Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Экология популяций грызунов западного региона Украины

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Экология популяций грызунов западного региона Украины"

ДНЩРООЕТРОВСЫСИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

---

РУДИШИН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ

УДК 591.5±599.32(477.8)

ЕКОЛОГ1Я ПОПУЛЯЦШ ГРИЗУН1В ЗАХ1ДНОГО РЕГЮНУ УКРАШИ

03.00.16-ЕКОЛОГ1Я

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття паукового ступени доктора бюлогшннх наук

ДНШРОПЕТРОВСЬК - 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана у вцщш популящйщ» екологи 1нституту екологГ Карпат HAH Укра'пш.

Науковий консультант з питань популяшйноГ екологи:

Доктор бюлопчних наук, зав. кафедри зоолопТ Льв!вськогс державного ушверситету ¡м. I. Франка, в. о. зав. вщдьпу популяцшно екологи 1нституту екологи Карпат HAH УкраТни (м. Львгв) ЦАРИК Йоснф Володимнровнч

Офщшш опоненти:

Доктор бюлопчних наук, професор, зав. кафедри еколоп'1 i рацюнальиогс природокористування Сшферопольського державного ушверситету (м Симферополь) АПОСТОЛОВ Леонщ Георпйовнч

Доктор бюлопчних наук, професор, зав. кафедри зоолога Ужгородськогс державного ушверситету (м.Ужгород) КРОЧКО Юл1ц 1шшович

Доктор бюлопчних наук, професор, зав. вщцшу евошощйноТ морфолоп 1нституту зоологи HAH Украши (м.Киш) КОВТУН Михайло Фопйопнч

Провщна установа: Украшський державний люотехшчши ушверситет (м. Льв'т) -—•

год. на зас'щанш спещашзовано'Г вченоУ ради Д 08.051.04 пс присудженню наукового ступени доктора бюлопчних наук i Дшпропетровському державному ушверситет! за адресою: 320625 МСП, м. Дшпропетровськ, провулок Науковий, 13, корпус 17 еколого-б'юлопчний факультет, ауд. 611.

3 дисертащею можна ознайомитися у науковш б1блютец Дншропетровського державного ушверситету.

Автореферат розюланий " XI _1998 р.

Вчений секретар Спещашзовано'] х

1998 р. о

вчено!' ради, кандидат бюлопчних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одшею з важливших проблем сучасно1 екологй е вивчення структурно-функщоналыюУ оргашзащУ екосистем та популяцш. Значения Ц1е¥ проблеми полягае в тому, що популяци е елементар-ними одиницями еволющУ, об"ектами управлшня та охорони I компонентами екосистем.

Спещальних дослвджень структурно-функцюнальноТ оргашзацн популящй гризушв на територй' захцщого региону Украши не проводилось. В лггератур! знаходимо лише уривчасп даш про структуру популяцш деяких вщнв (Турянин,1972; Татаринов,1973; Пплявський, 1969 та ш.). Деям вщомост! про структуру популяци ондатри знаходимо в робол В.Г.Гулая (1995), однак у нш вщсутш функцюналын характеристики I, крьм того, щ дан! торкаються територЙ басейну ГОвденного Бугу. В ориггаальнш теоретичшй прац1 1.Г.емельянова (1995) характеристики популяцш гризушв 'а схщних та швденних регюшв Украши використовуються при анал1з1 екосистемного р1вня органЬаци бютичних систем. Зокрема, вказаний автор розглядае принципи структурно-фу1пщшнально1 оргашзацп й еволюцп екосистем.

Таким чином, спешальш монограф!чш роботи з екологй популяцш гризушв захщного регюну Украши вщсутш.

Актуальность теми. Гризуни за видовим складом 1 р1зномаипшстю, чиселъшстю займають перше мюце серед ссавщв р!зних бюгеоцешшв дослщжувано! територн. Серед них е рщкюш, корисш мисливсько-промислов!, а також массип види, як1 спричиняють значш збитки сшьському, люовому I комунальному господарствам. Кр1м того, гризуни займають пом пне мкце у трансформащ! речовин та потоках енерги в екосистемах, мають велике егнзоотолопчле й ешдемтлопччне значения, е кормом для хижих птах1в та ссавщв. У зв"язку з цим представники тварин даного ряду эавжди були 1 продовжують бути в центр! уваги багатьох дослщншов. Особливе значения набувае вивчення гризушв в останш роки, коли антроиогешп чинники на екосистеми весь час посилюються,що призводить до скорочення чи ргзкого спаду чиселыгост1 одних вщцв \ збшьшення пппих, в основному шюдливих компоненте. Враховуючи наведене, дуже важливим е вивчення гризушв на популяцшному р!вн1 оргашзащУ у природних й антропогенно змшених екосистемах. ГПд цим оглядом

дуже випдним для дослщження популяцш гризушв е захщний регюн УкраГни, де з гивноч! на гавдень спостер1гаеться велика р1зномаштшсть бютошв тварин з р1зними еколопчними умовами Полкся, Люостепу, Прикарпатгя, Карпат, Закарпатського передпр"я I ПритисенськоТ низовини. Отже, пор1вняльш популяцшш дослщження гризушв на данш територп е важливими як в теоретичному, так 1 в практичному аспектах. Популяци - елементарш одинищ еволюци, управлшня й охорони. Без вивчення популяцш неможливо також виршшти проблем збереження бютичного р!зноманптя! сталого розвитку екосистем.

Наш1 дослщження присвячеш вивченню популяцш гризушв, «с бютошчного розмщення, чисельноеп, морфоф^зюлопчних адаптацш до прських \ ргвнинних умов, вжовоТ, статевоТ та просторово'1 структури, визначенню параметр1в енергетичноК оцшки функщональ-но'1 рол1 популяцш в екосистемах, у част! гризушв у консорщях та ¡.нших eкoлoro-бioлoгiчниx особливостей. Викладеш вшце аргумен-тацп 1 шдкреслюють актуалынсть теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконувалась в межах Ю плапових бюджетних тем:

1. Еко лого-географ ¡чний анализ фауни Карпат, Прикарпатгя 1 Волино-Подшьського плато(Науково-природознавчий музей АН УРСР, 1951-1952 рр.).

2. Гризуни-шкщники лашв 1 лук^в захщних областей УРСР (Там же, 1953-1956 рр.).

3. Поширення, особливосп екологп '1 господарське значения хребетних тварин фауни УРСР (Там же, 1957-1961 рр.).

4. Еколопя хребетних тварин верх1в"я басейну Дшстра (Там же, 1962-1965 рр.).

5. Бюлопчна продуктившсть 1 трансформащя речовин та енергп в бюгеоценозах Карпат 1 Прикарпатгя (Льв1всысе в!дцшення 1нституту ботанши 1м.М.Г.Холодного АН УРСР, 1969-1972 рр.).

6. Структурно-функцюнальш особливосп екосистем захщних областей УРСР, 1"х оптим!защя й охорона (Там же, 1973-1977 рр., N держрсестрацп 75042785).

7. Структура популящй автотрофних 1 гетеротрофних компонентов в екосистемах субальпшського й альпшського пояс1Е Карпат (Там же, 1978-1982 рр., N держреестраци 78011634).

8. Динамша популяцш рослин в чагарникових 1 лучнда

бюгеоценозах Карпат i Прикарпаття (Там же, 1983-1987 рр. N держреестрацн 01.83.0010452).

9. Змша структура i функщй популяцш рослин в бюгеоценозах Карпат шд впливом антропогенних факторт (Там же, 1988-1992 рр. N держреестрацн 01.91.0037102).

10. Стратег1я популяцш рослин у природних й антропогенних екосистемах Карпат та п ¡ндикацшне значения (1нститут еколопУ Карпат HAH Украши, 1993-1997 рр. N держреестрацй' 01.93.U018314).

Мета i завдання досладжень. Основною метою робота е анализ популяцш гризунт, ix 6ioToni4Horo розмвдення й чисельносп, пoпyляцiйнoí структури та функщонально'1 рол1 в екосистемах захщного perioHy Укра'ши.

Для досягнення щеУ мети в npoaeci досладжень необхщно було виршити так! завдання:

- Доповнити еколого-систематичний склад гризушв новими даними.

- Вивчити морфоф!зюлопчт особливога популяцш гризушв i 'ix адаптащй до прських i pioimtnuix умов.

- Провести анатпз б1отоп1чного розмщення i чисельиост1 популящй гризушв у люових, чагарникових, лучних, польових ценозах i населених пунктах, з"ясувати загалып законом1рност1 бютотчно'1 приуроченость

- Вивчита просторову структуру популяцш гризушв стенотошшх, евр1топних i сююнтропних вщцв, а також дата теоретичне обгрунтуван-ня просторовоТ структури популящй як фактора мпсроеволюци.

- Доагидити в!кову i статеву структуру популящй гризушв стенотопних, еврггопних, синантропних i зимосплячих вщцв, а також з"ясувати роль динам!ки oiKOBOi" структури популящй як важливого фактора мшроеволюцшних перетворень.

- Розробити нов! i доповнити icny!04i методи енергетичноТ оцшки функщонально1 рол1 популяцш в екосистемах.

- Вивчити динамику чисельност! популяцш гризушв у природних й антропогенно змшепих екосистемах та и законом1рност1.

- Розробити системний гпдх5д щодо управлишя популящями шкщливих гри3ун!в, корисних i рЩЮСНИХ вид1в.

Наукова новизна одержаних результате. Аргументуеться

такими положениями:

1. Встановлена специфка бштошчного розмйцення I чиселъносп популяцш гризушв у р1зних природно-географ1чних зонах захцщого репону Украши - Полюся, Шсостепу, Прикарпаття, Карпат, Закарпатського передпр"я i ПритисенськоГ низовини.

2. Дана морфоф1зюлопчна характеристика прських 1 piвнинниx популяций гризушв, а також встановлеш еколопчш мехашзми морфоф1зю-лог1Чних адаптации популяцш.

3. Визначена просторова структура популяцш гризушв стенотопних, еврпопних 1 синантропних видт на основ-! масових лпчень тварин протягом багатор!чних стащонарних дослщжень у р1зних бюгеоценозах I природних зонах.

4. Вивчеш особливога вковоУ \ статевоТ структури популяцш гризушв зимосплячих, стенотопних, евртшних \ синантропних вщцв 1IX динамка.

5. Розроблеш нов! методи \ побудована балансова модель енергетично'1 оцшки фушсцюнально! рол! популяцш гризушв в екосистемах на основ! вперше застосованих калориметричних I кондуктометричних способ1в дослщжень безпосередньо в природних й антропогенно змшених умовах.

6. Показана дом!нуюча роль гризушв у консоршях у пор1вшшш з шшими видами хребетних тварин.

7. Запропонований системний пщхщ щодо управлшня популящями ГрИЗуШВ шидливих, корисних 1 рЩКТСНИХ вид1в.

Достов^ршсть висиовкш. Обгрунтована великими фактичними матер1алами, 31браними протягом багатор1чних дослщжень у р!зних бюгеоценозах 1 угрупованнях захщного репону Украши, Зб'ф матер ¡ал ¡в здшснювався за допомогою загально прийнятих в зоологи, популяцшнш бюлогп та бюгеоценологн методик.

Автором удосконалеш 1 догговнеш методики, що стосуються збор1в матер!ал1в про будову шр гризушв, Гх популяцшно! структури I функц10нально\' рол! в екосистемах. Одержат даш опрацьоват традицшними методами вар1ац1йно1 статистики (Зайцев, 1985) за допомогою комп"ютера.

Практичнс значения роботи. Матер1али дослщжень знайшли свое вщображення у розробщ практичних рекомендацш: "(нструкшя по використанню отруйних принад у боротьб! з мишовидними

гризунами" (Льв1в,1955), "Заходи боротьби з гризунами в населених пунктах. Методичш поради по дератизащУ" (Льв1в,1962), "Рекоменда-ци по боротьб1 з шкщливими гризунами" (Льв!в, 1963). Автор 15 рокт складав для обласнс» сташш захисту рослин прогнози чиселъносп ншдливих гризушв на полях ЛыйвськоУ областям надсилались до Мнпстерства сшьського господарства Укра'ши. На баз! Льв'тсько! токсиколопчноТ лабораторп всесоюзного науково-дослщного шетиту-ту захисту рослин протягом 8 рок'т проводив державш випробову-вання ефективноеп нових препаратов у боротьб1 з шюдливими гризунами на полях 1 в населених пунктах.

