Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эпифитотия ложной мучнистой росы огурца и оптимизация химической защиты на основе прогноза

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Эпифитотия ложной мучнистой росы огурца и оптимизация химической защиты на основе прогноза"

N 0 ид

^ ■; ^1 і';

УКРАЇНСЬКИЙ дЕРІАВНКЯ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

СНАКАЛЬСЬКЛ Лсдкнла Ростиславівна

ЕПІОІТОТІЯ НЕСПРАВЖНЬОЇ БОРОШНИСТОЇ ГОСИ ОГІРКА. ТА ОПТШЗАЦТЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ НА ОСНОВІ ПРОГНОЗУ

Об.01.11 - захист рослин від шкідників та хвороб

. Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 1993

Дисертаційна робота виконана у відділі захисту сільськогосподарських культур від хвороб І шкідників Інституту захисту рослин УААН у 1950.. .1993 рр.

буковий керівник

кандидат сільськогосподарських наук, Б.С. Чабан

Офіційні опоненти

доктор сільськогосподарських наук, професор В.Й. Тимченко

кандидат біологічних наук, П.М. Корецький

Провідна установа

Уманський сільськогосподарський Інститут

Захист

дисертації відбудеться Ч^/'п Сі 'гЩЛ, 19! р. о

10 год. на засіданні спеціалізованої ради К.І20.7І.07 в Українському державному аграрному університеті .за адресою: 2520Й КиІвт4І, вул. Героїв Оборони, ІЗ, уч. корп. З, аудиторія 68.

• Просимо прийняти участь в обговорені дисертації при захисті або надіслати Ваа відгук на автореферат у 2-х примірниках, завірений почате ос за адресо»: 25£04І КиІв-41, вул. Героїв оборони, ІЗ. сектор эахисту дисертацій. ' .

З диоеріаціев можна ознайомитися у бібліоюці Українського державного аграрного університету..

Учений секретар сгвціалізованої . ради, кандидат біологічних’ наук, У Екаруба

доцент ". .

■ Автореферат • розісланий

1993 р.

Актуальність тенгч ЕпійітоїійниЛ розвиток несправжньої борошнистої рссн / псевдопероноспорозу / -в Україні в останні роки обумовив різке зменшення ПОСІВНИХ площ під ціеп культурою.Валове виробництво у зв"язку Із знизеннш рентабельності зменша -лось до мінімуму. Такій чином, виникла проблема розробити заходи для зменшення шкодочиності хвороби, Яа даний час в Україні діє рекомендована скстеиа захисту, яка вклвчае проведення хіиічних заходів. Але строки обприскування посівів в період вегетації необгрунтовані у відповідності до епіфітотіології не справжньоІ борошнистої роси. Току рекомендована кількість хімічних обробок не завади економічно виправдана.

Мета I завдання. Лета даної робот;! - дослідсенкя епіфітотії несправжньої борошнистої роси огірка, як динамічного процесу, со змінсеться під впливом умов оточуючого середозигл В'часі І просторі'. На оснозі цього - розроблення прогнозу появи епіфітотії І обгрунтування строків проведення хімічних заходів. У завдання входило: '

- вивчити епіфітотійний процес по фактору передачі збудника в

просторі; зміну кількості зооспорангіїз у повітрі-над посівами, серед гудиння огірка у воппяі хвороби І на виробничих посівах; зі; І ну концентрації зооспорангіїз у залежності від сорту, фунгіциду І кратності його застосування; Інтенсивність урагення посівів на протязі вегетаційного періоду; _

- визначити Інтенсивність споруляції гриба Яеи</:,ь^ гепсц -

&ЛЇ/К (В'/'ііі )іїсїЬи). на одиницю уразеної поверхні листка

в залегності від сорту; зміну концентрації зооспорангіїв серед гудиння огірка на протязі доби;

- дослідити умови, які впливають на ураження огірка, трива -

лість Інкубаційного періоду; .

- визначити литтездатність зооспорангіїв під впливом сонячної радіації;

- вивчити ооспори, як Інфекційні структури, цо иоіуть відігравати роль у передачі збудника псевдопероноспорозу у часі;

- розробити короткостроковий прогноз епіфітотії несправдньої борошнистої роси та обгрунтувати строки проведення обприскувань фунгіцидами;

- створити за допомогою персонального ксіш"птера експертну систему по прогнозуванні) епіфітотії псевдопероноспорозу та розробити логічну структуру по застосуванню фунгіцидів в оптимальні строки.

