Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Эколого-геохимический анализ природно-антропогенных ландшафтов (на примере Черновицкой области и севера Молдовы)

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Эколого-геохимический анализ природно-антропогенных ландшафтов (на примере Черновицкой области и севера Молдовы)"

РГ6 од

^ . бщональнй академiя наук укра1ни

: у ['"_'} 1нститут географ:i

На правах рукопису

Г31ШЯК Засияь>Миколайович

ЕК№ЛаГ0-ГЕ0Х1М1ЧНИЙ А Н А Л I 3 ПРИРОДЙй—ЙНТРОПОГЕННИХ Л А Н Д 3! й Ф Т I & /на прикладI Черн1ввш>ко1 облает! та п!вноч! Молдови/

11.00,01 - Ф!зична география, геоф!зика 1 геох1м1я ландшафтов

Автореферат

дисертацП ьа здобуттл наукового ступена доктора географ!чних наук

ки1в - {994

ДисертапГею с рукопис

Работа виконана не геагрвфХчноцу факультот1 Че{ н1ввцькпго державного ун1ввроИ»ету 1м.В.Фвдькорича

0ф11»1йк1 огюнанти:

1, Доктор гволого-м1н8рялог1чних наук, Профвоор Адаманко Олаг Мнкгимгшич

2, Доктор гвографТнних няук, професир Горев ЯемЛд Миколайович

3, Доктор■географ1«них наук, старший науковий сп1вроб1т-ник Пашенке Волпдимир Михайлович

Пров1дна орган1авц1я! геогряф!чний факультет Л^в1воького ун1верси-твту 1мД.Франка

За кист в1д6удв¥ься "14 " червня 1994 р. 0 Ю00гп,л на зас1дан-нП спеиТалХвовано! ряди Д,016,02,02 1нституту гдсграфП АН Укра'Хни за япрегою 2Ь2034, м.Ктв - 34, Еул.Зслодш«ирськб, 44.

3 дисертац1ею можиа ознайомитис.ч у <51бл1отеи1 Гнституту го»-графП ЛИ Укра1нк, 2БС034, м.Ки1ь - 34, вул. Еолодимирсъка, 44.

Авторзферет роз1сла'.ий " " тр&вю: 1994

Вчений секретер сппм1ел1эовчно1 вччнЛ ради, п~ ^ '

¡са^пипат ге«граф1чт:их наук, /^>/7 \

ст. ноун^гий сп1вроб1«гник / (Я-'-Н:; ПЕРЕД5РТЙ Б Л

Загальна характеристика роботи

Актуальн1сть теми. Геох!м!чне перетворення природи п1д впливом

.Д1ЯЛЬН0СТ! ЛЮДИНИ привело ДО глибоких. ¡Н(Ш незворотх поручень лэндшафтоутворкшчих процес1в, загострення еколопчних си-туац!й, У результат! ц!е! д1яльност! виникли нов1 /антропоген-но-техногенн!/ ландшафты! комплекси 1з специф1чними структур -но-функц!ональними та !ншими властивостями. Не ВЛ.Вернардський розкрив гэох1!ПЧну сутн 1 сть'перетворення природи л^льн1сти лш-дини 1 показав, но проблема антропогеного впливу I техногенезу ч гвох1м1чно8 та 5!ог8ох!м!чнога.

Значного антропогенного впливу, в тому числ! й рад1оактив-ного /п!сля авар!! на Чорнобильськ!й АЕС/ зазнав 1 захиноук-ра!нськ!й рег!он. У м.Черн!вцях загострення еколог!чно1 ситуа-цП /1Э88-1989рр./ сприяло розвитков! спвцифгч'ого захворювання д1тей - "екэогекно! х!м 1чно1ЛнтоксикацИ /тотальна й осередко-ва алопец!я/". Зб1льи'ився р1вень захвориваност! населения, як у м!ськ!й, так I с1льськ!й м!сцевост!. Доведено, що ВЬ'/. злояк!сних новоутворень виникають п!д д!ею несприятливих чинни-к!в зовнИинього сэредовища.

У зв'язку з кризовим екологЧчним станом у репон! виникла необх1дн!сть у розробц1 наукових основ ландшафтно-геох!м!чно! эколог!I та практичного !х використання при роэроб'Щ ваклизих завдань екологН лвдини 1 медично! географИ. Серед них одним з найважлив!аих е ландшафтно-еколог!чний анал!з, предметом якого виступае геох!м!чна ситуаций, що склалася в результат! взаемо-д11 людини з . природном саредовиием. Щлком оЧвййдно, що цегй анал!з мае дв! основн1 сторони - гвох!м!чну ! медико-еколог!ч-ну. Стосуетьса цв б!льве сел1твбних ландшафт!». оск1льки саме в них спостер!гаеться най!нтвнсивн!ашй Техногенний тиск-на при-родне середовище, що негативно впливае на р!вень здоров'я населенна. Тому головним завданням с оц1нка еколЬго-геох1м!чно1 си-туац!1 в природно-антропогенних ландшафтах, прогнозування И зм!н, питания 1х геох!м!чно1 оптим1зац11.

Для розв'язання вказанИх проблем необх!дним е проведения де-тальних ландшафтно-геох!м!чним дослЦиень, розробка принцшНв 1 методичних основ еколоНчно! 01пнки ландшафт!в, !х системоутво-рвгачих компонент!в, теор11 опти«1зацй'та управл!ння ¡х еполог!ч-

ними якр'мми.

Об'ект предмет дослЦження. Об'ектом еколого-геох!м!чних дос-

л1дяень зиступають природно-антропогейн! ландшафти /Природ-но-антропогенн1 територ1альн1 кояплекси - ПАТК/ Пiвкгчнобуко-винського та П1вн1чномолдавського рег1он1в. Серед урбан5зова-них TepHTopiü головним об'ектом виступають мiськi ландшафти VM/lepHiBuf/. Територ1я м.Черн!вц!в с зраэКовою мойвллш для на-уковог розробки питань оц1нки та прогнозу еколоНчних ситу'ац1й у MiCT.ax лгсостепово! зони perIонуk яиi п1Д?злись техногенному впливу.

Основними теритсргальними единицами /об'ектами/ екплого-ге-oxiMiMHcro картографування виступають ПАТК i ландшафтно-reoxi-mImhí системи /Л ГС/ локального й регионального р 16Н i в.

Предметом юслЦхення с еколого-геох!м1чн1 властивост! вка-заного об'екту, особлнвосп медико-геох!м1чно1 ситуацП /МГС/ в perioHi. Автором залропоновано такий 3míct i логична посл!дов-HicTb еколого-геох1М1чного анал1зу: i) доел!дкення природних /фонових/ i природно-антропогенних тнрпгор 1альии,х койплекЫв; 2) анал13 геохШчних властивостей ПТК i ПАТК. виавлення reoxi-М1чних аномалКг, 3; анализ та оценка еколого-гео.ч1м1чно! ситуа-цi i /ЕГС/ в природно-антропогенних ландшафтах; 4) ощнка меди-Ko-reoxiMÍ4Hoi ситуацп /МГС/ в perioíd.

Проблема, мета i завдання ДослЦжеННй. Охорона зДоров'я на-

селения в умовах ¡нтенсивного д!яння на навколишне середовите потребуе 1нтегрального пЦхаду до раЦ1 онального вИкористання природних ресурс 1 в, розв'язання проблеми оценки геох!м1чно1 ситуацП природно-антропогенних перш за все. ккьких ландшафте, мокливост! виконання ними в!дпов1дних еколог!чних функ-ц1й. Ступй)ь 1 характер прояву дано) ситуацП виражаетЬся юль-к1сними 1 як!сними показниками.

Мета досл!дження - розробка теоретичних 1 методичних поло-жень 1 принцип1в еколого-геох1м1чного анал1зу- природно-антропогенних ландшафпв 1 його ьикористання для оц1нки еколопчно! ситуаци в рег!он! та виршення медико-геограпНчних проблем, зв'язаних з охороноп здоров'я населения.

¡¡ля досягнення вказано; мети були поставлен! 1 внр^шен! та-к1 завдання: ■

-сформулввати основш теоретишп 1 методичн1 положения еко-лого-геох1м1чного анализу природно-антропогенних /надал1 антро-погенних/ ландшафпв, визначити його концептцально-понят1йний апарат;

-виявити законокхрносп формування 1 просторово1 диф"ёренц1а -цн ПАТК 1 ландшафтно-геох1м1чних систем досл1джуваного рег1ону;

-зд1йснити структурно-функц1ональний I геох!м!чний анал1з

урбан1зованих ландиафпз: розробити систему один'ииь просторово1 дифвренц1ацИ ландшафтних комплексе «¡сько! територП;

-розробити методику !нтэгральнс1 екологчччо! ош'нки геох! -М1чних властивостей ландшафтних комплексов рханих ранг!в, рол! компонент!в - чинник!з у формуванн! еколог!чно! ситуац 11: зд 1 й-снити медико-географ1чну оц1нку ландшафтно-геохом^чних систем рег!ону,

Поел!довне вир1иення поставлэних завдань дозволило одермати нов! результати, сформулшвати положения 1 висновки, як! складз-ють предмет захисту.

Наумова новизна дослЦианя ! предмет захигту

1, В теоретичному й методичному аспект!; _

- вперив розрэбшп теоретико-методолог¡чн! поломення ланд-оафтно-геохЗШчного анал!эу геосистем для потрэб вкологП та мадично! географ!!, обгрунтовано ландшафтно-геох!м!чний п!дх!д I до вивчення еколопчно! ситуац! 1 в природно-антропогенних системах: визначен1 основы! поняття еколого-твох!»ичного анал1зу;

- виявлено ст^,уктурно-Функц!ональну та геох!м1чну орган)за-ц!ю сел!тебних м!ських ландшафт!э, !х роль у формуванн! еколо-го-гвох1м1чно1 ситуац!!;

- розвинуто уявлення про територ!алЬк1 антропо-вколоПчн! систем» /ТйЕС/ як геокомплекси, що виникли в результат! транс-формац! ПТК п!д спливом сел!тебного природокористування, про суть !х медико-вколоПчио! оц!нкй;

- розроблено методику геох!м1чного анал!зу ПйТК 1 ЛГС р!э-них ранг!в для !х эколог!чно1 оц1нки, визначено !нтегральний показник еколог1чко1 небезпеки ПйТК;

- розроблено теоретичн! й методичн! поломення медико-геог-раф!чно! оц!нки ландшафтних комплексов, картограф14ний та ста-тистичний методи спряяеного анал1зу геох!м!ч'них 1 йозолог!чних характеристик;

- сформульовано, вдосконалено й вйпробовано способи збору, анал!зу, картографування та {нтерпретац!! ланд»афтно-геох!м1ч-но1 !нформацН.

2. У реПональному аспект!:

- виявлеНо осойливост! Ландшафтних ! ландиафтно-геох!м!чних структур територ!! Черн!вецько! облает! та п!вноч! Молдови, роль природних та антропогенних чинник!в рег1 ому у формуванн! еколого-геох!м!чно! ситУацП;

- визначено 1ера^х1т Геоситем у м.Черн!вцях;

- виавленр рвг1ональн! гвох1м!чн1 особливост1 лучно-степо-вих, лкостепових, лколучних i гiрсько-л 1 рових ландшафт!в, ix дифер8нц!ац!ш за ~ландшаФтно-геох!м1чними ярусами, умовами Mir-рац!1 х!м!чних елемент!в, эдатн!ст» до самоочищения aiд забруд-нюючих речовин;

- визначено рег1ональний геох!м!чний фон, bmict х1м1чних елемент<в у компонентах природних ландшафтов;

- проведано медико-геох1м!чне оц!нювання сел!тебних ландшаф-• iв рег1ону, яке базуеться на врахуванн! показник!в екологЛчно-го стану /параметра 2с, 1к, ГДК/ i р!вня здоров'я населения /Вх, йх, та 1ни./;

- зд!йснено ландшафтно-геох!м1чне та медико-географ!чне ра-йонування територй Черн1вецько1 облает! i п!вноч! Молдови;

даме оцьчку сак!тарно-пг!ен1чного стану лакдвафт1в м.Черн!вц! у зв'язку 1з захворюваниям дiтей "х1м!чною екзоген-ною, 1нтоксикаЦ1ев":

- на пiдставi теоретичних i методичних розробок складено ceplw середньо- i великомасштабних иарт региону: ландыафтно-ге-охiмiчн14 медико-географ1чн!, геоеколог!чно1 оц!нки територП.

Методолог1я i методика дослЦшень

МетодолоПчнога основою роботи в ваилив! принцип«, вих!дн! позицП, законом1рност1, як! розробили в!тчизнян! та заруб1вн1 вчен1-геох!м1ки 1 спец!ал!сти в галуз! ландшафтознавства й охо-рони природи: В Л.Вернадський, М.Й.Глазовська, В.В.ДобровоЛьсь-ний, И.М.Дьяконов, Й.ГЛсаченко. Ю.АЛзраёль. М.С.Кас!мов, Й.Й.Краукл1с, В.К.Лукашов, О.М.Маринич, Г.П.М!ллер, Ф.М.М!ль-ков, В.0.Н:колаев, О Л.Перельман, В.С.Преобракенський, Е.Й.Са-ет, М.Я.Солнцев. В.Б.Сочаоа, В.Й.Снико, ГЛ.Швебс, Л.М.Иевчен-ко, П.ГД'ищвнко. В робот! дисертанта використан! науков1 роз -робки, та !де! Черн:вецьких учених-геЬграф1в: ЛЛ.Воропай, Н.О.Куниц!, М.С.Кожур1 Но 1, МЛ.Кирйлюка, М.М.Риб!на, молдав-ських - В.Е.Проки.Т.С.Константинове!, й.Т.ЛеВаднкжа.Н.Ф.Иирлян.

Медико-географ1чн! аспекти доел I дкень реал!зовувались з урахуванням результат 1В доел!даень Й.П.Йвцииа, Т.М.Беляково!, ЕЛ Лгнатьгва, В.И.Мисмко. Е.Е.Прохорова, Е.Л.Райх, Е.С.Фельдмана. В.О.ШевченМо, Й.Й.Иошина та !нших. Показьйками картогра-фування для нозогеограф!чних форм я ¡нтенсивн! й стандартизована дан! про захворювання та скертн!сть населения.