Особистий вклад автора. Дисертащя е особистою науковою працею. Автор, як вщповщальний виконавець 10 планових бюджетних тем, брав особисту участь у розробщ методик, збор!, опрацговашп, анал!з1 польових та експериментальних магер1ал1в, 1х теоретичнш штерпретаци, шдготовщ наукових нублкащй.

Зб1р матер ¡ал ¡в проводився також при виконанш 7 гоепдопдарних тем, в яких автор приймав участь як науковий кер!вник 1 вадпов^дальний виконавець. Результата цих досл1джень виcвiтлeнi у 17 публгеащях, в тому числ1 в трьох практичних рекомендациях, участь автора в яких становить 60-90%.

Апробащя роботи. Матер1али дисертащйно!' роботи у вигляд! доповщей, повщомлень I тез обговорювались на 45 наукових, науково-практичних конференщях, симпозиумах I конгресах, в тому чиелк

- на 9 м1жнародних (Перший терюлопчний конгрес, Москва, 1974; науково-практичш конференцп, присвячеш 25-р1ччю Карпатського бюсферного заповщншеа, Рах'гв, 1993 \ 550-р'|ччю м. Рахова, Рах^в, 1997; науксво-практична конферетда "Проблеми Гуцульщини", Кос ¡в, 1993; симгкшум "Зоошдикащя I екотоксиколога тварин в умовах техногенного ландшафту", Донецьк, 1993; наукова конференщя "Промислова боташка: стан 1 перспективи розвитку", Донецьк,1979; 4 наукова конференция "Проблеми укра'шськоУ науково-техшчжп термшологп", Льв1в, 1996; симпоз1ум з проблем бука, Льнт, 1995; Свропейсько-Американський конгрес терюлопв,.1спашя, 1998);

- на 14 всесоюзнпх (наради 1 конференцп з зоогеографа суш!, Лыш! - 1975, Алма-Ата - 1960, Кишишв, 1975; перша парада по ссавцях, Москва, 1961; четверта еколопчна конференщя, Кшв, 1962; третя орштолопчна конференщя, ЛыНв, 1962; нарада з

внутршшьовидовоУ мшливост! i мжроеволюцй", Свердловськ, 1964; парада по бюгеоценологн i методах облику первинноУ нродукщУ в смерекових nicax, Петрозаводску 1973; нарада "Тваршш в функщонуванш екосистем", Москва, 1975; нарада "Експериментальна бюгеоценолога й агроценози", Ростов-на-Дону, 1979; З-ш i 4-ий з"Узди ВТТ, Москва, 1982,1986; нарада "Вивчення й освоения флори i рослинност! високог1р"1в", Свердловськ, 1982; нарада, присвячена тушканчикам, Алма-Ата, 1983);

- - на 11 республшанських (конференщя по вивченню флори i фауни Карпат та прилеглих територш, Кшв, 1960; зоолопчна конференщя, Мшськ, 1962; конференция "Х1М1чний метод боротьби з шкщниками, хворобами i бур"янами", Кшв, 1960; перша i друга конферешщ з розвитку мисливського господарства, Кшв, 1968, 1973; перша, друга i третя наради з бюгеоценолопУ, Льв^в - 1975, Дншропетровськ - 1978, Льв!в - 1986; наук.-практична конференщя "Охорона люових екосистем", Льв1в, 1986; нарада УкраУнського терюлопчного товариства, Кшв, 1987);

- на 11 репональних (нарада з охорони природи i рацюнального використання природних pecypciß захщних областей УРСР, Льв^в, 1957; конференщя з систем ведення господарства в прських районах, Сташслав, 1960; М1жвузшсыа конференцй': Ужгород - 1965, Чершвщ - 1965; наук.-практ. конференщя "Захист карпатських jnciß вщ хвороб i пшдниюв", Ужгород, 1963; конференщя "Рослинний i тваринний св1т захщних областей УРСР", 1970; наук, конференщя з дослщжень бюгеоценоз'т захщних областей УРСР, Ух рацюнального використання та охорони, Льв1в, 1972; наук.-практична конференщя з щльового люорозведення, 1ваио-Фрашавськ, 1993; наук.-практична конференщя з проблем становления i функщонування новостворених заповедников, Гримашнв, 1995; наук.-практична конференщя "Еколопчш передумови розвитку рекреацн на Гуцулыциш", Яремче, 1996; наукова конференщя Гнституту екологи Карпат HAH Укра'нш, присвячена 40-р1ччю бюстащонару "Пожижевська", Льв1в, 1997).

Основш положения, що виносяться на захист.

1. Еколого-систематичний склад гризушв захщного репону Украши, структура Ух популяцш як один з основних метод1в д1агностики i прогнозування бюлопчних процес1в в екосистемах.

2. Бюенергетика гризушв i и значения для вивчення

функционально"! рол1 популяцш в екосистемах.

3. Роль гризушв у консортившй оргашзаци бюгеоценоз1В.

4. Теоретичш основи регуляцп чисельност! популяцш пгадливих гризушв, охорони рЩ1иСНИХ 1 корисних ВИД1В.

Публисацн. Автором опублжоваш понад 100 наукових праць, з яких 82 висвшлоють основш положения дисертацп. Серед остагппх 54 робота належать особисто автору, а 28 - у ствавторспм, участь дисертанта в яких становить 70-90%. До числа публшацш належать 1 авторська I 5 сшвавторських монографш, 1 словник-довщник та 7 методичних рекомендацш.

Загальний обсяг 82 публкацш становить 60,2 друкованих аркуинв.

Обсяг 1 структура роботи. Дисертащя охоплюе 380 сторшок 1 складаеться ¡з вступу, Ю роздшв, висновив, списку лггсратури, який включае 605 назв роб!т вггчизняних та шоземних автор ¡в (у тому числ1 116 латинським шрифтом). Робота шострована 62 рисунками 1 48 таблицями.

Автор вшановуе свплою пам"ятпо свого дорогого учителя i наставника доктора бюлопчних наук, професора Ф.1.Страутмана, а також академшв 1.Г.Шдошпчка i С.С.Шварца, доктор1в бюлопчних наук, професор1в М.А.Вошственського i Г.Т.Сокура, професора О.П.Корнеева, чиУ творч1 поради i добр1 побажання в облает! зоолопчноТ науки назавжди залишаться у мош

Clii ДОМОСТ!.

За цшш консультацй", поради, створення оптимальних умов для проведения наукових дослщжень у в!дцш популяцшноТ екологи 1нституту екологи Карпат HAH УкраТни сердечно вдячний докторам бюлопчних наук, професорам К.А.Малиновському i Й.В.Царику. За створення творчоТ обстановки при виконанш наукових дослщжень висловлюю щиру вдячшеть директору 1нституту екологй" Карпат HAH УкраУни, академку HAH Укра'ши М.А.Голубцю. Щиро вдячний докторам бюлопчних наук, професорам К.А.Татаринову i М.М.Лозану за цшш поради i зауваження в моТй робот!, а також висловлюю подяку доктору бюлопчних наук Ю.М.Чорнобаю за допомогу в оволодшш методами кондуктометричних дослщжень

ЗМЮТ РОБОТИ

РОЗД1Л 1. 1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ ГРИЗУН1В I СУЧАСН1 ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕНЬ IX ПОПУЛЯЦ1Й

1.1. 1стор1я вивчення гризушв зах/дного рег'юну Укра/ни. ¡сторичний огпяд публмацш про гризуыв зах1дного рег'юну Украши, починаючи з першоТ половини XIX ст. / до наших дшв

За цей час дослщженнями гризунш займались багато зоолопв: К-ЗКосгукк], О.Ве1ке, А.Р1а1ег, 8.Р1е(ги8к1, M.Nowicki,

А.\¥а1сск1, АЛ^/ггезпюи^к'!, О.ОгосЪтаНсИ, \V.Dzieduszycki, К.ОиЫчшк!, E.Niezabitowski, Cz.Statkiewicz, 1.Рис1ако\¥з1а, Ь.8а§ап, £МеЬе1у, J.Paszlawsky, 0.81ерапек, О.Рагеку, М.ГЛнушевич, ФЛ.Страутман, К.А.Татаринов, 1.1.Колюшев, А.А.Конюхович, М.О.Макушенко, 1.Д.Шна-рсвич, Н.А.Полушина, 1.1.Турянин, 1.Т.Сокур, М.П.Рудишин, Б.Р.Пиля-вський, О.В.Корчинсысий, Г.О.Бенедюк, Л.К.Опалатенко, О.Р.Довгань, П.В.Горбик, €.1.Янголенко, Д.Б.Владишевський, В.А.Топа-чевський, 0.1.Киселюк, 1.Г.€мельянов, ГВ.Загороднюк, ВХАбеленцев, В.СЛевиць-ка, 1.С. Андреев, К.Н.Благосклонов, 1.В.Рогатко, О.Ю.Короткоручко та ш.

1.2. Сучасн'1 завдання досл/джень популяцш гризушв

Сучасш завдання дослщжень популяцш гризушв, на думку автора, повишп включати наступи! основш питания:

- закладка стащонарних дшянок або мошторинпв у рпних ценозах \ географ1чних районах для проведения багаторгашх популяцшних досл1джень;

- розробка I застосування нових метод ¡в вщлову тварин, ящ не порушують бютичного р^зноманптя 1 ценотичних зв'язюв у природних й антропогенно змшених екосистемах;

- визначення в бшгеоценозах чисельносп та бюмаси популяцш ршшх ввдв тварин;

- територ1альне розмщення тварин р1зних вкових сташв \ щшыпсть популяцш;

- змша чисельносп 1 щшьносп популяцш гризушв по сезонах ! роках;

- вжова ! статева структура популяцш 11х динам¡ка;

- визначення впливу р!зних фактор1в на штенсившсть розмноження I смертшсть тварин на р1зних етапах 1х життевих цикгпв,

а також на сезонну i piimy динамку чисельносп;

- особливосп онтогенезу особин масових, звичайних i рщшсних вид1в тварин;

- участь гризушв у консорц1ях;

- яюсна i кшьысна оцшка фунуцюнально'У pojii популяцхш гризушв у р1зних екосистемах;

- вивчення мшливосп, адаптацш i мшроевотоцшних процес1в у популящях гризушв.

Бшьписть i3 цих завдань вир1шувались автором.

РОЗД1Л 2. РАЙОНИ, МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНБ

2.1. Район и досл/'джень

36ip матер1ал1в проводили у р1зних еколопчних умовах захщного регюну УкоаУни: у Карпатах, Закарпатському передпр'Т, Притисенськш низовиш, Прикарпата, Jlicocreny i Полксь Дослщженнями охоплеш понад 200 пушспв.

2.2. Mamepianu

Нами особисто 3iбраво, пом]чено i проанагазовано понад 26 тис. особин гризушв. Окр1м цього, проаншпзовано б ¡ля 10 тис. тушок i черешв з фондових Maxepiajiiß зоомузеУв Кшвського, Льв{вського, Ужгородського i Чершвецького ушверситет!в, Державного природознавчого музею HAH УкраУни та 1нституту зоолоп'У HAH УкраТни. 31брано б1ля 300 тис. ектопаразитчв. Розкопано i проанагпзовано 620 нф гризушв, дослщжено бшя 13 тис. шт. шлушов гризушв, а також проведен! численш експерименти по живленню гризушв, ix газообмшу, активносп, М1грац1ях, просторовш i вжовш структур! та щших струюурно-функцюнальних параметрах популяцш.

2.3. Методика роботы.

36ip матер1ал1в, ix опрацювання та анагпз проводили за загальноприйнятими методиками з деякими вдосконаленнями, застосовуючи hobi пщходи до вивчення функционально! рол1 популяцш гризушв в екосистемах, консортивних зв'язюв тощо.

РОЗД1Л 3. ЕКОЛОГО-СИСТЕМАТИЧНИЙ СКЛАД ГРИЗУН1В

3.1. Систематичный склад гризушв

Нами вивчеш 32 види гризушв, що вщносяться до 8 родин.

