Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Ландшафтно-географический анализ верхнегорно-лесных ландшафтов Большого Кавказа

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Ландшафтно-географический анализ верхнегорно-лесных ландшафтов Большого Кавказа"

АКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ 1НСТИТУТ ГЕОГРАФ!!

ОД

_^ 1 .'¡^ ' На правах рукопису

КУКУРУДЗА Марше Мухтар1вна

ЛАНДШАФТНО-ГЕОФ13ИЧН АНАЛ13 ВЕРХНЬОГ1РСЬКО-Л1СОВИХ Т.ШАФТ1В ВЕЛИКОГО КАВК

11.00.01 — ф1зична географ!я, геоф!^. та геох1лия ландшафте

Авторефера

дисертацп на здобуття науково. пеня кандидата географ^чних на>

КиТв —

19 9 4

Дисвртац1во е рукопис.

Робота виконана у 1ьв1вському та Тбхлхсвкому унхверситетах. Наук081 кертвники: доктор географхчних наук, професор 141МЕР Гаврило Петрович,

доктор географтчних наук, професор БЕЕУЧАШВ1Й Никола Ливонович

Офгц1йН1 опоненти: доктор географхчних наук, професор ШВЕБС Генр1х 1ванович,

кандидат географхчних наук, доцент ГРВДЭШСЫШЙ Ыихайло Дыитрович

Провгдна органхзацхк: геслого-географ1чний факультет

Харк1вського унгверситету, ы. Харкхв.

Захист вгдбудется 23 лютого 1994 р. о 15 годит на заслдант спец1алгзовано1 вчено! ради Д CI6.02.02 1нституту географп АН Укра!ни за адресок: 252034, Кйв, вул. Володимирська, 44.

3 дисертаЦ1ев можна ознайомитися у «1бЛ1СтеЦ1 1нституту географы АН Украхни, 252034, Китв, вул. Володимирська, 44.

Автореферат розтсланий " 2 ^ " сАЛД-^чА 1994р.

Учений секретар спещалхзовано! вчено? ради кандидат геогрефгчних наук, старший науховий спхвроб!Тник

4 ]

\ В.1.Передер1й

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Актуалыпсть доод!дження. Майбутнз людства в значшй М1р1 залевдть в1д виршення проблем, що пов'язан1 1з станом навколишнього середовища. Велика увага при/Цляеться створенню гео1нформац1йних систем \Г1С\, ос-новним эавдшшям ягах е оперативке подання шформацп про стан при-роднього середовища зашкавленим оргашэащям. На сьогодш вже створена Г1С по визначенню стан 1 в ландшафт!в Грузи,яка взноситься до класу багатотльових ¡нформуючих систем 1 зор!ентована переваяю на епешал1СТ1в-географ1в. Щею системою эфективно користуються в лабора-торп по вивченню сташв природного середовища аерокосм1чниыи методами Тб1 люького университету. Теоретичною основою Г1С е концепция прооторо-во-часового анал1зу 1 синтезу ПТК/Беручашвили, 1986/. Вме зараз ГЮ Гру-8Гг моте бути використана для потреб люового 1 сельского господарств, при проведенн1 роб1т шляхобуд1вними орган1защями тощо._

Для ефективно* роботи ГЮ необх1дно продовжити эб1р р1зномаштних даних, у тому чиел1 ф1зико-геог15аф1чних 1 ландшафтно- геофюичних /у першу чергу для вдаосно слабодосл!дмених ландшафт 1 в/. Вони будуть доповнювати географ!чний банк даних - одну э найвамивших щдсистау ГЮ. До малодосл1дмеиих належать 1 верхньопрсько-л1сов1 ландшафт!! Ее-дикого Кавказу.

Мета 1 завдання досд1дження.. Метою роботи е ландыафтно-геоф!-зичний анализ верхньопрсько-люових ландшафта Великого Кавказу, дан! якого ыожуть ув1йти в ПС Груз ¿ 'г 1 Кавказу, використовуватись прп пор-¡вняльному ландшафтно-геоф1эичному анал131, а таком у створенш гео!н-форматйних систем'¡шлих прських репон1в.

Завданням роботи було:

1. Обгрунтувати необхШИсть видиення верхньо^рсько-люових ландшафт 1 в на Кавказ 1 як еамостШюг таксоном¡чно* одинит в класиф1-кацн ландшафт 1 в.

2. Провести ф1зико-географ1Ч1Шй анал1э верхньопрсько-люових ландшафт ¿в.

3. Дат и характеристику основних ландшафтн0-ге0ф1ы1чних парамет-р]в верхньог1рськс-л1соеих ландшафт¡в Великого Кавказу,провести анал!з

- 4 -

IX морфолог!чних 1 вертикальних структур.

4. Роэробити нов! методичн! засоби вивчення ландшафт!в ! ,эок-рема,IX грунтово-поверхневих формац1й.

Об'екти досл!дження 1 вих!дн! дат. Основними об'ектами досл!д-кення були верхньог!рсько-л!сов! ландшафти В. Кавказу. Оактичний матер!-ал З1браний п!д час експедищйних роб!т,що виконувались автором на протяэ! 1985-1990 рок!в у Г!рськ!й Тушетп, Нижшй СванетН, Верхшй Рач!, у верх1в'ях р!чок В. Л1ахв1 ! Алаэан1, на Гагрському хребт! та в Дагестан!. Частнна матер!ал!в була запоэичена в фонд!в лабораторг* по вивченню стан!в природного середовища аерокосм!чними методами. Уо 1 ма-тер1али, що використовувались в робот!, оброблен! ! проанал!эован1 автором. ,

Наукова новизна роботи:

1. Вперше проведен! комплекст ландшафтно-гесф1зичн! досл1дження верхньопроько-люових ландшафт 1 в, обгрунтована необхшють гх ввд1-лення на ландшафтних картах середнього талзелйкого масштаб!в.

2. роэроблено поняття "грунтово-ловерхнева формац1я" /ГПФ/ ПТК, створена ¿х класиф!кац1я для верхньог!роько~л!совйх ландшафт1в Великого Кавказу. Апробован! нов! методичн! прийоми ландшафтно-геоф!эичних доол!д»внь ПГК експедищйним методом, П!д чае яких вивчались ииэько-чаатотн! геомаси та структури, що утворилися виасл1док *х синтезу.

3. Зроблено детальний анал!э основних якЮних ! к!лькюних властивоотей геомас грунтово-поверхневих формац!й 1 ф!тоструктур, о кладет чх концепти.

4. Проведено анал1э морфолопчних ! вертикальних структур верхньопр'я, визначеш основн! етоциклы.

Теоретичне ^ практичне значения. Прийоми ! поняття,що були розроблеш,летать в основ! комплексного ландшафтно-геоф1эичного вивчення верхньопроько-люових ландшафт 1 в В. Кавказу. Щ ландшафти внконуют'ь важлив! Л1СО-та водоэахисш функц:г.мамть потужшй сиро вшший ! рекреашйний потенщал,але зазнають-посийного I сильного , антропогенного шшанталетш. Отримат результата можуть бути эасто-сотащ при роэробш комплексу 8ауод!в по !'х ращоналыюму викорис

танню та охоронг.

Конкретш результати роботи можуть вРлористовуватись у Г'10 Грузи 1 для потреб мошторингу; доев 1 л може слрияти удосконалэнню методики екопедишйних роб1т у Ирських регюнах /эокрема в Карпатах/.

