Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Хозяйственно-биологические особенности и селекционная ценность сортов черной и красной смородины в условиях Западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Хозяйственно-биологические особенности и селекционная ценность сортов черной и красной смородины в условиях Западной Лесостепи Украины"

' ' ' '

\ НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

ШЕСТОПАЛ ГАЛИНА СЕГГНВНА

УДК 6.314.361.52

ГОСПОДАРСЬКО-БЮЛОПЧШ ОСОБЛИВОСТ1 I СЕЛЕКЦ1ЙНА ЩНШСТЬ COPTIB 40PH0Ï СМОРОДИНИ I ПОР1ЧКИ В УМОВАХ ЗАХ1ДН0Г0 Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

06.01.07 -плод1вництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацй на здобуття наукового ступени кандидата альськогосподарських наук

Ки5в - 1998 р.

Дисерташя е рукопис.

Робота виконана у Л^вському фшал! 1нституту сад1вництва УААН.

Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор, заслужений дiяч науки Росшсьюл Федерацп, В1'тковський Всеволод Лсонвдович, Всеросшський институт рослинництва, зав. вщшлом плодових культур Офщшш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, член-кореспондент АТНУ Лисанюк В1ктор Григорович, Нашональний аграрний утшерситет, професор кафедри сад1вництва

кандидат сшьськогосподарських наук Чмух Анжелша 1ошвна,

Подигьська дослщна станшя сад^вництва, старший науковий сшвробггаик вадшу селекш i сортовивчення

Провщна установа: Льв1вський державний аграрний утверситет, Мш. АПК, кафедра плодоовоч!вницгва

Захист вщбудеться "30" Грудня 1998 р. о^^годищ на засщанш спешал13овано1 вчено1 ради Д 26.004.04 в Национальному аграрному ушверситетт за адресою: 252041, м.Ки'1в - 41, вул. ГероТв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудитор1я 65.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Нашонального аграрного ушверситету за адресою: 252041. м.Кшв -41, вул. Геро'ш оборони, 1 ], навчальний корпус 10

Автореферат розюланий / ГруДН Н ¡998 р0ку

Вчений секретар спешал{зовано1 вченоТ ради

Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. У захщному репош Украша мае найбшьш сприятлив1 умови для виробництва япд чорно! смородини I пор1чки в промислових масштабах. Розроблена промислова технолопя виробництва япд чорно! смородини 1 пор1чки, включаючи комбайнове збирання врожаю, сприяе збшьшенню насаджень цих культур.

До останнього часу в УкраТш мало проводились досл1дження по селекци 1 сортовивченш пор^чки, яка вщр1зняеться зимостшюстю I високою врожайшстю. Недостатня вивчешсть сортименту чорно! смородини 1 пор!чки обмежуе можлив1сть широкого впровадження нових сорэтв у виробництво.

Видшення сорт1В-носпв господарсько-щнних ознак 13 генетично р1зпор1дно! колекцп дае можлившть збагатити вих!дний селекцшний матер1ал \ використати його в подалышй робот! з метою одержання нових бшьш продуктивних сорт1В.

У зв'язку з цим потр!бт детальш досл!дження вивчення сорт!в чорно! смородини 1 пор!чки интенсивного типу, що дасть можливють одержувати стабшьш врожа! високов1там1нно! продукцп, яко! так не вистачае в даний час.

Зв'язок роботи з пауковими програмами, планами, темами. Науково-дослщна робота за темою дисертацп проводилась у вщповщност! з програмою "Са^-цвртацтво" 1кституту сад1вництва УААН: " Вивести ноз1 I видшити шляхом сортовивчення високопродуктивш сорти чорно! смородини ! пор1чки, стшк! до основних хвороб I шк!днгаав з високим вм!стом бюлопчно активш!х речовин". Номер державно! реестрацп 01960018100.

Мета 1 завданяя дослвдження. Мета досл1джень полягала у комплексному вивченш ! впроваджеши скороплщних ! високопродуктивних сортов чорно! смородини ! пор{чки вгтчизняно! ! заруб!жно! селекцп, яга дали б можливють значно тдвигцити продуктившсть насаджень у Захлдному регют Украши, при високШ економ^чшй ефективност1 виробництва.

Для використання в селекцп метою було видшити ! рекомендувати сорти чорно! смородини ! пор1чки - носи високих р1вшв окремих господарсько-щнних ознак.

• Завдання дослцжень:

- видшити ! впровадити у виробництво сорти з комплексом щнних господарсъко-бюлопчних ознак, придатних до вирощування в насадженнях Захздного Люостепу Укра!ни;

- визначити придатшсть нових copтiв до комбайнового збирання врожаю;

- встановити параметри збер1гання 1 придатшсть до заморожувакня япд р!зних сорт!в;

- вивчити стшгасть бутошв ] кв1ток до весняних приморозгав в умовах штучного проморожування 1 в природних умовах та видшити сорти з високою стшгастю до весняних приморозгав;

- вивчити нозий напрямок у використанш бруньок 1 листшв чорно! смородини;

- видклити сорти-носп високих р1втв окремих господарсько-цшних ознак для подальшого !х використання, як вихвдний матер1ал для селекцп;

- провести еконолпчну оцшку ефективноеп перспективних сорив.

Наукова повизпа. Вперше в умовах Захщного Ллсостепу Украши

штродуковано ! вивчено бхля 500 сортозразгав чорно! смородини 1 пор1чки р1зного генетичного походження в тому чис-ш нових 1 перспективних, в1тчизняно! I заруб1ЖНо! селекцП, колекщя яких на ocнoвi ршення УААН затверджена Генним банком Украши.

Вперше в- умовах Захщного Люостепу Украши проведено комплексне вивчення пор!вняльно! адаптацшно! здатност1 до умов вирощування, ступеня стшкосп до и айб!льш шгадллвих в зот гриб них хвороб, пошкоджень бруньковим клщем, швидкоплщност), продуктивность як!сних показнигав япд, самогспдност! 1 деяких фактор1в, що и обумовлюють, а також придатност! окремих сор-пв, як запилювачш.

На основ! прямого проморожування бутошв 1 кв!ток, а також вивчення в природшх умовах теля весняних приморозгав, вид!лет сорта чорно! смородини та пор1чки з високою стшюстю до тзтх весняних приморозгав.

Визначена придатн!сть найбшьш високопродуктивних сортов чорно! смородини 1 лорзчки для комбайнового збирання врожаю, для заморожування i подовженого зберхгання в холодильниках.

Вперше вивчена придатшсть сорт1в чорно! смородини з метою використання бруньок для одержання еф1рних масел, а також листгав пор1чки як л5кувально-проф]лактичного в1тамшного засобу.

Вид1лет сорти чорно! смородини ! пор!чки, на основ! яких сформовано сортимент даних культур для промислових насаджень Зах^дного регюну Украши.

ВидЬчеш сорти з цшними господарськ-бюлопчними ознаками, використання яких в селекцп дозволить розширити п генетичну основу.

Практична цшв^сть одержаних результатов. Практична цшшеть роботи полягае в тому, що вивчеш сорти чорно! смородини ! пор1Чки можуть широко використовуватись в промислових насадженнях в зош Зах1дного Лкостепу Украши.

3 метою влровадження у виробництво результата дослщжень в досл!дному господарств] Льв1вського финалу 1нституту сад5вництва У А АН, закладено маточник чорно! смородини i поручни, хцор1чно вирощуеться садивний материал (200 тис. штук) в господарствах КСП "Свпанок" PiBHeHcbKOÏ облает! на площ'! 10 га, КСП "Тарайвський" Кшвсько! облает на плоил 20 га та в досладному господарств1 Льв1вського финалу 1С закладено 20 га насаджень видшеними сортами.

