Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Эколого-экономическое районирование индустриальныхрегионов: теоретические и прикладные аспекты (на примере Донбасса)

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Эколого-экономическое районирование индустриальныхрегионов: теоретические и прикладные аспекты (на примере Донбасса)"

Харківський державний університет

На правах рукопису

' Слюсарешо "

Валентин Костянтинович у —

ЕКОЛОГО-ЕКОНСМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ РЕГІОНІВ: ТЕОРЕТИЧНІ 1 ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ . /на прикладі Донбасу/

II.ОО.ІІ. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічній: наук

Харків - 1997

Роботу виконано в Харківському державному університеті.

Науковий консультант - доктор географічних наук,процесор

Некос Володимир Юхимович

Офіційні опоненти: І. Доктор географічних наук, професор

Руденко Валерій Петрович.

' 2. Доктор географічних наук» професор

Палівнко Валентина Петрівна.

3. Доктор географічних наук, професор Кузін Олександр Костянтинович.

Провідна організація - Дніпропетровський державний

університет

Захист відбудеться " Л-?" і997 року о

13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.02.02.01 у Харківському державному університеті за адресою: 310077, м.Харків-77, пл.Свободи, 4, геолого-географічний факультет, ауд. 5-67.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науко вій бібліотеці Харківського державного університету: 310077, м.Харків-77, шс.Свободи,. 4, ЩЕ. •

Автореферат розіслано " 2Г” 1997 року

Вченні секретар спеціалізованої вченої ради

доц.К .А .Німець

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ '

Актуальність досліджень, ступінь вивченості проблеми.

Сучасний розвиток, концентрація та спеціалізація виробництва супроводжуються не тільки посиленням, але і диференціацією індустріального навантаження на навколишнє природне середовище.

В цьому зв'язку стаз актуальним визначення територіальних, економічних та екологічних відмін, тобто еколого-економічне районування. Відображуючи об"ективно існуючу диференціацію господарства та стан довкілля, еколого - економічне районування створив умови ефективного управління регіональним розвитком. Поширеність дослідаень такого плану невелика. що в наслідком їх слабкої теоретичної бази /Елехцин, Мінеев, 1981; Срмаков та ін., 1982; Разумовський, 1589; Слюсаренко, 1990 та ін./ Найменше розробленім е великомасштабне еколого-економічне районування. .

Еколого-єкойомічні територіальні дослідження, що сприяють максимально повному використанню регіональних особливостей природних ресурсів у господарській діяльності, можуть бути ефективними тільки при врахуванні всього комплексу природних та антропогенних факторів, які впливають на сучасні ландшафти. Знання ландшафтних особливостей, в свою чергу, е важливим для об"ектив-яої оцінки природного різноманіття та розробки територіально диференційованих заходів з охорони природи та раціонального природокористування.

В цьому зв"язку вивчення комплексного впливу природних та антропогенних факторів на особливості та внутрішні еколого-еко-номхчяі відмінності індустріальних регіонів, і зокрема Донбасу, в підстави розглядати як актуальну проблему. Потребують вдосконалення і існуючі методи інтегральної оцінки якості навколишнього середовища, їх обгрунтування.

Вплив природних та антропогенних факторів, екологічної ситуації на здоров”я людини такок у багатьох аспектах залишається проблематичним. Недостатньо вивченим о механізм формування та функціонування еколого-економічних систем, особливо в регіональному плані. Не досліджені можливості перетворення територіально-виробничих комплексів різних рангів в їлаловідходні. На вирішення цих взаємопов'язаних проблем і були спрямовані дослідження дисертанта.

Объект, предмет і мета дослідження.

Об'екі дослідження. При розробці внутрішньо-регіовального еколого-економічного районування конкретним дослідним полігоном обранні Донецький регіон, який характеризується великим техногенним навантаженням і складною екологічною ситуацією. •

Предмет дослідження - проблеми територіальної диференціації індустріальних регіонів в результаті взаємодії екологічних і економічних факторів; принципи та методи еколого-економічного районування.

Мета дослідження - розвиток теоретичних основ еколого-економі чного районування і визначення можливостей його практичного застосування; вдосконалення територіальної організації природокористування і охорони навколишнього середовища в індустріальному регіоні.

Виходячи з поставленої мети, вирішувались теоретичні і практичні завдання:

- аналіз існуючих підходів до еколого-економічного районування;

- розвиток та вдосконалення теоретичних основ еколого-економічного районування, обгрунтування апарату досліджень для комплексного вивчення і диференціації у просторі природних та економічних регіональних особливостей; .

- створення схеми еколого-економічних районів Донбасу;

- розробка варіанту інтегральної оцінки якості природного середовища, який базується на урахуванні багатьох природних і антропогенних факторів;

- аналіз впливу природних та антропогенних факторів на здоров”я населення;

- виявлення особливостей формування і функціонування еколого-економічних систем в умовах великих антропогенних навантажень;

- визначення основних еколого-економічних проблем, обгрунтування рекомендацій щодо вдосконалення регіонального управління природокористуванням.

Методологія, методика і вірогідність дослід-

тань. джюеда_.інФожадії*..................

Методологічною базою досліджень з основні положення діалектика про взазмозб"язок суспільства та природи, комплексний і

системний підходи до вирішуваная проблем. Як спеціальні методи ■ використовувались: фізико-географічного і економіко-гесграфіч-ного аналізу, картографічний, статистичний.

При розробці теоретикс-методичних питань автор дисертації спирався на праці провідних вчених і спеціалістів в галузі економіки, географії, екології, раціонального ресурсо- та природокористування, охорони природи. Використовувались фондові дані ряду промислових і сільськогосподарських підприємств, статистичні, планові, інструктивні та методичні матеріали установ і організацій природоохоронного профілю. Аналізувався як вітчизняний, так і закордонний досвід природного, економічного та еколого-еконоілічяого районування. Результати дослідаень, викладені в дисертації, зіставлялись з існуачамз географічними, економічними та екологічними концепціями і теоретичними полозення-ми,. викладеними в роботах Є.Б.Аяасва,,І.її. Герасимова, А.П.Голі-кова, Ю.Д.Дши?ревского, А.Г.Ісачеяка, М.М.Колосовського, О.М.Ма-рияича, Ф.М.Мількова, В.Ю.Некоса, М.М. Паламарчука, М.Д.Яістуна,

В.М.Разумовського, Б.Б.Родомана, В.П.Руденка, Я.Г.Руденка, Ю.Г.Саушкіяа, О.Г.Тоцчієва, М.ГЛуї.:ачешсз, Г.І.Швебса, П.Г.Ш-щенка та інших авторів. '

Використання надійних даерел інформації, досвіду еколого-економічних та природоохоронних дослідаень забезпечило вірогідність розробок дисертанта, що знайшло підтвердження в їх практичному застосуванні. ‘ .

. Особистий вклад автора у вирішення наукових

___________проблем.______________________' •

З 1964 по 1993 р. дисертант працював в галузі охорони і використання природних ресурсів Донбасу, що дало можливість проаналізувати особливості основних компонентів природного середовища регіону, вивчити вплив різноманітних господарських об'єктів і їх комплексів на природу, визначити регіональні екологічні і економічні особливості. Підсумком був розвиток теоретичних та прикладних основ великомасштабного еколого-еко-номічного районування індустріального регіону. Взаємозв'язок і взаємодія економічних і екологічних районоутворшчих факторів розглядаються з позицій складної еколого~еконо?дічної сястеж,' що постійно розвивається згідно з діалектичними законами.

Автором дисертації запропонований варіант інтегральної оцінки якості природного середовища. Проаналізований вплив антропогенних і природних забруднень на здоров"я людей. Визначені основні напрямки вирішення регіональних еколого-економічних і природоохоронних проблем.

Про особистий вклад дисертанта у вирішення вказаних пройдем свідчить і те, що з основних розділів дисертації підготовлені і опубліковані без співавторів: монографія "йсолого-економічне районування", 4 препринти, 19 статей та більше 20 інших наукових праць.* , .

Наукова новизна роботи.

