Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Экологические основы системы гарантированного захисту всходов сахарной свеклы вид шкидникив при интенсивной технологии их выращивания

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Экологические основы системы гарантированного захисту всходов сахарной свеклы вид шкидникив при интенсивной технологии их выращивания"

PÍ6 OA

iVU Ш СГ Ё P С Т В О СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

5 'J

ТА ИРОДОВОЛЬСГВА УКРАШИ УКНАШСЬКИИ ДЕРЖАВНИИ АГРАРНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

На iipaéâx рукопису

САБЛУК Василь Трохимович

ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ С И СТЕЛ! И ГАРАНТОВАНОГО ЗАХИСТУ СХОД IB ЦУКРОВИХ БУРЯК1В В1Д ШК1ДНИК1В ПРИ 1НТЕНСИВН1Й ТЕХНШОЙГ ÍX ВИРОБНИЦТВА

СПЕЩАЛЬШСТЬ: 06,01.11 — ЗАХИСТ РОСЛИН ВЩ

ШК1ДНИК1В ТА XBOPÖB

АВТОРЕФЕРАТ

днеертаци на здобуття наукового ступени доктора альськогосподарських наук

Khïb — 1993

Рооота виконана в 1нститут1 цукрових бурякш та мерена Гюго д< л1дно-селекц1Йнпх сташЦй.

ОФ1Ц1Г1Ш ОНОНКНТН:

доктор сЬпьсьногоснодарських' наук Сани» В. А,,

доктор б1олоп'чш1х наук Л1твНюв В, М.,

доктор сьльськогосподарських наук Писаренко В. Н.

;11ров1дне Шдприемство: УкраУнський иауково-досд1ДНий Шстит землеробства УААН.

Захист ДисертацП в1дбудеться « УО&/ ¿¿Я 1993

в ^¿О00 годин на засцанш спеЩал1зовано1 Ради Д-120.71.(

в УкраТнському Державному аграрному Ун|верситет1 (3-ш учбош корпус, ауд. 68).

ирохання прнйняти участь в обговореши диссртаца при И захи Т1 а&о вислати Баш вШгук в двух екземплярах на адресу: 25204 НМв-41, вул. Герош оборони, 15, Сектор захисту дисертацШ.

У дисертац!бю можна ознайомитися в б!блштец1 уШверситету.

Автореферат роз^лапий « "¿С? » 993 р.

Вченин секретар Сиец1ал13оиано1

Ради, кандидат смьськогосподарських наук

О. I. Гончареш,

ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ И

Актуальшсть проблеми. В оетанш роки в УкраТш широко застосовуеться штенсивна техиолопя виробннцтпа цукро-внх 0уряк1в, яка передбачае впс1в насшня малнмн нормами 1 отрпмания задано! густот» рослин блпзько! до кшцево]. За-стосування щ'е! технологи можливе лише при умсш забезпе-мсния гараитованого захпсту сходт вът. шкыниюв.

к'иую'п пртюми боротьби з шюдливнми комахами на посевах Ц!е'( культур», як! була розроблет в попсрсд1п роки ) базувалнся на застосуванш шсектииндт способами обпри-скування 1 обпнлювання псЫв|'в,'не забезпечують повного захпсту внешнего насчння, сход1в 1' рослин. Виникла гостра потреба в розробш прпнципово нових шдход1'в до впршюн-! ня дано1 проблеми. Досягнут цього можна лише маючн чь ТК1 уявлення про особливосп' формування шкиливо! енто-мофауни на сходах цукрових буряшв в умовах штенсифша-11,11 Ух виробництва 1 при розробш на цш основ1 високоефек-тнвних, еколоп'чно безпечних 1 технолоп'чних способ!в боротьби, нових оргашзацшнотосподарськнх форм впроваджен-ИЯ IX у виробнпцтво.

Розробка система 1 технологи гарантованого захпсту схо-д1в цукрових буряюв вьт, ишдниюв в умовах штенаЦикацп буряювництва — важлива наукова проблема, яка мае вели-ке народно-господарське значения. П вир1шення було перед-бачене щ'льовою комплексною програмою О.Ц.ОЗб на 1981 — 1985 рр., галузевою комплексною програмою 0.51.14 на 1986— 1УУО рр. та програмою «Цукор» на 1991 — 1995 рр. по заеданию О.З. «Вдосконалити 1 впровадити зоиальш штегро-'; ваш системи захпсту цукрових буряюв в1д шкшшюв з внко-ристанням агротехшчних прийом1В, нових бюпрепаралв ! ¡н-сектицид1В, ят забезпечують гарантований .захист рослин».

Стан проблеми, мета ! задач1 дослщжень. Захист сход1в цукрових буряюв в1д шюднишв при штенсивш'й технологи '¿X виробництва е одшею з найважливших задач [ резерв1'в отримання внеокнх стабътьних урожаТв коренеплод)'в високо!

ЯК0СТ1.

Застосування шеектицадв традицшним способом обпри-скування пос1Б1'в буряюв не задовольняе щлий ряд вимог ш-тенсифжаци буряювництва. Тому для виршення цього зав-дання поспйно ведеться пошук нових способ1в 1 прийом{в боротьби з фитофагами. Так, в останщ десятир1ччя в УкраТш' га шших кражах проводились дослЦження по вивченню ефе-ктивност! в боротьСи з шкщливими комахами гранульованих препарат1в, а також нанесения шеектищдав на насшня цукрових буряшв.

Не зважаючи на те, що окре.чи препарат» в гранульова-шй форм1 показали високи|й ефект в боротьб] з шюдника-ми 1 дозволен! до застосування в альському господарств1, широке IX дооидження 1 впроваджання -виклнкае затруднения у звязку з В!дсутн:'ст!о техш'ш/их засоб(в для внесения, великими дозами витрати активной субстрату шсектицидт та внсокою 1х варт1стю.

Серед велико! юлькост1 шсектицид1в, випробуваних способом нанесення 1 закршлення 1х на насшш, довгий час не вдавалось виявити препарата, ят забезпечували б високу ефективнють проти комплексу грунтових ! наземних швдни-К1В сход1в цукрових буряюв ! в той же час не впливали б негативно на поавний матер1ал.

В зв'язку з цим проблема забезпечення надшного захи-, сту виаяного насшня, проростов ! схсш'в. цукрових буряю'в в1д фггофапв при штенсивнш технолог!! виробництва до не-давнього часу залишилась дуже гострою, втрати потеншйно! врожайносп коренеплод!в п!д впливом шюдниюв в окремнх репонах становили 25—30 \ бьтьше процент!в.

