Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Изучение компонентов МС-гибридов сахарной свеклы с целью повышения их семенной продуктивности

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Изучение компонентов МС-гибридов сахарной свеклы с целью повышения их семенной продуктивности"

од

"7 5

1НСГЛТУТ ЦУКРСЯК БУРЯК1В УААН

Ка правах рукопису БОРйК1ВСЬККЙ Иикола Григорович

ВИВЧЕННЯ КОИПОНЕНПВ ЧС Г1БРИД13 ЦУКРОВИХ БУРЯК1В 3 НЕГОЮ П1ДЕИЩЕННЯ IX КАС1ННЕВ01 ПРОДУКГИВ1ЮСТ1

05.01.05 - селекщя та нас1вництво

Автореферат дисёртацИ на здоСуття .-»"углового ступвня кандидата с Iльсъког сспол>1их наук

КИ1В - 1995

Дисертац1ею е рукопис.

РсЭота Еиконана б лабораторП селекцП Центрально! селекщйно-генетг.чно! станцп УААН на лротяэ1 1978-1993 рр.

Науковий кер1вник - доктор б!олог1чних наук, проф. Балкоз 1.Я.

0ф1ц1йн1 опоненти:

Доктор сидьськогосподарських наук, проф. Г1гСулл1н Н.Г. Кандидат с1лъськогосподарських наук Грицик М.С.

Провадна орган1зац1я - Уманський сгльсьгагосподарський

1нститут

Захист дисертацп в!дбудеться "25_" кв!т

на гас1данн1 спещал1зовано1 вчено'1 ради при 1нститут1 цукрових 6уряк1в УААН

252110 м.Кшв, вул.КлШчна, 25

3 дксертащБю мокна ознайоштися у б1бл1отец1 Оститу ту, Кшв, Еул.Кл1н1чна,25 (другий корпус).

Автореферат роз1сланий "_

.1595 р.

Вчений секретар спе1цад1аовано1 ради

о. п. ыжш ець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теш. Перехад до селекци ЧС г1Сри-д;в рсгд1льнспл1дк!1х цукрових буряк!в спричинив появу проблем, зв'язаних пера за ьсе а нас1нницькою роботов: сбережениям висского ступеня розд:лъкопл:дкос?1 та покращекня пос1в-них та ф1в;-:ких яьхстей назгння (величина та форма плоду, енерПя та схож 1стъ).

Впровадження у зиробкицтво дипд01дних та трипл01дних г1Срид1з на ЦЧС-&"нов1 ускладковться значнаи ьцрою мглким нзгпнкям них £сры: ва 1 с:-гухтехнслог1ею в1дходи складаитъ 50-60^, негва-».аючи на те. 2.0 касания маять хорош пос!вн1

якост1.

Велика значения при одержзнн! високояклсного нас1ння мае вир1внен1сть посевного матер1алу, яка досягавтъся в пронес! оирсики нзсхекя под1лом ix на Фракщь Проте виргвне-нюгь мсдна п1декеити 1 селекщйнкы шляхом в процес1 ство-ренкя лхнхк и-типу та ¡х ЧС-аналог1з.

Мета 1 газдання дозлхджегь. Мет еж наших досл!джень було'гизчлти С1олог1чк1 ссоблизост! ЧС фэрм та л!н1й 0-тйпу, а таксх багатонаспкних компонента г16рид1в Ш1лейний та Укра1нський ЧС 70 за гссподарсько-шнними ознакаги в метою шдзищення 1х нас1нг:ево1 продуктизкаст1.

На основ1 крапцзх потсмотв та продукгпв 1ндив1дуалъних добор1в формувалн суперел!ту ЧС форм та лШй 0-тгату.

Особливу узагу ЗЕертали на так! показннки:

- типи нас!нник1в,_ к1лък1сть пагон1в, ступ1нь обнасх-некня, маса нзткня з одн1б! роолини;

- величина плоду та пос!зн1 якосп з врахуванням 1нди-

-'г -

в1дуально1 та групово! мхнливсс?! маси 1000 плодхв;

- енерг!я~та схсшстъ насгння у р!зних труп h3Cíhhhkíb, що в1др1эняються за масою 1С00 плод1в;

- польова cxoAicTi, та проростання нас1ння при понижених температурах.

Новизна та практична значишсть досл!джень. За резуль-та тами досладжень Сула встановлека висока хндиз1дуальна м1нлнв1сть ЧС форм та лШй 0-типу, компонент1в гчбрида КШлейний, Украшський ЧС 70 та 1нших на протяз! восьми поксшнь за основними б1олог1чними ознаками нас1нникгв: íx rafiiryoy, щ1льност1 обнас1нення, маси 1000 плод1б, схожос-tí нас1ння. Обгрунтована господарська щнн1сть нас1нник1в з р1зною величиною плода i р1зним 'ix га01тусом.

Практична щшпсть досл!джень полягав в покращеюй за масою 1000 плод i в ЧС форм та лШй 0-типу в npoueci íx pen-•родукування.

Вид1лен1 нов i л1нП О-типу та ЧС форм з високою hkíctio-HaciHHH, продуктивним типом нас1ннига.в, hkí використовуються в селекщ иному ' npoueci. На ochobí рекомендащй автора ве-деться п1дтримуюча селекция в .npoueci вкропування насгння суперел!ти компонента в гхбридав.. За участю автора створен! Пбриди КМлейний, Укра'1нський ЧС 70 та iinni.

. На захист виносяться так! ochobhí положения:-

- для лШй О-типу та íx ЧС аналогов характерней широкий спектр модиф1.кац1йно! м1нливост1 господарсъко-щнних оз-нак,- яку кеобх1днс викориотовуьати в npoueci селекцп та на-с1ннидтва; ' •

- зменшення маси 1000 плодiв не впливае на ироду ktjíbhí HKOcxi пбрнда;

- в процес1 селекцП дицлъно ощнювати схоаисть перс-пективних нсмер1в при понилен1й температур!.

Дисертантсм особисто викснан1 вс! сблхки, спостереження та аналоги.

Результата прсведених дослхдленъ допов:дали на респуб-Л1канськнх нарадах по наспншщтву г1брид:Е на стерильн1й основ! (Улъян1всъкий цукрскомС1нат, - К1рсвоградс1>ка обл., 1961 р. , . Салив1нк1всъкий радгосп, Ки'1вська сбл.. 1982р.), представлен: у хср!чких зв!тах станщ! (1973-1993 рр.) апробсвач! на наукоьэ-технхчних нарадах Селекцентру та Вче-ких Радах 1ЩЗ УААН (колхаий ЕНЩ). За ма?ер1алами досл1д-жень опубл:ковано 6 статей, отрю/зно 2 авторськ! св!доцтва.