Наукова новизна-. Уперше в Україні описано динаміку епіфісотій-ного процесу несправжньої борошнистої роси по фактору передачі збудника в просторі. Визначені, форм и епІфІтотКного процесу - спо-радійнс захворювання, епітітотійкия спалах, епіфітотія, спад епіфітотії та концентрація зооспорангіїв у повітрі над посівами, що їх . обумовлве. • ■ ■

' Визчено зміну концентрації зооспорангІ1Б серед гудккня огірка ПІД час розвитку хвороби в полі залеяпо від сорту, фунгіциду та кратності його застосування, добову періодичність у заспореності по -сівів, Інтенсивність споруляції патогена на одиниці) ураженої площі' листка залежно від сорту. ■

■ • Описано вплив на ураження І. розвиток несправзньоГ'борошнистої роси температури, тривалості крапельно-рідкої вологи, Ікокуляцїй-. ного навантаження'. •

■ Встановлено, що на посівах огірка, розміщених по минулорічному І позаминулорічному посіву утворюються дрібні вогнища хвороби, у 'яких вона розвивається спорадійно І накопичує вторинний Інокулюй для епіфітотИного спалаху І епіфітотії. '

■ Вивчена динаміка проростання ооспор у грунті І вплив температури на цей процес. . ■

Створено короткостроковий прогноз епіфітотії псевдопероноспоро-зу огірка • для сприйнятливих сортів за критичними днями з завчас-. ністю в^д 2 до 10 днів І обгрунтовані строки обприскування фукгі -цидами у відповідності до прогнозу.

Розроблені основні елементи експертної системи по прогнозуваиш епіфітотії І оптшізації сіроків хімічних заходів.

Практична цінність роботи. НатерІали досліджень можуть бути використані для подальшого удосконалення короткострокового прогнсь зу епіфітотії, створення довгострокового прогнозу появи та розвитку хвороби'. Короткостроковий прогноз дозволяє зменшити КІЛЬКІСТЬ обприскувань до двох або трьох, як виключення при ранніх стродах появи епіфітотії замість чотирьох І.більш.

Розроблені логічна структура І послідовний алгоритм експертної системи по прогнозуванні) епіфітотії на ксип"іітерІ. Воки можуть бу-

з

ти використані для створення прогнозу появи І розвитку будь-якої хвороби Із екологічної групи повітряно-крапельних або листково -стеблевих Інфекція. •

Реалізація результатів досліджень. Короткостроковий прогноз появи епіфітотії несправжньої борошнистої роси огірка пройшов виробничу перевірку з господарствах Тернопільської та Київської' областей. На його основі проводил; обприскування посізіз огірка, по дало можливість у колгоспі "Комунар" / 1991 р./ знизити собівартість продукції на 23,3%, у порівнянні з еталоном. Окупність витрат становила 16,16 крб-./крб-. порівняно з 12,18 крб./крб. у варіанті з рекомендованою системоа хімічкоі'о захисту. Ііестицидне навантанення знизилось в 1,9 разів. • ■

Апробація роботи". Дослідженім по дисертаційній роботі були частной тематичного плану відділі' захисту сільськогосподарських культур зід хвороб та шкідників ІЗР УЛАН / ноиер державної реєстрації О Г.9.10'.039 629Л . ■

Результати роботи доповідались па наукових конференціях: "Агро^ метеорологические ресурсы и прбдукционные процессы з растениеводстве" / Київ,1991 р./, "Наукові розробки та досягнення молодих • учених - сільськогосподарському виробництву" / В.Бзкта,І99І р. /, па П-й республіканській конференції молодих учених І спеціалістів "Вопроси зациты сельскохозяйственных культур от вредных организмов" /Київ, 1991 р./, на семінарі спеціалістів Тернопільської обласної служби сигналізації I прогнозів поява та розвитку пкід- ' ників I хвороб сільськогосподарських культур /Тернопіль, 1991 р./, на засіданнях відділу захисту сільськогосподарських культур від хвороб I скідникіа ■ ІЗР 7ААН /Киїз,1991,1992,1993 рр./. '

Публікація результати досліджень. По теаі дисертації опубліковано 5 друкованих робіт1. • ' • .

Об"ец роботи. Дисертація висвітлена па 206 стар, машинописного тексту, складається Із вступі’, трьох роздІлІБ І підрозділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку літератури І додатків;. Містить таблиці, иалмшг. Список літератури вклотае 169 найиену-тїаньі Із них 87 зарубіжних авторів1.

ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ і'. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури'на стан " вивченості тих питань, що покладені в основу дисертаційної роботи". Описуються морфологічні, біологічні особливості збудника Рйе^сс6>^>е-гапсь/х>-іо- вплив умов оточуючого середовища

на розвиток хвороби. Обгрунтовується епїфітотійнпй процес, як об'єктивне біологічне явище, зв"язане з виникненням, протіканняи І за ■ гасанняі! несправжньої борошнистої роси в популяції рослин огірка.' Аналізуються відомості по розробленню прогнозів по пероноспорових грибах І в-тому числі по псевдопероноспорозу огірка; по підбору; оптимальних строків обприскувань та по переліку ефективних фунгі -. цидів. . .

Розділ 2'. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНІЙ ДЗСЛЩЕНЬ Експериментальна робота проводилась у 1550...1992 рр. в Інсти -. туті захисту рослин.УААН, опорному пункті ІЗР УААН Миронівськсиу районі Київської області та навколишніх господарствах. Перевірка короткострокового прогнозу здійснювалась у Тернопільській, Київській, Чернігівській, Херсонській, Харківській областях.

