Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Этологическая характеристика молодняка крупного рогатого скота, выращенного в условиях промышленной технологии

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Этологическая характеристика молодняка крупного рогатого скота, выращенного в условиях промышленной технологии"

НАЦЮНАЛЬШШ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РГБ ОД

. . На правах рукопису

/ СЕН 1995

ТОКАРЕВ ШЯЮМ ФЕДОРОВИЧ

ЕТОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1ЮЛОДНЯКА ВЕЛИКО! РОГАТОГ ХУДОБН,

ВИРОПЩИОГО В У1ЮВАХ ПРОШШОБО! ТЕХНОЛОГИ

■~86г-Э9г±'73— технолог!я виробництва продукт!в тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ дисертац11 на здобуття наукового ступеня кандидата сильськогосподарських наук

КИ1В - 1995

Дисертаия е рукопис.

Робота ваконаяа у виробнвчах увовзх гвариннщьках коапаекав 1 в ааборатори генетики повед1кки Всероаёсъкого науково-дасл1дного ¡¡.нституту разведения 1 генетика тварин,

Наукога кергЕкикк: доктор «аьсыюгосподарськах каук, професор К.ИЛванов; кандидат 61олопчннх наук 8Л.Велик*ан1н.

0#1ц1Йн1 опоненти: доктор стсккогосподарсъких наук, про|есор ЕЛ.йде!н*, кандидат ькяопчнн:; наук ИЖПавааченко

Врсвша органа гац! я; ¡нститут- тваринниптва У АЙН

Захнст дясертаци в1дбудеться 1995 ррКу о

^ годин* на заидавй Спещалдзовако! ради Д 120,71.05 в Кагцональнону аграрному ун1версктеп (Кн1в-41, Голоаево, 3-й учбо-вкй корпус, аудитор!е 68), Просиво прийнятн участь в гаадакн! ради або вислати в1дгук на автореферат в двох екзеяплярах, завхренай печаткой Вааого закладу, за адресов: 252041, Кт-41, вуя. Герои оборони 15, сектор захисту дисертащй.

3 днсертаадею кожна ознайокйтись у б1бл1отец1 ун1верситету.

Автореферат розкяааай 1995 р.

Вчений секретар Спвц1ая1зовано1

ради кандидат (лльськогосводарсысвх каук,

доцент

В. Д.Столюк

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. В тааришшцтв! взятий курс на штенсивне виробництво молока, м"яса, на шдвищення економ^чноТ ефек-тивносп га л у 31. Поряд ¡з всеб1чним змщненням кормово! бази черговим завданням подальшого розвитку молочного скотарства е пщвищення племшних якостей i полтшення умов вирощування ремонтного молодняка велико! рогато! худоби.

На сучасному етат розвитку молочного скотарства вирощування телиць I нетелей здшснюеться у спещал1зованих госпо-дарствах, виробнича програма яких розрахована на вирощування 2-3 тис. нетелей у рш. Спрямований вщб1р 1 вирощування тварин для молочних ферм 1 комплекав повинш здшснюватися не лише за традицшними продуктивними якостями, але й за iншими показниками: тварини повинш бути мщно! конституци, стши проти хвороб, мати високу адаптацшну властивкть до умов промислово! технолог!!, бути спокшними, легко ке-рованими, придатними до машинного доУння.

В умовах штенсифжацп твариннидтва знания ловедшки тварин набувае особливо важливого прикладного значения. На акту-альшсть ц!е! проблеми вказували учасники /понад 300 чоловж/ ПершоГ Всесоюзно! конференци по управлению поведшкою йльськогосподарських, тварин /Харюв, 1983 р./. Роз-робка норм технолойчного проектування 1 буд1вництва тварин-ницьких комплекав, розведення тварин, оргашзац^я виробнид-тва, проведения ветеринарних заход1в I питання, пов"язаш з вщношенням людини до тварини у виробничих умовах, потре-бують знань про законом^рносп поведшки тварин. Особлива роль належить дослщженням генотипових особливостей поведшки. Однак, поки будуть розроблеш методи оцшки тварин, необхадна робота по нагромадженню 1 систематизаци етолопчних дашшх

про альськогосподарських тварин, повинш бути проведен! фун-даментальш дослщження по виявленню зв"яз>ав етолоичних ознак \з ф!зюлопчними мехашзмами життед1яльносп тварин, з 1х продуктивними якостями.

Мета 1 завдання досл'щжень. Вивчити поведшку молодняка велико! рогато! худоби в онтогенез! в умовах промислових комплекйв по вирощуванню нетелей. В завдання дослщжень входило:

- вивчити розподш часу протягом доби на етолопчш акти телятами р1зного в!ку;

- встановити вплив умов утримання на фвдолопчш процеси з урахуванням типолопчних особливостей поведшки телят;

- вивчити деяк! ф1зюлопчш особливосп I продуктившсть худоби з р1зним р^внем загально! рухово! активное^;

- вивчити можлив1Сть прогнозу вання продуктивное™ та життездатносп худоби за типолопчними особливостями загально! рухово! активности телят у ранньому онтогенез!.

