Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Комплексы фитонематод свекловичных агроценозов и прием регулирования их численности

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Комплексы фитонематод свекловичных агроценозов и прием регулирования их численности"

0 Д НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЮП 1938

Сосенко Олена Богданівна

УДК 632.4.651

Комплекси фітонематод бурякових агроценозів та заходи регулювання їх чисельності

06.01.11-фітопатологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ -1998

Робота виконана в лабораторії нематології Інституту захисту рослин УААН

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН Сігарьова Діна Дмитрівна, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії нематології

Офіційні опоненти - доктор біологічних наук

спеціалізованої вченої ради Д.26.004.02 в Національному аграрному університеті адресою: 252041, м.Київ, вул. Героїв оборони, 15, учбовий корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрно університегту: 252041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус №10.

Автореферат розісланий "<£?-?" ТРЛ&НЯ 1998р.

Покозій Йосип Трохимович,

Національний аграрний університет, професор кафедри фітофармакології і зоології

кандидат біологічних наук

Ккітін Віктор Сергійович, Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник відділу захисту рослин

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Щорічні втрати врожаю цукрових буряків від фітогельмінтозів (до 25%) пов’язані з тим, що для більшості паразитичних видів нематод, що мало вивчені, не розробляються заходи обмеження шкодочинності, а для відомих видів (бурякова нематода) існуючі методи не застосовуються через відсутність даних про їх поширення. Концентрація буряківництва навколо цукрових заводів, розвиток фермерських господарств, розширення площ посівів капустяних культур через перенасиченість рослинамн-господарями бурякової та інших нематод веде до підвищення їх шкодочинності.

Тому існує потреба у вивченні дії різних абіотичних, біотичних та інтропічних факторів на розвиток комплексу фітонематод цукрових буряків з яетою розробки системи засобів контролю їх чисельності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації були отримані в ході виконання розділів основної тематики досліджень лабораторії нематології ІЗР УААН 04.02.01 "Провести лоніторинг нематодозів в основних районах буряківництва України, вивчити пкодочинність бурякової та інших паразитичних нематод на цукрових іуряках та обгрунтувати екологічно безпечні методи захисту врожаю від іематод" та завершеної в 1995 році НДР за конкурсною темою ДКНТ 13.01.06/003-92 "Створити стійкі до бурякової нематоди гібриди цукрових іуряків та розробити і впровадити в технологію вирощування цукрових іуряків раціональну і екологічно безпечну систему захисту врожаю від іурякової та інших паразитичних нематод".

Мета і задачі досліджень. Метою нашої роботи було встановлення труктури фауністичного комплексу фітонематод цукрових буряків та Іур'янів бурякового поля, узагальнення поширення бурякової нематоди в

Україні та оіпимізація методів контролю чисельності основних паразитичні видів нематод цукрових буряків. Для цього виконувались завдання:

- порівняльний аналіз видового складу та чисельності комплексу фітонематх цукрових буряків і бур'янів;

- вивчення впливу основних абіотичних та біотичних факторів на динамії чисельності фітонематод;

- встановлення рівнів шкодочинності фітогельмінтів;

- виявлення осередків гетеродерозу в бурякосіючих господарствах; -дослідження ролі сівозмін, добрив, гербіцидів і "провокаційних" культур регуляції чисельності фітонематод.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні вивче] видовий склад та чисельність комплексу фітонематод на бур'янах буряково; поля, уточнено вплив зволоження на динаміку чисельності червоподібні нематод, точно розраховано коефіцієнт розмноження бурякової нематоди, залежності від рівня вихідної чисельності. Вперше висунуто думку про 1 що білі цисти третього покоління бурякової нематоди дозрівають незалежі від суми ефективних температур грушу та строків збору цукрових бурякі Встановлено, що незалежно від місцезнаходження популяції середі наповненість цист бурякової нематоди яйцями і личинками дуже подібн Представлено оригінальну прогностичну модель накопичення буряков нематоди в грунті та втрат врожаю цукрових буряків для деяких сівозмі Вперше досліджено протинематодну ефективність різних гербіцидш композицій, що застосовуються в технології буряківництва. Показано, п "провокаційні" посіви стійких до бурякової нематоди сортів капустяні культур не потребують чіткої часової регламентації.

Практичне значення одержаних результатів. Оптимізовано дея елементи системи нематологічних обстежень та захисту бурякових посів від фітопаразитичних нематод, застосування якої в господарствах дас можливість попередити втрати врожаю. Рекомендовано гербіцид

з

сомпозиції, які найкраще застосовувати при вирощуванні буряків в умовах шсокої нематодної інвазії. Застосування запропонованого методу провокаційних" посівів стійких сортів капустяних культур дозволяє примати прибуток від додаткового врожаю та знизити на 10-20% ¡обівартість цукрових буряків.

Особистий внесок здобувана. Здобувач самостійно провела досліди, )бліки заселеності грунту нематодами, камеральну обробку і аналіз ¡триманих даних. Здобувач висловлює вдячність канд. с.-г. наук Горбач Т.І. а допомогу у проведенні дослідів з гербіцидними обробками.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися іа вчених радах Інституту захисту рослин УААН, конференції "Проблеми ахисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та жологічних умовах" (Київ, березень 1996 р.) та на Міжнародному гематологічному симпозіумі (Москва, серпень 1997р.).

