Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Кинетические параметры фосфатаз тканей и органов облученных крыс после воздействия отрицательных аэроионов

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Кинетические параметры фосфатаз тканей и органов облученных крыс после воздействия отрицательных аэроионов"

РГБ ОД

- 3 ИЮП 1595

Укра1нсыса Ахадем1я аграриях каук Iпетитут ф!з1олог11 та 61ох1мП

тваргш

На правах рукопису Заврисевич Ярослааа Степан1вна

УДК 577.391:612.333

К1н9тичн1 парамэтри фосфатаз тканин 1 оргам(в опром1кэних цур1в п!сля д11 в1д'емно заряджених аеро1он1в

03.00.04 - <51ох1м1я

Автореферат дасертаци на здобуття наукового ступеня кандидата б±олог±чнпх наук

Льв±в - 1995

Робота виконана на кафедр! б!сф1зики та ыатеиатичних метод!в у öioJiorli Льв±вського дераавного ун!верситету 1м. t.Франка

Науковдй кер1вник

Науковий консультант

0ф±ц1Ин1

опоненти

канд.б!ол.наук, доцент 0л1йник Я.В. доктор б1ол. наук, професор Гойда O.A. доктор öloji. наук, професор 1.Г.Пуп±н

доктор б!ол. наук, професор Л. 1.Сологуб Ки1вський деркавний ун!верситет

Прсв1дна установа 1м.Т.Г.Шевченка

Захист дасертац11 в!дбудеться * % 1995 року

год. на звс!данн1 спец±ал!зовано! ради при ¿нститут!

м9*

ф!з1олог11 тварин Укра1нсько? акадеиН аграрниз наук.

Адреса ±нституту: 290034. м.Льв!в-34, вул.В.Стуса, 38

3 дисертац1ею ыокна озяайомитися в б!бл1отец1 1нституту ф1-з!олог11 i öloituil тварин УААН. .

Автореферат роз!сланий " ¿y^t^*^— 1995 року

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради

доктор с. - г. наук Я.1.КИРИЛ1В

Актуэльн1сть теми. На сучасному втап! розвитку сусп!льства при широкому застосуванн! атоино! енергИ в р!зних галузях народного го-сподарства вивчення зм!я метабол2чних процес!в в олром!неному орган!зм! мае велика науковв та практична значения. У зв'язку з погашениям еколоПчного стану пов!тряного серэдовища, води 1 продукт!в харчування, виникав 1нтерес до вивчення б!олог!чно! рол! в!д'емно заряджених аеро!он±в в механ!змах впливу !он!зуючоХ рад{ац!? на ферментативн! системи. Що стосуеться впливу в!д'емних аеро!он!в t 1он1зуючого випром1шов8ння на г!дрол!тичн! фермента i, зокрема, фосфатази - це питания практично не вивчалося. Тому в наши* робот! досл!джувались фермента, як! реал!зують ключову функц!ю в г!дрол1з! орган!чних фосфат!в - кисла (КФ. 3.1.3.2) та лухна (КФ. 3.1.3.1.) фосфатази (фосфоыоноестерази). Ц1 фермента з р!зною локал!зац!бю в тканин! в!д±грають велику роль в регуляц!! метабол!чни1 лроцес!в.

• Механ!зми д!1 аеро!он!зац!1 на б!олог!чн! системи досл!-даували А.А.Чижевський (1960): О.О.Шнх (1935, 1963, 1957): Васильев Л.Л. (1957, 1960). Ними було вказано на позитивну д!ю 1он!в в!д'емного заряду на «ив! орган!зии р!зних р!вн!в оргён!зац!1. В1д'вмн1 аеро!они мохутъ бути не т!дькн фактором впливу на орган!зм, що викликав зм!ну функцМ, але i свовр!дним методом розшифрувакня деяких ф!з!олог1чних процес!в (Арабадга B.I., 1977, 1991, Ол!йник Я.В., Ваврневвич Я.С., 1986-1993. Кондрашо-ва М.М., 1982. 1983; Дубинський Р.П., 1972: Портнов Ф.Г., 1972).

1он1зуюча рад!ац!я в явйб1льи потугаши факторам вшшву не т!льки на зовн!шнв середовище. В гзгвсму орган1зм! вона выкликав порушення метабол! чних процес!в, що ка?ал1зуються г1дрол!тичними ферментами у тканинах 1 органах твврга, Енасл1док чого спосте-р!гавться феномен, зуиовлекий р1зыши деструктивными зм!нами (Бичейк!на Н.1., 1974: BepcnmiHa е.Ф.. 1S90: Козлов A.A., 1937: Ыалаховеький В.П., 1989). ' . '

Зустр!чаються робота (Мартшчпк Ю.©.,' 1976; Серова A.B., 1964), в яких вказуеться на зннкэння сиэртност! оорсм±нених цур!в при проф!лактичному застосуваш! в!д' sepoioulB.

Мета 1 завдання досл!даення. Кетов наших досл1джеш> було вивчення к!нетичних парадетр!в процес!в г!дрол!зу, як! катал1зугться

фоефатазши тканин СШшх вд»1в, ко п!ддавалися д1! в1д'емно заря-дкених аеро!оы1в 1 рентгвийасысого апром±неяня. Це забезпечува-лось вир!шеншш такая ааддгяь:

1. Встаношти д1апазсн штомо! истнвност! кисло! та лухно! фосфатаз в тканинах 1 ортесвх 01ла щур!в;

2. З'ясувата характер гагсгёу вЛа'сшст аеро1он1в на активн!сть кисло! та лужно! фосфзтаа в р1з232 органах досл!дауваних тварин;

3. Досл1дати чееозу дтаа^ку аайа активност! кисло! та лузкно! фосфатаз в ткетинах 1 ортезм бАиаж цур!в ' п1сдя тривало! д1! в1д'€шю зарлдкшвп Еьро1ск1;

4. Встаиовыти зу1ез ьетагкос?! квого! то лужно! фосфатаз - в ткашшох 1 органах 61еи шлгёв II рентген!вського опрсы±нешш:

Ъ. Вивчите характер поруаень шзгАщоИ шсшвиост! кисло! та лукно! фосфатаз в ткишнах 1 органах ояромЛнеши 01лих щур!в, як! попередаьо п!ддвваякся траваШ аеро1он1зац1!.

