Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Экологическое просвещение и воспитание: географические и педагогические основы

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Экологическое просвещение и воспитание: географические и педагогические основы"

Харківський державшій університет

На правах рукопису

■ ІШКОС Алла ІІаумівна

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ: ГЕОГРАФІЧНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ

11.00.11. - Охорона навколишнього середовища та

■ рафнаїьм використання природних ресурсів ' 13.00.01. - Теорія І історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття науісового ступеня кандидата географічних наук

Харків - 1994

Дііссрімікт г. рукопис.

Гоботу ПККОШІЮ П ХарКІПСІ.КОМу Дср.ТЛИШПГ) уіГІВСрСІГТГТІ

Наукові керівники - доклшр географічних наук, професор Ковалюй Плаю Васильович ’ - кандидат педагогічних наук, доцент

Петром Джу.шпа Мггкоі.шіпл

OJiiuiiini оппнеітпі:

1. Доктор географічних наук, професор

. Голікои. Артур ііхииошгі

2. Кандидат педагогічних наук, доцент

Иостоііа Ірина Стсіїалііша . •

Провідна організація - CjMçmnii індшшішии шсіиіуг

Захист відОудеться 2S лютого ¡994 р. о 11 ггм)ині на юаданні спешіїїіювшюі вченої ради Jl.02.02.01 в Харківському державному університеті, ja адресою:

З10077 Xnjih.il>, Muiivui Си>Со.ш, 4 , rco.ioio-icoip.'Kj'i’iiinii факулі.кл,- пул. 5-69

З шісс|гі:щіік> можла ошаііомігшсм у Іісіпраіиіііі паукоиііі СШліоісш Харкш.цкоіи дсржаїшош ушіпрсшпу , 310077 Харків майл.лн Слободі». 4 , ЦІМ» ’

Ліпорсфсргп розіслано ■¿L • 1994 р.

В.о. Вченого секретаря спеціалїючаноі еченоі ради ■ доктор геолога-итгрп.югічних наук,

професор' В.М.Вогролш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКІ ЕРИСТИКА РОКОТИ

Лктуалкшоъ геми. Екологічна ситуація, яка склалася сьогодні, змушує людеіі. по-новому ■ подашся на 'навколишній світ, переглянути • форчл. взаємовідношень з оточуючим середовищем, агтуа'чізуплти створеіпія новіш принципів взаємовідношень. людини і природи, стимулює подолання деяких стереотипні мислення, аи історично склалися, а відповідно до цього і дій. . Досягнення ефективних' наслідків у цьому можливе тільки шляхом загальної екологічної освіти і виховання, ягі можуть бути забезпечені спеціально підготовленими внеококяаліфіковаішми педагогічними кадрами. Це, в свою чергу, потребує пошуку ноиих і переосмислювання існуючих підходів до .екологічної ОСВІТИ та шіховшпія. . ' ■

.Актуальність темн дослідження визначається висуненням екологічної оспітн і . шхошииія додатковою складовою предмету , досліджеїшя географії, об'єктивністю та корисністю екадогізації географії та геоірафіздції екології, розробкою цілісної системи екологічної освіти і виховання (надалі системи), відсутністю єдиного підхочу до відбору екологічного змісту' освіти та виховання, використанням зазначеної системи для розвитку пізнавальної активності у навчанш. . . '■

Об'сгг, предмет, мста та завдання досліджсвия. Об'скяі дослідження -процес цілеспрямованої екологічної освіти і виховання. . '

Предмет дослідження - зміст, шляхи, методи та засоби цілеспрямованої екологічної освіти і виховання. • . .

Мета дослідження - створення оптимальної, єдиної системи екологічної освіти і виховання, як додаткової складової предмету-Дослідження географії .

' Завдання дослідження: • . _ ■

1) обгрунтувати погребу визнання екологічної освіти і -Ілховання, як

додаткової складової предмету дослідження географії'; .' '

2) обгрунтувати новий науковий напрямок в географії - екологічні дослідження, довести неподільність географічних та екологічних спостережень;

3) визначити гсоїрафічні та. педагогічні основи і прішцшш екологічної

освітн та Иіховангш; ■ " ■ . , . ’ '

4) визначити місце екологічної освітн та виховання в системі

мпаднсщшлінаршсх знань; . .. '

, 5) обірушуватн необхідність підготовки . педагога-еколога, здатного реалізувати екологічну освіту і виховання' в навч.гшшх закладах, для чого необхідно "створити модель педагога-ехолоп», експериментально перевірити ефективність розробленої моделі змісту, форм і методів екологічної освіти і виховання майбутнього педагога-еколога; •

6) розкрити суть і зміст розробленої єдиної системи екологічної освітн

і виховання хюіібупгього педагога-еколога; - •

7) визначити методи та умови реалізації змісту екологічної освіти і

виховання з метою розвитку пізнавальної активності майбутнього педагоіа-сколога; , , ■ . ' . . . '

В оснопу дослідження була покладена така наукова гіпотеза: система екологічної освіти і виховання : може буш реалізована при: ретельному і цілеспрямованому відборі ' змісту екологічної освіта і виховання; виборі ефектніших методів навчання і кЬнтролю екологічних' знань; 'умінь та навичок; систематичному ■ і ; послідовному впровадженню матеріалів екологічної спрямованості з метою ускладнення рівня розумової ■ діяльності, яка сприяє

• '• ■ І ' ■ ■ ' ' ; ■ розвитку niinan.bTi.iioi активності.

Методи досліджень. : Для розв'язання постаа’існих зайдань і перевірки ДОХІДШІХ ПОЛОЖСНЬ, ВИЯДЛСШШ сфсКТШШОСТІ досліджень і тл. був використаний иг&тьноприйиятий комплекс географічних тії псн.холого-педагегі'шнх метолів досліджень у тп\гу числі: аналіз і узагальнення наукової географічної, Пси.хол6го-пе-:аіогічнс>і, методичної та спеціальної літератури; цілеспрямоване спостереження; бесіди, анкетне ошпупашш, інтерв'ю; метод експертних оцінок; теоретичне моделювання; іцлсспрдмогіаніш пслаїпгічтпї експерігмент (констатуточии і фортгочтт); методи математичної статистики. системний тп інші. ■ . . ■ • . : .. , '

Наукова новини робот поляїас в тому, що вперше екологічна освіта, і ’ виховання розглялакшли ях додаткова складова предмету дослідження географії, в розробці і вироват-кеїші коїтстш екологічної освіти і виховаїпія,. в створенні на і] основі професіог-рамн псдагога-скалога (шо включас перелік фундамеїггадьннх і спеціальних навчальних курсі».. блоків знань, умінь і навичок, понятіі'шо'тірміно.іоіі'ишіі апарат та т.і.), у розробці і впровадженні удосконаленої системи тестового контролю та рснтШггової оцінки знань. умінь та навичок стуленії»-екологів і іеоірафів, з написанням учбового посібника, МСТОДИЧДЦІХ розробок і положення про цеіі контроль.