Еколсго-геох! 1пчне вивчення урбан!зованих ландшафт!в /м.Чер-н1вц1 та 1н./ 1 оценка техногенних теох!н1чних аномал!й базу-

еться на кониепцП еколопчного дослимення икт: повпр^ного середовища /атмосферы! випадання - р1дк1 опади, сн1г, пил/, .во-дооб!гу м!ста /проблеми гчищення 1 скиду г.пчних вод/, депонуга-чих середовищ /донн! вЦклади, грунти, рослинп, м1кроорган!зми. населения/, Спираюиись на !снуюч! 1де1 та п1дходи до вивчення природно-антропогенних ландшафта. автор, починаючи з 1985_р.. зд!йснвваз еколого-гзах!м!чн! досл1дкення се.и'тебних геосистем рег1ону, реэультати яких вшшдено. в дан!й робот!. Виявленню та дослЦиеияп еколог!чних функц!й антрологинних ландшафтов допоногли розроблен1 автором науков! п1дходн й методи ландмафт-ногеох1м1ЧНо1 екологП /ЛГЕ/особливого розд!лу ландшафтно! еко-лог11. ЛГР вивчае ум^чи аштте'д]яльносг! орган13м!в у безпос.е-рвдньому взаемозв'язку з ландшаФтним середоЕИщеа за ч-'^сти х1-м!';них елемент!в. Кедико-геохШчна еколоПя-або ландшафтно-геох!М!чна еколог.1я людини досл!джуе Т1 и умови аиттед1яльно-ст1,але з врахуванням !х вплиеу на здоров'я насзленна.Важлкпаи особлив!сто методолог!! ЛГЕ с вивчення протилеяних стор1н пронесу м!граиЗ 1 х!м!чних елемент!в- ¡хньо! концентрацИ 1 розе 1 -явання.Вона здобула найб1льшого значения у борптьб! !з забруд-ненням навколишнього середовища.У ландшафтному комплекс! х!м!-чн! елементи виступаить як !ндикатори поток!в забруднюючих ре-човин, як! дають можлив!сть виявити джерело забруднення ! эони !х впливу, взаемод1га м!ж природнимй компонентами й оц!нити !н-тенсивн!сть антропогенного тиску на аив1 орган!зми. 1ниа функ-ц!я ландшафтно-геох!м1чно! еколог!1 - вивчення впливу (мояливих б!огеох!м!чних Насл1д;;гв дН) геох1м!чних компонент!^, особливо техногенного походнення, на нив1 орган!зми, а такой в1дпов!цинх реакц!й орган13м!в на вказаний вплив /стан 'здоров'я/! механ!зм ¡х адаптацИ. Визначення р1вня впливу окремих компонент!в-чин-нкк!в на «иву природу дае можливкть встановити допустим! норми антропогенного навантаження на ландшафт ! збереження оптимально! еколопчно! ситуац!!. Розробляючи мвтодичн! положения еко-лог!чного оц!нгавання гвох!м!чних властивостзй ландшафту, автор заировадив ! використовуе так! поняття, як "геоекотоп", "техно-генне гэох1м!чне поле", "елементарый техногенний ландшафт -ЕТЛ", "еколого-геохШчна ситцащя", "!нтегральний показник еколог!чио! небезпеки" та !нв!, як! отримали в!дпов!дн! характеристики в робот!.

ВихЦн! матер!али та участь автора в дослиженнях. У робот! уза-

гальнено ! використано дан! польових ! лаборатории/. досл!джень автора /ззкладено та описано б!ля 5 тис. точок стостерегень/ !

сп1врой!тник!в лендшафтнп-гео xImI4hni лабораторП кафедри ф1-зично! географ!1 та рационального природокористування HepHi-вецьного ун!верситету / з 1987 по 19S2 p.p./, а такой фондов! матер!али/ серед яких експедицП " П1вн!чукргеолог!я" i еколоНчно! лабораторП ЧДУ/ Лабораторний х!м!чний анал!з проб виконувався такой у иаукових центрах Киева, Кишинева, Москви. П1 д науковим кер!вництвом ! при особист i fi участ i автора були виконан! з дано! теми три госпдогов!рн! та одна дерябгадветна роботи (у в 1ДПов1цнос г i з координац1йними науковими планами ПН Укра!ни). Б lS73-lri61 pp. автор брав участь в експэдиц!йних роботах по вивченню ларр'лафт'.в Молдови, основним результатом яких е опубл1кована ландшафт.ча карта Молдавсько! PCP / 1 :750000/. У 1988-1969 pp. автор працнваву склад! Надзвичай-1Ю i рсспуйл1кзнсЬко1 к о м i с i i э вквчення енстремально! ситуацН в м.Черн1вц'. Детальн! доел!дженна за в1дпов1дной програмон сприяли виявленнв Езаемозв'язк!в м!я геох1м1чною ситуац!ею у м!ських ландшафтах 1 р1вйем захвориваност! дитячого Населения.

Реал1зац1я роботи. Результат» досл!дкень використан! при роз-

робц! еколог!чного обгрунгування рег1ональиих схем рац!Онально-го природокористування й проект!в районних планцвань. при роз-робц! генплану перспективного розвитку к.Черн!вц! /Iкститут "Нкрзах!дцйв1Льбуд"/, при вивчеши екстремальНо1 еколог!чно! ситуац!! в к.Черн1 вц! /1560/ ! причин масового захворювання д!-тей на алоПец1ю /М1н1стерство схорони зд'оров'я Укради, Черна-вецький облздоровв1дд!л/, при виконанй! роб!т з гео,еколог!чно-го мон!торингу.' Лайдшафтно-геох1м!чн1 карти включен! до Атласу Черн1вецЬКо! облает!, еиконаНого на замовлення обласно! державно! адм1н!страц 1!. Матер1алп автора використан] також у науко-вих звотах геологШно! гиртИ-"П1вй!чукргеолог!я", НД1 медико-еколог!чннх проблем, у мснографП "Медико-географ!чне карто-грас-ування терйторП икрапш" /4-й розд!л, у'сп1вавторств!/. Пауков! розробкй реализован! прй читанн! курс 1 в "Ландшафто-знавство". "Геох1 м!я лзндиафТу", "Ландшафтна еколопя'", "Ме-дична 1 еаграф!я", з яких складено программ й видано нав тльн! поЫбники.

Йпробац1я та публ1кац1я результатов дослЦяень. Результат до-

сл!диень допов1дзлись но всестюзних, республн:анських. Niara-родних cHMnoaipax. зЧздах. конференциях. в тому числ! : на 1U Всесоюзна конфсренцП нелично! географ! i /Яен1нград, 1983/.

t

III Нац1ональному KOHrpeci геограФ1В БолгарП /Варна,1986 /; Всесоюзному симпоз!ум1 "М1кроелементози людннн" / Москва, 1989 /; М1кнародн1й конферьнцП з охорони npHpoflirEr.vironisenta! Surface Haters Protection" /Прага,1992/; на всвсоюэних парадах, школах передового досвЦу. "Принципи Формуванна >пм!чногп складу природних вод s умовах антропогенного впливу" /Ново'<еукаськ, 1984/, "Геох1мIя ландшафт is при пошуках-родовищ корисних «опалин 1 oxopoîtl навкрлИшнього середовица" /Ростов-нз-Дону,1986/, "Ст1йк1сть 1 зм1няван1сть геосистем як наукова основа нормузан-ня антропогенних навантая<знь" /Коснва,1385/."Еколопч м!ст" /Москва. 1989/, "Геох!м1я техиогенояу" /М1нськ.1991/: на Всесоюзна наукобо-практичн1й конференцП за участи йоземних ciieui-ал1ст!в "Медико-еколог1чн1 проблеии охорони материнства i ди-тинства" /Черн1вц1,1991/;на IV /Луганськ.1930/. UI /0деса.1930/ з'1здах Укра1нського географ1чного товариства; на республикански* науковйх конференц1ях "Природн! ресурс» Карпат i Придн1-стров'я, пйтакнй рац!энального приргдокористування i охорони" /Черн1вц1, 1978/,'"Картограф!чнэ забезпечення основних напрямк1в бконом1чного й соц!ального розвитку 9кра1нсько1 PCP" /Черн1вц1, 1987/,"Проблемй рзцюнального використання, охорони Та в1дтво-рення природно-ресу^сногп потенциалу Укра1нсько1 PCP" /Черн1вц1. 1991/, распубл!канськ1й нарадт з комплексного картографування Молдавсько! PCP /Киийн1в, 1972/, тощо.

В1дпов1дно до течи дисертацН опубл1кпвано понад 50 р об i т, загальним обсягом 41 др.аркут. у тому числi: 1 монография, 2 навчаЛьних пос1бники, 6 видань мвтодичних рекомендаи!й, 4 ланд-шафтн1. 3 ландшафт110-геох!М1чн1 1 3 медйКо-географ!чн1 'карти.

Структура 1 об'ем роботи.Робота складаеться 1з вступу, п'яти глав

i висновкiв. Вола виклздена на 279 стор!кках машинописного текст", вклвчае 41 рисунок /включаиУи картосхвми/, 49 таблиць, список л!~ тератури - ¡з 213 назв, г42 додатк!в. и першиг двох главах лосл!-довно розглядаеться об'окт ДослЦлення /ПАТК/, вигвГтлен! питания тяорП i Методики еколого-гэсх1м1чного аНал1зу природно-антроггоген-них ландкафт1в, особлива увага придияеться урбан1зованим терито-р!ям. У наступних главах /3.4/ даеться анал!з фонових reoxiMinmix функщй природних компонентiB porloiiy i екогеок!м1я мкьких ландста-фгiв /m.4epHiBijf/. 8 пстанк1й глав! /5/ наведен! результат« иеди-ко-географ1чних доел!д;«ет,. реал1защ'ч розроблених автором принци-niв i методов у npouecl досл1дяення. Таким чином, вид1лягаться три взасмопов'язаних етапи доел!джеиь: 1 - анал!з геох1м!чно{ iHflopMa-Kii про-ландшафт, 2 - оц:нка лзндиафтно-reoxiMi'JHoi ¡нфорнацП з

екологШних позиц!й; 3 - практичне використання одеряано1 1нформа uli для оц!нки МБДИко-еколог1чно! ситуац11 в perloHi.

Основний зм!ст роботи

Глава 1, Теоретичн! основи еколого-геох1м1чного анал1зу лриродно-антршигенних ландшафт ¡в

Загальн2_принцип!1 i мэтоди_еколого-геох!м1чного_анал1зу ландвафтнйх" систем. ЕкологЬ-геохГм1чний анал!з базуеться на творетичних розробках i висновках ландиафТознавства,геох!м!! ландшафту.еколог!!, медицини та !нших наук. Для виявлення властивостей-якостей ландшафт!в, цо маять еколог!чне значения. га ixHbcro наукозсгс узагальнення використовуються теоретичн! положения й методи геохiмii ландшафту та медично1 географ! 5.KpiM цих, при зд!йсненн! анал!зу виникла н80бх1дн1сть у визначенн! специфШних принцигЛв анал1зу i метод!в дослЦяень при обгрунтуванн! окремих питаиь i полояень. Bei вони допома-гамть виявляти заканоМ1рног.т1 формування еколого-геох!м!чно! ситуац!i, в забеэпвчеНН! ефективно! рзал1зац11 ландшафтних Функц1й. —

Функцюнально-геосйстемний принцип полягае в тому, що у npoueci еколоМч'Но! оЦ!нки навколишнього середовииа врахову-еться, насамНгред, характер функц!онування прирьдно-антропо-генного теритрр!ального комплёк^у /ШК/. До цього комплексу входять так! niДсйстеми : природа - господарство - иаселвння. Вони формують едину ФункЩонэльну геосистему. Вклячаючи соц!-ально-економ1чн! компонеНти - чинннкИ до складу ШК, дотри-муемося !Нтегрального подходу Нрй його вивченн!. ПАТК с середовищем ни+тед!яльност1 Лйдини ! обумовлюе в значн!й «ipi рiчень зДоров"я населения. Ёкологi4Hi /як i ресурсов!дтворюв-ч!/функЦп цих комплекив зд!йскиштЬся завдяки reoxiMi4-ним,- 6ioreoxli.ti4HHM i геоф!зиЧйим провесам.

Структурно-еколоНчний принцип анал!зу - яраховуемо при цьому як пов'язан! й ц!ле екосистемне утворення /геоекотоп/ комппненти Та морфолоИ^н! одйнйц! ландшафту; показано, що еколог!чна ситуац!я ландшафту зумовлена чинниками його структурно! upräHisaüii й госпсдарськнми функц1ями.Накливи роль при цьому вШграВТь антропогешп /техногенн!/ компонен-ти-чинникн.I с тотной переакодои в застосуванн! цього принципу для еднання ландшафтних та еколог1чних засоб!в досл!джень \> _ одноб!чна ун!ф!кац!я ландшафтних терирор!альних структур. Од-нак. як показали наш! досл!двення, так! одиниц!, як фацп або

. елементарн! гвох1м!чн1 ландшаФти /ЕГ/1/, ыоиуть ппегруватися в р1зн! територ!альн! структур« залевно в!д того, яке систе-моутворювче в!дноаення береться за основне. Наприклад, гене-тико-морфолог1чне /утворения урочич та 1Н./, геох1м1чне /фор-мування катенарних.каскадних,басейнових систем/, або еколэнд-аафтне /синерг!чке д!ання еколог!чно небезпечних речовин.фор-мування вкогеох!м!чних територ!альних одиниць,екопол1в,геое-котоп!в та !н./. Основу для вид!лення та ординацП геоекото-п!в складають морфолог!чн1 единиц! ландшафту.

Закливе значения при анал!з! рол! структурно-ландиафтних зсэбливостей мае врахування м!сцезнаход«ення дослЦяуваних комплекгЛв /по в1дношення до водод!льного центру.орограф!чно-го бар'ера, переносу поз1тряких мас.елеменпв г1дрос!тки/. Ним зумовлиетБся, в як!й м!р1 та в яких формах на яив1... орга-н!зках в!добраяаеться Функц!онування ландшафту.особливост! латеральних ! рад!альних потоков мхнерэльних речовин,х!м!чних елемент!в. та 1н. функц1ональний ! структурно-еколоМчний принципи анал!эу реал!зован! нами при картографуванн! та оц1нц1 ландаафтко-геох1н1чних комплексе репону /гл.3,4/ .

