Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Интенсивные технологии выращивания клубники, малины, смородины в Полесье и Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Интенсивные технологии выращивания клубники, малины, смородины в Полесье и Лесостепи Украины"

РГ6 ОА

УКРА1НСИИЙ аЕРШНИЙ АГРАРНИл УН1ВЕРСКТЕТ

1НТЕНСКВН1 ТЕХНОЛОГИ ВИРСИУВАННЯ СУНИЦ1, МАЛЕНИ, СМОРОДШИ В ПОЛЮС! ТА Л1СОСТШ УКРА1НИ

Спец1альн1сть 06.01.07 - плод1В1шцтво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступени доктора слльськогосподарських наук

На правах рукопису

НАРКОВСЬХИЙ ВАСИЛЬ СТАНИСЛАВОВИЧ

КИ1В - 1993

Робота виконана в 1нститут{ сад! вниитвя Укра?нськоК акаде-мИ аграрних наук.

0ф!ц1йн! опоненти: доктор с!льськогосподарських наук В.Г.ЛКСАНШ

доктор с!льськогосподарських наук В.1.СЕЩН

доктор Ылъськогосподарських наук, професор, заслужений д!яч науки . Укра1ни В.К.СШОВ Пров1дна орган!эац!я - 1Ш¥вськиЯ 1нститут сад!вництва

Л1соотепу УкрвУни 1м.Л.П.Сишренка УААН

Захист дисертаиН в1дбудеться " II " листопада 1993р. о 14 годин! на зас!данн! спец!ал!зованоК вчено!' ради Д. 01.05.01 В УкраУнсъкому державному аграрному ун!верситет! за адресом: 252041, КиКв-41, пул.Героев Оборони, 15, аудитор!я 68, уч. корп. 3.

Просило прийняти участь у робот! спец!ал!зованоК вчено5( ряди або висловити Ваш в!дгук на дисертац!ю у 2-х прим!рниках, зав!рених печаткою, за адресов: 252041, КиХв-41, вул.ГероКв оборони, 15, сектор зяхисту дисертац!й.

3 дисэртаи!бп ! працями'поаукувача ыожня оэнайомитись у б!бл!отец! УкраУнського державного аграрного ун!вврситету. Автореферат роз1сланий " II " жовтня 1993 р.

Вчений секретер спеи!ал1эованоГ вчеиоК ради, кандидат с!льсько-

господарських Наук, доцент ^ В.С. ХИЛЕШЧ

I. ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТЙ

Акту альм с ть теми. В о-учасних ушвах збхльшення садхвни-401 продукид! 1 зокрема яг1д ыожливе лише на основ1 всвбгчнох тенсифхкацП виробництва, У 1992 роц| у ВС1Х натегорхях госпо-дарств Украхни було зировдно 86 тис.тонн яг1д, або па одну людину припадав 1,6 кг. Цэ у 2,5 рази нижчо рекомендовано! порни споки-вання. Основна причина вкрай недостатнього ргвня виробиицтва ягщ у ниэыпй врожайност! насадяеиь, особливо в гроыадських гооподар-ствах. Поясняться це головням.чином нэдотриианням рекоыэадовакюс прийоы1Э вирощування, а такоа недостатн1м олрацюванням 1нтевсив-них технолог!й.

Нов1 технологи ловшш забэзпзчуваги лисоку продуктивность яг^них насаджень, прискорення вступу в плодоношения, швидку окупись капхтальних вкладень, високу оунарну вронайнхсть за корот-ший строк продуктивного використаиня яг1дник1В. В уыовах Укра1нн негативний вллив на продуктивнасть.ягхдних насаджень ыають: рхзп! перепади температур в зиыовий час 1 повернзння заыорозкгв навзсн1 пхд час цв!т1ння; висушувапня або перезюлохення грунту протягоы вегетацП; иасове розмножзняя пнидникгв або розвиток хвороб у пе-р1одя, коли ззстосовувати пестициди заборонено. Комплекс таких не-спршттливих фактор1в призведихь до перздчаснох л1кв1дацП' плодо-носних насаднеяь. Тому отр"ыання рангах промислових урока'х'в е едины з голов них ланок 1нтенсивно1 тахнолоНх кокнох ягхднох культура.

Мата I завдання досл1д:;:ень. Кэтою багатор1чаих дослхдаонь було обгрунтуваиня 1 розребка нозих П1тенсившгх технологЫ, удо-сконвленкя хенуючкх лр:гйсм1 н, як! забезпечували б значка пгдпа-щення эрозийное гх, покрзааиня якостх ят!д, знпг.ення нитрат лрацх

- г -

на IX виробиицтво.

Ранхше, до початку нашо* роботи, досл!дкення в систем: 1нсти-туту садтвшщтва Укра2ясько1 акадеыП аграрйих наук /УААН/ проводились розр1зиано, вогш осНйыали невелико коло питань з удоскона-ления гчрених прийоыЛв вироцування високих урокагв суниц!, малшш, смородини в умовах ще достатнього забезпечення трудовиуи ресурсами. Цо й дозволяло застосозувати екстэнсивн1 схема розипщення; ручну працго при садхни! 1а догляд! за рсслинами, тривалий период використавня насаджэнь та Без додаткового вивчанвя комплексу вгротехн!чних заход!в яемоклкво було розробити сучасн! 1н1внсивн1 технолог! I вироцування най^льи лоширених в УкраШ яг!дних К1ль-тур.

Б завдання досл!дсень входило розробити для умов Пол1сся 1 ПсостепуУкра1ни проуисдов! !нтенсивн! технолог!! вироцування яИдвих культур з поглиблетш вивченняи основних прийом!в вирощу-рпчня. 8 них по суниц!:

- Е$ектмн1сть сунично-овочевих сйозиШ I перадпосвдкову ,.;лгРТОВКу грунту.

- Як!оть розсвди, в!дб1р кращих клон!в, культура на иульчую-чН( пл!вц1 з краплйяиии п1дпл!вковим зрошенняы.

- Покивний режим грунту.

- Ви!ст н!трат!в у ягодах залежяо в1д доз азотних добрив.

- Де$-ол!ац!я п!сля эбирання врожаи.

- Вастосування нових иетод!в боротьби з плодниками.

- Стимулятора росту.

По ивг.т}:

~ Пероцпссадисвв удобрения грунту з доведениям р!вн!в фоофо-!.у 1 *ял!п г,о ептлгальних значзнь.

- Схеки рсзм1цзшщ рослин ! конструкцП насаджвкь.

- Технология з роздхльниы вирощуваннян патон1ъ.

- Азотнв п!дяивлвння насаджень.

По сыородинх:

- Схеш садхння з уиильнэним роэыхщенняы купив.

- КравЦ сорти.

- Як1сть яИд при комбайновому збиранн! врожаю.

Наукова новизна. Розроблэн1 I широко впроваджуютьея у вироб-ництво три технолог!Ч: 1нтенсизна технологи вирощування сунши; хнтансивна технологгя вирощування ыалини; 1нтенсивна технолог1я вирощування сыородини.

Впарит на УкраШ проввдвнг досл1 джекня суничних С1Возм1а з повною зм1нога кулыур протягоы рогацП. Вивчення с1возыхн э чор-ним та заЯнятим парами показало поэитивний 'вплив чорного пару на зниження чиовлвност! зиыуючих бур"яН1В в р!н садхння, у першоиу та другому роках плодоношения суниц!. Ефективнхсть боротьби з бур"янаыи пхдвищуеться при ыулъчуванн1 грунту кострицею льону. Такий ыульчматерхал сприяе зб1льшэнню виходу товарннх ЯГ1Д у парному роц1 плодоношения-на 21 в другому - на 32^.

Яа слабоокулмурених дерново-п}дзолисгих грунтах встановлено позитивний вплив на продуктивнее сунши паредпосадкового внвсая-ня орган^них /80 г/га/ 1 повного игрального добрива

к90*90%с/' В*ДНООНО Д° чистого контролю1така кхль-к4сть добрив П1двищуе врояайнхсть на 98-1С8$,

Впврше отриыанг дан1 по вирощуванню суниц1 на чорн1й перфо-рованхй ыульчуючхй гашхлорэинхловхй лл1вцх з пхдмхвковии краплин-ним зрошенням вхдкритиии пористини трубками. На пл!вд1 з таким зрошвнняы у периому роц1 плодоношения врогайнхоть п1двшцуеться яа 10656.

Низысою I однаковою продуктивною /63 та 65 ц/га/ характаризува-

лисъ вар!анти з плавкою без зрошенкя i контроль.

Показана висока результативк1сть вхдбору i вирощування ви~ СОКОПрОДУКТйВНИХ КЛОН1В СУНИД1, ЩО ВИДХЛЯЮТЬСЯ ШДВЩЙНОЮ вро-,

I

жаШстю i збхлыаеною свредньою иасою яПд на 83-49% проги контролю в загалыий попуяяцм сорту. *

В шлькхсних i HKicHHx показниках доказана ефемивн!еть ви-користання оздоровлено! розсади сунищ в!д комплексу Bipycis та шк!дник1э. Шдвицення продуктивное!! насаджень В1Д оздоровления садивного иатер!алу становись В1Д.15 до 36% i навгть б1лыае.

Потомство Bi«6ipatix високопродуктивних клонгв тцтще вро-aaiHicib су ниц: на 10-11$ при середа^ урожайнее а! в KOHiponi за 4 роки плодоношения - 114 ц/га.

Б умовах Укра1ни засгосування стимулятора росту сапропелевого похо/дання - сланцово"! ростовох речовини - Шдвищуе вроиай-Hicib сунйцг на 20-31$ та середшз ыасу яг1д на 34%, i

Додаткове внесання в плодоносних насадкеннях суниц1 у фаз! висунення KBiiKonociB азотних добрив у дозах 30; 45; 60 i 90 кг/га д.р. не призводить до накопления в ягодах шдвщено! к1лькост! HiipaTiB. Дози азоту 120 1 180 кг/га шдвищують suicr HiipaiiB ва 9-15% по в1дношешш до контролю без додаткового азотного ni дкивлення,

Встановлено, що передпосадкове удобрения тенно-ciporo nico-вого грунту з доведениям рхвня фосфору i кал!Ю до 25 кг/100 г позитивно вгшкзае на продуктивн1сть иалини. На другий piK пло-дононевия урокайн!сть зростае на 10 ц/га/12,7^/. В середньому за 6-р1чний цикл плодоношения прирЮг врокаю становить 9%. Додаткове внесения азоту в!д 60 до 120 кг/га д.р. в аи розвитку рослии /рано навесн!, п1сля цвШння, п!сля вбирания врохаю/ п!двищуе врожайн1с«ь «алини в!д 12 до ZZ$.

Технологхя г'алнни з роэд^льшш вирощуваяняы naroHiB в уио-вах Укра"1'ни не забазяэчуе п{двшценяя врокаЯноот1 у пор1внянн! з щор1чним плодоношениям.

На фон1 оптимального pîbiot забезпечеяост! грунту фосфором i кал1ем /25 мг/100 г/ унЦльнен! насадження ыалини не ыаать поре-ваг перед розрзднении розыщенням кукЦз при cafliimi. За 5-р1чши цикл плодоноыення при роз1пщени1 кушДв в ряду на вгдстак! 0,25; 0,50; 0,75 и урожайнкть касадтень була однаиовою i становила 72-74 та 76-78 ц/га.

Виэначепо, що ущдльнен! насадження сыородини з посадкою на I га 13 i 22 тис .штук садканцхв протягоы б poitiB плодоношения за-безпечують урокаШИсть 106 та 155 ц/га, цо лераважае контроль в 1,8 i 2,6 рази.

Сорти Минай Шмирьоэ та Схянегць Голубки рекомендугаться в райо-нуввння в тих областях Полхсъмп i JlicocTenoBoï зон УкраХни, да вони щз не райокован!. Сорта Одке<Ин i Паи"ять Яучкову рекомендуються для ыирокого зипробування э уновах виробництва, колектив-них садах i присадибних делянках.

Сорт малини Щедрхвка Hamoï селэкцП /автори Г.М.Ковтун, Р.П. Дрозденко, В.С.Марковський, О.О.Павлов/ переданий в Дернавна сор-товипробування i рекомендуемся для випробування в уыовах вироб-яицгва i приватного, сектору.

Практична uiHHicTb роботи. Texuonoriï по вирощуванню гнтен-сивних наоадяень суниц1, малини i снородини прийняг1 МШетерсг-воы с1льського господарства i прсдовольства Укради для гпровад-гсення у сцец1ал1зоввиих по сад1вництву господарстаах. Заздякк лрактичниы рекомендации, науковим'та науково-популярнии пусшка-Ц1ям, а такон yiacii автора в численних респуо'лгканських i области ceuiHapax з проблем: науково-техн^чного прогресу в яг^днидм!,

- б -

площ! niд яг1дниви культурами з 1970 року розыирились В1Д 25,8

до 31 тис.гектархв у 1992 р., а врояайн!сть по bcíx категорхях

господарсгв зросла вхдповхдно з 25 до 38 ц/га.

i

■ Ефекгивно впровадкуючи наш! рекоыендацп i технологи, кра-щих поназншйв за вронайнхстю досягли там облает, як Еитомир-ська /95,7-99,7 ц/га, плота плодоносите насадконь 1600 га/, Кримська, Закарпатська, Суыська, Льв1вська, Дшпролетровська, де середия врожайн1сгь становитъ понад 46-50 ц/га з пдодоносних насаджень bír 600 до 1000 га. При безпссередн1й участх автора написаний cnenapiti з промисловох технологи вирощування смороди-ни для паукового к1Но<Здльиу "Споредина: сорти та вирощування" /1988/. 1нгенсивна технология смородини впровадкуеться в 26 государствах Укра'хни на плопц 1350 га.

В радгоспах Вхнницькох спхлки "Бхнницясадвттроы" на про-тяз! 1980-1988 pokíb проводилась виробнича перавхрка i впровадну-ванпя ¡нгенсивних технологий суншй та иалини. У радгоспх "3anoBiT JleaiHa" uieï спхлки на хшощх 20 га виросталк 101,2 ц/га ЯГ1Д суницх, цо перевщило продуктивней» з полхв, де не впро-вадлувалась наша тахнолоНя, на 28 ц/га. У .1984 poui в радгос- i пах "Украла", iu.9-ï Криыськох кавалархйськох див1з1'х на всхй площ! яг!дних насаджень, да впровадкувалась !нтенсивна технологи, врожайн1сгь становила 70-88 ц/га, або була на 25-35J& витою, н1к до ïï впровадкення. •

По иалиа! в 1984 роц1 у радгоспах "Украла", íu .S-ï Криись-ко! кавалерШько'! днвхзИ, "Сад Под1лляп виростили по 94-105 ц/га яг!д. Прир1ст врожаю за рахунок Шенсивнах технологхй тут сгановив 24-36$.