Теоретичне І практичне значення виконаної роботи подяїаг в обірмпуплшіі сколоті'гної освіти і виховання. Як додаткової складової предмету . ' дослідження гсоїрафії; у створенні і визначенні базового понятійно-термінологічного апарату; у визначенні геоірафічлих і педшоїгишх основ і принципів екологі’шаї освіпі та виховання; в розробці повного замкнукпо . тшклу формування зайшлого екологічного світогляду у Такому вигляді; визначення змісту екологічної освіти і виховання—-> використання екологічної освіти і виховання dui розвитку піліасаміої активності —— > роїроака ефективних uituxie формусанюі екологічного .ceimóíWfh підготовка фахівця

нового покоління "педагога-Ькологй"------> розробка науково-метгміичішх основ:

підготовки такого ((хіхітія. Вперше такий (іикл не - тільки розроблений, але і експсримсіпаліло апробовашш у павчхшю.чу процесі.

- Одержані результати теоретичного та експериментального .дослідження . мажуть бути ВикпрнстЛіі як у вузівській підготовці. манС'упгьотп педагога-еколоіа, так і в Процесі екологічної освіти і виховання фахівця будь-якого профілю. Це дослідження може стати бааовнм матеріалом для подальших . наукових розробок з проблем скологі'шої Освіти і пихошшпя. •

Надійність та кгрогіддісп. памідків .дослідження забезпечугп>ся ретельним і глибоким теоретичним аналізом проблем, відповідністю мсті та зллдаїшям дослідження, методів вивчення, зіставленням одержаних . даних кількісною і якісного аналізу, репрезептатітшілто вибірок, а також підтвердженням, основтшх висновків і розробок у процесі впровадження їх у вузівську практику. .

Апробація і вііроиа,и;сшш наслідків досліджень. Розроблена концепція 1 едшіа система екологічної освіти і виховання педатога-сколоіа апробовані і

- впроваджені в Харківському та Пермському університетах, Сумському педагогічному інсипугі, середніх школах NN 154, 135, 37, 129 м.Харкова. Опрацьовані ú удосконалені форми .тестового контролю та рептнниіг.ої оцінки екологічних знань студсіггіп, апробовані і частково впроваджені в Харківському педагогічному інституті та Харківському інституті інженерів міського , господарства. Повне впров;щженпя «сіх розробок в навчальний процес

' ■ З ' ■ • ■ ' . . •

Здійснено у )Сіривському державному університеті.. . . '

Матеріали досліджень допориіа-гись та обговорювались на: 16 з’Ьця, пленумах, симпоііумах\ доиіімрсішімі, які- пропалилися в. Клині. (І9:->Х), Хірігові X19SS, 1491,1942), Іркутську (19S9),Ленінграді (19X9), Кисві (1990), Хгімроиську (1991),’ Верхні иа>иьку (1991), Москиі (1991), НшкхШнрсі.і:у (1991), Біробіджані (1992), Луцьку (19УЗ), Мелітополі (1993), lltpM) (1993), в т.'і. надиш нікн^нідіінх liMliOfijuax, одпііі ш*леу>*а)у>ш\ жшн!>с(Х-нті і т.д. 11;і зібраннях, в mkwx прийняв участь дисертант, три • були науково-ueitvui'uii, однії ц.і>и-;йо-ііраісНгша, рсщщ загальні аОо ж спеціальні : иаукоио-іеопхіфічій. •

Означене нідінерджусіьої иавсдгннм списком онуилікщианм» ігрвць.

. На захист виносяться такі п&иїження: . ■

1.Створення і обгрунтування суті і змісту, єдиної системи екологічної ; освіти і виховання, визнання ЇЇ як додаткової.. складової предмету дослідження географії; ’ ■ .

'¿.Шляхи тс^ засоби реалізації системи екологічної освіти і виховання в навчальному процесі з мстою розвитку пізнавальної. ■. активності майбутнього педагога-еко/іога. . ' • . ' , ' -

Сгружтура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох .роглілів, висновків,' списку літератури і додатка. Заіальниіі обсяг роботи 162 сторінки друкованого .тексту, в' тому числі 11 малюнків, 26 таблиць. Додаток включас 19 найменувань, налрукоплшїх на 62 сторінках. Список літератури.-має 139 назв праць пігпппяпнх і закордонних апторів і розмі’гсіпт па 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТЛЦіШЮІ РОБОТИ •

У вступі Ьбгруїпувшю актуальність проблемі!, визначено ступінь (ршень) опрацювання -даної проблеми яг. - географічній,•• • . екологічній, психолого-педагогічній - літературі, окреслене'Об'гкт тії предмет досліджеїшя, мета і завдаїшЯі сформульовано ііпотезу, а також висвітлено новизну, -их>ре;шчяе і практичне значення,, шіяхн апробації та впровадження результатів, викладено ! основні лоложеич«;-які пиносігп-сяНа захист. • . ,

У пертому розділі "Географічні та, педагогічні осами екологічної освіти і еиховаїш" ■ проведено досить.' рсїсльіШЙ аиапіа наукової, науково-методичної та спеціадйісіі- літератури з досліджуваної проблемі!. . Показана, що одна з найбільш ігоиіїірешіх точок зору та, шо суттєвих змін географічних досліджень, не відбулася, змінилася ляше назва; ііпла - іцо під впливом дії суспільства на природу відбуваються аміни оСЧапу, яхиц вивчається системою географічних наук (чи окремою географічною иаукою). Поряд з цим все яскравіше викристалізовується 'думка, ідо екологічні дослідження е новим науг. тим-піпрямтсом: у географії, ііа фоні'Не вщухаючої- дискусії про екаяогіашцю' географа'та геоірафізаино екології . 'Аналіз праць відомі« геоірафш, як українській, так і злкордошпа,- 'СШ-Ддамснка, ТД.Ллександі>ової, ВАБокова, Я.Ванекн,- В.Є.ВихуЯопа,; І.П.Гердсимоііа, А.П.Голікова, О.В.І рицай,-М.Д.Гр<)Д'»тсккою,Л.(Мсачеика, П;В.Ковал№ла, Ю.О.Конгика, Я.С.Кравчука, ІД.Лосвої, О.М.Маринича, ' Г.П.Мтлера, Л.І.Мухіної, В.Ю.ІІекоса, А.М.Оліфсрова,. , В.П.Палієнхо, . -, Е.'Г.Палієнка, • . САПольсиіого,

В.С.Прсображснськ'ого. .Ч.Г.І\~спкі. If) 1 Снмонопд, Д.І'.Тоичігаї, ІО.ІО.Туннці, Г.Хал<с. P.C. Чатова. !.І .'U jiiuinunLi. І .І.ІІІлебсо, П.Г.ІІІшцсігка. М.І.!І|с[ійшя,

- сніл'іліь лро велику у 1-й у, яку приділянні. ivoi рафії еколоіічпііі тематиці. і це не форМ.ГИ.ІШН Іісрслії: ВедуЧЛГ ПЧЄПН\. Цс не ТІЛЬКИ ПСЛ11КП КІЛЬКІСТЬ, але і різиомлнгтіг?і> скотгічннх (сколот-ісографічнихі проблем, які ротроблятть вчені-тчрафн. Іолотшм об'єднуючим початком исіс.ї різноманітності екологічних проблем с уянлення про охорону природи, як аіяшіісп», яка їді їіп пості .та її 'процесі природокористування. Характерною особлшііетю ііроац.піюпаїпіх робіт г ягте міг посередні пишання неподпьності іеоірафічних та екологічних досліджень. Крім псьоіо іншою сиослеріі;ігп*я значна сдність

