Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Формирование хозяйственно ценных признаков в межсортовых гибридов картофеля в зависимости от сочетания родительских форм

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Формирование хозяйственно ценных признаков в межсортовых гибридов картофеля в зависимости от сочетания родительских форм"

Р I Шьв(11ккий державний аграрний ушверситет

- 8 Ш\ 1093

литвин

ОЛЬГА ФЕДОР1ВНА

УДК 631.52:635.21

ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИ Ц1ННИХ ОЗИАК У М1ЖСОРТОВИХ Г1БРИД1В КАРТОПЛ1 ЗАЛЕЖНО В1Д ПОБДНАННЯ БАТЬК1ВСЬКИХ КОМПОНЕНТ1В

06.01.05- селекщя 1 насшництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття яаукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Дубляни 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана у Льв1вському державному аграрному

ушверситет1

Нау овий кер1вник: доктор сшьськогоспрдарських наук, професор, академж АН ВШ Украши, завщувач каф. рослинництва I лук1вництва Льв1вського державного аграрного ушверситету Влох Володимир Григорович.

ОфщШш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, завщувач каф. бюлогп, селекци та захисту рослин Льв1вського державного аграрного ушверситету Тимошенко ¡ван ¡ваоович

*

кандидат сшьськогосподарських наук, доцент, проректор з науково! роботи Сумського державного аграрного ушверситету Кабанець Вштор Михайлович

Провадна оргатзащя: 1нститут картоплярства УААН

Захист вщбудеться 21 травня 1998року о 10 годит на засщаш спещал1зовано! вчено! ради К. 38.814.01 у Льв1вському державному аграрному ушверсит«. I

Адреса: 292040, м.Дубляни Льв1всько1 облает! Жов-швського району, Льв1вський державний аграрний ушверситет

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ

Льв1всысого державного аграрного ун!верситету.

Автореферат розкуханий // квтм 1998року

Вчений секретар , //

спец^шзовано! вчено! ради ИМ. Когут

ж

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуадыисть теми. У перелжу нащональних науково-техшчних програм агропромислового комплексу Украши в галуз! роолинництва ванслива роль надаеться селекцп, сгтрямовашй на створення високо-пгродуктивних, з показниками високо! якосто, сор-па польових культур, "тосуеться це 1 картошп. Зважаючи на певш усп}хи в селекцп про-цуктивносто та якосто бульб, не ва поширеш сорти ка{ >пл1 вщповщають зимогам сучасного виробництва 1 проблемам населения за вибором »сортименту. Особливо вщчуваеться це ¡з зменшенням площ пщ картоплю у великих господарствах та розм1Щення II в др!бних селянських сшлках, трисадибних далянках i городах Тому доиидження в селекцп картошп,. тов'язаш з глибоким вивченням вих1дного материалу нових селекщйних юртов, стойких проти ф!тофторозу та ¡нших хвороб 1 шюднигав, з широким $алученням 1х в пбридизац1ю у р!зних комбшащях, е особливо акту-шьними. Особлив1сть таких досл!джень обумовлвдеться вивченням »лизького за походженням вихадного матер1алу, добором батьгавських юслин та 1х поеднаням в р1зних комбшащях, використанням науко-юобфунтованих метод1в оцшки пбридних нащадшв та виявленням ¡ажаних форм для селекцп та сучасного виробництва.

До останнього часу в У крапп не проводились широга дослвдження з (итань вивчення формотворчого процесу з залученням в пбридизацда ортов 1 пбридо'в картошп, отриманих з участю уникального сорту Кар-[атська та сортов, р1зних за походженням.

Цим важливим питаниям присвячеш наш! дослщ: зння.

Мета ! завлаппя лослшжепь. 3 метою отримання позитивних ■езультатов в питаниях вивчення добору сортов 1 пбрид^в картопл5 для творения нащадгав з комплексом господарськи циших ознак (висока родуктившеть, крохмалистость бульб, стойюсть проти йтофторозу, здат-гсть нагромаджувати мнпмальну юльгасть ш'тратних сполук) для селекцп I иробництва ставились завдання:

1. Встановити значения кращого поеднання батьгавських пар у юрмотворчому процеа з використанням сортов та пбридов картопл1, отри-аних з участю сорту Карпатська, для створення нового вихщного матер!-пу з комплексом господарськи цшнихознак.

2. Шляхом пбридолопчного анал1зу визначити характер успадкування олопчних та господарськи цшних ознак.

3. Встановити ршницю у формотворчому процесГ и застосуванням гципрокних схрещувань.

4. Виявитк азаемоз'вязок ьйж основними господарськи щнними ознаками аа показниками урожайносто, вшсту крохмалю в бульбах та нагромадження штратних сполук.

5. Виз1 'чшк залежшсть вщсту ттратов в бульбах картой ввд б!олопчних особливостей сорту та вплив посднання батьювських пар на характер успадкування щс! ознаки пбридними нащадками.

Наукова рзозизна ? практична шншсть роботи. Вперше в умовах захздаого репону Украхни проведено глибот дослщження в питаниях вивчення комбшацШно! здатносто сортов та гхбридов картопл!, створених за участсо ушкалькаго "донора" сорту Карпатська (Полонина, Слава, Мавка, пбрид1в 361-20 1 315-84), у поедианиях з сортами Апта, Сож, Нароч 1 Гракола.

Виявлено в прямих 1 зворотних схрещуваннях загальш законо-М1ршст1 формотворчого процесу в пбрид1в нових комбшацШ за морфо-лог!чыими та господарськи щнними ознаками.

В результата вивчення взаемозв'язку тгл господарськи цш ними ознаками картопл! доведена можлив1вкть створеяня високопродуктивних, з високим вшстом крохмалю в бульбах, сортов та пбридш, як! нагромад-жvють нггратт сполуки нижче граиичкодояустимого р^вня.

Одержано перспективш пбриди картоплЗ 325-93, 331-93, 442-93 та ш., яю представляють значний теоретичиий штерес 1 мають практичну цшшсть для селекцп.

Особисткй впесок зпобувача. Дисертактом проведет польовх доступ, виконат лабораторт анал!зи 1 статистична обробка результатов доошд-жень. На основ! експерименту 1 ашлгау отриманого материалу ороблено вадговздш емсновки 1 пропсзяцп для практично! селекцн. Особистий внесок здсбуеача у шдготовц! дисертацп складае близько 90 вщсотгав.

Апгеобатя пойо-ш. Результата наукових дослщжень доповщались на паукозо-практичних конференщях викладачгв 1 астрантов Льв1всысого ДАУ в 1992-1396 рр., на М1жнародшй шрад1 а питань селекцп картоплх на стШюсть проти фггофторозу в комплекс! з шшими ознаками (Нешшаево-Оброшино, 1994), на МЬкнародтй науково-практичшй конференцП з проблем агропромислового комплексу прського репону Карпат (Н.Ворота-В.Баи.а, 1994) 1 на Жжнародтй науково-практичтй конференцП а питань селек!"'!, насшництва 1 технологи вирощування польових культур (Кам'янець-Подихьський, 1995).

Луг-икаш1 За результатами дослщжень опубл¡ковано 14 друкованих праць.

