Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Физиологическо-биохимические изменения в организме кур при различной их обеспеченности витамином А

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Физиологическо-биохимические изменения в организме кур при различной их обеспеченности витамином А"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

0 д На правах рукопису

КУКЛЕНКО Тетяна Василівна

УДК 636.52/.58:591.1:577.16

ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ КУРЕЙ ПРИ РІЗНІЙ ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ВІТАМІНОМ А

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук

ХАРКІВ - 1996

Дисертація є рукописом.

Робота виконана у відділі фізіології, біохімії та живлення Інститу птахівництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор

Сурай Петро Федорович

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

• Чечоткін Олексій Васильович

кандидат біологічних наук Василевський Микола Володимирович

Провідна організація: Харківський державний університет

Захист дисертації відбудеться “ $£ » 1996 рок>

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради (Д.02.30.01) п] Інституті тваринництва УААН (312120, м.Харків, п/в Кулиничі)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інститу тваринництва УААН, 312120, м. Харків, п/в Кулиничі

Автореферат розісланий “£Л ” 1996 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

2

Безуглий М. Д.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Вітамін А відіграє важливу роль у регуляції таболізму в організмі людини та тварин. Незважаючи на це, ілекулярні механізми його фізіологічної дії лишаються не розшифро-ними. Враховуючи налагоджене виробництво синтетичних препаратів гаміну А, випадки А-вітамінної недостатності у промисловому ахівництві реєструються рідко (Вальдман А.Р. та ін., 1993).

В останні роки все більше уваги приділяється використанню соких доз вітаміну А для підсилення гуморального імунітету та гоцитозу (Franchini A., Bertuzzi S., 1991). Крім того, вітамін А імулює мітотичну та лізоцимну активність так само, як і активність /некомпетентних клітин (Beisel W., 1982). Слід підкреслити, що дози ■аміну А, які мають позитивний ефект на імунну систему курчат, у 10-разів перевищують існуючі норми А-вітамінної годівлі птиці. Разом з м, треба мати на увазі, що надлишок вітаміну А справляє такий же гативний вплив на організм сільськогосподарської птиці, як і його достатність (Jensen L. et al., 1983; Veltmann J. and Jensen L., 1986). При ому сповільнюється ріст курчат, з’являється запалення слизових олонок очей та рота, різко знижується збереженність молодняка. До іерішнього часу у літературі не описані фізіологічні основи розвитку іервітамінозу А у дорослих курей та не вивчені біохімічні механізми гативного впливу надлишкових доз вітаміну А на сільсько-сподарську птицю. Вивчаючи особливості обміну речовин в організмі арин в екстремальних умовах недостатності вітаміну А або ж його дмірного споживання, можна одержати додаткову інформацію, яка б зширила знання про механізми дії цього вітаміну.

Відомо, що вітамін А пригнічує всмоктування вітаміну Е (Frigg М., oz J., 1984), що знижує його накопиченість у печінці птиці (Sklan D. d Donoghue S., 1982). Напевно, цей вплив вітаміну А повинен

З

позначитися і на перенесенні токоферолу та інших жиророзчинн вітамінів із корму в яєчний жовток і далі в органи ембріонів птиці процесі їх розвитку. Особливо це важливо в світлі даних про розвит антиоксидантної системи птиці в ембріогенезі (Зигаі Р. еі аі., 1995). Разі

3 тим, у літературі не описані особливості переходу вітаміну А в ланцю корм - кров та печінка курей - яєчний жовток - ембріональна печінк печінка добових курчат.

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи було вивчен фізіолого-біохімічних змін в організмі курчат і дорослих курей залежності від їх забезпеченості вітаміном А.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдані

1. Вивчити динаміку переходу вітаміну А із корму в яєчний жовт і далі в ембріональну печінку курчат у процесі їх розвитку в залежної від А-вітамінної забезпеченості курей-несучок.

2. Визначити вплив різних доз вітаміну А у раціоні курей-несуч на вміст вітамінів А,Е та С в печінці, крові та яєчному жовтку.

3. Вивчити дію вітаміну А на деякі показники вуглеводного обмі в печінці курей різного віку.

4. З’ясувати особливості фізіологічного прояву та морфологі1 зміни в організмі курей в умовах А-гіпервітамінозу.

Наукова новизна роботи. Вперше вивчені особливості перехо вітаміну А в ланцюзі: корм - кров та печінка курей -яєчний жовтої печінка добових курчат у залежності від А-вітамінної забезпеченої курей-несучок. Показано, що надлишкове споживання вітаміну призводить до пригнічення переходу вітаміну Е і каротиноїдів із кор в яєчний жовток і далі в ембріональну печінку курчат. Згодовуван підвищених доз вітаміну А добовим курчатам призводить до затрим використання альфа-токоферолу та каротиноїдів із печінки метаболічні потреби організму. Установлено, що в залежності і

4

сористаних доз, вітамін А викликав підвищення або зниження рівнів :орбінової кислоти та глікогену в печінці, змінюючи активність повідних ферментів. Відмічено, що гіпердози вітаміну А у раціоні >чат або дорослих курей призводять до роз’єднування окислення та сфорилювання в мітохондріях печінки, знижують активність ідрогеназ циклу Кребса та ряду інших ферментів. Описані клінічні )яви гіпервітамінозу А у дорослих курей та гістологічні зміни в їхній іінці, наднирниках та інших органах. Установлено, що за вмістом орбінової кислоти різні відділи мозку курей розмістилися у такій даючій послідовності: мозочок > великі півкулі > продовгуватий ІОК > зорові бугри.