Особистий внесок здобувача. У наведених в дисертацп результатах дослщжень особистий внесок дисертанта становить Глля 90

Апробащя роботи. Результата дослщжень доповщались на четверти! науковш конференцп молодих вчених "Проблеми штенсифжаци сучасного сад1вництва" (ЗШчуршськ, 1990р.), на науковш конфер енцп "Стан i перспективи розвитку япдництва в СРСР" (Москва, 1990р.), на науково-виробничих конференщях "Товарне япдництво" (Бердськ, 1990р.), та "Перспективи в1тчизняного сад1вництва" (Ки1в, 1991р.), на 33 Всепольськш науковш конференцп по сад)вництву (Скершвщи, 1994р.), на науковш конференцп "Сучасш проблеми плoдiвництвa" (Самохвалов1га, 1995р.).

Публшацй. Автором дисертацп опублжовано 16 друкованих прадь.

Об ем i структура роботи. Дисертацшна робота викдадена на 155 сторшках машинописного тексту i складаеться з вступу i дев'яти роздЬ-нв, висновкзв i рекомендацш виробництву. Мютить 54 таблищ, в тому чисап 14 в додатках, 12 рисунюв. Список л^тератури включае 214 джерел, в тому 4mcjií 49 ¿ноземних. Загальний обсяг роботи 230 сторшок.

ОСНОВНР1Й 3MICT РОБОТИ УМОВИ, ОБ'СКТИ I МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщження проводились у 1989-1997 роках методом стацюнарних дослав в насадженнях чорно! смородини i nopinrai дослщного господарства Льв1вського финалу 1нституту садгвнидтва УААН, розташованого в зош Захздного Лкостепу Украши.

В колекщйних насадженнях вивчали 340 сортозразгав чорно! смородини та 111 пор1чки в1тчизняно1 та заруб1жно1 селекци. Кол-сна з культур, зпдно генетичного походження, об'еднана в 7 груп. Конкурсне сортовивчення закладено восени 1987 року за схемою 3 х о,75 м. Колекщйш насадження висаджеш восени 1987 i 1993 рогав. В колекщйних насадженнях кожен сорт висаджено по 6 рослин, а в конкурсному вивченх по 40 облжових рослин в 4-х повторностях. Конкурсне сортовивчення нал^чувало 34 сортозразки чорно! смородини i 23 пор1Чки.

За контроль в дослщах посадки 1987 року взято сорт чорно! смородини Мшай Шмирьов i nopiHKH - Голланська червона, посадки 1993 року - сорти чорног смородини Санюта i Бшоруська солодка та сорти пор1чки Джонкер Ван Тете i Рондом, яга районоват в зот Замдного JlicocTeny, Центрального JlicocTeny i Полкся Украши. Догляд за насадженнями проводили в!Дповщно до дпочих рекомендаций.

Юпмат зах1дного регюну Украши пошрно-континентальний, мякий вологий. Тривалкть пергоду з середньодобовою температурою пов1тря вище 5°С складае 200-210 дтв, a перюд з температурою вище 10°С складае 150160 дшв, середньор!чна температура пов!тря 6,6-7,5°С. За багатор1чними даними сумарна кшьгасть опад1в за piK становить 590-650 мм. Грунт досл!дних дшянок - чорнозем ошдзолений, слаборозмитий, слабосуглинковий. Глибина залягання грунтових вод - нижче 2 м.- Грунти цДлком придатт до вкрощування япдних насаджень.

В основу досладжень взято загальноприйняту "Протраму i методику сортовивчення плодових. япдних i гор1хошпдних культур" 1980р. Зимостшгасть вегетативних оргашв i вегетативно-генеративних бруньок вивчали за методикою СоловйовоТ М.О. (1982). Ст1Йгасть генеративних opraHÎB до газшх весняних приморозгав вивчали в польових умовах (за методиикою ВНД1С iM.B.I.MinypiHa, 1973) та в лабораториях умовах, зпдно мётодики M.M.Tiopinoï, Г.А.Гоголево! (1978). Урожайтсть сорта визначали ваговим методом в галограмах з куща з наступним перерахунком на 1га. Визначення придатност! copTiB для комбайнового збирання врожаю проводили зпдно рекомендаций О.Ф.Якименко i В.С.Новопокровського (1988). Вивчення основних компоненте xiMi4Horo складу япд проводили в перюд ïx достигаиня, зпдно методики A.I.Ермакова, Р.В.Арасиповича, М.П.Яроша та шших (1987). Збер1гання япд проводили при температур! +1 +3°С в холодильниках, заморожування япд при -30°С з подальшим :х збернанням при температур; -18-20°С. Економ1чну ефективтеть виробництва япд pi3i»ix сор-пв розраховували за методикою О.М. Шестопаля, 1993. Статистичну обробку одержаних даних проводили за методикою дисперсшного анал]зу за Г.Ф.Лакшим (1990), Б.О.Доспеховим (1985).

БЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ I РОЗВИТКУ HOPHOÏ СМОРОДИНИ I ПОР1ЧКИ

Фенолопчт сЬази розвитку сортлв смородини i пор^чки Початок вегетацн сор^в смородини в умовах зах1дного Л;соетепу Украши починаеться при переход! середньодобово! температури пов1тря

через +о°С 1 наступае переважно в другш-третщ декад! березня 7.03.13.03, у сорт}в пор!чки - 16.03-9.04.

В1дм1чено позитивний кореляцшний зв'язок (ч=0,89) м!ж сумою зимових негативних температур 1 кшькютю дшв з температурою вище +5°С, необхгдних для початку вегетацп, а також високий В'д'емний кореляцшний зв'язок (ч=0,69-0,96) тривалост1 цвтння та середньодобово! температуря повггря за цей перюд. Строк дозревания япд у сорт!в чорно! смородини ! поручни б1яыц залежить в!д початку цвтння (ч=0,71 1 0,80) I в меншому ступет В1д початку вегетацп (ч=0,62 1 0,47 по культурах).

Перюд формування япд у чорно! смородини тривае 56-72 дш, у пор1Чки - 60-86 дн!в. Повне дозр1вання япд наступае у сортов чорно! смородини з 18.06. по 16.07, а пор1чки - з 26.06. по 03.08. Ранн1м сортам смородини потрхбно для повного дозр1вання ягщ 628-701°С, шзшм - 814-874°С.

Для сортгв пор1чки раннього строку необхщно для повного достигання ягщ 698-834°С, для тзнього - 936-1002°С, надшзнього сорту Роте Шлетлезе - 1238°С. Р1знидя М1ж самим раншм 1 тзним строками достигання япд 29 дшв у чорно! смородини (Соф!я I Джет) 1 39 дшв у пор!чки (Тамбовська рання 1 Роте Шпетлезе).

Тривалшть перюду вегетащ! становить в середньому для сорт1в чорно! смородини 250 дшв, а для пор1чки - 196 дн1в. Зпдно даних фенолопчних спостережень вс! сорти згруповано за строкой достигання на ранн!, середн! 1 шзн!.

Особлнвост! росту I розвитку смородини 1 прр1чки.

Дослщженнями встановлено, що найбшьш сильнорослими були сорти Бапра, Бшоруська солодка, Лштяй, Фертод1-1, Мшай Шмирьов, Чорнобильська, Т1ташя, Черешнева, Чорний Жемчуг (36,9 - 41,9 м/кущ).