• понятшно-терчінологі- чною апараіу, методологічної оелоші. Причому єдність Просіеж>ілі.ся як. на ріллі родишіх. так і lia 'рівні мілопих' понять. Стшісті. понятійної . бази nli6nn.it єдність тсорстнко-'методотогічної оенппи ісоїрафії і сучасної екології. Аналогічне спостеріїагться і п шікорнстанпі методики. Наслідки пропедеїшл дослідасііь, які частконо ішзп.ічсш шпце, дол;о;шіо'П> зробити писнопок. иш < исі иідсіапи прпслн.пііси ло думки, то екологічні дослідження с потім на;->:о!шм напрямком п іеоірафії . І Цс не лтшо. бо за думкою J.il.ícpnciiMoha 119^5), саме icol рафія иолодіс необхідними засобами . та методами, а, кілоішс. пс.шкою науковою інформацією про Природне ссредоііїшхс, ресурси, ріллі і форми їх оси« пості та. locikuap'mio ічіхорпстаніш. Нсе пе забезпечу;- - ліле.рстно іеографії п фундаментальних екологічних дослідженнях. Ліс. разом з тим, для оитимізлшї взаімочії суспільспхі і природи чLU.KH іvtjі рлфгпшх знань недоегаііи,о. Луже ішшдко ця проблема сіас сферою професійної діяльності філософі», саціологіп, економістів, фппкіп, хімікін, мс.тіікіп і т.л. Про це тчер.тять псі дослідники пробтехіи. .Ллє чомусь п цьому великому переліку наук, причетних до патланої проблеми, ічдсугні, як прашіло, пед.ііоііхл і психолшін. А саме пел.иоїн і ncn.xo.ioui покликані забсзітсшти гіпрог.аджеїшя еколого-іеосрафічшп і бапт-ох іішпіх ■ міждисциплінарних знань екологічної епрйм'.ипності, ппеспі leimwní тіесок у формування екологічної спідомоегі і моралі, а таким чином тпиачіпи інші шляхи розиязашш нроблелш взаємодії сусиішстла та природи.

Одлшм із таких іюлоіншх шляхів формуі'.шпя екологічно? сиілочості, мислення, мораті с екологічна осліта і шгчпвашія. Саме, тут чікраи необхідне, єднання зусиль географів, гістологів та педаїоііи. Потрібно, щоб геоірафія приділяла ціп проблемі таку ж роль і yiuuy, як усім іішпім предметам своїх досліджень. Все • оч«.псио. піл-лк-ргіжус. нагальну потребу палати екологічній оспіті і виховатно статус невідVmitoï ск.іал.ової предмету дослідження гс.отряфй . і садьна гіііісність підтверджує-Пс. Питома цапі праць геоірафш. присиячсжіх екологічній осипі і Jmxouaiuuo, доповідей на ісоїрафгишх з'їздах, конференціях зростає. . . '

Проблемі екологічної осгіти та ппхошіпню присвячені роботи О.М.Адамспко, Ю.О.Амброї, А.С.Волкоиої, С’.П.Нороноиої. Л.і І.Дамасепнч (Некос), Г.І.Дешісика, О.ІІ.Ко);а ;w)«a. J.M.Коротуна. Л.І.Крлмудьчснка, В.Ю.Нск'ооа, М.М.Падупа, Ф.В.ІІо'іорі'ана, I.Í.’{ерпш.ч/іііа, М.О.ІПіи'ПЛ та Гіаіатіох інпшх. • .

>'таіальіісиня матеріалі» нропедених дослілжень дотволяс шпиачи ш місце сколоіічпої осг.ла та ітхоиапіія в системі міадисіишлінарннх ‘знань, предсташіеиих сучасною екодоії'ло (п:ое.колоікю). Дія иичо була побулоншьі моделі. - гсоеко.тогічне де peno, 'ігідпо структури цього дере.па, і'юіо г.орінппм с. сімеіістпо ісоїрафічши наук, верхів'ям - екологічна освіта, та шшшашія.

Гілками гсосколоіічііого дерева є велика серія різних знань: філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних, юридичних, медицинських, біологічних, фізичних, економічних, хімічних, математичних, технічшгх. Крій цього, с вільні х-ллкл, які можуть буш ааішшісні ц майбутньому* ншшкш знаннями (н пуками}. Таким чішом, екологічна - освіта та виховання має двоєдиний характер - у широкому розуміти вона тіступае як інтегральне відбитій в свідомості особисіості сукупності знань про взаємодію сусиільетаа та природи; у вузькому - як складова предмету географії. ■ ‘

Для побудови моделі системи ?кологічпоі освіти і виховання у першому розділі розглянуто стан сучасної теорії та практики згаданої системи, розкриті основи формув<шня особистості исдашіи-сколсіа і визначені географічні та .псіполого-псдагогічіи пришити, екологічної освіт і виховання. Встановлені особливості розвитку екотогічної освіти в : Канаді, Австралії, . СІІІА, Нідерландах,. Франції, Німеччині, Англії, Шрі-Ланка, Буркіно-Фасо та інших. Досліджено стан екологічної освіти і шшмшшя в Україні (на прикладі м.Харковл). Вичгачено, що у вирішенні проблеми існують ак спітьні риси, так і розбіжності, які викладені в роботі. Внаслідок: проведеного аналізу була

здійснена структуризація вітчизняної екологічної Підготовки майбутнії фахівців ( еколог широкого профілю, вчіпсль ісографії, хімік, біолог, педагог-сколог і т.д.), в якій визначені- компоненти пс.циогі'шоїи процесу - провідна мста,. об’єкт, загальні мста і завдання; спеціальні (талузеві) завдання, зміст освітл, суб'єкта подалгліоіо процесу проі|>есійної діяльності та їх взаємозв'язок. ’ . , ■ . • '.

Встановлено,, що у процесі екологічної освіти і .виховання надзвичайно важливим е досягнення єдності аспектів пізнання, переконання й поведінки. Саме це дозволило створити модель-схему формування особистості в' процесі екологічної освіти і внлованнм. Вона має тіш основшех. ’ кошкшсітг. "Свідомість", "Культуру" і "Активність* (мал. 1).-Передбачається, що сукупність елементів створеної моделі: активність, свідомість і культура зрештою

сформують скологічно-оріснтовані мопіїш і потреби, переконать« і настанови особистості, що Й визначать, ії' діяльність, спрямовану на створення екологі'шо безпечного довкілля на основі Гармонії дкивпш з природою. . ’

В дисертації визначені головні географічні та психолого-псдягогічгні пришити екологічної . освіти і виховання. Із числа географічних принципів екологічної освіти і виховання наведемо найбільш сутві. Це територіальність екологі’пш.ч-проблем і в зв'язку з Ш(м, т. відносна регіопальшеть означеної системи; комплексність знань ттографічішх законів і закономірностей; інтенція системи (Спрямування, . нагірашіенність на пізнашія об’єкту); перебування системи у різному стані (сукупність стійких змінних столу); поєднання, переплеи'їнш процесів саморегуляції, салшоріанізації і процесів управління; просторово-часова відмінність; до иготрі! кіл і сть процесу; ’ цілісність;

поворозцість взасмозв’язків; міііяивість і стійкість; співвідношення невпинності та дискретності; характерний час процесу еколопчної освіти і виховання; співтворчість людини і природи (за В.Б.Сочаво») та інші. .