Наукова новизна досліджень' визначається: вдосконаленням та подальшим розвитком теоретико-методачних основ еколого-економіч-ного районування; розробкою схема еколого-економічного районування Донбасу; виявленням особливостей формування і функціонування еколого-економічних систем; розробкою варіанту інтегральної оцінки природного середовища; вивченням рекреаційних територій Донбасу не тільки як зон, що позитивно впливають на здоров"я лодиви, але і як об"єктів, які потребують невідкладних природоохоронних заходів; обгрунтуванням можливостей трансформації територіально-виробничих комплексів в маловідходні; створенням ряду регіональних класифікацій /рекреаційних території, порушених земель, відходів виробництва/. . ,

Теоретичне і практичне значення наукових розробок. Рівень Тх реалізації______________

Теоретичне значення дисертації полягає в розвитку основ еко-лого-економічного районування промислових регіонів, його методики, в обгрунтуванні апарату досліджень для комплексного вивчення природних і економічних регіональних особливостей. Розроблено варіант інтегральної оцінки якості природного середовища.

При вивченні природних компонентів і комплексів увага акцентувалась в основному на тих їх особливостях, які важливі для розуміння закономірностей розвитку і диференціації пріфода регіону.

Найбільш важливий практичний результат - створення схеми еколого-економічних районів Донбасу, що було апробацією теоретичних положень дисертації, волого-економічне районування дао

можливість більш об"вктивно вирішувати проблеми розвитку і розміщеная виробничих сил з урахуванням господарської і екологічної територіальної неоднорідності. Таке районування дозволяє застосувати порівняльний аналіз територій, які мають потребу в тих чи інших природоохоронних заходах. В однотипних еколого-екр-номічних районах зростає можливість використання передового '' досвіду охорони природи. Об'єднання однорідних по енолого-еконо-мічних ознаках адміністративних районів у більші, еколого-еконо-мічні, дав генералізоване уявлення про стан господарства і природного середовища, необхідне при розробці природоохоронних документів.

В деяких регіонах України ведуться роботи з обгрунтування укрупнення адаіністратавнах районів. Еколого-єкономічні райони могли б в багатьох випадках бути базою /каркасом/ нових адміністративних районів. -

До практичних результатів дослідження відноситься такса обгрунтування можливості трансформації територіально-виробничих комплексів в маловідходні, виявлення особливостей впливу природних і антропогенних факторів на здрров"я населеная, розробка пропозицій та рекомендацій з вдосконалення територіальної організації охорона природи і природокористування в Донбасі, визначення лриорітетності конкретних природоохоронних заходів.

Теоретичні розробки, висновки і рекомендації, зроблені в дисертації стосовно Донбасу, можуть бути використані також в інших регіонах в процесі еколого-економічного районування, визначення інтегральних показників якості природного середовища, оп-тимізації природокористування в умовах дефіциту певних природних ресурсів і великих техногенних навантажень.

Основні результати роботи знайшли відображення в науково-дослідних темах Інституту економіки промисловості НАЯ України: "Розробити міжгалузеву методику економічної оцінки наслідків забруднення навколишнього середовища промисловими відходами і провести її дослідну перевірку в Донбасі"; "Забезпечення охорони навколишнього середовища в управлінні економічним розвитком регіону"; "Розробка методики оцінки ефективності природоохоронної діяльності в умовах промислового регіону" та ін.

Методичні положення і схема еколого-економічного районування Донбасу використані при розробці Цільової комплексної програші

"Природа" з раціонального природокористування Вороишловград-ської області /1983/ і ТерКСОЇЇ .Луганської області /1593/. Висновки і рекомендації з результатів дослідаень дисертанта знайшли відображення в методичних рекомендаціях і доповідних. для директивних і планових органів. Методичні рекомендації "Екодого-господарськє районування на прикладі Донецько-Придніпровського економічного'району" /співавтор Л.І.Кодеяко/ та наукова доповідь "Екодого-господарське районування для ціле і* планування та управління якістю яавкашшього сєредовкща"/Ій8а/ схвалені Деракоміїетом УРСР по охороні природи. Ряд методичних рекомендацій, створених за участю 'дисертанта, впроваджено на підприємствах Донбасу /сб"еднання ."Ровенькиантрацит", 1381,

1534 рр.; Троїцьке районне управління сільського господарства, 1982р./, що дозволило одержати економічний ефект.

Апробація роботи

Основні положення дисертації обговорювалась на 64 нарадах і конференціях міжнародного та вітчизняного рівнів, з тому числі на X науковій сесії Деркплану СРСР "Методологічні і методичні прогнози розміщення продуктивних сил і регіональної економіки /Москва, 1977/, Всесоюзній конференції з питань безвідходного виробництва /Черноголовка, 1977/, Всесоюзній нараді "Безвідходна технологія переробки корисних копалин” Діосква, 1979/,.Всесоюзній науковій конференції з автоматизації, контролю та прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря /Київ, 1979/, ІУ з"їзді Географічного товариства УРСР /Київ, 1980/, Всесоюзній конференції "Методи планування і управління прародниш ресурсами" /Махачкала, 1932/, Всесоюзній нараді "Метода створення територіальних комплексних схем охорони природи" /Москва, 1982/, У з"їзді Географічного товариства УРСР /Київ,, 1985/, Всесоюзному симпозіумі "{Іаукові основи оптшіза-ції, прогнозу і охорони природного середовища” /Москва, 1986/, Всесоюзній конференції "Проблема соціальної екології"/Львів, 1386/, Всесоюзній науковій конференції "Ландшафтна індикація для раціонального використання природних ресурсів" /Москва, 1986/, Всесоюзній конференції "Питання комплексного планування і управління союзних республік і економічних районів" /Москва, 1987/, X об"едяаному пленумі Радянського і республіканських

комітетів по програмі ШКЖО "Людина і бі'осфера" /Алма-Ата,І988/, Всесоюзній науково-практичній конференції "Економічний механізм раціонального використання ресурсів і охорони навколишнього середовища" /Дніпропетровськ, 1989/, Всесоюзній конференції "Концепція створення екологічно чистих регіонів" /Волгоград, 1931/, Міжнародному конгресі "Проблеми старопромкслових районів: економіка» екологія, політика" /Донецьк, 1991/, Міжнародному конгресі українських економістів" Економіка України: минуле, теперішня , гжйбутнз" /Київ, 1392/, Міарвгіональніі науково-практичній конференції "Регіони в незалежній Україні: пошуки стратегії оптимального розвитку"Дарків, 1994/, 2-а конференція " ' Схід-Захід"/ Польща, Торунь, 1996/ та ін. Ідеї і положення, викладені в дисертації, обговорювались такоя на наукових нарадах і семінарах Інституту економіки промисловості НІШ України, його Луганського філіалу, .

Постановою президії Центрального правління Науково-економічного товариства дисертанту в складі авторського колективу присуджений диплом за монографію "Планування і стимулювання раціонального природокористування", яка одержала другу премію Всесоюзного конкурсу 1984 року за кращу опубліковану роботу в галузі економіки природокористування/постанова президії ЦП НЕТ від 25.01. £5 р. & І - 2/.

Публікації

По темі дисертації опубліковано індивідуально і в співавторстві 115 робіт, в тому числі; 5 монографій, 5 методичних рекомендацій, 4 препринта, 32 статті. Загальний об"ем публікацій 134 д.а., з яких 46 д.а, належить дисертанту.

Обнем і структура робота

Зміст дисертації викладений на 302 сторінках друкованого тексту, вклотао ІЗ таблиць, ІЗ малюнків і складається з вступу, н"яти розділів, висновків і списку використаної літератури/ 311 пращ. / .

Основні положення, що складають предмет ______________захисту;_______________________ •

І. Розвиток і вдосконалення теоретичних та прикладних основ

еколого-економічного районування.

2. Розробка та обгрунтування схеми еколого-економічннх районів

Донбасу. ,

3. Основні напрямки вирішення еколого-екононічних та природоохоронних проблем індустріального регіону.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблем» які розглядаються в дисертації, визначені об”ект, предмет, мета і завдання дослідження.

