Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

История развития рельефа Овручского кряжа и его обрамления в мезозой-кайнозое

ВАК РФ 11.00.04, Геоморфология и эволюционная география

Автореферат диссертации по теме "История развития рельефа Овручского кряжа и его обрамления в мезозой-кайнозое"

л

^ #

^ НАДЮ НАЛ ЬНА АКАДЁМ1Я НАУК У КРАТКИ ^ 1нстмтут географп

На правах рукопису

РЕМЕЗОВА Олена Олександр1вна

1СТОР1Я РОЗВИТКУ РЕЛБ6ФУ ОВРУЦЬКОГО КРЯЖУ ТА ЙОГО ОБРАМЛЕНИЯ В МЕ30301-КАЙН030/

11.00.04 — геоморфолопя та палеогеограф1я

автореферат

дисергашТ на здобуття паукового ступеня кандидата географЬмнх наук

КиТв - 1997

Днсерташею е руковяс.:

Робота виконана в Китському ушверситет! ¡м. Тараса Шевчедка на кафедр1 геоморфолог!! та палеогеографа.

HayKOBi KcpiBHiiKu: доктор географ1чних наук, професор МЕЛЬНИЧУК 1ван Васильевич, кандидат географ1Чних наук, доцент, КО МЛ ев Олександр Олександрович.

Оф!цйш опоненти:

доктор географ"1Чних наук ПАЛ16НКО Валентина ПетрЬна, кандидат гсограф1чних наук, старший науковий спшроб1'тник КАРПЕНКО Анатол1й Михайлович.

Пров1дна оргашзацш: Львшський держав,ний ут'верситег

iM; 1вана Франка, географтлш факультет.

Захист ,вщбудеться * ' » березня 1997 року о (О год. на зас'щанн1 спецдал13овано1 вчено! ради Д 01.69.02 в 1нститут1 гео-графЛ HAH Украши за адресою: 252034 м. Кшв-34, вул. Володимир-ська, 44.

3 дисерташего можна. ознайомитись в öiö.iioieui 1нституту гео-графц HAH УкраТки.

Автореферат роз!слаяий « ^ & •» лк»ак^1997 року.

Вчений секрстар спещ'алЬованоТ вчсноТ ради, кандидат географ!чних наук,

старший науковий сшвро&тник - В. I. ПЕРЕД ЕРШ

Загальна -характеристика роботи

Актуадьн; стъ. Район О вруш» кого кряку та йогй обраилення в гео-структурюыу. В1.лгошенн1 розтаоэваниЯ в гонг зчленування двох крупных платформе]<ни* структур - Ухра'хнськаго шита та Прип,|ятсько1' западни. Перспектив« його господарсьшга викоуистакнягов*язан1 го-лобним чкноы iэ роэробтюю розташванмч тут рхзнэманттних покладга «i неролы«! сироаини. Це робить несбйдним проведения тут Зхльш да-7йлышх палеогеограф!чннт /тс'горико-еголмййяих/ дред1дкень. Ix акту адЫйсгь пов'нзуеться також i в 3B"nssy i3 хсяугчкма тут еколо-гхч'.мми проблемами, о о кг льки досл1джуваккй район майже rto nur ста розтапгианий а мэжах "aari дшг.) слхду" flsapi г на ЧА5Г..

Осиовющ мугрд .рдботи будо в^ггення icTopii знитку л? л да roo-грийчмих ушв та рельеф району Ов^упьюго кряяу та йигс обдемзгк-ня э шмозой-кеПнозо!, Це еимагало Елр:и;еннл caíауггакх эавц«»кьт

I. йивчення особливостеЛ пока в»« eTaniB /палоогеоморфзле^ч-

!<юе ettox/ юрфгяцтагвиезу в ыеэоэой-кайдазот.

i

2.Вианбчикнй bí.hiochoÍ рож} о сю вшу гакгорхв морфэд'тогенезу-

3. Fb пробки мйтодики кокплекснл-о палеогзоюрфологт^нэгс анализу на ос-ноär гарокого эагученнч даких зивчекия речовинного складу кэрелвтних йдкдадгз та чрупгюмасштабизго л ел ео г ш ш рфэ ло г i" го -та мртогра^уванмя конкретного району.

4. Ьивчзння впливу процессе шрфэлгтогенвзу на форыу^аяня ядйсшго окладу та продуктпзнзстт корисиэго компонента созсипищ, складанкя двтмьшх карт та подготовки арактачних рекомендащ Л.

Ориэв^ .Полотенкя, ар закищашться:

I. Мзрг.олхтоГегеткчиий niдх!д - як осноьч рвгхональжго анализу паяеегеогра^чних та иаявогзошрйхэлогхчних удав а мезозой-кайю-B0Í. . .

Я. Розробка, тг дно i3 сим положениям, методики комплексного хруптомасэтабього полэогэоморфологгчного анализу та картографуаан-

ня 'з використанням розроблених шкаи гранула ыетрнчюго те рочо винного складу вхдкледхв.'

3. Методика сгонки якхсного складу та продуктивно?! корисю-г го компонента розсипшц в межах давкьаго ¡цкга та його зчлекувакня i3 западинами на ост эх шрфийтогенеткчнрго подходу. Розроблвнх опвцгальщ карчи та рекоиевдацг ï цодо ïx використаши для прог}юа-ю-гощукових цхлей.

Об"ект та предмет дослхдтекня. Gб"sктом дослхдкення е мезо-г зой-кайнэзойський наплатфэркенниЯго крив, сфэрмэваник на п\;отпзт явЕНих erarrxв морфэлггогенззу, предметом - мэдзлг повар-о:>ь обне-жекня окрвыих стратиграфхчких теризо htî а ' /гг псометричш л api я/, х« рачовинюго "наловнекня" /карти лх то лого -фздх альм , грану ломзтрмч-нкх та *à не рало ri чнюг локазкикга, готузснэстей Bi доадх в/, аплзог геоюрфологхчн: карти /на шрфэдгтоганетичнхй основх/.

Методологх я та ыатоди дослхддення. Дэсйдяення базусгьс:* на юдагретда-науиовхй методе лаге ï ко.шлекешго аадоогеоырСэл'-'гхчю-го. анаятзу - концепцг'1 мэрфэлх тогеиезу.

Викоркстат метода: геолойчщ, структурш-гасишггшлЯ палео-геомэрфэлогхчний, ыатематичний, картографе чний та îh.

Фактична обгруктуваняя. При аиюнанщ рботи був внкористаний фактичний материал, отриманий автором дереважно .лгд час ï't Сагато-рхч.чзх робзти у с клади Яигемирсько: ГР£, починлючи з Ldôô р. Дн-сертаихя викоцувалась згхдю 8 томатмкою робН- лабораторхï лалео-геомэрфэлогхчшго аналхзу географчног\з факультету Ккхвсьгаго yni — верситету.