Публікації. Положення дисертації опубліковані в 9 друкованих працях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 14? торінках друкованого тексту і складається із загальної характеристики юботи, 5 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, переліку посилань •а 2х додатків. Робота ілюстрована 11 малюнками та містить 40 таблиць. Іерелік літературних джерел охоплює 192 найменування, серед яких 124 ноземних.

Розділ 1 Фітонематоди агроценозів цукрових буряків

На основі аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних авторів узагальнено (ані про поширення , біологію, шкодочинність та основні методи регуляції исельності бурякової та інших фітонематод цукрових буряків. Найбільшу ■вагу приділено роботам таких вчених, як Кораб І.І., Бабич А.Г., Лінник І.І., Сігарьова Д.Д., Muller J., Fichtner E., Gleissl W. Показано, що ряд питань тосовно бурякової нематоди, незважаючи на широку освітленість в

літературі, потребують свого уточнення, особливо для визначених агрс кліматичних умов. Щодо комплексу фітонематод, існують окремі свідченн про їх поширення, шкодочинність та реакцію на зміну факторів середовищг Суперечливими залишаються дані впливу добрив на чисельність немато; Зовсім не вивчена в Україні перспектива використання нематицидни властивостей гербіцидів.

Розділ 2 Матеріали і методики

Дослідження з теми дисертації проводились з 1994 до 1997 року н полях Миронівського інституту пшениці, Інституту хрестоцвітих культу (м.Івано-Франківськ), експериментальних ділянках опорного пункт Інституту захисту рослин (с.Козин Миронівського району Київської області та окремих бурякосіючих господарствах різних областей України.

Матеріалом досліджень служили личинки та дорослі особин фітонематод, а також цисти і яйця бурякової нематоди (Heterodera schachtii зразки грунту, культурних рослин та бур’янів. Всього відібрано проаналізовано 5276 грунтових і рослинних зразків для виявлення бурякове нематоди та виготовлено 402 мікропрепарати для вивчення комплекс фітонематод.

Вивчення видового складу та облік чисельності нематод проводили перші місяці вегетації цукрових буряків. Нематод виділяли модифікована методом Бермана (Метлицкий О.З., 1978; Сигарева Д.Д., 1986). Фіксувал ТАФом (Кирьянова Е.С., Краль Э.Л., 1969) та визначали під мікроскопо: МБІ-15, МБІ-3 на тимчасових водно-гліцеринових препаратах. Для виділенн цист бурякової нематоди застосовували метод промивання на сита? Зараженість грушу встановлювали за кількістю інвазійних личинок і яєць 100 см3 грунту. Коефіцієнт розмноження H. schachtii та реакцію її популяц на деякі фактори визначали за відношенням післязбиральної чисельності д вихідної. В окремих підрозділах проаналізовано первинні багаторічні даі

обліків чисельності бурякової нематоди з попередніх доробок лабораторії нематології ІЗР УААН.

Шкодочинність фітогельмінтів встановлювали на основі кореляційно-регресійного аналізу чисельності нематод та показників продуктивності цукрових буряків (Barker K.R., 1987; Доспехов В.А., 1985). Обстеження виробничих полів на наявпість гетеродерозу проводили за власною методикою, модифікованою на основі методик Гуськової Л.А.І ін. (1981); Петрухи O.I. і ін. (1982), Саблука В.Т. і ін. (1989); Сігарьової Д.Д. (1986). Досліди з гербіцидами проводили у відповідності до “Методических указаний по полевому испытанию гербицидов в растениеводстве” (1981). Гербіцидні обробки проводились за допомогою ручного обприскувача.

Дані по чисельності нематод, продуктивності цукрових буряків обробляли методом дисперсійного аналізу за оригінальною програмою, розробленою в ЩБ УААН (Емантраут Е.Р., 1997).

Розділ 3 Комплекси фітонематод бурякових полів

В ризосфері цукрових буряків виявлено 37 видів нематод, що належать до 4 рядів 19 родин та 27 родів. Серед паразитичних нематод виділено види: Paratylenchus nanus, Ditylenchus dipsaci, Heterodera schachtii, Pratylenchus pratensis, Helicotylenchus dihystera, Longidorus elongatus.

Підтверджено положення Сігарьової Д.Д. (1988) про стабільність характерного для польових агроценозів комплексу нематод і сталість співвідношення між трофічними групами (фітогельмінти, мікогельмінти, сапробіонти) як 1:2:3. Найбільш характерним для цукрових буряків серед фітогельмінтів є вид Paratylenchus nanus.