Обсяг i структура поботи. Дисертащя викладена на 155 сторшках [ашинописного тексту i складаеться з п ступу, п'яти роздипв, висновгав, ропозицШ для практично! селекцп. Mieriirb 29 таблиць, 10 рисунгав. !писок використаних джерел включае 233 !1аззи, в тому числ! 44 атинським шрифтом. Разом з списком використаних джерел та додатками бсяг робота складае 186 сторшок.

3MICT РОБОТИ УМОВИ, МЕТОДИКА ТА МАТЕР1АЛИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщження проводились в 1991-1993 pp. на дссдщному пол! кафедри юслинництва i лушвництва Лыпвського дер:кзспого аграрного ушверси-•ету, розташсваиого в и. Дубляии Жовювського району Льв1всысо1 область 1я територ!я вщиоситься до зони зазадиого Л; со степу, яка характе-шзусться noMipuo-пологам юиматом.

Досш'ди розм!щувались теля озимо! пшенищ на темно-cipoMy ошдзо-[екому середньосуглинковому фунт;. Гумусно-елкшальний горизонт мае овщину 35-40 см, гумусний до 60 см. Реа1сц1я рН сольово! витяжки 6,0 -,2, bmîct перегною (за Тюршим) 3,8%, логкорозчинного Р205 (за 4npi-:овим)-7,5 мг i К20 на 100г грунту (за Масловою) -10мг.

Кл1мат л5состепово! зони ЛьвÏBCbîioî облает! пом)'рно континентальний, |'який, пологий, сбумовлений близьким розм'нценням Карпатських rip.

Метеоролопчт умови в роки проведения дослщжень значно вщр1зня-1ись Bifl середшх багатор1чних, що дало можлив!сть бшьш повно оцшити {бриди.

Для доашджень як вихщний матер'тл були використаш сорт Сарпатсыса i три сорти (Полонина, Мавка, Слава) та два пбриди (361-80, ¡15-84), створеш з участю цього сорту, а також сорти Апта, Сож, Нароч i "раноЛа.

В 1991 рощ проводилися схрещування, де сорти Сож, Нароч i 'ранола використовувались як батыивсью i, частково, як материнсьга [х>рми а ¡ншими сортами та пбридами картонль

CiflHui першого року вирощували в теплицях, а дал! в пол1 з площею кивлення 70 х 50см. Пбриди вегетативного .поколшня вирощували в ■елекцШному розсаднику на однорядних дшянках по три бульби кожного ¡янця з площею живлення 70 х 35см. В кожшй комбшацП висаджували >атьк1'вськь форми. У ci дослщження проводили за f "альноприйнятою методикою.

. Bmïct крохмалю зизначали за питомою масою. Розрахунки проводили ia формулою Назаренка B.EL(1959). Bmïct щтрат1в у бульбах визначали Î3

/

застосуванням кшоселективного електроду за методом Самохвалова (1984 Математичну обробку даних проводили методами вар1ащйно! статистик (Вольф В.Г.,1966; Доспехов Б-А.,1085; Роюцкий П.Ф.,1978; Ушкаренко ВЛ Скрипшков fi Я.,1988; Мазер К., Джинкс Дж.,1985) а використання комп'ютера Pentium 133.

В процеа аналшу пбридних комбшацШ в!дбирали краиц форми дл дальше! селекцШно! роботе.

ФОРМУВАННЯ МОРФОЛОПЧНИХ ОЗНАК У НАЩАДК1В

На гадстав1 проведених нами спостережень i анал!зу пбридов гене ративного та першого вегетативного поколЫня встановлено, що форму ванн в них морфолопчних ознак (загальний розвиток рослин, забарвлеин квтж, бульб та 1х форма) в1дбувасться залежно в1д добору батыавськи рослин кожио! комбшацп схрещування.

Сере дня оцшка ступеня розвитку рослин картощй генеративно! поколшня не завжди ствпадас з оц1нкою розвитку рослин вегетативног покшиння. Проте загальш ваконом1рност1 збер1галися. Найвихций середш розвиток рослин. спостериався в пбрид!в комб!нац1й Карпатська х Наро та "»61-80 х Гранала (4,3±0,1бал.). Найслабший розвиток рослин виявлено нащадюв комб^нацН Нароч х Полонина - 3,1±0,1бала.

В реципрокних схрехцуваннях сорта Полонина i Сож, Нароч i Гране ла формуеться бшьше краще розвинених рослин а використанням сорт Полонина в рол1 материнсько! форми.

Забарвлення кв!ток у пбридних нащадгёв залежить в!д комбшац: схрехцування, обумовлюеться генотипом батыавсько! форми та П поход женням. Поеднання батьгавських рослин з б 1лим забарвленням квгго майже у Bcix схрещуваннях формувало пбриди а таким же забарвлення! KBiTOK. Лише в комбшацп Нароч х 361-80 вщбувалося розщеплення з ознакою забарвлення kbItok i вищеплювалося 13,4% рослин is червоно фюлетовуши капками.

Пбридолойчним анализом доведено, що округла форма бульб дом1ну над округло-овальною, овально-видовженою i видовженою. В свою neprj округло-овальна форма домШуе над овально-видовженою i видовженок Лише у комб1нацШ ?Апта х Сож i Гранола х Карпатська не встановлен ааконо..1ршсть.

Визначенням характеру успадкування забарвлення бульб нами вста новлено, ,,о успадкування пбридами igei ознаки значною Mipoio залежит в!д забарвлення бульб як материнсысо!, так i батыавсько! форм. В yci:

пбридних комбшац!ях переважае бше забарвлення бульб, отже воно с домшантним.

ПРОДУКТИВНЮТЬ ГЕНЕРАТИВНИХ ТА ВЕГЕТАТИВНИХ НАЩАДК1В

Нашими дослщженнями встановлено, що кожне посднаня батьгавських пар дае значке розщеплеиня пбридних нащадк^в ла продуктивтстю (табл.1).

Середня продуктивнкгть г1бридгв р1зних комбшацШ коливалась вгд 342 ± 24 г/кущ (Нароч х Полонина) до 795 ± 45 г/кущ (361-80 х Гранола). Хоча середня врожайтсть иянщв комб^нащй Слава х Сож та Сож х Полонина не була виеокою (596 ± 46 та 527 ± 38 г/кухц), тут втцеп-лювались пбриди з врожайшстю до 2793 та 2020 г/кущ.

Розподш пбрид1в картошп стосовно врожайносп батьгавських форм був не однаковий i зал ежа в ввд генетичних особливостей батьгавських компоненте та ix комбшащйно! здатноеп за щею ознакокх.

В перплй груш поеднань кращою виявилась комбшащя сорт!в Полонина х Сож, де вищеплювалося 47,5% пбридЗв з врожайшстю вище б1льш врожайно! батьгавсько! форми. В зазиачетй комбшацд коефодент дом!иу-вання виявився найбишшим hp=l,9. Отже, незважаючи на низьку врожайтсть сорту Полонина (462 г/кущ), в поеднанн! його з сортом Сож форму-еться велика гальгасть пбрид1в з врожайшстю вище бшьш врожайно! бать-гавсько! форми, тобто тут спостерггаеться явище гетерозису (наддомгнування).