Нерспективи усшшного виршення ц1е 1 проблема стал» обнад!йливими при появ} нових системных шсектицид!в — псшдних карбам1ново1 кислоти: фурадана, дайфурана, а;и-фура, брейфура, промета, геощда, фурадана-комбк Можли-В1сть просто! I комбшовано! токсикаци рослин (проростшв) цукрових буряк1в цими препаратами, ефектившсть !х впли-ву на ишднишв сход1в ще! культур и в поеднанш з агротех-Н1ЧНИМИ прийомами регулювання !х чисельност1 стали об'е-ктом наших десятир1чних (1982—1992) дослщжень 1 визна-чили мету 1 задачу дисертацшно! роботи.

Головна мета наших дослщжень — розробити для штен-сивно! технолог!! виробництва цукрових буряюв науково об-грунтовану систему гарантованого захисту !х сход1в в1д ком-"-плексу грунтових 1 наземних ишдниюв, яка б вщповГдала су-часним критер1ям енерго- I ресурсозбереження в цшому \ по вщношенню до пестищщв зокрема, еколопчно! безпеки, I чи-стоти продукци, технолопчноеп, господарсько! 1 економ[чно! ефективноеп, прийнятливост1 для широкого виробничого освоения.

Досягнення мети забезпечувалось вир1шенням слиуючнх

основних задач:

— вивчення особливостей формування комплексе шклд-НИК1В СХОД1В цукрових бурЯК1В та IX ШКОДОЧИННОСТ1 у р1зних зонах бурякос1яння в залежност1 вщ грунтово-шпматичних фактор1в } умов вирощування культури;

— визначення мшливосп чисельноеп та економ!чного зна-

чсння окрсмих видлв I комплексов шклднпкш сходи? цукрових 6уряк:в н¡д в.плпвом ркзних припом'в агротехшкн, застосу-влнпя млюральнпх добрив ! х]'м!чних засоСНв захисту рослнн;

— розробки технологи комплексного застосування систе-мних ¡псек'штьи'в, яка дозволяе гарантуватн надшшш захнст сходш цукрових буряшв ш'д шкЦиикт при ВНС1В1 насшня ма-лими нормами 1 на кшцеву густоту рослин, еколончно бьчьш безпечноТ для иавколншнього середовища ! людини;

— внвчення 1' науковс обгруитування характеру внлнву системних шсектицидт, як1 використовуються для гоксика-цп сход1в, на р1'ст рослин цукрових бурякш та Тх продук-тившсть;

— иизпачсиня бтлопчно!, господарчоТ, еконо\пчноТ та енергетичпо! ефектнвност! токсикацп рослин при цсптралЬ зовашй обробил насшня на насшиевих заводах разом з фун-пцидами та шшнми речовинами.

Наукова новизна дооиджень та Тх результате. Вжерше на шдетав1 направлених 10-р!'чнпх дослщжень подано комплек-сне наукове обгрунтування снстеми гарантованого захисту сход1в цукрових буряк1в в!д головних грунтових \ наземних, ишдниюв, яка поеднуе вдосконалеш традицию агротехшч-ш 1 нов1 х1м!чш (розд1льна I комбшована токсикаш'я рослин системними iнceктицидaмн) способн боротьби проти шкЦ-ливоТ ентомофауни буряковнх авозмш ! застосування Тх для ¡нтенснвноТ технолог!!' виробництва щеТ культурн.

1акож вперше система захисту адаптована до агрокл1ма-тичних I грунтових умов основних рапошв бурякоаяння Ук-рашн з Тх встановленими пошукувачем характерними комплексами шкгдник!в цукрових буряюв. Система доведена до технолопчного втшення, ор!ентована на сучасш технолопч-ш засобн ! прпйнята для виробництва в умовах штенсифша-цц буряювництва.

В процеа проведения дослщжень встановлено I обгруито-вано ряд нових положень та законом1рностеп:

— ефектившсть увязки снстеми гарантованого захисту сходIв з агро^матичними, грунтовими 1 агротехшчнимн умо-вами вирощування цукрових буряк1в 1 запропонованнм пошукувачем районуванням комплекав шкщшш'в з видьтенням в них найб1льш небезпечних вид1в в конкретних районах Ук-ра1ни;

— шдвищення рол1 агротехшчних фактор1в ново!' штенси-вноТ технологи виробництва цукрових буряю'в для захисту Тх сход1в \ попв1'в в(д, комплексу наземних { грунтових шкЬ днишв, як1, однак, не забезпечують гарантованого повного збереження молодих рослин вщ ф1тофапв без додаткових хЫчннх засоб1в;

-— мсжл;:злть 1 ефективпхть з мспою боротьбн з шкини-ками токсикацп рослин цукрових бурякт сиетемними шее-ктицндами як за рахунок внесения в грунт гранульованих препаратов, так ! за рахунок обробки ними наемная, а тако>ц ц.мбшованого Тх застосування»

— ефектившеть розробленоТ математичнен модел1 опти-м(заци поеднання застосування гранульованих системних ш-сектицид1в з передпоавною обробкою насшня композицию захисцо-стимулюючих речовин з включениям в Тх склад си: стемлнх ¡нсектицид!в;

— сколопчиа безпека застосування для захисту сход1в, цукрових буряк!в метсдав токсикацп рослин системними ш-сектицидами, що не нагромаджуються в грунт1 1 продукцп» не мають негативного впливу на р¡ст рослин 1 продуктнвшеть буряшв та життездатшеть корисноТ ентомофауни \ мжро-флори грунту.

..Н^актичне значения роботи та рсал!за(ия результатов дос-лщжень. Виробаиче освоения розроблсиноТ в результат! дос-лщжень технологи гарантованого повного захисту сход1в цукрових буряшв В1д. комплексу шшднишв методом токсикацп рослин забезпечило зменшення витрат шеектишеив б!льше шж у 20 разт у пор1Вияп1п з традшиннимп способами Тх застосування.

Надшний захист сход!в вы шшднишв, на рТвн! з ¡ншими факторами (можливкть застосування норм виаву насшня в поавних однницях з поштучним Тх обчисленням), дозволив знизити традицшну норму Тх.виаву в 2—3 рази, що змен-шило лише за 1988—1990 рр. в цкому по УкраТш витрати "ог-'вного матерТалу в 2 рази. За рахунок цього щор!чно ш'д насшниками цукрових буряшв вив1льняеться ^Нля 25 тис. га. х Застосування токсикацп сход1в цукрових буряшв виклю-чило звича,йний щор1чний контакт з шеектицидами в буря-косгочих господарствах т!льки Укра'Тни бшьше 100 тис. чо-ловш 1 дозволило вив1льнити велику шльшеть технжи та апаратури.

