Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Интродукция сирени на Юго-Востоке Украины

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Интродукция сирени на Юго-Востоке Украины"

Акаделия наук Украши Центральний боташчний сад ¡м. М. М. ГРИШКА

РГГ) оп

На правах рукопису

ТЕРЕЩЕНКО Серий 1ванович

1НТРОДУКЦ1Я БУЗК1В НА П1ВДЕННОМУ СХОД1 УКРАШИ

03.00.05 - Ботанша

АВТОРЕФЕРАТ дисертацм на одержання наукового ступеня кандидата б<олопчних наук

КИТВ - 1993

АКАДЕМ Я НАУК УКРА1НИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ Б0ТАН1ЧНИЙ САД 1М. М.М.ГРИШКА

е'

На правах рукопису

ТЕРЕЩЕНКО Серг1й 1ванович -

1НТРОДУ1Щ1Я БУЗИВ НА ШВДЕННОМУ СХОД УКРА1НИ 03.00.05 - ботан1ка' "

' АВТОРЕФЕРАТ'

дисертац!-! на одеркання наукового ступени ' кандидата б{олог1чних наук

КиТв - 1993

Робота виконана в лаборатор!У дендролог! К I декоративного сад!вництва Донецького ботан!чного саду Академ!У наук УкраТни в 1986-1993 рр.

Науковий кер!вник - доктор б!олог!чних наук, професор Рева М.Л.

Оф!ц!йн! опоненти - доктор б!олог!чних наук, професор Чопик В.1.

кандидат б!олог!чнмх наук

! Горб в.к.

„. Ведучий заклад - Н1к1тський державний ботан!чний сад Академ!1 аграрних наук

Захист в!дбудеться '/^-с^^^^га-ЛЭЭЗ р. в/2?годин на эас!данн! спец'ал!зовано¥ вчено! ради К 016.44.01 при Центральному ботан!чному сад! !м. М.М.Гришка АН УкраУни

252014, Ки1'в - 14, вул. Т!м!ряззвська, I

3 дисертац!ею можна ознайомитись в б!бл!отец1 Центрального ботан!чного саду :м. М.М.Гришка АН УкраХни.

Автореферат роз!сланий Р.

Вчений секретар спец!ал!зованоУ вченоТ ради

/) канд. б!ол. наук

//<; Ш] н Л .Доренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1. Актуальи!сть теми. Бузок, один з популярн!ших краси-вокв!тучих чагарник!в, давно використовують п декоративному сад!вництв!. Проте на Швденному сход! УкраУни б!лылсть перс-пективних вид!в I сорт!в не поширен! ! ростуть лише у колек-ц!ях Донецьксго ботан!чного саду 1 Великоанадолъського л!сно-го техн!куму. Обмечен!сть використання пояснюгться недостат-н!м вивченням декоративних ! б!оеколог!чних особливостей ви-д!в ! сорт!в, а такок в!дсутн!стю рекомендац!й з агротех:! ки посадки ! догляду за рослинами. Часто озеленювач! в!дмовля-ються висадяувати штамбов! кущ! сорт!в бузку.через !нтенсивне утворення кореневищноУ пороет!, що значно ускладнюз догляд

за рослинами. До того ж великий асортимент буз:(!в мало в!до-мий спец! альтам зеленого буд! вництва.

2. Мета ! задач! досл!дтсень. Метою досл!дчсень булр роз-робка засоб!в ! нтродуки!У ! массового розмноження бузк! в у еколого-географ! чних умовах Щвденного сходу УкраУни. В!дпо-в!дно цьому були поставлен! задач!; I/ виявити видовий !■ сор-товий склад бузк!в на Швденному сход! УкраТни; 2/ на основ! колекц!й бузк!в Донецького ботан!чного саду АН УкраУни вивчи-ти сезонний ритм розвитку, б!о; :г!ю цв!т!'ння ! плодоношения 14 вид!в ! 63 сорт!в, простекити динам!ку росту ! розвитку рослин, визначити Ух зимост!йк!сть ! посухост!йк!сть,'в!дно-шення бузк!в до промислового забруднення, дати оц!нку декора-тивност! 1 усп!шност! !нтродукц!У; 3/ просл!дити !стор!ю роз-' витку систематики роду Бузок, провести таксоном!чний анал!з

! прийняти систему, зручну для користування; 4/ устачовити кращ! способи вегетатиьлого розмноження перспективних сорт!в, рекомендованих для мае ового вирощування; 5/ вид!лити особливо декоративн! ! перспективн! ~иди ! сорти для повсюдного впровадкення в зелене буд!вництво Швденно-сх1 дно? частини УкраУ ни.

3. Наукова новизна. Вперше для рег!оцу Швденного сходу УкраУни виявлений видовий сортовий склад бузк! в, проведено комплексне вивчення !нтродукованих в Донецький ботан!чний сад вид!в ! сорт! в бузку, розроблен! 3-бальна шкала з визначення декоративност! вид!в ! 5-бальна - сорт!в у стад!У цв!т!ння бузк!в. За строками цв!т!ння види I сор1 : розд!лен1 на 6 груп,

в як1 входять представники, що зацв!тають або в!дцв!тають через кожн! 7 дн!в. В1д1брано 1 описано 5 спонтанних г1брид!в бузку звича"ного, котрим молена присво¥ти статус сорта.

4. Практичне значения. Дан1 досл!джень 1 практичш рекомендации з. використання в зеленому буд1вництв! перспектив-них вид! в 4 особливо сорт!в сприятимуть поширенню культури •бузк!в на Швденноцу сход1 УкраКни.

Апробац!я ! впровадження роботи. Матер! али дисертацП допов!дались на обласних конференц!ях "Молод! вчен! Донбасу -виробниц^'ву" /Донецьк, 1986, 1987/, республ!канськ!й конфе-ренц!¥ "Промислова ботан!ка: стан ! перспективи розвитку" /Донецьк, 1990/, ьпжнародн!й нарад! з нас!ннгзнавства !нтро-дуцент!в "Релродуктивна б!олог!я !нтродукованих рослин" /Умань, 1991/, а тако;к на зас!даннях лаборатор!'{ дендролог!? 1 декоративного сад1вництва ДБС АН УкраТни ! вчешй рад! 61 о-_ лог!чного факультету Донецького ун!верситету /Донецьк, 1993/. - *' 0публ!кован1 рекомендац1У з впровадаення перспектив;¡их вид! в ! сорт1в бузк! в в зеленому буд!вництвг на Щвденному . сход! УкраТни /Донецьк, 1990, 1992/.

Публ!кац!У. По тем! дисертац!У опубл!кован! 14 роб!т.