Субстанц!йно-м!грац!йний /г.еох!м!чний/ принцип. анал1зу передбачае необх1дн!сть виявлення субстанц!йних /речовинних/ елемент!в геокомплексу, як! в1добра1ають характер !х зовн!а-н1х I внутр1шн1х зв'язк!в ! впливаить на життевий стан орга-Н13и!вГ При цьому враховуиться нориатйвн! та фонов! показники вм1сту рвчовин, ¡х м!грац!1 в окремих евредовидах, ц тону числ! й в орган!зм! лидини. Н процве! анал!зу технсеннп1 м!грацП та забруднення навколиинього середовича в1дП джерел /промп!ДПриемства,населен! пункти.агролэндяафти/ виявлвно покомпонвнтнI геох!м!чн! аномал!! /педол!тогеох!к!чна,г!дро-геох!м!чна,атмогеох!м!чна,б!огеох!м1чна/,геох!м1чн! бар'ери, де в!дбуваеться локал1зац!я техногенного забруднення.Субстан-ц!йно-М1грзц!йний принцип використано як головний у визна -ченн! еколог1чно! ситуац!Г ! ступеиня П нобезпеки у ландваф-тах урбан!зованих територ!й /гл.4/.

При реал!эац11 даного принципу використовувались два походи : субстанц!йно-ландяафтно-морфолог!чний ! м!грац!й-но-катенарний.Перший п1дх1д передбачае врахування в еколог!ч-них досл^женнях генетико-геох!м!чно! диференц1ац!I ландиафт-них систем, тобто.ставиться питания поеднання генетико-норфо-лог!чно! та геох!м1чно! структурно! диференц1ац!1 ПТК ! ПйГК / фац!й.ланок,урочищ та 1н./. При м!грац!йно-катеральному п1дход! враховуеться залевн^сть екогеох!м!чно! ситуацП ланд-иаф.тно! единиц! В1Д !! м!сцезнаходження в автономно-пилегло-

- 10 -

му рад! по в1дноавннв до типу та умов м1грацП, а такой до дяарела ек!сН та гвох!к!чних бар'еров. Ус! вказан! чинники обумовлишть характер та 1нтенсивн1сть м1грац!1 х1м!чних еле-мент1в.М1грац1я, як 1 геох!м1чний фон, е ваяливим параметром еко-геохомочкога анал1зц природно-антропогенних ландтафт1в Субстанц1йно-к1грац1йний принцип передбачае такой врахування динам1чно-часових эм1н, пэр1од пзвного, еколого-геохЗмочного стану геосистем.

Медико-еколог1чний принцип аналозу /як один з головних/ враховуе показники р!вня здоров'я населений для еколог!чно1 оц1нки локальких 1 рег!ональних геосистем. .Використовулчи багетофакторний анал!з, можна вдосконалити оц!нку якост! нав-колишнього середовища й визначити його вплив на здоров'я лю -дини. Даний принцип реал1зовано в п'япй глав! роботи. ВIн передбачае перех!д в!д загальноо констатацН чинников зв'язку р1вня здоров'я населения з навколиипим середовищем на р!вн1 ландшафтнйх одиниць до визначеиня механ!зму зв'язку й адапта-цП орган!зм!в з геох!м1чними чинниками життед1яльност1 /ме-дико-геохШчлий пЦх1д/.

Глава 2. Теор1я 1 методика еколиго-геох!м1чного анал!зу урбаШзованих ландшафт1в

Структурно-Функц1ональна организация м!ських ландшафтов. М1сто роэглядаеться як ландшафтно-технопенна система //¡ТС/. Це демо-соЩальний 1 виробничий територ1альний комплекс з пе-реваяанням техногенного покриву. В результат! складно! взае-ыоД11 природних та антропогенних компонентов ! елемент!в на його територП формуються специф1чн! геосистеми р!зного так-соном1чного рангу - морфолопчн! одиниц! м!ських ландшафте. Головними з Них нами приймаються такл : ландшафтно-Функц!о~ нальНа зона - мосцев1сть - урочище - ланка. Найменшою одини-цега е ланка, яка вважаеться елементарним техногенним ландшафтом (ЕТЛ), що "Несе" один вид антропогенно-функц!онально-го навантаяення.Щй одиниц! в!дповодають,наприклад,забудован! д1лянки,сквери,подв!р'я та 1н.У результат! техногенезу в них майяе повнктш зруйнован! прйродн! компоненти,формуються спе-циф1Чн1 еколого-геох!м1чн1 умови /в меиах м!сько1 забулови мае м!сце повне руйнування прпредккх $ац!й, а отяя, 1 природних процессе м!граци речовин/. Техногенне урочище - основна вих!дна. одиниця картографування м!ських ландшафтов. При й~то характеристик . кром природно1 основи, враховуиться так! па-рлчетри, як ргднритость /чдетка незабудовано! та непокрито!

/1лащ1/, эабчциван1сть, висота забудовй.Посл1довне сполучення антропогенно-тахмогенних урочиа формуь в1дпов1дну м!сцев1сть, для яко! основним критерием вид1лення е. лриродна основа та антропогенний покрив,Ландшафтно-фунюиональна зона /надал1 -функЩональна/- це територ^алъна единица, 'до складаеться з м!сцевостей'та урочиш з однотипним антропогенно-техногенним покривом,видом господарсько! д1яльност! людини /наприклад, промислово-заводська Низько-терасова р!внина; сел1тебна водо-д!льна ренина та in./.

Певн! спряжения урочищ формують ландвафтно-гйох!м1чн1 катени /ЛГИ/, в межах яких вони пов'яэан! мЗграц1ею елемент!в Biß високих до 6iльш низьких ппсокетричних piBHiB.KaTSHa мо-ие охоплюзати один чи (илька вид1в м!сцевостей (м1сцевий reo-х!м1чний ландшафт; наприклад, терасовий; розчленованих схи-л1в) з певним спряжениям. Найб1лыиа ст!йк1сть властива ланд- . шафтним комплексам елюв!ального типу.

В мемах MicbKoi територП може бути представлений один або к!лька 1ндив1дуальних 'ландвафПв 1з специф!чною просторо-вою структурою i набором морфолог1чних одиниць.Micro в .ц!ломц можна роэглядати як у. ландиафтно-типолоПчному, так i в iнди-вЦуальному план!.Воно е единицею ландшафтного районування: ландиафтно-гвох1м1чного,ландшафтно-м1стобуд1вного та 1н.,1 як всяка одиниця районування - }ндив!дуальна, неповторна /32,36/,

3 метой комплексного вивчення еколог!чно! ситуацП нами складен! ландиафтн! карти Micr:4epHiBUiB,Iвано-Франк!всь-ка.Бельц /в масштаб1 1:10 ООО/. Систематика вид1лених природ-но-антропогенних комплекс!в побудована за матричним принципом. Кожний ПйТК мояе бути позначений як сполучення певних природних i техногенних характеристик.

У процве! анал!эу сучасного ландиафтного середовима Mi ста 1 виявлення його'лараметр!в результативним е використання ландшафтно-геох1м1чного методу,ор!бнтованвго на вивчення перш за все комплекс1в тополог1чного р!вня /техногенних елементар-них ландшафт1в/, а такой геох1м1чних пол!в.Це дозволяв анал1-зувати територ1альн1 прояви антропогенких д1янь, враховувати етапи зм1н та ix масштаби,вид!ляти геоеколог1чн! одиниц! рангу геоекотоп1в. Використання методу аналоПв дае моялив!стъ повшрювати встановлен! законом!рност! на територН аналог1ч-ного функц1онального приэначення,комплексно вир1шувати проб-леми оптим!зацП м1ських ландшафТ1в.

Геох1м1чна оц1нка стану урбан!зованих геосистем.

Для розв'язання еиолог!чних проблем мкта пермочергове значения мае концетпя еколого-геох!м!чно! ситуацП /ЕГС/.Ця ^ ситуация зумовлена геох!м!чними особливостями ландшафту 1 ландиэфтноутворюючих проЦес!в.Вона визначае стан середовища ииттедзяльност! населений.Поняття "еколого-геох1м(чна ситуа-ц!я" моке бути застосоване до геосистем як тополог!чного /ланка,урочице.м!спев 1сть/. ган 1 рег!опального /фГзико-ге-ограф!чний район, область, провшля/ р!вн1в.

Основним у визначрн(п еколог!чно! снтуаиI1 е ландиафт-но-геох!м!чний п1дхгд, при якому враховуеться вм 1 ст х!м!чних елемеипв, ¡х концентрация 1 розс!ювання,геок!м!чний Фон. Вказан! харак' тристики е по.-пйними складовими ЕГС. Вони Ха-рактеризуються за допомогою р!зних геох!м!чних коеф1 -ц1енпв. Веллке значения при оц!нц! еколог1чно1 ситуаЦ11 Мае такоя .медико-геох!м1чний п1дх1д - врахувзння токсичност! 1 ступени небезпеки сконцентрованих еле.менпв, Зхн1х гЗг1ен!чних норматив1в /ГДК/, рт-них показник!в здоров'я населения.Оснсв-ними чинниками формування ЕГС антрспогенних ландшафпв е : давня освиенгсть 1 бисокий ступ!нь перетвореност! терито-рг 1,соц!ально-незадов1льнека структура виробництва.Iнтенсив-ний 'процес урбан1зац!1,територ!альне скупчення 1 накладання р1зноман1тних типЧв прлродокористування.розвиток забруднюючих галузей,характер пpocтopoвo-чacoйoí орган1эацП ■ лайдмфт1в 1. ¡х ст!йк1сть та !н.

Геох!ы!чн! параметри. як! залежать в!д природних процесхв: лунно-кислотн!. окислювально-в1дновн1 умови, рухомкть Свиное I акумуляц!я) речовин, ст!йккть ландшафТНо! системи до х1м1чного эабруднення /обумовлена дренован!стю 1 зволоиенктю' територ! 1,6уферн1 стю грунпв/,локал!зац1я геох1м!чних поток!в на природних бар'ерах та !н,

.Серед параметр1в, обумовлених антропогенним Д1янням, е техногеняегеох!м1чне навантекення 1 р1вень збалансованост! геох!м1чних складових, аномальи1 концентрат! елемент^в /у зв'язку 1з забрудненням/, техногешп геох1м1чн1 пере^ворен-ня, локал!зац1я забруднюючих речовин на штучних бар'ерах.

Еколого-геох1м!чна ситуация антропогенного ландшафту ■визначаеться, головним чином.¡нтеисявн1стю 2 тривалитю впли-ву речовин техногенного походкення, а такой геох1м!чною ст!й~ к!стга. !х здатн!сти виносити продукти техногенезу, самоочища-тися /Техногенн! потоки,... 1981/.Все це,в свою чергу.залекить в 1д характеру ландшафтно1 структури 1 властивостей ПАТК , ивидкост! геох!м!чних перетворень та !нтенсивност! м!грацП елеменпв. ЕГС зм!нюеться в .час 1 й простор!, впливае як нега-

- 13 -

тивно, так i позитивно на жив! орган!зки.

Серед методичних прийоьпв визначвння геох1м1чного наван-таження на ландшафтне середовине, сформованого дйерелами забруднення /викиди,стоки,тверд! катер1али,в!дходи/,'лироко за-стосовуеться вираховуванкя х!м!чних коеф!ц1ент1в i показник!в забруднення, Такими е коеф1ц!ент концентрацП або аномально-ст! х!м1чних елемент1в /Кс/,кларк коНцвнТрацН /Кк/, сумарний показник забруднення природного компонента /СП3 або 2с/ i ландшафта в ц!лому /Zl/.Кс визначаеться в1дношенням реального вм!сту речовини в природному компонент! /С/ до йога фонового вм! сту /Сф/,Кк - вЦноиенням реального вмiсту до кларку л!-тосфери; СПЗ дор!внюе сум! коеф!ц!ентiв койцентрацН хШчних елеменНв /йетодичн! вказ1вки.,.,1997/.

Визначення та оц!нка ступеня нвбезпеки забруднення лан-

дшафт!в х!м1чними речовииаки.НебеэПека забруднення ландшафту

х1м!чнимм речовинамИ визначаеться р1внем мокливого негативного впливу цього забруднення на контактуюче сервдовише /пав 1т-ря,води,грунт,харЧов! продукт«/ 1 безпосередньо на Людину. ОсНовним критер!ем 0Ц1нювання /Нг1ен!чного/ р!вня забруднення е гранично допустим! /нешк!длив! для людини/ кднцвнтрац11 х!м!чних речовИН у компонентах ландшафту /ГДК/.ЦеЙ показник оц!нюеться к!льк!сно. Для г!г!ен!чно1 оц!нки р!вня забруднення використовуемо ноеф!ц!ент небезпеки елемента /КнЛякий ви-ражаеться в!дновенням вм!сту речовини у ДослЦйеному об'ект!. /С/ до його ГДК. Сумарний показник г!г1ен1чно! НеВезнеКи забруднейня визначаеться п1дсумовуванняй значень Кн.

Для комплексно! рц1Ики небезпеки р!вня забруднення природного середовида для здоров'я населения автор (тропонуе виз-начити показник !Нтенсивност! забруйнення комг1онеНТ$й ландшафту /Р3/ та Шегральний показник екоЛог.!чно! иебезПеки в ландшафт! /1н/. Формули розрахунку :

п

Р1 = £ /Кс1 т/ п =1

де Кс 1- коеф1ц1ент концентрацИ х1м1чНого елемента; 1 - х1-м!чний елемент;М!~?начення ¡Ндекса небезпеки /токсичносп/х!-м1чного елементу у в!дпов1дНост! 3 класом небезпеки /4.1 ! б!лыие - 1-Й клас; 2,6 - 4 - 2-Й клас; 0,6 - 2,5 - 3-й клас; мение 0,5 - 4-й клас / : п - кЫьШстЬ х!м!чних елемеит1в

. - J+ -

ландшафтного компонента, як1 враховуються. it, n

Ih = £ Tj - £ Mi С С -: Сф )i 12).' j=l i-1

де Tj - транслокальний показник шк!дливост! для косного природного компонента,який виракений в умовних единицах /для грунт!в.- ¿. поBirps - 3, грунтових вод - 4,. 6io«aM - 5/; ш - загалька к!льк!сть компоненпв природного середовика.як! враховуються.