Реалізація результатів дослідження. Виявлені ефекти вітаміну А на •енесення токоферолу та каротиноїдів із корму в яєчний жовток, а :ож на Е- і С-вітамінну забезпеченість курчат використовуються в юраторії біологічно активних речовин ІП УААН при розробці амінно-мінеральних преміксів для птиці відповідно до програми !НТ України 03.05.00/051Р-95. Описані особливості розвитку А-ервітамінозу у молодняка та дорослих курей, морфологічні та хімічні зміни в організмі можуть бути використані у ветеринарній (ицині при діагностиці гіпервітамінозів. -

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи ювідалися на щорічних вчених Радах ІП УААН (Борки, 1992-1995), ішій науковій конференції з птахівництва (Борки-Сімферополь, 1993), й Західній конференції з хвороб птиці (СІЛА, Сакраменто, 1993), 9-й зопейській конференції з годівлі птиці (Польша, Зелена Гора, 1993), му Європейському симпозиумі з якості м’яса птиці (Франція, Тур, 3), 5-й конференції Далекосхідного відділення ВНАП (Корея, Сеул, 3), 2-й конференції Балтійських країн з птахівництва (Литва, Вільнюс, '4), 8-му Міжнародному симпозиумі молодих птахівників (Польша,

Бідгощ, 1994), 9-му Європейському конгресі з птахівництва (Шотланд Глазго, 1994).

Публікація результатів роботи. За матеріалами дисертаї опубліковано 14 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 1 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огля літератури, матеріалів та методів дослідження, власних результатів і обговорення, заключения, висновків і вміщує 25 таблиць та 35 малюнк Список використаної літератури складається із 271 джерела, у тому чи< 209 зарубіжних.

Положення, які виносяться на захист.

1. Динаміка переходу вітамінів А, Е та каротиноїдів із корму жовток яєць і далі в ембріональну печінку курчат у залежності від. вітамінної забезпеченості курей-несучок.

2. Фізіолого-біохімічні зміни в печінці та крові курей-несучс курчат яєчних і м’ясних ліній при згодовуванні їм підвищених д вітаміну А.

3. Клінічні прояви гіпервітамінозу та морфологічні зміни в тканин курчат і дорослих курей в умовах надмірного споживання вітаміну А

4.Затримка використання вітаміну Е та каротиноїдів із печін: курчат перших днів життя при використанні надмірних доз вітаміну

5. Динаміка накопичення вітаміну А у печінці та крові курчат п] споживанні ними одноразової дози ретинолу-ацетату.

Особистий внесок співшукача. Дисертант виконала переваж; частину роботи самостійно. Методологія та схема досліджень бу. відпрацьовані разом з науковим керівником. Теоретичні досліджен та більша частина експериментів проводилась співшукачем самостійн Деякі досліди були проведені разом із співробітниками лаборато] біологічно активних речовин ІП УААН та кафедри гістолої

ірківського зооветеринарного інституту. Із загальних наукових спериментів та публікацій дисертант використовувала за згодою івавторів тільки свою частину результатів.

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені на курях породи род-айланд 38 лінії, рчатах кросу Ломан Браун, а також м’ясних курчатах кросу Зміна, гицю утримували у кліткових батареях у віваріях відділу фізіології, охімії та живлення ІП УААН. Годували птицю сухими повно-ціонними комбікормами, збалансованими за всіма поживними та злогічно активними речовинами відповідно до рекомендацій ВНДТІП 992). Було проведено 10 дослідів. У першому досліді на 50 курях-сучках вивчали розподіл вітамінів А, Е і С у тканинах курей у різні ріоди їх продуктивного використання. У другому досліді вивчали лив різної забезпеченості птиці вітаміном А на фізіолого-біохімічні іни в її організмі на 6 групах курей-несучок по 15 голів у кожній, зчинаючи із 180-денного віку курей, добавки вітаміну А в корм (тис.ІО/ ) вводилися згідно з наступною схемою: 2.група - без добавок вітаміну Ігр.-10; 3 гр,- 20; 4 гр,- 200; 5 гр,-1000. Шоста група курей одержувала рорально масляний розчин вітаміну А в кількості 250 тис.ІО/гол/добу. третьому досліді використовували курей-несучок у кількості 120 голів,

і були розділені на 4 рівні групи і отримували добавки вітаміну А ис.Ю/кг): 1 гр.-10; 2 гр. - без добавок вітаміну А; 3 гр. -100; 4 гр. - 400. гицю штучно запліднювали спермою півнів і протягом 3-х місяців слідного періоду було проведено 3 закладки яєць на інкубацію. У 4-6 юлідах використовували добових курчат. У 4-му досліді курчатам слідної групи щоденно вводили в зоб піпеткою по 50 тис.ІО масляного зчину вітаміну А, а курчата контрольної групи одержували аналогічну іькість олії. У 5-му досліді курчатам протягом 5 днів вводили в зоб