Наукова новизна роботи. Вперше проведено комплексне вив-чення поведшки та дана ощнка ремонтного молодняка велико! рогато! худоби в умовах промислового комплексу, дока-заний взаемозв"язок етолоичних ознак з ф!зюлоичними показ-никами, з приростом живо! маси молодняка, вщтворною функщею, молочною продуктившетю I збереженням

первшток. Встановлений зв"язок етолоичних, ф1зюлоичних 1 продуктивних властивостей молодняка велико! рогато! худоби евщчить про велику значим1сть етолоичних ознак в удо-сконаленш технологи вирощування нетелей, а також в прогнозу-ванш молочносп та життездатносп худоби. Тварини з високим шдексом загально! рухово! активное^ доепдарно, на 13%, ефектившше заплщнюються, за 5 мкящв лактацН вщ них надоюють на 66 кг бшьше молока, на 17% вище збереження первкггок пор!вняно 1з однолкками з низьким шдексом рухово! активность

Практична цшжсть роботи. Доказана еконолпчна значимость переваг ранньо! оцшки та ввдбору тварин за шдексом загально! рухово! активность Результат» дослщжень використаш при розробщ рекомендаций по вирощуванню ремонтних телиць у спещалхзованих господарствах, у вдосконаленш елемент1в технологи ферм I кoмплeкciв. У подальшому результата роботи можна використати для розробки метод1в етолопчно! оцшки тварин, шдвищення молочно! продуктивное« I вщбору худоби.

Основне положения, що виноситься на захист виявлеш законокирносп етологП тварин: телищ з високим шдексом загально! рухово! активносп, мають бшьшу актившсть ф1зтлопчних процеав, крашц вщтворш та продуктивш якостк

Апробац*1Я роботи. Maтepiaли дисертаци доповвдалисьмВсесо-юзнш конференцп по керуванню поведшкою

альськогосподарських' тварин /Харк1в, 1983 р./, республжанських науково-виробничих конференциях 1 нарадах /Запор1жжя, 1977 р.; Дшпропетровськ, Донецьк, 1979 р.; 1вано-Франк1вськ, 1981 р.; Кшв, 1984 р./.

Публ1кац!'1 результат доопджень. Матер1али дисертацн опублжоваш в 9 прадях загальним обсягом 2,5 друкарських аркуипв.

Структура ! обсяг роботи. Дисертащя складаеться ¡з вступу, огляду лггератури, опису об"ект1в, матер!алу 1 методов дослщжень, результате дослщжень, обговорення результата, вис-новк1в 1 пропозицш. Викладена на 146 сторшках машинописного тексту, включаючи 9 малюнив 1 44 таблиц!, у додатку 4 акти впровадження. Список лггератури складаеться ¡з 212 джерел, у тому чиоп 31" заруб1жниу.

Реал1зац1я наукових результате. Основш результата роботи використаш в господарствах "Радянська Украша", "Маяк", "Кобралово".

2. МАТЕР1АЛI МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослвдження проведет на дпочих комплексах по вирощуванню телят i ремонтного молодняка велико! рогато! худоби в колгоспах "Маяк" Терношльсько!, "Радянська Украша" Хмель-ницько! та радгоспах "Кобралово" i "Ленсоветовский" Леншградсько! облает!.

Po3Mip комплекав вщповщно 7,0 тис., 6,5 i 6,0 тис. мюць. "Ленсоветовский" мае молочний комплекс з погол1в"ям 1200 кор1в та профшакторш на 75 теля г. Експериментальна частина роботи проведена з 1976 по 1981 роки. Всього було в експерименп 1450 телят pi3Horo вису. Групи тварин були сформоват за принципом аналоив з урахуванням породи, внеу, живо! маси, продуктивное^ та ф1зюлопчного стану. Вдабраних для експе-рименгпв телят утримували в однакових зоотехшчних умовах, рацюни складали i3 kopmib, наявних у господарствах, яю вщповщали нормам BITy.

Проводили добовц 6-годинш спостереження i хронометрию по-ведшки тварин, швидкосп споживання молока телятами, затрата часу на по!дання корму, жуйку, ходшня, сон та шш1 поведанков1 ознаки худоби чорно-рябо! породи. В1зуальш спостереження за поведанкою тварин здшенювали за методикою В.1.Великжанша та сгававторш. /1975, 1979 p.p./. Використовували два вар1анти методики: хронометраж за допомогою азбуки елеменив i акив поведшки, а також експрес-методики, яи передбачали досшдження поведшкових акт^в протягом 5 хвилин спостережень. В обох випадках первинний матер!ал обробляли бюметричними методами, переносячи даш з протоколу спостережень у спещальш таблищ. Даш по кожшй твариш у подальшому використовували залежно вад конкретного завдання експерименту. Облис поведшкових акив тварин проводили у хвилинах або вщносних оданицях — шдексах функционально! активность

1ндекс "Т" — показник, що ыдображае вщносну величину даного поведшкового акту за першд спостереження до загально!

тривалосп дослщження, виражено! у ввдносних одиницях у межах В1'д 0 до 1. Для пщрахунку шдекав функционально! активное» користувалися таблицями, де вони розраховаш вщповщно до затраченого часу телятами на корисш дн. Вщповщно до величини загально! руховоТ активное«, тварини були роздшеш на 3 групи: пасивш, серед ш, активш. Граничш значения величин шдекав нами були вдабраш так, що у середню трупу вщнесли тварин 13 величиною варианси 0,67 /Урбах, 1964 р./. Ця група тварин становила близько 50% вас! виборки. До пасивних тварин вщнесли варшнти з величиною меншою, до активних — з бшьшою 0,675!