Структура та обсяг роботи. Дисертацпша робота склада-бться 1а вступу, огляду л1тератури, опису умов та методики досушркень. трьсх глаз експериыентально! частини, обговорен-' ня, зисновк1в та пропсзшцй для селекщйно! практики. За-гальнин обсяг дисертацП складае стор!нок 161, в т.ч. 29. тзблкць 1 24 рисунков. Список л!тератури включав 199 найме-нувакь, в т.ч. 44 ¿ноземних азтор1в. В сгляд1 л1тератури в1-добракен! основн! етали рогвитку селегац! розд1льношйдних цукрових буряклз та викоркстанЕЯ цитоплззызтичко! чолов1чо! стерильност! (ЦЧС) в селекцп на гетерозис. Звертаеться ува-га на нешнуч1сть переходу в1д сорт 1 в з крушим супл1ддям (багатонас1ннки буряк) та а1дносно крупнонамнних сорт1в-по-пулящй розд1льношпднкх буряк1в до б!льш и1лконас1нних Г1б~ рид1в на стерильней оснсзг. Адже саме завдяки Г1бридам на стерильн1Й основ1 тднята врожайн1сть цукрових буряк1в в Са-гатьох крашах зах!дного св1ту.

УМОВИ, МАТЕР1АЛ-ТА МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Експериментадъну роботу вели в 1976-1993 рр. на Центральна селекц1йно-генетичн1й станцП (колишпй Уманський седекц1йний пункт до 1981 р.) системи 1ЦБ УААН, роэташован1й в Черкаськ1й област1 Укра1ни.

Територ1я станцп за сп1вв1дношенням природних фактор1в грунтоутворення типова для дано! зони 1 розташована в межах и центрально! частини. Грунт - опз.дзолений чорнозем.

Перюд вегетацп в середньому починавться 4-8 кв1тня, коли середньодобова температура переходить поэначку +6°С х 'эак1нчубться в кхнщ жовтня, складаочи 200-212 дн1в.

Середня к!льк1сть опад1в за р1к складае 470-490 мм, на пергод з температурою вще +10°С випадав лише 300-350 мм.

В их 1д ним материалом слугувапи л1ни-зашш)вач1, що зак-р1плюють ЦЧС ОпнП 0-типу), материнський компонент - чоло-в1чостерильнг (ЧС) форми г!брид1в на стерильн1й основ].: Юв1-лейний, Украшський ЧС 70 та хнших. Шсля всеб1чно! оц1нки бурятв першого та другого рок1в життя кращ екземпляри ви-користовували для формування сугтере.?пти та елгти г одночас-ним збереженням потомств у чистот''. В наступних поколгннях використовувагш повтори! 1ндив1дуальн1 добори.

Посадка коренеплодхв проводилася на просторово 1еоль-ованих д1лянках за затальноприйнятою в селекцП методикою. Використовувалися також парн! та групов1 бязев1 1золятори.

Коренеплоди ЧС форм та лШй 0-типу висаджували'з пло-щею глвлення 70 х 70 см у сп1вв).дношешп 2 : 1.

сёлекциш! матер1зди для вияробування висхвали трьох-

рядковими д!лянками з Шжряддяы 45 см в чотирикратн!й пов-торност1. 06л1кова площа д1лянки 13,5 м2.

Збирання буряк1в проводили бурякокомбайном РКС-0, ус-таткованиы д1лителем на три рядка.

Б10Л0Г1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 НАС1ННЕЕЛХ РОСЛИН- К0Ш0НЕНТ1В Г1БРИД1В НА СТЕРУиТЬтЯ ОСНОВ I

Вхдсмо, щэ на к1льклсть нас1нневих пагорв 1 тип рослин вшшвав способ вирощугання насгння. Так, при безвисадковому способ! переважають одно-, дво- та тристебельн1 рослини з добре роэвиненим центральнкы пагоном, а видалення центрально! бруньки (на головщ коревеплода) викликае багатостебель-н1сть (И.М.Шутенко,19б1; Ю.В.Жарков, 1975; А.В.Доронин, 1985).

Переход з1д крупвашдаих форм, якими в сорта багатона-инних буряк!в (маса 1000 шюд!з - 21-28 г) 1 особливо по-л1ллс1дних г1брид1в (ызса 1000 плод1в 30-40 г) до г!брщцв на стеркльн1и основ! з масса 1000 плодхв в межах 12-13 г ви-магае зм!еи ДСТУ."

Анал!з 1ндив1дуально1 м!нливост1 за к1льк!сте стебел, зисотоя рослин, врожао нао!ння 1 массао 1000 плод1в, а також схсшстю нас1кня та кхлькоств шюд!з на одн1й рослин! покз-зуе 1х вксоку вар!абельн!сть. Так, у л1нП ОИЭО к1льк!сть стебел вар!ювало в1д 3 до 18, висота рослин вхд 88 до 140 си, врожай нас1ння з одн1в1 рослини в1д 70,6 г до 245,3 г, маса 1000 пжщв в1д 9 до 21 г, кхлькхсть плод!в на одн1й р0слин1 в1д 4,9 до 15,9 тис.шт., схожнзть в1д 70 до 96Х.

0ц1нка потомств лШй ЧС-705 та ЧС-Ю, одержаних в1д схрещування з лШею 0Т-130, показала деяк1 в!ды!нност! . за

ступхнню эав'явування нас1ння та щШностю обнас1нення. Бхлып високу (38 шт. на 10 см) пцлънЮть обнас1нення спосте-рГгали у лхнП ЧС-705, з коливаннями в!д 28 до 69 шт., сту-Шнъ зав'язування (середня по вс!м наемникам) складала 90,3 7. з вариваниям в1д 77,8 до 100 х тя сублШями. У л1нП ЧС-Ю пЦльн1сть обнас1нення дещо нижча - 28 шт. э коливаннями в1д 23 до 54 шт., стутнь зав'язуваност! приблизно на такому ж р1внх. У батьк1всько5 форщ 0И30 ступ1нь обнас1неност1 складае 31,1 шт. з великим вар1юванням по окремкм рослинам -зад 11 до 57 шт. Зав'яэування нас1ння складае 37,6 %, -аде також з великим варншанкям:~в1д 55,6 до 100

Е окремих випадках спостерхгали бш>ш високий р1вень продуктивное^ г1брид1В в' пор!внянн1 з батьками. Так, при парному схрещуванн! рослини ЧС-705 (н1мецького походження) в запилюзачем -закр1гшовачем стерильносп сублШвю 0Т-7/130 в потомств! одержали рослини з хорошим повднанням- ознак (табл.1).