З ризосфери бур’янів бурякового поля (щириця, гірчак, лобода, галабан, осот, берізка, мишій) виділено майже всі види фітонематод, притаманні цукровим бурякам. Видовий склад комплексів фітонематод буряків та бур’янів має досить високий ступінь спільності (коефіцієнт

Жаккара 0,56-0,80). Проте між окремими видами бур’янів існує більн подібність видового складу фітонематод (0,74-0,80), ніж між бур’янами ■ буряками (0,57-0,72). Частотний розподіл окремих видів нематод на буряк; та бур’янах співпадає. Домінуючими видами фітогельмінтів для обох rpj рослин є Paratylenchus nanus, Ditylenchus dipsaci, Heterodera schacht мікогельмінтів - Aphelenchoides asterocaudatus, Aphelenchus avenae, Aglenchi agrícola; сапробіонтів - Panagrolaimus rigidus, Pelodera teres. Вони ж є найбільш численними. Найбільше видів нематод (24) виявлено на гірчаї шорсткому, найменше (19) - на осоті польовому.

Цукрові буряки в порівнянні з бур’янами більш сприятливі Д] розвитку фітопаразитичних нематод. В ризосфері цукрових буряків популяції в середньому досягали 883 особини/100 см3 грушу і майже в разів перевищували відповідні показники в ризосфері бур’янів. Найкращи господарем для D. dipsaci була щириця, а для P. nanus - лобода та миші Бурякова нематода на осоті польовому та берізці польовій розмножувала' майже на однаковому з буряками рівні. Різниця між кількісно мікогельмінт та сапробіонтів в ризосфері буряків та бур’янів неістотна.

Наявність на полі лободи та щириці сприяє підвищенню чисельнос фітопаразитичних нематод в ризосфері цукрових буряків в 2-4 рази. П{ наявності в агроценозі курячого проса та інших однодольних бур’ян чисельність всіх груп нематод знаходилась в межах найменшої істота різниці, у порівнянні з контрольною ділянкою, де всі бур’яни видалялися.

Найбільш сприятливим для розмноження нематод із ус досліджуваних був 1995 рік, коли середня чисельність комплексу вс трофічних груп за три обліки становила 2746 особин/100 см3 грунту (прої 844 та 1098 у наступні). Це обумовлено тим, що в початковий перк вегетації цукрових буряків (травень) вологозабезпеченість наближалася ; норми (ГТК=1,2), тоді як травень 1996 та 1997 років був посушливи (ГТК=0,6). Оптимальне та надмірне вологозабезпечення (ГТК понад І,1

щрияє активному розмноженню нематод. Вид P. nanus мало піддається ! пливу погодних умов.

Отримано високі показники від’ємної кореляційної залежності між шсельністю комплексу фітогельмінтів та масою цукрових буряків в період сінець травня-початок липня (г=-(0,88-0,99)). Поріг шкодочинності фітогельмінтів коливався від 115 до 200 особин/100 см3 грунту в залежності вд вологозабезпечення. У посушливий період вегетації цукрових буряків сомплекс фітогельмінтів (основні види - D. dipsaci та P. nanus ) при шсельності 375-666 особин/100 см3 грунту може спричинювати втрати 41->8% біомаси.

Розділ 4 Бурякова нематода (Heterodera schachtn Schmidt)

Маршрутними обстеженнями бурякосіючих господарств України ¡иявлено 1945 га полів (36% від загальної кількості обстежених), заражених бурякового нематодою. Найсильніші вогнища гетеродерозу спостерігались в осподарствах Городищенського району Черкаської області, Миронівського )-ну Київської обл., Хмільницького p-ну Вінницької обл. та на присадибних цлянках Волинської обл.

Встановлено, що ареал H. schachtii не обмежується буряковим поясом, іокрема, в Поліській зоні вона присутня в значній кількості на землях іриватних господарств. Відсутня інформація про наявність паразита в Сіровоградській та Миколаївській областях, де ведеться виробниче буряківництво. Найбільш інвазовані поля зустрічаються в господарствах, іриурочених до цукрових заводів та тих, що спеціалізуються на насінництві >уряків.

На основі аналізу 13-річної динаміки чисельності бурякової нематоди >становлено, що визначальними факторами розмноження є біотичні. А саме -іаявність рослини-господаря на полі та вихідна щільність популяції. Ні ¡воложеність вегетаційного періоду, ні сума ефективних температур грунту

(СЕТ) окремо взяті не мають істотного впливу. Хоча спостерігається деяк тенденція до кращого розвитку паразита при оптимальній та надмірнії вологості (ГТК понад 1,0). Прн вирощуванні цукрових буряків у сівозмів спостерігається стрибкоподібний ріст чисельності Н. БсЬасМі в рік ї: вегетації. Таке ж стрибкоподібне падіння щільності гетеродери відбуваєтьс в перший рік після вирощування буряків. Наступний спад чисельносі нематоди при вирощуванні проміжної культури носить більш плавниі характер. При довготривалому безмінному вирощуванні цукрових бурякі відбувається стабілізація щільності Н. зсігасініі і підтримання її на відносн невисокому рівні, що, очевидно, пов’язано з діяльністю багатьох природни: ворогів гетеродери. На основі квантільного аналізу розраховано коефіцієн розмноження Н. зсІїасМіі (відношення післязбиральної чисельності д вихідної) для беззмінної та сівозмінної форм вирощування цукрових бурякі (табл. 1).