Апробац1я. Оеновш полозкення роботи були предметом допевшей на Всесоюэн1й польов1й [¡¡кол 1 - сем 1 нар] "СтаШонарш доолгдмення - що вони дали " /Тб1Л1с1-Марткоп1,1985/, на Всесоюзна! парад1 э етоло-гIг ландшафту /Тб1Л1С1-МарткогП, 1987/, на 8 Всееоюэшй иарад» а ландшафтознавства, на сем1нарах лаборатор1г по вивченню стай 1 в природного еередовища аерокоемшними методами ТДУ.на наукоьнх семтарах кафедри ф1эично1 географы та зв1ТН1й конфаренЩг виклада'Ив географ^чного факультету ЛЬв1еського унгверситегу.

Структура та обсяг р_обот_ Робота складаеться з вступу, п'яти роздшв, висновк! в , перел1ку л1тератури I додаттв. Робота викла-дена на 14б еторшках машинописного тексту, мютить 28 таблиць 1 32 малюики. Список викориотанок Л1тер&тури включае 73 назви.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Ф15ико-географ! чн 1 особливост! мрхньогу^ко^п_сових ланд^ У®фт1в Великого Кавказу Вперше верхньопрсько-л1сов! ландшафт« були видает Санеблщве М. /1960/, але вони все ще недостатньо виаченк В1дсутн1сгь конкрет-них репональних досл1джень цих ландшафт 1 в не дае п мотав 'Птко ви-Д1лити 1 охарактеризувати групу комплекса, що входять до *х складу, а таком обгрунтовано провести гранит.

За основу прийнята класифисащя ландшафтов, складена до ланд-шафтног клрти Кавказу /1979/. Верхпьог1рсыго-лтов1 ландшафта як самостШП таксо!Юм1чт одшшт ввдиляються на р1вщ тдтипу, а сама: проький хололноиоьирний тип ландшафту включав два Шдтшш -середньопрський темнохнойний л ¡совий 1 верхньог!рський л 1 совий еосновпй та березовип. В сбою чергу верхнъо^рсько-люов! ландшафти пол 1 л.чютьен на 0 родоних груп. В мегкдх Великого Кавказу предетавле-н» й-и них - 129,130, 1С«. 1(13,134 . (х лчидаЫячю-гептзичиий ана-

л1з представлений у робот! /нумерацио ландшафт i в подано эа ландшафтного картою Кавказу, 1979/.

Основн i площ1 верхньонрсько-люових ландшафт i в эосередзкэш у двох найкрупшших вуэлах рояширення Великого Кавказу,- у середишнй частин! в район! г. Ельбрус i в Дагестан!. Роэширення прськок систе-ми тут пов'язано з нов i тн i ми транскавказькими поперечники тднят-тями структурно-тектон!чних зон. Вони спричинили формування потужних виеокопрних хребт!в,як! мають блоков у будову i в!дпов!дають найб-¡льш древн1м герцинським та ранньоальшйським структурам. У межах Ш1х орограф1чних елемент!в i формуються верхньог!рсько-л!сов! ландшафт 3 прооуванням на гившчний зах!д i швденний сх!д В1д цих двох зон внаел!док зменшення масивносп пр 1 эб1льшення гум1днос-т! /або аршюст!/ клшату в1дбуваеться поступове скорочення площ верхньопр'я, а потш вони повнютю вникать !з виеотного спектру ландшафт i в.

Верхньог1рсько-Л1сов1 ландшафти сформувалирь переважно на кислих пристал 1чних, сланцево-пюковикових i ;дфузивних вулкан!чних породах.

Для них характерна певна оукупнють генетичних форм рельефу; тут зустр1чаються ероэiйнi ущелини пост!йних 1 тимчасових водоток!в; промопш plBHiix p03MipiB,pi4K0Bi тераси,р!эноман!тн1 scyBHi тьча, лавинш i селев! лотки; давньольодовиков! екзарашйш форми. Такий розмаУтий склад сприяе велик1й р1эноман1тност1 генетичних вид!в ПТК, эа складом яких мояша ч1тко визначити верхньопр'я серед шших иреько-люових ландшафт ib.

Верхньопр'я е периферию ареалу люу, для яко* властив1 нестача тепла, при якШ уповиьнюеться роэвиток шдросту i в!дбуваеться забивания його трапами;б iлъш piдк! iiaciHHi роки, а !нод1 i повна в!д-сутшсть нормального плодоношения. Послаблений р!ст дерев супровод-жуеться пегетативним кх розмиокешшм i утворенням чагарниковопод!б-них форм /Ыахатадзе,УрушадзеЛ973/. Основними люотворчими породами вкаэаних ландшафт 1в е Acer Trautvetteri, Betula Litwinowii, Pinus itenoweky i, Que reus mnoranthera, Sorbus caucas isrena, як1 в типовими .чккю у вг;рхньсг!реько-л!совому пояс i. Такий склад эумовлений особли-

востями боротьби эа юнування.яка в^уваеться тут як боротьба э юиматичними умовами- а одного боку,та мик деревами ! трав'яним покривом субальп1Йського поясу- э 1Ншого. 1з деревних пор!д пере-можцями виявляються форми св1тлолюбив! 1 ,як едиф1катори, падэви-чайно слабк1, але витриваль в умовах еуворого (Шмату 1 в боротьб! з трав'яним покривом /Прилипко, 1954/.

Грунти верхньопрсько-л!сових ландшафпв р1Эноман1тш,але пе-реважаючою групою е Прсько-л1сово-лучн1,як1 подишються на три ■ типи: прсько-л^ово-лучш типов;, Г1роько-Л1Сово-лучн1 тем1Ь 1 Прсько-л1сово-лучн1 оторфоваш /Урушадзе.1987/. У робот1 анал!-зуються под1бтсть I В1 дм1нност 1 м1ж грунтами верхньЬпр'я 1 сус1д-Н1Х ландшафт 1 в - середньопрсько-л^сових 1 субальшйських лучиих.

Методика доол!дження

Дослхдження проводились за методикою, створеною в рамках кои-цепцН просторово-часового анал1зу 1 синтезу ПТК /Беручаишнли, 1986/. Був розроблений ряд новях методичних прийом!в вивчення ПТК експедищйним методом.

Основна увага прид1лялась, насамперед, шШгонним доол!д«енням /пол 1 гони були закладен! в репрезентативних ландшафтах/. Шд чао цих досл1джень складались великомасштабш ландшафтт карти; вивча-лися грунтово-поверхнев! формат г 1 фиоструктури; эаионом1рност1 IX просторового роэмиденця; вертикалыи структур» ПТК 1 IX характеристики; антропогенна трансформац!'г в ПТК 1 гх насл1дки для ландшафт в;характер границь верхньопр'я з субальпами 1 середньопр'ям.

Маршрута експедитйн! досл1ддення проводились у р!зних регю-нах Кавказу. Основна увага приделалась не щлому комплексу геомас, а лише низькочаетотним геомаеам / з характерним часом бьпьше 1 року/. Через синтез ни.чькочастотних геомас по вертикал! вид!лялись го-рноонти вертикально!' сгруктури ПТК , нк! в вдаоено однородними шег рами. Вони характериауються рядом лапдшафтно-геоф^зичних ознак, 1з яких найбишш в&ждивими с наб1р, сшввшюшеиня ! текстурно-струк-турт оеоблиьостч шш'кочастотннх геомпс.