Реал1зац1Я-результат дослхджень. Результата наукових дос-Шджень BHCBiTJieHi в таких науково-пракгичних i методичних ви-даннях: Методачн! рекомендацГх по удобрению садгв, ,яг1дник1в i плодовшс розсадникхв в Укра1'нськ1й PCP /Ки'1'в-Уыань, 1981/; Реко-иендацН' по nporpeciiBHiй технолог!ï виробництва яг1д в колгоспах i радгоспах Украхнсько1 PCP /Kiïïb, 1982/; Програино-нетодичн! вказхвки по проведению досшджэнь з добривами в садах i плодових розсадниках /KnïB-Уыань, 1985/; РекоыендацП по вирощуванню ку-щових яг1дник{в в Укра'1нськ1й PCP /Кихв, 1986/; РекомендацП по удобрению сад1в, яг!дник}в i плодових розсаднмйв в Украхнськхй PCP /Khïb, 1988/. Згхдно з щши рекомендациями npoeKTHi opraHi-aauiï /Укрсадпроект/ проектують створення нових насаджень ягхд-них культур за замовленняыи с1льськогосподарських п1дприеиств.

Anpo6aitia робот. Матерхали ïHcepiauiï допов1 дались на нара-дах-семШарах i стшозхумах з проблей науково-техн1чного-прогре~ !oj в яг1дництв1, з них: Всесоюзних - u.Kmïb, 1968 р., Артеыхвськ Донецько! облает^ 1979, 1981, 1987 pp., ы.Анасеулх /Грузхя/, . 1983 р., ы.Москва, 1983, 1988 pp., и.Краснодар, 1984 р., м.Каунас !/1итва/, 1987 р. та Республ1канських - ы.Ки'х'в, 1987 р., ы.Возне-сенськ Микола1'всько1 областх, 1987 р., ы.ЛьВ1В, 1988 р.

ПублЬсадхя результат^ дослгдазнь. Результата наукових дос-лхдкень onyâiiKOBaat в 92 роботах. В тому чисях за редакцхею автора виданх книги: "ЯГ1ДН1 культури" /1986/, авторський колектив - ЬМ.Ковтуя, К.М.Копань, В.С.Марковський-, А.В.Олгфер; "Дов1дник по яг i дництву " /1989/, авторський колектив - В.С Д'.арковсысий, А.Г.Гуляев, В.П.Лошицький; "Присадибна яг1Дництво"/1993/, авт. колектив - В.С.Марковський, В.П.Лошицький, 1.Б.Яанг1на, С.В.Клименко .

Ооисзн! положения. як1 виносяться на захкст. Науковз обгрук-тування хнтенсивних гехнолог1й вирощування суниЩ, ыалини, сыоро-дини в умовах Пол1сся га Лхсосгепу Украхни йа основ1 розроблен-

I

ного комплексу таких агротехнхчних прийомхв вирощування:

- Збагачення грунту понивншш речовннаии на фонГрхзних рхвпхв вм!сту в ньоыу елемент1в хивлвння.

- Вплив схвозьин на характер 1 сту^нь забур"яненост1 полхв сунши парного I другого рок1в використання плодоносних насаджень.

- Застосування садивного ыатвр1алу вищих категорхй якостх.

- Використання нових високопродуктивних сортхв та клон1в.

- Вплив на р!ст 1 розвитон рослин уцхльнених схем посадок та р1зних конструкцШ насадяень.

-ЯкОть яг}д при комбайновому збиранн1 врокап.

- - 2. ОСНОВНИЙ ЗМ1СГ РОБОТИ

2.1. Об"екти. умови ; методика проведения досл1днань. 1нтен-сгвнх прийоми вирощування сунши, иалшш I оыородини визчали про-тягоу 1965-1992 рок{в на типових для зон Пол1сся та Л1состепу , -Укра1ни грунтах, до яких належать чорнозэми вилугуванх, темно-с1р1 л1сов1 I дерново-пЦзолис:«. Дослхдяення проводили в домпдних господарствах 1нституту сад1внидтва УААН, Львхвському ф!лхал1 1н-отитуту сад1внйцтва, радгоспах "БузхвськиА11, пТарас1вський", "Бучанський", колгосп1 ^ыЛ.Набанця Ки?всько1 облаем та колгооп1 !нЛ.Франка Черн1ведько1' облаСт1.

ПО СУН1Щ1 ПРОВЕДЕНО 14 ПОЛЬОВИХ ТА ЛАБОРАТОРНСНМЬОВИХ ЛССЛ1Д1В, в яких вивчали елементи 1нтодсивно1 технологи, а сама:

С1возы!ни з чорним 1 зайкятиы парами. Сунично-овочева с ¡возила з чорний паром /контроль/ представлена таким чергуванням псл{в: I. Ог{рки, 2.Буряк столовий, З.Калуста п1зня, Ц. Чорний пар,

5. Суниця молода, 6-7. Суниця плодоносна. Суничко-кормова схво-змша а аайнятиы паром вмщувала так1 поля: I. Кукурудза на си-лоо, 2.Бшсо-овео на зелений корм /два пос1ви/, З.Буряк кормовий, и. Вико-овес на зелений кори з посадкою суниц1, 5. Суниця молода, 6-7. Суниця плодоносна. Сунично-кориова с1всзИна э чорним парой мала таке чергування культур: I. Буряк корыовий, г.Вико--овес на зелений корм + поив озиыих на зерно, 3. Озим! на зерно, и. Чорний пар, 5.Суниця молода, 6-7. Суниця плодоносна.

Илькхсть 4 видовий склад бур"ян1в визначали на обл1кових делянках площе» 2 кв.метри в Ы1гряддях 1 рядах у 12-кратному пов-тореннх. Досл1д проведений на чорнозем1 оп1дзоленому в умовах Ль-вхвського фгл1алу 1нституту сад1внвдтва разом з В.К.Кос тюком.

Паредпооадкова П1 дготовка дервово-пхдзолистого грунт.у поля-гала у внесенн1 80 т/га торфокомпосту /фон/ + "/^Р/^К^ ,

1\5Р90К45, :\5Р45Кдо, К9ор45%> Н9ОР90К90 * Глибин* оранки на 22 та ЭО'сы. Обл1кова плота вар1анта 70 нв.ыетр1в, повторения 6-разова.

Якхсть розсади визначали за дхаыетром стебла I довяинои ко-ренево! систеии, Використовували оздоровлену розсаду В1Д таких вЬ рус!в як: позеленхння пелюсток, зиорпкуват1сть, крапчаст^ть, а також суничного клхща. Оздоровлена I неоздоровлона розсада I сорту характеризувалаць дганетроы стебла понад 8-11 мм 1,довкинов гсо-р1ння 7-9 см, Розсада II сорту кала дхамзтр стебла 6-7 ми 1 довжи-ну коргння 5-6 см. 7 кожному вариант! висаднували по 16С0 рослин у трьох повторениях.

дб!Р внутршньосортових клон{в. Вхдбирались 1 розннолува-лись внутрхшньосортов! клони за строками достигання, врожа!Шет« 1 ЯК1СТЮ яг1д. Вхд материнських вшидшгх ферм в}дблрали по 10-<(0

рослин i розмноявне потомство в!д них використовували в досл!д!.

Боротьба з бур"янаш велась застосуванням мульчуючих иате-pianiB га xiui4hhx засобхв. На плодоносних насадженнях грунт у ы!кряддях с у ниц: цульчув'али кострицэю льону /30 т/га/ t обробля-ли ряди й и12Еряддя герб1цидаии /вензар 2-4 кг/га д.р., рон!т 4-6 кг/га, сиыазхн 0,5-1 кг/га д.р./. Площа обл1Ково! д!лянки 2 кз.ыетри, повторения 12-разове. Грунт-чорнозеы олхдзолекий.

Застосування перфоровано'! чоряоЗ пол!хлорвин!лово! ыулъчур-чоi пл!вки з п!дпл!Вковии краплиннии зрошенням в!дкритиыи порис-тиии трубками /ВИТ/. Трубки П1Д пл!вкою розы!щували на поверхнх грунту i заглиблювали на 10 си. Вводили такох варханти з вироцу-ваннян cyHHuf на пл!вц! без зволояувачхв БШ! i зволоаували суни-1Ш на грядах без иульчпл!вки. Обл!кова гашца sapiaHia 20 кв.мет-р!в» повторения 4-разове. Грунт дерково-niдзолистий глинисто-ni-наяий. ' j

ГПдмшлювання плодоносних насаджень cynnui. Kpiu рекомевдованих рш.'нвовепняних пхдживлпвавь ti^P^^HgQ у фаз! висунення kbItkohocib. дсдатково вносили 60*45^60' 30 т^га тоРФокоипосту.'

Илоша обл1ково! д!лянки 250 кв.иетр!в, повторення З-разова. Грунт дерного-гс1дзолистий глинисто-п!щаний.

Морозост!йк!сть 1 зииост1йк!сть сукиц!, Досл!дження проведен! разом з 1!,О.Солов£овою. У корозклыОЙ 'камер! при понихенн! темпе-ратури в!д «i ну с 7 до 19°С обраховували ураяеяня тканин рослин за бальною системою. Пот!« навесн! 50 рослин кожно"! проморожено! пар-тН висадяували у в!дкритий грунт. Sa матер!алами призшвлюваност! встановлввали процент загибал! рослин в!д проморожування взимку ! навесн! при температурах м!нуо 7,Э,91Ю,12°С.

Еорсгьба а шк!дникаыи. У боротьб! з сунйчно-ыалиновим довгоно-сккои I суиичнин кд1щеи засюсовували ефективн! заходи боротьба,

hkí були розроблзн! разом з в1дд1лои захисту рослин 1нстиуту сад1внищва /В.П.Лошицький/.

У польових i лабораториях дослгдах вивчались сорти суницх рхзних отроков досгигання. 3 них: КиЗвська рання, Льв1вська рання, Кульвер, Покахонтас, Ясна, Коралова 100, Тал1сиан, Зенга Зенгана.

ПО МАЛИН1 ПРОВЕДЕНО 6 Д0СЛ1Д1В, в яких вивчали так: íhtsii-сивнi прийоыи вирощування:

Вплив поливного режиму грунту на píct 1 плодоношения культу-ри з варгантаыи внесения добрив: 60 г/га торфокомпосту +Pi2oKl20 /контроль, 60 т/га торфокомпосту; на Фонх 60 т/га торфокоипос-ту доводили buíct фосфору i калхо /РК/ до 20 та 25 мг/ЮО г грунту. У теыно-cipouy л!ссвому rpyHTi вшидний. buíct рухомих ipopu фосфору - IB ыг/ЮО г i кал!п 8,4 ur/IOO г /за Чириковим/. На кокен ыШграы, якого невистачае до заданого р1вня/ на 100 г грунту/,вносили 90 кг/га д.р. фосфорних i калхйяих добрив. Плота обл1ково1 Д1лянки 60 кв.ы, повторения BapiaHTÍB - 4-разове.

Щ1льи1сть стояния, kyuíb при caflihai а шириною (.пясрядь 3 и становила 0,25; 0,50; 0,75 ы. 0бл1кова плоца Д1лянки 60 кв.и, повторения 4-разове.

Копструкцг? насадтань вмгцували схеми садпгня 3 х 0,25, 3 х 0,50, 3 х 0,75.и, анркну плодоносно!' сиуги 30 i 50 см, культуру на вхльнхй вертикально ппалвр1 та без шпалари. Площа обл!-ковох дхлянни 60 кв.«, повторения 4-разово.

Технолог1Я з роэагльниы вироцуванняц молодих naroHiB i пло-доносних стебел /переривчастий цикл плодоношения/. Площа обл]ко-Boi дхлянки 12 кв.и, повторения BspiaHriB 4-разове.

Мдяидлрння плодояосних насадгепь азотоц. Щор1чно рано наве-

oai вносили 60,90, 120 кг/га д.р. азоту одноразово, а також роз-

под!ляли ni норки на 2-S частшш, як! вносили навесн!, nicnn

t

uriTiHHH та nicnn збирання врокав. Площа обл1ково1 дхдянки 12 кв.ы, повторения 4-разове.

Доелiднення велись з сортами: Новость Кузьмина, Новокадагв-ська, Новость Циколайчука.

ПО СКСР0ДИН1 ПРСВЕДЗКО 3 ДОСИДИ| в яких внвчали елементи iHTSHcuBiioi технологи, до яких належать:

Уц!льиен1 схеми сад1ння з вар1антами розмИцення кущхв 3x0,25; 3x0,50; 3+0,5 х 0,5; 3 + 0,5 х 0,25 ы. Площа облхковох Д1лянки 12 кв.ы, повторения 4-разове.

Kpani coijonnigHi ссрти для Штенсивних технолоПЙ вирощуван-пя. Вивчались сорти: Схянець Голубки, Минай Шмирьов, 0днеб1н, Л9н]нградський велетень, Лада, Косыхчна, Пам"ять Кучкову, Голубка, Голхаф, Черкавдшш. В кешнхй дхлянц! 30 обЛ1Кових кущ1в, повторения 4-разове.

Цашишге эбирання врокав.'Урояай вбирали комбайном МПЯ-1. Врзхчвували чистоту струшуванкя та вловлювання яПд, як1сть з'браного врояаю.

СБЛ1КГЕИП ДПАРАГ Д0СЛ1ДШБ охоплював елементи, що характеризовали силу росту рослин, початок плодоношения, 6ionori4Hy i грсподарську лрокаАн1сть, якхсть плод1в, ст1йк1сть до несприят- ' лпич клп'йимнпх у нов. Вшсонувалися вонк в основному за методиками !,!1чур1нського науково-дссл1дного"1нституту сад!вництэа /1961, 1978 рр/.Водно-ф1зичн1 та arpoxiwliHi" властнвостГгрунту в из начали р arpoxiMi лабораторП 1нституту сад1в!шцтва за загально-'|р1'"!1Я11га иеюдикэш'/А.В.Петербургський.ГЭб!, 1968;П.Д.Попович, 1985; хн'1 чн1 истори лосл1дження грунт!в, 19 75/.to те матична обробка

даты урожаю проведена методами попарних пор1внлиь I дэсперс1й-ного анализу за А.С.Иолосгоаки /1966/ та Б.А.Доспеховим /1968, 1973/. Еноношчну ефзнтивнхсть вар1ант1в визначали за методикою В1ддхлу еконоШки 1нституту садхвнинтва /О.М,Шестопаль,1977, 1985/. .

