Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Лесные полосы в структуре агроландшафта (на примере степной зоны Одесской области и равнинного Крыма)

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Лесные полосы в структуре агроландшафта (на примере степной зоны Одесской области и равнинного Крыма)"

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

Р Г Б ОД

- 9 ОНТ На правах рукопису

БАЛДЖИ МАРИНА ДМИТРІЇВНА

ЛІСОВІ СМУГИ В СТРУКТУРІ АГРОЛАНДШАФТУ

(на прикладі степової зони Одеської області та рівнинного Криму)

Спеціальність 1100.11 — Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Одеса 1995

Робота виконана в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова

Науковий керівник: академік АІНУ, доктор географічних наук, професор ШВЕБС Генріх Іванович

Офіційні опоненти:

1. Доктор географічних наук, професор ПОЛЬОВИЙ Анатолій Миколайович

2. Кандидат сільськогосподарських наук ЄРШОВ Станіслав Олексійович

Провідна організація: Сімферопольський державний університет ім. М. В. Фрунзе

Захист, ^відбудеться # ,199^ р.

о /о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.01.04. в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова за адресою: 270058, м. Одеса, Шампанський провулок, 2, ГГФ

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Одеського державного університету: 270000, м. Одеса, вул. Преображенська. 24

Автореферат розісланий . 199

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент П. І. ЖАНТАЛАЙ

ділянок окремих видів ландшафтів великого і середнього масштабів; карти агроландшафтів ключових ділянок великого масштабу ; схеми розміщення лісових смуг; середньомаспггабні карти зон впливу держсортоділянок рівнинного Криму; середньомапггабна ландшафтна та агроландшафтна карти степової зони рівнинного Криму (всі карти укладені дисертантом). Для інших розробок та висновків були використовані наслідки експедиційних досліджень і' літературні джерела. .

ПРЕДМЕТИ ДОСЛІДЖЕНЬ: опрацювання методик картографування лісових смуг; відпрацювання критеріїв для визначення таксонів агроландшафтного районування, з урахуванням впливу лісових насаджень; використання бальної оцінки врожаю, сільсько-господарских культур та змін його якості під впливом лісосмуг; уточнення сільськогосподарської спеціалізації агроландшафтних районів; проведення агроландшафтного районування степової зони рівнинного Криму, з обліком захищенності ріллі лісовими смугами та рахунком загальної лісистосгі агроландшафтних районів.

ВИХІДНІ МАТЕРІАЛИ: характеристики природних умов, дані про врожайність сільськогосподарських культур, ,ткі одержані на державних сортодослідницьких станціях; дані про врожайність та якість врожаю, отримані на ключових дільницях; дані з спеціалізації ключових дільниць та сортодослідшщьких станцій,- еродованості грунтів та розмірів площ, які зайняті лісовими насадженнями і лісовими смугами у межах адміністративних районів Одесщини та рівнинного Криму. Інженерно - геологічні та геоморфологічні карти { М 1:400 000, М 1:200 000 )(груіггові карти ( М 1:25 000, М 1:200 ООО ), аерофотознімки,фондові матеріали Укрземпроекту,Кримського НВО "Еліта",Управління по земельним ресурсам,Управління державного сортодослідницьтваЛри виконавші роботи були* використовані результати стаціонарних експедиційних та аеровізуальних спостережень.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕНЬ- У методологічному плані: розроблена методика картографування та проектування лісових смуг і їх зон впливу на агроландшафти.На теоретичному рівні: запропонована класифікація природно - господарських ефектів лісових смуг; подані рекомендації та оцінка впливу лісових смуг а і' формування агроландшафтів; запропонована система агролісо-меліораційного моніторингу. У регіональному плані: проведено ландшафтне .районування та виконана середньомасштабна картосхема степової зони рівнинного Криму (М 1 : 200 000) на рівні ареалів видів ландшафтів;виявлені особливості агроландшафтноі структури, обу7. мовлені впливом лісових смуг, на прикладі ключових дільниць степової зони рівнинного Криму та Одеської області; виконано велико-масштаоне. картографування аїроландшафтних систем ключових, дільниць { М 1 : 10 000 та М 1 : 25 000 ); проведено агроландшафтне'

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Інтенсивна господарська діяльність сприяла нарушеншш природного ходу процесів довкілля. Це привело до загострення неблаго приємних явищ - посух, погіршенню грунтів, їх ерозійній деградації тощо. У таких умовах важним напрямком, затримуючим, а у деяких випадках і зупиняючим негативні наслідки, спричинені . сільським господарством,виступає агролісомеліорація. У теперишній час проектування лісових насаджень та лісових смуг має вузькоспеціалізований характер, не приймаючи до уваги географічні аспекти перетворення довкілля. У пошуках оптимального варіанту взаємовідношень поміж природно-територіальними ' комплексами та лісосмугами необхідно розуміння процесів, діючих у ландшафтах,і напрямку їх перетворень. Тому однією з актуальних проблем ідеї діяльності є зв'язок існуючих лісових насаджень з територіальною організацією ландшафту та землекористуванням, тобто агроландшафтом в цілому.