Ц1 сорти швидко загущуються ! вимагають вщповщно! обр!зки. Основна маса сортгв мае сумарну довжину р!чних прироепв пагошв 27,234,5 м/кущ. Кущ1 цих сорт1в не сильно загущуються, ! мають оптимальн! умови для закладання врожаю по вмй глибиш куща (Санюта, Бен Ломонд, Бшар, Загадка, Велжолспна).

У б^льшосй сорт1в чорно! смородини в1дм1чена добра пагонозампцуюча здатн!сть (6-8 пагошв зампцення).

У сорта пор^чки найбшьш сильнорослими с Джонкер Ван Тете, Червона Вшсне, Червона Андршченко - 36,7-39,6 м/кущ. Меншу силу росту \ пагонозамщуючу здатшеть мають сорти Голландська червона, Рондом, Станза, Ровада, Розетта (2-4 шт/кущ), при загальному прирост! 18,2-28,6 м/кущ. Розм1ри кугщв визначають площу !х живлення. Для

бшьшоеп сильнорослих куццв площа живлення вщповщае 3x0,7-0,8 м, а для слабо 1 середньорослих - 3x0,6-0,7 м.

Велика щшьшсть бруньок з генеративними органами вщмгчена 5 трьохгеномних сорта, пох!дних свропейського, сиб1рського гадвшцв : смородини дикуш! 1з загально! кшькоеп бруньок на 1м приросту (41 шт., генеративт бруньки становили 75-92% (Бапра, Биюруська солодка Великолепна, Оянець Голубки, Катюша, Памяти ВавЬтова, Чорнобильська).

Кшыасть генеративних бруньок у сорта пох1дних европейськои тдвиду ¡з сибхрським становила 51% (Бшар), а у сорта похгдниэ европейського тдвиду (Оджебш, Орловхя) - 67-72%, похщних европейськоп тдвиду з смородиною дикушею 1 усурШською смородиною - 71-749 (Т)татя, Бен Ломонд).

Як у сорта смородини, так 1 в пор!чки, основна маса кв1Ткових бруньо! розмпцуеться на молодш деревин!. При цьому спостерггаеться позитивне залежюсть м1ж врожайтстю ! приростом попереднього року (ч=0,3э дл) чорно! 1 ч=0,43 для пор1чки).

Отже, добра пагонов^дновлююча 1 пагоноутворювальна здатшсть обумовлена генотипом сорту 1 умовами зовшшнього середовища, е основок для формування високого врожаю.

БЮЛОГ1Я ЦВ1Т1ННЯ I ПЛОДОНОШЕНИЯ

Самоплшшсть та шдб1р запилювачхв.

Високу самошидшсть (бшьше 50%) мали сорти чорно! смородини Бкюруська солодка, Катюша, Бен Ломонд та пор1чки: Станза, Ферто; трос, Роте Шпетлезе, Ровада, Червона Вжсне.

Бпгышсть сорт!в чорно! смородини ! пор!чки виявились добрим] запилювачами ! взасмозапилювачами. Зав'язування япд при запилен* сортами-запилювачами становило у чорно! смородини 54,7-93,7%, у пор1чк - 76,0-97,8%. Шлыйсть дозр^лих япд при штучному запиленш в середньом; була в 2,1 рази б1Льшою, шж при природньому самозапиленш, 1 на 40-60( вищою, шж при в1льному запиленн!. Ефектившсть запилення пр штучному запиленш ркзними сортами перевищувала в!льне запиленн (контроль) у чорно! смородини на 38%, у пор1чки - на 57%.

В результат! проведено! роботи вид!лено кращ1 сорти-запилювач! дл районованих 1 перспективних сорта чорно! смородини \ пор!чки. Кращим запилювачами серед сорта чорно! смородини с Чорний Жемчуг, Биюруськ солодка, Велжолепна, а серед пор!чки - Джонкер Ван Тете, Червона Вшсш

Таблица 1- Склад труп сортов чернот смородини за ступеней самошпдпост! в залежиост1 в1д гепетичного походжеппя (1989-1992 р.р.)

Групи соргпв I Кшьюсть Генеготше походження

пбрвдв за сорто- 11еигора- Г?-яЫп- Кеигора- Яеипора- Р1еигора- Яеигора-

ступеней зразгав еига киш еиш еитх еит х еит

самогшд- хКя- ИсЛки- ЯзЫл-

ноеп Ьй1сит БЬа ситх ситхРи

ИсКкшЬа иБэилеш

шт. % шт. % шт. % шт. % шт. % шт. % шт. %

Високо- 5 100 0 0 0 0 0 0 0 0 4 80,0 1 20,0

самогандш

Середньо- 26 100 2 7,7 0 0 3 11,5 1 3,8 18 69,2 2 7,7

самошндт

Низько- 3 100 1 33,3 1 33,3 1 33,3 0 0 0 0 0 0

самогопдт

Всього: 34 100 3 8,8 1 2,9 4 11,9 1 2,9 22 64,7 3 8.8

Бюлопя плодоношения.

В середньому за 1989-1993 роки видшено з високою врожайшстю сорта чорно! смородини Чорнобильська (12,3 т/га), Чорний Жемчуг (10,6 т/га), Памяти Вавилова (10,4 т/га), Санюта (10,1 т/га), Велшолепна (9,4 т/га). Бапра (9,2 т/га), Катюша (8,9 т/га), Ттшя (8,8 т/'га), Бен Ломонд (8,5 т/га) вроя-сайтсть яких перевищувала контроль (Мшай Шмирьов) на 2,1-5,9 т/га.

Серед сортгв пор1чки за врожайшстю видигено сорта Роте Шпетлезе (22,7 т/га), Фертсда шрос (21,4 т/га), Джонкер Ван Тете (20Д т/га), Черзона Вшсне (18,9 т/га), Рондом, Станза (17,9 т/га), в пор1вняящ з контролем (Голландська червона) - 8,6 т/га. Серед нових сорт1в чорно! смородини в середньому за 1993-1997 роки за врожайгастю за перш! три роки плодоношения видыено сорти раннього строку достигання - Мр1я (9,5 т/га), Консул (9,0 т/га), Легенда (8,1 т/га), в пор1внянш з контрольним сортом (Санюта) - 7,5 т/га, що перевищувало контроль на 8-26%.

Серед сорт!в середнього строку достигання видшенк Аметист (10.0 т/га), Черешнева (8,0 т/га), Ворскла (7,5 т/га), що перевищуе контроль, (Биюруська солодка) - 6,5 т/га на 34-37%. По культур{ пор!чки видшено сорт раннього строку достигання Альфа (16,0 т/га), шо вище контрольного сорту - Джонкер Ван Тете (12,3 т/га) на 30%. 3 групп сортш шзнього строку достигання видшено сорти Розета (15,2 т/га) та Ролан (14,4 т/га), яга перевищуготь контрольний сорт Рондом (10,8 т/га) на 33,4%.