‘В першому розділі "Аналіз існуючих методів і схем еколого-економічного районування" розглядаються роботи, використані в процесі створення основи методологічних і методичних дисертаційних розробок.

Еколого-економічне районування, не дивлячись на його актуальність, не досягло такого розвитку, як фізико-географічне, або еконоіліко-географічне. Дроте, останнім часом увага до еколого-економічного районування зросла. Теоретичним та прикладним його аспектам присвячені роботи І.Я.Елехщша, Ю.Д.Дьтатрез-ського, М.Д.Шаригіна, С.Б.Фоміних, В.М.Разумовського, Ю.Г.Срма-кова, ХЛ^ринова та ін.

З цільової ознаки існуючі схема районування об'єднані в такі групи: І/ районування по рівню забруднення або порушеності окремих компонентів навколишнього середовища; 2/ інтегральні схеми районування, які враховують комплекс екологічних і економічних показників. '

В залежності від масштабу досліджень існують три групи схем еколого-економічного районування: І/ глобальні схеми, які охоплюють материкову частину всієї Земної кулі /Ю,Д.Дш.трзвський, С.Б.Лавров, 1978; Ю.Г.Зрмаков і ія.» 1882/; 2/ схема великих адміністративних і природних регіонів /Ю.Г.Саушін, 1980, І.Ма-ринов, 1981; І.Я.Елехцин, В.А.Міяеев, 1981 і ін./; З/ схеми крупномасштабного районування /В. І.Елануца, І93І, £.К.Зотова, х985 і ін./.

Другий розділ дисе.ртації "Теоретичні та прикладні основи еколого-економічного районування’' висвітлює загальні питання теорії.та практичного використання цього ваду

районування. .

Теоретичну базу еколого-економічного районування, складають екологічні, географічні та економічні уявлення про зв"язон природа і господарства, які відтворюють складну еколого-економічну , систему, що постійно розвивається на основі діалектичних законів, функціонування еколого-економічних систем залежить від території району, її ландшафтних особливостей, спеціалізації виробництва, характеру інфраструктури, населення, впливу господарської діяльності на навколшнз середовище. Завданням комплексного підходу до дослідження еколого-економічних систем найбільш відповідає: інтегральне районування.

У систс-мно-структурному відношенні інтегральній еколого-економічний район - складно організована еколого-економічиа сис^ тема з економічною і екологічною підсистемами. Взаємозалежність економічної і екологічної підсистем проявлязться-перш за все у тому, 2іо певні економічні успіхи чи прорахункя впливають на екологічні показники, які, в свои чергу, в багатьох випадках визначають подальший економічний і соціальний розвиток системи.

Вивчення йзаеиодії природних та економічная факторів в еда-ній системі моаляво лише на комплексній, інтеграційній основі природничих і суспільних наук. Такою об'єднавчою і координуючою основою е географія, яка дослідауз природні /фізична географія/, економічні /економічна географія/ і соціальні /соціальна географія/ територіальні комплекси.

Це зовсім на означай ігнорування ролі інших фундаментальних наук /біології, фізики, хімії, соціології та ін./ у вивченні особливостей еколого-економічних систем. Навпаки, чш повніша участь різних галузе! знань в дослідному процесі, тим надійніші результати. Тріада "природа - економіка - екологічна ситуація" в сучасних умовах е об'єктом вивчення широкого міждисциплінарного комплексу, якай в тій чи іншій мірі включаа природничі, суспільні і технічні науки.

Еколого-економічне районування, що базується на фізико-географічному і економіко-географічному районуванні, враховує особливості процесів взаємодії природи і господарства, а також екологічну ситуацію, о одним із порівняно нових вадів територіальних досліджень. Однак, еколого-економічне районування над генетичний зв"язок не тільки з традиційними видами географічного

районування. Воно тісно пов"язане ,з природно-господарським, природоохоронним, екодого-географічним, природно-ресурсним і природно-техногенним районуванням, які знаходяться на таких же початкових стадіях розробки теорії і методики, як і еколого-економіч-не. Найбільш близьким до еколого-економічного районування в природно-господарське. ' ,

Як відомо, важливим елементом теоретичних досліджень 0 по-няттовий апарат, що відкривав підходи до вирішуваних проблем, істотно вшшваз на методологію і методику досліджень. Еколого-економічне районування відноситься до міадасциплікарних проблем, які маііже завади відрізняються термінологічними неточностями. Багато понять та визначень носять дискусійний характер або подаються в постановочному плані. Так поняття "еколого-окономіч-ие” і "природно-господарсько” районування часто вживаються як синоніми, не дивлячись на істотну різницю у змісті цих термінів /Ю.Г.Саушін, 1980/. Неоднозначний характерна? і визначення еколого-економічного району /£?.Д.Дмитревський, С.Б.Лавров, 1578;

І.Я.Блєхщін, В. А.Міяєев, 1981; В.М.РазумовськкЙ, 1989/.

Аналіз досліджень з теоретичних і прикладних'питань еколого-економічного районування і власний досвід в цій галузі дозволили автору дисертації зробити слідуючі висновки, і в'Підсумку, запропонувати свій варіант визначення еколого-економічного району.

- Об"єктсм еколого-економічного районування е території регіо-

нів різного ізрархічного рівня, диференціація яких пов”язана з певнсю господарською спеціалізацією і екологічною ситуацією. Еколого-економічні райони різняться між собою розмірами, географічним положенням, ресурсами, характером виробництва та заселення. •

- Еколого-економічні райони часто перетворюються із одного типу

в інший, ІЗаприклад, з появою великих груп промислових підприємств райони сільськогосподарського типу переходять у нротсло-ві. В тому випадку, коли розвиток економіки, ріст міст, введення нових елементів інфраструктури відзначається швидкими темпами, істотно змінюються і процеси районотворення. _

- Еколого-економічне районування дозволяв співставити різні території, які потребують тих чи іншх природоохоронних заходів, або більш раціонального розміщення виробництва, передбачав створення схеми таких районів, що могли б функціонувати як

- ІЗ -

первинні територіальні ланки комплексного управління якістю при-' родного середовища /додатково до структури адміністративного поділу/. ~

- Певні труднощі при розробці методики і схем екслого-економіч-ного районування спричиняються подвійністю об"ектів досліджеаня-екологічною ситуаціза на території, що вивчається, та її економікою. З одного <5оку - це природні об’єкти, з іншого - господарські, Стає, еколого-економічно районування о синтезом економічного і природного.

- Еколого-економічяе районування сприяз більш повному врахування та використанню особливостей природного середовища у господарській діяльності. Боно необхідна ддя обгрунтування проектів і програм з раціонального 'використання ресурсів природа. Врахування еколого-екояомічних відмінностей доцільне і при спорудженні великих господарських сб"актів, плануванні спеціальних /вільних/ єковСїЛічнах зоа, розміщенні населення. Створення схем еко- . лого-економічакх районів мотливе тільки на базі надійної інформації щодо сучасного стану довкілля регіону, на знанні перспектив розвитку економіки і особливо тих галузей народного господарства, які найбільш істотно впливають на якість природних комплексів. Еколого-економічяе районування може бути використане для розробки такої господарської структури, в якій би забезпечувались оптимальні умова для етття і діяльності людини. В основі районування - не тільки різноманітність існуючих еколого-економічнях особливостей і зв"язкій, але також екологічні і господарські аспекти перспективного використання території.

Враховуючи вищевказане, еколого-економічний район мояна визначити як територію, що характеризується тісними взаємозв'язками між економічними та природними факторами, те порівняно^ однорідні екологічні умови, господарські особливості.

Вирішення еколого-економічних і природоохоронних проблем в значнії мірі визначається рівнем комплексних географічних досліджень, які проводяться в тоглу чи іншому регіоні. Територіальні аспекти охорони природи давно а предметом вивчення географічної науки. В комплексі і за окремими компонентами з географічних позицій вивчається цілий ряд проблем якості природного середовища. Але існукть природоохоронні проблеми, у вивченні яких географія е лідером. Разом з розвитком територіальних природоохоронних

дослідаень формуються і новий напрямок, який, на нацу думку, доцільно назвати природоохороявов географією.'