3.1НГЕНСИВН1 НАСАДЕЕННЯ СУНЩ1 '

3.1. Перэдпооадкоза п1дготовка гр.унгу. Глибока оранка /30 см/ та внесения 80 т/га торфокомпосту /фон/ + НРК по 45 I 90 кг/га д.р. покращували родюч1сть дерново-шдзолистих грунИв. Цо ствер-джуетьая зб1льшенням вигсту н^ратно! форик азоту в1д сл1д1в 1 Ьыг/кг грунту до 2-2,5 нг, обменного калхн вгд 2 до 3-4 кг/100 г. грунту.

Протягои перйого року вегетацП на вс]х вар!антах з удобрениями, незалежно в1д глибини оранки, рослини розвивались однако-во. В шнц1 другого року у ранньостиглих сортов при внесенн! добрив к1льк1Сть добре розвшгутшс рослин з числом р1як1в 3-5 штук зб1лыиуваласв В1Д 63 до. 84$ - в коятрол1 1,5-2,5 шт. на рослину.

Оптиаальн: умови для розвитку листового апарату окладалиоь у вар1антах ян з пошршши, так I Л1двшценими дозами )Лнераль-ких добрив Д^зР^зК^з, н9оР90К90^* 3Р°отшшя Д°зи азоту вгд 45 до 90 кг/га д.р. у фаз: зав"язування гоюд!в збыьшувало выЮт цього элементу в лиргкових пластинках з 2,31 до 2,57%.. Зб1льиен-ня дози калШшх добрив А'^Р^Кэд» "эо^О^О^ яа 60 Т/'га сорфокомпосту п1двищувало кхлШсть кал« на 0,41-0,53? / в кон-сролх 1,217»/. Зростання илысостг азоту I кал1ю в листках Iпливом виесених добрив вказувало на добру забезпоченгсть рослин ;ими елементами яивлення. Ешст фосфору досить стаб1льний /С,30-■0,3255/ * практично не зшнюеться залсхно Шд внесаких норн добив. У здоров их, забезпечених збалансоЕашгу аиглепкяк листках,

efiSKTHEKíио проходить фотосинтетична Д1яльн1ств, ¡до позитивно впли-вае на плодоношения суниц1.

В KiHiíi другого року вегегадП при внасенн! 80 т/га торфокон-. i

посту iií 90 PjqKjq в одноuy кубичному uexpi гранту вару 0-60 см довжииа коренево'1 систем сорту Коракова ICO становкиа 10046 м, з них обростеючих /fliaMeip ыеиие 0,5 мм/ 7798 и i скелетних /диаметр понад 0,5 ми/2247 и, В контроле загальна íx дозжина зманши-лась на 73%. На нестачу добрив в1дчутно реагував i сорт рэннього строку достигання КШ'вська рання. У вар!ант1 з удобрениям загальна довиина KopeniB у тому s o6"sní грунту дссягла 8711 ы, в кон-тролт зменшилась в 1,8 раза /4794 м/.

Най1нтенсивк1вий pici коренево}'. системи спостерггався у траЕ-1п-черэн1 у фаз i йормування зрожав i плодоношения. Шслн'збору ВрОНОВ 1НТеВ.СИВН1СТЬ РОСТУ aKIKBHíSX СИСННХ KOpeHiB СП0В1ЛЬНЮ5ТЬ-ся. В паршу чергу це в:дзначалося при Hecia4i поживних речовин у грунт! - в контроле. Шд К1нець вегетаци довяина сисних корен!в ипачно вменилась - у laplanri з удобрениям оклала 2208 к, в контрил! 1164 и, а суиарна íx Kir.iKicib за вэГетац!ю становила bír-üOBfAFO 8285 í 3257 uv

В першому рсц' плодоношения ва Bapiантах з удобрениями рос-лини утворювалк б!льшу ¡йлыпсгь kbítkohocíb, аалежно вгд сорту 1х було в кеяах 4,9-7,7 вг./рослину. Б конгрол! без удобрения число í'x з!.'бкщилось до 1,9-2,5 штук. Внесения 80 т/га торфокомпосту + створювало кран! умови для розвитку плодових утао-рень. Kbítok í зав"яз1 було тут 22-33 шг./куц, а в контролх -лише 7-12 штук.

В уколах дэрново-пгдзолистих грунт!в поливнкЕ режим s одним з геяорпих íaKicpiB у ¿¡ормуванн! врожаю суниц!. При цьому гик вар}аитама з SHeceimnu kFK по 45 i 90 кг/га д.р; на Aohí 80 т/га

торфокомпосту рззниця б урожайное^ була певолпкоа, або в1дсутня зовс{м. Ноливання у продуктивности но хнииыи вархантами з добри-ваыи при глибин! оранки 22 си також були не1стотниии. Низьковро-яайшши були лише насадкення без внесения добрив. Продуктивнгсть IX понижувалась в 2,5-3,5 рази /контроль/.

Заорювання добрив на глибину ЗОсн не впливвло хстотно на шд-вищення продуктивносИ ранн1х сорТ1В /Шивсыса рання/. У серад-ньо-шзнього сорту Коралова 100, незалехно вхд глибини оранки, вн-соку врожаЙн1сть I економхчну ефектшнхеть забезпечили внесем одинарнх та подвхйнх дозцнрн, а такон пдаищехп дози кал!ю у цьо-му коыплекс1 /табл.1/.

Таблиця I

Ефекгивн1сть передпосадкового внесения добрив I глибини оранки шд суницю, перес1Чно за 1966-1967 рр., сорт Корйлова 100, 1нстату1 садхвництва

Бар1ант 1 Урожай гТТоШвар-:т1сть :1 ц яг!д ТЧистий :доход з I га

:ц/га- : И

: : : процент до контролю

Оранка на 22 см

Без удобрения - контроль 53,8 100 100 100

80 т/га торфокомпосту /фен/ + 1Ч5Р45% 105,8 198,5 68,6 235,2

Фон +н45Р90Над 102,9 191,9 70,0 226,7

Фон + и 45Р^5%0 109,6 205,6 67,5 244,8

Фон + я 90Р45% 100,6 IBB.7 71,0 220,9

Фон + я 90Р90К90 105,6 198,1 68,7 235, С

Оранка на 30 см' Фон + Фон + во0РэсК90 Н1Р01 116,2 108,7 9,0 218,0 203,3 63,9 69,7 263, С 241,5

3.2. Реакция сор^пв на подивиий реяим грунту. Передпосадкове внесения 40 т/га торфокомпосту + Рд0Кд0 Для сорт!в раниъото строку достигання е оптимальной норною добрив. Сорти раннього строку,

I

достигання раньше зек!нчують вегетац!ю. Уже в сертЦ у. них почи-наеться диференц!ац!я бруньок. Шсля юге, як плодов! бруньки сфор-

МуваЛИСЬ, рОСЛИНН ДО м!П1Нуиу СП0В1ЛЫШЮТЬ СВОЮ ф13!0Л0Г1ЧНУ Д1-

яльн1сть, яка полягае в днханн! 1 обыШ речовин. Рослини посту-пово переходить у фазу згасання I зупинки росту. Пот:« наступав фаза визр1вання тканин 1 готування орган1зиу до зиш. У кокну з Фаз вегетац!! вимоги рослин до зовн!шн1х умов, в тому числ1 й до пезкивного режиму, неодиаков! /Н.Д.Сп!ваковський, 1962/. Ц1 виио-гк, що складались у процео1 пристосування япдних рослин до умов росту, кивлення та плодоношения, I стаковлять б!олог1чну сутисть пор1д та р!.зних сорт!в.

8 б1льш раня!м замнченням росту плодоноенкх рослин у рапньо-стиглих сорт!В.суниц1 понижуеться фотосинтетична дгяльисгь листя, ! вопи не пстребують велико! к!лькост! .-поживних речовин з грунту. Плодоносе! кущ! глоля в!дкладання у запас "пластичних речовин, перевалю вуглевод!в, будучи ще в облистяному стан!, не вимагають додаткового кивленкя. Тому формування врожаю у ранних сорпв вхд-бугееться при невисоких дозах добрив.

У сорт1в середньо-П13нього строку достигання диференц!ац!я бруньок починаеться ! проходить восени. 8а таких умов*плодоноси! рослини необх1дио забезпечити добриы покивним ренином б!льш три-валий час, що досягагться п!ривднньш нормами добрив. За результата! наших досл!джень, оптимальною для них сл!д вважати передпо-садкову норму внесения 80 т/га торфокомпосту + РэдК^.

Шдгаюння врокайлост! в!д збглыаено! вдвое норми торфокомпосту /80 т/га/ оарияло аииженн» сосИЕартост! цектиара яг!д на

. - 17 -

ЮГ;, П1двиценню. продуктивное^ прац1 на 6,3%. Лодатковх витраги, цо пов"пэшп з гарт1стю добрив та IX внасенняи.повшстю окупились приростом вронаю 13-27 ц/га.

3.3. Боротьба з бур"яна;т в суничних с1воз;лнах. В сунично--овочеэ1й с1воз!Лн1 з чорнкн лароы /контроль/ 1 сунично-кормовхй з зайнятим парой чергування р1зних культур зыхнгаало кхлькхсть I видовий склед бур"янхв на полях молодо! сушщх. При чергувашгх пол1В у контрольной схэозмШ загальна забур"яношсть була най-меншою /106. тис .шт./га/. В той ге час пгсля готуванкя пол1В у с1-возыхнх з зайнятим пароа кхльк^сть бур"ян1в на молодо суниц1

■ зростала до 350 тис.шт., гобто бхльше, Н1» у три рази. В полях

■ ц1е! схвозихаи вегетували такI кебезпечн! багатор!чн! бур"яни, як берхзка I хвощ польовий. У сгвозыхнах з чорнии парой /сунично--овочево'1 та сунично-кормово5£/ на суниц1 першого року росту ко-ренепаросткових бур"янхв не було. В^сутшй такой був пиргй пов-

; зучий, молочай звичайний, гхрчиця польова, галинсога др1бноквхт-кова, осот рокевий, п1зняче просо. Згодом на шгодоносн1й суниц1 | в схвозьцнах з чорнии парой число ростк1в берхзки польово1 змон->шилось в 23-35 разхв у порхвнянпх з зайнятиы паром, да загальна забур"янешсть була найвищою - 951 тис .шт./га, а це перевишуе контроль в 2,9 разхв.

Чорний пар сприяв очищенню пол!в В1Д бур"ян!в I в другому ро-Ц1 плодоношения суницх. Тому в сунично-овочевхй схвозмШ з чорнии парой но боротьбу з бурпянами витратл працх энениуються на 17-28^ I за вегетацгйний перход на I га засщадзхуеться 188-320

ЛЮДИНО-ГОДИН П0Р1ВНЯ110 ДО С|ВСЗЫ1Н 3 КериОЕШЛ! культура-МП, цо

вказуе на значну ресурсозбере;кен1сгь при застссувашп суаичко-овс-чевих с1воз1лн з чорнии парой.'

Крацтгл показнинаш! за чистин доходом з одяницх плсщ!

/12,5 тис.крб/га/ t coöiBapticio продукцП /18 крб.40 коп. за

I ц/ також характеризуемся сунично-овочева схвозмхна з чориим паром.

i

Разом з тим насичен1сть грунту рхзниыи видами бур"ян1з зали-шаеться висоною у всхх полях cíbobmíhh. Тому, поряд з чорним паром, в насадивших сзшщх необх1Дно застссовувати додатковх заходи для забезпачення чистоги nonis в1д забур"яненост!. Ця проблема вир1шувэлась нами внесениям герб1цид13 /ленацил, ронхт, сиыа-зин/ на фон1 мульчузання грунту костркцею льону /30 т/га/.

До внесения герб1цид1В на досл1дноиу пол1 зимуючих /волоика синя, грицшш, ковтоз1лля, злинка канадська/ та ярових'-бур"ян1В була майже однакова Kinbnicib 62,3-76,3 тис .шт./га. З проростаю-чих ярових найб1лыл поииреними були: миш1Й сизий /34,4^/, галин-сога flpiÖHOKBiiKOBa /34,1$/, лобода б1ла /11,1%/, Г1рчак роке-вий /5,9%/, TOHKOHlr луговий /4,4£/.

У боротьб! з цим'и буранами ефективнии виявився repöimifi ленацил в доз{ 2-4 кг/га д.р. з застосуванняы мульчуючого uaiepia-, лу. В1д загально! кШкост1 бур"ян1в в контрол1 /311,7 тис.ит/га/ п!сля внесения лснвцилу, при обл!ку в липн!, залишилось íx лише 0,4-1,6$.

. •3.4. Якгсть садивного ыатер!алу. Продуктивном суниц1 такой залеяигь в1д сили росту стобла i розвитку коренево! системи роз-сади. При oafliHHi оздоровлено!' розсади I сорту з дх'аыетром стебла понад 7-9 ми та розгалуненою кореневон системою довжшхою 7-9 см у первому роц! плодоношения на плантацП вегетувало 176 тис.шт./га плодоноснкх рослин. У вар!ангах з зисадконням розсади

II сорту /д!аметр стебла 5-6 им, довнина KopiHHn 5-6 си/ таких • рослин нал!чувалось пение í було íx I56-I6I тис .»т ./га. Це СВ1Д-. чить про те, цо снлыюрозЕ'днута розсада I сорту протягом першого

року росту краща вкор1нювалась i забезпечила до к!нця вегетацП

бхлыиу к!льк4сть бруньон П1д урокай настугаюго року.

. ВрояаШНсть суницх залекно в1д hkoctí розсади, ц/га, сорт Коралова ICO, 1нститут сад1вництва

ц/га 160

Розсада оздо- 150 ровлена I сорту ^

Розсада оздо- jjq ровлена И сорту

120

Розсада

неоздоровлена 110

Рис.1 1982 1983 1982-1983

Роки 710СЛ1Д30КЬ

ЗбХЛБШЗНИЯ kmbkocií плодоносних рослин в1д розсади I сорту склало 14-15 тис.шт/га-. Оздоровлена розсада I сорту, сприяла утворению б1льшого числа бутон1В, kbítok i зав"яз1, яких на I га нал!чувалось 1,7-1,9 или.шт. При BHKopucramii пеоздоровлено! розсади релродуктивних о"рган1в на плодоносних рослинах угворювалось ыенше i налгчувалось 1,4-1,6 шт.шт. Середня naca nria оздоров-лено'1 розсади I сорту пареважала варганти з неоздоровленога роз-садою I сорту на 5,6fo.

