Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Флороценотические комплексы Нижнеднепровских арен в условиях антропогенного воздействия
ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Флороценотические комплексы Нижнеднепровских арен в условиях антропогенного воздействия"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРА1НИ НАЩОНАЛЬНИЙ БОТАН1ЧНИЙ САД 1М. М.М. ГРИШКА

ТИМОШЕНКО Павло Андршович

УДК 581.524:526.552:581.9(477.72)

ФЛОРОЦЕНОТИЧН1КОМПЛЕКСИ НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ АРЕН В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ

03.00.05- боташка

Автореферат дисертащУ на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Кшв - 2000

РГ6 он , з СИ

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нстшуп ботанки ¡м.М.Г.Холодного HAH Украши.

Науковий кер1вник:

Офщщш опоненти:

академж HAH Украши, доктор бюлопчних наук, професор Шеляг-Сосонко Юрш Романович, Завиувач вщдшу геоботашки 1нстшугу боташки ш.М.Г .Холодного HAH Украши

доктор бюлопчних наук Ткаченко Василь Семенович, провщний науковий ствробпник 1нституту боташки ш.М.Г.Холодного HAH Украши

кандидат бюлопчних наук, доцент Оляницька Линя Григор1вна, доцент кафедри боташки Нацюнального педагопчного ушверситету ш.М.П.Драгоманова

Провщна установа: Кшвський нащональний ушверсигет ím. Тараса Шевченк; кафедра боташки, м. Кшв

Захист вщбудеться 2000 р. о (Отод. на засщанш

спещал1зовано1 вчено\' ради К 26.215.01 для захисту дисертащй на здобуп наукового ступеня кандидата бюлопчних наук при Нащональному боташчному caí ím. М.М.ГршпкаНАН Украши за адресою: 01014, м. Кий, вул. Тишрязевська, 1.

3 дисертащею можна ознайомитися у 6i6nioTeui Нацюнального ботан!чного caí ím. М.М.Гришка HAH Украши (01014, м. Кшв, вул. Тишрязевська, 1).

Автореферат розюланий _ 2000 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! ради кандидат бюлопчних наук / Музичук Г. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Найважлизшим завданням у виршенш проблеми пдтримання еколопчно!" р1вноваги е збереження б'юлопчного рпномашття, >ск!льки воно вщграе виключно важливу роль в збереженш довкыля. Постановою Сабшету Minicxpiß УкраУни В1Д 12 травня 1997 року затверджена "Концепщя береження бюлопчного |лзномашття Украши". Особливу актуальшсть в цьому icneicri становлять арент системи Украши - еколопчно нестабьтьш пндаш ¡югеокомплекси та, зокрема, Ух фтоценотичш компоненти. Над\нрна порушешсть х екотоп1в зумовлюе зниження своерщност1 фггосистем, ефектившсть регуляторно1 [)ункцп рослинного покриву. Створюються еколопчно небезпечш ситуаци на ¡еликих аренних просторах. Арени пониззя Дшпра вщзначались надм1рною юрушешстю вже до лковпорядкуваши. Внасл1док проведених у 60-xi роки иирокомасштабних лicомелiоративних poöix бшьш як на 50% скоротилась Yx [риродна рослиншсть. Але лише арент фггосистеми, як еволюцшно пристосований W тщаних бюгеосистем регюну компонент (70% псамоендем1зму Украши постер ¡гаеться на аренах пониззя Дшпра (Клоков, 1980)), забезпечують стале эункшонування останшх за умови обмеження антропогенного впливу. У зв'язку i3 1им актуальною стае проблема рестабЫзацп аренних природних комплексов та Тх 1ров1диого компоненту - рослинного покриву.

Вивчення деградашТ флороценотичних комплекЫв Нижньодшпровських арен, i'x MiH в умовах залкнення е основою прогнозу розвитку рослинност1, що дШснюеться на пщстав1 встановлення основних тенденцш 3MiH. BiflOMi тдходи до юзв'язання проблеми охорони природноГ рослинносп базувалися на збереженш жремих, хоч i важливих компонент (ргдюсш види, ценози). Запропонований для «ршення гпдх1д базуеться на концепцп охорони всього рпномашття.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Робота виконувалася в 1амках науково-дослщноТ теми № 0198U002072 держреестрашУ В1ДД1лу геоботашки нституту боташки iM-М.Г .Холодного HAH Украши "Синтаксоном^чна йзномаштшсть псамо- i галоф1тону Схщного Середзем'я в межах Украши". )тримаш результати використовувались при виконант м1жнародного проекту Збереження бюрцномангггя украТнськог частини дельти Дунаю".

Мета i завдання дослижень. Метою роботи е: з'ясувати сучасний стан юслинного покриву арен, встановити тенденцп його змш та розробити заходи иггишзацп.

Основн1 задач1 доошджень:

- розробити класифкащю рослинност1;

- виявити новтп дигресивш ценози i еколопчш меж1 ix поширення; встановити [ричинш фактори дигресивних сукцееш, тенденцй' та законом!рпост1 змш;

- проанагпзувати структуру виявлених дигресивних угруповань;

- з'ясувати генетичш зв'язки м1ж ктпмаксовими, сершними та дигресивни\ ценозами 1 вюначити напрями дигресп;

- спрогнозувати змши рослинносп арен гпд впливом антропогенних факторов;

- визначити припустим 1 меж! 1 методи господарськоТ д1яльносп, пов'язано'Г використанням природноГ рослинност1 арен;

- провести синфкосозолопчну категоризащю аренних фггоценоз1в;

- обгрунтувати ггропозицп по розширенню мереж1 природоохоронних територ та заходи збереження природно1 рослинносп у вщпов1дност1 до виявлеш законом1рностей п ценогенезу.

Наукова новизна одержаних результатов. З'ясований сучасний стан рослинно] покриву Нижньодшпровських арен. Вперше розроблена загальна еколог ценотична класифжашя рослинносп Нижньодшпровських арен на домшантн основ1. Класифжашйна схема включае 5 тишв рослинносп, 1 пщтип, 9 клас формацш, 22 групи формацш, 46 формаций, 124 асошаци, 29 субасощацш та : вар1ант1в. Виявлеш сукцса'1 рослинност1 шд дкю прямих антропогенних фактор! шдтоплення, розорювання, випасання, знищення природ них гаймв, лкомелюрац Вперше встановлеш тенденцп розвитку тщаностепово1 рослинносп внаслщ« широкомасштабного залкнсння арен в напрямку формування нашвпустельш угруповань. Вперше проведено синфггосозолопчну категоризащю аренн рослинносп у вщповщност! до IX раритетноеп, зональних особливостей • стадшносп формування. Обгрунтована стратепя збереження фигоценофонду аре яка полягае в шдтриманш вщновлювальноГ здатност1 ценопопуляцш та охоро бюр!зномашття.