За окладом та ввртюшышк роотлшуванним горизонт! в у надземшй

частит ПТК вид!ляються ф!тоструктури, як! за величиною антропоген-них 1 природно-аатропогенних трансформаций об'еднан! в три групи: практично коркнн!, умовно-кор1нн1 та шшдн!.

При досл!дженн! тдземно* частики ПТК з'явилась необх!дтсть вивчення грунт!в ! грунтотворчих пор!д через призму геофизики ландшафт] в, що досить слабо досл!джена в рамках концепт ( просгорово-часового анал!зу ! синтезу ПТК. Це приэвело до роэробки поняття "грун-тово-поверхнева формат я" ПТК. •

Грунтово-поверхнева формация ПТК поняття, структура, клаоиф!кац1я.

Грунтово-поверхневою формац!ею /ГПФ/ називаеться шдземна час-тина вертикального проф!лю ПТК, що складаеться !8 грунтового шару та комплексу грунтотворчих пор1д, що перебуваоть у пост!йтй изас-модш як едине ц!ле.

При ландшафтно-геоф18ичному досл!дженн! грунту як п!дсистеми ГПФ необхшю було об'еднати два тдходи: традиЩйний 1 функтональ-ний. За першим вид!ляються ! описуютьр^. генетичн1 горизонта, а грунт розглядаеться як шдсистема ПТК з набором характерних "консерватив-них " властивостей;за другим в грунт! вивчаються геогоризонти, що складають його функцюнальну структуру, а грунт розглядаеться як динам! чний блок ПТК.

Великий методолог 1чний !нгерес при цьому мае положения про еле-ментарн! грунтов) процеси /ЕГП/ /Герас1мов,1979/. В робот1 наведен! основн! ЕГП грунтIв верхньопрсько-л!сових ландшафт Великого Кавказу. ЕГП, ЯК1 входять в одну трупу, призводять до утворення близь-ких за генезисом 1 процесами функц!онування груп грунтових горизон-т1в /ГГГ/. Тому структуру грунтово! системи можна уявити в узагаль-,неному вигляд! як вертикальне утворення, що складаеться з детлькох ГГГ, як! ,на в1дм!ну в!д звичайних генетичних горизонт!в, що вид1-ляються морфолопчно, мояуть об'еднувати близьк! за функцюнуванням 1 генезисом грунтов! горизонта / за Поливановым, 1984/.

8а положениям концепт г просторово-часового анализу ! синтезу НТК, " нос!ями" елементарних функцюнальних процетв в ПТК е геома-

си. Тому ЕГП молиа одентифжувати за спадом низькочастотних гео-мас, шо в!дпов1дають.

За складом 1 специфжою низькочастотних геомас у грунтових системах ПТК вид1ля1-гься наступи; групп грунтових гориэонт1в /у робото даеться гх характеристика/: 1. Нагромадження грубо? орган1чио* речо-вини /ГГГ-1/; 2. Гумусоутворення 1 нагромадження тонкодиспереног ор-гашчно* речовини /ГГГ-П/;3. Внутршньогрунтового перетворен!1Я м1-нералыюк маси /ГГГ-111//перерахован1 ГГГе аналогочними грунтовим зонам Пошванова, 1984/; 4. Фрагментарного гумусоутворення 1 нагромадження тонкодисперсно г орган!чног речовини /ГГГ-IV/; 5. фрагментарного внутршньогрунтового перетворення минерально'! маси /ГГГ-У/; 6. Внутршньогрунгов! гомогешл /ГГГ-У1/;7. Перемощенной грубо'!. орган-очног'речовини /ГГГ-УП/;8. ПеремЩених горизонтов гумусоутворення /ГГГУШ/;9. Перемощених горизонтов внутрошньогрунтового перетворення монеральног маси /ГГГ-IX/.

За складом ГГГ 1 'гх розташувашям у вертикальному розрозо грунтов! системи верхньог!р'я були введен! до 10 основних типов:

1. Повнорозвинено /ГО//ГГГ-1,11,1II/ / в дужах приведен! он-декси грунт!в 1 перерахован! ГГГ за гх розташуванням у вертикальному розр!э!/.

2. Повнорозвинено частково деградован1 /П2//ГГГ-II,1II/.

3. Повнорозвинеш сильно деградовано /П1//ГГГ-Ш/.

4. Розвинеш /Р2//ГГГ-1, II/.

Б. Розвинено частково деградован! /Р2//ГГГ-П/.

6. Фрагментарно-розвинеш /ФР2//ГГГ-1У, У/.

7. Розвинено фрагментарно /Рф2//1ТГ-1, II, У/.

8. Слабороэвинено /С//ГГГ-1,14/.

9. [1рим1тив[п /0//ГГГ-1/.

10. Гомогенно /Г//ГГГ-1,VI/.

При ландшафтно-геофозичному шдход! до вивченна властивостей грунтотворчих пор!д виявилось, що для функцоонування ПТК в цолому I гх грунтових систем,, зокрема, найбольше значения мае характер зв'язаносто елементов лотомас. Гэ врихупанням цього грунтотворч! по-

роди.були об'еднан! в три групи: .

1. Грунтотворч1 породи'13 середньозв' язаними едементами л1томас формуються, як правило, 18 продуктов руйнування глинистих елантв, аргил1т1в, алеврол1т!в, п!сковик1в,тобто .1з пор1д , як1 в1дносно швидко Шдлягають процесам эв1трювання. Вони характеризуються середньою, р1дше великою потужистю, порист ютю; эазнають пов^льних стацюнар-них эмщень в схилових ПТК, але гм не притамати пластична власти-вост1. При вивченн1 структури цих пор1д вид1ляються горизонти за лереважочим складом лиоыас: дресв'яний, дресв' яно-щебнистий, шеб-ниотий та 1н.

2. Грунтотворч! породи 19 сильнозв'язаними едементами л) томас формуються на глинистих 1 суглинисто-глинистих гратах; характеризуються великою вологоемкютю 1 потентйною пластичнютю; при воло-гонасиченн! зм1нюють свою консистеншю в!д твердо! до пластично!. IX структура утворена двома, р!дше трьома горизонтами, як1 розр1э-няються за механ1чним складом л1томас.

3. Група в!дклад!в на дильних породах формуеться 1з продукт!в ■руйнування ицльних пор1д - масивно-кристал!чних 1 вапнякових. Лио-

маси щек групи зустр!чаються в ПТК у виг ляд 1 в1дслонень або вихо-д1в коршних пор1д, щр перекрип ыалоасчуттм елюв1ем.

Эа горизонталь!!! меж! ГПФ були прийнят! гранит елементарних ПТК - фац1й. Верхня межа ствпадае з денною поверхнею ! эм1нюе свое положения в эалежноси вгд стану ГГГК Нижня межа ГПФ проходить по нижн1й гранит шару, шр пов'язаний з довготривалими станами ПТК.

СТРУКТУРУ ГПФ УТВОРЮЮТЬ ГОРИЗОНТИ, ЯК! УЯВЛЯЮТЬ СОбОЮ В1ДН0СЛЮ однор!дн1 шари, що характеризуються рядом оеобливих ландшафтно-гео-ф!зичних оэнак. Пайб!льш важпивими з них е наб!р, сшввдаошення 1 текстурно-сгруктурн! характеристики низькочастотних геомас двох п!дсистем-грунтово* 1 грунтотворчих пор!д.