Розроблена технолопя в 1987—1990 рр. застосовувалась сумарно на плохщ 3,7 млн. га, а в 1991 — 1992 рр. — на вс!н плошд пос1ву цукрових буряшв в УкраТш', що дало р1чний еконоьйчний ефект б1ля 200 млн. крб. (в щнах до 2.04. 1991 р.). Застосування технологи з токсикащею сход1в цукрових буряшв в господарствах УкраТнн по роках характеризуемся слщуючими об'емами: 1987 — 500 тис. га; 1988 — Н}00; 1989 — 1200; 1990 — 1200; 1991 1600; 1992 — 1600 тис. га.

Апробация роботи. Результати дослщжень допов^дались на всесоюзних нарадах спещал!ст1в по захисту рослин (Моск-

ва, 1987—1589), an рсспублЬсанських пара.tax cnenia.iicTia Ук-раши со захисту рослпп (КнТв, 1980, 1989, 19S0, 1991), на щоршиих всссоюаанх наукоаих сешнарах-нарадах ситомоло-гiв ВНЩ i мереж! iioro науковнх заклад1в (КиТв, 1986 — ■ 199а), на спепдальиих парадах кернлшклв облагропромт Po-си (Курськ, 1988) i Украши (Вшшщя, 1987), на сиаиальн!:'! нарад! KcpiBiuiKiB '! спец!ал!ст!в бурякосиочих господарств по внровадженню в практику боротьбн з шк!дникамн сход!» цукрових буряк1в прииому обробки иасшня енстемннми in-ссктпцпдамп (Жмеринка, BinmmbKoi облает!, 1987).

Рсзультатн дослажснь автором систематично доповиа-лись також на обласинх (22 рази) та районних (34 рази) сс-м!наргх-иапа ¡ах кер!внпк!в i спсц1ал!ст!в пльського господа-!)ства, станцш захнету рослин, лаборатор1и i пунktib прогноив i отпал ¡заш'Т Украпш.

Кр!м цього, автор виступав з доповиямп .по проблем! за-шету сход1з 'цукрових буряк|'в в[д шкйднн К1в на радянсько-тмериканськнх (Вшниця, 1986, 1989; Ки1в, 1991), радянсько-шонських (Впшщя, 1988, 1990) i радянсько-1"тал!Йському (1989) симпоз!умах, а також на нарад! спешал^'опв по за-шету рослин краш РЕВ (Познань, 1987).

' РекомендащТ автора екслонувались в пав!льйонах «Тех-пчн! культур»» ВДНГ СРСР i УРСР.

На захист ипносяться головш положения науковпх основ ■истемц -i технолог!!' гарантованого захисту схолтдв цукрових )уряк1в в!д комплексу наземнпх i груитових ишдшшв в ■мовах !итенсифiKau.ii буряк!вництва:

.— диференилащя i адаптаиля систем» захисту рослин в алежност! Bi;i вивчеиих особливостей i характеру шюдли-so'i для сход!в цукрових буряк!в ентомофаунн при штенсив-[?.й технологи ix виробництва, вндшених пошукувачем в зо-:i бурякоезяння Украши раиошв'з характерними комплек-ами фкофапв i встановленпх в них домшуючих вн.тлв шкЬ hhkib;

— застосування вперше розроблено'1 для умов виробницт-а в Укра'1'Hi токсикаци рослин цукрових буряюв методом це-трал!зовано!' обробки нас!ння на иасшневих заводах снсте-ними шеектицидами, яка забезпечуе гарантований захист ход!в в!д груитових i наземних шшдниюв при дуже економ-ia витрат!' пест'ицид1'в;

— внкористання комбшовано'1 токсикаци рослин цукро-их буряюв системними шеектицидами, поеднуючп обробку ими нас1'ння i внесения в рядки при cis6i для рапонш буря-эаяння з важкими запливаючими грунтами;

— оптимшашя доз витрати гранульованих системних ш-2ктицид!в, що вносяться в рядки при ciB6i, i npenapaTiB для

обробки насшня на основ! застосування розробленоТ для ult'i мсти математично! модели

—■ обгрунтування екололчно! безгеки застосування слс-темних шсектищшв для токсикаци рослин запропонованими методами на основ! вивчення характеру ¡х впливу на picT i продуктившсть цукрових буряк!в, корисну ентомофауну i Mi-крофлору грунту;

— CKonoMi4He обгрунтування ефективносп розробленоТ i освоено! в буряк1вництв1 Украши систем« i технологи га-рантовано надшного захисту цукрових буряюв вщ шю'дли-воТ ентомофауни.

11у0лп(ац?я результатов дослщжень. По тем1 наукових до-сл!джень опублжовано 44 науков! npaui загальним обсягом Ж),8 друкованих аркугшв, в тому числ1 14 праць самостшно. В числ1 публшащй е'роздши в книгах, довщниках та ¡нших виданнях, рекомендацц та шструкцп, видаш Держагропро-мами СРСР i УРСР, стагп у всесоюзних i республшанських журналах, зб1рниках наукових праць ВН1Ц, УкрНД13Р, те-зн допов1дей на всесоюзних i республ}канських з'Тздах енто-молопв, наукових конференщях. Загальна шльшсть публЬ кацш пошукувача по тематищ захисту рослин цукрових бу-ряюв та ¡нших культур в?д цшдникйв складае 89 праць.

Структура i сб'ем дисертацшно'1 роботи. Дисерташя написана на 234 CTopiHKax машннопису i складаеться з всту-пу, 7 глав, як! в щлому вклгочають 14 тематичних роздЫв, висновки, пропозицп виробництву, список використано! л!те-"ратури i додатку.„Вмщуе 38 таблиць, 14 рнсуншв. Список використано\' Л1тератури включае 552 джерела, в тому числ1 70 щоземних.