1нтегральний показник еколог^чно! небезпеки переваянс зм!нюеться в межах 0 ч ¡н <. 150. Ын характеризуе таку зако-HOMipHicTb : "чм вище ранг /клас/ иебеопеки х!и}чного рдемен-та i транплокац1йний 1ндекс шк'дливост1,тим небезпечноые забруднення ландшафту.5иссков нэбезпечн1стю характеризуются, наприклад. ландкафтьп комплекс« центрально! частини м.Черн1в-ц! СIн > 70). Це вказуе на наг.ружену /критичну/ ландиафТ-но-еколог!чну ситуац!ю i необх!дн!сть заход1в санац!! в 1дпо-виних д1лянок мкьких TepviTTjpn'i.

Bufiip xiMiча:;к речевин цля оценки небезпеки забруднення ландшафпе проводиться з урахуванням: пр!оритетност1 забруд-ник1в у в!дповштсп з класом небезпеки 1 ГДК х!м1чних речо-вин; лужно-кислогних умов середовища /за величиною рН вод/; буферное?i компонент!в ландшафту, яка впливае на рухом1сть х!м1чних елвмент1в /чим меншими^ буферними властивостями ха-рактеризуеться ландшафт,тим б!льшу небезпеку становить забруднення/. Встановлеио,то небезпека буде б1льшою для ландшаф-т!в з кислими значениями pll, з иенвим bmictom гумусу в грунтах i б1льш легким' кехан!чним складом грунт 1в 1 Шдстилаючих nopia; вона ззлежить також в!д характеру землекористування /населен! пункти,с1льськогосподарськ1 уг!ддя,рекреац!йн! зс-ни i т.п./,специф!ки диерел забруднення.що зуыовлюють ем!с;и xiMimuix елемент!в.

Загальну ои1нку еколого-геох!м!чно| ситуацп в ландшафт-них комплексах /у зв'язку i3 забрудненпям/ пропонуеми провести за чотирьохбалышю системою i за такими критер!ями: 1 -сприятлива /забруднення в!дсутне.ландшафтне середовище практично не зм!нене/: 2 - вЦносно сприятлива /забруднення до-пустиме; в и i с t речивик перзвииуе феновэ.але Не лепевииуе ГНК у вс!х компонентах ландшафту - грунтах,водах,атмосферному по-вiTpi;зм1ни ландшафтно1 структури незначн!/; 3 - в1дносно не-сприятлива /забруднення пом1рно-небезпечне; bmIct xiMi4Hnx ре-човин перевищуе ГДК в грунтах,г!дрох!м!чН! процоси незначно 3MiHeHi.; 4 - несприятлива / забруднення надзвичайно небез-

печнв: вмкт х!м1чних речовин перевищуе ГДК у вс!х середови-щах - грунт!,вод!,пов1трI,бIатI; зм!н8н! типи водообм1ну ! напрями геох!м1чних процепв/.

Геох!м!чна спйк!сть геосистем до техногенних навантаявнь,

На п1дстав1 анал!зу сучасно1 ландшафтно-геохШчно! ситу-ацИ ,в1добрамено! на схемах ! картах, оц!ниеться ступ!нь спйкост! геосистеми до непередбачених назантакень,даеться прогноз поведший речовин у м!ськсму ландэафт!.

Ст1йн1стъ ландшафту до техногенного забруднення пов'яза-на з процесом виносу И акумцляцН речэвин 1 виракаеться кое-Ф1Ц!ентом м^сцево! техногенно! м 1 граи 11 /Км/ - видновенням вм!сту техногенних речоЕин у природних компонентах геох!м!чно тдлэглого елементарного ландшафту до ¡х вм!сту в автономному.йоно характеризуз здатн!стЬ ЕГЛ ькносити зайруднюач1 речо-вини та 1'х нагромадяуйати.Показники ст 1 йкост 1 зикористову -иТься при геоекоЛог!чн!й ои!нц! територ!!/ландшафти ст1йк! Й сприятлип! до навантаження; ст!йк1,але не сприйтлив! ) т.д./.

Техногенний вплив проявляеться не однаково в геосистемах, то знаходяться в~р!зннх умовах геох!м!чного спряяення. Елюв!альн!сть одних спрйяе поспйнону виносу б!лыюст1 речовин; у транселюв!альНих геосистемах виникагать бар'ери. як! сприяють закр!пленню ряду елеМент1в 1 иомивоку Ьпенсивному • виносу !ншйх / у силу своер!дНих луйно-кислотних умой/. Тран-сакумулятивн! ПЯТИ слуяать акумуляторами б 1 ль»ост! речовин. що потраплягать в антропогенн! ландшафти.

В умовах пер!одично-промйвного водного режиму остепнен! геокомплекси /рангу М1сцевостеЯ ! урочищ/ нагромадкують :?ар-бонати калыМю.присутн! легко розчинн! соЛ!.М!грац!я х1м!чних елеменпв прот!кае тут при наЯвност! геох!м!чних бар'ер!в - в основному б1олог1чного поглинання.адеорбц^йного,карбонатного .випаровувальНого. В [цлому к м!грац!я продукт!в техногене-зу в остепнених геосистемах ускладнена./¡аНдшафти !з слабокислим ! кислим середовицен /ашроколистянол!сово{/ е нест!йкими до хшчного'забруднення /вати метали.фтор, та 1Н./.В екото-пах з максимальним техногенним забрудненням спостер^гаяться видим! ознаки ¡НтоксикацП рослин : пояовт!ння та передчасне опадания листя /хлороз ! некроз/. Тут проявляеться !нтенсив-н!ша м!грац1я, в той час як калы^ев! ландшафт пор^вняно ст!йк1 до забруднення,!нтоксикацП рослин не виявлено внасл1-док слабко! м1 грац!йно 1 здатност! б 1 льшостI м!кровлемент!в".М вс1х вивчених ландшафтах трав'яна рослИнн!сть характерлзуеть-

ся б)"ль'лою спйИстю до забруднекня,1пи деревна.НайбШшу ре-зистентн!сть до ваиких метал!в мають злакй.

Р&йонування територН м1г.та за умовами м1грацп речовин /на основ! акал!зу ландшафтно-геох1м!чно1 карти/ дозволяв ви-д!лити комплекс«, под!бн! за здатн1стю до акумуляцП техно-генних рэчовин /при р!вном1рн!й к!лькосп 1х посгупання/ та осаду на геохгм!чних бар'ерах, за 1нтенсивн1.стю 1 плокев роз-новсюдиення шк1дливих продуктов техногенезу, ,ймов1рн1стю 1х розчинення в природних водах, за щк!длив1стю.х!м!чних перет-борень у грунтах.За показниками е;юлог!чно1 небезпеки г.эссис-теми м 1 сько 1 територп об'еднуиться в 4 групи : 1) духе сильно неб8ЭП11н1; ¿^сильно-; 15 )середньо-; 4 )слабомебезпечн!.

Основним критероем визначчння гостроти еколог!чно! ситу-ац11.що виникае при геохг»пчн1й зи!и1 природи, е антропо-еко-лопчн! насл1дки - зм!ни здоров'я людини.Критер!ем моиуть бути такой зм^ни в самому ландшафт! : порушення природних компонент,! геметичйо! ц!л!сиосг! ландшафту, здатност! в1днов-леиня природного середовииа й еколог!чного потенц!аЛу, висна-ження ресурс!в,самоочищения.

Основними м е т о д з м и , як! зикористовувались нами при 'дослЦиенн! иколого-геох!м!чно! ситуацП, е : експедяц)й-к! ,нап!встац!онар'н! спостереження ,картограф!чн! .статистичн!, аналНичн! ,факторно-кореляи1йного та пор1вняльно-географ!чного анал!зу та. !н.3астосовано ландшафтНо-картограф!чний метод дослЦяення територ!альних медико-еколопчних систем /!зол!~ н!йнв картографуваь'ня/.Геох!м1Чному апробуванню й картографу-ванню,перш за все п!ддавались найб!лыи !нформативн! компонен-ти : пил,сн!г,донн! в!дклади,грунт.В!дб!р проб компонентов ! дослЦнення рад!ац!йно1 ситуац!! проводилися з урахуванням особливостей ландшафтно-геох:м!чно! структури региону,Ь'коли-го-геох!м!чна районування м1ста базусться на Нпегральнгй оц!нц! еколопчно! ситуацП та еколопчного потенц!алу ланд-шафтних комплексов.Нами, розроблена та реал!зована геоп1форма-ц!йна система ландшафтного антропо-еколог!чного монпорингу м!ста /41/. ■

Р.нал1з впяиву геох!м1Чних якостей ландшафтного середови-

ща на здоров'я населения.1з зазначено! сукупност! детерм1нант

здоров'я, одним з найважлив!ших чинник!в б стан навколишнього середовища, р!вень його забрудненост!. Показники здоров'я лю-дини в оагатьох виладках обумовлен! вм!стом х!м1чних елемен-

т!в у навколивньому саредовищ! - грунтах,вод!.атмосфер!.продуктах харчування, У зв'язку э цим важливим завданням геоеко-логИ е оц!нка медмко-геох!м!чно! ситуацИ в ландшафт!.В пронес! оц1нки розглядаеться стан оц1нюваного об'екта - ПйТК /його геох!м!чних параметр!в/ у в!дпов!дност! з вимогами с.уб'екта, з точки зору якого зд^йснюеться ця оц1нка /здоров'я людини/.Суб'актом оц!нки е сукутНсть р!зних труп населения з р!зними вимогами .до'природного сервдовйща.Як показав, дос-в!д,комплексна медика чколог!чн!й оц'.нц! передуе всеб!чНИй анал1з екологГчно! значимост! компонент1в ландшафту та си-нерг1чного впливу на здоров'я населения /показники Р1 ! 1н/.Вежливою еколого-геох!м!чноп нормою умов проживания лиди-ни в ландшафтному середовищ! вважаеться кларкова 1 фонова концентр.ш!я елемент!в.

При оц!нц1 медико-еколог1чно! ситуацИ у зв'язку ¡з заб-рудненням важливим показником с.загальна захворяшаН1сть ! смертн!сть,тобто сумарний показник чисел всяких нозаЛог!чних Форм.розрахованих в 1нтенсивнИх 1 стандартизованих показниках /Вх ! Ах/. Як в!домо(найшвидше 1 найчутлив!ве на зм1ну якост1 оточуючого середовища реагуе 1мунолог!чна реактйвн1сть населения /Ревич,1990/, особливо дитячого.

Медико-еколог!чна оц!нка навколивнього середовища проводилась на основ! анал!зу кореляц!йних зв'язк1в «!я ландшафт-но-геох1м!чнил(И параметрами," 1 зокрема, концентрате» речовин у компонентах ландшафту,1х Поступанням в орган1зм людини ! -проявоя в ньому Нйсприятливих б!олог1чния реакц!й та захворв-вань.Спряжений гезхШчний анал!э р1вня забруднвнност! оточу-ичого середовища й покаэнйн!в стану здоров'я населения дос-л1джуваного регЮму Дозволив оц!нити 1нтенсивн!сть негативних реакц!й орган!з«(/ людини в зонах р!зж?! забруднвнност!.В робот! наводиться оц!нкава икала небезпв^ного забруднення за показниками Р} та 1н. У небезпечних зонах Черн!вц1в забруднення навколивнього середовйша зумовлюе 30-70 У. загального числа захворйвань, За доломогои метЬД!в кластерного айал!зу проведено угрупування ландшафтно-геох1м!чнИх ИонпЛекс1в /дос-л!джуваного реПону/ за характером зв'як1й »1* смерШстп населения та умовами середовйша - / -5-а глава роботи /.

Глава З.йнал!з реНональних ландаафтнь-гбох!м1чних систем територ!! Черн1Ьецько! облает! Й Швноч! Йолдови

Основн! законом1рност! просторвво! дйференц1ацН ПйТК ! ПГС та !х геох1м!чних властивостей Подайться в роботах

Рис Л. Ликдш-?)тно-геох1м1ЧН1 райони тернторП Черн1вецько1 облает! 1 Щвноч! Коддови,

,1.3аставнянський ; 2,Днитровсько-Репуяенський : 3, Прип-рутсько-К1цианський, а - Луяанськйй ; 4. ЗахЦно-Хотинський; 5. СхЦно-Хотинський, а - Кл1«ж1вський. б - Рухотинський : 6. Рингачський; 7. Новоселицький, а - Тарасауцький; 8. Келмге-нецький: 9. Йнктрсвсько-Перковецький; 10. Сокирянський ; 11.Новодн1стровсьний: 2. Герцаевський ; 13. Черемовсько-Ьдни-л1вський ; 14. Брусницький ; 15. Чзрн1вецькп-Сторояинецький ; 16. Тарашанський ; 17. Глибоцько-Кам'янський : 18. Багненсь-ккй ; 19. MiBcipeTCbKHft ; 20. Красно1льський ; 21. Берего-метсъко-Карпатський, а - С1ретеький, б - Вияенський ; 22. Пу-тильсько-Карпатський, а - Чёремошський. б - ПутильсЬкий, в -Селятико-Яловичарський ; 23. Перкалабський, а - Сарата-Перка-лабський; 24. Единецько-Дондяванський. 25. Припрутсько-Гло-дзнський, а - ТовтровиА; 26. Бельиький. районов

п.Т.драйон1в.

ф '

/7,8,9,22,23,25/..hd територ!i дослЦяуваного parioHy ландваф-ти в результат! и!леспрямованого використання птк s певйих видах господарсько! д1яльност! трэйсформувались у природ-но-антропогенн! /с!Льськогосподарськ1,л!согосИодарськ!,рекреа-и1йн1,природо-oxopoHHi та in./.Цв призвало до ЗМ1НЙ еколоПч-ййх функц!й ландШафт!в>пог!ршення 1х еколог!чного стану, IX нормальне ФункЩонування мовлйв'е при Наявиост1 fecix йрироднйх компонент1в /вклвчаючи бiоту/ i непоруивних бзаемозв'язШй. Ефективн1сть 1х вколоПчних функций пов'язана, насамп8|зед, э характером Гвох1н1Чних процес!в.

