Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Генетические и цитологические проявления тритикале и его исходных форм на гамма-облучение воздушно-сухих семян

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Генетические и цитологические проявления тритикале и его исходных форм на гамма-облучение воздушно-сухих семян"

РГ5 ОЛ

^ У МА?1дШвСЬКИЙ державний ун1верситет

На правах рукопису

ВИНОКУРОВА Лариса Володимиршна

ГЕНЕТИЧН1 i цитолопчш прояви реакци трит1кале та ЙОГО вих1дних форм НА ГАМА-опром1нювання повггряно-СУХОГО НАСШНЯ

03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ днеертадц на здобуггя паукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Харив - 1996

Дисертащя « рукописом

Робота ввконана у вщдш генетики НД1 бюлоги Харювськоп державного ушверситету

Науюовий кершник : доктор бюлопчних наук, професор Надая Грип>р1вна Шсстопалова

Офвдйш опоненти : доктор сшьськогосподарських наук, професор Внитй ТимофШович Магоюк

кандидат бюлопчних наук Кириченко Ольга 1вашвна

Провщна органы ацш : Харювський аграрний ушверситет

Захист дисертадц вщбудеться " сМ/Х/итю. 1996 р. р// год. и эаадант спещадпэовано! ради К.02.02.18 ХарювськОго державного ушверситету (310077, ы. Харнв, м. Свобода, 4, ауд. 3-15)

3 дисертащею можна ознайомитись у Центральшй наукови б1блютеш Харювського державного университету Автореферат рол слано

" 1996 р.

Учений секретар спещалповано! ради кандидат бюлопчних наук — А.В. Некрасова

Загальна характеристика робота.

Актуальшсть теми. Тритжале - нова, еволющйно молода сшьсысо-господарська культура, перший штучно створений людиною рвд рослин.

Тривидов! гексашнмдм трюжале (2п-42) одержат в результат! синтезу ядер жита, твердо! та м'якоУ пшешщь (Шулнндш А.Ф., 1970). Трипкале вщршшеться високим потенц1алом продуктивносп 1 характеризуеться здабшспо накопичувати в зерт значну юльгасть бшка

ВИСОК01 бюлОПЧНО! ЦШНОСП.

В зв'язку з особлпвостями генетично! системи тригпкале, яка поеднуе геноми пшенищ та жита 1 перспективами практичного використання, акгуальними е його всеб1чт дослщження.

Великий штерес являе вшзчення реакци тритжале на даю юмзуючо1 радоацц, що стала одним з реальних факторов забруднення навколишнього середовтда, збигьшення радаащйного фону бюсфери. До теперешнього часу дослщжена радюсттйкняъ бшып тисяч1 видав рослин, що представлять майже вс1 фшогенегичт групи. 1снуе думка, що р1зна чутлив1сть до радаацй в значшй м1р1 залежить вщ розм1ру 1 структурно* оргашзаци геному (Сперроу, 1967; Алексахш, - 1982; Сарапульцев, 1989 та ш.), а також вщ ефективноГ репарацй (Шальнов, 1978; Корогодан, 1982; Гудков, 1985; Гродзинськпй, 1986 та ш.). Чутлитсть амфщиплодав, що проявляють також властивосп гетерозису, вивчено дуже недостатньо, за вннятком шггань використання и в роботах з експериментального мутагенезу (Володин, 1975; Гордей, 1976). Дослщження тртжале, геном яких експериментально сконспруйований, а спйгасть до фиичних фактор1в на вщмшу вщ шших вид1в рослин не формувалась в хода еволюци, важливе як в теоретичному, так 1 в прикладному аспектах.

Вщсугш дат про модифисацта радюбюлогтчног реакци трипкале в бж послабления, що важливо у зв'язку з проблемами стимуляцй, пошкоджетш та репарацп на ршш систем клтш та вегетуючих рослин.