I. Родина 6o6poBÍ - Castoridae Gray, 1821

1. Бобер pÍ4KOBHñ - Castor fiber Linnaeus, 1758

II. Родина HyxpieBi - Myocastoridae Miller et Gidley, 1918

2. Hyrpitf - Myocastor coypus Molina, 1782

III. Родина 6micoBi - Sciuridae Gray, 1821

3. Ховрах крапчастий - Citellus suslicus Giildenstadt, 1770

4. Ховрах европейський - Citellus citellus Linnaeus, 1766

5. Бш - Sciurus vulgaris Linnaeus, 1758

IV. Родина bob4Kobí - Gliridae Thomas, 1897

6. Вовчок арий - Glis glis Linnaeus, 1766

7. Вовчок лгсовий - Dryomys nitedula Pallas, 1778

8. Вовчок садовий - Eliomys quercinus Linnaeus, 1766

9. Вовчок горплковий - Muscardinus avellanarius Linnaeus, 1758

V. Родина тушканчиков! - Dipodidae Waterhouse, 1842

10. Мигшвка степова- Sisista subtilisPallas, 1773

11. Мипнвка люова - Sicista betulina Pallas, 1778 VI. Родина мишин) - Muridae Thomas, 1896

12. Мишахатня - Mus musculus Linnaeus, 1758

13. Миша мала - Micromys minutus Pallas, 1771

14. Миша польова - Apodemus agrarius Pallas, 1771

15. Миша люова - Apodemus sylvaticus Linnaeus, 1758

16. Миша жовтогорла - Apodemus flavicollis Melchior, 1834

17. Щур чорний - Rattus rattus Linnaeus, 1758

18. Щур cipnñ - Rattus norvegicus Berkenhout, 1769

VII. Родина xom'hkobí - Cricetidae Fischer von Waldheim, 1817

19. Хом'як звичайний - Cricetus cricetus Linnaeus, 1758

20. Хом'ячок арий - Cricetulus migratorius Pallas, 1773

21. Ондатра - Ondatra zibethica Linnaeus, 1776

22. Полшка водяна - Arvícola terrestris Linnaeus, 1758

23. Главка мала водяна - Arvícola scherman Shaw^lifa-í

24. Пoлiвкa сшгова - Microtus nivalis Martins, 1842

25. Гкшвка-економка - Microtus oeconomus Pallas, 1776

26. Гкшвка темна - Microtus agrestis Linnaeus, 1761

27. FIcmiBKa звичайна - Microtus arvalis Pallas, 1779

28. riojiiBKa шдземна - Microtus subterraneus Selys-Longchamps, 1836

29. Пол1вка руда (люова) - Clethrionomys glareolus Schreber, 1780

VIII. Родина cninaKOBi - Spalacidae Gray, 1821

30. Слшак подтьський - Spalax polonicus Mehely, 1909

31. Слшак прський або бшозубий - Spalax leucodon Nordmann, 1840

32. Слшак буковинський або грецький - Spalax graecus Nehring,

1898

В осташп роки для захщного perioiiy Украйш на ochobí поодиноких знахщок вказуються ще 4 види: Apodemus microps (Полушина, Возшок, 1980), Terrícola tatricus, Sylvaemus tauricus, Sylvaemus uralensis (Смельянов, Загородшок, 1994; Киселюк, 1998).

3.2. Еколого-систематична характеристика гризутв

Поданий список вщцв гризушв за такою схемою: розглянутий матер!ал, систематичне положения, поширення, розмщення в 6ioTonax, живлення, розмноження, вороги i паразити, господарське значения.

РОЗД1Л 4. МОРФОФ13ЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПОПУЛЯЦ1Й

4.1. ПопуляцШна мшливють внутр'иина органов

Багатор1чними дослщженнями встановлено, що в особин ripcbKHX популяцш rpH3ynÍB кишковий тракт значно довший, шж у тих же вщцв, як1 поширеш у р1внинних районах. Зокрема, вщносиа довжина кишечника дорослих особин карпатеькоТ популяцн мини жовтогорло!" в середньому на 25% бшьша, шж у JiicocTeiioBoí популяцй". У популяцн рудо! пол1вки Карпат вщносиа довжина кишечника в середньому на 8,6% (самки) - 17,1% (самщ) бшьша у пор1внянш з люоетеповою популящею. Наведен! дат статистично достошргп як за абсолютними, так i за вщносними показниками.

Аналогична картина спостершаеться i в шших вид1в. Цкаво, що навпгь ripcbici i ртнинш популяц'н зимосплячих вид1в вщр1зняються м1ж собою, хоча ui вцдмпшосп у показниках i не с такими резкими. Наприклад, дороет особини карпатсько'1 популяцп' миипвки лкюво! мають вщносну загальну довжину кишечника на 5,7%, а слшого в1ддшу - на 4,7% бшыш у пор1внянт з аналопчними особинами piBHHHiio'í (Пол1сея) популящУ.

1'ipcbKÍ i píbhhhhí ггопуляцп гризутв характеризуються специф1ч-ними вщмшностями внутршшх оргашв (иечшка, серце, легеш, нирки). Зокрема, популяцш бшки з Карпат мае больший ¡ндекс печшки i

достоЕирно (Т=5,8) вщрЬняеться вщ ртнинно1 (Полютя) популяци.

Подаегься детальний пор1вняльний анагпз вщмшностей морфоф!зюло-пчних параметр1в популяцш ¡нших вид!в.

4.2. Екопо&чн! мехашзми морфофмолог^чних адаптацш популяцш

Дослщженнями встановлено, що морфофЬюлопчна рюнорщ-шсть популяцш окремих вид!в тварин у рпаих умовах Полкся, Лкостепу 1 Карпат мае характер чпко вираженого пол!морф1зму. 1снуюч1 морфоф1зюлопчш адаптащг популяцш дають 1'м можливють найбшьш повно використовувати ресурси середовшца для пщтримання чисельносп, репродуктивного потенщалу, функщонування у конкрет-них угрупованнях. Еколопчним механизмом морф1зюлопчних адаптацш е комплекс абютичних 1 бютичних факторов, кожен з яких мае свою специф1ку у дослщжуваних районах Полкся, Люостепу I Карпат.

У прських районах провщними факторами появи морфоф1зю-лопчних адаптацш е:

- серед абютичних - сувор1 кгнматичш чинники;

- серед бютичних - прпп кормов! умови протягом тривалого зимового перюду. Адаптацй, як1 обумовлет даними факторами, проявляються у збшьшенш шдекав кишечника та ншшх внyтpiшнix оргашв 1 сприяють штснсифшащУ обмшу речовин. Саме цим пояснюеться морфоф1зюлопчна piзнopiднícть прських \ р1внинних популящй, що особливо ч'пко ипоструеться прикладом популяцш гризушв - ф1тофаг!в.

Наш! дат щодо морфоф1зюлопчних особливостей популящй гризушв 1 деяких шших вид^в ссавщв Полкся, Люостепу [ Карпат мають певний теоретичний ¡нгерес як для пояснения виникнення та рол! адаптацш, так 1 для штерпретацп мкроеволюцшних процеав у р!зних екосистемах.

РОЗД1Л 5. БЮТОП1ЧНЕ РОЗМ1ЩЕННЯ ГРИЗУШВ

5.1. Загальна характеристика бютот'в

Пщ термшом "бютоп" ми розум'1емо територ'но з однотипними умовами абютичного середовища, зайнятого одним бтценозом. Биотоп разом з бюценозом утворюють бюгеоценоз.

Загальна площа р1зномаштних бioтoпiв для тварин захщного репону Укра'ши становить 9,6 млн. га. 3 них деревно-чагарников-!

бютопи займають площу 3,76 млн, га (39,2%), польов! - 3,69 млн. га (37,4%), лучш - 1,64 млн га (17,1%), водно-болотш - 0,33 млн. га (3,4%), питома вага шших бютошв незначна (2,9%). Разом з цим, у р!зних еколопчних умовах р!внинних, передпрських 1 прських районов вд стввщношення неоднакогн, чим 1 пояснгоеться специфка р13номаштгя тваринного населения на данш територп.

5.2. Розмщення / чисельнють гризушв у бютопах

5.2.1. Л'юов1 бютопи

Характер розмщення I чисельносп гризушв у лкювих б'ютопах залежить вщ цшого комплексу умов: типу деревостану, його вшу, 31мкнутосп крон, вологосп 1 механичного складу грунпв, урожайноеп насшня 1 пло/ив, трав'яного \ чагарниково-чагарничкового ярус ¡в, наявност! сховищ 1 мюць для 1Йр 1 гшзд зв'фкн!.

У дисертагщ детально анагпзуготься видовий склад 1 чисельн1сть окремих вщцв гризушв у р1зних типах люв Полкся, Шсостепу, Прикарпатгя 1 Карпат у сезонному та р1чному аспектах.

5.2.2. Чагарников'1 бютопи

У районах Полкся найчисельшшою в чагарникових бютопах е миша польова, у Шсостепу - вщповцщо жовтогорла 1 польова мши, у Прикарпатп - поливка тдземна 1 миша жовтогорла, а в Карпатах домшуе поливка пщземна.

5.2.3. Лучш бютопи

Заселен], в основному, р1зними видами по;йвок 1 мишею польовою. Зокрема, на Пол1сс1 1 в Шсостепу домпгують шшвка звичайна (вщповщно 42,6 1 64,2%) 1 миша польова (вщповщно 32,3 1 15,8%). На луках Верхньодшстровських Бескид 1 Боржавських полонин серед гризушв домшуе пол1вка звичайна, а в Чорногор1, Чивчинах 1 Горганах переважають пол!вки - темна 1 тдземна.

5.2.4. Польов! бютопи

У польових бхотопах сезонш змши у розмпдешп 1 чисельноеп гризушв прослщковуються бшьш ч1тко, у поршнянш з люовими бютопами. Це пояснюеться специфкою обробггку грунту, вирощуванням сшьгоспкультур, Гх збиранням тощо.

У дисертацп детально описан! розмтщення 1 чисельшсть гризушв по сезонах \ роках на почвах ярих та озимих зернових, техшчних 1 просапних культурах, багатор!Чних травах у рЬних

географ 1чиих районах Полнея, Лкосгепу, Прикарпаття I Карпат.

5.2.5. Населен/' пункти

Серед 6 вид1и гризунгв зерносховищ, складських примпцень 1 твариннидьких ферм, житлових та шших буд'тель домшують два види - щур арий 1 миша хатня. Разом вони складають бшя 96% ъ\д загальноТ чисельносп виявлених тварин.

5.3. Загальш законом!рност1 б'ютомчного розмщення гризушв Загальш закономчриосп бютошчного розмщення гризушв одно-типш: популяцй окремих вид1в тварин здатш утворювати постшш : тимчасов! поселения, а також максимально використовувати наявн життев[ ресурси.

ДинамЬппсть бютошчного розмщення гризушв по сезонах ] роках, Ух видовий склад 1 чисельшсть залежать в!д комплексу еколопчних факторов: структури фггоценозу, складу фауни, наявност сховищ I т. ш. Так, у смерекових I соснових люах умови найсприятливиш для перебування поливки рудоТ, дом1нуючо1 сере/1 шших вид1в. У дубових, букових та шших широколистяних люах переважае миша жовтогорла.

Розмщення гризушв в агроценозах пов'язане ¡з сезоннок змшою використання упдь, вирощуванням сшьськогосподарськга культур, проведениям агротехшчних заходов тощо. Деяким видам гризушв властива сезонна змша бютогпв. Так, миша мала зимою ранньою весною концентруеться у скиртах, стежках, а в квгпн мкрус в шип бютопи. Влггку вона часто зустр^чаеться поблизу водоймищ - г заростях осоки й очерету, на р1зних сшьськогосподарських культурах Шсля збирання урожаю - знову м'1груе в скирти 1 стскки, де перебува« шд час несприятливих погодних умов. Частина популящ! миш хатньо'1 весною м!груе з неселених пункта 1 скирт на поля, д< перебувае протягом усього вегетацшного перюду, а шсля збор) урожаю восени знову М1груе у населен! пункти 1 скирти.

Гризуни добре використовують гетерогеншсть середовища ) р1зних бютопах, що мае важливе адаптивне значения для збереженш особин В1д несприятливих умов.

РОЗД1Л 6. ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦ1Й ГРИЗУШВ

6.1. Основы принципы / поняття

Шд просторовою структурою ми розум1емо характерну

аконом!рну для конкретного виду динамику територ1ального >озм1щення сукупностей елементарнирх поселень, утворюючих гопуляцно. При цьому основним принципом е системний тдхщ, за [ким популящя розглядаеться як функциональна система, яка ;кладаеться ¡з територ1альних угруповань - елементарних поселень жремих ви/пв тварин.