Таблиця 1- Коефіцієнт розмноження бурякової нематоди в залежності ві, вихідної зараженості грушу (Миронівський ІП, 1985-1997рр.)

Вихідна зараженість, л+я/100 см3 фунту Коефіцієнт розмноження

в монокультурі в сівозміні

1-100 20.0 35.0

100-200 4.4 12.0

200-300 4.0 11.0

300-600 2.9 6.3

600-1000 1.7 4.0

1000-2000 1.6 2.5

2000-3000 0 2.1

Восени під час збирання цукрових буряків на них часто, незалежно ві СЕТ, можна спостерігати ознаки гетеродерозу (“бородатість” коренів) т велику кількість білих цист третього покоління бурякової нематоди. Пр

іикопуванні коренеплодів цисти відриваються і залишаються в землі. В ході іабораторного експерименту встановлено, що при позитивних температурах 5-18°С ) вже через 10 днів 95% таких цист стають коричневими і містять 119-147 життєздатних личинок і яєць (л+я) на 1 цисту. При негативних температурах (до -8°С) коричневіють 92% цист, але наповненість їх ¡тановить 62 л+я/1 цисту. Таким чином, третя генерація Н. БсЬасЬііі в тій чи ншій мірі дозріває незалежно від СЕТ та строків збирання буряків. Цією >собливістю можна пояснити низьку протинематодну ефективність ‘провокаційних” посівів нестійких сортів капустяних культур. Адже на них «залежно від строків посіву та вегетації утворюються біілі цисти, що іозрівають в грунті після заорювання культур.

Середня наповненість яйцями і личинками цист популяцій Н. єсЬасЬііі з )ізних районів дуже подібна. Для цист, виділених з грунту відразу після іегетації цукрових буряків, вона становить 116 л+я/ 100 см3 грунту. В іаступні роки, коли буряки на полі не вирощуються, вона скорочується до 80 І+Я/100 см3 грунту. Це пояснюється частковим виходом личинок із цист і їх ¡агибеллю при відсутності рослини-господаря.

Коефіцієнт від’ємної кореляції між урожайністю цукрових буряків в іагаторічній монокультурі та вихідною щільністю Н. БсЬасМі становить -1,68. Рівні зниження врожаю описуються рівнянням регресії:

у= -0,1 їх + 198,86,

де у - урожайність цукрових буряків, х - передпосівна чисельність іурякової нематоди. При беззмінному вирощуванні буряків шкодочинність іематоди зростає, так як її поріг становить 100 л+я/ 100 см3 грунту, а при нвазії 900 л+я/100 см3 грушу можна чекати втрати 50% врожаю.

Розділ 5 Заходи регулювання чисельності фітонематод бурякови агроценозів

Оптимізовано систему виявлення на полях бурякової нематоди. Вов включає:

1) встановлення рівня зараженості грунту в передпосівний аб післязбиральний період методом виділення та підрахунку цист;

2) обстеження рослин цукрових буряків в середині вегетації для виявленн ознак гетеродерозу та білих самок на коренях;

3) виявлення бурякової нематоди на початку вегетації (виділенням цист грунту) як імовірної причини випадіння сходів цукрових буряків.

Застосування сівозмін з часткою цукрових буряків не більше 204 перешкоджає накопиченню бурякової нематоди вище економічного порог шкодочинності (ЕГШІ = 200 л+я/100 см3 грунту). 25%-не насичення сівозмі цукровими буряками обумовлює накопичення в грунті H.schachtii у кількос: від 11 до 1353 л+я/ 100 см3 грушу. При частці буряків 40% середній рівен інвазії становить 2461 л+я/100 см3 грушу.

На моделі стаціонарного досліду прослідковано накопичення бурякове нематоди в грунті при поєднанні в сівозміні двох рослин-господарів цукрових буряків та озимиого ріпаку. Спостерігається майже прям залежність середнього рівня зараження грунту від насичення сівозмін даними господарями (рис. 1).

Ефект очищення грунту від бурякової гетеродери при вирощувані рослин-антагоністів залежав від вихідної інвазії та частково від погодни умов. Найбільший протинематодний ефект при високому вихідном зараженні проявив горох (табл.2). Тому його можна рекомендувати я найкращий передпопередник цукрових буряків у протинематодни сівозмінах.

т Насичення озимим ріпаком І І Насичення цукровими буряками -о~ Чисельність бурякової нематоди

Рис. 1 Вплив иасичення сівозмін цукровими буряками та озимим ріпаком на чисельність бурякової нематоди (Інститут хрестоцвітих культур, м.Івано-Франківськ, 1995-1997рр.)

Таблиця 2 - Ефективпість вирощування рослии-антагоністів проти бурякової нематоди (Миронівський ІП, Інститут хрестоцвітих культур,

1985-1997рр.)