Практичне значения одержаних результате. Розроблет рекомендацп з пита] рацюнального використання природно1 рослинност! Нижньодшпровських арен ¡снуючих негативних фактор1в господарського вгшиву у В1Дпов1дност1 до стад деградацп рослинносп з врахуванням бюлопчних особливостей вид1в. Виявлено < дшянки загальною площею 7 тис. га з найменш порушеним бтрЬномашття. Матер1али дослщжень передаш Нижньодтпровськ1й науково-дослщнш стан! зал1снення хисюв '1 виноградарства на тсках ¡м.В.М.Виноградова (реестращйний . 219/02 вщ 21.07.99), а матер1али обгрунтування природоохоронних територш -М'шютерство охорони навколишнього природного середовища та ядерно!' безпе! УкраТни.

Особистий внесок здобувача. Робота е самостшним дослщженюш здобувач яким проведено 8 експедицш на територп Нижньодшпровських арен протягс 1992-1997 рр. За цей перюд зроблено понад 400 геоботашчних опис1в, закладено еколого-ценотичних профш1 \ складен! 2 карги рослинносп аренних територш.

Апробашл результатов дисертацп. Матер1али дисертацп доповщались i викладеш «атер1алах трьох наукових конференцШ ("Актуальш питания боташки та екологп", Полтава, 1992р.; "Актуальш питания боташки i екологй'", м. Ялта, 1993р.; равянистые экосистемы Евразии (Проблемы развития и использования)", Краснодар, Росш, 1994 р.) та на заседаниях вщдщу геоботашки 1нституту боташки . М. Г. Холодного HAH Украши.

Публшацп. Результата дисертацп опублшоваш в 3-х статтях у наукових /риалах, 1 - в науковому зб1рнику та в 3-х тезах наукових конференцш. Обсяг робота та ii структура. Дисертащя складаеться з вступу, 6 роздшв, ichobkíb, списку лггератури, який м]'стить 146 найменувань, додатгав. Викладена на 9 сторшках, з них текстова частина - 125 сторшок. Мютить 11 таблиць, 7 icyHKÍB. В додатках наведеш геоботан1чн1 описи, список флори пицаностепових юроценотичних комплекЫв, лист про впровадження.

3MICT РОБОТИ Роздш 1.1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ АРЕН

В icTopii вивчення рослинного покриву Нижньодшпровських арен нами дшяються наступш напрямки дослщженъ: флористичний, еколопчний, еколого-нотичний i фп-осозолопчшт. В дисертацп даеться характеристика кожного з них висвшпоються акту альт завдання подальших дослщжень.

Роздш 2 . Ф13ИКО-ГЕОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ АРЕН

Нижньодншровсью гаски розташоваш переривчастою смугою вздовж лiвoгo pera р. Дншра, починаючи вад Каховського водосховища i до Кшбурнсько'{ коси лючно. Ix довжина складае до 150, ширина - 35 км. Загальна площа - 161 тис. га -% плогщ bcíx арен Украши. Вони представлеш окремими, р!зними за розм1'рами та ложенням в дншровськш долит масивами - аренами: Каховською (5 тис. га), >зачо-Лагерською (41 тис. га), Виноград1вською (10 тис. га), Олешивською (65 с. га), 36ypÍDCbKora (13 тис. га), 1вашвською (11 тис. га), Кшбурнською косою (15 с. га).

Кшьюсть опащв протягом року - 330-340 мм, випаровування складае 750-800 мм рис, середня довжина безморозного перюду - 180-200 дшв, вегетацшного - 2250. Довп бездощов1 перюди. Температура поверхш nicKy в липш сягае 70°С. вшчно-схщш, схщш i пiвдeннo-зaxiднi bítph спостеркаються протягом 270-300 íb на piK. Середньор1чна швщшсть i'x 3,7 м/с; вже при швидкосп 6 м/с

вщбуваеться перев1ювання сухого незакршленого теку. В окрем1 роки, особливо ранньовесняний першд, в при досягають велнчезно!' сили, що веде до видуваш грунту, мехашчних пошкоджень i засипання nocißiB та лкових культур.

Bei арени мають горбисту поверхню. Коливання вщносних висот на невеликих вщетанях сягае 15-20 м.

Роздал 3. МЕТОДИКА РОБОТИ

Вивчення рослинност1 Нижньодншровських арен проводилось з використання традицшних метод1в польових геоботашчних дослцщень, головним чином t основ! маршрутного методу Д0сл1Джень з закладанням еколого-ценотичш профшв, трансект, виконанням геоботашчних опишв.

Вивчення змш рослинност! арен здшенено шляхом екстраполяцн просторов1 ряд1в у часов!, а також сп'шставленням геоботашчних опис1в, профтьних д^агра; класифшашйних схем рослинност1, виконаних р!зними дослщниками протяго останн1х 70 рошв. Були також застосоваш методи пор1вняльно1 оцшки склаг фггоценоз^в: кластерний анал!з, метод фпхшщикащ! (Д1дух Я.П. та ш., 1998) -флористичний анал1з.

Роздш 4. ОГЛЯД РОСЛИННОСТ1НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ АРЕН

4. 1. Положения арен в систем! геоботашчного районування

Згщно ботан1ко-географ1чного районування територш належить до Свразшськ степовоТ облает!, Причорноморсько-Казахстансько1 степовоГ тдоблас* Причорноморсько! степовоТ провшцп, смуг переважно типчаково-ковилових i частково, пустельних (полиново-типчаково-ковилових) CTeniB. Типолопчно арен степи вщнесеш до менш ксероф1тних р1знотравно-типчаково-ковилових (Лавренк 1980), що пояснюеться значно кращими умовами зволоження друго'1 надр1чков тщаноТ тераси, до якоТ вони приурочен!.

4. 2. Етапи розвитку рослинност! арен

Розвиток рослинносгп арен за ознакою п порушеносп подшяемо на три етап природшл стало!" рослинност! (до початку 19 ст.), деградовано1 внаслщ< надшрного випасу та дефляци (до 60-х рок!в 20 ст.) та деградованоТ внаслщ! залюнення та надм1рного випасання (з 60-х роив).

Загальний ряд пасовищноТ дигресп в умовах зал1снення мае наступн'1 стада.

