Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Формирование высокопродуктивных и биологически устойчивых насаждений сосны обыкновенной в свежих суборях южного Полесья

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Формирование высокопродуктивных и биологически устойчивых насаждений сосны обыкновенной в свежих суборях южного Полесья"

РГБ ОЙ

АБ I НЕТ M I H I С Т Р I В У К Р А I H И

,-> НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

с J s;'s:J f.;;"je

УДК 634.23:582.475 на правах рукопису

ИШАК Василь Оксент1йович

Формувашш влссшопродунптшга та 61олог1чпо стШаи насаджень cocim amnaftiioí в cnlrara суборях п1вдеиного Пол1ссп

MI

Спец1альн1сть 06.-69.10— л!сов1 культури, селекц1я, нас1нництво та озеленения míct

Автореферат

дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата с1льськогосподарських наук

Km в-1996

Дисертшцею е рукопис

Дисертац1йна робота виконана у Боярськ1й л1сов!й досл1дн!й стан-ц11 Нац1онального аграрного ун!верситету у 1980-1995 рр

Науковий кер!вник

доктор б!олог1чних наук, професор Горд1енко Михайло 1ванович.

0ф1ц1йн1 опоненти :

доктор б1олог!чник наук, професор Криницький Григор1й Томкович;

■ кандидат с1льськогосподарських наук, старший науковий сп1вроб1тник Яцик Роман Михайлович

Пров1дна орган1зац1я - Пол1ська агрол!сомел1оративна станц1я,

м.Житомир

на зас1данн1 спец1ал1зовано'1 ради Д 01.05.09 в Нац1ональному' аграрному ун!верситет1 за адресою: м.Ки!в, вул. Генерала Родимце-ьа,19, кП,. ауд.94.

Просимо взяти участь в обговоренн! дисертацН п1д час 'П захисту або над1слати Ваш в1дгук на автореферат в 2-х прим1рниках, зас-в1дчених печаткою Вашо'1 установи, за адресою: 252041, м.Кшв -41, Бул. ГероТв Оборони, 15, ЙАУ, к.З, сектор захисту дйсертац1й.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б1бл1отец1 ун1верситету.

Автореферат роз1слано Л1996 р. Вчений секретар спец1ал1зовано"1 ради ,

кандидат с1льськогосподарських наук,доцент О.Г.

Захист дисертацН в1дбудеться

ЗЛГЛЛЫ1Л ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть теми. В Держл1сфонд1 УкраЧни за останн! 35 ро-к1в середн1й загальний запас деревини шпилькових пор!д п!двищився з 149 до 196 м3 на гектар1. Однак. можливост1 подальшого п1дви-щення продуктивное^ залишаються fije далеко не в повн!й Mlpl реал1зованими. Як еталон можна прийняти природн1 насадження сосни, як1 в!дзнач'аються високою продуктивн1стю i б!олог1чною ст!й-к!стю. Тому виявлення причин низько'1 продуктивное^ штучних насаджень i визначення можливих шлях1в l'í Шдвищення набувае особливо! актуальност!.

ВирШення ule'í проблеми можливе за умови системного п1дходу до вивчення процесу формування штучних насаджень, який включае Шдготовку грунту п1д посадку, склад 1 схеми зм!шування р!зних пор!д, розм1щення посадкових м!сць, технолог1ю догляду за насад-женнями. В зв'язку з пошйреним ураженням сосни кореневою губкою важливого значения набувае розробка ефективних метод!в оздоровления пошкоджених деревостан!в, встановлення можливостей забезпе-чення bhcokoí б!олоПчно! ст!йкост1 штучних насаджень правильним поеднанняы л!сокультурних заход!в.

Мета 1 завдання досл!джень. Основна мета досл!джень поляга-ла у науковому обгрунтуванн! можливостей формування штучних насаджень сосни в умовах св1жих субор1в п!вденного Пол1сся Украйни, як1 б не т!льки не поступалися, але 1 перевюцувалй по продуктив-hoctI i б1олог!чн!й ст!йкост! кращ! природн! деревостани.

В завдання досл!джень входило:

- вивчити 1нтенсивн1сть природнього в!дновлення у св1жих суборях при застосуванн! поступових нас!ннево-л1сос1чних рубок та виявити можливост! повднання його 1з штучним л!сов1дтворенням;

- провести пор!вняльне вивчення продуктивност! i товаркой струк-тури чистих деревостан!в сосни звичайно'1 та ялини двичаино! 1 зм!шаних з участю ,першо'1, виявити оптимальний склад супутн!х*хле-тяних пор1д i способи 'ix введения ni-д намет чистих насаджень;

- визначити вплив способ!в п!дготовки зруб1в п1д л!сов! культури на ф1зичн! та ф1зико-х!м1чн1 властивост1 , особливост! поширення др1бного кор!ння та 1нтенсивн1сть основных ф1з!олог1чких npoueciE

у шпильках сосни;

- вивчити специф!ку формування продуктивное^ р1знов1кових дере-востан1в в залежност! в1д 1х густоти 1 визначити оптимальне роз-мШення посадкових мЮць;

- виявити 1нтенсивн!сть поширення коренево! губки в р1зних за походкенням 1 складом насадженнях та опрацювати ефективн! заходи по оздоровлению уражених деревостан1в;

- на основ! проведении досл!джень та узагальнення л1сокультурно! справи розробити нов! п!дходи до технологи створення та вирощу-вання високопродуктивних штучних насаджень у св!жих суборях По-л1сся УкраЗни.

Наукова новизна. Вперше комплексно вивчен! в динамЩ! про-цеси формування деревостан1в сосни звичайно! протягом Б5-р1чного пер!оду, особливост! зм!ни ф!зичних та ф1зико-х!м1чних властивос-тей грунту в р!зних ценозах, специф!ка поширення дробного кор!ння та особливост! взаемовпливу кореневих систем лЮоутворюючих по-р!д, на основ! яких обгрунтован! оптимальн! густота чистих та зм!шаних насаджень ! способи введения п!д намет листяних пор!д.

Вперше через 14 рок!в п!сля створення л!сових культур вив-чений вплив р1зних способ1в п!дготовки зруб!в на водний режим та ф!зико-х1м1чн1 властивост! грунту, динам1ку 1нтенсивност1 ф!з!о-лог1чних процес!в у шпильках сосни при р1зних схемах зм!шення та розташуванн1 посадкових м!сць.

Обгрунтована техн!ко-економ1чна доц1льн1сть проведения од-ночасного з валкою дерев максимально можливого понижения пеньк1В, яке дозволяе зд!йснюваги на зрубах комплекс лЮокультурних роб1т 1з.аастосуванням механ!зацП ! сприяе формуванню складних зм!ша-них насаджень поеднанням природнього та штучного в!дновлення.