2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛЩЖЕНЬ

Досл1дження проводились в 1нститут1 цукрових буряюв, мережкйого дослщно-селекцшних станций, колгоспах i рад-"сх !2:нницькоТ, ПолтавськоТ, Терношльсько!, Кишсько! та ¡нших областей Украши в лабораторних, польових, лабо-раторно-польових i виробничих досш'дах у вщповщност! з ви-могами загальноприйнято! методики дослано! справи, а також зпдно з методичними вказ1вками та рекомендациями, в розробщ-яких приймав'участь i автор (Саблук, 1986; Са-блук та ш., 1988). '

Видовий склад головних ф!тофапв сход!в цукрових буря-шв визначався на основ! анал1зу даних служби прогнозу i сигнал!зацй" Украши за 1970—1990 рр. по чисельностт шюд-: "•"у'ення пошкодженосп ними рослин цукрових бу-ряк1в. В результат! цього анал!зу складеиа карта зон «люд-

ливосп головннх ф!тофапв сход¡в буряшв I дана харгктс-рн-л'н;.а формування комплексов шкишшв по районах бу-рякоаяння УкраГни, обгрунтоваш диференцшоваш прпйомн ооротьби з ними. 13 лабораторнпх, польових, лабораторпо-польовпх \ ннробничих дослЬчах внзначалась роль нрийомш агротехш'ки вирощування цукрових бурякш в регулюнанн; чиселыюсп 1нк!днпк1'в сходш , вивчалясь сфсктишпсть зл-стоеування шссктици/ив для боротьбп з шшдлнвими ко.мя-хами, велись спостсреження за ростом \ розвнтком рослни, визначався вшшв систем них шсектицндг'п на продуктивность цукрових буряк1в, корнсну ентомофауну 1 мшрофлору грунту, !осподарську, економ1чну I еколопчну ефективш'сть.

При вивченш ефективносп сумкного застосування обро-бки насшня 1 внесения в рядки гранульованих шсектнцидш з метою оптим1заци доз Гх вптратн використовувався метод теор»Т планування екснерименту.

Математнчна обробка сксперимснтальних даннх проводилась методом, дисперанного аналЬу.

Ряд дослижень виконаш разом з В13Р (Цирш О. А.), 1нститутом зоолог!! АН УкраГни (Стовбчатнй В. М.), лабо-ратор!ямп 1иституту цукрових буряю'в, ф!топатологн (Пше-иичук Р. Ф.), генетики 1 цитолог ¡Г (Кирсанова Ю. В.), матс-матичного анал1'зу (Шкляр О. Я-), родючосл грунту (Кал-микова Н. О.).

В вир!'шенш окремпх питань ш'д кершництвом автора ! по розробленим ним методикам в р1зни[н час приймали участь науков; пращвники лабораторп ентомологи шституту 1 дос-лцшо-селекцпших станц1й, яким автор, висловлюе щнру вдя-

чшсть.

Глава 3. ОСНОВН! Ф1ТОФАГИ СХОД1В

ЦУКРОВИХ БУРЯК1В, IX ШКОДОЧИНШСТЬ I ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКС1В

Зпдно з лггературними джерелами, сходи цукрових буря-ив в УкраГш пошкоджують 30—40 вщив ишдшшв (Звере-зомб-Зубовський, 1956; Пал!й, 1959; Петруха, 1973, 1975). Однак найбьльшоГ шкоди цш культур! завдае значно менша кшьшсть фггофапв. Так, в результат! анал1зу 'даних служби прогноз1*в 1 сигнал1защГ УкраГни за 1970—1990 рр. по чи-сельноеп шкщниюв ! -пошкодженоеп ними рослнн цукрових буряшв нами встановлено, що найбьлыи небезпечними ф1то-фагами сход1в з грунтових е личинки деюлькох видт кова-лишв 1 бурякова крихггка, а з назем них — звичайний ! сь рий буряков1 довгоносики, буряков1 блшки 1 щитоноски. Чи-сельшсть цих шю'дншав ! пошкоджешсть ними сход1в пук-

ровнх Су.)ЯА в за кср:од, то ашькзуегься, знаходяться на р зн: atö зпачно псревищуготь загальноприйнят1 економ'.чш iiO;;cru. iiïuii шк!ллпгл комахи. Hid зустр!чаються па сходах цукрових буряк;в, не наносить ïm в";;чутло'{ шкодн. Тому гол с 31 ia увага в наших дослиженнях нридьпялась названии вито видам, яких ми об'еднали с трупу основних ишдшшв сход'в цукрових буряюв.

3.1. ¿?алежн'!сть ШКОДОЧИННОСП дротяшшв ВЩ ÏX Щ1ЛЬНОСТ1

Вндовий склад дротяннюв в станщях бурякового агроце-нозу досить pi3HOMaHiTUH}i"i. Нанриклад, по даним наших об-стежень, в умовах дослщпо-селекцшних станщн шституту внявлено пять вгцйв личинок ковалик:в, яю пошкоджують сходи цукрових буряюв. Це представникн род ¡в Agriotes, Athous, Melanolus, Selatosomus- PU Agriotes представлений видами A- gurgistanus Faid, A- sputator L., Atlious — A. ni--' ger L,; Mcianotus — M. brtmipis Gönn-; Selatosomus -— S- laïus F- Сшввщношення ццх вид1в на р!зиих станш'ях ршю. Наприклад, в умовах Веселоподолянсько!" дооидно-селекцШ-Hoï станци (Нолтавська область) найбьдьш багаточиселыш-ми е в иди А- gurgistanus,- A. sputator i M. brunipis, Hid в за-гальшй KiflbKOCTi дротяниюв становлять в середньому за ро-' ки дослижень (1982—1985) виповщно 38—40%, 37—39 i 18—20%.

Личинки ковалиюв наносять вщчутно] шкод и рослинам цукрових буряшв на р1зних фазах ïx розвитку. Нами зробле-на спроба визначити залежшсть зниження густоти сход!в цукрових буряюв в1д чисельност! дротяшшв, Встановлено, що при шлльност1 цих шкщниюв 2, 3, 4 i 5 екз/м кв густота схо-д1в знижуеться вщповщно на 11,5; 21,5; 30,5 i. 47,5%.

3.2- Специфша шкодочинносп буряковоУ крих1тки при штенсивнш технологи виробництва цукрових буряюв

Ьурякова KpuxiTKa (Atomaria linearis Stepli.) в Украш! розповсюджена в основних районах бурякос1яння, але най-бшьшоГ шкоди сходам цукрових буряюв завдае в захщних, швденно-захщних i центральных областях. При обробш да-них служби прогнозу i сигнал1заци Укра'!'ни i метеоролопч-них даних з а 1970—1990 pp. спец1альним математичним методом (Шкляр, 1991) нами встановлена залежшсть чисель-HocTi буряково!" крихггки В1д KUibKOCTi опадав за травень — липень попереднього року. Якщо шлькють опад1в за цей пе-рюд'менше 200 мм бурякова кргштка в данш мкцевосп практично в!дсутня. При юлькост1 опад1в за травень—липень чип -jftQ мм залежшсть чисельност! крих1тки в!д них носить прямолшшни'й характер i описуеться р!внянням

Y — 2 (Л.—200), де X — киыость опад|'в, а У — чпсслыиетН

1<рИХШ<Н-

Шкода, яку наносить крих1тка, заложить вщ щиьност! жу-шв, юлькосл схо;ив i фази розвнтку рослин. Нашими дос-Л1дамп остановлено, то при зниженш густот сходи? до рiи-ня вимог ¡нтенснвноУ технологи — на I м рядка — 8 сходш i иилыпсть шкг'дника — 20 жушв/м кв — було пошкодже-но УЗ,Зи/о сходдв з середшм ступеней иошкоджсння 1,16 'бала, в той пас, як при 16 рослинах i такш же шдльногп жу-KiB KUibKicTb пошкоджених сход1в зменшуеться на одну трс-тииу при середньому сгупсш ношкодження мснше одного балу.