Пбриди, отримат схрещуванням со, ¡в Апта х Сож та 361-80 х Сож, в переважшй бцльшосп (66,6% та 62,9%) забезпечили нижчу врожайн^сть в1д менш врожайно! батьгавсько! форми. В зазначених поеднаннях спос-тер1гаеться явище в!д емкого наддомшування (hp=-J" та -1,04), тобто в1дбуваетьсп вищеплення форм з дуже низькою врожайшстю в пор1внят з врожайшстю батьгавських форм.

В друпй rpyni поеднань з сортом Нароч основна кйгьгасть пбридав забезпечила нижчу врожайтсть менш врожайно! батьгавсько! форми. В щй rpyni вищеплювалось в!д 57,7% (Нароч х 315-84) до 100% (361-80 х Нароч) форм з такою врожайшстю. Лише пбриди, одержат схрещуванням сортв Апта х Нароч, мали пром1жне успадкування врожайносп (hp=-0,4). У в«ях шших комбшащях спостер1галось в1демне домшування та наддомтування, значения hp коливалось вщ -0,9 (Полонина х Нароч) до (Нароч х 36180). .

Таблиця 1 -Продуктивш'сть батьгавських форм та характер розподшу за ц1ею ознакою пбридних наг картоши, 1993р.

Комбшацп схрещування

п

Продуктившсть бульб, г/куЩ

батькшських форм

?

сер.

г1бридш

Крайга

трЫптп

ряду

Пбриди з урожай-тетю вшце бать-ювських форм, %

Ьр коеф!-щснтяия-нування

Апта х Сож Карпатська х Сож Мавка х Сож 315-84 х Сож 361-80 X Сож Слава х Сож Полонина х Сож

Апта х Нароч Карпатська х Нароч Мавка х Нароч Полонина х Нароч Слава х Нароч 361-80 х Нароч Нароч х 361-80 Нароч х Полонина Нароч х Слава Нароч х 315-84

Апта х Гранола Слава х Гранола 361-80 х Гранола Полонина х Гранола Гранола х Полонина Гранолах Карпатська

41

84 89 80

85 79 61

76 100 82

49 72

50 82 64 44 64

46 55 54 98 70

47

540 896 1088 978 723 040 462

540 896 1088 462 940 723 . 746 746 746 746

540 940 723 462 583 583

532 532 532 532 532 532 532

746 746 746 746 746 746 723 462 940 978

583 583 583 583 462 896

536 714 810 755 627 736 497

643 821 917 604 843 734 734 604 843 862

562 762 653 523 523

151-982

66-1024 185-1210 110-1700 109-1470

83-2793

84-1340

88-1290 105-1142 55-1500 58-1398 196-1505 75-706 50- 762

67- 808 135-1652 80-1256

152- 866 73-1701 100-1640

85-1968 109-1762 138-1694

470±43 620±33 635±43 761±62 527±38 596±46 566±39

601±33 540±32 695±51 482±47 649±34 440±40 370±22 342±24 523±45 721±60

433±35 557±46 795±42 667±41 560±35 679+47

34,4 18,2 4,1

26.3

21.4 21,9

47.5

11,2 14,0 15,7 19,0 15,4 О

ЗД 4,2 7,7 30,8

26,7 ИД

43.7 58,4

33.8 23,4

-16,5

-0,Ь -0,6 0,02 -1,04 -0,7 1,9

-0,4 -3,7 -1,3 -0,9 -2,2 -24,5 -29,5 -1,8 -33 -1,2

-4,4 -1Д 2,0 2,4 0,6 -4,3

"У

В тре-йй груш схрещувань з сортом Гранола кращими були комбшацп, отримаш лоеднанням сортов Полонииа х Гранола, 361-80 х Гранола та Гранола х Полонина. Частка пбридов з вро жайк{сго вище бшьш врожайно! батьшвсысо! форми складала з!дпов!дно 58,4%, 43,7% та 33,8%. В двох перших згаданих комбщац!ях спостер1'галося наддомшування високо! врожайносто (гетерозис), в1дпов»дно Ьр=2,4 та 2,0. В конб!нацЦ Гранола х Полонина в1дбувалося неповне дом^нування локазника зисохо! врожайносто Ьр=-0,6.

Представлений нами в результат! проведених досл!джень материал, св1дчить про пол1генну природу ознаки врожайносто. Урожайность контро-люеться як домшантними так 1 рецесивними генами. Тому спастер1гаеться. домшантне, рецесивне та пром1жне успадкування ще! ознаки. Доб!р для схрещування найбшьш врожайних батьгавських форм не завхсди забезпечуе отримання високоврожайних пбрид1в. Велике значения з цьому належить комбшацШнШ здатносто сортов за грею ознакою. Залучення до схрещування форм з низькою врожайтспо, але доброю комбтацШкою здатн1стю за адею ознакою, уможливлюе за рахукок гетерозису отримати значку гальгасть високоврожайних пбридав.

В процест дослдакення характеру успадкування пбридами врожайносто бульб, ми визначили та кож успадкування юлькосто бульб в купу та середню 1х масу, осгальки ц? показники е важливими складовими продук-тивносто рослин картотп.

Пор1Внюючи м!ж собою пбриди р1зних груп схрещування за ознакою багатобульбовосто, слщ зазначити, що участь в схре. .уваннях сорту Сож забезпечуе вищеплення бшьше багатобулыхтих пбрид1в, шж схрещування з сортами Нароч та Гранола. А за ознакою середньо! маси бульб крапц результата дають поеднання з сортом Гранола, де вищеплюеться бшьша юльгасть великобульбових пбридав.

На П1дстав1 проведених досл1ДОкень встановлено, що практичну цш-шсть для селекцп на продуктившсть представляють комбшацп: 361-80 х Гранола, 315-84 х Сож, Нароч х 315-84, Гранола х Карпатеька, Полонина х Гранола, Слава х Нароч. А в реципрокних схрещуваннях сорти Сож, Нароч та Гранола доцигьно використовувати в рол! запилювача.

ВМ1СТ КРОХМАЛЮ В БУЛЬБАХ Р13НИХ СОРТ1В КАРТОПЛ1 ТА IX ЛБРИДНИХ НАЩАДК1В

Дат пбридолопчного анализу за вм!стом крохмалю в бульбах (табл.2) свщчать про те, що серед пбридних комбшацШ спостеретаються значш В1дхилення за цгею ознакою, вони позначаються на величии крайн1х

Таблиця 2- ""шст крахмалю в булъбах батыавських форм картошп та характер

розподшу за ц!ао ознакого пбридшос яавдадюв, 1993р.