Необхідність дослідження проблеми охорони прароди з географічних позицій диктується потребою найбільш повно враховувати перш за все територіальні особливості розміщення об"сктів, які охороняються. Тому природоохоронна географія мозе бути сформульована як галузь, що вивчай географічні проблеми охорони природи: територіальне розміщення і раціональне використання природних об"єктів, які охороняються; просторовий аспект розвитку і регіональні відмінності в природоохоронній діяльності, особливості проведення природоохоронних заходів та їх вплив на рельеф, клімат, води та інші компонента природного середовища. Природоохоронна географія повинна об"єднати покомлоаентні дослідження природного середовища з метою його збереження в єдиний комплексний природоохоронний аналіз на територіальній основі.

Виділеная природоохоронної географії у самостійний напрямок досліджень не наслідок модної в теперішній час диференціації багатьох традиційних наук. Де закономірний процес, в основі якого ле;шть розвиток суспільства і його природного оточення. Природоохоронна географія - результат не тільки диференціації географі? на окремі галузі, але і процес.інтеграції наук, в даному випадку поєднання географії і охорони природи. Інтеграція широко відош і в інших галузях наукових дослідаень: фізична хімія, математична статистика, промислова психологія і т.п.

Ва-шіве завдання природоохоронної географії - обгрунтування принципів і розробка методики природоохоронного районування. Одним з найбільш близьких до останнього е екодого-економічие районування, Тш більше, ио кінцева мета як природоохоронного, так і еколого-економічного районування - визначення раціонального комплексу природоохоронних заходів у конкретних районах.

До проблем, які безпосередньо впливають на рівень достовірності виділення внутрітньорегіокальних енолого-екояомічних районів відноситься інтегральна оцінка якості природного середовища. Завдання, яке виникає уяе на перших етапах досліджень у цьому напрямку - виявлення ареалів, однорідних щодо інтенсивності і характеру впливу^багатьох природних і антропогенних факторів, що фіксуються у фізико-географічних, економічних, екологічних

і соціальних показниках.

Показникам, які мояна використовувати для визначення інтегральних характеристик, присвячені численні наукові праці. Значно менше робіт з власне інтегральної оцінки якості природного середовища. До останніх належать дослідження Т.А.Гріяченка,

М. А.Дербінової; Н.Г.Міхненка, Л.С.Остапенка, И.П.Терехової, Ю.Г.%шкова« В.Н.Солшіева, В.І.Блаяуци, С.І.Носова, Б.І.Кочу-рова та іа. У більшості робіт з даної проблеми інтегрузться, як правило, невелика кількість показників. На прикладі Донбасу нами суттєво збільшений і обгрунтований набір показників, які безпосередньо або опосередковано вшивають на стан довкілля.

Для аналізу якості останнього у регіональному плані особливо важливі відносні показники. В більшості випадків вони вираховуються як відношення певного параметру складової природного середовища до відповідного параметру території регіону в цілому. Відносні показники в даній роботі е основою для розрахунку інтегральних характеристик. Окремі показники якості природного середоншца приведені до єдиної шкала в умовних балах. Для конкретних ділянок визначені сумарні показники / £ 0,^' / і розраховані відповідні внутрішньорегіональні коефіцієнти якості природного середовища /Кдс /:

- • *> -

Ос/ - оцінка якості природного середовища і- ї внутрішньо-

регіональної ділянки по /-му показнику /в умовних балах/; к - кількість показників.

Інтегральні показники 2 0 і Клс використані при

створенні серії схем якості природного середовища Донецького регіону. Аналіз схем свідчить про те, що екологічна ситуація найбільш складна в межах Перевальского, Попаснянського, Лугу-гінського, Антрацитівського, Ясиноватського і Шахтарського районів. / 0*у = 20-23 бали/. Відносно сприятлива екологіч-

на обстановка, мінімальне забруднення компонентів і комплексів природного середовища спостерігається в Троїцькому, Сватівсько-му,.Білокуракінсн<о?лу, Марківсвкому, Міловському,- Старобільеько-му, Біловодському, Новоайдарському, і Станично-Луганському районах / 0^ - 36-38 балів/. Інтегральну оцінку якості при-

родного середовища покладено в основу виділення еколого-економіч-них районів Донбасу, '

У цьому ж розділі викладена методика інтегрального еколого-енономічного районування. В її основі - процес поділу території і побудова сітки районів, що враховують екологічні та економічні особливості. Процедура еколого-економічяого районування включає три послідовні етапи:{/сбробка якісних і кількісних показників стану довкілля і господарства регіону, 2/ відбір раііоно-утвордачих факторів і визначення ведучого, 3/ визначення меж районів.

У дисертації розглядається головним чином великомасштабне еколого-екояомічне районування, що являв собою виділення територіальних комплексів певної господарської спеціалізації, яка обумовлена своєрідністю природних ресурсів та економічних умов. Характеристика еколого-економічного району включав: природні УїйОви і ресурси; структуру господарства, його спеціалізацію і розміщення; особливості розселення; стан оснойних компонентів природного середовища /екологічна ситуація/.

Природні умовк формують складну систему прямих і посередніх взаємозв'язків. У дааогду розділі розглянуті лише ті компоненти природи, які найбільш відчутно впливають на формування еколого-економічнах особливостей районів. ■

Клімат - визначальний фактор при формуванні великих еколого-економічних раііонів. У межах порівняно невеликих територій, розміщених в одній ландшафтній зоні, клімат е посереднім районо-утворшчш фактором. В цих умовах його вплив здійснюється через інші природні коетоненти. Так кліматичними і метеорологічними умовами визначається зовнішній вигляд рельефу території, активність ерозійних і денудаційних процесів, гідрологічні і гідрогеологічні особливості, які в свою чергу виступають прямими факторами райокотворення. ' ,

Гідрографічні і гідрологічні особливості території, її водозабезпеченість впливають як на екологічні особливості, так і на розвитої? економіки раііонів. Водний фактор є прямим як при формуванні великих регіонів, так і при їх диференціації на дрібні еколого-економічні райони. Важливе значення для виділення районів маз конфігурація річної сітки, каналів, великих озер..

. Геологічна будова як прямий фактор районотворення впливав

на характер розміщеная господарських об'єктів. Наприклад, заляганням вугільних пластів, властивостями вугілля та вміщаючих порід визначаються особливості вугільних підприємств, технологія видобутку і переробки вугілля, своєрідність і концентрація порушень земної поверхні. Власне геологічна будова, і зокрема, наявність і територіальна поширення корисних копалин, способи і умова їх видобутку з першопричиною того, шо в межах великих регіонів виділяються еколого-економічні райони, з різною спеціалізацією виробництва і різною екологічною ситуацією. Причому, роль корисних копалин може змінюватись на різцях етапах розвитку району. Вивіз деяких видів корисних копалин за меасі району веде до зменшення їх райоаотворчої ролі, оскільки в значній мірі обмежує територіальний вплив підприємств по переробці цієї сировини, послаблює просторовий зв"язок "добування - споживання!.'

Розглядаачи такий райояоутворжючпі фактор як рельєф, потрібно відмітити, що його форт часто є-природними межами мія еко-лого-економічними районами, або їх групаши Наприклад, долиною р.Сівєрськиіі Діяедь промислові райони Донбасу відділені від сільськогосподарських, а Донецька височина фіксує групу районів з переважаючою вугільною промисловістю. Районотворче значення мають і ареали поширення антропогенних форм рельєфу. Б багатьох випадках характером рельєфу визначається густота і конфігурація транспортної сітки.