До педагогічних принципів за Я.А.Коменськкм, в перигу чергу відноситься принцип "нриродозгіднойі’’ ("природовідповідності"). За І.С. Глааичевим, екологічне вихованця відіграє роль своєрідного "іитсіратора* в сучасному вихойиому процесі. Подібні, погляди належать ІО.Д.Шуйському (1993) та багатьом іншим.' Загальний комплекс псдагогічіпіх . принципів включає: міждисциплінарність і комплексність, безперервність, єдність пізнавальної і .

І

Пал. 1. Графічна модель формування особистості в процесі

екологічної освіти і виховання. ' ,

практичної діяльності, єдність знань і переконань. Інтегральним принципом, на наш погляд, слід визначити принцип безперервного зажадання (запитування) знань. В основу цього принципу покладена об'єктивна потреш у використанні (вилученні) накопичених знань. Де невпинний процес обігу знань, з постійним накопиченням І відновленням, з удосконаленням у процесі усієї життєдіяльності особистості.

Таким чином, формування екологічної свідомості, мислення, забезпечується визначенням іцлей та завдань, формуванням потреб, мотивів, переконань і зорієнтованої поведінки, використанням різних форм, методів і засобів, додержуванням голом г-їх принципів екологічної освіти і виховання. Успіх у цьому може бути досягнений тільки за допомогою професіонала педагога-еколога.

У процесі дисертаційного дослідження була розроблена і запропонована концепція екологічної освіти і виховання педагога-еколога. Центром концепції є цілісне уявлення про цю освіту як систему, яка відповідає соціальному запиту сьогодення. Вона включає освіткьо-відовпу діяльність у засвоєнні знань, формуванні нового екологічного мислення і адекватну цюму поведінку.

Формування цій системи передбачає , в першу. чергу, відбір діяльності на основі цілей і потреб. Аналіз Праць вітчизняних педагогів дозволив виробити структуру діяльності щодо екологічної оеш'ти і виховання майбутнього педагога-еколога. '

Головним етапом екологічної освіти і виховання педагога-еколога, так само як і іншого, є відбір змісту. Побудова змісту - першого компоненту структури екологічної освіти і виховання, відповідає тайм вимогам: облік усіх

структурних елементів, база знань, логіка розгортання навчального матеріалу екологічною змісту, хиракіср його розгортання, дотримання основних

йриндипів екологічної освітн і виховання. ,

, У зв’зку і цим, насамперед, було створено нлнчлп.нин план підготовки lato-го спсціьйста. В основу »цшчадыюго плану покладено 'цткс внзначсшы блоків знань, умінь та навичок, якими повинен во .то; ¡іти фахівець. При формуванні навчального плану був вігкорнстании алгоритмічний підхід, який забезечує оволодіння знаннями, уміннями та навичками за логічно пов'язаними етанами.

В роботі визначена базова частина системи екаяоіічішх і ириро- ■ доохоронних поняті,, які мають бупі невідЧмною частішою -змісту еипогічної : освітя і виховання. Аналіз програм курсів екологічного напрямку 21 пру дозволив розробити варіаігг педагогічного експерименту, за яким варіюііз-іися методо і прийоми, впровадження екологічних понить. Як наслідок була .-розроблена таблиця- (модель), . якл відбшис снстемоупшрюю'иш зв'язок понять, необхідність їх впровпджеїтя і рівень : ношпнн у навчальному курсі (табл.І Це спонукало до поліпу всіх обігових понлть на такі категорії : А

(опорні); . Б (базові); В (ііідетил;цочі). Завдяки. цьому вишила ’моалшшль об'склшію. і .обгрунтошию визначити ' значення і. роль курсу-; "ф>тіда-ментхтыпт”, "підстилаючий", і “самозабсзпе'гуїо'пгіі". Крім цшго, в таблиці наведені методи, і прийоми впровадження різних понять, дана оцінка характеру розгоркциш і відповідного рівня пізнавальної ак;лшиості студент оийл.,1. .

Зміст павпіітпаюго. матеріалу слридс реалізації вимог професіоір.іми .(кваліфікаційної характеристики) і паспорту фахівця, які-були також укладені.

В кваліфікаційній характеристиці, окрім загальновживаних пунктів, наведений комплекс знань,, умінь та навичок з • 12-пі напрямків екологічної джшіості, який ■ складаться з таких блоків: світоглядний, ■ морально-етичний,

фундаменталыга-загхтыгоосвптай, ' фувдамоггальтт професШно-скодогічтій, фундаментальний психолйги-псдагап'птй, спеціальний екологічніш і спеціальній) псіїлолоіо-псдаїигічіищ. . . . - '

- Нз основі сформоваїці.х блоків anata, умінь і-цавичок був визначений комплекс навчальних дисциплін, які забезпечують реалізацію необхідних зпань. ' Міаднсцшицнарність екологічної ; освіти . і виховання вимагає віікорист-.ииія форм і методів;' зорієнтованих на розвиток у студентів умінь і

■ навичок спільності дій у процесі шмшшя і практичній роботі'. Виходячії з, '

пртпщтгу діяльного підходу,’ • було визначено другий компонент', структури екологічної . освіти і вихованця - метеній ( диспут, дискусія, гра дидактична, ’ імітаційно-рольова, комп'ютерна, "мозкова, атака", самостійна робота па основі вітьііого вибору, інтересів студентів)- Особливо підкреслено метод спостережень, який суттєво вґотіває. на вироблення більшості мотивів екологічної’. діяльності. . . ; . ,

Включения студентів до соціально-значіщої діяльності, систематичшш контроль і самоконтроль, зумовлюють формуимшя третього компонента структури екологічної освіти і виховання > потреб і мотивів діяльності. Вони детально’ висвітлені в дисертації ■■’ Підкреслимо тут тільки .дійсно ефективний засіб - tcctoiuiíí контроль і рейтшегову оцінку якості 'знань, умінь і наїі-ічок

■ майбутнього педагога-еколога. Розроблено концепцію рейтшггової оцінки, якл

онубліконаї;,! в навчальному посібнику за участю автора, а також викладена дисертпюом у "Положеіщі про вимір і оцінку якості знань, умінь і навичок студентів-екологів" і " -Методических рекомендаціях по рейтинговой оценке знаний, умений и навыков”.’ .. • ... • . ■ , - .

Четвертим компонентом структури екологічної освіти і пиховаїпія є засоби, куди входить і комплекс спеціальних паїїчалиіо-методичних матеріалі» • із

• • . - ‘ - Таблиця

' Категорії і характеристика основних екологічних понять, які забезпечупть професійна підготовка педагога-еколпга

. * • - . ' . • 1 .