Комб1нацП Яшст крохмалю в бульбах,% ЛОрцдиэ крохмалис- ЙР

п батыавських сЬорм Пбрид1В пстюбульб вгаце гекфк^-снт дом!-

схрещування о ? 6. крайш вар!анти ряду Х±вх батыйвсысих форм, % нування

Апта х Сож Карпатська х Сож Мавка х Сож 315-84 х Сож 361-80 х Сож Слава х Сож Полонина х Сож Сож х Полонина й 90 80 85 79 61 58 15,5 9> 1?7 13,5 13Д 13,1 131 13,1 13,1 13,1 13,1 13,1 1з!б 8,2-23,1 10,2 - 2^,9 113 - 23,9 9,Ь » 21,Ь 8,5 - 21,6 9.7 - 21.7 1бЛ - Щ 9*1- 20,V 14.8 ± 0,6 17.3 ± 0,5 15,5 ± 0,3 14.1 ±0,4 15.4 ± 0,3 14.9 ± 0,4 15.2 ± 0,4 15.3 ± 0,4 58,4 51,9 43.6 48.7 62,9 42,2 65,2 66,9 2,1 0,8 1,0 1,6 3,6 1,2 4е 10,0

Апта х Нароч Карпатська х Нароч Мавка х Нароч Полонина хНароч Слава х Нароч 361-80 х Нароч Нароч х 361-80 Нароч х Полонина Нароч х Слава Нароч х 315-84 76 100 82 4В 72 50 82 64 44 64 9,9 1?,8 15,5 13,5 14 7 141 137 13,7 13 7 !з:? 13,7 13,7 13,7 13,7 13,7 13,7 14,1 13,5 147 9,4 8,3 - 24,0 бУ-го,! 9,3 - 20,7 9,6 - 21,5 6,8 - 24,5 6,0 - 22,0 7,5 - 23,7 8,3 - 20,5 7,3 - 18,5 14,9 ±0,4 16.2 ± 0,3 14,6 ± 0,5 15.3 ± 0,4 15,2 ±0,4 15.1 ± 0,4 15,9 ± 0,3 15.2 ±0,4 15.6 ± 0,5 13.7 ± 0,4 72,6 30.0 33,3 77.1 53,8 64,0 64.0 74.1 61,5 50,0 И У 1И 6.0 Й И

Апта х Гранола Слава х Гранола 361-ВО х 1ранола Полонина х Гранола Гранола х Полонина Гранола х Карпатська 46 55 54 98 70 47 9,9 Ф 14,1 15,0 15.0 15,0 15,0 15,0 1б!0 1Ь,7 1Г4 7,9 - 20,0 9,0 - 20 7 7,5-22,0 71 - 21,9 8,3 - 21,6 8,2-22,8 , 15,3 ± 0,4 15 9 ± 0 4 12,0 ± 0,5 13,6 ± 0,4 14,5 ± 0,5 15.8 ± 0.5 50.0 60,0 11,6 29.1 40,0 23.4 м 53 -6,5 -и о£ -М

®

5ар1ант1в комбшацШ, IX середтх арифметичних та коефвден-пв вар1ацп. Гак, середшй вм^ст крохмалю в бульбах комбшацп коливався вщ 12,0 ± ),5% (361-80 х Гранола) до 17,3 ± 0,5% (Карпатська х Сож), а юльюсть -¡брид1в з вм1'стом крохмалю в бульбах-20% 1 бшьше складала в1дпов!дно 2,3% та 22,2%. Спостер1гались г не однаков! меж1 коливання ще! ознаки. В <омбшацп Сож х Полонина вм1ст крохмалю коливався В1д 9,7 до 20,7%, а а «змбшацп 361-80 х Нароч вщ 6,8 до 24,5%.

В пернпй фут схрещувань в уах комбшац!ях спостер1галося цомшування I наддом^нування показника крохмалистосгп бульб. Коефпрент цомшування коливався в1д 0,8 (Карпатська х Сож) до 10,0 (Сож х Полонина). Середшй вмкгг крохмалю в бульбах пбрид1в першо! фупи схрещувань був у межах крохмалистоеп батьювських форм або дещо вищим.

В друпй фyпi схрещувань з сортом Нароч лише в двох комбшащях зщбувалось пром1жне успадкування ознаки крохмалистосгп бульб. Це комбшацп Мавка х Нароч та Карпатська х Нароч, де Ьр становив вщпо-8>дно 0 та 0,2. В ус»х шших поеднаннях спостер1гаеться домшантне успадкування ознаки крохмалистость

В третШ фут схрещувань з сортом Гранола домшування ознаки зм!сту крохмалю в бульбах виявляеться лише в двох комбшащях - Слава х Гранола (Ьр=5,5) та Апта х Гранола (Ьр= 1,1). В комбшашях Гранола х Полонина та Гранола х Карпатська в1дбувалось промЬкне успадкування хзнаки крохмалистосгп (Ьр=0,2 та 0,4), середня крохмалиспсть бульб 1ащадшв формувалась в межах крохмалистосгп батыавських форм. В комбшацШ 361-80 х Гранола та Полонина х Гранол* проявлялося вщемне зом'шування нижчого показника (Ьр=-6,5 та -1,3), а середшй вмкгг крохмалю в бульбах пбрид1В був дещо нижчий в:д крохмалистосгп эатьювських компонента

Отже, дат наших досл!"джень тдтверджують /умку про шмпгенну природу ознаки крохмалистосп бульб. Тобто, ця ознака контролюсться 5агатьма домшантними 1 рецесивними генами. В бмьшосп випадгав вщбу-заеться доМ]'нантне успадкування ознаки вм!сту крохмалю в бульбах, проте иоже в1дбуватись 1 пром^жие та рецесивне успадкування ще! ознаки. Для этримання висококрохмалистих пбрид1в в схрещувакня доцьльно залучати 5атьювськ1 форми з високим вм]'стом крохмалю.

ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК МГЖ ВРОЖАСМ ТА ВМ1СТОМ КРОХМАЛЮ В БУЛЬБАХ Г1БРИДЙИХ НАЩАДК1В Можлив1сть поеднання високо! врожайност! з високим вгастом фохмалю в бульбах мае велике значения в практичшй селекцп.

JO

В результат! анализу кореляцШно! залежносто мЫ урожаем тг BMicroM крохмалю в бульбах нащадмв р^зних комбшацШ нами cnocrrepi-гались коливання залежносто В1д слабко! додатньо! (r±Sr—0,222 ± 0,150) дс середньо! вще»«но1 (-0,526 ± 0,110) з tr р!вним вщповдаю 0,18 та 4,78.

Виявлено, що кореляцшна залежшеть м1ж урожаем та виюток крохмалю в бульбах нащадшв в реципрокних схрещувашшх е неоднаковок i може коливатисп вщ слабко! додатны» до середньо! В1д'емно! (Слава х Нароч, Нароч х Слава). Це евщчить про неоднакову частоту формування е прямих i зворотних схрещуваннях високовроэкайних нащадгав з високиы вшетом крохмалю в бульбах.

Таким чином, кореляцшна залежшеть &шк уролсайшстю i BMicrow крохмалю в бульбах пбридт р1зних комбшацШ картошп проявляеться не однаково, що зумовлюеться генотипом батьювських форм та 1х комбшащйною здатшетю за цими ознаками.

Вщсутшсть стойко! кореляцШно! залежносто »¡ж урожайшетю та BMicroM крохмалю в бульбах пащадюв вказус на те, що i;i ознаки успадко-вуються незалежио. В зв'язку з цим, с можлив!сть поеднати в одному геиотит високу врозкайшеть з високою крохмалистостю бульб.

