Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Географические аспекты формирования и развитиягорных туристско- рекреационных систем (на примере Крыма)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Географические аспекты формирования и развитиягорных туристско- рекреационных систем (на примере Крыма)"

9661 ИЗВ 5 1

ШІСТЕРСГВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Г.І.МЕЧНИКОВД

На правах рукопису БАЙІЕРЯКОВ ОЛЕГ ЗУФАРОВИЧ -

ГЕОГРАФГЧНГ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ГІРСЬКИХ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦШИХ СИСТЕМ / НА ПРИКЛАДІ КРИМУ / .

Спеціальність - 11.00.02 . Економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук .

Одеса - 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Сімферопольського державного університету

Науковий керівник - кандидат географічних наук, професор

І.Т.Твердохлвбов

кандидат географічних наук, доцент ' В.ЫЛИуыский .

Науковий консультант - кандидат географічних наук, доцент

Н.М.Сажнева

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УЕАН Степанов Вячеслав Миколайович

кандидат географічних наук, доцент Мимрін Иосиф Вікторович

Провідна організація - Український науково-дослідний інститут

медичної реабілітації та курортології

Захист відбудеться *<$Х> " _____1996 року о/^“годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.01,04 в Одеському державному університеті ім. І.ІЛвчнікова за адресою: 270056, м.Одеса, Шампанський провулок, 2 ГТ5.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бі&ліотеці Одеського державного університету: 270000, м.Одеса, вул. Преображенеька, 24

Автореферат розісланий Р*

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат географічних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

.Актуальність теми. В умовах формування ринку в Україні іідвюцуються психо-емоційні навантаження на лрдину. Виникав іб*октавна необхідність у створенні, умов для відновлення фізичок сил і усунення стресових* психічних впливів суспільного се— :едовища „з метоп гармонійного і всебічного розвитку людської ісобистості. Організацію оптимального відпочинку, спрямованого іа відновлення і розвиток фізичних і духовних сил людини, потикана забезпечити рекреаційна діяльність.

Одним із найбільа ефективних видів рекреаційної діяльності {ВЛЛЄТЬСЯ туризм. Досвід економічно розвинутих країн у розвитку іуризцу свідчить про те, що він являється однієо з найбільш ірибуткових галузей економіки, які динаїдчмо розвиваються. Особливу специфіку розвиток системи туризцу набував в гірських районах, де він повинен стати основною галуззю, яка використовує особливості території. Раціональне рекреаційне використання гірських територій являється важливої) проблемою для України. Наг-явні тут два гірських регіони - Карпатський і Кримський - покликані задовольнити потреби населення України в різноманітних видах туризцу.

Гірський Крим, незважаючи на відносно невеликі розміри, володіє значним і різноманітним рекреаційним потенціалом, створюючим передумови для занять різноманітними видами туризцу. Ситуація в горах Крицу в останнє десятиліття характеризувалась просторово-тимчасовою нерівномірністю рекреаційного потоку і в значній мірі стихійністю освоєння. Необхідність раціонального задоволення рекреаційного попиту на відпочинок в горах висуває завдання вивчення і оптииізаціІ територіальної організації гірської вдистсько-рекреаційної системи. __________

Аналіз наукової літератури,присвяченої різноманітним проблемам рекреаційної діяльності в горах,свідчить про відсутність єдиного підходу до вивчення понять і структури гірської туристсько-рекреаційної системи. Недостатньо освітлені проблеми раціональної територіальної організації туризцу в горах і питання поєднання природоохоронних міроприемств з рекреаційним використанням гірських територій.

Об»ектом дослідження являється гірська туристсько-рекреа-

цінна система, котра як об’єкт рекреаційного освоєння має цілий ряд природних і соціально-економічних особливостей, які відрізнявсь її від приморських і рівнинних рекреаційних тер»-

'XV ^ 1 # 1 •

Предметом дослідження вибрана функціональна і територіальна організація гірської туристсько-рекреаційної системи Крицу.