Розподш тварин на три групи вщювщно до величини шдексу загально! рухово! активности дало нам змогу провести анализ свого експериментального матер1алу на фош типолопчних особ-ливостей поведшки кожно! тварини, ми використовували шдекси Т1 - шдекс кормово! активность Т2 - загально! рухово! активносп, ТЗ - специф1чно! рухово! активность У робот! застосовували методику визначення швидкосп споживання молока телятами, розроблену А.А.Мельдером /1971 р./, у модифшаци лабораторп генетики поведшки ВНД1РГТ /ВЛ.Великжаиш, 1977 р./. В процеа дослщжень враховували прир1ст живо! маси гварин, вщтворну функд1ю телиць, удш за першу лактацто, збереження нетелей. Експериментальний матер1ал тддавали об-робщ за програмою "Корелящя" на ЕОМ "На!р1".

З.РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Опис поведшки тварин дав змогу визначити затрати часу на ;лементарш корисш да та штегроваш акти поведшки. Добов'1 этостереження дозволили одержати доекмрш результата про юведшку тварин. Як видно з таблиц! 1, на пощання корму I 1-5-денному виц у тварин починае лроявлятися рефлекс кування, на що затрачаеться 11 хв. /0,08%/. На безд1яльний тан телята затрачали 48,5 хв, а на ходшня - 40,8 хв. Особливо ¡агато часу було затрачено телятами на комфортш рухи, як1

виражаються у облизуванш, взаемода з суадом /М 170,0+39,4 хв./. Основний час доби тварини цього BiKy спали — на правому бощ 435,0*«+ 73,6, л1вому — 445«+ 40,1 .

На комфортш рухи лежачи, вони затрачали 18,3 i 37,5 хвилини.

Значш змши у поведшщ телят вщбувалися у 1-5 та 6-10-денному виц. Загальна рухова активность збшьшувалась з 295 до 439,6 хв в основному за рахунок перебування телят у положенш стоячи. Затрачений час на безд1яльний стан збшьшувався з 264,2 у 1-5-денному Biu,i до 420 хв у 6-10-денному вщь Таке збшьшення загально! рухово! активности безд1яльного стану в основному вщбувалося за рахунок змен-шення часу на сон з 880,8 до 587,18 хв Одержан! даш свщчать про наростання активного стану. Однак основний перюд доби у телят 10-денного вжу затрачувався на сон — понад 60%.

У Biu,i 24 мкящв нетел1 стояли 298,8 хв, 1ли 192,8, жуйка в положенш "стоячи" 413,9 хв. На комфорта! рухи затрачали 203,8 хв. Ми не спостср^али будь-яко! переваги корисних дш на правому чи л1вому боцк

Нетел! затрачували на жуйку 413,9 хв, або в 2 рази бшьше, шж на повдання корму /192,8 хв/ стоячи та лежачи, — 302,1 хв тварини стояли, 97 — спали. На комфорта! дн затрачено 207,7 хв, в основному, в положенш "стоячи". Всього на рухову актившсть, включаючи комфортш дн, вживання корму i жуйку, за нашими дослщженнями, нетелi затрачували 850,6 хв. При nopiBHHHHi даних етолоичних дослщжень по затратах часу доби на корисш та штегроваш акти поведшки у телят у вщг 1-5 i 6-10 дшв i нетелей 24-мкячного BiKy виявлено таи тенденцп.

Рефлекс жування проявлеться протягом 3,9 i 5,8 хв. Одержат дан! свщчать, що телята майже однакову кшьысть часу затрачають лежачи на правому та л1вому бощ. У вод 6-10 дн!в у три рази пщвшцуеться витрата часу на безд1яльний стан i прояв рефлексу жування: у 1,5 рази збшьшуеться час,

затрачений на комфортш рухи 254 + 19,4 хв. У цей першд пщвищусться актившсть перемщення тварин в загош на 8 хв. У вщ1 1-5 дшв зменшувався час на сон вщ 435,0 1 445,8 хв на л!вому та правому бощ до 274,6 1 312,8 хв 1 збшьшувався час на безд1яльний стан — вщ 81,7 до 118,7 — з 134 до 155,5 хв на правому \ л1вому боках.

