Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Гнили моркови в период хранения и устойчивость к ним районированных и перспективных сортов в условиях Правобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Гнили моркови в период хранения и устойчивость к ним районированных и перспективных сортов в условиях Правобережной Лесостепи Украины"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

-.....

'СА'Еі

* ІЗ ^ ■"1

БОРОДАЙ . V

Віра Віталіївна $&і>Ае-С>ай

УДК 632.4:635.13.004.4(477.4)

ГНШП МОРКВИ В ПЕРІОД ЗБЕРІГАННЯ ТА СТІЙКІСТЬ ДО НИХ РАЙОНОВАНИХ І ПЕРСПЕКТИВНИХ СОРТІВ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11— фітопатологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ—2000

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінет Міністрів України

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

заслужений дам науки і техніки України, академік УААН, доктор біологічних наук, професо] Кирик Микола Миколайович,

Національний аграрний університет, завідувач кафедри фітопатології

доктор біологічних наук, професор .

Жданова Нелиі Миколаївна,

Інсттут мікробіології та вірусології їм. Д .{(.Заболотного НАН України, зав. від ділом фізіології та систематики мікроміцетів

кандидат біологічних наук Парфенюк Алла Іванівна,

Інсттут захисту рослин УААН,

провідний науковий співробітник лабораторії

імунітету сільськогосподарських рослин до хвороб

Провідна установа Уманська сільськогосподарська академія Міністерстві аграрної політики України, кафедра захисту рослин, м.Умань

Захист відбудеться и ___________

спеціалізованої вченої ради

і 26.004.0

2000 р. о 10 годині на засіданні

26.004.02 в Національному аграрном} університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул.Героїв Оборони, 15, навч. корпЗйЗ, ауд_№65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул.Героїв Оборони, 11, навч. корп.№10.

/ч

Автореферат розісланий .

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

7---------

,2000 р.

Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Морква, завдяки високій та стійкій урожайності, мінним харчовим якостям та вмісту біологічно активних речовин, є однією з ювних овочевих культур і користується заслуженим попитом у населення. Але ірічно, особливо у весняний період, відчувається її дефіцит. Незважаючи на Рішення виробництва і заготівлі моркви останніми роками, втрати її в період ;рігаііня залишаються високими (30-35%). Цей факт пояснюється рядом причин: їькою якістю коренеплодів при заготівлі (25-30% нестандартних), великою ькістю введених до реєстру сприйнятливих до хвороб сортів, значним акційним навантаженням тари і приміщень овочевих сховищ тощо. У загальній лі втрат коренеплодів моркви до 80% приходиться на частку хвороб.

У спеціальній літературі мало висвітлені питання етіології та патогенезу гнилей )енешюдів моркви, екології їх збудників. Недостатньо вивчена стійкість сортів до >роб та заходи, що обмежують їх розвиток під час зберігання коренеплодів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження )водили згідно з тематичним планом кафедри фітопатології Національного іарного університету (тема: “Екологічні властивості найбільш поширених роміцетів у агроценозах, їх роль в етіології та патогенезі хвороб рослин”, номер >жавної реєстрації —110/31).

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи було науково обгрунтувати яхи та методи зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання, зедбачалося вивчення наступних питань: поширення та шкідливість гнилей моркви;

особливості біології збудників хвороб та вплив екологічних факторів на їх розвиток;

стійкість до хвороб районованих і перспективних сортів, фізіолого-біохімічні зміни в коренеплодах моркви в період зберігання різних за стійкістю сортів; біологічне обгрунтування заходів щодо обмеження розвитку збудників білої, сірої, чорної та бурої гнилей.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, ідо в умовах івобережного Лісостепу України найпоширенішими мікроміцетами на енеплодах моркви в період зберігання є Sclerotinia sclerotiorum de Вагу, Botrytis :rea Pers., Altemaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. — збудники білої, >ї, чорної та бурої гнилей відповідно. В умовах стаціонарних овочевих сховищ и викликають загнивання у весняний період 49,1-74,4% коренеплодів, у яких івняно із здоровими на 40,6-49,6% зменшується маса, в 1,6-2 рази знижується JT загальних сухих речовин, у 2,9-5,5 раза ■— загального цукру, в 1,5-4,9 раза — отину. Розроблено нормативні коефіцієнти для визначення фактичної втрати и в різних частинах коренеплоду.

Вивчено особливості біології збудників білої, сірої, чорної та бурої гнилей, ив екологічних факторів на їх розвиток, антагоністичні відносини при сумісному ощуванні in vitro. Відмічено високу життєздатність патогенів. Встановлено имальні температури, поживні середовища та їх кислотність для розвитку lerotiorum, B.cinerea, A.radicina і P.rostrupii.

Поряд із звичайним інтеркалярвим (тяжистим) типом утворення склер< S.sclerotiorura вперше виявлено термінальний тип (на кінцях гіф). Доведено, одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби.

Вивчено стійкість районованих і перспективних сортів моркви до гнил< період зберігання. Встановлено, що більшість занесених до реєстру сортів рсх України сприйнятливі до хвороб. Досліджена стійкість коренеплодів залежно в анагомо-морфологічних ознак (R=0,77; R2=0,59) та фізіолого-біохімй

властивостей (R=0,96; R2=0,92).

Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів цієї культ з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у пе зберігання.

На основі результатів вивчення біологічних особливостей збудників гш моркви обгрунтовано заходи, які обмежують їх розвиток під час зберіп коренеплодів.

Встановлено, що зниженню інтенсивності розвитку гнилей мато1; коренеплодів сприяє обробка їх антисептиками (амбізоль 1C, баррісідал, дез саніфект 128) і фунгіцидами ( фундазол, еупарен, імпакт, мітос, топсин М), с< яких найефективнішим виявився дезокс (0,5%).

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження шкідлив гнилей і вивчення екології їх збудників мають важливе значення при розрі заходів щодо обмеження розвитку хвороб під час зберігання моркви та створ штучного інфекційного фону в селекційному процесі.

Застосування розроблених нами нормативних коефіцієнтів втрати маси в різ частинах коренеплоду дозволяє більш вірогідно визначати стан зберігання морга використання методики оцінки конкурентоспроможності її сортів дає можлив виявити кращі з них за сукупністю господарсько-ботанічних і товарознавчих озн;

Результати досліджень стійкості сортів моркви до хвороб пере, Державному центру сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин Держа) комісії України по сортовипробуванню та охороні сортів рослин, Інспек облдержсортомєрежі по Київській області. Вони використані ними при внесенн реєстру сортів рослин України.

Найбільш ефективні антисептики та фунгіциди впроваджені у виробницп акціонерному товаристві “Декс” м.Вишгорода при зберіганні маточ коренеплодів моркви.

