Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Использование белков растительного происхождения при откорме свиней

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Использование белков растительного происхождения при откорме свиней"

ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ім. С. 3. гжицького

ВИКОРИСТАННЯ БІЛКІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИ ВІДГОДІВЛІ СВИНЕЙ

00.02.02 — годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

СЛОБОДА Олег Михайлович

УДК: 636.4.084:636.086

Л І» її І В — 1 9 9 8

Дисертація є рукопис

Робота виконана па кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

Столярчук Панас Зиновійович

Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, кафедра годівлі сільськогосподарських тваріш, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор,

Юрчснко Василь Климснтшовнч

Вінницький державний сільськогосподарський інститут, кафедра фізіології сільськогосподарських тварин, завідувач

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий

співробітник

Кваша Василь Іванович

лабораторія вирощування молодняка Тернопільського філіалу інституту землеробства і біології тварин УЛАН, завідувач.

Провідна установа:

Інститут кормів УААН, лабораторія підвищення поживності кормів, м. Вінниця. г .

Захист дисертації відбудеться “Ас/аі'пс/гуїлл і99ср р.

о -/ / год. на засіданні спеціалізованої радо Д.35.826.02 при Львівській академії ветеринарної . медицини ім. С.З.Гжицького, 290010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. " ' - -

Відгуки на автореферат просимо надсилати за адресою: .

290010, м. Львів, пул. Пекарська, 50.^

Автореферат розісланий “ @ "ОКОб/7!/-/2. ' 199<Р^ р.

Вчений секретар спеціалізованої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент /Півторак Я.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Свинарство відноситься до галузі, розвиток якої дає можливість в короткий час інтенсифікувати виробництво м'яса для забезпечення потреб населення нашої країни. Нестача кормів тваринного походження, призвела до скорочення виробництва повноцінних комбікормів, що негативно позначилось на виробництві свинини. Більшість свинокомплексів заповнені в даний час поголів’ям всього на 15-30 %■ Середньодобові прирости живої маси відгодівельних підсвинків є значно нижчими від технологічних стандартів і не відповідають потребам. Тому в данин час необхідно відшуковувати альтернативні джерела забезпечення раціонів свиней необхідними елементами повноцінної годівлі, шляхом обробки та підбору підготовлених багатих білком рослинних кормів, які дають найвищий урожай в умовах західних областей України. В цьому актуальність проведених досліджень та велике практичне значення. ■

Зв’язок роботи з науковими ппогопмами. планами, темами. Наукові дослідження є частиною наукової проблеми “Корми і кормовий білок”, в якому беруть участь ряд наукових установ України. Нами спільно з науковцями інституту землеробства і біології тварин УААН вивчалися умови вирощування та поживна цінність нетрадиційної культури - амаранту багряного сорту “Скіф”, який селекціонований в цьому ж інституті (держреєстрація № иА 01001628Р). Виичено також умоаи відгодівлі свиней з використанням багатих білком рослинних кормів. Ці дослідження входять, як розділ комплексної теми 05 “Відгодівля молодняка великої рогатої худоби та свиней на кормосумішках з використанням преміксів”, яка виконується науковцями кафедри год':влі сільськогосподарських тварин Львівської академій ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.

Мета і завдання дослідження,-вивчити ефективність з; одовуваїшя свиням різних видів багатих протеїном рослинних кормів: екструдованого гороху, макухи ріпаку і соняшника, зеленої маси амаранту та люпину, тощо. При цьому вивчити в цих кормах вміст легкоперетравних білків, зокрема водосолерозчинних фракцій (альбумінів та глобулінів), а також незамінних амінокислот, особливо лізину, метіоніну з цистином і триптофану, мікроелементів та інших елементів повноцінної годівлі свиней. Встановити перетравність та засвоєння відгодівельними свиньми рослинних білків з багатих перетравним протеїном кормів.

На основі хімічного аналізу кормів і їх кормової цінності та даних використання поживних речовин розробити раціони годівлі свиней, які б за ефективністю не відрізнялися від раціонів, які включають дорогі корми

тваринного походження. Вивчити інтенсивність росту , і м’ясну продуктивність молодняка свиней при їх відгодівлі на раціонах, які включають переважно рослинні корми.

Одержаним показникам дати економічну оцінку та розробити рекомендації для виробництва.

Наукова новизна. Вперше проведено комплексне вивчення використання в годівлі свиней нової для західного регіону України культури - амаранту багряного сорту "Скіф”, а також макухи ріпаку сорту "Тисменицький” та екструдованого гороху в порівнянні з іншими багатими білком кормами. Експериментально доведено можливість заміни в раціонах відгодівельиих свиней старше 4-х місячного віку дефіцитних кормів тваринного походження, підібраними за розчинністю білків та амінокислотним складом рослинними юрмами, багатими перетравним протеїном. Особливо цінний склад протеїну, здатного повністю замінити білки кормів тваринного походження при відгодівлі підсвинків старше 4 місячного віку, виявлено в зеленій масі амаранту і екструдованому горосі.