На основ1 результат!в досл!джёнь обгрунтована доц!льн!стъ закладки культур з ущ!льнювачами, в яких забезпечуеться ефект "густих культур" в ранньому в!ц! та створюються передумови для формування високопродуктивних 1 б!олог1чно стойких насаджень.

Вперше за 45 рок!в п!дведено п!дсумки впливу поступових рубок на продуктивн!сть та товарну структуру деревостан!в.

Визначен! умови використання ялини звичайно'1 в л!сових культурах св!жих субор1в.

Визначен1 масштаби та 1нтенсивн1сть ураження сосни корене-губкою за останн! роки 1 фактори, як!сприяють поширенню ц1е:

- о -

хвороби 1 вперше через 28 рок1в дана оц!нка ефективност! викорис-тання комплексу запоб!жних та оздоровчих л!с1вничих заход!в.

Практична ц!нн!сть роботи. На основ1 виявлених законом!рностей формування деревостан!в сосни звичайно'1 в залежност! в!д способ!в п!дготовки зруб1в, густоти деревостан!в, схем зм1шення деревних пор!д в л!сових культурах 1 1х породного складу розроблена ресур-созбер1гаюча технолог1я створення чистих та зм!шаних штучних на-саджень, яка дае змогу як1сно проводити механ!зованим способом суц1льну п1дготовку грунту, посадку 1 подальший догляд за культурами, забезпечуе зниження затрат на 1х створення в 2.6 рази.

Встановлена доц1льн1сть закладки культур з ущ!льнювачами, як! забезпечують в ранньому в1ц1 ефект "густих культур" 1 формування високопродуктивних 1 бЮлог!чно ст1йких насаджень у май-Оутньому.

Встановлена висока ефективн!сть застосування комплексу л1-с!вничих заход1в по оздоровлению уражених кореневою губкою насаджень сосни звичайно'1.

Апробац1я роботи. Результата досл!джень допов1дались на конференц1ях НацЮнального аграрного ун!верситету (Ки'1в, 1992-1993) та науково-техн1чних нарадах Боярсько! лЮово! дослано! станц11 (1980-1994).

Публ!кацП. Основн! положения дисертацШю! роботи опубл!-кован1 в 7 роботах.

Об'ем 1 структура дисертацП. Дисертац1йна робота викладена на 199 стор!нках машинопису 1 включае 50 таблиць, - Ьтюстрована 28 малюнками, складаеться 1з вступу, 8 глав, висновк!в 1 рекоменда-ц!й виробництву. Список використано! л!тератури включае 208 най-менувань.

ДеклараЩя особистого внеску автора, Основна' частика експе-риментального матер1алу на пробних плотах безпосередньо з1брана" автором. •

Постановка задач1,розробка теоретичних полсжень,обробка 1 анал1з експериментального матер1алу по тем! досл!джень викс-нан! автором.

Xímí4hí анал1зи грунту виконувались в Кшвськ1й зональн1й агрох!м1чн1й лабораторП i в лабораторП Боярсько1 л!сово1 дослано? станцП.

В довготривалих досл1дах автором були використан1 для ана-л!зу за певн! етапи результати досл!джень сп!вроб!тник1в л1согос-подарського факультету НАУ та Боярсько'1 ЛДС.

На захист виносяться експериментально обгрунтован! положения

ПШ1

1)особливост1 формування в умовах св1жих субор!в Пол1сся Укра'1ни високопродуктивних та бюлог1чно ст!йких насаджень сосни звичайно'1;

2)ресурсозбер1гаючу технологш створення штучних насаджень на св1жих зрубах;

3)комплекс запоб1жних заход!в ураженню сосни кореневою губкою та шляхи оздоровления уражених насаджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛГДЖЕНЬ

Досл1дження проводились в л1сництвах Боярсько'1 л1сово'1 дос-л1дно'1 станцП, як1 за географ1чним положениям розташован1 в п!в-денн!й частин1 Пол1сся Укра'1ни. Для iUeí зони характерним е по-р1внено м'який кл1мат з середньор!чною температурою 7.2°С. Трива-л!сть вегетацшного пер1оду становить б!ля 200 дн!в. За р!к ви-падае в середньому 560 мм опад!в з коливаннями по роках в межах 400-800 мм. За вегетац1йний nepiofl "¡x випадае 380-425 мм.

Основними типами грунт1в е дерново-слабоп!дзолист1 суп!ща-hí. Найб1лып росповсюдженим (56.2£) типом л1су е св!ж1 сосно-во-дубовí суборi.

Технолог1я створення л!сових- культур, проведения госпо-дарських заход1в в них та вивчення стану штучних наджень були в!дновлен1 по арх!вних даних, матер1алах л!совпорядження та л!те-ратурних джерелах.

При виконанн! досл1джень проводилась закладка пробних площ у в1дпов1дност1 до загальноприйнято'1 у л!сов!й таксацН методики (Заходов, 1967; Анучин, 1982) з врахуванням вимог по виченню л1-сових культур (Горд1енко, 1979). В пробн! площ! включали bcí цикли зм1ЕуБанкя. Bei насадження детально описувались в л!с!вничому та д1сокультурному вшюшеннях за методиками Д. В. Воробйова

- 5 -

(1967) там. I. Горд!енка (1989).

При вивченн! росту дерев за висотою 1 д!аметром на кожн1й площ! зразались по три модельних дерева вс!х пор!д, як! входять до складу насаджень. По них ! визначався запас деревини.

Грунтов! досл!дження проводили методом ям, описування гене-тичних горизонт1в 1 в!д(5ору зразк!в грунту для визначення його ф1зико-х!м!чних властивостей. Анал!зи грунту проводили зМдно за-гальноприйнятих методик у триразовому повторенн!.

Розповсюдження ф!зично активних кор!нц1в вивчали шляхом закладки шурф!в у кожному насаджен! у восьмиразовому повторенн! по H.A. Качинському (1925) з врахуванням удосконалення П.С Пог-ребняка (1949) 1 Д.Д Лавриненка (1952).-

■ 1нтенсивн!сть трансшрацП визначалась за методикою Л. А. 1ванова та сп!вавтор!в (1950), а !нгенсивн!сть дихання шпильок -в закритих посудинах, '1нтенсивн!сть фотосинтезу - на прилад1 Вар-бурга..

Вм!ст азоту, фосфору i кал1ю визначався по Пнзбургу, а п1гмент!в - по Годиеву.