При створенн1 класиф!кац1'г ГПФ найб1льш важливою ознакою для прських ПТК був обраний характер зв'язаност! елемент!в л ¡томас грунтотворчих норIд.За цим критер!ем ГПФ були пол!лен! на три ти-ни: сильнозв'язан!,середньоэв'яэан: та скельнь Подальша диференц!-

атя на шдтипи виконувалась вже на шдсгав! характеру структури грунтово* системи; в межах шдтишв за складом горизонт1в грунтотворчих порiд були видiленi роди ГПФ. На основ! наведених вище принци-п!в створена шдеиф!кащя грунтово-поверхневих формац!й ПТК верхньог!рсько-л1сових ландшафпв Великого Кашсазу /табл.1/.

Верхньог!рськ! ероз1йно-денудац1йнi палеоглящальн! ландшафти з кленовими л i сами, березовим i буковим криволюсям /159 pifl за Ландшафтною картою Кавказу, 1979/ широко поширет у високог!рних районах Завидного ! Центрального Эакавказзя: в межах Верхньо- i Нижньосванетсько1 Д1ЛЯнок Головного Кавказського хребта, на схилах Сванетського, Кодорського, Лечхумського та Одишського хребт!в. Вони формуються переважно на нижньоюрських глинистих i асшдних сланцах, пцковиках ! конгломератах, як! стиснут i в крутопадакт складки, сильно тридинуват!. 1э основних рослинних формац!й можиа видиити бу-KOBi криволЧсся !з Fagus orientalis, а таком березовг криволЮся 13 Betula Litwinowli,парков! кленарнйки la Acer trautvetteri. Широко поширен! високотрав'я ia Heraoleum ponticum.Canpanulalaotiflora, Telekia speotosa, Aconltum orientale,Dactylis glomerata та !нш! видн.

д0м!нуюч0ю групою rpyHTiB е Г!РСЬК0-Л!С0В0- лучш.

Нижня межа ландшафпв проходить на bhcotî 1850 - 1900 м , а верхня - 8200- 2250 м; при цьому !з просуванням на сх1Д в^значаетьс^ поступове шдвищення ïx pîbhh, що викликане зб1льшенням потужност! прськог системи i' ступеня континентальном i юимату.

Ландшафтно-геоф!зичний анал1э базуеться на даних маршрутних експедшийних дослгджень у Верхшй Pa4i, BepxHift CBaneTir, на Гагрському та Сванетському хребтах, у межах saxiflHoi дшшш Головного Кавкаэького хребта,а також на матер!алах великомасштабних дос-

Л1джень у Нижшй Сванети, де був закладений Сванетськ1й пол!гон.

*

Полiгон розташований у межах твально-ероз ¡йно-денудац! йного ланд шафту.зформованого на силыюскладчатих сланцево-пюковикових тов-щах, з буковими,кленовими та березовими л 1 сами.

Дом1нантн1 ГПФ верхньопр'я Зах иного i Центрального Закавказзя М1стять шдносно пслику Ki.'ibiticTb педомас - в!д 5.0 до 5.5 тис. т/га

/у метровому шар1/. !х грунтов! еиетеми мають добре виражеш гориэонти нагромадження грубо)?' орган!чног речовини 1 гумусоутворення. Нижи гориэонти мгстять велику млькють л1томас 1 перебувають у фрагментарному стань Такий ошад ГГГ вкаэуе на в1дносну молодють грунтових систем 1 слабкий вплив рослинност! на !х властивост1 1 структуру. В багатьох випадках вони формуються на в!дносно потужних грунтотворчих в!дкладах, верхн! гориэонти яких складаються 1э л!то-мас др1бних фракц!й або часто мютять велику к1льк!сть глинистого матер 1алу.

Широкого поширення тут набули роэвинуп фрагментар-Н1 дресв'яно-щебнист! ор!ентоваш ГПФ /СР2/, як! формуються в ПТК при повиьних рухах пухких в!дклад1в. Вони мютять велику кшкють педомас /4-7 тис. т/га/, що викликано, з одного боку, шдповерхневим притоком др1бнозему !э вище розташованих спряжених ГПФ, 1 ,з 1ншо-го,перерозпод!лом л1томас при горизонтальних змиценнях в1дклад1в - л1томаси "тонуть" 1 концентруються в нижн!х горизонтах ГПФ.тим самим штучно эб1льшуючи вм!ст др^бнозему у верхшх. Анализ даних показав, що ц! ГПФ знаходяться у динам!чн!й р1вноваз1 1з рельефом, вони немовби втримуються на схилах, штучне эм!нення профилю яких часто приводить до эмицення грунтотворчих пор1д 1 до знищення цих ГПФ.

Розвинен! фрагментарна дресв'яно-щебнист! ГПФ /СР'/ формуються на в1Д1Юсно потудашх малорухомих в!дкладах;середн! запаси педомас в них складають 2.6 тис. т/га, а л1томас - 20 тис. т/га. Доел ¡дження показали, що г г. властнвосп залежать в!д властивостей грунтотворчих пор 1 д 1 це е характерним для б!льшост1 ГПФ верхньопр'я, у яких пом1тно энижений вплив ф;тоструктур на шдземну частину ПТК. У тепершн!й час значна частина цих ГПФ эазнае поьитних природних та антропогенних трансформаций, викликаних змшами в "материнськхй" фацг* або в сполучених вищерозташованих 1ГГК. Под!бш процеси описан! у фащях, де эмищгння горизонпв ГПФ.що призвели до !х руйну-вання.в^дбулося у вигляд! зрив!в дернини, опливин 1 др!бних зсув!в.

Були досл1д;гйнн1 також характера ! р1дк! роди ГИФ, до яких

в1дносятьея повнорозвинуп дресв'яно-щебнист1 ГШ, що формуються у фатях гидш.тая схшмв денудац1йного эносу, I слаборозвинуп щеб-нист1 ГПФ, шр характера для фац!й крутих привершицних д1лянок схи-л1в з роэр1дженом деревною рослиншстю.

Кр!м перерахованих ГПФ, то вгдносяться до типу середньоэв'яэа-

них,у верхньонр' * /129 роду/ формуються сильноав'яэан 1 ГПФ, серед

9

яких поширен1 розвинеш фрагментарш дресв'яно-щзбнист! ГПФ /РР /. Вони формуються на схилах.що перекрит1 суглинково-глинистими грунтами, властивост1 яких /велика порист !сть I воЛогоемШсть, здатн-!сть до пластичних эмщень/ зд1йснюкяь великий вплив на властивост! 1 характер функцюнування ГПФ, як1 на них утворюються. Для цих ГПФ характерна велика потулшсть, динам! чтсть границь,вшсликана частими горизонтальними зсувами гориэонт1в у гум!дн! та екстрагум1дн стани , мала к!льк!сть кам'янистих л!томас.