Науково-практичне значення роботи. На основі двох дослідів і виробничої перевірки на великому поголів’ї відгодівельиих свиней доведена можливість одержання високих (550 - 600 г на добу) приростів їх живої маси на раціонах, які містять переважно багаті білком рослинні корми власного виробництва. Встановлено вимоги щодо розробки таких раціонів і їх склад. Виробництво свинини при цьому стало рентабельним. Це має велике науково-практичне значення. ,

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на міжінститутській науковій конференції “Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія" (Трускавець, 1997 р.), на наукових конференціях вчених Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького та використовувались в навчальному процесі на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин ЛАВМ.

ТТуВлікгтія результатів. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт,-з яких у науковому фаховому журналі “Сільський господар" - 3, та у збірнику статтей Міжнародної науково-практичної конференції - 1 і збірнику праць міжінститутської конференції - 1.

■ Декларація особистого внеску дисертанта. Дисертаційна робота виконана самостійно па кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Досліди по вирощуванню амаранту та аналізу кормів і продуктів тваринництва проводились особисто автором при сприянні ііранівкшгіи Інституту землеробства і біології тварин УААІІ і Зональної

аграхімлабораторії (с. Оброшино).

1. Розробка способів кращого використання поживних речовин рослинних кормів відгодівельними свиньми на утворення продукції та можливість одержання високих середньодобових приростів живої маси свиней при їх відгодівлі на збалансованих за деталізованими нормами раціонах, які містять дешеві високоврожайні і багаті білком корми власного виробництва, як альтернативні джерела повноцінних білків, незамінних амінокислот та біологічно активних речовин.

2. Вивчення найбільш врожайних і високопоживиих кормів, при «головуванні яких можна одержувати не лише високу інтенсивність росту відгодівельних підсвинків, але й кращої якості свинину.

З Встановлення найкращих способів обробки зерна бобових культур та оптимальної фази збирання бобових рослин і амаранту при заготівлі зеленої маси для одержання високопоживиих багатих білком кормів - складової частини раціонів для відгодівлі свиней. .

4. Можливість зниження собівартості свинини в господарствах за рахунок використання в годівлі свиней найбільш врожайних і дешевих кормів власного инробшщтиа з метою одержання необхідної рентабельності галузі.

Реалізація результатів пос.тііпжень. Рекомендовані нами розробки і пропозиції по включению в раціони відгодівельїшх свиней багатих білком високоврожайних корміь, особливо екструдованого гороху і зеленої маси амаранту, які здатні повністю забезпечити потреби підсвинків у перетравному протеїні і незамінних амінокислотах, використовуються в свинарських господарствах Волинської області.

Структура і обсяг роботи. Робота написана на 154 сторінках машинопису і складається із вступу, 4-х розділів: огляд літератури, сласні дослідження, економічна оцінка результатів досліджень, обговорення результатів досліджень та висновків і пропозицій, виробництву, а також списку використаних джерел -327 найменувань на ЗО сторінках та 6 додатків на 15 сторінках. Текст ілюстрований 27 таблицями на 31 сторінці.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Нами проведено два досліди з відгодівлі молодняка свиней на фермі селянської спілки “Батьківщина” Володимир-Волинського району Волинської області в зимовий і літній періоди за схемою, наведеною в таблиці 1.

Досліди проводились на молодняку свиней великої білої породи віком 4

місяці (перший дослід) і 5 місяців {другий дослід). В КОЖНІЙ ПІДДОСЛІДНІМ групі було по 20 голів (10 свинок і 10 кабанчиків), підібраних за методом аналогів. Середня жива маса тварин при постановці на дослід у піддослідних і рунах була близькою.

Таблиця 1

Схема проведении дослідіи а відгодівлі молодняка сшшеіі

Дослід Тривалість досліду, ДНІВ Групи Набір кормів у раціоні, кг

і 120 э 01.11.90 по 28.02.07 1 Основний раціон (ОР): дерть ячменю - 1 дерть ншеїшчна - 0,3 кормові буряки - 2 сінне борошно - 0,2 відвійки - 0,5 + м’ясо кістково борошно - 0,1

2 ОР + макуха соняшником» - 0,4

3 ОР + макуха ріпакова - О,1)

-1 ОР + екструдовашііі горох - 0,1

11 90 з 10.07.Я7 по 00.10.97 1 Основний раціон (ОР): * дерть ячменю - 1,1 дерть пшениці - 0,4 відвійки - 0,5 + зелена маса конюшини - 6,0

2 ОР + зелена маса кормового люпину - 6,0

3 ОР: дерть ячмешо - 1,0 дерть пшениці - 0,3 ' відвійки - 0,5 + зелена маса амаранту - 0,0

Перед початком дослідів приведено загальний хімічний аналіз кормів і встановлена їх поживність (ІІ.Лукашик і ін. 1961; П.Столпрчук і ік., 198!>). В кормах визначали також вміст легкорозчинних у воді і солях фракцій білків (альбуміни і глімулши) за методом А.Погербургського (1963), кількість основних ік'.'іамішіих амінокислот (лізин, метіонін з цистином, триптофан) на амінокислотному аналізаторові фірми “Хітачі” (Японія), мікроелементів (залізо, мідь, цинк, марганець) на атомно-адсорбційному спектрофотометрі ААБ 1 N.

Встановлювали середню врожайність кормових культур і вихід поживних речовин :з 1 ш для визначення найбільш перспективних кормових культур в умовах західної попи України.