Економ1чна ёфективн!сть, за р1дким винятком, визначалась у UiHax на 1.03.1995 р.

Обробка результат!в досл!джень зд1йснювалась на компьютер! э використанням програм магематично! статистики.

ПРИР0ДН6 ПОШВЛЕИШ НАСАДЖЕНЬ В СВ1ЖИХ СУБОРЯХ

Особливост! природнього в1дновлення вивчалось на 95 д!лян-ках Дзв!нк!вського та Боярського л!сництв. Встаковлено, щолнтен-сивн!сть природнього поновлення п!д наметом знаходиться в прям!й залежност! в!д. вологост! грунту. У св!жих суборях вона становить 0.3-0.7 тис.шт./га, в перех!дних в!д св!жих до вологих суборях -0.2-4.8 тис.шт./га ! у вологих суборях - 0.6-12.4 тис.шт./га. У вологих суд1бровах вона не перевшцуе 0.2-0.5 тис.шт./га, то обу-мовлено сильним розростанням трав'яно! рослиннос-т!.

Найб!льш сприятливою для природнього поновлення е повнота насаджень 0.6-0.8.- При б1льш!й або менш!й повнот! складаються несприятлив! умови для природнього поновлення. В першому випадку - це слабка осв1тленн!сть i наявн1сть' товстого шару п1дстилки, в другому - !нтенсивне розростання трав'яно! рослиннсст!.

3 метою сприянкя пркродньому поновленкю окрем! досл!дкига

- б -

(Мегал1нський, Наконечний, 1967; Погребняк, 1968; Белов, 1983) рекомендуюсь проводити в дек!лька прийом1в нас1ннево-л!сос1чн1 рубки.

Нами вивчена 1нтенсивн1сть природнього в1дновлення п1сля проведения трьох таких рубок. Як показали результата досл1джень, к1льк1сть наявного самос1ву та пХдросту п1сля першого прийому рубок коливалась у межах 2.3-4.0 тис.шт./га, а п1сля третього -0.8-0.9 тис.шт./га. В однов1чних культурах к1льк!сть дерев -.скла-дала 1292 шт./га.

На зрубах також спостер1галась тенденц1я до зменшенняк1ль-кост! самос!ву 1 п1дросту з 1.0-2.8 тис.шт./га на однор1чному до 0.4-0.6 тис.шт./га на п'ятир!чному зру01, що зумовлено 1нтенсив-ним розростанням трав'яног рослинност!.

Тривапий перЮд природнього в1дновлення з куртинним розм1-щенням р1знов1кового 1 диференц1йованого за висотою та д!аметром п!дросту веде до формування низькопродуктивних деревостан!в, як1 за ц1новою варИстю значно поступаються однов!ковим культурам (табл. 1).

Таблиця 1

Товарна структура та варт!сть деревини природн1х 1 штучних на-саджень сосни (Дзв1нк1вське л1сництво. Св1ж1 субор1)

В1к, I Загаль- 1Число дерев, штЮдини- Юб'ем та вартЮть деревини

рок1в1ний запас I---------------идя ви- I--------------------------

1деревини, Iзагаль-1 дров'я-1 м1ру Iвели-1серед-1др1б-1 Всього»

I мЗ I не ■ I них I I ко!. I ньо? Г но! I

Кв. 174. Природне насадження

92 I 426 I 436 I 32 I М3 I 174 I 172 I 3 I 349

1 I. I IТИС.крб157072148160 I 630 1105862

Кв. 60. Штучне нададження

93 I .590 I 415 I - I м3 I 289 I 230 I - I 519

I тис.крб1945451 644461 - 1158991

Отже, в умовах св1жих субор1в перевакаючим способом Лсо-в1дновлення повинен бути штучний.

ШТУЧ11Е В1ДН0ВЛШШЯ Л1С1В У СВ1ЖИХ СУВОРЯХ

В комплекс! л!сокультурних заход1в, спрямованих на створення умов для розширеного в!дтворення 1 Щдвищення продуктивност1 насаджень, важливе м!сде займають питания штучного л1сов1дновлен-ня, як1 стосуються визначення оптимального типу насаджень, 1'х породного складу та розробки ефективних способ1в реконструкц!'! ма-лоц1нних 1 низькопродуктивних насаджень.

При вивчеян! продуктивноет! чистих та зм!шаних насаджень сосни1 встановлено, що перш!/як в молодому (33-36 рок1в), так 1 в пристигаючому (80-93 роки) в1ц! поступшшся другим, в1дпов!дно на 49 1. 30 м3/га. .

В умовах св1жих субор1в чист! ялинов! насадження по продуктивности поступаються однов!чним чистим сосновим. Нав!ть ялино-во-соснов! насадження не формують такого запасу деревини, як чис-т1 соснов1. Досл!дженнями встановлено, що ялина, проявляючй кон-кур^ренцШ"в ризосфер!, вит1сняе кор!ння сосни !з верхнього шару грунту в нижн1 менш родюч1 горизонти, в результат! чого пог!ршу-еться р!ст сосни. Тому, в св1жих суборях вводити ялину в соснов! насадження недоЩльно.

Нами було проведено вивчення формування дереврстан!в з участю таких листяних пор!д як дуб, берест, липа, аморфа, акац!я жовта та л!щина. Результат« досл1джень показали (табл.2), що в сосново-дубових насадженнях з участю береста та липи у 33-38-р1ч-ному в1ц1 забезпечуеться формування високого- запасу деревини (в!дпов1дно 301 ! 386 м3/га). В таких же насадженнях 50-53-р1чно-го в!ку з участю аморфи чагарниково!, акацП жовто! та л!щини звичайно'1 найвищою продуктивною характеризувались насадження з участю останньо!.