Особистий внесок здобувана. Робота є самостійним дослідженням здобув; яким проведено експерименти та аналіз отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладен обговорені на наукових конференціях професорсько-викладацького скл Київського державного торговельно-економічного університету (науково-практи конференція, Київ, 1995 p.; міжнародна науково-практична конференція “Науко прикладні проблеми товарознавства в ринкових умовах”, Київ, 1996 р.) Національного аграрного університету (ювілейна наукова конференція, присвяч 100-річчю НАУ, Київ, 1999 р.)

з

Публікації. Основний зміст роботи відображено у шести опублікованих совнх працях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із загальної іктеристшси роботи, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку зристаної літератури і додатків. Вона викладена на 163 сторінках гинописного тексту, містить 38 таблиць, 18 рисунків, з них 10 фотознімків, 9 ■ітків. Список використаних джерел включає 206 найменувань, у тому числі 38 ємних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Огляд літератури

На підставі узагальнених джерел літератури висвітлено народногосподарське іення, біологічні особливості та умови вирощування моркви для тривалого гігання, поширення гнилей грибної етіології, описано їх симптоми та стан чення біології збудників, сортові особливості моркви і їх значення в стійкості до зоб та лежкості, заходи захисту моркви від гнилей в період зберігання. В ході тізу наукової літератури показано необхідність проведення досліджень олив ості гнилей під час зберігання моркви, біоекологічних особливостей іників, стійкості до них районованих і перспективних сортів.

2. Матеріали і методи проведення досліджень

Дисертаційна робота виконувалась протягом 1996-1999 рр. на кафедрі шатологіГ Національного аграрного університету, в аналітичній лабораторії жавного центру сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин Державної ісії України по випробуванню та охороні сортів рослин, на дослідному полі во-Святошинської державної сортовипробувальної стапції Київської області, в вах стаціонарних овочевих сховищ міст Києва та Вишгорода.

Об'єктом досліджень були штами грибів, вилучені з уражених коренеплодів кви, та різні за стійкістю сорти.

Поширення та ступінь розвитку гнилей моркви вивчали у виробничих умовах в іод тривалого зберігання коренеплодів у холодильних камерах плодоовочевих за загальноприйнятими у фітопатології методиками. Дослідження проводили в икратній повторності, у кожній з яких аналізували по 50 різних за розміром гнеплодів з тим розрахунком, щоб вони представляли структурний склад партії, зберігалась. Проби брали з різних місць контейнерів згідно з вимогами жавного стандарту 1721-85.

Морфолого-культуральні, біоекологічні та патогенні властивості збудників роб вивчали за методиками, наведеними в роботах М.К.Хохрякова(1984), Дудки, Н.Н.Жданової та ін.(1982). Мікроскопічне фотографування здійснювали з ористанням фотонасадки №коп ЕХ-35 ОХ та мікроскопа №коп.

Імунологічний аналіз сортів та гібридів моркви проводили на природно* штучному інфекційних фонах за методикою державного сортовипробува сільськогосподарських культур(1964) та експрес-методом, розроблеї Є.А.Власовою і Є.І.Федоренко (1990).

Вплив ураження збудниками білої, сірої, чорної гнилей та фомозу на ж коренеплодів, біохімічні зміни при зберіганні різних за стійкістю сортів і гібрі моркви досліджували за методиками, опублікованими в «Методиці державі сортовипробування сільськогосподарських культур / Вид.7: Метода хіміч аналізів сортів та гібридів»(1970). Вміст загальних сухих речовин визначали шля висушування наважки при температурі 102-103°С до постійної маси, розчин сухих речовин - за допомогою рефрактометра (УРЛ-1), цукрів - за Бертраь каротину - колориметричним методом, вітаміну С - титруванням кислот витяжок моркви розчином 2,6-дихлорфеноліндофенолу (відомого титру), загалі кислотності - титруванням у перерахунку на яблучну кислоту, активної кислоти

- за допомогою рН-метра, клітковини - за Геннебергом та Штоманом. Ана проводили на початку, в середині та в кінці зберігання.

Методику визначення конкурентоспроможності сортів та гібридів урахуванням фактора їх стійкості розробляли на основі методик, наведени роботах Б.А.Доспєхова(1979) та В.А.Колтунова(1989).

Фунгітоксичну активність фунгіцидів та антисептиків по відношенню до с і міцелію збудників хвороб, біологічну ефективність їх застосування на маточ коренеплодах моркви визначали за методиками, опублікованими у п| М.М. Голшшша(1982).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методик викладеними в роботах БАДоспєхова (1979), Е.Р.Ермантраута (1998) та ін.

Методичні питання, які не мають загального характеру, наведен відповідних розділах дисертації.

3. Шкідливість гнилей у період зберігання моркви

Результати фітопагологічного обстеження коренеплодів моркви в пе{ зберігання свідчать про широке поширення грибів іЗсІегойта яскгойогит, Вой сіпегеа, АИетагіа гасіісіт і РЬота гоБІгирн — збудників білої, сірої, чорної гнилеі фомозу відповідно. Після тривалого зберігання на овочевих базах у сховища; штучним охолодженням вони викликали загнивання 49,1 - 74,4% коренепло Перше місце в загальній кількості хворих коренеплодів за цим показником займ біла гниль ( 17,7-38,6%), друге - фомоз (8,9-23,7%), третє - сіра гниль(7,4-15,4? останнє - чорна гниль (0,9-9,4%) (рис.1). Розвиток хвороб на всіх базах стано 5,4-8,0%(1бал). Поширення бактеріальних і змішаних гнилей було незначниі відповідно 0-6,3 і 2,0-2,9%.

а ^

а. -

ц

II

,3&

Дніпровський Ленінградський Московський район район райои

ОБша гниль

□ Сіра пшль

□ Ч ар на гннль

□ Фомм

В Бактеріальна гнил*

□ Змішані гнилі

Рис. 1 Ураженість моркви збудниками гнилей теля тривалого зберігання на плодоовочевих базах. м.Києва, % (1998-1999 рр.)

Нами виявлені відміни в інтенсивності розвитку хвороб на різних частинах репеплодів. Так, біла і сіра гнилі більше уражували хвостову частину ренеплоду. В кінці зберіганім кількість останніх з такими симптомами становила >%, тоді як з ураженням інших зон — лише 0,1 -0,7%. Чорна піиль йінтенсивніше розвивалась у зоні головок. Після тривалого зберігання з даною ігиостачною ознакою було 3,5% коренеплодів, у той час коли з ураженням остової частини та шийки відповідно 2,5 і 2,6 %. Фомоз більше розвивався на поеці(2,8%), рідше на шийці (1,1%) й кінчику (0,9%).