5.2. Просторова структура популяцш стенотопних вид1в

До стенотопних вид ¡в ми вщносимо бобра р1чкового, ондатру, тснивку водяну, пол!вку-екопомку ! гашвку СШГОВу. 3 них :пециф!чними стенобюнтними е бобер та ондатра, житгед1ялыисть !ких не може вщбуватись без водного середовища.

Бобер р1чковий у районах ¡з великою кормовою базою на 1ол!са (запаси деревно-чагарникових кор\пв сягають понад 40 тон жро'1 маси на 1 га) поширений вздовж катшв 1 берепв рш. Тросторова структура його елементарних поселень вщноситься до ^озаУчного стручкового типу. У Цуманському державному иисливському господарств1 ВолинськоУ облает! (Пол!сся) вщм!чеш \дал!, середн! ! велик! елементарш поселения, але останн! }устр!чаються рщко. Кормов! перем!щення бобр!в сягають довжини 50-150 м, а мшрацшн! - до 3-х км.

МозаУчний тип просторовоУ структури характерний також для топулящ'У ондатри, водяноУ пол!вки ! пол!вки-економки.

1ндив!дуальн! дшянки елементарних поселень водяноГ пол!вки яе перевищують 50-100 м кв., а пол!вки-економки - 70 м. кв.. [ндигндуальш дшянки елементарних поселень популяц!й сшговоУ пол1'вки коливаються в межах 1090-1950 м. кв. Кормов! 1 мшрацшш леремвдення дорослих самщв сшговоУ пол!вки в перюд розмноження зягають 5-200 м, у той час, як перемвдення самок е меншими.

5.3. Просторова структура популяцш евртопних вид1в

Просторова структура популяцш евр!топних вид!в вивчена на приклад! мишей - жовтогорлоУ ! л1сопоУ, поливок - рудо'У, темно!', гйдземноУ та звичайноУ.

За низькоТ щшьност! популяцш елементарш поселения вказаних вид^в (за винятком мини лковоУ) утворюють мозаУчний тип просторовоУ структури, а за високоУ - дифузний. ПопулящУ миш! люовоУ завжди мають просторову структуру елементарних поселень мозаУчного типу. МозаУчний тип просторовоУ структури характерний також для минивки люовоУ.

6.4. Просторова структура популяцш синантропних вид 'ю

До синантропних видов вщносяться щур арий 1 миша хатня. При низькш щшьност! популяцш для згаданих вщцв характерний мозашний тип просторово! структури, а при високш - дифузний.

6.5. Просторова структура популяцш як фактор м'троевопюцп

Просторова структура популяцп, и елементарш поселения схильш до постшних динам1чпих оргашзацшних перебудов. Швид-шсь I послщовшсть перебудов р!зних тишв просторовоТ структури популяцш , напрямлешсть змш та шин риси п динамки, неоднаков1 у р1зних географ^чних умовах. Це пояснюеться неоднорщшстю середовища перебування популяцш у р'вних бютопах окрсмих географ^чпих зон. Все це впливае на специф1ку просторового розподшу тварин у природних й антропогенно змшених екосистемах.

Р1зш б ¡ото пи характеризуються своерщними комплексами жштевих умов. Наслщком цього е вщмшносп м1ж популящями тварин р1зних бютошв, що характеризуються Гх фенотишчною м1шншстю. 3 другого боку, завдяки особливостям просторового розмлщення особин у популящях гризушв вщбуваеться обмш генетичним матер1алом М1ж мкропопулящями у процеа м1грацн статевозрших особин,а також шдвшцуеться житгевють популяцш у результат перемпцення тварин р!зних статевих груп \ вшових сташв. У зв'язку з цим можна погодитись з думкою С.С. Шварца (1969), що бютопна мшливкть мае у сво'ш основ1 вщмшносп у генетичнш структур! популяцш I що топограф1чна стуктура популяцп у багатьох випадках е могутшм фактором мшроеволгоци.

Таким чином, можна зробити висновок, що бютошчна р13номаштшсть займаних популящями конкретних територш прискорюе мкроеволюцшний процес, а просторова структура е одним з основних фактор1в М1кроеволюца.

РОЗД1П 7. В1КОВА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦ1Й ГРИЗУН1В

Протягом житгевого циклу особин р1зш види ссавщв, в тому числ й гризушв, приносять р1зну кшьгасть поколшь, кожне з яких проходить певш вжов1 стадн: молод! - нашвдорошп - дороет - сгарк Така динамка В1К0В01 структури популяцш окремих вщцв тварин е одним з основних мехашзм1в перетворення Тх генетичноТ структури. Завдяки цьому

забезпечуеться безперервшсть ¡снуваш ш популяцн, п "безсмертшсть", пщтримуетъся гомеостаз. Триваисть вкових станов особин залежить вщ строюв сггатевого дозр!вання тварнн i тривалосп ix життя.

7.1. В/'кова структура популяцш зимосплячих eudie гризушв

В ¡ков а структура зимосплячих вид ¡в гризушв розглядаеться нами на прикладах xoBpaxiß крапчастого i ёвропейського, вовчк1в

порошкового i JiicoBoro, МИППВКИ JlicOBOl.

У популяцп ховраха крапчастого переважають дороет особини (70,6%), а молод1 становлять 29,4%, в той час як у ховраха европейського сшввщношення тих вкових груп становить майже 1:1. У дорослих BiKOBHx групах популяцш обох вщцв xoBpaxiß переважають самки. У популящях вовчшв переважають доросл1 особини, серед яких бшьше самщв. У популящх мипнвки Jiicoßo'i також домшують самцк серед 328 проанал1зованих особин вони становлять 76,8%, самки -23.2%.

7.2. BiKoea структура популяцш стенотопних eudie гризушв

У дисертацн розгорнуто висвтноеться в!кова структура популяцш ондатри, пол1вки-економки, поливок - сшговоГ, водяно! i малоТ водяно'1.

У популяцй' ондатри весною i восени самки переважають в yeix вкових групах, а лггом, навпаки, вщм1чаегься бшьша зустр1чн!сть самщв, що, очевидно, пов"язано з Тх значно вищою актившетю. Що стосуеться популяцп пол1вки CHiroBoi, то в и склад! переважають самки в yeix вкових групах, а в популяцш похпвок водяно!', мало! водяно\' i пол1вки-економки вщм1чено докинування самщв в yeix вкових групах.

7.3. В)кова структура популяцш eepimonnux eudie гризушв

Анал'пуеться вкова структура популяцш 8 вид'ш: мишей -польовоТ, люовоУ, жовтогорло'1 i малоУ, по;пвок - темно\', пщземно\', звичайиоГ i рудо'у.

7.4. BiKoea структура популяцш синантропних eudie гризушв

Розглядаеться вкова структура щура eiporo i мицй хатньо'1. Популящя щура eiporo, яка приурочена до населених пушепв, восени, зимою i ранньою весною у своему скла/п мае больше дорослих особин, а влiткy, навпаки, вона характеризуеться переважанням молодих i нашвдорослих зв!рк1в.

У склад1 популяцп миип хатньо"1 у населених пунктах взимку доросш особини складають 49,3%, а молода \ нашвдоросл1 - 50,7% з незнаниям переважанням самщв. У польових бютопах влпку дом1нують молод! 1 нашвдоросл! (54,1%) зв1рки.

7.5. Динамка вшовоТ структуры популяцш як фактор мжроеволюьцйних перетворень

У процес! мкроеволюцп у популяциях ргзних вид1в тварин виникли спещальш адаптивш мсхашзми для проживания у рЬних умовах середовища. Одним з основних таких еколопчних пристосувань популяцш е динамка \х вшово! структури ¡з сезонного та р1чною специфкою.

Бшышсть дослщжуваних нами вщцв гризушв вданачаються високою плодючюпо, при цьому тривагнсть життя окремих поколшь сягае в основному двох, рщко трьох роив. За цей час статевозрш особини окремих видш дають р'гзну кшькгсть поколшь, кожне з яких протягом життевого циклу живе у р1зних еколопчних 1 ценотичних умовах, як1 прямо або посередньо вшшвають на сшввщношення В1К0ВИХ труп, розмноження I смертшсть тварин. Наприклад, перезимуваш статевозрш особини мипп жовтогорлоТ з карпатсько\" популяци протягом року продукують три поколшня (рис. 1). Перше поколения цьоголпок включае три генераца, або виплоди - у травш, липш 1 вересш. Травнева генеращя першого поколшня цьогишток, досягнувши статевоТ зршост1, приносить два виплоди - у лиши 1 вересш, а липнева генеращя першого поколения цьоголпок вщтворюе у вересш нове поколшня. I, накшець, липнева генерация другого поколшня продукуе у вересш трете поколшня з одшею генеращею. Таким чином, вс1 вони живуть у рЬних еколопчних умовах. По/ибна картина змш поколшь характерна 1 для прських популяцш пол1вок — темно!', рудоТ 1 пщземно\'.

У р1внинних умовах щ процеси проходять складшше. Зокрема, перезимуваш особини мшш жовтогорлоГ з люостепово!" популяцп до кшця поточного року продукують 4 поколшня, перше з яких включае 4 генераца, друге поколшня - вщповщно 6 генерацш, трете 1 четверте поколшня цьоголпчж складаеться з одшеТ осшньо! генерацп.

Схема вщтворення карпатсько!" популяци пол1вки звичайно'1 подобна до карпатсько'1 популяци" мипй жовтогорлоТ, але Ч1тко вщр1зняеться В1Д схеми вщтворення лкостепово! популяцп.

А

Д

VII X X

Г 1 2 1

IV 1

1 1 1

VI VIII X

1 2 3

VI Щ X

2 2, А

VIII 1

I

X 1

Лшост—

епова

А - персзимувгвип особини Б - перше поколения цьогол1ток В - друге поколшня цьоголггок Г - трете поколшня цьопхшток

У квадратах зазначет мгсящ й номера генерацш

Рис. 1. Схеми вщтворення перезимувавших особин карпатскоТ 1 л1состепово1 поггуляцш мшш жовтогорлоТ.

А

В

Б.

* 1 1

V VII IX

1 2 3

IX 1

VII IX IX

1 2 1

Карп —

атська

добили Б - П{{.(не поколшня цьоголпок В - дпуге поколшня цьоголггок Г - трете поколшня цьоголтж Д - чгтверте поколшня цьоголпок

У квадратах зазначеш М1сящ й номери генерацш

Рис. 2. Схеми вщтворення перезимувавших особин кар пате ко 11 люоетепово! популяцш пол1вки звичайноТ.

Перезимувагн особини нсцивки звичайно! протягом року приносять в середньому п'ять поколшь. Перше з них включае 5 гёнерацш, друге 1 трете поколшня цьоголгток продукують по 10 генерацш, четверте поколшня - 5 генерацш \ п'яте поколшня складаеться з* одша осшньоТ генерацй (рис. 2).

Розглядаючи динамку вковоТ структури в сезонному аспект!, ми бачимо, що в карпатських популяцш мипй жовтогорлоТ 1 поливки звичайно! иесняш генеращ'1 складають 14,3% цьопнток, лшй 28,6% й осшш - 57,1% У люостепово! популяцй мшш жовтогорлог весняш генерацн дають 6,7% цьоголгток, лш - 40,0%, осшш 53,3%. У пол1вок звичайних з лкостепових райошв на частку-весняних генераций припадае 9,6% цьоголгток, лгппх - 13,0% й осшшх - 77,4%.

Таким чином, у сезонних в ¡ков их спектрах популяцш гризушв максимум молодих зшргов припадае на осшнш перюд. Восени молод! особини змушеш розселюватись у незаселеш мюцеперебування. В результат'1 мкрацй багато молодих зв1рк!в тине (поТдання хижаками та ниш фактори). Особливо велика ел1мшащя вщбуваеться в зимовий перюд.

У результат зимово! ел!мшацн тварин поколшня, яга перезимували одну зиму, дв1 (а рщко - три) зими в результат! природного вщбору дають, на нашу думку, бшыи життездатне ! пристосоване до конкретних умов середовища потомство. За Р. Рклефсом (1979), таи популяцц здатш до еволющйних змш, модифкаци генетичного складу шляхом замещения особин з несприятливими ознаками особинами ¡з сприятливими ознаками в нроцес1 природного добору, що веде до створення нових адаптацш там, де цього вимагае змшене середовище. Даний процес призводить до змши генетичноТ структури популяцш.