Анал1з фактичного,матер 1аду показав, шр.склад, властивост! 1 структура ГПФ насамперед визначаються геолога-геоморфолог 1чними умо-вами.а саме: л!толопчним складом пор!д, генетичними формами рельефу 1 крутизною поверхнь

Результатом вивчення ГПФ верхньонр'я в побудова гх концепт!н. При цьому базовими ознаками вибран1 наступи! константн1 ! гаазн константн! характеристики ПТК; а/ л^голопя поверхневих пор!Д; б/генетична форма рельефу; в/ крутизна поверхн!; г/ середня к1льк!сть педомас /у метровому шар1/; д/штервали основних аначень эапас!в педомас; е/середня шлькють лгтомас; ж/ штервали основних эначень запао1В лгтомас. '

Верхньопрсько- л!сов1 ландшафти /129 роду/ характеризуються доеить одноргдним складом ф!тоструктур, як1 .надэвичайно моза'гчно

роэташован! в простор!. 1з основних ф!тоструктур можна вщцлити:

*

А. Парков! трав'яниси мезомакроструктури /Р4 р/, представлен!,в виновному, умовно-коршними вариантами. Середн! запаси ф1томаси де-ревно-чагарникових роелин у них складають 65.6 т/га, при ¡нтервалах основних эначень в^д 50 до 80 т/га /табл.2/.

Б. Гумшп меэофши дерешго-чагарникоги трав'янист! макростругсгу-

ри/F 61/, представлен1 умовно-коршними 1 пох1дними вар1антами.- Пер-mi особливо часто эустр1чаються в ПТК, як1 формуються на границях верхньопр'я 18 середньопр'ям; тут вони характеризуються б1льшими запасами фпомаси, при цьому максимальна t i к1лькють - В1д 379.4 до 439.5 т/га - спостер!гаеться в типових середньопрських ПТК, глибоке проникнення яких у структуру верхньопр'я модна пояснити ic-нуванням мюцевих кл1матичних 1нверс1й. Пох1дн1 вар1анти F 51 формуються в ПТК, у яких П1д впливом антропогенного фактору порушена природна стаб1льнють кор1нних ф1тоценоэ1в 1 в1дбуваеться поступова эм1на люових едиф!катор1в. Для них характерна менша, ник в умов-но-кор1нних, к1лькють фпомаси - В1Д 200 до 300 т/га. В. Гум1дн1 меэофти деревно-чагарников! мееоструктури криволюся /F Зк/ представлен1 умовно-коршними вар1антами I эаймають р1энома-hlthi мюцеположення - дужэ круп тлянкп .схршв, конуси виносу р1зноман1тного генезису, Морени, днища давньольодовикових екзаращ-йних форм i т. 1. Запаси фпомаси в йих складають 61.1 т/га.

Bel отриман1 дан! по ГПФ i ф1тострдаурах були введен1 в таблицу що зручн1 для введения в Г1С.

Вертикальн! структури НТК верхньопр'я /129 роду/ введен! в таб-лицю, в горизонтальних СТОВбЦЯХ ЯКО* розташован! oohobhl р13н0вид-hocti ГПФ, а в горизонтальних - ф1тоструктур. 1х вивчення 18 эасто-суванням полоиень концептí просторово- часового анал1зу i синтезу ШК призвело до видиення кореспондентних 1 конвергентних груп ПТК. Кореспондентн1 ПТК мають однаков1 вертикальн1 структури 1 тому в тлому в1дпов1дають один одному в функциональному в!дношенн1. Вони мають ряд особливих ландшафтно-геоф1эичних властивостей: а/ íx вертикальн! структури синтеэован! 1з геомас одного 1 того ж складу, як1 характеризуються блиэькими к!льк!сними i hkíсними показниками; б/ ¥х низькочастотн1 геомаси перебувають в однакових довготривалих станах i мають однаков! або под!бн1 цикли smíhh сташв; в/ мають однаковий наб!р стекс1в /обов'язкових 1 специф!чних/, розр!зняючись лишо за ix тривалютю; г/мають под1бну динам!чну тенденцш розвитку i реакшю на зовшшне "подразнення". Конвергентн! ПТК мають под!бН1

Класиф!кац!я грунтово-поверхневих Формат й верхньопрсько-л1сових ландшафтi в В. Кавказу

Таблица 1

Тип П J д т и п Р i Д

Скельн1 Власно-скельн! /АО/ Горизонтальн1 та субгоризонталь Hi /AOt/ Бохил! /АО, / Обривист! /АОг/ Нависщ /АО ч /

ПрИМ1ТИВН1 Тр1ЩИНН0-Щ5бНИС- Т1 /Ат/

Слаборозвинен1 фрагментарт /Л!Т0С0Л1/ /АСср / Щебнисто-глибов! /ACL / Глибов! /ас,,,/ '.s

Фра^ментарно-розвинен! ''арф / Щебнист! /арфг/ , Щебнисто-валунист! /АР^г ч/

Середньо-зв язан! /С/ Кам'янисП /СО/ Власно нам' инист 1 /активна стад i я курушв, осипиц/ /coj / Прим1тивно кам'янист!/СОг/ Примиивн! поверхнево-щебнист! /С03 /

Слаборозвинен1 фрагментарн1 /сбф/ • » Поверхнево- щебнист i / ССс^г,/ Галечниково-валуши /ССфо./ Щебнисто-глибов i /ССсрзУ

Слабороэвинен1 /СО / Галечниково-валунн1 /СС^ц/ Дресв'яно-щебнист! /сс^/

5рап^ентарно-розвинен 1 • i ^ Несортован1 кам'яниет! /на старих осипииах/ / С*Р1 / г Дресв'яно-щебнист! /oppi? / Галечяиково-валунн! /Ср'^,,

• Розвинен1 фрагментарн! (СРгФ ) Дресв'яно-щебнист 1 /СРш.У Дресв'яно-галечников1 1

Розвинен! (СР! ) Дресв'яно-щзбнист! /СР,,/ Яресв'ян) / CP, / Дресв'яно-щебнист! opiewr. Гомогенш дресв'ян! /СР^/ Гомогенн1 дресв'яно-щебнист! /срч|./

Розвинен! частково деградован! /СР' / Дресв'яно-щебнист! opien-тован! /cp v/ Щебнист! /CPs / , Щебнисто-валунист) /сргч, /

Сильно-вв'язан! /Р/ Роэвинеш /РРг/ Ш,ебнисто-суглинист1 /РРД/ Г&лечниково-штано суглиняет 1 /РРД / , Суглинисто-глинист1 /РРг /

Роэвинеш частково де-градован! /РР 1 / Суглинисто-глинист1 /РРсг/ 1Дебнисто-суглинист1 /РРгсГ/

Повнороэвинеш частково деградован! /РПа / Ор1ентован1 сушщано-суг-ЛИНИСТ1 /РПсг / о Суглинисто-ГЛИНИСТ! /РП£ /

Повнорозвинеш сильно деградоваш /РН1 / Глинист! /РПр / , СуГЛИНИСТ0-ГЛИНИСТ1 /РПсг/

Повнорозвинен! /РП3/ Ор!ентован! псбнисто-сушшам /РП& / , . Суглинисто-шебнисп /РП^с' Суглинисто-глинисп /РПСГ/

Кшюсщ характеристики геомас ф^тоструктур верхньогюсько-люових ландшафт ¡в В. Кавказу Таблица 2/фрагмент/

Р!Д л-т !ндекс Ф1Т0- струк. ср. запаси дер. -чагар. ф!Томаси т/га ср. киьтсть окр. фракций ср. запаси мортмаси т/га