1. Витрата часу телятами I нетелями на ¡нтегроваш акти поведшки /хв/

Тлтегроваш лкти новедццкн В t к тиарви |

n-fi М ± ш М + т

КомфорТШ рухи 255,8 + 35,8 320,3 + 21,6 203,7± 16,5

Сон 880,8 + 65,2 587,1+37,7 97,0 + 9,6

Безд1яльний стан 264,2 + 22,2 420,0 + 21,9 492,5+16,1

Ходшня 40,8 + 8,6 48,1 ±4,4 36,5+2,2

1 Прнймання корму 7,5+2,4 8,1 + 1,1 192,8± 10,0

Жуйка 20,8 + 4,3 56,2 ±13,9 413,9 + 8,8

1 Кормова актившсть 28,3 + 4,3 64,6 ±14,6 605,5± 16,6

Специфична | р ухо в а активность 266,7+44,4 375,1 ±22,6 240,3± 16,6

Загальна рухова [ активн1сть 295,0 + 7,3 439,6 ±34,0 850,6 + 17,5

Збшьшуеться час на харчову актившсть: з 28,3 хв до 605 хв. Зменшуеться час, затрачений на сон, вед 880,8 до 97 хв. Час, затрачений на безд1яльний стан, збшьшуеться незначно — на 72,5 хв. Але якщо у ранньому В1щ телята в основному лежать /264 хв/, то в старшому вщ1 тварини бшьше знаходяться у безд1яльному стан! — "стоячи" /492 хв/. Зростае час, затрачений на загальну рухову актившсть, з 295 до 850,6 хв / в 2,9 рази/. Цшодобове спостереження дало змогу встановити перюдичшсть стану активнош та спокою у телят i нетелей, на основ! чого нами були знайдеш найбшьш шформативш вщр1зки часу, що вщображають функщональний стан тварин.

Як результат, не вдаючись. до трудом1стких щлодобових спо-стережень, можливо оцшити молодняк велико! рогато! худоби р1зного вису 1 дати шдивщуальну ощнку поведшки кожно! тварини за скороченною програмою 6-годинних спостережень у 3 сум1жних днях. На коплека "Маяк" Терногальсько! обласп телят утримують в шдиввдуальних кликах, на комплека "Радянська Укра!на" Хмельницько! обласп утримують у нашвбоксах, на прив"яз1, у спецгост "Кобралово" Леншградсько! облает! — у шдиввдуальних клггках. На цих комплексах промислового типу проведен! дослщження 207 телят методом 3-денного 6-годинного хронометражу. У результат! дослщжень одержан! дан! розподшу часу тваринами у вод 1-2 мк. на корисш да та на штегроваьп акти поведшки.

2. Розподм часу св1'тлового дня телятами в карантинному пришщенн! у вщ1 1-2 М1сяц|' на ¡нтегрован! акти поведшки

| ¡итегроиаш аьти НПИСДШКИ "Майк" М + ш /хв/ "Коиралоло" \1т||| /ХН/ "Радян. >кр;пна" М + ш /хв/ |

Комфорта рухи, всього 61,62+1,99 9,36+1,13 81,11 + 4,14

Безд1яльний стан 151,04 + 7,4 123,23 ±7,53 167,0 + 3,94

Сон 71,17 + 3,987 74,13 + 4,98 30,41±2,83

Харчова активтеть у тому числ!:

приймання корму, 10,64 + 0,14 54,13 + 3,55 23,12 + 0,84

жуйка, всього 66,32 + 3,13 99,36 + 4,48 58,33±2,83

Загальна рухова [ актив щеть 139,10 + 3,63 162,84 ±7,53 162,54 ±5,79

3 даних таблиц! 2 видно, що телички в умовах р!зних комплексов затрачували на приймання корму незначну шльюсть часу /10,64; 23,0 1 54,1 хв/.

На сон телята комплекйв "Маяк", "Кобралово" витратили

71.1 хв i 74,4 хе, на комплекс! "Радянська Украша" телята спали у два рази менше — 30,41 хв. Однак у бездхяльному стан! телята перших двох комплекав знаходились довше /125,84

93,04 хв/, у той час як на комплекс! "Радянська Украша" — 67,98 хв. Комфортш рухи у стоячому стан! телята перших двох комплекав здшснювали протягом 59,4 i 66 хв, на комплекс! "Радянська Украша" — 77,56 хв. Однак анал!з одержаних даних свщчить, що протягом дня рухова актившсть телят 2- мкячного в!ку на Bcix комплексах знаходиться приблизно на однаковому piBHi — 139,1 хв до 162,5 хв при коефщ!ент! вар!абельносп 30,5-35,6%.

Одержан! дан! пщтверджують те, що pi3Hi технологи ictotho впливають на корисш да та. окрем! штегроваш акти поведшки у щлому, але баланс рухово! активносп пщтримусться на постшному pieni i становить у середньому 154,0+5,6 хв.

Особливо слщ в!дзначити результати дослщжень рухово! ак-тивност! тварин на комплексах "Кобралово" i "Радянська Украша". Хоч ui комплекси знаходяться у р1зних географ!чних зонах /Лен!нградська i Хмельницька область/, показники по загальнш рухов1й активност! телят у 2-м!сячному Bii^i дуже близькх по значениям: 162,84 хв i 162,5 хв при CV=35,6 та

30.2 %.

У Birj,i 180 дн!в молодняк велико! рогато! худоби достатньо багато часу витрачав на приймання корму 125,2 хв

на комплекс! "Радянська Украша" i 67,1 хв на комплекс! "Кобралово". На безд!яльний стан у стоячому положенш вщповщно 75,6 i 30,8 хв. На комфорта! рухи основний час затрачаеться у стоячому положенш. На ходшня тварини вит-рачають до 6,9 хв. На комплекс! "Радянська Украша" тварини на жуйку при лежанш на правому бощ витрачали 21 хв, на л!вому бощ також 21 хв. На сон вщповщно — 4,2 i 3,8 хв. На безд!яльшсть вщповщно 15,6 та 11,7 хв.