Значення природної рослинності як фактору районотвореняя невелике, бо в межах освоєних територій вона збереглась головним чином в заповідниках. Більшу районоутворюоту роль відіграють грунти. Наприклад, основні масиви еродованих грунтів розміщені в межах найбільш підвищених і розчленованих ділянок. Тут спостерігається і найбільша концентрація порушень грунтового покриву підприємствами гірничої промисловості. ®тже, ареали поширення поруиень грунтового покриву як природними / ерозія, денудація/ так і антропогенними.процесами можуть використовуватися, як допоміжний фактор при визначенні мек окремих еколого-економічнш районів. •

При аналізі природних ресурсів ек ол ого-ек о нош чшіх районів першочергова увага приділяється особливостям, найбільш важливим для економіки / якість, ресурсів, доцільність їх використання, забезпеченість району необхідною сировиною/.

Досліджуючи особливості та структуру господарства еколого-економічного району, ми виходили з того, що головною його ознакою е спеціалізація виробництва. Враховувались масштаби промислового виробництва, потужність енергетичних систем. Для аналізу сільського господарства використовувались такі характеристики, як площа орних земель, сільськогосподарських угідь, а також відношення площі оряих земель /сільськогосподарських угідь/ до чисельності населення району і до його загальної плоаі, об"ам виробництва /валовий продукт на одиницю площі утідь/; при характеристиці транспорту - такі показники, як густота залізних та автомобільних доріг. '

При вивченні особливостей розселення і трудових ресурсів еколого-економічлих районів, використовувались насамперед такі показники, як абсолютна чисельність насаленая і його відносна характеристика - густота населення. Поєднання цих показників іноді називають "навантаженням" або "тиском" на територію. Це навантаження, різне в умовах міста і сільсікої місцевості, викликав єколого-економічні процеси різного масштабу і якості.

Особлива увага приділялась стану основних компонентів природного середовища /атмосфери, вод, грунтів, рослинності/. Ціль такого аналізу - установити ступінь порушеності навколишнього середовища, його стійкість до негативного антропогенного впливу і можливості внесення додаткового навантаження на природу або її окремі компоненти. Результати аналізу стану довкілля узагальнювались в вигляді покомпонеятішх та інтегральних схем.

У третьому розділі дисертації Донбас розглядається, як еколого-економічний регіон. Вія вперше характеризується з позицій тріади: природа - економіка - екологічна ситуація. Цілісність Донбасу, як еколого-еконоілічного регіону визначається специфікою і масштабами еколого-економічних процесів, інтенсивністю виробничих, трудових і транспортних зв"язків, високим рівнем взаємодії між природними і господарськими об"єктами, що впливають на формування екологічної ситуації, єдністю і актуальністю еколого-економічних проблем, які доцільно вирішувати з максимальним врахуванням ландшафтних особливостей території.

Показано, що. зміна природного середовища Донецького регіону обумовлена як глобальними, так і регіональними факторами,

які визначають різноманітність форм і ступінь трансформації давніх і сучасних природних комплексів. Потрібно відмітити, що при дослідженні природних особливостей регіону використані не тільки матеріали, що характеризують стан і мінливість природного середовища в останні десятиріччя, але також дані геології і палеогеографії, які дозволили прослідкувати розвиток природи за довгий період часу. Ці дані використані при порівнянні сучасного стану довкілля з минулим, а також при висвітленні ролі давніх ландшафтів у формуванні сучасної природи.

Сучасні ландшафти Донбасу розглядаються, як складні природно-антропогенні утворення. Антропогенна складова, відсутня в давніх ландшафтах, в сучасних змінюється в значних межах. Найбільш сильного антропогенного впливу зазнають території промислово-міської забудови, зони в найвищому ступені фіксують напругу екологічної ситуації. Широким поширенням в регіоні користуються антропогенні форми рельєфу, їх густота істотно зростає в індустріальних зонах.

В промислових центрах Донбасу стабільно реєструється перевищення мея допустимих концентрацій основних забруднювачів атмосфери і вод. Причому, далеко не всі нові виробництва є більш "екологічно чистиш" у порівнянні з традиційними. Особливо небезпечними джерелами забруднення довкілля є підпрємства хігліч-ної промисловості. Критична екологічна ситуація, викликана сидь-яш забрудненням поверхневих і підземних вод, склалась в межах Лксичансько-Рубіжанського промислового вузла.

Грунтовий покрив Донецького регіону з одним із найбільш еродованих на Україні, Поряд з покращенням якості грунтів антропогенна діяльність нерідко приводить до підвищення активності негативних природних процесів, в тому числі, ерозійних. Істотним фактором зменшення родючості грунтів є зміна їх хіміко-біо-логічного складу під дією забруднених атмосфери і вод.

Під впливом антропогенної діяльності значно змінилась степова і лісова рослинність регіону. Сучасні лісові масиви у більшості є насадженнями. В умовах техногенного забруднення знижується урожайність культурних рослин, падає продуктивність тваринництва. '

Характер зв"язків між природними і антропогенними процесами є маловивчєною проблемою, особливо в плані їх спільної дії яа природні компоненти та комплекси. В результаті авторських до-

сліджень встановлено існування тісного зв"язку / 0,83/

між двома групами несприятливих- факторів - природних і антропогенних в регіональному плані. Основні зони найбільшого антропогенного забруднення навколишнього середовища, як правило, відповідають зонам з максимальним комплексом негативних природних процесів. В контурі максимальних природно-антропогенних забруднень і поруиеаості середовища знаходяться міста С&веродонецьк, Яисичанськ, Рубіяше, Краснодон, Ровеньки, Антрацит, Свердловськ, Красний Дуч, Стаханов, Кіровськ, Апчевськ, Лервомаїськ, Донецьк, Макіївка, Горлівка, Харцизськ, Дружівка, Костянтинівна та ін. Саме тут в першу чергу необхідно провести комплексні природоохоронні заходи, '

Високий рівень захворюваності населення Донбасу а причиною того, що необхідним стао проведення в регіоні спеціальних меда-ко-географічних досліджень, тісно пов"язаних з вирішенням багатьох екологічних питань. В дисертації висвітлений лише один аспект медико-географічної проблема: у регіональному шані показаний вплив природних /фізико-географічних/ та антропогенних процесів на здоров"я людини. Часто негативному впливу зовнішніх факторів на організм людини приписується переважно техногенний характер. Але нерідко несприятливо відбиваються на здоров"! людей і природні процеси. У більшості випадків такий вплив носить комплексний природно-антропогенний характер.

В результаті аналізу опублікованих робіт і первинних .матеріалів медико-географічного характеру стало доцільним негатичні природні фактори розділити на достовірної /установленої/ і можливої дії на поширення захворювань у Донецькому регіоні. Під достовірним розуміється вплив, доведений не тільки теоретичними дослідженнями, але і медшпшською практикою в Донбасі, Можлива дія природних факторів на здоров"я населення в цьому випадку інтерпретується як проблематична, установлена в інших регіонах, близьких за природними і медико-географічниш умовами з Донецьким. До природних процесів, що негативно впливають на здоров"я населення віднесені сильні вітри /переохолодження організму, захворювання органів дихання і перефирійяої нервової системи/, пилові бурі /загострення ішемічної хвороби серця, бронхіти і бронхіальна астма; запалювальні хвороби очей/, тумани /погіршення загального стану організму/, ожеледиця /збільшення травма-

тизму/. ■

Рівень захворюваності людей,особливо дітей, часто залежить від ступеня техногенного забруднення районів їх проживання. Дитяча захворюваність у більшості промислових міст Донбасу перевищує показники по Україні в цілому на 20 - 30%. Порівняно швидко погіршуються і такі показники здоров"я населення як народау-ваність, смертність та природний приріст, особливо при сучасному рівні екологічної і соціальної напруги.

Істотний вплив на здоров"я населення мав регіональний рекреаційний комплекс. В меяах Донецького регіону основними рекреаційними зонами е долина ріки Сіверський Дінець і узберезскя Азовського моря. Враховуючи незадовільна! стан цих зон, перш за все з екологічної точки зору, природоохоронна та господарська діяльність повинна бути спрямована з одного боку на створення більш сприятливих умов для відпочиваючих, з іншого - на підвищення оздоровчих можливостей самих рекреаційних ресурсів. Розроблена автором класифікація рекреаційних територій Донбасу є підсумком аналізу їх особливосте! , впливу на них антропогенних і природних факторів. Класифікаційні групи представлені трьома типами: лісовім /вида - ліси поіім, ліси терас, ліси байрачні/, парковим /парки, лісопарки/; пляжним /пляжі озер» річкові та морські пляжі/. Виділення таких груп рекреаційних територій дозволило диференційовано підійти до розробки конкретних природоохоронних рекомендацій: для кожного виду визначений комплекс заходів щодо його охорони і використання.