До таких кормів для годівлі свиней піднесені: зерно ячменю і пшениці, макуха ріпаку, еісструдована дерть гороху, зелена маса амаранту, кормового люпину, конюшшш та кормові буряки.

Ці корми були використані при складанні раціонів для відгодівельних спиной. В окремих групах для порівняння згодовували куповані корми: м’ясо-кісткове борошно або соняшникову макуху. Крім кормів п раціони включали мінеральні добавки - йодовану кухонну сіль - 10 - 14 г на голову в день а дпбавкою міді (ЗО мг СиЯО*) та кормовий преципітат - ЗО г/гол. Раціони були збалансованими за 20-ма показниками нормованої годівлі. Потребу в білку встановлювали з розрахунку 70 % його вмісту в сирому протеїні раціону, а водо-соле розчинних фракцій - ЗО % від білку. Рац.лш приведені в 7 таблицях та 2 додатках дисертації. Кількість кормів в раціонах при постановці на дослід вказана у схемі проведения дослідів (табл. 1).

Золену масу використовували в ранніх фазах вегетації рослин, коли вона добре покрита листям, яке найбільш багате білком і вітамінами та містить невелику кількість клітковини. Це фаза стеблування конюшини, утвореная в стручках зерна і до фази сизил бобиків у люпину та 'викидання волотей в амаранту.

Всі раціони включали мінімальну (0,5 кг) кількість відвійок, поскількн корми тваринного походження с не лише джерелом незамінних амінокислот, але й містять маловивченпй фактор тваринного білку, який часто ототожнюють а вітаміном Віз (А. Хеішінг, 1976). В зимовий період, як джерело каротину та мінеральних речовин, всім підсвинкам згодовували по 200 г сінного борошна.

На протязі дослідів вивчали такі питання:

- ваговий ріст підсвинків шляхом щомісячного зважування їх до ранкової годівлі,

- перетравність поживних речовин і баланс азоту (балансовий дослід), які вивчалися у другому досліді,

- окремі гематологічні показники, які характеризують засвоєння поживних речовин в організмі тварин,

- забійні показники та якість м’яса, шляхом проведення контрольного забою відгодованих свиней, обваловування півтуш та хімічного складу м’ясного фаршу. Проведено тгкож органолептичну оцінку продуктів забою.

Одержаним в дослідах матеріалам дано економічну оцінку та запропоновано рекомендації для виробництва.

Проведено також 2 досліди з виробничої перевірки одержаних даних. Весь цифровий матеріал оброблений біометрично за М.ІІлохінським (1909) з використанням ЕОМ "Електроніка БЗ 14М”.

В крові визначали вміст еритроцитів за Везсоновим, вміст гемоглобіну за

Г.Дервізом і Л.Воробйовим, концентрацію загального білка і альбумінів сироватки крові - за допомогою рефрактометра ДРУ, амішшй азот аа Мютінг Діктером. Методики описані М.Д.Лемпертом (1968).

В дослідах використовувався безеруковиіі і низькоглюкозинолатний (двонульовий - 00) сорт ріпаку “Тиеменицькиіі” і кормовий безалкалоїдний люпин білорусі,кої селекції сорт "Кастричнік”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ '

Інтепсивність росту підсвинків. Всі корми були хорошої якості і добре поїдалися підсвинками. Концентрати в раціонах зимового періоду за поживністю становили біля 70 %, як і рекомендують більшість вчених , в літні/і же період вдалося їх кількість зменшити до 65 %, а в 3-й групі, де підсвинки охоче поїдали зелену масу амаранту, вміст концентратів був зменшений до 56 Поживність раціонів та вміст у них поживних і біологічно активних речовин у всіх групах мало відрізнялися між собою, проте інтенсивність росту відгодівельно то молодняка свиней виявилася різною (табл. 2).

Таблиця 2

Прирости живої маси молодняке свиней оа час відгодівлі __________________________Мі пуп=20_______________________________________

Дос- лід Групи підсвин- ків Середня жива маса, кг Прирости живої маси

при постановці ' досліду при знятті 3 досліду всього кг середньо- добовий г

І 1 ■ 44,0+1,11 108,2±0,92 63,4+0,82 52818,2 ’

2 44,3±1,10 107,1±0,96 62,810,88 52318,8

3 44,611,14 111,511,04* 66,9+0,92* 55819,0’

4 44,911,08 112,211,11* 67,310,90* 56119,1*

II 1 58,2±1,22 106,511,16 48,3±0,91 53719,1

2 58,811,81 108,2±1,08 49,411,01 549+10,2

‘ 3 59,1±2,06 113,411,61* 54,311,30* 603+10,4*

* - Примітка. Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна (Р<0,01)

Як кидіш п даних таблиці 2, найвищі прирости живої маси рідгодівельїшх свиней у першому досліді одержано не в контрольній групі, де в раціонах

містилися корми тваринного походження (м’ясо-кісткове борошно), а в третій групі, де основним джерелом перетравного протеїну була макуха ріпакова і, особливо, в четвертій, де згодовували свиням екструдований горох. Це можна пояснити тим, що в процесі висушування при високій температурі м’ясо-кісткового продукту проходять денатурація білку, від чого вміст водосолерозчинних фракцій у білку м’ясо-кісткового борошна складає 21 % при нормі ЗО %, як це є в ріпаковій макусі і екструдованому горосі. Екструзій гороху не лише знешкоджує антипоживні речовини, але й збільшує вміст легкорозчинних фракцій білку та вуглеводів і помітно зменшує при цьому в-ііст важкоперетравної клітковини.