Під впливом збудників хвороб різко зростали втрати продукції. У хворих репеплодів стосовно до здорових знижувалась на 40,6-49,6% маса (г= -0,95). Гнилі звивались на різних частинах коренеплоду неоднаково. Найбільші відносні втрати си коренеплодів моркви ми спостерігали у корковій частіші ( на 9,5% більше від рцевини) і в зоні кінчика (58,3% проти 27,5 і 37,6% в зоні головки та шийки), ггання частина кореня характеризувалась також найменшою міцністю тканин (25 см" порівняно з 33 і 35 кг/см" решти), що в свою чергу призводить до втрати ійкості до хвороб при зберіганні (14% коренеплодів з ураженим кінчиком проти 5 9% з ураженням в інших зонах).

На основі наших досліджень розроблені нормативні коефіцієнти для гаповлення фактичної втрати маси в різних частинах коренеплоду (головки, шки та кінчика - відповідно 0,22; 0,31; 0,47).

Розвиток хвороб різко посилював пронеси розпаду органічних сполук. У ріод зберігання загальні втрати сухих речовин у коренеплодах, уражених дашками білої та сірої гнилей, були в 1,6 раза вищі, ніж у здорових, збудниками ркої гнилі та фомозу — відповідно в 1,7 і 2 рази, а загальні втрати цукру та ротшіу — в 1,5-5,5 раза (табл. 1). Під впливом збудників хвороб у цих варіантах остерігалось зростання загальної кислотності соку: у коренеплодах, хворих білою иилю та фомозом — у 7 раз, сірою гниллю — в 2 рази, чорною — у 8 раз. У зрової моркви під час зберігання pH знижувалось із 6,7 до 6,0, у зараженої — до -5,5. У зв’язку з вшцевикладеним, у хворих коренях спостерігалось збільшення

в

Ташге

Біохімічний склад коренеплодів моркви та його зміни після тривалого зберігання залеа від ураження збудниками гнилей, % від початкового вмісту (на 100 г маси сирої речовини, сс Вітамінна 6, бал ураження-2, 1998-1999 рр.)

Стан коренеплодів моркви Загальні сухі речовини, % Роз- чин- ні сухі речо- вини, % Мо- но- саха- риди, % Диса- хари- ди, % За- галь- ні цук- ри, % Каро- тин, мг% Ві- та- мін с, мг % Загальна кислотність соку, о/ 70 Ак- тив- на кис- лот- ність Клітковина, %

На початку зберігання

Здорові 15,2 13,0 ЗД 5,4 8,5 13,2 7,3 0,08 6,7 1,2

У кінці зберігання

Здорові 12,4 11,1 2,6 5,0 7,6 11,7 1,5 0,09 6,0 0,87

Хворі білою гниллю 10,6 9,0 2,4 3,5 5,9 10,9 1,2 0,15 5Д 0,81

Те ж сірою “ 10,6 8,7 2,3 2,7 5,0 10,1 1,1 0,10 5,1 0,83

“ чорною “ 10,5 9,6 2,2 1,5 3,7 9,0 1,2 0,16 5,5 0,81

“ фомозом 9,5 8,2 2,5 1.0 3,5 5,9 1,0 0,15 5,3 0,80

ШР03 оаі 0,08 0,16 0,10 0,08 0,16 0,1 0,01 0,11 0,01

як абсолютного вмісту (крім варіанта зі збудником білої гнилі), так і відної частки моносахаридів. Після зберігання у здорової моркви величина співвідноше вмісту дисахаридів до моносахаридів становила 1,9, тоді як в ураженої збудни білої гнилі — 1,5; сірої —1,2; чорної — 0,7; фомозу — 0,4. Як наслідок, загниванні коренеплодів у них відбуваїїось різке зменшення вмісту дисахариди втрати досягали 80%, тоді як у здорових — 7,4%. Вміст клітковини після триваг зберігання зменшувався у хворих коренеплодах на 31 - 33 %, у здорових — 27,5%. Найбільші зміни хімічного складу коренеплодів відмічені при захворювг їх фомозом.

4. Біологічні та екологічні особливості збудників гнмлен моркви

Збудники білої, сірої, чорної гшшей та фомозу виявились високопатогенні для моркви і чутливими до екологічних умов.

Найбільш інтенсивний ріст і розвиток грибів ми спостерігали на морквяно картопляно-глюкозному середовищах порівняно з сусло-агаром, середовиі Чапека, голодним агаром (рис.2). Оптимальні температура і рН для Б-бсієгойо] відповідно знаходились у межах 15 - 25°С (рис.З) і 6-7 (рис.4); В.сіпегеа — 20 -2! і 6-7; А, га&сіпа —25 — 30°С і 7; Рловйтірії — 20 — 25°С і 6-8. Усі гриби кр< розвивалися при відсутності світла (рис.5).

о 5

! І I

£ я ,|Я

100

80

60

40

20

0

СП

Морквяно- Картопляно- Сусло-агар Середовище Голодний глюкозний глюкозний Чапека агар

агар агар

Поживне середовище

Рис.2 Вплив поживного середовища на ріст міцелію збудників гнилей

□ З.їсіегойогит

□ В сіпегеа □Ага&сша ОР.го5(гири

—З.їсіегоиогит --а— В.стегеа -Д- АгаЛсіпа ~Н~ Р.ГОБПирЦ

Температура, С Рис. З Вплив температури на ріст міцелію грибів

II!"

Є”? е

і> чо

2 я ■2 *

Ч 0

—Б. 5СІЄГ<ЯІОГШП

" В.сіпегеа -А- Агасіісіпа —м— Р гойгиріі

pH середовища Рис.4 Вплив pH середовища на ріст міцелію ірибів

ТІ-1

ten

□ S.sclerotiorum

□ B.cinerea □A.radicina

-f~|- □ P.rostrupii

1 2 3 4

1 -освітленні 24 год, 2-8-год.деіше і 16-год.відсугність освітлених, З-розсіяне світло, 4-відсутність освітлення

Рис.5 Вплив освітлення на ріст міцелію грибів

При сумісному вирощуванні (in vitro) збудників гнилей моркви між гриба

S.sclerotiorum та B.cinerea, A.radicina, P.rostrupii спостерігалась антагоністи1 взаємодія (утворювалась добре виражена, помітна неозброєним оком вільна зона відповідно 3-4;5-10та2-3 мм). Навпаки, міцелій гриба P.rostrupii поширюваї на колонно A.radicina, а гриба В.сіпегеа — на колони P.rostrupii та A.radici Відсутність антагонізму між цими грибами пояснює відмічену нами наявнії змішаних гнилей(сірої, чорної та бурої), що спричинюються патогенами в пер зберігання.