Рівень вихідної інвазії грунту Культура Біологічна ефективність,%

Високий Горох 67

Вико-овес 60

Озима пшениця 42

Низький Овес+конюшина 78

Конюшина 76

Овес 59

На основі встановленого коефіцієнту розмноження H. schachtii тг розрахованими за власними і літературними даними біологічної ефективності її культур-антагоністів побудовано прогностичні моделі (рис. 2) накопичення паразита в грунті та очікуваного зниження врожаю буряків у сівозмінах, ще найбільш імовірні у фермерських господарствах. За вихідний рівень інвазі: взято ЕПШ. Для культур, що вирощуються на другий чи третій рік післї цукрових буряків коефіцієнт очищення зменшено на 10%. Очікувані втраті врожаю прийнято за А.Г. Бабичем (1990).

З моделі видно, що 2 ротації з трирічною чи дворічною перервою } вирощуванні цукрових буряків сприяють накопиченню Н. schachtii біля 350С л+я/ 100 см3 грушу. Найменшими втратами врожаю цукрових бурякії характеризується сівозміна, де в перший рік після буряків вирощується культура з високим нематицидним ефектом (горох (67%) у моделі 2).

На удобрених ділянках чисельність фітогельмінтів та сапробіонтів і середньому була на 60% меншою, мікогельмінтів - на 44% у порівнянні з ділянками, де багато років не вносились добрива. Внесення гною у нормах 2С та 40 т/га майже вдвічі знижує чисельність комплексу фітогельмінтів. Проти Paratylenchus nanus органічні добрива ефективніші у дозі 40 т/га. Найбільш чутливим даний вид виявився і до повного набору мінеральних добрга (NieoPsoKso). У варіантах із низьким забезпеченням поживними елементами (тривала відсутність одного з основних мінеральних добрив) спостерігається низька чисельність нематод. Імовірно, це пов’язано із поганим ростом цукрових буряків, що скорочує кормову базу для нематод

Культури сівозміни

Втрати врожаю буряків 1 гугкі Втрати врожаю буряків2 І а -¿-=4 Втрати врожаю буряхівЗ

Чисельність нематоді —Чисельність нематод2 - -о - Чисельність нематодЗ

Рис. 2 Прогностична модель накопичення бурякової нематоди та втрат врожаю буряків в залежності від

чергування кульїур

Культури сівозміни 1,2: цукрові буряки - 2,5,8; кукурудза (горох) - 3,6; озима пшениця - 4,7.

Культури сівозміни 3: цукрові буряки - 2,6,10; ячмінь - 3,7; кукурудза - 4,8; озима пшениця - 5,9.

Найвищу нематицидну властивість для комплексу фітогельмінтів (з винятком Б-Шрвасі) проявили змішані добрива О^оРвоКво+гній, 20 т/га' Невисока доза органічних добрив (20 т/га) дещо підвищує чисельніст бурякової нематоди. Нормальна доза гною (40 т/га) сприяє знижеш» щільності популяції Н. БсЬасМі на 40%. У варіанті з комплексним внесення! органічних та мінеральних добрив завдяки хорошому розвитку коренево системи цукрових буряків чисельність бурякової нематоди залишається н; рівні контрольної або зростає (2212 л+я/ 100 см3 грушу проти 1921 в контролі).

Всі дози та поєднання мінеральних добрив суттєво знижуют чисельність Н. єсІїасЬШ. Найбільшу нематицидну ефективність мав варіан внесення нормальних доз азоту, фосфору і калію (МвоРадїмо)- Він сприяі скороченню популяції паразита на 69%. Мінімальна (Ь^оРгоїмо) та підвищені №боРібоК.ш) Дози менш ефективні. Виключення калію (МзоРво) підвищу* майже в 2,5 рази чисельність нематоди в порівнянні з варіантом повноп внесення добрив (743 проти 305 л+я/ 100 см3 грунту), чим підтверджується його нематостатична дія. Зниження (у 1,8 рази) порівняно з варіантам! калійно-азотних та калійно-фосфорних добрив (ЫвдКяо та Р8оК80) підтверджу« нематостатичну дію підвищеної дози азоту. Нематицидна дія високих до: калію та азоту у варіанті №боРібоКі8о нівелюється стимуляцією росту рослш та створенням сприятливішої кормової бази для нематоди.

Встановлено, що знищення бур’янів механічним чи хімічним прополюванням зменшує чисельність фітопаразитичних нематод ш буряковому полі у 2-5 разів. При застосуванні гербіцидної композиції “ТХА 90%р.п. (8 кг/га) + гексилур, 80%з.п. (1,5 кг/га) + бетанал АМ, 16% к.е. (4,С л/га)” чисельність фітопаразитичних нематод була нижчою у порівнянні : механічним прополюванням, що може бути свідченням її безпосередньо] нематицидної дії. Заміна в даній композиції бетаналу на фюзілад, 12,5% к.е.

(2,0 л/га) сприяла підвищенню чисельності всіх видів паразитів у 2-4 зази. Композиції “ТХА (8 кг/га) + гексилур (1,5 кг/га) + бурефен Ф.Д-11, 16% с.е. (6,0 л/га) + зеллек, 12 к.е. (1,0 л/га)” та “бурефен (6,0 л/га) + зеллек (1,0 т/га)” проявляють опосередковану нематицидну дію через знищення Зур’янів.