&

СОРТИ:

1 -Бшар

2 - Оджебш

3 —Птамя

4 - Бен Иевгс, Орлова

5 -Биоруська солодка, Катюша, Бек Ломонд

6 -Па'мят! Вавшова, Чорноб5'.лъ-ська, Загадка, Добра

7 -Бапра, М'.кай Шкирьов, С1янеп,ь Голубки

8 ~Фертод!-1, Велшолелка, Созвездие

9 —Детскоссльсьха

10 - Чорний Жемчуг

Д - зучИ Шкий'па е - К. еигораеит У - 3 уч, И. и55ипеГ1515 СХС~ К. еигораеит х К. БШпсит ЕДС- Я еигораеит х П. гШпсит х К. ШкизЬа

Рис. 1 - Одшка 1лвидколлдаоет) сорэтв чорно; скородини за юльк1сгю бруньок з генеративнимп органами на одкор^них лрикорс-невих пагонах.

ЯК1СТБ ЯПД

Б]стм1чний склад япд.

Високий вм!ст аскорбшово! кислоти мають сортк-нащадки европейського, сиб^рського гпдвид1в 1 смородини дикуил, а також европейського, сиб!рського п1двид1в 1 смородини усуршсько! (178,7-186,7 мг/100г), Катерина (225,9 мг/100г), Зелена Димка, Созвезд!е (194,3-212,4 мг/Ю0г). Низький вмшт аскорбшово! кислоти мають сорти-нащадки сиб!рського тдвиду (139,1 мг/100г).

У сорт1в пор1чки за високим вмктом аскорбшово! кислоти видшено сорти Джонкер Ван Тете, Рондом, Розетта, Роте Шпетлезе, Червона Вжсне, Ред Лейк (83,0-95,4 мг/100г}.

По вмкту цукру вид1лено сорти чорно) смородини Санюта, Катерина, БЬюруська солодка, Клусошвська, Фертод! - (6,0-6,7%), пор^чки - Розетта, Ролан, Тамбовська рання, Голландська рожева (5,8-6,7%). Вмкт сухих розчинних речовин у бЬчъшопт сорт1в чорно! смородини стновить 11,714,2%, у пор!чки - 9,2-11,2%.

ПРИДАТШСТЬ СОРТ1В Ч0РН01 СМОРОДИН!! т ПОР1ЧКИ ДО ДОВГОТРИВАЛОГО ЗБЕР1ГАННЯ ЯГ1Д В ХОЛОДИЛЬНИКАХ I ЗАМОРОЖУВАННЯ

Збер)'гання.

Добру лежгость мають сорти Катюша, Чорний Жемчуг, Загадка, Бен Ломонд, Бен Невю. Вихщ товарно! гтродукцп на 21 день збертання становить 94,5-97,9% при доброму зберкант в ягодах аскорбшово! кислота.

Серед сортов пор1чки добре збер^гаються я год и сорт1в Рондом, Задунайська, Голландська червона, Червона Вжсне, Станза. При збережент 30 дн!в вихгд товарно! продукцп становить 93,3-96,670. Високу лежюсть мае сорт Роте Шпетлезе, вихщ товарно! продукцп у якого становить 94,1% п!сля 46 дтв зберкання.

Заморожування.

Для бшьш повного забезпечення населения свежими ягодами смородини протягом всього року постае необхздшсть збереження !х в замороженому виглядь

Високу стабшьшсть бюх!м1чних показнигав в проце« заморожування 1 по<упдуючого зберЬання та високий вих!д ягасно! товарно! продукци мають сорти чорно! смородини: Катюша, Сю!та Кшвська, Чорний Жемчуг, Загадка, Славута, Мшай Шмирьов, пор1чки: Станза, Натал1, Червона Вжсне, Роте Шпетлезе, Смольяшвська, Замок Хаутона, Рання солодка. При цьому через 6 мгёящв теля заморожування вмют бюлопчно-активних речовин в розморожешй продукщ! становив по вщношенню до свежих япд в!д 54 до 97% (у чорно! смородини) ! 65-95% у пор1чки, а вм1ст розчинного пектину зошыиуетьея.

ЗИМОСТТЙШСТЬ I СТТЙКГСТЬ СОРТ1В ЧОРНО!

СМОРОДИНИ I ПОР1ЧКР1 ДО ВЕСНЯНИХ ПРИМОРОЗК1В

Протягом року найб^льшу шкоду чортй смородин! ! пор1чцз в Зах!дному регюш Укра1ни наносять: п!зно - весняш приморозки, в зимовий перюд - низьш температуря в ноеднант з частими вщлигами.

Оцшка вегетативних ! вегетативно-генеративних оргатв показала, що б!лышсть сорт!в чорно! смородини ! пор^чки мали високу зимос-пйгасть.

Чорна смородина раноквхтуюча культура, тому для не! небезпека пошкоджень приморозками в час цвтння особливо велика. В 1990 рощ приморозки спостертались протягом всього перюду бутошзацп ! цвтння чорно! смородини I пор!чки. В фазу висування бутотв винчено приморозки вед -0,7°С до -4,5°С (5 дтв), тзтше в перюд цвтння приморозки були вщ -0,2°С до -6,1°С (6 дшв). Тага- екстримальт умови

Таблица 2- Господарсько-цшщ озчаг.п иових 1 псрспсктивпих сортш чорпоУ смородипи

Сорт Урожай- % до Маса яголи, г Вм1ст аскор- Польова стшгасть, бал Дегусга-

1исть,т/га кшфогао середня макси- бшово! кислота, борошии- септо- агт ¡ча- цшна

мальна. мг па 100 г слароса рюз ста ¡ржа ощ'нгса,бал

Посадка 1987 р. — 3 х 0,75 м (середня за 1989-1993 рр.)

Ранги

Чорнобильсыса 12,3 192 1,1 2,1 133,3 0 0,1 ОД 4,5

Фертодь1 7,8 122 0,9 1,7 159,9 2 3,9

СЛянець Голубки 6,3 98,2 1,0 1,8 160,1 1 2 ОД 4,1

Середги

Мшай Шмирьов (к) С,4 100 0,9 1,0 204,4 4 0,1 ОД 3,5

Чорпий жемчуг 10,6 166 1,2 2,5 158,6 ОД 1 4,2

Пам'я'п Вавилова 10,4 168 1,0 1,6 163,3 0,5 0 0 4,1

Бшорусыса солодка 9,9 155 1,2 2,1 257,5 2 4 1 4,5

Велжолспна 9,1 142 0,9 . 1,8 165,1 0 0 2 4,5

Сгогга Кишська 9,2 144 1Д 2,4 144,6 ОД 0 0 4,0

Катюша 8,9 139 0,9 1,8 154,7 1 0 0 4,3

Загадка 8,8 137 1,3 2,5 150,2 0 2 4 4,3

Бшар 8,0 125 1,0 1,6 187,4 0 2 2 4,0

Шзш

Тп-ашя 8,8 137 1,1 1,9 163,1 0 2 ОД 4,1

Бен Ломонд 8,5 133 1,1 1,9 201,9 1 3 4 3.7

Посадка 1993 р. — 3 х 0,8 м (середнс за 1995-1997 рр.)

Рати

Сашота (к) 7,5' 100 1,0 1,6 191,0 0,1 0 0 4,0

Мр1я 9,5 126 1,7 3,2 249,9 0 4 0 4,0

Консул 9,0 120 1,7 2,8 248,4 0 4 0 4,0

Легенда 8,1 108 1,2 2,0 273,5 0 1 од 4,2

2ередш

Бшорусыса солодка (к) 6,5 100 0,9 1,2 325,4 2 4 1 4,5

Аметист 10,0 153 1,0 1,5 286,5 0 ОД 0 4,5

Черешнева 8,0 123 1,7 3,0 260,6 0 0,1 0 4,0

Шзш

Беп Альдер 8,9 137 1,2 1,6 228,0 0 2 2 4,0

Беи Тлррцн 8,7 134 1,0 1,8 202,0 0 3 2 4,0

нанесли велику шкоду майже BciM сортам. Шдмерзання бутотв у еорт1в чорно! смородини становило 9%, у copriB nopinim - 20%, KBiTOK -50% у nopi4KH i 81% - у чорно! смородини. Сорт Джет, як тзнокв!туючий, мав пошкодження kbitok приморозками до 98%. Кв!тки пор!чки б!льш стШш до весняних приморозшв в пор!внянн! з кв^ками чорно! смородини.