Изта дослідження - розробка теоретичних і методичних пропозицій по формуваншз і функціонувати) гірських туристсько-рекреаційних систем для вдосконалення Хх територіальної організа~ ції. - . .

Для досягнення поставленої мети були визначені слідуючі завдання:

1. Провести теоретичне* узагальнення досліджень гірської

туристсько-рекреаційної системи. ’ '

2. Визначити основні риси і виявити особливості форцуван-ня гірських туристсько-рекреаційних систем.

. 3. Обгрунтувати основні передумови формування і вивчити ступінь їх впливу на розвиток гірських туристсько-рекреаційних систем.

4. Розкрити особливості і специфіку функціональної і територіальної структури гірської туристсько-рекреаційної системи Криму.

5. Виявити територіальну ди$ервнціаціо гірської туристсько-рекреаційної системи Криму і провести рекреаційне мікрорайонування.

6. Виділити основні, проблеми розвитку гірської туристсько-рекреаційної системи Крш^ і намітити шляхи вдосконалення И територіальної структури.

Розгляд питань теорії і методики вивчення територіальних рекреаційних форцувань спиралося на дослідження екоюміко-геог-рафів і спеціалістів в галузі рекреаційної географії: ІЗ.А.Веде- . ні на, І.В.Зоріна, Г.М.Лаппо, А.А.І4шця, И.С.1&роненка, І.1І.1Ь-єргойза, І.І.Пирожника, В. С.Преображ енського, С.Г.Саушкіна, а І.Т.Твердохяєбова і ін.

Основу методики дослідження складав системно-структурний підхід» логічне моделювання процесів і зв'язків в ГТРС, методи рекреаційного районування, картографічний метод.

Робота виконана на основі аналізу фондових матеріалів

а/о "Крийтур", Туристсько-спортивного сооза Крицу, контрольно-рятувальної служби Крицу, а також матеріалів польових спостережень автора.

Наукова новизна соботи полягав в слідуючоцу:

- запропонована логічна модель гірської туристсько-рекреаційної системи;

- розкрита специфіка об'єкту дослідження - гірської туристсько-рекреаційної системи;

- виявлені особливості функціональної і територіальної структури гірської туристсько-рекреаційної системи Крицу і намічені шляхи її вдосконалення;

- проведено рекреаційне мікрорайонування Гірського Крицу;

- збагачений поняттєвий апарат рекреаційної географії терміном "спелеотуристський потенціал".

Практична значущість роботи полягає в можливості використання роботи в градобудівництві, при здійсненні теріторіального планування і охорони навколишнього середовища. Теоретичні положення роботи можуть бути запроваджені в курс "Рекреаційна географія", який вивчається на географічних факультетах університетів. На методику рекреаційного мікрорайонування можна спиратися при дослідженні інших гірських рекреаційних територій. Ісцуючі в роботі пропозиції по вдосконаленню функціонально-територіальної структури туристсько-рекреаційної системи Гірського Крицу можуть бути покладені в основу концепції розвитку рекреаційної діяльності урівду Республіки Крим.

Апробація. Основні положення дисертації були викладені в доповідях і виступах на наукових і науково-практичних конференціях: республіканська наукова конференція "Проблеми раціонального використання, охорони і відновлення природно-ресурського потенціалу Української РСР" /Чернівці,І99І/; міжреспубліканська науково-практична конференція "Актуальні питання екології і охорони природи передгірських екосистем" /Краснодар,І993/; всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам'яті народу засобами туриз-цу" /КЬсів,І994/; всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазов'я і суміжних територій"/Мелітополь, 1995/.

ПублікапіІ. По темі дисертації опубліковано 7 робіт.

Структура і обсяг роботи. Робота складається із вступу,чотирьох розділів, висновків і додатків, загальний обсяг 189 сторінок. Вона вміщує 156 сторінок головного тексту, 3 картосхеми, список літературу /178 найменувань/. .