Можна зробити висновок, що динамка вковоУ структури популяцш ргших ид ¡в гризушв е важливим фактором 1'х мкроеволющйних перетворень.

РОЗДШ 8. ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ! ПОПУЛЯЦ1Й ГРИЗУШВ

8.1. Огляд проблем и

Пщроздщ мктить анашз основних теорш, поясшоючих динамку чисельносп популящй тварин (Поляков, 1968; Башенина,1972; Викторов, 1973; Одум,1986 та ш.).

8.2. Динамка чисельност/ гризун'т в агроценозах

Детально описаш видовий склад, сезонна 1 р1чна динамка чиселыюст1 популяцш гризушв на постах озимих 1 ярих зернових культурах, багатор1чних травах.

8.3. Динамка чисельност! гризушв в чагарникових заростях

Восени 1 взимку чагарников1 зароет! серед пол! в е найбшьш сприятливими м!сцеперебуваннями для гризушв як з точки зору забезпеченосп кормами, та 5 сховищ вад хижаюв. Саме тому чисельшсть гризушв (мишей - жовтогорлоУ 1 польовоУ, пол1вки звичайноУ) в щ перюди тут бувае найвищою.

8.4. Динам/'ка чисельност/' гризушв у л'юових угрупованнях

У букняках \iacoBi розмноження гризушв спостер!гаються в роки теля рясного плодоношения букових горшшв. Найчиселыишими в таю роки е миша жовтогорла I гкшвка руда.У сосняках 1 смеречниках домшуючим видом виступае пол1вка руда.

8.5. Динамта чисельност\ гризун'ш у трав'яних угрупованнях Карпат

Д1апазон коливань чисельност! популяцш гризушв у трав'яних угрупованнях Карпат досить високий. Зокрема, чисельшсть пол!вки темно! в червонокостричниках у роки масового розмноження збшьшуеться в 30 раз, у щавельниках - вщповщно в 12 раз, у чорничниках - у 60 раз у пор!внянш з роками дспреаУ. Д!апазон коливань чисельност! пол!вки п!дземноУ ще вищий. Наприклад, в 1984 ! 1994 рр.(роки масового розмноження) чисельшсть по пуля ц!У шшвки шдземноТ була в!дпов!дно в 60 ! 27 раз1в вищою у пор1внянш з роком депреаУ (1975).

Р03Д1Л 9. ФУНКЦЮНАЛЬНА РОЛЬ П0ПУЛЯЦ1Й ГРИЗУШВ В ЕКОСИСТЕМАХ

Вивчення функц!онально! рол1 популяц!й гетеротрофних орган!зм1в у р!зних б!огеоценозах I ириродних зонах мае важливе значения для розробки теорн оптишзацп ! сталого розвитку екосистем. У зв"язку з цим багатьма дослщниками значка увага придшяегься бюенергетищ, як одному з над!йних критер!Ув оцшки рол! тварин в екосистемах (Второе, 1968; Вагнер, 1974; Одум,1986 ! ш.). Проте, комплексн! енергетичн! оцшки функц!онально"У рол1

тварин в екосистемах в л1тератур"1 дуже слабо висиггленк

Нами вперше в умовах Укра'пш на ochobí застосування калориметричних i кондуктометричних метод!в дослщжень (Рудишин, 1975, 1979) побудоваш енергетичш балансов! модел! функцюнальноУ рол! популящй гризушв в екосистемах. Для щеТ мети визначен! енергетичн! параметри 6ioMacn особин гризун!в, Тх кормхв, продукт!в вид!лень га газообм!ну.

9.1. Бюмаса гризунш i Ti енергетична оцтка

Бюмаса особин окремих вид!в гризушв i и енергетичш показники коливаються в залежност! вщ вй<у, стат!, "вгодованост!" тварин та конкретних еколог!чних умов. Зокрема, бюмаСа особин карпатськоТ популяци б!лки становить 93,3±2,7 г абсолютно сухоГ речовини, що дор!внюе 350,9±12,4 ккал (тут ! дал! бюмаса особин, корму, продуктов вид!лень подаються в абсолютно сухому стан!). Бюмаса особин карпатських популящй bob4kíb коливаеться в межах 4,8±0,1 (вовчок горшковий) - 5,8±0,3 г (вовчок л!совий), що в енергетичних показниках становить 24,0±0,9 ккал i 28,5 ±1,7 ккал.

У nopiBfmHHi з вовчками в популящй мишей ni показники е дещо вищими: у muiuí люовоТ середня маса особин дор'тшое 6,2±0,2 г (31,1±1,1 ккал), mihuí жовтогорлоТ в!дпов!дно - 8,0±0,3 г або 40,5±1,4 ккал. Maca особин карпатськоТ популяци миш!вки jriconoV! Tí енергетичн! параметри досить низьш - 3,1 ¿0, 1 г i 15,5±0,3 ккал. У дисертацй' подан!" енергетичн! оцшки бюмаси особин популяц!й й шших вид!в. KpiM м!жпопуляц!йних, вказаи! також внутр!шньопопуляц!йн! bí;;míiihoctí в енергетичних показниках бюмаси особин залежно вщ гику i стагп тварин.

9.2. Енергетична оцшка корм'т

Експериментально визначен! ,uo6o»i рац'юни кормт i Тх калор!йн!сть для фонових вид!в гризушв-фггофапв, а також сезонна динам!ка споживання коршв у зв"язку 3Í змшою Тх калорЫност!.

Встановлено, що маса добового кормового ращону для дорослих особин карпатськоТ популяци пол!вки рудо'1 коливаеться в межах 2,8-3,6 г, що вщповщае 12,4-15,6 ккал. Для особин карпатськоТ популяци пол!вки темноУ добовий рац!он kopmíb сягае 6,7-8,9 г, або 30,2-39,6 ккал. Окрем! особини лкостеповоТ популяци ползвки звичайноТ споживають за добу в середньому 4,6 г рослинних корм!в,що вщповщае 20,5 ккал.

9.3. Енергетична оцтка газообмшу / видтень

Газообмш гризушв з оточуючим середовищем здшсшосться шляхом споживання кисшо I видшення вуглекислого газу. Кисень витрачаеться в оргашзм} на рЬш бюх1М1ЧШ процеси 1 не дае "витоку" енергп, зате вона утворюеться при видшенш С02.

Нашими дослщженнями встановлено, що штенсившсть видшення вуглекислого газу у р1зних вщцв неоднакове. Зокрема, у карпатсько\' популяцп пол1вки темно/ видшення С02 коливаеться в межах В1Д 174,7-276,7 (М-234,9) до 269,4-284,6 (М-274,1) 1 204,1250,6 (М-227,0) мг/год. В пол1вки рудоТ показники видшення С02 дещо нижч1 - 141,1-179,6 (М-156,4) - 227,0-285,2 (М-281,2) мг/год, в той час як у псшвки сшгово!" вони виявились самими високими 365,8394,9 (М-379,3) мг/год.

Користуючись терм0х1м1чним р1внянням (Глинка,1970), легко дата енергетичну оцшку процесам дихання (в екзотермлчшй реакцп на утворення одепсГ грам-молекули С02 витрачаеться 94 ккал). В наших дослщженнях енергетичш показники видшення вуглекислого газу в р1зних вид^в змшюються у вщповщноеп до маси IX тша 1 в деякш м1р1 - статевими рЬницями.Так, окрем1 особини карпатсько'1 популяцп мини жовтогорло! влгау видшяють в середньому 149,4205,2 мг/год вуглекислого газу, що дор!внюе 0,32-0,43 ккал. В пол1вки темно! в умовах Карпат щ показники влтсу сягають в середньому 234,8 мг/год, а восени - 277,1 мг/год, що вщповщае 0,500,59 ккал. Полгвка сшгова видлшяе С02 ще бшьше - 379,3 мг/год (0,83 ккал). Вщповщна специфика газообм1ну В1дм1чена 1 в шших

вид1в.

Кр!м вуглекислого газу гризуни видшяють в оточуюче середовище екскременти (фекали, сечу). В досладжуваних нами в ид ¡в гризушв один грам абсолютно сухих екскреметзв при спалюванш в калориметричнш бомб! дае 3110-4896 кал. За одну добу окрелп особини мишей видшяють 1,6-3,5 г, а щур арий - 22,2 г екскремештв, що вцщовщае 5,2-11,6 I 79,5 ккал. Особини р1зних в ид ¡в шшвок видшяють за добу 1,6-4,2 г екскременпв, що доршшое 5,4-14,8 ккал.

9.4. Загальна енергетична оцтка значения популяцш гризушв в екосистемах

Виходячи з енергетичних оцшок бюмаси особин гризушв, споживаемих ними корм!в, газообм1ну 1 продукта вид ¡лень, для

окремих вид ¡в мишей 1 полшок нами розроблеш р!чн! балансов! енергетичш модел1 функщоналыкн рол! популяцш гризушв в екосистемах. Наприклад, одна полгвка темна в р1чному баланс! мае абсолютно суху масу тша в середньому 7 грам, що дор!внюе 32 ккал, и корм за цей перюд складае вщповщно 2,857 кг, що вщповщае 12,713 тис. ккал, екскременти - 1,538 кг - 5,396 тис. ккал, видшений вуглекислий газ - 2,056 кг - 4,230 тис. ккал. Наводиться даш для шших вид1в. На 1х основ! визначена функщональна роль популяц!й окремих вид!в гризушв в залежносп вщ Тх чисельност! у р!зних екосистемах. Для прикладу подаемо так! даш для популяци пол!вки темно'1 (табл.).

9.5. Участь гризушв у консорщях

Консортивш зв"зки гризушв,як ! !нших тварин, детально вивчеш на приклад! щавеля альпшського (Китех а1р!пиэ Ь.).

Встановлено, що детермшант консорцп щавель альп!йський характеризусгься високою продуктивн!стю: його надземна ф¡томаса сягае 862,2 г/кв.м, а п!дземна - 430,0 г/кв.м, листя складають 45-60% надземно!' фгеомаси. Один генеративний пагш продукуе до 1,6-2,0 тис. зршого касшня або б!ля 16 тис. шт. насшин на 1 кв.м. Все це створюе сприятлив! умови для консорт!в - безхребетних "I хребетних тварин.

Серед хребетних тварин у консортивних зв"язках беруть участь 43 види: а\тф!б!1 - 3 види, рептили - 2, птахи - 22, ссавщ 16. До першого концентру належать миин - люова ! жовтогорла,як1 зв"зан! з детерм!нантом троф^чно в перюд дозр^вання нас!ння. Щур с!рий ! пол!вка водяна мала входять у склад уах ¡ндив1дуальних консорц1Й щавеля альпшського, поГдаючи його кореневища.Протягом усього року з! щавелем троф!чно ! топ!чно зв"зан! пол!вки темна ! п!дземна,як! залежно в!д пер10ду року входять до складу р!зних мероконсорцш. Зокрема, пол!вка пщзема протягом вегетащйного пер'юду по'1дае листя вс!х вкових стан!в. в той час як пол!вка темна в!ддае перевагу стеблам. Найскладшший другий концентр, ссавц! якого входять до складу мероконсорцш особин щавеля уах вжових стан!в.

За нашими даними, середня чиселыпсть хребетних тварин у щавельнику в вегетацшний перюд складае 244 особин на 1 га, серед яких дом!нують гризуни: в першому концентр! вони становлять 146

особин, в другому - 28.

Таблиця 1.

Функциональна роль популнцн темши иол1Пки в рпних екосистсмах Карпат протягом року на 1 га (маса в кг - в абсолютно сухому сташ

Показники Одишпц Чорничннк Червоно- Бшовусник

ВНМфШ костричник

Чисельшсть Особини 41 32 16

Бшмаса кг 0,33 0,29 0,11

ккал 1549,50 1209,30 593,30

Корм кг 87,54 68,32 33,87

ккал 521230,90 406814,40 203407,20

Видшешш кг 91,94 77,69 35,21

вуглекислого

газу ккал 196041,00 165378,00 75069,00

Екскременти кг 53,87 42,05 20,63

ккал 221182,00 172630,00 84680,00

Запас ф1томаси одного детермшанта шдивщуальжн вжовоУ консорцп дуже великий: 0,8x10 - 2,0x10 мг. Вш служить базою копсорцп 1 забезпечуе нормальне юнувания оргашзм1в першого концентра, який, в свою чергу, е основою життед1яльносп консор™ другого концентру. Наявшсть система-тично р1зномаштних оргашзм1в другого концентра держить в певних межах чисельшсть фггофапв - оргашзм1в першого концентра. Оргашзми третьего концентра контролюють чисельшсть консортов як першого, так \ другого концентр!в, що евщчить про адаптивний характер консортивних зв"язк1в.