Одним з важливих напрям1в вивчення дц радааци на тритжале е одержання радаащйних мугакпв 1з сприяггливим сполученням господарсько-корисних ознак для використання в селекщйно-генетичтй пракгищ та збагачення генофонду культурних рослин. Все вищевикладене е евщченням актуальносп вибранох теми дослщжень.

Мета та задач! дослщжень. Метою робота було вивчення прояву радюбюлопчно1 реакци тршткале 1 його вихщних форм.на р1вш систем юптин 1 вегетуючих рослин при роздальтй 1 комбшоватй ди фиичних

факгорш на насшня. Для досягнення мети дисертащйно! робота булл поставлеш тага конкретш завдання:

- дослщити чугливкть шфшиплодав i Його ышдних форм - хита i пшеиищ до дй широкого даапазону доз гама-радаци за отказниками пролзфератавноГ активное?! кттин меристемы проростов, piBHeM цитогенетичних пошкоджень, адалтиБними i продуквдйним здабностам рослин;

- вивчити можлитсть захнсту трипкале вщ пошкоджуючо1 дй радааци;

- вивчптн генетичт наслщки опромшювання в ряда поколшь рослин за шгголопчними та господарсько-корисними ознаками.

Наукова новизна роботи. В дисертащйнШ po6oii вивчено даю опромшювання насшня трипкале та його вшадних форм в широком) даапазош доз гама-радаацй на прол!ф ер ативну актившстъ клине проростов, адалтивш та продукщйш можливосп рослин, процеси мутагенезу на piBHi клпин та оргашзм1в. Показана бшьш висок спйкклъ амфщипло1да в пор1внянш з пшеницею та житом.

Вцерше показана моаслшмспъ зьини радаобюлопчио! реакци кштин : рослин трипкале шд дано нового модифжатора - радюхвшл шшметрового даапазону.

Вщзначено посилення шд даею модифжатора стимулюючого впливз вщносно мало! дози i послабления пошкодокуючо1 до bhcokoi дозх радааци на подал i частоту клгган з хромосомними аберащямн.

Новими е дат про генетнчний насшдок впливу стимулюючо! дол гама-радааци на "старе" насшня.

Вивчена спадков1сть змшеннх ознак, визваних радаащйннь мутагенезом, в ряду поколшь рослин i дитолопчт особливосп мутанта в пор1внянш з вихщною формою.

На захист виносяться результата експернментальних дослщжек автора по вивченню прояву радю6ioлопчно! реакцй тритхкале i йоп вихщних форм за комплексом показниюв на piBHi клпин i рослин.

Теоретичне значения роботи. Результата дослщження змии активное!! та юнегакп прол1фератнвш1х процеив, pian щггогенегичних пошкоджень кттин, адаптивных, продукщйнц можливостей та мутабш»носп оыфщншющу в пор1внянш з внхщшш; формами, поглпблгають уивлення про роль генопшу та оргашзац геному в процесах пошкодокення i вщновлення клшш i оргатзшв.

Практична шншстъ робота.

1. Розроблено cnoci6 сполучення радаавдйного i спонтанного мутагенезу i одержат hobî змшет форми озимого жита "Jlipa" та "Вега", яй характеризуються деякими цшними ознаками i використовуються в селекшйно-а-енетичнй пракгищ (АС №1543577 "Способ получения измененных форм озимой ржи").

2. На основ! сорту тритжале Амфщишк>1Д-20б одержано новий радаацШний мутант "Радяен", який переданий у 1987 рощ до генофонду М1жнародного ш-ту генетичних pecypciB iM. М.1. Вавшова (реестращйний номер И-0120900).