Встановлено, що бутони ! кв1тки чорно! смородини без значних пошкоджень виносять штучне приморожування до -2°С, а при -5°С майже Bci кв!тки гинуть. Диферекцшована температура для бутон1в i кв!ток лежить м!ж -3°С i -4°С, причому кв!тки пошкоджуються сильшше бутотв.

Генеративн! органи пор!чки б!льш стшш шж в чорно! смородини. Шдвищену стшгасть до приморозгав мають сорти чорно! смородини: Бшар, Великолепна, Скита Ктвська, Т!тан!я, Оджеб!н, Санюта, Чорний Жемчуг, Пам'ят1 Вавигова та сорти пор^чки: Рондом, Нова Червона, Натал1, Фертод1 nipoc, Голландська червона, Роте Шпетлезе.

СТ1ЙК1СТЬ COPTIB Ч0РН01 СМОРОДИНИ I ПОР1ЧКИ ДО ГРИБНИХ ХВОРОБ ТА БРУНЬКОВОГО КЛНДА

У результат! проведених досл!джень дано оц!нку стШкост! 340 сортозразкам чорно! смородини та 111 сортозразкам пор!Чки на уражуван!сть американською борошнистою росою, септор!озом, антракнозом та стовпчастою !ржею.

Оцшка CTifiKQCTi сорт!в до борошнисто! роси.

Високий ступшь erifiKOCTi до борошнисто!' роси (0-0,5 бала) мають гибридт нащадки европейського п!двиду з сиб1рським i смородиною дикушею (Оянець Голубки, Baripa, Консул, Мр1я, Легенда, Вел!колепна, Диковинка, Скита Ки!вська, Чернеча, Чорнобильська, Лштяй, Аметист та imin); пбридн! нащадки твтчно-скандинавського екотипу (Каянш Муста, Ершиста, Лепаан Муста, Оджеб!н, Астром); пбридн! нащадки европейського гадвиду з сиб!рським i смородиною усур!йською (Тгташя, Бен Альдер, Бен Ломонд, TpiTOH, Бен Сарек, Блек Даун) та iHmi. Високу стшгасть до борошнисто! роси мае сорт Молшг Джет - нащадок в!д смородини придв1тшжово1 та сорт Черешнева - нащадок ввд смородини черешчато!. У сор-пв поргчки ураження борошнистою росою було незначне (0,02-0,8 бала) за виключенням сортов Ред Лейк, Щедра, Варшевича, Консервна, Голландська рожева,ураження яких становило 1,4 - 2,4 бала.

Стшгасть сорт1в пор!чки до антракнозу.

Серед сорлв nopi4KH високий ступшь сэтйкоет! до антракнозу (0,1-0,5 бала) вгдмгчено у сорт!в Фертод! nipoc, Смольяншпвська, Розетта, Ролан.

Таблиц« 3- Господарсъко-цпип озпаки иових i перспектишшх copTin nopiMoic

Урожай- % до Маса ягоди, г Bmi'ct acKop6i- Доижи- К-сть Урожаи ю Дауста-

Сорт исть, т/га контролю середня макси- noBo'i кислота, иа тро- япд в airipaiflD- Н)йт oujn

мальна мг/100 г на, см гронцлт. зсм,бол 1«, бал.

Посадка: оешь 1987 р. , схема 3 х 0,75 (середпе за 1989-1993 р.)

I'anni

Джошсер Ван Тете 20,1 234 0,7 1,3 95,4 6,2 15 1 ■ 4,5

Червона BiKciie 18,9 220 0,6 0,9 88,3 6,6' 19 1 4,2

Середш 1

Ненаглядна 14,8 173 0,5 0,9 74,6 5,3 14 1 3,9

Натал! 12,7 148 0,5 1,0 74,5 6,0 12 0,1 4,0

СмольяггШ/вська 11,5 134 0,6 U 57,2 6,0 16 0 3,9

ffi3Ili

Голландська червона (к) 8,6 100 0,5 0,9 47,1 7,9 18 0,1 3,6

Фертод1 nipoe 21,4 249 0,5 1,0 80,1 8,5 18 0 3,9

Станза 17,9 208 0,7 1,0 67,8 6,1 16 0 4,3

Рондом 17,3 202 0,5 0,9 85,7 6,8 21 0,5 3,9

Бланка 15,2 176 0,5 0,9 50,3 10,0 24 1 3,8

Зверх ni3iii

Роте Шпетлезе 22,7 264 0,6 0,8 85,5 9,2 24 0

Посадка: оешь 1993 р., схема 3 х 0,8 м (середпе за 1995-1997 ро.)

Paimi

Длюнкер Ван Тегс (к) 12,3 100 0,6 0,9 100,1 8,2 17 1 4,3

Альфа 16,0 • 130 0,6 1,0 101,5 10,2 18 0 4,2

Середпi

Рондом (к) 10,8 100 0,5 0,7 98,1 8,5 18 0,5 3,8

Buia Потапенко 13,5 125 0,5 0,9 71,0 8,0 14 1 4,0

Уральський cyBeiiip 12,8 118 0,4 0,6. Шзш 103,0 6,5 16 0 4,0

Розетта 15,2 140 0,6 0,8 82,7 10,7 23 0,1 4,0

Ролан 14,4 133 0,5 0,7 88.4 8,6 21 0 4,0 ..,

Практично стойкими е сорти Роте Шпетлезе, Рондом. Альфа. Високу стшгасть до антракнозу (0.1-0,6 бала) мають сорти пор1чки - нащадки смородини багатоквтсово!, високо! та Варшевича. Стшга сорти 1 види пор1чки рекомендуеться використовувати в селекцп на цю ознаку.

Стшгасть сортов до брунькового клвда.

Бруньковий клпц с найб!льш небезпечним шшдником чорно! смородини I пор1Чки. Шдвшцена стшгасть характерна для деяких сортав-нащадюв сиб!рського пiдвидy та европейського з сиб!рським тдвидом (Нарядна, Шахалевська, Бшар, Северянка, Самошпдна), а також у сорту Черешнева (нащадок смородини черешчато!) та Аметист. Серед сорив пор!чки бъчьш стойкими до брунькового клш1а е деяга сорти, одержан! з участю смородини червоно! 1 звичайно! (Нова Червона, Замок Хаутона), а також багатокв5тково5 (Роте Шпетлезе).

оц1нка сорт1в чорно! смородини 1 пор1чки на придатшсть до комбайнового збирання врожаю

При оцщщ сортов за л1м1тованими ознаками нами вивчено сорти чорно! смородини 1 пор!чки на придатшсть до комбайнового збирання врожаю.

Бшышсть сортов, що вивчались, добре достигали 1 легко в!дд1лялися вщ грона. Лише сорти чорно! смородини Сршиста, Лштяй, Оянець Голубки 1 пор1чки - Джонкер Ван Тете, Щедра, Тамбовська рання, Рання солодка вщривались В1Д грона при зусилл1 вгдпов1дно 4о-49г та 31-49г 1 практично визнаш непридатними для комбайнового збирання врожаю. По нцльносто ягоди лише сорт чорно! смородини Оянець Голубки 1 пор1чки Ненаглядна не витримували сили роздушування шгарочки зпдно методики.