МЕТОЮ ДОСЛІДЖЕНЬ є вивчення ролі та місця захисних лісових насаджень у різних типах агроландшафтів степової зони Одесщини та рівнинного Криму; оцінка їх функцій та ефектів; розробка рекомендацій по проектуванню лісових смуг, з врахуванням будови природних ландшафтів та сільськогосподарської організації гериторії,а також огляд питань лісомеліоративного моніторингу.

Для досягнення зазначевної мети вирішувались такі задачі: вивчення та картографування природно,- територіальних комплексів і агролавдшафтних систем; проведення ландшафтного та агроландшафтного районування; визначення середньозваженого Зонітету агроландшафтних районів;аналіз існуючих відомостей, які г по впливу лісових смуг на агроландшафти; дослідження основних функцій лісових смуг у структурі агроландшафту, вивчення змін умов зирощування сільськогосподарських культур та трансформація іграландшафтних систем під впливом лісових смуг; умови та особливості розміщення лісових смуг; розробку програми лісомеліоративного моніторингу степової зони досліджуванного регіону.

ОБ'ЕКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ: агроландшафти з лісомеліоративною ісковоео у межах степової зони середньостепової підзони Одеської ібласті та степової зони рівнинного Криму, також агроландшафти слючових ділянок і сортодослідницьких станцій.Карти ключових

районування степової зони рівнинного Криму з урахуванням впливу лісових смуг та лісониг: насаджень на агроландшафти. Виконана середньомаснггабна .агроландшафгна картосхема (МІ: 200 000 ); проведен аналіз ступені змін агроландшафтів степової зони при наявності лісонасаджень.

ПРЕДМЕТОМ ЗАХІСТУ: методика визначення критеріїв та таксонів агроландшафтного районування з розрахунком впливу лісових смуг; методика картографу лісосмуг; класифікація природно -господарських ефектів лісових насаджень; концепція

лісомеліоративного ■ моніторингу,як складової частини агроекологічного моніторингу.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ роботи полягає в конкретизації та реалізації лісомеліоративних мір, в умовах концепції агроландшафтних систем. Висновки роботи дають змогу обгрунтувати подальший розвиток захисного лісорозведення у степу. Наслідки роботи рекомендується використати при проектуванні землекористування та лісового господарства ( лісомеліораційш та лісокультурні роботи ), а також при створенні індивідуальних господарств.

АПРОБАЦІЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Основні положення роботи були представлені та обговорювались на XVII Всесоюзній науково - методичній конференції моло-

дих вчених та спеціалістів (Волгоград,1990);на VI з'їзді Географічного товариства Украпи (Одеса, 1990);на VI з'їзді грунтознавців та агрохиміків Украші (Херсон, 1994); конференції молодих вчених та спеціалістів "Наукові основи ведення сільського господарства Украни в сучасних умовах” (Чабани, 1994); научній конференції "Проблеми географії України" (Львів, 1994); науково-практичній конференції "Екологічні проблеми Одеського регіону та їх рішення" (Одеса, 1994); міжнародній науково практичній конференції молодих вчених та спеціалістів "Шляхи раціонального використання земельних ресурсів Україші"(Чабани, 1895); наукових конференціях професорсько - викладацького складу Одеського університету (1989. - 1994).

ПУБЛІКАЦІЇ. По темі дисертаці опубліковано 9 робіт.

СТРУКТУРА І ОБСЯГ РОБОТИ. Дисертація складається з вступу, 5 розділів і висновків. Загальний обсяг роботи має 150 сторінок зрукованого тексту, в тому числі 31 малюнок,38 таблиць, 14. до-їатків.Список літератури включає 176 найменувань, у тому числі ноземною мовою. . ..

Висловлюю щиру подяку науковому керівнику академіку АШУ, доктору географічних наук, професору Швебсу Г. І. за керівшщтво і

цінні поради, а також за організацію проведення наукових досліджень і обговорення результатів.

Висловлюю також сердечну подяку кандидату географічних наук, доценту кафедри фізичної географії та природокористування ОДУ Пилипенко Г. П., кандидату агрометеорологічних наук Швебс А. В., усім науковим співробітникам і викладачам кафедри фізичної географії та природокористування ОДУ, за консультації, грстгі поради і участь в обговоренні результатів наукових досліджень.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ї ЗМІСТ РОБОТИ

1. ГЕОГРАФІЧНІ ПИТАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

В цьому розділі обгрунтована найважливіша проблема півдня України - виснажування грунтів, інтенсивного проявлення ерозійних та дефляційних процесів,ряду інших негативних наслідків. Акцентовані причини,які викликали незадоволений стан грунтів ^погіршення якості та кількості сільськогосподарської продукції .