Обсяг 1'структура роботи. У дисертац!У 167 стор!нок тексту, вона !люстр!рована 19 таблицями ! 10 малюнками. У списку л!тератури - 219 джерел, в тому числ! II - !ноземних. Дисертац!я включае вступ, ш!сть глав, заключения ! висновки, . практичн!.рекомендац!Т, список використаноЪ' л!тератури ! п'ять додатк1в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

ГЛАВА I. 1СТ0Р1Я 1НГР0ДУЩП I КУЛЬТУРИ БУЗК1В

1.1. Ооласт! природного зростання бузк!в. В1дм!чаеть-ся, що бузки природно зростають у трьох г!рських областях, значно в1дцалених одна в!д одноУ : Сх!дно-Аз!атсьшй, Зах!дно-Г!малайськ!й ! Балкано-Карпатськ!й / з.Б.!.,сКе1уеу, 1988 /• Ареал роду Бузок в ц!лому маз п!дковопод1бний вид, який в минулому, за припущенням В.Л.Комарова /1945/, був суц1пьним. Центром поход'кення ! поширення :д1 в були гори п1 вденно-за-х!дного Китаю, де популяц!йш кимплекси бузк1в розвивались

безперешкоднэ, в той час як гори створювали piзноман{тн!сть зовн1шн1х умов, що спрляли значному мутиюванню орган!зм!в /Комаров, 1945/.

I.E. 1стор1я появи бузк!в у культур!. Масова! культура бузк! в почалась з розведенпя в садах бвропи бузк! в перського та звичайного, коли у 1562 р. було вперше завезено з Константинополя до В!дня бузок перський. Кул'тура бузк1в одержала швидкий розвиток в Зах!дн!й t Центральн1й бвроп! /О.А.Г., 1891/. В велик!й к1лькост! почали вирощувати бузок звича,.ний в "Цесарських садах" Герман! i", АвстрП", Франц!Y, Вельг!?. На /KpaYHi бузок звичайний розводжують з к!нця ХУЛ ст. /Липа, 1952/. Лроте до Poci'f, ,чк в!дм!чазться в робот! "О сйринге" /Экономический магазин, 1785/, цей вид було завезено дек!ль-ка п!зн!ше - у середин! ХУШ ст. Понад двух третин сучасного видового складу знайдено експедиц!ями у горах ядх!дного 1"итаю наприк1нц! XIX - початг' XX стст. ! !нтродуковано в. Европу через ботан!чн1 сади Петербурга ! Москви /Рубцов-, Михайлов, Жоголева,' 1980/.

1.3. Зузки на Швденному сход! Укра'1'ни. Перш! в! домоет! про культуру буэш-в в perioHi з'явилися наприк!нц! XIX - початку XX ст. /Сидоров, 1897; Городецкий, .1903; Марковский, 1905/. На п!вдн1 Poci'f в Скатеринославськ!й губернП у середин! минулого стол!ття бузок звичайний був широко розповсюд-ягеним. Його сорти- трапляпись р{дко i зростали в садах i парках приватних землевласга-iKiв. 3 розвитком роб!т-з степного л!-, сорозведення на Швденному сход! Украйни були створен! м!сце-Bi розсадники, де вирощували й бузок для парк!в, л!с!,ях насад-тень , захисних Л1сосмуг, висадкували уздовч зал{зниць /Рубцов, 1972/. Обстеченнями територ!Т Швденного сходу Укра¥ни встановлен! м!сця эростання 6aiатьох вид{в i сорт!в бузку.

ГЛАВА 2. ПРОГРАМА I МЕТОДИКА Д0СЛЩ(ЕНЬ

2.1. Програма досл^.дяень. Програмою досл!дкень перед-бачалось: а/ вивчення i характеристика ф!зико-геогроф!чних ' умов .району iнтродукЩi; б/ визначення скла,ду вид! в ! сорт! в бузку на територ!i' Швденного сходу Укра'гни; в/ комплексно вивчення 14 вид!в i 63 ссрт{в, iнтродукованих у Донецькому ботан!чному саду /феноритмики, особлмвос. ;Л росту \ розвитку, qBiTiniin ! плодоношения, зимост!Нкост!, jdcyxocTi й ;о ;т!, декоративности, зас^бтв розмно кення/ з метою визначення перс-

пективних вид!в !' форм для масового впровадження; г/проведен-нр po6iT з.riбридизац!У t отримання нових сорт!в; д/ доб!р перспективних ВИД1В, г!брид!в ! сорт1в для широкого викорис-тання; ж/ розробка рекомендац!й и використання високодекора-тивних i ст!йких вид1в t сорт1в для озеленения населених пункт! в Швденного сходу УкраУни.

2.2. Методика роботи. В досл!дженнях використан! зага-льноприйнят! 1нтродукц!йн1 мвтоди, як1 дозволили отримати по-р!вняльн! дан! /Аврорин, 19Ы, 1953, 1964; Базилевская, 1964; Байдеман, I960; Вехов, 1953; Горб, 1981, 1989; Гриценко, 1953; Гурский, 1955, 1957; Доброхвалов, 1964; Дубина, 1972, 1975, 1976; Кормилицын, 1956; Культиасов, 1953; Лапин,1959, 1967, 1972,. 1974; Лапин, Сиднева, 1968; Лучник, 1987; Лыпа, 1952, 1964, 1965, J967,- 1977, 1978, 1980; Малеев, 1933; Мау-•ринь, 1970; Пенкина, 1978, 1988; Рубцов,' 1971, 1972, 1973, 1976; Русанов, 1950, 1967; Соболевская, 1971; Соколов, 1957, 1965, 1969; Холоденко, Дубина, 1971; Цицин, 1959;-Шаренкова, 1969, 1970; Шулькина, 197Г та !н./.

Видовий, формовий та сортовий склад бузк!в Швденного сходу УкраУни визнс 1али при експедиц!йних обстеженнях 1 вив-ченн! парк!в, сад!в, сквер!в, проспект!в, вулиць, м1ських ! с!льських населених пункт!в per!ону. Польов! досл!дження проводили за методикою маршрутного геоботан!чного досл!д>кення /Шенников, 1938/.

При уточненн! видового, формового ! сортового складу ко-ристувались дов!дниками Л.Бейл1 / l.h.Bailey, 1947/. А.Редера / A.Rehder, 1949 /, В.Н.Васильева /1952/, Н.К.Вехова/1953/, 0.Д.В!сюл!ноУ /1957/, С.Г.Саакова /I960/, А.Ф.Мельника /1961/, В.Ф.Бибиковой /1968/, В.Н.Былова, И.И.Штанько, Н.Л.Михайлова /1974/, Л.И.Рубцова, Н.Л.Михайлова, В.Г.Жоголевой /1980/, .Н.А.Кохно /1986/, В.К.Горба /1989/, а також гербар!ем 1нституту ботан!ки iM. М.Г.Холодного АН УкраУни.