Спостереження за появою хвороб моркви показали, що їх розвиток зна* зростав, якщо коренеплоди зберігалися разом з овочами, які сильно уражуюті тими ж патогенами, зокрема, з капустою та цибулею. Так, високими патогенни властивостями характеризувалися збудники білої гнилі соняшнику та сірої ги капусти і цибулі. Вони спричинили ураження коренеплодів моркви відповідно 100; 37 і 22%.

Збудники гнилей моркви не втрачали своєї життєздатності тривалий пері Конідії сірої та чорної гнилей проростали після зберігання чистої культури грибі) лабораторних умовах відповідно протягом 7 та 14 місяців, склероції білої гнилі -місяців. Останні утворювали апотеції протягом 7-ми місяців їх зберігання в гру] на різній глибині загортання(крім варіанта на поверхні грунту). У всіх варіані спостерігали їх проростання з утворенням міцелія на 2- 4-й день. Ніжки апотеп з’явились на 16 -18-й день у варіантах з глибиною загортання 18- 35 см і на 19-2( день - 3 -15 см. Апотеції повністю розкрились на 53 - 54-й день. У наших дослії на склероціях утворилося їх від 1 до 24 ппук.

При пророщуванні подрібнених склероціїв білої гнилі на коренеплодах морк нами виявлено конідіальне спороношення збудника. Конідієносці розташовували поодиноко або групами. Фіал іди мали шишкоподібну форму, з однією перетин» або без неї, у верхній частині загострені. Товщина фіаліди 7-8 мкм, довжина 1' 23 мкм. Мікроконідії кулястої форми, 5 -7 мкм у діаметрі, по одній або ланцюжка] на кожній фіаліді. При зараженні моркви суспензією мікроконідій перші озна склеротініозу(мацерація тканини) спостерігались на 2-й день. На 4-й день почив розвиватися міцелій, на 7-й — на ньому утворились склероції. Результати наших

гліджень свідчать про те, що мікроконідії збудника білої гнилі можуть бути ним із джерел зараження моркви.

При вивченні характеру утворення склероціїв у гриба З.БСІегоиотт поряд з еркалярним або “тяжистим” (в окремих фрагментах головних гіф) ми виявили шінальний тип (на кінцях гіф шляхом вторинного дихотомічного галуження).

5. Стійкість районованих і перспективних сортів моркви до хвороб у період зберігання

Серед вивчених районованих і перспективних сортів та гібридів моркви дших до найбільш поширених гнилей не виявлено. Більшість занесених до :стру сортів рослин України сприйнятливі до комплексу хвороб у період ірігання. Вихід здорових коренеплодів після тривалого зберігання менш іжуваних сортів Тіп-Топ, Шантене 2461, Шантене сквирська, Нантська жівська, Флакко та Кораль коливався від 92 до 99%, сприйнятливих Ханта, Кенас воріта, Калгарі Бі, Нантес Наба Еь Нала Рь Еспредо Р, — від 37 до 57%.

Аналіз матеріалів Державної комісії України по випробуванню та охороні пів рослин показав, що серед 52 сортів моркви, які знаходились у зтовипробуванні протягом 1991-1998 рр., вітчизняні та сорти країн СНД більш йкі до хвороб ніж іноземні(рис.6).

Рис.6 Кількість здорових коренеплодів моркви після тривалого зберігання (1- іноземні сорти, 2-сорти країн СНД)

У наших дослідженнях, проведених на Києво-Святошинській державній ітовипробувальній станції більш стійкими до комплексу гнилей виявились сорти нтська харківська, Шантене сквирська, Яскрава, Навдрін Б] та Хансон, у яких їжуваність коренеплодів коливалась від 8,3 до 11,6%; у сприйнятливих Форто, іга Рі, Віта лонга Рі і Ранок Р’і — від 23 до 30%. У більшості сортів було уражено 10% поверхні коренеплодів.

Встановлено, що розвиток гнилей на різних за стійкістю сортах моркви бувається по-різному. На більш стійких сортах порівняно з сприйнятливими пттоми білої та сірої гнилей після штучного зараження з’являлися пізніше на два , чорної гнилі та фомозу - на три дні. На уражених збудником білої гнилі іенеплодах моркви сприйнятливих сортів утворювались добре розвинені колонії з настим білим міцелієм та багаточисленними склероціями. На місцях ураження

ю

збудниками сірої та чорної гнилей спостерігалося інтенсивне конідіалі спороношення, а фомозу - виникали більш поглиблені пустоти, вистелені всереді світлим міцелієм.

У результаті множинного регресійного аналізу встановлено тісну кореляцій залежність між анатомо-морфологічними ознаками (середня маса коренепло, довжина, індекс форми, товщина серцевини, кількість сочевичок) та поширенн хвороб під час зберігання моркви(Я= 0,77; Л2=0,59). Серед усіх вивчених озі значна частка належить довжині та індексу форми коренеплоду. Парний коефіцй кореляції між ними дорівнював 0,91, тобто лише незначна частка взаємозв'язку загальній кореляції обумовлена впливом інших ознак. Товщина серцевини у меі уражуваних сортів була в 1,2-1,4 раза менша ніж у сприйнятливих, кількість рост після зберігання — в 2,6 раза більша.

У наших дослідженнях встановлено тісний взаємозв'язок між стійкістю мор* до хвороб та комплексним вмістом біохімічних сполук (І1=0,96;]12=0,92)( табл.2) більшості випадків менше уражувались хворобами сорти, які мали більше сух речовин: 12,2 - 14,6% порівняно з 9,6 -11,3% у сприйнятливих, що підгвердн кореляційний аналіз (г= - 0,53). Найменші втрата сухих речовин після тривале зберігання спостерігались у лежких сортів - 2,3-22,7%, у той час як у нележких іі показник коливався від 23,7 до 47,8%. Така ж залежність відмічена і щодо вмм розчинних сухих речовин (г- -0,37).

У період зберігання в коренеплодах моркви спостерігалось підвищення вміс редукуючих цукрів і зменшення сахарози та загальної кількості цукрів. Більш чіт ця різниця була виражена у сприйнятливих сортів.Так, втрати загального цувд більш уражуваного гібрида Віта лонга Б] становили 39,7%, у той час як у меі уражуваних Шантене сквирська та Нандрін Бі - відповідно 4,2 та 7,8%. Мен уражувались сорти моркви, в яких співвідношення вмісту дисахаридів моносахаридів в основному було більше 1,4 (г= -0,39) і містили 9,3-15,6 мі каротину порівняно з 6,3-8,5 мґ%(г= -0,48).