Як вхдомо, висота рослин не завади корелятивно зв'язана з врожанм нас1ння: нас!ннева продуктивного 01льше заложить в!д ступеня о0нас1нення (формування кв!ток на воьому стеблу • , або лише у верхн!й його чаотин!), а.також в1д к!лькост1 стебел. . Г1бридизац1я розширила ыеж1 вар!абельност1 ознак про-дуктивност1 буряк!в другого року життя. Завдяки'цьому були сформоЕанл рослини э новими показниками. Так, висота рослин (довжина стебел) эростала лише в порхвнянн! з низькорослою (корохкостебельною) материноьксяо формою; а в окремих г!бри-Д1В досягла висоти крзщого г батьк1в - 0Т-7/130. Це св1дчить . про успадкуванкя ц1в! озкаки по проы1ашому типу.

1. 1ндив1дуалъна Ы1нлив1сть ознах. буряк!в другого року хиття на приклад1 простих ЧС г1Срид1в, 1990 р!к.

Комб1нащя схреиування ЧС Г1 К1дь-к1стъ стебел, шт. Висота рослин, шт. Маса нас1н-нд, г на К1ль-к!сть плод1в на рос-лину, тис.шт Одно-кас1н-н1сть, 7. Схо-ж!с- ТЬ', 7.

росли-ну «об

ЧС-705 х 1х> 99 66- 16,4 4.0 85 82

ОТ-14 ВИХ.

ОТ 7/130 вих. 14 151 116 13,2 8,8 98 85

Рг(ЧС-705 х

ОТ-14) X ОТ

7/130

N 9 13 72 80 7,3 11,0 97 91

N 5 11 110 240 16,0 15,0 99 88

N 6 . 7 110 102 16,5 6,2 98 96

N 2 9 120 109 17,5 6,2 . 100 90

N 4 9 120 190 14,3 13,3 100 95

N 10 6 150 125 16,6 7,5 100 94

N 13 10 140 187 26,7 7,0 95 90

Ы 9 119,1 135 16,0 8,7 96,9 90± 1 ЯП

>

х) одвсстебельний тип нгс1нника з добре розвиненши боковими пагонаыи.

Таку х законоШртсть спостер!гали 1 по изо! 1000 пло- . д1в. йрожаи нас1ння (маса яас1ння з одного насхнника) у вс1х Пбрид13 Мдзкщизся з пор1ееякз1 з 61лыз низькопродуктнэнсю формой, а 57 % рослин перевищузали б1лъш- продуктивного а батък1з, щр зказуе на гетерсзнснкй ефект.

0дностебелън1стъ в рецесивнш фактором, а багатосте-бельЕгсть дом1нантнкы: при схрещуванн1 в пераому поколз-шп проявляеться багатостсбельн1сть.

Таким чином, з процес1 досл1джень була виявлена вксока 1нд;з1дуальна м1нлив1сть г!бридних рослин, Ер б результатом як генотип чного, так г модифхкащиного впливу.

За нашими-данями (1979-1993 рр.) середня маса нас!ння на одн1й рослин1 запилювача 0Т-/30 складала 144 г при вар1а-

бельност1 по рокам в!д 119 (1984 р.) до 172 г (1983 р.). Аналогi4Hi дат були одержан! i по ЧС форм!, у яко! маса на-С1ння в pibHi роки коливалася вз.д 111 (1984 р.) до 167 г (1983 р.) при середнъому значета 142 г. Врожай нас1ння з гектара у ЧС компонента коливався в1д 6,6 до 22,9 ц при ьи-pomyBaHHi суперелз.ти та ел1ти у ствведношешп компонент!в 2 : 1 (ЧС-форма : лШя 0-типу).

На фенотшпчне вираження вщезгаданих оэнак впливають i зони вирощування. Так, вирощен1 в 1982 р. в ргзних perioHax одн1 i Ti « номери ЧС форм i лШй 0-типу в центральна час-тин 1 (Умань) та пхвдешпй (1зма'1Л) зонах Украёни мали icTOT-Hi в1дм1нност1 за масою 1000 плод1в та ю.дькдстю насгння на ОДН1Й рослин1.

Врожай нас!ння i Ix маса з одн1е1 рослини були бхлыпими (на 20-25%) у матер1ал1В, вирощених у п!вденн1й 30Hi, але маса 1000 плодiв була б1льшохз в 30Hi Уман1: у ЧС форм 14,9 проти 12,5 г, у л1нП 0-типу-130 15,3 проти 13,9 г.

Виоока продуктвна кущист1сть та добра обнас1нен1сть ЧС форм дозволили забезпечити нас1ненням з одного гектара ви-садк!в до 50 га nociBiB цукрових буряк1в.

nociBHi та Ф13Ш1 якостт нас1ння чс а»™

. - ТА Л1Н1Й О-ТИПУ '

Впрозадаення у виробництво Пбрщцв на стерильней осна-Bi значною Miрою ускладнило нас1нницьку i нао1ннбзнавчу роботу з ел1тним та фабричним нао1нням:. необхгдною стала 'че-резрядна посадка, окреме. (за компонентами) збирання, викикла необх1дн1сТь зм1ки технологi'i обробки нас!ння на нас.\ьневих

заводах'1 т.п.

Вир!внен!сть пос!вного матер!алу доэволяе эабеапечити механ!зац!ю пос!ву . !з задании !нтервалом та знизити затрати ручно! прад! на фор!,!ування густоти посаджень.

Сучаснх хпбриди на основ! ЦЧС та сорти-популяцп, що використовувться у виробництв!, характеризуются невирхвне-нхстю за розмхраыи шюд1в, з наявнхста до 40-507. м!лко! фракцп(2,5-3,5 мм).

Переххд до лхнхйно! селекцп дозволяв Еир1шувати багато питань, зв'язаких з помещениям ф1эичних та пос!вних якостей нас!ння, про що св!дчить 1 заруб!жна практика.

Вхдомо, щр г!бради на стерилыпй основх в1тчизняно! ! заруб!жно! селекцИ мавть б!льш м!лке нас1ння, н!ж сорта-по-пудяцп однонас!нних цукрових буряк!е. Так, за данный Трос-тянецького пасХнкого завода, р!зн! фрзкцП нас!ння першох дарти г!брида ЕЫлейнии харзктеризувалися такими показника-ми (табл. 2).

2. Фрагацх найння г!брида Юз1леюшй, 1981 р.

Флакидя, 1£Ы Структура, % Масз 1СЮо!одно1:ас!н-плсцйв, г|н!сть, % Енергчя, 7. Схсайстъ, 7.