Наукова новизна работа, Епэрва винчено вплив в1д'емно заря-даених аеро!он1в на процесс г±дрол!зу. як! катад!эуються кислою 1 лужною фоефатазами, та величину Ку в р!зних тканинах 1 органах тваршшого орган!зму;

- встановлено динам1ку активнсст! кисло! та лужно! фосфатаз та величин Ку в тканинах 1 органах <51лих щур!в п!сля !х тривало! аеро1сн1зац1!;

- показано певну стаб!л1зац1ю активном! фосфатаз та величгш Ку в опром!нених тваринах, як! попередньо Сули п1дцан! 120-хвилинн1й аеро!он1зац11.

Науково-практична ц!нн1сть роботи. Отриыан! результата до-сл!даень мокуть бути використан!:

в) при вивченн! ф1зико~х1ы!чних властивостей та актшзност! деяких катал1тичких пвраметр1в ферглент!в г!дрол1зу;

0) в матер!алах лекц!йних курс!в 01оф1зики, рвд1ац1йно1 б!оф1зики та радЮекологН, к!нетики фермептативнш процес!в: в) при створепн! еколого-б!олог1чних моделей, як! 1м1тують д!ю на б!олог!чн1 системы в1д'емно1 аеро!он1зац1! та 1он1зуючо! рад1ац!!, з котою розроСки рекомендац!й для проф1лэктики та л!кування пг^гыеиевого ураження оргйн!зну.

Публ1кацИ. ilarepta® досл1дж8ш>. no включен! в дисертац!ю, в!дображен! в 12-ти друкованнх працях.

Аггробвц1я робота. Натер!али диеертац11 допов1далиоя на Всесоюзному сиипоз1ум± "Ыехан1зми д!1 !ан!зухзчих випрсяйнювань на структуру ± функцм б!лк±ви (ы.Льв!в, 1986), на VII школ!-сеы!нар! з нейроб!он!ки (ы.Ки!в. 1987), ва ИХ ваукого-техв±чн±й конферен-ц!1 молодих вчених (м.Харк!в, 1988), на Всесоюзна ковференцИ молодих вчених "Совреиенше проблемы органического синтеза" (w.íp-кутськ, 1988), на V Всесоюзн!» 챫ун±верситвтськ1п конференц!! з питань "Биологии клетки" (м.Тб!л!с!, 1987), на VIII Республ!кансь-к±й кснференц!2 "Бионика-89" (и.Кременчук, 1989), на Ы1яреспубл1-канськ!й науково-техн!чн!й конференц!Í "Проблемы азотистого метаболизма" (м.Волгоград, 1990), на Вееукра1нськ!й конференц!У з ф!з!олог!1 ! б!ох!м!1 тварин (м.Льв!в, 1995), на дор!чних нау-кових конференц!ях Льв!вського деркун!верситету ím.í.Франка (1986-1990, 1995РР.).

Впровадавння результат!в досл1дяень. Результата досл!дагень впровадкен! в учбовий процес при читаян! лекцМних курс!в "Б!оф!зика", "Ф!з!олог!я", "Молекуля|®а б!оф!зика", спецкуро!в иРад+ац!йна б!оф!зика", "Инетика ферыентативних процес!ви на кафедр! б!оф!зики та НМБ ДДУ !м. Í. Франка.

Структура i обсяг робота. Дисертац!я окладавться !з вступу, 3 глав, п!слямови, висновк!в, списку л!тератури, додатку. Загальний обсяг роботи 107 cTopteoK. Основна чаотина м1стить 86 стор!нок тексту, 9 малшк!в, 4 охеми, 21 таблица, додаток: 5 табл.. 3 прог-раш.

Матер!ал ! метода досл!дгень. Ексязрдаента нрозодоись на щурах масою 180-200 г.' Для досл!д!в вгкорастовуваяи сароваттгу кров!, тканини печ!нки, селез1нкя, легэШв, сэрця, скздетннх м'я-з!в. Паралельно до когного дссл!ду в контрольных тваркнах визнача-ли та кок показники катал!тичног активное?! кпсло! та луязоТ фосфатаз. Досл!дауван! срганя перфузувала !зотся!чнпм розчЕноа KsCl ггрз температур! в!д 0 до +4°0. Тнарапа яерзо! досл!дао! групи

п±дцавалися д11в!д'ешо зарядее них aepoloniB на протяз! 30 . 60, 120, 180-ти хшлшз. Густина варо!ш!зац!1 становила 5.5-Ю6 в±д'ешш !он±в в 1 см* пов1«ря ва в1дстан! 20 см в±д джерела.

Щур! брадаоя для доол1д!в в!дразу п!оля эак±нчоння д!1 аеро-!ов!в. Друга група тйжоолЩвх таарда - ца Сули щур!, на яких вгишвали рентген!всы2££1 проеушяиа в доз! 258 ыКл/кг. Проби тканин для дославшая СрйЕЛ едрвэ 1, 24. 48, 72 , 96, 120, 168 годин п±сля шрои±нэЕня. В spoтШ грутй досойдеуваш тварин, як! п±ддавалися рентген!вськшу сороайвешгю в доз! 258 иКл/кг п!сля 120-хвилжщо! д!2 В1д'сшах eopoiosiB. Для досл!дкень тканин П1)!д0сл!дши щу|)12" срала чореэ 1, 24 , 43, 72 , 96, 120, 168 годин гйсля опром±нення. Тваргша, ffist «медали четверту групу, н!ддавалися д!2 е!д'сшо2 аэро!ш!згд!2 на протяз! 120-ти хвилин 1 бралгся для доол±д1£ чороа 0,5: 3i б годшх гйсля пригшненвя д!1 1он±в в!д'бдао2 полярное?!. Для досл!д!в використовували надосадкову р!дину гоштенаг!в. Нагону актшшЮть кисло! та лук-но! фосфатаз визнзчела за ызтодаа Еоданського, концентрац!ю б!лка за (Яуретовою раакц!в». Конотаету Maxaanica (Ку) визначали гра-ф!чншл методом подв!£ш2 своротп!х Ееличш, запропонованим Лай-нуц!вероы ! Барком.

Ыатематичну обробку рэзультат!в доал1дйень (М - середне арифметичне; m - отаодартну погибку середнього арифлетичного; 5 -середяе квадратична в!дшленпя; 0у- коеф!ц!ент вар!ац±1; t -коеф!ц!ент Стыадэнта) проводили на обчисдашальному комплекс! ЕОМ СМ-4 за црограмаш на нов! Basio, для побудови д!аграм використовували trporpauy ioxgraf на кош'ютер! IBM PC/AT, а сам текст набранил 1 роздрукований у текстовому редактор! Chiwriter на IBM PC/AT.