Показник одночасносто достигання япд найбоьш був виражений у • сортов Загадка, Тпашя, Санюта. Оджебш, Мшай Шмирьов, Велжолепна, Чернеча. Неодночасний строк достигання мають сорти Лштяй, Бапра, Чорнобильська, Лешнградський велетень, Сю!та Кювська. Встановлено, що сорти чорно! смородини Новость Прикарпаття, Лштяй, Добра, Сршиста, Оянець Голубки, Лешнградський велетень, Орлов1я та сорти пор1чки Джонкер Ван Тете, Щедра, Константишвська, Тамбовська рання, Ненаглядна непридатоп для комбайнового збирання врожаю.

3 урахуваням морфолого-бюлопчних показниюв видиених сортов запропоновано конвейер поступления продукцп для комбайнового збирання врожаю.

'Габлиця 4 - Экономична эфсктишнсть ниробшщтка япд чорио! смородипи i поручни _н заложиост! шд сорту, 1095-1997 pp. (посадка: осшь 1993, схема посадки 3 х 0,8 м)

Каштало- Виробпич1 Вро- Варпеть Соб1варт1сть 1ц Чипий Вагюбель- BwipQ'IH Giporc

вкладеп- витрати жай продук. япд, гра. дк0дз1т nbib па а<уш

Сорт ня па на 1га HÎCTb, в реал1з насадишь, EUpO&L шрсщ1ц невдень,

створ. UJHL ravi,

1га на- пасадж., т/га з 1га, 1рн вироб- 1«\сри(йт грв % лвд-ОД pik

садок, грв грв. нича

Ч о р и а с м о р о д и п а

Вьтр^ш« №ОД«(к) 7,400 2177 6,7 5360 32,4 40,4 2654 98,1 5,0 2,8

Сашота (к.) 7,400 2362 7,5 6000 31,3 39,3 3051 103,5 4,5 2,4

Легенда 7,400 2400 8,1 6480 29,8 38,7 3344 106,6 4,0 2,2

Жемчужпа 7,400 2400 8,1 6480 29,8 38,7 3344 106,6 4,0 2,2

Ворскла 7,400 2400 8,1 6480 29,8 38,7 3344 106,6 4,0 2,2

Комфорт 7,400 2480 8,6 6880 28,9 36,8 3715 117,4 4,0 2,0

Бен Альдер 7,400 2480 8,6 6880 28,8 36,8 3715 117,4 4,0 2,0

Чорешпсва 7,400 2540 8,9 7120 28,7 30,7 3858 118,3 3,5 1,9

Консул 7,400 2560 9,0 7200 28,4 36,4 3921 119,6 3,5 1,8

Аметист 7,400 2600 9,3 7440 28,0 36,0 4087 121,9 3,2 1,8

Тп-ашя 7,400 2560 9,0 7200 28,4 36,4 3921 119,6 3,5 1,8

Пор i ч к а

Д>га мзр Bai i Теге (к) 7,400 1827 12,0 6000 15,2 23,2 3212 115,2 3.2 2,3

Рондом (к.) 7,400 1702 11,0 5500 15,5 23,5 2918 113,0 3,0 2,5

Роте Шпетлезе 7,400 2320 19,0 9500 12,2 20,2 5659 147,3 1,6 1,3

Альфа 7,400 2127 16,0 8000 13,3 21,3 4594 134,9 2.0 1,6

Червона Вшсне 7,400 2001 15,0 7500 13,3 21,3 4299 134,3 2,0 1,7

Розетта 7,400 2001 15,0 7500 13,3 21,3 4299 134,3 2,0 1,7

Ролан 7,400 2077 14,0 7000 14,8 22,8 3804 119,0 2,1 1,9

Buia Потапенко 7,400 2077 14,0 7000 14,8 22,8 3804 119,0 2,1 1,9

Станза 7,400 1702 11,0 5580 15,5 23,5 291В 113,0 3,0 2,5

HOBI НАПРЯМКИ У ВИКОРИСТАНН1 КУЛЬТУРИ ЧОРНО! СМОРОДИНИ Чорна смородина мае сильний запах, обумовлений еф1рними маслами, як! видшяються еф1рними залозками розмиценими в бруньках, ягодах i пагонах. У зв'язку з цим в фармацевтичнш i косметичшй промисловост! використовують листки i бруньки. Для ще! мети видшено сорти з великими бруньками, де маса 100 бруньок становить больше 5г. С^янець Голубки - (5,2г), Скпта Ки!вська (5,9г), Бен Ломонд (5,3г), Чорний Жемчуг (5,7г), Чорнобильська (5,5г), Фертод1-1 (5,4г). KpiM бруньок, з метою одержання еф1рних масел, використовують листки чорно! смородини. Найбьльшу KÙibKicTb залозок на 1,6 см2 ллоиу листка мають сорти-нащадки европейського i сиб1рського шдвщув i смородини дикупп -Оянець Голубки, Клусошвська, Катюша, Пам'ягл Вавшова, Катерина, Чорнобильська, Мшай Шмирьов (109,1-167,4. шт).

ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТБ COPTIB ЧОРНО! СМОРОДИНИ 1 ПОРГЧКИ

Економ1Чна оцшка гарантуе виб1р для виробництва тих чи гаших copTÎB. Високими показниками економ1чно! ефективност! вдоначалиея сорти Аметист, Черешнева, Бен Альдер, Консул, Комфорт, Т1ташя, яга забезпечують 117-122% р1вень рентабельное™ в пор!внянш з контролем Бигоруська солодка i Санюта, де р1вень рентабельност1 становить 98-103%; у сорт1в пор1чки Роте Шпетлезе, Альфа, Розетта, Червона Вшсне р1вень рентабельности становить 119-147% в пор1внянш з контролем (Джонкер Ван Тете i Рондом) вцщовщно 113-115%. Чистий прибуток з 1га насаджень чорно! смородини сорту Аметист був вшце контрольного сорту Бшорусъка солодка на 1433 грн., а сортов Бен Альдер i Комфорт - на 1061 та 661 грн.

Чистий прибуток з 1га насаджень сорту Роте Шпетлезе в середньому за nepuii три роки плодоношения в пор1внянн1 з контрольними сортами Рондом i Джонкер Ван Тете був вище на 2447-2741 грн., сорту Альфа - на 1382-1676 грн., copTÎB Червона Вшсне i Розетта - вище контролю В1Дпоб1Дно на 1087-1381 грн.

ВИСНОВКИ

1. За продуктившетю в умовах Захщного Лшоетепу Украши видшеш сорти чорно! смородини: Бьлоруська солодка, Мр1я, Консул, Комфорт, Аметист, Бен Альдер, Бен TippaH, Чорний Жемчуг, Пам'ят! Вавшова, Т!тан!я, Загадка, Катюша, Бен Ломонд, Скита Ки!вська, ВелЬсолепна (8,512,3 т/га), пор1чки: Джонкер Ван Тете, Рондом, Роте Шпетлезе, Червона Вшсне, Ролан, Розетта, Бша Потапенко, Альфа (15,2-22,7 т/га).