"Доц!льн1сть введения липи та л!щини в сосново-дубов1 насадження' зумовлюеться тим, що на в!дм1ну в!д акацП жовто! 1 аморфи чагарниково!, ц1 деревн! рослини не конкурують в ризосфер! з основними породами, перешкоджають заселению трав'яно! рослин-ност! 1 сприяюгь покращенню _ф! зико-х!м!чних властивостей грунту. Так, введения липи, пор!вняно 1зчисТиШ*\!асадженнями, сприяло п!двищенню вм!сту гумусу (0Л9%), фосфору (0.64 мг/100г). кал!ю (1.88 мг/юог) , знижекио кислотност! п1дстилки. ■ Под1бна тенденц!я спостер1галася ! при введены!, л!щнни.? /'"

Характеристика зм!шаних культур р!зного складу

Таоливд 2

1 I III Середн! I I I ' На 1 га

Квар-I Схема I I Поро-IBiK, I----------------1 Повно-1 Боны-------------------------

тал I зм1шення I Склад I да 1рок1в1висота, 1д1аметр, I та I тет I Число I Запас, 1Середн1й

I _ I I.I I и I си I II дерев,I м3 1прир1ст,

I I 111 I I I I шт I i м3,

Дзв1нк1вське л!сництво

28 7рС1рБт1рД1рБт 8С2Д' С 38 18.2 19.4 0.8 1а 850 233 6.1

ПЯрЮБт Д 38 17.7 18.0 170 40 1.1

38 14.0 13.5 210 28 0.7

Всього - - - - - 1230 301 7.9

Боярське л!сництво

30 5рС1рЛп1рД1рЛП. 9С1Д С 36 21.5 21.0 0.8 1С 840 322 8.9

ПЯрЮЛп Д ' 36 18.1 16.1 16 190 35 1.0

ЛП 36 15.2 12.2 1 350 29 0.8

ЮС Всього - - - - - 1380 386 10.7

30 5рС1рАжЗрД •' I ШрЮД С 50 24.5 25.0 0.8 16 730 419 8.4

1рАж д 50 13.3 13.3 1 233 29 0.6

Всього - - - - - 963 . 448 9.0

30 5рС1рЛщЗрД ЮС С 53 25.5 26.6 0.8 16 656 441 8.3

1рЛщ ПЯрЮД Д 53 19.1 . 16.6 1 305 65 1.2

Всього - - - - - 961 506 9.5

Встряс злено, що в чист1 соснов! насадження листян! породи, зокрема дуб, краще вводити в к!нц! жердинного в1ку: у низькопов-нотних- шляхом створення 400-600 шт./га посадкових площадок,у ви-сокоповнотних - пос1вом п!д сапку жолуд!в, або посадкою саджанц1в п!д меч Колесова без п!дготовки грунту.

СПОСОБИ П1ДГ0Т0ВКН ЗРУБ1В В СВШК СУБОРЯХ П1Д ЗАКЛАДКУ КУЛЬТУР СОСШ ЗВИЧАЙЮК

Л!с1вники Укра!ни здавна п'рид!ляють велику увагу питанию максимально! мехапзащ! процес!в створення л1сових культур, серед яга« важливе значения мае п1дготовка зруб!в.

■ 0ск!льки в лЮництвах Боярсько! ДЦС ран1ше були закладен1, з нашою участю, досл1ди з р!эними вар!антами п!дготовки зруб1в п!д закладку культур через 14 рок!в стало можливим вивчити вплив зр!зання пеньк1в висотою 1/3 д1аментра, понижения пеньк1в пенько-р!зною машиною до р!вня земл!, валки дерев з коришям та корчу-вання пенькгв на ф1зико-х1м1чн! властивост! грунту, особливост! розповсюдження др!бного кор1ння та 1нтенсивн1сть основних ф1з!о-лог!чних процес!в в шпильках сосни.

Досл1дженнями встановлено, що на вар1антах, де не проводилось вилучення пеньк1в, волог1сть грунту була достсшрно вшцою, н!ж на д1лянках з вилученими пеньками (8.9-12.4 проти 5.5-7.020. При загущен!й посадц! на вс!х досл1дних вар1антах водний режим грунту був кращим у змшаних культурах, тод1 як при трьохметрових м1жряддях в!н був кращим у чисткх насадженнях.

Способи п!дготовки зруб1в суттево вплинули на вм1ст гумусу в верхньому шар! грунту. На нерозкорчованих зрубах його вм!ст був значно вищим (2.6-2.9%), н!ж на розкорчованих (0.5-0.6%).

Найвищий вм1ст фосфору виявлений на перших двох вар1антах (2.7-3.1 мг/ЮОг"), де не порушувалась будова генетичних горизон-т!в. При цьому його вм!ст в верхньому горизонт! весною • ! восени був майже однаковий ! дещо п1двищився вл!тку.

Вм!ст кал1ю в грунт! також був вищим (3.2-4.2 мг/100г) на перших двох вар!антах. Шд- наметом культур р!зно! густоти його вм1ст був практично однаковий.

Под1бна тенденц1я.виявлена 1 за вм!стом суми поглинених основ, хоча !х вм1ст був дещо вищим у загущених культурах.

Для вар!ант1в з вилученням пеньк1в характерним Суло п!двй-

щення кислотност! верхнього горизонту в л1тяьо-ос1нн1й пер1од. При валц1 дерев з кор1нням та корчуванн! пеньк!в 1 наступному плануванню площ1 родючий шар грунту, як правило, попадав в нижн! горизонти, в зв'язку з чим в них зосереджуеться основна маса ко-р1ння сосни. 3 часом 1снуючий запас поживних речовин в цьому горизонт! виснажуеться, що негативно впливае на !нтенсивн!сть про-т!кання ф!з!олог!чних процес!в в шпильках сосни: зменшення вм!сту води, п!гмент1в, азоту, фосфору 1 калш, понижуеться !нтенсив-н!сть фотосинтезу.

Отже, на нерозкорчованих зрубах складаоться б!льш сприятли-в! умови для росту ! розвитку молодих насаджень, однак можливост! механ!зованого оброб!тку грунту тут носять обмежений характер, особливо на вар!ант! з залишенням пеньк!в висотою р!вною 1/3 д!а-мегра стовбур!в.

ГУСТОТА НАСАДЖЕНЬ ЧЛСТНХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАШЮ1, Кх ПРОДУКТИВ-ШСТЬ ТА ТО ВАРНА СТРУКТУРА

Одним !з важливих фактор!в при створенн! л!сових культур е аапочаткована густота насаджень, в!д яко'1 в значн!й м!р! залежить продуктивн!сть деревостан!в та IX техн!чна як!сть.

В умовах св!жих субор!в Боярсько! ЛДС б!льше п1вв!ку назад Оули створен! чист! насадження сосни з р!зною початковою густотою, де в!дбувалось формування деревостан1в без проведения р!зно-го виду рубок.

Нами були визначен! таксац!йн! показники цих насаджень у 55-р1чному в!ц! .(табл.3). 3 урахуванням результат!в досл!джень за попередн1 пер1оди, виконаних !ншими авторами, встановлено, щ,о 1н-тенсивн1сть природнього зр!дження насаджень до 35-р!чного в1ку знаходиться в прям1й залежност! в!д Зх початково! густоти з нас-тупним вир1внюванням И у 55 рок1в (1025-1040 шт./га). Р1ст дерев у висоту та за д1аметром мае зворотмо тенденц!ю 1 в1дпов!дно до цього запас деревини найвищим був в р1дких .(572 м3/га) 1 наймен-шим в густих (416 м3/га) культурах.