(Ф.р агнент)

Назва дисципліни Курс Категорії понять (А»Б»В> і окремі . . ПОНЯТТЯ Використання понять V навчанні Методи* лрлйонм упровадження понять . Рівень пізнавальна і активності Оцінка характера розгортання понять

Загальна і глобальна екологія II А*-ОПСрНІ(ВЗЯТІ з ін-міх наук»курсів) 1.Біосфера - 2.Фотосинтез 3.Стійкість екосистеми 4.Важкі метали 5-Урбанізація . . 6* І Т «її» Б.-баззві(які використовуйтеся тільки в даному курсі) і.Поріг самозахисту природи 2»Екологічна напруга 3.Географічні основи екслогіі ’ 4.Норма екосистеми 5. .... і т•п« В*-тдстилаичі (які ви-користзвумться в і ни их курсах) , І«Біогеоценоз .2« Еколог ічиї фактори З-Охсрона здоров'я 4.Джерела забруднень 3«Екологічн-картографування 6. ... і Т»П» “Біологія" "Географія** "Вступ до Фаху" . ; “Хінія" . “Хімія довкілля” - . ’‘Соціальна географія к народонаселення* . При утворенні цих• понять можуть бути використані знання і області екологи* а такої загально-інтелектуальні знання "Соціальна екологія'’ "Медицин«екологія" "Картографічні методи •в екологи“ . "Методи екологін*екс-пертизи“ 1 т»п- -Різні методи актуалізації . знань • -Про5лекко-логічиі бесіди ' -Тест-контроль з кетам визмачен ня рівня підготовки ‘ -Порівняння дефініцій понять . різних авторів -Устні визначення понять на базі наявних знань ■ -Лекція з елементами діалог» -Дискусія ' - ’Мозкова атака" . • -Актуалізація наявних знань -Сенінар на межпредкетній основі -Розробка тест-завдання -Комп'ютерна імітаційна гра -Евристичні бесіди -Самостійна робота з літературними джерелами Репроду- ктивно-. варіати- вний» творчий Репроду^ ктивкии« репроду- ктивно- варіати- виий Репродуктивно-варіативний, . творчий Б основному і дедуктивним V илях Сухупяїсть дедуктяв-. ного і індуктивного шляхів. Сукупність дедуктивного і індуктивного шляхів

спеціальності, (Х'оГгтпе місис підведено технічним гісо6.ш напчального процесу (навчальне зелебачення. фонозанис, слайди, аудіовізуальний запис, комп'ютери 1 Т.Д.). " - . . ■ ■ ' # •

. Крім навчального - процесу, формувяипя професійної екологі’пшї компетентності, екологічної ; свідомості відбувається і у позанавчлльному процесі (екскурсії, перегляд кінофільмів, еколоН’піі виставки, зустрічі з вченими "за круглим столом", спільні наукові m науково-методичні семінари разом з аспіратами, викладачами кафедри і т.д.).

. Результати лііллізу нлукопо-пелліогічгтх основ дозволили зробити висновок, що тількіїзавершена. суворо організована система екологічної ■

оспіти і внловашщ забезпечує формуиашш екологічно освіченою педагога' еколога, який здапшй успішно вирішувати завдання екологічної оспіти і віиоплтія у твчпльгшх заклад.« річного тгту.

Підводячії підсумки цо пертому розділу, можна зробити такі основні висновки: І ) екологічні дослідження к новим науковим напрямком в географії;

2) еколоіічаціл географії і теоірпфпашя екології с об'єктивним і необхідним процесом: .1) існують усі підстави і невідкладна потреба у визнанні екологічної оспіти і вшивання дОдагхоїюю ‘ складовою предмету дослідження географії;

4) визначено місце екологічної оспіти і вихоаіішя п системі міжднецншіінаринх знань і визначено їх двоєдиний характер; 5) виявлені особливості екологічної освіти та кордоном і я Україні; fil обгрунтована Необхідність підготовки педаїоіа-екологя; 7) складена модель формування особистості педаїога-еколоія;

8) визначені географічні та исдаіоі ічиі Нршіцшш розробленої системи;

9) формована модель системи екологічної освілі і втопашш і розкрито ії зміст.

_ , У другом}- розділі "Педагогічний експеримент у формуванні екологічно! освіти

і еихотннн 'майбутнього педатга-еко.юга висвітлені ' загальні питання методики, організації . педагогічного експерименту, наведені результати . апробації розробленої системи у, розвитку пізнавальної активності майбутш,оіо псдагоіа-еколога. . •

В основу дослідження покладені теоретичні розробки А.М.Алексюка, .Л.И.Арістової , Ю.К.Ьпбанського, (і. К.Ііуряхд, Д.іііїігькссва, Гї.Я. Гадьперіна,;

ll.A.iliuuuioïKi, І). І. Лозової, М.І.Махмуговл, ІІ.О.Меїршпської,

Л.С.Нсчнпорспхо, Д.М.Петрової, Г.К. Середі!, Т.І.ІН.імової та інших. Базуючись на ідеї єдності екологічної освіти і вішшшня майбутнього педагога, тдійсіппсться дефініція поняття ’“екологічне виховання" як процесу, спрямованою на невпинне формування екологічних знань, умінь і навичок та смоцшно-шшоспт- -відношень з павколіпшіім прйродппм ссрсдовшцем через зміст і методи формупання особистості. ■

Пазові ск-сперітеїггальїп дослідження проведені- на III-V курсах теолого-ісої-рафічішю факультету Харківського університету; Заіальїіа кількість залучених до дослідів студентів - 221, у скспсрпмеїггальпій групі - 140. '

У процесі констатуючого експеримету були виявлені: рівспь-соціально-ско-лоїічітх :ттп>. повнота. системність і у/гвідомлетгия їх у студенті» контрольної груші, які навчаються із спеціальності “Географія". "Зріз“ вихідного рівня сошалыю-скилопчнцч 'шат. здіпсніоіілііся. методом спостережеш, і анкетної о опитунанн.ч. Д.’ія оніики рівня знаиьзл показником "повнота* за основу була взята і удосконалена нами мсто лика, опрацьована Миропомтм Л.ІМ19Н9). У ході експеримету за .кожним з питані. запропонованої анкети визначався кіліжіснпіі показшш рівня знань ( М ), а також дефіцит знань ( К ). ■

. в - . ■ .

Термін проведеш!« експерименту - ’.1985-1988 навчальні роки. Встановлено, що внаслідок удосконалення. навчальних’шіаііів у 1986-1987 н.р. дефіцит зц.чи. студентів омсшшцісіі і 42,7 - 84!ї до 27,1 - 67,6;ї, а після впровадження іювш спецкурсів екологічної спрямованості » 1987-1988 н,р. до 12,1 - 23,5% . ■ ■ : _

Рівці пізнавальної самостійності студеіпіп як вимірювачі пізнавальної . активності, визначались згідно розробок Іі.І.Лозової, Д.М... Петрової,-’Д.Б.Боїоятск-псі.кої, - Л.Н.ЛрніЛшюї, М.К.Момажонооа, Р.Л.Птмоііа, Г.І.ІЦукіиої, Т.І.Шамової та ін. Проведений констатуючий "чрп" щодо встановлення залежності між рівнем пізнавальної са^остншості і успццііістю студентів показав повну залежність між ними. Для іцйіо студентів умовно поділили па дві групи;- "добре встиг;ирчі"(з "оцінками "5”,"4"),“иедостатні/і встигаючі* (з оцінками "3“). . , .