Ф1ТОФТОРОСТ1ЙК1СТБ Г1БРИДНИХ НАЩАДШВ ЗАЛЕЖНО В1Д БЮЛОГ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ БАТЫЦВСЬКИХ ФОРМ В селекцп на ф1тофторостойгасть картошп вир1шальне значения мае правилышй доб1р пар для схрещування. Планувати схрещувашш пи.рюао i3 знаниям генотипу, ступеня стойкосто проти фггофторозу в конкретних шиматичних умовах i комошацпшо! здатност! за щею ознакою.

В результат! доелдокень комбшацШно! здатоюсто на польову стойгасть проти ф1тофторозу нами виявлено комбшацп, pi3Hi за середшм значениям та за галыастю пбрщцв з разним ступеней ураження.

Кращими за ознакою стойкосто проти фггофторозу були пбриди ]соыбшацп Гранола х Полонина (7,61 ± 0,25 бала), в niii комбш^цп в крайньому плюс-клай (бал стойкосто 8-9) формувалось 79,5% пбриддв. Найбшьш чутливишх до захлорювашш виявились аянщ комбшацп Апта х Гранола (5,60 ± 0,52 бала). В цШ комбшаци в крайньому плюс-iuiaoi формуг лось лише 19,1% пбридаа

В реципрокних схрещуваннях сортов Полонина та Сож кращ! результат" дае використання сорту Полонина в рол1 материнсько! форми (7,38 ± 0,23 проти 6,82 ± 0,26 бала). В поеднаннях сортов Нароч х Полонина виявлено крацц результата за польовою стойюстю пбрид1в проти

3.2.

ф1тофторозу шж в рецикропиому схрещувашп Полонина х Нароч (7,03 ± 0,21 проти 6,60 ± 0,36 бала). В реципрокних схрещуваннях шших сорп'в суттево! pianHLÙ за ознакою спйкоеп проти ф'пхзфторозу не виявлено.

Залучення в схрещування стШких проти (фтофторозу copria кпртошп дае можлив1сть отримати бьчьшу галыасть CTirtraix та в^носно стойких ПбриД1В.

Таким чином, характер успадкузання польово! стШкосп проти сЫтоф-торозу у шгксортових схрещуваннях картошп визначаеться cTiftidcrio проти цього захворювашш вихадшх форм, а такозк ix комбшациЧною здатшетсо за щ'ею ознакою. Вищу селекцШну цшшеть иають схрещування двох стШких сортш, nid поеднуютъ польову спйтстъ проти фп-ефтороэу з комплексом шших господарсько цшних ознак.

НАГРОМАДЖЕННЯ HITPATIB В БУЛЬБАХ КАРТОПЛ1 ЗАЛЕЖНО

В1Д БЮЛОГ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ БАТЬК1ВСЬКИХ ФОРМ

Нами встановлено, що найменшу гальгасть штратни;; сполук в бульбах у середньому за роки до&шджень нагромаджували сорти Карпатська-28,8 та Сож- 31,3 мг/кг сиро! маси а найбитьша 1х галыа'сть була у сорту Гранола - 142,7 мг/кг сиро! маси. Виявлено таколс, що штратш сполуки в бульбах одного i того ж сорту у pi3Hi роки наг^онад-жувались неоднаково, тут cnocTepiracTbcn HiTKa законо!«ршсть Mi л с сортами, залежно тд умов року.

Отже, результата анал!зу евщчать про те, що ознака нагромадження штратних сполук в бульбах контролюсться генетичио, а це уможлмвлюс створення copTiB картоши, ;ш б кагромаджували ïx шшмальну гальгасть.

У вегетативних нащадшв резнях комбшацШ (табл.3) спостер1галися BiflMÎHHocri за нафомадженням ттрат1в в бульбах. Вони виражалися у величинах крайтх вар^антт ряду, !х середшх арифметичних та коеф1ць ентах варуацп.

Встановлено, що найменше ïx нагромаджувалось в г[брид1в, одержа-

них поеднанням сорпв Карпатська х Сож - 37,1±3,4 мг/кг cupoï маси i

, *

найбшьше в пбрид^в комбшацп Апта х Нароч - 197,6 ± 29,8 мг/кг ciipoï маси.

Коеф1'щснт Bapiauiï noMiHi комбинациями був також не однаковий i коливався В1д 43,0 ± 8,0 (Мавка х Нароч) до 90,7 ± 15,9% (Полонина х Нароч). Сл1д зазначити, що з . ^ьох фуп поеднань пбриди, одержан! з участю сорту Сож, який характерезуеться низькою здатшетсо ïx нагромад-ження, в середньому япстили менше штратних сполук в бульбах, шж

Таблиця 3-Вм1ст чтра-пв в бульбах батьгавських форм та характер розподглу за адсю ознакою пбридних _нащадюв картопл). 1993р.

Вм1ст штрафе в бульбах, мг/кг сиро! маси

Лбридш з

ВМ1СТОМ

штрат:в нижче батьювсь них

Комбшаци схрещування

Апта х Сож Карпа гська х Сож Мавка х Сож 315-84 х Сож 361-80 х Сож Слава х Сож Полонина х Сож Сож X Полонина

Апта х Нароч Карпатсьйа X Нароч Мавка х Нароч 361-80 х Нароч Слава х Нароч Полонина х Нароч Нароч х 301-80 Нароч х Слава Нароч х Полонина Нароч х 315-84

Апта х Гранола 361-80 х Гранола Слана х Гранола П(глошша х Гранола Гранола х Полонина Гранола хКарпатська