Черн1вецька область i п!внй Молдовй - рвг!ой складНо! лакдиафтно-геок1к1Чно1 структур« /35/. В його м&иах ФункЦЮ-нують ландиа.фтнс-Геах!м!чн! системи Й-fи тйШв : лучнасте-■пових,л1соствповйх,аироколистянол!совйх)л1солучних,г!рсьнйх явоймоаирькоййстяних л1еовйх i х8ойнол!совйх; .10 с!«ейств /п1дтиЬШ$7 клас!в ; 3 родSb; 9 вид!&, Твритар1аЛьнв повд-нання ix утворюе ландваФТНо-геох1м1чн1 районй 1 шмайсши /рт 1/. При розробц! прйкладиих питанЬ /медйко-ёколог14йия/ враховувзлись осЬблйвост! геохШчНо! структура рвг!оНУ<ййё в1добрамена на снладеНйх автором картах геох1М1чнйя лаДВаф-т1в 1 районуванйй iepHTopli.

' fotloBi гйох1«1чн$ фуннцп та спвциф!йа Ирйродййх комь-

немг1в. ¡МсцвН с«пнМИст1 породи в nopleHsiHHl з Игаркой л!~

тосфври Маять п1двив|енйй в»»!ст Mo,Cd.fle,Se(Pb та !н< t в 1,5-2 рази i б1льйв/ 1 пор1вняно ИоНй«6ИйА bmIct Ti,$r\Eb,fH, Си,Мае xicue эненввйня эагального вм1сту ЫйравлекенШ hpu переход! вiд вашкйх до б!льв легких nflpiJb НайвйШ IX sklc-той характеризуйся глйййиИ й сугдииис-ft й1дклади ПТК(ак1 пройвли через реяим алйИальнйх рЬнйй.'ГруНтвутворййЧ! трй-тинн! глини вШярть ttepeciчно У два разй б!ЛЬве (Ийроелёмен-т!в,н!н лесов! в!дклад1ь

Серед досл!Д«енйх &Ле«ен+грунт iв за кларйами концен-трац!i вид!йялться тай! Груни с11еЩал!зац!й /Цйфрй - марки каниентрацП/:1) Но 1,7 ; 2n 1,3 ; Pb.Sr f,2 ;Сг 1,0 : ?.) Си 0,7 ; Hm «I 0.8 ; Cd 0*5 га !М. ПричоЧу, ё*1ст Ко i V зб1ль»уеться в луянояу середовиц!.

Грдитя piBHHiiiioi частмйй р«г!оиу /с1р! л1сов1,черноземи оп1дзолен1/ в qijlong наить «Ьл!бденовд Я цинково-мол1бденову, в ненв1й dipt. свинцеву спец1ал!заЦ!й(Позйтивн! аномалН)як! в1добраяавть металогей1чн! особлййоьт1 tepHTopli. Негативн!

аномал!! формують Со, Ш.Мп - в 2 рази мение !хн!х кларюв . л1тосфЕри.Рег1ональний геох1к1чний фон !нжих елемвнт1е близь-кий до кларкових эначьнь.Вплив1в. !зних грунтоут'ворюючих пряце-с1в на р1вень вмкту м!кроелеменпв не' встачовлено. одиак, ниэький вм!ст Мп псягнюеться сильнин ои!дзоленням грунтгв у минулому.цей елемент, як дуже м!груючий,був вимнтий з ландшафту.Встановленп, цо сорбц!йн! форми елемеч;пв частое повторишь валов!.

Як 1 в грунтоутворювчих породах,1з зЫльшонням ваикого механ!чного складу грунт1в одного й того ж генетичного пЦтипу вм1ст м!кроелемент1в зростае. але !нтенсивн!сть 1;< м^грацП зменшуеться.Вг;м1чено збага'-ення мокроелементами заплашшх луч-них грунпв долин Прута 1 Дн!стро ' Си, 2п, N1, Со, Сг та !н./. В Шламу по рег!ону кларки концентрацП багатьох елемен-т1р /Сг, Мп, Со, РЬ, Са. Си, йд, N1/ б!льв значн1 в Л1солучн!й пров!нцП пор!вняно з л!состеповою, а таких елеменНв, як 5г, гп, Ве - б1лыле в л!-состепов1й.Валовий вм!ст м!кроелемент!в у св!тло-с)рих 1 с!рих лкових псверхнеЕО-оглеених грунтах у де~ к1лька раз1в 51лы1ин.н1в у глеюватих !х р!зновидах. Зустр!чають-ся педох!м1чн1 аномалП з багатим спектром концентрацП еле. менйв / гп, РЬ, !Н, Со. Ва. 5г, и, Н. Но, Мп. Си та 1н./, при цьому особливу тривогJ викликае пЦвищений вмкт Нй 1 РЬ., АномалП иих елемент1в обмежен!,в основному,територ1ею елюв!альних елементарних ландшафт1в 1 потребують дальаого вивчення.Значному антропогенному тиску /забрудненнга/ Шддаються грунти в лучнос-тепових агроландшафтах у зв'язку з безконтрольним 1 надм1рним використаннян пестицид!в 1 м^нералышх добрив та слабкою самоо-чищен!стю иих комплекс!в.

У межах дослЦйуваногс резону досйть детально вивчен1 грунтов! водй - головний геох!м!чний фактор м1грацН й перероз-под!лу елеменйв у ландшафт!. Визначен! середк! фонов! значения водорозчинних компонента.Для дано! територП характерн! дв1 основн! геох!м!чн1. ситуацП : окислговальна /киснева/ I глеев а /в!дновна/. Пвроважаючими в окислювальному ряд! е водоносн! го-ризонти нейтрального карбонатного /кальцгевого/ класу. Води наси-чен1 киснем,перевакно г!дрокарбонатно-кальц1ев! .мають досить ви-сокий р!вень м!нерал!зацН й ворсткост'1 /часто б!льве 13 йг-вкв/д/. Для оц!нки м!граи1йно! здатност! елеиенНв розрахо-ван! коеф!Ц!енти водно! м!грацП, як1 коливаються в 1 д 1,5 до 10. Серед м1кроелемент!в у грунтових водах в!дзназено пивице-ний вм1ст селену,що деволи перевичуе ГДК в 1,5 рази /вид1ляеться селенова енде»!чна пров!нц1я/.Часто грунтов! водив т1й чи !н-«г!й забруднен1 сполуками азоту,сульфатами,хлоридами.

Щодо поверхнавих вод, то практично чистими мояна ввавати т!льки верх1в'я ыалих р!чок - притоки Чара«ошу,Пруту,С(рвту. Реата водних артер!й забруднюеться кеочиаеними стоками промис-лових п!дприемств,с!лъсъкогосподарсы<их об'ект!в, а таков неор-ган1зованими скиданнями см1ття поблизу невеликих насвлених пун-кпв.Основними забруднюючими речовинами головних р1Чок рег1ону е нафтопродукти,ф8ноли,пол1цикл1чн1 ароматичн! вуглеводн! /ПАВ/, як1 мояуть перевищити ГДК у два 1 б!льие оаэ!в.

Б1огеох1м1чний фон рег!ону визначаеться На п1дстав1 апробу-вання та анал!эу трав'ано! /наэемно! частини/ та деревне! рослинност1 /г!лки,кора,Листа/. Серед м1кроелвмент1в найвищими середн1ми показниками вм!сту в 1дрIзняються Ва, Мп, 2п, РЬ, Бг; разом з цим реПональна 51ох1м1чна спец1ал!зац1я рослин вираяа-еться э понижении /по в 1 дньш•■ < ^ до св!тових кларн1в/ концент-рац!д б!льшост1 м!кр0елемент1в - Мп, гп, Н1, Си, Зг та 1н . Б1-ох!м1чне тло р!вне кларкам чи трохи вище за них утворвють РЬ, Сг, Йе, Вид!лявться в!дносно п1двйиеНим вм1стом бар1й,який е б1оф!льним для деревно! рослинност!,В рослинах рег!ону най!н-тенсивн1ие нагромадяуються РЬ,5г /Кб-10п/ Си, 2п. Мо /Кб -1п/.

1х мояна вваяатИ елементамм високо1 б!олоПчно1 активност!; менш активн! Сг, Ве, Мп / Кб< 1 /. Спец1ал1эац1я вМ1сту еле-мент1в по органах рослин /листа,г1лки/ слабо вИраиэна, В пробах опаду пом 1тно п1двиеэн1. лор1вняно з 1)ШйМи частинами рослин,величини вм!сту елемент!в И, РЬ, Мо, Со, Сг.

На п1дстай! Проведения анал!з1в нояма зробиги висновок, ло для природних фонових ландшафт1в Буковинського Лередйарпаття 1 п1вноч! Молдови загалзм властива незначна р1эниця кмкту к!кро-елемент!в у рослинах, незначн1 в!дм1нност1 цих елеминт!в зале«-но в!д тип1в Ландйафт 1в,.ЕлемеНти,як1 становлять 1Нтерзс для оц1нки техногенного забруднення /РЬ, ¿п, Си, Сг, Н1, та 1н./, не мають особлИВо п!двищеНих КониеНТраЦ1Й в зол! р!зних вид!в рослин. На в1дсутн!сть иього забруднення вкаэуе П порквняно незначний !х вм1ст у донних В1дкладах.В1дзНачена п!двицена концентрата деяких елемент'1в /особливо свйнцю/ у б1омас! дорояних ландшафт!в.

Глава 4. Екогеох1м!я урбан!зованих ландшафт!в / на приклад! м.Черн!вц!в/

Вивчення геох1м1чних особливостей та еколопчних ситуаш'й м!с- е одним 1з найактуальн!»ИХ м1ядисцнпл!нарних напрямк1в на-укових досл!дяень у наш час. Прикладом вивчення великого м:ста в дакому регион! е м.Чорн!вц1. Територ!я його знаходиться на

стику двох ф!зико-географ1чних областей : л!состепово! Прут-Дн1стровсько1 1 л!солучного Передкарпаття. Переваиають на те-риторП м!ста л!состеповI риси ландшафт!в.Днище долини р,Прут зайняте заплавно-лучними природними комплексами,М1сто,.впливаю-чи на горизонтальну 1 вертикальну структуру ПТК, зм»ШЛо' не "ильки морфолог¡ш природного ландшафту, але й зумовило появу нових йрго якостей 1 функц1й,що призвело до пог1ршення еколог!ч-ного стану цих. ландшафт 1в. Об'ектом ;<лсл!дкення в м1ст1 е ПАТК /ланка,уричиые 1 т.д./ та !х системоутворшч! единиц! - катени.

Важливу роль у формуванн1 еколого-геох!м!чно! обстановки в м1сп в 1Д1грають природк! та антропогенн! чинники,характеристика яких даетьс : в роботах агтора /39,40/. Ландшафтно-геох!м!чн! струкТури й геох!м1Чн! властивост! природних компоненте належать до основних передумов техногенного затруднения ! самоочищения ландшафт!в н1ста /36,37,38/,

На складен!й н-зми ландшафтно-геох!м!чн!й карт! м.ЧерНхВц! ! його околиць вид1лаються три типи природних /в!дтворених / ландшафтов /за особливостями б1ка/ : 1. вироколистянол1сов! з1 слабокислими грунтами /невелик! ареали на водод!льних д1лян-ках/; 2. л!состепов! Н-Са класу водно!. м1грац1! /переваяають на середн!х ! високих терасах, схилах 1 водод!льних р!вНиНах пра-вобереяжя/; 3. лучн! Са-класу /на заплав1 1 низьких терасах, днищах долин малих р!к/. У межах м1сько! територП воНи перетворен! в остепенен! техногенн! комплекси. Остан»! два типи Ланд»афт1в. зайНят! мкькою забудовога, городами ! присадибними Д1лянками. На територП м1ста представлен! елйментарн! ПйТК повного геох!м1чного спрямення /елюв!ально-суперайвалЬНого ряду/ переважайчз середойище - окислювальне.

Грунтов! води м!сько1 територ!! характеризуются п!двиче-ною яорстк!стю /10-15 мг-екв/л/, Ни ¡х особлив!стЬ /корстк!сть вище норми/ сл!д вЦнести до природного чинника формування еко-лог1ЧНо! ситуацП .М1нерал1зац1я води пом!рна /0,5-0,6 г/л/ ! п1двищена /0.8 г/л/, Це перевавно г!дрокарбонатно-кальц1е-в!,иагн!ев 1,р 1 дие - кальщево-натр^ев! або сульфатно- 1 хлоридно кальц!ев! води.В б!льшост1 випадк!в грунтов! води мають П1дви-щений вм1ст кальцию /200 мг-л ! больше/, що зумовлено головним чином карбонатн1стю п!дстилиючих пор^д твриюрП та м!грац!йною здатн1стю цього елемента, техногенним -забрудненням.

Ем1с1я забруднюючих речовин у м1ське середовище /вики-ди,стоки.тверд! в!дходи/ пов'язана з об'емом 1 структурою ви-робництва, технолог!чни'ми процесами.Промислов! викиди.наприк-лад,у .1989 роц! склали 8.5 т, тверд! в!дходи виробництва - 14 т. Найиириа асоц!ац!я елемвнтгв спостер!гаеться в техногенних

гвох1м!чних аномал1ах,лоз'язаних з пЦприемствами электронно 1 промисловост! 1 маиинобуд!вними заводами, текстильною I х1м!ч-нои прокислов1стга. ТэксичЯ1 елекгнти в грунт! тут перевищувть фоновий вм!с г 1х з десятки I тисяч! раз 1 в, що стеоряе загрозу природному сервдовкцу ! здоров'к лк&ини.