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ

І. ТЕОРЕТИЧИ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ТУРИСТСЬКО-~ РЕКН5АЦШЯК СИСТЕМ

Основною формою здійснення пізнавальної, оздоровчої і спортивної рекреацій в горах являється туризм. Він відрізняється значно» різноманітністю видів і форм. Існує декілька схем класифікації туризму, але загальноприйнятої нема. Нами пропонується класифікація внутрішнього /національного/ туризцу, побудована на основі системного підходу. Класифікаційні критерії добирались таким чином, щоб по змозі відобразити всі основні напрямки туриз-цу.

На сучасному етапі розвитку рекреації в ряді регіонів, в тому числі і гірських, ведеться процес упорядкування рекреаційної діяльності, що виявляється в створенні спільних органів керування рекреаційним процесом, будівництві спільної рекреаційної інфраструктури, яка дозволяє найбільш раціонально використовувати рекреаційний потенціал території* В результаті даного процесу здійснюється форцування гірських туристсько-рекреаційних систем/ГТРС/.

Для вивчення ГТРС нами запропонована логічна модель. Вона дозволяє описати і уявити реальні процеси і зв’язки, з’ясувати соціально-економічний зміст явищ, що вивчаються. Запропонована модель е об* єктно-центроватю, основою для II виділення служить гірська територія з набором сприятливих рекреаційних природних і соціально-економічних ресурсів. ЬЬдель ГТРС /мал.І/. являє собою географічну систецу, яка складається з таких структурних елементів: рекреаційних ресурсів, рекреаційної інфраструктури, обслуговуючого персоналу і органів управління. Цз система відкритого типу, входом в неї служить рекреаційний потік. Основу рекреаційного потоку складають планові, самодіяльні і неорганізовані туристи.

- 7 -

ІМІСІЕВГ ОРГАНИ ВЛАДИ

ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

КСС федерація туризму міністерство курортів і туризму. мкк

Реяреал, ційний

тх

РЕНРЕАЩШІ РЕСУРСИ \

лісові масиви вертикаль >н

ОБСЛУГОВУЮЧИЙ ПЕРСОНАЛ

гірсьхо- ликні вільні гірські території о» £>

схили о о спеціалізоване

гірсько-спортивні перешкоди хліматичні в рекреаційне

ресурси додаткове рекреаційне обслуговування

небезпечні ділян-хи мінеральні води •м X обслуговування рекреаційного персонала

гірські ріки печери з ж о

естетичні ресурси культурно- історичні

соціально-економічні ресурси

ЕБКРВ.ШШЛ ІНФРАСТРУКТУРА

об’єкти розміщення об’єкти розваг туристичний транспорт

туристичні стежки рекреаційні харчоблок, торгівля сувенірне виробництво

L стежки харчоблок, вире

________________торгівля

ВИРОШИЧА

ІНФРАСТРУКТУРА

ТЕРИГОР.

структурні

елементи

системи

СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ТЕРИТОР.

ТЕРИТОРІЯ ' ПРОМИСЛОВА СЕЛШШНА. ЙЛЬСЬКОГОШОДАР.

зв’язки

мі» ---------

елементами

межі - системи

Рекреа

ційний

щг

Пая. І. Схема гірської ту ристсьної-рекреаційно І системи.

Рекреаційні ресурси виступають як структурні елементи ГТРС і являються основой для форцування. Від наявності і складу рекреаційних ресурсів залежить можливість розвитку більшості ввдів рекреаційної діяльності в горах. Природні рекреаційні ресурси можна розділити на просторові і локальні..Просторові ресурси підкреслюють специфіку рекреаційних занять на всій території, Локальні - організацію окремих вадів рекреаційних занять на конкретних територіях.

' Рекреаційна інфраструктура - це" виробничі основні і оборотні фоцди, створені спеціально чи залучені для обслуговування рекреаційної діяльності. Рекреаційна інфраструктура визначає характер використання природних ресурсів і регулює відносини рекреантів з природним середовищем. '

Обслуговуючий персонал потрібний для технічного' і організаційного обслуговування рекреаційної діяльності. Розглядаючи цей елемент, необхідно враховувати раціональне використання місцевих трудових ресурсів, а також залучення трудових ресурсів із інших районів у сезон "пік".

