Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Генетические особенности урбанизированной украинской популяции (на примере г. Харькова)

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Генетические особенности урбанизированной украинской популяции (на примере г. Харькова)"

•2'.ч I 1 y Í

КИ1ВСЬКИЙ 1НСТИТУТ УЛРСКОНАЛЕШ IIKAPIS MIHICTEPCTBA ОХОКЗНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ

На прават рукопгсу

Атраментова ЛххЗов ОлехсИвна

ГЕНШШ 0С0БЛИВ0СТ1 УРБШЭ0ВАН01 7KPAÏHCLK0Ï ПОШнШ /НА ПРИШЛ м.ХАРКОВА/

03.00.15 - генетика

Автореферат дясертацН на здобуття натксвого ступеня доктора 0!олог1тагх наук

Кя!в - 1992

Робота виконана на кафедр! генетики I цитолог!I Харк!вського ордена Трудового Червового Прапора та ордена Дружб® народ!в державного ун!варситета 1ы .О.М »Горького

Науковва консультант - доктор б!олог1чюа наух, професор Шахбазов 5.7.

Оф!ц!бн! опоненти: доктор иедичних наук, профвсор Бариляк 1.Р.

доктор медичннх наук, профвсор Ковальова О.М.

доктор медичних.наух Кузнецова С,Ы,

Пров!дна установа - Укра1яськии ЦД охоронл здоров'я д!тей ! п!дл!тк!в

Захдст дисертацИ в!дбудвться "_"__199 р.

о год. на зас!данн! Спец1ал!зовано! вченоТ ради

1/ у Р ^ в КвТвському 1нстнтут.1 удосконалення л!кар!в за адресов: 252112, Ки1в-Н2, вул. Дорогожицька, 9, ауд. 3.

3 дисертаЩвю ыожна ознайомнтись у б!(5л!отёц1 Ки!вського 1нституту удосконалення л!кар!в

Автореферат роз!сланий ¡^У^^УЬ^У&Ля.

Вченяй секретар Спец1ал!зовано1 вчено'1 ради, доцент

/

Горовенко Н.Г.

ЗАГАЛША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ Г!

Актуадьн1сть роСоти. Для виргаення сотальких i «едичних проблем, як1 виникають е cyoni-.beToi, неоСх1днс матч то «ну iníri)-мащю про структуру популяци i стан генетико-гемсггМ.г^ногч процесу. Будь-як* господарш i сот алый перетвогення ири^волять ло змхни генетичних характеристик популявд1. Усшхи и?-чц:г-::;, перетворення в cíepi пращ j посуту ям1нили направления прдробно го добору, розвиток промисловост! i транспорту посилнли Mirpaní-ttHi процеси,. привели до розширення аутСрицингу. Апаптивн1сть популящ!, характер роаподхлу в Н1й спадково! патологп, фхзич-ний розвиток, витривалгсть, ст1йкхсть до стресгв, првцездатнгсть ii членiв в значнгй Mipi визначаеться популяцхйною структурою /JT.^f £<xirutü-fy<nx.«..№те, 1971, Ю.Г.Рычков, 1979, 1982, Е.К.Гинтер, 1982/. Подуляц» ладия з1др1зняються великою структурною р1зноман1тн1стг. 3 позищй генетики лооре вивченх малочисельн1 1вольованх популяцй. Д.А.Абанина, 1983, Л.П.Большакова, 1989, Е.К.Гинтер я др., 1985, Т.В.Голъцова, Р.И. Сукерник, 1979, А.Н.Петрин, 1989, С.Г.Рычков, 1973, РMiQhtcA., MSctha, ur jjo£tní4^ g.Ji-cdme^, 1970,^ et a{

1987, M.K/Í<W 1988/.

У тепер1шн1й час в1п?уваються гло?альн1 змгни пэлулявдГно! структури, яка склалася 1сторично.'На змгну традшцйним малочисв-льнчм попузюцхям приходять великх ур?анхзован1, як1 ставть пэре-важним типом популявд* Д'.Г.Ргчков, 1979, 1982/. На нео'пчнють прогнозувакня наслхдкхв pin ко! ям:ни генетичног структур:? попу-лящй неодноразово вказували генетики /Н. Л.Дубинин и др., 1975, Н.П.Бочков, 19*78, Г.П.Алтухор, 1989/. Аналхз ур?ак1зован:я попу-ЛЯЦ1Й почэвся nopiBHHHo недавно. Ockobhi генетико-темогрпбгтс! показники ург-амзозаних популкт" втгаенх на прикладi víct Pocii, Казахстану, Тутэхменхх /tt.Л.Бочков и -р. , 1984, О.Л.Куэ'*.?овя и пр., 1975, 1977, 1984, 1?8с, 1988, 1991, Г.С.Свят^ва, I9P?, Е.У.Куанлнков, 1990/. Екелог1чн1 обставттчи в сучагннх мютах рхзко вхлохэняються вхг тгас, в яккх • проГшла попере^ня ® полтей"! явдства. 1х характеризуй шцвизенк? тис к Фхзичних, xiMi'H'.rx i ПСИХ1ЧНИХ (ÍHKTopiB. В таких умовах сильнхзе виявлязть^я нсоднакоьа гтристосованють рхзншс генотжйв. MicbKÍ популятх вхдрхзняютьпя високою генетичною гетерогешйстя. У зв'язку * шм схилън!сть

до захворювань буде мати неоднакове значения в генетично вхд-мхнних групах. Показано, що розповсюдженгсть спапковох патологи пов'яэана хз структурою популяци та II попередньою хсто-Р1ею / ЗС.Х.еатСи '-¿¿о-ххм., Лъбгтн, , 1971,

A.Н.Петрин, 1989, Е.К.Гинтер, 1982/. В популявдях схльського типу звичайно П1двищена частота моногеннох патологи, що пояс-■лзеться хнбршпнгом х дрейфом гвН1В. Переважна частина спадков-патологи припадае на мультифактор1альн1 захворювання. Розпов-свджвнхсть захворювань, як1 вхдносяться до тег групи, в дек1~ лька разгв бхльша в мхст1, Н1я в селх /Н.П.Бочков и др., 1984,

B.Лвнц, 1984/. 1снують спостереження, якх свхдчать про те, що , в хнйредних шлвбах П1дзищена частота деяких мультифакторхальни^ захворювань /Е.Ф.Давиденкова, И.С.Либерман, 1988, Р.А.Евстигне£ 1990, А.Е.Ермакова и др., 1990, О.Н.Ковагева, 1989/. До тепер1й нього часу проведено генетичний анал1з таких мультифакторхаль-них захворювань, як шизоФренхя, цукровий д1аоет, ревматохдний артрит, виразкова I г1пертон1чна хвороби,-алкоголгзм /В.Ы.Гин-дилис, 1979, А.С.Сергеев, 1986, Л.И.Беневоленская, С.А.Финогено5-ва и др., 1991, О.Н.Ковалева, 1989, Б.А.Альтшулер, 1983, В.Й. Полтавец, 1987/. 0держан1- в результат! генетичного аналхзу оц1'нх ки вюсористовувться при розрахунках повторного ризику у родичхв хворого. На приклад1..моногенно-рецесивних захворювань показано, що величина ризику для потомства залежить В1д структура шлюбу батькхв Длитерн,1965, В.Ленц, 1984, Ф.вогель, А.Мотульски,1990/' Под1бне ноже бути справедливим х для ыультифакторхальнгес захворювань. Постгйно зростаюча частота цих захворювань серед мхсъкох населения робить розробку I удосконалення IX проф1лактики однхег з найб1льш важлнвих задач охорона здоров'я. При цьому валит иве значения маз вщтдлення груп населения, як1 маютъ шдвищений риз» захЕорввання. Для Ц1ех мети необх1дно мати наб1р показнияхв спо-циф1чно! схильност1 - маркер:в. Головна увага при попуку маркерх нрчяхляеться ознакам моногеннох природи /В.Г.Тресгсов и др.,1985/ В1льш адекватними у в1дношенн1 захворювань хэ спадковою схильнхс то, очевидно, е оакаки пол1генно1 природи. Бгльвясть ознак,якх' ми розглядаемо ,як можливх маркери схильност1 по захворювання,ете спепиФичнх, що свхлчить про нео^ххднхпть враховувати генетичнх особливостх популяц11 при Еирхшенн1 питань генетичного арогнозу-вання.

Генетико-демограсйчн1 характеристики украхнських популявдй вивченх нелостатньо. Актуалькгсть таких; досл1джень очевидна: Украхна - кра1на з 52-м1льйонням населениям, В1др1зняеться складними екялогхчними умовами, загрозою лепопулящт /й.Р.Ба-риляк, 1991, Т.И.Еуг.иевская, 1991, Е.Я.Гречанина, 1991/, по ргвню демограф чного благополуччя знаходиться в п'ятому десятка-серед 1нших краЛн свхту. Харк1вська область являв собою найохль-иий промисловий конгломерат Укра1ни. В шстах 1 селах харкхвсь-кох оОластг най01льш низька' пор1вняно з хжими ооластями суыарна народжуванхсть," хстотно гадвщена дитяча смертнхсть I надзвичай-но низья1 показники вхдтворенкя населения /В.С.Стеяенко, 1991/. Харкхв - одне з величезних мхст Украхни з населениям Охлъш 1,6 мян.чоловхк, яке вхдрхзняеться цаксимальними темпами урганг-зац11 I високим процентом м1жкац1ональних шлюОхв, являсться зруч-яою ыоделл» генетико-яемограф1чких досл1джень, результата яких можуть бути врагован1 при вивчетп хнших М1ст з под1бним етнхч-ним складом I екологхчними уюваыи.

Мета I задачх досягдження. Метою роботк було генетико-демо-граф1чне I генеалогхчне вявчення харк1всько1 популяц11. В ходг цосл1Дяення передбачалось виршити ряд конкретних задач:

- вивчити особливостх мхграцгйного процесу з урахуванням ступени урбан1зац11 район:в М1ста,

- провести аналхэ шлюСнох структури населения,

- вивчити репродуктивн1 характеристики ^популявд1,

- вивчити розповсюляеИ1Сть захворювань спапковою схильнхстя серед хнпивиц1в рхэнох гхбредностх,

■ - провести гекетичний анал13 деякгас розповсюлжених захво-рювань з урахуванням гхсрилностх просавдив.

- вивчити характер ясовдащй мяркерхЕ захзоргвання I мзр-керхв генетично1 схяльносм у пробандхв р1янох ггбргпчост!.