батьгавських. форм

9

■ЩГ

44,3 11/,2 183,0 117,2 165,6 100,2 47,3

142,8 44,3 118,2 117,2 165,6 100,2 123,2 123,2 123,2 123,2

142.8 100.2 105.6 100,2

237.9 237,9

47,3 47,3 47,3 47,3 47,3 47,3 47,3 100,2

123,2 123,2 123.2 123,2 123,2 123,2 117,2 165,6 100,2 183,0

237,9 237,9 237,9 237,9 100,2 44,3

пбридт

краиш варшнти ряду

16,8-299 5,0 - 86,3 7.2 - 27Ь 15,7 - 597 7,2 т 279

16.1 - 134 8.6 - 299

20.2 - 360

21.7 - 734 7,2 - 189

23.8 - 286

16.8 - 119 17,6 - 255

1,2 - 717 8.6 - 413 3,9 - 413

8.6 - 413 9,9 - 597

27.9 - 570 24,9 - 255 16,4 - 520 24,9 - 255 23,8 - 336

4.7 - 222

Х±Бх

101,9 ± 15.9

ЗУ,1 ± 3,4

76.6 ±11,3 100,2 ± 15,5

76.6 ± 11,3

60.3 ± 6,0

87.4 ± 12,9 121,8 ± 15,9

197.6 ± 29,8

85.5 ± 7,9 135,0 ± 10,8

113.4 ± 14,0 131,8 ± 13,3

149.0 ± 23,9

106.7 ± 17,3

125.5 ± 20,5

125.1 ± 17,6 89,1 ± 16^,4

160.8 ± 25,1

132.2 ± 10,1

127.2 ± 10,8

132.3 ± 10,1 165,7 ± 14,9

99.7 ± 9.5

ч

ТПГ 73,3 61,8 51,6 61,8 43,3 50,0

31.6

55,2

32.2

56.7

94.6 60,0

64.3 70,0 85,0 46,2

77.8

64.7 46,2

86.7 46,2 12,0

25.8

Ьр

коеф1-щент домшування

ИХ

-5,8 -0,2 -0,2 -0,2 -0,8 0,5 1.8

6,5 0,1 5,7 -2,3 -0.6 3,3 -4,5 -0,9 1,2 -2,1

-0,6 -0,5 -2,1 -0,5 0

-1М-

xa

пбриди, одержан! в!д схрещування з сортами Нароч та Гранола. До peni, я залученням В пбридизаццо сорту Карпатська в жоднШ комбшацп пбриди не нагромаджують велика! кшькостг ютратних сполук в бульбах.

Характер розподшу г!брид1в за bmíctom штратних сполук в бульбах, шдносзю батыовських компонентов, залежить вщ геиетичних особливостей батьк!всысих форм та !х комбЫацГйно! здатност1 за щею ознакою.

КоефЩкжт домЫування (hp) кол ива вся в!д 5,8 (Карпатська х Сож) до 6,5 (Ama х Нароч). Тобто спостерхгалось домшантне, пром1жне, а частоте, рецесивне успадкування ознаки.

Отже, на шдстав! наших досл1дженнь, можна твердити, що для створення сортов, здатних мш!мально нагромаджувати штратт сполуки до гранично допустимого piBHH, в пбридизащю слад залучати форми з низьким bmíctom цих сполук, зокрема сорти Карпатська та Сож.

ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК ВРОЖАЙНОСП ТА КРОХМАЛИСТОСТ1 ПВРИД1В 3 ВШСТОМ H1TPATIB В БУЛЬБАХ КАРТСЯШ В селекцп на понижений bmíct ттратю в бульбах картопл! потр1бпо ' звертати у вагу на поеднання цього показника з 1ншими господарськи цЬпоши ознаками. Зо крема, такими основними показника ми с висока врожайшсть та тдвищений bmíct крохмалю в бульбах картоплЬ

В результат! анализу встановлено, що корелящйиа залежи ~гь М1ж bmíctom крохмалю та bmíctom н!тратов в бульбах пбридав картогш (табл.4) калинаеться взд середньо! додатньо] +0,581 ± 0,152 з ^=3,40 (361-80 х Нароч) до середньо! в!д"емно! -0,460 1 0,158 з Ц=2,21 (Полоника х Гранола).

В реципрокних схрещуваннях кореляцШна залежшсть м!ж bmíctom крохмалю та bmíctom fórpa-ria в бульбах нащадюв не однакова i коливаеться в!д середньо! додатньо! +0,581 ± 0,152 (361-80 х Нароч) до слабко! вщсмно! -0,181 ± 0,177 (Нароч х 361-80). Це свщчить про нер!вноцштсть прямих i зворотшх схрещувань

КореляцШна залежшсть м!ж врожаййстю та bmíctom ттратов в бульбах в першШ груп! схрещувань з участю сорту Сохе у вах поеднаннях спостер!галасъ вщ'емна вэд слабко! до середньо!, за винятком комбх'нщй Сож х Полонина, да коёфВДент кореляцП був додатойй i становив +0,075 ± 0,199 з ц«о,за

В другШ rpyni схрещувань в участю сорту Нароч залежшсть м!ж врожаем i bmíctom ттратов в бульбах кшшвалася вад слабко! додатньо! до слабко! вдд'емно!. В третШ груш схрещувань з участю сорту Гранола у bcíx

, 1<к

поеднаннях, за винятком одного, спостереталася слабка додатня кореляцШна залежшсть.

Таблиця 4-Взаемозв'язок врожайносН та крохмалистосп пбрид1в а вмкггом ттра-пв в бульбах картопл1

КомбшацП схрещування КореляцШна залежшеть шж

вм1Стом крохмалю та нагромадженням ттрапв в бульбах врожайшетю та вмнггом штратпв в бульбах

Г ± Бг Ц Г±БГ

Апта х Сож -0,252 ± 0,187 1,35 -0,161 ± 0,199 0,81

Карпатська х Сож -0,185 ± 0,179 1,03 -0,346 ± 0,161 2,15

Мавка х Сож -0,263 ± 0,173 1,52 -0,181 ±0,186 0,97

315-84 х Сож -0,105 ± 0,183 0,57 -0,048 ± 0,185 0,26

361-80 х Сож +0,040 ± 0,163 0,24 -0,118 ± 0,167 о,?4

Слава х Сож +0,253 ± 0,174 1,45 -0,340 ± 0,185 0,23

Полонииа х Сож -0,152 ±0,181 0,84 -0,042 ± 0,185 0,23

Сож х Полонина -0,012 ±0,109 0,06 +0,075 ± 0,199 0,38

Апта х Нароч -0,024 ± 0,186 0,19 -0,095 ± 0,184 0,52

Карпатська х Нароч -0,169 ± 0,177 0,95 -0,160 ± 0,178 0,90

Мавка х Нароч -0,218 ± 0,173 1,26 -0,308 ± 0,165 1,87

361-80 х Нароч +0,581 ±0,152 3,40 +0,066 ± 0,185 0,36

Слава х Нароч -0,006 ± 0,186 0,03 -0,074 4 0,185 0,40

Полонина х Нароч -0,298 ±0,169 1,76 +0,024 ± 0,189 0,13

Нароч х 361-80 -0,181 ± 0,177 1,02 -0,039 ±0,182 0,21

Нароч х Слава -0,075 ±0,198 0,38 -0,294 ± 0,18^ 1,62

Нароч х Полонина +0,107 ± 0,184 0,58 -0,129 ± 0,189 0,68

Нароч х 315-84 -0,211 ±0,177 1,19 -0,094 ± 0,187 0,50

Апта х Гранола -0,079 ± 0,198 0,40 +0.161 ± 0,195 0,83

~ о 1-80 х Гранола +0,055 ± 0,182 0,30 +0,099 ± 0,187 0,50

Слава х Гранола -0,400 ± 0,156 2,56 +0,159 ±0,187 0,86

Полонина Гранола -0,460 ± 0,158 2,21 -0,260 ± 0,186 1,40

Гра ла х Полонина +0,004 ± 0,199 0,02 +0,264 ± 0,186 1,42

Гранола х Карпатська +0,247 ± 0,174 1,42 +0,244 ± 0,175 1,39

Отже, з наведених даних витакае, що Ч1тко1 кореляцШно! залежносгп м1ж ознаками врожайност«, вплету крохмалю та нагромадженням ттратних сполук в бульбах не виявлено, а успадкування цих ознак нащадками вщбуваетъея незалежно, тобто проявления цих ознак контролюсться

1в

р1зними генами. Тому ¡снуе реальна можливкть посднати в одному генотигп високу врожайшсть, пщвищений вшст крохмалю в бульбах з низьким нагромадженням ттратних сполук.