масляний розчин вітаміну А у такій кількості: 2гр. - по 25 тис.ІО; 3 гр, по 50 тис.ІО, а у 6-му досліді: 2 гр. - 5; 3 гр,- 12,5; 4 гр.- 25; 5 гр. - 50. У досліді вивчали динаміку вітаміну А у печінці і крові добових курчг після одноразового введення в зоб цього вітаміну у кількості 1 тис.ІО і 10 тис.ІО. У 8-9 дослідах використовували 30-денних курчат, яки щоденно перорально в зоб вводили вітамін А в кількості 50-250 тис.К У 10-му досліді використовували м’ясних курчат з 21-денного до 5і денного віку по ЗО голів у групі. Добавки вітаміну А в корм (тис.ІО/к вводили згідно з такою схемою: 1 група -10; 2 група - 50; 3 група -100; група - 500; 5 група - 1000; 6 група - 2000; 7 група - 5000. В усіх досліді за контроль використовували курей або курчат, які споживали вітам А в кількості 10 тис. ІО/кг корму, що становило, наприклад, для дорослі курей 1150 ІО/гол./добу.

Активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) визначали : методом Reitman S. and Frankel S. (1957), активність лактатдегідрогена: (ЛДГ) - за методом Sevella М. and Tovarec J. (1959), активній цитохромоксидази (ЦО) в мітохондріях - за методом Крівченкової Р.< (1977), активність глюкозо-6-фосфатази - за приростом неорганічної фосфату в інкубаційному середовищі, утвореному із глюкозо-6-фосфа'; (Асатіані B.C., 1969). Експрес-визначення вітаміну А у печінці та крої визначення аскорбінової та дегідроаскорбінової кислот проводили : методами, описаними Сураєм П.Ф. та Іоновим І.А. (1989). Визначені вітаміну Е в тканинах проводили методом тонкошарової хроматограф на пластинках Силуфол (Сурай П.Ф., Іонов І.А., 1990). Визначені глюкози в крові проводили з використанням ортотолуїдінового реактиі (Колб В.Г., 1982), глікогену в тканинах - за методом Прохорової М.І. пропису Аітової М.Д. та ін. (1984), загального білка - за методом Jloy

О. (1951), загальних ліпідів - за реакцією з сульфофосфованілінови реактивом (Колб В.Г., Камишніков B.C., 1982), загального холестеро:

а методом Ілька (Колб В.Г., Камишніков B.C., 1982), активності ссокінази - у пропису Сурая П.Ф. та Іонова І.А. (1990), активності 'ідрогеназ циклу Кребса - у пропису Кальницького Б.Д. та ін. (1988).

Крім того, враховували такі показники: живу масу птиці; масу яєць витрати корму (зважуванням); пружну деформацію та міцність саралупи на прокіл згідно з “Методичними рекомендаціями з нтролю якості курячих яєць” під ред. Бреславця В.О. (1987); ілідненість яєць (за результатами міражу на 7 день інкубації); ведення молодняка (за результатами інкубації); причини загибелі бріонів (за результатами розтину).

Одержані результати досліджень оброблені статистично за помогою критерію Ст’юдента при малій кількості дослідів (Кокунін 1975) з використанням персонального комп’ютера IBM РС/АТ-486.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Вплив А-вітаміїшої забезпеченості курей-несучок на фізіолого-біохімічні зміни в їх організмі

Одержані результати (рис. 1) свідчать про те, що при виключенні бавок синтетичного препарату вітаміну А із раціону птиці, його нцентрація в жовтку яєць залишається на досить високому рівні (вище ,ікг/г) протягом наступних 2-х місяців. З іншого боку, концентрація •аміну А в печінці курей поступово знижується: на 48% - за перші ЗО ів досліду та на 10% - за наступні ЗО днів. Таким чином, в організмі рей, напевно, існують компенсаторні механізми, які забезпечують анспорт вітаміну А із печінки в жовток на фізіологічному рівні, зважаючи на зниження загальних запасів цього вітаміну в організмі.

Введення у раціон курей дворазової дози вітаміну А (2310 ІО/гол./ бу) протягом місяця мало відбивалося на його концентрації в жовтку, ча його рівень у печінці вірогідно збільшувався (у 1,4 рази). При

. Тривалість досліду, дн

~— - 6 група • ~І— - 5 група • Й2Й2 - % група •

Рис 1. Динаміка вітаміну А в жовтку яєць

використанні 20- та 100-разових доз вітаміну А (23 тис. та 105 тис.І1 гол./добу), його накопичення в печінці значно збільшується: за перші місяць - у 7,2 і 9,5 разів відповідно. Одночасно в жовтку яєць зрост концентрація цього вітаміну. Максимальна концентрація вітаміну А жовтку була встановлена на 52 день досліду у 4 групі та на 19 день - з групі. Вміст вітаміну А в крові курей через 30-60 днів досліду в 1 - 3 груп вірогідно не змінювався. При цьому відбувалося збільшення концентраї вітаміну А в крові курей 4-ї групи - приблизно у 2 рази, а у 5-й групі ■ 2,9 - 3,3 рази. Ці дані свідчать про активне поглинання вітаміну печінкою в процесі його циркуляції у крові.