В результат! дЗ! антропогенного чнннина в природному сэре-довиаЦ м!ста м1гру«ть ак!длив! >Лм!чн! ! б!алог1чн 1 речпвини /в тому чисЛ1 - вйсокотиксичн!, элергенн!, канцерогенн!/,. в першу чергу - вккиди автотранспорту, промислсвих об'ект1 в. комуналь-но-побутового государства,

Досл!'даеннями забруднеьня атмосферного повНря м.Ч8рн1вц1в /1986-1990 рр./ виявлен! перевицення ГДК вм!сту пилу, оксид!в вуглеЦя, азоту, с1рии /2-5 ГДК 1 б!льшв/, свинцю, м1д1, н1кйли /1,5-4 ГДК/, формальдегиду, хлористого водню /3-5/4 В окремих випацках максикальний ем!ст с!ркн досягав 20 ГДК. 1ндекс заб-руднення атмосфери /13й/ складае перес!чно 2,5-3.0. йнал!з роз-под!лу концентраЦ!! ваиких мэтал!в у пов!тр! за Порами року вй-явив 1х зб!льШення у весняно-л!тН1й пер 1 од. Встановлвна просто-' рова структура техногенних /пов1тряних/ поток!в 1 пол!в атмосферного эабруднення в умовах «¡ста /за техногенним Ореолом у грунтах ! сн!говоку покрив1, СПЗ/, ЗвиЧайно ядро атмох1м!чних аномал!й приурочена до промисло&ого майданчикэ та його найблия-чих делянок /б!ля 0,5-1,5 Км в1д Шдприемств/. Забруднення /се-редне ! лом!рно-небезпечне - 1с 16-32/. як правило простеяуеть-ся до 1 км в!д дяерела. В рад!усI 4-5 КМ спостер!гаеться б^льи небезпечний р!вень /1с - у грунтах б!льше 32,-8 сн1гу - 128/, Иирина сан1тарно-захисних зон для таких пЦпрйемств у м!ст1 повинна бути близько 1 км. Пил, що ос!дае на земну поверхню м!с-та, збагачений техногрнними елементами /осереднен! максимальн! кларки концентра'Чй-':Рв /у 50 раз!в/;2п /у 40 раз1в/;Нч /у 20 раз!в/; Си /у 15 рлз!в/: Ва.Ь'п.Сг /у 10 раз1в/; Мо,У.Бг /у 4 рази/-, N1 /у 2 рази/. За м!крокомпонентним складам в спадах снг-гу 1 доед м!ста виявлен! аналоИчн! перевицення концентраций елемент!в.

Йнал1з впливу метеоролог1чних умов /пой!трянИ,х- потоюв/ на концентрац1га ик!дливих дом1шок у приземному шар! поВ!тря показав, що в б!льш несприятливих еколоНчнйК умовах перебувають квартали м!ста !з закритиии дворами 1 днища малих долин. В них найвищ! СПЗ, РЗ ! 1н. Найб1льш потенц!йну небезпеку забруднення мае район Садгори /5 бал!б за розробленога нами оцпжовою шкалою/.

У грунтовому покрив! територП м!ста вид!ляються так! групи х!м!чних елемент!в, що утворкшть: 1/ обширн! /до 60"/ плоу! м!с-

та/ 1 контраст^ аномалП - РЬ /Кс=6-10/; Сг /2-4/: гп /2-6/; 2/ обширн! аномальна поля з низькою контрасностю - Си /1,5-2/; и /1,7/; 3/.локальн1 аномалП з р1зкою контрастн!ста, наприклад, РЬ /Кс-<.5/; Мо /2/; Со,Си /1,5/. Осереднен! кларки концентрацП формують такий рад х1м!чних елеменНв; Н 5,5; РЬ 3,4; Мо 3.1: Бп 2,9; Си 2; Cr.Nl 1,3. У грунтах м!сько1 територП виявлена висока рухомкть цинку 1 селену, по.тенц!йно небезпеч-них для живих орган!зм1в. Досл1дяення просторового положения аномал1й 1 виробничих об'екпв показало, цо основними даерелами поступання в м1ськ2 ландшафти Сг, 1п, N1 е п!дриемствз елект-ронно! та нашинобудовноо промисловост!, II - будматер1ал1в 1 по-бутово! х)мП

Сумарний показник забруднення /2с/ грунт!в моста коливаеть- ■ ся в широких межах - в1д 2 до 40 /Iс оЩнювалось нами по 15 елементах; Pb.Zn.Cu.Ni .Сг,5г ,Мо,Со,У.Ве .Ва.МЬ,В1.II Л/. Най-61льш1 площ! /до 50 У. територП/ з достатньо висоним /1с 12-15/ 1 високим /16-22/ ровней забруднення екц1лявться, як правило, в ПЙТК центрально! частини моста /старо1 забудови/. Н зон! дП промислових об'екпв ! перетину маг!стралей СИЗ досягае показ-ника 22-40 1 больше - гранично-забруднен! та аномально небезпеч-н1 геоекотопи. Ступень забруднення зменшуеться в Напрямку до окраон моста,"де доси-л широко представлен1 /до 30Х територП/ умовно чист! ландшафти /СПЗ менше 4/.

Як!сний анал13 пол!циклочних ароматичних вуглеводн!в /ПйВ/ виявив канцерогенний 3,4 - бензап!рен у вс!х пробах, у б1льи)ос-т! його вмост явно перевищуе 20 нг/г, тобто ГДН встановленат для грунт 1 в с!льськогосподарських упдь. У донних в1дкладах сума ПйВ зм!нюетьс'я в!д 31,6 нг/г (вище днерела забруднення) до 100 1 б!льше нг/г (район забруднення промисловими об'ектами). Педох1м!чн! забруднювач! Посилашть лужн! властивост! середовиша (карбонатний пил та ¡н.), рН грунпв м!ста зб!льшилось на 2-3 одиниц!.

Отже, ЕГ/1 слабокислого класу водно! м1грацП перетворились у ЕГ/1 нейтрального або кальц!евого класу. В гумусових горизонтах грунт!в збтшилась емк!сть поглинання, а отже, зменшились мояливост! виносу забруднопвач 1В. Вавливим при цьому е вм!с гумусу 1 гранулометричний склад грунт1в. Трансформац!я лужно-кис-лотних умов зм!нюе склад асоц1ац1й взаккх мегел!в, як! м1грують ! нагромадяуються.

Грунтов! води запор!вняно менших геох!м!чиих тр шс-формац!й. Проте 1 в них в!дзначено. пЦвищвний вм!ст^окремих м1кроелемент!в (М1,РЬ,Со,). але не вище ЩК. Перевищення ГДК спостер:гаються подо вм1сту С1,НН^.Н05 .Н0а . особливо у водах

техногзпсистем. пск'яззнйх з прсмисловим 1 гсспсдарсько-побуто-вим забрудненнях.

. Геох!м1чна трансформация поверхневих вод у зон! впливу м 1 ста проявляеться як у змШ основних Ф! зико-х! >¿1 чних 1 ЫолоПч-них парам8тр1в води I-донник е!дклад!з, так 1 в формуванн! техногенных поток!в разливания х!м!чних елекэнт1в. У зон! забруд-нення визкачен! еильк! г1дрох1к£чн1 зм!ни - не т:льки тигле ! ■труп, але й клас!в води (наприклзд, !з г!дрокарбонатно-кальц;е-вих в г!дрокарбакатно-натр!ев!, срьфатно-калыПеЕ1, азотн! води). ЛомIтно зростае м!нерал1зэц1я води (вище 1000-1500 ыг/л), Окр5м зм!ни компонент^ солевого складу вЦбуваеться своер;днз эм!на рН 1 £11 (окйсл®вально-в1дновного потенциалу) сервдовища, газового 1 температурного режиму (теплове забруднення) та знших Ф1зико-хШчних характеристик,як1 мавть БНолого-токсиколог1чне значения. Води забруднявться р!зними синтетичники орган1чними речовинами (нефтепродукта,Феноли), вашкини металайи. У с 1 вка-эан! 1н!*ред1енти эм1нкгаться в простор! 1 Час1, шо пов'язано з диНам1ков поступання спчних вод ! твритор!альним положениям днерела забруднення,

3 метою оц!нки забруднення водних об'ект!в нами проведен! нап1встац!акарШ Г!дроеколог!чн1 досл!дження. В основу оц1нки покладений принцип пор!вняння показнИк!в концентрац!й рвчовин 1 з'начень ГЛК для них. Р!чка Прут, наприклад, эабруднв&ться переваяно ст!чними водами, Екстремальн! г!дрох!м!чн! ситуаЦ!! викликак! залповими скидами. У вод! забруднених д1лянок /нияче скиду приток1в Та очиснйх споруд/ в!дзначались пёревииення ГДК аномального азоту, загального зал!за, допустиких норм па загаль-н!Я М1нзрал1зац11, вм^сту розчинного кйснв 1 його БПН /1989-1ЭЭ1 рр./ Эаф1ксован! близьк! до долустимих кониентрацп вавкйх метал1в - мШ, н1келю та !н,, основна частина яких поступав в р.Прут з! стоками р.МольниЩ. Умовио чистою, при в!дсутност! залпових викид!в забрудншчих речовин, е' вода р.Прут у зоН1 рекреац1й /сумарний показниК небеэпем Iп=2,5/. Вода р.Прут у район! водозабору "Магала" оц!нмет-ься як се-редньо- ! слабозабруднена /1п--ЪЛ/.

Б!ох1м1чна ¡ндикаЩй стану м!ського середовища е одним з метод!в прикладно1 геох!м11 ландшафт!в, Лив! органами - най-чутлив!и! !ндикатори забруднення. РослиНност! налеяить такоя особлива роль у винос! елемент!в-забруднювач1в 1з грунтов, особливо м1сЬких техногенних, де м!грац!я багатьох ельмент1в ускладнена. Б!ох1м!чне поглинання х1м!чних елемент!в ! вилучен-ня забруднено1 маси п!дтримуе геосистему в стабильному стан!.

П1д впливом техногенного фактору в мкт! сформувались об-

- ге -

ширн! й контрастно 6ioreoxiMi4Hi аномал!!, Перевицення середн энаяень BMiCTy елеМенпв у рослинах властив! в першу чергу дл Pb,Zn,Sr,Mo,Co,Ba /в 1,5 раза 1 б1льше/. йля рослинност! ,м1ст встановлена видова 1ндикац1йна спец1ал1зац!я, яка проявляетьс в 1х здатност! концентрувати певн! елементи /акац!я б!ла Pb.Bi.Mo.Sr, ялина звичайна - Pb,Zn,Р; бузок звичайний - Си та IM./

Рад4оактивне забруднення територП. 3 допомогок рад!омйг

ричних досл!дяень встановлено, но станом на 1.07-1.10.1390 рок рад1ац1йний фон у меках м.Черн1вц1 коливався в!д 0.01 до 0.1 млр/год. В оь^емих м1сцях :аф1ксован1 показники. як! досягают ■0,2 млр/год i б1льше. У деяких точках депонуючих середов!' /проба перегною листа 1S8G-87 рр./ заф1ксовано показники, яь леревищуюгь гранично-долустиму санпарну норму в 4-7 раз!в. 1 свичить про те. що в менах М1ста /як 1 облает!/ мало Micue б1льш !нтенсивне/рад1ац!йне забруднення у зв'язку з aBapiera i Чорнобильськгй ЙЕС. Виявлен! окрем1 аномал!i м1ста*монуть бу-об'едиан1 у загальну зону, яка витягнута зПдно з розою в i тр з riiBHi4Horo заходу на п!вденний cxiд. Територгальний розпод 1 характер Mirpauiз рад1онуилШв /цез!й - 137, стронцЗй - 9' визначаються особливосгями ландшафтно! структури i властивост; ми ЕГП. Так, найб!льше забруднення спостер1галось у ПАТК вод дШв, складених глинисто-суглинистими породами, з темно-ири Грунтами п!д садами ! парками, поблизу л!сових масив!в /б!оге ний бар'ер/. Строни!й i цез1й, будучи розчиненими у вод1, Mir рують i мояуть поступати в грунтов! води(колодяз! ),!нш! об'ек Иомплексний анал!з показникЛв забруднення за морфолоПчни

одиницями /ланка, урочище ! т.д./ дозволив встановити спецгал зац!ю «¡кроеле.менпп [а вид1лити !х у залекност! вIд ландшаф но-функц1онально1 структури територП. Це мае важливе значен при !х е1;ллог2Чн1й оц1нц1. 1) Литлова зона-долинк! П(1ТК:Сг /К 2,0/; 1\\ - 1,7; РЬ.У - 1,6; Pb.Cu.Ho - показники Кс в мен розраховано! норми (1,5). Для ПЙТК схил!в маяоритарний ряд е; менпв очолюе цинк - 2,2; Вг,РЬ - 1,9; Си - 1,6; Мо - 1,5. водод!льних комплексах дом1ние,хром. 2) Промислова зона- дол( н! ПйТК;Сг - 1,8; 2п - 1,7; Си - 1,5; РЬ - ',5;схилпв1 ПйТК:1 1,9; Сг - 1.6; Эг - 1,5;водод1льн1: Си - 1.9; V - 1,7; 3) Ре1 ц1йна /умовно захищена/ зона - в ус!х типах ПАТК дом!нуе хро! 1,7 / иайчаст1ше повториться аномал!1 хрому/.

Вивченнл рад!ально1 та латерально! диференц!ац11 елемен у мевах ландшафтно-геох!м!чних катен св1дчнть про рухом.1

Си,Мп,Ие,Сг,N1, в меншЗй м!р1 - 2п,РЬ у грунтах ¿ос '¡лячзано! територИ. Вказан! елементи часто акумуляшться на геох1м!чних бар'ерах б{огенаом7, , .сорбц1йному;,.. до них додаються

СсЛ.йсз,Нч,Ва та 1н. У донних. вкладах >алих ргчок м1ста виавле-но п!двищений вм!ст багатьох елеменпв,. як! ф'ормугать наступний ряд /цифри - кларки.концентрацП/: гп14; Ве 12; N111; Сг7; РЬ6; Си4: Ы\ Мп 0,7; ге 0,6; 5г 0,5; И,' йэ. Нц, За 0.5.

Таким чином, техногенез.у м!ст1 докор!нйо змпшв природн! ландшафтно-геох!м!чн! умови 1 зн1велмвав ,1х..особливост1. Про це св1дчать,зокрема, 1нтенсивн1 показники зэбруднення та !нтегра-льн! показники еколог!чно! неиезпеки (. екргеох1м1чн1 поля), як! зм1нюються залежно в!д Функционально«'зон мкта та ореолу роз-с!новання.