В Одеському університеті, на кафедрі фізичної географії та природокористування були проведені розрахунки дефляційних збитків, грунтів у меіках регіону досліджень. За обробленими нами даними втрати грунтів у середньостеповій підзоні Одесщини становлять 2,1 т/га, в степовій зоні рівнинного Криму 4,7 т/га. У зв'язг ку з цим виникає гостра потреба проведення грунтозахисних заходів, одним з яких є агролісомеліорація, котра повинна бути чітко пов'язана з територіальною організацією ландшафтів та землекористуванням. Для картографування та проектування лісомеліораційних заходів необхідно вивчення ландшафтної структури,під якою розуміють сукупність ландшафтних територіальних одиниць,котрі пов'язані певними просторовими відношеннями (Швебс та ін., 1986). . ;

Серед багатьох системоутворюючих відношень між фаціями виділяють чотири основні: генетихо-морфологічні, позиційно-ди-

намічні, парагенетичні та басейново-ландшафтні (Гродзивський, 1993; Каштанов та ін., 1994)Найбільш інформаційною для проектування та землевпорядкування агролісомеліоративних заходів є позиційно - Динамічна структура, яка відображає залежність вихідних природно -територіальних комплексів від їх положення, відносно ландшафтова-гомих меж: ландшафтних смут (контурів) та ярусів. В останній час введено цоняття про агроландшафтві системи .- { АЛС ).

Під АЙС розуміємо природно-господарські територіальні системи сільськогосподарського призначення. Це утворення географічної обо-, лонки,що являє собою цілісне сполучення природних елементів і антропогенні умови їх використання переважно в сільському господарстві, включаючи виробничі, меліоративні, природоохоронні, інфраструктури та інші об'єкти. (Швебс, 1991)Лочатковою одиницею

АЛС є агроландшафтний контур (АЛ-контур)- відносно однорідна територія. Група суміжних АЛ-контурів у межах єдиного поля сівозмін формує технологічно єдину систему-агроландшафтний масив (АЛ-масив). Поєднання АЛ-масивів у межах функціонально цілісної групи з єдиним центром керування формує агроландшафтну місцевість (АЛ-місцевість). Кордони АЛ-масивів та АЛ-місцевостей співпадають з межами господарських об'єктів.

У рамках АЛС лісові смуги виконують роль природоохороних інфраструктурних елементів, під впливом яких формується своєрідний АЛ-контур, з чітко вираженими межами. При проектуванні та розміщені лісових насаджень необхідно враховувати їх зв'язок з територіальною структурою ландшафтів та агроланд-шафтними системами . •

2. ПРИРОДНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розділ ознайомлює з обгрунтуванням вибраного регіону досліджень, обзором природних умов, агрокліматичних ресурсів степової зони, середньо степової підзонк Одеської області та рівнинного Криму, показує місце регіону у фізико-географічному районуванні України. '

Однією з передумов при виборі, території досліджень послужила різниця дефляційних і водноерозійних процесів на півдні Одесщини та у межах рівнинного Криму.Ця територія знаходиться у межах Східно-Єьропеііської та Скіфської і ерцинської платформ.На формування сучасного рельєфу даного регіону мали вплив ендогенні та екзогенні фактори^які зумовили різний гіпсометричний .рівень, склад морфоструктур і морфоскульптур.Значний геологічний процес - на-коплення лесів в антропогеновий період. В регіоні визначаються низовинні (Північно-Кримська, Причорноморська) та височинно-хвилясті (Тарханкутська) рів еишіБ і дно с на однорідність рівнинного рельєфу порушується окремими флювіальними, акумулятивними,суфозійними та еоловими формами. ,

Клімат території помірно-континентальний з недостатнім зволоженням, недозгою м’якою зимою, тривалим жарким посушливим літом. Напеден дототадіпій опис факторів,які мають значний вплив на Еслімаг,розглянуті його компонентаЗа допомогою аналіз}7 просторових змін агрохліматичішх показників проведено уточнєїшя кордонів їграклшатичного - районування рівнинної частини Кримського лвостроса (нал.1). Виділені 5 агрокліматичшсі районів, рубежі та «арактеркстика яких суттєвіш чином впливали на дослідження та :артсграфування агроландшафтів. • . . -

. • Різниця в показниках температурного та водного режимів зу-иоаили розподіл грунтів та рослинності Зональними грунтами території є підтипи чорноземів; звичайні і південні (Одеська об-тасть), чернозами південні і підтипі каштанових грунтів (рівнинних! Крим). Осередки зональних типчаково - рослинних фітоценозів

УювнІ. позначення

ія Номера агрокліматичяих районів та ЇЛ підрайонів

—- Кордони агрокліматігших районів та ~ підрайонів • . ■

— Корів не адміністративних 'районів

. АдаїнІстративнІ ра&зні

д Метеостанції .

Иая. І, Агрокяіматичив районування степової аоня рівнішого Криму

збереглися тільки на заповідних ділянках,але у.

перетвореному вигляді

Огляд матеріалів, приведених у розділі, явився базовим фундаментом для визначення ландшафтної та агроландшафтної структури регіону.

3. ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЛІСОВИХ СМУГ

Розділ присвячений великомасштабним ландшафтним дослідженням, картографуванню ключових ділянок.Подана методика вивчення лісових смуг, як інфраструктурних елементів АЛС. За основну робочу структуру ландшафта був вибраний позиційно-динамічний тіш, який відображає залежність вихідних природно-територіальних компонентів від їх положення відносно ландшафтнозначимих рубежів, зв'язаних з каркасними лініями рельєфу.

У структурі ландшафтів ключових дільниць на території Одесщиіш ведуче місце займають смуги пркзододільниз схилів,які відрізняються різною морфологією, глибиною та густотою ерозійного розчленуванняЛандшафтні смуги привододільних схилів, розчленовані улоговинами та смутами балкових схилів, мають другорядне розповсюдження. У степової зони рівнинного Криму переважно зустрічаються ландшафтні смуги широких плоских вододільних рівнин. Ми приводимо фрагменти ландшафтних карт ключових ділянок регіону дослідження.Аналіз цих карт та карт земле-крристування.доповненних додатковими польовими дослідженнями, використовували як основу для створення картографічної моделі агроландшафтних систем. Нами створені АЛС окремих господарств та виявлені особливості їх структури. ‘

Щоб всебічно висвітити інфраструктури елементи і,в першу чергу, лісові смуги, провели докладну таксацію та морфологічний опис з коректуванням на картах усіх існуючих лісових насаджень. Для визначення ролі лісових смуг в агроландшафтах запропонували методику їх зивчен-ня.в основу якої покладені рекомендації Інституту агролісомеліорації(1985,1989),Львівського лісотехнічного Інституту (1991),. Українського Інституту лісового господарства та агролісомеліорації (1989, 1990). Аналіз польових досліджень,здійснених за даною методикою, знайшов своє Відображення у розділі 5. .

4ДОСЛ1ДЖЕНЫЯ ТА КАРТОГРАФУВАННЯ АГРОЛАНДШАФТІВ РЕГІОНУ

У розділі розглянуті принципи ландшафтного та агроландшафтного районування, .проведено середньомас-штабне картографування регіону дослідження.

Ландшафте картографування розкриває природну структуру території і є основою комплексної оцінки

природних умов та ресурсів для раціонального використання земель. Ландшафтна структура Одеської області була створена ка кафедрі фізичної географії та природокористування Одеського держуніверситету (Волошин, 1977; Пилип енко, 1993). На основі обробки польових та літературних матеріалів нами укладена середньо масштабна ландшафтна карта і здійснено ландшафтне районування степової зони рівнинного Криму (1:200 000), яке відображає ландшафтні одиниці на видовому класифікаційному рівні: визначили 21 вид ландшафтів у межах 3 ландшафтних ярусів..

На основі існуючих методик та пропозицій провели агроландшафтне районування степової .зони рівнинного Криму (мал.2),при цьому одним з ведучих параметрів правив розрахунок географічної врожайностіЦя одиниця одержана в межах зональних ландшафтів без корінної зміни природних умов. Головним чином до таких умов ^надходять ділянки державних сортодослідницьких станцій(ДСД).У теперішній час територія рівниного Криму охоплена зонами впливу 6 ДСД. Як показали результати 'ландшафтних досліджень, 4 станції не репрезентативні. Нами розроблені комплексні характеристики ДСД та визначені зони їх впливу з врахуванням ландшафтного районування території, запропоновано розміщення, нових сортодослідкщьких станцій, обумовлених географічними особливостями території.

* При агроландшафтному картографуванні використані матеріали по врожаю основних сільськогосподарських культур. За одержаними даними прорахована середня врожайність окремих сортів та їх середньозважена врожайність. Узагальнення інформації здійснювалося за допот могою бальною метода. В результаті розраховані середньозважений бонітет районів. "

Завдяки одержаним матеріалам в межах степової зони ..рівнинного Криму нами визначені:. 1 агроландшафтне провінція,3 агроландшафтних округи, 18. агроландщафпащ районів.По кожному з останніх, був проведен аналіз шляхів використання земельних ресурсів, з обліком зв'язку між врожайністью і агрокліматичними показниками та з орієнтуванням на ландшафтну структуру територій Виділені агроландшафтні райони пропонутьєся розглядати : щ

50-----Кордона та номера Х11"в&п1в

Мал.’ 2. Агрояаядшафгиа раЛзпуваняя отвшво1 аон* рГвншшого Крацу

об'єктивні складові земельного фонду .Вони є фон для аналізу лісомеліоративних досліджень. .

5. ЛІСОВІ СМУГИ У СТРУКТУРІ АГРОЛАНДШАФТУ

В цьому розділі відображені: місце лісових смут у формуванні структури агролакдшафтних систем та їх ефективність на зональному і локальному рівнях.

Для докладного вивчення впливу лісосмуг на навколишнє середовище зонального рівня, ми використали показники загальної лісистості та захисту полів смугами (по Коптєву, 1989). Наслідки розрахунків показали Піівний вклад насад- . жень у формуванні особливих ландшафтоутворюючих показників: клімату, грунтів, фіто- та фауністичних факторів. Дослідження виявили відсутність у сучасному проектуванні єдиної системи захисту ріллі лісовими насадженнями, побудованої з урахуванням географічних закономірностей розвитку несприятливих процесів.