> 5,5 4,5-5,5 3,5-4;5 2,5-3,5 5,027,0 49,0 19,0 21,4 55 16,0 88 11,6 93 7,0 99 93,0 93,5 85,2 88,2 93,7 94,7 88,5 91,5

М 12,1 94 88,7 91,5

Вжадне као!ння гхбрида 1йхлейялн до заводсько! обробки мало однонас!нн!сть 94 X, масу 1000 плод1в - 11,9 г, енерг!ю. проростання - 82,2 X та-схож!сть - 91,5 Л. Основну фракщю (43,0 £) скаало нагинкл величирою 3,5 - 4,5 ш. Крупна фрак-ц1я (4,5 -'5,5 мм) становила 27,0 7., м1дка (2,5 - 3,5 мм)

(19,0 1). Наспкня Шлко! фракцП, везважаючи на 1х добру

\

схсшстъ 1 однонасШпсть, га даючими ДСТУ як правило зара-

ховуються у в1дходи.

Проведене нами вивчення нас!нник1в ЧС-номергв та лШ1й 0-типу Пбрида Ювглейний показало широку 1ндив1дуальну м1н-лив1сть маси 1000 плод1в. Так, рогмах 1ндив1дуально1 м1нли-вост1 Ц1б1 ознаки за сгм. рок!в у ЧС-л1к1й та гавилювач1в 0-типу склав вад 9. до 20 г 1 б1льше, що тдтверджувалося що-р1чно. На протяз! майже всгх рокав (за виключенням засушливого 1980 р.) розпод1л нас1нник!в з р1зною масою 1000 плод1в був близьклм до симетрично'! криво!. Основна йлькЮть насгн-КПК1Е у ЧС-форм в1днесена до груп в1д 11 до 16 - г при се-редньому значешп - 13,9 г. У запилювач1в ОТ-130 основна частика к -:ик1в припадав на трупу в1д 11 до 17 г при се-редньому (за ьс1 роки) значент 14,5 г. Коефхщент вар!ацП маси 1000 плод1в склав:

V ± - 12,8 ± 0,19(ОТ) а 12,0 ± 0,14(ЧС) при групов1й 1

V ± Бу - 33,5 ± 0,57(ОТ) 1 30,5 ± 0,45(ЧС) при 1нд1в1дуадь-Н1Й М1ШШВОСТ1.

Простежуючи взавмоэв'-язок м1ж машо 1000 плод1в 1 величиною р1зних фракцш, мояша в1дм!тити, щр вже з фракцП в!д 0 2,5 мм до 3 мм маса плод1в складзе 9,5 - 10,7 г. При цьому забезпечуБТься нормальний розвиток нас1ння. При зб1лъшенн1 дааметра на 0,5 мм'(фракц!я 3,0 - 3,5 мм) зОтшуеться маса 1000 глод!в до 12,0 - 15,0 в эалежност1 в1д вйповненост! касания. '

Значною вар1абельн1стю маси 1000. плод1в м1ж номерами характерн^ються 1 фракцП 5,5 -4,0 мм (в1д 13,0 до 17,5 г); 4,0-4,5 мм (в1д 13,9 до 17,0); 4,5 - 5,0 мм (в!д 15,3 до 20,7 г) 1 фракцп б1льше 5,0 ый (В1Д 19,7 до 26,4 г). Для

всех лШй характерним було одне 1 те ж: аз гб!льшенням фракцп на 0,5 мм зб1льшувалася 1 маса 1000 плод1в(табл. 3). 3. Маса 1000 плод1а та структура фракщй нас1ння ЧС-форми г1брада Юв1лейнии

Показники Дгаметр фракцп мм

1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 М

Маса

1000 пло-

д1в.г 3,0 6,4 10,2 13,0 14,5 1о,2 17,1 21,5 15,3

ш1п 2,5 3,2 9,4 12,0 13,0 14,3 15,3 19,7 2,5

»•пах 3,3 7,3 1С,7 15,0 17,5 19,5 18,3 26,4 26,4

Вшст

нас!йкяД 3,1 6,7 9,8 12,4 14,6 15,8 16,5 21,0

мп 2,2 П о р о 12,1 13,5 14,7 15,7 19,7

1пзх 4,1 7,2 10,7 13,4 15,1 16,9 18,0 24,3

Основна фракщя касания (3,5 - 4,5 ш) з масс» 1000 плодов 14,5 - 17,1 г ставовила у ЧС-форми 47,0 X. На частку фракцп насхння 0 5 мм 1 вище припадало 21 7. в1д загально'1 к!лькост1.

Фракщя 1,5 - 2,0 ми становила 9,8 X. Дю величину ыожна вважати вхдходом нас!ння з масою 1000 шгад1в 3,0 - 6,4 г, а 22,'2 7. зхд загалько! к!лькост1 прийалося на часткг/ фракци 2,5 - 3,0 ш з масса 1000 плодов 10,2 - 13,0 г. Нас1ння ц1е1 фракцП мази висок! покагники схожост! нас1ння.

За сукушйста ознак вони не е1дхилялкся вгд основно! фракци 1 ввэдзт1Г 1х 21дходами недощлъно. Шдкреслювмо, тар вс! щ покагники одержан! на приклад! Пбрида Пз!лейнии. Гний ЧС-г!бриди характеризуются ще бгльп м!лкими плодами 1 в 1х фракц!йному склад! переватзе величина 3,0 - 3,3 та 3,5 -4,5 мм. Маса 1000 плод!в залежить в!д величини плод1в ! 1х виповненост!, а -тому не завжди одна 1 та ж маса 1000 шюд1в може скласти одну 1 ту ж фракц!ю. Так, в залежност! в!д л1-

Hiü на фракщю в1д 3,0 мм i вищо приходиться в1д 2 до 6 pis-них груп.по Maci. Разом э тим, нас1ння одн1е'1 1 Tie'i ж маек, в залежност! в1д кого випонености, складае 2-3 фракцп.

Вивчення схожост1 нас1ння у лШй запилювач1в 0-типу та ЧС-аналог1в (компонентов гибрида КМлейний та УЧС-70) нами проводилося на протязх семи pokíb на р1зних категор1ях мате-pianiB - станщйних ел1тах, суперел1тах та ел1тах.