У результат! господарськоЬ д1яльност1 зм!нився гео):1мгчнкй клас ландиафту: ЕГЛ перех1дного Н-Са-класу перетворились у Са-клас, карбонатно-глейового. класу - в карбонатний /за рахунок пониженна р!вня грунтових вод та 1н./. Зросла роль тйхногенних поток!в та аномал!й у формуванн! як!сно ново! еколого-геохШч-Но! ситуацП /ЕГС/. Надходяення хШчних елемент!в у м!ське се-редовище !з джерел забрудненоп р!.зко перевищуе природне 1 вЦ-р!зняеться за характером ! асоц!ац!й елзменПв, як1 утзорюють перш за все ¡х нагромадяенням з'малими клэрками ! подвищеною ток;ичн!стга. Це проявляемся. у формуванн! р!зноман!тних 1 не характерних для данного рег!ону комплексних аномал!й елемент!в в ус'х природних компонентах /вони ф!ксувться в депонуючих се-редовищах/. Взаемод!я потоков речовинй'й енергП, покомпонентно аномалИ приводять до утЕзрення. техногеосистем. Диференц1ац!я останн!х в межах ландшафтних.одиниць у вйгляд! екогеохШчних пол!в сприяе вид!леннв /в процес!.картографування/ техногенних геоекотоп!в ! в!дпов!дних еколого-геох!м!чних ситуац!й. Кояний вид геоекотопу в значной м!р:_обунбвлений особливостями ланд-иафтно! структура I антропогенно-техногенного покриву /Зняенерн! сооруди, тверде покриття,_зелен! насадження та' Зн,/.

Глава 5 . Медико-географ!чна сЛнка ланд'иафтно-геахом1чних систем /Черн!вецька область та п!вн!ч Молдовн/

Картографування медико-географ!чних явищ регоону проводилось на комплексной природн!й основ.1 . Кожне захворюванмя розг-лядалося на фоно чинжтв ландшафтного "середовища. Це дозволил? визначитиИнтенсивность повирення нозоформ у межах ППТК /се л!тебних геосистр!/, ПЙТК, у яких розм!щено населен! пункти, згрупован! в кла! !ф!кац!йн1 одиниц! за еколого-геох1м!чними о?-'

наками. Складенс сер!ш сервдньомасштабних медико~гвограф!чних карт: 1 - нозопгогностичка эндем!чного зобу:. 2 - Еовчнокам1нно1 хвороби; 3 - захзорювання правцем 1 сиб1рськов виразкон; 4 -серцево-судиннкх та снкозахворнвань; 5 - смертност1 населения; 5 - катаракти та !н.

Загалсм кожнэ зазначити, но для с!льського населения, яке проживав б мехах ПЙТК р!зних геох1м!чних груп, характерн! неод-каков; ?:вн1 розгсвсвдгвнкя захеорювань. Так, для групи трансе-лювдальних л1 соеих геоч!м!чних ланднафПв властивий 61 льагий по-кззник деяких захзорявгкь /наприклад, ендем1чного зобу/. Це те'язано з досить Чнтенсивним зиносом 1з ландшафту 61ох1м1чно важливих злэйенПв /йод, кальц!й, кобальт. м!дь, магн!й 1 1н.'/. I к!н1мальний показник-захворюваннл вЦзначено для трансакуауля--тивних л1состапових ландшафт!в, де.-кр!к виносу, в!йбуваеться й акукулйц!я вказаних елемзнИв, 140 привнесен! з вищерозм1цвнних Г1ЙТК (наявн1сть рухсмих 1х форм!). Як з'ясувалось, у сел1тебних геосистемах елив1альних м!сцезнаходз;ень, зб!днених лотр!бними для здоров'я хШчкими елементами, в тому числ! й йагаем, Частота захэорюваност! раком шлунку в 1,5-2 раза вшив, н!а у нияче р^сзм!Щ8Н1!Х акукулятйЕНИх ландшафтах. -Так, на територП П1вн1ч-нсмппезвського плати спостер!гаеться 61 лье високий р!вень цього ззхвпривання - 1,6 випадк!в на 10 ООО ос 16 у середньоху за - р!к -при »аномальному вм!ст1 41агн!в у Вод! Ссередн!й геоиетричний -42',мг/л).

За допомогою п'ор1вняльно-геограФ1чного,методу проанал~1зова-на рег!ональна Дйфер9нц1ац1я частоти захворвеання злояк!сними новоутвореннями, Найвищий свредн!й !нтенсивний показник захво-рввання раком легень /2,9 випаДк1в на 10-ООО ос1б/виявлений для Прут-Лн!стровсько1 природно! облает! /Чврн!вецька область та П1вн1ч Молдови/, де представлен! геохШчн! ландаафти лучносте-пового /Са-клас/ ! середньолкостепового /Н-Са/ Шдгип!в. I по-р!вняно иизьк! !нтенсивн1 показНИки /2-1 випадк!в/ цього эахво-рвваиня властив! ДЛЯ БуНовинсько-ПереДкар'патсько! облает! з л1-солучними ландшафтами. ЕГЛ тут кислого ! кисло-кальц!евого кла-с!в, пер!одично супвраквальн!. Низький р1вень вказаного захво-рвбання мае таков Буковинсько-Карпатський рег!он /1,0 вкпадк{в на 10 ООО ос 1б/з кислйий г1рсько-л!совими,перева«но транселвв!-альними ЕГЛ. Под!бна законом1рн!сть спостер1гаеться 1 за ¡¡оиаз-никами захворювання злряк!сними новоутвореннями орган1в травления. 1НдБИщений р!вень вказаних ракових захворввань в умовах кальц!евих лаидшафт!в пов'язаний в значн1й м!р! з нагромадвсииям в них эабруднюлчих речовин. знияенням оптимального вар1анту вм!сту рухомих форм елемент1в ! слабкои здатн!стю цих геокомп-

лекс!в до самоочищения.

Серед ус £х нозолопчних форм привертае увагу неблагополучна тенденц!я росту захворнвснь серцево-судинно1 систем« I злояк1С-ними новоутворвннями. Так, у 1930 р., пор1вняно з 1989 р., число випадк1в вперше д1агностовано! !шем!чно1 хвороби серця збгльшилося по Чернгвецыпй област1 в 1,8 рази. г1пертон1чно1 хвороби серця в 2,4 рази, 1шем1чно! хвороби серия 1 г1пертон1ч-но! хвороби - у 3 рази. По элоякшшх нов'оутвореннях /при рIч-ному рост! захворивання п середньому по Черн1воцьк1й облает! на 2'/./ у Сх!дно-Хотинському ландшафтно-геох!м(чному район! /ЛГР/ вона зб1лы1илась ■ на 12"/ . Кшмзнському ЛГР - на 13'/., Кельме-нецькому - на 202. На сучасному етап1 найб^ьш низький р!вень онкозахворювань вЦзначаеться в Путнльському ! Глибоцькому /в!дпов!дно 70 ! 78 X середньооблепного показника/, М!жс1ретсь-крму / 81 7. /, а найб^льш високий - у Кельмянецькому 1 Хотин -ському районах /121 1 1182 /, в м.Черн!вцях - 115%. Анал!з сумарного р1вня смертност! населения виявив максимальне його значения у Кельменецькому й - К1цманському районах /12,5-13,0 ?«п. на 10 000 ос 16/ ! м!н!мальний у М!яс1ретському ЛГР /7,8 ви-падк!в/.

Виявлвйо певчий зв'яэок м1я р!внем эзхворювання алопец1еп в ландшафтно-функц!ональних комплексах м.Черн1вц!в. Серед причин цього захворювання нами видГлено так званий сумэрний еко-лог1чний ефект Техногенного х!м1чного забруднення /СЕЗ/ з особливою полли м!кроелемент!в, важких метал!в /В,Т1.Pb.Cr.Se та !н./, орган!чних сполук, рад10нукл!д!в. Застосування ландафт-но-геох!м!чного .методу та узагальнення отриманих данИх лабораторного анал1эу дозволили нам зробити висновок. «о алопец1я е т!льки одним !з симПтом!в прояву х!м1чно! екзогенно1 1нтоксика-ц11 населения м1ста. Це е новим ззхворюпайням у вигляд! !нтег-рэльного враження орган!в ! системи всього оргак!зму, яка нази-ваеться "вколоПчнов хворобой". Балливим нормативним показником /!ндикатором/ при цьому вваяаеться 1нтеграаьнйй показник еколо-г!чно! иебезпеки ландшафту. У пер1од захворювання алопец1ею /1909р./ в1н досяг порогового значения /1н> 70/.

П!д час проведения медико-географ!чного районування терито-р!! використано чозогеограф!чний п!дх!д. Для його реал1зацП залучено спряжений анал!з сер! 1 нозокррт р!зних соматичних хвороб. Максималып иоказники захворгаваност! дали п1дставу вид1ли-ти в!дпов!дний медико-географ!чний район - Хотинсько-П!вн!чно~ молдавський. КШмальн! за значениям показники хапг»топн1 пд" територ! 1 Путильсько-Карпаюького медико-географ!чного району. 1ипи райони, для яких характер»! середн! показники захворюва- '

нос'т1, в1др!эня»тъся за тенденцией зкияеннд або зрсстання цих показнкк1в за останн'-Ю рок!в.

Серед про$1лзитичних заход1в для зниження захворкзванскт населенна рвг!ону в!дзначимо так!: оптик!эац!я еколог!чних якостей середовиад аиттед!яяьнссП: дотримання сан!тарно~г!г!е-н!чних нор«; геох'х!чний мон!торииг; пол£пивння компонентного склада й реииму харчування населения; урахування окисно-в!днов-нто потенциалу орган!зму ладини /з остнанн!м зв'язано виведвн-.. ня з орган!зму токсичнкх речовин/; лолйшення . й використанйя рекреацШшх властивостей прйродних ландшафт 1 в та !н.

В К С к о в к й

1. ЕколиГС-геох1м1ч'ний анализ природНо-антропогенних ландшафтов базуеться на таких принципах: (рункцкчшьШьгеосистемний /досл!джу®ться 1нтвгральн1 геосистемн, як! включають ' приро-ду-госпадарство-насвлення/, структурно-еколопчний /розум!ння того, що геох!м!чн! територ;алоН1 видЗли - екополй, Геоекотопи формуються на основ! мсрфолог1чи>:х одиниць ландшафту та !х гео-к1м!чНйх спряйень/, субстанц1йно-м1гра1ййний/ йраховуються по-казйИки Вм!сту реЧовин, 5х х1грац'йЯа здатШсть в окремих сере-довищах, у тому числ! й оргаШзк! Лидинн/. медкко-екслоНчний /даеться оц!нка еИолог!чно! ситуац!1 в ландшафтних комплексах локального й рвг!пнальн0гс рЗвн1в з урахуаанням показНик!в здоров'я населения/.

2. ЕКолого-геох1к1чнг •досл1д«внНя м!ських територ!й дозволили вяявйти [ вйкористати На практиц! ланДшафТНО-морфолог!чн! одиниц!: ланка /елементарКИй технотший ландшафт/ - урочище -м!сцев!с*ь - ФункиЮИаЛьНа зона, йоки Дасить ч!тко в!дображашть власТйвосп й ступ1нь перетвореност! ландшафте антропогенно-техногенного Факторного ряду. Ланг.аафтно-функц!ональн1 комп-лекси В1др!зняи1,ься за умовзий формування техногенних аномал!й. Основнймй одйнйцями.великскасштайного картографування е техно-генне урочище ! ЛаНдйафтно-геохом!чна катенй. ДЛя них характер-н1 сво! особлийост! фуНКц!оказания I йас&енйргоПереносу. В!дпо^-в1дно, ц! одИнИЦ! характеризуются кк геоеколог!ЧН1 комплекса 1 ставляться в основу вид!лення гесзкоТоп!в.

3. Досл1д*бпНй рег2о;! /Чкрн)в<;1оька область ! повноч Молдо-ки/ характеризуешься спейиф1чнои 1 складною ландшафтно-геох!-м!чною структурою, високим ступеней перетвореност! ПТК, особливо сел!тейних, геосистем. Специфичность пслягае в наявност! лан-д*афтно1 ярусносп, що сприяс формуванню каскадних ландшафт-но-геох!м1чних систем. Проведений анал!з дозволив вшплити гео-

х!м1чн1 ландшафт 6-х тигив, 2-х п1дтип!в, ?-ми нлас1в. 3-х родов. Законом1рност 1 1х помирення 1 спови!дношення вЦображено на складених вперве велико- 1 середньомасмтабних картах.

4. ГеохШчною нормою умов проживания людини в ландшафтному середовищ! рег1ону е фоновэ та клаокова концвнтрац1я влемент!в. Фонов! ландшафт» мають мол1бденову й цинково-мол!бденову спеи!-алозац!и /позитивн! природн! аномалИ/. Негативн! аномал!! /з досл!джених елемепт1в/ цтворншть Сг. N1. Мп. У Прикарпатт! ви-д!ляеться свленовэ геох!м!чна пров!нц!я, Заф1ксовэно' рад!оак-тивне забруднення регIону у зв'язку з авар!ега на Чоонобильськой й£С, м1сцями досить значке.

3. Техногенез кор!нним чином зм!нив лриродно-гегшмочн! умови й вкологочну ситуац!га м,Чевноец1в,Сфарнувалися контрастои геох!м!чн1 поля з максикальннми значениями коефоцоент!в кон- -центрацП для сульфат!в, Са. Нч, двоокису азоту,

ам!ака, 2п, РЬ, N1, - в снеговому покриво; РЬ, 5п. Сг, Но, Си ,и - в грунтах. Ёлементарно геох!ч!чн! ландшафти /ЕГЛ/ Н-Са ! Са-Ге- клас!в трансформувались у Са-клас техногенних ландиафт1в. Перевицила допустима норму ¡корстк!сть грунтових вод. Йк1дливий вплив на здоров'я населения моста мае твхногенне забруднення ус1х компоненте природного середовииа в комплекс!. Радоалька 1 латеральна диференц1аЦ1я речовин у мейах ландшафтно-геох!м1чних катен св!дчить про рухом!сть Си, Мп, Ре, Сг> N1. 2п, РЬ. На ге-охомочних бар'ерах - б!огенному, сорб ц!йному, техногенному в!дбуваеться а;(умуляц!я вказаких елемеНт!в, до НИХ привднуеться Со, ЙБ. 5г-90, С-137.