Важливим елементом ГТРС являються органи керування рекреаційною діяльністю, в даний час вони недосконалі. Головний недолік полягає у відсутності спільного органу управління всією ГТРС. Для кожного виду рекреації існують свої, практично не пов’язані один з одним органи управління, В результаті затруднюється наукове прогнозування розвитку ГТРС.

Таким чином, ПРО в багатоелементною динамічною системою, розглядати II доцільно з позицій системного і економічного підходів. .

II. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЇУРИСТСЬКО-ЇЕКРЕАЦШОЇ СИСВШ ГІРСЬКОГО КРИМУ.

Форцування ГТРС в Гірськоцу Крицу зумовлено наявністю значного рекреаційного потенціалу. В роботі дається характеристика і оцінка основних природних, культурно-історичних і соціально-економічних ресурсів- Гірського Крицу.

На основі аналізу кліматичних даних визначена ступінь комфортабельності клімату для окремих видів туризму в Гірськоцу Криму по місяцям. Особливу увагу приділено характеристиці лімітованих кліматичних факторів.

Наявність в Гірськоцу Криму значних спелеотуристсьхих ресурсів висував питання їх рекреаційної оцінки. Йзтодом експертної оцінки створена класифікація естетичної цінності основних печер Крицу. Для комплексної рекреаційної оцінки печер ми пропонуємо ввести поняття спелеоіуристський потенціал печери, козиряй-виражається сумоо балів естетичної і спортивної оцінок. Оіортнвка оцінка віддзеркалив категорії) складності печери, переведену в бали. Спелео туристський потенціал рекреаційних районів оці нив» ся шляхом підс^вуванняспелео туристських потенціалів всіх привабливих печер. Найбільшим спелеотуристським потенціалом володіть КарабияйлинськкЯ, Чатярдагський і Ай-Пвтринський спелоорайони. -

%льтурно-історичні ресурси являються основоо для проведення пізнавальних видів рекреаційних занять, в Гірськоцу Криму провідне значення мають пам'ятники історії і археології, їх рекреаційна оцінка проводилась за форцулою:

А = Р+В+Е+й+Д+Т+Г , де

А - інтегральна оцінка пам'ятника історії,

Р - пізнавальне значення пам'ятника,

В - виховне значення,

В - естетична цінність, .

В - атраістивність,

Д - оцінка ступеня пішохідної чи транспортної доступності

т - оцінка часу огляду,

р - ступінь збереження.

При виділенні районів зосередження кулмурно-історичного потенціалу враховувався переважаючий тип ресурсів і їх щільність.

Соціально-економічні передумови полягають у вигідному економі ко-географічноцу становищі від носно районів попиту на послуги іуризцу і вдоскокаленно транспортних зв'язків з ними, добре розвину топ вцутрішньоо транспортов інфраструктуро!), близькі сто узбережжя Чорного моря, мало» щідьніого населення в межах Головного пасма і порівняю високо» в передгір'ї.

Ш. ШНЙСНАЛША СТРУКТУРА ШтаШО-РЕКРЕАИШОЇ СИСТЕМИ ГІРСЬКОГО КРИМ/.

Дослідження ПРС доцільно проводити в двох аспектах: функціональному і територіальному. Аналіз функціональної структури дав змоіу пізнати компонентний оклад системи, співвідношення^взаємозв'язки міх компонентами, їх вилив на окремі вии ди рекреаційної діяльності. .... . , .. •

Особливості рекреаційного потенці алу Гі рсьноГго Крицу обумовили розвиток іуі таких ввдів туриетФко-рекреаційної дхяль-юсті: пішохідний пуризм, дриродно-пі знавальні і оздоровчі екскурсії, спелеотуризм, зимові вади рекреації. Для здійснення цих видів рекреаційної діяльності створена сітка спеціалізованих туристських закладів. Одні з них розташовані безпосередньо на території Гірського Крицу, а інші - поза його межами, але функціональне безпосередньо пов*язані з гірсько» частино». По функціональній спрямованості туристські установи ГІРС можна розділити на слідуючі основні групи:

І/ реіулювальні;

• 2/ реалізуочі;

З/ сприяння.