Важливою сортовою ознакою моркви є величина втрат каротину під * зберігання коренеплодів. Причому ці втрати досить тісно пов’язані з динамію цукрів. Так, у менш уражуваного сорту Шантене сквирська втрати каротину і цук відповідно становили 6,6 та 4,2%, тоді як у сприйнятливих Форто - 59,5 та 21,0 Віта лонга Рі - 38,1 та 39,7%. У моркві, на відміну від деяких інших овочів, ми відмітили тісного зв’язку між ступенем лежкості сорту та інтенсивністю знижен вітаміну С (г=0,23).

На початку зберігання більш стійкі сорти мали підвищену кислотність со (0,11-0,13%) порівняно зі сприйнятливими (0,01-0,08%) (г= -0,38). Цей показник нележкого гібрида Віта лонга Б] в кінці зберігання збільшувався у 8 раз, тоді я* лежких сортів — у 1,2-1,4 раза(г=0,57). pH клітинного соку моркви всіх сор наближалась до нейтральної - 6,5-7,1, але в результаті нагромадження клітинах моркви кислот у всіх сортах цей показник знижувався до 5,3-6,1.

Таблиця 2

' Біохімічний склад коренеплодів моркви та його зміни в період зберігання сортів різних за гостю до хвороб (Киево-Святошинська державна сортовипробувальна станція, 1996-1998 рр.)

Сорт Сухі речовини^ Моносахариди,% (М) Диса- хари- ди^ (Д) За- галь- ні цукри, % І Ка- д ! ро— І тин, М ; мг% і | Ві- та- мін с, мг % Кислотність соку Кліт- кови- на, %

загальна, % ак- тив- на

за- галь- ні роз- чин- ні

На почати] • зберігання

мінна 6 1 14,1 12,0 3,1 4,7 7,8 1,5 12,1 8,4 0,11 6,9 1,0

гсьга івська 13,1 11,8 3,0 4,1 7Д 1,4 10,3 5,7 0,11 7,0 1,3

Ж Р| 11,8 10,9 3,0 2,8 5,8 0,9 8,5 9,7 - 7,1 0,8

озара 14,6 13,3 2,6 6,3 8,9 2,4 9,3 7,3 - 7,1 1,0

ггене їрська 13,9 11,3 3,0 4,1 7,1 1,4 12,2 5,3 0,13 - 1,2

>ава 13,1 10,8 2,9 5,0 7,9 1,7 15,6 4,9 0,11 - 1,3

іанда Гі п,з 10,0 3,2 3,8 7,0 1*2 7,9 5,4 7,1 0,9

лонга Р і 11,3 и,о 3,2 3,6 6,8 1,1 6,3 5,4 0,01 6,9 1,0

ірїн Рі 10,8 8,3 2,8 2,3 5,1 0,8 7,8 5,5 0,12 6,-8 1,0

5оне Бі 10,5 9,0 2,3 5,2 7,5 і 2,3 ; 7,1 6,1 0,02 6,7 0,9

аЪ 11,6 9,6 3,6 2,7 6,3 0,8 і 8,1 і 5,1 0,05 6,7 1,0

кезе ба Б! 12,2 10,4 3,2 3,4 6,6 1,1 11,1 І 5,2 і 0,11 6,8 1,0

то 9,6 8,1 3,6 2,6 6,2 6,4 0,^ 0,8 7,4 І 5,7 0,08 6,5 0,8

сон | 13,0 11,3 3,6 2,8 9,3 < 5,3 і 0,08 6,8 1,1

НІРоі [ 0,44 0,63 о, 11 0,13 0.11 0,1 0,34 і 03 0,01 0,23 0,15

У кінці зберігання

мінна 6 Г 10,9 9,9 2,9 3,5 6,4 ! 1,2 8,3 2,9 0,13 5,9 0,9

гська івська 12,0 п,з 2,4 3,8 6,2 1,6 8,1 1,5 0,16 6,1 1,0

Ж Р] 9,0 8,4 3,7 1,2 4,9 І 0,3 ; 5,3 і 2,4 | 0,13 5,6 1,1

озара 8,0 7,8 5,2 2,1 7,3 і 0,4 : 4,9 5,0 0,05 5,8 1,1

ггене ирська 11,8 10,8 2,8 4,0 6,8 1,4 11,4 1,3 0,13 - 1,0

зава 12,8 10,0 2,3 5,2 7,5 2,3 13,0 1,2 0,13 - 1,3

іанда Ні 10,3 8,1 3,0 2,2 5,2 0,7 і 5,9 3,5 0,11 5,9 1,0

лонгаРі 5,9 5,7 3,4 0,7 4,1 0,2 3,9 3,7 0,08 5,6 1,1

ггоін Рі 10,2 7,5 3,4 1,3 4,7 0,4 5,7 1 - 0,16 5,8 0,7

Зоне Рі 8,0 7,7 4,4 1,1 5,5 0,3 4,9 2,8 0,08 5,5 1,1

аР, 11,2 8,6 2,9 2,9 5,8 1,0 5,8 1,5 0,11 5,3 ~смГ”і

кезе баРі 11,1 9,1 2,0 3,2 5,2 1,6 6,3 4,9 0,13 6,1 0,8

то 8,7 7,7 3,5 1,4 4,9 0,4 3,0 4,1 0,12 5,6 1,0

сон 10,2 8,3 2,8 2,3 5,1 0,8 - - 0,11 6,0 0,8

ШРо5 0,12 0,11 0,10 0,09 0,11 0,1 0,1 0,1 0,01 0,09 0,09

а

Причому відносні втрати pH у Віта лонга Бі становили 18,8%, у менш уражуван сорту Нантська харківська - 12,9%(г=0,47). На нашу думку, зниження pH клітини соку моркви пов'язано із погіршенням лежкоздатності сортів.

Відмічена від'ємна кореляція між вмістом клітковини та стійки коренеплодів моркви до гнилей (г= -0,63). Вищий вміст клітковини мали сорти, менше уражувались (1,1-1,3%) порівняно з сприйнятливими (0,8-1,0%).

Ступінь стійкості коренеплодів моркви під час зберігання, реагування на зм умов температури та вологи і ураження патогенами значною мірою пов’язав біохімічними процесами. Результати множинної регресії показали, що зростаї розвитку хвороб призводить до збільшення біохімічних змін(ІІ=0,96; Я =0,92).

З метою встановлення кращих за сукупністю господарсько-ботанічню товарних ознак сортів моркви та урахування їх стійкості до хвороб ш запропонована методика визначення конкурентоспроможності сортів, в основу я покладено показники товарної врожайності, товарності, кількості здорої коренеплодів після зберігання, вмісту сухих речовин з відповідною їм шкал інтервалів(табл.З).