Аналіз причин недостатньої успішності (а позначить наявність проїшщн у прнродоохронних і окодогідаш знаннях І. розвитку • німіавальшіх умінь).

. доаасшш зрошші припущення, шо подОдаг?!' недостатю успішність-допоможе . розвиток їхньої пізнавальної 'здатності, оскільки вона передбачає;

. направленість мотиваційної сфери на процес навчання, сфррмораність навичок навчальної робош.'Нрнііоміп розумової «адіДіоеті. Нри орішизації. дшлиіості *ИЄйоспшш> .ястипцочнл“ студентів вирінгукшіся такі задачі: залученні! студентів до постаптіі екологічної праці, збуджеїшя інтересу до пирішенні»

. екологічних проблем ' на рівні свідомості і емоііііїною ставлення; розвщмк шзіішшшіш самостиіності. ■ , 1 . - ’ . ■ .

. В цілому при .дослідженні визначашісь:-■ рівень' пізнавальної ■ активності І самостійності;'.залежність рйдая пізнавальної самостійності від, успішності; оцінка впливу шшчалыш.х дисциплін і нозавузівських факторів на формувати» .екологічних знань та деякі інші показники } залежності. Наведемо ■ деякі : шслідиі проведеного днеертпдіішого др&ііджешш. Було виявлено, що рівені. пізнавальної самостійності, в основному, не вінце ,'рспролукТттно-варіаппдаот;

. 5&% студентів, які брали участь .в оивтуЫшш,' оцціюкяь свої екологічні знання на "задовільно'.'; в екологічній освіті студенти дуже малу уваїу приділяють

• світоглядним і фуидамеїгпідишм дпещшдішм (особливо загальноосвітнім); під час педагогічної . практики ■ майбутні вчителі не і«ланукт>. реалізацію . екологі'їнірі аспектів у змісті тем уроків.не виділюють як одну із цілей уроку -: екалогі'иіу освіту і виховання.. Все цс витікає із протоколів спостережень на ' •'уроках стуцстів-практшошгів. А звідси і висновок - екологі'ша підготовка студентів, які були залучені до- експерименту, не доснті, ефективна для майоутього •. екологічна освіченого' педагога, а значить і сама • система скалопчиої освіти, яка зараз використовується, не .відповідає вимогам часу..

, Такий результат констатуючого експерименту лідзвердав иагашіу потребу удосконалення екологічної пццоДокки майбутнього вчителя, а цс, в свою.чергу, ; потребу® корінної' перебудови екологічної освіти і виховання і, насамперед,

. склад.шіія нових шшчалиПи планів тощо. ' • . ’

. Для з’ясування. умов ефективної ; екологічної- освіти і виховання у . формуючому експерішсіггі була відібрана група студентів, які спеціалізувалися па кафедрі геоекології та конструктив!юі ісоїрафіЗ . Екологічна освіта • і

■ виховання, здінеіновалось поетапно: оріїшіза/ии Засвосчшя екологічних мишії,; актуалізація опорнн.ч. екологі'шнх знань; оцінка результатів діяльності студентів у передачі наивітт у. них зіїаш, утям в період псдаїоіічиої практики, те наслідок формуі^ння мо’птанД . •

Експериментом передбачайся розвиток іііапітлльпої актшшості студента експерігмснтольПої »рули на ріпні творчості. Відповідно до цього стулеитам допали завдання- сколшічіют зміету- на різних рівних aienmiioiq мислення і діяльності, я'тлкож пропонувались згшдаліш на рошігтк умінь дослідник,-і, які необхідні для здійснення головного knmtnrrerrm пізнавальної діяльності -цілепоЬладашш. '. , ,

Згідно з цілспокладанням • завдання будувались ммш чгашм:

1 е*пш-приб.чема і задачі формувались тікладпчем.Студспіові надавалася моч:;шш'сп> пропонувати нілнхії і засоби їх вирішення (проблемне навчання); II . стан - викладач Прононус перелік яллдань. Студент миє можливість пиило вибрати завдання (скп;ідпість вибраної« завданії^ була одним із показників ріння пізнаїїплиюі самостійності); Ш стіш - віібір проблеми і теми для вітчення, здійснювавгл з нлясної ініціативи студента, самостійно. При виконанні завдань використовувались різні форми стимулювання:

систсматчішїі контроль, самоконтролі і - самооцінка, визнання успілів їоппрішгагш, реїігиш у групі. ■ • ' '." •

І Іроведені дослідження показали, що реалізація системи екллогіптгаі освіти і віїховяння ефектишія при: а) виконанні диференціиоваи"* завлянь на основі свибодн вибору; б) спеціальної орпшізації навчальної- діяльності (комплекс предметів. екологічній спрямованості, блоки знань, умінь та ІІШІИЧОК, системоутворюючий зв'язок ексілогічнії* понять). Нсс не сприяє формуванню Пізнавальної активності і самостійності, підвищенню якості екологічних знань. Так, приріст сколоіічних знань у контроліJiiii групі склав 14,3%,а в експе-рігмсптхіьшп - 41,6Гс: Зміни в якості і прирості викликали якісні зміни в системності_еісологіЧних знань, t (априкяад, високий рівень системності знань п Контрольній групі На Ш курсі (1991-1992н.р.) мали 23,5 Язстудетів, на IV курсі (1992-1953 н.р.) - 29,4 % ( ріст ие-значішіі). В експериментальній групі відповідно 16,7 % і 50 %. Всс це (приріст і системність) спричинило зміни

- соціально ііьтпімігх мотивів засвоєння знань.

Аналіз наслідків досліджень показав. іцо: 1) інтерес студентів до екологічних (іроблем та іх вирішення складас lüüfó а експериментальній групі і 52,9 % - в рнірольній; 2) нраі-пення студентів до успішного виконання подальшої ¡іиховної роботи іі школярами, склал відповіднії 94,4 % і,58,8%;. 3) бажатшя ртудентів до самостверкжеіпія з метою успішного виховання іниюх - 88,9% і 52,9«. . . • - . -

Зіставлення па протязі трюх років, успіхів студентів, шл навчалися за запропонованим планом з тими, хто fia; чався за раніш розробленим планом, рокачав, що розвиток пізнавальної самостійності в .експериментальній групі здіііснюсзься на репродуктивно-варіативному і творчому рішшх (тнорчші рівень "добре вспігаиі’шх" на П! курсі - 2?..4 5?, на IV курсі - 44:? ; у "недоегатьо нсгтиючіїх" -.на III - 0, на IV курсі - 5,6%.). U контрольній групі на творчому рівні не протопали |!і на Ш, ні на IV курсі . ■ . , "