1. Негумусоваш вир1вняш тдгагп дыянки:

а) дернинних зламв з переважанням Festuca beckeri, Koeleria sabuletorum та групи ¡знотрав'я (Thymus borysthenicus, Euphorbia seguierana, Asperula graveolens, 'elichrysum arenarium, Dianthus platyodon та íh.);

б) ефемерошв з переважанням Роа bulbosa та участю р1знотрав'я (Euphorbia îguierana, Helichrysum arenarium, Scirpoides holoschoenus, Galium verum, Scorzonera asifolia, Festuca beckeri, Artemisia marschalliana, Koeleria sabuletorum та íh.);

в) паросткових рослин з переважанням Thymus borysthenicus, Carex colchica та 13нотрав'я (Festuca beckeri, Artemisia marschalliana, Agropyron dasyanthum, uphorbia seguierana, Poa bulbosa, Koeleria sabuletorum та íh.);

г) стрижнекореневих рослин з переважанням Artemisia marschalliana, Euphorbia îguierana та участю р1знотрав'я (Anisantha tectoram, Secale sylvestre, Thymus orysthenicus, Poa bulbosa, Festuca beckeri, Carex colchica);

д) ефемер1в з переважанням Anisantha tectorum, Alyssum desertorum, Secale ,'ivestre i незначною участю р1знотрав'я (Euphorbia seguierana, Achillea micrantha, lyssum tortuosum, Descurainia sophia, Elytrigia repens, Silene subconica та íh.).

Стада' демутаци' теля зняття пасовищного впливу:

а) ефемер1в (Secale sylvestre, Anisantha tectorum, Alyssum desertorum) i незначною частю р1знотрав'я;

б) полишв з переважанням Artemisia marschalliana, ефемер1в попередньо'1 стадп' i р13нотрав'я (Thymus borysthenicus, Euphorbia seguierana, Achillea micrantha, nthemis arvensis та íh.).

2. Знижет гумусоват зволожет д;лянки:

а) кореневищних злак i в з переважанням Cynodon dactylon;

б) кореневищних злагав з синуз!ею ефемер1в (Anisantha tectorum, Secale sylvestre) i участю видт р1знотрав'я (Euphorbia seguierana, Achillea micrantha, Anthémis ■vensis, Agropyron dasyanthum, Carex colchica та íh.).

Стада демутаци' теля зняття пасовищного впливу проходять у зворотньому апрямку.

На даному eTani в сукцесшних рядах тщаного степу на завершальних стад1ях irpeciï та початку демутаци мають MÍcue ефемерна та полиново-ефемерна стади, ;о е ознакою формування нашвпустельноТ рослинносп i вщповцщо, тустелювання. В тепершнш час спустелювання зазнають понад 30% аренних :риторш, не зайнятих з^мкнутими люокультурами.

Нами розроблена еколого-ценотична класифжащя, побудована на ознаках самоТ эслииносп та В1ДТВ0рення специф!ки розподту угруповань за еколопчними зовами i внутр1штми фггоценотичшши взаемов1дносинами.

Типи p0C.THHH0CTÍ вид]'лялись за еколого-ф1тоценотичним кригеркм (под1бшсть ггоценотитв, приурочених до однотипних умов ¡снування); класи формацш - за орфолого-ф1зюном1чним (належшеть едиф1катор1в до мopфoлoгiчнo близьких

життевих форм); групи формацш - за екоморфолопчним (еколопчно спшы житгев1 форми едиф1катор1в); формацш - за спшьшстю дом1нуючих едифшаторг асощацш - за критершм домывания, доповненим критер1ем флористичного ядр вид1в.

Додатково в межах степового типу рослинност1 за флористично-екотошчно ознакою видшяемо пщтип шщаностеповсм рослинносп, на В1д.\пну в: плакорностеповоь Субасощащю - за ознакою наближення ynacxi окремих вид1: 6araTopÍ4HHKÍB до р1вня домшаьгпв-едиф1катор1в, яка в1дт1няе таку особливю-шщаностепових ценоз1в, як полщо.мшантшсть, що пов'язуеться з послаблениям ро. едифкатор1в в дигресивних ценозах. Введения цього рангу надае додаташ шформащю про локатзащю дигресивних ценоз(в в територ^альнш структу рослинность Вар1анти асощацш i субасощацш видшяються на пщстав1 утвореш синузш eдифiкaтopiв-бaгaтopiчникiв з ефемерами i гем1ефемсрами, як озна! деградацп i спустелювання псамофшюстепово\' рослинность

Згщно розроблено'1 класифкацшно'1 схеми рослиншсть Нижньодшпровсыа арен представлена 5 типами рослинностс, яю включають 1 шдтип, 9 клас формацш, 22 групи формацш, 46 формацш, 124 асощацп, 29 субасощацш, : Bapianrie (Тимошенко, 1997).

Класифжацшна схема рослинност! Нижньодншровських арен Тип Степова рослиншсть (Steppa) ГНдтип ГПщаностепова рослиншсть (Steppa arenosa) Клас формацш Справжньостепова рослиншсть (Steppa genuina) Група формащй Щтьнодерниннозлакова справжньостепова рослиншсть (Steppa genuina densicaespitoso-graminosa)

Формаци: Festuceta beckerii (12 ас., 19 субас., 4 вар'.), Koelerieta sabuletorí (5 ас 1 субас., 1 вар.), Stipeta borysthenicae (6 ас., 5 субас., 3 вар.)

Група формащй Рихлодерниннозлакова справжньостепова рослиншсть (Steppe genuina saxicaespitoso-graminosa)

Формаци': Agropyreta lavrenkoani (1 ас.), Agropyreta pectinati (2 ас.) Клас формацш Лучностепова pocлиннicть (Steppa pratensia) Група формащй Кореневищноосокова лучностепова рослиншсть (Steppa pratensia rhizomato-caricosa)

Формащя Cariceta colchicae (8 ас., 2 вар.) Група формащй Кореневшцнозлакова лучностепова рослиншсть (Steppa pratensia rhizomato-graminosa)

Формаци: Festuceta orientalis (5 ас.), Calamagrostideta epigeioris (6 ас.), Elytrigieta repentis (1 ac.), Leymeta sabulosi (1 ac.), Cynodoneta dactyloni (4 ас., 1 субас., 1 вар.)

Трупа формацш Р1знотравна лучностепова рослиншсть (Steppa pratensia :rbosa)

Формацп: Scirpoideta holoschoeni (7 ас., 1 вар.), Inuleta sabuletori (1 ас., 1 субас.)

Трупа формацш Чагарникова лучностепова рослиншсть (Steppa pratensia iticosa)

Формацп: Pruneta stepposae (2 ас.), Saliceta acutifoliae (1 ас.)

Трупа формацш Чагарничкова i нашвчагарничкова лучностепова рослиншсть teppa pratensia suffruticosa)

Формацп: Chamaecytiseta borysthenicae (2 ас.), Saliceta rosmarinifoliae (4 ас., 2 р.), Thymeta borysthenici (5 ас., 2 вар.), Thymeta marschalliani (1 ас.) Клас формацш Пустельностепова рослиншсть (Steppa deserta)

Трупа формацш Полинова пустельностепова рослиншсть (Steppa deserta temisiosa)

Формащя Artemisieta marschallianae (9 ас., 1 субас., 13 вар.)