Наукова новизна. В хю^о^ яперсе проверено генетико-четгегрг-5хчне I генеалогов вивчення украхнськох урбанхяс.аанох поптая-дх1. В ход1 яослхпження одерганх сдагу*«! результат1.::

- вирахуван1 основнх генетико-чемэграйхчнг ткалнихи [сгвсько: популяЦ11 I вхдшченх тецпеквдх в IX

- вяявлэно зв'яяок мхж ступеней урбамзаци раГ:оН1в мгста I

е

генетико-демо граф1чними характеристиками населения,

- встановлено, що ступ1нъ екзогам!1 батьив впливав на наслхдок ваг1тност1 1 розпод1л патологхх у новонароджених, обу мовлюе стутань ¡мунолог1чнох сушсност1,

- встановлено, що частота захворювань з випадковод) схиль-нхстю неоднакова серед 1ндив1дхв р1ЭНох г1брздност1 х залежить В1д стат1,

■ - виявлено впляв шлюбнох структури батькхвського покол1нн на величину параметр!в, якх одержують при генетичному аналхз^

г- В1дм1чена рхзниця у комплекс: маркер!в схильност1 до мультифактор1альних захворювань у 1ндивид1в р13Н01 Г1бр1дност1

Положения, що виносятъся на захлст.

1. Харк1вськ1й популяц11 притамашй основнх риси урбанхзо вако1 популявдг. головним фактором зростання чисельност1 каселе ня е М1грац1я, яка мае тенденщю до послабления I збхльшення дальности, збхльпуеться рхзкомакхтнхсть национального складу населения I высотку м1жнац1ональних шлабхв, маз М1сцв позитив на шлвбна асортативнхсть за нацхональнхстю, мхсцем народження осв1Тою, профес1ею.

2. 0соблив1сто вивченох популясрх е бхльш високх, нхж в хнших урбан1зованих популяцхях, коефхгценти М1грацх1 I процент мхкнац10нальнжс шлюб1в, в1дносна стаб1лыпсть генетикс-демогра-фхчних показникхв, формування бхлыин частини шжкацхональних шлюбхв за рахунок шлюсних зв'язкхв мхж представниками екично близьких труп, наявн1сть районхв з ргзним ступенем уроайзацхг якг В1дрхзняються за свошигенетшго-дешгра&вдима характерам: кала." . ' .

3. Репродуктивнх характеристики вивченох шпуляц:и та хх динам1ка типов1 для урбанхзованох популяцШ зменьшення плодю-чост1 за рахунок планування народжуваностх, зменьшення хнтенси Т1 потенвдйиого добору за рахунок компонента,пов'язано1 з дифе оенщгною плод.от1стю, мениий внесок в генофонд наступного поко лхчня групп населения, яка В1др1зняетьея високим р1внем осв1ти У нового иоколгннк виявлена тендендхя б1льш повного вхдтворенн гено&шду.

4. Незважаючи на бхльш висок1 значения коесЬхщентхр тгра-III порхвняно з 1ншими урбанхзовашши поиуляцгями, динамхка ге-;етико-демографхчних показникхв /хндекси шлюлнот асиртатинчост:, ^тН1чн£р_1зЕ0ман1тн{сть1шгекси добора/ у харкхвськхг1 поггулящ: 11ДСит1 незначно, що оеуювлено якхетп мхграхцх, наялнглтг г гинулому шлюбних зв'язк1в мхж коринчим населениям I кхгган-амт!, (тнхчною близкхстп основних национально стей харкхвськип наге-гення. .

■ 5. Серед подружнхх пар з невиношуванням вагхтностх тг.вч-|ений вхдсоток евдогамних тлюб1в, але ймов1рн:гсть довольного [ереривання вагхтност1 на раннхх строках зб1льпуеться з ш делениям екзогами. Стутинь ¡мунолог1чнох вхдмхни подружжя збхль-[усться хз зростанням екзогамй", але величина екзогам11 не явиться виг.начальнвд фактором при форыуваш« :мунолсг1чного :онфлхкту в с.истем1 мати-плхд..

6. РЬзпод1л захворювань 13 спадковою схильнхстю неолинако-¡ий у хндивхдхв В1д шлюб1в рхзного ступеня екзогам11. Градхент !Кэогам11 батькхв в бхльшхй мгрх. впливаз на розповсюдження хво-юб- у чолов!к1В порхвняно з ж1Нками.

7. Величини показникхв, якх одержано при генетичному ана-[ХЭ1 муяьтифакторхальних захворювань /сегрегащойна частота, генетрантнхсть, коефхвдент успадкованостх/, а також величина «курентного ризику залежать В1Д екзогамп батькхв.

. 8. Маркери схильностх до мультифактор1альних захворювань :ають неоднакову Iнформативнх сть для 1ндив1д1в рхзного ступеня 'хбридностх.

Теоретичне I гграктичне значения -результат1в. Теоретичне 1начення роботи полягаз в тому, що воНа зрлоенюз прогалину у 1наннх генетюсо-демографхчного процесу в урбанхзованих попу::я-цях Украхни I свхдчить, що харк1вська популящя може служити галеллю для вивчення генетико-демограФхчних проиес1в у мюъких юпулящях Донецько-Приднхпровського регхону Украхни. Результат«, >держан1 при вивченн1 харк1всько1 популяхцх, можуть сути вряхо-1ан1 при вирхшетп аналогхчних проблем ¿нших М1ст Украхни, а •акож Центрально-Чорноземного району Росы 13 схожим етнячним кладом населения I екологхчними умовами. Результатудослхдження жазують на додхльнхсть при генетичному прогноз1 мультифакторх-шьних захворювань ураховувати шлюбну структуру батьк!вського

поколения, цей показник вежливо врахов;увати при пошуку генетич-них маркерхв схильностх до захворювань.

По результатах досл1дження одержан! два авторських свхдоцт-ва про винаходи i три посв1дки про раЦ1онал1заторськ: продози-Bii. Розроблений 3aci6 визначення 1Нтоксикащх органхзма i дlar-костяки алкоголизму використовуеться на кафедр1 нарколог!!. Дер матокомплекс маркер1в цукрового д1аоету, складеного Í3 урахуваН' ням генетичних особливостей пробандхв, використовуеться у вхд-д1ленН1 евдокринно1 патолог!! пхдшлунково1 залози ХЦД1Е i XT для уточнения ризику захворювання цукровим дхабетом родич1в хворого. • .

Результати досл1дження викладаються в спецкурсах "Генетика людини" i "Популяцхйна генетика", як i читаються на кафедр1 генетики i цитолог i i Харк1вського ушверситету, на Kypcáx шдвищенн; квал1ф!кац11 в УкраЛнськоыу 1нститут1 удосконалення вчител1в. 0крем1 приклади, одержан! в досл1дженн1, включен! у навчальний nociOHinc "Генетика людини", 1990 /5,4 д.а./. Забрана генетгасо-демограф1чна i дерматоппф1чна документация використовуеться . як учбспвий матер1ал на спецпрактикум1 з генетики люд1ши, а тако; в спецкурс1 "Статистичн1 методи в генетищ",

Апробавдя роботи. Матер!али дисертащг до по в i дались на Пар шому i Другому Всесоюзных з'гздах медичних генетимв /Кшв; 1983, Алма-Ата, 199и/, на Першому з'Зсздх медйчних генетикхв Украхни /Дьвхв, 1988/, на УП I УШ Всесоюзних з'хэдах невропато-логхв i псих1атр1в /Ленхнграц, 1984, .Москва, 1988/, на Шжна-родному симшшуш "Алкоголизм и наследственность" /Ленинград, 1986/, на 1У, У i У1 з'1здах УТГ1С /Одеса, 1982, Кихв, 1986," Полтава, 1992/, на Ш з'хздх геронтолог1в i repiaTpiB /Кшв, 1976/ на наукових i науково-практичнкх конференцхях у Харковх /1985, 1987, 1989/, Ворошиловград1 /1989/, Ульямвську /1989/,' 4epHirOBi Д989/. . ■ '

Структура дисэртащзг. Дисертахкя викладена на 270 сторхнка машинописного тексту, складаеться Í3 5 глав.. В poOOTÍ Ы1ститъся 85 таблиць, 7 рисутив. Бхблхографхчний показник miстать 171 BÍтчизняних i 129 зарубхжних джерел Л1тератури._

Матетал i методи. 3oíp матер1алу проводився в сл1дуючих установах: '

- Харкхвський НД1 ендокринолог11 I х1шх гормонхв /дтэек-тор - доц. В.В.Нагаров/, в1дд1лення ендокриннох патолог:! щд-шлунково1 залози /зав1дуюча - проф. О.И.Тихонова/,

- Харкхвський НД1 загальнох I нев1лклалнит Х1рург11 /директор - проф. В.Т.Зайцев/ вхдцглення шлунково-кизкових крово-теч / завхдуючий - с.н.с. М.П.Донець/,

- Харк1вський ВД1 М1кроь1олог11 I 1мунолог1х 1м.1.1.Мечн1-кова /директор — проф. Ю.Л.Волянський/ лабораторхя клхнхчнох 1мунолог11 /зав1дуюча - с.н.с. Л.В.Антипенська/,

- Хармвський институт удосконалення л1кархв /ректор -проф. М.1.Хвисюк/ кафедра нарколог^ /зав1дуючий - проф. 1.К.Сосхн/,

- Харк1вський медичний хнститут /ректор - проф.А.Я.Циганен-ко/ кафедра акушерства х г1неколог1х /зав1дуючий - проф. ;М.Г. Богдашмн/,

- Харк1вський ооласний аронв ЗАГС /завхдутг-а - Т.О.Морозова/,

- ж1Ноч1 консультаЦ11 1-го пологового будинка /головний Л1кар Г.В.Мальцев/, I 3-го пологового 0удинка /гиловний Л1кар-Л.1.Чуб/, а також в районних полхклппках I ыедико-санх тарких частинах промислових пхдприсмств М1ста.

Анал1з мхграцхх I илюбнох структури проведений з викорис-танням шдхоц1В, розроблених О.Л.Курбатовою з спхБавтора'га /1984, 1988/ ii.il. Бочковим з спгвавторами /1984/сН-та/1/1982/ на 5290 шлюбних парах. Бивчення репродуктивних характеристик популящх проведено з використанняк методик О.М". Кучер 1 О.Л. Курбатовох /1986/ при аналхз! амбулаториях карт 3155 «хнзк з закхнченою репродукцхсп. Вивчено 450 хсторхй полиггв х 520 метипних карт новокаролжених. Оцхнка потенвдйноги то*? г?. провалена метолом $ СгсгС /1<£&/, 1мунолог1чнх лосяхл»?ння пр?ве-ен1 пхл керхвництвом Л.В.Антипенсько^' петолаки ¡сП е1 ¿¿г /1Р?5/, Яаи&е{ , СтЫ /1980/,У^агЛ. 41 I аулсг'"/1956/,б ХшЪ.н /1966/, Л.В.Антипенсько! з спхвавторами /1978, 1966/. Вньчено 720 подруямх пар з невнношуванням ваг1тност1 х 200 пслруунхх пар я нормальною ваготнхстя. Генетичшй! аналхэ проведений мето-цава'Й^А^ / У Иа<;{ , 1970/, Сй Ш /1976/, сспл^ /1965/, ^ Л, £ /1974/, З.М.