3.3. Чисельшсть звнчагшого бурякового довгоносика (Bolhynoderes puncUventris Germ) i ступшь пошкодженост! ним сход1в цукрових бурямв в УкраУш

Як св1дчать результат)! внконаного нами аналЬу даних служби прогноз!в i сигнал1зацп Украши за 1970—1990 pp., звичайний буряковий довгоносик наносить вщчутно!' шкод» сходам цукрових буряк1в в 10 бурякосдачих областях Украши з 19- Середня чисельшеть жук1в довгоносика за цей период по областях коливаеться в1д 1,27 до 4,07 особнни на 1 м кв а коефадент пошкодженосл ним рослин (КП) — ви 1,4 до 2,5 особини, що В1'дпов1'дно в 6—20 i 3,5—6 раз!'в ,6i-льше загальнопрнйнятих економ1'чних noporiB, як1 станов-лять вщповшно 0,1 —0,3 i 0,45.

3.4. Залежшсть пошкодження сход!В цукрових буряк(в cipuM буряковим довгоносиком в1д чисельност! шмдника та ¡нших фактор1в

Слрнй буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus F.) в УкраТш розповсюджений в ycix бурякосдачих областях. Польшей» жукш цього шкшшка i пошкоджешсть ними сход1в в nopiBHHHHi 3i звичайним буряковим довгоносиком, як правило, вщчутно менша, однак в биьшоеп бурякослючих областей, зпдно з данимн анал1зу р1чних звшв служби прогно-i 3iB i сигнал^зацП Украши за 1970—1990 pp., ui показники значно перевищують економ|'чш пороги як по чисельносп'! шюдника (hi 1=0,2—0,3 екз/м кв), так t по пошкодженоеп ним рослин — ЕП = 0,22.

Визначення по даних за 20 рок1в (1970—1990) взаемо-зв'язку шкодочинност! ciporo довгоносика з його чисельшс-тю св1дчить про те, що в р1зних областях в пер юд живлеиня жуюв не завжди складаються спрнятлив! умовн, i в окремих

зонах пошкоджсшсть ним еход'в в значен Mipi залежить в: i л;ших фаяторш- Так, в МикэлгТвсьшп, Дшпропегропсыий, К:ровоградськн1, Одсськ:п i ряд! шшпх областей косфщент ксреляц.1 г-пж щ!лыйстю шюдника i пошкоджешстю ним роелпн р;вшь"; 0,88—0,95, в той час як в Вшницыий, Воли-}Кдпсынрськ!(л i шших захиних областях ni показ-кикн кя 0,16—0,23 единиц! мснап. Остгнне св!дчить про те, то в дгш.и гон! в oKpcMi роки пошкоджен!сть рослин cipiiM довгокосиком на 72—74% заложить' в;д щ!льност1 шк!дни-ка i на 26—28% — в'Д !нших фактор)'в, основними з якнх е агрокл'матнчш умови.

3.5. ЧисельнГсть бурякових блииск i ;х шкодочиншсть

Е УкраТш

В УкраТш сходи цукрових буряк!в пошкоджують звнчан-на (Cliaciocnri)ia couciiina Marsh-), швденна (Cliaetoencma _breviuscu!a Faid.), захЦна - (Cliaelocnema tibialis Illiq) та 'коренегшдна (Psyliodes cupreata Duft.) бл!шки (Палш, 1951; Зверезомб-Зубовський, 1957; Петруха, 1989) .

Чисельн!сть бурякових бл!шок в ршшх зонах бурякос;-яння р!зна. Нк свщчнть анал1з служби прогнозов i сигнал!за-ц!"1 Украши за 1970—-1990 pp., середня чиселыисть жук!в цих шкщншив коливаеться вщ 10 до 29 особпн на 1 м кв. Ксефлд'снт пошко"женост! рослин в окремих областях бли-зьккл до одинпш (Черкаська — 0,82; 'МиколаУвсд.ка — 0,86), але в основному знаходиться в межах 0,30—0,60, що в ни-; жшй границ! манже дор^внюе загальноприйнятому порогу шкодочинност! (0,22), а в верхнш — в 2—3 рази перевищуе його.

3.6. Вплив ксрмових рослин на плодючкть щитоносок

В Украш! на nocieax цукрових буряюв зустр!чаються два види щитоносцк: бурякова (Cassida nebulosa L-) i лобо-дова (Cassida nobilis L.). Вони наносять в!дчутно! шкоди сходам цукрових буряклв в захиних областях i зах!дних районах центральних областей Украши. Середня чисельшсть щи-"мто'-чд в ц:й 30hí коливаеться вщ 0,55 до 1,23 особини/м , що в!дпов!дае р!вню екоиом!чного порогу (0,5 екз/м ), або в 2—3 рази перевищуе його. Коефшент пошкодженнл рослин за дослщжуванин перюд (1970—1990 pp.) становить 0,37—0,69 (til = 0,22), що характеризуе щитоносок як не-безпечних ишднишв сход1в буряшв.

В звязку з тим, що в литератур! неоднозначно трактую-, ться кормов! зв'язки цих щитоносок (Петруха, 1959—1966; Зверезомб-Зубовський, 1957), нами проведен! спещальш до-сл!дження по визначенню впливу кормових рослин на пло-

дюшсть самок щнтоносок. 15 результат! остановлено, то при живленн! цукровпми бурякамн самки лободово! шитоноски зроОили в 12 раз1в бш,шс кладок яець, шж буряково!'. Ос-тание сч^дчить про те, то ця культура е б1лыа прнваблн! ВОЮ ДЛЯ Л0б0Д0В0! ЩИТОНОСКН, ШЖ для буряково!.

3.7. Формуваиня комплекса основних шк1дник1в сход1в цукрових буряшв 1 особливосп боротьби 3 ними по зонах бурякоаяння УкраТни

Внвчення сут! явищ, пов'язаних ¡з формуванням 1' жит-,.тед1яльн1стю фаушетичних комплекав, як1 в значшн мви-значають продуктивность агробюценоз!В, привертае до себе увагу широкого кола зоолопв 1 ентомолопв-

1ак, в зв'язку з широким застосуванням штенсивно! технологи виробництва цукрових буряк!в, яка нередбачае ви-С1П обмежено! ¡илькосп наешня в розрахуику на отриман-ня кшцево! густотн рослин, дуже загостреним стало питания про значения шеГ технолог!! для формуваиня специф1ч-кнх комплекав шкщНиюв в р!'зних зонах бурякоаяння 1 !'х пплив, в свою черту, на збереження сход1в ц1еТ культури в даних умовах.