РЕЗУЛЬТАТИ доойдашь ТА И ОЕГОВОРЕННЯ 1. Характеристика питшо? сэтивност! квело? та лукно! фосфатаз у тканина; ! органах Д!лих щур!в Анал1з результат!в досл!д!в показав, шо в норм! штона актива!сть кисло! та лухво! фосфатаз найвища в скелетам ы'язах. Дещо ншкчою е активн!сть kjcjioI фосфоионоестеразв в серцевому м'я-з!. печ!нц! та лагенях, луано! фосфоыоноеетерази - серцевому м'я-з!, печ!нц!, селез!нц!. Кизъю&ш показниками активност! кисла фоофатаза характеризуемся в селезЬщ! та сироватц!, лукна -

легенях 1 сироватц! кров! твариз I (табл.1). Лугна фосфатзза

Таблица 1

Штома аюттн1еть (П&) та константа И±хаэл!са (К^) кисло! та лужно! фосфатаз у ткашнах I органах 0±лих щур!в

П * 25

Ортани Кпола фосфатаза Луша фосфатаза

1 Ш. К ПА К

кат-10"'/вал Ш / мл кзт-10~9/ип мМ / мл

тканияи М ± т Н ± га Ы ± а М ± т

Сироватка кров! 1.701 ± ± 0.042 0,0069 ± ± 0,0001 1.876 ± ± 0.017 0,0032 ± ± 0,0001

Леген! 2,169 ± ± 0,081 0.0085 ± ± 0,0002 1,790 4 ± 0,104 0,0050 ± ± 0,0001

Селез!нка 1,888 4 ± 0.050 0.0076 ± ± 0,0002 2.324 ± ± 0,018 0,0048 ± ± 0,0002

Печ!ика 2.487 ± ± 0,071 0,0070 ± ± 0,0002 2.979 ± ± 0,154 0,0027 ± t 0,0002

Серцевнй ы'яз 3.100 ± ± 0,071 0,0080 ± 4 0,0002 2,864 ± ±0.091 0,0035 ± ± 0,0001

Скелетн! м'язи 3.186 ± ± 0.094 0.0046 ± ± 0.0002 3.626 ± ± 0.041 0,0018 ± ± 0,0001

сироватки кров! являв собою суи!ш к±лькох 130фэ1г^2нт1в. Гобто, су-марна фосфатазна актсшн!сть складазться iз антивяоот! 1зофермонту к±стково! тканина, !зофериэяту пвч1шш 2 фосфзтззи тонко! кишки (Комаров Ф.1.. 1976, Баррзт А.Д., 1980).

При вивчекн! к±пз?пкз фвриэнта!швзяж рэапйй. як! катал!зуються кислою фосфатззоэ э тканинах 4 органах, выявлено, що Ку була ыШмельною в скзлегаях н'язах, а в ±еешх тканинах 1 органах л!ддосл1дних тварзп ¡зона иаз б!лъз енсок! покзгютгз (дез. табл.1.). Тут мае м!сце яриродазЗ насл!лок щппцппу ыакс2изл1за-ц!1 активност! ферменту, цо о з1евов±днем до 1нтеясзвност1 штзбо-л!зму. Такий ефект мо&нпвза ян наел1док п!£х!пностеа ш!сту ката-л!тично активних фору, так 1 пцЬгз 1хл5ор4Эд!йеого стану молекул дослШузаннх ферлзнг1в. ПзвпгЗ взяав на пропас иске ката деяке нагромадкення пром!,йШК сполух, ян± г&зиззйть актнш!сть фосфзтаз в досл!дкувашх ткавзшах 1 органах.-

К,, фериеотапшяо! рэакц!2. язгэ катаг&эугалась лугно» фэсфо-

моноестеразоо. Сула вайвнжчою в сквлетних м'язах д1ддосл±да тварин (табл.1.). Де наводить ев хухху, що тут ыае м1сце сте рична в1даов1дн1опг uta актнвшш центром 1 субстратом. Кц фо-сфатазних реакЩв в пяренх!ыатознп тканинах в вищою, що вказуе ж шзьку ферыевт-оуботротну в1дпов1дн!оть.

Значить, у ахтяЕваыу центр! фосфатаз !снуе одна д±лянка, яка зв'язув фосфат, а друг» д!лянка (item спвциф!чна) мае здат-н1сть призднувати до себе решту юхехулв. При д!1 досл1дауваних фосфатаз утворювться apartan фоофордаферыеятна сполука, яка згодои г±дрол!аувться. Ре«кц!я г!дрол!зу фосфорплферыенту в лШтуючоп стад!е® цього процвсу. Qe иозва продемонструвати такою схемою (Фврит Е., 1980) i

í-Qa+R0P0¡B TÍ 2-ffi'RaP0s-E S^*9 H "«Ч«»»? E-0H+HaP0¡

У реакцЦ, so nepeöirae 9 участи jqnaoX фосфатази, дефосфори-лювання проходить вводова н!х opa д!Х гасло! фосфатазн, а л±ы!туючою стадХвв в шв!льнення неорган!чного фосфату Í3 комплексу ферыэнт - продукт (Уестл! Дк., 1972). За умови, коли активн±сть ферменту внзыса, то утворення npoMísHoS сполуки такох коке буш лЬйтуичаю стад!ею. Яйцо ф!з!олог±чна концентрац!я субстрату нижчав!д К^ доя дево! реакц!!, то пром!кна сполука не нагромаджуеться, оск±льки фермент знаходиться переважно у незв'я-заноыу стан!.

Отхе, питоиа активн!сть досл!дяаних наш фосфатаз б!лих щур!в харахтернзуеться органною специф!чн!стх).

2. Вшшв негативно зарядкенях аеро!он!в на питому активн1сть

кисло? та лэтио! фосфатаз у тканинах t органах б!лих щур!в.