Експериментальн! роботи виконували на основ! коленей вид! в ! copiiB 6y3itiB, а також !нтродукц!йного розсадника ла-боратор!У дендролог!У ! декоративного сад1вництва Донецького ботан!чного саду АН УкраУни у 1986-1993 pp.

Фенолог!чн! спостереження проводили по "Методике фенологических наблюдений в ботаничсе;'ix садах СССР" /Москва, 1975/. За початок цв!т!ння виду чи сорту приймали день, коли пов-HicTio позкривались Biночки перших KBiTOK не меншз Hi ж двох

рослин. Датою зак!нчення фази цв1т!ння вважали день засихан-ня в!ночк!в останн!х кв!ток рослин. Визначали тривал!сть цв!-т!ння кв!ток, суцв!ть, кущ{в у вид! в ! сорт! в в ц!лому. Початком цв!т!ння одного суцв!ття, куща, виду чи сорту вважали розпускання першого, а зак!нченням - Ух останноУ кв!тки.

Нас!ннзву продуктивн!сть вивчали за методикою I.В.Вайна-г!я /1974/. Схож!сть 1 енерг!ю проростання нас!ння встановлю-вали за методикою, прийнятою М!жнародною асоц!ац!ею э нас!н-невого контролю /1969/. Готовн1сть бузк!в до зими визначали при перших ос!нн!х заморозках за 5-бальною шкалою.Л.С.Плотни-ковоУ /1973/, зимост!йк!сть - за 8-бальною шкалою С.Я.Соколова /1957/. Посухост!йк!сть оц!нювали за 7-бальною шкалою I.Ф.Гриценка /1953/ ! експрес-методом за методикою М.Д.Кушн!- ■ ренко, Г.П.КурчатовоУ /1979/, а газост!йк!сть - за шкалою В.П.Тарабр!на 1 Л.В.ЧернишовоУ /1978/.

Декоративн!сть вид!в визначали за роэробленою нами *>-бальною шкалою, сорт!в - 5-бальною шкалою.

Сорти за основним забарвленням характер'изували за класи-ф!кац!ею Н.К.Взхова /1953/.

При виведенн! нових сорт!в використовували метод в!дбо-ру с!янц!в в!д в!льного запилення /Кондратович, 1981; Бело-русец, Горб, 1990/. г

Регенерац!йну здатн!сть л!тн1х! зимових живц!в деяких сорт! в бузк! в в'зтановлюеали за загальноприйнятими методиками /Вехов, Ильин, 1934; Комаров, 1955,1956, 1957, 1968;. Тепли-цька, 1962, 1964; Бибикова, 1965; Лавчян, 1971; Хамадиева> 1975/. '

Усп!шн!сть ! резул;>ати 1нтродукц!¥ бузк! в в умовах Швденного.сходу УкраУни оц!нювали за модиф!кованою.100-баль-ною шкалою Н.В.БарановськоУ /1989/. Застосування такого р!з-номан! тного спектру оц!нок повн! стю'. в! дображало стан 1 сту-п!нь пристосованност1 рослин до цих еколог!чних умов.

Елементи статистичних показник!в обчислювали методом . вар!агцйноУ статистики /Зайцев, 1984; Бакланов, 1987/.

ГЛАВА 3. Ф13ЖО-ГЕОГРАФ1ЧНА'ХАРАКТЕРИСТИКА ШВДЕННОГО СХОДУ УКРА1НИ

Швденний сх!д УкраУни займають Донецький кряке ! При-аэовська височина загальною площею 53,2 ^ис. км^. Кл!мат кон- .

тинентальний з вйраженими в!длигами, ожеледицею i засухо-су-хов!йними -явшцами. Число годин сонячного пром!ння - 2000 на р!к, р!чний приплив сумарноУ рад! ац! ï для п!вн!чних окраУн -102-103 ккал/год, для п!вденних - 120-124 ккал/год. Трива-л!сть безморозного пер1оду на п!вдн! - 170-175 дн!в, на п!в-ноч! - 155-160 дн!в. Середньор!чна сума опад!в у pi зних ра-■ йонах коливабться в!д 400 до 550 мм, а в!дносна волог{сть по-в!тря .- 71-75 К1льмсть опад1в зменщузться в напрямку з п!вноч! на ni вдень i р заходу на cxfд. При сильному зниженн! хмарност1 i BijOHOCHOï вологост! пов!тря встановлюзться карка погода, 1нтенсивно випаровузться волога з поверхност1 грунту i води. Сумарне випаровування - 700-800 мм на pi к, що майже вдв!ч1 вище' надходження вологи з опадами.

Грунти .переважно чорноземного типу. Трапляються дерксво-заплавн!, оп!дзолен1 i п!счан!, р1дше грунти оголеноУ форми . пор!д, ландшафти - степов! i типов! для стародавньоУ ripcbKOï краУни.-

Територ!я Швденко'го сходу У краг ни знаходиться у зон! pi знотравно-типчаково-ковильних déni в /Геоботан!чне району-вання УкраУнськоУ PCP, 1977/, 93 % яких зайнято нивами, садами i л1сшшй насадженнями i лише 7 % площ! займають природн! рослинн! угрупування. JlicoBa рослинн!сть незначно поширена. В щтучних ! природних л!сах зарезстровано 189 вид!в деревних ¿ослин, з яких понад 100 - 1нтродуценти. Значною дендролог!ч-ною pi зноман!тн!стю в!др!зняються зелен! насадження населе-них цункт!в, де тепер зростаз б!льше ,1200* !нтродукованих ви-р}в, форм i copiiB /Рубцов, 1971, 1972; Поляков и др., 1992/.

ГЛАВА 4. Р1Д БУЗОК /ВИДОВ® I С0РТ0ВИЙ СКЛАД . НА ШВДЕНН0МУ СХ0Д1 УКРАТНИ/

4.1. 1стор1я систематики роду Eyringa l. У роздШ проел!джуються етапи розвитку систематики роду. Його окрем! представники вид!лялись в pi3Hi таксоном!чн! ранги. Так, группу вид!в п!д :азвою тр!скупи б!льшгсть ботан!к!в вгдноси-ли ДО п!дроду бузок /s.D.UcKelvey, 1928; L.H.Bailey, 1947; A.Rëhder, I949Î Комаров, 1945; Вехов, 1953 та;!н./, а деяк! /Васильев, 1952; Сааков, i960; Дубина, 1972, 1975, 1976/ -до самост! Иного роду. Д!йсно, представники Шдроду Ligustri-nu Rupr. за морфолог!чними ознаками займають пром!жне поло-

ження Mim представниками род! в Бузок i Бирючина. Тим б!льше TpicKymi повинн! представляти секц!ю роду Бузок, а не само-ст!йний р!д /Гамбарян, Лавчян, 1970/.