Таблиі

Шкала інтервалів визначення конкурентоспроможності ________________ сортів моркви________________________________________

Ранг якісних показників Показник конкурентоспроможності Коефіцієнт значущості Інтервали показників конкурентоспроможності, оцінені в балах

5 4 3 2 1

І Товарна врожайність, ц/га 0,4 >350 300-349 250-299 200-249 <200

П Товарність, % 0,2 >80 75-79 70-74 65-69 <65

Ш Кількість здорових коренеплодів після зберігання,% 0,3 >95 91-95 80-90 70-79 <70

IV Вміст сухих речовин, % 0,1 >12,0 11,5-11,9 11,0-11,4 10,5-10,9 <10,5

Середній бал конкурентоспроможності сорту моркви вираховують формулою

К= Кіх к3 + К2 х к3 + КЗ х к3 + К4 х к3,

де К - конкурентоспроможність сорту, балів; К1- товарна врожайність сорту; К товарність; КЗ - вихід здорової продукції після зберігання; К4 - вміст загали сухих речовин; к3 - коефіцієнт значущості для кожного окремого показника.

Застосування методики визначення конкурентоспроможності сортів моркві мережі сортовипробування дає можливість встановити кращі за сукупніс господарсько-ботанічних та товарних ознак сорти.

Наші розрахунки показали, що зберігання коренеплодів моркви сприйнятлив до хвороб сортів протягом 7-8 місяців в умовах стаціонарних овочевих сховиц збитковим, тоді як зберігання стійких сортів дає можливість отримати 127,9-25 грн./т доходу.

6. Вплив обробки коренеплодів моркви антисептиками та фунгіцидами на

розвиток гнилей

Усі препарати, що були використані в наших дослідженнях, виявились :ктивними проти збудників гнилей моркви. Але у грибів відмічено різну ливість по відношенню до фунгіцидів та антисептиків.

Найбільше затримували проростання спор В.сіпегеа фундазол, амбізоль 1С, іфект 128, еупарен та мітос(80-100%) порівняно з баррісідалом, дезоксом та актом (60-80%); спор А.гасіісіпа - амбізоль 1С, баррісідал, саніфект 128 та арен (70-90%). До них наближались за ефективністю мітос та топсин М (50-о). Дезокс пригнічував проростання спор на 25-35%. Незначну пригнічуючу дію відношенню до конідій А.гасіісіпа відмічено в їм пакта та фундазола.

Амбізоль 1С (1,0%), дезокс (0,5%), саніфект 128 (1,0%) та еупарен (0,3%) на 701% обмежували ріст міцелію грибів. Дещо меншою була дія баррісідалу, мітосу та їсину М. Фундазол пригнічував ріст міцелію збудників білої та сірої гнилей на 100%, а чорної гнилі - лише на 20%. Імпакг повністю затримував розвиток білої иі, але був малоефективним по відношенню до сірої та чорної гнилей, зсгерігалося зменшення ефективності застосування препаратів проти чорної сті порівняно з білою та сірою гнилями.

Найвищу біологічну ефективність щодо обеззаражування моркви проти гнилей >івняно з контролем та еталоном відмічено при використанні дезоксу (0,5%). Цей :параг пригнічував розвиток білої, сірої та чорної пшлей відповідно на 90, 86 та 'о. Ступінь ураження хворобами у контролі становив 80, 60 та 23%, у варіанті з лоном (фундазол) - 21,6; 29,4 та 20%.

За ефективністю застосування до дезоксу (0,5%) наближались амбізоль Ю )%), саніфект 128 (1,0%) та топсин М (0,4%). Найменш ефективним виявився іакт (0,2%).

Результати наведених вище лабораторних досліджень були підтверджені юбничими дослідами при обробні маточних коренеплодів моркви антисептиками фунгіцидами у стаціонарному овочевому сховищі АТЗТ “Декс” (м. Вишгород). [рахунки економічної ефективності застосування препаратів показали, що ібільш ефективним (за показником умовно чистого доходу) був дезокс (0,5%), і використанні якого доход був більшим від контролю на 165,1 грн./т, від еталону 'Ндазол) — яа 89,9 грн./т (у контролі доход становив 56,1 грн./т, у еталону — ,3 грн./т). Дещо поступаються йому інші антисептики — баррісідал, саніфект 128 амбізоль 1С, при застосуванні яких отримано відповідно 181,8; 172,1 та 155,0 г./т доходу. Застосування фунгіцидів теж забезпечило позитивні результати їівняно з контролем, однак за ефективністю вони дещо поступалися исептикам. Доход у цих варіантах становив 68,6-134,8 грн./т.

Таким чином, обробка маточних коренеплодів моркви антисептиками, (бливо дезоксом, є економічно вигідною.

и

висновки

1. В умовах Правобережного Лісостепу України найпоширенішими мікроміцет на коренеплодах моркви в період зберігання є Sclerotinia sclerotiorum de В Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. збудники білої, сірої, чорної та бурої гнилей відповідно. В овочесховища штучним охолодженням у кінці зберігання моркви поширення хвороб, спричинюються зазначеними збудниками, становило відповідно 17,7-38,6; 15,4; 0,9-9,4 і 8,9-23,7%.

2. У період зберігання моркви гнилі грибної етіології призводять до значних вт продукції та погіршують її якість. Так, у хворих коренеплодів відносно здорових знижується на 40,6-49,6 % маса, в 1,6-2 раза — вміст загальних су речовин, у 2,9-5,5 — загального цукру, в 1,5-4,9 раза — каротину. Найбіл зміни біохімічного складу коренеплодів відмічено при фомозній гнилі.

3. Хвороби розвиваються на різних частинах коренеплодів неоднаково. Найбіг сприйнятлива до них хвостова частина. У корковій частині коренепл відносних втрат маси на 9,5% більше, ніж у серцевині. На підставі нав досліджень встановлені нормативні коефіцієнта дня визначення фактич втрати маси в різних частинах коренеплоду (головки, шийки та кінчик; відповідно 0,22; 0,31; 0,47).

4. Оптимальними поживними середовищами для культивування збудників гни: моркви є морквяно- та картопляно-глюкозний агар. Інтенсивному росту Muiej S.sclerotiorum сприяють температура 15-25°С і pH 6-7; В.сіпегеа— відповідно 25°С і pH 6-7; A.radicina — 25-30°С і pH 7; P.rostrupii — 20-25°С і pH 6-8. гриби краще розвиваються при відсутності світла.