Анал1з показав (табл.4), що частка дерев перших трьох кла-с!б Крафта була значно вищою у культур з б1льшою початковою густотою, н!ж низько! густоти. Ця тенденция спостер1гавться 1 по то-

Таблиця 3

Таксац1йна характеристика культур р1эно! густоти (Боярське л1с-ництво. Кв. 80. Св1ж1 cyóopi)

Початкова I Показники у вЩ1, рок1в

густота, I---------------------------------------------------

тис.шт./ral 13 I 20 I 28 I 35 I 55

Збереженн1сть дерев (тис.шт./7.)

8

24.5 18.7/78 10.6/43 7.0/29 2.8/12 1.1/5

11.5 7.9/69 6.6/57 4.9/43 3.2/28 1.1/9

~ 7-5 6.0/80 4.8/64 4.1/55 3.1/48 1.1/15

5.0 3.9/78 3.4/69 3.1/63 2.6/51 1.2/25

2.5 2.1/84 • 1.9/81 1.9/76 1.7/67 1.0/41

Середня висога, м

24.5 5.3 9.0 11.8 13.9 26.2

11.5 5.5 9.7 12.5 15.6 26.0

7.5 5.6 9.9 13.3 15.8 26.3

5.0 5.5 9.9 13.4 16.4 26.8

го ел 5.4 9.7 13.7 17.4 27.6

Середн1й д1аметр, см

24.5 4.4 6.4 8.3 11.5 20.2

11.5 6.1 7.9 9.9 12.4 20.8

7.5 6.9 9.2 10.9 13.2 СП ч-* Cv]

5.0 3.0 10.3 12.4 14.7 í-l . сА. £.

2."5 9.4 12.6 15.6 17.9 24.1

Запас деревини, м3

24.5 103 184 254 ' лпС с.с.0 '416

11.5 81 • 184 255 311 418

7.5 77 180 274 ' 347 ■ irn

5.0 67 -I лг* lio 253 357 ■ 510

2.5 46 í£6 234 v-V—.«-. ООО л.

Таблиця 4

Розпод1л дерев сосни в культурах pisHO'i густоти за класами Краф-та та за товарн!стю (Боярське л!сництво. Кв. 80. Св1ж1 субор!)

Початкова 1В1к, I Класи Крафта I ТоварнХстьД

густота IpoKiBl—-----------------------)---------------------

тис.шт./ral II I II I III I IV IV 1д1лов11 нап1в-1дров'-I I I I I I I I д1лов1.1 ян1

11.5 1 53 1 7. 8132.31 40.11 13.31 6.51 75.6 1 6.3 1 18.1

7.5 1 53 1 б. 1131.41 41.21 14.41 6.91 72.7 1 6.9 1 20.4

5.0 1 '53 1 7. 6120.61 33.41 29.51 8.91 55.2 1 i 8.1 1 36.3

2.5 1 53 1 9. 2121.21 39.51 23.21 6.71 54.1 1 ¡ 12.3 ! 33.6

10.0 1 53 112. 1144.41 46.31 4.41 2.81 84.8 1 i 11.4 1 3.8

варност1 деревини.

У виробничих культурах такого ж в1ку, розм1щених поряд 1з досл1дними д!лянками, is залочаткованою густотою 10 тис,шт./га, де своечасно проводились селекц1йн1 рубки, частка д!лово"1 та на-п1.вд1лово'1 деревини виявилась найвшдою (96.2%).

Таким чином, можна константувати, що в умовах св1жих субо-р1в оптимальною е густота культур б!ля 10 тис.шт./га, при як1й складаються сприятлив! умови для формування високопродуктивних деревостан!в з високою як1стю деревини. Така густота забезпечу-еться розм1щенням посадкових м!сць 1.5x0.7 м та 2.0x0.5 м.

УРАЖЕШШ НАСАДИШЬ С0С1П1 КОРЕНЕВОЮ ГУБКОЮ ТА ШЛЯХИ ix ОЗДОРОВЛЕНИЯ

Сосна звичайна, будучи маловимогливою до родючост1 грунт!в, в умовах св1жих субор!в почала знижувати б1олог1чну ст1йк1сть, що стало одн1ею 1з причин ураження насаджень кореневою губкою.

3 метою встановлення масштаб1в всихання сосни нами було обстежено 25 насаджень Воярського та Мотовил1вського л1сництв. Виявлено три групп насаджень сосни: з високою(77-84%), середньою (45-725:) та з низькою (менше 45%) ст!йк1стю до ураження кореневою губкою. Встановлено, що схильн1сть до ураження цим патогеном не залежить в1д в!ку та походження (природне чи штучне), але у б1ль-ш1й Mipl проявляеться в л1сах Боярського л1сництва, що пояснюеть-

ся вищим рекреац!йним навантаженням та шк1дливим впливом промис-лових в1дход1в, як1 забруднюють атмосферу.

М1ж пошкодженням дерев шк1дниками 1 ураженням !х кореневою губкою 1снуе т1сний взаемозв'язок. Тому заселен1сть деревними шк!дниками може слугувати д1агностичним показником ураження сосни кореневою губкою.

В умовах Дзв!нк!вського л!сництва нами виявлен1 випэдки ураження кореневою губкою 4-р1чних насаджень сосни. Однак, як правило, б1льш 1нтенсивно сосна уражуеться кореневою губкою в к!нщ жердинного 1 старшого в!ку, коли видбуваеться диференц1ац1я дерев 1 з'являються ослаблен! екземпляри. Звичайно, вымирания в!дбуваеться куртинами.

В запоб^ганн! ураженню сосни кореневою губкою пров!дна роль повинна належати л1сокультурним заходам (п!дготовка зруб1в без перем1шування горизонт!в, створення зм!шаних насаджень та форму-вання оптимально! !х густота, своечасне проведениям рубок догляду селеюцйним методом).

Досл!ди по усуненню осередк!в ураження кореневою губкою були закладен1 в 1966 роц! в трьох кварталах (49, 61 та 63) Боярсь-кого л!сництва.

На вс1х- д!лянках була проведена валка дерев у "в!кнах" д!а-метром 11-25 метр!в. Весною було зд!йснено корчування пеньк1в з вич!суванням кор!ння та вивезенням !х за меж1 л1су.

Шсля планування площ! ! оранки на глибину 18-20 см на од-н1й !з д1лянок (7А) п1д меч Колесова були посаджен! с!янц1 дуба п!вн!чного та берези повисло! за схемою зм1шення БрДпЗрБп з роз-м!щенням посадкових м1сць 1.5x0.7 м.