Відсутність добавок вітаміну А або його дворазова доза : викликала вірогідних змін у концентрації аскорбінової кислоти в печін курей. У той же час, використання 20-разової дози вітаміну А призводи:

вірогідного (Р < 0,01) збільшення концентрації як аскорбінової слоти в печінці, так і сумарних запасів АК+ДАК. З іншого боку, 100-зова доза вітаміну А (105 тис. ІО/гол./добу) призводила до зворотного екту - зниження концентрації аскорбінової кислоти в печінці (Р < 0,05) одночасним збільшенням вмісту дегідроаскорбінової кислоти в цій анині, що істотно (майже у 2 рази) знижувало співвідношення АК/ ^К. Введення в корм дворазової дози вітаміну А практично не ібивалося на концентрації альфа-токоферолу в печінці та крові курей, пьш високі дози вітаміну А (20- або 100-разові) призводили до югідного ( Р < 0,01) зниження концентрації вітаміну Е як у печінці, к і в крові курей (табл.1). Концентрація вітаміну Е та каротиноїдів у Таблиця 1. Вплив вітаміну А на вміст вітамінів А , Е та С

у печінці та крові курей-несучок

) у- I Добавки віт. А, тис.ІО/ кг Споживання віт. А, ІО/ гол./ добу Віт. А у печінці, мкг/г Віт. А у крові, мкг/мл Віт. Е у печінці, мкг/г Віт. Е у крові, мкг/мл АКу печінці, мкг/г

10 1150 627,3± 50,2 1,22± 0,14 17,2± 1,88 4,77+ 0,32 219,2± 20,4

0 0 312,4+ 41,4** 1,09+ 0,17 21,3± 1,52 6,19± 0,34* 194,2+ 17,2

20 2300 834,2± 62,2** 1,19± 0.22 16,9± 2,2 4,05+ 0,44 227,4± 17,2

200 23000 4293,7± 370,1*** 2,49± 0,12** 13,4± 1,07* 2,94+ 0,32*** 288,2+ 22,4*

1000 105000 5970,2± 433,3*** 3,99+ 0,44*** 6,5± 0,44*** 1,05± 0,12*** 164,2+ 15,1

Тривалість згодовування вітаміну А - 60 днів Вірогідність різниці по відношенню до нтрольної групи :

*/- Р<0,05; **/Р<0,01; ***/Р<0,001

івтку яєць курей дослідних груп також знижувалась (Р< 0,01) (рис.2). Надмірне споживання вітаміну А призводило до вірогідного

Тривалість досліду, дн Рис.2. Вміст вітаміну Е в яєчному жовтку курей

зниження міцності шкаралупи (Р < 0,05) та збільшення показників пружної деформації (Р < 0,05). До того ж, і товщина шкаралупи у 5 групі курей зменшувалась. Ці дані, напевно, відображають вплі надлишкового споживання вітаміну А на фосфорно-кальцієвий обмп організмі курей і відповідають уявленням про негативний вплі надлишку вітаміну А на кісткову систему птиці.

Пероральне введення курям вітаміну А в кількості 250 тис. ІО/го. добу у вигляді масляного препарату безпосередньо в зоб призвело , токсикозу і вже на 4 добу досліду виявилися перші клінічні ознаї гіпервітамінозу А: птиця була пригнічена, апетит знижений, споживання води на цьому фоні різко збільшувалося, з’явилися такс перші ознаки серозного кон’юнктивіту. У подальшому стан птиці швид погіршувався, з’являвся дерматит у куточках рота з наступні випаданням пір’я та оголенням шкіри. Спостерігалися також діляні

фозу на гребні. Витікаючий із очей ексудат утворював кірочки на віках, що призводило до повного їх злипання. В умовах гіпервітамінозу активність ізоцитратдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази, альфа-гоглютаратдегідрогенази та малатдегідрогенази в печінці курей югідно знижувалась (Р < 0,01). Одночасно з цим відбувалося з’єднування окислення і фосфорилювання у мітохондріях печінки. Так, ^ за Ларді знизився більш як у 2 рази (Р < 0,01), тоді як ДК за Чансом а 45%. Одночасно з цим, відношення АДФ/0 знизилося на 29%, а енсивність фосфорилювання зменшилась на 19%.

На наступному етапі роботи було встановлено, що показники шідненості та виведення молодняка були кращі у контрольній групі зей, які одержували 10 тис.ІО вітаміну А/кг корму. Вилучення добавок аміну А із раціону птиці призвело до зниження заплідненості яєць на % та виведення молодняка на 3,4%. При використанні 10-разовоїдози аміну А, його концентрація в жовтку яєць досягла 36,6 - 44,3 мкг/г, ілідненість яєць знизилась на 6%, а виведення яєць зменшилось на ■%. Більш негативний вплив мала 40-разова доза вітаміну А: шідненість яєць зменшилась на 7,8%, а виведення курчат із запліднених іь знизилось з 88,6 до 71,4%.

У подальшому були проаналізовані відходи інкубації і встановлено, як при відсутності добавок вітаміну А у раціоні курей, так і при сористанні 10- та 40-разових його доз, основна частина ембріонів іула на 19-20 добу ембріонального розвитку. При цьому відмічалося ставання у рості та розвитку ембріонів і наявність сечокислих солей у оводах, розм’якшення кісток ніг і скелету.

Зниження концентрації вітаміну А у жовтку яєць курей другої групи «вело до зменшення запасів цього вітаміну в печінці добових курчат лже у 2 рази. З іншого боку, підвищення рівня вітаміну А у жовтку

яєць призвело до збільшення його концентрації у печінці добових курчг Крім того, зменшення концентрації вітаміну Е у жовтку яєць курей, я отримували підвищені дози ретинолу-ацетату, супроводжувало падінням концентрації альфа-токоферолу в печінці добових курчат. П] цьому значно знижувалася ефективність перенесення вітаміну Е із жовт в печінку (табл.2).