Индуса /1979/, ^.^amn-i /1971/. иовторний ризик розрахова-ний методом TL Лс^МЬ/Ш9/. Вивчен1 роцоводи i медичиа документация 2076 чоловхкхв i яйнок у Biqi В1д 19 до 70 рокхв, у тому числ1 хвирих на цукровий д1а0ет 389, виразковою хворобою 247, алкогол1змом 778. Проведен! дерматоглхфхчний /Н. Ситли'пд, ChJUcllo , 1962/ и соматометричний /В.В.Бунак , 1941, Л . fruttZ -ЛСассь , I960/ акалгз 907 иолов1к. ¡¿лектронегатив-HicTb кл1тинних ядер овднювалась методом В.Г.Шахбазова is сШв-авторами /1978/ при обсл1дуванн1 429 чоловхк. Аналхз асоцхащй захворювань з маркерами проведений методом В iVoû^-f. /1955/. Д1агнистичн1 таблиц! складенг методом посл1довного анал1зу А.Вальда /I960/. Математична оОроска результат1в проведена з викиристанням загальноприйнятих параметричних i нелараметричних метод1в статистики /Н.А.Плохинский, 1970, Г.Ф.Лакин, 1990, Е.В.Гуолер, 1978/.

РЕЗУЛЬТАТА ДОСДЦЖЕННЯ I ÏX ОЕГОВОРЕННЯ

У nepmifl главх вккладаються ochobhî лхтературн! в1цомост1' про тип лгодських популявдй, приводятъся матер1али, яй вказують на зв'язок структури популяц11 з iï адаптивн1стю S-fox X,«- , 1С?éftcimAb, 1971, Ю.Г.Рычков, 1979, -1982, Ю.П.Алтухов, 1989, О.Л.Курбатова и др., 1988, O.XMnkïtovo,,gyu ■ ru-itum, 1991, А.А.Ревазов, 1985, Е.К.Гинтер, 1982, E.Yi.êk'M^ il S- Çaffl-o-vts-W-tt , 1980/, даеться юторичнлй о г ляд харкгвсь-rai популящх /"Изтория городов и сел Украины", 1976/.

Друга глава присвячена вивченню рол1 MirpayiflHoro процесу у формуваннг шлюбно1 структури населения М1ста. Досл1джеи1 райони, hkî В1др1зняються варобначо-економгчною opisHTaqien i ступеней ур5ан1заЦ11 : Дзерясинський - старий М1ський район i Ордхонхыд-зевський - окра1ний район, який одержав статус ыхсъкого у пе-pior, 1ндустр1ал1зац11 30-х рок1в. Населения першого району, В1д-рхзнязться бхльш високим рхвнем ocbîth: вищу освхту у 1985 р. мали 42?, oci6, як: вступили до шлюбу, порхвняно з у другому районг /р ¿:0,001/. Статистичнх параметри bîkobhx розпод1лхв нодрукжя характеризуются правостороньою асиметр1ею i позитивним ексцесом, як1 сильнш виражеН1 в менш уроанхзованому райоН1. Традщцйно висока 1нтенсивнхсть Mirpai;iï у харкхвс.ьку популяцхго збер!галась i в теперштй час, але незважаючи на високий тиск

Mirpanií /табл.I/ íi генетичнх наслхдки, очевидно, не духе вя-гомх, як, наприклад, у московсьиГ;, яка Bfirpas в ceoé генн значно бхлъзого ареала /О.Л.Курбатова и др., 198-1/, aso гитаз-атинськох, де м!жетН1чн1 шжби вх.тнос.^тьсг. в основному до ;,:it-расових /К.У.Куандоков, 1990/. Основка частяна reHiR у xü-kí-— ську популяцхю надхолить з виноско невеликого ареала:Украхн:1 i Цэнтрально-Чорноэемного района Pocii /табл. i/. 1йгрэнти з míct, в основному рос1Яни i украхнгц, налегать до кот)1НН!я не-Ц10нальностей виБ^ено1 популяц:!. Тому наслхдки Mirpaixii — аутбр1дхнг х зв'язаний з ним гетерозис може бути вираженяй ела- . бхие, але i платня за нього в наступних поколхннях за рахунок вицеплення невдалих генотип:в повинна бути не така велика. За 25 рокхв кхлькхсть MirpaHTiB Í3 традицхйних míct Mirpaxxii зменьшилась, з решти зросло /табл.1/. Середня шлюбна вхдетань збхлыпилась на 20% /з 570 до 700 км, р <0,001/. Для С i ль л урба-нхзованого району характерна б1льиа ' далъН1сть Mirpayií. В цхлому бхлыл висока ¿нтенсивнхсть míградii в:дм:чена у другому, менш урбанх зованому район:. Якщо у 1960 р. серед вступивших до шлвбу у пвршоыу районх було 68£ 1Ногородн1х, то у другому 81% /р -с 3,001/. Через 25 рокхв iнтенсивнхсть Mirpaqii змениилась - у Г985 р. серед вступивших у шлюб 1НогородН1х оехб у перпому раГ:-mi стало 0,94 в ад вюндноги значения /р<.0,001/, у другему -),58 /р -=Ч),001/. Б1льш1сть MirpaHTiB у другому район1 /0,2Э-3,49 вхд Bciei ix илькостх/ приходиться на вихицхв з xaprri?-:ькох област1,у перпому ця величина по роках вхдповхдно 0,21-),25 /р<0,001/. Кэниця у Mirpanii в1дбилася на нацхональн'лу :клад1 населения них районов х илюснхГ: структур:. Нацхонал» нз з1зн0манхтн1сть вища у б1льш урбанхэораноку район: пор1?няни г. тензг урбанхзованим /27 i 24 национальное« в1Епивхгко/. Зп 25 50KÍB К1ЛЪК1сть М1жнац10нальних шлюб1в эб1льтилось я 4В г,о 'р <0,001/. Ций npnpicT вглбувався як за рахунок poeií гьк- -тсрагснських, так i бхльп редких /"хстикно" гачняйонахьчпх/ отбхв. К1льк1сть останнхх збхльзилась на 22,9-23,5"' з:г тутового piBHff /р<0,01/, рос1йсько-укгахнських кз 2,С-3,2л.У юму pafioHi в1дсоток рхдких мхуяяцхональних пяг»':1в ъ:чг;.С, н:~ у ругому /р <0,001, табл.1/. У 1960 р. серег нхгргкт'в pi гхж ввдональноетей чолов1К1в було у два рази схльпе, чхж жхн-ж, у 985 р. ця р1зниця зникла. НаГ^хльлий в1дсоток розхрванкх г.лг>-íb /при середньому значекнх "&%/ вхдмхчени?. для корхнних хчр-

Таолиця I

Характеристика мггращх 1 структура шлюб!В

Показники

Коеф1Ц1знт мхграци Шеця ем!грац1х /£/: Харк1вська обл. 1НИ1 .оСлает1 7кра1ни Центральп.-Чорн. I Центр. . шлябна В1дстань /км/ Тип плюсу /%/-. Харк1в'янин х харкхв'янка Харкхв'янин х хногородня 1ногиродн1й х харкхв'янка Хкогороднг": х шогсродня 0чнонац1ональн1 в т.ч. вих|дЦ1 з одного .села Ммнацхональш в т.ч. рос1йсько-укра1Нськ1 рхдкх

Дзерж. р-н Орджон. р-н 1960 р. 1985р. 1960р. 1985 р.

0,6 0,8 0,5

20,8 40,2 29,4

36,3 22,8 30,1

14,9 26,1 15,3

933 382 469

19,9 5,8 . 26,7

18,8 12,7 ' 20,7

16,0 15,0 19,1

45,4 66,5 33,5

48,7 51,9 4В,5

1,0 2,3 . 0,7

51,3 48,1 51,6

39,5 42,6 44,8

11,8 5,5 6,8

0,7

26,0 32,0

23.0

758

12,6 16,6 29,3. 50,6 51,9 2,3

48.1 38,5 9,6

кхв'ян - 36% /Р<0,001/, найменшлй - 5% для виххдЦ1в э одного села /р<0,001/. Кое$1Цхенти шлюбкох сполученостх свщчать про вгдхилення харк1всько1 популяцхх ввд панм1ктичного стану '• /табл.2/. 31дм1чена ¿стотнп рхзниця по цьоыу показкику М1ж районами у 1960 р., у 1985 р. рхзниця эменшилась. Для украинец в В1дм1чен1 б1льш висок1.значения хндексхв позитивно! шгобно: асортативност1 по нащоналъност1, Н1ж для росхян. В менш урбен: зованому район1 величина 1ндекса вище /0,61 I 0,57 у 1960 р./. За 25 рокхв асортативн1сть у росгян практично не змхнилась, в укра1нцхв зменшилась /таол.З/.

'Гретя глава присвячена аналхзу репродукцх1. Розиод1л покаг ник1в плодюиостх вхдображбний на £ис.1. За одне поколхння зыен-шилась середня ка жхнку кхлькхсть шлог1в, зб1льиилась кгльк1с: ваг1ткостеП, сионтанних- х медттчних аборгхв /табл.4/.

ТаСл'ия ?

Лок&знш: ™лк>''них ело /Я/

¡Ькэ-.Н!'--

Нац! ональш еть Мюце наромення Професхя Освхта

и, 40 с,-"- о,;.-

0,15 0,15 о,1£ С, 16

0,57 0,27 0,19 0,35

0,27 - 0,31

Таел:ия 3

1ндекси плв5ни1 асортативност! пи нацюнальн.ист1

: Дзеря. р-н Ораязн. р-н

Нацюнальн1сть

: 1960р. 1985р. 1960р. К35г

Уярахшц 0,57 0,52 ■ и, 61 0,52

Рос1яни О,-© 0,51 0,50 0,50

Еврех 0,74 0,54 0,49 0,43

Гагг.щя 1

Серепнх э.нач?мня. пок&яишяр плопутс^с?!

Поко- ъагчтно-

Л1ННЯ СТ1

Мег.тга;! аботуи

Спонтакнх а0ох)ти

шм1,

т?Г) а т

1 3,77+0,14 2,22^0,05 0,0Гни,02 0,03-0,01 1,47^,04

2 4,30^,08 2,89^0,07 0,09^0,01 О.иЗчО.О: 1,3^0,0?. р <: 0,001 <0,001 0,05 - <0,01-

У перпому покол!нн1 1В% мнок не мали ;;1теП, у крутому II? /р<г0,001/. Генетичяа р1зноман1тн1сть иогтулящх почала в1цтворк>-ватися повнхше, хоч реал:зевана плодюч!сть зменшилась з 39 до 34*>

.о о

о

о о о о

-О л 1-Н а

о о о a о

о

о о

M

ft te

о о

о и

uS -м

К

fe

О

и

- а,

о Р< " «

'S ё

С- ГЕ

g ё a et е* da

■ ч

Г-,

п) -

'Л

CJ Ö

к

t.