4.2. Класиф!кац!я 6y3KiB. В результат! проведсного так-соном1чного анал!зу прийнята система, запропонована В.К.Горб /1989/, зг!д.чо як!й р!д Бузок П1дрозд1 лязться на 5 секц!й: звичайн! /Syringae /, перистолист! /pinnatifoliae Hehd.' /» nyxnacTi /Pubescentes Lingelsh. /, ВОЛОСИСТ! бузки /Villo-sae C.K.Schneid. / i тр!скуни /bigustrina Rupr. /• Се"д!я звичайних 6y3KiB включас бузки звичайний /s. vulgaris L. /» широколистой /s. oblata Lindl. ■ /, перський /s. persioa L./, афганський /S. afghanica C.K.Schneid./, самшитолистий /s. bu-xifolia Nakai. / i родопський / Б. rhodopea Velen. /. Секц!я перистйлистих бузк!в представлена одним видом - бузком перис-тим /S. pinnabifolia Hemsl. ■ /. До секц!Y пухнастих бузк!в входять бузки пухнастий /s. риЪезсепз Turcz. /,'Мейера /s. meyeri C.K.Schneid./, М1ЛКОЛИСТИЙ /s. micropfylla Diels. /, бархатистой /s- velutina Коп. /, IQniY / S. julianae C.K-.Sch-neid. /, Уорда /S. ward' 1 Vi.V/.Smith. /, Дкиральда /s. gi-raldiana C.K.Sohneid. ' /, зморшкуватий /ß. rugulosa McKel-vey. / i ХВОЙНИХ л1с!в /s. pine'orum W.W.Smith. /. Секц!я . волосистих бузк!в об'еднуе бузки волосистой /s. villosa с.К. Schneid.•/, угорський /s. Josikaea Jacq. f. /, г!малаЙСЬ-кий / S. emodi Wall. /, Вольфа /s. wolfii C.K.Sohneid. /, похилий /s. reflexa C.K.Sohneid. /, Комарова /s. Koaurowii C.K.Sohneid. /, ТОНКОВОЛОСИСТИЙ / S. tomentella Bur. et Franch. /, Звег!нцова /s. sweginzowii Koehne, / i юньнань-. ський /б. ynnanensis Fr^nch. /. Сенц!я тр!скун!в представлена бузком амурським /s. amurensia Rupr. /, пек!нсь'ким /s. pekinensis Rupr. /, с!тчатим /", retioulata (Blume) Нага /

! .Фор! /S. faurieri Lev. /.

Класиф!кац!я В.К.Горб /1989/ в ранз! секц!й 1 вид!в до-сить точно в1дображуз взавмов1дношення м!ж видами за Yx спо-р!днён!стю. . 1 '

4.3. Бузки в зелених насадженнях Швденного сходу УкраУ-ни. Експедиц! йними обстеженнями зелених н'асаджень м!ст, селищ, досл!дних заклад1В, виробничих розсадНик!в 1 досл!д-них колекц!й !нтродувд!йних'центр!в Швдг шого сходу УкраУни встановяеш м!сця зростання бузк1в, виз!.о.чеш Yx видовой !

сортовий склад, к!льк!сть екземпляр1в, характер росту i роз-витку рослин, Yx загальна екологччна ст!йк!сть, здатн!сть до природного в!дновлення. З'ясува^юь, що найб!лып поширеним . видом являвться бузок звичайний, який маз багато р1зноман!т-них г!бридних форм. Сорти бузку звичайного трапляються знач-но pt дше Г в Озеленены! населених пункт!в практично не вико-ристовуються.■3 !нших вид1в в!дм1чен1 бузки угорський, персь-кий, китайський i амурський, як1 частково використовують в зеленому буд!вництв! м!ських парк! в.

4.^. Види t сорти бузк1в в колекц1ях Донецького ботан!ч-ного саду'АН УкраУни. В колекцН вид!в, отворен!й у 1966 р. зростае 20 вид!в, 2 р!зновиди 1 4 форми. В cnpHHrapii, ство-реному в 1978 р. - 165 сортгв бузк!в. Досл!д«ення проводили по 58 сортам бузнЗг звичайного 1 5 сортам буз^ ri ацинтоцв! того. Представлен! показники росту, CTiftKOCTi i декоративном!, ■ для конного виду ! сорту дана оц!нка усп!шност! !нтродукц!Y 1 вказана група перспективност!.

4.5.' Г!бридизац1я ! одержання нових сортхв бузку звичайного. Для сортовипробування в!д!бран1 5 спонтанних ri6-рид!в, вид!лених в!льним запиленням сорт1в бузку звичайного. Наведено короткий опис г!брид1в, дана оц!нка декоративност! за б-бальною шкалою..

' глава 5. pier, розвиток I спШасть БУЗИВ В УМОВАХ . П1ВДЕНН0Г0 СХОДУ УКРА1НИ '

5Л.'Феноритмика вид!в i сорт!в. Представлен! дан1 фенолоНчних дослхджень 14 вид!в i 63 copTiв: эа 1986-1990 pp.

5.2. Особливост! цв!т1ння ! плодоношения. Фаза цвШн-. ня вид!s бузк!в наступав при певному накопиченн! суми ефек-тивних температур, де ведучий фактор - температурний jiestnM навколйшнього пов!тря /Дубинский и др.; Цуп^енко, 1990/. Фаза цв!т!ння paHHix вид!в починазться в середньому при. cyMi ефективних температур 180-200°С, середньокв!тучих - 285-335°С, а для п!знь.жв!тучих - 525-555°С. За строками початку 1 зак!нчення цв!т!няя впди i сорти розпод!лили на 6 груп, в як! вв!йшли представники бузк1в, що зацв1тають aöo. в!д-цв!тають через кожн1 7 дшв.

За довготривал1стю 4BiTiivi". бузки розпод1лен! на швид-ков!дцв!таюч! /в!дносяться Bei досл!джуван! види, за винятком бузку пек!нського i сорти з простими кв!тками, як! цв!туть

протягом 19-25 дн!в/ I довгокв!тучи /входять сорти з махро-вими кв1 тками,як! цв!туть довше 1нших - 26-31 день/. Довго-тривалхсть цвШння кв!ток бузку звичайного - 7 дн!в, суц-в!ть - бузку пемнського - 16 дн!в, кущ!в - бузк1в пек!нсь-кого, Вольфа 1 звичайного - 20-21 день. Ран1ше вс!х в!дцв!-тають кв1тки бузмв пухнастого - 4 дня, суцв!ття - бузк! в по -хилого, волосистого 1 тонковолосистого - 12 дн!в, кущ! -бузк! в Звег!нцова, волосистого I похилого - 16-17 дн!в. Най-б!льший пер!од цв!т!ння кв!ток, а в!дпов!дно суцв!ть ! ку-щ!в, в!дм!чений у махрових сорт!в, найменший - у сорт!в з простого кв!тками.