Як BiflOMO, схожесть нас1ння залежить в1д агроеколог1ч-них фактор1в, прийом!в гбирання, генетичних ссобливостей, TepMiHiB i умов ix збер1гання. 1з 12 труп насання з pisHoo масою 1000 плодiв лише у одн1е! м1лконас1нно1 групи (9 г) лабораторна схож!сть зразк1в була дещо нижчою í склада (в середньому за 7 pokíb) у ЧС-лШй 73,7 проти 81,6 - 82,0 3L, i у Л1Н1Й 0-типу 74,4 проти 77,2т81,0 X у нас1нник1в 8 крупними плодами (19-20 г). Починаючи э маси 1000 плод1в 10 г 1 виде в!дм1нност1 за схолйстю нас1ння буди недоведеними. Разом э тим, схож1сть нас1ння в залежноот1 Bifl року зм1нювадася эначно б1льше: в1д 74,9 % (1984 р.) до 86,9 2 (1983 р.) у ЧС-форм (табл.4) i в1д 72,9 % (1984 р.). до 88,0 X (1982 р.)у лШй 0-типу. ' '

Характер розпод1лу HaciinwKiB га схож!стю касания край-híx труп з масою 1000 плодiв 9 та 19 г у ЧС-форм та 0-?ип1в представлений на рисунку.

Для обох груп HaciHHimlB а м1лкимк плодами характерний п1двшцений bmíct рослин як з низькою oxokíotd) так i cxoxic-тю i3 значениям нижче середньо! величин. У груп г крупними плодами (19 г) рогпод1л где по зростаачШ. В1& киаька! ар середньо! схожост!-. ' -

- 13 -

4. Схож1сть hscíhhh в эалежност1 в1д маси плод1в у ЧС-форми, Z

Паса плод!в, г Р 0 к И

1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 М±т

9 10 И 12

13

14

15

16

17

18

19

20 М

62,5 84,1 83,3 90,0 40,0 85,0 73,7 70,7 73,7

78,0 84,1 77,0 80,2 81,1 . 86,7 75,3 77,9 80,0

72,8 77,2 81,1 85,7 85,8 88,0 73,4. 7.5,8 80,1

78,1 74,0 78,7 89,2 75,2 86,8 75,8 .76,1 73,2

77,3 75,9 78,5 87,4 80,0 86,2 75,4 75,5 79,7

82,0 77,7 75,7 85,0 81,7 89,3 75,7 78,9 81,0

85,0 77,0 84,1 85,1 83,3 87,3 75,2 78,5 82,3

83,0 76,6 78,2 83,3 73,0 85,7 71,3 73,4 78,3

81-, 9 83,2 ео,а 85,9 65,0 87,7 72,9 е2,б 79,7

81,9 76,0 76,2 85,4 68,3 85,7 82,0 78,5 79,3

83,4 77,5 78,2 90,4' 90,1 85,8 74,2 77,5 81,6

87,8 82»3 79,1 88,7 - 33,1 67,0 83,8 82,0

79,6 79,6 78,8 85,7 80,1 86,0 74,9 76,8 80,4

±0,2

HIP05 ~ 3,5

П0С1ВН1 ТА Ф13ЯЧН1 EK0CTI ЗАШ1ЛШАЧ1В - К0Ш0НЕНТ1В ОСНОВ!

НАС1ННЯ БАГАТОНАСШНИХ Г1БРИД1В НА СТЕРИЛЫПЙ

В1домо, цо генеративна система пукрозого бурята з по-piBHHEKi з iEinssi культуржоа рослкне.\я в1дселектс-вака менее,шр позначнлсоя . на понкженЛй життездатност! нас1ння буря-газ (Н.3а1к0зскзя,1957). Особsise значения у фориуванн! схо-xgctí г£йм£5 аутетраплохдшш буряк, 8кий широко застосову-бться як батьк!вська фориз (галшпозач) для ЧС-Hcwepia. Трип-zoiAHi г!бриди на стерглъвлй осксз! часто хзрактеривувться шкщщи nociBHKii якостяыи, нхж дипл01д?л, i3-sa понижено! cxoxoctí власке аутетрглло'шв.

В наших дослхдах вквчення hocíbhhx якостей проводидося на cím'hx аутетралло1дного i диплохдного Сагатонасхнного бу-ряка. Аутетрашю! дна форма була одержана на станцП з вико-

\\

Рис. Крив1 вархацайних ряд!в з.нд1в1дуальнсь м1нлиеост1 у труп натнншив в краййми значениями мзси 1000 плод1в 9 1 19 г 1979-1985 рр.

Умоен1 позначення:

1 -.ЧС-ГЮ для маси 1000 плод1в'9 г

2 - ЧС-ГЮ для маси 1000 плодав 19 г

3 - ОТ-ГЮ для маси 1000 плодов 9 г

4 - ОТ-ГЮ для маси 1000 плод1в 19 г

Прим1тка:

Схолйсть насхння у труп нао1нник1в ЧС-ГЮ з масою 1000 плод1в обладала 73,7 % 1 81,6 %, а СТ-ГО в1дпов1дно 74,4 % та 81,0 X. . ...

ристаниям сортхв багатонасхнного буряка (В 031,Р05 та 1нш.) 1 роздхлъноплхдно! Ферми ялтуекЛеськсго та биоцеркхвського походж-ння. При одержаннх аутетраджндних матер!ал1в неза-лежко в!д походжёкня у них було в1дм1чено зниженкя схожост1 нас1ння, аме-шгення ростковосп, п1двшдення маси 1000 плод1в 1 тЛ, У тетралло'шз збхльшуеться 1 величина влзсне насхни-ки з 1,3 - 2,3 раза в порхвкяша з виххдною формою. При ць-сму зб1льшення насинили зщлчено 1 у номер1в, у яких не спос?ер1гали збхлггення маси 10С0 плод1в (табл.5).

Зб1лъпбнкя зелхчгаи: супл!ддя у аутотетраяло!д1в сбумоз-лене в основному за рахунск гначного (на 106 %) зб1льшення оплодня, при цьому гбхльпувться маса власне нзсШши на теку *)

ж зеличику в порхввякн! з липло!дноя зжйдноа. Сп1вв1дношен-вя нас!нини 1 сплодкя залкнавться таким же: 88,7 % проти 87,1 7* у вюадного сорта В 031.

■ ЗбхльЕэння власне' нас1кжги у аутотетралло!д!в проходить незалежно З1д ступеня гб!лъп;екня плодхз, внаовдок чого " виникае 1 р1зне сп!вз!дношеяня нас!нини 1 .оплодня.

Вквчення лабораторий тз польозо! схожост1 насхкня аутетраплоХдного та дкплохдяого пукрозого буряка в р1зн1 роки зиязизо, цо польова схсжхсть зазжди нижча в!д лабораторий (табл. б), до поясззеться не такими сприятдизими умозами в полх, псрхвнкячи з термостатом. Проте спостерхгалкся !с-тотн1 в!дм1вност1 у з1дхиленнях мхж лабораторной та польовою схож1ств в залегаост! з!д вомер!в 1 метеоумоэ року.