Трупа формацш ЕфемероТдна пустельностепова рослиншсть (Steppa deserta hemeroidea)

Формащя Poeta bulbosae (5 ас., 2 субас., 6 вар.) m Галофшьна рослиншсть ( Salsa) Клас формащй Засолено-лучна рослиншсть (Prata salina)

Трупа формацш Др1бнозлакова засолено-лучна рослиншсть (Prata salina rvograminosa)

Формацй': Puccinellieta distantis (1 ас.), Aeluropeta littoralis (1 ас.), Apereta spica-ntii (1 ac.)

Трупа формацш Др1бнор1знотравш засолеш луки (Prata salina parvo-herbosa)

Формащя Tripolieta vulgaris (2 ас.) Клас формацш Справжньосолончакова рослиншсть (Eusalsa)

Трупа формацш Трав'яниста справжньосолончакова рослиншсть (Eusalsa rbosa)

Формащя Limonieta meyerii (1 ас.)

Трупа формацш Сукулентно-трав'яниста справжньосолончакова рослиншсть usalsa crasso-herbosa)

Формацй': Salicornieta europaeae (1 ас.), Suaedeta prostratae (1 ас.) m Болотна рослиншсть ( Paludes) <лас формац1Й Евтрофги болота (Paludes eutrophicae)

Трупа формащй Трав'яно-мохов! евтрофн1 болота (Paludes eutrophicae herboso-iscosae)

Формацп: Sphagneta fimbriati (1 ас.), Fontinalieta antipyreticae (1 ac.) [п Водна рсслинн1сть (Vegetatio aquatica)

Слас формащй Прибережно-водна рослинн1сть (Vegetatio aquatica riparia)

Група формацш Високотравна прибережно-водна рослинтсть (Vegetatio aquatica riparia alto-herbosa)

Формацш Phragmiteta australis (1 ас.), Scirpeta lacustris (1 ac.) Група формацш Середньовисокотравна прибережно-водна рослиншсть (Vegetatio aquatica riparia meso-alto-herbosa)

Формащя Eleocharieta palustris (1 ас.) Клас формащй Власне водна рослиншсть (Vegetatio aquatica genuina)

Група формацш Прикр'шлено-занурена з плаваючими листками водна рослиншсть (Vegetatio aquatica demerso-adherens cum foliis natantibus) Формащя Potamogetoneta natantis (1 ac.)

Група формацш Прикршлено-занурена водна рослиншсть (Vegetatio aquatica demerso-adherens)

Формащя Batrachieta circinati (1 ас.)

Група формащй Вшьноплаваюча водна рослиншсть (Vegetatio aquatica libere-natans)

Формацй: Lemneta minoris (1 ас.), Spirodeleta polyrrhizae (1 ac.), Hydrocharieta morsus-ranae (1 ac.) Тип JlicoBa рослиншсть ( Silvae) Клас формац'ш Листяш Л1си (Silvae foliosae) Група формацш Широколистяш люи (Silvae látifoliosae)

Формащя Alneta glutinosae (2 ас.) Група формацш Широколистяно-др1бнолистяш л1си (Silvae latifolioso-parvifoliosae)

Формацй: Betuleto borysthenicae - Querceta roboris (2 ac.), Populeto tremulae -Betuleto borysthenicae - Querceta roboris (1 ac.), Alneto glutinosae - Betuleta borysthenicae (1 ac.), Populeto tremulae - Querceta roboris (1 ac.) Група формацш Др1бнолистяш люи (Silvae parvifoliosae) Формацй: Populeta tremulae (1 ас.), Populeto tremulae - Betuleta borysthenicae (3 ac.), Betuleta borysthenicae (8 ac.)

Найпоширешшою та найбшьш багатою ценотично е степова рослиншсть Галофггна, водна, болотна, люова трапляються комплексно лише в локальни: зниженнях рельефу.

Роздш 5. ЗМ1НИ РОСЛИННОСТ1НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ АРЕН П1Д ВПЛИВОМ АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОР1В

5.1. Антропогенн1 фактори та в1дп0в1д!п im cyKueciñiii стадй' рослинност!

Загальною тенденщею 3míh пщ впливом антропогенних факторов е спрощення структура ф1тоценоз1в, зм'та доминантного, а також флористичного складу.

Короткострокове шдвищення р!вия груптових вод, зумовлене пдробуд1вництвом, сприяе замщенню справжньостеповоУ рослинност1 лучно-степовою.

_Посилення шдтоплення

Festuceta beckerii —> Thymeta borysthenici —> Agropyreta cíasyanthii —> Calamagrostideta epigeioris

Довгострокове шдняття грунтових вод, зокрема на зниженнях, i вихщ Ух на поверхню, зумовлюе формування водноТ i прибережно-водно1 рослинносп.

Посилення обводнения Cynodoneta dactyloni ^

Junceta gerardii —> Scirpeta lacustris —> Batrachieta tnuleta sabuletori circinati

Розорювання зумовлюе демутащйш процеси, що мають наступний вигляд:

Festuceta beckerii вщеутшеть рослинносп —> синузш ефемер1в Artemisieta narschallianae

Випасання сприяе е.-нмшашУ дернинних злашв i формування ценоз1в з [ереважанням ефемерш, не'кгпвних та стшких до ди цього фактора вщив рослин.

Посилення впливу виласанкя

Poeta bulbosae Festuceta beckerii -> Cariceta colchicae

Poeta bulbosae —> Cariceta colchicae —> Thymeta borysthenicae

K.oelerieta sabuletori Poeta bulbosae

Stipeta borysthenicae —» Poeta bulbosae -> Scirpoideta holoschoeni

Вирубування рослинност1 rafikíb сприяе ксерофтоацп нижнього ярусу.

_Зниження вологост1 грунту ^

Betuletum (borysthenicae) phragmitoso-calamagrostidosum (epigeioris) —> Betuletuin :alamagrostidosum (epigeioris) -> Betuletum inulosum (sabuletori) -> Betuletum Doosum (bulbosae) Betuletum agropyrosum (pectinati)

3 загисненням, припиненпям дефляцй" вщбуваються наступш 3míhh.