Неук.-) tа новизка доелг дженнх. В м^й^Н^КЁ - розроб-

лею та эастегаано методику крупно ыаешта!) но го тоыплексгсгчз лзлео-геомэрфолоГ1Чшго аналхзу дйя зон эчлвнузат:я крупшх платфэрмои-них структур хз широым зестосувакням розультатхв мат окати ко-ста-тигтичнзх о бровки даних гранулоизтричиих та ш нералог-i чнкх аналх-

ЭГ П корвлятних Б1Д»ЛаД1Вк

В £ЗГ10налъна1-2£ аспекту -- влерпе для району були проведет деталью дослхдкення х еклаДвкг карта осювних етапх в мзрфэл1тогвнезу в мвйоэой-кейноэо1, Дэтйльно ейвчен1 особливост! давчъого озернлго та долинного морфэ.итогенепу, с кладе на кдвсивх кащ я дазщх озерних улогови'н. Бпер-лз бут про ведена досл!Д*енш> зв"язку структур "одви-гу, кэтгння га скручучання" /ЭСС/ ¡грмсгал1Ч;юго ({уидамзнгу I з особ-

I

ливостями мезозой-кайноэойського шрйэлхтогенезу. Вивчэнэ вплив гш-леог-лдродинамтчнгас пронес! в в довнгх рт.чгозих долинах на фэрчуваи-ня росипиц. Запропов,№нг лалеогеоиорЛологхчй критерг г прогнозу ргэних тип1В екзо гениях роде виц корисних копалия.

Практична значения роботи. Отричанг результат» та рекомевдани використовуються в ПрПКТИЧК! Й Д1ЯЛЬН0СТ1 1рпинсько'х голого-рэзвг-дунгльж'г" паутН Житомзгрськох ГРЕ при роэробцх крнтерх г в лрогноэу-вання ЗлоСицького та гиших розсипких рода виц району, лаборатор:I палэогеомэрфэлогичного аналх зу Кихзського увд верситвту.

Ипроваддэння. Те^ротичнх висювки роботи швдристовуються в навчальнхй робот: на географчкз»<у факультет!:юкрема, при читан-щ учбових •куреха "Геоморфолог! л Украхни", "Пялэогеоморфэлоггя Ук-рахни", "Дэлиню-'рИков! сйс^еми* для студентхв 1У-У курс: в /стационарна фариа/ та У-У1 курехв /заочна форма/ ш спец: альшет! "геомэрфлойя та пелэогесвзЦ я" гоографхчгога Факультету,

Апробахйя. Осювнх результата доел}джень до гю в!дались на нау-кових' парадах т конЗерашц их, серед яких щэрхчнг яагальнх сасг! Ки'1'всьхого унт верситегу I хонференцП шлодих вчених, на XX пленум! Геоморфэлогхчно! кокхсхх АН СРС? /Владивосток, 1989 р./, на конференй ! шлодих вчених а Ростовськоиу ун!верситет1 /1989 р./,. на Всеукрахнськхй каукозх > краезнаач1й коьфэренц! г "Житомир в хс-торгг аэлинх та Украхни" /1994 р./, на УП э'хздг Укра'х'нського гео-гра<йчного товариства /Ки'хв, 1995 р./, на X Мхжвузхвськхй нарадх

з проблеми ероз1йних, руслових та устевкк процесгв /Билогде, 1995 р., РосгяЛ

2а темою дисертацх } опублг ковано 9 друко ианих робхт, в то .«у числг 5 статей.

Структура та обсяг вдсевташ у. Дисертацг йна робота скледаить-ся з вступу-! п"яти розщлгв, висновкхв г вигщув /6"^сторхдак друко ваш го тексту, ¡¿9 малюнкгэ та 3 таблицг. Слисок лхгоратури нара-ховуе 142 наГменування. Загальний обсяг дисертацгI о?//сторхшг.

Автор глибою вдет на професору кафедри геоморфолог: I та пе-лзогеогра±х: КЩвсько'го унх верситету I .В.Мзльничуку та доценту кафодри О.О.Комлеву, пгд кер!енлцтиоы яких виконувалась робота, доктору географинях наук[Ю.О .Котику^ В.М.Тимофееву, О.П.Глухову та С.К.Швайберову за ихнкг зауважвння по звдсту дисертацгх та ■ практичкг по ради.

Si.fiст робота.

Гл.1. Стан палеогеограф!чно! та палаогеомсрфэлогхчго'х виьче-ност1 Овруцьшго кряжу та його обрамления.

1.1. к&рфол^тогенеэ як про в: дни Я методолог: чний щдхгд сучас-т'х палеогеошрфодог!!.

В пхдроздхм аяалг эуються роботи дослхдшкха, гк: с/: угу тли при розробщ бихтдких принцип в провгдког для палеох^еоморфолог!! конкрзтно-наугаво! квнцешйх морфо.!: тогеняэу. О бгруито вувгь с я теоретачнт га ыегодичиг аслактк викэристання результат! в анблг зг в гранулометричнэго рг-ю винного склад;/ пхдклгццв. Про ан&лгэо вант факторн йсрмуваняя граиуламегричшго г кгкарзльшго складу коре-лятних В[дкла.вд в, вхдзначаетьск важяиза значения комплексного ш~ коркстання палаогеографхчних, яялеогвонэр^логгчнюг т лхтологхч-них дата для'хнгерпрзтащ? результат!е аналхзгв лхтологхчгага складу эхдкладтв.

1.2. Стан палеогеограф: что 'i та палэсгэомэрфолог^чгог вивче-hjctí Овруцькогс кряжу та його обрамлекня.

Вивчення геолого-геомарфзлоггчно! будоаи резону, дч онремо Bi'Jtf лясться блок палеогеограф! чних i палесгаоюрфзлогхчних дослгд-жень, укладасться в 3 етапи. Перший етал Д1Х ст. - 40-i роки XX ст./ характеризуется накопкченням фактичного матергалу з ре-геолыю? геолог?'i i гоявою перших пготез про яоходження t розви-ток рельефу Овруцького кряжу /П.Тутковський, БЛйчкоа, В.Еондар-чук/.. Б другий eran /1947-1970 рр./ зиявляга?ься численнг npgui, б яких зисвх тлнються рзгхснальнг особливом* геологх4HOÍ будови,тектоники рельефу, палеогеограф? i палеогеоюрфологп УЩ /В.Бондарчук, И.Вэклич, О.Гойаэвський, М.Ельянзв, Б.Рябекко, I.Чебаненко/. Третей етап /з 1970 р./характеризуешься визченнлы nponaciв шрфэ-Л1тогонезу i розробкой методик палеогеогрефтчшго а нал i зу та кар-?УБання/М.Взклич, Х.Щтянхка, Ю.Коиик, В.Тиуофеев/, актившм ви-кор^втавдян результат в аналха: в ре'-гааикгага складу осадових вгд-клад^'а /0.Ко«лев» Ю.КощикД складаяайи струотурю-тектонхчних

схси та пале»тqkfphíчкях ре?онстгук«1Я /К.Тяпйн, О.Гойяэвсыеий,

i ■ .