Згодовування підсвинкам багатої білком соняшникової макухи дещо знижувало, в порівнянні з контролем, інтенсивність росту тварин (різниця не вірогідна). Це обумовлено, очевидно більшою кількістю клітковини - 9,4 % від сухої речовини при нормі 7 %.

В раціонах четвертої групи, які включали екструдований горох, вміст клітковини в сухій речовині наближався до оптимального і складав 7,3 %. При цьому інтенсивність росту в цій групі була найвищою - 561 г (різниця до контролю статистично вірогідна). До цих даних наближаються показники росту підсвинків на раціоні з ріпаковою макухою (третя група), де знаходилась найбільша кількість жиру, що позитивно вплинуло на продуктивність тварин (приріст 558 г на добу).

В другому досліді, який проводився в літній період, найвищу інтенсивність росту - 603 г на добу одержано в третій піддослідній групі підсвинків, яким згодовували 8 - 12 кг зеленої маси амаранту на 1 гол. в день. Середньодобові прирости в контрольній і другій групі підсвинків, яким зюдовували відповідно зелену масу конюшини і кормового люпину, складали - 537г і 549 г (різниця між групами не вірогідна). При згодовуванні підсвинкам зеленої маси амаранту одержані середньодобові прирости на 23 % вищими, ніж у контрольній групі, при найменшому вмісті концентратів у раціонах, що вказує на високу цінність даного корму для відгодівельного молодняка свиней.

Перетравність поживних речовин і баланс азоту. На основі даних обмінного досліду і проведених розрахунків визначено коефіцієнти перетравності (табл. 3).

Вищі коефіцієнти перетравності сухої і органічної речовини, а також БЕР виявився у підсвинків третьої групи, яким згодовували зелену масу амаранту. Коефіцієнти перетравності інших поживних речовин в групах мало відрізнялися між собою.

Таблиця З

Коефіцієнти перетравності поживних речовин кормів в %, _______________ п=4 '

Групи Суха речовина Органічна речовина Сирий протеїн Сирий жир Сира клітковина Безазотисті екстрактивні речовини

1 78,6 80,8 75,8 57,7 34,6 79,8

2 78,8 82,2 76,2 57,9 ‘ 36,4 79,8

3 82,4 83,8 76,4 58,2 35,8 83,8

Встановивши в зеленій масі амаранту високий вміст білку і його легкорозчинних фракцій, що значно перевищує бобові культури, можна було сподіватися і на високі коефіцієнти перетравності протеїну. Проте цього не виявилося. Це можна пояснити лише тим, що поступлення перетравного протеїну з кормом у цій групі було -значно вищим, від норми. Так, при потребі в раціоні 290 г на добу, його у третій групі було - 427 г, в тому числі лише легкорозчинних фракцій білку (альбумінів і глобулінів) - 227,7 г. Інтенсивно перетравлювати таку кількість азотистих речовин раціону організм молодняка свиней в даних умовах не може. Для покращення процесів перетравлення протеїну слід, дещо змінити норми годівлі, очевидно за рахунок збільшення в раціонах легкорозчинних вуглеводів, перетравність яких в цій групі висока, а також фосфору і міді, кількість яких лише вкладається в потребу.

При вивченні балансу азоту у підсвинків піддослідних груп встановлено, що його поступлення (заданий корм мінус переїди) було неоднаковим у піддослідних групах (табл. 4).

Таблиця 4

Середньодобовий баланс азо.„

п=4 _______

Групи Прийняло з кормом г Виділено з калом г Пере- трав- лено г Виділено. 3 сечею г Відклалося в організмі (баланс) г Відклалося в с/'о

від прийнятого з кормом від переправленого

1 ■ 101,4 24,6 76,8 56,4 20,4 20,1 26,5

2 104,0 22,9 81,1 58,3 22,8 21,9 28,1

3 145,1 34,0 110,7 84,6 26,1 18,2 23,7

Особливо високе надходження азоту в організм свиней, які поїдали зелену масу амаранту (третя група). Щоденно підсвинки цієї групи споживали 145,1 г азоту проти 101,4 ■ 104,0 г в інших групах, або на 42 % більше.

Тому в третій групі виділення азоту з калом і, особливо, з сечею було найбільшим. Проте й відкладання азоту в організмі підсвинків третьої групи виявилися також найвищими - 26,1 г проти 20,4 г в контролі. А звідси й найвищі прирости живої маси у підсвинків цієї групи.

Деякі гематологічні показники. За півнем гемоглобіну і кількістю еритроцитів багато ав~ ■ рів судять про дихальну функцію крові та інтенсивність окислювальних процесів в організмі. Дихальна функція крові відображає енергетичний обмін, який завжди є вищим у інтенсивно ростучих тварин (ЛЛГамко, 1973). •

Як видно з даних таблиці 5, вміст еритроцитів і гемоглобіну у крові свиней більшості піддослідних груп були майже однаковими. Лише у підсвинків, які споживали зелену масу амаранту (третя група другого досліду), вміст у крові еритроцитів і гемоглобіну виявилися вищими (різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна). Це вказує на посилений обмін речовин в інтенсивно ростучих тварин цісї групи. Саме підсвинки третьої групи, як було сказано, показали найбільші середньодобові прирости живої маси - 603 г на добу.