Хімічне прополювання ефективніше знижує чисельність Hscbachtii, їіж механічне. Це може бути пов’язано із стимулюючою дією грунтових гербіцидів (ТХА і гексилур) на вихід личинок із цист бурякової нематоди та л загибеллю із-за відсутності рослини-господаря в період внесення зрепаратів, що підтверджується літературними даними.

Композиція “регіо, 40% к.е. (З л/га) + пантера, 40% к.е. (2,2 л/га)” шизила чисельність D. dipsaci у 6,7 разів, P. nanus - у 3,3 рази, H. schachtii - у 10 разів, сукупності фітогельмінтів - у 4,5 рази. Грунтові гербіциди пірамін гурбо, 52% к.е. (3,0 л/га), фронтьєр, 90% к.е. (1,4 л/га) майже не проявили аематицидної дії. їх поєднання було несприятливим для D. dipsaci, але лтіулювало розвиток P. nanus.

Для мікогельмінтів та сапробіонтів не прослідковувалось певної спрямованості дії гербіцидів. Паразитичні нематоди більш чутливі до змін умов існування, викликаних гербіцидними обробками. Найбільше впливу гербіцидів піддається бурякова нематода (ефективність проти неї сягала 73-?5%). Різні гербіцидні композиції дуже диференційовано діяли на D. dipsaci [48-91%). P. nanus виявився найстійкішим до дії гербіцидів (максимальна ефективність - 79%). Серед досліджених гербіцидних композицій найменшу нематицидну активність проявляли “бурефен + зеллек” та “ТХА + гексилур + бурефен + зеллек”. Найбільшому зниженню чисельності паразитичних нематод сприяли композиції “регіо + пантера”, “ТХА + гексилур + бетанал”.

Методом біотесту підтверджено повну стійкість редьки олійної сорту '‘Ремонта” та гірчиці сорту “Мартигена” (німецької селекції) до бурякової нематоди в умовах Лісостепу України. Вирощування даних культур як провокаційних сприяло зниженню чисельності бурякової нематоди в грунті

на 93% (після гірчиці) та 95% (після редьки). Збільшення строку вегетац капустяних культур (з 45 до 59 днів), що достатньо було для розвитку повне генерації бурякової нематоди, істотно не вплинуло на протинематодн ефективність методу. Отже, “провокаційні” посіви стійких до H. schacht рослин не потребують чіткої часової регламентації. Очищення грунту т збагачення його зеленою масою сидератів капустяних (114-159 ц/га) сприял отриманню значної прибавки врожаю коренеплодів в (193 ц/га) та гички (13 ц/га) цукрових буряків, що вирощувались в наступний рік. Прибавк цукристості знаходилась, в основному, в межах істотної різниці.

ВИСНОВКИ

1.В агроценозах цукрових буряків виявлено 35 видів фітонематод, щ належать до 39 родів 19 родин та 4 рядів. За трофічними зв'язками вон розподіляються на групи: фітогельмінти - 7 видів, мікогельмінти - 12 видії сапробіонти -16 видів.

2.В ризосфері цукрових буряків та бур'янів домінують одні і тіж вид фітогельмінтів (Heterodera schachtii, Paratylenchus nanus, Ditylenchus dipsaci мікогельмінтів (Aphelenchoides asterocaudatus, Aphelenchus avenae) т сапробіонтів (Panagrolaimus rigidus, Pelodera teres, Acrobeloides buetschlu Видовий склад фітонематод має більшу спільність між різними бур'янам: (коефіцієнт Жаккара 0,74-0,80), ніж між бур'янами та цукровими буряками.

3.Цукрові буряки більш сприятлива рослина-господар, ніж бур'яні: Чисельність фітогельмінтів з ризосфери буряків перевищувала в 5 разії мікогельмінтів - в 1,3 та сапробіонтів - в 2 рази їх кількість в ризосфер бур'янів. Для Ditylenchus dipsaci найкращим резерватором є лобода, а дл Paratylenchus nanus - щириця.

4. Наявність в буряковому агроценозі дводольних бур'янів (щириця лобода) сприяє підвищенню чисельності фітогельмінтів у 2-4 разі: Однодольні бур'яни не справляють істотного впливу.

5. Визначальним фактором коливання чисельності червоподібних ематод є вологозабезпеченість вегетаційного періоду. Надмірна вологість в равні обумовлює вищу щільність фітогельмінтів. В початковий період егетації цукрових бцряків комплекс фітопаразитичшгх нематод при цільності 376-666 особин/100 см3 може спричинювати втрати 41-68% ііомаси. Поріг його шкодочинності становить 100-200 особин/100 см3 грунту посилюється у посушливий період.

6. Бурякова нематода поширена в 17 областях України. Найсильніші ¡огнища гетеродерозу спостерігаються в господарствах, приурочених до іукрових заводів та тих, що спеціалізуються насінництвом буряків.

7. Найістотніший вплив на розмноження Н-всЬасІїІіі справляє рофічний фактор (наявність рослини-господаря) та вихідна щільність її юпуляції в грунті. Незалежно від суми ефективних температур грушу в ісінній період та строків збирання цукрових буряків третя генерація Зурякової нематоди завершує цикл розвитку, хоч і з меншою кількістю готомства.