Таблиця 2. Вміст вітамінів А та Е у печінці добових курчат у залежності від їх концентрації в яєчному жовтку

N групи Добавки віт. А, тис. ІО/ кг Споживання віт. А, ІО/гол./ добу Віт. А у жовтку, мкг/г Віт. А у печінці, мкг/г Віт. Е у жовтку, мкг/г Віт. Е печіні мкг/г

1 10 1150 8,9 ± 0,72 27,0 ± 3,5 120,3 + 9,7 203,0 : 10,2

2. 0 0 6,1 ± 0,53* 14,8 ± 0,2*** 136,6± 12,1 218,7+ 9,6

3 100 11500 44,3 ± 3,7*** 75,0 ± 7,58*** 62,7 ± 4 3*** 152,0 : 6,1**

4 400 44000 59,4 ± 5,3*** 205,0 ± 5,0*** 55,4 ± 5,1*** 91,3 ± 5 4***

Як виключення добавок вітаміну А з корму, так і використан підвищених доз цього вітаміну, призводило до вірогідного (Р < 0,( зниження ДК за Ларді, ДК за Чансом та сполученості окисленн: фосфорилювання (АДФ/0) у мітохондріях печінки курей.

Кількість лімфоїдних утворень у печінці курей, які отримува гіпердози вітаміну А, значно збільшувалася у порівнянні з контроле але площа їх зменшувалася. Відмічалося також заселення цих лімфоїдн утворень еозинофільними лейкоцитами. У мозковій частині наднирниі курей дослідних груп відмічені явища дрібнокомірчатості або вираже? вакуолізації цитоплазми адреноцитів, а в деяких випадках - різно ступеня деструктивні порушення їх цитоплазми . У корковій речові

щирників курей цих груп спостерігалися вакуолізація цитоплазми та зормація мембрани ядра, а в деяких випадках - розрихлення клітин ікової зони. У слизовій оболонці стравоходу мало місце значне зговіння поверхневого шару багатошарового плоского епітелію у 'ляді різко вираженої оксифілії апікальної частини клітин, що, тевно, призводило до зниження його секреторної функції. У :лідженнях на добових курчатах також спостерігалися деструктивні ни у клоакальній сумці та селезінці під дією надлишкових доз вітаміну що свідчить про порушення в процесах формування імунітету у курчат ранніх стадіях розвитку.

2. Фізіолого-біохімічні та морфологічні зміни в організмі курчат під впливом різних доз вітаміну А

Введення добовим курчатам у зоб вітаміну А в кількості 5-50 тис. протягом 5 днів призводило до його швидкого накопичення у печінці, супроводжувалося затримкою використання вітаміну Е і каротиноїдів ечінки на метаболічні потреби організму. Так, концентрація вітаміну каротиноїдів у печінці дослідних курчат складала відповідно 166,4 :/г та 22,2 мкг/г при 93,4 мкг/г та 12,01 мкг/г у контрольній групі бл.З).

Дослідження на добових курчатах підтвердили припущення про те, в залежності від дози, вітамін А може діяти різнонаправлено. При гірних дозах вітаміну А (5-12,5 тис. ІО/гол./добу) в печінці відбувається шення між різними формами вітаміну С в бік відновленої форми. При >му відбувається накопичення глікогену в печінці при підвищеній ивності глюкозо-6-фосфатази та незмінній або зниженій активності сокінази. З іншого боку, при вищих дозах вітаміну А (25-50 тис.ІО/ [./добу) концентрація аскорбінової кислоти в печінці вірогідно жувалася з одночасним збільшенням вмісту дегідроаскорбінової лоти. Крім цього, запаси глікогену в печінці виснажувались, що,

Таблиця 3. Вплив вітаміну А на А- та Е-вітамінну забезпеченість курчат у ранньому постнатальному онтогенезі*

N гру- пи Доза віт. А, тис. ІО/гол./ добу Віт. А у печінці, мкг/г Віт. А у крові, мкг/мл Віт. Е у печінці, мкг/г Віт. Е у крові, мкг/мл Кароти нощи у печінці, мкг/г

1 0 33,1± 3,14 1,46 ± 0,12 93,4 ± 7,88 5,44± 0,42 12,0± 1,33

2 5 1202,4 ± 133,6*** 1,66 ± 0,14 146,2 ± 12,8* 3,26± 0,22** 18,3± 1,44*

3 12,5 3277,1 ± 274,3*** 2,33 ± 0,21* 166,4 ± 15,2** 2,44± 0,32*** 22,2± 1,76**

4 25 6277,4 ± 566,2*** 3,77± 0,22** 188,2 ± 13,6*** 2,01± 0,24*** 30,2± 2 44***

5 50 5466,1 ± 477,1*** 5,66 ± 0,37*** 199,3 ± 20,2** 1,04± 0,23*** 33,6 + 1,77 ***

*/ Препарат вітаміну А вводився в зоб на протязі 5 днів

напевно, є результатом токсичності надлишкових доз вітаміну А. Так чином, при згодовуванні добовим курчатам гіпердоз вітаміну А бу підтверджені закономірності їх впливу на обмін речовин, отримані дорослих курях.