стовб. т/га листя т/га Г!ЛКИ т/га коршня т/га

129 РЗк Р4к Р4р РБ1 Т51 Т4рГ Р41 61.1 142.6 - 76.8 336.2 393.1 202.5 123.7 35.0 84.0 52.0 229.5 £75.0 145.0 82.1 1.0 4.9 1.4 5.5 31.5 8.5 2.5 5.8 26.9 9.3 36.7 38.3 20.7 15.8 9.3 27.8 14.1 64.5 49.3 28.3 23.3 5.9 7.1 4.3 11.1 4.8 8.7 3.7

130 РБп Р41 Р3/4к 214.5 152.4 98.9 139.8 97.2 61.0 3.5 3.9 2.7 30.4 21.4 16.6 40.8 29.9 18.6 5.2 3.5 2.2

132 133 Т5р Т4р Т4рГ Р'41 РЗк 295.9 98.3 54.9 152.5 27.3 228.7 77.9 30.0 80.1 15.6 8.8 3.3 4.2 5.3 0.9 £0.8 7.0 10.0 31.3 5.4 35.8 10.1 10.7 36.8 5.4 4.7 5.9 2.1 7.2 4.1

134 Т5рГ Т4рГ Т5р 88 ¿52.5 104. 7 262.3 112.0 42.0 194.4 79.2 207. ? 88.8 24.8 7.9 3.2 8.7 3.7 1.6 20.6 9.3 18.8 8.0 8.0 29.6 13.0 27.1 11.5 7.6 5.9 . 7.3 1.9 5.5 2.5

фиоотруктури, але р^зн! ГПФ ! характеризуються лише певною функщ-ональною ел 1льшст Детально ?х особливост! ше наделить вивчити, але в першому наближенн! можна вид!лити наступи!: а/под!бний склад геомао ф!тоструктур, але р1зний ГПФ; б/ однаковий склад "нормаль-них" стекс1в, але можлив1 в!дм1нност! у склад! "опециф1чних" етекс-1В в етоцикли в/вони мать р1зн1 динам!чн! тенденц!! розвитку 1 цим под1бн! м!ж собою лише в певний промдак свого юнування.

Анал!з фактичного матер1алу дав змогу вид!лити групи конвергент-них ПТК верхньопр'я /189 роду/; визначити /застосовуючи банк даних Г1С/ ^х етоцикли, як1 з достатнш ступеней точност! эобраяують динам! ку сгекс!в ландшафт!в.

Верхньопрськ! ероз 1 йно-денудац!йнI ландшафти з бе^^эовими 1 парковими дубовими л 1 сами /130 формуються в схшпй части;н швденного макросхилу Великого Кавказу ! займанугь невелик! плопи. В!льш-менш значн! ареали ландшафт знаходяться у верх1в'к р1к Пшавська ! Хевсурська Арагв!, Матур-Хев1, Алазан!; на макросхилах швденних в1дрог!в ГКХ ! передових хребт!в - Картл1йського, Ка-хетського, Хёвсурського та 1н. Вони формуються переватяо на юрсь-ких та крейдових шсковиках, пзлеоэойських глинистих сланцах { (Исков игах. {хна рослиншсть представлена парковими дубовими л 1 сами /ьч Оиегсиз тасгапЬЬега/, горсбиново-береэовям 1 березовим кривол!ссям та кленово-буковим р1дкол1ссям. Дом!нуючями групами груит!в 0 Г1РСЬКО-Л!СОВО-ЛУЧН! 1 бур1 Г!рСЬКО~Л!СОВ1.

Основними грунтово-поверхневими формашями верхньопр'я е се-

2

редньозв'яэаш розвинен! Фрагментарн1 дресв'яно-щебнист! /СР /, се-редньозв'язан! повнсрозвинен! дресв'яно-шебнист! /СП £ та скельн1 слаборозвинен! дресв'яно-глибов! /АС^ //табл.3 /.

Серед ф!тоструктур видияються: а/гум!дн1 мезоф1тн! деревно-ча-гарников! мертвопокривн1 макроструктури /V 5п/, як1 характеризуються в!дносно великою продуктившстю ! эаймають схилов! ПТК на меж1 !э середньопр'ям; б/гумшп мезоф1ТН! дер.евно-чагарников! меэо-макро-та мезоетруктури к.ривол!сся /V 3-4 к/, щр характерн1 для ПТК верхньо? меж! ландшзфпв ! р!эноман!тния в!д'емних мезоформ рель-

ефу, аа овогми характеристиками мало вмр^зняюггься В1Д аналопчних ф1т0структур верхньопр'я /129 роду/; в/ гушдн1 мезоф!тн1 деревцо- чагарников1 парков! мезомакроструктури /F 4р/, щр формуються в схилових ПТК. як! утворюють ядро просторовок структури ландшафт 1в /табл. 3/.

У робот i представлен! матрит вертикальних структур верхньопр-сько-люових ландшафт i в /130 роду/ та irx етоцикли.

Веркньопраьк! гравiтацiйно-ероз 1 йно-денудац 1 йнi ландшафти з

березовими та сосновими, ' р!дше грабово-дубовими лi сами /134 р!д/

поширен1 у сх1дних i 1Пвн!чно-сх!дних районах Е Кавказу, де вони

формуються на схилах Головного Кавказського та Бокового xpe6TiB i в

поздовжн1х депрес!ях, роэташованих м!ж ними. Ландшафти утворюються

на ¡нтенсивио складчастих потужних сланцях ранньог юри i тсковиках

середньо! юри; а також на слабометаморф!зованих нижньоюрських

в!дкладах. Тут добре розвинен1 березов! р!дколюся i криволюся, сосняки.у крайн!х сх!дних ареалах - дубов! рдаолюея. Великий

вплив на видовий склад рослинност1, П розподи i стан мае людська

Д1яльн1сть, в результат! яког вже внищен1 велик! масиви люу i роэ-

винена вторинна лучна i прсько-ксероф1тна рослишнсть.

Тут були проведеН1 крупномасштабнt ланДшафтно-геоф!зичн! дос-л!дження / Гуська Тушепя/, i в межах прсько-улоговинного круто-схилого грав1тащйно-ероз!йно-денудац!йного ландшафту, роэвиненого на снльноскладчыстому субстрат! сланцевок св1ти. э сосновими i сос-ново-березовими л!сами, був закладений Тушетський пол!гон. Отримаш дан i можуть бути екстрьпольован! на б i льту частииу вкаэано* родовой групп лешдшафпв.

Широко поширен! у Bepxuborip'i /134 роду/ середньозв'язан! слабороэвинен! шрбниет1 ГИФ /СО /. Вони формуються : в довготрива-лих варi антах ПТК, як! в минулому зазнали штенсивного антропогенного навантаження, i де sapas в!дбуваеться демутащя первинног рослинноет! та вшовлення грунтового профиш; в коршшх фатях дуже крутих д!лянок схил!в з частими виступами кор!нних пор^д.що перекрит! малопотулшими щебнистими рухливими В1дкладыми. В kopíhhhx

- IS -

ГЕГК слабороэвинеш щебниси ГИФ энаходятьея у ст1йксму стан!, тому що Еертикальн! i латералыи потоки геомас эрегульован! 1 абаланео-ван1. В шшдйих ПТК при стойкому вшювленн! рослинност! вони е лише стад!ею роэвитку ГПФ 1 , збагачуючись др!бноэемом i збиьшую-чи свою потужшсть, переходить в б1льш трофн! ГПФ /така тендентя була зафтсована у днигох ероз1йних ущелин/. Ягацо ж пох!дш ГГГК шдлягають впливу грав!тац!йних процес!в 1 в!дновлення проявляемся слабо або взагал! припинилося, мояливе повне энищення дпних ГПФ /це е характерним для биыпост! п!вденносхилових ПТК, щр шдлягакш. сильному антропогенному використанню/.