На локальному рівні памп Проводились дослідження по впливу лісових смуг на агроландшафти.При цьому були виз-качені АЛ-місцевості, АЛ-масиви та АЛ-контурп. У зв'язку із значною різноманітністю природно - господарських уг:ов останніх, нами пропонується виділяти 2,-3 аїроландшафтпих підконтури, наявність і кордони , яких залехсать від морфомєтричшіх та типологічних характеристик лісосмуг.

Для того,щоб об'єднати в єдину систему все різноманіття природних компонентів, зазнавших змін під впливом лісових насаджень запропонована класифікація типів ефектів лісових смуг (табл.), яка має деяку умовність, що

Тсблиц»

КЛАСИФІКАЩЯ ТИПІВ ЕФЕКТІВ ЛІСОВИХ СМУТ

Типи ефектів Проява ефекту

Середоа иіцеут-ворюючий Зміна мікроклімату, регулювання водного режиму

Природоохоронний Зменшення дефляцііших втрат грунтів, зменшення водної єрозі грунтів, водоохоронний ефект, інші (киснеутворювальна здібність санитарно-гігієнічні властивості)

^Меліоратизкмй Зміна врожайності, зміна якості сільськогосподарської продухці, регулювання біологичного стану агроценозів

Інфраструктурний Закріплення меж землевлаштування, схилозьіх, во- ‘ еорєгулюючих пвистриів. зміна структури АЛС

Агроландшафгное- кологічний Ресурсовотєнційний та естетичний вплив

пов'язано з багатограністю та взаєкосплетшнлм функцій лісосмуг. Для обгрунтування іі укладання використовувались експедиційні матеріали та літературні джерела. Нами визначені ведучі типи ефекпв лісових смуг: середови-

щеутворюючий, природоохороний, меліоративний, інфра-структурний та агроландшафтно - екологічний.

СЕРЕДОВИЩЕУТВОРІОЮЧИЙ ЕФЕКТ. Лісові смуги впливають на мікрокліматичні умови: шві*цкість вітру, температуру та вологість повітря тощо. Так, під впливом смуг, у межах АЛ-підконтурів, проходять зміни швидкості вітру.У порівнянні з полем незахищеним насадженнями, цей показник змінюється на 20-80 %,залежно від відстані до лісосмуги. Таким же чином проходе зміна інших параметрів мікроклімату. Особливо виразними, в умова;: степу, е волого-та

снігонакопиченняЛісові смуги при цьому сприяють зберіганню вологи, забезпечують деяке підвищення волого-запасів у .грунтах, що пов’язано з врожаєм сільськогосподарських культур.

ПРИРОДООХОРОННИЙ ЕФЕКТ. Лісові смуги,змінюючи параметри довкілля, зменшують дефляцію та водну ерозію грунтів.Нашіши дослідженнями підтверджується загальноприйнята думка про насадження, як про лісові бар'єри. Для даного регіону є характерним затримання дрібнозему, зменшення швидкості вітру та інтенсивності турбулентного обміну під впливом лісосиут.Так, для півночі степового Криму п р стид е ф л яц іГпіі лісосмупі є найбільш ефективними грунтозахисними кордонами, лкі пов'язані з урегулюванням стоку. Протиерозійні функції виявляються на Одесщині і заході Крішуле похил схилів перевищує 3-4 градуси. Використовуючи методику обліку 2пливу величини схилозого стоку від площі лісових смуг (Водогрецький, 1990 ), нами проведені розрахунки, які показали, що середньорічне зменшення схилового стоку для степогої попи рівшшного Крішу складає 0,4%, а для півдня Одесщини -0,6%. Лісосмуги володіють стокоочищуючиші, пи лозатримувальними та іншими санітарно-гігієнічними функціями.

Водсохороний ефект лісових смуг полягає у запобіганні замулювання та забруднення водних об'ектів.Нд території, яка прилягає до струмків малих річок та акваторій водосховищ,утворюють спеціальній! природоохороний режим з комплексом організаційно- господарських, агро- і лісомеліоративних заходів.Такі ділянки називають прибережною водоохороною зоною ( ПВЗ)(Швс5с,Влсталінська, 1980). Лісові смуги у межах ПВЗ постають основним структурним елементом, "каркасом", з яким органічно

пов'язані усі інші водоохоронні засоби. Для теріггорії річки-В.Куяльшш Одеської області нами була запропонована схема розміщеній ПВ 3-меліорацій з коректуванням лісових смуг залежно від рельефу та землекористування.

МЕЛІОРАТИВНИЙ ЕФЕКТ. Середовшцеутворувалький та природоохороний ефекти лісових смуг сприяють формуванню за гал ь помел іоративного ефекта, що виявляється у змінах кількості і якості врожаю сільськогосподарських культур.