При пероральному введенні добовим курчатам вітаміну А кількості 1 тис.ІО його концентрація у плазмі крові досягла свс максимуму через 2,5 години, потім різко знижувалась і через 8-9 год досягала мінімального рівня, який був декілька більшим, ніж початкс концентрація ретинолу в крові. Максимальна концентрація цьс вітаміну в печінці досягалась через 6 годин з наступним швидк зниженням. Час досягнення максимальної концентрації вітаміну / плазмі крові та печінці курчат не залежав від використаної до: відрізнялися лише абсолютні величини цих показників.

3.3. Вплив вітаміну А на фізіолого-біохімічні зміни в організмі 30-дешшх курчат

При введенні курчатам вітаміну А в кількості 50 тис.ІО/гол./добу ; наступного дня його концентрація в печінці збільшилася у 14 разів, ез 3 дні - у 28 разів і через 8 днів - у 57 разів. При цьому концентрація іміну А в крові збільшилася значно меншою мірою: у 1,5 - 1,9 разів, д також відзначити, що вже після 3-денного використання вказаної и вітаміну А, його концентрація в крові досягала максимуму.

На відміну від добових курчат, підвищені дози вітаміну А у раціоні денних курчат призводять до прискореного виснаження запасів іміну Е в печінці з одночасним вірогідним (Р < 0,01) зниженням його іцентрації у плазмі крові. Гальмуючий вплив вітаміну А на октування токоферолу краще виявився при використанні вищих доз іміну А порівняно з попереднім дослідом. Так, концентрація вітаміну крові була знижена більш ніж у 6 разів, що могло призвести до ринної Е-вітамінної недостатності. Введення курчатам вітаміну А у >кості 125 та 250 тис.ІО/гол./добу призвело до різкого падіння рівня

з одночасним збільшенням концентрації ДАК, тобто вітамін С слювався під впливом надлишкових доз вітаміну А. Відзначалося ож вірогідне (Р<0.01) зниження запасів глікогену в печінці. Усі ористані дози вітаміну А викликали зниження активності дегідро-аз циклу Кребса у печінці курчат. Через 8 днів ці зміни були найбільш іаженими для альфа-кетоглютаратдегідрогенази та ізоцитрат-дрогенази.

3.4. Метаболічні зміни в організмі м’ясних курчат під впливом підвищених доз вітаміну А

Згодовування підвищених доз вітаміну А м’ясним курчатам звело до його значного накопичення в печінці, яке досягло 3,6 - 4,0 \ Курчата м’ясних ліній характеризувалися більшою концентрацією

17

вітаміну А в крові та меншим його накопиченням у печінці, порівняй яєчними. У печінці курчат дослідних груп відмічалося вірогідне (Р<0. зниження запасів вітаміну Е, аналогічним чином знижувалась йс концентрація і у плазмі крові (табл.4).

Таблиця 4. Вплив вітаміну А на А- та Е-вітамінну забезпеченість

м’ясних курчат.

N гру- пи Добавки віт. А, тис. ІО/ кг Жива вага, кг Віт. А у печінці, мкг/г Віт. А у крові, мкг/мл Віт. Е у печінці, мкг/г Віт. Е крові, мкг/м;

1 10 1,45 ± 0,046 258,2 ± 25,3 1,46 ± 0,22 12,4 + 1,11 3,24 ± 0,26

2 50 1,41 ± 0,051 564,1 ± 71,1*** 1,71 ± 0,33 11,7 ± 1,16 3,44 ± 0,31

3 100 1,36 ± 0,063 962,4 ± 88,1*** 2,41 ± 0,22* 9,44 ± 0,77* 2,17 ± 0,22*

4 500 1,10 ± 0,056* 1622,4 ± 221,4*** 3,66 ± 0,34** 7,12 ± 0,42** 1,95 ± 0,16**

5 1000 1,09 ± 0,067* 2878,0 ± 322,2*** 9,22 ± 0,64*** 5,11 ± 0,66*** 0,82± 0,13**'

6 2000 0,942 ± 0,062*** 3636,4 ± 277 2*** 12,5 ± 1,11*** 4,13 ± 0,52*** 0,69+ 0,07**’

7 5000 0,822 ± 0,074*** 3992,4 ± 322,1*** 10,4 ± 1, .02*** 4,16 ± 0,46*** 0,66 ± 0,08**’

За дослідний період споживання вітаміну А у розрахунку на 1 курі було: 1 гр. - 34,9 тис. ІО; 2 гр,- 174,3 тис. ІО; 3 гр. - 349 тис. ІО;

4 гр. - 1,6 млн. ІО; 5 гр. - 3,19 млн. ІО; 6 гр. - 5,6 млн. ІО та 7 гр.

- 12,5 млн. ІО.

Вітамін А у помірних дозах (у 5-10 разів вищих порівнян фізіологічною потребою курчат) стимулював накопичення аскорбінс кислоти у печінці (Р < 0,05). Згодовування курчатам значно вищих вітаміну А (50-500-разових) мало зворотний ефект на концентраї вітаміну С: вміст як аскорбінової кислоти, так і суми АК+Д. знижувався. Вітамін А у дозах 50-500 тис.ІО/кг корму підвищу:

сопичення глікогену в печінці (Р < 0,01). Це супроводжувалося іженням активності гексокінази та ЛДГ при збільшенні активності экозо-6-фосфатази (Р < 0,01). Подальше збільшення доз вітаміну А шикало зворотний ефект: рівень глікогену в печінці зменшувався. Це бувалося при незмінній активності гексокінази, але зниженій 'ИвностіЛДГ та глюкозо-6-фосфатази.