Розвинен! фрагментарн! дресв'яно-щебнист! ГПФ/СР2/ домшуктгь

Ф|,2

на крутих ероз1йних схилах перевалто швшчних експозищй, як! перекрит! щебнистими елюв^ально-делхшальними вiвкладами прояу1Шв руйнування гдинистих i п!сковиково-глинистих сланцев. Вони характеризуются В1дносно малим bmjctom педомас.середня кишкють яких окладам 2.5 тис/га /табл.3/. Ц( ГПФ потенщйно рухоmi i тому потерпають при надшрному антропогенному навантаженн1; б!льшз гх частина знаходиться у pyxoMifl р1вноваэ! s рельефом t ,хоча вони sasnaioTb пов^льних стацюнарних змиаень по схилам, збер!гають свою структуру. При nopymeHHi ще* р!вноваги в!дбуваеться часткова дег-радашя ГПФ 1 вони переходять у роэвинен1 фрагментарн! частково деградован1 ГПФ, як1 Сули описан1 в зон! верхньо? меж! ландшафт! в.

Повнорозвинен! дресв'яно-шебнист! ГПФ /СП £ характерн! дет ко-р!нних фац!й похилих д!лянок схил1в, як! не зазнають руйн!вного впливу екзогенних npoueciB. Формуються на дресв'яно-щебнистих продуктах зв!трюванкя глинистих сланц!в, nKi тривалий час энаходятьея у стабильному стань Великий вплив на :х властивост! i структуру мае рослинн1сть / на BiflMiHy в!д !нших ГПФ верхньопр'я/.

Серед дом!нантних ф!тоструктур можна вид1лити гумши хвой-но-мезоф!тн1 деревно-чагарников! макроструктури /Т 5pf/. Умовно-ко-piHHi ix вар1анти с фоновими в ПТК схил1В п!вн!члих експозищй 8 Штервал! висот 1900 -2400 м. 3 п!дняттям вони починають займати Шдвмщгння мезорельефу: нже вэдовж вер.чньог мея! ового пошпрения

вони восереджет виключно на шдвишених i гребеневих д!лянках схи-д1в. Пахши вар1анти Т 5pf зустр1чаються поблизу населених пунк-т1в.

Шзокоероф1ТН1 cochobi р!дкотравн! мезоыакроструктури /Q 4р/ представлен! переважно шшдними вариантами, як! знаходяться в pis-них стад!ях свого в!дновлення. Вони характеризуються великими запасами фпомаси /табл.3/, хоча опостер!гаються сумев! розниц! в п юлькост! wi« окремими ПТК.

Характерними ф!тоетруктурами в верхньопр'ях /134 роду/ е гум1-дм! меэофти мезоструктури кривол^сся /F Зк/. У межах висот - 1800 до 2100 м - вони формуються виключно в понижениях мезорельефу на добре зволожених швшчних схилах; вице 2100- 21Б0 м вони починають дом)нуьати, займаючи як понижения мезорельефу, так i KopiHHi схили; характеризуються невеликими запасами ф!томаси /табл.2/.

Була побудована схема роэмидення основних ф!тострястур у ПТК верхньопрсько-люових ландшафт i в./134 роду/. Анал!з схеми показав, m головними факторами, rki впливають на р1эноман!тн!сть i склад ф!тоструктур, е висота та експозитя ГГГК, а також ступень ïx антропогенно! трансформат г. Резудьтати дослцження дали змогу побудувати концепти основних умовно-коршшх ф!тоструктур верхньопр'я, що доз-воляють у камеральних умовах виэначнти дом!нантн! i субдомшантш фИ'оструктури, середню к!льк!сть ф^тоыаси деревно-чагарниково! рос-линностi, процентне сп1вв!дношення ïx фракщй.а також розрахувати ïx вагу; щиьнють деревостану, середни тлькють мортмас i ïx npo-ективне покриття та ряд ¡нших характеристик.

Вертикальн1 структури верхпьопр'я /134 роду/ введен! в таблица, вид!лет основш етоцикли.

BepxHboripcbKi ерозiйно-денудацiйнi i палеоглящальш ландшафт э сосновими. Е1.аше березовими л ! сами /132^133 роди/ характерна для центрально! диянки швтчного макросхилу Великого Кавказу, де ьони эаймають нимт частини макросхшив багаточисельних BiflporiB Ш i Передового хребта та ситшнальт западини, розташовгш кпж ними.

Яормуютьод веши на криотеиичних слапцнх i гнейсах протерозою-

нижнього палеозою, серед яких в виходи iHTpysift орих грантз. Рослиншсть представлена сосновими,березовими i березово-горобино-вими люами, як! роэвиваються на бурих люових псевдоошдзолених. бурих люових i прсько-люово-лучних грунтах. Сучасна верхня межа ландшафтiв проходить на висотах 2400 -2500м;. /на захтздт/ г 8Б50-2600 м /на сход1/;тгаяя - на тяготах 160СМ850 м.

Дошнантними типами ГПФ в скельн i ГПФ. Серед них внд!ляються скельн! ирим!тивн! поверхнево-щебенист! /AQ,,/, як! формуються на ко люв1алько-осипних ехидах. Характеризуются великою поверхневою щеб-нистютю, частим виходсм на поверхню пцльних скельшк пор!д, грав!-ташйним эпосом колюв!ального матер¡алу, малопотужною 1 погано роэ-виненою грунтовою системою. Еув складений концепт який представлений у робот!.

Скельн! слаборозвинут! дресв'яно-глибов! ГПФ е се одн!ею пояи-реною р!эновидн!стю ГПФ. Вони.вде були описанi в верхньопрсько-л!-сових ландшафтах /129 роду/ i ix пор!вняльний анал!э показав, гао вони под!бН1 эа уыоват формування, структурою, янисними i ¡алыас-ними характеристиками педомас i Л!томзс. Эв!Дси можна зробити ряд методичйих BHCHOBKiB: а/кенцепт ГПФ, властивост! яких визначаеться перш эа все reoлого-геоморфолог1чними умовами, можна эастосовузати в верхньопрсько-люових ландшафтах р1зних рсд1в; б/ сп1впад1ння концеппв доводить ix в!рн!сть,а це означае.що можна з достатнш ступенем точност1 прогнозувати cchobhi ГПФ i розраховувати кдльк!-сть ix низькочастотних гесмас.

1з дом!нантних i субдом!нантних ф1тоструктур верхньопр'я модна! назвати наступи!: мезоксероф1тн! ссснов! трав'янист1 макро-l ме-зоструктури /0 4р/, гум!дн! мезоф^тн! деревно-чагарников1 мезост-руктури криволюся /F Зк/, гумши мезоф1тн! деревно-чагарников1 трав'янист! мезомакроструктури /F 4!//табл.2/.

Дом1нантн1 вертикалью структури верхньопр'я цього роду зведен1 в таблицю, яга представлена в робот!.