Публжацц та адробагця роботн. За матер1алами дисертаци опублжовано 13 друкованих робот та авторське свщоцтво. Результата дослщжень по тем! дисертаци були повщомленк на Ш-й конференгш з теоретичних шггань мутагенезу (Вшьнюс, 1980), 1-му Всесоюзному бюф^зичному з'1зда (Москва, 1982), V-му з'хзда Украшського товариства генетиюв та селекщонер1в (Кшв, 1986), V-му зЧзда Всесоюзного товариства генетиков та селекшонергв (Москва, 1987), 1-му Всесоюзному радюбюлопчному з'хзда (Москва, 1989), Всесоюзшй конференцц по. використанню СВЧ- опромшювання в бюлога та альському господарстта (Кишишв, 1991), VI-му з'1зда УП1С, (Полтава, 1992), Симпоз1ум1 "Бюлопчга мехатзми старшня" (Харкш, 1994).

Змигг та обсяг диссртацц. Дисертащйна робота викладена на 170 сторожах машинописного тексту i складасться з вступу, огляду лггератури, 3 експериментальних глав з викладенням одержаних результата роботи та ix обговоренням, висновгав та додатку. Список цитовано'! лггератури вм1стить 155 найменувань. Текст дисертаци шостровано 20 таблицями i 22 малюнками.

Об'екти та методи дослщжень. Об'ектами дослщжень було насшня, клгпши коренево1 меристеми проростыв та вегетуючих рослин тритосале Амфщшшощ- 206 (АД-206), озимого жита Харювська-55 (Х-55), пшенищ Безоста-1 (Б-1) i одержаного нами радюмутанга "Радлен". Матер1ал для дослщжень був одержаний в шституп. рослинництва, селекоп та генетики iM. ВЛ. Юр'ева.

Опромшювання пов)тряно- сухого насшня гама-квантамк проводили на кобальтошй пушщ "Исследователь" захритого типу, потужшсть випромшювання 15000 р/хв. Доза опромшювання склад ала вщ 5 до 30 кр.

да радюхвиль мм даапазону шдлягало повпряно-сухе насилия до i теля опромшювання ïx гам а-раддапдею. Режим опромшювання - 61,5

до 69,7 Ггц (ППМ вщ 0,1 до 5 мВт/см2). Оп{/мшювання проводилося в

1ре ану.

Реакщя на даю радааци ощнювалась за р1внем та динамжою мгпггачно! активносп (МА), нитогенетичних пошкоджень (частой клгган з мжроядрами та хромосомними аберашями) клгган в перил години росту пророспав, виживанням 1 комплексом показншав врожайносп рослин першого поколшня (М]) 1 генетичним наслщкам опромшювання в ряда кшькох поколшь.

Вввчення МА 1 аберашй хромосом проводили на давлених тимчасових препаратах, фарбованих за Фьо ль геном.

Результата дослдов статисгачно оброблеш за методом Стьюдента-Фциера.

Результата дослщжень та 1х обговорення. 1. Вплив передпоствного опромшення насшня на клггини 1 рослини третткале та його вихшшх форм.

Вивчали вплив р1зних доз (5, 15, 30 кр) гама-рада адц на мшшгчну активность кштин коренево] меристеми пророспав жита, пшениш, тритисале АД-206. При проростант контрольного насшня найбшыы синхронно вступають в перший мггоз клтши жита Х-55. Доза 5 кр сприятливо вшивала на насшня жита i тритисале АД-206, шо виявнлось в спшуляци подшу клгган. Максим альне значения М1 збшыпилось на 40% у тршжале 1 18% у жита в пор1внянш з контролем. Доза 15 кр затримала подал клгган жита. Перцы мггози вщм1чет через 63 год, що на 15 год тзнипе, тж у контролю. Змша МА кштин пророспав пшеншц виражена в меншому ступень Ритм1чтсть клгганних подшв виражена слабше, тж в контроль Перший шдйом насгупае на 39 год росту 1 характер криво! бшьш повшьний. У тршжале ця доза змшюе ртъпчтсть та р1вень перших мшхлв в бж збшьшення.