• На початку розділу описуються а гро кліматичні умови проведення •

досліджень в ОСНОЕНІЯ зоні1. .

• Для виявлення в повітрі над посівами зооспорангіїв збудника несправжньої борошнистої роси огірка використовували егекторну спорову пастку ЕСЯ-ЛГ. Серед листя огірка наявність пропаїул1 встановлювали приладом для визначення заспореності рослин ЇЇВЗР-2. Згідно методик отриманих від. Північно-Кавказького НДІ фітопатології, • визначали концентрацію зооспорангіїв в кублетрі або літрі повітрі.

Використовуючи з деякими змінами методику С.С.СакІна,В.П.Шинка-рова, А'.С.Кайдап /1975/. визначали споруляційну здатність гриба. ■ Інкубаційний період хвороби вивчали за методом Г.Г. Філіпова /1968 /. Штучне зараження здійснювали згідно методичних вказівок Н';С'. Новотельнової/1966/, Н.СЛовотельновоІ, К.А.ПистІноІ,

О.Р. ГолубевоІ /1979 Д . '

Лабораторні дослідження проводились на рослинах сорту Ніжинський І2:. Культуру /& підтримували в клімокамері при

температурі 20°С на зелених листках огірка, розтапованих на фільтрувальному папері, зволокеноиу 0,0Са£ розчгаюи бензшкдазолу / Методи експериментальної мікології1. ПІД редакц. В.І-.БІлай, 1982 /.

Вплив температури, тривалості крапельної вологи, ІиокуляцІйиого навантаження на зараження І розвиток хвороби вивчався на основі методики /. / 1977 /. •

При визначені чисельності І розміру ооспор на одиншш ураженої поверхні листка використовувалась методика /смг&е. /1978/.

Ооспори пророщувались при широкому діапазоні температур через чо -тири місяці після того, як вони попали в лабораторія з поля.

Динаміка проростання ооспор у грунті дослїдяувалась та основі ■ методики О.Г. Стадоркова /1970/. Частинки листків огірю розміщувались на глибині 5,10,20 сч на протязі 8-11 місяців. Аналіз рослинних реитків починався після того, як середньодобова температура грунту на вказаних глибинах перевищувала 5°С І продовяувався через 7-й днів до середини літа'. .

Облік ураження рослин здійснювався за иетодикои А.2. Чумакова та Інп. /1974/. Для польових дбслідів використовувались сорти огірка, різкі за сприйнятливістю до хвороби - НІкіїнський 12, Конкурент, Далекосхідний 6і. Біологічну І економічну ефективність розробленого-короткострокового прогнозу визначали, за загальпоітригшятои методико!) / Ченкін А'.в^та ІпцІ, 1990 /. Математичну обробку експериионталь-ного матеріалу проводили за методом дисперсійного аналізу та кри -золінійної регресії /Доспехов В .А., 1979/. Використовували прог -рами для мікрокалькулятора ИК -61 Ліельник А.В., 1989/. Обробляли дані дослідів також за допомогої) програм для персональної ЕОМ / РИсвйА/ , ШІЇ'0- та Інші /■.

- Розділ 3 . ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТІША . '

З'.І. Епіфіт от Іологія несправжньої боротаистої роси огірка.

З'.Г.І. Динаміка епійітотійнсго процесу. На основі фенохлі -мограм, побудованій з використанням даних по середньодобовій концентрації зооспорангіїв над посівами огірка, встановили, що в польових умовах оптимальними для споруляції збудника е середньодо -бова вологість повітря в мсяах 70# І віще, середньодобова темпе-

б

ратура повітря І5-25°С з оптимумом 2С-23°С, періодичні опадп не рідше одного разу в' п"ять днів. Пік епіфітотії у 1990 І

1991 рр'. знаходився пін ЗО І 40 днем появи перших зооспорангПв

у повітрі над посівши. У 1992 р. не було епіфітотії, але иія ЗО I 40 днеи І на 85 день відзначали максимальну чисельність зо-оопорангіїв /риц.Іа /. У 1990...1991 рр. епіфітотія тривала 40 ■ дніе. Спорадійний розвиток несправжньої борошнистої роси в ці роки продовжувався біля 14 днів І характеризувався тш, цо ступінь урьлення була до 0,1/2 а кількість зооспорангПв у повітрі над посівами Ба добу низче 500.од, на куб. и. За початок епіфітотії' • вважали ступінь ураазіпія рослин 1-10%' I більше.та рівень ’концентрації зооспорангПв за добу 500 од. на куб.й, повітря I більшеє Спад епіфітотії реєстрували тоді, коли концентрація зосспоракгі -їв за добу була менше 250 од. на куб.м. повітря I не перевищувала більше цей рівень. . •• ■ - ■

У 1991 р, погодзі умови наближались до оптимальних, тому концентрація зооспорангПв над посівами I розвиток хвороби були ви -цими, ніж у 1990 р. І набагато вищими, ніг у 1992 р. / рис. І а, б/.У 1992 р. розповсюдження несправжньої борошнистої роси стри -.иугг’лсь відносної) вологістю повітря ниаче 70?-'; тривалістю ісрапе -льно-р їдкої вологи лише до 5-6 гоД'. ранку, тоді як потрібно до 89 години I'довше. Наприкінці серпня все-ж таки відмічався слабкий епіфітотійпий спалах, після того, як збільшилась тривалість роси,