У цілому, результати досліджень на дорослих курях, добових та денних курчатах яєчних ліній і на м’ясних курчатах свідчать про номанітність метаболічних ефектів вітаміну А. При цьому слід ібливо зауважити, що в залежності від використаних доз вітаміну А «на одержати різнонаправлені ефекти: підвищення або зниження щентрації вітаміну С та глікогену в печінці, активності ряду ферментів ін. В умовах надлишкового споживання вітаміну А відбувалося ігнічування всмоктування вітаміну Е і каротиноїдів, зниження їх іцентрації в печінці і крові. При цьому знижувались продуктивні та гворні якості птиці, відмічались характерні зміни морфологічної ;ови печінки та інших органів, а також з’являлись клінічні ознаки ;рвітамінозу А.

ВИСНОВКИ

1. При адекватному забезпеченні дорослих курей синтетичним паратом вітаміну А (1150 ІО/голову/добу) його концентрація в кому жовтку на протязі продуктивного періоду підтримується на рівні ) мкг/г. Вилучення добавок ретинолу-ацетату або ж використання

о дворазових доз у раціоні курей (на протязі 2-х місяців) призводить зміни запасів вітаміну А в печінці (Р < 0,01) при незмінній його центрації в яєчному жовтку.

2. Швидкість та ефективність перенесення вітаміну А із корму в 4ий жовток залежить від використаних доз ретинолу-ацетату. При

згодовуванні курям ретинолу-ацетату в кількості 23 тис.ІО/голову/до максимальна концентрація вітаміну А (66,5 мкг/г) знайдена в яєчної жовтку через 52 доби, а при використанні вітаміну А в кількості 1 тис.ІО/голову/добу - через 19 діб (140 мкг/г).

3. Вітамін А, який згодовували курям-несучкам у кількості 11,: 44,0 тис.ІО/голову/добу, гальмує перенесення вітаміну Е та каротиноїд із корму в яєчний жовток і далі в печінку курчат у процесі ембріонального розвитку.

4. Вітамін А, який вводили добовим курчатам перорально кількості 1-10 тис.ІО, швидко всмоктується в кров, де його максималь концентрація досягається через 2,5 години. Найвища концентраі. вітаміну А в печінці курчат відмічається через 6 годин після введен препарату.

5. Пероральне введення добовим курчатам вітаміну А в дозах 5 -тис.ІО/голову/добу сприяє його значному (Р < 0,01) накопиченню печінці, але викликає затримку використання на метаболічні потреї організму альфа-токоферолу та каротиноїдів, накопичених в цьої органі в процесі ембріогенезу.

6. Згодовування м’ясним курчатам вітаміну А в кількостях 20-2 тис.ІО/кг корму (2-20-кратні дози) викликає збільшення (Р < 0,С концентрації аскорбінової кислоти та глікогену в їх печінці з одночасні підвищенням активності глюкозо-6-фосфатази та зниженням активної гексокінази (Р < 0,01). Аналогічні закономірності одержані в дослід на курчатах яєчних ліній при пероральному введенні вітаміну А.

7. Гіпердози вітаміну А (50-500-кратні) в раціоні дорослих курей курчат різного віку проявляють токсичну дію, яка визначаєть метаболічними змінами в печінці: зміщенням відношення АК/ДАК у ( окисленої форми вітаміну С, зниженням запасів глікогену в печін зниженням активності регуляторних ферментів гліколізу (гексокіна

:татдегідрогеназа) та циклу Кребса (сукцинатдегідрогеназа, альфа-оглютаратдегідрогеназа) та зменшенням ефективності дихального іцюга (сполучення АДФ/О, активність цитохромоксидази).

8. Надлишкове споживання вітаміну А (11,5 - 44,0 тис.ІО/голову/ іу) курями-несучками одночасно знижує міцність шкаралупи яєць (на

2 - 32,4%), їх заплідненість (на 5,9 - 7,7%) і виведення (на 6,4 - 17,2%). зріони гинуть на 19-20 добу розвитку.

9. Згодовування курям-несучкам надмірної кількості вітаміну А (23-тис. ІО/гол./добу) призводить до збільшення лімфоїдних утворень у інці і заселення їх еозинофільними лейкоцитами. У наднирниках істерігається вакуолізація цитоплазми та деформація ядерної ібрани клітин. У стравоході проявляється кератинізація епітелію.

10. При пероральному введенні курям-несучкам вітаміну А в дозі тис. ІО/гол./добу, у їх організмі з 4-ї доби з’являються клінічні ознаки :рвітамінозу: птиця пригнічена, апетит відсутній, починає розвиватися озний кон’юнктивіт з наступним запаленням повік та проявом матиту у куточках рота і некрозу гребеня.

11. Клінічні прояви гіпервітамінозу А у добових та 30-денних курчат них ліній та у м’ясних курчат 21-56-денного віку були аналогічними им проявам у дорослих курей. Морфологічні зміни в печінці та нирниках курчат, які споживали гіпердози вітаміну А, носили таку аправленість, що і у дорослих курей-несучок.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ

1. При розробці та удосконаленні вітамінних преміксів для сіль-згосподарської птиці рекомендується враховувати гальмуючу дію іміну А на перенесення токоферолу і каротиноїдів із корму в яєчний іток.