До першої, регулювальної, групи буду®» відноситися заклади, які здійсниш» функції керування і контролю за туристично© діяльністю. В Крицу такими закладами являються туристські клуби, мар-шрутно-кваліфікаційнх комісії, контрольно-рятувальні загони, а/о "Крим-іур", міністерство іурортів і туризцу.

До другої, реалі зуючої, групи відносяться заклади, здій* сгаючі обслуговування планових туристів і екскурсантів шляхом пропозицій спеціально обладнаних туристських і екскурсійних маршрутів, засоби розміщення, спорядження, харчування, послуги інструкторів. До них відносяться турготеді і турбази з мережами пристановищ в горах, екскурсбюро, відділи туристських клубів, різноманітних а/о. Розміщення турбаз в Крицу відрізняється різкою територіальною диференціацією, більшість з них розташовані на узбережжі і в Симферополі, тоді як безпосередньо в горах цільність туристських підприємств заливається дуже низькою - 0,2 місця на І юс Мережі турготелів і турбаз приймають на себе в теперішній час близько б % потоку організованих

рекреантів, які відвідують Крим, використовуючи для цього близько 3 % рекреаційного потенціалу. 7 % потенціалу віддається організованим і неорганізованим рекреантам через екскурсійні боро.

До третьої групи, сприяння, відносяться заклади, які надають послуг», як правило, самодіяльним рекреантам, пов’язані з проживанням, харчуванням, придбанням спорядження і т.д. В цю групу входять готелі, кафе, пункти прокату спорядження і т.д.

Для туристсько-рекреаційного потоку в Гірськоцу Крицу характерна різхо виражена сезонність. Основна маса планових туристів відвідує гори в період з травня по вересень. Це накладає відбиток на роботу турготелів і турбаз, в їх загальній місткості доля цілорічних місць займає тільки половшу. Сезонність роботи негативно впливає на рентабельність підприємств, використання трудових ресурсі з. Для самодіяльних туристів, окрім літнього "піку", характерні че "піки" відвідування в кінці березня і початку листопада, що зв’язано з періодами шкільних канікул.

ІУ. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ТУРИСТСЬОД-РЕКРЕАЦШОІ СИСТЕЩ ГІРСЬКОГО КРИМУ.

Територіальна структура ГТРС - це II вцутріїшя територіальна побудова, яка являв собою ієрархічну систецу структурних елементів, які розглядаються на всіляких рівнях. Враховуючи особливості туристсько-рекреаційно! діяльності в гірській місцевості, ми пропонуєш доповнити існуючі класифікації таксономічними рангами "туристський маршрут" і "туристська стоянка". Таким чином, таксономічний ряд ГТРС буде виглядати слідуючим чином:

І/ рекреаційний мікрорайон /Крим/;

2/ рекреаційний мезорайон /Гірський Крим/;

З/ рекреаційний мікрорайон /напр. Чатирдач/;

4/ туристський маршрут;

5/ рекреаційний пункт;

б/ туристська стоянка.

Для розгляду територіальної структури ГТРС Крицу, на наш • погляд» найбільш оптимальним являється проведення рекреаційного мікрорайонування* Процес рекреаційного мікрорайонування гірських територій мав свою специфіку, він повинен йти в двох напрям-

хах:

І/ природно-ресурсне мікрорайонування території ;

2/ районування рекреаційної галузі.

Природно-ресурсне рекреаційне мікрорайонування дозволяв виділи-' ти територіальне сполучення всіляких видів ресуроів. Основними критеріями виділення даних сполучень виступать особливості рельефу. . . ' ..-■ ■

_ Дані мікрорайони розташовуються в махах одніеічи декількох міхмехевиг форм рельефу, достатньо розмехоааних один від одного. Дія міхрорайочування рекреаційної галузі пропонуються такі принципи: - .