Традиційний погляд на Донбас, як на один із найбільш потужних господарських комплексів України, його вугільно-металургійної бази, потребуа суттєвого уточнення., Особливої уваги заслуго-вуз економічне положення регіону з його Деформованою виробничою ^структурою, зношеністю основних фондів, відставанням соціальної інфраструктури. Економічні кризи, як правило, є причиною екологічних. Підприємства Донбасу - не тільки основні сдогшзачі природних ресурсів, але також у значній мірі впливають на екологічну ситуацію. Забруднення довкілля,в свою чергу, веде до зниження ефективності виробництва. Сильно відчувається дефіцит водних ресурсів. Вони перетворились в фактор, що лімітує розвитої! промисловості і сільського господарства, особливо зрошуваного землеробства. Майже все природоохоронне устаткування гос-

подарського комплексу Донецького регіону в енергоемким.

Розвиток ринкових відношень буде супроводжуватись зміною структури і меж економічних та еколого-економічних районів. Виникнуть нозі види просторової диференціації і інтеграції ринкових процесів, ідо базуються на різних формах власності. В цих умовах органам виконавчої влади на всіх рівнях управління необхідно більш активно.реалізовувати свої права в організації спільного будівництва і експлуатації природоохоронних споруд і координації діяльності об'єднань, підприємствіі організацій з комплексного використання природних ресурсів, впровадження прш-цилово нових видів техніки і технології, що дозволить здійсняти перехід галузей господарського комплексу до широкомасштабної екологізації.

Важливою ланкою екологізації а створення шловідходного виробництва в умовах територіально-виробничих комплексів /ТЕК/. Уолсвідходні ЇЖ розглядаються автором як еколого-економічні системи різних таксономічних рангів, здатні забезпечити ефективне суспільне виробництво і захистити природне середовище від негативного антропогенного впливу. їїа відміну від ТВК класичного типу, де комплексуючою ланкою о технологічне і- виробниче поєднання однотипних або різнотипних підприємств, глаловідходні ТВК мають ‘більш широкий характер і базуються на максимальній комплексності, включаючи переробку і повне використання відходів. Глаловідходні ТВК, в залежності бід їх спеціалізації і функціональних особливостей /профілюючі, обслуговуючі/, з різною мірою активності впливать на економічний розвиток району. Формування раціональної промислової структури, організація комплексів маловідходних виробництв дають можливість позитивного вирішення проблеми охорони довкілля. При аналізі діяльності таких комплексів враховують не тільки їх територіальні виробничі взаємозв'язки, але також зв"язкк з різними компонентами природних систем.

В даний час реально можна говорити тільки про функціонування локальних маловідходних ТВК, оскільки створення районних комплексів такого типу - завдання майбутнього. В перспективі повинно іти поступове територіальне формування районних маловідходних ТВК, по мірі того, як локальні комплекси будуть зливатись в більші. Прикладом маловідходного локального комплексу в Донба-

-V

сі може бути шахта Довжанська - Капітальна і комбінат будівель- ■. них матеріалів, який переробляв відходи шахти. Застосування у ряді галузей промисловості регіону оборотного водопостачання є початком впровадження безстічних систем - важливої ланка маловідходного виробництва.

Яри плануванні районних маловідходних ТВК або окремих їх ланок територіальною основою можуть стати внутрішньорегіовальні еколого-економічні райони, так от саме в їх квасах детально вивчається і в максимальній мірі повинні враховуватись як економічні, так і екологічні фактори, шо визначально Ешгавають на розвиток і розміщення продуктивних сил

Викладене в третьому розділі дисертації в повній мірі не розкривав всієї складності сучасної екологічно? і економічної ситуації в Донбасі. Однак, цього достатньо, щоб сформулювати найбільш актуальну для. регіону єколого-енонсмічяу проблему: необхідний пропорційній і сбалансозаяий розвиток базових галузей виробництва і природоохоронно! діяльності.

В четвертому розділі "Внутрішньо-регіональні вколого-економічніра-й о н и Донбасу" пропонується варіант: еколого-екопоміч-. ного районування території Луганської і Донецької областей.

При розробці схеми районування і характеристиці конкретних еко-лого-екояомічяях районів врахована достатня кількість факторів і показників. Ведучим серед раїоноутворюючих факторів у даному випадку прийнята спеціалізація виробництва. В межах Донбасу виділено вісім еколого-еконсиічних районів: Лисичапсько-рубі-ганський, Адчевсько-Стаханівськии, Луганський, Краснолучсько-Свердловський, Старсбільськс-Вілозодсбкий, Донецький, Крама-торсько-Костянтинівськай та Дряазовський.

Еколого-економічні райони, де пареватаз хімічна, металургійна і вугільна галузі, мають максимальне забруднення навколишнього середовища і оцінені 20-27 умовними балами /Кпс= 0,5-0,6/.

1При проведенні еколого-еконоілічного районування автор не обмежується територією Донбасу. Еколого-економічні райони виділені також в кетах Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської областей /Слвсарєнко, І9<38, 1990/. '

В районах, де розвинені машинобудування і металообробка, а та-коя промисловість будівельних матеріалів, переважають дрібно-очагові забруднення, які оцінюються 28 - ЗІ балами /Кпс= 0,6 -

0,7/. І райони, в яких переважний розвиток одержали харчова і легка промисловість, забруднення досить слабке, оцінюються 32 - 38 балами /Кцс= 0,8 - 0,9/. Для еколого-економі чних районів, де розвинена хімічна, металургійна, вугільна промисловість, машинобудування, металообробка, промисловість будівельних матеріалів, визначена! перелік галузей, які в поєднанні *з уже існуючими в районі, можуть збільшити негативний ефект . сумації забруднюючих речовин.

З ціллю виявлення поєднання виробництв, спільне розміщення яких приводить до ефекту сушації забруднюючих речовин, нами були використані спеціальні штриці /І.М.Волкова, 1932/. Застосування останніх до еколого-ек о нога і чядх районів Донбасу дозволяє позбутись в перспективі найбільш небажаного розміщення виробництв. Таким, наприклад, е розміщення в районах з переважаючою хімічною промисловістю підприємств вугільної, металургійної , нафтопереробної і машинобудівної галузей. В межах районів вугільного виробництва з екологічної точки зору нераціонально розміщати об"єкти нафтогазовидобутку, нафтопереробки, хімічної і машинобудівної промисловості, чорної і кольорової металургії. . .

Певний "набір" забруднюючих.речовин в еколого-економічних районах різної виробничої спеціалізації відбивається і на характері захворювань населення цих районів. Наприклад, там, де переважають підприємства хімічної промисловості /Лнсичансько-Рубіжанський район/, широким розповсюдженням користуються такі порушення здоров"я людини, як ураження верхніх дихальних шляхів, органів зору, ішіуяково-кішечвого тракту, підвищується рівень захворювання раком. В еколого-економічних районах з розвиненою металургією /Алчевсько-Стаханівський район/ збільшується кількість хворих запаленням легень, бронхітом, раком легень. Така приуроченість порушень здоровая людини до еколого-економічних районів певної спеціалізації мав ваяливе значення при прогнозуванні поширення окремих груп захворювань серед населення.

Для території Донецького регіону характерна висока густота

населення. Максимальні її показники в Алчевсько-Стаханівському /385,6 чол./км2/, Луганському /320,9 чол./км2/ та Лисичансько-їубіранському /310,2 чол./kmV еколого-економічяих районах. Мінімальна густота населення характерна для Старобільсько-Еіло-водського району /30,9 чол./км2/.