Ран!ше було показано, що в1д'елна аеро±он1зац!я вплывав на

активн!сть ферментов (Чижевський АЛ., 1960, М1нх A.A., 1963). Тому зи!ни активноет! фосфатаз í Хх !зоферментних спектр!в в суб-кл1тишшх структурах в тонкими пока знаками . реактивносг! живого

орган!зиу. Кр1м цього, негативно зарядкен! аеро!они д±ють на орган!зи тварин складно 1 багатогранно. Було показано, во в±д'емна

аеро1он!зац1я веде до эм!ни актинност! кисло! та лукно! фосфатаз. Врщ иьоыу в!дзначаеться сувора ±ндив!дуальна реакц!я кожного

органу 1 ясаннни на тривал!сть д!1 цього фактору. Таким чином,

30 хв аеро!он!зац!я тварин призводала до значного зростання (в±д-

носно нории) активност! кисло! та лужно! фоофатаз у окелетних та серцевому ы'язах, печ!нц!, селез!нц! (рис. 2.1. А, Б ). Ц± тка-нини ложна в!днести до середньо! лаб!льност! в!дносно д!1 цього фактору. Б!льш високочутливши в сироваткакров! ± тканини легень. В них активн!сть фермент!в п!сля 30 хв впливу негативно заряджених aepoioHiB перевищувала норму на 16-45*. Тут мають м!сце нервинн! реакцН органу на частинки 1он!зованого пов!тря. як! ыожуть вступати у склада! взаемодН з розташованими на поверхн! тканини молекулами. Через 120-180 год. н!сля ашшву в!д'ешо! аеро-!он!зац!! на орган!зм щур!в 8ктивн!сть досл!дхуваних фоофатаз у легенях, сироватц! кров!, печЬщ!, оелез!нц! зюшувалась або була на р!вн! норми (р>0,99). Молишво, що зм!на активност! лужно! фосфатази в печ!нц! щур!в п!сля впливу в!д'вмно1 аеро!он!зац!1 залегать в!д синтезу 11 в печ!нц! ! приводить до п!дшщення або зниження активност! в сироватц! кров! внасл!док пошкодаення !зофермент!в печ!нкового походження. Високою збер!галась актив-н!сть фоофатаз у серцевому та скелетних м'язах, тому що н!сля довготривало! д!1 аеро!он!зац!1 зм!щення в ф!зико-х!м!чних, функц!ональних влястивостях тканин залишалась з«!неними.

При д!1 !он!в в1д'емного знаку на протяз! 30 хвилин К^ фос-фатазних реакцН зменшувалась. Цэ пояснюеться п!двищенням зв'язку фермента з субстратом. 120 - 180 хв д!я цього ф!зичного фактору на тварин, Kj4 ферментативних реакц!й, як! катал!зувались кислою та лукною фосфатазами в досл!дауваних тканинах ! органах зростала. У цих випадках К^ зб!льшувалась, спор!днен!сть ферменте до субстрату послаблювалась. Лртускаемо, во зв'язуванвя !з субстратом в!дбуваеться на поверхн! мембранозв'язано! фосфатази. Цей ефект пояснюеться !он!зац!ею молекула водя, зв'язано! з !оном металу. При низьк!й концентрац!! субстрату такай шхая!зм приводить до п!двищення ймов!рност! дкфуз1йно-л!м1товазого з!ткнення субстрату з активним центром ферменту.

Виходячи з результат!в досл!д!з, ввапаемо, що вплив в!д'ем-нозаряджених аеро!оя!в на фериантативн! скстеиз ткашш ! оргап!в може бути як прямим, так ! непрямпм. В основ! Coro легать перезарядка б!лкових глобул, а такой в ход! эеро!оя!ззц!5 оупероксид-1он!в (0*) та в!льних радикал!в ОН"! HOj, тобто з внесениям в систему додатково£ енерг!! (Вартаяян Л.С., 1992).

А Б

Ркс. 8.1. Валслн1г12> пигомо! актиЕнаст! кисло? (А) та лулко! (3) фсс£а~аз ткаяпк 1 органхв 01ш щур!в в1д часу д11 в!д*емких

аеро!он1в.

оХ О" НОд Ь но^ наоа-» са'+ ОГ^А0 -» ОН'^1 0Н~-*С На0

Не ыоже вшшвати на конформац!йний став, стуктуру та властивост! активних центр!в г!дрол!тичшх фермент!в тканин ! орган!в тварин, як! були поддай д!1 в!д'ешо зарядаених аеро±он1в. . При цьому аеро!он±зац1я полегшуе ксашевсац1ю заряд!в на фосфат! та нуклеоф!льну атаку г!дроксально£ груш серину.на фосфор. Аеро±они сприясть утворению збудаених молекул ферменту, як! передають свою енерг±ю б!олог!чнш субстратам. Зкиження активност! фермент!в наступав за рахуяок порушення конформац±йного стану бШкових молекул ензим!в внасл!док перезарядки б!лкових глобул. Тому е ймов!рним гуыоральний иехан!зи д!1 в1д*ешо зарядаених аеро!он!в. Перезарядка б!лково1 глобули ферменту ыоже наступити завдяки тканинного електрообм!ну, що проявляемся на початкових етапах розвитку реакц!1-в!дпов!д± на д!ю аеро!он!зац!1. Не виключаеться можлив!сть впливу аеро!он!в безпосередньо через нервову систему, що пояснюеться зм±ною октиввост! катал!тичних центр!в фосфатаз при 1х д!1 на орган!зм тварин.

От*е, допускаемо, що зы!на активност! г!дрол1тичних фермент!в в тканинах 1 органах щур!в при д!1 аеро1он!зац!1 в!дбуваеться за допомогою як прямого, так 1 опосередкованого (через нервову та гу-моральну систею) мёхая1зму. Кр1м цього, негативно зарядкен!

аеро1они вшщвають sa процаси, як! ведуть до розвитку стану не специф!чного збЬгьшення шору б!осистем.

3. Динам!ка питоыо! активност! (ПА) кисло! та лзйшо! фосфатаз в тканинах 1 органах б ¿лих щур!в Деля 120-хвилинного вшшву в!д'еыно заряджених аеро!он!в Безпосередньо п!сля 120 хваеро!он!зац!1 тварин активн1сть досл!дауваних фермент!в була п±двищвноа т!льки в сироватц! кров!, а в легенях - зниженою. Зм±на штомо! активност! луяно! фосфатази сироватки кров! та легень мала протаявший характер.