Г .Каляев, Р.Гарецький/. ' .

Глава 2. Методика досл1д?.ень району. Босшву методики падео-геошрЧологхчних доел* д*енъ Овруцького хряку та його обрамления яокладекз теоретичне юлозсення про íснування генетичних зв^язк! в йж процесами иорфо- i л1югеназу.

.Йинорисгага методика е результатом шмплексування геолог!ч-иих, структурнр-геолог1чних, геонорфолоичних, палеогеошрфзло-Пчних, математичких, картографчних метод:в. Оптимальна спгвв1Д-ношемня изгоев виэначйлось а основному roo структур ниш особливос-тгаи рзйоку досяЦжзкь. Детзльда обгрунтосуаться теоретичнг i ив-годичк! нспекти вкюрястакня рэзультат{в речовикного i грануло-¡и<зтричшго складу зг дкладсз. З&пропошванкй опгтаальниЯ набгр

статистичних показник1 в та розроблвнх шкали Ix oiühkh при провв-деннг крупно ма сшта б них дослхджвнь.

Гл.З. Факторний аналгз ыезозой-кайнозойського мзрфолхтоганв-зу Овруцыюго кряжу i Йсго обрамления.

Б цьому роздглг проведений детальний анализ факторгв мезозой-кайнозо йського морфолхтогеквзу - тектонхки, лхтологхх, клхыату, процейв зрвн!Шньо1 морфоданащки-

Тектонгка. В геоструктурюцу вхдшшвннг район дослгджень роэ-гашованнй а зон: зчлвнуаання Укра'1'нського щита та Прип"ятсько1 за-падини. В межах кристалгчшго фундамента щита тут ешцляяться бло-KOBi структура Ш порядка: Iii внхчго-Украхнська горстоао-грабенэва зона, 6i льаа час тина району частно во Коростенський та Олевський блоки. Останнг водх.ляються на бло ко Bi структура 1У порядку, роадх-лещ зонами тектонхчних порушень та розломхв piзних напряыкг в. БлокоBi структури маиь pi3Hi розыхри, планаву конфхгуращв, в: к, складе ni р1зшш петрограф!чкими комплексами псрхд. За Г.Каляевим вй роз ломи УЩ иодх ляються на 4 категоргх, виходячи з ix структур-нз-iс'гсричнэх ролх. Bei ni категорхх вхдхгравали рхзну роль в ут-вореннг i розвитху piзнзвхкових падеорельефх в. Так, розломи 1-х KaTeropii /хонседимвнтащ йи глибинн: за Г.КаляевW роздаляигь голов« сгрухтурщ елементи.¡дита, крудай блоки ,'.що розрхзняються , за Г1ПС0иетричним даложзняям. До таких горупень пристосованх кон-тури гоширення Biдкладгр, змхни генетичних типхв рельефу, стулгнь розчленрлашетх псверхк: христалхчюго фундаменту та уступи, лх-нхйнх. дхлянки г:дромереяй . Розломи iwötx категорий роздхляггь блоков: структури ниячих горядк! в, якх по ргзнэму проявлялись в Про! цэсах морфолхтогенезу i ям роздхлягть ргзщ за сйййстю до про-цвегв двнудадх! тхла. Багато розломхв претерйли мезезой-кайнозой-.ську актиЕхзащю, щз знайшло вхдображэння в розмхщекнх в просторх f час! Tunis палее рельефу, локалхзащ'х тнтенсившст! ехзоген-?

них процесгв, обуыовили мезсх областей осадхонатоэпичення.

В роботг такок проаналгзований зв"яэок особливостей морфэл!-тогенезу а розвитком структур "здвигу, кат!нкя та скручування" /2КС, результати прояву вихоревих систем л1тосфери /О .Слэнзак/. Автором зроблено виснэвки про вгдговхднгсть систеи дуг структур ЗКС з KOHtirypauien систем давн:т ргчкэвих долин та 'fx окремих елеменпв. 3 ними пов,,язаний досиггь силадкий ыалюнок давнъо! та сучаснох г:дромерэж1 в межах Лугинсыеого, Дизлинсьхого, Сарювиць-кого .блок! в. Спостерхгаеться послабления впливу структур ЭКС на

I

долишц форыи в Mipy ix "омоложения*. 3 структурами ЗКС були повязан! також деяк: особливост! давятх флзовгальних процесгв.

8 роботг також про стезею деяк: асоблиээст! палеогеошрфзсе-нэзу, гов"язаН1 з вили осы тектощки, серед яких змгни площинного характеру /перебудови до линю i nepsxi, прнстосовангсть вгдргзкхв долин до окреиих розлощв, шлнп локалъних структур/, шр мали щс-це по вех й площг лгвнэчх УЦ. 1шшы важливим наслхдком впливу тен-тощки s формугання roeepxi в-рельефу з резням зовихгойм виглядоы, що в вхдобрашнняи циклхадюсй текгсн!чж)го розвитну. 1ншй тип закоювлрностей гов"пзаний з особливостяки будови окремих форм ральефу, по показано на приклад! Ejлокоровицьких гряд.

Лттологг я. Прояв цього фактору шв"язаний злоширенняы рхэно-иактних за складом г генезисом.гюргд в меяах рзггону. 3 прояаОм л: тологх чного фактору у сукупцс)с11 э тектон! кою, lip сприяло виник-неьнл деякйх особлиюстей палеогеошрфогенезу, пояснюеться будова Овруцькох i Biлокоровицько'х зисочин. Стхйкхсть порхд та висхгднх тектонхчнх рухи сприяли збереъеннв в рельеф! пхднесеного положения Озруцького кр.чту. фдо прояау цього фактору для долинного ас р~ фол: тогэнезу, то вгн мав двоить обмежений характер в простор! i час!, ер показаго на приклад! середньоюрських палеодолин. Робить-ся висновок, що необидно розглядати лгтологхчниЯ фактор в мор-

фогенез* у взаеисшг з тектонхкос.

Клгкат. Хсча клгкатичнх умэви ггретерщли протягом мезозой-кайнозоя деякх зщни, ре не приз вело до кардкнельних задн тит. ь морфолхтогенезу. Клхматичний фактор знаходив овхй прояв в змгкг в част в зв"язку э гдамагичшш умовами на прикладт задн глибини та густоти ерозгйного розчленуваннк..