Висока нас!ннзва продуктивн!сть /б1льше 50 %/ у бузк! в Вольфа, Генр!, пек1нського, цухнастого, г!малайського, угор-ського, сорту Крафт; середня /20-50 %/ - у бузк!в звичайного, волосистого, Звег!нцова, похилого, тонковолосистого, бархатистого, сорт!в Бродяга, Богдан Хмельницький, Поль Т!р!он, Гуго де Фр!з та !н.; низька /1-20^/ - у бузк!в юньнаньсько-го, амурського:, сорт! в Мар! Легрей, Волкан, Пастер, Президент Грев!, Бель де Нанс! та !н. До групи малопродуктивних та стерильних належать сорти Президент Лубе ! Тарас Бульба.

5.3. Зимост!йк!сть, посухост!йк!сть ! в!дношення до про-мислових забруднень. Спостереження за п!дготовкою рослин до зими перед наступом осшн!х заморозк!: показали, що у вс!х досл1 дкуваних вид!в ! сорт!в одерев'ян!ння однор!чних паго-н!в в!дбувазться повести ! за 5-бальною шкалою Л.С.Плотн!-ковоТ /1973/ оц!нюеться балом Ор Результати перези! эвки св!дчать також про високу ст!йк!сть бузк!в до низьких температур узимку, пошкоджень в!д мороз!в на верх!вкових бруньках ! пагонах не спостер!гнаться.

Посухост!йк!сть визначали експрес-методом за допомогою прибору ЕСТЛП-1 /табл. I/. В липн!, найб!льш жаркому м!сяц1, висока водоутршуюча здатн!сть листк!в, а в!дпов!дно 1 посухост! йк! сть властива бузкам п лалайському, угорському, звичайночу ! його сортам: Б!лоруськ! Зор1, Н!нчанка, Зоря комун!зму, В!ль де Труа, Бель де Нанс! та !н. Достатьньо ст!йкими до тривало? взазмод!'{ високих температур виявились бузки амурський, пек!нський, волосистий, Вольфа, пухнастий,. бархатистий, похилий ! Генр!, б! льш!сть сорт!в бузку звичайного ! г!ацинтоцв! того. Низка водоутримуюча зд!бн!сть лист-

Таб;::щя I

Сгцнка посухосийкост! бузив по показникам електричного опору тканин листов

I__________вд_кОм________________

Вид, сорт !_Контроль_!_Дослгд_! Зм1на ЕО. % до контролю

_!червень!липень!серпень!червень!липень!серпень!червень!липень!серпень

Бузок Г1малайсыстй 952 1043 1136 1031 1151 1347 8 10 19

3. эвччайнчй 764 878 998 836 1039 1194 9 18 20

Б. пек!нськ«й 794 963 1238 967 1251 1650 22 30 33

Б. похилчй 752 955 1138 991 1296 1581 32 36 -39

Б. юньн^н!,зький 602 954 1234 1178 1472 1865 47 54 51

Б. звичайний, сорти:

Б1Лоруськ1 Зор1 784 а 956 1106 974 1266 1442 24 32 30

Президент Пуанкаре 782' 966 1150 1092 1373 1758 40 42 53

Леошд Леонов 797 964 1178 1119 1410 1694 40 46 44

Лавуазьз 672 808 982 996 1210 1572 48 50 60

■ 1НД1Я 732 ■875 1060 1064 1352 1672 45 55 58

Богдан Хмельницький 850 978 1086 1352 1593 1988 59 63 ■83

УТльям.Робшзон 689 886 1162 . 1214 1595 2086 76 80 80

Б. г1ацинтоцв1тий, Зорти :

Бюфон 685 818 1006 924 1136 1418 35 39 41

Блю Пацинт 672 759 946 960 1142 1434 43 50 51

£енелон 658 770 954 1016 1210 1502 54 57 56

к1в 1 олабка посухост! йк!сть у бузк1в ЗвегЬздва, то.чкооило-систого 1 юньнаньського, сорт!в УУльям РобЫзон, 0лекс!й Маресьзв, Шонер, Комсомолка 1 деяш'Х, х^яих. Незвакаючи на слаб;у посухост!йк!сть цих вид1в 1 сорт! в за показниками ЕОТЛ в!дм!чена Ух достатня ст!йк!сть до посухи I л:;шз у акре-м1 посушив! роки у бузк!в токковолосистого, юньнаньськсго, Звег!нцова 1 сорту Бюфон незначно в'януть листки. Тому посу-хост!йк!сть цих бузк!в оц1нюзться балами. 1-2. Ре ста вид!в 1 сорт!в за 7-бальною шкалою характеризузться вчсокою посухо-ст{йк!стю 1 оц!нюються однаковим балом - I.

Ступ!нь пошкодження кущ! в бузи в звичайногс ! угорсько-го промлсловими викидами, як! частково зростають на деяких промислових п!дпризмствах Донбасу сц!нена балами 0-1.

ГЛАВА 6. Р03МН0ЖЕННЯ БУЗИВ

6.1. Нас!ннзве розмноження. Для з'ясування б!олог1ч-них особливостей проростання нас1ння бузк!в в умовах Донець-ка визначали IX лабораторну схожГсть, енерг!ю проростання та польову схож1сть.

Лабораторна схож!сть нас!ння б!льшост1 вид!в достатньо висока - в!д 70 до 94 %, за винятком бузку похилого, у якого вона на перевищуз 48 % 1 бузку амурського --Ъ%. Енерг!я проростання нас!ння значно нижча - 29-47 %, а у бузку похилого - 12 %, бузку амурського - 2 %. У сорт!в з простими кв!тками /0лекс!й Маресьзв, Б1лоруськ! Зор!, Людв!г Шпет, М1нчанка та !н./ схож!сть ! енерг^я проростання нас1ння достатньо висик! ! складають в!дпов!дно 71-90 ! 26-38 /о. У мах-рових сорт!в Богдан Хмельницький, В!ль де Труа, Манна д'Арк, Лавуазье, Марк М!кел! вони не перевищують 16-49 ! 5-17 %.