І/ спільність території;

2/ зв'язок міх елементами туристсько-рекреаційної системи за допомогоо туристських маршрутів чи іншого інфраструктур-ного забезпечення;

З/ наявність рекреаційних закладів;

4/ історичні аспекти рекреаційного освоения;

5/ сучасна рекреаційна спеціалізація;

6/ потенціально можливі ввди рекреаційної діяльності;

7/ транспортна доступність.

Накладання схем мікрорайонування дозволяє провести інтегральне рекреаційне мікрорайонування Гірського Крицу, який являє собов процес картографічного синтезу.

В результаті ми виділяємо в складі ГТРС Крицу 10 рекреаційних мікрорайонів:

І/ Західний гірський; б/ Чатардагський;

2/ Бахчисарайський; 7/ Демерджийський;

З/ Ай-ПетринськиЯ; 8/ Додгоруковський;

4/ Ялтинський; 9/ Карабияйлинський;

5/ Бабуганський; 10/ Східно-Кримський.

Таким чином, основними елементами територіальна! структури ГТРС Крицу являться рекреаційні мікрорайони. В роботі детально характеризуються всі мікрорайони за такоо схемоо: географічне положення - рекреаційні передумови - функціональна і територіальна структури - зв'язок з другими або іншими мікрорайонами - перспектива розвитку.

Аналіз територіальної структури ГТРС Крицу дозволяє провести типології) мікрорайонів, що входять до неї:

I/ особливості рельєфу території;

2/ своєрідність рекреаційного потенціалу;

З/ існуючі і потенціально можливі види рекреаційних знань;

4/ рекреаційна освоенність території.

У відповідности з даними кситесгямя в Гірському Крицу ввділлються три типи рекреаційних мікрорайонів:

І/ передгірський /Бахчисарайський/ - характеризується невеликими перепадами вершин, нескладними перешкодами, значною заселеністю, гарною транспортною доступністю рекреаційних ресурсів. Тут розвивається екскурсійний туризм, пішохідний туризм для по-чаткуючих, в перспективі доцільний розвиток кінного туризцу;

З/ яйлинський /Ай-Петринський, Ялтинський, Бабуганський, Чатирдагський, Демерджийський, Долгоруковський і Карабияйлинський/ - характеризуються певною орографічною відособленістю, порівняно невеликою площею, різноманітним набором природних рекреаційних ресурсів, тут розвиваються пішохідний туризм, спелеоту-рнзм, гірськолижний, скелелазіння;

З/ гірський розчленований /Західний і Східнокримський/ -відрізняються значною горизонтальною і вертикальною розчленованістю рельєфу, високою концентрацією пейзажних ресурсів, тут розвиваються пішохідний, екскурсійний туризм, скелелазіння.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГТРС КРИМ/.

1. Для поєднання рекреаційного використання і охорони природних комплексів у Гірському Крицу, на наш погляд, найбільш оптимальним являється створення туристсько-рекреаційного парку. Територія такого парку на відмінність від заповідників і національних парків призначена, передусім, для використання з метою регламентованого туризцу з відповідною інфраструктурою, рівномірним і науково обгрунтованим рекреаційним навантаженням на природні комплекси, які забезпечують їх збереження*

2. Кордони туристсько-рекреаційного парку повинні охоплювати всю господарсько неосвоену територію Гірського Криму від мису Айя до Карадагу, тобто включати в себе все Головне пасмо, частково Південнобережжя і передгір’я.

3. Необхідно провести поступове вилучення територій з рекреаційними ресурсами з фовдів лісового і сільського господарства

і передати їх під срисдикціп міністерства курортів і туризі<у.

4. Назріла необхідність розвитку в Гірськоцу Криму нових ввдів рекреації, такими можуть стати кінний туризм, плановий спелеотуризм і спелеомедицкна.

, 5. Необхідне корінне вдосконалення інфраструктури.безпо-

середньо в гірській частині з ретельно продуманим плануванням і архітектурою.