Важливкть визначення взаемно! рол!' ¡нтененвно! технологи 1 фаушетичних комплекав ф1тофапв диктуеться тим, то в умовах пос1в1'в буряюв малими нормами виаву насш-' ня г при наявност1 багаточисельних шюднию'в, як! входять в специфшш фаушетичш комплексу, практично иеможливе застосування щеТ технолог!!' без прийняття Д1ючих заход1в по регулюванню !х чисельиост1. 1 вщновщно достатньому зниженню шкодочинност1 основних ф1тофапв. Останне може бути досягнуто, коли в кожшй конкретшй зош' буде в!'до-мо комплекс грунтових ! наземних фкофапв, здатних нанести серйозну шкоду сходам цукрових буряюв, вивчеш б\-ОЛОПЧШ особливост1 кожного виду, що входить в комплекс, 1 визначеш домшуюч! ишдлив! комахи, як1 являють найбь льшу небезпеку для виаяного насшня, проростов \ сход1'в, дано! культури.

Ик пов!домлялося в попередньому роздш, основш шк!д-ники сход!в цукрових буряю'в на територП' Укра!ни розпов-сюджеш нер1"вном!рно. Так1 фитофаги як дротяники, буря-ков! бл1шки ! арий бурякови)й довгоносик, розповсюджеш в ус1х районах бурякоаяння, а звичайний буряковий довгоносик, бурякова крихгтка ! щитоноски тшьки в окремих. Накладаючи на карту республши ареали шкодочинност! основних ф1тофапв сход1в цукрових буряшв, нами в зош бу-( рякоаяння Украши визначен! райони з характерними фау-шетичними комплексами шкщнишв (рис. 3-7.1.):

— швшчно-захЦний (Р!вненська \ Волинська облает^

: ИИ „';-.:>;;. Ь:,С1, i О.) ¡К;: ■ i Л Ь 1 Лм

>Г)ЛПстс('| i цсшрэлмм paíioHii Житом ирсько! облас

.¡ИЦЬлО! — ДОО-

;л.шкн, c¡p»í5 оуряковт) довгоиосак i uu:-

— захашш (Черцнзецька i 1ваи0-франк:всь;\а об,;;-?;"", цсп-,>рл:.гь ' я'.и '.cirifi раГюни «ПьвшгькоТ, Териошльсько! i Хме-

n.í'ÜlUn.íJÍ ОбЛПСТС!!, üinaeiiui раноип /Ки'ЮМИрСЬКО! oúnacii, 1 -вид'!'; i цеитралым райони КпТвеьхо! -i ЧсркяськоТ обла-«х — ; рствники, ' Сурикова крахЬка, буряков! блинки, ipitíi буряковип долгоносик i щитоиоски;

— цеитралыпш (централып i глвдснш рапони Чершгпзсь-;oí облает'!, cxuiní райоли КиТвськоТ i ЧсркаеькоТ облаете», -"xi и i pafioini 11олтавсько1 облает!) — дротяники, буряко-¡i блинки, звнчаинни i cipiiíi 6v!);ikob¡ лошчжосккп i оыго-

— ¡ЬВДСНННН (П!ВДС!Ш! рш"'01ш ÜÍHHHHbKO! i ЧерКаСЬКО!

¡Г л лете", захЦк! раГюии Ю'ровоградсько! облзЫ, »¡шить »аГюни Одссько! кМиколзТвськоТ областей) — дровяники, Сурикова крихггка, бурятов! бл!шкп, звичаиии)! i cipnii бу->;íKOBiiñ довгопосикн ■ миноноски;

— ¡¡.вденно-сд! :.Híiii (Сумеька, ХаркиЛька, Д;ьгфопот-зовська облает;, централы« i cxani рапоии Полтавсько! об-jacTi, сх!дн; раГюии К'ровоградсько! i МнколаГвськоТ области ; централып район» ОдеськоТ облает!) — дротяиики, бу->яков1 блллки, звнчаГшш": i cipafi бурякхш довгоносики:

П'-таповлет i персл!чен! внще района спецпф1чннх фау-1 ¡стнчпих комплект в!др!зняються шж соб<уо не п'льки ви-iobüm складом фпофап'в сход!в цукровнх буряклв, але Yi íx, шселыиспо i ступснем пошкоджеиост! ними рослин (табл. >.7.1, 3-7.2).

Т а б л н ц я 3.7.1.

Чне.лыЯсть псиоззшх шк1дпигап cxoaíb цукровнх буря;ав (анал!о данях слуясби яяошоз|в i снгпал1зац11 Украшай,

_____ 1970—10Q0.PP-).............._______

..--г-.« — -- чи^рльшсть основных ипвдшпов, особипн/ы кв -

Района 5ур:;к )•

а •

Ившчно-

ах1дний 1,96

2,01

^сщ-ралышп У, 12

Ивденнпц У,43

¡¡ВД'^И'О-

Х1Д1ШН 3,49

ÍKOlIOMi'IIIIlfl

lopír (Kll) 2,0

171,1 45,8

,G 1 И с:. с > г ,* ¡

г, — 'а а о о ._ ~ 1 S- ч о о z; ¡ s á : ef с £ £ я o; .2 a. - >,

по г; : и - и . \0\o

"WU

_ 0,3 0,75 14,09

— 0,47 0,82 16,42

3,0 0,95 0,65

2.37 1,13 1,08 20,09

2,12 1,12 _ 21,27

—0,3 0,2-0,4 0,5 4—10 11

Як ссичать дат таблищ 3.7.1, чиссльшсть дротяппклв у вс)х районах майже. в 1,5 рази, а блшок, арого довгоно-. сика 1 щнтоносок — вщповщно в 2—5; 2,5—5 1 1,1—2 рази бшьше економ!чних пороп'в шкодливость При цьому вдаи-чаеться найб1'льша щшьшсть звичайного бурякового довго-носика, яка в 1970—1990 рр. становила 2,1 до 3 особи на 1 м кв що в 8—20 раз1в псревищуе ЕП.

13 1.)В1Пчно-зах!'дному 1 захщному районах чиселъшсть ос-новннх швдниюв нижча, шж в шших репонах, за внклю! ченням буряковоТ крнхтси, щгльтсть я ко! в 4 рази пер-е-вишуе ЕП.