Для узагальнення різнобічних умов,які визначають меліоративний ефект,нами був використав бальний метод.НІ кала його відображає пропорційну зміну врожаю при різних параметрах лісосмуг.Головними характеристикам, істотно впливаючими на меліораційну ефектвиність лісових смуг є: вік,їх конструкція та довговічність, яка обраховується залежно від породного складу. Наслідки розрахунків,а також матеріали польових досліджень обгрунтовують різні показники врожайності АЛ-підконтуріс: у першому, найближчому до слуги, врожай зернових культур •га багаторічних трав був найвищий, у третьому- найнижчий; .майже такий, як на полі, незахищеному лісосмугами. Такі коливання врожаїв залежать від вологозабезпечення рослин та біологічної активності грунтів.

Більш повну оцінку цього ефекту можна одержати, враховуючи не тільки кількісний бік врожайності, але й якість одержаної ьродукції.Формування врожаю та накопиченії; білка у зерні проходить за різними .закономірностями. Поблизу від лісосмуг, за • рахунок . волого- та снігонагромадження, запаси вологи вищі, ніж на незахищених полях. Це сприяє вимиванню з грунтів доступних рослинам поживних елементів, зокрема,мінеральних форм азоту. Загальний меліораційний ефект лісових смуг зводиться до підвищення врожаю, але погіршується його якість особливо у зернових культур, у порівнянні з полем, незахищеним насад-женнями.Утворення лісових насаджень в умовах степів Приводить до змін складу ландшафтів: змінюється рослинний покрив збагачутсься фауна.Поряд з позитивною сторонок», існує й негативна: концентрація у лісосмугах шкідлива і:о-мах, гризунів та вірусів.На зональному рівні меліораційнії;! ефект проявляється у межах фізико-географічнкх зонДля півдня степової зони України вкладання у лісомеліорацію дає найбільшу економічну віддачу. • •

ШФРАСТРУКТУГНИЙ ЕФЕКТ лісових смуг, здійснюється в закріпленні к&ж АЛС.В умовах контурного протиерозійного. землеробства вози можуть закріплювати.-.'

окремі елементшканави, вали, тераси; сприяючи, більш жорсткий та стійкий структурі агроландшафтів. Лісові смуги уздовж гідрографічної мережі визначають природні інфраструктури! елементи -тальвеги, річища, долини, а також фіксують стрімкі схили, сприяючи більш надійному закріпленню різних меліораційних чаходів.Уздовж доріг вони маркирують останні, формуючи при цьому естетично та мікрокліматично більш комфортний пейзаж.

Лісові смуги не тільки закріплюють межі АЛС, а також приводять до зменшення площі ріллі, величину якої можна визначити за формулою: -

' . . . ' ■' '.х '■ ’ ■ '

. Елл « X ЬлпВліі

- • '1 , ‘ де Ілп - довжина лісосмуги, м;

Влп - ширина смуги, м.

При лісомеліорації відбуваються витрати врожаю, які дорівнюють РлпУ (де У - врожай а т/га для території поза зоною впливу лісових смуг). Одночасно,у межах площі АЛ-контура з агроландшафгним ефектом (Рале), врожай

збільшується на величину рк (к - коефіцієнт прибутку врожаю у межах АЛ-жонтура). Зміни врожайності під впливом •лісових смуг у% до того, що було б без них (Д У ), визичаються за формулою:

. ЭТр+(к-1)Рале-У(Ер+Рлп)

д у= ——-------------------—— юо,

' У(Рр+Ряп) ;

. де Рр - площа ріллі без площі лісових смуг, га.

При цьому . . Гале = пВкІлп - рВ * ' ,

де Вк - ширина контура впливу лісових смуг;

п - кількість і-сордонів АЛ-масивів.

По запропонованим нами формулам проведена оцінка середнього ефекту лісових смуг для конкретних умов ключових ділянок.

АГРОЛАНДШАФТНО - ЕКОЛОГІЧНИЙ ЕФЕКТ лісових смуг включає привнесення біологічного різноманіття,ряд естетичних та рекреаційних функцій,а також формування нових складових природно-ресурсного потенціалу тощо.

При сучасному проектуванні лісових смуг істотним недоліком є відсутність едино! сибтеми захисту фунтів, вад,

розуміння агроландшафтів як цілісності. Враховуюч різницю вісмог до лісомеліораційних заходів на дефляційно- т ерозійнонебезпечних ландшафтах треба по-різком підступати до загальної організації проектування АЛС. 1 першому випадку проектування повинно мати напрям "ві привододільних АЛС", у другому - "від гідрографічне мережі". При вираженому протидефляційному підході лісої смуги необхідно розташовувати, впоперек домінуючи вітрів, а при водоохоронному і протиерозійному - уздов; горизонталей-Розміхцення насаджень у басейні малих річо обумовлено індивідуальними особливостями останніх, хоч ма ють і деякі загальні риси. ' .