5. Між грибами S.sclerotiorum та В.сіпегеа, A.radicina, P.rostrupii при сумісне вирощуванні in vitro відмічено антагоністичну взаємодію. Встановлено вис< патогенність по відношенню до моркви збудників білої гнилі соняшнику та сі гнилі капуста і цибулі.

6. Збудники хвороб не втрачають своєї життєздатності тривалий період. Коні збудників сірої та чорної гнилей проростають після зберігання чистої культу патогенів у лабораторних умовах відповідно протягом 7 та 14 місяців, склеро білої гнилі - 19 місяців. Останні утворюють апотеції протягом семи місяців зберігання в грунті на різній глибині загортання.

7. Доведено, що одним із джерел зараження моркви білою гниллю можуть бу мікроконідії збудника хвороби. Поряд із звичайним інтеркалярним (тяжисти типом утворення склероціїв S.sclerotiorum вперше виявлено термінальний тип ( кінцях гіф).

8. Із 52 сортів моркви імунних до гнилей у період зберігання не виявлено. Більшіс занесених до реєстру сортів рослин України сприйнятливі до комплексу хворе Вихід здорових коренеплодів після тривалого зберігання більш стійких сорі Тіл-Топ, Шантене 2461, Шантене сквирська, Нантська харківська, Флакко Кораль коливався від 92 до 99%, сприйнятливих Хавта, Кенас фаворіта, Калгг F], Нантес Наба Fb Напа Fb Еспредо Fi — від 37 до 57%.

Та сортах, що менше уражуються порівняно із сприйнятливими розвиток білої та ;ірої гнилей після штучного зараження починається пізніше на два дні, чорної тлі та фомозу — на три дні. На уражених збудником білої гнилі коренеплодах юркви сприйнятливих сортів утворюються добре розвинені колонії з пухнастим >ілим міцелієм та багаточисленними склероціями; збудниками сірої та чорної вилей —інтенсивно формується конідіальне спороношення; на коренеплодах, ;ворих фомозом, виникають більш поглиблені пустош, вистелені всередині ;вітлим міцелієм.

Зстановлено, що значною мірою на стійкість моркви до гнилей впливають шатомо-морфологічні ознаки коренеплоді в(Я-0,77). Серед них найбільша частка іалежить довжині та індексу форми (і—0,91). Товщина серцевини у менш фажуваних сортів була в 1,2-1,4 раза менша ніж у сприйнятливих, кількість зостків після зберігання — в 2,6 раза більша.

Зиявлено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до хвороб та вмістом біохімічних сполук(ІІ=0,96). У більшості випадків у сортів, що менше фажуються порівняно із сприйнятливими на 2,6-3,3% більше загальних сухих зсчовин, на 3,0-7,1мг% — каротину, на 0,05-1,0 % вища загальна кислотність юку, у два рази більша величина співвідношення вмісту дисахаридів до моносахаридів.

Розроблено методику визначеній конкурентоспроможності сортів моркви з врахуванням їх стійкості до хвороб. Вона дає можливість встановити кращі за сукупністю господарсько-ботанічних та товарних ознак сорти. Наші розрахунки токазали, що зберії-ання коренеплодів моркви сприйнятливих до хвороб сортів іротягом 7-8 місяців в умовах стаціонарних овочевих сховищ є збитковим, тоді ік зберігання менш уражуваних сортів дає можливість отримати 127,9-251,1 грн./т доходу.

З обмеженні розвитку' гнилей маточних коренеплодів моркви відмічені позитивні эезультати при обробці їх антисептиками (амбізоль 1С, баррісідал, дсзокс і ;аніфект 128). Використання дезоксу (2,5 л/т ) в концентрації 0,5% сприяє тиженнго ураженості на 21,9-56,0% та отриманню 221,2 грн./т доходу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зменшення втрат моркви від хвороб та збереженій її якості необхідно диференціювати строки зберігання коренеплодів залежно від стійкості сорту. Коренеплоди сприйнятливих до інилей сортів (Ханта, Кенас фаворіта, Калгарі Ь!; Нантес Наба її), Напа Рі, Еспредо Ь\) доцільно реалізовувати зразу ж після збирання, менш уражуваних (Тіп-Топ, Шантеие 2461, ІПантене сквирська, Нантська' харківська, Флакко та Кораль) — зберігати до наступної весни (протягом 7-8 місяців).

Оскільки інтенсивний ріст міцелій збудників гнилей моркви починається при температурі від 5° С і вище, доцільно закладати коренеплоди до сховищ з штучним охолодженням відразу після збирання і зберігати їх при оптимальних режимах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бородай В.В. Дослідження втрати маси моркви II Вісник аграрної науки. -1996. - №5. - С.78-79.

2. Бородай В.В. Продуктивність реєстрованих і перспективних сортів моркві лежкість і стійкість проти хвороб при зберіганні II Вісник аграрної науки. -1999.-№9.-0.80-82.

3. Кирик М.М., Бородай В.В. Гнилі коренеплодів моркви в період зберіганн зниження їх шкодочинності II Захист рослин.- 1999. - №5. - С.1І (Особистий внесок здобувана 65 %. Проведення обліків, ідентифію патогенів, формулювання висновків).

4. Коліунов В А., Бородай В.В. Вплив антисептиків на збудників грибних хвороб моркви II Науковий вісник: Зб.наук.праць / НАУ. - К., 1999. - Вип, -С.110-114 (Особистий внесок здобувача 65 %. Проведення експериментальної роботи, узагальнення даних).

5. Коліунов ВА., Бородай В.В. Хімічний склад районованих і перспектив сортів моркви столової та його зміни при зберіганні II Науковий вісні Зб.наук.праць І НАУ. - К., 1999. - Вип.19. - С.177-181 (Особистий вне здобувача 75%. Проведення досліджень і узагальнення даних).

6. Коліунов ВА., Бородай ВЛ. Товарознавча та господарська характерно-реєстрованих та перспективних сортів моркви в Україні II Тези доповідей міжнародній науково-практичній конференції "Наукові і прикладні проблі товарознавства в ринкових умовах".- Киш.- 1996. - С.25 (Особистий вне здобувача 50%. Узагальнення даних та формулювання висновків).

Бородай В.В. Гниді моркви в період зберігання та стійкість до і районованих і перспективних сортів в умовах Правобережного Лісост України.—Рукопис. .

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних нау> спеціальності 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний універси: Київ, 2000.