У першому poni плодоношения оздоровлена розсада I сорту забезпечила. врояайнхсть 141 ц/га, що пзревегсаз контроль на 32$ /Рис.1/. При використанн1 оздоровлено? розсади И сорту продуктив-HicTb насадкень знинувалась на 12$. В середньоиу за 2 роки пло-доношшя за рахунок оздоровлено! розсади I сорту одернано до-

датково 20 ц/га яг!д, a вЦповхдно вхд розсади П сорту - II ц/га при урожайное^ в контрол! 127 ц/га.

3.5.Клоновий в!дбгр. Бид1Лбих каик клони в!д високоуронайних

t

ыатеринських куиЦв сорту Коралова 100 в розмнокеноыу потомству гОдвиедвапи продуктивнхсть на 28-36 ц/га i забезпечували врокай-н1сть 123-127 ц/га. Потомство в!д вюидних неплодоносних i низь-коврожайних ltnoniB характеризувалось б1лыа низькими показникаш, врожайШсть IX ставовила 91-105 ц/га. Такв анижеиня продуктивнос-т! було пов"язано з ментов к1льк1стю утворених репродуктивних ор-ган1в /клон низьковрожайний ранньостиглий/ або з flpifiHomiiflHicrio яг!д /неплодоносний/. В середньону за 3 роки доолхджень в кувд низьковрожайного раяньостиглого клону утворилось 40,7 штук буто-hfb, kbItok i зав"яз1в. Б контрол! та iimux високовроаайних ви-х!дних формах яоказник цей зб1льиився на 22-24f«. Вхд натеринсько-го потомства неплодоносного клона середня маса ягоди була доситв др1бною /5,7 г,/в!д хнших клошз середня маса збхльшувалась на S3-49J6.

Поникания продуктивное!! потомстве вих1дного низьковрожайно-го ранньосгиглого кпову /91 ц/ra/ було 1смтшш. По вхдношеннв до контролю урожайн!сть Кого зыениилась на 20%, а в!дносно до iHiaux високопродуктивних форм - на 26-28?».

У сорту Кульвер в!дзначено 2 клони: ранньостиглий i п1зньости-глий, але вони характеризувались однаковою продуктивнхетю i апробп щйними ознакамк. У сорту Ки?вс:ька рання клон1В не виявлено.

3.6. Бирощувапня сункц! на чорн!й и.ульчуюч!й пл!вц1 з ni#roiiB-ковим краплинним зроиенняи В1дкригими пористими трубками /ВПТ/. Pier рослин у першому роц! вегетацП на Bcix sapiaHTax, розм1щених на псрфорован1й пол1хлорвин!лов!й пл!вц1,"був однаковии. Kymi .роз-вивались добре, форцували по 13-15 листов.

'-21-

ЗЕолонення через в1дкрчт1 пориот1 трубки, як1 вкладались на поверхню грунту, або заглиблювалксь на 10 си П1Д пл1вкою, сприяло вирощенню вроиаю 134 ц/га. На иульчшивц! без застосу-вання зрошувача БПТ продуктивней, понизилась до 64,8 ц/га. ; дкрит! порист1 трубки в зон! найбовшого'насичення грун-

ту кореневои системою забезпечували постыну волог!сть на р!в-н! 75-807» НВ, чиы ! стииулювався р1ст I плодоношения суниц!.

Однак на гопвц1 в иагосн1гов1'зиии /1981-1982 рр./ при зни-женн1 температуря на поверх^ сн!гу до ыгнус 25,4°С та р!зких П перепадах в!д вииерзання загинуло понад 30$ плодоносних роо-лин. У о1чн! 1982 року снегового покриву на оуниц! иайже не бу-ло. Лише.протягом 4 днхв випадав снхг I було це 4,5,30,31 с1ч-ня, висота його досягла В1д I до 5 си. На пл!вц1 сн!г танув в день випадання.

В той же час, крхы зяиження теиператури пов1тря в приземному шар1 до М1нус 20-25°, напротяз1 26 дн!в температура П1дн!ыа-лаоь в!д 0 до плюс 7°С. Сала за таких уыов проходило вииерзання оуниц!, яка не була'захшценою сн1гон. Тощ продуктивнхсть насадаеиь на шйвц! знижувалась до 54-60 ц/га. В насадженнях без иулвчуючо'1 пл1вки заганула така а к!льк!сть рослин, але на одиниц! площ! IX залншилось значно б!льие, завдяки наявност1 у СНУ31 ряду СИЛЬНИХ ДОЧ1рН1Х рослия. Вони й сприяли П1ДВ1ЩеННЮ вронайносп на 6-12 ц/га в!дносно насадхень на пл!щГ, де кыь-К1сть рослин була реглаыентованов.

Застосування иульчплгвки з краплиншш зроиенняы сприяе зб1льшешю середньо! иаси яг!д на 13-30$.

Виробнич1 витрати на I га в контрол1 при вирощуванн! без плавки I краплинного зрошення стаповили 3581 крб. У вархант! з застосуванням шпвки I зрошувача ЕПГ вони зб!льшунться до

- гг -

4150 крб., або на 16%. УрокаЙн!оть в контрсш була на р!вн!

/VI»6 ц/га/, а у вар1ант1 з пл1вкою I краплиннйм зрошенняи -- 134,1 ц/га, або вшдоп на 87^. Собхварт1сть I ц ягхд знижуеться

I •

в!дпов!дно з 50 /контроль/ до 30,9 крб. Чистий доход в контрол! становив 3,8 тис.'крб. з I га, у крацоиу вар1ант1 з плгвкою 9,7 тис.крб., р!вэнь рентабельносгх - в!дпов1дно 105 та 232$.

Найнинчими вконои1Чниии показникаии характеризувались насад-жання, де суниця вирощувалась на чорнхй ыульчуюч1й пл1вц! без краплинного зрошення. Чистий доход з I га становив тут 2,2-3,0 тис.крб. У контроле при вирощуваннх без плхвки, в!н був децо вищим - 3,2 тис .крб./га.

3.7. Критичн1 температура загибал! рослин. Для прогнозуван-ня перезеи!вл1 насадкень суниц! I вживания попереджувальних за-ход!в по.захисту 1х В1Д вимерзання наш встановлен! критичн! теи-пэратури загибал! рослин.

Досл!дження показали, що иорозоот!йк1сть суницх змхнюеться в р!зн! пер!оди вегетацП ! спокою /восени, вэиыку ! наввон 1/. В к!нц! вегетацШюго пергоду рослини пошкодкувались при 1Лнус 5-6°С-найпершо ураяувалось листя. Шсля зак!нчення ростових про-цос1В »¡орозост!йк!сть зростала 1 найвшцою була у грудШ-лгогоиу. В цей час спокою рослини починають уракуватксь при мхнус 12-13°. При температур! хПнус 16° гинуло понад 50^ рослин, невелика кхль к!сть IX це збер!галась при 19° морозу.

У березн! иорозост1йк1оть р1зко зниаувалась. Ваморокування при температур! и!нус 7° забезпечувало вЦростання у грунт! 72$ рослиц, при тоипературх и!нус 8° прикивлввалось 20$ х при Ы1нуо 10° прияилось лито 8,85? рослин. При доведенн! температур» до ы!нус 12° гинули вс! роолини. . •

Критичниии для суниц! в зимовий час, коли роолини знаходять

ся в стан1 глибокого спокою, нообх1дно вважаги температуря ник-ча 16-17° морозу. Наприк'нцг зиии та на початку вэсни такою температурою с шнус 8-9°С.

3.8. Де^ол{ац1!Т. На плодоносннх плактацхнх п1сля зак!нчек-ня збирання вронаю листя видаляли скосуванняц I спалюванням чо-рез конних с:и див, починаючи з 9 липня /9,16,23,30 липня/, I закпшили 6 ссрпня. До к1нця вегетац1йного пер1оду /23.10.1979р./ листовий апарат краще в1дновлювавоя при б1льи раннпЧ де$ол!а-Ц1У. При скошувашп 9,16,23 липня на одн1й рослши выросло Шд-пов1дно 10,2; 9,6; 9,5 лиспив, у контрол1 в середньоиу було II листов. При спалювашй в цих же вар1антах выросло 13,2; 9,1; 7 штук листов, в контрол1-в1дпов1дно 11,4; 10,7; 8 штук. Дебо-Л1ац1Я в кпщ1 липня - на початку серпня знижувала К1льн1сть в1д-рослих листков до 5,8-7,9 штук, у контрол1 IX нал1чувалось в!д 8,8 до 9,7 штук на одну роолину.

Ранне ъидалення листкхв /9,16 липня/ х П1зне /6 серпня/ при скоиуванн! поцижуе урожаЙнОть оуншд по в1дноианню до контролю без скошування. При ранШй деюолхацП в листках це не завершу-еться ф1з1олог!чннй процес вхдтоку понивних речовин у стебла оу-ницх. При б!лыл шзнхх строках видалення листкхв не встигас в1д-рости новий листовий апарат до початку диференц1ацП бруньок, яка починасться з друго'1 половнни серпня.

Такх к дан1 отрииан1 1 прп спаливать листя. При п!зн!х ст~ роках спалювання зменшуеться Н1льк1сть органов плодоношения на эдиншЦ плопи, зменшуеться середня паса плод1в I, нарешт!, пояи~ Ч'еться урожай.

Спалювання листя 30 липня за(5езпечило прир1ст врожав 12 ц/гс )ле ця надбавка була нехстотною. 1сготно никчою була урокайя!сть 1ри дефол^аци 23 липня I 6 серпня. Б1льа раин» строки забезпе-

- zu -

чували вроазйшсть на piBHi контролю, де продуктивном станови-ла 150 ц/га.

Скошування листя позитивно впливае на знииення чксельносп

I

оуничного юйща в насадженнях суниц1. Однак це зиеншення тривае недовго. Зразу nie ля скошування гине вхд 75 до 92$ вкхддшйв. Через 10-15 дн!в, з початком в1дростаиня листкхв, чиселыпсть toiima вхдиозлюеться i за SO днхв вархаоти з! скоауванняи i без скошування по к!лькост1 ик!дника зр^шоються. Ефективне знищен-ня кл!вд проводиться при застооуваннх xiwi4irax мемд1в боротьби.

3.9. Застооування ¡нтенсивних npuKoniB боротьби з шкониками. Найб1яьшу увагу придШли малиноЕО-суничному довгоносику i сунич-ноиу кл1щу. Застосували дв! систеыи захисту насадиень: рекоаен-довану Головплсдвинпро1:ом i ЮТ Украхни /1982, 1983/ i удоскона-лену наии /В.ПЛошицышй, В.С.Марковський/. На вархантах без об-робки рекомендованный 1нсектицкдами малиново-суничний довгоносик поикоднував понад 25$ бутон!в. При обприскуванн] за рекомендовано» кормою витрати р!дини 1нсектицид1в в К1лькост1 4С0 л/га /контроль/ пошкодзкення знижувалось до 15$. Зб!льиення нории po6o4o'f р!дини до I5C0 л/га понизило к1льк1сть пошкоджених ÖyioHiB до ; 8-7$. ОсноЕна боротьба з суничнш клхщем проводилась пхсля зби-рання врокаю. При обробц1 1Нсектоакарицидами з використанняы 400 л/га рЦинк /контроль/ на одному листку нараховувалось 29,9 окзеыгошра личинок, яець та iuaro. 3i зб1льыенняи р'хдини до 900-1200 л/га KinbKicTb сШдншса з!.;енаувалась до 16,4 штук на листок. Система захисту з використанняи 1500 л/га робочо! pi дшш потшувала чиселыйсть клхца до 9,9 екз./листок.

На.йе$ективн1ш« е внесения ^сектоакарпццдхв в основу рядкхв, так як кл!ц яшвиться 1 розиножуеться на молодих листках. Робоча р!дкяа вносилась шганговики обприскувачаии, до яких булк при-

Kpinnoul- рез!шов1 фартухи для пригинання листя, а розчин э форсунок попадав в основу рядка. Загибель шк1дника при цьсшу стано-вить в пенах 95$.

3.10. Шдкивлсння плодоносних насаджень. Продуктивность су-ниц! п1дв[щуегься при додатковоиу внесение добрив. Дослхд проведений на дерново-слабоп1дзолисмиу глшшсто-Шщаноыу грунт! з bmíctoii гумусу 1-1,5$, hitpathoro азоту 1,6 иг/кг, фосфору /за Блрсановим/ 7,6 иг, кал1ю 2,5 мг/IOO г грунту. Дериово-Шдзолис-тий грунт в Ц1лоиу пало придатний для вироцування високих врояа-i'b cymmi. Та завдяки блнзькому заляганню грунтоаих вод /1-1,5и/, значн!й KinbKocii атмосферных опад1В /520-580 им/ i додатковоиу 3poB9HHi в nocyaaiiBi nepioflii, а такок постШюыу забезпеченню елеионтаыи нивлення, продуктивном. культура в таких умовах досягав понад 150-200 ц/га.

Шджизлення дво-трир1чних плодоносних насаджень рано навес-та у $азi' висунэння kbítkohocíb ít 60P45K60' чи в ц1й фаз!- розвитку заметь'ц!неральних внесения 30 т/га торфокомпосту, забезпзчуе пхдвкшення продуктивном! на 5-14 ц/га /6-17$/ при-BposartHocTi у контрол1 83,2 ц/га, де рано навесн! внесено N45^45K60" В 0KPei,í Р°1Ш продуктивнее bía такого Ндашвлення зростае на 18-49$. Kpami результат« за bcí роки досл1дкень отри-манх В1Д внесения Иб0р45%0 у ®a3i ВИ0Унення kbítkohocíb /табл,2/.

3.11. Додаткове внесения азотнкх добрив. Плодоноси! насад-кевня у $a3i висунення kbítkohocíb додатково п!дживлювали ан!ач-ною селхтрою в дозах 30, 45, 60, 90, 120 i 180 кг/га д.р. Азот-не добриЕо позитивно впливало на продуктивн!сть культури. У пер-шому роц! ллодоноиення рослин /1989/ на sapiaiiTi без додатково-го азотного гвдшвлення вирощено 143 ц/га яг!д. При внесанн!