Процеск зовншньо? морфрдинамхки та хх особливостх. Зовнхшня морфодинакхка визначаеться дхев екзогенних процесхв.

Ьони визначали ступхнь ероз1 Иного розчленузання району,йэид-к1сть данудащ Ч х перевдщення мае пухких пор:д, IX просто ровий иерерозподгл, мэрфолог:чнг тиш ыезо- I 'мхкро рельефу.- На прэтязг пезозой-кайюзою на окреиих дхяянках неодноразоэо зшнювались тип та I нтенсивкг сть ведучих екзогенних егентгв. ¿кзогенкг процеси. пррявляЕзться на фонт еядогенних-геологхчнох структур« та тектокгч-ыг/ руххв. Вони перебудо вують нерх в:-ю стг рельефу, створ« ко го ен-догенними факторами, »оделсоть поверхню.

Порядок та характер змг н про бх дно го екзогенного прочесу та-кож залежав вхд тектокганих ушв. НаЯбглыаяскраво ця зале ш: егь проявлялась в роз витку давньо"1 гхдроыере*г району доелгджэиь. Др-лкни часто спгвладавть з зонами трхщицуватостх /ослаСленими зонами/, в та их процеси вивгтрювання прот1ВДють щвидшз х 1нтексивщше, що полегшуе наступну ерозгв. Розвиток, найбхлыз великих палеедолин, напркклад, Б: до ко ро вилько -Усо в с ько }, контролхшався розлоыно-бло-ковою тектонхкою кристалгчюго фундаменту. ЦеЯ висковок пгагвер;-жуеться зь-ставленням карт розвигху процесх.в ысрфс.лхтогеказу, суча сю'I гоховано} поверх« ложа осадового чэхлг, тектоники. лини, кй розвчвались в породах мег^й-кайнэзойськэго о садко даго чахла, та ко* контролсзалисЬ структурами фундамента, як:' "проев:-.чувались" через осадовий покрив х аикликали в кьому рхзга пластич-

.. ' II

;ц дефэрмаигх та локальнг структури. Неодноразовх зихни зтьу ссзеитх.у лскальних структур призээдало до : нверсх й з роалктку те-чйозих зон те прилегли:? до'них м: тд-гггрбсх Яних дхля.чск. Ц-з характерно для зэхгдшго обрамления Оврухькзго кря*у /Артинський, Еамислозицький, Каы"янський, Красязсгяиоявыий блоки/ га длл поденного Сорту. Твктон1ЧК1 пронеси слугу вали фэшм рсэзлтку ехэо-геннкх процесхв, впливаичи на х'х х нтенсивк: сть га направлен: сть. Так, в метах п: в денно го схилу Овруцькох структури а субзеральнх епохи вони вяливали.на лекал: загею процесхв лгнгйнох ерозх г та створеною гами яручно-балковох мере*.:. Пгздеккий схил бхльш принт днятий, прИБ*язан;кй до зоки пхднять вэдог* контакту Слозечансь-1 КОХ I Перпотрявнен)! рОЗЛОМНО-бЛОКОВИХ структур Т 31 дно сю зану-рзних Красное!льськот, Норинськох, Народицьках структур.

ОДна [ та ж причина зад ни лровхднзго проиесу шаирювв-тись на регхон, ала ¡юга викликаз не тгльки зьггну поовгддаго про*» г осу, а : лоналтг амгни супутних пронес: в рхзшго характеру. Цо простекуеться ка прикладг п I з ньо у: о цек-гш о цз го эо"х епохи. Б топ-л: фази перэвахалр пронеси саваннох "лан-'га I. В тало дат фази пе-реважав лхнхйний рознив, що призюдив до значшт розчленозаногтх рельефу. Ала ьустргчались дгяянки з аегаи гнтенеивноп розчлегова-ахств рельеф, да гтрот1 гагл процеси заболочування, налриклад, ка пхвнхчно-схгдиому обрацлених кря^у, бгля пхвдешюго борту Прях1"ят-ськох западики. I:тайна эрозхя не набула тут ¡хмрскогс розвитку по причин переяажання малоамплхтудних ниеххдшх техтонхчник ру-ххз. -

¿мхна яровхдного процосу пае наслхдки, г сама: I/ юна можв бути метев перехо.ду колиинъот форми до бхльа складно:, однак дав--нхзгний прзцес яродовяус с»--') дхю, звднюючи сю с положения, ер характерно для сада рс а витку фзрми Дапринлад, роз вито и тружиэ-др-лиших систем пхвдэкного схилу кряку; '¿/ во на приз водить до по в-

кого руйнування колияшьо1 форми I закладання нзво'х, ир кв втдноситься до колкпнього роз витку рельефу /налриклад, перебудова до-линш'1 мереж:

о иежах дасяхщксного району видглявться щлянки з1 свох'ми наборами фактерг в та улов мзрфолхтогенззу: I. Найбхльш щдвищект р!внинн. тачков! до лини. Тут перенасели денудащ йнг форм*/, рельефу. Серед давгах долин найбхльш поширеними були нороткх /7-Ю ю*', ЯК1 стекали.эх схилхв денудагц йшх височин. Завдяки активнгй гли-биннг й ероэхх в долинах виробдялися V -лодхСвд г какьою-ш-дабн1 про ¿й-11, виникали врхзан! тераси. В межах мечшрхч утюрхг-вались кори пвхтрпвання, слхди них процёсга вхдмченх 1 в розрх-оах. Ъ рхзною стхйк1 стю поргд, шоскяадають лряч, пов"язаю утео-ре.чня фзри селективно? денудацг I.

'¿. В; дносно пг двитенг рхвнини лредставляшть ьаступний рхп» сомзтрично никчий рхвень. Тут частково зберггапться тх ж законэ-шршетх, цо I в попереднхй дглянхЦ. Щ р1 вники були розвинутх на твдекюму ехкях кряжу, Бх локоровицьюцу паемх, окремкх локаяьних структурах У-У1 горццку в межах Зубковицыюгс, Дивлинсъко-го, Юров-ського, Будкхнсьного блоку. Тут 1нтенсивш розвивались пронеси лг нхЯнох ероэгг та хсьувала яружио-балкова мережа. В розчленуван-щ схилхв проявлявс* тектощчний фактор та клгматичнг коливання.