Так, при однакоз1й лабораторий енергИ проростання х схожост1 нас!ння (67,1 - 85,5 та 66,3 - 84,5 %) матер1ал1в, пос!яких в р!зн! роки, польова схож1сть по роках складада

48,4 та 70,5 л (р!зкиця 22,1 л). Проте генетично обумовлен1 ,

\

в1дм1нност1 за схож1стю м1ж номерами значно випц. При цьому 5. Величина плода 1 наспнини аутотеграпло'1Дного бага-тонасхнного запилзовача - В 031 (4х) з високоп комб1нац!йною здатШстю 1987-1988 рр.

Номер Маса 1000 пло Пл1д- Маса одн1е'1 Частка на- Енер- Схо-

пото- Д1в,г Н1СТЬ насьчини С1ННИНИ у Г1Я, Ж1С-

мства ШТ. ПЛ0Д1, % 7. ть,

г % в1д мг % В1Д ЕЙ ' 7.:

ВИХ1ДН01 Х1ДН01

В031

(4х)" х)

-46 52,5 206,0 2,26 5,96 192,3 11,4 95 96

-16 47,0 184,3 2,01 5,94 19Г.З 12,6 9 92

-21 42,5 164,7. 2,36 4,6 148,4 ■ 18,4 50 58

-32 25.1 98,0 2,04 7,2 232,3 28,7 3 17

- 6 21 ;о 82,3 2,34 4,0 129,0 19,0 19 26

ЕОЗ'1

(2х)

ВИХ. 25,5 100,0 2,48 3,1 100,0 12,1 84 93

х) вказуе на резне сшввёдношення маси насёнини та оплодня

вир1знялися номери, у яких польова схозасть знгакувалася в 3-15 раз1в (2,0 проти 30,0 % за першкй рёк та 18 протиг64 % за другим рЛк), н1к в анших. Вирёзнялися номера, цо характеризуются високими енергхею проростання та польовою схок1с-

тю.

Наявн1сть вар1абельност1 в реакцН окремих лШй,' по-томств 1ндив1дуальних номер1в на зниження подьово! схожост1 в порёвняшп з лабораторного дозволяв вщЦлити матер1али 8 високою потугою росту нас1ннн.

Одним з основних фактар1в, щэ зумозлготь добре пророо-тання насёння, б температура грунту, значно коливавтьоя по роках. 1з л!тературних даерел в1домо, шр здатнЮть нао!н-ня до проростання при низьких температурах (+2...+3°С). не-однакова. Деяк1 з них • починають проростати ШЕКдюе при ранн1х . посевах 1 эабезпечуэть пёдвшцений вролай коренеплод!в

- 17 -

6. Польова та лабораторна схсшсть дипломник та тет-раплоТдних однонзс1нких та багатонзс1кких цукрових 6уряк1з,

1991 р.

Форма Маса 1000 пло-д1в, г Схож1сть нзс1ння, X

лабораторна польова р1з-Н1ЩЯ до лаб.

енер-ПяД схо-зистьД ростко- в1сть,ит схо-ж1сть,% ростко-в1сть,шт

Верхнячсъ-

ка 031

?л !.е.1 17,7 73 85 1,72 70,3 1,8 -15

Рамонсь-

ка 05 2х 23,7 72 83 1,95 73,0 2,1 -10

БЦ однона-

с1нна 2х 14,1 57 72 ' 1,0 48,0 1,1 -24

В031 10/63

4х С5 30,0 68 92 1,5 73.0 1,6 -19

" 11/68 " 35,2 73 97 1.5 7з;о 1,4 -24

" 16/68 " 33,7 54 89 1,4 80,0 1,5 - 9

" 15/63 " 35,2 69 89 1,5 73,3 1,5 ' -16

и 9/63 " 34,1 76 81 1,5 67,0 1,5 -14

" 6/68 " 37,4 70 90 1,5 75,0 1,6 -15

" 14/63 " 39,7 60 96 1.3 66,0 1,5 -30

В038 15/63

4х С4 30,5 ' 67 87 1,2 75,1 1,4 -12

РОЗ 13/68 24,6 57 93 1,4 83,0 1,2 -10

ВИ028 12/68 •

4х С4 одн. 21,5 65 77 1,0 62,0 1,0 -15'

" 19/63 " 23,6 69 74 ■1,0 72,0 1,0 _ 2

ЕЦ 5/68 4;с

Сб о&н. 17,6 67 80 1,0 67,0 '1,0 -13

М ± тп 67,1+1,0 85,7± 1,5 70,5+1,2 -15±0,3

(ВасЬп)зп,1974). Наш досл1дяення по реагуванню на акижену температуру Суди проведен! у спевдальнпх термостатах для проростанкя нас!ння. Для-досл1ду використовузали добре вив-ченх дишкндк! багатонас1нн1 сорти Рамонська 03 (кошлнай стандарт) та Верхнячськз 103 - кошшн1й районовзния в данхй , зон! сорт, а також ан1зопло1дн1 та тетрэлло1днх попухтцП. ' -Схсийсть нао1ння цих номеров впвчгиш при р1зшк те^ше- ^ ратурах: + 3°С, +7°С, +12°С та + Початок.пр-ростаЕНЯ ;;

нас!ння при вайгаон1й температур^у;..:01льйбст1:1|а»гэр1в

-- 18 -

Е1Дм1чено на 28-й день, 1 лише у сорту Рамонська 06 ростки з"'Ябилися на 34-й день. Пот!м сходи з'являлися на протяз1 ще двох м1сяц1в. При температур! +7°С проростання нас1ння спос-тер1галося на 9-й день у дшшЯдних сорт!в та на 10-11-й день - у тетрашкидних.

Тривал1сть масово! появи ростов скоротилася до 12. дн1в. Проте одиничн1 ростки з'являлися 1 через 2 мюяць При температур! +12°С у вс1х номер!в з'явилися ростки на 6-й день, бхльш дружно 1 в стислий термхн (7-10 дн1в) в1дм1чеко повне проростання. При найвивцй температур1 (+25°С) початок проростання (тобто енергхя проростання вадм1чена на 2-й день у дипло'шв 1 на 3-й день у тетрапло1д1в. На 7-й день спос-тер1галося повне проростання у дипло'шв 1 на 10-й день у ан1зопло1д1в (В1ПГ-5).

Проведен! дослхдаення вказують на те, щр занздто низьк1 -температуря весною, затримують появу сход!в до 28-34 днхв ! практично не гарантують формування ! збереження пос1в!в цук-рових буряк!в. .