Таблиця 5

Деякі гематологічні показники свиней піддослідних груп _________________________М± ш, п=12__________________________________

Дослід Гру- па Еритроцити 1012/л Гемоглобін г/л ■ Білок сироватки г/л Альбуміни г/л Амінний азот МГ с{о

І 1 6,50+0,08 122,1+2,62 64,2+0,92 18,6+0,23 5,б±0,40

2 6,62+0,08 122,6+6,61 66,2±1,11 18,б±0,32 6,0+0,36

3 6,68+0,06 124,8+5,41 66,4+1,14 19,0+0,44* 6,6+0,48

4 6,7210,08 . 128,8+4,08 68,4+1,02* 19,6+0,31* 7,0±и,42*

II 1 6,56+0,06 124,0±2,02 66,8±1,08 18,8+0,38 5,4+0,48

2 б,66±0,08 . 126,2±1,88 68,2+1,14 19,2±0,48 6,4+0,64

3 6,80+0,12* 131,4+2,04* 72,2+1,22* 20,4+0,40* 7,2+0,52*

* - Примітка - Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна (р<0,01).

Зміна білкового обміну в організмі тварин залежить переважно від їх живлення та віку, оскільки з віком і при незадовільній білковій годівлі синтез білків в організмі знижується. В інтенсивно ростучого молодняка вміст загального білку у сироватці крові і в тому числі альбумінів зростає (П.Мак Дональд і їй., 1970; П.Столярчук, 1989).

Найвищий вміст загального білку і альбумінів у сироватці крові підсвинків були у першому досліді в четвертій групі, де тварини одержували екструдований горох. В другому досліді більша кількість загального білку сироватки крові і альбумінів встановлена у підсвинків третьої групи, які споживали зелену масу амаранту (різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна). Вміст загального білку в свиней цієї групи в порівнянні до контрольної був вищим на 8,1 %, а альбумінів - на 8,5 %. Середньодобові прирости живої маси підсвинків цієї групи виявилися на 12,3 % вищими в порівнянні з приростами тварин контрольної групи.

Для синтезу білків тканин організму, в тому числі і м’язевої тканини, використовується із крові амінний ізот, який постійно утворюється із білків кормів (Еі-вііагіу, 1952). Чим краще білкове живлення моногастричішх тварин, тим вищий вміст амінного азоту в крові і тим кращий резерв для білкового синтезу в організмі тварин. Найвищі показники вмісту амінного азоту 7,0 - 7,2 мг% встановлено в підсвинків 4-ї групи першого досліду та 3-ї групи другого досліду, які отримували згідно раціонів екструдований горох (зимовий період) та ; зелену масу амаранту в літній період. Інтенсивність росту підсвинків цих груп виявилась також найвищою. _

М’ясна продуктивність свиней. Як видно з даних таблиці 6, в першому досліді вірогідна різниця до показників контролю була встановлена у четвертій групі тварин за масою туші та забійною масою. Тварини цієї групи одержували в раціонах екструдований горох. Вірогідною виявилася також різниця за забійною масою і в третій групі, в якій свині одержували ріпакову макуху. Це вказує на доцільність використання даних кормів при відгодівлі свиней в зимовий період.

В другому досліді показники м’ясної продуктивності підсвинків третьої групи, що відгодовувались на раціонах, які містили зелену маїу амаранту (маса туші, внутрішнього жиру, забійна маса) переважали аналогічні показники інших груп (різншдЯ'статистично вірогідна).

Згодовування свиням зеленої маси амаранту не лише позитивно вплинуло на інтенсивність росту тварин, але й покращило їх м’ясну продуктивність, що є цінним для практика: годівлі свиней.

Більшу масу півтуш у першому досліді і більшу товщину шпику одержано від підсвинків четвертої групи. В цій групі був також вищий вихід м’яса.

Зве-"ієні дані контрольного забою піддослідного молодняка свиней

___________________________М+ т, п=4_____________________________________________________________

Дос- лід Середня жива маса, кг М-.са після забою Маса голови • кг Маса ніжок кг Маса знятої шкіри кг Забійна маса кг Забійний вихід %

Групи після закінчення відгодівлі після голодної витримки туша кг внутрішній жир кг

І 1 105,5±0,90 101,4+0,82 70,5+1,12 2,7210,28 5,57+0,46 1,54+0,14 9,3210,26 73,22+1,06 72,2+1,12

2 107,2+0,96 102,410,92 70,611,08 2,8010,30 5,71+0,64 1,68+0,16 9,08+0,60 73,40+1,20 71,7+1,04

3 111,0±1,00* 106,2+0,78* 73,811,11* 3,0910,28 5,9210,54 1,76+0,12 9,86+0,58 76,8911,02 72,410,88

4 112,5+1,02* 107,910,90* 75,2+1,22 3,30+0,32 6,02+0,56 1,8210,14 9,96+0,42 78,0+1,08 72,7+1,00