Кфскпівнісп. впроваджуваної системи екологічної освіти і виховання суплю (ІШСЖИГЬ ВІД СНСЗЇІЛП’И'ШОсП контролю, ЯК.4І у проведеному досліджешц адійскювижя іа допомогою тестовою кояіролю і реіітишової оцінки знань, умінь та навичок. При чому, їгожшпЧ г;!іг!тv;tr- обов'язково складайся, не метле як із 5 гнпів тестів і в кожному піні - завдання рі тою рівня складності. Шляхом Гїстовоіо контролю і рейтингом-« оцінки знань було зроблено "зріз" рівня екологічних знань . у контрольній тд екснерн.менпільнііі Групах у 1990-1991 н.р. (III курс) і 1991-19Ч2н.р. (IV курс). Лналіі резу.імзіів notiiu, 'то:-І), переважна більшість «удсіпів III куі>су контрольної груттіг за рівнем cwix знпнь •псргбувакггь у класі "С", тобто ічгчо'тіють 50-

(

- • п - . ■ ■

70% знань. Студента експериментальної групи IV' курсу (колишнього III курсу) щшшш ию порівну розподілитись у класі “С" і "В". А це -шитті, що значна чшница (яудетів володіє знаннями вже. і на рівні 75-85 %;2) Більшісп. еіудсіти ісаетрольної груии IV курсу (колишнього ІІН, як і ренті залишилися в групі "С.

На m2, я* приклад,, мпадоно рЬінщю ш тпропьиою' і експериментальною ірупамн на IV курсі, Оцінка юшюдштся методом побудови

нормованої к(іншл поріши, мот розподілу.

Для наукового обіруїігутніщ використали« ■ екологічної осіііііі ї виховання j

ціллю роїшпху пізнавальної активності осгпшню розглянуто з філосгх|ісь«гіпі цозншй ( Ю.Ф.Ііуйілов, O.C.Kiunu, О-О. Якуол), з поліцій іісихалоііі (Г.К.Серсда,

О.К.Тііхомі(|Х!н, Л.МіожоііЦ'/,Т:).Ша.мсі!і:і, Г.МЦукіха, Oll'l.iu iport-iu,, M.I.JUciuu, Є.М Со«.алош^ О.М.Мишшікщі, з педагогічних поліцій (Л.П.Аристова, І.Ф.Хирлшлов, Л.С.Слшши, Б.І.Лоюнл, О.М.Маішшіаіі, ІІ.р.Полоьшиош). ' , ' • ■

В основу створення комплексно! методики вимірювання ш існ аіпішгіосгі

X "Г---1.....“З"—І........'

хх . і -**Ч -«•У« • ■ ’

■ • • ’ " ■ ■ ' ' ■ '• ■ ■ _

\ , ■; ...

\ • ' • ■ . .

і •» * ** ■ ■ ■

...... ......................ü.;„JL.........и

= ЗО 35 4Ü45 50 5S 60 65 70 75 КЙ SS.90.9S Ж '. . .

клас- І 1) Г , Є І В і А ' . '

. yenáuf!. — 7-............-Г—'—------:----------------------------------------------г—-- - ■ ' ",

х - оцінки кошролілої групи; ------- .- конгряліліа група; .

хх - оцінки скепсрішсігтальноі групи; —г- - ексдерішсігвдьіііі ірУ11а-' Мол.2. Характеристика ромюОііу рівні? знань, умінь та новачок, студентів ' (формуючий експеримент) "зріз'зро&іено на /V курсі у 1991-ІУ92 иаач.році) ..

“уло покладено розробки ТД.ЦІаііовоі, Г.І.ІЦукиїаі, М.К.Мошиьоїшри, Л.С.Слаииіаї, Д.В.Богаяеденської, Г-Бушаіе» Д.гракііускліігс, П.І.Піді;асііС|<>п>. ' _ ' '

, Проведений випереджуючий експсрігмент покатай; rao незважаючи на тс, що •

. сугі і зішченит 'пілшішиїїлюї .' акч шііі'.хп иа^чаї їьсн над-ішічаішо ьслт.с значення, реалізується вона ще це досип. eifwKiimim. Підводячи підсумок досліджень,

викладених у друїому розділі, можио зрцбши один,’ дуже коротаий шісігоиок .-ефекпіьтсп. впроваджуваної системи сюдопчіїоі освіти і шшінания доеші. разюча.

' . У висновку підбити ’ підсумки досліджсиь, сформульоііано ряд

. •теоретичних і практичних результатів іяосошк) запровадження системи екологічної осиіта і вихоишшя педаїоіа.еколоіа. ІІаіібільш сутіні Тиьл: ■ •

]. СаівОі-гча відносно . заагршеиа, еувдро органі »шана система екологічної оспти і виховання, спрямпдапа на всебічне осягнення ॳ'сктиянаї реа-пнасті. $ихми)ені су>т і зміст системи. ■

2. 'Здійснена перехід від епостсрезь-ень, опису і пастаишжи експериментів, і

ч

- . о • -

виміром окремих' пара.нетрт процесу екплпгічлоі освіти і виховання, до пошуку Причин існування певних явищ, процесів у цій освіті, загальному процесі пізнання, тобто перехід від емпіричного до теоретичного рівня.

Уперте обгрунтована необхідність питання екологічної освіти і виховання щк додаткової складової предмету дослідження географії,

4* Доведено, що екологічні дослідження с новим напрямкам географічних досліджень. .

5* Визначені географічні та педагогічні принципи екологічної освіти І виховання. ,

6. Вимочено місце екологічної освіти І виховання в системі МІждисцитінарнах тань.

7. Обгрунтована необхідність підготовки п^дагага-ек&гога та створена модель Ото підготовки, експериментально перевірена ефективність розробленої моделі.

<?. Роїкрита суть . І зміст розробленої єдиної системи екологічної освіти і (ГО.Т оаап/ія.

9. Виточені методи І умоли реалізації ¿місту ешюгічної освіти і виховання s метою роівитку пізнавальної активності майбутнього педагога^екалога* .

10. Визначено і обгрунтовано, що одним h основоположних принципів екологічної освіти і виховання с нерозривність процесу надбання знань, умінь і навичок та процесу вироблення уміння практичної діяльності, навику прийняття рішень, як па етапі навчання, так і .на етапі практичної роботи. В основу вкатної нероіргмності покладено принцип безперервного запитування знань па протязі всісї життсдія.іьності.

//. Результати дослідження дазтіяють зробити висновок про те, що тіпки спец{а.іьно розроблена система Поетапної екологічної освіти І виховання

ядійснтс вплив на рівень професійної майстерності майбутнього педагога: формус перспективи бачення скологічіиїх проблем, сприяє формуванню

екологічного мислення, розширенню екологічних знань і уміння їх використати у Практичній дія.гьності.