Найбільш густа сітка автошляхів в Лисачансьно-Ї^б іранському еколого-економічному районі /38,4 км на 100 кіл2/. Висока густота автошляхів характерна також для Алчевсько-Стаханізського /34,6 км на ICO км2/ і Приазовського /33,7 км на 100 кіл2/ районів. Мінімальна густота автомобільних доріг в межах Старобіль-сьно-Біловодського /28,2 км на 100 км2/.

З екологічної точки зору густота населення, автодоріг і транспортних засобів майже завади має негативний характер. Однак, при своєчасно:,у виконанні природоохоронних заходів негатива дія вищезгаданих факторів помітно знижується. В зв"язну з цш, потрібно відмітати, що з економічних позицій висока густота населення і автошляхів рахується позитивною ознакою розвинених індустріальних регіонів.

Антропогенне навантаження в Донбасі, поряд з промисловою і транспортною складовими, включає і сільськогосподарську. З такого показника, як відношення площі орних земель до чисельності населення еколого-економічаого району в найбільш сприятливих умовах знаходиться Старсбільсько-Біловодський /1,87 га/люд./. Несприятливі умови по цьому показнику характерні для Алчевсько-Стаханівського, Лдсичаяськс-Руб іранського, Луганського еколого-економічяих районів /0,11 га/люд./. Мінімальними а також відношення площі орних земель до загальної площі району /33-35$/. Відношення площі сільськогосподарських угідь до площі району найменше в Луганському еколого-економічному районі - 43$, а найбільше в Старобільсько-Біловодському - 76%.

Ці та інші показники, одержані в результаті порівняльного аналізу внутрішаьорегіональних еколого-економічних районів Донбасу, використані в закличному, п’ятому .розділі дисертації "Основні напрямки вирішення регіональних еколого-економічних та природоохоронних проблем". По відношенню до певних компонентів природного середовища вказані проблеми об”еднані з такі групи: охорона і віднов-

лення земельних ресурсів, охорона атмосферного повітря, охорона і раціональне використання поверхневих і підземних вод. Для кожного напрямку рекомендується комплекс заходів, узгоджений

зі схемою еколого-економічного районування Донбасу.

Виділені проблеми еколого-економічного районування, що потребують подальшого поглибленого вивчення: взаємоузгодження схем глобального, регіонального і дрібного еколого-економічно-го районування, визначення його місця у системі географічних, економічних та біологічних регіональних досліджень; розробка класифікації еколого-економічних районів різних рангів; вдосконалення адміністративно-територіального поділу з врахуванням схем еколого-економічного районування; прогнозування впливу антропогенної діяльності на формування і трансформацію єколо-го-економічяих районів.

Дисертація закінчується підведенням підсумків досліджень, узагальненням їх теоретичних і практичних результатів

1. Теоретичні результати.

1.1. Розвинені теоретико-методичні основи внутрішньорегіональ-ного еколого-економічного районування. Обгрунтовано дослідний апарат дая комплексного вивчення регіональних екологічних і економічних особливостей.

1.2. Проведені систематизація і аналіз різних напрямків і підходів до проблем еколого-економічного районування.

1.3. Донбас вперше розглядається як еколого-економічний регіон. Він характеризуєтеся з позицій тріада: природа - економіка - екологічна ситуація.

1.4. Розширені існуючі уявлення про динаміку і територіальну диференціацію ландшафтів. В умовах індустріальних і урба-нізованих регіонів вони розглядаються, як складні прнрод-но-антропогенні утворення, що постійно змінюються у просторі і часі.

1.5. Визначені особливості формування та функціонування еколо-го-економічних систем в умовах високих антропогенних навантажень.

1.6. Відпрацьований варіант інтегральної оцінки якості природного середовща, який базується на врахуванні багатьох природних та антропогенних факторів.

1.7. Створені регіональні класифікації: рекреаційних територій, ■ . порушених земель, відходів виробництва, що мають головним чаном природоохоронне значення. •

1.8. Визначений новий напрямок досліджень - природоохоронна

географія. .

2. Практичні результати.

2.1. Створена схема еколого-економічних районів Донбасу, що а апробацією методологічних положень і методики внутрішньо-регіонального еколого-економічного районування.

2.2. Визначені сфери практичного використання еколого-економіч-ного районування.

2.3. Обгрунтована можливість трансформації територіально-виробничих комплексів в галовідходні.

2.4. Виявлені особливості впливу природних і антропогенних факторів на здоров"я населення Донецького регіону. При цьому рекреаційні території розглядаються не тільки як зони сприятливого впливу на здоровпя людини, але і як об'єкти, які потребують невідкладних природоохоронних заходів.

2.5. Обгрунтовані основні напрямки вирішення регіональних еколого-економічних і природоохоронних проблем.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ . ДИСЕРТАЦІЇ ’

Монографії

1. Актуальные проблемы охраны окружающей среды: экономические аспекты. - Наув.думка, 1979 - 320 с. /соавт.Чумачен-ко Н.Г., Белашов Л.А., Жаркова И.А. и др./.

2. Планирование и стимулирование рационального природополь-

зования. - Наук.думка, 1982. - 252 с. /соавт. Белашов Л.А., Миленина Л.Я.» Серов А.М. и др./. -

3. Экономические и правовые проблемы охраны природы в регионе. - 160 с. - Деп. В ШЖОН АН СССР * 39327, 17.08.89 /соавт. Воронцов Г.Т., Розовский Б.Г./.

4. Региональные проблемы использования производственных отходов. - 204 с. - Деп; в ИНИОН АН СССР й 32621, 26.С9.89 /соавт. Борсинов Г.Г., Жаркова И.А., Розовский Б.Г. и др./.

5. Эколого-экономичесное районирование, - Киев: Наук,думка,

1990 -112с.

Методичні рекомендації, програш, наукові . доповіді та огляди.

6. Целевая комплексная программа "Природа" по рациональному природопользованию Вороашшаградской области, - Ворошиловград: НЭП АН УССР, 1983. - 264 с. /соавт. Белая Н.Я.,

Белашов Л.А,, Борзшюв Н.В. и др./.

7. Рациональное использование нарушенных земель и твердых отходов угольного производства. Методические рекомендации.

- Ворошиловград: НЭП АН УССР, 1978. - 51 с./соавт. Белашов Л.А., Сердоков И.А., Келеберда В.Г. и др./.

8. Рациональный комплекс природоохранных мероприятий в эколого - хозяйственных районах Ворошиловградской области. Методические рекомендации. - Ворошиловград: НЭП АН УССР,

1980.-64 с. /соавт. Белашов Л.А., Борзшюв Н.В., Гуляев Д.М./

9. Рациональное использование минеральных отходов угольной промышленности. Методические рекомендация. - Ворошиловград: ЮЛ АИ УССР, 1980. - 62 с. /соавт. Сердюков И.А., Зотова ТЛ., Чепижеяко О.И. и др./.

10. Эколого-хозяЁственяое районирование промышленных регионов /на примере Донбасса/ . Методические рекомендации. - Ворошиловград: НЭП АН УССР, 1983 - 60 с, /соавт.Белашов Л.А., Борзилов Н.В., Гуляев Д.М./.

11. Эколого-хозяйственяое районирование на примере Донецко~

Приднепровского экономического района. Методические рекомендации. - Ворошиловград: ИЭП АН УССР - 36 с. /соавт.Ко-денко Л.И./. _

12. Эколого-хозяйственяое районирование для целей планирования и управления качеством окружающей среды. Научный доклад.-Ворошиловград: ИЭП АН УССР, 1983. - 96 с.

13. Изменение качества природной среды и проблемы ее охраны

в промышленном регионе*/ на примере Донбасса/. Аналитический обзор.Луганск: ЛЦЩй, 1991.- 14 с.

14. Анализ существующих концепций и предложения по оптимизации размещения производительных сил Луганской области. Докладная записка. Луганск: ЛЦНТИ , 1991. - 16с.