30,45,60 i 90 кг/га азоту врокайЦсть повадилась до 150-16? ц/га. Найвшца продуктивного - 179 ц/га була при доз! 120 кг/га д.р. На другий piK плодоношения така к залеиисть у прсдукаив-ност! насадяень з внесенняы таких не доз добрив збереглась, але висок! дози азоту /120 i 180 кг/га/ дещо знениували продуктивна^ у nopiumHHi з меншою нормою в К1ЛЫсост! 90 кг/га д.р. Лоза азоту 120 кг/га найкраще впливала на зб!лыиешш середньо'! маси яг!Д, яка досягала 12,5 г, вд перевидело контроль на 255«.

Таблиця 2

Врожайн1сть суниц1 залеяно вхд п!дкивлення насадкень у фаз! висунення kbiтконосхв, ц/га, сорт Зенга Зенгана,

1нстнтут оад!ЕНИцтва

T3U т/га:

Роки прово-. дення досл!дкекь

Контроль

:"В0РЛ I Н60Р45К60.:£оЕ|ост:

:И1Р,

05

1984 96,0 88,5 93,3 86,2 Рф^Рт

1985 88,0 78,8 . 104,0 73,9 7,4

1986 67,5 75,0 "76,0 90,1 V.

198? 65,5 78,2 84,1 84,5 10,0

1988 111,4 112,4 122,4. 116,1 IVFt

1989 80,5 86,6 94,5 93,9 6,0

1990 73,5 101,1 110,2 108,1 2,5

Сере дня 83,2 88,7 97,8 93,3

Процент до контролю 100 106,6 117,5 112,1

У першоиу poni плодоношения додаткове внесения азоту в pi3->nix дозах не вплинуло на збШшення к!лькост1 н!тратгв у ¿¡тиг-лих ягодах. У вар!антах а внесенняы доз 30,90 i 120 кг/га н!т-рат!в в ягодах накоплювалось найменше - в!д 103 до 106 ыг/кг

сиро! маси. В контролг без додаткового нивлення .! при найвищгй доз! азоту /160 кг/га/ bmíot hítpgtíb був одноковим i становив 108 кг/га сиро i" ыаси яг:д.

У 1990 роцх kinbkicib н!трат1в в ягодах по bcíx BapiaKiax значно зменшилаоь, хоча дози азоту вносились т! ж сам!. В контрол! buiot i'x був на píbhí 57 иг/кг, а при bhecenui 60 кг/га д.р. азоту KiflbKicíb HiipariB зыеншилась до 52,7 иг/кг ЯГ1Д. Висок! дози/120 i 180 кг/га/ пЦвищували вы!от HiTpaTis до 72 i 73 мг/кг сиро! паси.

На ipeiitf р!к /1991/ плодоношения в контрол! i при внесен-hí доз азоту 30,45 i 60 кг/га buíct Hi'ipaTiB в ягодах був майке однаковим i становив 50-56 .мг/кг. Однаковими показниками харак-теризувались вар!анти з дозою азоту 90 i 120 кг/га, HiTpaTiB в них накоплювалось 62-63 мг/кг ЯГ1Д. Лише доза азоту 180 кг/га д.р. зб!льиузала ix кьчыОсть до 72,5 иг/кг ягхд.

В середньоыу за 3 роки досл!джень ми прийшли до висновку, що в уыовах темно-ciporo л^сового грунту у фаз! висування kbít-kohocíb додаткове внесения азотнчх добрив в дозах 30,45, 60 i 90 кг/га д.р.не приззодить до пхдвиценого накопичення в ягодах суниц! HiipaTHoi форми. азоту. В контрол! без додаткового азотного п!дасивлення, bmíct HirpaiiB такий гсэ /73,6 иг/кг/. В;:со-kí дози /120 i 180 кг/га/ збхльиугать ви!ст Hispa'iiB на 9-157».

4. 1НТЕНСЙВН1 НАСАДЯЕННЯ 11АЛИНИ 4.1.Передпосадкова п!дготовка грунту. Внесения при п1Дготог-Ц1 грунту 60 т/га торфокомпосту з доведениям РК до 25 мг/100 г локращуе його поживний ражим. В mapi 0-40 сы п!сля внесения фосфорних i кал!йних добрив bmíct рухокого фосфору /за Чирико-вим/ становив 25,1 i o6uiHHoro кал1ю ('ja 1,!ас«овою/ 22,8 ыг/ЮОг

грунту. В КОШЕЕОЛ! /60 i/ra торфокомпосту + Pj2qKj2o'/"11'1IX ел0~ ueHiíB иивлевня в1Дпов1Дно було 17 та 18, Пдрол13ованого азоту 9,8 мг/ЮО г грунту. Bmíct cíocgopy був у кежах розрахункових значень i за роками зшнювався мало. Дан1 по кал1ю иенш nocTiñ-iii, але зада роки накопления його наблиналось до розрахунко-boj.'o. Цо проведения наиих доипдкень вшст фосйору у rpyHii ста-новиз 13 иг, кал1Ю 8,4 иг/ICO г. Згздно до методики розрахун-kíb, розробленог нама сильно з 1ншиии науковиии органгзац1яш1 Украхнп, на конен uinirpau, якого не вйстачае до оптимального за-безпечзння грунту фосбороы чи Kantsu /з розрахунку на 100 г грунту/, вносили по 90 кг/га д.р. фосфору i кал1ю. Píbhí 3¿6e3ne4e-hoctí rpyHTÍB "кра'1'ни рухомими tjopvaun фосфору i кал1ю також на-веденх в цхй робот1 /19/.

В контрол1 nopi4He внесения по 120 кг/га д.р. Босфору i ка-лхю заб'зпечувало рхвень цих елсыент1в в ыеаах 20 иг на 100 г грунту.

Кре. ,ий похивний реним грунту сприяе доброму росту одкорхчких ..агон!в. За перших 4 роки вегетацП в контрол! середня к1льк!сть ix складала 68 тис./ит./га, у Bapiami з доведениям РК до 25 мг/ /100 г íx зб1льаил0сь до 81 тис.штук/ зросташш на 19/5/. В дьому к BapiaHii середня довгана naroHiB досягла 164 см з к1ль-К1стю бруньок на naroHi 33 штуки, що б1льыев1д контролю вхдпо-в i дно на II i Z2%. При CTapiHHi плантацхй розбк::ност1 uisc вар!-антами зникалц, але за весь час досл!дкень перевага в сшл ростру naroHiB була на д!лянках з крацим рек'.шои кивлення.

Оптимальна з&безпеченхсть грунту босдором i кал1ем /25 ыг/ /100 г/ позитивно вплквала на утворення плодових гхлочок, яких нал1чувалось 695 тис.ыт./га, та яг{д, число яких стаковило 4340 тис.шт./га. В контрол! ix було иенше на 31 та 23$.

В середньоыу за 5 рок!в плодоношения в контрол! на плодоносному стебл! утворювалось 100 иг. зав"пз!. У вар!ант1 з оптималыпш яивленняи к!льк!вть IX зб1льшиласв до 118 штук. Бгдьш поШтна рхзниця спостерхгалася у первому роцх плодоношения, коли продуктивнее стебел на, високоиу поливному фон! п!двищуэалаоь до 30$.

Таблиця 3

ВромайН1сгь ыалини залеяно В1Д забезпечения грунту елеиентемп кившшя, ц/га, схаиа сад1ния 3,0 х 0)5 м, сорт Новокита"1вська, ¡нститут садгвництва

Роки ■

ДОСЛ1Д-

кень

Торфокомпост 60 т/га

:Р120К120:доведения :доведения РК • *Р1Г лп .до 25 мг/ЮО

гконтроль^ мг/.100г:_

Н1Р,

05

1981 50,7 51,1 54,3 67,0 Ф т

1982 54,2 42,4 54,4 62,3 10,5

1983 64,3 71,6 62,9 72,7 7,5

1984 82,8 90,9 77,9 90,1 Ф т

1985 • 67,4 72,0 68,4 72,9 Ф т

1986 53,9 59,6 57,1 58,9 Ф т

Середия 62,3 64,6 62,5 70,7

Процент до 96,4 100 96,7 109,4

контролю

У перш! два роки плодоношения продуктивн!сч'Ь вар!анту з РК 25 мг/100 г"грунту переважала контроль на 16-20 ц/га. Кращо-ыу використаннп рослинами пояивних речовин з грунту сприяв тут оптимальний регсим зволокення за рахунок ви. здания доц!в. В по-сушлавх роки, особливо у $аз1 активного росту I плодоношения рос-лин, вплив добрив поникусться. Особливо це в1дч"тно у вар!а«т! з внесениям одного торфокомпосту в доз1 60 т'га.

г

В срредиьому за 6-р1чний цикл плодоноиення у EapiaHii з оптиналъним режимоы иивлення npnpici вронаю склав б ц/га, що дало 3i:ory додатково отримати в cyui за роки ведения дослхду 36 ц яг!д. В Komponi урокайн!сть становила /64,6 ц/га / /табл.3/.

■ У EapiaiiTi з оптимальним buícioíi фосфору i калхю /25 ыг/ /100 г грунту/ врожайшсть по вхдношенню до контролю шдвшци-пась на 7,4 ц/га i окупихсть додаткових витрат склала 616/$, Ви-робнича C06iBapiiCTb I ц пгхд була найникчрт - 64,6 крб. /у контрол! на 5 крб.вице/. Чисгий доход з I га насадкень досягнув 8,7 тис.крб./га, в контрол1 - на 1,2 тис.крб. ыенша.

4.2. Ущ1льнене розмщення купцв при низькому píbhí забез-печенност! грунту фосфором i КаЛ1ем. При cxeui сад1ння 3,0 х х 0,25 у ncpiai 3 роки росту i плодоноиення к1льк1сть пагощв на одиниц1 ллощ1 зб^ьсшлася до 95 тис.ит./га, або була бхльшою по в!дноиеннв до контролю /3,0x0,5 ы/ на 19 тис.втук, На 4-й piK poci.,/ po36iHHocii jjík вар1антами зглаисувались. При cxeui uafliH" я 3 х 0,25 и /без шпалери/ к!льк1сть naroHiB переваяала контроль у всього на 4 тис.шт./га, а в найб!льш розрхдаеному Bapiaini /3,0 х 0,75 и/ число ix зненшилось по в1дношенню до контролю лише на 2 тис.шт./га. Гаке сшввхдношення uík вар!анташ! збер1галось i в наступи! роки.

Щоыпсть розмщення кувдв не впливала на довлшу naroHiB

заищення. В середньоыу за I98I-I985 рр. доваина i'x в контроль é

була 154 см, в загуценоиу BapiaHTi скоротилась на 10 см. 3 bíkou плантацхй, назалеино bíд ¡Д1Льност1 сад1ння, продуктивного кок-ного окремого стебла зростала. Збиыдувалась кшькОтъ плодових г!лочок на стебл! вхд 10-12 ит. у первому роцх плодоношения до 21-23 шт. у четвертому. Число зав"яз1 у гглочц: зб!льиил0сь

- 31 - •

В1дтшдно з 5 до 8 птук.

Вар!анти, ыайжа píbhí за кхльк!отю плодозих утворень,.мали незначну розб!::ш1Сть в урояайносхЬ. У первому poní .плодоношения продуктивность у BapiaHTi 3,0 х 0,25 ы переважала контроль /3,0 х 0,5 и/ на 10 ц/га. На трет1Й piK цей npnpicT понкзився до 3 ц/га. Четвертая i настушп Bposaí по BCíxBapí антах були одна-ковимл i становили 64-66 ц/га.

Покааники еконо)ячно1 ефективност1 цих BapiaiiTiB також були майке однаковиыи.

4.3. Щ1льнгсть розм1цення uvaib при оптимальному píbhí за-безпечокостг грунту фосфором i кал leu. При píbhí фосфору i кал!ч 25 иг/100 г грунту невелика' перевага за числом naroníB i репро-дуктивних opraHiB була у sapiантах з б1лыл розрхдяеним po3MimeH-ням купив /3,0 х 0,5 ы; 3,0 х 0,75 и/.

Урожайность BCix BapiaHTíB заливалась майке одпакозою. В се-редньоиу за I98I-I985 рр. в культур! без впалйри ста::овила 72, 73 i 75 ц/га. При вироцуванн! на шпалер! продуктивность иасадкенг, зростала незначно i становила В1ДП0В1ДН0 .76, 77, 78 ц/ra. Анал1з показник1В еко'нон1чно1 ефективностх не виявиз пореваги будь-яко-го BapiaHTy.

' 4.4. Дзотне ¡кивлення. Hopi4He застосуваннп азотних добгчз "та фонх оптимального рхвня фосфору i калхю /25 иг/100 г грунту/ ство-рнвало рослинам кравЦ умовя кивлвння i забэзпечувало б!льш висо-ку врожайнхсть. У варгантах з внесениям азоту в дозах 60,90 í 120 кг/га д.р. вегетувало 62-73 тис.шт./га naroniB. Без додатково-го яивлення к!льк!сть íx энешшласъ до 48 тис.ит. /значения на 23-35%/. У вариантах з азотним живленняг утворшюсь 4,5-5,7 илг. "твт./га зав"яз1. Без внесения азоту число íx зменшилось на 16-34/»

У кращих BapiaHTax з азотним птджавленняы врсигйН1Сть .

досягала 84-91 ц/га. В насадженнях без внесения азоту продук-тивн1сть зникувалась на 22-33 ц/га /табл.4/.

Таблиця 4

EpomaßHiCTb иалини залеано В1Д норм i строк!в ;; внвсенн" азотних добрив,ц/га, сорт Новокитахвська,-

Вариант Роки досл!джень :Серед- 1 %

1983 1984 : 1985 : 1986 Гня

HgQ навесн!-контроль 66,9 87,1 85,1 62,6 75,4 100

навеснх + 68,5 85,6 73,6 62,7 72,3 96

пхсля цв!т1ння ••■•

навеснх + 65,6 99,6 90,5 69,7 81,4 108

п1сля эбираннй врокав

Nqq на_зсн1 + UgQ nlc-75,'0 98,1 96,7 65,0 83,4 III

ля цвШння + Nqq nic-

ля збирання врожаю • -

MgQ Ha-jCHi 73,2 92,2 95,1 62,3 80,7 107

"•gQ навесн1 + BgQ 72,1 90,0 85,7 69,7 79,4 105

п!сля;цв1т1ння

навесн! + и30 61,1 99,3 91,0 72,5 81,8 107

nieля збирання врожаю

nI20 навесн* 89,4 103,8 93,4 80,2 91,7 122

N60 HaBecHi +н60 84,5 77,5 73,8 70,6 76,6 102

П1СЛЯ ЦВ1Г1ЛНЯ

н ßQ навесн! + i^q 77,6 97,0 80,0 69,3 81,0 107

п^ля збирання врожаю

N ¿jQ HasecHi +n ^q nie -74,9 91,1 84,5 87,1 84,6 112

ля цвтння.+Я^0-П1Сля

збирання вройаю

Без внесения азоту 60,7 56,8 53,0 '62*5 58,2 77

И1Р05 15,9 €,6 10,1

Hapi3HQ внесения азоту навесн! i П1сля uaitiimn, як правило» но пало переваги nopianniio э одноразозии внесениям Tiei я дози.