Опромшювання насшня дозою 30 кр мало бшьш значну пригшчуючу дш на процеси розмноження клгган. Про це свщчить повне подавления процеав клтшного подшу в меристем1 пшенищ та жита. МА коренево! меристеми тритисале пригтчуеться, оле не подавляеться повтстю (мал.1).

Причинами пригтчення подшу клтш можуть бути наступи процеси. Вщомо, шо при летальних та сублеггалышх дозах (у нас-30 кр) ведуче значения для уражсння клгган мае пряма або опосередкована дая радааци на ядро, хроматин 1 ДНК. Пропес решпкащх ДНК пригтчуеться радаашею узв'язкуз блокуванням шццаци решпкахш,

Мтпична активтсгь клтш коренев<м меристема трипкале ДЦ-206 в норт та теля ди радаяцц

24 27 30 33 Зв 30 42 4S Час гпеля замочувакня каакня, год

Мал. 1

MiroTBTHHa актшзмегь клпин коренево! меристеми тршткале АД-206 в норш i теля комбшованот ди радюхвиль i гама-радоацц в дол 30 кр

s*

23 25 27 20 31 33 35 Чао гасля замочування насшвя, год

Мал. 2

а також розпадом ДНК - бшкових комплекс. При да великих доз уражуеться структура 1 функыдя геному, що проявляемся в шдвшценш частки клтш з хромосомними аберагцями, пригшчент, затримщ 1 навпъ повному подавленш мггозйв. ГЬдтвердженням дьому е напп дат.

В таблихп 1 показана частота появи клггин з аберашями хромосом. Шсля опромшювання насшня дозами 5, 15 1 30 кр частота кттин з хромосомними аберашями збшацуеться 1 складае 24-30% (пшениця, 5 кр), до 90% у жита (5 кр), 59-95% у тритикале (5-15 кр).

Максимальну кшыасть аберангаих клгсин виявлено в меристем1 тршжале (99% - 30 кр). На протзт перших мгготичних циклш в клпинах коренево1 мернстеми у в<лх об'екпв вщбуваеться послщовне зменшення клтш з аберащями хромосом. Незважаючи на значш цитолопчш пошкодження клтш, хх подал в меристем1 тршжале не пришшяеться шсля впливу дози 30 кр. Це дозволяе припускати, що вщновлення тканини вщбуваеться по типу репопуляци.

1нтегральним показником, вщображаючим спйюсть рослин до радаадц, 1х адаптивш можливосп, е виживаем1сп>, яку ми враховували в инщ вегетаци рослин. В залежносп вщ дози, м1ж вивчаемими формами спостершшисъ значш вщмши.

При дц високих доз радаадй (25 1 30 кр) виживаемилъ у жита сюгадае 16 1 8%, у пшенвдп 67 1 50%, у тритмсале 80 1 75%. Продуктившсть тритжале знизилась на 16-63%, але перевищувала продуктившсть пшенисц та жита у в<лх радаашйних вар1антах в середньому на 40%.

Вщомо, що для амфщиплошв характерш прояви як алоплощц, так 1 гетерозису. У зв'язку з дим можна припустите, що шдвшцена спйюсть тршжале до дц юшзуючо1 радаадй зв'язана з бшьш акгавншш, генетично обумовленими, процесами вщновлення як в перюд росту проростов, так i на протял всього вегеташйного перюду. 2. МодиФжашя радаобюлохтчног реакгщ тришсале та його вихшшх Форм.

Для вивчення можливосп захисту тршжале вщ пошкоджуючо1 да радаадй проводилась до- 1 шслярадаащйна Д1Я на насшня радаохвилями мм даапазону (режим опромшювання - 61,5 Ггц, ППМ=0,1 мВт/см2).

Найбшьш тривалу затримку подалу клтш викликае доза 30 кр, перип мггози наступають на 12-14 год. шзшше, а перший пж мггоз1в в 1,8 раз1в вшце, 1пж в контроль У вар1анп з попередгам опромипованням насшня радаохвилями тривагасть затримки пер!яих мг-

Таблиця 1.