Молодняк цього BiKy на комплекс! "Радянська Украша" у денний час доби на харчову актившсть витрачае 194,8 хв, у "Кобралово" — 171,4 хв. На комфортну актившсть вщповщно — 47,7 i 17,9 хв. На денний сон молодняк витрачае вщповщно 8,0 i 25,0 хв. На безд1яльний стан на першому комплекс! витрачалось 102,9 хв, на другому — 129 хв. На загальну рухову актившсть вщповщно — 249,4 i 194 хв.

Результата вивчення розподшу часу на корисш штегроваш дп молодняком у вцц 12 Mic свщчать, ицо всього на харчову активн!сть телята колгоспу "Радянська Украша" витрачали 170,6 хв, а в "Кобралово" — 164,3 хв. На комфорта! рухи на першому комплекс! витрачали 27 хв, на другому вщповщно — 21,5 хв. На загальну рухову актившсть на першому комплекс! затрачалось 197,1 хв, на другому — 191,01 хв. На безд^яльшсть вщповщно — 152,7 i 141,9 хв.

Узагальнюючи результати дослщжень по поведшщ молодняка велико! рогато! худоби у вщ! вщ 1 до 360 дшв у р!зних господарствах та географ!чних зонах, можна зробити так! висновки:

- час, затрачений на харчову актившсть у вод вщ 1 до 10 дн!в збшьшуеться вщ 8,3 до 17,5 хв;

- у 30-60-денному Biui харчова актившсть пщвищуеться до 153,7 хв, у шшмх господарствах ця величина коливаеться вщ 76,5 хв до 81,5 хв;

- у вщ! 120 — 180 дшв спостерЬаеться подальше збыьшення харчово! активност! тварин, яка коливаеться у р!зних господарствах у межах вщ 171 до 194 хв;

- !з збшьшенням BiKy до 360 дшв загальна харчова активн!сть стаб!л!зуеться i коливаеться в!д 164,3 до 170,6 хв; - комфортна актившсть телят у вщ! 1-10 дн1в збшьшуеться вщ 44,2 до 50,9 хв;

- у вод 180 ДН1В час, затраченний на комфорта! рухи, зннжуеться \ коливаеться вщ 18,8 до 47,7 хв, стабшзуючись до в!ку 360 дшв;

- на безд1яльний стан у будь-якому вщ!, починаючи з народження до 360-денного в!ку, затрачаеться майже однакова к(льк1сть часу з коливанням вщ 82,5 до 167 хв;

- час, затрачений на сон у денний перюд, зннжуеться вщ 217,5 хв до 140,6 хв у денний перюд, досягае 30,4 хв у двомшячному В1Щ й стабшзуеться до 120-360-денного вшу в межах 8-26 хв;

- загальна рухова актившсть телят вщ 1 до 10-денного в!ку зб!льшуеться з 66 до 82,8 хв;

- у вщ! 30-60 дшв час, затрачений на загальну рухову актившсть зб!льшуеться, коливаючись вщ 139 до 162 хв;

- у вщ! 120-360 дшв спостертаетъся подальше збьчьшсння часу, затраченного на загальну рухову актившсть, до 249 хв.

Слщ В1дм1тити, що ознака загально! рухово! активное» виявилася найбьльш стабыьним показником у р!зному вщ!, незалежно вщ господарства, технолог!! утримання та гео-граф1чно1 зони. Це дае змогу вважати, що штегрований показник загально! рухово! активност! е показником гомеостазу оргашзму у вщповщному вщ!.

Одержан! дан! по розпод!лу часу доби на штегроваш акти поведшки стали п!дтвердженням правильного вибору у я кот показниыв функционально! активности тварин, !ндекс!в !х функщонально! активност!.

Як видно з наведеного в таблицях материалу, показник загально! рухово! активност!, як за добовим, так ! за денним спостереженням, стабыьно характеризуе в!к тварини. Коеф!ц!ент мшливосп варпое у межах в!д 23,7 до 35,6%. Таким же вщносно низьким коефадентом характеризутеься показник хар-чово! активност!. Специф!чна рухова актившсть тварин характеризутеься бшьшою вар!абельшстю, досягаючою 70%.

Bei три показники /шдекс харчовий - Т1, загально! руховоГ - Т2 i специф!чно! pyxoeoi активносп - ТЗ / використаш нами в робот» для оцшки шдиввдуальних особливостей кожно! тварини.

Ритми руховоТ активное™ телят. На ochobi погодинного спостереження i математично! обробки експериментального ма-Tcpia;iy за шдексами функционально! активное^ телят 1-10-денного BiKy були установлен! ритми активност! протягом доби.

3. Перюди i фази активност» телят 1-10-денного вшу протягом доби

О з к а к и В i I.-, Л П i В

1 - 5 (> - И)

Кшьюсть перюдш активносп:

харчовоУ 4,2 рази 4,6 рази

руховоУ 7,8 рази 7,4 рази

Тривалють nepiofliß:

1 харчового 5 год 45 хв 5 год 13 хв

1 рухового 3 год 5 хв 3 год 14 хв

1 Тривалють фаз активности

харчово"! 9 хв 12 хв

руховоУ 48 хв 58 хв

| Трнвалють фаз спокою:

1 харчово! 5 год 35 хв 5 год 01 хв

1_руховоУ_ 2год 17 хв 2 год 23 хв

Клльккггь перкдав рухово! активност! у середньому в 2 рази бшьша, шж харчово! активност!. Установлено, що кшьюсть nepiofliß рухово! активност! протягом доби коливаеться вщ 7,8 до 7,4.