Встановивши зм!ни активност! г!дрол!тичних ферыент!в тканин ! орган!в тварин, викликан! в!д'вмною аеро!он!зац!ею, поставили зав-дання простеиити зы!ну !х активност! п!сля пришнення д!1 цього фактору. На основ! представлених давих проанал!зували активн!сть обох фосфатаз. Через 1 год п!сля 120.ib вшшву негативно заряд-жених реро1он!в активн!сть кисло! фосфатази зростав, в той час як лужно! аменшуеться в ус!х тканинах 1 органах (кр!ы легень) п!ддосл!дних тварин (рис. 3-1. А.Б). Мозыгаво, ца зв'язано з там, до тканини легень в високочутливими до д!! в1д'смно! аеро!он!за-ц!1. Тому ввакаемо, цо це мохе слуштн певниы показником ф!з!оло-г!чно-б!оф!зичного стану цього органу щи вм!н! активност! луаио! фосфатази. Через 3 год п!сля тривалого вшшву негативно зарядкених аеро!он!в на тварин активн!сть гасло! фосфомоноестерази зменшилась у сироватц! кров!, селезйц!, печ!нц!, серцевому м'яз!, а в ¿шлих органах залишлась п!двшеною. Чэрез 6 год (в таких же уыовах досл!ду) виявили зннкевня активност! досл!дкуваних ферыент!в в ус!х тканинах t органам, xpiu скэлэтшп ы'яз!в. Що стосуеться луяно! фоофатазй, то аэтшш!сть фэрмэнту через 3 год послабилась у сироватц! кров!, дэгевях, скэжатних ы'язах. В !шза тканинах активн!сть цього ферменту була Шдажонои. Чэрэз 6 год п!сля вшшву аеро!он!з2ц!1 актпзн!сть луию! фефзтаои знизилась у ве!х Таким чикей. активец!я г!дрол!тачЕйх фзрыант!в з!д'ешю зарядйениш аерЫошзгя когга розгладага яя не спецяф!чну адаптацИну роавдйз opraalsay на ял!т2знсну 1 Issax р!внях.

OTse, функа!ональн± sate!, зв'язаз! з порувепняи активност! фосфатаз в тказзнах аэро1он1зо2ша теаргш, спостер!галкся на протяз! 3-6 год Шсдч зекЗвчзння шлшу цього фактору. Цэ вказув. що д!ю негативно зврздзэнах ееро!он!в иоеяз використевувата як

Риз. 3.1. Залами сть питомо! активност! клало! (А) та лу.ч^о; ГБ) фссфзтаз в тканинах 1 органах б1л:к щу-р^а н:д часу пгслл ' а20-хв:1л::кно1 дЛ в^'емнкх аеро1сн12.

сильный фактор ф!зичного вшшву на метабол!зм орган!зму.. За допоыогою методу в±д'емно1 оеро!он!зац!1 е мокливим зм!нювати стан ферментативних систем л!зосом ± тим самим вшшвати на лроцеси катабол!зму у кл!тинах. Шд 1х впливом фосфатази можуть г±дрол±зувати макроерг!чн! сполуки (нуклеотидтрифосфати). Кр±м цього, аеро!он!зац!я може стимулзовати енергетичний обм!н. Не виключено, що в цих процесах в!дведена певна роль такой зм±н± коло!дного стану макромолекул б!опол!мер!в, зокрема ферментов.

Виявлено, то К^ реакц!й, як± катал!зувались кислою та лужною фосфатазами, в тканинах 1 органах С!лих щур!в зб!льшуеться в!д-погйдно !з зменшонняы активност! фермент!в. Тобто, зииження активност! фосфатаз у тканинах ! органах п!ддосл!дних тварин моке Сути результате».! п!двищешя ймов!рност! швидкого утворення фермент-субстратного комплексу. Це св!дчить, що в цьому вкладку в даних умовах досл!ду спостер!гаеться насичення фермента субстратом.

Таким чином, зм!ни активност! досл!джуваних фермент!в в тканинах ! органах п!сля припикёння 120 хв аеро!он!зац!! на оргьн1зм теплокровних тварин розвиваються неоднаково в час!, у 5 .ад¿-к:ост! в!д ф1з1о.тог1чного, б!ох!м!чного стану тканин ! наявних

в них ферментативних систем.

4. Питома активн!сть кисло! та лукно? фосфатаз в тканинах

1 органах б!лих_щур!в п!сля рентген!вського опром!нення Вплив рентген!вського випром!шовання в доз! 258 мКл/кг, призводив до зм!ки питомо! активност! кисло! фосфатази у сиро-ватц! кров!, легенях, селез!нц!, печ!нц!, м!окард! та скелетних м'язах (рис.4.1. А). На першу добу активн!сть кисло! фосфатази зросла в ус!х тканинах 1 органах. Под!бне явище спостер!гали в п!зн!ш! строки п!сля д!1 цього фактору. Нижчою була в!д контрольних величин активн!сть кисло! фосфатази в м!окард! через 168 год п!сля вшшву !он!зуючих випром!нювань. У цьому процес! спостер!гаеться фазов!сть у зм!н! активност! цього ферменту: загальний характер цього ефекту под!бний, але неоднаковий за часом. Допускаемо, що це явище пов'язане з р!зною прониклив!стю л!зосомалышх мембран тканин 1 орган!в теплокровних. Активн!еть лужно! фосфатази (рис.4.1. Б) була максимально високою через 1 год п!сля опром!нення в сироватц! кров!, через 24 години - в печ!нц!, а через 48 годин у селез!нц1. В 1нш! пром!кки часу п!сля вшшву !он!зуточих випром!нювань на тварин активн!сть лужно! фосфомо-ноестерази в сироватц! кров! та паренх!матичнй£ тканинах дещо знижувалась. Це зв'язано з пенною реакц!ею тканин ! орган!в живого орган!зму, а такок, як результат безпосередаьо! д!! рад!ац!! на кровотворн! органа. В тканинах легень п!сля опром!нёння орган!зму виявлено максимальне п!двищення активност! цього ферменту через 72 години. Тобто, циш результатами п!дкреслено, що перша фаза зм±н стану тканин розвиваеться в перл! три доби гостро! стад!! променевого ураження. Надал! акетйн!сть лужно! фосфатази дещо знижуеться, що пов'язане з проявом деструктивних зм!н ! "в структур! тканин та орган!в иур!в. Максимальне п!двищення активност! цього ферменту спостер!галось через .24 - 48 год у скелетних м'язах та м!окэрд!, а через 168 год - було м!н!малыпш. Тагам чином, зм!на активност! фермент!в в!дбуваеться внасл!док взаемод!! 1х макромолекул з актившмй продуктами рад!ол!зу води, що !г;~./е взаемод!» фосфатаз. Враховуичи, ' що певну роль в!д!грае геометра ! електронний стан активного центру ферменту, то вважаемо, що структурн! порушення, як! виникають в процес! !он!зац!!,можуть посидювати взаемод!в фермзнту з субстратом. Про це св!дчить

^'.С'-.л

V

............Е-;::» 4.1»Литсма-акгабнАсть вз-лукнэ-1-«.(Б)

{.гс^згаг б тканинах 1 органах бадих щур!в п:?ля рентген1вськсгэ

опрс^:;:еняя .