СЕЛЕКЦ1ЙНА ЩННЮТЬ ВАТЬКШСЬКИХ ФОРМ ТА IX НАЩАДК1В

, Нами а кожно! пбридно! комбшаци вид1лено як просто, так ! складн1 трансгресп, як! поеднують в одному генотига тага важлив! ознаки, як продуктившсть (бшьше 1000 г/кущ), крохмалистость (15% I бшьше) та вм1ст штратов в бульбах (50мг/кг сиро! маси ! менше).

В пергшй груга схрещувань з участю сорту Сож найбшьша юлыасть складних трансгресивних форм утворювалось вщ посднання сортов Полонина х Сож та 315-84 х Сож, де вони становили вщповщно 6,6 та 7,5% вщ загально! шлькосто пбрид1в. В другШ груш схрещувань з участю сорту Нароч найбшьша гальгасть складних трансгресШ формувалось сер д пбрид1в, одержаних поеднанням сортов Мавка х Нароч та Нароч х 31 »-С 1. Вони складали вщповщно 7,3 та 6,3% вщ загально! галысосто лбридов. В третой груга схрещувань з участю сорту Гранола кращими, з оглйду формування складних трансгресивних форм за врожайшстю, вм5стом крохмалю та вмштом ттратних сполук в бульбах, були комбшаци Слава х Гранола та Полонина х Гранола (5,4 та 5,1%).

Отже, на шдстав1 видшення складних трансгресивних форм, можна вважати, що кращими для практично! селекцп за цими показниками поеднання сортов Полонина х Сож, Слава х Сож, Мавка х Нароч, Нароч х 315-84, Слава х Гранола та Полонина х Гранола.

В процесс проведених нами теоретичних дослщжень з пбридних комбшацШ добрано частину трансгресивних форм для дальшо! практично! селекцШно! робота. Добран! пбриди (середньоранш - 325-93, 442-93; середныэстигл! - 376-93, 442-93; середньотзга - 312-93,331-93) включеш в селекцШний процес 1 в 1994-1997 роках вивчалися в попередньому та конкурсному сортовипробуваннях. Пбриди 325-93, 331-93, 376-93, 442-93 перевищили вщповщга стандарти за комплексом господарськи цшних огдтак 1 шдготовляються до передач! в державне сортовипробування.

ВИСНОВКИ

1. Добором високопродуктивних батьшвських пар та ¡х поеднанням не завжди забезпечуеться формування високоврожайних нащадгаа Перевага проявления за цим показником частоте вщноситься до комбтацШно! здатоюсто сортов, що приймають участь в пбридизацп.

2. Вмгст крохмалю в бульбах нащадюв контролюеться багатьма дом1-нантними та рецесивними генами, але тут частше спостер^гаеться дом}-нантне успадкування ознаки, тому для отримання бажаних с^янщв дощльнше залучат в пбридизацно батьк1вськ1 форми з високим вмктом крохмалю.

3. Вм1ст штратних сполук в бульбах картоши, вирощеноТ в однакових умовах, залежить в>д генотипу сорту ! контрол юеться домшантними та рецесивними генами. Тому спостерггаеться домшантне, промЬкне 1, частиие, рецесивне успадкування ознаки. Вм1ст штралв в бульбах р1зних сортв та пбрид^в може коливатись з дво-три разовою р1зницею 1 за умов року в межах дво-чотири разово! р1зниць

4. Характер успадкування м^жсортовими пбридами картошп ознаки польово! спйкост! проти ф1тофторозу визначаеться ступеней стШкосп проти захворювання вихдашх форм. В цьому вщношеш* великий теоре-тичний штерес г практичну селекцШну шншеть представляють схрещування високостШких форм, яю поеднують високу польову стШюсть проти фггофторозу з комплексом Шших господарськи цшних ознак.

5. При вивченш комбщацШно! здатност! сортв та пбриднв картошп дощльно широко застосовувати реципрокш схрещування. Це дозволяе збьльшити частоту вищеплення пбридш а комплексом господарськи ц!нних ознак та виявити найкрапц комбшацп для створення вихздного матер<алу для селекци.

6. формотворчий процес за господарськи ц5нними ознаками в рецип-рокних схрещуваннях вадбуваеться неоднакова Сорти та пбриди з кращою комбшацШною адатшетю за господарськи щнними ознаками дощльно вико-ристовувати в рол1 материнських форм.

7. В1дсутн|сть стШко! кореляцшно! залежносп м»ж показниками врожайносп, вм1сту крохмалю в бульбах та штра-пв вказус на незалежне успадкування цих ознак, а, отже, 1 на можливкггь !х поеднання в одному генотип!.

л ПРОПОЗИЦ1! ДЛЯ ПРАКТИЧНО! СЕЛЕКЦИ

1. Для створення сортов картогон, як» поеднують високу врожайшетъ та охмалиспсть бульб з низьким вм1стом штратних сполук, рекомен-дуються комбшацп: 315-84 х Сож, Мавка х Нароч, Полонина х Сож, Слава х Сож, Нароч х 315-84.

2. Кращими для селекцп на врожайшетъ е поеднання: 315-84 X Сож Нароч х 315-84, Мавка х Нароч, Слава х Сож та 361-80 х Гранола*, не крохмалисгпсть -хКарпатська х Сож, Карпатська х Нароч, Нароч х Поло-

нина, Нароч х Слава, Слава х Гранола; на понижений bmict штратов -Карпатська х Сож, 361-80 х Сож, Мавка х Сож, Нароч х 315-84; на ф1тофторост1йюсть - Полонина х Гранола, Гранола х Полонина, Карпатська х Нароч, Нароч х 315-84, Полонина х Сож.

3. Пбриди 325-93, 331-93, 376-93 та 442-93 рекомендувати для дальшого випробовування в селекщйних розсадниках та . виробничих умовах з метою тдготовки до передач! найкращих з них а державке сортовипробування.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

1. Влох ВТ.,Литвин О.Ф. Продуктившсть та яшсть бульб сортов i пбридав картопл! разного походжання.// Способи гйдвищення продуктога-HocTi, якосто i лежкосто овоч^в та картоплЬ: 36. наук. пр.-Льв1в,1992.-С66-68.- 0,18 да.,в т.ч. автора-0,16 д. а.

2. Влох В.Г., Литвин О.Ф. Формування нащадюв у м!Жсортових Нбрид1в картопл!, створених з участоо сорту Карпатська. //Картоплярство-К:Урожай,1994.-Вип.25.~С35-39.- 0,24 да., »т.ч. автора-0,21 да.

3. Влох ВТ., Литвин О.Ф. Формування господарсько-цшних i ыорфолопчних ознак у м1Жсортових пбрид!в картопл1//Проблеми агропро-мислового комплексу Карпат.: М!жв!д. темат. наук, зб.- В.Бакта,1993.~ Вип.2.-С.74-82.- 0,64 д.а.,в т.ч. автора-0,57 д.а.

