкідників. Мікробіологічні препарати впливають на чисельність листогризучих лускокрилих повільніше, ніж інсектициди, але з проявленням післядії у наступних фазах розвитку і поколіннях фітофагів. Спостереження за розвитком гусениць, зібраних на різних варіантах після обробок, показали, що в популяції, яка залишилася на варіантах, де застосовувались мікробіологічні препарати, лише 25,5% гусениць перетворилася в лялечки та імаго, а самки, які вилетіли, відкладали в 5 разів менше яєць, порівняно з контролем і базовим варіантом.

4. Вирішальну роль в регуляції чисельності лускокрилих шкідників-мають ентомофаги: у капустяного білана - це Apanteles glomeratus L., який інтенсивно заражає гусениці другого покоління. В окремі роки (1997 р.) кількість заражених ним гусениць перевищувала 73 %. Апантелес переважно заражає гусениці під час підготовки до линьки з першого на другий вік. Крім нього, зниження чисельності біланів обумовлюють також Hyposoter vulgaris Tschtk. та мухи-тахіни - Elodia convexidrons Z.V., Antonica tibialis Poser., які уражують до 85 % гусениць в популяції шкідників.

Велике значення в зниженні чисельності біланів має паразит лялечок птеромалюс ляльковий (Pteromalus puparum L.) та види роду трихограма.

Основними ентомофагами капустяної молі є нітобія (Nitobia armilata Holmgr), діадромус (Diadromus subticomis Jrem.), апантелес (Apanteles fuliginosus Wesm.). Ці види та трихограма, яка розвивається в яйцях, знищують до 75-90 % гусениць та лялечок шкідника.

Серед ентомофагів капустяної совки основним є трихограма; гусениць уражують також екзетасцес (Exetastes cinctipes Rets.), ернестія (Emestia consobrina Mg.) та інші.

5. Біологічно активні речовини росту і розвитку комах, інсегар і димілін є високоефективними препаратами проти лускокрилих шкідників на капусті, що забезпечують захист на рівні еталонного варіанту (99-100 %). При обробках цими препаратами порівняно з еталоном спостерігається дещо більше збереження видового складу ентомофагів і їх загальної чисельності на

оброблених плантаціях. Якщо в еталоні загальна кількість зібраних видів ентомофагів становить 78,4 % від контролю, то на ділянках з використанням диміліну вона дорівнює 85,8 %, а інсегару - 89,0 %.

6. З метою вдосконалення способів поповнення агробіоценозів видами ентомофагів рекомендуємо випускати в агроценози різні форми і види трихограми. З ситотрожної форми трихограми слід використовувати перші дві репродукції. Випуск цієї форми після появи дочірнього покоління ефекту не дає. Проти високожиттєздатних популяцій фітофага норма випуску складає: одна самка яйцеїда на одне яйце шкідника, проти ослаблених популяцій - одна самка на 5 яєць.

7. Інтегрований захист пізньої капусти від головних лускокрилих шкідників, який включає дві обробки мікробіологічними препаратами, випуск трихограми та одну хімічними препаратами, забезпечує одержання врожаю капусти на такому ж рівні, як при застосуванні традиційної системи хімічного захисту. Проте істотною перевагою є різке зменшення пестицидного навантаження та отримання екологічно чистої продукції, придатної для широкого харчування, в тому числі в лікувальних і дитячих закладах. Кількість хімічних обробок скорочується в 2-3 рази, а витрати на хімічний захист зменшуються з 126,7-133,3 до 54,7 грн./га., або в середньому в 2,4 рази.

8. Показники, що характеризують фізіологічний стан популяцій шкідників за масою лялечок, пропонуємо використовувати службі сигналізації та прогнозу при складанні річного прогнозу появи, розвитку і шкодочинності головних листогризучих шкідників капусти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лікар Я.О. Ефективність використання ентомопатогенної нематоди Neoaplectana carpocaspa в зниженні чисельності листогризучих лускокрилих на овочевих культурах //Науковий вісник: НАУ, - І998.-Вип. № 10.-С. 121-125.

2. Лікар Я.О. Прогноз розмноження капустяного білана // Агроінком: Науково-виробниче видання, 1998,-Вип. № 7-8.-С.51.

3. Падій М.М., Гончаренко О.І., Шелестова B.C., Лікар Я.О.// Шкідники овочевих культур та заходи захисту від них, переважно біологічними засобами: Додаток до журналу "Натураліст",-1998.-№ 2.-С. 44-51. (особистий внесок здобувача - 60%. Отримані експериментальні дані, зроблені висновки).

4. Лікар Я. О., Лускокрилі на капусті // Захист рослин. - 2000. - № 4. -С. 26

5. Лікар Я.., Роль ентомофагів в обмеженні чисельності лускокрилих шкідників в агроценозах капусти // Вісник. Полтавський державний сільськогосподарський інститут. 2000. -№ 2. - С.15 - 18.