Навіть гарно спроектовані лісомеліораційні засоби інколи н виконують свої функції, змінюють напрям дії на АЛСУздовг іпсс можугь проявитися розмиви грунтівЛасадження стают осередками розповсюдження бур'янів та шкідників. Саь лісові смуги з часом деградують. Усе це викликає не обхідність організації, у межах агроекологічного моніторинг^ його складової частини - лісомеліораційного моніторинг (ЛММ),який становить систему спостережень, оцінки т прогнозування стану лісових насаджень з метою відпрацюзанн існуючих рекомендацій. Організацію ЛММ. необхідн здійснювати па основі матеріалів ландшафтно - екологічнії досліджень та агроландшафтних карт.Об'ектами ландшафтно екологічних обстежень з’являються, раніш всього, лісові насад жешш, як елемент АЛС, пов’язані з існуючою системою подігг території. Зібраний досвід вивчення літературних джерел т, особиста участь автора у науково- методичних розробка: агроекологічного моніторингу півдня України зумовили зробиті слідуючі попередні рекомендації: всякий об'єкт агроекологічною моніторингу повинен включати дослідження за програмок ЛММ; опис об’єкту,йога паспорт повишгі мати схему розміщенні лісосмуг, яка відображає ландшафтні обставини,а такои морфометричні і типологічні параметри насаджень; крім за гально агроекологічних об’єктів моніторингу Потрібно проводип планування об'ктів спеціального призначення, серед яких не обхідно мати лісомеліоративні об'єкти; необхідно здійсненні досліджень стосовно спеціальної програми лісомеліораційноп мошторингу.

ВИСНОВКИ

1. Одним з екологічно "чистих" природоохоронних за^ собів являються лісові насадження, єдина мережа яких повинна бути пов'язана з територіальною організацією ланд шафтів та землекористуванням (агроландшафтів).

2. Лісові смуги у межах АЛС являються природо-сороними інфраструктур ними ; елементами. Докладні ) слідження вказують на необхідність виділення вздовж сосмуг АЛ-контурів, а також АЛ-ггідконтурів, які дрізняються від загальної , території певними специфіч-іми особливостями.

3. Для конкретного вивчення ролі та місця насаджень у юсистемах різного рангу проведено ландшафтне і •роландшафтне картографування: для досліджень ключових лянок (М 1:25 000) та для території рівнинного Криму (М 200 000).

4. При агроландшафтному районуванні степової зони

внинного Криму враховувались вагомі показники, дображаючі вплив і місце насаджень в агроландшафтнгас сигмах. Це загальна лісистість та площа ріллі, захищена совими смугами. .

5. Обстежувалась ефективність лісових насаджень в сис-імах контурного землеробства (Одеська область). .

6. Конкретні дослідження ролі лісових смуг проводились

і ключових ділянках в межах степових зон Одесщини та внинного Криму. Наслідки роботи показали, що необхідно зне використання прилеглих до насаджень сільськогос-)дарських угідь. ' .

7. Під впливом лісових смуг показані результати змін ■роландгпафтшгх параметрів: вологості грунтів, мікрокліма-ічного режиму, врожайності культур тощо. Ці матеріали, )ряд з об шир ними літературними джерелами,були ви-фистакі при подальшому узагальнені з метою вивчення сомеліораційного ефекту.

8. Запропонована класифікація природно-господарських ректів лісових смуг, яка акцентує увагу на провідних ункціях насаджень і сприяє впорядкуванню одержаних атеріалів. Виділені основні типи ефектів лісосмуг; іредовшцеутворюючий, природоохороний, меліоративний, фраструктурний та агроландіпдфтно - екологічний.

9. Середовищеутворюючий ефект лісових смуг складеться у змінах мікрокліматичних умов та водного гжиму прилеглих територій. Це виявляється у зменьптетгі видкості вітру,варіацій температури та вологи повітря, ао-)го- та снігонакопичення, збільшення вологи ірунтів.

10. До природоохоронного ефекту віднесено: вплив

сових смуг на водну ерозію і дефляцію, запобігання ібрудненню водотоків, замулюванню водойомів, а також інітарно-гігієничні та інші середовищеочисні дії насад-ень, , -

11. Меліораційний ефект визначається за змінами южайноеті культур та якості одержаної продукції. За-

пропонована бальна система оцінки змія врожаю під впливом лісових смуг. ' ;

12. Розглянуті ефекти лісових смуг, як інфраструктури»

елементів АЛС. Запропоновані аналітичні залежності визначення різних морфометричних елементів АЛС з лісовими насадженнями. . .

13. Агроландшафтно-екологічний ефект відображає естетичне, ресурсо-потенційне, а також загальне агро-ландщафтне значення лісових смуг, що виявляється у збагаченні та відновленні агроландшафтаих систем.

14. Запропоновані загальні рекомендаіцї по розміщенню лісових смуг в замовах інтенсивного землеробства і для басейнів малих річок. Практичне використання останніх здійснено на полігоні агроекологічного моніторингу "Налай". .

15.Домети вивчення екологічного стану лісосмуг та їх впливу на АЛС пропонується проведення ліссілііліора-ційного моніторингу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для більш економічного та повноцінного застосування сільськогосподарських угідь, розташованих з умовою територіальної організації агроландшафтів, необхідно більш добірно проводити лісомелюраційні заходи. Так, поля сівозмін треба розбивати з урахуванням агроландшафтних контурів та підконтурів лісосмуг, відрізняючих різними природно-госію-дарськими особливостями, які мають окреме використання.