о «

о к

о

й о с я.

ё Ои

i

J)

к

W ¡

• м и; Çi

X о го к а, о

К Р

•W

- «

'i i

л Я К

г£ X

Э >н

«

a s

rt g

i о

о

• м X

ОТ M

M Cß =н Я

œ л « t< u

ф о о 'Il EKB*

" В. S

"О ■ * -з О .Ni

"<_ -1 —1 ГЗ ~ О

-J -J -J т от

/р<и,уи1/. fio деяким склаловим плодпчостх виявлена р1зниця ихж трупами кг но к з рхзниу рi гнем ocbíth /тас.5/. Компонента добору, ЗЕ'ячана з диференцхГ;ною смертнхстю у харклчськ:? пугту-ляцхх, як i у б1льшостх сучасних урбан1301*амих популяц!?., мал* i ii питома вага за пикилтння не змхнилася /та: л.6/. 1ндекс тотального добору за олне поколения змегаггеся у 1,6 рази - р 0,56 до 0,35. Шргвняння репродуктивных характеристик ¡kihgk з найбхльш високим соцхальким статусу.:, як i кають в«енi ступен1 /ХЗУ/ i жхнок, -якг маять крюииогенну пиЕедхнку /ВПК/, виявило, що у першй rpyni число дхтей на одну жхнку вархпвало в:л 0 до . 3, у другхй - В1д 0 до 6. У bcíhok нершох груии у середньому булэ 0,92 Д1твй, у другхй - 1,83 /р <0,001/. 2655 ынок nepcoi" групп не внесли генетячного внеску в генофонд сгЛяутого ¿¿околхння. У друг1Й rpyui таких xíhok було 13? /р<0,001/. В данному випад-ку доб1р дte но на гени плодючостх, а на гени, якх форлують пси-XÍ4HÍ i 1нтелектуальнх якост1, соматичн1 особлив^си хндизхда, якх обумовлгаоть.його ймов1рН1Сть стати членом tíci чи irenoi соцх-ально1 груии. 5ki наслхдкя такого добор;/ - предмет, мхкдисциплх-нарких дослхджень. Не ложна, однак, не звернути уваги ка втрату -значно1 частини генофонда в rpyni з найохльш високим р1внем освхти.

У сучасних попуяящях з.плануемив народжуъакхстю оеновна тця добору припадав на пренатальний пертод. Тип шлюс>у впливае на pi-вень внутршньоутрибнюс втрат: у бхлыяистх сучасних популяахй генетичнэ "олизый шлюби знлжують адаптивнхсть потомства, у uicb-есях популягцях фактором пвдвищеного ризику е i аутсржинг /п.п. Дубинин и др., 1976, Ю.П.Алтухов О.Л.Нурсатова, 1990, Е.У.Куан-цыков, 1990/. У xapKÍBCbKiñ популящ! 1,б£ подругяхх пар з нор-иальноп репродугацею вхднсеяться до гру^и енп.огаиних. У груш is 3B44HXJ невиношуЕанням BariTHoeri таких пар t.'aííro .-> читирн рази oijane /таол.7/, однак Енэвхтшсгь мишъххьнзго а-орт;* «я ранаЬг строках /до 10 тижнхв/ зОхльпуотьоя з Л1дв;г:;екн-г..( егзт«-«1. Причинами внутр1иньоугро£них E?pa\í при генет!К:-.о ^лпськл: ялвбах називаять 1'иыозиготиэащв пшдлинпх peqeciiniB. IbT^cvBu вхд аутбредних шлвб1в вхдрхзнязться ихдвжценою гетерозиготнхптп /А.В.Иурхал, '1982/. Ввьлазться, що механизм дооору прети гетеро-зигот в1ДНоситься до облает: имунологлчнох взаемоди uarepi i молу /Ф.Айала, 1984/.

Таблица 5

1кжазники шюдючостг у мнок з рхзним р!внем освгти

Иоказнж

Освхта

вица

середкя

не ыали ваптностх не малн полог1в ■

% ланок, як1

6,4+0,7

и б+о 9/

мали мецячнх аСости 75,8+1,2

мали спонтаннх а^орти . 4,5+0,6 мали ¡юза}.:атков! вагхтност1 2.2+0,4 % мед.перерваних вагхтностей 61,9+0,7 реал130Баних 31гот 34,3+0,7

Середнз число:

вагхткостей 3,72+0,07

медячних аборт:в 2,32+0,06

спонтанних айотзпв 0,09+0,02

позаматкових ваг1тностей 0,02г0,004 пэлогхв 1,29+0,02,

О^г+О^

4,4+0,6 9,4+0,9.™ 13 0+2 7х* 82| 2+112 4)5+0)6 3,2+0 5 66 770,7 30;9+р!б

4,83+0,10 3 23+0!10 0,07+0,01 0,04н>,и07 I 50+0,03_ I бЗ+О.ОГ^

<0,05 ^О 05

< о,оо: <о,со:

^0,05 ^0 05 <0,05 <0,05

<0,00 <0 оо:

>0,05 ^0,05

<о;оо: <0,00

X XX

■аду, "

ВТК

■ Таблкцн 6 -1ндекс тотального добору \ його компонента

Трупа - -I ' Ч ■ ■ •. и •

1 поколхння 2 поколхння Вища освхта Середня осв!та / 0,559 0,359 0 325 0 346 0,5999 0 328 0,295 0,316 0,0395' : ' 0,02В8 0,0230 о;о2зэ

Бплив структури шлюб!в на'вюид вагхтностх Таблщя 7 .

Стутннь екзогамх!.....

I ■Ш; '

Популяцхйна виб1рка -Пари з невиношуванням ваг1т- Н0СТ1 V 1,6+1,0 6,34),9 <0,001. 41,5+3,7 38,9+1,8 ^ 0,05 56,7+3,6; 55,5^1,9 ' >0,05 :

Ступ ¡нъ екзсглм::

Ü Г

sçrîTHo^ref., як: прпетдаали tío i О ти*ч!в

Т'

31,2^,5 43, '^-î,; 62,[-4,ц I/ii ^t',05 П/ÍL <0,01 I/C-:Q,U0:

14

1Ü tí 6

7

П Ш

1

П Li

Рис.2 ПтюлхФеративни/ втпгук jiii.ííoli'ítxb y skiwwíP кулкгус: iiwäomt-riB y xíhov хапкхвськсх пояуляци. I-iu - стушкь екзуга'и г, I - nvn^Tjr, - ' атжи tí яки, 3 _ ■ атьки uo^jPiKa. u^ рертдапл: - ^ятульс/хвшяна

J вагхтаях "октгэльнä групя in з'ллъпенняи w?orcmi в:?-;,тт-ена тен^еняхл го ui-rüreKH" гхльк.-»-?: Т-лп.тЗ» пит:в i гететч.-$:лыг.1х геуолкзикгв /петт' тказн-дк при не0тноЕ?т8Кн: ??г1тн"-т: •5геетузть',я. -ругиГ' эСхлыгузться /Л.В.Антииекгкач, -966/. .{х.-ь-кхсть ачтит:л пав теччекЦ10 зи эяигення у вч-

rí унтос хокгтгльк"! тупи пря пхлви-денн: екзитш глСу /та^л.б/. лочахснуючэ у хзгивськп- поауляц:: екзогам:я не в:д:грао npjBin-hcï рол i у ¿гтнуЕ-анн: хмунологхчного конйлхкт.у у еж-гет мати-плхл, вг^ховуют теняеквдю ïï пхпвтаення, rçeît показник не »южна неврахо-

иуе«3 фт*^

J

Тг.бляця 8

1мунолог1чнх показники у Баг1тних жхнок, якх яеребувають у шлюбах р!зного ступеня екзогам!!

Показник Ступень екзогам11 Контроль Невиношування ваг1Тност1 Р

КхЛЬК1СТЬ Т-л1ифсцит1в <Т? I П 45,4+3,1 47,5+4,6 47,7+11,7 41,2+2,0 >0,05 >0,05

Ш 53,1-5,3 39,2+2,0 <0,01

середнз 49,2+1,8 40,6-4,1 <0,01

Р1вень, гетероФхль-них гемоли- ' ЗИНХВ I 0,52+0,10 1,20+0,05 <0,01

П Ш 0,52+0,09 0,62+0,10 1,10+0,04 1,40+Ь,И <-0,001 <-0,01

середнз 0,56+0,07 1,24+0,03 <0,001

К1лЬК!СТЬ л!мфоцито-токсичних антит!Л т П ш 10,5+1,9 8,2+3,1 6,8+1,7 30,3+6,4 31,4+3,9 29,3-^5,2 <0,001 <0,001 <.0,001

середнз 7,8+1,3 30,4^3,0 < 0,001

Структура шлюб1в впливаз на особливост1 пологхв. У ж1нок, як1 перебувають в эндогамному шлюбх.а також у ж1нок само! низь ко! г1брцдност1 вимхчена тенленхця б1льш частях нормалъних полосе, н1я при шлобах б1лып високого ступеня екзогам11 /рис.3/

У новонароцяених - потомив однонацюнальних, ы1жнавдональ-них I мшрасовгос тлюбхв виявлено неилнаковий розпод1л патолог1х /табл.9/.

% 60 40

ои 10

р - О.ио

р .-0,иЬ

Рис.3 Частота ф131олог1чних пологхв у ж:гнок рхзнох Г1бридност1 /А/, а також у залежност1 В1д типу шлюба /Б/.

I- Педружжя I батьки огтнхвг нацгональност!, найвдстхие росх-яни, аоо укра£тц, ролом з одного села, а - те ж оаме, але з р1эних.м1ст, Ш - ы1жнащональний рос1йсько-украхнськиЯ ¡злга^, 1У - М1жнацюнальний шлюб, в якому хоча г один хз полружжя пред-ставник ргдко1 для Херкова национальности /не росхян.чн 1 не украхнець/.

Таглиця 9

Розпод1л патологн у новонароджених р1зно1

Г1!'рИДН0СТ1

Ввд • патслоп!