3. Слабо лхдвкщенх рхвники. Првхдним прсцесом тут буа флю-вгальний. Давш долики^були пристосоваш до зниженъ в поверхнх фундаменту. Розвито'к озэро-подгбдаос та забодочених улоговик, лх-нхйни* дхдяюк гхдроу.ережх був тхеш юэ"язений з роз<тамно-блоковое тектокхкою. Ритмкка тектонгчних руххв проявлялась в ха„актз-рх змгн крупност1 алхвх» в розрхзах, в наявдостх в роэргзах про-шаркхв I горизонтгв грубоуйанкового матерхвлу /в уювах активних низххдних рухх в русло "блукае" по дояикг/, утвервкнх ножиць террас/ в ушвах опускания базису еразгх х поднять на ¿нйй частей

е'асейну/, форму ванн! ртчкоэох мережх ргзшпс тилгв, утвореннх про-точних озер.

4. Низы<1 контушектальнх рхйшки. Гут перевакали оверно-бо-лотю-Долинм1 комплекса, ¡цо було иов'язане гз стхйкою тенденцтею ойремих ройлймнс-блокових структур до опускания. В таких уювах майже не проявляться вплив локальних структур. Дня цжс рхвшн характерна наявнгсть паралэльних водоток: в, якг эливалис.ь, утво-ргаочи розгадукену мереяу, чнслених йуркатц I, формувався д ере во по-дхбкий тип рхчково'!' .системи, мало мхсце бокове змхщеючя долин в широких межах. В долинах виникали о зеро под! бнг г заболоченг улого-вини* ЯК1 зливались, утюриочи зеликх озерко-болотнх масиви, и зв"язку 'зг стхйкими опусканиями в зонг Прип"етського прогну, цт басейни трансгресували, зливаотись в ме*ах 7Д з{ те гснуючимк. Окремх пгдняття хснували у вигладг островгв.

5. Ьдг ко нтикентальнх морськ! .басайки мезозой-кайнозою роввивались за такими .зако мерностями, НаЯбглъя пгдвишекх дхлянки суходолу /0вруцький кряж, окремх ■ виоочшм його захгдгсго обраилен-ня/ зыхнювались островами, якх вгдовхдають ро'зломш-блоковим структурам позитивного знаку. Окремз:'блоки зэзкавали ^знхай пгдняття або опускания вже щсля каступання шря, т тут виникали

эмгни обстановок.- В окремих випадхах в рззрхзах егостер:гааться озкаки трансгрвсхх г регресг г. Формування субаквальних типхв па-леорзхьеф проходило Пхд впллвом багатьох факторхв. В межах шр-сысих узбереж спостерхгалось виникнеяня абраэхйних х акумуляткв-них грэри рельеф, аналог1Чних формам узбереж су час них шрхв.-На ыорському днх формувались пхдво днх яр лига : долиношдг бнх запади-ии. 3 проявок зисххдних тзкгсихчгшх рухЬв локальних структур по-. в"язат утворения позитивн-т Лорм рельсЯу морського дна. Кл1ма-тичний факте р ароявлявся через процеси карбонатонакопичення, 6}о-

ген иг те г ниц фсцеск.

ГЦдсумэЕуючи все аищесказане, елгд зробити виснззок, що на прзтяз1 мезозой-кайнозое на фсрмування рельеф вплкнув досичь широкий спектр рг знокаихтних рельефоутворюючих факта рг в рх знах хн-тенсиБшстх, налравлеюстт та т^ивалостг 411.

Гл.4. Мэрфи лх то гене з Оврупького кряжу та Лого обрэмгення в меэозой-кайнозо';'.

Цкклгчахсть прэцесГв морфолпогенезу е об'ективгюю основоь перходизвцг I ыезозой-кайнозойського етапу. В робот! детально дос-Л1джено палеогеограф чкг умэви раз витку рогхону в середнкэюрську, ранньокрейдову, пхзньокррйдову, середкьоеоцексву, середньоеоиен-ранньоол4гоценэву, пхзнъоолхгоцеь-середньомхоценоау, пхзньсмто-цен-плхоценову епохи. Аналхзуеться суча с не покирення, характер за-лягекня, абсолютнг щдмхтки, потухюстх та Л1 тологх чиий склад син-хроннкх осташцм вгдклацг в. На осногх вккористання дених грануло-истричнсго х мхнералоРхчнэго складу вхдкладх в були зрблеих уточнения делких особливостей палеорельефу в псрхвняннх з шпзрэдм-м)! роботами. 11алеогеоизрфолог1ЧН1 реконструкцх'х проводились кг, структурой основ!, з урахуваншш особливостей тектощки, роз-зм-но-блогаво! будови. Аналхзувались також клхиатичнх уиовн, паяео-бхолоПчнх та папооеколоГ1ЧНх особливостг епох, давит кори зв1Т-рювання.

Гл.о. Осойлкэостг розЕйтку рельефу облаетт. Овруцького крягу та йоге- обрамления'в мезозай-кайнозох та йога зилив на утворення ризсипиа.

5.1. Особливост: роввитку рельефу облаей Овруцького кряжу-г його обрамления в мегозой-кайногсх.

В робот: детально дослгджувались лавщ долккний та озерний мерфолхтогенез. Лзлинкий морфйлхгогеигз дослгдиувався по ц:лоцу

рдпу scnexri б .

Так, було пстгановлэ.-ю, що ступгнь зберехеностх палеодолин залекить втд j¡x BiKy «ta палеогеографчни* умов тоги часу. £: «Спеться тевденцгя га г i ршения зберэяенсстх з i зСхяьшениям síkv ¡V-. lii дтвердяено висноюк про два pi внг збереженостх, палеогеограф ч-ну рКТЧ1 чт1гСТЬ. йидхляоться блоки /груп.'4 блокхз/ Э PÍCHÜM ступеней збереженостх залежно вгд езолхиГх палеогеограф: чних умов та íx Eapi 8Ui i го тераторп.

Зв''яэок з сучаснимк формами рельефу, ti щг.оьу для даного региону характерна консервативность riдрографчнкх систем i напркм-kíв стоку в них, ¡цо зв"язане гз осо близостями його структурш-тектонхчного пиану - Разом з тим, на npoTsói мезозай-ка?.;»зсЗсъкого морфо,1цтогенеэу мали Micqa локальнх поребудови, цз ускладлюнпл;-. хснуючх долкннх системи. Не булс встановлеио 4¿ тких закономерно с -той Mis вхком палеодолин i характером íx зираженостх в сучаснэ?*» • рельефх. Пглеодолики по si зному проявляться в сучасному рельеф! в мэт.ах рхзних текюн1чних структур, то покао.дно на прнкладх эаххд-ного i cxi дно го обрамления Овруцького кряту.

Ss складом выгц.умчих по pin вех до лини дхляться на три груш: ' 1 - розв/.ненг в 1:ркстал1 чних породах, 2 - розвиненг н осэдэвих породах, 3 - розвиненх одночааа в кристалхчних та осадових породах. lie Mipi "омолояення" Bixy палеодолин законоы1рнс змслнусться i В1ДС0Т0К долин, роэшнених в кристалгчних породах, i, злаки, зроствс - в осадових.