2. Видики! групп сортов за ступеней самоплщносп i пдабран! кра сорти-запилювачь При запиленш сортами чорно! смородини Чорш Жемчуг, Бшоруська солодка, Великолепна ефектившсть запилення вин контролдю (вшьне запилення) на 43%, а сортами пор1чки Червона Bikch Джонкер Ван Тете - на 89%. Сорти пор1чки Ненаглядна, Фертод1 nipo Роте Шпетлезе в односортних посадках знижують врожай.

3. Джерелом швидкошпдностi у чорно! смородини е трьохгеном: сорти, а також похщш смородини дикушу яю формують в середньому у 1м пагона замвдення 72-92% генеративних бруньок.

4. Вггамшна цшшеть листов пор1чки в весняно-лггшй перюд в 5-6 ра вище япд, а листкгв чорно! смородини - в 1,7 раз. Як лшувальнс проф'шактичний в!тамщний 3aci6 рекомендуеться використовувати листк пор1чки, як! бшьш багат1 аскорбшовою кислотою (518 мг на 100г), m листки i ягоди чорно! смородини (в1дпов1дно в 1,4 i 2,4 рази), виявлен середня кореляцшна залежшеть (ч=0,35) вм^сту аскорбшово! кислоти листках i ягодах пор1чки.

5. Зберггання ягщ чорно! смородини i пор1чки в холодильниках пр +1-+3°С дозволяе продовжити перюд споживання ягщ в св!жому вигля/ до 21 дня у чорно! смородини: Тггашя, Загадка, Бен Ломонд, Бшоруськ солодка, Катюша та iiimi, i бшыие 30 дшв у пор!чки: Червона ВЬссне Станза, Рондом, Голландська червона та iHuii, при виход1 товарно продукци 90-98%. Сорт Роте Шпетлезе sôepirae вихщ товарно! продукц: 94% при збер1ганн1 до 46 дшв.

6. Видалеш сорти чорно! смородини i пор1чки придатн! дл; заморожування, що дозволяе продовжувати !х збереження (npi температур! -18-20иС) до 6-9 м1сяц1В i гарантуе зберпання бшлопчно активних речовин - 54-97% у чорно! смородини i 65-95% - у-пор1чки.

7. Бутони i кв1тки чорно! смородини i пор'шки без значниз пошкоджень виносять штучне приморожування до -2°С, а при -5°С майж< bci гинуть. Диференцшна температура для бутошв i kbïtok лежить маж

i -4°С, при цьому квхтки пошкоджуються сильшше бутонов. Стади розвитку бутон!в впливае на ступшь пошкодження хх низькиш температурами , Гекеративш органи пормки бшьш стшкц Н1Ж чорно: смородини.

8. Високу стШккяъ до основних хвороб мають сорти чорно! смородини Сю!та Ки!вська, Велшолепна, Бен Альдер, Бшар, Тггашя, Аметист, Черешнева, у пор!чки: Альфа, Розетта, Фертод1 nipoc, Роте Шпетлезе, Рондом, Голландська червона.

9. Високу стшкшть до брунькового клнца мають сорти чорно! смородини: Нарядна, Шахалевська, Бшар, Черешнева, Аметист а також сорти nopi4Kn Нова червона, Замок Хаутона.

10. В умовах Захздного ¿Псостепу Украши для комбагшового збирання врожаю чорно! смородини 1 пор1чкм видшеш сорта, яга вщповщають вимогам модел} сорту за л1м!туючими 1 нел!м!туючими ознаками.

11. Для р1вном1рного завантаження ягодозбирального комбайна реко-мендуеться закладка насаджень чорно! смородини сортами раннього (Жемчужна, Фертод!-1, Чорнобильська), середнього (Сю!та Ки1вська, Загадка, Аметист, Катюша, Пам'ят1 Вав1лова, Санюта, Вел!колспна, Б1ло-руська солодка, Чорний жемчуг), шзнього строгав достигання (Титашя, Бен Ломонд, Бен Альдер, Бен Т!рран), що дае можливють прсдовжити перюд комбайнового збирання врожаю до 20-30 дтв. Для насаджень пор!чки рекомендуються сорти раннього (Червона Вйссне, Альфа), середнього (На-тал1), середньо-шзнього (Голандська червона, Станза), шзнього (Розетта, Ролан, Рондом) та надтзнього строгав достигання (Роте Шпетлезе), що дасть можливють продовжити перюд комбайнового збирання врожаю до 3040 дшв.

12. 3 метою одержання еф1рних масел у чорно! смородини можна використовувати листки ! бруньки. Видшен! найбшьш придатн! для ще! мети сорти.

13. Рекомендувати для використання в селекш! сорти-носп господарськи д!нних ознак у чорно! смородини: на крупношпдшсть -Чорний жемчуг, Лштяй, Оянець Голубки, Мрхя, Консул; на швндкошпдшсть - Чорний жемчуг, Сакюта, Сю!та Ки!вська, Аметист: на одночастсть достигання - Загадка, Т1ташя, Вел!колепна; на високий вмют в ягодах аскорб1ново! кислота - Биюруська солодка, Славута; на ст!йк!сть генера 'тивних оргашв до весняних приморозгав - Бшар, Велжолепна, Тлтагая, Санюта, Сю!та Ки!вська; на ст1йгасть до борошнисто! роси -Черешнева, Бшар, Сю!та Ки!вська, Аметист, Полтава-800, Т!ташя; на спйгасть до брунькового клща - Шахалевська, Бшар, Нарядна. У сорив пор^чки: на довге ! багатокв!ткове гроно - Червона Вжсне, Роте Шпетлезе, Розетта; на крупношпдшсть - В!ксне, Джонкер Ван Тете, Задунайська, Мшесота; на стшгасть генеративних оргашв до весияних приморозгав -Голландська червона, Рондом, Нова червона, Роте Шпетлезе, Натали на стшгасть до антракнозу - Роте Шпетлезе, Рондом, Станза, Фертод! трос.

14.Вирощування сорив чорно! смородини Аметист, Бен Альдер, Черешнева, Консул, Комфорт, Тггашя забезпечуе р!вень рентабельност! 117-122% в пор]внянш з контролем (Биюруська солодка, Сашота) - 98-103%; сорив пор!чки Роте Шпетлезе, Альфа, Розетта, Червона Вжсне - 119-147% в пор!внянш з контролем (Джонкер Ван Тете ! Рондом) в)дпов1Д1ю 113-115%

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛШОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11

1. ШЕСТОПАЛ-КРЕСЕЛЮК Г.С., ШЕСТОПАЛ З.А. Стшюсть со} чорно! смородини i nopinoK до смородинового брунькового щпщ; махровост!. // 36. наук, темат. М1ЖВ1Д. Са/ивництво.-К."Урожай", 1993.-I 42.-C.71-72. (Проведено облж ураження copTiB в польових умовах).

2. КРЕСЕЛЮК Г.С. Биологические особенности формирования уро* сортов красной смородины в условиях Западной Лесостепи УС Состояние и перспективы развития ягодоводства в СССР. //Сб. научь трудов, вып.55.-Мичуринск,1990-с.115-117.

3. ШЕСТОПАЛ З.А., ШЕСТОПАЛ Г.С. Яку смородину хочемо мг //Сад.-1994.-№7.-с.10. (Проведет польов1 i лабораторт дослщження).

4. ШЕСТОПАЛ С.Я., ШЕСТОПАЛ Г.С. Основт напрямки промислов вирощування чорно! смородини i поргчки в Захдаюму perioni Украши Мгжв. тем. наук. зб. "Сад1вництво" - К. "Аграрна наука", 1998-вип. 4' (Проведено лабораторт та польов! анал1зи).