Телята у вод 6-10 дшв мають биьш гривал! фази харчово! 1 рухово! активноси, шж у 1-5-денному.

Встановлена нами 3-годинна тривал!сть перюдш активноси телят дала змогу грунтувати виб1р годинного 3-денного периоду спостережень для шдексно! оценки тварин.

Статева попедшка телиць. Статева поведшка тварин поврана з репродуктивного функщею, яка являе собою складний ф13Юлопчний продес, що проявляеться статевою збудлив!стю 1 стосунками ¡з особинами протилежно! або одше! й т1'еГ ж стать Загальш ознаки у перюд статево! збудливосп характеризуются занепокошням тварин, зниженням апетиту.

В умовах безприв"язного утримання у трупах до 500 гол!в, при виникнеш охоти у 1-3 тварин, спостер!гаеться загальне занепокоення. Телиц! часто перестають приймати корм, оглада-ються, нюхають одна одну, не лягають вщпочивати теля год!влк Спец!альних досгнджень по статев!Й поведшщ на ие-тельних комплексах дуже мало.

Перед нами було поставлено завдання: вивчити статеву повед!нку молодняка велико! рогато! худоби на комплексах по вирощуванню нетелей залежно вщ типолопчних особливостей повед!нки.

Дослщження були проведен! на 137 телицях у вящ 15-20 мкящв. 1ндекс рухово! активное« телиць був оцшений у вщ! 2 м!с.

Тварини були розлодшеш на три групи активности

- пасивн! /38 гол!в/ - шдекс активност! в!д 0,028 до 0,142;

- середш /66 гол!в/ - !ндекс активност! вщ 0,143 до 0,228;

- активш /33 голови/ - шдекс активност! в!д 0,229 до 0,400.

4. В\к настання охоти \ зашнднюватсть телиць залежно В1Д УхньоУ руховоУ активность %

О ^ к а к н Шк, ми.. П ют (к Серилт 'П-(Н)/ ЛШ1В1Н и-ЗЗ/

Прояв охота 17 9,1 18,4 21,2

18 24,2 34,2 33,3

19 18,2 21,1 24,2

Заашднешсть га'сля першого | оаменшня,% И с ПРИХ £ (ХОТУ 48,5 5 3,0 Я6,3 57,9 43 66,1

Телищ пасивно! групп у 17-19-мкячному в1щ поступались на 6-12% за проявом охоти телицям 13 активно! I середньо! груп. За показником заплщнення шсля першого оймешння активш телицх переважали пасивних на 13,7% 1 на 8,8% — тварин 13 середньо! групи активность Заплщнешсть активних телиць у меншш м1р1 залежала вщ якоси сперми бугая, нш у пасивних. Напевно, статева актившсть не лише впливае на строки настання охоти, але 1 на ефектившсть заплщнення.

Одержан! дат свщчать про те, що вщтворна функщя ремонт-них телиць у значшй м1рх зв"язана з !х руховою актившстю.

Приркгг живоТ маси залежно вщ ртня рухово! активност1 ремонтного молодняка

Група експериментальних телиць комплексу "Маяк" знахо-дилась гад контролем до 20-м1сячного вжу. Показники хх розвитку наведено в таблиц! 5.

5. Характеристика телят з р1зним ршнем рухово!' активное™ по живш мае! I* середньодобовим приростом залежно вщ перюдш росту та розвитку

: Гругы .1к- тиьноси п В ! к

1 >чс М+га о ч1с М - т 12 м!с. М ± г,1 20 '¡1с

Масз тварин

| Пасивш 28 45,6 + 1,0 141,9+9,1 232,6 + 5,1 364,3 + 4,4

| Середш 55 33,3 + 0,5 139,9+1,6 240,2 + 2,9 373,1 ±3,1

| Активш 31 48,6+1,3 141,2+3,5 242,4 + 4,8 376,9 ±7,6

\ 6 м!с. 12 мк. . 20 мк.

| ередныэдобовий прирост, г

| Пасивш 28 640 506 550

Середж 55 713 556 554

| Активш 31 620 561 558

Як видно ¿з таблиц! 5, жива маса "активних" 1 "середшх" телят у мкячному вщ! на 3 кг \ 15,3 кг перевищувала живу масу пасивних тварин. Це сшввщношення збер1гаеться в подальшому 1 в 20-мкячному вщ1, активш тварини переважають пасивних на 12,6 кг. При цьому у пасивних тварин спо-стер!гаються бшьш р1зю коливання середньодобових прироспв. У той же час у активних телиць мало мкце зменшення приросте живо! маси.

Молочна продуктивш'сть 1' життездатшеть перв!сток з р!зним р!внем рухово'1 активное™

Ввдбраш у карантинному примоденш 109 теличок у 2-мкячно-му вод були оцшеш за шдексом загально! рухово! активное™ 1 розподшеш на групи пасивних, середшх 1 активних.

Тварини знаходились шд контролем протягом 3,5 рок!в до завершения ними першоТ лактацн. Проведений анал!з молочно! продуктивности коров-первюток 1 вибраковка !х.