II 1 10б,5±1,04 100,7+0,76 71,011,06 2,7010,18 5,88+0,48 1,76+0,14 9,32+0,3!і 73,70+1,20 73,111,12

2 107,7±1,08 102,510,98 71,411,04 2,8610,24 5,9110,40 1,78+0,20 9,88+0,64 74,26+1,64 72,4+0,84

3 116,7±1,08* 109,411,12* 76,611,12’ 3,4610,20* 6,4610,42 1,8610,22 10,4010,68 80,0611,36 73,2+1,02

Примітка. Різи.-: ця до показників контрольно! групи статистично вірогідна^Р<С 0,01)

12 -

В. другому досліді півгуші молодняка свиней третьої групи переважали інші групи за показниками своєї маси і довжини та товщини шпику, а також за величиною виходу м’яса з туші (різниця статистично вірогідна).

При проведенні дегустації вареного і смаженого м’яса та бульйону встановлено, що ці продукти, відгодованих у літній період свиней з використанням зеленої маси, були оцінені вищим балом, ніж продукти, одержані при зимовій відгодівлі.

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДУ

Проведена виробнича перевірка результатів дослідів на 300 головах відгодівельних свиней. При включенні в раціони зимового періоду екструдовакого гороху одержано 503 г середньодобового приросту, а при використанні в літньо-осіиі'ій період зеленої маси амаранту - 530 г, що повністю відповідає плановим величигім.

Як видно з даних таблиці 7, виробництво свинини у всіх групах виявилося рентабельним. .

Однак, у групах, де використовувалися закуплені корми: м’ясо-кісткове борошно та соняшникова макуха, різко зросла собівартість продукції, від чого значно знизилася рентабельність виробництва свинини, особливо в першій групі, де в раціони включали дороге м’ясо-кісткове борошно. Вищу рентабельність виробництва свшшіш вдалося одержати в зимовий період при використанні ріпакової макухи - 17,2 % та екструдовакого гороху власного виробництва -20,6 %. Однак навіть ці величини рентабельності є невисокими і гальмують розвиток свинарства. Як вихід із становища - підняття закупівельних цін на свинину першої категорії.

В літній період, коли в раціони включали дешеву, зелену масу, рентабельність виробництва свинини виявилася зна1 ю вищою (28,4 - 37,2 %). Особливо це відноситься до показників третьої групи, в якій відгодівлю підсвинків проводили на зеленій масі амаранту. Крім того, включення в раціони амаранту, дозолило зменшити вміст концентратів у раціонах. На 1 кг приросту живої маси у цій групі затрачено всього 3,15 кг зернових кормів, в той час, як в контролі - 3,91 кг, а в зимовий період ці витрати складають 4,46 - 4,70 кг. .

ВИСНОВКИ

1. Інтенсивність росту відгодівельного молодняка свиней в значній мірі залежить від збалансованості їх раціонів за деталізованими нормами, які включають не менше 20-и показників та забезпечують надходження в організм підсвинків необхідних поживних та біологічно активних рсчовии і в першу чергу

Економічна оцінка результатів досліджень

Показники Перший дослід, групи Другий дослід, групи

1 2 ‘ 3 4 1 2 3

Кількість підсвинків у групі, гол ' 20 20 20 20 20 20 20

Приріст за час досліду, кг 63,8+0,82 62,8±0,88 66,910,92 67,310,90 48,310,91 49,411,01 54,3+1,30

Середньодобові прирости, г 528±8,2 52318,8 55819,0 56119,1 537+9,1 549110,2 603+10,4

Згодовано корму на 1 голову, корм, од 370 382 394 394 293 266 311

Затрата корм. од. на 1 кг приросту, кг 5,79 6,08 5,88 5,85 6,06 5,38 5,72

Затрата концкормів на 1 кг приросту 4,70 4,78 4,48 4,46 3,91 3,82 3,15

Собівартість 1 ц приросту, грн 262 256 239 232 218 215 204

Реалізаційна ціна 1 ц, грн 280 280 280 - 280 280 280 280

Чистий дохід від реалізації 1 ц живо’. іаси, грн 18 24 41 48 62 65 76

Рентабельність виробництва свинини, % ' 6,8- -• 9,3 17,2 20,6 28,4 30,2 37,2

незамінних амінокислот', лізину, метіоніну з цистином, і триптофану. Основним джерелом цих амінокислот, як вважає багато дослідників, служать корми тваринного походження. Через нестачу таких кормів годівля свиней у більшості господарств е незадовільною, а інтенсивність їх росту низькою.

Актуальною проблемою сьогодення є відшукання альтернативних джерел білку й незамінних амінокислот для годівлі свиней.

Встановлено, що підбором багатих білком кормів рослинного походження та обробкою окремих з них, вдасться досягти потрібного вивільнення з білків корму незамінних амінокислот та надходження їх в організм відгодтеЛьного' молодняка свиней згідно деталізованих норм.