Пошкоджешсть сход1в цукрових буряшв фггофагами та-кож значно коливаеться по районах з р)'зними фаушстични-ми комплексами. Як показано в таблиш 3.712, сумарний ко-сфшент пошкодженоЫ рослин в швшчно-захщному райо-ш в 3 рази, а в захиному — в 2 рази мсншнй, шж в ;тпв-денному.

Т а б л и п я 3.7.2. пошкодженшсть сход!в цукрових буряк!в оснопшши шкодниками , по районованим Ух комплексам (анализ даних служба прогнозу 1 сигнал1зац'|1 УкраШ, 1970—1990 рр.)

Райоии

буряко-

с1яння

Швн1чно-

гах1дний

Зах1дний

\ (ентральний

ша^еншт

Швденно-

СХ1ДНШ1

Економ1Ч-

НИЙ ПОр!Г ШК1ДЛИВОСТ1 Т1 (ЕПШ)

аоеф1ьДенг'*псшкодн;еност! сходгв фпофагами

"....." к

н § о

9 » 2

рчй Р >- ° "С

ю в х

I

р.";

03 X

3

со о

о о

■А 3

К с

гою £

I м Я !»-о о

■ >а \£.

«3 _ К

( „ Л О ! й Я §

: а о с

0,55 — 0,49 — 0,27 0,34 1,65

0,58' 0,61 0,43 — 0,44 0,45 ?,51

0,83 — 0,57 2,06 0,83 0,44 4,73

0,У2 0,44 0,67 1,62 0,92 0,47 . 5,04

1,07 — 0,59 1,71 0,91 — 4,2 Г

0,22- - 0,22- 0,22— 0,22 —

0,37 0,37 0,45 0,45 0,37 0,37

К,оефщ1ент пошкодженосп сход1в окремими видами шкд днишв також вщчутно разниться м1ж районованими 1х ком плексами. Наприклад, пошкоджешсть рослин дротяникам: в швденно-схщному район! в 2 рази, а Ырим буряковим до С рг.зи вища, шж в швшчно-захщному. " ¿значения флчэфапв, як! входять в то',й чи шший комплек основних шюдниюв сход1в цукрових буряюв, р!зне- Як пр<

ЦецТР№Н>"1,

ЩрденНЧЯ

ЙШтРтс^ЛНйЯ

32*

I3J дротяяа

с1раЯ буряковкЗ дмгоиосм

ftöDme . виояося»

эвичааний вдеютй доггояосзх

I J КРЖХ1Т$5

Рио.З.?.1. ВвдсвиП цуярсвях

EonmeaeiB осимнышйдвяйваи^в "в i ctynlBb пошидювосм няп росли

Прийти • У ыцутр1дн|Я частая! кожного сеиору позтяггсяо вяоношчниЯ noplr вхвдгагаяос*!«

е:;ло, с кожьому раьош видмяються один чн два домшую-чих види комах, як1 найбьтьш небезпечш для сход:в цукро-вих буряюв (рис 3.7.2).

3 рисунку 3.7.2 видно, що в гпвшчно-захЬному район! найб!льш шкодочинними е дротяники I буряков! блшпш. недолю яких припадав в1дповино 33 I 30% ви загального об-сягу пошкодженосп рослнн основними шкшшкаын- В захь дному район! на псршому мзсд! знаходяться бурякова кри-Х1тка 1 дротяники (в1дпов1дно 24 1" 23% пошкоджених рослнн), в центральному, . швденному 1 швденно-схиному — звичайний буряковий довгоносик (вщ 32 до 44%) I дротя-UiiK.il (18—25%). .

1аким чином, домшуючими видами шюдник1в, як\ напо-сять—найб1льшо1 шкоди сходам цукрових буряюв в швшчно-захгдному район1, е дротяники 1 буряков1 бл1шки, в захшю-му — буряков! бл1шки 1 дротяники, в швденному, центральному 1 п1вденно-сх1дному — звичайний буряков^н довгоносик г дротяники.

Настка шших фпгофапв, яи входять до складу фаушстн-чних комплекав основннх шшднишв конкретного району, в:-дчутно менша. 1 ак, на долю арого бурякового довгоносика в швшчно-захцщому 1 захцшому районах припадав 16—21% в1д загального обсягу пошкодженосп сход1в, а доля щито-носок становить 18—21%. Мент значимими цшдкпками схо-д1в цукрових буряк1о~ в центральному, швденному 1 швде-нно-сх!дному районах е буряков! блшжи (в1дпов!дно- 12; 1 14% пошкоджених рослин) \ арий довгоносик (17; 19 \ 21 % пошкоджених рослин вщповщно).

У центральному 1 п!вденному районах сходи цукрових, буряюв, кр1м перерахованих вище ф{тофапв, пошкоджують щитоноски, а в швденному — ще й бурякова крих!тка, г долю яких припадав по 9% в1д загального обсягу пошкод-, жених рослин.

Розглянуте 1 проанал1зоване вище районування фаушсти-чних комплексов основних фпофапв в зон1 бурякоаяння Ук-раши е одшею з передумов диференщйного ш'дходу до роз-робки наукових основ 1 технологи захисту сход1в цукрових буряюв в1д них, викладенню яких п'рисвячеш наступш роз-диш дисертаци.

Глава 4. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛБНОСТ1 ОСНОВНИХ ШК1ДНИК1В СХОДIВ ЦУКРОВИХ БУРЯК5В ПРИ 1НТЕНСИВН1Й ТЕХНОЛОГИ IX ВИРОБНИЦТВА

Розробкою заход1в, як1 регулюють чисельн1сть 1 знижу-ГОТЬ ЦШДЛИВкТЬ ОСНОВНИХ фГГОфаПВ СХ0.Д1В цукрових буря-К1В при ¡нтенсивнш технологи ?х виробництва, займались ба-

г."то ,хч'л..и.и:::з нрогяз! осташпх iO—15 рокш (Пегрухгч iU/G, IУ 70, -1Ш; Рслн;':, 1979, 1982; Соболь, 1977; r.,;ic(':.v. i'JU), 19¿fa; Б.чук, Коротим, Гумовеъка, 1904; Cniiin.

Ч'У2. I УХО, 1939; Саблук, 1984, 1985,' 1987, 1989). Головин мсга, пиа стояла перед специалистами, — розробити при' и-■! ; 0&;чп:.бн з ({»¡тофзгами, «к.1 б гарантували повний за-хijсv схид:в цукрових буря!ив в умовах ix Biieiny малнмн нормами иасшия i на кшцеву густоту рослии. Як результат ч.ыатор;чио1 npaui розроблепа i вже освоена система, яка noBHic/iio задовольняс вимогн внробннцтва i базуеться и широкому внкорнстанш оеновнпх ьрийомш агротехн!кн i то-»"iCiiKau.i сходш снстеминми шеекшцидамн способом обрсб-ки i;¡тми насашя i висссння гранульованих ирспзратш в р.т,-ки нри ciBoi.