2. При діагностиці гіпервітамінозу А пропонується враховувати

описані клінічні ознаки та фізіолого-біохімічні зміни в організмі кур1

і дорослих курей.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Кукленко Т.В. Клінічні ознаки гіпервітамінозу А у курчг дорослих курей // Тези доповідей Першої наукової конференції птахівництву. - Борки-Сімферополь, 1993. - С.58-59.

2. Сурай П.Ф., Іонов І.А., Кукленко Т.В., Кучмістова О.Ф., Лисеї С.М. Розподіл вітаміну С у тканинах курей // Тези доповідей Пері наукової конференції по птахівництву. - Борки-Сімферополь, 1993. - С

3. Surai P., Ionov I., Sakhatsky N., Kuklenko T. Vitamins A am content in poultry meat and its quality // Proc. 11th European Symposium the Quality of Poultry Meat. - Tours, France, 1993. - P.455-460.

4. Surai P., Kuklenko T., Ionov I. Biochemical aspects of hyj vitaminosis A in laying hen // Proc. the 5th Conference Far East and So Pacific Federation WPSA. - Seul, Korea, 1993. - P. 164.

5. Surai P., Ionov I., Kuklenko T. Sakhatsky N. Some aspects hypervitaminosis A in hens // Proc. 42nd Western Poultry Disease Con ence. - Sacramento, California, 1993. - P.100-101.

6. Surai P., Ionov I., Bondarenko Y., Kuklenko T. Vitamin A and c< tenoids levels in avian egg yolk // 10th International Symposium on Cun Problems in Avian Genetics. - Nitra, Slovakia, 1993. - P.64.

7. Surai P., Kuklenko T., Sakhatsky N. Physiological features hypervitaminosis A in chicks H Proc. 9th European Symposium on Pou Nutrition. - Jelenia Gora, Poland, 1993. - P.281.

8. Surai P., Kuklenko T., Rebrov N., Ionov I. Testing of vitamin pre for cocks // Proc. 9th European Symposium on Poultry Nutrition. - Jel< Gora, Poland, 1993. -P.282.

9. Surai P., Ionov I., Kuklenko T., Yaroshenko F. Some feature:

min A transfer from diet to the egg yolk 112nd Baltic Poultry Conference, lnius, 1994. - P.46-47.

10. Ionov I., Surai P., Kuklenko Т., Yaroshenko F. Effect of vitamin A :nergetic metabolism in the hen liver // VUIth International Symposium roung Poultry Scientists. - Bydgoszcz, 1994. - P.27-28.

11. Surai P., Ionov I., Kuklenko T. Vitamin A transfer into the egg de-ding on its levels in the diet // Proc. 9th European Poultry Conference. -sgow, UK, 1994.-P.497-498.

12. Кукленко T.B. Содержание ретинола в печени и яичном желтке -несушек при исключении добавок синтетического препарата амина А из их рациона // 2-я Украинская конференция по цеводству. - Харьков, 1996. - С.74.

13. Кукленко Т.В. Влияние гипердоз витамина А в рационе суточных шят на их А- и Е-витаминную обеспеченность // 2-я Украинская ференция по птицеводству. - Харьков, 1996. - С.75.

14. Кукленко Т.В., Сурай П.Ф., Ионов И.А. Влияние повышенных витамина А на С-витаминную обеспеченность мясных цыплят // 2-я минская конференция по птицеводству. - Харьков, 1996. - С.76.

Кукленко Т.В. Физиолого-биохимические изменения в органи кур при различной их обеспеченности витамином А (Рукопи Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических к по специальности 03.00.13.- физиология человека и животных. Инстк животноводства УААН, г. Харьков, 1996 г.

Изложен теоретический и практический материал по изучеі влияния А-витаминной обеспеченности кур разного возраста физиолого-биохимические изменения в их организме. Установл подавление переноса витамина Е и каротиноидов из корма в яичі желток и далее в эмбриональную печень при использовании повышен доз витамина А в рационе взрослых кур. Показана разнонаправленш действия витамина А на некоторые звенья углеводного обмена и н витаминную обеспеченность кур разного возраста в зависимості используемых доз препарата ретинилацетата. Описаны клиниче< проявления, морфологические и физиолого-биохимические измене в организме цыплят и взрослых кур в условиях А-гипервитаминоза

Kuklenko T.V. Physiological and biochemical changes in chicks dep ing on their vitamin A supplementation. Manuscript.

A dissertation for the degree of candidate of biological sciences, in ciality 03.00.13 - human and animal physiology. The Institute of Animal Bi ing of the UAAS. Kharkiv, 1995.

Theoretical and practical results on investigation of physiological biochemical changes in chicks depending on their, vitamin A suppleme tion are presented. It has been found inhibition of vitamin E and carote transfer from feed to egg yolk and embryonic liver as a result of high viti A consumption by laying hens. It has been shown that vitamin A ca various changes in carbohydrate and vitamin С metabolism dependin doses used. Clinical signs, morphological and physiological and biocher changes in chicks depending on stage of hypervitaminosis A developmen described.

Ключові слова: вітаміни A, E, каротиноїди, ферменти, курчат