Р03Д1Л 10. ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧН1 ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОД1В БОРОТЬБИ 3 ШК1ДЛИВИМИ ГРИЗУНАМИ Й ОХОРОНА Р1ДК1СНИХ I КОРИСНИХ ВИД1В

10.1. Системный л/'Зх/б до управлшня популяциями шюдливих гризун'1в

Оргашзащя ефективних заходив боротьби з шкщливими гризунами повинна базуватись на системноиму пщход1, при якому популяци розглядаються як невщ"емш частини конкретних бюгеоценоз1в чи агроценоз1в. Тому боротьбу з гризунами потр1бно

вести з таким розрахунком, щоб не спричинити шкоди ¡ншим корисним видам тварин.

Цт управления популящями реализуют!,ся на баз! системного шдходу,

10.2. Практичне значения гризушв

На конкретних цифрових фактичних матер1алах показана роль гризушв у комунальному, сшьському I л ¡со в ому господарствах. Наведен! даш щодо чисельност! шкщливих ввддв 1 спричишованих ними збинов.

Анатзуеться ешзоотолопчна й етдемюлопчна роль гризушв як носив рЬних паразитов (блохи, юниц, воин та ¡н.) - переносчшив небезпечних захворювань людей, диких 1 свшських тварин.

10.3. Заходи боротьби з шюдпивими гризунами

Короткий опис профшактичних 1 винищувальиих заходов боротьби з гик ¡дли в ими гризунами в конкретних умовах. На основ1 багатор1чних досвццв боротьби з шюдливими гризунами пропонуеться метод масового й одночасного зшпцення ншдливих вид^в на полях ! в населених пунктах, а також рекомендуеться ширше практикувати знищення гризушв шд час оранки за трактором. 1з х1м!чних засобт у боротьб) з гризунами рекомендуеться застосовувати ефективш I безпечш для людини 1 свшських тварин препарата - фторфенацон 1 дифенакум, а з бтлопчних - зерновий 1 зерноисний бактероденциди.

10.4. Прогноз чисепьност '1 попупяцш шк/'дливих вид:'в гризун/'в / орган'1зац1я боротьби з ними

Чисельшсть гризушв в агроценозах коливаеться по сезонах I роках, вона обумовлена ендогенними й екзогенними факторами, а також господарською /цяльшстю людини. При складанш прогноз!в апд враховувати вс! щ фактори, особливо звертаеться увага на популяцшну структуру вид1в. Пропонуеться два варюнти прогнозування чисельносп шкщливих гризушв в агроценозах: весняний (в першш половши березня) - на осшь бЬкучого року й осшшй (в другш половиш жовтня) - на наступний рек.

10.5. Охорона попупяцш р1дюсних / корисних вид 'ш гризун 'т

Збереження генофонду рццасних \ корисних вщцв ссавщв, в

тому чиоги I гризушв, неможливе без збереження 1'х бютошв, або мкцеперсбувань, яы в осташи роки в наслвдок антропогенних вплшив постшно скорочуються. Це торкаегься таких цшних вид^в як бобер ршковий 1 ондатра. В багатьох бобрових упддях Нолкся вздовж ка!шпв та шших водойм в осташп роки штенеивно вирубують дерева 1 чагарники в процеа лкорозробок, а для розширення сшожатей знищують чагарников1 зароет!, як1 е захистом 1 кор?">м для цих тварин. В результата бобри змушеш переселюватись в менш кормовх 1 захисш умови, де часто стають здобичею браконьер1в. Под1бна ситуащя виглядае 1 з ондатрою. За нашими обликами, ранипе чисельшсть ондатри в сприятливих для не!" мкцеперебуваннях (райони Полкхя, Лкостепу) була майже оптимальною, а в осташи роки на бшыпосп водойм щ цшш хутров! зв1р1 повшетю зникли. Основш причини - браконьерство, викошування водно-береговоТ рослинностз, фактор турбування.

3 метою охорони, збшьшення чиселыгост1 бобра й ондатри слщ в зош Полкся оргашзувати боброво-ондатров1 заказники, внутр1 яких,а також у буферних зонах заборонити рубки лшових культур 1 чагарншав, посилити охорону цих тварин. Це дасть можливють рЬко збшьшити чисельшсть цих тварин I сприятиме к розееленню в ¡нпй водно-болотш упдця.

В осташп роки у зв"зку з кщеутшетю дуплистих дерев помптю зменшуеться чисельшсть бшки в лкових бюгеоценозах. Для приваблювання бшок доцшьно розв1шувати на деревах спещальш дуплянки.

НеобхУдно посилити охорону таких р'щкюних в ид ¡в тварин ! мюць Ух перебування як: вс! три види слшаюв, миипвка степова, ховрах европейський, пол1вка сшгова.

висновки

1. На територй захщного репону Укра'ши багатор!чними дослщженнями охоплено 32 види гризу1пв, серед яких домшантами е плеть вид1в (мтш - хатня, польова 1 жовтогорла, щур арий, пол1вки -звичайна 1 руда), решта 26 вщцв вщносяться до субдомиштв, рщюсних 1 дуже рщккних вид!в, деяю з них занесен! у Червону книгу Укра'ши (ховрах европейський, вовчок садовий, миипвка степова, пол1вки - сшгова 1 водяна мала, слшаки - подшьський, прський та

буковинський). Проведений аналгз законо.чнрностей Ух поширення, особливостей живлення, розмноження та плодючосп, бюгеоцено-тичних зв"язк!в, паразитофауни та господарського значения.

2. Бютошчне розмодення 1 чиселыпсть популяцш гризушв вщзначаються своею спецификою запежно шд р1зних еколопчних умов.

2.1. У л1сових бютопах уах природно-географ1чних райошв домшантами с миша жовтогорла та поливка руда. На Пол!сс1 серед 7 вид1в гризушв у вологих сосняках по;пвка руда становить 73%, у в1лыпняках - 66,7%, а миша жовтогорла - ввдшшдно 12,5 1 12%. У дубових люах лшостепових райошв за чиселынстю серед 8 вид1в гризушв миша жовтогорла становить 40,8%, пол1вка руда - 39,8%. У Карпатських Л1сах дослужено 12 в ид ¡в гризушв, серед яких у букових люах миша жовтогорла становить 40,2%, гкнпвка руда -21,8%, у той час як у смерекових ценозах за чисельшстю переважае похпвка руда (61,1 - 75,2%).

2.2. Чагарников1 бютопи Полюся I Люостепу заселен! 6-7 видами гризушв, серед яких найчисельшшими е мини - польова 1 жовтогорла, пол!вка звичайна, у той час як у чагарниках Прикарпатгя серед 10 вид^в гризушв домшантами е поливки - шдземна, звичайна у руда, мипп - польова 1 жовтогорла.

2.3. У лучних бютопи Полюся 1 Люостепу серед 7 вщцв гризушв найчисельшшими е поливка звичайна (42,6 - 64,2%) та миша польова (32,3 1 15,8%). На луках Прикарпаття 13 9 вид!в гризушв за чисельшстю пол1вка звичайна становить 44%, а миша польова -27,6%. На луках Карпат найчисельшшими е пол1вка звичайна (масив Боржава) та поливки - темна 1 пщземна (масив Чорногора).

2.4. Розм^щення 1 чисельшсть гризушв у польових бютопах залежить вщ специфки обробпгку грунту, вирощування р1зних сьчьсысогосподарсысих культур, ¡х догляду, термпйв збирання та еколопчних умов природно-географ1чних зон.

3. Популящя гризушв приймаетъся нами як складна саморегуляцшна система, елеменгарна одшшця еволюцн, яка здатна шдтримунати ¡снування виду на вздповщному р1вн1. Популяцшш особлипосп гризушв чггко простежуються при Тх пор!вняльнш характеристик у р1зних еколопчних умов&х.

4. Особини вид!в прських популяцш мають кишковий тракт довший у nopiBHHHHi з р1внинними популящями, що поясшоеться особливостями живлення, адаптащею до тривалого зимового нерюду Для шдтримання метабол1зму популящ'У гризушв у горах повинн; "прпустити" через кишковий тракт бшьше малокалоршних корм1в \ пор1внянш з популяциями р1внинних оселищ, де тривалюгь зими коротша, а пожившсть корм'т вища. Простежуються також р1знищ i £ показниках маси внутршшх оргашв. Наприклад, середня абсолютш маса печшки в особин популящ'У карпатськоУ бшки дор'щшое 8,40±0,60 г, р1внинно1 (Полкся) - 5,48± 1,40 г, а в р!зних популяцн мини жовтогорло'У вщповщно - 1,35±0,10 г i 0,94±0,10 г, тобто > прських популяцш абсолютш показники печшки е майже у 1,5 рази вищими у пор^внянш з р'шнинними популящями. TaKi вщмщност: м1ж популящями спостершаються i при anaiibi вщносних шдекси BHyTpinniix opranie. Зокрема, в прсько'У популящ'У мшшвки лково; абсолютна маса печшки сягае 0,66±0,10 г, а вщносна 64,70±7,70%, в той час як у piBHiiHHOi популящ'У (Полкся) щ показники доршигокга вщповщно 0,56±0,04 г i 59,70±1,10%. Анашз морфоф1зшлог!чнш особливостей популяцш тварин з р1зних частин ареалу дае шдстав) розглядати ix як адаптацн до конкретних еколопчних умов.

5. Калориметричними i кондуктометричними методами дослщжень визначеш енергетичш параметри бюмаси тша гризушв, Ъ корм1в, продукта видшень i газообмену. Встановлеш зв"зки тварин h середовищем, Ух участь у Kpyroo6iry речовин i потоках енерп'У, i також обгрунтована функцюнальна роль популяцш тварин е екосистемах. Встановлено, що при середшй р1чшй чисельност: популящ'У рудо'У полшки у смерековому ;iici Карпат 21,5 особин на 1 га, абсолютно суха маса особин за piK складае 0,11 кг або 583,ЗС ккал, корм - вщповщно 28,16 кг або 122,80 тис. ккал, екскременти -15,30 кг або 48,28 тис. ккал, видшений вуглекислий газ - 29,48 кг -62,89 тис. ккал. Одержан! нами даш щодо бюенергетики гюпуляцм гризушв е основою для побудови бапансових моделей енергетично! оцшки функцюнальноУ рол! популяцш у природних i антропогенно змшених екосистемах.

6. Серед хребетних тварин у консортивних зв"язках гризуш вццграють домшантну роль. Середня чисельн!сть хребетних тварин у консорцп щавельника альпшського вл!тку складас 244 особини на 1

га, в тому числ! ссавщв 210 особин. В першому концентр! гризуни становлять 146 особин/га, в другому концентр! - 28 особин/га. За чисельшстю серед хребетних тварин гризуни в консорцй щавеля альпшського складаюгь 71,3 %, а за бюмасою - 70,3 %.

7. Вивчена висова структура популяцш гризушв зимосплячих, стено-топних, еврпгопних i синантропних вид1в, а також дано теоретичне обгрунту-вання динамши bikoboi структури популящй як вапжливого фактора м i к р о е в о л i о ц i й п и х перетворень. Зокрема, перезимувал1 особини карпатських популяцш миш1 жовтогорлоТ i 1тол1вки звичайноГ приносять по три поколения цьоголпок, серед яких весняно-лпти генерацп (виплоди) складаеть 42,9%, а ociiffli - 57,1%, у той час як перезимувал! особини л)состепово1 популяцн мини жовтогорлоУ приносять 4 поколения цьоголггок, де на весняно-лгпп генеращ'1 принадае 46,7%, ociinri - 53,3%. У перезимувалих особин jiicocTenoBo'i популящУ полвки звичайноГ вщм1чено 5 поколшь цьоголггок, у яких питома вага ociimix генеращй сягае близько 70%. Bei вони перебувають у р1зних еколопчних умовах. Найвища ел1мшащя взимку проходить серед молодих особин ociimix генеращй. Перезимуваги одну i бшыне зим особини дають життездатне потомство, яке схильне до еволюцшних 3MiH, адаптацш та модифшащй.