Зниження дефляцп (малопорушеш дшянки^ Ре$Шсе1а Ьескеги Кое1еие1а заЬи1еЮп

3ниження дефляцп (порушеш дшянки)

Рез1исе1а Ьескеги

N

Кое1епе1а заЬи!е1оп —Рое1а ЬиШоэае —> Аг1ет1з1е1а тагэсИаШапае 8йре1а ЬогуБШетсае ^

5.2. Флороценотичш комплекси

Флороценотичш комплекси розум1ються нами як природш одинищ, и об'еднують р1зш за походженням види, утворюючи на певному еташ \'х розвип коадаптивш групи, тюно пов'язаш з умовами мюцезростань (Попов, 1963; Клоке 1981). На аренах виявлеш флороценотичш комплекси, що сформувались на мю природних внаслщок штучного закршлення П1СК1В. Р1зке обмеження дефлящйш процес1в на еташ широкомасштабно!" лкомелюраци зумовлюе змши в структу] насамперед, шщаностепових флороценокомплекс1в, зокрема, вщбуваеть зам1щення домшанпв та супутшх 1м флористичних комплексе. Змши еколопчш умов впливають на ценотичну, систематичну, бюморфолопчну, еколопчь географ1чну структуру флороценокомплекс1в.

Результати кластерного анал1зу ценотично! структури, зокрема, складу превал флороценотичних комплексе (рис. 5.1), вказують на под1бшсть виявлеш комплекс'ш (Р. Ь., А. I., А. б., Б. б., К. б.) з комплексом найбшыи поширен: дерниннозлакових ф1тоценоз1В - Б. Ь. та його дигресивними комплексами - А. т., е., Е. б., Т. Ь.

Флороценотичш комплекси Нижньодншровських арен нал!чують 159 в и; судинних рослин, яю належать до 129 род1в 1 38 родин. Список десяти провщн родин складають АБ1егасеае (20,7%), Роасеае (17,5%), РаЬасеае (8,2%), ВгаББюасе (7%), СагуорЬуИасеае (5,6%), 8сгорЬи1апасеае (4%), СЬепорос11асеае (3%), Ьагтасе (2,5%), Ар1асеае (2,5%), Вога§тасеае (2,5%). Високе мюце родин Аэгегасе; Роасеае, РаЬасеае, а також представлешсть решти у провщних десяти, характерним для флор Древнього Середзем'я (Толмачов, 1974). А деям з провщн родин (СагуорЬуИасеае та Ьапнасеае) своТм походженням пов'язан1 з шею облас (Дщух, 1992). В цшому систематичний спектр тщаностеповоТ фло Нижньодн1пров'я под1бний до середземноморськоТ. Найб1льшу кшькють в и; нараховують комплекси Б. б. - 55, А. ш. - 45 1 А. I. - 40.

Спектр бюморф за системою Раунюера вказуе, що серед житгевих форм шщан стетв переважають гемжриптофгги (55%) 1 тероф1ти (34%), криптофшв - 5,6 хамефтв - 2,5%. Найменше фанерофтв (2%). Такий спектр, з переважанн

1 2

3

4 в

5

7

8 9

10

13 16 17 10 15

19 21 22

23 29 11 12

20 28

24 26 27

14

25

О.ОО 0.01 0.02 О.ОЗ 0.04 0,05 0,06 0,07 O.OS О.ОЭ

Ступшь еидмшпосп

ZZD—

Рис.5.1. Д1аграма iioaí6hoctí гшцапостепових флороценокомплекст за складом сшвдомшан'пв Ymobhí позначення: флороценокомплекси з домываниям: 1 - Anisantha tectorum (A.t.), 2 - Alyssum desertorum (A.d.), 3 - Koeleria sabuletorum (K.s.), 4 - Poa bulbosa (P.b.), 5 - Festuca beckeri (F.b.), 6 - Artemisia marschalliana (A.m.), 7 - Carex colchica (C.c.), 8 - Scirpoides holoschoenus (S.s.), 9 - Secale sylvestre (S.s.), 10 - Euphorbia seguierana (E.s.), 11 - Anthemis arvensis (A.a.), 12 - Achillea micrantha (Ac.m.), 13 - Salix rosmarinifolia (S.r.), 14 - Jurinea laxa (J.I.), 15 - Helichrysum arenarium (Н.э.), 16 - Cerastium schmalhausenii (C.s.), 17 - Calamagrostis epigeios (C.e.), 18 -Thymus borysthenicus (T.b.), 19 - Inula sabuletorum (I.s.), 20 - Cynodon dactylon (C.d.), 21 - Festuca orientalis (F.o.), 22 - Agropyron lavrenkoanum (A.I.), 23 - Stipa borysthenica (S.b.), 24 - Echinops ritro (E.r.), 25 - Rumex acetosella (R.a.), 26 - Polygonum arenarium (P.a.), 27 - Leymus sabulosus (L.s.), 28 - Scabiosa ucrainica (S.u.), 29 - Agropyron dasyanthum (Ag.d.)

гемжриптофтв i терофшв, близький до спектру флор Середземноморськог репону. Проте трупа комплекЫв (F. Ь., К. s., Р. Ь., Т. Ь., С. с.) з переважання гемжриптофтв за спектром бюморф под1бна до noMipHoí зони Середньо! Свропи.

У cneicrpi екоморф аренностепових фггокомплекав переважають ксеромезофп (36%) i мезоксерофт! (34%), значна частка мезофтв (19,5%), ксерофтв - 9,5°/ пгромезофтв i пгрофтв - по 0,6%. Найбшыые вщав ксероф1тноТ групи мютят комплекси S. s., А. т., P. b., A. d., A. t.

За приурочешстю до грунтових тишв бшьше половини (55%) складают нейтроф1ти, 26, 5% - шдиферентних, базифш1в - 7, 5%, ацидофипв - 4, 5% галофт - 6, 6%.

Вщзначаються значною кшьюстю нейтрофтв комплекси А. т. (73%) i S. (58%). Пщвищека кшькють 1ндиферентних вид1в в комплексах A. t. (33%) i S. (29%).

Найбшына кшьмсть синантропних вид!в - у склад1 комплекЫв A. d. (18%), Е. (25%), А. т. (27%), A. t. (35%), S. s. (35%). Загальна i'x юльюсгь у склад} флор шщаностепових комплекав - 75 (47%).

В зональному спектр! тишв ареал1в переважають субмеридюнальш види (23% значна частина температно-субмеридюнальних (16%), плюризональних (15% температно-меридюнальних (13%), борео-меридюнальних (10% субмеридюнально-меридюнальних (10%), борео-субмеридюнальних (9%), арктс меридюнальних - 2%, борео-температних - 0,5%.