Висока польова схож!сть у бузку пек!нського /71 %/ 1 простих сорт!в Крафт, Людв!г Шпет, М!нчанка, 0бел!ск, Щонер /б!льше 60 /о/, а найнижча - у бузку Звег!нцова /28 %/ ! мах-рових сорт!в Марк М!кел1, М!с Елен УТлмот, Вогн! Донбасу, 0л!в'з де Сер, Президент Грев!, Президент Цуанкаре, Уильям Роб!нзон /меншв 10 %/.

Дан! схожост! нас!ння, одержан! в лабораторних ! польз-вих умовах св!дчать про те, що види 1 еорти з простим типом кв!тки в!др!зняються б!льш високою схож!стю, н!ж махров!. ' Лабораторна схож!сть вс1х досл!джуваних вид!в 1 сорт!в вищэ

польово¥, що узгоджузться з даним-л !нших досл!дник!в /Дубина, 1972; Хамадиева, 1975; Беловежец, 1988; Горб, 1989; Кох-но, 1991/.

6.2. Вегетативне розмноження. . Вивчаючи цей метод розм-ноження, використовували вс! в!дом1 засоби: в!дводками, коре-невищами, живцюванням 1 прищепою.

При розмноженн! сорт!в бузку в!дводками випробуван! два "засоби: далемський, при якому боков! молод! пагони в!дводи-. ли вертикально, ! китайський, де б!льа розвинут! пагони куща розкладали горизонтально. При першому эасоб! найб!пьша к!ль-к!сть в!дводк!в утворюзться у сорт!в Шонер, Жанна д'Арк, Вогн! Донбасу, Богдан Хмельницький, Мадам Казим!р Перьз. При в!дведенн! пагон!в другим засобом максимум укор!нюваних в!д-водк!в отримано у сорт! в Блю Пацинт, Бюфон, Президент Пуанкаре, Шс Елен УТлмот, Лебьодушка, Павлинка. Проте, як пока-зув досл1д, ц! засоби в!дводкового роэмноження доц!льно по-зднувати.

Кореневищами розмножували т!льки кореневласн! кущ! сор-т!в бузку, тому що У прйщеплених кореневмцн! пагони звичай-но виникають в!д п!дщепи - "дичка".Ые сл!д вирощувати таким засобом сорти, особливо штамбових форм, так як !з придатко-вих бруньок кореневища безперервно з'являтимуться нов! паго-. ни, як! потребують знищення.

Результата доел!д!в зеленого живцювання евгдчать, що усп!х значною м!рою залежить в!д точно вибраних строк!в живцювання ! правильно? шдготовки живц!в /табл. 2/.

Таблиця 2

Укор! нюван! сть зелених живц!в сорт! в бузк!в в залежнос-

т! в1д строку живцювання 1 засобу ?х п1дготовки,■%

(Сти- ! Строки живцювання ! цуля-!-1-1-1-:—

Сор™ !й8*>.ю «.об {"-хэ.об .

!роль !-'-'---

I | укор!нюван!сть -^-2---^-^-5—:-Б-

Бузок г!ацинтоцв!тий, < сорти: Бюфон ЮК 15 20 .60

вода 5 10 . 30

Продовження табдищ 2

I 2 3 4 5 ' 6

Некер ЮК 25 40 65 -

вода 15 30 50 -

Бузок звичайнчй, сорти:

Волкан ЮК - 30 45 • 35

вода - 25 35 30

1нд1я ЮК - 60 45 35

вода - 30 50 30

Людв!г Шпет ЮК - 10 25 10

вода - 5 15 5

Мадам А. Бюхнер ЮК - 25 '40 15

вода - 15 35 10

Мадам К. Пер'е ЮК - 40 70 35

вода - 35 55 30

Марк М!кел1 ЮК '3 40 55 35

вода - 25 30 25

Тарас Бульба ЮК - ' 0 10 5

вода - 0 0 0

Живщ сорт1в бузку звичайного Мадам Казим}р Перьз, 1нд1я, Марк М!кел! краще укор1нюються при заготовцх в пер!од масового цв!т!ння, а сорт! в бузку г1ацинтоцв1того Бюфон 1 Не-кер - наприк!нц! цвШння. Кршций ; ззультат укоршення в!дм!~ чено у жив"{в, оброблених стимулятором росту /ЮК/ * нар!за- ■ них з базально'1 частини пагону. При зеленому живцюванн! одер-жують штамбов! фопми ! кущ!, що не утворюють кореневмцноУ пороет! .

Досл!д з размножения сорт!в бузку звичайного зимовими живцями позитивного результату не дав.

Найб1льш ефективний зас!б розмноження культурних форм -прищеплення, а саме - л1тня окул!ровка. Оптимальн! строки оцул!ровки бузк!в на Швденному сход1 УкраУни - друга половина липня - к!нець серпня. Досл!дження показали, що з п!датами добре зростаються т! сорти, р!зновид'' та форми, в!д яких вони походять. Для перепрчщеплення непр-.'давлюваних окултшв застосовували копул1ровку, яку краще проводити з середини до мнця березня, в пер!оди набухання - початку розпускання бру-

. ньок. В цей час приживлюван!сть складаз 100 %. На приживлюва-н1сть живц!в впливаз зростаюча температура пов1тря, яка при б!льш п!зн!х строках прищеплення негативно впливаз на розви-ток бруньок прищепи. Там, де штамб був однаково!' товщини з! стеблом живця, для м1цност! зростання застосовували покраще-ну копул1ровку - з язичком. Якщо ж п1дщ°па виявлялась товще прищепи, то зд1йснювали копул!ровку с1длом.

ЗАКЛЮЧЕНИЯ I ВИОНОВКИ

За результатами !нтродукц!У бузк!в у рег! он! можна зро-бити сл!дуюч1 висновки:

1. 1з випробованих 14 вид! в 1 63 сорт1в бузк!в перспек-тивними з 10 вид1в 1 23 сорти. Сезонний ритм розвитку вс!х

I нтродукованих вид! в 1 сорт! в ц!лком в!дпов!даз природно-кл! -матичним умовам Швденного сходу Украгни. Результати перезимовки св!дчать про високий ступ!нь ст!йкост1 до низьких температур, тобто зимост!йк1сть. За оц!нкою усп1шност! !нтродук-цИ II вид!в ! 62 сорти за сумою бал!в в!днесен1 до 1-¥ гпу-пи перспективност1", Три види /тонкоролосистий, юньнаньськиП 1 Звзг!н£(ова/ ! сорт'Бюфон за сумою бал! в складають 2-гу трупу 1"оц1нен! як перспективн!, хоч за ступенем посухостг'!-кост! дещо-уступають решт1 вид!в. Отушнь пошкодження куш" бузк!в звичайного ! угорського промисловими викидами на тори-тор! ях промислових п!дпризмств Донбасу в межах 0-1.