Частота клтш з хромосомними аберагрями (%) в кореневШ меристем! проростов озимого жита Харгавська-55, тленвгш Безоста-1 та тршткале Амфцотло1д-206

Час шсля Доза опромшювання, кр

Вивчаем1 замочування 5 15 30

форми насшня, год

Жито 24 0 0 0

Х-55 48 0 0 0

51 0 0 0

54 9019.04 0 0

57 75±8.83 0 0

60 83.8±6.04 0 0

63 72.418.29 0 0

Пшегощя 24 42.8 ±8.3 55.817.5 0

Б-1 27 53.3±9.1 61.5±7.7 0

30 50.8 ±5.4 52.9±6.9 0

33 31.0±8.5 32.915.1 0

36 27.4±5.6 29.816.0 0

39 24.6±5.7 48.116.7 0

41 34.7±6.7 55.115.6 0

44 30.2±5.7 52.117.2 0

Тритжале 24 В7.3±4Д 0 0

АД-206 27 84.414.6 95.012.4 98.012.1

30 72.4±5.8 73.614.1 98.011.2

33 59.5±5.2 81.016.4 99.011.4

36 79.0±5.1 82.6143 98.011.2

39 88.6±4.3 9Ы±4.8 98.012.0

41 79.2±4.6 72.016.8 97.011.0

44 67.718.3 85.7113.2 98.011.0

"О" - немае мигаив

тозш скорочуеться i складае 2-4 год. М1тотичний шдекс перевишу« такий в радшщйному дослш в 2 рази ( мал.2 ); бшып висога показнша i шгенсивносп росту пророспав . Частота клпин э мугащями хромосоь в дослш також нижче (мал. 3). В процеа ашипзу препарата спостерггали появу мжроядер. Попередне опромшювання радюхвилям! знижуе угворення мжроядер бш>ш нк в 2 рази.

Модифжуюча дая радюхвиль проявляться в посиленн стимулуючого впливу вщносно мало1 дози гама-опромшювання 5 кр ш MA i pier пророспав.

Вщомо, шо радюхвшп чинять сгамулюючий вплив на продесв клтшного подшу. У зв'язку з ним можна припустите, що з ахи сна Ь доя пов'язана з шдвищенням вщновних можливосгей клпин зародково] меристеми проростаючого. насшня.

3. ^нетичн! настдки впливу гама-рашадц на насшня озимого жита i тртжале.

В npoueci виконаних радюбюлопчних дослщжень були одержан] дата про сприятливий, сгамулюючий вплив дози 5 кр на шгголопчт та господарсько-корист показники озимого жита i тритикале АД-206 Враховуючи таю даш, мн опромшювали "старе" (строк зберцаннш-13 роюв) насшня озимого жита сорту "Вятка" э метою можливогс покращення його якосп. В. результат! бута одержат нов! форми озимого жита "Jlipa" i "Вега", яю характеризуються шдвищеним мгготичним потенщалом насшня i цшними господарсько-корисними ознаками (табл. 2). Змшеш форми, в ochobi одержання яких лежить сполучення природного та рашашйного мутагенезу, використовуються в селекшйно-генетичтй практищ.

Генетичш наслщки гама-опромшювання насшня тритжале в доз1 5 кр вивчались в процеа проростання,. росту та розвитку вегетуючих рослин. Bin6ip змшених форм проводили в 2-му поколшнь Успадкування ознак вивчали в наступних 8-ми поколшнях. В результат! радоавдйного мутагенезу одержано нову форму тртжале, названу "Радлен", яка вщр^зняеться вщ вихщного сорту АД-206 скороченим на 7-10 дшв вегетагойним перюдом, зниженням на 30-40 см висоти рослин, бшьш виповненим зерном "пшеничного" типу. Для мутанпв характерна гусгай i виршнений стеблоспй, синхронне колосшня та дружне досгагання.