Аналхзугчи зв"язок палеодолин з Лгнхйно-Еитягнутим.: палеодеп-ресхями /ЛЯ1/ повархгс ::ристалгчюго фуэдакэкта» елгд эгд%'1сити, цс- для bcíx "íx si ко вих генерацхй cnccrepiracTbc.? в бхлыюст1 ви-пздкхв сп;Епацання íx контур:в. Однэк для б'хльш "мзло.дих" палеодолин це прояэляеться меня 4ítko.

Дпелхджувався також ряд иоеФолср1чних та морфометтзичних по-казжк! в. Так, протяянхсть эбэрежених фрагмент! в палеодолин най-часг4ие складае ххлька кгзометрхн. 1х шидина, неэалежно В1Д в: ку 1 генезису, варгве в блиэьких межах: 1-1,5; 1-г2; 1-2,5; 1—3; 1,5-2,5; 2,5-2; 2,5-4; 2-3; 3-4 км. Звуження в долинах спостерггасться кя Д1лянках складених стхйкими породами, та на структурах, як: пхдн':-мались, а няйбхльла '¿х ширина - на дхяянках, як! с ало опускались. Були вэдлещ текож рхзта типи палеодэлин в залежностг г вхд форт поперечного х гоздовжнього профШе. Лроаналхэоваю х'х эз"язок хз особливостями розломно-блоковох тектонхки. 3 1НПШХ о знак також мають важливе значения будова дниц палеодолин та морфологхчщ типи русел. Абсолютна вхдмхтки сучаского залягання днищ палеодолин ва>>1»®ть в межах вхд 110 до -150 ы для серздньоюрських долин I вхд 160 до 210 м для пхзньомхоцен-плхоценових долин. Максимальна по-тужнх^ть виповнввчих палеедолини вхдкладхв змхнюеться вхд Ш ы для середньоюрських до 35 ы хцзнъбоигоцен-ранньоыхоцанових та щ знъо-мх оиен-шц о цеда вих долин, . .

Г'еиетичнх типи долинних вхдгхалт в та характер IX взаемзвтд-.чоше,-;ь в рэзргзах. Ьстановлено три тпт просторових взаошвх дно-шень генетичних тип: в долинних вхдкладхв: I - в оснэвх циклу заля-гаоть алсв!альнх яхдклада /руслом! фацх г/, тк в нэпргаясу схилхв постучово зам;!дуютьея дедювхальниш. 1и Пгдпорядковащ' боло'хщ х озер'лх вхдклади, и,о залпгажгь в середнхй : Езрхнхй частиц] роярх-зу у яигляд: л1нз, кииень х р!дшз плвцеподхбно. 2 - в осдав£ г>ик-

эалягахухь алквхалън! вхдклади одночасно зэи!щенх по напрямку до сх'клхв делЕзг алькими. До завершения циклу сгасгзрхгаеться пе-рекривакня долинних вхдкладхв в результат: злиття делсзхальшх ¡¡¡ярко представлен: тут озернх х бологнх фацг!. 3 - в основ: циклу /звкчайно базального для конкретнэ'Г цолини/ заля-гайгь делювхалькх вхдклади, ¡до вице зм^кжться : кати генатичники

типами. Останнхй тип, вхдомий psHime для niзньоолхгоцян-ранньо-мхоценэвих долин, видхледо для середньоеоцеюво'х епохи в межах Ов-руцьхого кря».у t його обрамления. KpiM цих типхв, вид1лено також ссобливиЯ тип - озерко-делхшх альний, який пов"язакий э кл/ ма Tire ними о со близостями ni зньомх сххен-плх оцено boj. епэхи. о цх лому в peric-ai масть мхсде в розр:зах 2-3 цикла осадконакопичеляя, а в морсь-ких - 3-4. . '

KpiM вище засначенкх, можливс вшцлити також своергдний оэерно-делсвхалький тип мэрфэлхтогенезу. Тйк, в miouehi bih був пов'язаниЯ 13 .зкхнага клхматичких умов. Ца накладалось на проце-си долиншго мэрфзлхтогенезу, приэводило до рзпаду палоогхдроме-pe*i та пкрокого роз витку озерних басейадв. Дзлини по в: льг- запов-нввались глинястими, карбонатно-глинястими вхдкладами озерно-алг-вхального та делвзгальнэго генезису. Утвореннп озер сприяв i широкий розвиток схилових ipoueciB.

В цхлому, в мехах patioьу мояишво гцдтвердити /Комлев, 1938/ хсцування двох тищв долинного шрфзлхтоганез/: I/ фази висх|дю-го розвитку рельефу, коли фэрцуеться глибокх доликж врхзи, а у склад1 .долинних вхдкладгв переважають алшхальнх /русло Bi/ i делю-вхальнх, 2/ нисххднзго розвитку рельефу, ноли фэряуються CKpoxi до ли ни, у 'fx складх спостерхгаюгься широкх спэктри генетичнж pi э-говидхв.

Основих законом! phdcti озерного мэрйэлх гогенезу. Па лео геоморфологу чшпад .рано нетружьЦ яки мезозоЯ-кайнозов були зиявленх дав-Hi оз ер hi улоговини рхзнэго генезису. Незвз-гакяи на те, що бхль-айс.ь улоговин мае змг шаниИ генезис, досить уызвнг шжна вкдхли-ти три iii труни: I/ ендогеннх /тектоигчнх/, 2/ екзогенщ, 3/ змх-этанх. Перза з чистому врглядх я-£актячно нз icnys i проявляется наЯчастхше в iкзглх дэох трупах. Давнх езера екзегекного генезису подхляеться на 2 ндаси: гх.дрогенкх, i бхогзннх. Гхдрогенний хлас

1а

вкюочае в себе ероз1ЙгЮ-акумулятивм1 /р;«Ю81/, сстаточщ I абра-згйкп-ш^тцул етивнх. 4 мазсзой-кайнозоз тут переважалг. ероахйке-гл-у^-лятавщ озернх оападиш. Серед них вийляяиоь русло Л, аая-лаенх та надзаплавнх тараси. Остаточнх озера найчастхше хснукали в мс.ах улоговин древнього стоку. Серед абразхйно-акумулятианих /мсрськях/ озер вщцяяюгься лагукнг х пврвишх заяадики морського д?;а. 'Алас бхогенних озер вмхцуе в себе Тгльки сдил ¡цдклас /для дано го рчйсну/ - актквга-органоганнх. озера давкхх озерно-болотних масивхв та протошЦ озера з нарболаткою се;цмента1цев. Кайбглым

за площею дзеркала виникали пх.д час регрес! й на ых С1Ц великих лагун.