Ступень г1бридностх 1 П

3/у ппокс1я

А^схкгхя

Негонопен1',ть

.Перентенхсть

Пл1д • великою вагою

ар^гхпотроФхя

Енце&лопатхя СПР

Яне'с,"лН1я Петелин ключицх Шлункова ктовотет . Урождений порок серця ДеФормащя стопи Кефалогематома

■7,5 4,4 2,2 6,7

6.7 22 2,2 0 0 0 0

7.8 0,0 0 0 II

I* г

1ь,0

7,7 5,1

6,0 Й 619 0,9 и,9 2,6 17 17 0,9 0 9

10,8

5,4 10 8

. 0,0

0,-1 0,0

и

§'7 0*0 0,0 0,0 0 0

Вед патологхх

СТУТПНЬ Г1бриДНОСТ1

I П _ Ш

Кон'югащйна жовтяииця 2,2 0,0

Здоров! • 66,7 61,5

2,7 70,2

[ - одно- I м1жнац1ональн1 рос1йеько-украхнсък1 шгоби, 2 - рила Ы1жнад10нальн!, 3- м1жрасов1 шлюби, В/у внутр1шньоутробний, нищ-нед0статн1сть гемо-Л1кворно1 динашки, СДР - синдром дихальнж розладнань.

=42,2, р< 0,001 = 29,5, р<0,001,

1/П 1/Ш

^ = 18,6, р 7*0,05. П/Ш

Но зрхсто-ваговим показникам у новонароджених вхд мхжрасовга шлгб1в не спостер1газться "ефект гетерозиса", навпаки, вхдакчена текцекцхя до зменшення середК1х зкачень цих показникхв /табл.10/, Б1льш висок1 значения д!сперс1Х млькосних о знак св1дчать про 61ЛЫД! спроможност! добору у групх П!ДВИЩ6Н01 Г!бриДНОСТ1.

Таблиця 10

Зр1Сто-вагов: показники новонароджених рхзно! Г!брИДН0СТ1

Показник

СтуП1НЬ Г1брИДН0СТ1

I П . Ш

Ыаса /кг/ ■ ¡Г"- 3,31+0.06 0ГЗ& 3,32+0.04 0711 3,14+0,13 . 0,52

Зр1ст /см/ гг"- 52,6^3 52,2+0,3 51.0+0.79 ¿3714

0крркН1СТЬ голови /см/ 35,5+0.2 27Й 35,5^2 '34,8+0,4

0кружн1сть грудей /см/ 34,4+0.2 33,9+0,5 Ф,24

Тип шлюоу батьк1в: I одно- I м1кнащональний рос1йсько^украхнсь-кий, II - р!дкий М1жнац!ональний, Ш - м!жрасовий.

У четверти главг поданг ахдомостх про хронхчнх захворю-вання у дорослого насоличня Харкова у зв'язку з шлгобнога структурою батьк1вського поколхння. Встановлено, що хндивхди зняже-нох г1бридност1 частше перебувають на диспансерном;' о/тку у зв'язку з тим чи хншим захворюванням Н1ж 1Ндивгди п1двищено£ гхбридност1. Градиент пбридностх, який хснуз у харк1вськ1й по-пуляцхх б1льше впливае на захворюван1сть чолов1К1в пор1вняно з жхнками.-Зазсворювання жхнок з П1двгаценням пбридностг зменшу-еться э 36,до 27,3? /на 23% В1д виадного/, у чоловпив з 21,4*1 до 5,1% - б1лыпе Н1ж у чотири разя /рис.4/.

40

1и о

р

р >0,05

Рис.4 Роб1тники лромислового пхдприемства, ям стоять на диспансерному облхку. 1,2,3 - групи гх бридност!.

4 о

'л

I-

О '

£

1

£

£

£

5

Рис.5 Серели«; имело здюнгдтих захвоповань у "олоягт:з та ^'гнок рхл.ног гх'гч'ногтх. 1-1У - лтупхнь гг'рч'-:>г><,,!,1. ¡ю вет^тинчлх - • кхлькхс'гь зях80ппв°нь.

При досл1дженн1 методом ком'ютерно! дхагностики "Аснпа" /В.ГЛванов/ виявлено 80 вид1в хронхчних хвороб р1знвх систем 1. орган1в /1.М.Бражник/. Середня к1льк!сть хвороб в одного обсл>.-дуваного зв'язано хз ступеней гхСридностх. Групи чолов1кхв за цим показником в1др1зю£гься у 2,4 рази /р<0,01/, у.ж1Иок р1з-ниця не перевищус 40% /рис.5/. В щлому В1дзначасться тенденцхя зменшення середньо1 кхлькостх захворювань на ¿ндивнда з шдви-щенням його пбрвдност1. При пор!внянн1 методом х1-квадрат ряддЕ розподхлення захворювань у трупах р1зно1 г1бридност1 виявлен: виропднх в1дмши ыхж трупами I I П, а також I I 1У /р<0,05/.

Генеалог1чний аналхз роэлоьсюцжених мультифакторхальних захворювань /виразкова хвороба, цукровий дхабет, алкогол1зм/ з урахуванням гхбрвднсст1;Пробанд1в виявив, що се1фегац1йн1 частота серед с!бс1в залетать не ильки в1д фенотипу батькхв, але .х IX екзогами. Якщо в шлюб1 "здоровий х здоровий" загально1 виборки про ;анд1в сегрегац1йна частота виразково1 хвороби становить 0,099+0,018, то з урахуванням екэогаыы батыав одержав так! величини: I - 0,078 + 0,059, П - 0,109 + 0,044, Ш - 0,205+0,052, 1У - 0,069+0,057. У реципрокних шлюбах "здоровий х хворий" сег-регацхйна частота у.загальН1Й виборвд становила 0,196+0,038. 3 урахуванням г1бридност1 пробандIв одержав значения: I -0,019+. , 0,031, П - 0,235+0,077, Ш - 0,273+0,058, 1У - 0,125+0,066. В обох типах шлюб1в максимальнх значения сегрегавдйних частот припада-ють на трупу пом1рно1 г1бридност1 - Ш. Така ж законом1рн1сть виявлена при окремому сегрегаЦ1Йному аналхз1 виразковох хвороби плункя I виразковох хвороби дванадцятипгло! кишки. Використання сргретащйних частот для разрахунку рекурентного ризику показало, Ео ймов1рн1сть наропження хворо! дитини при тому х самому ¿х: ко тит.: 'атьк1Е коже вхлпхзнятися' у три вази у. залежносм вхд IX г1'.риз-чостх. Установлено, що пенетрантнхсть мутантного гену у мсноген-нхГ. мопел1 успадкування маг. мхшмр.льнх значения, як у чолсв1кхв,-так х у жхнок помхрно: г1бр;иносгх /25-30$/. У про'ашиЕ знике-•<но: I п1лвищено1 гх;'ри*тностх пен'е?рэнтн1сть мутантного гену вяще /56-95-1/. А нал:? мультифекторхально1 мопел1 успа"ку«яння показав, що максимальнх значения коефхш.знту успаткуваяня вяраэковоЗс хворо'и /37-38"?/ припат-ае на групи потрнох гх;ридност1 /П-Ш/. У просандхв рнижснох 1 пхлви^ено! гх рядностх /I и 1У групи/ частка. генетииного впливу меняя.- 19-22«. ']я злкономхрнхсть ч:тко вияв-

чисться у гкзлорШв, У ах ноя ргзншгя мскп выявлена х неахрогхдна.

ид результат.! , т. тчко.ч схолг результат:!, одер-

ланг пр:: г.нал131 генеа.тогичких вгдомостей пробаняхв л цукров™ дха'-етга х алкоголизмом, ¡ложна этхэбяги тане припуяення. Генетич-Hi ¿актор:!, як! Формуять мулътифактор1алъН1 хвороби, можна роз-под1.тати на спец:гр1ин1 i неспецжЬ1чн1. uapmi обумовлюготь спромо.т-нгсть формування конкретно! хвороси. Друг1 /ix можна по значит и як 'доктор:! неспецнФхчне1 схильностх або стхйкостх/ забезпечуготь г про мо »hi с ть спецдфхчним генам проязитися в ознаку, або не даотъ спроможность проявиться, тобто i генэми-моциФ1каторами. Гечи-модч-Мкатори забезпечують стушнь пенетрантност1. Система неспецифхч-ног стгйкостх /схильностх/ контролю« Функцхювання в орган!зм1 механизмгз яхдновлення полкоджень, як1 органхзм одержуз в процесс життсдяльностх. 3 залежностх Э1д ефективност1 компенсаторних систем спец:!ф1чн1 патологией гени виявляються в фенотип! або hi, ¡по i обумовлтае. величину пенетрантност!. Зункцхонування систем, як! не позволяйте мутантному гену виявитися у фенотши, <з адаи-тиеною властизхстю. Оскхльки м1н1мальна ненетрантн1сть гена вхд-■пчена у гндивида noMipnoi Г1боидност1, роситься ярипущення, до генотипи пом1рно гетерозиготн1 в цому В1дн0иенн1 найбхльш адап-тивн1. Оптимальнхсть noMipsoi гхбр:иност1 /гетерозигогностх/ показана ттля раньо! стад11 онтогенезу лллини ро сотами Ю. П. Алтухов я i О.Л.Кур^атово1 /1990/. Оемльки иробандч - преттставники одкю1 популяЩ1, можна вЕажати, до генн специф1чнох сх'.1льност1 ротюдх-» лен1 по bcix трупах рхвномгрно. 1стотна рхлниця мхж глупами ста-новить в ступен1 гетерозиготност1 /А.В.Шурхал, 1982/, яка угворюс генотиличне серенов:с;е для Функщонузання гешв специфично! г,хиль "ностх, ."оцжйкуз ix вичвлення в Фенотипх. Найбхльл сптдотливяЗ стан iiomiphoi ar'o П1дв:гденох гетерозиготноптх зиявляеться у тому, по у про^антхв uoMipHoi, а у аеяких випапках i пхдвигвно! гитид-hocti В1дмхчена сгльи високч частка генетичного /сттеинйчногч/ Фактора у Формузаннт хвороби: максимадьн! значения кпе'Ицхечт:« успапкузання ¡трииадапть на групу помхрно! ar'o iii-'bttnehoi ri^ptr»-чост1.