5. ШЕСТОПАЛ Г.С. Сорти чорно! смородини штенсивного типу р промислових технологш// М!жв. тем. наук. зб. "Сад1вництво" - К. "Аграр наука", 1998-вип. 47.-е

6. ШЕСТОПАЛ Г.С. Використання евгтового генофонду в селек чорно! смородини на стшюсть проти грибкових хвороб// М^жв. тем. на; зб. "Сад!вництво''' - К. "Аграрна наука", 1998-вип. 46.-е. 52-53.

7. КРЕСЕЛЮК Г.С., ШЕСТОПАЛ З.А. К проблеме этиолог распространения столбчатой ржавчины черной и краен смородины.//Проблемы интенсификации современного садоводства. Тези-докладов обл.науч. конференции молодых ученых.-Мичуринск,1990.-c.55-; (Проведено доелщження по культур! пор1чки).

8. ШЕСТОПАЛ З.А., "КРЕСЕЛЮК Г.С. Антракноз смородины крыжовника и устойчивость сортов к болезни.//Товарное ягодоводсте организация, технологии, сортимент. Тезисы науч.-произв.конфе{ Бердск,1990.-с.96-97. (Проведено облж ураження сорт1в в польових умовая

9. ШЕСТОПАЛ Г.С. Селекция черной смородины для промышленш культуры в Западной Лесостепи Украины. //Современные проблем плодоводства. Тез. докл.науч.конф.поевящонной 70-летию Белорускогонау* исел .ин-та плодоводства.-Самохваловичи, 1995.-е. 191-192.

10. ШЕСТОПАЛ З.А, ШЕСТОПАЛ Г.С. Збереження генофонду покращення сортименту япдних культур в Укра!т.//Тези доп. наув прак.конф. присв.25-р!ччю вщ дня утв.Краснокутеько! дослщно! стань сад!вництва.-1993.-с.27-28. (Виконана робота но культур! пор1чки).

11. ШЕСТОПАЛ Г.С. Новий на прямо к: господарського використана культури чорно! смородини.// Тези доп. наук. прак. конф. приев. 25-pi44 в!д дня утв.Краснокутеько! дослано! станцп сад;'вництва.-1993- с.131-132.

12. ШЕСТОПАЛ Г.С. Самогапдшсть та шдб!р запилювачхв дл перспективних сортов чорно! смородини та пор\чок.//Сучасга проблеми

перспективи розвитку сад1вництва. Тези доп. наук, виробн. конф. приев 25-р!ччю Подшьсько! досл!дно! станцп еад1вництза.-Вшниця,1994.-с.63-64.

13. ШЕСТОПАЛ С.Я., ШЕСТОПАЛ З.А., КРЕСЕЛЮК Г. С., КОСЯНЧУК М.И. Новые и перспективные сорта ягодных культур для условий Львовской области.// Информационный листок №781-89,-КиевД989.-4 с.

14. КАНГИНА И.Б., ШЕСТОПАЛ Г.С., БИДНЫК А.Я. Сорта черной смородины для быстрого замораживания.// Информационный листок №156-97.-Киев,1997.-4с. (Побрано сортимент 1 заготовлено зразки).

15. ШЕСТОПАЛ С.Я., ШЕСТОПАЛ Г.С. Придатшсть сорта чорно! смородини 1 пор!чки до комбайнового збирання врожаю.// Тези доп. наук, прак. конф. приев. 25-р1ЧЧЮ в)д дня утв.Краснокутсько! досладпо! станцп сад1вництва.-1993.- с.55-56. (Виконано лабораторш дослщження).

16. ШЕСТОПАЛ С.Я., ШЕСТОПАЛ Г.С. Технолопчш властивоеи сорпв смородини.// 1нтенсивт технологи Наддншрянщини та Передкарпаття Украши. Тези доп. наук, практ. конф. приев. 30-р1ччю Придшстровсько! дослщно! станцп сад!вництва.-Чершвц!,1995.-с.201-203. (Проведено лабораторш анал!зи).

АНОТАЦ1Я

Шестопал Г.С. Господарсько-бюлопчт особливосэт 1 селекщйна цшшеть сорив чорно! смородини I пор1чки в умовах Захщного Люостепу Украши. -Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступення кандидата сшьськогосподарських наук за спец]альшстю 06.01.07- плодгвництво. -Нацюнальний аграрний университет. Кшв, 1998.

Викладеш результата дослщжень по вивченю господарсько-бюлопчних ознак чорно! смородини I пор!чки в умовах Зах!дного Лкостепу Украши. Видшен! найбъчьш швидкошпдш, високопродуктивт сорти р1зних строюв достигання з високим р1внем стшкост! проти грибкових хвороб, весняних приморозгав, придатних до заморожування ялд та збер!гання в св!жому вигляд! в холодильниках. Видает сорти чорно! смородини ! пор!чки придатт для штенсивних технологи! 3 урахуванням строку дозр^вання япд видглених сортов створено сортовий конвеер, що дае можлившть значно продовжити роботу комбайна ! пщвищити ефектившеть його використання на протяз] ягодозбирального сезону. Видшеш найбшьш придатт сорти для використання еф1рних масел у чорно! смородини та визначено висока в!там!пна цшшеть листкгв пор^чок.

Ключов! слова: чорна смородина, пор1чки, сорт, вид, стшгасть, врожайшеть, зимостшкють, конвейер.

ШЕСТОПАЛ Г.С. Хозяйственно-биологические особености и селекц: онная ценность сортов черной и красной смородины в условиях Запад» Лесостепи Украины,- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандида-сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07- плодоводствс Национальный аграрный университет,- Киев, 1998.

Выделенные сорта черной смородины пригодны для получения масс и выявленая высокая витаминная ценность листьев красной смородины.

Изложены результаты исследований по изучению хозяйствен» биологических особенностей черной и красной смородины в услови* Западной Лесостепи Украины. Выделены наиболее скороплодны высокопродуктивные сорта разных сроков созревания с высоким уровне устойчивости против грибковых болезней, весенних заморозков, пригодны к замораживанию ягод и хранению в свежем виде в холодильника Выделены сорта черной и красной смородины, пригодные для интенсивны технологий. С учетом строков созревания ягод выделеных сорто; подобрано сортовой конвейер, что даст возможность значительно продлит ра!боту комбайна и повысить эфективность его использования н протяжении ягодоуборочного сезона.

Основные результаты работы нашли применение в производстве.

Ключевые слова: черная и красная смородина, сорт, устойчивосп зимостойкость, урожайность, конвейер, селекция, вид.

Shestopal G. S. Farm biological peculiarities and selection value of re< and black current cultivars in the conditions of Western Ukraine Lisosteppe Manuscript.

The thesis is submitted for the scientific degree of the candidate о agricultural sciences, speciality 06.01.07 fruit growing - National Agrariai University, Kyiv, 1998.

The paper presents the earliest maturing highly-productive cultivar / sorts/ with different terms of ripening, high ecological resistance to fungu diseases and spring frosts and are favourable for freezing and storing in ; natural form in refrigerators.

As a result of growing /breeding/ the most favourable cultivars art determined for combine harvesting.

It should be noted that new cultivars /sorts/ of red and black current: for getting essential oils are created and high vitamine value of red curren' leaves is determined.

The main results of the paper are introduced into the production.

Key words : red and black currants, cultivar, sort, frost resistance steadiness /stability/, harvest , conveyor, selection.