• У І990-. ..1992 ррг. вивчала заспореність повітря на посівах огірка, розмішених по минулорічному І позашшулорічному посіву, а

. також на плантаціях культури, цо Яйла в сівозміні через 4-5 років •Встановили вогніш» хвороби там, де огірок сіявся‘по огірку на' наступний або через один рік. У вогнищі в 1991 р. кількість зоос-норангіїз на І7-й день від початку літу була в 3 рази більша,ніе у полі на виробничих посівах з дотриманням сівозміни. На полі зооспорангІІ виявлялялись на тиждень пізніше, нїя у вогнищі, У

1992 р“. гакол на полі зооспорангІІ появились пізніше на 14 днів. Хоча епіфітотія в цей рік .не розвивалась, але в вогнищі хвороби'

• зооспорангІІ були постійно,’ тоді як на полі - лише в окремі дні,

3,.І‘.2І‘..Зміна концентрації зооспорангПв у заледності від сорту І обробок тунгіцидаци. За даними 1990...1991 рр, заспореність

Розвиток хвороби, % Концентрація зооспорангіїв.од./куб.ц.

1992 р. 1991 р. 1990 р.

ДНІ

ДНІ

Рис. X. Порівняльна характеристика розвитку несправжньої

• боропшстої роси огірка

---- 10»--1801 — 109*рр#

4а - динаміка концентрації зооспорангіїв у повітрі над посівами; .

б - динаміка розвитку хвороби на посівах сорту 'Конкурент'.

повітря на посівах сорту Ніжинський 12 в 1,5-2 разів більша, ніж на сорті Конкурент І в 6-Ю разів більша, ніа на сорті ДалекосхІ-дниП б'.

Обприскування посівів огірка проти несправжньої борошнистої роси 0,4% сусп*. срцервду з кратністю 2-3 викликало звільнення в І'.7 разів концентрації зооспорангіїв, порівнюючи з однократним обробітком чи контрольнш варіантш. ■

Коли застосовували 0,ц% сусп. альетту в суміші з цйнебоц / кратність 1,2,3 /, то при збільшені кількості обприскувань не спостерігалось суттєвого зростання концентрації зооспорангіїв, порівнюючи з контролем'. •

3.1.3. Споруляція гриба - збудника псевдопероноспотіозу з польових умоЕах. Встановили, що на сорті Ніжинський 12 гриб Р‘л.

продук/е саму більшу кількість зооспорангіїв. За даними досліду 1593,9+ 32,5 тис', иг. на кв. си:. Відповідно це в 1,3 І

3.1 рази більше, ніж на сортах Конкурент та Далекосхідний б.

Вивчення добової зиіни концентрації зооспорангіїв на посівах показало, що максимальна кількість спор спостерігається з 8 до 15 години. Пік концентрації приходиться на 1200 год.,далі Іде спад.

' До 2І-2300год‘. у повітрі серед листя залишається мінімальна кількість, порівняно з ранішньою, а на 500год. концентрація знову зростає. ' • • •

• З.І’Л'ЛиттездатнІсть зооспорангіїв під впливем сонячної радіації. Сонячна радіація, яка потрапляла на зооспорангІІ через скло, викликала загибель основної маси спор на 3-й день. Пряма сонячна радіація приводила до загибелі майже 80/3 зооспорангіїв у перший день досліду-. Таким чином, у природі'надвечір приблизно 2 053 зс*-' оспорангіїв може залишатися життєздатними, ало це незначна кількість1. Тому основну роль у заражені рослин відіграють зооспорангІІ, що утрворились внові'. Зранку в краплинах волога вони проростають І Інфікують тканини живителя. Тривалість крапельно-рідкої вологи І температури на даному етапі відіграють основну роль.

3‘.Г.5'. Вивчення комплексу унов. ио впливають на зараження огірка І тривалість Інкубаційного періоду1. Дослід по вивченю взаеиного впливу температури, тривалості крапельно-рідкої волога . при постійному Інокуляційному навантаженні показав, що оптимальні

уиови для розетку хвороби складаються при теипературі 2С°С, тривалості зволоження 2,5-5 годин.. « •

При дослідженні впливу різного Інокуляційного навантаження І температури на ступінь ураження несправжньої) борошнистоп росоїз вста -новили, що при низькому Інокуляційному навантаженні 0,1-0,3 зооспорангії в полі зору мікроскопу або 25,6-83,2 тлс.шт./ил крапельної волога Інтенсивність розвитку слабо зігІні>валась у досліджуваному діапазоні температур. При Інокуляційному навантаженні 1-5 зооспорангіїв в полі зору мікроскопу або 182,4-649,6.тис. шт’./ кл крапельної вологи ступінь уракення поступово зростала по мірі наближення до оптимальної температури. Вивели рівняння прямолінійної регресії.