й робот: розглядасться:зв"язок даанхх озер з ЛШ поверхнх кр-исталхчкоГо фндаыэяту /3 тнпи 0П1ВВ1 дно кения/» характер заля-ганда оэершх та ¡¡ях генетичних тмщв вг дклацх в в улоговикзх /2 типк/, сть в сучасжиу редьефх/приуричзнхетъ до рх&них

йоге ферм/.

5.2. Паласгесиорфэлогхчих аспекта фэрмування розсипид об лас- ■ тх 'Овруцького кряку та його оСрамленкя.

'¿> продесх робота над темз» цослхдкувався зв"ягсх як!сного складу кооисного компоненту /х ЛЫ/ЗЩ ту/ розсипиз, Э ОССблИТОСТЯМЙ к-.р^ол! тогеь-озу в межах двох пзрепеиианих дгллнок, воэгазюваних иа ме-^ирг'-гх: рр.Ужа та'ХраЦРезультатом про веде них тут крупно-ыаезтабних доелгд^.ень /1:10000/ с соадекг сг.са: альт кврти та каотесхемм Ппсоыетрхх гюховагагс рельефу.ло*а гаакьоыгоцвяових Е:дклад:в.по.лтазсько1 серГи .ло^гзмшв зшнашгтх ххицчного складу I.'.ь'.'онхту, гранулемзтричнего складу иодафракци гльыяихту.роз-

г.здхлу зиачень кое^хцхенту лайкоксен. динарах/ какопичадаяшк-

хльыещт *

кь)'н:сцанс.БЖ вхднладхв полтавськох сер+х- Наг хх основх булп склэдена пзлеогеоюрфо.чогх чка нарта часу утю рання розсипиг /ран-

нхй вдоцен/ та районування дхлядак за я^сним складом хльмещту. -Наведен^ картограф! чкх матер: али, доповненх цифровиии даккми, дозволили с характер« зувати процеси морфзлхтбгенезу, а також виявити законзм1 ршстх фзрцувамкя розсипкц. Це дозволило в межах коткгаго з родовищ провести палеогхдродинакхчне зонування х в/дхлити зони: I/ Низькох Г1Дродинамхчно1 активное« -з какопиченням осад: а ыизького гранулометричного рхвня, хдеальюв та вхдайнною сортирован: сто, яха в:дпов:дае низько зануреким та слабо про то чним хцлян-кам днищ давнхх долин та долишпод: бних западин; 2/порхвняно не-високох гхдродинам! чнох активностх х накспиченшш /часто залишко-виц/ тут осядх з з найбхлып високиш грачу лометричкими рхвнями та найгх рзким значениями сортировалось, яка вхдповхдае най^-льп пхдвиденим.дхлянкам давнхх метаргч; 3/ иайбхлья високох гхдроди-намхчш1 активному х накопичекням осадкх в ргзнях гранулометрич-них р1внхв I показникхв сортированостг, до вгдповхдае придолиннии Д1лянкаы межирхч, давних долин та долиюпюдх бних западин.

На основ: коыплекснзго анализу спецхальыгх карт шжливо району вання територхх за якхсним складом хльыенхту;

I/ нвэначш'х экс не- 2/ середньо! ЗМ1- 3/ силы©! звд- 4/ дут*е си-ност1 зх значен- ненэстх зх неност1 зх льно'х змх-

ням коефсЦ1бНту значениям кое- значениям кеностх ■окисления фхх^снту окис- коефхцхенту 31 знз-

<^0,25 лекня 0,25-3,50 окисления ченняы

0,00-0,75 коефхпх-енту

окислен. ня>0,75

В результат! проведение дослхджень були нашченх да Е1 перспектив^ д1лянки. Поруч :з проблею» 1 льмея:тоносност:, вивча-лась також перспективахсть пошукхв' лалеогеоморфэлогхчним методой х деяких :даих корисних копалин /циркогцю, с винцо во-цинкового зру-денхння, пов"язаного хз вутлистими по родшл^ фосфорит: в, янтарю/.

20.

Висновки

1. Оптимальною коккретно-науксвов методологичною освзвоп крупномасштабного палеогеоыорфэлогхчного а нал: зу е концзпщя мор-фэлхтогенезу. На и основ! в межах дослхдткеюго району були вхд-новлекг те закаргографоващ особливост1 морф?литогенезу основних його етащв в мезозой-кайнозо!. Це дозволило порхвняти та викона-ти аналхз простора вс-часовкх законоыхрностей розгигт-у рельефу, осадконагромадкення та пов"язаних з ними процеив розсигоутворен-ня в межах району, скласти сереI шиукою-гхрккладних палеогеошр-фологхчних карт х виробити практичнх рекомендацГх. .

2. Вихедячи з концвпщх шрфолхтогенезу розроблена методика уатеыатико-статиститаох обробки даних грану лоызтрично го та речо-винного складу вхдкладхв, отримаих оптимальнх набори IX представ-нкцышх кхлькхених пэказкикхв та залропоноващ г нтерпретащйн! шкали IX використания для вхдноЕлення ушв та таив мззозой-кай-нозойського иор$о литогенезу. Це дозволило, зокрема, на основ! щ-нералогхчних та геоххихчнкх показнивдв змхненосч'х корисного компоненту розсияищ провести в межах давнхх рхчкавлх долин хх палео-Г1др0.динамхчш зонування, а в комплекс: з хшши даними районува-ти дослхдтэих дхлянки за ях1Сниы складом .корисного компоненту.

3. На .хцдставх всебхчного аналхэу автором дослхдкенх найваж-лив!шх закономгрюстх давнього долиншго та озёршго корфэлхтоге-незу. Алал1 зувались зберет.енхеть фрагмзнтх в цих фэри в рхзких час-тинах дослхдяекого району, особливостх. 1х воображения на. ехсга-ювакхй земнхй поверхнх, сшвставлена з окреыимя фзрмами останньо'х /рхчкозкш долк.чгш, долидаподх бнимх зникеннккм, бэлзтшши месива».«, горбаот та касками/. Переввжанкл коксерватквностх рхзндвх-кобкх г1дрогр5$хччих систем було зумовлеш осабливосткми структурно -те кто нх-чко го плгьу району в ыэзозой-кайиозЬг. Еув проаналх-зовакяй эе'яза к дол;:нк:;х <^орм рхзккх ранг г в встащвлено! тут ра-

нхше IX I ерархх ': /Комлев, 1988/. Детально були вивчанг шрфэлогхч-■нх та мэрфэметркчнг го казни ки палеодолин, встаювлений характер

зь"язку 13 структурно-тектонгтощи уизвами через розадри, кон-фгурацхю, ритщку блокових структур, оообливостх складу лхтолого-пегрографечких комплекс: в поргд фундаменту,розвинених в хх межах, Епершз для даного району були ввдхленх та вивчен: основн: типи ме-зозой-кайнозойсьиэго озерного- «орфэлхтогенезу. Проакалхэованх улови залягання давнех озерних вхдкладхв в геолог:чних розрхзах,сп:в-в:дношення хх з хнпшми генетичними типами. Запроповозано генетич-ну класи$1 кацхв озерних уяоговин, встановлвно хх ехц вв: днэтзення э в:д"синими фзрмаыи рельеф пэтовано1 поверх« кристалхчнэго фундаменту та експонованох ловерхнх.