осяовні ПОЛОЖННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В СЛІДУЮЧИХ РОБОТАХ:

1. Підходи до розробки методів і прийомів естетичної оцінки печер Гірського Крицу.//Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Української РСР. Тез. допов. респ. наук. кон$., Чернівці, вересень 1991, С. 53-54 / у співавторстві з В.И. Орським/.

2. Методологічні остови рекреаційного використання гірських територій. - І^копис деп. в УкрІНТЕІ. 18.02.93, № 205-УК.93.-23с.

3. Природно-ресурсний елемент моделей передгірських і гірських рекреаційних систем.//Актуальні питання екології і охорони природи перегірсьхих екосистем. Тез. доп. міяресп. наук.-практ. кон£., Краснодар, 1993, С. 200-202.

4. Туристсько-рекреаційне мікрорайонування гірських територій /на прикладі Крицу/ //Проблеми розвитку туризцу в Україні і завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туриз-цу. Тез. доп. всеунр. наух.-практ. конф. Косів, 1994.

5. Еколого-економічна оцінна рекреаційно-ресурсного потенціалу Українського Приазов’я //Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазов’я і суміжних територій. Тез. доп. наук.-практ. кон$., Малітополь, 1995, С. 79-80.

6. Деякі особливості функціональної структури рекреаційної системи Гірського Крицу. //Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазов’я і суміжних територій. Тез. доп. наун.-практ. конф., Мелітополь, 1995,С.92-94.

7. Територіальна структура гірської туристсько-рекреаційної системи Крицу. //іуристичні ресурси України.- Київ, І996.-С. 337348.

Байтеряков С.З. Географические аспекты формирования и развития горных туристско- рекреационных систем /на примере Крыма/ Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. Одесский государственный университет имени К.И.Мечникова, Одесса, 1996.

Защищается рукопись с теоретическими исследованиями в области раскрытия сущности, особенностей формирования и развития горных туристско-рекреационных систем. Разработана логическая модель географического исследования функциональной и территориальной структуры горной туристско-рекреационной системы. Оценены ведущие предпосылки, влияющие на развитие исследуемой системы. Предложены методические подходы и осуществлена рекреационная оценка спелеотуристского потенциала основных пещер и карстовых районов Горного Крыма. Выявлены особенности функциональной структуры горной туристско-рекреационной системы Крыма. Проведено рекреационное микрорайонирование Горного Крыли с учетом природно-ресурсного районирования и районирования рекреационной отрасли. Дана характеристика рекреационных микрорайонов и основных видов туризма, развивающихся на данной.территории. Определены глагные проблемы развития горной туристско-рекреационной системы Крыма и намечены пути совершенствования ее территориальной организации.

BaiterayJcov С. Z. The geographical aspects of formation and development of aour.tain tourist-recreational systems on the exasp of the Cricea. The thesis on scientific decree competition of geo phical sciences candidate on speciality 11.00.C2._ economical and social geography. Odessa state university named after Mechnieav, С sa ,1996.

The canuscript with theoretical researches in the branch of sence revealing-, some peculiarities of mountain tourist-recreafcio systems fcx’aation and develcpnontis defending. The lopical nocel fecsrraphical research of mountain tourist-recreational systea fun ticnal and territorial structure has been worked out. The chief p i'=quisits affected the furthex developaent of the g-iven system ha been estiaated. Certain zsethcdical approaches and recreational es nation of speleo—tourist potential of the basic Crimean caves and karst region have te-sn proposed, the functional structure peculia rities have been revealed, ihe recreational micrc-divisicr. into

districts of the nouctair. Cricea have been realised, taking into consideration the nicro division into districts of natural re sources and recreational branch. The rscreaticnl zicrorecior.s de?crir~irr

have been eiven. їііе cain problems of the Crimean tourist recreational system development have been deternined, the ways of improving- of its territorial organization have been directed.

Клечові слова: туризм, гірська туристсько-рекреацхРна система, спвлеотуристський потенціал, рекреаційний мікрорайон, територіальна структура.