Проведет пор^вняльга дослщження МА клгган коренево! меристеми пророспав вихщного сорту АД-206 i "Радлена" показують, шо характер

Вплвв модификатора не частоту клггин э хромосомними абсраддями в меристем1 АД-206

ё & .ЕЯ 2 й о

3

£

180 160 140 120 100 80 60 40 20 0

У першд появи перших и1гоз1з (23-27 год. росту)

У период проходження 2-3 наготичного циклу (29-33 год. росту)

5 5+Р Р+5

30 ЭО+Р Р+30 Вар(анти дахдаду

5 5+Р Р+5

Мал. 3

Штотачна акшвшсть клтш коренево! меристеми пророспав, яга виросли з опромшеного у до л 30 кр насшня

24 26 28 30 32 34 36

Час теля замочувакня кншшя, год

Мал. 4

Таблица 2

Господарсько-цшт ознаки вихщнох (К) та змшених форм жита "Вега" та "Jlipa"

Вивчаем1 форми

Ознаки Вюодна форма Контроль (К) "Вега" "Jlipa"

Кущисгпсть ycix стебл1в % до К колосоноснкх стебл. %доК 8.4 ± 0.6 7.6 ± 1.0 13.0 ± 1.1 + 54.7 11.4 ± 2.1 + 50.0 14.2 ± 1.8 70.0 12.8 ± 1.1 + 68.4

Довжина колосу I cu % до К II см % до К 12.9 ± 0.52 9.5 ± 0.41 14.4 ± 0.35 + 10.1 11.7 ± 0.53 + 23.1 17.8 ± 0.59 + 37.9 16.2 ± 0.75 + 72.0

КШ>ЮСТЪ зерен в одному колоа I шт % до К II шт -% до К 6L8 ± 2.2 41.0 ± 1.3 61.8 ± 2.0 46.8 ± 2.5 + 14.1 70.0 ± 3.73 + 13.0 65.0 ± 3.6 + 58.5

Вага зерна з одного колосу I гр % до К II гр Яэ до К 1.9± 0.13 1.1± 0.12 2.2± 0.15 + 15.0 1.2± 0.18 + 9.0 2.7± 0.63 + 42.1 2.2± 0.24 + 100.0

. Вага зерна з однш рослини гр % до К 14.2 22.7 + 60.0 32.5 + 128.0

Вага одше! зерновки, мг Maca 1000 зерен, г % до К 28.9 ± 1.48 29.1 48.6 ± 2.4 38.5 + 32.3 53.6 ±4.2 43.0 + 48.2

кривых та р1вт мгготичних шдексш ¿стотно не в1др1зшшться 1 варйоють в перюд початковото росту вщ 3 до 7,2%.

Поргоняльне вивчення вшшву гама-радаацп в доз1 30 кр на насшня АД-206 1 мутанту "Радлен" показуе, що в перил години проростання насшня сорт внявляеться бшьш чугливим, про що свщчить затримка перших мтхлв 1 значне знижешш МА. В подалыиому (32-34 г. росту) р1зннця м1ж сортом 1 мутантом скорочуеться, але в наступи! години росту зиову збишнустъся (мал. 4).

Для обох форм виявлена досить висока радаащйна мугабшыпсть. Вщмши проявляються в индащ мугагайного процесу. Так, якщо у сорту частота абсргигптих кгптин по м1р1 росту коршщв збшыпуеться з 8 до 18%, то у "Радлеяа" уннжуегоаи з 16 до 9%. Доля клгтн э ьпкроядрами по мгр! росту пророспав I вступления клгтн в пастутп мпотичш цикли зннжуеться в меристем1 мутанту "Радлен" бшьш активно.