8. Середня наповненість цист бурякової нематоди, що зберігаються в рунті, залежить від вирощуваної в сівозміні культури та не залежить від місцезнаходження популяції. Цисти після вегетації цукрових буряків містять і середньому 116 л+я/100 см3, після проміжних культур - 80 л+я/100 см3.

9. При вирощуванні цукрових буряків в умовах монокультури пкодочинність Н.зсЬасЬгіі зростає у порівнянні з сівозміною. Поріг шкодочинності становить 100 л+я/100 см3 ірунту.

10. Висока насиченість сівозміни цукровими буряками (від 28%) та поєднання їх з озимим ріпаком сприяє значному росту чисельності паразита в фунті. Сівозміни з часткою цукрових буряків не більше 20% перешкоджають накопиченню бурякової нематоди вище економічного порогу шкодочинності.

11.Протинематодна ефективність вирощування рослин-ангагоністів ЕівсЬасІїШ залежить від вихідного рівня інвазії. На високому нематодному фоні горох сприяє очищенню грушу на 67%, вико-овес - 60%, озима

пшениця - 42%. На низькому нематодному фоні вівсяно-трав’яна сумі] ефективна на 78%, конюшина - 76%, овес - 59%. Для забезпечення менпш втрат врожаю на високонематодному фоні в наступний рік після веіетаи цукрових буряків слід вирощувати культури з високим нематицидни ефектом (жито, багаторічні трави, горох, вико-овес).

12. Для обмеження розмноження червоподібних нематод необхідя вносити повний комплекс мінеральних добрив (Г^оРЛо) та поєднувати їх органічними (20 т/га). Для стримування розмноження бурякової нематод можна використовувати органічні чи мінеральні добрива в оптимальни дозах, але не поєднувати їх.

13. Знищення буранів механічним чи хімічним прополювання зменшує чисельність фітогельмінтів цукрових бур’яків у 2-5 разів. Найбільї чутливою до дії гербіцидів є Н. эсЬасЬШ, найменш - Р.папи Найефективнішою проти фітопаразигичних нематод цукрових буряків гербіцидна суміш “ТХА,8 кг/га + гексилур,1,5 кг/га + б етан ал,4,0 літа".

14. Застосування “провокаційних” посівів стійких до бурякові нематоди сортів олійної редьки “Ремонта” та гірчиці “Мартигена” має висок протинематодну ефективність (93-95%), підвищує врожайність цукрови буряків на 186 и/га та, на відміну від нестійких сортів, не потребує чіткі часової регламентації.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ Елементи системи захисту цукрових буряків від фітопаразигичшгх нематод (за власними даними)

До посіву цукрових буряків

-встановлення рівня зараження грунту буряковою нематодою

-вирощування “провокаційних” посівів стійких сортів олійної редьки “Ремонта” та гірчиці “Мартигена”

-внесення органічних добрив (40 т/га) або мінеральних (МібоРадК«)) проти бурякової нематоди; застосування су -міші органо-мінеральних добрив (НЛКм+гшй, 20 т/га) проти черво -подібних нематод

Вегетація цукрових буряків

-аналіз погодних умов травня для прогнозу шкодочинності фітогельмінтів

-виявлення бурякової нематоди як імовірної причини випадіння сходів цукрових буряків

-знищення бур'янів механічним чи хімічним прополюванням

-застосування композицій гербіцидів “Регіо (З л/га)+пантера (2,2 л/га)” та “ТХА (8 кг/га) + гексилур (1,5 кг/га) + бетанал (4,0 л/га )”

-моніторинг посівів буряків в середині вегетації, виділення бурякової цистоутворюючої та червоподібних паразитичних нематод з ризосфери рослин

Після вегетації цукрових буряків

-вирощування рослин-антагоністів з високою нематицидною ефективністю: жито, багаторічні трави, горох, вико-овес

-не менше, як 5-річна перерва у вирощу ванні рослин-господарів бурякової не -матоди

-знищення дводольних бур’янів у посі -вах інших культур

Основні роботи, в яких опубліковано матеріали дисертації:

1 .Сігарьова Д.Д., Горбач Т.І., Сосенко О.Б. Гербіциди - проти немато Регулювання чисельності фітопаразитичних нематод цукрових буряків Захист рослин. - K.,1998,- №3. -С.32. (Особистий внесок 50%. Проведи обліки, виготовлення мікропрепаратів, визначення видів, сформульоваї висновки).

2.Сигарева Д.Д., Фиденко B.JL, Сосенко Е.Б. Защита посевов сахарж свеклы от лонгидороза // Производство экологически безопасной продукт растениеводства. - Пущино,1996. - Вып.2. - С.186-187. (Особистий внес* здобувача 25%. Проведено узагальнення даних та сформульовано висновки^

3.Сигарева Д.Д., Сосенко Е.Б. Пожнивные посевы крестоцветні культур как средство защиты от свекловичной нематоды (в Лесостепной зої Украины) // Производство экологически безопасной продукт растениеводства. - Пущино, 1997. - Вып. 3 - С.148-151. (Особистий внес* здобувача 50%. Проведено частину експериментальної робота узагальнення даних).