зниження Ку. Отже, допускаемо, ■ що зм!на активност! фосфатаз проходить таким чином: у першу чергу в!дбуваеться зб!льшення проникливост! мембран, що приводить до п!двищеннаго доступу Фешенту до субстрату, розтатованому не т1льки на поверяя! мембран, але 1 в порах вбо 8 в б!льт глибоких стуктурах б!омембран. Динам!ка зм!н активност! фосфомоноестераз обумовлена зм!ною конф!гурац!Г мембран п!сля опром!нення. яке приводить до конформац!йних перебудов р!зних структур ферменту, що в свою чергу до зм!ни його активност!. Звернено увагу на те, що значн! зм!ни активност! фосфатаз у швидкообиовляючих тканин, реакц!я 1х на опром!нення багато в чому под!бна до реакц±й, як! спостер!гались у малообновлюючих. Для досл!дауваних тканин характерний пов!льний розвиток променевого уракення при данхй доз! рад!ац!1. При цьому слабе виявлення рад!ац!йного ураження не можна зв'язувати з особливою рад!орезистентн1стю цпх тварин, так як ус! вони пошкодкуються при р!зн!й тривалост! часу п!сля д!1 рентген!вських прсмен±в.

5. Характеристика питомо? активност! (ПА) кисло? та лужно! фосфатаз в тканинах ! органах опром!нених рентген!вськими променями б!лих щур!в, попередньо п!дданих 120-хвилинн!й аеро!он!зац!1

Нами встановлено, що вплив негативно заряджених аеро!он!в може зм!нзовати характер прот!кання ферыентативних реакц!Й та ряду б!ох!м1чних, б!оф!зичних процес!в. Не дивлячись на це, що вказузться на позитивний вплив в!д*емних аеро1он!в на стан ссавц!в, даних про д!ю цього фактора в присутност! !он!зуючо? рад!ац!1 ми не зустр!чали в!дносно фермент!в. В зв'язку з тим, виникае питания про моклив!сть застосування аеро!он!зац!1 як рад!опротектор, не вдаючись до х!м!чних д!й. Проведена aepoloHi-зад!я перед опром!ненням викликала неоднозначний ефект. Залекно в!д часу опром!нення, типу орган!в тварин мали м!сце як посилення так ! послабления активност! кисло! та лужно! фосфатаз. Так наприклад, п!сля 120 хв в!д'емно! аерр!он!зц!1 з наступним рентген!вським опром!ненням в доз! 258 мКл/кг тварин активн!сть кисло! фосфатази зникувалась на 20% через 1 год. П!сля впливу !он!зуючих промен!в на аер01он!зованих тварин активн!сть цього ферменту зменшилась у сироватц! кров!, селез!нц! ! складала через 24 год - 189£, через 48 год - 20835, через 168 год - 158% в!д контролю (10056). На фон! в!д'вмно1 аеро!он!зац!1 активн!сть яко! знизилась на 123, 543. 4%. Активн!сть каело! фосфомоноестерази в серцевому м'яз! через 72 год становила 8556 в!д контролю. У пор!внянн! э результатам п!сля рзд!ец!йного впливу на тварин знизилась на 59*. Близькоз до контролю виявилась активн!сть ферменту через 48 год у сквлетнзх ы'язах п±еля впливу !он!зуючих випром!нювань на аеро!он!зованах тзарин (рио. 5.1. А,Б). В !нших чаоових !нтервалах активн!сть цього ферменту в ycix тканинах '! органах була васокоо. Исзлнво. езсоеяй KJíct кисло! фосфатази в тканинах в як!йсь ulpl irás» бутй в!добраганням стану л!зосомальних мембран цих тканин п!сля впллву Ф!зечеих фактор!в на орган!зм тварин.

Активн!сть лузшо! фоофзтазп знизилась в ycix тканины i органах кр!м серцевого »а скелетних ы'яз!в, в середньому на 59% через 1 год п!сля опром!нення аеро1он!зованих тварин (рис.5.1. Б); через 24 год в печ!нц! послабилась на 47Й,серцевому м'яз! - 20%, а через 48 год - в сироватц! кров!, паренх!латичних тканинах та

А Б

Рис.Б. 1. Пктс-ма активность кисло! (А) та лужно: (Б) фосфатаз

в тканинах 1 органах 61дих щурхв п1сля 120-хвидиннс"1 ли в1д'емяи>: аероюн1в 1 н&сгулного ренггинзського ог.рс!.ииеаня

оерцевому ы'яз! в середньоыу на 20-64&. На п'яту та сьому добу актнвн!сть ферменту знизилаоь в сироватц! кров!, а в оерцевому м'яз! буме вахче нории. В !нших 1нтервалах спостереження за зм!ною активност! ферменту виявили його зроотання. Таким чином, ми спостер!гали деякий рад!опротекторний ефект в!д'емно! аеро!он1-зац!1 при зм!н! активност! досл!дкуваних фермент!в у тканинах ! органах сшром1нених аеро!он!зованих тварин. Причому, таку рад!опротекторну д!ю ми зауважили в р!зн! сроки п±сля опром!-нэння (на фон! аоро!он!зац!1) та чутлавост! до д!1 рад!ац!1 тканин. Зв!дси вишшвае, цо д!я асро!он!в з наступили опром!ненням тварин могэ в!дпов!диш1 чином регулговатп вктивн!сть фосфатаз. Таку захисну роль мозгна частютво поясните за рахунок рекоыб!нац!й, як! виникають п±д влливш в±д'еших &еро!оп!ь та !он!зуючо! рад!ац!1, под!бно до того, як це мае ы!сде прп взаемодН радикал!в токофсрол!в з' в!льюаах радикалах® води. При рентген!вському опром!ненн± тварин спостер!гався феномен, эуыовлений р!зкими деструктивными процессия, а попередкя ееро!ся!зац!я зменшувала згубну д!ю рад!ац!5Е на активы!сть фосфатаз. Необх!дко зазначити, що в угловах описаних експэргшенг!в не спостер!галося загибел! п±ддосл!днкх тварин, в цей час як ревтген!вськ0 опром!нэння без попередоьоХ аеро!оп!зац!£ кликзгзло загпбзль б!льзэ 5СЙ тварин.