На другш д!лянц! (7В) протягом року площа п1дтримувалась в стан! чистого пару, а посадка с!янц!в дуба твнзлшого та л1щини звичайно! були здхйснен! в насгупному роц!.

В зот прихованого ураження на цих д!лянках п!сля проведения сан!тарних рубок весною 1968 року без оброб!тку грунту були висаджеш с1янц! дуба звичайного 1 п!вн!чного, груш1.звичайно!, л!щини звичайно!- та бузкни червоно!.

Через 28 рок!в нами був проведений обл!к збереження дерев ! визначен1 !х висота та д!аметр стовбура. Результата досладжень показали (табл. 5), що збережешйсть дуба п1вн!чного виявилась досить високою (50-60%). При суц!льному обробгтку грунту у "в!к-нах" дуб характеризувався значно кращою 1нтенсивн!стю росту, н1ж

п!д наметом. Береза повисла знаходиться теж у першому ярус!, але П збереженн1сть була дещо нижчою. Груша звичайна знаходилась у . другому ярус.1, яко! збереглось б!ля 70%.

Таблица 5

Збережен1сть 1 розм1ри 27-28-р1чного дуба п1вн1чного в культурах, створених у вогнищах коренево! губки

Вар1-анти 1 Досл1дн1 Д1ЛЯНКИ М1сце посадки Збере- 1 женн1сть,1 % 1 Середн!

висота, м д1аметр; см

1 Посадка с!янц!в 1 п!сля оранки "в1кно" 55 1 14.3 13.1

7А 1 Посадка с1янц1в 1 без п!дготовки 1 грунту Зона при- хованого ураження 50 1 7.8 6.1

7В 1 Шсля оранки про-1 тягом л1та 3-ра-1 зова культивад1я "в1кно" . 52 1 12.5 11.0

1 Посадка с!янц1в 1 без п!дготовки 1 грунту Зона при- хованого ураження 60 1 ■ 6.2 7.6

До часу останнього обстеження не спостер!галось ураження сосни кореневою губкою. Це св1дчить про високу ефективнЮть таких способ1в оздоровления уражених насаджень.

Н0В1 П1ДХ0ДИ ДО ТСХНОЛОПК СТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ТА Б10Л0-Г1ЧН0 СТ1ЙКИХ НАСАДЖЕНЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНО? В УМОВАХ СВ1ЖИХ СУБ0Р1В

тд л!сов1 культури в Пол1сс1 на 85-90% використовуються св1ж1 нерозкорчован! зруби, що обмежуе можливост! широко! механ1-зацП роб1т по л1сов!дновленню. Проведения корчування пеньк!в в цих умовах е малоефективним, оск!льки при цьому знккуеться родю-

ч1сть грунту та пог1ршуеться еколог1чна ситуад!я 1 , головне, зростае соб!варт1сть л1сов1дновних роб1т.

3 метою розширення можливостей застосування механ!зац11 на нерозкорчованих зрубах нами запропонований покращений cnoclö зни-ження пеньк1в, суть якого полягае в зр1занн1 очищено! прикоренко-во'1 частини стовбура одночасно з. валкою дерев. При цьому зб1льшу-еться вих!д стовбурово! деревини до 3-5%, а висота пеньк1в сягае 10-12 см, що дае змогу провести суц1льну п1дготовку грунту диско-вими боронами, забезпечити машйнну посадку саджанщв i поцальший механ!зований догляд за культурами, а також створюються сприятли-в! умови для поеднання природнього та штучного л!сов1дновленкя.

Досл1дження показали, що при так1й п1дготовц1 зруб1в с!янц1 краще приживаються 1 1нтенсивн1ше ростуть. Пор1вняно з корчуван-ням пеньк1в затрати на створення культур зменшуються в 2-3 рази.

Розм!щення посадкових м1сць визначае не т!льки густоту культур, але .й застосування Tie'i чи 1ншо1 технолог!! догляду за культурами. При застосуванн1 широких м1жрядь виникае потреба в проведенн1 бШшо! к!лькост! м!жрядних оброб1тк1в 1 затяглоться строки змикання крон, пог1ршуючи тим самим очищения стовбур1в в1д г1лок. У виробничих умовах з метою усунення цих недол!к1в Еа;сла-дають густ! культури, в яких тзнше проводяться багаторззов1 прор!дження.

Нами вивчались насадження сосни з шириною м1жрядь 3-3.5 и 1 розм!щенням в ряду дерев через 0.7 м, в як! вводились уицльнввач! (ялина, сосна), Встановлено, що у створених таким чином культурах на протяз! 8 рок!в picT дерев у висоту i за д!аметром на 25-37.5% проходив !нтенсивн!ше, Hixc у насадженнях э такими ж м1жряддями без ущ1льнювач1в. Ущ1льнювач1 з коротким термшом використання (8-10 рок1в) сприяють швидкому змиканню крон, забезпечуючи ефект "густих культур", дозвшяють ратонаяьно використати землю ! зменшити об'еми насгупних рубок догляду.

Досл1дженнями встановлено, що вирощування посадкового мате-piany is нас1ння звичайних дерев, що широко практикуеться у зи-робнидтв1, не дозволяе в повнхй Mipi використати Ti б1олоПчн! можливост1, як1 дав посадковий матер1ал з покращеною спадковою основою. В наших досл1дах с1янц1, вирощен1 !з нас!ння плюсових дерев, на 25-39% проявили кращий р!ст у висоту i за д1аметром, н1ж звичайн!. Застосування такого посадкового матер1алу е важли-вим резервом п1двищення продуктивност! i CTirococTi насаджень.

Нокрацений спо-схб зр1зання пеньктв

Су1пльна П1ДГО товка грунту П1Д посадку культур

Вироиування с1ян-Ц1В 13 наитм плесових дерев

Додатковий вих1д

Зменшення затрат на створення

культур /у 2,6 рази

Машинна посадка саджашпв /10 тии.шт./га/ %— ¡Посадка з ущхль- I | новачем I

Механ1эований догляд за насаджен-

11ЯМИ

Покращення якост

У

ддаг

Пхдвищення ст1й-косН насаджень

ПрибуТОК б1д ре-алтзацт! увцль-нювача_

Зменшення к-ст1 рубок догляду

Високопродукгивн! I С10Л0Г1Ч-но сг1йк! насадження оосни эвичайно!