I розрахували, до стопроцентне ураження несправлньої) боропнистою ро-соп слід очікувати при кількості зооспорангіїв 2880 тис. ит. на І мл крапельної вологи на листку або 18 ит. в полі зору мікроскопу .Таким' чином, у природі при низькому Інокуляційному навантаженні до 83 тис. шт. па I мл крапельної вологи на £онІ температур І5-25°С відбувається слабкий розвиток хвороби1. При кількості зооспорангіїв 182,4 -649,6 тис’. ит‘. на І ил крапельної волога І більше виникає • спалах псевдопероноспорозу огірка-. ' • .

Результати досліджень по Інкубаційному періоду показали, що Іно-. куляційне навантаження не впливає на його тривалість. При середньодобовій теипературі повітря 22,8-23,1°С Інкубаційний період, неза -лежко від сорту, фази розвитку досягав 2,5 днів. При температурі 20°С він продовжувався на сортах Ніжинський 12, Конкурент - до 3,5’ днів, а на сорті Далекосхідний 6 - до 3,5-4,5 днів, незалежно від фази. При І7-І8°С в фазу сІи"ядольне листя Інкубаційний період на сортах Ніжинський 12, Конкурент складав 5,5 днів, а на сорті Далекосхідний 6-6,5 днів. На рослинах стариих фаз розвитку тривалість Інкубаційного періоду на сортах Ніжинський 12, Конкурент - 3,5 днів, а на сорті Далекосхідний 6 - 5,5 днів'.

3.2'. Ооспори, як Інфекційні структури, що можуть служити для

передачі збудника неспражньої борознистої роси огірка в часі.

Встановили, що кількість ооспор /% сиі'е/к& в тканинах листя огірка зростає по мірі підвищення балу ураження. Наймениа кількість

ооспор відмічалась на початку ураження листової поверхні / пооди-_ нокі плями / а наИбІльаа - при некротизацІІ місць ураження або при повному відмиранні листка1. На ксша/.ьна кількість ооспор на сорті Ніжинський 12 досягала 6,28 тис./кв.см., а на сорті Конкурент -

3,1 тис'./ кв, см. Діаметр товстостінних ооспор в умовах центрального Лісостепу в роки досліджень складав 16,5%, 5 мю* I й,0±3,2 ми!'. Ооспори характеризувалися гладкою блідо-аовтою оболонкою з осені, а на весну оболонка темніла І набувала темно-жовтого або світло-коричневого кольору. Поверхня ооспор ставала ппичкувата або ребриста'. -

Лабораторні дослідження по пророщуванню ооспор, дозволили класифікувати ці структури на групи: товстостінні - ті, що зберігають свій стан.спокою; тонкостінні - ооспори, у яких почалися еиттєві ■ процеси, але вони це не проростають; тонкостінні ооспори, які проростають зооспорами або гіфою. Після того, як ооспори проростали зооспорами, вони ставали подібними на здутий м"яч. Деяка кіль -кість ооспор при пророкуванні'втрачала свою структуру, тобто спостерігався лізис протоплазми’. Оптимальна температура для проростання ~ І5°С. При температурі 8°С цей процес пе відбувався.

7 природі початок проростання ооспор відмічали на початку травня, коли середньодобова температура на глибині знаходження рослинних рештків 'була І1-І8°С. У 1991 р.процент проростання ооспор був вищий, ніж у 1992 р1., масове.проростання відмічали - й червня, кількість пророслих структур на глибині 5 см досягала 24%, 20 см-12$. Середньодобова температура на глибині знаходження зразків за п"ять днів до цієї дати І8-І9°С. У 1992 р. масове проростання зафіксували 20 травня. Кількість пророслих ооспор на глибині 5 см-6%, Ю см - 10#, 20 см - '!%, Середньодобова температура за іґ'ять днів до цієї дати - І4-20°С. На протязі двох років,’коли середньодобова температура на глибші 5-20 см досягала 22°С, проростання ооспор різко спадало 1‘ припинялось без поновлення1.

Зараження проростків огірка від рослинних рептків з ооспорами не дало позитивних результатів. Таким чином, не можна стверджувати, що ооспори, котрі залишаються на зимівлю у грунті, здатні весною уражувати проростки огірка, викликаючи появу вогнищ вторинної Інфекції^ -

З'.З1. Розробка короткострокового прогнозу.

Проаналізував™ погодні умови різних зон України за І987..'-.І09О роки, зупинились І а, току, що короткостроковий прогноз ие справжньої борошнистої роси огірка може грунтуватися на таких критеріях:

Індекс погоди / \ / Э08-ЗЮ балів, сума ефективних температур вище 8°С дорівнює 454-460, кількість опадів не неше ІЗ іш від дати з суиою ефективних температур віщо В°С - 400 І до дати з підвииенш Ід вклсчко. ЦІ перемінні описувть два критичні дні для початку розвитку епіфітотії / табл'.І /. "

. ' Таблиця І.

Критерії погоди для прогнозування несправхньої бороииистої роси огірка в Циронівськоку районі Київської області

ПОКАЗНИКИ

І987р*. ! 1988р. і 1989р.