Анал1з зи±н к!нетичних параметр!в ферментативних процес!в, таких як питомаактивн!сть фермент!в та К^ показуе, що !снуе ймов!рн!сть виникнення стуктурних зм!н, як! вшшвають на активний центр, еле не перешкодхають взаемод11 ферменту з субстратом. Утворення такого комплексу регулюеться швидк!стю дифузИ субстрату до поверхн! ферменту. Один або дек±лька ланцюг!в ферменту активно можуть брати участь в утворенн! комплексу з субстратом за рахунок îohhhï, г!дрофобних або ковалентних зв*язк!в. Зм1на активност! фосфатазно! реакц!! може бути такох насл!дком росту або спаду числа з!ткнень ферменту !з субстратом ±з-за велико! густини субстрату на поверхн! молекули ферменту. Отхе, вплив 1он!в в!д'«много знаку на тварин п!даищуе резистентн!сть орган!зму до д!1 негативного фактору зовн!шнього середовища.

Висновки

1. Питома активн!сть фосфомоноестераз в сироватц! кров!, легенях, селез!нц1, печ±нц!, в серцевому та скелетни1 ы'язах в!др!зня-еться ! вар!юв в мехах в!д 1,701 ± 0,042 до 3,186 ± 0,094 кат/мг (для кисло!) та в!д 1,790 ± 0,104 до 3,626 ± 0,040 кат/мг (для лухао!).

2. В!д'емна аеро!он!зац!я зумовлсвала як пряму, так ! опосередко-вану д!» на переб!г реакц!Я, як! катал!зувалися кислою та лух-ною фосфатазами .

3. Тридцятихвилинна д!я негативно заряджених аеро!он1в на орган!зм б!лих щур!в вшишхала зростання активност! досл!дхуваних фер-мент!в в ус!х тканинах ! органах, К^ при цьому зменшувалась: довготривала в!д'вмна аеро!он1эац!я (180 хв) обумовлювала

*знихення îx активност!, однак Ку про цьому зб!льшувалась.

4. Активн!сть кисло! фосфатазв п!сля 120 хв д!! негативно заряджених аеро!он!в через 3-6 год - зыеншилась у сироватц! кров!, серцевому м'яз! та паренх!матичних тканинах, лухно! фосфатази - знизилась в сироватц! кров!, легенях, скелетних м'язах, Кц - при цьому зростала.

5. Зм1ва активност! кисло! та лухно! фосфомоноестераз п!сля влт.'ву в!д'ешо! аеро!он!зац!! розглядветься як неспециф!чна адапта-

ц!йна реакц!я орган!зиу на р!зних р!внях його орган!зац!!.

6. На початкових етапах п!сля рентген!вського опром!нення (1-48 год) в доз! 258 мКл/кг активн!сть кисло! та лукно! фосфатаз зростала, а Ку - зменшувалась; через 96 - 168 год 1х активн!сть дещо знижувалась в деяких тканинах ! органах тварин.

7. Тривала в!д'еша аеро!он!зац!я тварин перед опром!ненням 1он!-зуючою рад!ац!ею проявляла рад!опротекторну д!ю, стаб!л!зу-ечи акгивн!сть фосфатаз в тканинах 1 органах С!лих щур!в.

Список друкованих првць по тем! дисертац!?

1. Ваврисевач Я.С. Пор!вняльна характеристика катал!тично! активност! фосфатаз тканин i орган!в б!лих лабораторних щур!в /В!сник Льв!в. ун-ту. Б!оф!зика складних систем ! процес!в регуляцН. Вип.20, 1990. сер. б!олог. - С.34-38.

2. Ваврисевач я.С., 0л1йник Я.В. Активн!сть фосфатаз у тканинах б!лих щур!в при д!1 !он!зуючо! рад!ац!1 1 в!д'емних аеро!он!в / В!сник Льв!в. ун-ту сер. б!ол. Вш. 22. "Механ!зми б!олог!чно! д!! !он!зуючо! рад!ая!! та екстреыальних фактор!в. 1992. -С. 69-72.

3. Ваврпсевич Я.С. Скорость фосфатазноЯ реакции сыворотки крови и ткани внутренних органов при воздействии отрицательных авроионов / Проблемы патологии в эксперементе и клинике. Труды ЛДМИ. Тем XI. Львов. 1989. -С.134-135.

4. 0л!йник Я.В.. Ваврисевич Я.С.. Грешок Ц.Б. Характеристика активност! альдолази 1 фосфатаз у тканинах опром!нених б!лих щур!в / В!сник Льв!в. ун-ту. Ые1ан!зми б!олог1чко1 л!! рад!ац!1 та !нших екстреыальних фактор!в навкодишнього середсвиша. Вип.23. 1994, сер.б!ол. -С.52-57.

5. Ваврисевич Я.С.. Олейник Я.В. Физико-химическая игодгфикащм фосфатаз / Тез. докладов, 9-U ноября, 1988 г. Всесоюз. конф. молодых ученых. "Современные проблемы органического синтеза". Иркутск, 1988. -С.183-189.

6. Ваврисевич Я.С., Олейник Я.В., Еилан Н.С., Тюлькпна Т.Е. Характеристика каталитической активности фосфатаз тканей белых крыс при воздействии отрицательных авроионов / Труды 4.II. V Всесоюз. межуниверситетская конференция "Биология клетки", 16-21 ноября, 1987, г.Тбилиси..- Тбилиси. 1937. -С.904-905.

7. Олейник Я.В., Ваврисевич Я.С. Метаболическа активность трансашшаз тканей белых- крыс при воздействии отрицательных аэроионов / Тез. докладов. . Межреспубликанская научно-техническая конф. "Проблемы азотистого метаболизма", Волгоград, 1990. -С.58.

8. Олейник Я.В., Ваврисевич Я.С. Кинетический анализ воздействия отрицательных аэроионов на ферментативные системы / Тез. докл. VIII Республиканская конференция. Бисника-89. Кременчуг, 14-16 ноября. 1989. -С.119.