при генетичному анал131 цукрового дхабету врахсвували^» гри Г:ого Форми - iнсулинозалежчий /Ш/, хнсулинокепалезсний /С 2/ х вторчнна 1нсуллнива залежч:гсть /В13/. Аналхз родов"-пв та«: пхд-ставу ,_уопустити, до Форма первинно в:!явленого цукрового дха-'ету залежить сп!вв1дношення гйН1в "1Нгулинозале*ност1и i'lhco.w-

незалежностх" /13/1НЗ/. Ори високих значениях цього коефхцхенту форму^ться Щ1. Припускаеться, що 1КЗ-гени володхють к1льк1снж ешстатичним вхкозалежним ефектом. При бхльппй доз! 1НЗ-ген1ь /низькх значения сп1вв!дношення 13/1НЭ/ первчнно виявлеки? хребет мае iнсулино не залекну форму - Щ£. Пере;хг адех хвотю(>к характеризуешься ста^хльною хнсулинснезалежнхстю. При пром1жких значениях 13/1НЭ первинно еиявлязться Щ2 типу, однак ;;огс пере-С1Г характеризусться нестаб1льн1стю, яка приводить до формування вториннох 1нсулиново1 залежностх. Припускаеться, гцо виникнення нивох, нев1домох ран1ш форми ЦП, - В13 пов'язано з генетичними перетвореннями у популящях. В попереднхй хстор1х гени 1нсулино-залежност1 шдлягали жорсткому добору, так ио ху* хвороса, почина-ючисъ у дорепродуктивному В1хц, призвоцила до летального виходу. 3 введения 1Нсулинотерап:1 доб1р проти ген1Е 13 послабився, що повинно було привести до П1двщеннг ix частоти. 1хня езсомод1я э генами хнсулинозалежностх, як1 менк доступнх для побору, привело до формування В13. Час.тка спадкових факторхв у (Ьормуванш Щ I типу при шшрнИ* Г1бриз,ностх максимальна 1 становить 26У шш-бах пхлвиченох I янижекох екэогаж: цей показник нижчий 8-15^ /р<0,05/. При ЦЦ 2 типу максимум генетичкого впливу /30-%/ припа-дас на трупу 1У Г1бридност1, у проЬашпв зниженог г1брилност1 значения генетичного ¿актору меш;е/6*,р<0,05/.

Генеалог1чний анал13 алкоголхзму проведении? на вихорках пробанд1В, М1ськох х с1льськ01-популящй харкхвськох областх. Важка форма захворювання вхлмхченр. у7>ьм1ськж I о1> сьльських 1нлиб1п1е /п<0,001/, рона також частхпе зустрхчасться у хворих вхтт Елтпб1в янигеко'х /I трупа/ I п^БИзенох /1У групч/ екзогам! 'гтъкхв /30 I Э9#/ порхвняно з про-антами гожхрно? га рагно~« /10-135, т><0,01/. Уепп"ковакхсть алкоголхпму ,/у сере-ньоку 75'"/' виза у шсьиР. пзпуляхп1 /86-/ пор1гняно з с1льською /72Г>, р<. 0,05/. Т'еГ показник з'хльшус^ьгя у про'як-ив -чзпвхкхг: 30-36^ „в I груш до 76-100"- г. -У гт»уп:. У С1к'ях 1 ступенях ei-3orf.Mii

упа»ених :атьк1в мапть 5^*- уряжених потомкхе. У гр;"пп' помхрнох екзсгш.::: /11—Ш/ ЗВ^ ура«ених 'атькхв мають 63"- уражених потомк1в. У илгбах тлвжпенох екзогамх: /17 групп/ урагеких потчккхв. В1лнлпенкя уражекнх -атъкхв -о уга.гених потомк1в у сух*ях тзхзни! екаогам!1 с"ако»ить: I г рула - 11—Г' - 1,66,

1У - 1,16. У пробантхг- г1Нок иерелхчеч! ефекти не ваг-влеп:.

Характерною для мнок е б1льш виеока позитивна шлюбна асортатив-Н1сть но алхоголхзму, нхж у чолов1К1в =0,35 I = 0,11, р<0,01/. Позитивна шлюбна асортативмсть, як згдомо приводить до формування в1дносно зашснених малочисельндх труп, в яких можуть спостер1гатися ефекти 1Ябрил1нга х дрейфу генхв. В ура-жених ал ко го л 13»,юм чолов1К1в спостерхгаеться э1дхялення у сигв-в1дношеннх статей серед потомства в сторону дочок /0,63 : I, рс0,01/. У'по токе тв I уражених алкоголизмом жхнок ешвв1дношенкя статей в1дпов1дае теоретично очхкуваному 1:1.

У п»ят1й глав1 приведен! дссл1дження маркер1а хвороб 31 спац-ковоя схильнхстю. Маркер« захворювання прояЕляються з ман1фестн:й перход хзоробих сникають у перход ремюхх. Маркери генетичнох схильнуст1 присутнх пост1йно. Маркера;« генетично1 схильност1 нерхлко бувають морфофунящональн1 особливостх орган1зму, I зок-рема, дерматоглгйцчй о знаки. При зивченн1 гензтично гетероген-них мхських популявдй нео.бххдно враховузатя, що багато якх морфо-функвдональн1 ознаки етноспецифхчн1. Акалхз дерматофенотипу проведено з 60 позицхй в1дображуючкхрозпод1л пальцевих х долонних вхзерункхв, трирадхусхв, головних долонних лшхй. Встановлено,до ступхнь гхбрцдност1 чолов1кхв I ж1нок контрольно! групи•вплизае на розподхл дериатоглхфхтггах ознак /таСл.П/. Ехльпа дисперсхя

Таблица II

Дэрматогл1ф:ка пред ставням в харихвсысо1 популяцх! у занежностх вхд ххньох г!брвдносгт

Стать Рука

Ознаяа .

:Н1сть

Ш

1У

Чал. Пр.

Дхв.

3»а,- Пр. . Лхв.

I палець ъг П палець V П палець Л й палець А Ш палець ЪГ И палець и додат „трирад.

В1зерукок Т I палець К-П палець додат. трирал. додат. трирад. дедат.трирад.

Жлалаць. ЪГ додат.трирад. вгзерунок Н

а

Л с

63,6 63 6 2 3 7,0 40 О 52 2 16)0

11,0 50 О 55,0 2 0 9,0 20,5

23,0 13,3 40,0

49,6 «6 10,8 17 I 24 3 68 О

з;б

13,0 60,0 32,0 0,9 8 1 4,5

21,0 2 6 15 8

46,6 39 6 8)0 18)6 26 6 64,0 9,0

12,3 57,0 41 О 0,6 2,6 8)0

7,5 5)0 20,0

60,0 60 О 20 О 0 0 0 0 100,0 о;д

40,0 100,0 60,0 0.0 40.6 0,0

с

Стать Рука

Ознака

Г16

1У

Ш палець А. У палець II

13,3 100,0

•15,2 76,3

5,0 87,5

Рхвенъаначущося рхзниць для кожНох ознаки не бхльи 0,05.

ознак дерютоглхфхки, яка залежить вхд ступеня. гхбридност1, вхд-к1чена у чоловхие пирхвняно в кшкаыи. У чоловтв виявлено 12, а у жхнок 6 гозиц1й, по якйм хснуюте вхрогхднх ыхжгруповх р1зни-цх. Це споетереження вказуе, що гено.тшхчш: пвретворекня, тех приводять до зы1ни ступеня гетерозиготностх, у бхльшхй мхрх проявляються у фенотипах чоловхкхв иорхвняно. в жхнками, що е ще одним прикладом добре вхдомох /В.Л.Геодакян, 1974/ бхльи бисоко1 стабхльност1 ж:ночих фенотмпв.

Таблиця 12

Характеристика дхагностичних дерыатокомплекив схильнистх до цукрового д!абету

Фота: Спадк.. :Х-жа

Чоловхки

Шнки

ком- :—-— плекса: I : П : Ш - : .1 : -Л : Ш

п 34 40 18 16 32 20

к 3 9 7 5 9 II 15

ДК 15,5 33,4 . 16,5 .46,2 64,7

п 8 22 .24 12 30 24

к 9 2 4 ■ 4 6 .23

ДК 35,9 8,6 15,7 22,2 2Э.1 95,6

н 24 38 . 16 23 25 22

к 5 4 5 4 9 6

ДК 44,5 11,9 10,8 18,5 44,0 35,1

п 14 30 14 16 42 16

к 7 10 5 10 . 12 10

ДК 32,3 36,4 14,1 •4В,2 43,0 37,9

п 16 14 4 24 26 6

к 7 • 3 _ 8 3 2

ДК 30,8 14,9 - 29,7 5,5 V

п _ 12 8 12 32 ю

к 4 3 3 5 7 '

ДК - 19,7 12,7 17,8 15,6 38,4

ЦДI н/о

обт.

т г н/с

обт.

В13 н/о

оот.

п - обсяг виб'фки, к - к1льк1сть дхагностичних ознак, ДК сума бал!в' д!агностичкого комплексу

I

Х7

пД

= 0.09+0.17. Т)70.05 1 = 0,21^0,17, рт-0,05

11ш акал131 дерматоглМхз хзорих на цукровиЯ Д1абет /!Д I, Щ 2 и В13/ Суло зиявлено 12 мар;сер13 у чоловпав I 15 у .тгнок. Урахування характеру рсцовопхв /оотяженх цукровим Д1а-:>етом чи Н1/ незЕ&таючи на зменьшення оссягу пор1внюваних труп, лризвели до выявления бхлыпох кьтькостх маркер1з: 32 у чолоз!кхв х 46 у дхнок. Включения до ачалгзу таки:™; I показнакп г1брчдное?х еарияло виявленип 86 зироггдних дерматсгл1ф1чних позицхй у «оло-зхкхв I 142 у жхнок. На пхдставх цього материалу складен! 34 д!а-гкистичних комплекса, характеристика якчх приведена в тасл.12. ¡Соеф1Ц13нти корелнвд! 0,21/ св1дчать, цо число дхагнос-

тичних ознак г потужнхсть комплексу /сума оалхэ дхагностичних ознак/ залелсять в осно'вному"в1д обсягу вибирок, а визначаеться ступенем генетичних вхдм1Н мхи трупами. Проведений аналхз показав, цо урахування якомора о1льпгого числа генетичних зхдмхн приводить до того, (до дослхдник повинен матя справу з великою К1ль-кхстю кебагаточлсельних виборок, алв це дозволяв врахувати хняи-вхдуальнг особливостх I зрисити б1льш точний генетячкий прогноз. Б1льпа кхлькхсть мариер1в цукрового дхасету у жхнон, у чоло-в1кхв, мабуть, свхдчитъ, що мхж хворими х здоровими ланками хс-нують б1лыа 1стотн1 генетичнх В1дмхни, Н1лс мхе хворями х здорс-вими чоловхкаш. Це дае шдставу вважатя, що порогов1 значения схлльяос?^ до эахворювання у этнок вгащ, нхж у чоловхкхб, тс то, •лнноча стать мохе зважатися бхльш стхйкою до захзорювання, яхж чоловхча.

3 захворюванням алкогол1змом у вивченох популяцхх иов'язанх так1 ознаки: гравдльний соматотип /дхагностячниЯ коефхцхвнт ДК=5,1/,олноспрямован1сть руху рук при хх схре-дузанн1, аплодуваннх I зчеплешн палыцв /ДК=2,0/, 'скорочена щэоксчмэльна долоння складка /ЦК=1,9/, 2м1щвни1 в ульнарно-д1стальному напгям1 зсьовлй долснний трярадхус /дк=2,7/, асиметр1Я зхэерункхв перших пальцхв рук /йк=1,8/. По розподхлу пёрерахованлхознгк у трупах г-оловхк1з р1энох гхбрядност1 у випадковхй вчбсрщ з популяци вхдмхн не виявлено /табл.13/. Роэпотил маркер!в у хворж рхзнот. тхбридкост!