2. При проектуванні лісових смуг на дєфляційнонебез-

печних територіях необхідно розташовувати насадження «від привододільнкх агроландшафтних систем», на' ерогіЙнях — «від гідрографічної мережі». • .

3. На основі наших агроландшафтних досліджень степової

зони рівнинного Криму більша частина дзргксорто-дослідницьких станцій е не репрезентативна. Пропонується розміщення нових станцій, обумовлених геогра'фічшшл особливостями території : . . 1

. ‘і. У практиці лісомеліоративного проек.туаащцї доцільно проводити систему спостережень, ОЦІНКИ та ГфОГЗОЗуЕйЕНЯ стану лісових насадзгсень, тобто організацію лісоиеліо-' раціііного моніторингу, як складової частиші йгроекояогічваго моніторингу. -

ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особливості лісосмуг лри контурній організації території // Сучасні проблеми Української РСР. - Київ, 1990.

- С. 154 - 155 ( в співавтор, з Ф.М-Лісецьким, Л.М.Онученко ).

2. Лісосмуги в аїроландшафтгопс системах Степу //Тези доп.конф. молодих вчених та спеціалістів "Наукові основі ведення сільського господарства України в сучасних умовах",-Ч.2.ЧабаниД994. - С.54.

. 3. Лісові смуги як інфраструктурний елемент агро-

ландшафтких систем на прикладі Степової зони Одеської області //Проблеми географії України.-Львів, 1994. - С.162- 163.

4. Лесные насадження в агроландшафтной структуре территории // Сельское хозяйство в степи. Научн.труди Крымского ШКУЭЛИТА".- К.: Аграрна наука, 1994. - С.98 - 103 [ в соавтора ГЛЛПвебсом ).

5. Лесные полосы в структуре агроландшафта / ОГУ

им.И.И.Мечникова. - Одесса, 1995. - 11с. - Дел. ГНТБ Украины. 1995, N 967 - Ук 95. . . ,

6. Мониторинг лесомелиоративных мероприятий Степной зоны Украины / ОГУ им ИЛМечникова. - Одесса, 1995. - 9с. -ЦепГНТБ Украины. - 1995, N 966 - Ук 95.

7. Лісові насадження у агроландшафтах Степу // Шляхй національного використання земельних ресурсів України.-3.2Лабани, 1995. - С.65 - 66.

8.Балльный метод оценки эффективности лесных полос гепной зоны // Вісник аграрної науки. — Київ: Аграрна аука, 1995. — № 6 . —С.83 —90 ( в соавтор, с Г.И. Швебсом ).

9. Агрозкологическое значение лесных полос республики рым // Материалы агрономической конференции молодых ченых "Вклад ученых аграрников в увеличение производства родукции сельского хозяйства в период перехода к рынку." -Саки:Городская типография Крымского Совмина, 1995. —

36-40.

Балджи МД. Лесные полосы в структуре агроландшафта (на примере степной зоны Одесской области и равнинного Крыма). Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук, по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. Одесский государственный университет имени ИЛ.Мечникова,Одесса, 1995-

Защищается рукопись с конкретными и практическими лесо-ме-лиоративными разработками для территориальной организации аїро-ландшафтнйх систем степной зоны Одесской области и равнинного Крыма. Установлено,что в зонах влияния лесных полос формируются агроландшафтные контуры и подконтуры,наличие которых обусловлено рядом географических процессов.Предложено особое практическое использование этих территориторий. Разработаны классификация природно-хозяйственных эффектов лесных полос и система агролесомелиоративного мониторинга.Проведено ландшафтное и агро-ландшафтное районирование с лесомелиоративной составляющей степной зоны равнинного Крыма. .

Baldzhy Marina Dmitriyevna. Forest belts within thestructure of agricultural landscape ( based on the researchof steppe zone of Odessa region and Crimean_plains ). Thesis for a degree of candidate of science in the field of geography in speciality 11.00.11- constructive geography and harmonious ( rational ) exploitation of natural resources. LL Mechnikov State University of Odessa, 1995.

The thesis to be defended comprises concrete and practical developments on forest exploitation and melioration valid for territorial organizing of agrolandscape systems in steppe zones of Odessa region and plains of Crimea. It hasbeen ascertained that within the zones of forest belts influence over agrolandscapes relevant contours and subcontours are formed existence of which is caused by certain geographic processes. The dissertation suggests specific practical ways of exploitation of such territories.There has Ъзеп elaborated the classification of natural and economic effects produced by forest belts and also the system of agriculturaland forest meliorative monitoring. The thesis presents execution of landscape and agrolandscape zoning with forest meliorative constituent of steppe zone within Crimean plains.

Ключові слова: лісові смути, агроландшафт, агроландщафтне районування, агроландшафтні контури і підконтури, средоутворю-вання, природоохор.па, меліорація, інфраструктура, моніторінг. '