Приростами вронайностх у 8-9 ц/га характеризувались вархан-111 з внесениям азоту в дозах 90 i 120 кг/га в три строки: рано назесн1, П1Сля цвтння i шсля збнрання уронаю. В цьому випатед легкодостушп форми азоту влкорпсювуються однорхчнши пагонами в ранньоосшйй nepioA, забезпечуючя крацпй розвиток бруньок гад уроиай наступного року. Однак з оргаи1зацхйних цхркувань доц1ль-;iiü3 вносити азот за один раз рано нанеси.

У BapiaHii з одноразовиы внесенняи 120 кг/га азоту одержано наШльыий чистий доход з 1 га насадяэнь - у po3Mipi 11,7 тис. крб. УрокаШпсть тут була найвшцоп i становила 91,7 ц/га, або на 16 ц/га б^ыою, Hia в контрол1 i на 33,5 ц/га - Hift у BapiaHii без азоту.

4.5. Конструкт я насадаень. Конструкция насаджвнь налини, що об"еднуе схеми садхння, пирину плодоносноГ сыуги z шпалеру на впливала на значив пхдвицення yposaitHocri культури. Для copiiB з доброю паготшдтворювальною здатшстю, до якпх належать Ново-кита!вська, форнування смуги ииринов 30 см забезпечувало майке таку я кглькхсть пагогйв на одиниц1 плосЦ, як i ширина смуги в 50 см. У першому випадку вона становила 68, у другому - 71 тис ат^/га. BupiBiwHicTb вар1антхв за KinbKicTD i ступвнем розвитку пагонхв сприяла piBHonipHouy формуваннп зав"яз1 на стеблах. . Наявхпоть на I га 23-30 тпс.вт. плодоносних стебел з 3,6-4,0 v ч. шт. зав"яз{ забезпечувала урояайнхсгь 55-62 ц/га/1986 р./, 36iлькскня к1лысостх стебел до 52-34 тис.et ./га спрга -о пхдвищен-ню продуктивное^ до 66-70 ц/га. У Bapi-rtTi в1льно'1 вертикально! ипалери в середньоиу за схеиами /3,0 я 0,25; 3,0 х 0,50; 3,0 х х 0,75 и/ отрицали npapics врошш яг!Д всього 3 ц/га. У BapiaHTi

без шпа;..ри врояаГ5и1сть становила 64-66 ц/га. У вархантах з шириною смуги 50 сы без шпелери при розгЛщенн! куиЦв в рядах на 0,25 I 0,50 м врояайн1сть зростала гакок неэначно, лиие на 2-3 ц/га пор1вняно з розрдаенпа розищанняы кущв на В1дстан1 0-75 м/64,3 ц/га/. Невелике /2 ц/га/ П1двивдння врожайносТ1 за 5 рок1в плодоносення було в насадгеннях з шириною смуги 50 си на шпалерг пор!вняно з аирнно» 30 сц. Поясшоеться ца в основному збиьшенням числа плодоносних стебел на одиншц площ^ бо кхльНсть плодових гхлочок /15-16 ит/ I зав"яз1 /118-122 шт./ на кожному стебл1 не зипшзалась у вс1х вар1антах.

4.6. Технолог!я з поздоьнка вдровдванням пагонгв. Залежно вхд те) ::олог11 зироцування /з роздхльнин вирощуванням молодих па-гон!в 1 плодоносннх стебел або засхосування традшийно! технолог! х з сум1сним IX вироцузаншш/ рхсг I розвиток стебел дещо'зи!-нюютьоя. П1сля повного видалешхя у поточноиу роц1 ВС1Х пагон1в ('технолоГ1Я з розд1льш:и вирог^ванняи/ наступного року на одини-

ц!е? плоц! зб1льиуються: к1льк1сгь пророслих пагон!в /14,6--15,Ь шт./ы., в контрол! 11-12,6 вт/; плодових Г1лочок на пагой! /154-216,3 шт./м, в контролг 156,6-176,8 вт/; число зав"яз1 у сиуз1 ряду /1034-1422 шт./а, в контрол1 645-1120 шт./.

У вархантах з розд1льшш вироцуванняч пагошв х плодоносних стебал урожайнхсть насадаень в р!к плодоноиення пхдвищувалась на 12-35$, пор!зняно з технологхею цор!чного плодоноиення. Однак у розрахунку иа 1дор1чна плодоносення у вархантах з вирос^ва нням врожаю через р1к у чотсрир1чннх досл1дленнях продуктивнхсть сорту Новость Кузьмина пошшувалась на 13-16 ц/га /23-29$/ 1 сорту Новокита1вська на 24-36 ц/га, цо нихче В1Д контролю на 33--50^ /табл.5/.

Таблицп 5

Вронзйшсть малини залезло в!д технолог!I вирощрання, ц/га

Роки досл!дяень гСеред^д^;1"011' —:-ня :2„„„;й„,„

Варгант

11282 11983~11984 11285

¡контролю

Сорт Ковосттэ Кузьмина Технолог1я з сун1сним вирощуэанняи пагонхв

- контроль

Технолог!я з розд^льниы вировдванняи паго!пв ! плодоносних стебел

57,1 56,9. 58,2 59,8 58,0

74,0

¡ПР,

05

Р.-^Гт » •

78,9 11,1

Технология з розд1Льним вировдванням папшв ! плодоносних стебел

' Н1Р05

Сорт Новокита'хвська •Технолог1я з сунгсним вирощуванням пагон1в -контроль

78,9

99.1

13.2

Технолог}я з ррзд!льним вирощуванняи пагон!в ! плодоносних стебел 72,3

Н1Р,

05

7,7

Технолога з розд!льнин вирощуваннян пагон!в ! плодоносних стебел О

Н1Р,

05

97,9 19,7

.73,8 О Т3,8

О 96,5

-16,6

44,5 -13,5

64,3 70,4 60,0 95,6 72,6

36,5 -36,1

48,6 9,3

-24,0

Ter -onoriH вирощування врокао иалнаи через pin дозеоляз ые-хан1чни!,!и засовами видаляти надзеыну частину рослин при готуван-iii насадкень до плодоношения в наотупноиу роцх. Однак В1тчизня-на проыислов1ть на виготовляе иааин для знздення проростахтх nanooTKiB на дхлякках плодоношения. Для виконання yieï роботи вручну витрачаеться егхльки к ручно*! працг, як i на видалення стебел, що вЦплодоносили.

5. ihiehckbhi насаждения сиогодини

5.1. Ргст i плодоиопеиня ктатв в ушгльнених насадтеннях. в уц1льнених насадкешшх з висаддуванняы на I га вхд II-I3 до 22,8 тис .шт. куцхв по cxeui 3,0 х 0,25; 3,0+0,5 х 0,5; 3,0+0,5 X 0,25 и у nepui роки.взгетацП особливих 3Mîh у ростх i плодоноиснн1 окреыих рослин не спостер1галось. Сформовав кущ1 в piK первого прошюлового плодококення /1983/ за cboïm розвит-i:om характеризувались. иайно однаковини показникаыи незалеано вхд о.<;еии ртлцення. На контрол1 /3,0 х 0,5 и/ pí3Hqbíkobhx г1лок ?.ку!ц1 нал!чувалось 7,5 штук, в раита вар1антхв - В1Д 6,4 до 6,9 штук. У другому poní плодонопення pici куиЦв покращувався. Це характеризувалось зб1льшенняи довшши прикореневкх naroHïB. В середньоыу за п"ять poKiB дослдаень к1льк1сть прикореневих naroHiB у кущ в найбхлын загущенону BapiaHTÍ зыеншуеться В1Д 1,5 /контроль/ до 1,2 шт., эыениуетьоя такоя ïx довжина з 75 до 68 см. Внаслхдок значного nifliíepaáhhh надзеино!" частики у 1987 роцх pocioBi процеси при в1дноэлюванн1 прирост1в посилюва-лпся. Дозжина обростаючо1 дерехзини плодоносно1 гхлки становила I02-II2 см. Однак в середньому за bcí роки плодоноиення на bcíx BapianTax npnpicT був однаковиы i досягав 41-42 ci¿.

3 роками в кущах зиениуеться кхдьк1сть плодоносних г1лок вхд •V- до 5,3 ыт. Ksíííiíbai коливашш В1дзначен1 в наявност1 плодо-

\

-37-

иих грон на плодоносно г1лц1, як1 досягали 23,4-26,9 шт.

Щор1Чно проводився аналхз плодових утворень у наПб1льш за-гущеному вар1ант1. За 6 рок1в плодоношения отршали таК1 результата /штук/:

Кхлыпсть плодоносних гхлок в к^щх К1льк1оть грон на г!лц!

К1льк1сгь яг!д у грон!

Контроль 7

23,4 .6,7

Загущений варши

5,5

24 6,7

Щ дан} засвхдчують, що особливих в1дхилэнь у фориувашп вро-яаю на кущах залежно в1д загуцення, не спостарггае^ься.

Таблиця 6

ВрожаШпсть снородини залеяио з!д цшьност! рози1цення кущ!в,- ц/га, сорт Голубка, 1нститут сад!вництэа

Вар1ант

Роки досл!даень

___Сере д-Проценг

1983 :1984 ¡1985 Л986 :1987 Я988 ; ня {|$лконт"

3 х 0,5 м - .65,6 26,4 92,4 101,0 20,9 45,7 58,7 100 контроль • - •

3 x0,25 м 117,0 50,0 150,6 210,1 56,7 50,6 105,9 180,4

3+0,5x0,5 н Н4,0 43,3 148,2 174,5 33,4 45,^ 93,2 158.3

3+0,5x0,25 и 228,8 79,1 252,8 271,3 60,8 41,3 155,^ 256,2

Н1Р,

05

17,2 12,6 20,9

38,7 т5,9 Рф^Рт

7,9

Однак при б1лыя1й к1лькост! куц!в на одиниц! пло^ урояаШоть пзрзважае контроль у 2,6 раза. Поикодкення надземно! частини взимку 1986-1987 рр. значно понизили продуктивнГсть насаджень.

Нвзалэж. j в!д niflbhocii насаджень продуктивность купЦв була в иеках 0,2-0,3 кг. Тону з единиц! плоц1 врохайНсть зростала на Bapiантах з б1льи пцльниы розг^цзнняи кувцв.

За 6 poKiB проиислового плодоношзння в контрол! вироцено 58,7 ц/га яПд, а при ymtabfieHHi кущ^в до 11-13 тис.шт/га в1д-пов!дно зростала до 93-106 ц/га. Врояайшсть найб1лыа Щ1льних насадмень досягала 155 ц/га /табл.6/.

Kpaini eKOHoui4Hi показники буди у BapiaHiax 3i щ1льниы роз кщэнняы купив снородшш /тао'л.7/.

Таблиця 7

Ekohouïmhî показники виробництва яг1д снородини залежно вхд щ1льност1 розыщэння кущ в в сера,- ньоиу за I983-1988 pp., сорт Голубка

Показник

тис.ит.кущгв на I га

6,7 - KOHT£OJXbj

13Х3_:_И,4 I 22х8_ 105,9 93,2, 155,7 27,2 27,6 26,4

54,43 56,18 50,25 60,23 61,98 56,05 157 157 157 10,2 . 8,9 15,8 160,6 153,3 180,1

38,42 X х 12,6 х х 308,6 х х

Вронайнхсгь, ц/га 58,7

Витрап» npaui на I ц яг^д, 29,4 людино-годин

CodirapTicTb I ц яг1д, крб. ' 66,20 виробнича

повна 71,00

Щна реал1зацП I ц, крб. 157

Чистий доход з I га,тис.крб. 5,0

Р1вень рентабельное^, % 121,1

При ыехаНзованоиу збиранш врожав:

Повна co6iBapiicTb I ц яг1Д,крб. 48,66 Чистий доход з I га, тис.крб. 6,3

Р1вень рентабельности % 222,6

5.2. Покрацання сортименту. У досл!д! по зивченню сорт!в за ст!йк!стю, продуктивного ! якостями плод1з встановлено, цо пай-бIлыл зимост1Й:п!;гл зиявнлись С!янець Голуб;?:!, Пинай Шмирьов, Пам"ять Кучкову. В екс1ремалытх унозах зг.уи 19В6-19В7 рр. при знижснн! температуря похптря на поверх^ сшгу до ¡Ннус 41° плодова деревина них сорт1в пхднерзала до 3,5-4 <5ал!в, знасл1-док чого продуктивного куц!в заияувалась до 0,8 кг. Сорти Од^в-бпх, Кос^чна, Лада, ЛенОградськпй взлетень попкодяувались до 4,5-5 бал!в ! понияували уронайиОть з куца до 0,3-0,4 кг. За таких умов зимового пошкодконня плодонеска деревина збероглась фактично шд шаром сн!гу 35-40 си.

В попоредн! роки плодоношения /1984-1986/ урожаШисть вс!х сорт!зз, цо вивчались у досл^, перезагала 50 ц/га. За б-рхчниЯ строк плодоношения /1984-1989 рр./ наШяья продуктивниа /79 ц/га/ виявився сорт Пинай Шаирьов. Урсгз;!.г/ы /6? ц/га/ ввама-сзься сорт Паи"ять Кучкову. 1нн! сорта /крО ЛеиОгрлдсысого звлетня/ эабезпзчували продуктнзнОгь з изхак 54-65 ц/га /табл.8/.

Вгдзначимб, п;о перший урогай - було одзрзено на третьону ро-ц1 вегетацП /1983/, але вО повнОтв буз зиепсивй градом.

Яайран1шиы отроком доезиганет яг^д характеризуешься сорт (Нянець Голубки. ЗрШоть яг!д наступаэ 1-5 лкпня. Чер^з 4-6 днО пОля цього достигаюсь ягоди ссрг*з КосШчка, Лада, Мкнай Паирьов. Сорти Л0н!нградоьки1! ввлзтень, ОдгзбЬь Паи"ять 2уч~ ксву достигать через 8-11 дн!в пОп (Някця Голубки.

Бпрозадяення в {ктенсивну гехнолог!а скородини яисокопро-дуктивних сорт!в при уиЦльндних охегггх гадОня е одним з дО-вия резерз!в створення ресурсозбзрО&^таг агроноШчних засобО у вироНуванн! високих врохагв цО! кулиурк.