! і

1990р.! 1991р.

!

Дата з сумою ефективних температур 21.06 13.05 8.06

400

Дата з сумою ефективних температур 25.06 22.06 13.06

4 54-460

К-сть опадів від дати з сумою ешективн. 44,3 ■ 43,1 66,6

температур 400 до ■ •

підвищення Ід, ми

Дата підвищення 1^ 18-19.07 7-8.07

Величіша Іп, бали 376,5 366,1

Період часу від критичних днів до появи 3 3 9

хвороби, дні

16.06 20.С6

22.06 25.05

33,1 47,2

ІЗ-І4Г.05 23-24.06 338,2 324,1

10

Дата появи хвороби 2І-.07 10.07 22.06

25-26.06

381,9

З

3.07 28.06

Поява хвороби очікується через 2-Ю днів після першого критичного дня*. Підрахунок суии ефективних температур слід починати після дати переходу середньодобової температури через +5°С. Індекс

погоди розраховується за спеціальною формулою:

і „ де п • . . а

Іп - Індекс погоди, бали; і. - середньодобова температура повітря, °С; Р - середньодобова вологість повітря, %; £- кількість опадів, ми; £> - кількість днів без опадів'. ■

Цоб короткостроковий прогноз .був точнішим необхідно після вста -новлення критичних днів робити облік заспорення повітря серед рослин приладом ПВЗ? - 2 або використовувати Іншу анасогічну пастку. Коли концентрація зосспорангіїв у день обліку перевищуе 0,2 од/л повітря, а крапельно-рідка волога зберігається на листі кз менше, нІл до 8-10 год. ранку, температура повітря у цей період не нияча І5°С, тоді, знаючи тривалість Інкубаційного періоду, що становить на сприйнятливих сортах при температурі І7-22°С 2,5-3,5 днів, встановлюємо дату появи хвороби.

Процент виправдовування прогнозу по різних зонах України складав 62,9% / табл.2 /. ’

З.'*1. Обгрунтування строків застосування фунгіцидів на підставі короткострокового прогнозу "

Вірно підібрані строки обприскування посівів огірка фунгіцидами проти несггравгньої борошнистої роси дозволяли знизити швидкість збільшення популяції збудника І продовгити період часу до досяг -нення максимального розвитку хворобі!.

Аналіз урожайності огітжл в дослідах по пошуку оптимальних строків застосування фунгіцидів показав, що вигідно перше обприскування здійснювати не пізніше пзршого-трстього дня після того, як зареес -трували критичні дні. А послідуючі - до закінчення захисної дії препаратів, по застосовувались перед цш’. При необхідності, у випадку раннього розвитку епіфітотії, рекомендується трете обпрле -кування. НайкрацІ результати по хімічних заходах боротьба отримані на слабосприйнятливих сортах. А на сорті Далекосхідний 6, цо визначається як відносно стійкий, обробки фунгіцидами себе не вип-равдовували./Табл.З /.

Таблиця 2.

Виправданість короткострокового прогнозу появи епіфітотії несправжньої борошнистої роси огірка

Пункт і

прогнозу - і вання і

І

Роки

Поява хвороби

очікувана дата ! фактична дата

Т_-----------

! Виправ-Т даність ! прогнозу

Кременець Тернопільської обл'.

1987 20 - 28 .07 27.07 +

198В 9 - 17.07 17.07 +

1989 І - 9.07 5.07 +

1990 2 - 10.07 3.07 +

1991 7 - 15.07 ’ 9.07 +

1992 7-15.07 12.08 -

1987 .20 - 28.07 25.07 +

1988 9 - 17.07 17.07 +

1989 30.06 - 8.07 2.07 +

1990 . 3 - 11.07 5.07 . +

1991 10 - 18.07 . 13.07, - . . +

1992 26.07 - 3.08 28.07

Бориїв . Тернопільської обл.

Ніжин . Чернігівської обл. 1987 1988 27.07 6 - 4.08 - 14.07 21.07 13.07 +

1989 .15 - 23.06 23.06 '+

1990 3 -II. 07 5.07 +

1991 27.06 - 5.07 . 5.07 - .. +

1992 ,17 - 25.07 4.08 “ *

Каховка Херсонської обл. 1987 1983 23.06 16 - 1.07 - 24 .05 1.07 ■ 17.06 + ' +

1989 16 - 24 .06 ' 21.06 +

1990 14 - 22.06 21.06 +

1991 14 - .22 .06 19.06 +

11 ер еба Харківської 1967 19 - 27.06 25.06 +

1988 .16 - 24 .06 20.06

обл'. 1989 .14 - 22 .06 14.06 +

1990 28.06 - 6.07 17.06

1991 23.06 - 1.07 24.06 . + •

1992 23.06 - 1.07 17.07 •

Миронівка Київської 1987 1988 20 9 - 28.07 - 17.07 21.07 10.07 . * ' + '

Обл1. 1989 15 - 23 .06 22.06 +

1990 25.06 .- 3'.07 3.07 +

1991 27.06 - 5.07 ■ 28.06 +

1992 27.06 - 4.07 14.08

. Виправданість прогнозу 82,956

Таблиця 3.