Дисертація присвячена біологічному обгрунтуванню шляхів методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчі еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сії чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимал температури, поживні середовища та їх кислотність для розвю Бсісгойта $с1его(іогит <!е Вагу, ВоЬуйэ сіпегеа Регз., АНетагіа га&сша М.О.еі І Ріюта гозіхиріі Басс. Вперше виявлено термінальний тип утворення склерої Бзсіегогіогшп. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікрокон: збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районован і перспективних сортів моркви. Встановлено тісний взаємозв'язок між стійкіс моркви до гнилей та анатомо-морфояогічними ознаками і комплекси вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни :

ренеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів, «роблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з ахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період ерігання. Вивчено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

Ключові слова: біла гниль, сіра гниль, чорна гниль, фомоз, морква, зберігання, сідливість, біоекологічні особливості, стійкість, сприйнятливість.

Бородай В.В. Гнили моркови в период хранения и устойчивость к ним йгогарованных и перспективных сортов в условиях Правобережной 'состепн Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по ециальности 06.01.11- фитопатология. - Национальный аграрный университет, [ев, 2000.

Диссертация посвящена биологическому обоснованию путей и методов еныпения потерь моркови от гнилей во время хранения.

Результаты фитопатологического обследования корнеплодов моркови казали, что наиболее распространёнными и вредоносными микромицетами в эиод хранения являются 8с1егойша Бскгойогит с!е Вагу, Во^уЙБ стегеа Регя., егпапа гайсша М.О.е( Е. I РЬота гostrupii Басс. ■— возбудители белой, серой, эной и бурой гнилей соответственно. В овощехранилищах с искусгвенным таждением в конце хранения моркови причиняемые ими болезни вызывают юлевания соответственно 17,7-38,6; 7,4-15,4; 0,9-9,4 и 8,9-23,7% корнеплодов.

Установлено, что во время хранения моркови болезни вызывают значительные гери продукции и ухудшение её качества. Так, у пораженных корнеплодов по шнению со здоровыми снижается на 40,6-49,6 % масса, в 1,6-2 раза — держание общих сухих веществ, в 2,9-5,5 — общего сахара, в 1,5-4,9 раза — ютина. Наиболее значительные изменения биохимического состава корнеплодов лечены при заболевании их фомозом.

Доказано, что болезни развиваются на разных частях корнеплодов щинаково. Наиболее восприимчива к ним хвостовая часть. В корковой части шеплодов потерь на 9,5% больше чем в сердцевине. Разработаны нормативные ффициенты потери массы в разных частях корнеплода (головке, шейке и кончика соответственно 0,22; 0,31 и 0,47), применение которых позволяет более точно актеризовать состояние хранящейся моркови.

При изучении особенностей онтогенеза грибов установлены оптимальные овия для культивирования возбудителей гнилей моркови. Между грибами ;!егоиогшп и В.стегеа. А.гасПста, Ртовйгири при совместном выращивании т о наблюдалось антагонистическое взаимодействие.

В период проращивания на корнеплодах моркови измельчённых склероциев ой гнили обнаружено конидиальное спороношение возбудителя. Доказано, что фоконидии могут быть одним из источников заражения корнеплодов. При чении характера образования склероциев у гриба Б.яЫегоИогит наряду с

интеркалярным или “тяжисшм” (в отдельных фрагментах главных гиф) выя терминальный тип (на концах гиф путём вторичного дихотомического ветвленю

Среди изученных 52 сортов моркови иммунных к гнилям в период хранен® обнаружено. Большинство занесенных в реестр сортов растений Укрг восприимчивы к комплексу болезней при хранении. Выход здоровых корнепл* после длительного хранения менее поражаемых сортов Тип-Топ, Шантене 2 Шантене сквирская, Нантская харьковская, Флакко и Кораль колебался от 9! 99%, восприимчивых Ханта, Кенас фаворита, Калгари F), Нантес Наба Fb Han Еспредо Fj — от 37 до 57%. Изучены особенности развития болезней на разны степени устойчивости сортах моркови.

Установлено, что значительной мерой на устойчивость моркови к гш влияют анатомо-морфологические признаки корнеплодов(К=0,7 7) и комп биохимических соединений(Д=0,96). У более устойчивых сортов по сравнена восприимчивыми на 2,6-3,3% больше общих сухих веществ, на 3,0-7,]мг^ каротина, на 0,05-1,0 % выше общая кислотность сока (у восприимчивых сорто соответственно 9,6-11,3%, 6,3-8,5 мг% и 0,01-0,08%), в два раза больше вели* соотношения содержания дисахаров к моносахарам (1,7 у менее поражаемых со] против 0,8 у восприимчивых), в 3,3 раза меньше потери сахарозы (соответстш 19,5 i 63,7%).

Разработано методику определения конкурентоспособности сортов морко) учётом их устойчивости к болезням и выхода здоровых корнеплодов п< хранения. Наши подсчёты показали, что хранение корнеплодов мор! восприимчивых к болезням сортов на протяжении 7-8 месяцев в уСЛО! стационарных овощных баз является невыгодным, тогда как хранение м< поражаемых сортов даёт возможность получить 127,9-251,1 грн./т дохода.

Результаты проведенных исследований показали, что эффектов] мероприятием защиты маточных корнеплодов моркови от болезней явля< обработка их антисептиками (амбизоль 1C, баррисидал, дезокс и санифекг 1 Использование дезокса (2,5 л/т ) в концентрации 0,5% позволило снизить разв* болезней на 21,9-56,0% и получить 221,2 грн./т дохода.

Ключевые слова: белая гниль, серая гниль, чорпая гниль, фомоз, морю хранение, вредоносность, биоэколошческие особенности, устойчиво восприимчивость.

Boroday V.V. Rots of carrot and resistance to them during the stor recognized and promising varieties in the right-bank Forest-Steppe of Ukrain<

Manuscript.

The thesis for candidate's degree of biological sciences according to specia 06.01.11 - phytopathology. - National Agrarian Univeristy, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with biological basis ground of the roades and methods decrease of the waste of carrot from disease during the storage. Ecological and biologi features, prevalence and harmfulness of the white, grey, black and brawn roots in right-bank Forest-Steppe of Ukraine were studied. The best temperatures, cul

iumes and their acidity for growth of Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Altemaria radicina M.D.et E. and Phoma rostrupii Sacc. were investigation. For the time terminal type of the sclerotia formation of S.sclerotiorum was discovered. It was ed, that microconidies of S.sclerotiorum may be source of infection. The nation of recognized and promising carrot varieties as to their resistance to the ip of parasites has been conducted. Close connection between resistance of carrot sties to the disease and anatomo-morphological indications, group of biochemical pound was established. Physiologo- biochemical changes in the carrot during the ige on resistant and susceptible varieties was investigation. The method of mination of competition with count up of yield capacity, biochemical compound and tance to rots of carrot during the storage was elaborated. The effectiveness a series of iency of treatments of carrot from disease was studied.

Key words: white root, grey root, black root, brown root, carrot, storage, ecological biological features, harmfulness, resistance, susceptible.