6, Характеристика молочноТ продуктивност! перв!сток разного типу руховоУ активност! за 5 М1'сящв першо!" лактацн

Мшяцъ л&кллш ТЬсш.ш 7-0.1Р2 п~2?, /М+ш/,кг Серел;и Т-0,293 «-50, /М + т/,к( Активы Т-0,446 I п-2<>, /М±т/.кг

Перший 176 + 20,97 189+13,4 224 + 23,5

Другий 324+15,65 323+11,7 315+16,4

Треп'й 315 ±25,27 299+11,0 309 ±13,6

Четвертой 277±16Д6 293 + 18,3 287 + 11,7

Пятий 255+14,65 280 ±8,9 269+11,7

Усього за 5 м1сяц№ 1347+16,41 1384+10,66 140 4 ±15,4

У таблиц! 6 наведено результата молочно! продуктивност! перв!сток з р!зним р!внем рухово! активност! за 5 м!с. лактацп. У перший м!сяць уд!й кор!в активно! групи був на ЦП кг бшьшим, шж у "пасивних", ! на +35 кг, шж у "середшх". Удш в!д "активних" тварин з другого по третш мкящ лактацп знаходяться на пост!йному р1вш, а пот!м поступово знижувався. У пасивних тварин спостер!галось б!льше шсляродових усклад-нень. Кривол!н!йний характер р!вня удою не дав змоги нам при невелики! внборщ одержати статистично достсшрш резуль-тати по р!вню молочно! продуктивност! м!ж трупами первкток. Однак тенденщя на користь "активних" тварин явно проявляешься. Це тдтверджуеться даними, наведеними в таблиц! 7.

7. Взаемозв"язок молочноУ продуктивное^ первгсток I Тх руховоУ активности у "пасивних" I "активних" кор1в

Групп тварин Корелготч! озпаки 1111Ш1111111Ш1г|

Пасивш корови Рухова активность х удш 2 + 3 м1'с 0,45"

Те саме х удш 2 + 3+4 + 5 м1с 0,52 в

Актнвш корови Рухова актившеть х уд!й 2 + 3 м!с 0,52 1

Те саме х уд!й 2 + 3 + 4+5 м\с 0,51 |

3 табличних данях видно, що коефвдент кореляци /ч=0,45/ м1ж молочною продуктивною та шдексом активноси у "пасивних" I "активних" труп тварин коливаеться вщ 0,45 до 0,52.

На молочних комплексах промислового типу проводять в!дб!р кор1в не лише за ознакою високо! молочно! продуктивности, а й за !х життездатшстю, що свщчить про стшюсть корт проти жорстких умов промислово! технологи.

Анал1з життездатност1 перв!Сток за показником 1х вибракуван-ня теля першо! лактацп, показав значну р1знидю м!ж трупами тварин з р1зними типами активность По причин! затруднених отелень, шеляродових ускладнень ! низько! молочко! продуктивное« 13 "пасивно!" групи вибуло 25% тварин, середньо! — 18,5, 13 активно! — 7,4%.

Одержан! експериментальш даш евщчать про значим1сть ето-лопчних ознак тварин, кореляцшних зв"язках повед1'нки з господарсько корисними якостями та бюлопчними властивостями молодняка велико! рогато! худоби. Доведена можливють раннього прогнозування молочно! продуктивное™ кор1в 1 шдвищенно! стшкосп !х до фактор1в промислово! технологи.

На основ! економ!чних розрахунив встановлена ефективн!сть вщбору тварин на тдвшцену рухову активтеть. Пор!вняно з "пасивною" групою прибуток становить 92 крб. 72 коп. на одну вирощену первкггку з "активно!" групи в цшах 1981 року.

висновки

Результата проведених дослщжень дають змогу сформолювати так1 основш висновки.

1. Встановлеш законом1рност1 добових piBHiB загально! рухо-во! активности тварин тривал1стю 3 год 15 хв.

2. Розроблена нами методика 6-годинних спостережень за поведшкою тварин дае змогу стандартизувати умови збирання шформаци про спонтанну i харчову актившсть ремонтного молодняка й дшити Ix на три групи активностг. активш, середш, пасивш.

3. Виявлена вщносна постшшсть етолопчних параметр1в по-ведшки молодняка велико! рогато! худоби. У Biui 1-2 мкящв загальна рухова актившсть ремонтного молодняка чорно-рябо! породи на комплекс! "Радянська Укра!на" становила 162,5±5,8 хв, на комплекс! "Кобралово" — 162,8±4,7 хв. У Biui 24 Mic — ввдповщно 197,1±6,0 i 197,1-±8,9 хв. На харчову актившсть тварин витрачалось: у б-мкячному Biui — 194,8+3,7 i 171,4+4,7 хв, у Biui 24 Mic вщповвдно 170,6+6,9 та 164,3+9,5 хв.

4. Встановлена динамка функцюнально! активности молодняка велико! рогато! худоби протягом доби за першд вщ дня народження до 24-мкячного вику, яка проявляеться: у збшьшенш часу, затраченного на вщпочинок, вщ 264 до 492 хв, на рухову актившсть — з 295 хв до 850 хв, харчову актившсть — з 28 до 605 хв, i зменшення часу, затраченого на сон вщ 880 до 97 хв.