15. Влияние рекреации- на здоровье населения промышленно разви-

тых районов. Докладная записка. - Луганск: НЭП АН Украины, 1993. - 20 с. ■

Препринти

16. Методологические и методические основы эколого—экономического районирования, - Донецк: КЭП АН УССР. - 1986 -28 с.

IV. Проблемы природоохранной географии. - Донецк: КЭП АП УССР, 1989 - 25 с. .

13. Проблемы охраны и использования рекреационных ресурсов Луганской области. - Донецк: НЭП АП УССР, 2990.- 25 с.

19. Влияние природных процессов на качество окружающей среды и здоровье населения. - Луганск: ИЭП АН Украины, 1924. -

32 с. /соавт. Иванов В •ш., йненко Ю.А./.

Статті

20. Проблеш классификации и рекультивации земель Украины, нарушенных угольной промышленностью //Рациональное использование недр и охрана окруясавдеіі среды: Меивуз, сб./Ле-ниягр.горн. ин-г - Ленинград, 1979. - С. 79-90 /соавт. Сердюков И.А./,

21. Деякі питання охорона навколишнього середовища промислових регіонів //Вісник АН УРСР - 1981. -■$ 8. - С. 72-77 /співавт.Балашов Л.А., Борзилоб Н.В./.

22. Зколого-хозяїственное районирование - основа планирования регионального природопользования //Екологизация на общественого производство: Втора конференция с международно участие їехяяко-икояомическите проблеми на воздействием вьрху ояолната среда. Научн.докл. Т.2. - Свитов /Болгария/: ЮНИ, 1981. - С.530 - 541 /соавт. Белашов Л.А./.

23. К проблеме использования отходов угольного производства Донбасса в народном хозяйстве //Экономика Сов.Украины -1982. - » 8. - С.81-83.

24. Опыт эколого-хозяйственного районирования. Бороииловград-ской области //Изв. АН СССР. Сер.геогр. - 1982г. - № 5 -С. 124-129 /соавт. Белашов Л.А., Борзилов Н.В./.

25. Природоохранные проблеш в промышленном регионе /на при-

мере Донбасса///Охрана природной среды /экологический аспект/:

Сб.науч.тр. - Донецк: Ин-т экономики пром-ти АН УССР, 1982.-

С.3-9 /соавт.Борзилов Н.В./. .

26. Зколого-экономическое районирование и его эффективность //Ролята на экологическш фактор в териториалната организация на производството:.Трета конференция с международно участие по технико-иконоиаческжге проблема на воздействие-то вьрху околната среда.Науч.докл. Т.Х.Сввдов /Болгария/,

' 1984, - С. 137 - 151 /соавт. Белашов Л.А./.

27. Некоторые особенности формирования и функционирования зколого-экономических систем // Экономика и экология промышленного региона: Сб.науч.тр. - Донецк: Ин-т экономики пром-ти АН УССР, 1984. - С. НО - 117.

28. Эколого-хозяйственное районирование промышленных регионов

/на примере Ворошиловградской и Донецкой областей/ //Развитие производительных сил Донбасса: Сб.науч.тр. - Ленин-град:Геогр,об-во СССР, 1985, - С. 12-22 /соавт. Белашов Л.А. Борзилов Н.В./. ■:

29. Особенности дробного эколого-эконоыического районирования

промышленных регионов //География и природные ресурсы. -1937.- Л I. - С.34-39. .

30. К проблеме формирования малоотходных и безотходных тер-

риториальных производственных комплексов /на примере Донбасса/ //Организация и планирование отраслей народного хозяйства: Республ.мездувед.науч.сб, - Вып.86 - Киев: Вшца школа, 1987 - С.49-53. .

31. Экологические проблемы в.Донецком регионе //Вопросы кош-лек сяого планирования и управления союзных республик и экономических районов, - М. :ЦЭМИ АН СССР, 1987, - С. 114-116.

32. Территориальные аспекты природоохранной проблемы //Вопросы управления качеством окружающей среды: Сб.науч.тр. -Донецк - Ворошиловград: Ин-т экономики пром-ти АН УССР,

1987. - С.28 - 37,

33. Оценка влияния промышленных и транспортных нагрузок на природную среду. //Рекреационное обеспечение промышленности /экономико-правовые аспекты/: Сб.науч.тр. -Донецк: АН 7ССР,

1988. - С.121-128.

34. Природоохранные проблемы и рекреационных зонах яромышен-

ных районов //Социально-экономические и экологические проблемы

развития региона: Сб.науч.тр. - Донецк: Ив-т экономики пром-ти

АН УССР, 1989. - С. 51-57, .

35. Рекреация как фактор социально-экономического развития региона /на примере Донбасса/ //Факторы социально-экономического развития региона: Сб.науч.тр. - Донецк: Ин-т экономика промышленности АН УССР, ГЭ90. - С. 48-54.

36. Проблемы охраны и использования природных ресурсов Донбасса // Экономика Украины: прошіое, настоящее и будущее.

Первый международный конгресс украинских экономистов: Тезисы и материалы.- Донецк: Йн-т экономики пройти АН УССР, 1992.-С.249 - 254.

37. К проблеме1 природопользования в условиях рнночншс отношений //Экономические и социальные условия перехода региона

к рынку: Сб.науч.тр. Донецк: Ин-т экономика пром-ти АН УССР, 1952. - С.120-124.

33. К вопросу использования и охраны природной среды Донбасса в современных условиях //Экономические и социальные проблемы развития региона в условиях рыночных отношений: Сб.науч. тр. - Луганск: Ин-т экономики пром-ти АН Украины, 1993.-С.53-55.

39. Рекреационный потенциал Донбасса, проблемы его использования //Экономика и экология: проблемы и опыт: Сб.науч.тр.-Донецк: Ин-т экономики пром-ти АН Украины, 1993. - С.20-26.

40. Рекреационные ресурсы промышленного региона, проблемы организации их использования и охраны /на примере Луганской области/ //Организация и регулирование экономики: Межвед. науч.сб.-Был.112. Киев: Дибідь, 1993. - С.157-164.

41. Соціоекологічні проблеми Донбасу //Питання соціоекології. Матеріали Першої всеукраїнської конференції "Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології." Т.І. - Львів, ВНТЛ, 1996.-

С.І9І-І93.

Аннотация

Слюсаренко В.К. Эколого-экономическое районирование индустриальных регионов: теоретические и прикладные аспекты/яа примере Донбасса/. Диссертация на соискание научной степени доктора географических наук по.специальности II.00.11 - Конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. Харьковский государственный университет, Харьков,

199'7,

Развиты теоретические основы внутрирегионального экологоэкономического районирования. Составлена схема эколого-эконо-мических районов Донбасса. Выявлены особенности формирования и функционирования эколого-экономических систем в условиях высоких антропогенных нагрузок. Предложен вариант интегральной оценки качества природной среды, базирующийся на учете природных и антропогенных факторов. Обоснованы основные направления решения региональных эколого-экономических и природоохранных проблем. Сформулированы предложения и рекомендации по совершенствованию территориальной организации природопользования в Донбассе. ■

Ключевые слова: эколого-экономический район, природоохранные мероприятия, индустриальный регион, природные ресурсы, интегральная оценка, антропогенная нагрузка, охрана, рациональное использование.

Annotation

Stusarenko V.KL Ecology-economical division into districts of industrial regions: theoretical and applied aspects (for example Donets Basin).

The dissertation for the scientific degree of doctor of geographic sciences on the speciality 11.00.11. - Constructive geographic and the rational utilization of natural resources.

Kharkov State University, Kharkov, 1997.

Easis of intern regions division into districts worked up theoriticaly. Scheme ot ecology-economical districts of Donets Basis, was composed. Peculiarities of torming and function of the ecology-economical systems on conditions of the high anthropus loading were discovered. Variant of integral estimat of natural environment's quality based on calculation natural and anthropus factors was oftered. The mam direction ot settling ecology-economical and natureprotect problems were well grounded. Suggestion and recomendations were worked ill improving territorial organization of abilization in Donets Easin.

K.ey words: ecology-economical region, natureprotect, measures, industrial region, natural resources, integral estimate, anthropus loading, protection, rational use.