6. 0ц1нка еколого-геохом1чноо ситуац!т антропогенио-техно-генних ландшафтов зд!йснена за допомогоа геох!м1чних. коеф!Ц1ен-т!в, сумарного показника забруднення /2с/, а такой запроПоМовз-них нами онтенсивного показника природних ком1оонент1в /Р}/ та ¡нтегрального показника еколого'чнпЗ небезпечност! ландшафту /1н/. Враховуеться також здатн!сть ландшафту виносити речовини за мея1 конкретного геокамплексч та !х нагроиэдяенйя /Коеф!ц1-ент м!сцево! кIграц!1 - К м/. Найвищу здатн1сть до йикосу речовин г самоочищения маять, наприклад, у м.Черн1вцях суглинков! ППТК елюв!альНих 1 трзнс°лкт!альних мосцезнаходязНь з 1нтейсйв-ним стоком. Максимальна здатность до нагромад*вння властйва ландшафтиим комплексам !з глинистим слабозадернованим субстратом, покритим прйроднон'послинностга.

7. На основ! спряизиого анал!зу покззник!в техногенного забруднення /1с, Р]/ й еколог1чно! небезпеки /1н/ 1 показшшв здоров'я населения /Вх.ЙхАдаеться _оц!нка медико-еколог!чно! си-туацоо селотебних лэндшафпв. Регоональн! данднафтно^екалог1чно

дослЦиення /з використанням багатофакторного анал1за/ дозволили иояну нозолог!чну форму розгдяндги на Фон! дандагафтних одиниць, з урахуванням чинник1в природного середовица, «о !х обумовлюють /вм1ст макро- 1 м!йроелемент1в, луяно-кислотн! й окисно-в1днов~ н! умови, ступ!нь техногенного забруднеия ! самоочищения та 1н./. . Як з'ясувалось, гахворгаванить с1льського населения в умовах кальц!евих лучно-степових природних комплекс!в вища, н!я у кислих л!солучних - як за 1нтенсивними, тан ! стандартизова-ними показниками.

8. Спряяений медико-геох!м1Чний анал!з дозволив такоя вста-новити, чо серед причин масового захворювання дитячого населенна и.Черк1вц!в алопец!ею /1988 р./ вид!ляеться т.з. сумарний еколог1чний ефект х!м1чного забруднення /синврг1зм/, ч особливою роллю токсичних м1кроелемент!в, орган!чних сполук, рад!о-нукл1д1в. йлопец!я е т1льки одним !з симПтом!в прояву "х1м!чно! екзогенно! 1ктокспкацП". населеня.

Виявлений анормальний !нтегральний показник еколог!чно! не-' безпеки мкького ландшафту /1н> 50/ ц!лком 1мов!рно мояна раху-вати пороговим або критичним, вице якого спостер!гаиться певн! б!олог1чн! реакцИ орган1зму. в тому числ1 захворювання /алопе-ц1я та 1н./. 1нтегральний показник мояна вваяати нормативним, в!н дае зкогу прогнозувати виникнення 1 розвиток под!бних меди-ко-еколог1чних ситуац!й в урбан!зованих м1сцевостях 1ниих рег!-он1в.

9. Еколого-геохИНчний внал1з дав моялив!сть комплексно оЩнити стан навколишнього середовиша реНону, роэробити иодель системи контролю забруднення м!сько! територН, врахувати роль природно-антропогвнних чиннйк!в при плануванн! роб!т по оздоровлению добиШя 1 в проектуванн! кульТурнИх ландввдт!в. Нвоб-х!дним е сукупний анал!з особливостей прояву соц!ально-еколо-го-економ!чних процес!в з метов п!дтримки вколоНчно! р1вноваги 1 забезпечення нормаЛьних умов виттед!яльност1 лвдини.

19. Найваялив1вим завданням подалывого досл!дяення природ-но-антропогенних ландшафтов - е розробка принциШв 1 метод!в оптим1зац1! 1х геох1м1чних якостей. Це вира*аеться в необх!д-ност! регулвбання д1яння сусп!льства на навад^иине середосияе й управл!ння його станом. 3 ц1ев метою пера га все необх1дна роз-робка таких засоб1в контроле довк!ляя, як! максимально точно локал!зуВалй бй неспрйятлйв! сйтуацИ I дадй мояЛивдсть олти-м1зувати лриродоохоронн! затрати.

Список наукових прааь щ; -то; дисертацП

I. Монограф} 1, навчэлып пособники.

1. Природные условия средней части Прут-Днестровского мел-дуречья. Черновцы ЧГУ, 1378. - 1 12 с.

2. Природные территориальные комплексы и их изучение. -Ки-аинев:Лунина, 1379. - 85 с, (молд.яз.),

3. ОсновИ ланмафтоэнавства. - Ки'/в: УМК МО, 1ЭЭ2. - 80 с.

4. Ландшафтные исследования территории Молдавии, Методические разработки. - Кишинев: Тимпул. 1972, - 44 с.

5. Методичн! вказ1вки до практичних занять з мелично! геог-рафИ 1 екологН. -Черн1вц1: ЧДУ, 1990,- 38 с. (у сп1вавтор. ).

11. Статт! 1 тези допо_в1дей.

6. Некотсрие особенности почвенного покрова территории Хо-тинской возвышенности // Проблемы географии Молдавии. - Кишинев: РИО ЙН МССР, 1967. - Вип.2. - с. 47-51.

7. Содержание микроэлементов в природных ландшафтах северной Молдавии // Материалы науч.конф. по итогам исследов. работы Тираспольского пединститута. - Кишинев: Молдреклама, 1968. -с. 34-39.

8. Структура тандвафтов северо-западной части МССР, их рациональное использование // Охрана природу Молдавии. - Кишинев: Картя молдовеняске, 196Э. - с.115-121.

9. Общие лриродно-географичэские особенности н ландяафтннэ комплексу Сезеро-Молдавского лесостепного плато// Учен. зап. Тирасп.пед.ин-та. - Кишинев: Картя молдовеняска,1908. - Т.19. -с.155-171 (у сп1вавтор.).

10. Геохимическая характеристика ландвафтних комплексов северной Молдавии // География и хозяйство Молдавии. - Кишинев: Картя молдовеняска, 1969, - ВЬп.2. -с.27-37.

И. Применение ландиафтно-картографИческого метода в медико-географических исследованиях // Принципы составления региональных медико-географических атласов н карт. - Кишинев: 1969. - с. 146-150 ( у сШвавтор.).

12. Учет ландшафтной структур^ при-агропочвенном районировании // Проблема географии Молдавии. - Кишинев: РИО АН МССР, 1969. - В ип. 3. - с.76-38 (у сп1вавтор.)

13. 0, развитии современна отрицательных физико-географических явлений в северной Молдавии // Учен. зап. Тирасг,. пед. ин-та. - Кишинев:.Картя молдавенпскз, 1970. - Т.17. - с.106-111.

14. Природн! комплекси 1 геох!м1чн1 особливосп грунт!в п1вн1чно1 МолдазН // Ф1зична географ!я 1 геоморфолог!я. Ки1в: Вища школа. 1970. - Вип.2. - с.08-71. Ссп1вавТор.).

15, Короткий нарис !сторЦ ф1зико-географ!чних досл)днень МоддавИ // Ф1зична географ1я 1 геоморФйДог1а, - Ки1в: Вища школа, 1970, - Бия.2, - с,46-31 (у сгпвавтор,),

16, Микроклимат природных комплексов Северо-Молдавской лесостепи /7 Мчен. зап, Тирасл, пед, ин-та, - Кишинев: Тимпул, 1971, - ВЬп, 20 - с.37-54,

17, К вопросу о токсикозе почв к патогенным микроорганизмам // Матер, науч. конф, по итогам работа Тирасп. пед. ин-та. -Кишинев: Тимпул, 1971, - с,55-58 (у сп1вавтор,).

18, Приуроченность населенных пунктов северной Молдавии к определении ландмафтнкм местностям // Матер, нонф, по итогам науч.-исслед, работы Тирасп. пед,. ин-та. - Кишинев;- Лумина, 1973. - с.11-14.

19, Ландшафтная карта севера Молдавской ССР, к.«.мшев! Юти-инца, 1973. - с.121-123,

20, 0 переходе от ландшафтной к ландшафтно-геохимической карте // Проблема географии Молдавии, Кишинев: Штиинца, 1973. -Вмьб, с,121-128.

21, Ландшафтная карта. М-б 1:78000-// йтлас Молдавской ССР. - м.: ГУГК, 1978. - с.70-71 (у сп1ватор.).

22, Развитие медико-географических исследований на Украине // IV съезд Географического общества УССР. - Киев: Наукова думка. 1980. - с.38-40. (сп!вавтор,).

23, Прйродняе ландшафт« Правобвреяья Среднего Приднестровья // Воздействие гидротехнического строительства на природу и хозяйство Среднего Приднестровья. /1.! ИзД-во Г0 СССР, 1983. -с.115-116 (у сп1вавтор.).

24, ЛанДиафтНо-геохймические особенности Среднего Приднестровья // Фйзичвская география и геоморфология. - Киев: Вича школа, 1982. - с.29-33 (у сп1вавтор,),

25, Лавдиафтно-гвохимическая карта как основа йедйко-геог-рафических исследований (на примере Черновицкой области). // Методологические всйойы Медицинской географии. - П.: Изд-во Г0 СССР. 1983. - с.ПЗ-НВ (у сп1вавтор,),

•26. Ландшафтно-Геохимические систем« гипини р.Сирет Буко-винского Предкарпатья. - // Физическая геграфия и геоморфология. - Киев: Вйща школа. - 1904. - Вйп.31. - с.59/63.

27. Вопросу ландваФТНо-геохимического районирования для цели медицинской Географии. - Варна. 1986 // Ш-й национальной конгресс по медицинской географии. - с. 16-17.

28. Ландвафтно-геохймическое районирование Черновицкой области (для целей медицинской географии) // Физическая география и геоморфология. - Киев: Вища икола. - 1986, Вип.ЗЗ. - с.49-52.

~29. Факторы и условия формирования гидрохимических характеристик лесостепных ландшафтов Приднестровья (Черновицкая область) и Черновицкий ун-т, - Черновцы, 1337; - 12 с« Дел, в Нкр> НИИНТИ 13.10,37, N 2894 - Ук.Ь7,

30.- Распространенность возрастной кзтарактя в Черновицкой облап'.", -. Офтальмологический журнал,' - Киев, 1987. - К 2, с.77-79 (у сп!вавтор,).

31. Влияние физико-географических условий на гидрохимическую характеристику ландшафтов Прут-Днестровской лесостепи // Изучение процессов формирования -химического состава природных вод в условиях антропогенного воздействия, - Л.: Гидромвтеоиз-Дат, 1987. С. 45-47 (у сШвавтор.).

32. Техногенное аномалии микроэлементов в ландшафтах г.Черновцы // Нормирование антропогенных Нагрузок: Тез, докл, Всесоиз. совец. - М,, 1 988. - С. 178-179 (у сШвавтор.).

33. Анализ ландшафтной структуры территории г.ЧерНовщ для целей экологического мониторинга // Чернов, ун-т. - Черновцы, 1989, - 31 е.. - ДеП, В Укр. НИИТНИ 04,11.89. К 2475 - УК.ВЗ.

34. Эколаго-геохимиЧеские особенности ландшафтов г.Черновцы // Пути НовИйеНИя продуктивности, эффеитивНасти использования 'и охрани природных ресурсов Украинских Карпат И Прикарпатья.-Киев: УМК ВО, 1989, ■- С;?4-Э2 (У сШвавтор,'

35. ТехногеНнве Геохимические аномалии таллия, бора, свинца и возникновение специфического заболевания детей г.Черновцы // НикроэЛементсзйчелоВйка: Матер, Всесоюзн. симпоз,, - М, 1989. -с.82-84.

ЗВ. Геохимические особенности ландшафтов Черновицкой области. - Чернов, ун-т. - Черновцы! 1989 . - 37 с. - Дел. в Укп. НИИНТИ 19.01.30, N.98 - Ук.90.

37. ГеохИНИЧйсКИе особенности ландшафтов г.Черновцы// Физическая география и геоморфология. - Киев: Либидь, 1990, ВЫп. 37. - с.63-70.

38. Техногенное загрязнение ландшафтов г.Черновцы // Направления становления и развития соц. хоз. механизма в условиях экономической самостоятельности региона: Черновцы, 1990. -с.212-216.

39. Оценка загрязненности воднкх объектов г.Черновцы химическими веществами - Чернов.,ун-т. - Черновцы, 1989. - 37 с, -Деп, в Нкр. НИИТИ 31.10,91, N 1434 - Ук.91 Су сп!вавтор.).

40. Антропогенные й природнйе факторы загрязнения окружающей среды г.Черновцы // Проблемы экологии и ресурсосбережения: Тез. докл. науч.-техн. конф. - Черновцы, 1991.- С.13-15.

41. Оценка влияния загрязнения городской среды на здоровье

населения // Геохимия техногенеза; Таз, дскл, Всессизн, совей. - Минск, - 1931, - С, 61-63,

42, Гео1нформац1йка система ландмфгно-еколог! много мон!торингу // Проблем« рационального зикористання, охорони та в1дгеэреннй прирпдна7рзсурснрго лотенц1алу Укра1ни: Тез. доп. респ. конф. - Черковц!. ЧДЧ , 1991, - 0,64-85.

43. Знслого-гёохияическке иследования психической заболеваемости на Буковина /.-' Актуальнее вопроси психиатрической практики. Полтава, 1991. - Бет. с. - С,85-86 Су сп1вавтор.),

44, Анализ заболеваемости алопецией в связисэколог - геохимической ситуацией в г .Черновцы// Физическая География и геоморфология. - Киев: Либидь, 1992, - Bin.30,- С.53-83.

45. £колого-геох1м1чн1 досл!д»енНя: антропогейних ланДвафт!в (на приклад! Черн!йецькоi облает!) // Кавколиине середсгицг 1 здоров'я. Тез. доп, MiKHap. науков, конф. - ЧерН1вц1, 19S3.- С.12.