Анал1з непророслого нас!ння дипло!дних та тетрашю1дних буряк!в в умовах лабораторх! - показав каявкхсть однакових причин, що зумовлиють зниження схокост! нас!ння: породт гн!зда, недорозвинений зародок, нсрмалыши зародок, але в1н не прорсхзтаз !з-га !нших причин, нао!кня, у якого починають розвиватися с1м'ядол1, але кор!нец& недорозвинений 1 схы'-ядол! засихають. ,

-Високии в1дсоток нао!ння, яке не э!йшло (7,5 X) припадав на трупу "недорозвинене нао!ння" у дшшйдного багатона-с!нного сорту Верхнячська 031, однак у сорта Рамонська 06 основна частка нежиттегдатного нас1ння (8,5 X) припадав на

третю групу - нормально розвинуте нас1ння не проростае..Ана-логхчне явище .спостер!галось ё у тетрапло!дного потомства N 557.

ВИСНОВКИ

. 1. Ооновними ознаками (елементами продуктивности), що визначаоть врожайнгсть, ф1зичн1 та шхпвн! якостг нас!ння 6 габ1туо нао1нника - одно- та багатостебельн1сть, м!цн1сть стебла; Щ1льн1сть та ступ!нь обнас1нення, а такод масз 1000 шкщв 1 схож1сть нас1ння.

2. Велика 1ндив1дуальна м1нлив1сть ЧС-форм та л1н1й 0-типу характерна для к1лькост1 стебел (в1Д 1 до 31 шт.) та 1нших ознак. В умовах Черкасько! област1 компоненти г1брида Юз:лейний (ЧС-Ю та От-Ю) формують 0,2 % ' одностебельних рос-лин та (99,8 %) - багатостебельних (в!д 6 до 31 стебла). Компонента г1брида -"Дружба" (ЧС-Д та От-Д) формують 51,3. ..55,6% одностебельних, решта - багатостебельних рос-лин. У ттах ЧС-форм одностебелькють скдздада 70 % ё ешдэ(у виробничих посадках).

3. Щ1льн1сть розташування плод1в харэктериэуеться великою 1ндив1дуальною м1нлий1стю: в!д 10 до 60 шт. плод!в на-10 см в1др1зка стебла. Компоненти ЧС-Ю та От-Ю мази 60 % рослш 13 середньою щ1льн1стю (25-30 шт.), а ЧС-Д та От-Д 50-60Х нас1нник!в з високою пцльтстю (40-60 шт.плод1в) 1 всього 0,5-0,6 % - з низькеш (10-11 шт.) щ!льн1сти.

4.Тип наемника'за к1льк1стю стебел Г пцльнЦтю обнас!-нення влзначаб врожаи насхння а коеф1щ.еят розшеженнз. Врс-жай насання з одного наемника варгквай' в1д 60 до 350 г, а вих!д нас1ння вед 4 до 19,3 тиа.шт.,нз рсслину.

_____________ - 20 -

5. Maca 1000 плодiв визначабтгся величиною та виповне-HicTTo насшня 1 дав досить точне уявлення-про Чндшпдуаль-HiCTb pisHHX генотип1в рослин.

Наемники ЧС-форм та л1н1й 0-типу характеризуются значною хндивхдуальною та груповою м1нлив1стю за масою 1000 rjiofliB, що вказув на можливу ефективк!сть селекцпшо! роботи по створенню мхлко- та крупнонас1нних лШй.

Коефхцгвнт BapiayiS маси 1000_плод1в у ЧС-форм склав: V +.SV - 22,0 + 0,19 ...33,8 + 0,57 i нижче при 1НДИБ1Дуальк1й М1нлив0ст1; при груповш - V + Sv - 12 + 0,14.

6. Реакция резких ознак 'на гхбридизацнз неоднакова. Так, багатостебельнхсть, висота рослин, Щ1льн1сть обнасгнек-кя успадксзугаться за пром1гкниы типом. Продуктивгисть . (вро-яай) нао1ння, ïx схошсть як правило, Шдвицуються у г!бри-д!в в nopiBKHHHi з батыйвськими формам. .

Нас1ннева'продуктивность (маса hsoíhhh з одного наемника) позитивно корелюв з масою 1000 плод1в. Так, ызса на-С1кня з одн1б'1 рослини зб1льшилаоь в1д 98,6 г при Maci 1000 плодiE piEHiH 9 г до 162,3 г у крупнопл1дних рослин (18-20

7. К1лькють плод i в на одну рослику знаходиться в обер-KeHiíi залежносп до величини плод1в:' в1д 11 тис.шт. у особин з найнижчою масою 1000 плодiE (9 г) i знизкувться до 8,5 тис.шт. у крупнонасинних особин (20 г). В1дпоз1дпо к1льь:1сгь ПЛ0Д1В в 1,0 КГ знижувться в!д 118,8 тио.шт. до 50,1 тис.HT.

8. 1кдив1дуальна м1нлив1сть за схстстю нао1кня у boíx трупах нао1нник1в доскть висока незалежно вхд величини пло-Д1в •

Наемники в piзною масою 1000 плод!в (В1Д 9 до 20 г)

показали однакову 1ндив1дуальну м1нлив1сть за схож!стю на-с!ння з аналог1чним 1х розпод1лом за класами (без хстотних в1дм1нностей).

Э. Крива вар1ац1йних ряд1в групово! м1нливост1 за схо-ж1стю нас1ння у лШй-затшовач1в О-типу являв собою симет-ричну, б1модальну з пропорц!йним розташуванням "-" та "+" вар1ант В1Д середньо! двох вершин, з деяким "кикус"- положениям, що вказув на можлив!сть бракування л1н1й з низьксю схож1стю (бхля 16 %). Третина Л1н1й 1з схожхстю 80 7. залша-еться для !нтенсивно"1 селекц1йно! роботи та лкпй 10 7. л!-н1й ' для створення нового вих!дного матерia.iv 1з схстстю 90-100Х.

10. Схож1сть Пбридхв на стерильн!й основ! залежить як в1д материнського ЧС-компонента, так ! в1д батьк!всько! фор-ми (2х Ш або 4х ММ).

11. Польова схож1сть нас1ння завжди нижча в!д лаборз-торно'!, але у р!зних аутетрапло1дних багатонас!нних номер 1 в знижувалася на р1зну величину: в!д 2 до 30 7..