Мал.1. Технологгя створення та вирощування на зрубах

у СВ1ЖИХ суборях високопродуктивних I б10Л0Г1ЧН0 сттйких насаджень сосни звичайног

- 17 -

Таким чином, внесения в технолог!» цих трьох важливих еле-мент!в поряд з селекц1йними рубками дозволяе не т1льки суттево знизити затрати на створення культур, але й забезпечити в подаль-шому формування високопродуктивних та 51олог1чно сПйких деревос-тан1в сосни звичайно'1 в умовах св1жих субор1в Пол1сся (мал. 1).

В I! С II О В К И

1. 1нтенсивн1сть попереднього поновлення п1д наметом насаджень знаходиться у прям!й залежност1 в1д вологост! грунту 1 скла-дае: в св1жих суборях 0.310.6 тис.шт/га, в перех!дних в1д св1-жих до вологих суборях 0.2-4.8 тис.шт/га , у вологих суборях -0.6-12.4 тис.шт./га. У вологих сугЦбровах, де сильно розроста-еться трав'яна рослинн!сть, вона складае 0.2-0.5 тис.шт/га.

При застосуванн! нас!ннево-л1сос!чних рубок в умовах св!жо-го субору загальна к1льк1сть самос1ву та Шдросту зменшилась з 2.5-4.0 тис.шт./га Шсля першого до 0.7-0.9 тис.шт./га п1сля третього прийому рубки.

На зрубах також спостер!гавться тевденц1я до зменшення к1лькост1 самосеву та Шдросту з 1.0-2.8 тис.шт./га на одно-р1чному до 0.4-0.6 тис.шт./га на п'ятир!чному зруб1.

2. Тривалий пер!од природнього в1дновлення з куртинним розмщен-ням р1знов1кового 1 диференШйованого за висотою Шдросту веде до формування низькопродуктивних деревостан1в, як! за Шновою варт!стю поступаються однов!ковим культурам на 53.5 млн.крб./га. Тому в умовах св1жих субор1в переважаючим способом л1сов1дновлення повинен бути штучний.

3. Чист1 40-р1чн1 насадження ялини в умовах св1жого субору поступаються по продуктивност.1 на 23 м3 однов1чним культурам сосни. У зм1шаних насадженнях ялина, проявляючи конкуренц!ю в ризосфер!, пог!ршуб р!ст сосни.

4. У зм!шан! сосново-дубов! насадження доц!льно вводити берест, липу та л1щину, як! не впливаючи на. будову коренево'1 системи основних пор!д, передшкоджаючи розростанню трав'яно! рослин-ност! ! п!двищуючи родкшсть грунту, сприяють формуванню високопродуктивних деревостаШв. Запас деревини у 38-р1чних куль-

турах з участю береста становив 301 м3, а у Зб-р!чних культур з участю липи - 386 м3.

5. В чист1 насадження сосни- листян! породи краде вводити з кгнця жердинного або старшого в!ку: у низькоповнотних яасадженнях -шляхом створення 400-600 шт./га посадкових площадок, у високо-повнотних - пос!вом п1д сапку колуд!в або посадкою'саджанц1в п1д меч Колесова без п1дготовки зруб1в.

6. Розкорчовування вирубок !з застосуванням корчувач!в приводить до порушення будови генетичних горизонт!в грунту 1 пог1ршення його водного режиму та ф1зико-х1м1чних властивостей, негативн1 насл1дки яких протягом перших 10-12 рок1в в!дбивахзться на рост! культур. Такий спос1б п1дготовки зруб!в вимагае великих енерговитрат 1 приводить до значного зб1льшення соб1вартост! л!сов1дновних роб1т.

На нерозкорчованих зрубах складаються б!льш сприятлив1 умо-ви для росту 1 розвитку молодих насаджень, але можливост! зас-тосування механ1зац1'1 носять обмежений характер.

7. Запропонований покращений спос1б п!дготовки зруб1в до залЮне-ня, суть якого полягае в зр1занн1 9ЧИцено1 прикоренково'1 частики стовбура на висот1 10-12 см над землею одночасно з валкою дерев, що забезпечуе додатковий вих1д стовбурово! деревин до 3-5% 1 дае змогу як1сно провести механ!зованим способом су-ц!льну Шдготовку грунту, посадку культур 1 наступний догляд за ними. При так1й технолог!'! затрати на створення культур зменшуюгься в 2.6 рази. /.

8. При вивченн! особливостей формування деревостан!в чистих культур сосни в динам!ц! за 55-р1чний пер!од в залежност! в!д за-початковано! густоти (в!д 2.5 до 24.5 тис.шт./га) встановлено, що !нтенсивн!сть природнього зр1дження насаджень до 35-р!чного в!ку знаходиться в прям!й залежност! в1д густоти з наступним вир!внюванням П у 55 рок!в (1025-1240.шт./га). Р!ст дерев по висот1 та д!аметру мае аворотню тенденц1ю ! в!дпов!дно до ць-ого запас деревини складае в р!дких культурах 572 м3/га ! 416 м3 в густих. ' ,

9. В умовах св1жих субор1в Пол1сся оптимальною в густота 61ля 10 тис.шт./га, при як!й складаються сприятлив! умови для отриман-ня найб1льшого (96.2%) виходу товарно! деревини.

Ю.Виявлен! три групи насаджень сосни 8 високою, середньою та низькою ст1йк1стю до ураження кореневою губкою.Схильн1сть до ураження цим патогеном не залежить в!д 1'х походження, але про-являеться у б1льш1й м1р1 в зонах з вищим рекреац1йним наванта-женням та у промислових зонах; М1к пошкодженням дерев птадни-ками 1 ураженням 1х кореневою губкою 1снуе тгений прямий зв'-язок.

И.Шдвищенню ст1йкост1 насаджень сосни сприяють раннв змикання крон 1 проведения рубок догляду, при яких в першу чергу вилу-чаються ослаблен! 1 уражен! в молодому в1ц! дерева.

12.Встановлена висока ефективн!сть застосування комплексу л1с1в-ничих заход1в при оздоровленн! уражених кореневою губкою насаджень сосни, який включае: видалення засохлих 1 всихаючих дерев у "в1кнах", корчування пеньк1в та вивезення з уражено! зони надземно!. та п1дземно! частини дерев, проведения суц1ль-но'1 оранки 1 посадки 1мунних до коренево'1 губки пор1д дерев, а в зонах явного 1 прихованого ураження - проведения сан1тарно! рубки та посадки п1д наметом сосни 1мунних до цього збудника деревних рослин.

13.Одним 1з шлях1в п!двищення р1вня штучного л1сов1дновлення е використання генетично покращеного посадкового матер1алу. Встановлено, що 8-р1чн1 культури, створен! з використанням таких с1янц1в, на протяз! всього пер1оду проявляють на 25-39% кращий р!ст, н!ж культуру контрольного вар1анту.