Таблиця 8'

Урокайягсть copriB смородина за иести-piwHUfl цикл плодоношения, ц/га

Роки досл!Джень :Серад-Про-

Сорт J :ня . infill.

1984 :I985 :1986 : 1987 :1988 : 1989 ¡ДО 'конг.

С1янець Голубки 49,4 '65,0 71,5 53,6 71,5 24,9 56,0 100

- контроль

0дкеб1н 41,0 91,0 84,5 29,9 56,9 46,4 58,3 104

Минай Шмирьов 78,0 117,0 104,0 55,4 60,5 61,1 79,3 141

Kocui4Ha 32,5 97,5 136,5 17,6 58,3 47,5 65,0 116.

Лада 22,7 91,0 71,5 23,4 59,4 56,4 54,1 96

Лен1нгридський 42,2 52,0 .78,0 21,2 47,8 51,6 48,8 87

велетень -

Память Тучкову 27,3 97,0 117,0 53,7 70,3 39,0 67,4 • 120

hip05 10,1. 17,2 11,0 10,1 8,8 8,9

5.L. Комбайнове збирання вроиаю. За давний наших дослоджень, •чО приведен! у доел одному господарств1 1нсхитуту сад!вництва1 УААН "Днитр1вка", для машинного збирання ЯГ1Д придатн!. TaKi сор-ти, як BiiopycbKa солодка, Однебш, Нинай Шмирьов, Пам"ять Кучкову, Блек ревард та iHiui з сухим в!дривоы яг!д.

Повнота знптння ЯГ1Д при poCoii комбайна Ш1Я-1 становить 93-97%. При ручному эбирашп - на piBui 97?». Повнота i'x уловлю-вання при иехан13ованону збиранн! 89-94?», при ручному - 9IJS. Комбайнове збирання забезпечус крацу hkictb з1браного вроиаю. Процент непоикодявних ягхд при ручному збиранн! становить 90, при комбайновому - 94. Продуктивнее комбайна - до 9С0 кг яг1д за годину роботи. У nopiBHHHHi з ручним збиранняы продуктивн!сть

прац1 зростас з монах 70 раз1В.

■Застосування ягодозбиральиих иаиии на збираиШ врокаю ку-цових яг1дних культур е великим ресурсозбер1гаючим эгротехи!ч-шш заходом у кожному господарств!.

Залеано в 1д способу збирання ягоди смородин» характеризувались такими показниками /сорт Кинай Шшрьоп/:

Показник

ступ1нь зр1л0ст1 яг1д, %

зрШ

НОДОСТИГЛ! перестигл!

Пошкодження яг1д, % ЦШ 31МПЯТ!

Процент з!браних яг1д

з тронами без грон

Залииок в з1браному урона!

листов, Г1ЛОЧОК, %

Ручне збирання- Комбайново контроль збирання

89,4

4,7 5,9

94,1 5,9

51 49"

I

78.3 10,1 1Т,б

88.4 11,6

С 100

I

На збиранн! вронаю сыородипи конбаНи ШЯ-1 використовував-ся 4 реки П1дряд. В1дд1лои иеханхзацп 1нституту сад!вництва за час робо'тн був удоскопалоний активатор, який ке поикодяував Плок в куцах, Пальчаст! диски при обвртах вала обкатувыш куц! зворху 1 передавали боков! удари гШаи. П1Д таких" коротких удар!в ягоди легко в!дд1лянт1ея ! педадагть на лотки ■уловлювача. Г!лки практично не попкодяуються. Уронайн!сть з кущ!в була однаковою не'залеяно в1д ручного чи машинного збирання.

ССН03Н1 БКСНОВКИ ■ СУНШЯ

1. 1н1енса1на 1екнолог1Я вирощування сунивд, що розробле-на внасл1Д01: зиконаних досдхдзень, передбачае виконання таких ОС..ОВНИХ елеиент1в: пхдгоховка грунту в полях суничио-овочевох охвозшни з чорним парой; внесения 80 т/га торфокомпосту

+ Р30К90на глибину оранки до ВО си; використышя здорово! пер-шосортно1 розсади з дгаиетром стебла 9-И им 1 добжиною коргн-ня 8-10 см сорт1в: Льв1вська рання, Покахонтас, Ясна, Корало-ва 100, Редгаунтлет, Ззнге Зенгана. Застосування чорно! пол1-хлорвин1лово1 перфоровако! иудьчуючсх пл1вки з краплинниц п1д-пл1вковии зропенням; застосувашш едльчуючого ыатер1алу кост-рицх льону в поеднанн1 з гербхцидаыи ленадил чи сиыазин; ви-корисаеяня регудятор!в росту; пгдкивлення плодоносних насадкень шнеральниии добризаик. У борохьб1 з суничнии кл1щем { иалино--во-сунк' ним довгоносикои внесения рекоыендованих 1нсекюакари-цкд!в в основу рядк!в за запропоновании нами способом, який по-лягае в тому, цо до птанг обпрнскувачхв /0Н-4С0, ОН -10 та 1н./ закр1плюються кронытейнл, як1 рози1цувть над конним рядком су-ншЦ. До кронитейн!в кршляхь дартухи з потовщено! /15-20 ми/ гуыи розн1роц 15-17 х 22-25 си. Шд час руху агрегату фартухи пригинають листя I розчиа ¡нсектоакаридид1в з форсунок попадае у В1дкрит1 основа куд!в на молод1 листочки, тобю в М1сдя най--боьиого заселения клщаии.

2. Система удобрения, яка використана в дослЦкеннях, позитивно впливас на погквнкй рении грунту в насадкеннях сушнц.. Передпоса'дкове внесения азотних, ^осфорних 1 кал1йних добрив

в к.лькост1 по 45 I 90 кг/га д.р. на фоН1 80 т/га торфокошсс-

ту Шдвшцуе buíci httpatroi фория азоту в грунт! у 2-2,5 рази, общинного Kanira в 1,5-2 рази, рухоио! фосфорной кислоти на 20-30$ по в1дношешто до чистого контролю. В наступи!.роки к!ль-Kicib елеиент!в эшвлення зпеппусться у зв"язку з активним погли-наннян ix рослинаии л1д час росту i плодоношення та частковии вниманиям, особливо niтратно! $ории азоту, в глиби! шари грунту.

Кращий попивний реиии грунту позитивно впливае на р!от стй-^ бел, облистян1сть i розвиток коренево! сисгеми. К!льк{сть сте-6efl/pi«KiB/ зб!льиуеться у 2,5-3 рази, плода лнстово* поверхн! куца - на 9-29$. 1Ндвицзння дози азоту в!д 45 до 90 кг/га зб!ль-иуе buíct цього элементу яивлення в листковга пластинках з 1,91 /контроль/ до 2,14-2,43$. Илькхсть кал!ю при покращаному каленому аивленн1 зб!льпуеться з 1,21-1.41 до 1,46-1,56$. Шд впли-вон удобрения euIct фосфорно! кислотп зм1нюеться »ало.

В kíhuí другого року вегетацП при вносенн! 60 т/га торфокомпосту + "зо^до^о пасичен!сть кор!нням грунту в ::!жряддях пе-реважаз контроль в 1,1-1,8 рази.

П!д впливоы збагачення грунту елеиентаин нивяення к!льк!сть kbítkohocíb i' зав"яз! зб1льпуеться у 2-3,5 рази. Уронайи1сть п!д-вкцуеться на 99-108$.

П1дяиЕлювання плодоносних насаджэнь рано твеон!Н ^P^jKgg i у ij?a3i висунення kbíxkohocíbh б0р45К60 в сервдньому за 5 pokíb плодоноиення п!двшдув продуктивн!сть на 10 ц/га при yposta'i в кон-трол! 96 ц/га.

Внесения на плодонося! насадоння суниц! у ^a3i висунання kbítkohocíb азотних добрав по 30-90 кг/га д.р. п!двш"уе врояай-HicTb на 11-26$. Шдвищдння дози азогу до 120 i 180 кг/га зб!ль-шуз проду1Стивн!сть в таких не параметрах, як 1 доза 90 кг/га д.п.

- на 17-?^ при врожайностх в контрол1 90-148 ц/ra. Доза азоту 120 кг/га сприяе зб1лыпенню середныи паси яПд на 25$.

8. В уыовах темно—ciporo nicoBoro грунту внесения азотних добрив у фаз! висунення kbítkohocíb у дозах 30, 45, 60, 90 кг/га д.р. не сприяе надыгрноиу накопиченню в ягодах HiipaTHoi форми азоту, bmíct якого становить 72-77 иг/кг cupo'f иаси. При внесен-нх доз 120 i 180 кг/га.büict HitpaTiB зб1льшуеться на 9-15$. В KOHTponi без додаткового азотного пшжвлення в середньому за-три роки досл!диень Н1трат1в накоплювалось 73,6 иг/кг сиро!' ыаси ЯГ1Д.

4. Застосування чорного пару в суничних ciB03iiiHax в 1,8-3,3 рари зыениуе kíaíkíctb-зимуючих бур"ян1в у молодих насад-неннях сунищ. В полях плодоношения число pocikíb хвоща польово-го зменшуеться у 3, а берхзки польовог - у 36 раз1в. Загальна 3a6yp"Hi:jHicTb noniB знижуеться у 3 рази по в!дношенню до схво-3i;íhh з використанняы зайнятого пару. При зайнятому napi витра-ти npaiU на боротьбу з бур"янами зростають на 17-28$.

5. ВнутрхсорюЕий Bifldip дозволяе вндхлити биьш урокайнх Форш. За даними 4 pokíb плодоношения, продуктивном високо-врожайноУ форыц потомства сорту Корэлова ICO зростае на 9-12 ц/га /8-1If!.

6. Вир'ощування суниц1 на чорнхй иульчу'юч1й шпвц1 доц1ль-но при забезпеченост1 локальнии краплиннин Шдшпвковим зро-шенням. При BiiKopHCTaHHi гапвки без такого зрошення чистий до-v ход понижуеться в 3 рази.

7. 1ехнолог1Чний заххд шслязбирального скошування або спа-лювання листя суниц1 не сприяе п1двшценню вронайност1. Б1льш' ранн! чи ni3Hi строки дефсл!ацИ призводять до знинення продук-thehoctí, або вона залишаеться на píbhí контролю.

Де$ол1ац!я позитивно впливае на зпигення чнселыгост! сунич-

ного клИяа. Зразу пхсля'скопуванкя листя тане до 75-92% шк1дни-ка. Однак через 10-15 дн1в, з почазкоа в1дростання лиотк!в, чи-свльноть його в1дн0вле5ться 1яр01яг0!1 20 дя!в к!льк1сть кл11дэ ua Bapiантах 3i скошуванняц зр1внгеться з контролен. В цей чао застосовуються xiui4Hi кетодя борозьба.

8. Критичниии температурка загпбел1 рослин-суниц! ег в Зиновий час /грудень-лптий/ ui нус 16-17°, назесн1 /березень/ - ni— нус 8-9°С, коли гина понад 80$« рослив.

9. Продуктивного плодоноснпх двс-трир!чних плантац1й суни-цх зростае на 12-22% /уропай в контрол! IC3-II0 ц/га/ при за-стосуванн1 стимулятора росту сапропелевого походяення - сланце-boí ростово! речовини та нового стмзулятора еШстииу, виготов-леного з витяжок неньвени.

Розроблена нами техноло^я забззпечуе п!движения вролайно^-тГ до I80-2C0 ц/га при зитратах на I га ледсьно! npaui в к!ль-ксст! 3280 люд.-г., а на I ц яг!д 16 лгд.-г.

ШЕНА

1. Розроблена интенсивна технологхя зироцування иалини з вд-р1чнии плодопоаенняи-передбачаз зпкояання таких заходхв: ni^ro-товка грунту з доведениям píbhíb фосфору i калхв до 25 иг/МО г; у сильно не розихценкя куц! в пря chaíhhí; ^ориуввння плодоносноÍ сиуги завпирпки 30 си; ведения культура на "nanepi; п1дяивлюва;1-ня азотниии добривани.

2. íli движений niiiCT пояивних ег.екенз1в у грунт i /РК 25 иг/ /1С0 г/ покращуе pies rmroHiB иалкшх. Зз nspal 4 роки вегеяацП оередня К1ЛЬК1СТЬ 1х в коктрол! ианояить бВ яис.ш?./гз. При доведена РК до 25 иг/100 г грунту число XX зб1льпуе1ЬОЯ ДО

81 тис.ш.ук ! довжина пагона зростае на 15 сы. На плодоносних стеблах збхльшуеться к{льк1сть плодових г!лочок, зав"яз!, шдви-цуеться врокайн1Сть. У перш1 2-3 роки плодоношения урожайнхсть заленить в основному В1Д к1лькост1 плодоносних стебел на одини-Ц1 площ1. В наступи роки в!д п!двкщекня продуктивное^ кожного стебла. У перел 2 роки плодоношения вар1ант з р1внец РК 25 иг/100 г перевазкав за продуктивною контррль на 16-20 ц/га.

3. Ехдкивлгаання иалнни азотниыи добриваии в дозах 60,90

I 120 кг/га д.р. рано навеенх, навесн1 I пгсля цвШння, п1сля цв1Т1ННя 1 збирання вронаю повшши дозами або розподхлон !х на р1вн1 частини хстохно п1двищують продуктизн1сть малини, забезпе-чуючи п ир!ст 22-33 ц/га. ВрогаШпсть без додаткового азотного пхднивлення зникуеться до 58 ц/га.

4. УоЦльнене розхищення куЕЦв у перш1 3 роки 1х росту 'сприяе збШшенню кхлькост! однор1Чних пагон1В у сыуз1 ряду. На вар!ан~ VI з! схемою садПшя 3 х 0,25 ы на I га вегетуе 95 тис .шт. паго-ч!в, що пэревааае контроль на 19 тис.шт. В подальшому при низь-кону р1вн1 забезпеченост! грунту фосфором I калгем р1зниця зй к1льк1стю пагон1в згладкуеться. Перевага загуцення складае есьо-го 4-5 тис.шт./га. У бхльиоегх випадкхв варханти з розмхщенням

Б х 0,50 х 3 х 0,75 и характеризуются близькиыи показникаыи за числом плодових г!лочок I зав"яз1. Тому за уронайн!стю Ц1 вархан-гн також !стотно! рхзшщ1 не ыають. За 5-р1чний строк плодоношения незаленно вхд схеми рози1цення врокаШйсть становить 72-75 ^ ц/га в культур! без шпалери та 76-78 ц/га на шпалерь

5. Для сорт1В з доброю пагонов1дтворювальною здаипстю фор-иування смуги заваиршки 30 см забазпечуе пророотавня майке тако! а К1лькост1 пагон1В, як I ширина 50'см. Вир1внян1сть по числу

I розвитку пагонхв при ширинх смуга 30 1 50 сы створюе однаков!