В региональному cneKTpi тишв ареалов переважають древньо-середземноморсы види (19%). Значна юльккть причорноморських (14%). Серед них вузьколокалы нижньодншровсью ендеми (Jurinea laxa, Thymus borysthenicus, Centaurea breviceps Види, ареал яких обмежувався пониззям Дншра i ГНвденного Бугу (Onobrych borysthenica, Agropyron dasyanthum, Cerastium schmalhausenii), власне твшчн< причорноморсьт (Chamaecytisus borysthenicus, Stipa borysthenica, Limonium meyeri захщно-причорноморсью (Tragopogon borysthenicus, Polygonum arenarium), схщн< причорноморсью (Crepis ramosissima, Dianthus platyodon, Festuca beckeri, Genis borysthenica, Linaria dulcís, Papaver laevigatum, Senecio borysthenicus, Agropyrc pectinatum, Anchusa gmelinii, Asperula graveolens). Значна частка вид1в належить ¿¡ циркумполярно!' хоролопчноТ групи (16%). В меншш Mipi представлен} íhd репональш типи: европейський -11%, евразшський - 9%, еврозахщносиб1рський 7%, еврошвшчноамериканський - 4%, евросх1дносиб1рський - 0, 5%. Космополп також е чисельними (11,6%).

Отже, формування флори шщаних CTeniB Нижньодшпров'я вщбувалос насамперед за рахунок аренних вид^в Древнього Середзем'я 13 значною. у част: представнишв, сучасний ареал яких досягае бшьш високих широт, включаюч арктичш. Найменш резистентними до проникнення елеменпв флори, що належат

50 pÍ3Hiix за обсягом географ¡чних областей е флороценокомплекси А. т., Р. Ь., А. 1, A. t., S. s..

В результат! проведеного флористичного анализу з'ясовано, що найбьтьш элизькими до структури природних флороценотичних комплекс1в з дом!нуванням Festuca beckeri, е дигресивш комплекси малопорушених територш з домшуванням ÈCoeleria sabuletorum i Роа bulbosa, ям разом з лучностеповими (домшують Thymus jorysthenicus, Сагех colchica) обумовлюють риси, притаманш рослинносп пом!рних юн, зокрема, це виявляеться у сшввиношенш життевих форм - переважанш ~ем1криптофтв.

Дигресивш комплекси значною wipoio порушених TepHTopifi з дом1нуванням :фемер1в (Alyssum desertorum, Anisantha tectorum, Secale sylvestre) за структурою «ближаютъся до пустельного комплексу з дом1нуванням Artemisia marschalliana, до виявляеться у збшыиенш кшькост! терофтв-гемжсерофтв, розширенш зидового складу ценоз!в за рахунок не тшьки зональних, а й азональних, пов'язаних i мелюративним закр1пленням елементш флори, що уособлюе середземноморсьи ксеротичш) риси шщаних CTeniB Нижньодншров'я.

Роздш 6. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОХОРОНИ ЦЕНОФОНДУ НИЖНЬОДШПРОВСЬКИХ АРЕН

Аренш фпгоценози, як саморегульоваш системи вшграють важливу 1андшафтозбер1гаючу i регуляторну роль в perioHi з переважанням шшаних грунт1в ;а рахунок моза'1чност1, компенсаторно"! збалансованост! ф1голандшафт1в, '.волющйно сформованих стадш заростання нестабьчьних пiщaниx геосистем. 1отреба запобшання глобальнш еколопчшй криз i останшм часом пщвищуе шанетарну значуцдсть ценофонду Нижньодшпровських арен, як рефупуму шщано-;тепово1 рослинносп i осередка ушкальних за складом фггокомплекс^в. Серед фичорноморських псамофтшх р^знотравно-типчаково-ковилових стешв ийбагатшим, зокрема, за р}зноман1тн1стю псамоф1тно-1 флори, е саме шжньодншровський вариант. Осташий нараховуе 112 вид^в обл1гатних псамофтв, цо складае 30% ïx загальноТ кшькосп в Украип, з них 77 - вузькоареальш (Клоков, 981). Рослиншсть вщзначаеться й рщюсним для степово!" зони поеднанням тепових угруповань з лковими, лучними та болотними.

Пол!функщональшсть рол!, яку вдаграють apeHHi ф!то комплекси, вимагае береження всього ïx ф1тор13нома1пття. Особливо!" уваги потребують наступи! атегори: радист, ушкальш i типов! фпоценози (Стойко та íh., 1992).

До категори рщисних ф1тоценоз1в, охорона яких обумовлена науковими :отребами, необхцнпстю збереження переважаючих в ïx склад! зникаючих вид!в, анесених до Червоно!" книги Украши, ми в!дносимо 21 синтаксон: Stipetum

(borysthenicae) helichrysosum (arenarii); S. (b.) koeleriosum (sabuletori); S. (b.) euphorbiosum (seguieranae);S. b. purum; S. (b.) festucosum (beckerii); S. (b.) poosum (bulbosae), Betuletum (boiysthenicae) - Quercetum (roboris) poosum (angustifoliae);

B.(b.) - Q. (r.) poosum (bulbosae), Populeto (tremulae) - Betuleto (borysthenicae) -Quercetum (roboris) convallariosum (majalis), Alneto (glutinosae) - Betuletum (borysthenicae) phragmitosum (australis), Populeto (tremulae) - Betuletum (borysthenicae) phragmitosum (australis); P. (t.) - B. (b.) koelerioso (cristatae)-phragmitosum (australis); P.(t.) - B. (b.) polytrichosum (communis), Betuletum (borysthenicae) poosum (bulbosae); B. (b.) calamagrostidosum (epigeioris); B. (b.) phragmitoso (australis) - calamagrostidosum (epigeioris); B. (b.) inuloso (sabuletori) -pooso (bulbosae)- calamagrostidosum (epigeioris); B. (b.) inulosum (sabuletori); B. (b.) agrostidoso (stoloniferae) - calamagrostidosum (epigeioris); B. (b.) agropyrosum (pectinati); B. (b.) rhamnosum (catharticae). До категорп ушкальних ми вщносимо 14 синтаксошв, яю за еколопчною приурочешстю в5др1зняються вщ зональних типових ф1тоценоз1в: Festucetum beckerii, F. (b.) agropyrosum (pectinati); F. (b.) artemisiosum (marschallianae); F. (b.) caricosum (colchicae); F. (b.) thymosum (borysthenicae); F. (b.) helichrysosum (arenarii); F. (b.) koeleriosum (sabuletori); F. (b.) poosum (bulbosae); F. (b.) limoniosuin (meyerii); F. (b.) agropyrosum (dasyanthi); F. (b.) inulosum (sabuletori); F. (b.) euphorbiosum (seguieranae), Agropyretum lavrenkoani, Populeto (tremulae) - Quercetum (roboris) poosum (angustifoliae). До категорп типових, яга потребують особливоТ уваги, вщносимо 17 фггоценоз1в, едифжатори яких формують початков1 стадп заростання рухливих шсюв: Salicetum rosmarinifoliae, Chamaecytisetum borysthenicae, Caricetum (colchicae) cynodonosum (dactyloni); С. (c.) poosum (bulbosae); С. (c.) artemisiosum (marschallianae); С. (c.) agropyrosum (dasyanthi); С. (c.) thymosum (borysthenici); С. (c.) agropyrosum (cristati); С. c. purum;

C. (c.) euphorbiosum (seguieranae), Calamagrostidetum (epigeioris) thymosum (borysthenici); C. (e.) poosum (bulbosae); C.(e.) cynodonosum (dactyloni); C. (e.) festucosum (beckerii); C. e. purum; C. (e.) euphorbiosum (seguieranae), Artemisietum (marschallianae) jurineosum (laxae).