Таблица 13

РОЕПОДХЛ 1ЦПИВИЦ1В р1зно1 хчбридностх ЗГХДНО з числом маркер!в алкоголхзму

Трупа :Гпгок:- :1йльк.: Число каркерГЕ

гнхсть гобсте-:---—---

: :женкх : 0 ' : I : 2 : 3 : 4 : 5

Попу- ляц1я т П ш 160 231 130 40,6 42 4 40,0 31,2 32 9 30,7 23,1 19 0 23)0 5,0 0,0 5 1 0,4 . 6,1 0,0 0,0 0,0 0,0

Хвор: I II ш 134 12В 106 7,4 6 3 15 0 17,1 21 8 зв;б 36,6 30,4 21)6 23,1 13,4 29 6 10 I 16*9 4,7 2,2 15 2)8

Значения £ груш хворих: 3,4, р<0,05

/ \=23,7, Я/и р -£0,001, /1+П/Ш" '27,1, р 0,001

неоднакове: гтупа лйдвицено! гобридностх вхдрхзкяеться меншим накопиченням маркер1в. Щ В1дм1ни можуть свхдчити про генетичну гетероггннхсть захворювання, пов'язану 13 ступеней ибредностх.

Кл1Н1ЧК1 спостереження, проведен! к.м.н. Я.Л.Гуревичем, ви-явили рхзкицю в проявах алкогслхзму у хворях р1знох гхбридкостх. Серел хворих зниженох гхбридностх частхие зустрхчаються особи з третьою Фазою асстиненщх, тормоаням типом, у них частхие в1дмх-чаетьск ускладнення осноеного захворювання, рхдпе позитивний еёЬект терапхх /р<0,05/Б1дм1частьслтенденц1Я збхльиення частота психоэ1Е I соматичних захворювань в анамнез1 /рис.6/. Захворэ-ваяня алкогс.ия.мпм асоцИоваяо 8} эшженою чутливхстю ло хлористого натр1Я, яка у процес1 лхкування практично не змхнюзться. Серед хворих :збхлкпено1 гхбрвдност1 процент осхб, як: Ехдчуваюп низьк1 концентраты хлористого катр1Я /до 0,08£/ становлять 31,5Я, що в1т»гхдно вище, нхж у груп1 хворих зниженох гхбридкост] 20,5-23,1% /р <0,01/. НвБ1домо, чи с зняжена сольова чутливхсть наслхдкок алкогол1зацх1, чи оэнакою, яка вказуе на спадкову схи-льнхсть до цьсго захворювання ]' Нкцо прштустити, цо ступхнь зни-женкя чутлпвост! вхдбивае патологичн! змхни внаслхдок алкогол1-

60

40

20

60

40

20

о--0,05

р<0,05

р<0,01

р^0,05

I 23

1Г ьг р <0,001

ТГ

р-^0,01

р?»0,05 рс0,05 _

I 2

а

2 3

Рис.б йинхчнх характеристики хворюс алкоголхзмом чолов1К1В р13но! гхбридностх

1 - третя фаза асстиненцхх, П - тормозний тш, Ш - пси-хози в анамнезх, 1У - захворпвання в анамнезI, У - усклад-нення захворпвання, У1.- вхдчуття кизьких концентрата хлористого натрх я, У11 - сприятлива реакщя организму, УШ - позятивнии ефект тврал11.

зацхх, то од гзмхни 01лыпе виражем у ос 13 зниженог гхсрядностх. Знижена чутливхсть до хлористого натри не специфична для алко-голхзму, а сностерп'азться при хншях захворюваннях /О.Н.Ковалева, 1989/, I можливо, свхдчдаъ про загальне знияення адаптаздй-них вдастивостей- органхзму.

Адаптивн1сть хворих алкоголхзном в сташ алкогольного абстинентного синдрому ощнювалась за формулою кров1. Величина индексу ■ адаптивносТ1 /в1дношення лимфоЦит1в до сегментояцерних нейроф1л1в свхдчить про патолог1чнх зрушення в орган1зш /Л.Х.Гаркави и др., 1979, 1990/. У хворих з високими зкаченняыи 1ндексу адаптивнос-тх, частое В1дм1чаеться сприятливий прогноз. Встановлено, що 13 зростадиям ступеня гхбридностх .частота реакцхх активаци зростае. з 17% до 60% /рис.6/. ...

Рис.7 Електронегативн1сть ядер букального ештел1я у хворих на алкоголхзм.

1 - стан си'янхння,

2 - на другий день теля

Йп'яшння, 3 - стан рем1с11. о вертгосал1 % вхд вхковох норыи. '

то 80 60 40

¿0 О

Оцшка електронегативноск ядер букального епхтелхя у хворих на алкоголхзм I здоровиг чоловхкхв виявила Ч1тк1 закономхр-ност1 у динам1Ц1 цього показника /рис.7/, як1 були покладен1 в основу засоба д1агностики алкоголхзыу х ступеня 1нтоксикацх1 ор-ганхвыу - Ступень 1Нтоксикац11 ЛУ/ оцхнюзя>ся за формулою «7 = I -»//.*, де >л/ - прицент елвктрииегативних ядер у випробу-воного, - процент електронегативних ядер у здоревях оехб в1дпов1дно1 вхковох групи /В.Г.Шахбазов, Т.В.Колупаева, 19ЯЗ/.

Рхзниц1 по цьому показнику'у хворих, якх складають генетично гетерогенн: групи у в1дношеннх характера родовода I ступеня Г1б-ридност1, не виявлено. У хворих на алкоголхзм, яы В1др1зняються за ступеней г1брцдност1 I спалковох обтяжност1 цим захворюваншш вшзченО ряд 1мунологхчних показнтав: к1льк1сть гетероф:хльних ге-молхзишь, комплемента, Е-, ЕАС-рок, теоф1лл1Нчутливих юйтин, циркулюючих '.1мунних комплексхв, ¡муноглобулинхв класу А, Ы, &, лхыфоцитотоксичних аутохмунних антит1л, а також б10х1М1чних по-казникхв кровх: к1лькхсть фосфору, калыцв, магнхю, гемоглоб1ну, б1Л1руб1ну, цукру, активнхсть ферментхв о<_-ам1лази I глу-тамштрансферази. Ш по одному з перел1чених показнимв не виявлено Р13НИЦ1 у хворих Р13Н01 Т1брВДН0С.Т1. Можливо рхзниця М1Ж групами г1бридност1 виявляеться т!льки на системному уровнх.

Пг> динам1чним б1оф1зичним,!мунолог1чням I б10ххмхчням показникам р1зшщя зхдсутня а то при ланому способ! збирання материала не пиявляеться.

Вясновки

1. Генетико-демогра$1чний анал1з показав, ¡до особливостю /арк1Всько1 популявд1 с П1двищений тиск мхграцхх I особливо високий процент /43-523/ м1жнащональних шпоб1в, 3/4 з котрих ггржтадае на рос1йсько-украхнськ1. За одне поколхння /з 1960 р. та 1585 р./ в1дм1чено знитення М1гращх /з 0,6-0,8 до 0,5-0,7/, зб1львення II дальност!, тдви^ення слюбнох зхдстанх /з 570 до 700 км/ I проценту р1дкхсних М1жнац10нальних плюбхв /з 8 до 1К/.

2. Для б1льн урбаН1зоваиого району Харкова притаманна менла ' гнтенсивнхеть I Ьхльша дальн1сть мхграцы, б1льш високий /на 1,5- 3,5 роки/ середнхй плюбний В1к, у два рази бхльп високий гроцент редких мхжнацхональних шлюбхв, метай значения позитивно! гтбно1 асортативностх по навдональносм. За одне поколхння рхз-1иця М1л районами по цих показниках зменштаась, що сведчить про цдвгсцення однортдност1 популявд1 у цхлому.

3. -При анал131 репродуктивних характеристик популяцхх вияв-юно збхльпення за одне покол1Иня середнього на одну яхнку числа 1аг1тностей /з 3,8 до 4,3/, спонтанних абортхв /з 0,05 до 0,09/, :едлчних абортхв /з 3,2 до 2,9/, зменшення /з 1,47 до 1,35/ •исла пологхв. 1нтенсивн1сть добору зменшилась з 0,56 до 0,35.

4. У Я1Н0К, яга перебувають у генетнчно близькому ендогам-ому шлюбх, ф131ологичн1 пологи вхдм1чен1 частхпе /36^/, Н1я

' жхнок, якх перебувають у ялюбах б1льш високого ступеня екзога-II /25$/. У групх 1з звичним невиношуванням ваг1ткост1 частше б, Ж/, нхж у одлому у популяцхх /1,6%/ зустрхчаються подружнх ари, як1 перебувають в эндогамному шлюб1. 11мовхрн1сть дов1ль-эго переривання ваг1тност1 на рашпх строках /до Ю тижнхв/ б1льиуеться з педвищенням екзогами /э 31% у I грул1 до 63$ Ш груш/. Групп новонароджених, рхзнох ггбридностх В1др!зня-гься розподхлом патолог1х.

5. 1з зростанням екзогамх! збхльшузться ступшь 1мунолог1ч-)1 в1дм1нност1 подружжя, яка оцхнюаться по величий хндексу сти-гляцх! кл1 тинного дхлекня в зымангй культур! л1мФоцит!в /вхд

4,9 у I груш до 10,8 у Ш груш/. Стушнь екзогаш! 1стотно не впливае на величину змхни 1мунологхчних показниив при ва-г1тност1 /к1льк1сть Т—лхмфоцитхв, р1вень гетерофхльних гемол!-зинхв, к1льк1сть л1мфо1ргготоксичних антитхл/.

6. Розповсюдженхсть хрон1чних захворювань знижена у 1нди-ввд1в, якх походить вхд шлюб1в пхдвищенох екзогашх.За середньо к1льк1стю захворювань чоловхки рхзних труп екзогашх В1др1зня-ються у 2,4 рази, у жхнок В1ды1ни становлятъ 4®.

7. Найбхлыпа роль факторов середовица у форыуваннх захворювань ыультифактор1ально1 природи /виразкова хвороба, цукровиР дхабет, алкогол13г*/ вхдмхчена для 1ндивид1в мхнхмальнох Г1брцд-ност1, максимальний генетичний вплив /найбхлъше значения коеф1-Ц1ент1в успадкованостх/ припадае на групи пом1рно1 або п1двище-но! г1бридностх.