14.Закладка культур з шириною м!жрядь 2.5-3.0 м та введениям в них ущ1льнювач1в короткотерм!нового використання (ялина,сосна) забезпечуе ефект "густих культур" - змикання крон в 6-7-р1чно-му в!ц1. При видален1 ущ!льнювача через 8-10 рок!в ! своечас-ному проведению селекщйних рубок створюються сприятлив! пере-думови для подолання критичного (жердинного) в1ку, забезпечую-чи формування високопродуктивних ! б!олог!чно ст!йких насад-

жень в майбутньому.

ПРОПОЗИЦ1 i В И Р О Б 11 И Ц Т В У

1. Застосовувати при закладц! культур ресурсозбер1гаючу технологи» п!дготовки зруб!в, яка включае понижения прикоренково! частини пеньк1в до 10-12 см з одночосною валкою дерев при го-ловн1й рубд1, суц1льний оброб!ток грунту важкими дисковими боронами, посадку та наступний догляд за культурами механ!зова-ним способом.

2. Для закладки культур використовувати с!янц! з покращеною гене-тичною основою.

3. При формуванн! штучних чистих та зм!шаних високопродуктивних насаджень доц!льно висаджувати на одному гектар! б!ля Ютис. шт. с!янц!в з розмЮенням посадкових м!сць 1.5-2.0x0.7-0.5 м, або 2.5-3.0x0.7 м з введениям в ui м!жряддя ущ!льнювач!в.

4. Оздоровления уражених кореневою губкою насаджень сосни прово-дити шляхом видалення 1з зони ураження п!дземно"1 та надземно! частини деревини, суц!льно! оранки ц!е! зони i посадки !мунних до коренево'1 губки пор1д. В зонах явного та прихованого ураження Шсля проведения сан!тарно1 рубки ввести п!д намет сосни 1мунн1 до цього збудника породи дерев без п!дготовки грунту.

Список роб!т, опубл!кованкх по тем! дисертацП:

1. Ониськив H.H., Рыбак В.А. Рекомендации по созданию, выращиванию и улучшению лесных насаждений, произрастающих в зелёной зоне г.Киева. - Киев: Изд-во УСХА, 1990. - 11с.

2. Ониськив Н.И., Рыбак В.А., Болилый В.И. Технология создания культур сосны обыкновенной механизированным способом // Совершенствование ведения лесного хозяйства. - Киев: Изд-во УГАУ. -1992. - с.126-135.

3. Ониськив Н.И., Охримук Н.И., Рыбак В.А., Ковальчук А.Н., Пилипенко И.О. Природоохранная и економически выгодная технология создания культур сосны обыкновенной улучшенным посадочным ма-териалом//Наука лесохазяйсгвенному производству. - Киев: Изд-во УГАУ, 1993. - с.-3-13.

4. Танцюра В.Ф.,' Рибак В.О. Л1с1вниче обгрунтування шлях!в п!двищення продуктивност1 та ст1йкост1 соснових л!с1в Боярсь-Ko'i ЛДС//Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення. Тези допов!дей наук. конф. проф.-виклад. складу та асп!рант!в. -Ки1в: Вид-во УДАУ, 1993. - с.-186-187.

5. Пилипенко 1.0., Рибак В.0., 0ниськ1вМ. I. Бикористання ун1-кальних соснових насаджень в зелен1й зон1 м.Киева // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення. Тези допов1дей наук, конф. проф.-виклад. складу та асп1рант!в. - Ки!в: Вид-во УДАУ, 1993. - с.189.

6. Ониськив Н.И., Рыбак В.А., Болилый В.И. Ефефективная технология создания лесных кульгур//Лесное хозяйство. - 1993. N3. -С.-33-35.

7. 0ниськ1в M.I., Рибак В.О. Перспективна природоохоронна тех-нолоПя створення л1сових куль ту p//JIi совий журнал. - 1994. - N3. - С.-65-69.

АННОТАЦИЯ

Рыбак В.А. формирование высокопродуктивных и биологически устойчивых насаждений сосны обыкновенной в свежих суборях южного Полесья.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.18 - лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов.Национальный аграрный университет, г.Киев,1996.

Защищается рукопись диссертации, в которой обобщены итоги научных исследований 1980-1995гг., опубликованых в 7 печатных работах.

В работе отражены результаты комплексного изучения процессов формирования древостоев, особенностей изменения физико-химических свойств почвы в зависимости от состава ценозов и способов подготовки срубов, специфики взаимовлияния корневых систем лесообразу-ющих пород, позволившие установить оптимальные густоты различных типов насаждений, их породный состав и определить эффективные способы реконструкции малоценных и низкопродуктивных насаждений.

Установлены масштабы и интенсивность поражения насаждений сосны корневой губкой и обоснован комплекс лесокулвтурных мероприятий по предупреждению заболевания и оздоровлению пораженных насаждений.

Предложена технология создания высокопродуктивных и биологически устойчивых насаждений сосны обыкновенной в условиях свежих суборей.

Ключом слова: природне в1дновлення, штучне в1дновлення, типи насаджень, схеми зм1шення, роам1щення посадкових м1сць, способи п!дготовки зруб!в, густота насаджень, уражен1сть кореневою губкою, запоб!жн1 заходи, способи оздоровления, посадковий матер1ал, технолог^ створення культур.

ABSTRACT

Rybak V.A. The formation of Scotch pine high - producing and biologically resistant plantations in fresh mixed coniferous forests of South Polissla.

Thesis for a Candidate's of Agriculture degree on the speciality 06.00.18. - forest cultures, breeding, seed production and town landscape dardenlng. The National Agrarian University, Kiev, 1995.

A manuscript of dissertation In which results of scientific researches 1980-1995 published in 7 printed works are generalized is defended.

• In the work the results of complex investigation of the timber stand formation processes, features of variation of soil phusical and chemical properties depending on coenosis composition and felling preparation'methods, specificity of the mutual influence of forest-forming wood root-systems permited to establish the optimal density of variovs stand types, their wood composition and to determine the effective methods of low-fine and low-productiye plantation restoration are reflected.

Scales and intensity of pine plantation affection by root fungus are fixed and a complex of forest-cultural disease prevention and affected plantation sanitation measures is substantiated.

A techology of Scotch pine high - producing and biologically resistant plantation development under fresh mixed pine forest conditions is suggested.

Key words: natural replantation, artificial replantation, stand types, mixture design, plantyng site placement, methods of felling preparation, density of stand, affection by root fungus, preventive measures, sanitation methods, planting stock, culture development technology.