До Ьстаннього часу непряма охорона рщкюних, ушкальних та типових ф!тоценоз!в ведеться на 1вано-Рибальчанськш дшянщ (3104 га) Чорноморського бюсферного заповедника (займае центральну частину 1вашвсько1 арени); Волижиному jiici (250 га) i Солоно-озернш (2293 га) дшянщ того ж заповедника (розташоваш на Кшбурнськш kocí); у заказнику "Саги" (500 га) НижньодншровськоТ науково-дослщно1 станци залюнення i виноградарства на nicKax ím.B.М.Виноградова (поблизу м. Цюрупинськ на Олеилавськш apeHi). Проте вказаш природоохоронш територй' займають лише 3% площ Нижньодншровських niuiaHHX масив1в, що для збереження ценор'13номан1ття арен е недостатн!м.

Нами пропонуеться створити боташчний заказник також на Виноград1вськш peni, де представлен! три цшних в боташчному вццгошенш дшянки: 1) ковилового гепу (30 га); 2) тапчаково-р13нотравного степу з лучними, болотними i гайковими енозами (220 га); 3) малосформованих угруповань початкових стадш заростання ситв на еродованих пшаних кучугурах (1360 га). На цш територи зростають види, шесеш до ЧервоноТ книги УкраТни: Betula borysthenica, Pulsatilla nigricans, entaurea breviceps, Stipa borysthenica, Neofuscelia ryssolea, Xanthoparmelia vagans, oelocaulon steppae. Даний заказник та inini територп з малопорушеною ослиннютю в майбутньому ввшдуть до складу запроектованого [ижньодншровського нащоначьного природного парку.

ВИСНОВКИ

1. Рослиншсть Нижньодшпровських арен складасться з 5 титв (степова, лкова, элончакова, водна, болотна), 1 тдтипу, 9 клаав формацш, 22 груп формащй, 46 ормацш, 124 асошаглй, 29 субасощацш, 36 Bapiaim'B.

2. На формування рослинносгп Нижньодн'шровських арен, KpiM природних aicropiB - легю за мехашчним складом тщаш грунти, сухий з частими в1трами гамат - суттево впливають i антропогенш, а саме: шдтоплення, розорювання, ипасання, вирубування природних гаймв, штучн! лконасадження.

3. Формування рослинносп арен TicHO пов'язане з еколопчним станом шщаного у'б страту i подшяеться на три етапи: природно закр1плених арен (до початку 19-го гор1ччя) з переважанням справжньостеповоУ рослинносп, розвп-ованих арен ючаток 19-го - 60-Ti роки 20-го стор1ччя) з переважанням лучностеповоУ ослинносп, штучно закршлених арен (з 60-х рок1в). Особливктго останнього етапу збшьшення плоди пустельностеповоУ рослинност1.

4. Негативный вплив, який загрожуе ¡снуванню природно!' рослинносп арен на гпертньому eTani, обумовлений Ух зал1сненшш, що призвело до скорочення площ риродноУрослинност1 i втрати рухливоеп гнщаного субстрату, обов'язковоУ умови :нування псамофштоУ степовоУ рослинносгп.

5. Встановлено, що новггая дигресивна стад1я ме.шоративно закр!плених арен редставлена формащями Koelerieta sabuletori, Poeta bulbosae, а також комплексами ;ощацш з переважанням ефемер!в (Anisantha tectorum, Alyssum desertorum, Seeale /lvestre).

6. Даш пор1вняльного анал1зу флористичноУ, бюморфолопчноУ, еколопчноУ фуктур видового складу шщано-степових флороценотичних комплекс! в в щлому казують на Ух под!бшсть до середземноморських. Переважно ш риси обумовлюють ¡токомплекси порушених територш мелюративно закр1плених арен.

ФЬохомплскси малопорушених територш обумовлюють риси, бшыл близью р середньоевропейських.

7. Просторово-пор1вняльний анализ дозволив видшити наступи! сукцесшш стад дигреси тщаностепово\' рослинност1 на сучасному еташ: 1) стадия з переважання евритопних дернинних злак!в; 2) стад1я стенотопних дернинних злаюв; 3) стад ефемероцив; 4) стад1я кореневищних рослин; 5) стад!я стрижнекореневих рослин; < стад1я ефемер1в.

8. На шдстав1 созолопчно'1 категоризацп синтаксошв Нкжньоднтровських аре для охорони запропоновано: рщисних - 21, ушкальних - 14, типових - 1 ф]тоценозш.

9. Для вщновлення степових ценозгв арен сл'щ проводите шдыв насшня вид1в едифжатор1в i в подальшому пщтримувати ïx самовщновлювашсть з використання агротехшчних заход1в у вщповщност! до стадш деградацп рослинност1 врахуванням бюлопчних особливостей рослин.

10. Необхщно вщмовитись вщ концепцп' суцшьного загиснення аренш просторов i перейти до концепцп вщновлення структури природно!" рослинност1 люостепу з гайками у зниженнях, що в бшьшш Mipi буде вщповщати еколопчни умовам арен.

11. Для збереження еталонних дшянок природно'1 рослинност! запропоноваь створиги заказник на найменш порушених дшянках Виноград1всько1 арени, а подальшому розширити мережу природоохоронних територш, охопивши нею в тщаш масиви Нижньодшпров'я.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Жмуд O.I., Тимошенко П.А., Шеляг-Сосонко Ю. Синтаксоном1я рослинносп Жебриянського приморського пасма (Одеська обл.). Шски. // Укр. фггоцен. зб., 1996. - Сер. А, №2. - С. 44-55.

2. Тимошенко П.А. До класифжаци' рослинност1 Нижньодншровських арен Укр. ботан. журн., 1997. - №6. - С. 569-575.

3. Тимошенко II.A. Вивчення рослинного покриву Нижньодшпровських аре; стан та перспективи // Матер! ал и наукових читань, присвячених 100-р1чч вщкриття подвшного зашиднення у покритонасшних рослин професоро ушверситету Святого Володимира С.Г. Навашиним. - Кшв: Флосоцюцентр, 1998. С. 209-213.

4. Тимошенко П.А. Сучасний стан класифшацп' арен швдня Украши .// Ук фтоцен. зб., 1999. - Сер. А, №1-2. - С. 201-205.