Урожайність огірка в залежності від отроків І кратності застосування фунгіцидів

Варіанти

Урожайність плодів на 20 кв.м.,кг

-----------1--------------

Конкурент! Далекосхід-! ній 6

Ніжинський 12 '

1990 р. ■

Контроль ' ^ ■ 3,5 27,5 67,2-

Одне обпр. 27*06 * 5,5 27,7 6 8; 5

Два обпр; 27.06, 3^.07 ^ Три обпр . 2іГ.06, 3^07, 13.07 17,5 21,6' 35,7 40,4 70,2 73,8

1991 р. / ДОСЛІД І /

Контроль А 2,8 25,0 71,4

Одне обпр. 27.06 ^ . . 8,7 34,9 74,9

Два обпр'. 19.06 , 27;06 ■ ^ 8,1 36,8 66,5

Три обпр1. І9.06, 27.06, 10.07 6,7 50,1 64,8

1991 р. / дослід 2 /

Контроль • 5,5 29,2 57,3

Два обпр. 13.06, 19.06 ± 6,4 29,5 57,6

Три обпр'. 13.06, 19.06 , 29.06 •8,8 39,1 56,4

Чотири обпр’. Д.06, 19.06,

29'. Об, 10.07 8,4 45,9 58,0

НСР05 3,5 5,2 14,4

Примітка: * - обприскування за коротко стр о новий прогнозом .

Виробнича перевірка в колгоспі "Комунар" Тернопільської обл. показала, що між е тало ким варіантом, де застосовувалася рекомендована схема захисту /4 обробки/ І варіантом, де фунгіциди використовувалися за короткостроковим прогнозом / 2 обробки / різниця по урожайності була незначна, тобто 72,0 I 70,3 ц/га, відповідно. Застосування короткострокового прогнозу дозволило знизити собівартість продукції на 23,3$ при окупності затрат 16,16 крб./крб., замість 12,18 крб./крб. в еталоні’.

3.5і; Розробка системи прогнозування песправяньої борошнистої роси , огірка І оптізіїзації строків захисних обробок фунгіцидами за допомогою персонального ксип"ютера

Розпочато створення експертної системи " .яка

складається з двох частіш: прогнозування появп епіфітотії хвороби / підсистема І /; захисні заходи відповідно до дати появи хвороби та II очікуваного розвитку на період 10 днів / підсистема 2 /. На даній час розроблена логічна структура І послідом внкй алгоритм підсистеми I I намічені основні положения логічної структури підсистеми 2і. На основі введених даних з різних зо» України експерт -навчений вирішувати нові завдання по. прогнозуванні) Працюючи в заданому алгоритмі, експерт послідовно переходять від одного вузла до другого / всього чотири /. Далі видає прогноз хвороби з завчасністю від 3-х аісяціз до 3-х ’ днів1. На вході до кокного окремого вузла такі перемінні - середньодобова температура І вологість повітря, кількість опадів за три дні І кількість днів без опадів. Дані за квітень, траве-' иь, червень, липень. На виході з вузла - дата появи епіфітотії несправжньої борошнистої роси, яка вибирається Із 40 гіпотез. Експертна система побудована так, щоб задача вирішувалась з достовірністю 99,9^'. .

. . . . ■ ВИСНОВКИ

І. 7 1990...1991 рр1. у центральному Лісостепу України спостерігалась епіфітотія, а в 1992 р. - спорадійне захворювання зі слабкім епіфітотігшш спалахом у-третій декаді сзрпня. Епіфітотія в сприятливі роки розпочиналась через два тиздні, а II пік-чорез 30-40 днів від появи перших зоосяорангіїв у повітрі над посівами*. .

2'. Дяерело Інфекції місцеве'. Вогпиад хвороби розміщуються там, де огірок розташованій по минулорічному І поганішулорічноиу по-; сіву. .

З'. Сприятливі умови для споруЛЯЦІІ гриба Я«і<сіу>е

£сьіоі5. в полі появляються при середньодобовій температурі повітря І5-25°С з оптимумом 20-23°С, середньодобовій вологості повітря виде 70%, періодичними опадами не рідше одного разу в іґ'ятиденку, тривалості росяного періоду

до 8-9 год*, ранку І довше’.

4. Спору ляд Ія патогена в природних умовах сильніша па сприйнятливих сортах /НІаинський 12, Конкурент /, на відносно стійкому сорті Далекосхідний б вона в три І більпе разів слабкіпа.