8. Розпод1л морфофункщональних ознак /особливост1 статур; дерматоглхф1ки, рухового домхнування/, як ыаркерхв мультифакто-

р1альшпс захворювань, пов'язаний з Г1брадн1стю обстежених.Рхзниц* у Г1брвдност1 б1льше впливае на дхсперсхю розпод1лу ознак у чолов1К1в порхвняно з ¡инками.

Практичн1 рекомендавдх

1. При проведетп б1ологхчних дослхджень, при генетичному прогнозуваннх х у профхлактицх спадкових захворювань в урбанхз; рованих популящях дохцльно враховувати стушнь г1брвдност1 об-стежених.

2. Подружн1 пари, якх перебувають у генетично вхддаленому м1жнащональному, або мхжрасовому шлюб1 повиннх бути об'ектом уваги для своечасно1 корекЦ11 1мунного статусу при загроз1 до-в1льного переривання вагхтност1.

3. Дерматокомплекс маркер1в цукрового дхабету може бути використаний для охцнки ймов1рност1 розвитку цього захворованн. у родич1в прСанда.

4. Комплекс маркер!в алкоголхзму моке бути використаний д. виявлення групи ризику по цьому захворюванню.

Список публшащй

1. Брачная структура харьковской популяции по национальности и месту рождения //Генетика. 1991. Т.27..Т=4. С.737-745.

2. Брачная структура населения Харькова в отношении генетически значимых социальных признаков //Генетика. 1991. Т.27.№5.

С.920-927.-

3. 0 значении структуры брака в прогнозировании невынашивания Сеременности //Генетика. 1986. Т.22.Я. 158-163 /Л.В.Антипен-ская, Т.А. Илюхина/.

4. Распространенность сахарного диасета в харьковской популяции //Второй Всесоюзный сьезд медицинских генетиков. Тэз.докл. Ы., 1990. С.30 /С. А.Штандель/.

5. Структура браков и сахарный диабет в харьковской популяции. Реп.ж. Цитология и генетика.- Киев, 1992-12 с. Библиогр.

. 13 назв.-.Рус.- Деп. в ВИНИТИ 07.0.2.92 /? 465-В92 /С.А.Штандель/.

5. Роль степени экзогамии в определении предрасположенности к • сахарному диабету //Природа, проявление и прогнозированиэ гетерозиса. Киев, Наукова думка. 1992. С. 122-127.

7. Влияниэ структуры браков на подверженность заболевания потомков разного пола /'/У1 сьезд УОГИС.Тез.докл.ТЛ.Киев, 1992.

. С.46.

8. Степень гетерозиготности как фактор неспещкЕотческой усто;*чи-"ости к заболеваниям //Первый Всесоюзный сьезд мэдиц'лнских генетиков. Тез.докл. М., 1983. С.25-25 /Я.Л.Гурезяч/.

9. Генеалогическое обследование женщин, страдающих алкоголизмом

. и наркоманиями //Цитология и генетика. 1991. Т.25..Т6. С.25-29.

'10.Структура браков и риск заболевания алкоголизмом //Цитология и генетика. 1989. Т.23. С.18-21 /Е.А.Приходько, В.Г.Шах-базов/.

II.Влияние гетерозиготности на возникновениэ, течение и прогноз алкоголизма //Неврология и психиатрия. Киев. Здоров*я, 1984.

, . С.98-100 /Я.Л.Гуревич/.

12. Структура браков, наследственная отягощенность и комплекс маркеров в оценке риска заболевания алкоголизмом //Алкоголизм и наследственность. Матер.Междунар.симп.Москва, 1987.

С.33-35 /В.Г.Шахбазов, Я.Л.Гуревич, И.К.Сосин, Е.А.Приходько/.

13. Роль генетических различий в проявлении алкогольного аости-нентного синдрома //Здравоохранение Белоруссии. 1988. * 9. С.34-36. /Я.Л.Гуревич/.

24. Степень гетерозиготности как прогностический фактор при алкоголизме //УП сьезд невропатологов и психиатров. Тез.докл. 1984. С.160-161 /В.Г.Шахбаэрв, И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич/.

15. Влияние наследственной отягощенности на клинические проявле- . ния, терапевтический прогноз при алкоголизме //Психиатрически кие аспекты наркологии. Харьков. 1985, С,78-80 /Я.Л.Гуревич,

Е.А.Приходько, Н.В.Точильцева/. " .

16. Наследственная отягощенность к структура браков родителей -прогностические параметры оценки тяжести алкогольного абстинентного синдрома //Неотложная наркология. Харьков, 1987.

С. 188-190. /Я.Л.Гуревич/.

17. Дерматоглифика больных сахарны«! диабетом //Цитологи?, и генетика. 1992. Т.26. И. Деп.в ВШИГИ 03.01.92. л-2 - ЙЭ2 /С.А.Штандель/.

18. Особенности дерматоглифики, у лиц разной степени гетерозиготности //Вестник Харьковского ун-та.. №£62. С.62-64 /Г.А.Иетрш, Т.А.Русанова/.

19. Дерматоглифика детей с девиантнш поведением //1У сьезд УОГиС Теэ.локл. Киев, 1982.С.124 /П.Г.Москаленко/.

20. Особенности дерматоглифики при алкоголизме. //Актуальные проблемы и современнее достижения психоневрологии, их

' медико-технический аспект. Харьков. 1983. С.316-317 /Е.А.Приходько, Я.Л.Гуревич/.

21. Генетические маркеру алкоголизма у мужчин и женщин //Первый съезд мел.генетиков Укреинк. Tes.локл.Львов. 1989.С.123-124 /Е.А.Пряхояько, Я.Л.Гуревич/.

22. Популяционно-генетическое исследование маркеров алкоголизма // Первый сьезд мед.генетиков Укряинк. Тез.докл.Львов.1988. С.83,

23. Биологические маркеры алкоголизма и первичная профилактика заболевания //Вопросы профилактики, диагностики и лечения вредных привычек у лиц молодого зозраста. Тез.докл.областноР научно-практич.конференции. Чернигов.1988. С.29-32 /И.К. Сосин, Я.Л.Гуревич/.

24. Нарушение вкусовой чувствительности как вспомогательный диагностический тест алкоголизма //Еопросы организации наркологической и психиатрической помощи спецконтингенту МВД УССР. Киев. 199и С.50-54 /И.К.Сосин," Я.Л.Гуревич, Н.А.При-ходько/.

25. №я.1унологические маркеры хронической алкогольной штоксикашт //Вторичнке иммунодефицита инфекционной и неинфекционной природы. Тез.докл. Харьков, 1989. С.83 /И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич, В.А.Гиенная/.

25. Внедрение в практику здравоохранения новых метопов прогнозирования и ранней диагностики алкоголизма //Новое, прогрессивное - в практику здравоохранения. Тез.докл.ХХ1У научно-практич. конфер. врачей Ульяновской области. Ульяновск. 1989. С.195-197 /И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич, Е.А.Приходько/.

27. Влияние краниоцереоральноЗ гипотермии на подвижность ядер буквального эпителия //Криобиология и криомедицина. 1984. Т.2. С.177 /И.К.Сосин, В.Г.Шахбазов, Я.Л.Гуревич, М.К.Филатов , Т.В.Згоншгкова, С.А.Штандель, Л.П.Голикова/.

28. Применение нетола внутриклеточного микроэлектрофореза ядер букалъного эпителия для оценки ургентнътх состояний при алкоголизме //Неотложная наркология. Харьков, IS87.-C.8-I0 /Я.Л.Гуревич, Е.Г.Алтунян/.

<9. Влияние хронической алкогольной интоксикации на градиент электрокинетичэских свойств клеточных ядер //Молекулярные и функциональные механтаж онтогенеза. Харьков, 1987.С.18 /И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич/.

30. Лабораторный экспресс-метод диагностики алкоголизма //Новое в лабораторной диагностике болезней внугренних органов.Тез. докл. 1У сьезда респ.научн. об-ва врачей-лаборантов. Ворошиловград. 1989. С.399-400 /И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич/.

<

31. Наследственная отягощенность больные алкоголизмом разной сте пени гетерозиготности /Дез.докл. У сьезда УОГиС. Киев.1986. Ч.1У. С.5 /И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич, Е.А.Пршсодько/.

32. Исследование электрокинетических свойств ядер клеток Оукаль ного эпителия при алкогольной интоксикации и его возможное использование в лечеоно-диагностическом процессе //Алкоголизм и неалкогольные токсикомании. 1984. С. 134-137 /И.К.Сосин, В.Г.Шахбазов, Я.Л.Гуревич, М.К.Филатов, Т.В.Згонникова/

33. Электрокинетический потенциал как показатель возрастных изменений /Дез.докл. Ш сьезда геронтологов' и гериатров. Киев. 1976. С.215 /'В.Г.Шахбазов, Т.В.Колупаева/.

34. Исследование действия некоторых лекарственных препаратов мутагенной природы на электрокинетические свойства клеточные ядер //Вестник Харьковского ун-та. М95. 1987.С. 46-47 Д.Н.Кириченко/.

35. Применение метода внутриклеточного микроэлектрофореза в наркологии //Биоэлектрические свойства клеточных ядер и состояние организма Дез.докл.научн.конфер.Харьков. 1989. С. 14 /И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич/.

36. Электрокинетический потенциал интерфазных ядер как показатель интоксикации при алкоголизме /Дез.докл. УШ Всес. сьезда невропатологов, психиатров и наркологов. К., 1988, Т.1. С.430—432 /И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич/.

Авторсьи свхдоцтвь

1. У- 1242124. МКЙ А61 В 10/00 Способ диагностики алкоголизма /И.К.Сосин, В.Г.Шахбазов, Я.Л.Гуревич и др. - Заявл.26.06.84 « 3784114,- Опубл. 07.07.86, Еюл. к 3.

2. !*■ 1425541, МКИ 01 .'а 33/42. Способ диагностики интоксикации организма /И.К.Сосин, А.В.Еереснев, В.Г.Шахбазов и др., -Заявл. 19.11.85 3998495. - ОпуСл. 23.09.88. Бюл.Г' 35

Удостоверения на рационализаторские предложения

I. !Г- 1310. Устройство и способ определения длины проксимальной ладонной скляяки /Е.А.Приходы», И.К.Сосин, Я.Л.Гуревич/. Харьков. УИУВ. 1987. 8.01.

2. '5 1311. Устройство и способ определения генетического маркера - положения осевиго ладонного тряралиуса /Е.А.Приходько, Л.К.Сссин, Я.Л.Гуревич/. Харьков. УИУВ. 1987 . 8,01.

3. 1838. Модификация схемы прибора для исследования электро-кинетическоП подвижности ядер букалъноги эпителия /И.К.Сисин, Я.Л.Гуревич, Л.П.Голик/. Харьков. УИУВ. 1989. 21.II.