Висновки

1. Доза гама-радаацц 5 кр виявляе стимулюючий вплив на мгготичну акгавтсть клтш коренево! меристеми озимого жита 1 тритжале АД-206, що проявляться в пщвишешп синхронно сп перших мткпв при

проростанна насшня.

Доза 15 кр загримуе вступ клгтн зародковог меристеми в перхш м)тош, пригшчуе МА кяшга озимого жита 1 не виявляе ¿стогного тзплибу на МЛ клгпш пшениш 1 тригпкале.

Доза 30 кр повтстю блокуе продеси розмноження кттин озимого жита 1 пшениш.

2. Незважаючи на значт цитолопчт пошкодження клтш, IX подал не припиняеться теля дп доз и 15 кр, а в меристем1 тригпкале - \ теля вшшву лота 30 кр.

3. Ь збшьшенням дози опромшетм насшня частота кттин з хромосомними аберащямп в меристем1 зародкових коршщв проростклв збшьшуеться у вох дослщкуваних культур. На протяэп перших мпшичних циклш в кл1тинах коренево! меристеми у вс1х об'екпв вщбуваеться поелгдовне зментеттнкг юлъкосгп ктпт з яберащями хромосом.

4. За тестом вяживання рослин шдвищена спйюеть » широкому лишают доз гамп-рашялй (вш 5 до 30 кр) характерна для трилкяле АД-206, який iз збшьшенням дози (30 кр) иеревиисур. ншенито в I,? , а жито в 7 разш.

5. Модифжуюча, захисна ддя проявляемся при доршцащйному опромшюванш насшня i шдтверджуеться шдвшценням мтготичнох акгавносп кштин та штенсившстю росту проростюв, зниженням частота кштин з абер алиями хромосом i мжроядрами, шдукованими високою дозою (30 кр).

6. Одержат нов1 форми озимого жита "Jlipa" i "Вега", ню характеризуються шдвшценим Mi-готичним потенщалом насшня i гцнними господарсько-кори сними ознахами, яю використовуються в селекщйно-генетачшй пракгаш. Розроблено cnoci6 одержання змшених форм озимого жита (АС №1543577).

7. На ocHOBi сорту трипкале АД-206 шляхом передпосгвного опромшювання насшня в доз1 5 кр одержаний новий скоросшлий, середньорослий, спйкий до радоацй мутант "Радлен", зареестрований в каталок Микнародного iH-ту генетичних pecypciB ш. M.t. Вавшова шд № И-0120900 у 1987 рощ.

Описок робгс, опублисованих по тем1 дисертацц.

1. Винокурова JI.B., Шестопалова Н.Г. Реакция тритикале и его исходных форм на действие ионизирующей радиации // Веспн. Харьк. ун-та. - 1983. - № 250. - с. 65-67.

2. Винокурова JI.B. Влияние ионизирующей радиации на выживаемость и продуктивность тритикале в сравнении с пшеницей и рожью // Веста. Харьк. ун-та. - 1984. - № 262. - с. 66-67.

3. Винокурова JI.B., Пахомова С .А., Шестопалова Н.Г. Реакция тритикале на действие гамма-радиации в отдаленные после облучения сроки // Вестн, Харьк. ун-та. - 1990. - № 346. - с. 49-52.

4. А. с. № 1543577. Способ получения измененных форм озимой ржи. Шестопалова Н.Г., Матюшенко АЛ., Винокурова Л.В. - Заявка № 4278199 от 6 июля 1987 г. Опублик. 02.07.90 г. в бюл. № 5.

5. Винокурова Л.В. О резистентности и репарационной способности тритикале и его исходных форм // I Всесоюзный биофизический съезд. Тез. докл. - м., 1982. - Т. 2. - с. 242.

6. Винокурова Л.В. Реакция тритикале и основных зерновых культур на действие ионизирующей радиации // V Всесоюзный съезд генетиков и селекционеров. Тез. докл. - М., 1987. - Т. 4. - с. 81.