5. Виявлено позитивний зв"язок руховох активносп з BiKOM настання охоти та вщтворно! функцц телиць. Телищ "пасивно!" групи у Biui 17 та 19 Mic поступались на 6 i 12% за актившстю настання охоти телицям i3 активно! i середньо! активност1 груп. По ефективноси заплщнення телищ "активно!" групи переважали на 13,7 i 8,8% вщповщно групи "пасивну" та "середню".

6. Встановлений достсшрний позитивний зв"язок загально! рухово! активное™ телят, визначений у Biui 10-15 дшв, з Гх подальшою молочною продуктившстю за nepuii 150 дшв лактацй — ч=0,45+.

7. Виявлений суттевий зв"язок рухово! активносп ремонтного молодняка чорно-рябо! породи з 1х стшюстю проти фактор1в промислово! технолои!. Вибракування перв1сток серед "активно!" групи становило 7,4%, "середньо!" активносп — 18,5%, "пасивно!" групи - 25%.

Рекомендацн виробництву

1. Для подальшого удосконалення стад чорно-рябо! породи рекомендуемо шдексну оцшку рухово! активносп телят у вщ| 10-15 дшв, методом 6-годинно! в1зуально! хронометр!!.

2. Впроваджено: "Методичш рекомендацн по технологи виро-щування ремонтних телиць", 1985—56 с. Затверджеш Ки!вським облйльгоспуправлшням 1 Ученою Радою УкрНД1 розведення \ штучного ос1меншня велико! рогато! худоби (наказ.№8 в1д 02.06.83 р. I №80 в!д 01.08.83 р.).

З.Одержаш даш по функцюнальнш активносп молодняка велико! рогато! худоби. Доцшьно впроваджувати 4-разову год>влю молодняка у фаз1 харчово! активносп з прив"язним утриманням у натвбоксах 1 фжсащ! при год1влк

Список основних poöiT, опубл!кованих по тем» дисертац»

1. Токарев Н.Ф. Поведшка тварин на комплексах //Твариннидт-

во Украши.- 1977. - N1. - С.46-47.

2. Токарев Н.Ф., Великжанин В.И. Половое поведение телок.

//Молочное и мясное скотоводство.-1981.- N1. -С.15-16.

3. Токарев Н.Ф. К вопросу о прогнозировании молочной продук-

тивности //Молочное и мясное скотоводство. -1982.-N2. - СЛ.

4. Токарев Н.Ф. С учетом поведения животних //Животноводст-

во. - 1981. - N10. - С.24 - 26.

5. Токарев Н.Ф., Полевой JI.B., Цап Г.М. Выращивание коров пер-

вотелок на нетельных комплексах //Молочное и мясное скотоводство. - 1982. N6. - С.14 - 15.

6. Токарев Н.Ф. Бюлопчш ритми худоби //Тваринництво Ук-

раши. - 1988. - N2. - С.29.

7. Токарев Н.Ф. Рухова актившсть i продуктившсть //Тваринницт-

во Украхни. - 1988. - N10. - С .31.

8. Токарев Н.Ф. Знания етолоп'1 допомогае технологи //Тварин-

ництво Украши. - 1981. - N12. - С32-35.

9. Полевой JI.B., Беспечный A.C., Токарев Н.Ф. Совершенствова-

ние технологии выращивания телят //Животноводство .- 1977. - N9. - С.78-80.

Tokarev N.F.

Etology of the characteristic young anisals of dairy-cattle gross in the envircrtisent indus-trial technology.

The thesis (sanuscript) for cospetition of the scientifis degree of «aster of agricultural scienses on speciality zootecimy, technology manufacture of anisalproducts. National Agrarian * University, Kiev, 1995.

For the first tiee conducted cosplex study of behaviour and value pedigree dairy-cattit. Prove bond signetj1j gy with physiological index, increase in the eass young anisals, function procreation, siik-yield and life span first calver.

Knowlege etology is negessary for isprove technology gros dairy heifer and prognosis nilk-yield, cattle of great vitality.

Токарев Н.Ф. "Зтояогяческая характеристика нололнякз крупного рогатого скота, выращенного в условиях проаышяеняой техяояогзя*. Рукопись Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохо-гяйственвых наук по спецзагьвоста 06.00.17, - техвояогяя производства apQSVKTGS IKBQTHOEOSCTBa.

Украинский национальный аграрный университет, Киев, 1995.

Впервые проведены ковпгексвое изучение поведения к оценка плененных яолочнах коров. Доказана связь этологии с фшаяческияя показателям, приростов нассы колонны;: животных, репродуктшвяой Функцией, яояочной продуктивность»! и продолжительность» жизни коров-первотелок. Знание этологии необходим дяя совершенствования технология выращивания нетелей, прогнозирования колонной продуктивности и глзне-ности скота,

Кл»чов1 слова: етояопя, поведи:ка, 1кдекс пухово! активное«, зоаодняк велико'! рогато! худоба.

Шл. до друку Формат 60x34/16.

flanip о|с. Друк ок. ?яов. друк. л. 1, 3, Унов. |айр.-в1д6, 1,3.

Обл.-вид,л. 1,0, Тираж 100 вря». Зая. ¿38