2. Експедиц!йними обстеженнями Остановлено, що на те; ;.'-тор!? Швденного сходу УкраУни зростаз 5 вид!в ! 18 сорттв бузк!в, визначен! м1сця IX зростання. Перевакае бузок звичай-ний р!зноман!тних г!бридних форм ! сорт!в. Бузки угорський, пепський, китайський ! амурський введен! в парков! насаджен-ня поодинокими екземплярами. В колекц!ях Донецького Сютан!ч-ного саду ! Великоанадольського явного техн!куму зростають ще Т7 вид!в, 7 форм ! 147 сорт1в.

" 3. Фаза цв!т!ння у бузк!в наступаз при певному накопи-ченн! суми ефективних температ;*] : початок цв^ння паншх вид! в - 180-200°С, середньокв! тучих - 265-335°С, 1пзньокв!ту-чих - Ь2Ь-ЬЬЬ°С. За строками цв1т!ння види ! сорти ¿юзпод!ли-ли на 6 труп. У групи вв!йипи представники, як! зацв1тають г.бо в1дцв!таыть через ¡-очен! 7 дн!в. Таке д!лемня досить точ-

но В1 дображае генотишчну природу доел!джуваних бузк! в. Три-вал!сть цвШння кв1ток, суцв1ть, кущ! в неоднакова: серед ви-д1в довше збер!гаються кв!тки бузка звичайного, суцв!ття -бузка пекхнського. Рано в{дцв1тають кв1тки бузка пухнастого, суцв1ття - бузк! в похилого, волосистого I тонковолосистого. Найб1льша тривал1сть цв}Т1ння куща у бузк! в пек!нського, Вольфа 1 звичайного, найменша - бузк! в Звзг!нцова, волосистого ! похилого. Серед сорт!в найб1льш тривалий пер!од цв!т1ння кв!тки, суцв!ття 1 куща В1дм!чений у махрових сорт! в - В!ль де Труа, Лавуазье, Богдан Хмельницький та ¡нших. Найкоротший пер1од цв!т!кня у сорт1в з простими кв1Тками: Мадам Шарль Суше, Людв!г Шпет, Зорька Венера та !нших.

4. Висока нас!ннзва продуктивн!сть /понад 50 %/ у бузк!в Вольфа, Генр1, пухнастого, пек!нського, г!малайського, угор-ського, сорту Крафт, низька /менше 20 %/ - у бузк!в юньнань-

ського 1 амурського, сорт! в Мар! Легрей, Волкан, Президент Грев!, Пастер та I нших. °

5. Лаборйторна схож!сть нас!ння у б!льшост! вид! в в!д 70 до 94 %, за виключенням бузку похилого /до 48 %/ I бузку амурського /5 %/. Енерг!я проростання нас!ння значно нижче -29-47 % /у бузку похилого 12 %, а у бузку амурського - 2 %/. Полтава схож! сть нижче лабораторшл. У сорт! в з простими кв1ткамч лабораторна схож1сть 1 енерпя проростання нас!ння досить висок!, в!дпов!дно - 71-90 ! 26-38 %. У махрових сор-т1в не перевищують 16-49 ! 5-17 %. Найвища польова схож!сть /б1льше 6С %/ в!дм1чена у простих сорт!в, найнижча /'менше

10 %/ - у махрових сорт!в.

6. Вмвчення мотсливост! масового розмноження бузк!в показало, що насЫнзвим ш.яхом доц!льно розмножувати т!льки види. Насшня необх!дно вис1вати восени, у перш!й половин! жовтня. Пер!од весняного проростання нас1ння у р! зноман! тних вид!в бузк!в трчваз 20-30 дн:в. Укор!нення зелених живц!в деяких сорт!в бузк!в звичайного ! г!ацйнтоцв!того значною м!рою виз-начазться строками живцювання ! правильною щдготовкою отр-ц!в. Кращих результат!в живцювання сортгв бузку звичайного одержують при заготовц! живц!в у пер!од мао ового цв!т!ння, сорт! в бузку г!ацинтоцв!того - наприкппд! цв!т!ння. Кращий . зас!б вегетативного розмноження сорт!« - прищеплення /л!тня окул!ровка на п!дщепу цього ж виду/. Оптшапън! с,троки окул!-

ровкм - друга половина липня - к!нець серпня, при дотриманн! яких забезпечузться найкраща приживлюваш сть глазк!в - 95100 %. Встановлено, що б!олог!чн! особливост! сорт!в не впли-вають на приживлюван!сть.

7. Перспективы для масового використання види 1 сорти

!з ¡нтродукованих ! випробуваних у Донецькому ботан!чному саду ду. 10 вид!в /бузки пухнастий, бархатист-:й, похилий, волосчс-тий, Ималайський, Вольфа, Генр!, угорський та його форми, амурсьлий 1 пек!нський/ перспектива дяя масового впроваджен-ня. 1э великого числа сорт1в найб!лып декоративн! 61 л! прост! /Лебьодушка, Флора/, махров! /Жанна д'Арк, М!с Клен У1'л-мот/, л! лов! ! голуб1 прост! /1нд1я, Партизанка, Блю Пацинт, Кларке Джайант/, махров! /Марк М1кел!, Вогн1 Донбасу, Президент Цуанкаре, Тарас Бульба/, розов! прост! /Некер, Фенелон/, махров! /Богдан Хмельницький, В!ль де Труа, Лавуазьз/, пур-дурн1 1 ф!олетов1 проси /Бродяга, Мхнчанка, П!онер/, махров! /Виолетта, Павлинка, Поль Иргон/ - всього 23 сорта.

8. В результат! в1дбору с!янц!в, одержаних шляхом в!ль-ного запилення сорт!в бузку звичайного, виявлено 5 перспек-тивних г!брид1в, як! передаються у держеортовипробування.

ПРАКТИЧН1 РЕК0МЕЦЦАЦ11

1. Бузки доц!льно використовувати в поодиноких I групс ■ .вих посадках для створення алей, невеликих сад!в бузк!.в, груп, живих огорож. 1з простих сорт!в переважн! ранят /Фенелон, Некер, Блю Пацинт, Бродяга, Флора, Лебьодушка/, шзш /Крафт, П!онер, 1нд!я, Реомюр/. 1з махрових, що цв!туть у ранньо-середш строки /Богдан Хмельницький, Мадам Куль Ф1н-гер, УУльям Роб!нзон, Захисникам Бресту, Вогш Донбасу, Бель де Нанс!/, п!зньокв!туч! /В!ль де Труа, Марк М1кел!, Тарас Бульоа, Поль Т!р1он, М!с Елен УТлмот, Мшель Бюхнер/.