5. На протязі доби Інтенсивність спороутворення гриба-збудника '

псевдопероноспорозу ьнінюеться кривоподібно. Максимальна концентрація зооспорангіїв серед гудіння огірка з 8 до 15 гсд., мінімальна - у НІЧНІ години-. Збільшення кількості спор відбувається'по мірі зниаення відносної вологості повітря. ■'

б1. Унови для максимального розвитку хвороби - температура 20°С, тривалість крапельно-рідкої вологи на листі - 2,5-5'годіш I більше, Інокуляційне навантаження 182,4 - 649,6 тис. иг. на I мл І 61' льше1. •

7і. Тривалість Інкубаційного періоду не залекить від ІнокуляцІйного навантазення, а обумовлюється сортом, температурою І фазою розвитку рослин. - ■

8*. Гриб формує в уракених. тканинах листя огірка ооспори. їх чисе -льність максимальна в період некротизацІІ плям або повного відми -рання листка. . ■ ‘

9. ООспори в процесі’дозрівання І проростання проходять декілька етапів: товстостінні, тонкостінні непророслі, тонкостінні пророс -лГзооспорами чи гіфою, пусті після проростання зооспорами.

10. Оптимальна температура для проростання ооспор І5°С. При темпе-

ратурі 8°с цей процес не відбувався. У грунті ооспори починають проростати, коли середньодобова температура на глибині 5-20 сі: досягає ІІ-ІЗ°С I вице. При температурі, цо перевищує 22°С , про -це о закінчується1. •

II . Короткостроковий прогноз епіфітотії псевдопероноспорозу грунтується на двох критичних днях, які визначаються за такими крите -ріями: сума ефективних температур вище 8°С рівна 454-460, Індекс погоди 308-310 балів, кількість опадів ІЗ ми. .

12. Перше обприскування сприйнятливих сортів огірка рекомендується- проводити фунгіцидами через 1-3 дні після критичних днів, а наступні - до закінченая захисної дії препарату, який застосовувався Перед ЦИМ'. •

13і, Використання короткострокового прогнозу в колгоспІ.,!Комунар”

Тернопільської обл'. дозволило скоротити кількість обприскувань до двох замість чотирьох зідповідно "Рекомендацій...'. Збережений урояай плодів'28,5 ц/га в еталоні І 26,8 ц/га у варіанті з пауксн-вою розробкою. Окупність витрат 12,18 крб./крб. І 16,16 крб./кр6., ВІДПОВІДНО'. Зменшення кількості обприскувані до 2-х сприяло зни -іенню собівартості продукції на 23.3J5 І зниженню песткцидного навантаження на посівах огірка з II,'і до 6,0 кг/га:.

ІЧ'і Розроблена експертна система з допомогою якої епіфітотія псе-вдопероноспорозу огірка прогнозується з завчасністю від трьох . МІСЯЦІВ до трьох ДНІВ'. •

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Г. Дотримуватися сівозміни, не допускаючи вироізування огірка по минулорічному I позамішулорічиому посіву. •

2. Початок розвитку епіфітотії псевдопероноспорозу огірка на сприйЛ нятливнх сортах додільно визначати на основі двох критичних днів, котрі розраховуються за такти критеріями погоди: сума ефективних температур вище 8°С дорівнює 454-450/ підрахунок від дати переходу

' середньодобової температури повітря через +5°С /, Індекс погоди 1 308-310 балів /розраховується за кошії два ДйІ від дати з сумою ефективних температур 454-460 /, кількість опадів 73 мн / підра -хунок від дати з cyuou ефективних температур 400 І до дати з. підвищеним Індексом погоди включнс/.

3. ХЬіІчниП захист планувати на. сортах огірка слабо або середньо-

сприйнятливих до хвороби. ' •

4. Перше обприскування посівів проводити високоефективними фунгі -цвдами на перший - третій день після встановлення двох критичних днів для розвитку епіфітотії несправнньої борошнистої роси.

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ . . СТАТТІ: .

Г. Скакальська Л.Р. Захист огірка :іа основі прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси в центральному Лісостепу України' // Тези допов1. мол. вчених та спеціалістів: "Наукові розробки та досягнення молодих учених - сільськогосподарському вироб -ництву". В1 БакТа, І99Г. С. 38', '

2. Скакальська Л.?., Чабан B.C. Прогноз развития ложной кучнистой роси огурца в зависимости от метеоусловий Центральной Лесоо-тепи Украины // Тезисы докл'. научко-гграктической конференции: "Агроиетеорологические ресурсы и продукционные процессы D рао' тениеводстзе"'. К.,1991. С'. 136-138. ■ .

У. Скакальская ЛЛЧ Локная мучнистая роса огурца в центральной' Лесостепи Украины // Тезисы докл. ІІ-П республик, кокф. иол. ученых и специалистов: "Вопросы защиты сельскохозяйственных культур от вредных организмов1". К.,І99І.С.І5-І6. ' ’

V..Скакальская Л.Р‘., Чг.баи B.C. Про ооспори граба

cutfz/>s/s - з будника несправжньої борошнистої росі; огірка // JsIIі. Б УкрІКТЕІ J5I987 - Ук 92і. 1992. К..І992. 21с. ' ■ ■

5. Скакальська Л’.Р'., Чабан B.C. ДрякІ показники епійітотіпного процесу ке справжньої борошнистої роси огірка в центральному Лісостепу України // Захист рослин. 36. К.: "Уронай", 1993.

Birav '*0'.

* УВК УДАУл.5іМг 100- 1003