ЛІКАР Я.О. Листогризучі лускокрилі на капусті та інтегровані прийоми регуляції їх чисельності в Центральному Лісостепу України.-Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія.-

Харківський державний аграрний університет ім. В.В .Докучаева, Харків, 2000.

У дисертації висвітлені особливості агробіоценозу капусти в Центральному Лісостепу України та вдосконалення захисту цієї культури від головних лускокрилих; уточнено видовий склад лускокрилих, біологію, екологію та фенологію головніших з них (капустяної совки, капустяного і ріпакового біланів, капустяної молі та стручкової і капустяної вогнівок); з'ясовані причини коливання чисельності їх за роками, починаючи з 1994 р., що пов'язано зі структурою популяцій шкідників і наявністю ентомофагів. Розроблені і випробувані у виробництві прийоми інтегрованого захисту капусти, особливою перевагою яких є одержання екологічно чистої високоякісної продукції, призначеної для широкого харчування, в тому числі в лікувальних і дитячих закладах. Уточнено видовий склад ентомофагів та їх роль.

Ключові слова: лускокрилі шкідники капусти совки, білани, капустяна міль, мікробіологічні препарати, інтегрований захист, ентомофаги.

ЛЕКАРЬ Я.А. Листогрызущие чешуекрылые па капусте и интегрированные приемы регуляции их численности в Центральной Лесостепи Украины. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук, по специальности 03.00.09 - Энтомология. -Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2000.

Диссертация посвящена изучению вредителей капусты, относящихся к отряду чешуекрылых, и закономерностей динамики численности доминирующих видов. Определен видовой состав совок и других чешуекрылых, встречающихся в агроценозе капусты, исследованы экологобиологические особенности основных видов вредителей и их энтомофагов в условиях Лесостепи Украины в зависимости от их физиологического состояния и структуры популяции. Определено влияние кормового фактора на массу гусениц и куколок, продолжительность их развития и плодовитость бабочек.

Определено влияние антропогенных факторов на количественные и качественные изменения вредной и полезной фауны. Агротехнические приемы снижают численность капустной совки в пределах 45 %, а устойчивые сорта капусты, к которым относятся Белоголовая июньская, Ярославна и Виоланита, вовсе не повреждаются гусеницами белянок.

Уточнен видовой состав хищных и паразитических насекомых на основных вредителях и показано значение наиболее распространенных паразитов в регуляции их численности. Выявлена тенденция изменения количественного состава энтомофагов в зависимости от сроков проведения обработок и применения инсектицидов и других препаратов. Изучены приемы, способствующие накоплению или содействующие увеличению полезной эффективности энтомофагов. На основании проведенных исследований разработаны интегрированные приемы по защите капусты от чешуекрылых, заключающиеся в снижении пестицидной нагрузки в 2-3 раза, применении микробиологических препаратов, использовании биологически активных

микробиологических препаратов, использовании биологически активных регуляторов роста и развития насекомых, таких как димилин и инсегар, выпуске трихограмы и агротехнических приемов, включающих применение удобрений, внедрение устойчивых сортов и обработку почвы. Результаты исследований опубликованы в пяти работах и внедрены в производство в хозяйствах Киевской области.

Ключевые слова: чешуекрылые вредители капусты, совки, белянки, капустная моль, огневки, структура популяций, микробиологические препараты, интегрированная защита, энтомофаги.

Lekar Yaroslav Alekseevich. Leaf-cutting scaly-wing insect-pests of cabbage and integrated methods of their number regulation in the central forestry-steep zone of Ukraine. Manuscript

Dissertation in candidacy for a Candidate of Agricultural Science degree by speciality 03.00.09 - Entomology. Kharkiv State Agrarian University, Kharkiv, 2000.

The dissertation is focused on studying cabbage agrocoenosis mainly presented by scaly-wing parasites. Noctuids amount 63,6% from the general number of shown up scaly-wing parasites. Specific names of scaly-wings are specified as well as biology, ecology and phenology of the main representatives (cabbage noctuids, cabbage and turnip garden-white, diamond-back moth, cabbage and leguminous pyralids), the reasons of number fluctuating of some types of parasites are determined (since 1994) that is connected with a population structure and existence of entomophags. -

The principals of integrated protection of cabbage are worked out and implemented. Their advantage is producing ecologically clean high quality food products, that could be used in hospitals and kindergartens. Specific names of entomophags and their role in limitation of number of leaf-cutting scaly-wing insect-pests are determined.

Key words: lepidopterous insect - pests of cabbage, noctuids, blackvein, fmmond - back moth, pyralits, structure of population, microbiological pharmaceuticals, integrated protection, entomophags.