12. Реагування р1зних форм цукрових буряуав до псшие-них температур. р1зна. При температур! +3°С у б!льшост1 номе-р!в поява перших ростк!з" в!дм1чена-на ¿3-й день, а у диплоидного сорта Р06 на 34-й день. Проростання тривало до 18 дн!в по 1-9 X в день. Одиничн! ростки з'являлися нз 60-й та 70-й день. ' "

13. Е!льш холодост1йким виявився полШбрид В1ПГ-5 та материнський компонент -. аутетраплоТдшй :однонгс1шам цукро-, ' вий буряк, у якого повна схрж!сть при ^¿кпегагур! *з0- С бугз .. ■практично р!вноо 85 X, схогйсть Я0р£ висоасш- твиа?рааед<1* \

Г-ЧНРо - 50.0'1.

- 22 -

.14. Довга тривал1сть появи сход1в у вспх форм при низъ-ких температурах вказуе на високу 1ндив1дуальну >пклие1стъ плод1в 1 сушидь за .потугою росту 1 реагуванням на нивыи температури, щр св1дчитьпро можливу ефективн1сть селегацй-ного процесу в даному налрямку.

РЕКОМЕНДЦП ДЛЯ СЕЛЕКЦ1ЙН01 ПРАКТИКИ

1. Для покращення посхвних якостей нас!нкя 1 створення ноеих бих1днкх матерхагав лШй С-типу та ЧС-аналог1в роз-д!льнопл1дних цукрових буряк!в використозувати кеперерзнзш 1ндкз1дуальний доб1р га комплексом огнак.що визкачзютъ на-санневу продуктивн1сть, технолог1чн5.сть нас!ння, 1х вирхвне-н1сть.

2. Використовувати створен! за нашею участю ЧС-л1нП.та лШ1 0-типу для формування м1жлШйних пбридхз з високою вир!внен1стю нас1ння.

3. Рекомендувати проведения п1дтриму»чо1 селекцйгао! роботи на запилювачах цукрових буряк1в, особливо тетрагшпд-них матер1ал!в.

4. Впровадити в селегацйну практику визначення потуги росту 1 польово! схожосп нас1ння, а для перспективна номе-Р1в - вианачення схожосП при•понижения температурах.

СПИСОК НАУКОЕИХ ПРАДЬ, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦП

1. Селекция и семеноводство гибридов сахарной свеклы на основе ЦМС //Методические рекомендации. М.:1990. ВАСХНИЛ. -С'. 1-21. В соавторстве.

- 23 -

2. 1нтенсивна технолог!я вирощування цукрових буряк!в на п!вдн1 Укра'1ни // РекомендацП. - Умань: ЦСГС: 1990.-С. 1-33.У сп1'вавторств1.

3.Особенности семеноводства гибрида Юбилейный //Сахарная свекла.1982.N 11. - С.34-35. В соавторстве.

4. 0собливост1 методики пор1внялыгаго сортовипробування цукрових бурякёв //Тези доповедей м1жнародно1 конференцН "Сучасн1 методи дослцукень в агрономп".Умань:1993.-С.82-83. У опвавторств1.

5. Перспектива збШшення продуктивност1 ф!зичних 1 по-сёвних якостей у лШй эапилювач1в 0-типу 1 !х ЧС-аналог1в розд1льнопл!дних цукрових буряк1в - // Висновки науково-дос-л1дних робхт за 1993 р1к.- Кигв: 1нститут цукрових Сурякхв УААН - С.6-13. В сп1вавторств1.

6. 1ндив1дуальна, групова, м1жл1н1йна м!нлив!сть пол!-гённих ознак.маси коренеплодхв .та цукристост1 у репродукщях л1н1й 0-типа та IX'ЧС-аналог!в //Висновки науково-досл1дних

. роб1т за 1993 рек.- Ки1в: 1нститут цукрових бурякхв УААН. -С.22-28. У сп!вавторств1.

7. Авторське св1доцтво N 5371 на г1брид кормового буря-ка "Умзкськкй натвцукроЕнй" з1д.1 жовтня 1385 р.зарегстро-ваний Держребстром селекц1йних досягнень СРСР а!д 27 вересня 1991 р. У сщвавторств!.

8. Ствавтор г1брида Укра1нський ЧС 70, приинятого до районування 1990 р. Авторське свЦоцтво N 8 за заявкою ?!

. 8806748 В1Д 30 грудня 1987 р.

- .'л .

Борзковский Н.Г.■ Изучение компонентов;УС-гнбридоз са-' харной свеклы с целью повышения и>: теменной продуктггзЕост^

.._________—------ - 24 -

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и се-меноводстЕО. Филиал института сахарной свеклы (УААН) Умань, 1995.

Защищается рукопись диссертации, в которой обобщены итоги научных исследований 1979-1993 гг.,опубликованных в 2-х брошюрах, 4-х печатных работах и 2-х авторских свидетельствах. В рукописи отражены результаты изучения биологических особенностей семенных растений МС-форм, линий 0-типа, односемянной сахарной свеклы и тетраплоидной многссемян-еой - компонентов гибридов на стерильной основе. Установлена большая индивидуальная изменчивость в течение восьми поколений основных признаков, обуславливающих семенную продуктивность, Быравненвость, физические и посевные качества семян: габитус растений; плотность обсеменения, масса 1000 плодов и всхожесть семян (лабораторная, полевая и на фоке пониженных температур). Выделены новые линии О-типа и МС-форм, включенные а селекционный процесс, даны рекомендации по выращиваша семян суперэлиты коитснентов МС гибридов. . С участием.автора созданы гибриды Юбилейный, Украинский МС 70 и другие.

Borshkovski N.H. Studying components.of MS-hybrids of sugar beet with aim of increasing their seed productivity. The thesis for- the degree of .a candidate of agricultural science with the speciality 06.01.05 - breeding: mi seed gracing-. Branch of the Institute for Sugar Beet (UAAS),the tcATi of Шзп, 10Б5. The thesis manuscript gwer. for defence generalizes results . of investigations of 1979-19S3, published in the booklets, in four printed articles and two

author certificates. The manuscript presents the- results of studying biological peculiarities of seed plants of MS-forms,lines of O-type .of monogerm sugar 'beet and tetraploid multigerm polinators components of hubrids on sterile basis. During eight generations there was observed high individual variation of principal characters which determine seed productivity: homogenity, physical and sowing qualities of seed, plants habitus, density of seed setting and seed germination (laboratory germinations, 'field emergence'and germination under low temperature).Selected new lines of J-type and MS-forms are incluted into breeding process. Recommendations for growing breeders seed of components of MS hubrids'are gwen. The author took part in the development of the hubrids Yubileyniy, Ukrainian MS 70 and others.

KmouoBi слова: габ!тус, нзс1нник, продуктивность, MiH-лив1сть, cxoxicTb, наЫння, маса, плоди.