Поглибленого ттчетшя потребують пігшітя обсягу екологічних знань, які сприяють розвитку пізпгшдлиюї активності і передбачають здійснення міжпредмишіх. '.ігі’я'ікіп, лоїіки уведення екологічнії* понять, їх взаємозв'язку і ,

|VmrMn*J;VTC"*TiOC7i. • •

Загальна jd/гькість онуолікоиатіх автором робіт 27, з них безпосередньо за темою дмсеріпції *ткі:

1. Зкшюїичсскос клртографиротние. и его соотношение с * радногеосистемпьш ¿лр'тпгрлфнроп.-тмем // Г3колрі«-г*,огряг|’тг»гскос клртоГрлф>іротлние и оптимизация лрнродополкчжшия СиСіири. Млтср. к V Гєітіон. науч.-техн.крнф, по тематнч. каршірафнро-мкню. Ио**»рт., Иркутск, 1V<S‘A- Мыл.!/-С.196-197, (cnipHBTopv Некое Я.Ю., Максимспхо H.J).)

2. 3 досг.іду >уіосхгоіплсипя форм>гдші.ч екологічних знань студсіпів географів //Сучасні

лннрафічні іпмяшеми Уц>аши: Геэ.дон. VI зізлу Геогр. товариства України. >К.: AH УРСР, JW0. С\33'Л(пппаптори ІГекяс П.Ю., Мяк.симсщ.о II.В.) .

3. ОрІ«ННіШ<КЯ У»рчк/{С*Н»ІЯ іКОЛО{«ЄК, ГфИ{Кто«Оі/Ц»ЗОІЙШНЄМ, окрлной окружающей среды Ч

члорогі^м ч»';і»п<*гн. )} ПроГіїлс'мтл opramr-nnmt территории рггиоіюп нового осгоенил: ‘ М.гк*р.Всччх»х)іл.ц»учн.»гс>иф. -Ч.1'ХаО;і|юрск.Ин-т водных и зкол.лроСічсм ДВО АН СССР, IWI. С.55-58. (сгііеяіпгр Некое В.Ю.) ■

4, Концетшия орттгїяцни агтомятнлиіюваїшот з коло гкчес кого ишінторннга города к otvmcnt // Комплексный мониторинг и тгряхткл. Вс*со»тїн. научнл-импоз!"Комплексний иолигормлг, олтлмллииі^, ліюпіоз ичюшілч лрнродлой среды. 10-15 сект.Всрллекхлжск, 1991.-M.^otwipmrr МіШЗа, 1991.-С.27-29. (співакгор Некое В.ІО.)

5. Гео’зхапппга-скяу оїхгтяиояка учеОио-ияучИоги полигона Tuftwpu* //Г«?гр.чфич*ткля Ом* Twvwpu"/no,x)K7j.. ИЛО-Л4М)Ш1ко1г»Д.О.Жсмерова.-Хлрьхов: ХГУ, 1991.-СЛ19 122. ( співавтор*«

Насос В.Ю., Ключко С.Г.). ' . ' ' ' •

6. Конце тот* управлення і технических и природних системах // Коордашнрующее

управление і «хннчсскцх н прирадиш Системах. Тез. дачі.І Всесовзниаучн.-техм.хонф.ШгЦ ОКГ.Н.МШШЙ Млях КриисхоЫ. ІИІ.-Хіріюї: ХПИ.1991. С.74-76.(спімторн Лекос Ц Ю ; Кучеро*К.І.) ... .. . ,. ' . , . . '

7. Роль эрозионной сещ в фориироішши эколопиеской обстановки территории // Эрозиовсденне:. теори», эксперимент, практик&:Тез. доюі. Всесоюзн-мучн.Конф. 26-28 Дек.,

, Моею», 1991.-М.:МГУ, 1991- C.4S. feniMrop Некое C.B.) . . '

S. Испшгиюыщне іизуальнотр анализа при изучении упорядоченности пространства (мил.)// International Дутрошш on Vuual Analyaie uni lutertace. Nowxabi&lc, USbR, 1-4 augusl, 1991. -{М2, (співдорн Некое В.Ю., Мамниц кий В.І.) . ' ■ ' ■

9. Лдадпафпю-зкологеческие кссмдо*аиім//Ввеп(Ик ХГУ.-Харьков, 1992.-N . 365. Новые

направления исследований в герірафии-С.Зб-4Цспіва{торн МаксимеИкй (І.В.,Сгргиснхп Г.Ф., Гне О.Ю., Ключко С.Г.) - ‘ . ; . .

10. Дамассішч (Неіаос) АН.Опиг составления оперативных эдшюекчееккх к*рт

адмшшсцшяшшх районов // Фізична географія і геоморфологія: Міжедомчяй иаук.збірник.-KJbibùo.,l!»2.-ii))n.39.^C.é3-7i. :

11. Дамшдоіч (Неї ■ ) А Н. О роли н назтчгпми оперативных эхшюпгчеехда харт ш региональном ігркродонадьзовацкй // Человеческое ■ измерение региональных проблем: Теї.

. доиі. мсадуиар.снмпоз. 3-Ю оет.Биробнцжди, 1992 -XeOapouct Ии-т водиш и региональных проилем, 1992,-С.127-130. ■ ' . • .-

12. Основы многоступенчатой подготовки Геоэхолоп» гаирохого профиле - практическая Подготовка II Науч.-мстод. ei-Псмы совершенствования вузовского образованна в условиях многоступенчатой подготовки сгіеїш-алисто»; Матер.ііауч.-метод.конф,25-26 марта, 1992,Харьков,-ХарьхЬ»: ХГУ, 1992.-С. 133-140. (співавтор Узуїі В В.). ' ■

у 13. Дамассвич (НехМ) А.Н Из ouvra эхологического образований. и воспитания » Харьковской госуішлсрсиитс {/ Экологическое образование н воспитание студ.-.т>в: Тездокл. )*еПіОн.иауч.-і(іетрд.іи)Нф.- ХарШ))і:ХІІИ,19Я2.-С.65-.66. • •

14. Екологічна, оевгга та «нховшін» *к моральна основа в п¡литовці еппуллкта-гсоекшюга // Проблеми розетку географі'їної ‘ освіта в Україні. Тездоп.науч.-.метод. конф./Пщ .ред.П.Г.Шищеикн. 4-5 травня, 1993.,*м.Дуцьк.- К.: Мім.ілвітн України, I993.r С. 90-91: (співавтор . Петрова Д.М.}. • . . .. ■ ' . ' •

1 15. ДаМассвич (Пекос) АН.Пкгогоеха ехшюгя-схоиомкла по спеціальності 25.13 . ’Охорона

намолжонюго середмшща та раціональне гикоріїстданя прігрйдпих ресурсів" //Тез,доц.наук.-пракп<ч.коиф.*£колоіо-еконоиіч>іі прошіемн розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах ринкових відноснії"-, Сехція:"Пройлемн удосконалиш« екодого-ехононі'вюї освіти* 28-29 вересня, 1993 р.,мЛ^едйоио)іь,-К.-Мелш)Псио.: Мін.осмк України, 1993 - С. 177-•' 178. . ..

' 16. Дамасевнч (Некое) А.Н.Зкалотчесхам карта - как результат . исследований системы

Лфнрада хазяйство-населенио* // Геозколрщческие аспект хозяйтоваюи, здоровья и тдиха. 1езлою1.ла иехпхуя науч^.кокф.иай, 1993,.-Пермі,:Псрм.ун Т. Ч.2.-С.201 205.