4-. Ейерше був проведений вналхэ зв"язку долинного мэрфолх тогенезу /типи, будова розрхзхв, конфхгурадгх долинних форм/ :з структурами /"здзигу, катхння та скручування" /ЖС/ кристалхчного фундаменту, розвинутих в межах дослхджекэго району /пхвнхчна частика УЩ/. Цэ дозволило намхтити давий наиряш..< робхт, оск:льки за попереднхии данный це дае мэгииахсть точнхда прогюзувати контура локальних структур о садового гокрощу, пврспэхтивнихна рудо про яви, -ро,до вида корисних копалин.

Основ.чг лублхкадЦ по теых дисеотадххс

1. Гранулометрический состав древних маркирующих горизонтов осадочного чехла как возможный ивдикатор развития ЩТ // Геоморфологическое строение и развитие зон перехода от континентов к океанам. Тез.докл. ¿сес.еовещ.- XX Пленум Геоюрфол. Коыис. АН СССР.-Владивосток, 1989.-С.85-86/соавторы: А.А.Кошев, В.А.Ко-шик, С. Ю. Бортник/.

2. Застосуванкя кокцепщ? морфэлгтогенезу,а палеогеошрфэ-догхчяях дослхдяеннях пхвжчх $игомирсысо1 областх // УП зЧад Украхкського географ чюго то варкетва. Ка'хв, 30 травня - I червня

1995 р.- К., 1995.- С.212-213 /сгЦвавтор. О.О.Комлев/.

3. Учет палеогидрологичееких данных при использовании земельного фонда в районах развития россыпей Житомирского Полесья // Десятое иечсвузовслое координационное совещание ш проблеме эрозионных, русловых и устьевых процессов /Научные сообщения/. г.Вологда, 26-28 сентября 1995 г. - Вологда.-"19-35.- С.68-69 /соавтор. А.А.Комлев/.

4. Даякг риси палеогео морфогенезу облает: Озруцького кряяу та його облямування у середнхй та пхзнхй ирг // Урал в мхнхатю-рх/ Природнх багатства Житошрщини, хх вивченкя та перспективи використання/. - Житомир, 1996,- С.21-30.

5. Палеогеограф!чн1 х де! П.А.Тутковського та хх вплив на подплышЯ роивиток палеогеограф!%% // Урал в 14нхатюр1. /Пр!;роднх багатства Житоиирдини, IX вивченда та перспективи вино ристания/. Житомир, 1996,- С.206-213. '

6. 3 I стор11 доел! джзнь "и: наральнях багатств Житокирцини // Урал в кратер!. /Природнг бйгатстра Китомирщинк, 3£х вивченм та перспектив» вкюриетйшя/. г Житомир, 1995.- С.195-199.

/сп;Есвтар.Коленко Г.йКорСут-Г.0., Яостриця М.Ю., Кузьменкова Я., В., йацхсвський 0,Еч/, •

7. Геологическое строение и полезные иркоааешэ Нитоыирсхой области // Урал в кицатерх ДТркроднх багатства ЗЬтсомирдкии, '¿х вмпчоння та викорнстанкя/. - Житомир, -1996.- С.6-20 /соавторы: Корбут Г.О., Кострицй И.О./. - .

8. ВидаТну. г&ологи-д0сл1диики Йитомирського Полхсся 11 ' ЙэтоМр в I сто рх г Волинх та Укра1вд. Теэи Боеукра'хисько! наука-во! краёЭнагчо'х кокференци.- Яитомнр.- 7-10 еересня 1994 р.« Янтомир. 10 СЗГ.- -1994,- С.182-184.

9. Особлигостх июрфэлхтогенаэу щ ещчнох частини Унрахнсь-кого щита у пхзньоыу олггоцощ - середньому мхсценх // Ег с кик Ки1вського унхверситету, № 42.- 1995.- С".84-92.

Ахмотация •

реиезова Е.А. История развития рельефа Овручского кряжа я его обрамления в ьгезозоЙ-кяЯтэо.!. .

Диссертация на соискание ученоЯ степени кандидата поогра-фических наук по специальности 11.00.04 - "Геоморфология и палеогеография". Институт географик НАН Украины, Киев, .1997.

В работе разработана и предложена методика комплексного па-леогеомо реологического анализа 'для зоны сочленения "древний щит - впадина" с широки^ использованием резу. штатов ыатематино-статистической обработки данных анализов гра нуло ыотриче с кого и вещественного состава корректных отложений, составлены детальные крупномасштабные палеогес морфологические карты.

Использование данной иетсдики позволяет выделить участки и произвести их районирование го.качественному составу ильменита, что я а* но для освоения я эксплуатации его россыпных месторождений.

Remezova HA. History of relief development of the Ovruch ridye and ajacent regions.

Thesis for a candidates degree (Geography) on speciality 11.00.04. - "georr.orpholagy and paleogeography". Institute of Geography of National Academy oi Sciences of the Ukraine Kiev, 1997.

The procedure of complex paleiogeomorphological analysis for a zone of combination "ancient shield-depression" with wide usage of the results of mathematic and statistic processing cf granulomere and mineralogies! evidence of correlative deposits is developed. For the f.rst time ¡he detailed investigations of most important mesozoic-conozoic stages and the role of varios factors of the mcrphoiithogenese for a zone of junction of the Nothiern part of the Ukrainian shield and Pripyat depression were realized and more detailed as compared with previous paleogeomorphological laige-scale maps were constructed. Usage of special methods of paleiogeomorphological reconstruction:- allow lo delimit zones inside borders of the field with different degrees of changes of ilmenite structure, including the sections with considerable oscillations of qualitative composition. Incorporation of the quantative methods of sedimentology into existing traditional paleiogeomorphological methods should enhance the capability for solving many practical problems and projects during investigations and exploitation of titanium fields and some other mineral deposits.

Клвчов; слова: дарфэ.-цтогеиез, кореяятнг В1дклади, палеодрлмна, девн! озерЩ улоговини, структура ЕКС, iльыещ т.