2. Комб!нацГ1 р! зномаш тних за строками ! тривалост! цв!т!ння сорт!в ! вид!в дозволяз створювати групп бузив з безперервним спектром цвШння понад двох м!сяц1в.

3. Види л форми доц!льно ьо1множувати нас!нням, яке ре-комендузться вис!вати восени, у перш!й половин! жовтня, зразу п!сля збору, внасл!док чого нас!ння проходить в грунт!

? пр^родцу стратчф!кац!ю. Добру схож!сть мають бузки пекгнсь-К"й /71 %/, пухнастий /67 %/, звичайний /63 %/, амурськчй

/58 %/, Вольфа /55 %/.

4. Сорти дощльно розмножувати вегетативно: в1дводками, зеленими живцями 1 прищепленням. Выводками необх1дно розм-ножувати, яйцо потргбно одержати рослину звичайно! кущовоТ формч. При зеленому жчвцюванн! необх!дно строго дотримувати-ся строив живцювання 1 використовуватч стимулятори росту. Живц1 сорт! в бузку звичайного необх!дно заготовляти .в стадо ¥ масового цв!т1ння,а сорт! в бузку г:ацинтоцв1 того - наприк!н-ц! цв1т!ння. Найб1льш ефективнчй зас1б прчщеплення - л!тня окул1ровка. 3 шдщепами краще зростаються сорти, в!д яких вони походять. Так, сорти бузку звичайного необх!дно прищеп-лювати на с!янцях цього ж виду з друго? половинч липня до к!нця серпня /приживлюван!сть складаз 100 %/. ■ Саджанц!, одер:ан1 таким засобом, при правильному формуванн! не утво-рюють дикоростучо? кореневчщно?. пороет! 1 тому не вимагають особливого догляду.

5. В озеленены! термтор!й пгюмчслових п1дпрнзмств Дон-басу з шдвищеним вм1 стом газ1 в I пилу в атмосфер! рекомен-дуються бузки угорський, эвччайнчй 1 його сорти.

6. В зелених господарствах необх!дно створювати маточн! плантацН вид!в, ! особливо сорт!в. Це бузки угорськчй, пух-настнй, похилий, волосстий, Генр!, амурськчй та сорти:

рас Бульба, Вогн! Донбасу, Богдан Хме~ьнт»цькчй, М!с Елен У/лмот, Лебьодушка, Флора, Мадам Казнм!р Перьз, Поль Т!р!он, В!ль де Труа.

7. Ба^ою рекомендованих вид!в ! сорт!в дня широкого ви-кормстання в зеленому буд!вництв! м!ст та Ьшггх населених пункт! в Швденноп сходу УкраУни мояуть бути колегацУ бузк!в Донецького ботан1чног^ саду АН Укради. "

, СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУБЛ1КОВАНИХ ПО ТЕЩ ДИСЕРТАЦ11

1. Терещенко С.И. Интродукция Б,уг1пЕа ь. в Донецком ботаническом саду АН УССР //Тез', докл. 8 съезда Укр. ботан. о-ва. - Киев: Наук, думка, 1987. - С. 242-243.

2. Поляков А.К., Терещенко С.И-. Культура сортов сиреич обыкновенной в Донбассе //Актуальные в бросы ботаники в СССР. - Тез. докл. 8 съезда ВБО. - Алма-Ата: .Паука, 1988. - С. 548.

3. Каталог растений Донецкого ботанического сада / Л.Р.Азарх, В.В.Баканова, С.И.Терещенко. - Киев: Наук, думка,

■1988. - 528 с.

4. Терещенко С.И. Введение в культуру высокодекоративных видов и сортов сирени на Юго-востоке УССР //Тез. докл. конф. "Роль ботан. садов ь охране и обогащении растительного мира": В 2-х т. - Киев: Б.и., 1989. - Т. 2. - С. 72.

5. Рекомендации по внедрению в Донбассе красивоцветущих кустарников /Л.К.Поляков, И.Е.Малюгин, С.И.Терещенко. - Донецк: Б.и., 1990. - 35 с.

5. Терещенко С.И. Сирени в промышленных районах Юго-востока УССР //Тез. докл. науч. конф. "Пром. ботаника: состояние и перспективы развития". - Киев: Наук, думка, 1990. - С. 230231.

7. Терещенко C.I. 1нтродукц!я бузку на Щвденному сход! Укра'Уни //Охорона, вивчення i збагачення рослинного св!ту. -

. 1990. - Вип. 17. - С. 47-53.

8. Терещенко С.й. Цветение видов и сортов сирени, произрастающих в Донецком ботаническом саду АН УССР //Ботанические исследования на Украине. Докл. Укр. ботан. о-ва. - Киев: Наук, думка, 1990. - С. 103-104.

9. Терещенко С.И. Семенная продуктивность и особенности прорастания семян сиреней в условиях Донецка //Тез. докл. 9 Всесоюэ. совещания по семеноведению интродуцентов. - Умань: Б.и., 1991. - С. 206.

10. Терещенко C.I. Результата досшджень бузив на Щвденному сход! УкраТни //Тези доп. 9 з'ïзду Укр. ботан. т-ва. - К.: Наук, думка, 1992. - С. 238.

11. Терещенко СЛ. HaciHucBa продуктчвшсть i особливое-т! проростання нас!ння бузку у Донецькому богашчноцу саду //Охорона, вивчення i збагачення рослинного cbîту. - К.: Ли-61дь, 1992: - Вип. 19.- С. 54-60.

о

12. Терещенко С.И. Использование перспективных сортов сирени в зелёном строительстве на Юго-востоке Украины //Ин-форм. лист. - Донецк: Б.и., 1992. - » 80-92. - 3 с.

13. Терещенко С.И. Оценка декоративности видов и сортов сирени //Тез. докл. Мекдунар. г£./ч. конф. "Пром. ботаника: состояние и перспективы развития". - Донецк: Б.и., 1993. -С. 276-277.

14. Терещенко СЛ. Особлчвост! piзномаштних вид!в

щдщепи у сорт1в бузку звичайного //Тези доп.'зае1дання Ради ботан. сад1в Укра¥ни. - Краонокутськ; Б.в., 1993. - С. 70.

Шдп.до друну.28.10.ЭЗ.Формат 60x84 1/16. Пал1р.друк. № 2. Офсетний друк. Умови.друк.арк.1,25.Умови.фйрб.-в1дб. 1.48. 0бл1к.в1д.арк. 1.33.Тираж 100 прим. Замовлення № 4-6963. 252014, Ки1в-14, аул.Т1м1рязевська,1

ДМОПП, 340050, Донецьк, вуп.Артема,У6