4.Sigareva D.D., Sosenko E.B. The effect of somme herbicides on t density of parasitic nematodes in sugar beet // Second englich langua International nematology symposium of the Russian Sosiety of nematologists. Moscow. - 1997. - P.34. (Особистий внесок 50%. Отримано експерименталь дані та проведено їх узагальнення).

5. Сосенко О.Б. Використання проміжних посівів хрестоцвітих кульг у боротьбі з буряковою нематодою // Тези доповідей міжнар. науково-пра* конференції молодих вчених і спеціалістів 16-17 березня 1995р.-Чабаш С.103.

6. Сигарева Д.Д., Сосенко О.Б. Лонгидороз сахарной свеклы // Тезис докладов научно-производственной конференции, посвященной 25-лети БЕЛНИИЗР 14-16 февраля 1996г. - Минск-Прилуки. - С. 123-12 (Особистий внесок 50%. Проведено узагальнення даних).

7. Сосенко О.Б. Лонгідороз - небезпечне захворювання цукрових уряків // Тези доповідей науково-пракг. конференції молодих вчених і пеціалістів, присвяч. 50-річчю Інст. захисту рослин 13-14 березня 1996 року. Київ. - С.29.

8. Сосенко О.Б. Можливість використання гербіцидів для зниження исельності бурякової нематоди // Тези доповідей науково-пракг. онференції молодих вчених і спеціалістів, присвяч. 50-річчю Інст. захисту ослин 13-14 березня 1996 року. - Київ. - С.122.

9. Сигарева Д.Д., Сосенко Е.Б., Корниенко Е.А., Климчук Н.Н. [спользование крестоцветных культур для контроля Неіегосіега бсїшсііШ в векловичных севооборотах // Тези доповідей міжнар. конфер "Україна в бітових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних ідносинах". - Вінниця. - 1995. -С.69-70. (Особистий внесок 25%. Проведення ксперименту, формулювання висновків).

Сосенко О.Б. Комплекси фітонематод бурякових агроцепозів та заходи ггулювання їх чисельності.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук із іеціальності 06.01.11-фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено еколого-фаунісгичному аналізу комплексів фітонематод укрових буряків та бур’янів бурякового поля. Встановлена роль бур’янів як резерваторів ітонематод. Уточнено поширення в Україні та деякі біологічні особливості айнебезпечнішої серед фітогельмінтів - бурякової нематоди. Вивчено пороги та рівні ікідливості паразитичних нематод. Оптамізовано систему нематологічних обстежень урякових агроценозів. Встановлено роль різних форм і норм добрив, а також гербіцидних эмпозихцй у регуляції щільності популяцій фітонематод. Удосконалено метод зровокаційних” культур для знищення бурякової нематоди.

Ключові слова: комплекси фітонематод, фітогельмінти, бурякова нематода, уряковий агроценоз, резерватори, нематологічні обстеження, добрива, гербіцидна змпозиція, “провокаційні” культури.

Сосенко Е.Б. Комплексы фитонематод свекловичных агроценозов и прием регулирования их численности.

Диссертация (рукопись) на соискание научной степени кандидата биологичесга наук по специальности 06.01.11-фитопатология. Национальный аграрный университе Киев, 199В.

Диссертация посвящена эколого-фаунистическому анализу комплекс фитонематод сахарной свеклы и сорняков свекловичного шля. Установлена poj сорняков как резерваторов фитонематод. Уточнены распространение в Украине некоторые биологические особенности наиболее опасной среди фитогельминтов свекловичной нематоды. Изучены пороги и уровни вредоносности паразитичесю нематод. Оптимизирована система нематологических обследований свекловичнь агроценозов. Установлена роль различных форм и норм удобрений, а также гербициднь композиций в регулировании численности популяций фитонематод. Усовершенствов. метод “провокационных” культур для уничтожения свекловичной нематоды.

Ключевые слова: комплексы фитонематод, фигогельминты, свекловичн;

нематода, свекловичный агроценоз, резерваторы, нематологические обследовани удобрения, гербицидная композиция, “провокационные” культуры.

Sosenko О.В. Complexes of phytonematodes in sugar beet agrocenoses and measures fi regulation of their density.

Thesis for a Candidate’s Degree by speciality 06.01.11-phytopathology. Nation Agrarian University, Kiev, 1998.

The thesis is devoted to tcological and faunistic al analysis of the phytonematode complexes of the sugar beet and weeds in a sugar beet field It has been found out the role weeds as reservations of phytonematodes. It hfs been corrected the range of the most destructi1 species of phytohelminthes - the beet nematode in Ukraine. It has been studied the thresholds < damage and the levels of damage for parasitic nematodes. It has been optimized the system survey of beet agrocenoses for revealing of nematodes. It has been stated the role of varioi forms of fertilizers and their doses as well as herbicide compositions for regulation phytonematode population density. It has been improved the method of “provocative” crops f control of the beet nematode.

Key words: complexes of phytonematodes, phytohelminthes, the beet nematode, sug beet agrocenosis, reservations, nematode’s survey, fertilizers, herbicide compositio “provocative” crops.