9. Олейник Я.В., Ваврисевич Я.С. Характеристика каталитической активности фосфатаз при воздействии отрицательных аэроионов на организм животных // Респ. науч. конф. Львов, ун-та. Секция Сиол. наук. (Львов, 9-14 февраля. 19S7); Тез. докл. -Львов, 1989. - С.66-67. Деп. в УкрНИИНТИ 6.02.89. Ж16.

10. Олейник Я.В., Градок М.Б., Ваврисевич Я.С. и др. Исследование физико-хишческих и функциональных свойств белков тканей и органов облучения животных при воздействии отрицательных аэроионов // Тез. докладов. Всесоюзный симпозиум "Механизмы действия ионизирушего излучения на структуру и функции белков". (25-27 ноября 1986 , Львов). - Пущино, 1986. -С.62-63.

1Í. Ваврисевич Я.С. К±нетичний анал±з д1! в1д'емних аеро1он1в та наступного рентген!вського опром!нення на ферлентн! системи // Мат. 1-го з'1зду Укр. б!оф1зичного товариства 20-24 червня 1994. -KKÍB, 1994. -С.49.

12. ОлШшк Я.В., Градюк М.Б., Ваврисевич Я.С. Характеристика активност! лактатдег1дрогеназа, креатинк±нази, а-ам±лази. альдолази í фосфатаз в тканинах б±лих ntypíB при д!£ Bia* емких aepoloHÍB // Матер1али конф., 24-25 с!чня, 1995. Всеукра!нська конф. з ф!з1олог11 t atoztutl твариэ. Льв1в. 1994. -С.101.

Ваврисевич Ярослава Степановна.

Кинетические параметры фосфатаз тканей н органов облученных крыс после воздействия отрицательных аероиовов

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических неук по специальности 03.00.04 биохимия. Институт физиологии и биохимии животных Украинской академии аграрных наук. Львов, 1995.

Резюме

Изучено влияние отрицательных авроионов, иокизирунхцей радиации, а также совместное их воздействие на кислую и щелочную фоофатазы тканей и органов бе.ь.х .крыс в определенном временном диапазоне. Установлено, что 30-ти минутное воздействие отрицательно заряженных аероионов не организм крыс вызывало повышение активности ферментов у всех тканях и органах, причем f^ при етоы уменьшалась, продолжительная аероионизация (180 мин) снижала удельную активность исследуемых энзимов, в то время как Кц- увеличивалась. Отрицательная аэроионизвцкя оказывала как прямое так и опосредованное воздействие на прохождение ферментативных реакций, которые катализировались гидролитическими ферментами, и тем самым влияла на общую картину метаболизма в организме. Впервые показано, что активность кислой и щелочной фосфомоноэстераз после 120-ти минутной авроионизации через 3-6 часов изменялась не одинаково во времени и чувствительности тканей к атому физическому фактору. Считаем, что такое изменение кинетических параметров исследуемых ферментов после влияния отрицательных аэроионов - это неспецифическая адаптационная реакция организма на резных уровнях организации теплокровных. На начальных этапах после воздействия рентгеновского облучения (1-48 часов) в дозе 258 ыКл/кг активность фосфатам возрастала, а через более продолжительное время наблюдения снижалась во всех тканях, и органах животных, хотя в некоторых случаях оставалась выше нормы. Соответственно изменялась и К^. Впервые было обнаружено, что ионы отрицательного знака заряда с последующим влиянием ионизирукщего излучения на организм животных, проявила радиопротекторный эффект. В таких случаях аероионизация предотвращала повышение активности

фосфатаз в тканях н органах белых крыс, вызванной влиянием рентгеновских лучей. Считаем, что отрицательно заряженные авроконы стимулировали ферментативные процессы в ткаия1 и органах, и тем самым препятствовали развитию патологических изменений в организме животных.

Yaroslava Vavrisevich

Kinetic Parameters of Phosphatases of tissues and Organs of

Irradiated Rats after the Influence of Negative Aeroions

Master's Thesis (biological sciencea), speciality 03.CO.Qi biochemistry. Institute of Physiology and Biochemistry of Animals, Ukrainian Academy of Agricultural Sciences. Lviv, 1995.

Summary

The influence of negative aeroions, ionizing radiation and their combined effects on the acid and alkaline phosphatases of tissues and 8rgans of white rats in a certain time range has been studied.

It was ascertained that 30 zainuts Ichg influence of negatively charged aeroion3 on rats' organism caused the rise of enzyme activity in all tissues and organs and the decrease of Кя; a longer aeroionization (180 min) reduced the specific activity of enzymes while K^ increased. Negative aeroionization had a direot as well as an indirect influence on the course of enzyire reaotions which were catalysed by hydrolytic enzymes and In this иау it influenced the whole picture of mstaboliesa in the organism. Рог the first time it m shown that the aotivity of acid and alkaline phosphomonoesterases after 120'iiiin aeroionozation changed in 3-5 hours not equally as to the time and senBetivity of tipsues to this physioal factor. We consider that this change of kinetic parameters of епгуиез after the influence of negative aeroiones Is a non-specific adaptation reaction of organism on different organization levels of warm-blooded organiem. On initial stages under the influence of P.Sntgen irradiation (1-48 hours), the dose 258 mKl/kg, the activity of phosphatases increased, but in a longer period of observation it v?as reduced In all tissues and organs of animals, though in soma oases it remained above the

norm. К changed accordingly. Рог the first time it was discovered that- ionee of a negative charge followed by ionizing radiation on animalB* organism showed radioprotective effect. In such cases aeroionization prevented the rise of phosphotase activity in tiDBUeB and organs of white rats from X-rays influence. It may be ooneidered essential that negatively charges aeroions stimuiated the ensymatlo prooesses in tissues and organs and thus prevented thQ development of pathological changes in animals organism.

Ключов! слова: кисла та лухна фосфатази, в!д'смня аеро1он1зац1я, 1он1зуюче шшром1нювання. константа Михаел1са, ткякини 1 органи тварин, активн!сть Фермент1в.

Пшписапо до дружу 33.05.95. Формат 60*84 1/lá. Ярус офсетммйи Пашр яру к, N? I. Ум. друырськкх ар* у azi» i. Тираж 100 прим. Зам. 2416.

290000, Стсфзннка, 11. "Облает хнкхксы друкарн*".