8. Анагпз npocTopoBoi" структури популяцш стенотопних, еврпопних i синантропних вид1в гризушв евщчить, що бютошчна р1зномаштшсть займаних популящями територш у nponeci динам1ки чисельносп i життевих цикл ¡в гризушв прискорюе еволющйний процес, а просторова структура популяцш е одним з основних фактор ¡в мжроеволюцп. Це пщтверджуеться тим, що pi3ni бютопи вщрпняються своерщнимн комплексами життевих умов. РЬнищ мт популящями у р 13них 6ioToriax характеризуються \'х фенотитчною мшливктю. Завдяки специфвд просторового розмацення глементарних поселень проходить обмш генетичним материалом м^ж гтатевозршими особинами, а також шдвищуеться життевшть популящй у результат! перемщеня тварин рвних статевих груп i ¡икових CTaniß.

Для масових вид iß гризушв властшн два основш типи чросторовоТ структури популящй: моза'/чний - при низькш

чисельносп популяци i дифузний - при високш чисельностч популяци. Для бшьшосп шших вщцв характерш моза'ч'чш типи npOCTOpOBOÏ струюури популяцш.

9. Дослщжеш матер1али дають пщставу запропонувати системний щцхщ до управлшня популяцшми шкщливих, корисних i рщкюних вид1в гризушв, при якому популяци розглядаються як нев1д"емш частини конкретного биогеоценозу. Тому боротьбу з шкщливими гризунами потр1бно вести з таким розрахунком, щоб не завдати шкоди шшим корисним i рщгасним видам тварин. Збереження генофонду корисних, рщкюних i дуже рщкюних вид1в тварин рекомендуемо базувати на глибоких знаниях ïx популяцшно1 струюури, бюгеоценотичних зв"язив, законом1рностей динамки чисельносп, функцюнальних особливосгей та посиленш охорош ïx бютотв.

10. Одержат дат про закономерности бютошчного розмщення популяцш гризушв, динам1ку ïx чисельност], просторову, вкову i статеву структури, бюенергстику, консортивш зв"язки можуть послужити базою для розвитку теорп мкроеволюцп, структурно-фушсщоналышУ оргашзаци бюгеоценоз1в, а також використаш при розробщ наукових основ оптишзаци екосистем i ïx сталого розвитку в умовах захщного репону Украши.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦИ ОПУБЛ1КОВАН1 В ТАКИХ РОБОТАХ:

Монографн:

1. Рудишин М.П. Розмщення i динамка чисельносп мишовиднге гризунш у Захщному Jlicocreny Украшсько'! PCP. - К.: Вид-во АН УРСР 1958.-28 с.

2. Рудишин М.П., Мурський Г.М., Татаринов КА, Урбанович П.П, Виноград I.A., Карпенко Г.Ф., Талпош B.C., Луговий O.G., Демкш A./J Рацюнальне ведения мисливського господарсгва. - Львш: Каменяр, 1987. -184 с.

3. Бшоус З.П., Вайнапй LB., Голубець М.А., Коваленко А.П., Кол1щу В.Г., Коржинський Я.В., Крок Б.О., Купчинеька О.С., Пашук Х.Т Половиков Л.1., Рудишин М.П., Серпенко M.I., Харамбура Я.Й., Чвак TJE Бюлопчна продуктившсть смерекових Jiicis Карпат. - К.: Наук, думк; 1975.-240 с.

4. Малиновский К., Царик И.В., Коржинский Я.В., Колищук В.Г

Жнляев Г.Г., Климишин A.C., Пашук Х.Т., Рудышин М.П., Сергиенко М.И., Харамбура Я.И., Зубенко A.A. Дигрессия биогеоценотического покрова на контакте лесного и субальпийского поясов в Черногоре, - К.: Наук, думка, 1984. - 208 с.

5. Рудишин М.П., Бондаренко М.Ф., Опалатенко JI.IC, Черкащенко M.I., Мурський Г.М., Jlyisoii МЛ., Садовський M.I., Васильев О.М. Збагачуймо мисливсыа та рибальсьи простори Лымвщини. - льв^в: Каменяр, 1970.-144 с.

6. Бондаренко В.Д., Делеган I.B., Татаринов К.А., Чернявський М.В., Татух С.Д., Лисенко B.I., Рудишин М.П. Мисливствознавство: навчальний поабник. - К.: РНМК ВО, 1993. - 200 с.

Брошури:

1. Рудишин М.П. 1нструкщя по використанню отруйних принад у боротьб1 з мишовидними гризунами. - Льв1в, 1955. - 12 с.

2. Рудишин М.П. Заходи боротьби з гризунами в населених пунктах (Методичш поради по дератизацл). - Лылв, 1962. - 9 с.

3. Рудишин М.П. Рекомевдацй" по 6opoib6i з шюдливими гризунами. -Лынв: Книжково-журнальне вид-во, 1963. - 36 с.

4. Рудыпшн М.П., Мурский Г.Н., Борух М.И. Методические рекомендации по улучшению кормовой базы охотничьих угодий. - Львов, 1979.-40 с.

5. Рудишин М.П., Мурський Г.М. Методичш рекомендаци по загопвл1 природ!шх xopMiß для мисливських тварин. - Льв]в, 1986. - 20 с.

6. Рудышин М.П., Авдеенко Е.П. Методические рекомендации по учету численности охотничьих животных. - Львов, 1987. - 36 с.

7. Бондаренко В.Д., Делеган B.I., Соловш 1.Я., Рудишин М.П. Облк диких тварин. Практичш рекомендацй'. - Льв^в, 1989.66 с.

Статтi у наукових виданнях:

1. Рудишин М.П. До поширешш ондатри на Шацьких озерах // Наук, зап. Природозн. музею АН УРСР, Т. 4, 1955. - С. 92-96.

2. Рудишин М.П. Про залежшсть будови Hip cipo'i тенпвки вщ 1рунгово-кл1матич!шх умов // Наук. зап. паук.-прнродози. м^ею АН УРСР. - Т. 6,1957. - С. 159-169.

3. Рудишин М.Г1. До питания про розмноження та плодюч1сть cipo'i гтол!вки у захвдних областях УРСР // Bioji. зб1рник Львш. ун-ту. Вип. 8, 1958.-С. 131-140.

4. Рудишин М.П. Cniroßa шшва на Смотрич1 // Доп. та повщомл. Льв1в. ун-ту. Вип. 8, част.2. - Льв1в, 1959. - С. 73-74.

5. Рудышин М.П. Мышевидные грызуны Западной Лесостепи

Украинской ССР. Автореф. дисс.... канд. биол. наук. - Львов, 1959. - 24 с.

6. Абеленцев B.I., Рудишин М.П. До екологи ciporo хом'ячка ш Украпп // Наук. зап. наук.-природозн. музею АН УРСР. - Т. 8, 1960. - С 110-119.

7. Рудишин М.П. Розмнцення мишоввдних гризушв у рослиннш асощац'шх Боржавських полонии i Чорногори // Наук. зап. наук.природозн музею АН УРСР. - Т. 9,1961. - С. 80-91.

8. Рудишин М.П., Бшоконь О.М. Матер1али до фауни гамазоввд клшцв комахощних i гризушв басейну верхш'я Днестра // Наук. зап. наук.природозн. музею АН УРСР. - Т. 9,1961. - С. 61-68.

9. Рудышин М.П. Некоторые особенности размножения у плодовитости наиболее распространенных видов мышевидных грызуноЕ западных областей УССР // Вопросы экологии. Т. 6. По материалам четвертой экологической конференции. - К.: Изд-во Высшая школа, 1962. ■ С. 122-123.

10. Рудишин М.П. Матер^али до вивчення мшш жовтогорло!" i захщшх областях УРСР // Наук. зап. наук.-природозн. музею АН УРСР. Т 10, 1962. - С. 122-127.

11. Рудишин М.П. Про поширення мишовидних гризунш у верх1в'я> басейну Дшстра II Сучасна та минула фауна захщних областей Украши. • К.: Вид-во АН УРСР, 1963. - С. 64-68.

12. Рудишин М.П. Значения др1бних ссавщв у живленш сов захцщю областей УРСР II Рослинний i тваринний cbït захщних областей УРСР Рацюнальне використання та охорона. - К.: Наук, думка, 1970. - С. 25-26.

13. Рудышин М.П. Пространственная структура и состав попу ля цш грызунов (Rodentia) основных биогеоценозов Карпат // Рефераты докл. ] Международн. териолог, конгресса. Т. 2. Москва, 1974. - С. 172-173.

14. Рудышин М.П. Количественная характеристика питания снежног полевки Украинских Карпат // Вестник зоол., N 5,1975. С. 82-84.

15. Рудышин М.П. К экологии карпатской популяции лесног мышовки // Вестник зоол., N 2,1982. - С. 63-65.

16. Рудышин М.П., Царик И.В. Структура индивидуальных консорциг щавеля альпийского // Экология, N 5,1982. - С. 15-22.

17. Рудышин М.П. Лесная мышовка в Карпатах // Сб. Распространение и экология тушканчиков фауны СССР. - М.: Наука, 1985 -С. 176-177.

18. Рудышин М.П. Экология подземной полевки в Украинскю Карпатах // Хомяковые фауны Украины. Фаунистика, систематика i практическое значение. Часть 2. Репринт 87.7, Институт зоологии AI УССР. - Киев, 1987. - С. 6-11.

19. Крыжановский В.И., Бодденков C.B., Губкин АА., Гулай В.И. Гунчак Н.С., Мурский Г.Н., Панов Г.Н., Рудышин М.П., Татаринов К.А

Биологические основы и первоочередные задачи охотничьего хозяйства УССР // Изученность териофауны Украины, ее рациональное использование и охрана - К.: Наукова думка, 1989. С. 3-19.

20. Рудишин МП., Олексин Р.Г. Загальш пршщшш охорони попу ля цш мисливських тварин в умовах техногенного впливу // Вестник Цнепропетров. ун-та. Биология и экология. Вып. 1,1993. С. 97-98.

21.Цапулич О., Рудишин М. Гндивщуальна мншгамсть та статевий циморф13м ваги тша 1 морфомеггричних показншав мшшвки люово1 // Матер1али мЬкнародного регюнальгого семшару "Охорона довкши: :учасш дослщження в екологп \ мкробюлопГ. Част. 1, - Ужгород,1997. -С. 183-185.

22. Рудишин М.П. Енергетична оц'шка функцюналыкн рол! популяцш гризушв в екосистемах Карпат у контексп сталого розвитку // Матер1али наук.-практ. конференцн, присвяченоГ 30-р1ччю карпатського бюсферного заповццшкаю - Рахлв, 1998. - С. 280-282.

Гези, матер1али:

1. Страутман Ф.1., Рудишин М.П. Досвщ масового I одночасного зншцешш мишовидних гризун!в на полях колгосшв Льв1всько'1 обласп // [нформац. бюл. наук.-досл. ш-ту землеробства 1 тваришшнтва захщц. р-гйв УРСР. Вип. 1. - Льв1в, 1956. - С. 37-39.

2. Рудишин М.П. Мишовидш гризуни-шкццтки та заходи боротьби з ними // Бюл. с/г шформащТ, N 2. - Льв1в, 1957. - С. 51-53.

3. Рудышин М.П. Количествешгая характеристика распространения :ерой полевки в зависимости от ландшафтных особенностей западных областей УССР // Материалы к совещанию по вопросам зоогеографии ;уши. - Львов: Изд-во Львов, ун-та, 1957.-С. 117-118.

, 4. Рудышин М.П. К охране ондатры и ее рациональному использованию в западных областях УССР // Тез. докл. совещ. по охране природы и рац. использ. природных ресурсов западных обл. УССР. -Львов, 1957. - С. 32-34.

5. Загайкевич И.К., Рудышин М.П. Об охране еловых насаждений от повреждений соней-полчком и короткокрылым усачем в Карпатах // Там «е.-С. 10-11.

6. Брицышй Я.В., Згерська К.В., Рудишин М.П. Боротьба з икщниками I хворобами сшьськогосподарських культур // Заходи по 5бшыненгао виробництва с/г продукщТ на 100 га земл1 в передпрних 1 лрських районах Карпат. - К.: Держвидав с/г лггератури, 1958. - С. 118-122.