2. Утримання відгодівельних підсвинків різних піддослідних груп на раціонах, які містять ячмінну і пшеничну дерть, кормові буряки, сінне борошно, невелику кількість (0,5 кг) збираного молока, з добавкою по 0,4 кг соняшникової або ріпакової макухи і, особливо, екструдованого гороху, та мінеральних добавок (йодована, збагачена міддю кухонна сіль, кормовий преципітат), дозволяє в зимовий період повністю збалансувати живлення свиней за необхідними. 20-ма показниками повноцінної годівлі.

В літній період компонентами таких раціонів є зелена маса бобових рослин (конюшина, кормовий люпин), а також амаранту, зібраних у ранніх стадіях вегетації рослин. ,

3. Для успішного використання в годівлі свиней багатих білком рослинних кормів, як джерел незамінних амінокислот, необхідно звертати особливу увагу на вміст в кормах розчинних у воді і солях фракцій білку (альбуміни і глобуліни), які легкодоступні ферментам травного тракту. З цих білків корму краще вивільняються амінокислоти, які поступаючи в організм свиней, використовуються для синтезу білків тіла.

В наших дослідах найвищу продуктивність отримано при використанні в годівлі свиней екструдованого гороху і зеленої маси амаранту, в яких фракції альбумінів і глобулінів займають біля 50 % від загального білка.

В інших, багатих білком кормах, ці фракції становлять нижчий відсоток і при згодовуванні таких кормів одержано менший ефект.

. Екструзія гороху не лише руйнує интиг.оживт речовини в кормі, але й збільшує в ньому долю легкорозчинних фракцій білка.

Особливо цінною кормовою культурою в літньо-осінній період є зелена маса амаранту, яка містить великий відсоток легкорозчинних білків і врожай якого сягає до 700 ц/га. .

4. Годівля підсвинків після 4 місячногр віку рослинними кормами згідно збалансованих за деталізованими нормами раціонів дозволила одержати в

окремих групах середньодобові прирости жішої маси молодняка па рівні 0,55 -0,6 кг, «іо є навіть вищим від показників контрольної групи, де використовувався найбільш поширений корм тваринного походження - м’яео-кісткопе борошно.

5. Забезпечення раціонів свиней необхідними пожниними та біологічно активними речовинами за рахунок зеленої маси багатих білком рослинних кормів і, особливо амаранту, в поєднанні із зла 'совими концентратами і мінеральними добавками позитивно вплинуло на перетравність поживних речовин і баланс азоту, що й сприяло синтезу та відкладанню білкових сполук в тілі підсвинків і збільшувало інтенсивність їх росту.

0. Споживання підсвинками збалансованих сумішок рослинних кормів не порушувало обміну речовин в організмі тварин. В дослідних групах підсвинків, яким згодовували в зимовий період екструдований горох, а в літнії) - зелену масу амаранту, зростав у сироватці крові вміст білку, альбумінів та амінного азоту, іцо є показником властивим для інтенсивно ростучих тварин.

7. Підвищення інтенсивності росту відгодівельііого молодняка свиней дослідних груп, особливо при включенні в раціони екструдованого гороху, а в літній період зеленої маси амаранту, позитивно вплинуло на м'ясну продуктивність тварин. Від підсвинків цих груп одержано більшу забійну масу тварин, вищий вміст м’яса, що є важливим фактором у виробництві свинини.

8. Використання в годівлі свиней багатих білком рослинних кормів власного '

виробництча в порівнянні з покупними кормами (м’ясо-кісткове борошно, соняшникова макуха) здешевило собівартість свинини, що призвело до зростання рентабельності її виробництва з 6,8 %■ в контрольній групі до 20,6 % в четвертій дослідній групі, де використовувався в годівлі свиней екструдований горох і навіть до 37,2 % в третій групі другого досліду, в якій згодовували підсвинкам зелену масу амаранту. ■ '

Використання цих, багатих білком, кормів мас велику перспективу при виробництві езинини в господарствах.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення інтенсивності росту і м'ясної продуктивності відгодівельних підсвинків та збільшення рентабельності виробництва свинини слід забезпечити раціони необхідними поживними та біологічно активними речовинами, збалансувавши їх за 20-ма, рекомендованими нами, показниками ’деталізованої годівлі. При цьому можна замість дорогих кормів тваринного походження використовувати багаті білком рослинні корми при умові дотримання таких вимог: ■

1G

а) Багаті білком рослинні корми повніші містити ЗО - 40 % легкорозчинних У воді

і соднч фракцій білка. Це можна доснгти при згодовуванні зеленої маси бобових рослин і амаранту, :іібр;іних у ранній стадії вегетації або шляхом екструзії зерна зернобобових культур. •

б) Раціони, які містить вищеназвані рослинні корми, можна з успіхом застосовувати и годівлі підсвинків старше 4 мімічного віку. При цьому вдається досягнути j50 - 600 г середньодобових приростів їх живої маси.

Виші показники росту, лк відомо з даних літератури, вдається досягнути лише при іншому складі раціону а включенням декількох видів кормів тваринного ііоход)і<енші, однак це значно здорожує собівартість продукції.

!і) Одс-ржапнн 0,5а - 0,С і:г середньодобових приростів живої маси відгод'шельних овпнеи па дешевих кормах, вирощених у господарств;, дозволяє підвищити рентабельність виробництва свинини до 37

і) 3 метою інтенсифікації свинарсіиа, підвищення гого продуктивності та рентабельності слід організувати в господарствах нормовану годівлю свиней на корм X власного виробництва. Для цього внроіцув:.ти н;, корм зерно ячменю та гороху ‘ проводиш екструзію останнього. Використовувати ьлітку зелену масу амаранту, яку збирати в два укоси у фазі появи полоття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ .

1. Столярчук П.З., Слобода О.М. Кормова цінність амаранту багряного// Сільський господар. - 1907. - Кч І. - С. 4 - 5.

2. Столярчук И.З., Доманськіпі А.Я., Слобода О.М. Альтернативні джерела кормового протеїну// Сільський господар. - 1977. - № 7 - Іі. • С. 8 - 9.

Я. Слобода О.М., Столярчук П.З., Доманськин А.Я. Рослинні джерела протеїну для свиней// Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінжеперії та технології продуктів тваринництва. 36. статей Міжнародної ьауково-практпчпої конференції. Львів. - 1997. - С. 55В - 559.

4. Ьфектившеть використання різних, джерел протеїну при м'ясній відгодівлі свиней/ ІІ.З.Столярчук, А.Н.Домаііський, О.І.Данканич, О.М.Слобода// Сільський Vi . чодар. - 1У98. - № 7 - й. - С. і/.

5. Слобода О.М. Вирощування амаранту багряного сорту “Скіф” для потреб

тваришшцтиа// Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 36. статей міжінститутської конференції. Львів. - 1997. - т. 2. - С. 21 - 22. .

АНОТАЦІЇ

Слобода О.М. Використання білків рослинного походження при відгодівлі свиней.

Дисертація (рукопис) № здобуття вченого ступеня кандидата

сільськогосподарських паук па спеціальністю 06.02.02 - годівля тнарпм і технолоіін кормів. Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.ЇП'жицькоіо, Льпіо, Ш8.

Нестача кормів тиарішиоіо походження призвела до скорочення вироСниціва повноцінних комбікормів і різкого погіршення годівлі свинеіі. Актуальним питанням сьогодення є відшукання алыер.татинних джерел білку ти незамінних амінокислот для інтенсивної підгодівлі свиней.

В проведених нами двох дослідах в зимовий і літній Періоди встановлено, що шляхам підбору о раціонах високобілкошіх рослинних кормів, при обробці окремих-.ч них (екструзія гороху) і при включенні мінеральних домішок вдасться повністю збалансувати раціони за деталізованими нормами. Годівля підсиинкіи згідно розроблених нами раціонів дозволила отримати планові прирости живої маси тварин і хороші забійні якості.

Особливо цінною культурою для відгодівлі свинеіі у літіші період с зелена маса амаранту в стадії утворення волотей при згодовуванні якої досягнуто 603 г .приросту живої маси тварин па добу. Рентабельність виробництва спішніш при цьому становила - 37,2 %

Ключові слова: екструдований горох, амарант, рослинні джерела білків, відгодівля свинеіі.

Слобода О.Ы. Использование белков растительного происхождения при откорме свинеіі. '

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. Львовская академия ветеринарной медицины им.

С.З.Гжицкого, Львов, 19У8.

Недостаток кормов животного происхождения обусловил сокращение производства полноценных комбикормов и привел к резкому ухудшению кормления свиней. Актуальной задачей в современных условиях является изыскание альтернативных источников Оелка и незаменимых аминокислот для интенсивного откорма свиней.

В проведенных нами двух опытах в зимний л летний периоды доказано, что путем подбора в рационах высокобелковых растительных кормов при обработке отдельных из них (экструзия гороха) и включении минеральных добавок удается полностью сбалансировать рационы по детализированным нормам. При кормлении подсвинков по разработанным нами рационам получены планогые приросты живой массы животных и хорошие убойные качества.

Особенно цепной культурой для откорма свиней в летний период является зеленая масса амаранта в стадии образования метелок. При ее скармливании

18 '

подсвинкам достигнуто ВОЗ г прироста жішоіі массы в сутки. Рентабельность производства спішним при этом составила - 37,2

Ключевые слова: укструднрованный горох, амарант, растительные .

источники 5елка, откорм свиней. ■

Sloboda О.М. The using of proteins of plant origin in the swine fattening.

Thesis presented for scientific degree of candidate of Agricultural Sciences in speciality 06.02.02 - feeding of animals and technology of feeding-stuff. Lviv Aei 'emy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, 1998.

The lack of feeding-stuffs of animal origin caused the decrease in the

production of mixed feeds of full value and has Jed to the sharp change for Die

worse in the pig feeding. That's why the actual problem nowadays is the search for the alternative sources of protein and essential amino-acids for the intensive fattening of pigs.

Our two experiments in winter and summer have shown that it is completely to balance the rations due to detailed norms if thj plant feeds of high protein

percentage are selected in the rations, if some of them are treated, e.g. extrusion of

peas as well as mineral mixtures are involved. The feeding of gilts due to our recommendations allowed to receive the planned weight gain and good slaughter qualities. •

As especially valuable crop for the fattening of swine in summer period is the g эеп mass of amaranth in the stage of panicle building, at its feeding the weight gain of animal mass made up 603 g a day. The profitableness of pork production made up 37.2 %.

Key words: extruded peas, amaranth, plant sources of protein, swine fattening. *