Основш результат» роботи зводяться до наступного:

1. Роэроблгн! прийоми ланлшафтно-геоф!эичного ливчення ПТК екс-

Таблица 3

Бмют педомас та л¡томас в rpywvobo-иоверхн&вих форматах верхньопрсько-л!сових ландшафт!в В. Кавказу /фрагмент/

р1д л-ту р1д И№ Ср. К1л-ть педомасс ¡нтервали осн. знач. зап. пед. ср. К! ль к лиюмаес ¡нтервали осн. знач. зап. л ¡том геол. порода, форма рель ефу, крутизна поверх.

тис. т/га тис. т/га тис. т/га тис. т/га

129 АС 00\ь civa-рр'г 41 ».г 1.3 0.9 3.8 7.0 5.5 0.8-1.9 0.1-1.5 2. 4-5.2 б. 0-10.0 3. 2-6.1 24.0 24.1 18.9 11.3 12.7 20.0-28.8 20. 0-29. 6 18. 2-22.1 9. 2-14.6. 9. 8-16.6 кристалл чш сланц!; схили, крутиз. 35-45 кварцев i шсковики, мергелi ;схили,крутизною 15-45 глинистi слант,Шсковики; схили,крутизною 20-35 глинист! сланц!; схили,крутизною 5-7 суглинисто-глинистi грунт и; схили, 10-35

130 A0»j сп^ 1.6 3.0 4.2 1.2-1.8 2. 3-3. 6 4.0-4.5 22.6 17.0 15.6 21.3-23.5 16. 4-19.8 14.0-16.8 кристал!Ч(П сланц!, схили, 25-30 крутиэ. Шсковики; схили, 20-35 крутиз. шсковики; схили 10-15 крутиэ.

132133 АО г АС,Ь Ап;г 0.3 1.3 2.3 4.3 0. 1-0. Б 1. 0-1.5 1.9-2.6 3. З-б. 0 25.3 24.5 20.8 17.9 24. 0-26. 0 24. 0-25. 0 18.7-21; 2 16. 7-20. 4 кристален!, сланш, схили крутиз. 20-45 кристалшш сланц!; схили 20-25 крутиэ. делили й кристал. сланцев;схили 20-25 делюв i ально-пролюв. В1дклади,схили 15-20 крутиз.

34 <>2 2.7 1.9-3.5 19.3 16.1-22.5 глинист; сланш;схили, 25-35 крутиз.

Cfw 2.4 1.8-3.4 19.6 17.9-20.6 глинист! сланш,Шсковики; схили, 35-45

5.5 4.9-6.0 13.7 12. 8-14.6 глинист! сланш .схили, крутизна 15-20

педищйним методом показали перспектива1сть посднаипя шшгонних i наршрутних досл1джень, Ер дозволяв отримати якют ) статистично EOCTOBipHi дань

2. Досл1дкення грунтово-поверхневих формат й, способи видиення i анал1зу яких розроблен!, дозволили з ландлафтно-геоЗизичних пози-Ц1Й ШД1ЙТИ ДО ВИВЧЭННЯ групп в i грунтотворчих nopifl, юр С OBORpi-дним внеском у методику, створену в рамтах концеnuit простсрово-часового енал1зу t синтезу ГПК.

3. Проведений аналю верхньоПрсько-лЮових ландшафт i в пок&эап, ¡цо за оссбливсстями свого Формування, спецификою компонентt в- тлтет-TopiB, ландпафтно-геофюичними погсаэниками вони пом)т.чо шдр1эня-ються в1д iнвтix верхнь№1роько-л1сових ландшафт ib Великого Кавказу.

4. Вперше проведет комплекст ландо:афтно-геоф1зичн1 досл1дтанн? верхньопроько-л1сових ландЕафпв Великого Кавказу дозволили отримати необх!дну ¡иформацид, , яка була в1дпов1дно систематиэованз для потреб ti внкористання в ПС.

б. Анаша шлэемнок частипи ПТК верхньопр'я погазав, що яшшк-неняя бигыхсп ГПФ i xjt вйастивост! аалвяать/ пера эа все,' геола" го-геомсрфолончних умов , 1 кожний pin ГПФ характеризуемся певпсю структурою та як1сними характеристиками геомае, cboímh ¡нтервалами виачень запас i в педомас i л!томас, а також особливими эаконом1рнос-тями просторового розмшення. Все це дозволило скласти концепти ГП5 верхньопр'я.

_Вивчення иадземног частипи ПТК показало, по ф1тсструктури верхньопр'я характеризуються великими запасами ф^томас-и , потеши й-но здатним до вдаовлення. Bei вони в Т1й чи 1НШй Mipl трансформо-ван1 адиною, е;о нрнзвело до попршення якост! геомас, змениення ээ-гальних sanaciB фпомаси деревно-чагарниковоif рослишюси i морт-мае, а також до омши складу горизонт i в i появи деструктнших горизонт i в.

6. Складе Hl концепти. ГИФ 1 ф1тоструктур верхньопр'я доэволяпть роораховувати киыисть "ресурсних" геомас для б1лыю! частини НТК.

Перш! спроби вивчення дннамппшх властивостей ГПФ верхньо1-

-гм -

rip'и показали,щр биыиа ix частина характеризуемся потеншйною рухошстю, шр потребуй певцо* оберекност! при проведенн1 р!эних ге-олого-розв!дувальних та буд!вельних роб!т. .Б!льш детальне вивчення ГИФ ноже приэвести до роэробки шдходу диференщйованого антропогенного впливу на ПТК як у простор!, так 1 в час1.

8. Вертикальш структури верхньопр'я представлен! великою к1льк1-стю коивергентних вид1в, щр а насл!дком певно! автономност1 у функ-цюнуьанн) надземнох i шдземно* частин ГГГК. Ця 1х якють передбачае певну коректн!сть при складанн! великомасгоабних прогноэ1в стан1в ГГГК, особливо в nepexUHi сезони,

0. На основi отриыаних даних були переглянутi 1 конкретиэоваЩ контур» ьерхньопрсько-люових ландшафт!8 на Ландшафтшй карт! Кавказу /1979/,

Гю тем! дисертацп опубл!кован! наступи! роботи:

1, Динамика процессов и состояний ГОК Расточья, их прогнозирование,- Физическая география и геоморфология, 1983, Л 29. с. 31-34, /у сп! вавт./.

2. Прикладные аспекты ландшафтной диагностики и прогнозирования. -В вб.: Географическая наука в осуществлении Продовольственной программы СССР. Ленинград, ГТ СССР. 1985, с. 101 /у сп!ьавт./.

3. Методика ландшафтно-геофизического изучения верхнегор-но-лесных ландшафтов Большого Кавказа экспедиционным методом. - Тез. Д01С. конференции "Географические и социально-экономические проблемы Кавказа", Владикавказ,1990,с. 98-09.

4. Проблеми природокористувашш прськнх територ!й /груз. мов. / йс-тор1я 1 географ1я в щкол1,1991, N 1,с. 38-52,/у сшвав. / б. Почвенно-поверхностные формации склоновых ГГГК верхнегор-но-лесных ландшафтов'Большого Кавказа / на примере Горной Тушетип и' Нижней Сванетии//деп. в Д1ГГБ Украпш N 467-УкОЗ/,

6. Основные геомассы и их соотношения в природно-территориальных комплексах верхнегорно-лесных ландшафтов Восточного Каысаза /не примере Горной Тушетии// деп. в ,ЩПТ> Укралш, М 466-УкиЗ/,