5. Тимошенко П.А. Стан рослинноеп на пасовищних делянках арен 1ижньодншров'я // Актуальш питания ботан1ки та еколопк Тез. доп. конф. юлодих учених i cnenianicriB УкраУни. - Полтава, 1992. - С.25.

6. Тимошенко П.А. Еколого-ценотичш основи охорони рослинност1 1ижньодн!провських арен // Актуальш питания боташки i еколопУ: Тез. доп. конф. юлодих учених i спещатспв. - Ялта, 1993. - С. 111.

7. Тимошенко П.А. Пути сохранения степной ростительности Нижнеднепровских рен // Травяные экосистемы Евразии (Проблемы развития и использования): Тез. [окл. Междунар. науч. конф. - Краснодар, 1994. - С.79.

Тимошенко П.А. Флороценотичш комплекси Нижньодншровських арен в умовах .нтропогенного впливу. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук за ¡пещальшстю 03.00.05 - ботан1ка. - Гнститут ботаники ¡м.М.Г.Холодно го НАН Окраши, Кшв, 2000.

Виявлеш особливосп оргатзащ! i диференщащУ рослинного покриву 1ижньодшпровських арен. Розроблеш принципи еколого-ценотичноУ класифжащУ 1самоф1тно1 рослинност1 i складено УУ продромус. Встановлено, що на формування юслинност! арен сутгевий вплив зджснили пщтоплення, розорювання, випасання, ирубування колкзв та штучш лконасадження. З'ясовано, що залюнення с :изначальним фактором, який здшснюе негативний вплив на ценогенез шщаних тешв. Усунення бютичних i абютичних фактор!в дефляцй' - необх1дноУ умови ¡¡дновноУ здатносп природноУ рослинност1, викликае и спустелювання. ¡апропоновано розширення мереж! природно-заповщних територш 1ижньодншровських арен та розроблеш рексмендаци збалансованого [риродокористування з врахуванням бюлопчних особливостей (феноцикл1в, тишв >епродукщУ, CTifiKOCTi) найбшьш поширештх фшщенотишв.

Ключов1 слова: рослиншсть, Нижньодшпровсыи арени, класифжащя, сукцесп, рхорона.

Тимошенко Г1.А. Флороценотические комплексы Нижнеднепровских арен в 'словиях антропогенного воздействия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по пециальности 03.00.05 - ботаника. - Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 2000.

Выявлены особенности организации и дифференциации растительного покрова Ьскнеднепровских арен. Разработаны принципы эколого-ценотической лассификации псаммофитной растительности и составлен ее продромус. Остановлено, что на формирование растительности арен существенное влияние

оказывали подтопление, распашка, выпас, вырубка колков и искусственны лесонасаждения. Выяснено, что залесение является определяющим фактором который отрицательно влияет на ценогенез песчаных степей. Устранени биотических и абиотических факторов дефляции - необходимого услови возобновления природной растительности, вызывает ее опустынивание Предложено расширение сети природно-заповедных территори] Нижнеднепровских арен и разработаны рекомендации сбалансировании природопользования с учетом биологических особенностей (феноциклов, типо репродукции, устойчивости) наиболее распространенных фитоценотипов.

Предложена оригинальная схема классификации песчано-степно] растительности на уровне классов формаций, в которой находит отражение е состояния на различных этапах ее антропогенной трансформации.

Класс настоящей песчано-степной растительности включает группы формаци: микротермных плотнодерновинных и рыхлодерновинных злаков, эдификатор! которых приспособлены к существованию на песчаных субстратах, находящихся состоянии динамического равновесия между подвижными и закрепленным: песками. Данные сообщества характерны для малонарушенных аренных участкоЕ Класс лугово-степной растительности представлен группами формаци; корневшцнозлаковой, корневищноосоковой, разнотравной, кустарниковое кустарничковой и полукустарничковой. Эдификаторы этого класса формаци: отличаются усиленной способностью к вегетативному размножению ползучим; побегами и с помощью корневых отпрысков, что является приспособлением как влажным уплотненным, так и к чрезмерно раздуваемым пескам. Сообществ пустынно-степного класса растительности широко распространены на аренах поел успешных мелиоративных мероприятий (начиная с 60-х годов) по стабилизаци. подвижных песков, в результате чего образуется значительный поверхностный ело; песка, практически лишенный влаги. Возникают условия, приближенные пустынным, в которых доминируют более приспособленные жизненные формь: которые образуют в пределах класса пустынно-степной растительности групш формаций полынную и эфемероидную.

Проведена созологическая категоризация аренных фитоценозов, среди которы выделяются редкие, уникальные и типичные. К категории редких отнесен! фитоценозы, охрана которых обусловлена научными потребностям* необходимостью сохранения доминирующих в их составе исчезающих видое включенных в Красную книгу Украины. К категории уникальных отнесеш синтаксоны, которые по экологической приуроченности отличаются от зональны типичных фитоценозов. К категории типичных, которые требуют особог внимания, отнесены фитоценозы, эдификаторы которых формируют начальны стадии зарастания подвижных песков.

Ключевые слова: растительность, Нижнеднепровские арены, классификация, /кцессии, охрана.

Timoslienko Р.А. Floro-cenotic complexes of the Lower Dnieper arenas under ithropogenous influence. - Manuscript. Thesis for a candidate degree by speciality 03.00.05 - botany. - M. G. Kholodny istitute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2000. Peculiarities of plant cover arrangement and differentiation of the Lower Dnieper enas have been established. Principles of an ecology - cenotic classification of ■ammophyte vegetation have been worked up and its prodromus has been composed. It as determined that a flooding, plough up, grazing, cutting down of groves, and man-ade afforestation had a significant impact on the vegetation forming. It was elucidated at an afforestation is a determining factor which has a nefative effect on the sandy eppe coenogenesis. A removal of biotic and abiotic deflation factors, the necessary mdition for an original vegetation restoration, causes to its desertification. It is proposed expand a network of the Lower Dnieper nature-protected arenas. Recommendations of ¡stainable nature use bearing in mind the biological peculiarities (phenocycles, production types, stability) of the most spreaded phytocoenotic types have been worked >.

Key words: vegetation, the Lower Dnieper arenas, classification, succession, otection.

ГПдиисано до друку 16.05. 2000 р. Формат 60x84/16. Пашр офсетний. Друк офсетний Обсяг 1,25 друк.арк. Тираж 100 екз. Замовлення № 193.

Видавництво га друк - 1нформацшно-видавничий центр Товариства "Знания" УкраТни 03150, м.КиТв, вул. Велика Васильювська (Чсрвоноармшська), 57/3, к.214. Тел. 227-41-45, 227-30-97