у:оови для плодоношения в цих вар!аатах. Незалекно В1Д схеии са-д!ння-, иирини смуги, формування насадяень на шпалер! чи без нех на конному стеблх формусться 15-16 плодових г!лочок з наяв1пстю 118-122 итук зав"яз1. Р1зниця в уронайност! цих вар!ант1в такоз невелика. Продуктиз1йсть 1х становить 66-70 ц/га.

6. Технолог1я вироцування ыалини з роэд1льним вироцуванням пагон1з в умовах Укра'!ни ¡стотно поникуе врона'Шсть у розрахун-ку на пу)р1чне плодоношения. Продукишнхсзь сорт1в деряавного реестру знижуеться на 23-29 та 33-50$ при урснайносц! в контрол! 58 1 73 ц/га.

Розроблена нами техноло^я забезпечув вронай!йсть до 90 ц/га при витратах на I га 3420 люд-г, на I ц ягхд - 38 люд.-г.

СКОРО ДИН А.

1. Розроблена хнтенсивна техпологхя вирощування сыородини включае виконання таких заходов: нилыисть рози1цення купИв з ви-саднуванням на I га 11-13 тис. пт. куцхв та понад 22 тис. / з за-стосуванням стрхчковох схеми/; вироцування придатних для на ш-ного збирання вронаю сорт1в, до яких наленать: Голубка, Минай Шмирьов, Б1лоруська солодка, 0дкеб1н, Пам"ять Кучкову^ збирання вроиаю ягодозбиральниии комбайнами ИПЯ-1А, 1ШЯ-1Б.

2. 3 ущ1льнених насадаеннях свородини з впкористанням на

I га В1Д 11-13 до 22,8 тис.шт. садяашЦв у першх роки великих роз-б1пностей у рост! I плодоновеши куц1ь пе спостер1гаеться. У три-р!чних кущ! в в контрол! /3 х 0,5/ форнуеть п 7,5 итук р1знов1ко-вих г!лок, в 1нших.верх антах - в!д 6,4 до 6,9 итук. В середньому за 5 рок!в досл!дяень в куц! найб1льш загущеногп вар1анту г.ророс-. тае 1,2 прнкореневих пагон!в, в контроле - 1,5 итук. Довжина Хх змениуеться з 75 си в контрол1 до 68 си при загуг^нн1. Однрч за

bcí роки ллодонсиеиня, з врахуввнаямп1дцерзання kymib у 1987 poui, прирхст по BapiaHTax залипасться однаковиы i становить 41-42 см. Число плодонссних .riflOK зменшуеться в1д 6,6 в контрол1 до 5,3 штук " куц! при загущеному садхпн1. 1йльк1сть ягщ залиша-ет: ^я nocTiüHoio i становить 6,6-6,7 qt, у грон!. 3obcím мало 3mi-нюзться к1лыпсть грон на плодоносп1й г1лц1, число ïx 31дп0в1дн0

становить В1Д 23,4 до 26,9 ытук. Тому продуктив1цсть насадъсень зростае лише у В1ДП0В1ДН0СТ1 з числом куЩв на одиниц: площЬ

За 6-pi4!iviñ строк проуислового плодоношения сыородини в увд-льноних наоаджвннях /11-13 тис. ит./га/ врожайнхсть становить 93-106 ц/га. В контролх знгасуеться до 58,7 ц/га. У BapiaHii з найбхлыиим загуценнян врожайНсть зросла до 155 ц/га, що вице вхд контролю в 2,6 раза. "

3. Найб1льш зи1!сст1йкиии та високовроаайними е сорти С1я-кзць Голубки, Минай Емирьов i Паи"ягь Еучкову. Найврожайн!шими• ' За 6-р1ч"ий цикл плодоношения е сорти Минай Шыирьов i Пам"ять ?:;/чкову.

4. Для комбайнового збирання вроиаю придатн1 сорти 0дие01Н, Пам"ять Жучкову, Бхлоруська солодка, Кинай Шиирьов та íhejí з сухим BiflpHBou яг!д. Повнота зхпмання при po6oii ягодозбирального комбайна 1.ШЯ-1 становить 93-97$, повнота уловлювакня 89-94$, непоыкодкених яг!д у 3i6paHiñ napTiï залишаеться 94$; При ручному збкрагш Ц1 показники иайае TaKi eaui. Продуктивнхсть комбайна становить до 900 кг яг1д за годину роботи, ад перевакае продуктивнхсть прац1 ручного збирання у 70 раз1в.

Технологи забезпечуе врояаШсть ICO ц/га i б!льше при ви-тратах прац1 на I га лишэ 350 люд.-г, а на I ц яг1д - всього 3,5 юд.-годин.

- 49 -

рекомзндащi виробництву

1. В ycix государствах, що зайиаються вироадванняц суниц!, запровадкувати сунично-огочев! cíbo3iiíhh з застосуванням чор-ного пару. У парове поле внссити 80 т/га органгчних добрив з

\

додаванням 45-90 кг/га д.р. азоту, фосфору i калш.

2. Для створення промислозих високопродуктквних насаджзнь cymmi використовувати здорову розсаду, що 21льна Bifl BipyciB /зморшкуват!сть, крапчаот1сть, позеле!йнш1 пелюсток/ та сунич-ного кл!ща, i в!дпов!дас за стандартною I сорту /д1аметр стебла понад 9 им, доваина коренево! систеии попад 8 см/.

Оптимальнкй строк продуктивного використання ..асад:.:онь сунищ - 2 роки.

3. Плодоноси! плантацИ суаиц п^палювати повним uine-ральним добривон .н gqp^kgq у фаз! висукення kbítkohocíb.

4. При готуванн! грунту ид иалину у парове поло вносите 60 т/га oprani4Hiix добрив, piieHb фосфору i калхю доводит до оптимального значения - до 25 иг/100 г грунту. Для цього ни кожен нздостдтлхй до оптимального забезпечення грунту utairpau фосфору чи Kaniio /з розрахунку на 100 г грунту/ вносить по ьо--90 кг/га д.р. фосфорита та 90-120 кг/га д.р. калШшх добрив.

5. Крадои схеиои розигцення кувЦв малини е 3 х 0,5 м, ширину плодоносно! сыуги при цьому утримувати в ыеаах 30 си.

6. Плодоноси! насадження иалиаи %ор!чно навесн1 П1дшш:ю-вати азотними добриваии в к1лькост1 90-120 кг/гг- д.р. Восени вносити по 90 кг/га фосфорних га 90-120 кг/га д.р. калхиних добрив.

7. Промислов! наоадкення скород-ни сгв рювати за схеиою розм!щення 'кувЦв 3 х 0,25-0,5 и з використанням «ля садШш' наявнпх лхсосадильних ыашин /Г'Ш-З, СЛЧ I/. •

На обмежених площах фериерсвких господарств cxeuá po3ui-щання кущ1В е Строкова 3 + 0,5 х 0,25 и.

8. Насадивши сиородини створивати високосамошйдними сортами, до лкпх належать: МинаИ Ииирьов, БШруська солодка, Пам"ять Тучкову, Одяеб1Н, Сгянець Голубки.

9. В насадхеннях сиородини площею понад 15-20 га урокай збирати ягодозбиральниш комбайнаыи.

10. Плодоносниии малину i смородину вважати з третього року вегетацП i закхнчувати строк викори'стання ïx щсля збиран-ня ыести yposaÏB.

0CH0BHI 0ПУБЛ1КСВАН1 РОБОТИ ПО TEMI ДИСЕРТАЦ1Ï

1. Реакц1я C0DTÎB суниц1 на передпосадкове внесения орга-ном1нерэльних добрив //Садхвництво, виноградарство i винброб-ство " элдавГ*. -1967. 4>2. -С.58-59. - На poc.uoBi.

2. Иляхи п1м;щення EpcKañuocsi яг i д них культур на Украх-HÍ /у oniBüBi,/ //Сад1Е:шцтво.- -Кихв, 1968. - Вип.8. -С. 125-130.

3. Передпосадкова пхдготовка дерноЕо-п1дзолистих п1щаних royiiTiB ni д суницю. //Сач!ЕНИцтво.-Кк'1в: Урокай, 1969. -Вип.П. -С .3-8.

4. Передпосадкове удобрения грунту niR суницю /у cniB-авт./ //I.! а тер i а ли Всеооюзно1 нау ков о -вире бничо ï коншеренцх1 /18-20 березня 1968 р., ¡Шв/: rpyHToBi уыови, удобрения i

окайН1сгь плодових i яг1дних культур. - Кихв: Урояай, 1970. . 353-361. - На poc.MOBi.

5. Вплив удобрения на водний i понивнии режим дерново-шд-золкстих пщаних груитхв в наоадяейнях суницх /у спхвавт./ ,, //Сад1ЕНИцтЕо. -КИ1В, Урокай, 1970. - Вип.12. -С.78-86. \

6. В1дклик суниц1 на передпооадкоае внесения добрив //Садхвництво, виноградарство i виноробство 1Лолдав1 ï. -1970.

-fâ II. -C.I3-I6. - На poc.uoBi.

7. Kopo30cTiííKicTb cvhwjí //Садхвництво, виноградарство 1 виноробство Молдавй'. -Ï97I. -К28. -С.49-50. - На poc.uoBi.

8. Систеиа вироцування елхти //Садхвництво. -1972. -С.22-23. - На poc.uoBi.

- 51 г

9. Яг1дн1 культури /

йе

9. Яг1дн1 культури /1.11.Ковтун, В.С.Нарковсышй, А.В.Ол!-йер. - Khïb: Урожай, 1973, -С. -56-105, 127-141, 170-195, 207-219. ...

10. Покращання сортових ознак суниц1 в!дборон кращих форм //Свд1вництво. -IUÏb: Уропай, 1975. - Вип.22. -С .73-76.

' II. Ловхдник сад!вника /В.Н.Заець. П.Д.Попович, А.О.Романов, в.с.Нарковський та îh.: за ред.В.к.Зайця. - Кш'в: в ища школа, 1976. -С.155-184. - На pcc.uoBi.

12. Довхдник садовника /В.К.Заець, П.Д.Попович, А.О.Романов та îh.; За ред.З.К.Зайця. - Вид.друге. - Кига: Ваща окопа, 1977. - С. 155-Г84. - На poc.uoBi.

13. Суниця л Пол1сох та П1вн1чнкх районах ЛОостепу Укра'х-ни //Всесоюзний сешнар по 1итенопф1кацх1 ягхдництва: Тези-допов. - Арт01.11воьк, 1979. -C.2I-22.— На pcc.uoBi.

14. Шдвищения продуктивное^ плантац1Я суншц /у'оп1вавт./ //Сад1вннцтво. - I9S0. 4=3. -С .21. - На рос.хювх.

15. Колективн1 i присадибн1 сади. -Kiï'ib: Урожай, 1980. -С.209-237.

16. Hobï розробки по удобрению caflib i ягхдншпв в Украхн-ськ!й PCP /у сшвавт./ //Есесоюзна науково-гехнхчна нарада: Шляхи пхдвнщенпя продуктивное« зеилеробства i грунюво1 рсдю-чост! в л1-п"ятнрхчЦ1. - Тези допов. - Белгород. - Ч.П. -

- Косква, 1980. -С .166-167. - На poc.uoBi.

17. Висок! врока? суниц! /у спхвавв./ //Сад1вництво. --1980. - Ь'» 10. -С.24-25. - На poc.uoBi.

18. Суниця у Прндн1стрсв"1 /у cnisas?./ //Сайдвняцтво, -

- 1980. - й 7. -С.6. - На рос.шш.

-Уиань, ^981..т54с. - На poc.uosi.

20. Рекомендаци по nporpecnsHifl технологiï виробництва яг1д в колгоспах i рсцгоспах Укрэхаськог PCP. /З.Г.Кайдебура, В.И.Васюта, В.С.Марксвсышй та ih. - Н;«Лв, 1982. - С.4-24, 31-38, 41-42. .

21. Стал! Bpoaa'i суниц! /у сп!вавг,/ //Садгзнкцтво. -1982. Кз 2. -С.7-9. - На рос.иевх.

22. Вировдзаная смородина i агрусу //ХлЮ'ороб Украхнн. -—1982. - te8. -С .32.

ан ./

3. OcHOBHi нзлряики Отенск^кацп яг1дшщтва /у eniï. . //Садтвяицгво. - 1982. - йб. -C.II-I2. - На pcc.uoBi.

24. Плодхвництво I яг1дшщтво. М.Ю.Гущин, е.Ф.Дем"янець, В.С.Карковський та 1н.; За ред.М.С.Гущина. - Кихв: Урожай,

1982. %.203-214.

25. Дов{дник по оадхвництву /ВЛ.Майдебура, В.Ц.Васюта, В.С.Карковоький та хн.} За ред.ВЛ .Ыайдебури. - Ки'1в: Урожай,

1983. -С.159-164.

26. Колектнвн! I присадибн! сади /О.С.Матв1евський, П.Д.Попович, В.С.Нарковсышй та }н.: За ред.О.С.Матвхевсько-го. - Ка'хв: Урока«, 1984. - С.199-226.

27. Використання машин при вирощуваннГ суницх /у сп1в-авт./ //Всесоюзна науково-технгчна коксеретця: Комплексна иехан!зац1я вирощтаання плодових. яг1дн«х культур, винограду, 11-13 вересня 1984 р. /Краснодар/. - Тези з допов. - Москва,

1984. -С.129-132.— На рос.мовх.

28. Складовх високих урояаЯв суницх //Садхвництво. - 1985. -й 6. -С.19-21. - На рос.мов!.

29. Боротьба з бур"янами в сункчн1й схвозмШ /у сп1в-авт./ //Субтроп1чн1 культури. - 1585. - N5. -С.125-1!:?. - На рос.мов1. ■

Ковтун, К.Н.Копань, В.С.Марковсь-' ковського. - Ки'1в: Уроиаи. -136, 167-176.

31,' Нове у боротьб1 з суничниы клщем /у сшвавт./ //Дер-жавний-плановий комхтет УРСР: УкрНД1НТУ, Кш'вське в1дд1лення. -Внп.З. - 1986. - На рос .нов*-