4. Влох В.Г., Добровольський P.C., Литвин О.Ф., Дудар 1.Ф. Нагромад-ження н!тратов в бульбах пбридав картопл! залежно вщ батьювських компонентов.//Проблеми селекцп i насшництва картопл! в зах!дному periom Украши.: 36. наук. пр. Льв!в,1995.-С.39-42.- 0,18 дл.,в т.ч. автора-0,07 д.а. .

5. Влох В.Г., Добровольський Р.С, Литвин О.Ф., Дудар1.Ф. Технолопя вирощування нового сорту картопл! Слава.//Ресурсозбер1гаюч1 техналопТ вирощування альськогосподарських культур.: 36. наук, пр.- Льв!в,1995.-С.3-5,-0,12 да.,в т.ч. автора-0,04 да.

6. Влох ВТ., Литвин О.Ф., Добровольський P.C. Форцуааннл морфолопчних ознак у г!брид1в картопл! залежно в!д поеднанря батьювських компонентов.//Ресурсозбер!гаюч! технологи вирощування «льсъко-господарських культур.: 36. наук, пр.-Льв!в,1995.-С6-9.-0,18 да.,в т.ч. автора -0,12 да.

7. Литвин О.Ф. Формування господарськи цйгаих ознак у м1жсортових пбридав картопл! залежно вщ поеднання батьювських компонентов.//Мат. наук.-прак. конф. викладач!в i а -прантш агроном!чного факультету за 1992 рж. -Льв!в, 1993. -С.32-33. -0,06да.

8. Литвин О.Ф. Успадкування господарськи цшних ознак у «¡жсорто-вих пбрид1В картопл1: Тези зв1тно! конф. викладач1в i acnipaimB аа наслщками nayic-дое. роб. 1993р.-Льв1в,1994.-С27-28. -0,05д.а.

9. Влох ВТ., Добровольський Р.С, Литвин О.Ф. Успадкування ф1тофторостшкост1 пбридами картотл.//Селекц1я картошп на стШшсть п'.адти- ф1Тоф городу в комплекс! з шшими ознаками.:Тези доп. шжнар. »аради.-Нем1шаево-Оброшино,1994.-С19.- 0,05 д.а.,в т.ч. автора -0,03 дя.

10. Добровольський Р.С, Литвин О.Ф. Оцшка сортпв i пбрид!в icaprooni на стШюсть проти ф1тофторозу.//Селекц!н картоти на спйюсть протн ф1тофторозу в комплекс! з шшими ознаками.: Тези доп. i.jijioiap. наради.-Нем1шасво-Оброшино,1994.-С.35.- 0,05 д.а.,в т.ч. автора -0,04 д.а.

И. Добровольський Р.С, Литвин О.Ф., Дудар 1.Ф. Селекщя картоти на продуктишпсть.//Проблеы1! агроиромислового комплексу репону Карпат.: Тези доп. ы!жнар. наук-практ. конференцп. -Н.Ворота-В.Бакта, 1994.-С35,- 0,05 д.а.41 т.ч. автора-0,02 да.

12. Литвин О.Ф., Добровольський Р.С Взаемозв'язок врожайнос-ri i крохмалистосп пСрид^в з ш.пстоы штра-пп в бульбах картошп. // Селекция, насшництво i технолопя вирощування польових культур.: Мат. Млжнар. наук.-практ. конференци.-Черншц1:Буковина,1996.-С175.- 0,06 д.а.,в т.ч. автора-0,05д.а.

13. Добровольський Р.С, Литвин О.Ф. Селекцш картошп па урожайн1сть.//Селекц)я, насшництво i технология вирощування польових культур.: Мат. МЬкнар. наук.-практ. конферелцП.-Чершвцк Буковина,1996.-С.77-78.- 0,06 д.а.,в т.ч. автора-0,05 д.а.

14. Литвин О.Ф. Кореляцшна залежтсть м1ж врожайтстю та Bmi'ctom крохмалю в бульбах нащадюв картопль//Проблеми агропромислового комплексу Украши: стан i перспектив«. :Те;ш наук. конференцп,-Дубляни, 1996.-С41-42,- О.Обд.а.

АНОТАЦШ

Литвин О.Ф. Формування господарськи цшних ознак у м)жсортових rif чдщ картопл! за.:«-жно вщ посднання батьювських компонен-па,-Рукопис.

Длсертащя на здобуття наукового ступеня кандидата сильсько-гоеподарських наук за спегцальшстю 06.01.05- селекцш i насшництво.-Льв1вський державний йграрниЛ ушверситет, Дубляни, 1998..

В дисертацп представлен! результата дослщженъ за створенням вихщного матер!алу для селекцП картотн з використанням м1жсортово! г1бридизацП.

На основ! пбридолопчного анал1зу видшено крану посднання батьшвських пар для створення високоврогкайних, з високим bmîctom крохмалю та стШких проти ф1тофторозу, пбрид^в картопл1, nid не нагромаджують штратних сполук вище гранично допустимого р!вня. Вивчено кореляцШну залежш'сть м!ж ознаками врожайносп, bmIctom крохмалю та штратних сполук в бульбах картопл!,

Ключов! слова: картопля, селекц!П, пбридизац1я, шжсортоз1 пбриди, формування, коеф!щент дом1нувашш, успадкування, кореляцШна залеж-шсть.

АННОТАЦИЯ

Литвин О.Ф. Формирование хозяйственно ценных признаков в межсортовых гибридов картофеля в зависимости от сочетания родительских форм.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 01. 05- селекция и семеноводство.

- Львовский государственный аграрный университет, Дубллиы, 1990.

В диссертации представлены результаты иследований по с зданию исходного материала для селекции картофеля с использованием межсортовой гибридизации.

На основании гибридологического анализа выделено лучшие сочетания родительских пар для создания высакопродутстивных, с высоким содержанием крахмала, устойчивых против фитофтороза, гибридов картофеля, не накапливающих нитратных соединений выше допустимого уровня. Изучена корреляционная зависимость ме:кду признаками продуктивности, содержанием крохмала и нитратных соединений в клубнях картофеля.

Ключевые слова: картофель, селегащя, гибридизация, межсортовые гибриды, формирование, коэффициент доминировашш, наследственность, кореляционная зависимость. ':

ANNOTATION

Litvin O.F. The formation of farm valuable properties in intermediate sorts of potatoe hybrids depending upon the parents components combination.

- Manuscript.

i sao

The thesis for obtaining a scientific, degree of a Candidate of Agricultural Science for speciality 06.01.05 - Breeding and seed production. -Lviv State Agrarian University, Dubljanu, 1998.

The investigation results of the potatoe selection material formation with the usage the intermediate sort hybridization are given.

On-the basis of hybridological analysis , the best combination of parents pairs for formation the highyielding potatoe hybrids with high starch content and stable against phytobhtaraz, which don't accumulate nitrate combinations higher than possiple level are defined.

The correlation between crop properties, starch content and nitrate combinations in potatoes tubers is studied

Key words: potatoe, selection, hybridization, intermediate sorts of hybrids, formation, dominating coefficient, heritage, correlation.

Bi«noBi,naj]bHHii 3a ewnycK: floiieur

3. M. MaftiMyK