7. Загайкевич И.К., Здун В.И., Кулаковская О.П., Рудышин М.П., Теркащенко Н.И. О необходимости создания Карпатского заповедника как эезервата охраны редких видов животных // Конфер. по вивченшо флори 1 }зауни Карпат та прилеглих гериторш. - К.: Вид-во АН УРСР. 1960. - С.

260-265.

8. Рудышин М.П. Мышевидные 1рызуны украинских Карпат и оеобенноста их распространения // Там же. - С. 342-346.

9. Рудышин М.П. Соня-полчок - вредитель лесов // Журн. Лесное хоз-во.-N8, 1960.-С.38.

10. Рудышин М.П. Особенности распространения мышевидных грызунов в зависимости от ландшафтных условий западных областей УССР // Материалы к конф. по вопр. зоогеогр. суши. - Алма-Ата: Изд-во АН Казахской ССР,1960. - С. 108-109.

П.Страутман Ф.И., Рудышин М.П. Пятилетний опыт массового и одновременного применения ядохимикатов в борьбе с мышевидными грызунами на полях Львовщины // Химические методы борьбы с вредителями, болезнями и сорняками: Тез. докл. - Киев, 1960. - С. 50.

12. Рудышин М.П. Особенноси распространения мышевидных грызунов в лесах горных районов Украинской ССР // Первое всесоюзн. совещ. по млекопитающим: Тез. докл. Т. 1. - М.: Изд-во Москов. ун-та, 1961.-С. 139-140.

13. Рудышин М.П. Микроклимат местообитаний и его значение в жизни птиц и млекопитающих // Материалы III всесоюзн. орнитолог, конф. Книга вторая. - Львов: Изд-во Львов, ун-та, 1962. - С. 165.

14. Рудышин М.П. Мышевидные грызуны Западного Полесья УССР ¡1 Вторая зоологическая конференция. БССР. Тез. докл. - Минск: Изд-во АН БССР, 1962.-С. 90-91.

15. Рудышин М.П. Некоторые особенности внутривидовой изменчивости мышевидных грызунов западных областей Украинской ССР // Вопросы внутривидовой изменчивости наземных позвоночных животных и микроэволюция. Тез. докл. совещ. по внутривидовой изменчивости и микроэволюции. - Свердловск, 1964. - С. 114-115.

16. Рудышин М.П. Мелкие млекопитающие Чивчинских гор // Флора 1 фауна Украшських Карпат. Тез. доп. м!жвуз1в. ювшейн. конфер., присвяч ХХ-р1ччю заснування Ужгород, держ. ун-ту. Ужгород, 1965. - С. 109-110.

17. Рудишин М.П. Розвиток зв'фоводства в захщних областях УРСР Л Тези доп. мЬквуз1в. ювшейн. наук. конф. - Чершвщ, 1965. - С. 128-129.

18. Абеленцев В.И., Рудышин М.П. Изменчивость популяцш желтогорлой и лесной мышей в различных ландшафтных условиях УСС1 // Тезисы докл. четвертой межвузовск. зоогеограф, конф. - Одесса, 1968. • С. 7-8.

19. Рудышин М.П. О необходимости проведения абсолютного учет; добытых животных в целях дальнейшего развития охотничьего хозяйств; Украинской ССР // Первая научн. конф. по развитию охота, хоз-ва УССР Тез. докл. Ч. 2. - Киев, 1968. - С. 193-196.

20. Рудишин М.П. Вивчення бюенергетики тварин у бюгеоценозах н;

приклад! гризушв // Дослщження бюгеоценоз'ш захщних областей УРСР, Ь< ращональне використання та охорона. Тези доп. наук. конф. - К.: Наук, думка, 1972.-С. 28-29.

21. Рудышин М.П. Энергетическая оценка питания грызунов в биогеоценозах елового леса Карпат // Всесоюзн. совещ. по биогеоценологии и методам учета первичной продукции в еловых лесах. Тез. докл. - Петрозаводск, 1973. - С. 30-31.

22. Рудышин М.П., Мурский Г.Н., Юревич С.И. К изучению биологической продуктивности охотничьих угодий западных районов УССР// Материалы второй научно-производст. конференции по развитию охотн. хоз-ва УССР. - Киев, 1973. - С. 87-89.

23. Рудишин М.П. Енергетична ощнка ро.ш гетеротрофних компонента в екосистемах // Бюгеоценолопчш дослщження на Украйл. Гези доп. I республ. наради. - Льв1в, 1975. - С. 107-108.

24. Рудышин М.П. Биоэнергетика некоторых видов полевок в биогеоценозах Карпат и смежных территорий // Роль животных в функционировании экосистем. Материалы совещ.-М.: Наука, 1975. С. 159.

25. Рудышин М.П. Оптимальная плотность популяций основных зидов охотничьих зверей западных районов УССР в зависимости от гандшафтных условий // Актуальные вопросы зоогеографии. Тез. докл. VI зсесоюзн. зоогеогр. конфер. - Кишинев: Штиинца, 1975. С. 193-194.

26. Климишин A.C., Рудышин М.П. Влияние мышевидных грызунов ча возрастной состав ценопопуляции ожики лесной в еловом лесу Карпат// Гез. докл. II республ. совещ.: Биогеоценология, антропогенные изменения мстительного покроава и их прогнозирование. - К.: Наук, думка, 1978. -

39-40.

27. Рудышин М.Г1. Кондуктометрический способ изучения газообмена кивотных в биогеоценозах // Тез. докл. всесоюзн. совещ.: Экспериментальная биогеоценология и агроценозы. - М.: Наука, 1979. - С. >0-21.

28. Рудышин М.П. Репродуктивные особенности популяций темной и юдземной полевок в основных биогеоценозах Карпат // Тез. докл. Ш гьезда Всесоюзн. териологич. об-ва. -М., 1982. - С. 280-281.

29. Рудышин М.П. Изучение продуктивности высокогорных расноовсянницевых лугов под влиянием грызунов-фитофагов // Тез. докл. /III всесоюзн, совещ. по изучению и освоению флоры и растительности ;ысокогорий. - Свердловск: УНЦ АН СССР, 1982. - С. 72.

30. Рудышин М.П. Экология популяций редких видов грызунов Сарпат // Тез. докл. IV съезда ВТО АН СССР. Т. 1. - М.: Наука, 1986. - С. 36.

31. Рудышин М.П. Некоторые особенности экологии серой крысы на ападе Украины и опыт снижения ее числешюсти // Тез. докл. IV съезда

ВТО АН СССР. Т. 3. - М.: Наука, 1986. - С. 379-380.

32. Рудишин М.П. Популяцшш основи управлшня та охорони тварин у заповедниках // Тези доп. МЬкнародн. наук.-практ. конфер., присвячсноТ 25-pii4io Карпатського бюсферного заповедника. - РахЬ, 1993. - С. 204205.

33. Рудишин М.П. Рацюнальне ведения мисливського господарства в Украшських Карпатах на попугопцйних. засадах II Тези доп. Мшнар. наук.-практ. конфер.: Проблеми Гуцульщини. KociB, 1993. Ч. 1. - Черншщ, 1993. -С. 54-56.

34. Рудишин М.П., Ткачик В.П., Олексин PP. Застосування геобогашчних принцишв при бонпуванш мисливських угедь в умовах техногенних ландшафттв та ix покращення // Тез. докл. Международн. научн. конф.: Промышленная ботаника: Состояние и перспективы развития. - Донецк, 1993. - С. 187-188.

35. Рудишин М.П. Питания оргашзаци терюлопчних дослщжень у заповеднику // Marcpiarm наук.-практ. конф.: Проблеми становления i функцюнування новостворених заповедники. - Гримайшв, 1995. - С. 71.

36. Рудишин М.П., Делеган I.B. Вплив ссавцш на процеси вщновлення букових деревосганш в Укршнських Карпатах // Тези доп. VI симгешуму з проблем бука. - Львгв, 1995. - С. 28-29.

37. Рудишин М.П. Стан генофонду ссавщв та вивчення "ix популяцш в умовах Карпатського нащонального природного парку II Тези доп. наук.-практ. конфер. в рамках 6-го Гуцульського фестивалю 13 вересня 1996 р.: Еколопчш передумови розвитку рекреацп на Гуцульщшп- - Яремче, 1996. -С. 80-81.

38. Рудишин М.П. Дослщження внутршшьопопуляцшно-! р13номан1тноспг1 деяких видш ссавц!в Укра'шських Карпат // Матер ¡алк мЬкнародн. наук.-практ. конф., присвячено!' 550-р1ччю м. Рахова - PaxiB, 1997.-С. 180.

39. Рудишин М.П. Особливосп вково!' структури популяц1Й физутш захщного репону Украйш // Матер1али наук, конф., присвячено'1 40-р1ччк функщонувашш високопрного бюстацюнару на г.Пожижевська. Льв1в, 23 грудня 1997 року.-JIbBiB, 1998.-С. 127-131.

40. Rudyshyn М. Ecology and Stmcture of Sicista betulina Pallas (1778^ Population in Ukrainian Carpathians // Abstracts Euro-American Mamma Cangress.- Spain, 1998. - P. 406.

Словники:

1. Рудишин М.П., Колюник Б.1., Авдеенко С.П. Словник-довщнш мисливця. -К.: Урожай, 1992.- 176 с.

АН0ТАЦ11

Рудишин М.П. Еколопя популяцш гризуш'в захщного регюну /кра'ши.

Рукопис. Дисертащя на здобутгя паукового ступеня доктора нолопчних наук за спещальшспо 03.00.16 - еколопя. Пдппропетровський державний ушверситет. Дшпропетровськ, 1998.

Дисертащя присвячена питаниям структурно-функщонально!' эргашзаци популяцш гризушв захщного регюну Укра'нш (Полюся, Шсостеп, Прикарпаття, Карпати, Закарпатгя). На основ! багатор!чних ;тацюнарних та експериментальних дослщжень встановлеш шконом1рносп бютотчного розмвдення 1 чисельност! популяцш гризушв, IX динамка, вкова, статева 1 просторова структури, |)ункщональна роль у природних й антропогенно змшених гкосистемах, консортивш зв"язки, морфофЫолопчш адаптацн та мжроеволюцшш процеси. Запропонований системний гпдхщ щодо управлшня популящями шюдливих, корисиих та рщгасних вид1в.

Ключов1 слова: екосистема, бюгеоценоз, иопулящя, бютоп, глементарне поселения, стенотопш, евргтопш I синантропш види, консорщя, адаптащя, мкроеволющя.

Рудышин М.П. Экология популяций грызунов западного региона Украины.

Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. Днепропетровский государственный университет. Днепропетровск, 1998.

Диссертация посвящена вопросам структурно-функциональной органи- зации популяций грызунов западного региона Украины (Полесье, Лесостепь, Прикарпатье, Карпаты, Закарпатье). На основании многолетних стационарных и экспериментальных исследований установлены закономерности биотопического размещения и численности популяций грызунов, их динамика, возрастная, половая и пространственная структуры, функциональная роль в природных и антропогенно измененных экосистемах, консортивные связи, морфофизиологические адаптации и

микроэволюционные процессы. Предложен системный подход к управлению популяциями вредных, полезных и редких видов.

Ключевые слова: экосистема, биогеоценоз, популяция, биотоп, элементарное поселение, стенотопные, эвритопные и синантропные виды, консорция, адаптация, микроэволюция.

Rudyshyn М.Р. Ecology of rodents populations in the Western Region of Ukraine.

Manuscript. Thesis for a doctorate's degree (biological sciences) -speciality 03.00.16 - ecology. - Dnipropetrovsk State University. Dnipropetrovsk, 1998.

The dissertation is dedicated to the problem of the structural and functional organization of the Rodentia populations in the western region of Ukraine (Polissja, Forest-steppe, Precarpathians, Carpathians, Transcarpathians). According to the lasting many years stationary and experimental investigations the regularities of biotopic arrangement and numbers of Rodentia populations and their dynamics, age, sexual and spatial structure, functional role in natural and man-changed ecosystems, consortial connections, morphological and phisiolgical adaptations and microevolutionary processes were established. The system approach ol management the deliterious, useful and rare species populations is proposed.

Key words: ecosystem, biogeocoenosis, population, biotope, elementary settle, stenotopic, evrytopic and synantropic species, consortium, adaptation, microevolution.