7. Шестопалова Н.Г., Баева Т.И., Головина Л.Н., Винокурова Л.В. Изучение возможности защиты с/х растений от повреждающего

действия ионизирующей радиации // I Всесоюзный радиобиологический съезд. Тез. докл. - М., 1989, - Т. 2. - с. 321.

8. Винокурова J1.B., Шестопалова Н.Г. Реакция тритикале на действие радиации // I Всесоюзный радиобиологический съезд. Тез. докл. -М., 1989, - Т. 3. - с. 759.

9. Шестопалова Н.Г., Баева Т.И., Головина Л.Н., Винокурова JI.B. и др. Реакция растений на действие радиоволн мм диапазона // VII семинар по применению мм излучений низкой интенсивности в биологии и медицине. Тез. докл. - Звенигород, 1989, - с. 124.

10. Шестопалова Н.Г. Винокурова Л.В., Иванова OA. Сравнительные исследования эффекта радиации в клетках тритикале, пшеницы и ржи // Рабочее совещание по радиочувствительности хромосом. Тез. докл. - Обнинск, 1984, - с. 75.

11. Винокурова JI.B., Шестопалова Н.Г. Влияние гамма-радиации на митотическую активность клеток проростков и урожайность тритикале // Радиационная генетика - селекции. I Всесоюзное координационное совещание. Тез. докл. - М., 1986. - с. 15.

12. Винокурова JI.B., Шестопалова Н.Г. Изменение радиобиологической реакции тритикале под влиянием радиоволн мм диапазона // Применение СВЧ излучений в биологии и с/х. Всесоюзная конференция. Тез. докл. - Кишинев, - 1991, - с.13.

13. Шестопалова Н.Г., Баева Т.И., Головина Л.Н., Винокурова Л.В. н др. Цитологические исследования с/х растений в связи с гибрпдиза-цией и продуктивностью // V съезд Украинского об-ва генетиков и селекционеров. Тез. докл. - Киев, 1986, -т.2. -с. 60.

14. Шестопалова Н.Г., Винокурова Л.В. Генетические последствия влияния ионизирующей радиации на "старые" семена // Биологические механизмы старения. Симпозиум. Тез. докл. - Харьков, 1994, - с. 161.

Vinokurova Larisa Vladuiuiovna. Theme of dissertation: "Genetic and cytological reactions of Triticale and its initial forms to gamma-radiation of light-dry seeds". Dissertation on competition of academic degree of candidate of biological sciences. Speciality 03.C0.15 - Genetics, 199Б, manuscript of the dissertation.

The urgency of the topic is determined by lbs necessity in thorough study of a new, experimentally created genu» of plants - Triticale ?tnd by the prospects of its practical utilization.

The aim of the work is to study the reaction of the Triticale and its initial form* - wheat and rye - on the level of systems of cells and vegetating plants with the separate and combined action of physical factors on the seeds.

The higher radioresistance of Triticale was ascertained and the radiobiological reaction and obtaining of valuable forms of mutants was also shown in the experiment.

Винокурова Лариса Владимировна. Генетические и цитологические проявления тритикале и его исходных форм на гамма-облучение воздушно-сухих семян. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук. Специальность: 03.00.15 - Генетика; 1956, рукопись диссертации.

Актуальность темы определяется необходимостью всестороннего изучения нового, экспериментально созданного рода растений -тритикале и перспективами его практического использования.

Цель работы - изучение проявления реакции тритикале и его исходных форм - пшеницы и ржи на уровне систем клеток и вегетирующих растений при раздельном и комбинированном действии физических факторов на семена.

Установлена повышенная радиорезистентность тритикале, показана возможность модификации радиобиологической реакции и получения ценных мушшшх форм.

KjQ040Bi слова: рослини, мпоз, радиащя, хромосом» аберацц, модифгкашя, шдукований мутагенез.