'!■!. Агротехшчш прийоми, aid забезпечують зннженнп чисельност! GCHOBKIIX ф?тофапв сход1в цукрових буряк;в •

1 Нами вивчався иплпв змнш культур в буряковш ciB03Mi-ni, cnoco6iB основного оброб1тку грунту i добрив на чнее-льжеть шк:дншс;в. ДоелЦи проводились в умовах Сессло-подоляисыхм, Шлоцерктсько! та 1ван!всы\01 дослиио-селс-кшиних станшй.

И к показали щ дсслиження, вичутнии вплив на чнеель-Н1сть дротяниюв проявляв передпопередник цукрових буря к in.

Напи^тьшу KivTbKicTb личинок ковалшав виявлено па полях, де передпопередииком цукрових буряк1в були багато-pniHi трави i кукурудза на силос. Пояснюеться це тим, то поля з багатор1чними бобовими i злаковими травами, а та-кож засм!чеш nociBii кукурудзи на силос забезпечують спри-ятлив! умови для В1дкладаиня яець самками i розвитку ncix "ix стад!Й- Ui поля меише шдлягають мехашчним обробкам, зазнаготь меншого впливу коливання температури i змшн вологост!, И!ж плоди, заппят! просапними культурами i чо-рним паром.

Основннй оброб1ток грунту впливае на шюдниюв як прямо, при Сезпосерсдньому контакт!, так i поб!'чно, змшюючи умови ix життя. Б ocraimi десятир1ччя в нации крапп i -за li межами застосовуеться плоскор1знн'й оброб1ток грунту заметь оранки з оборотом пласта, а також комбшовании, коли гид цукров1 бурякн проводиться оранка на глибнну 30— о2 см, а П!д ¡Hini культури ciB03Miim плоскор1зне рихлення грунту.

Впчизняний i заруб1жний досв1-д показуе, що перехи досиодарств на грунтозахисну систему землеробства приво-

;ji:l до 5;льш штенеивного застосування боротьби з липими организмами. На думку Гешалье (1281], Тс пороге i Чумакова (1984), при безв!дзальному оброб!тку грунту, завдякн зберсжсшпо стерт i покрашеншо м;кроклша ¡ у, a6i-льшуеться ю'лыисть i бюмаса ишдливих i корисинх с:'л,п ксмах прпблпзио в 1,5 рази в пор!вняшп з оранкою. Ней внсмовок шдтверджують доел ¡ли, проведен! по наш ¡Л про-грам! на 1вашвськ!н дослиио-еелекцшнш станци, дс 4ir;e-лыксть шюдлпвих i корпспих комах, виявлених па цукрових буряках в CÍB03MÍUÍ з нлоскор!зним обробггком грунту, Сула.в два рази б1льшою, н!ж в cíbo3Míhí з зяблсвою ора-нкою.

Комбшовакий оброб1ток грунту забезпечуе зниження чп-сслыющЛ дротяниюв на Í7—22% в пор1вняшп з плоекор^з-шщ рихленням гид sei культури; на Bapianrax з застоеува-нням в:двально1 оранки виявлено напмешиу шлльшеть личинок ковалию'в (2,5 прогн 4,6 екз/м кв на BapiaHTi з плоско-pianiiM рихленням).

Оранка грунту двоярусним плугом (ПЯ-3-35) на глиби-ну 40 см гид uyjípoBi буряки в наших доел1дах не тдтверди-ла висновки, зроблеш' рядом дослщниюв (Вронських, 19S1 Финосов, 1982) про те, що зб!льшення И глибини згубпе пг-лнвзе на комах, зокрема на дротяшнав. Нами встановле чи .¡тле тенденция до зниження чнеельноет! личинок кова лнкт на цих вариантах в пор1внянш з звичайною оранкок 3,7 проти 4,5 екз/м кв). ..

Добрива, hkí вноситься гид альськогосродарсыи культу рп, проявляюгь складнин i рiзнобгчHiz,|ñ вплив на комах. Нг ми встановлено, що при внесенш шд цукров! буряки реке мендованих доз мшеральних добрив (№ 135 Р180 К135) щ льшеть дротяшшв в 1,8 рази менша в пор1внянн1 з неуде брснимн BapiaHTaMií.

4-2. Особливост1 застосування жсектицид!в для захисту cxofliB в!д шкщшшв при жтенсившй технологи виробництва цукрових буряк^в

исновним способом застосування х!м!чиих препарат!в д; захисту сход!в цукровнх буряшв в!д шюднию'в до недавнь го часу було обприскування i обпилювання nociBÍB. Одш внкорнстання таким способом шеектищшв нетехнолопчн сколот.чно небезпечне i малоефективне. Наземн! х!м!чш о робки сходив цукрових буряшв негативно впливаготь на oí екти навколишнього середовшца i людину, приводить , еколог!чних змш, забруднення продугпв харчування.

При нов i и технолог!! виробництва цукрових буряшв, показали наш! досл1дження (Саблук, 1986), обп'рискуван посшш х!м1чними препаратами не гарантуе повного збе]

и уМОПс'Х !! О С. ву М Л Л И VI! ПОрЫЛЫН П^ЛИНЯ ! 1;П I Ы^'.'Л' IV-

стоту рослин (8—10 шт. на 1 м рядка) плота зелсш-х .шсг-¡..¡^ : 1 с;)I;- с.'-.о.л'з ,;у:;:<е .мала в порл;л:;нн: ~ нлони о /юл:1 (табл. -1.2.1).

1 >з час обпрпсхупани;-; па лпстя ос!,-ас ;:С.;п;,'л;л л:>-К1С11» препарату, а шша Гюго частица ио.\, и;дь м.,1с, . ¡«.-но тт-я за меж! илаит.иш. Ямцо врахсяд иати т^Л факт. ;до 1::иу;ь а о-, нечшому при поаллапп! отрут:! л ко-

рмом 1! живнльне еередовнше, то в умовах виоутио: г! зал-В01 ¡ЛЛЬКОСЛ росл ПН цукрових буляк:в ирл ГКХМЗ! 1л иа К:Н-; '.ово1 по:-' в:; ш,,.днп;-ив запшелл о:таш;!х грп купам:: мгжлпве гри зпачпому поттс/джен;:! схо-

;ив ; 5о Ух зппш.ешп.

5 .') л п ц л -1.2.1 Диигг.11::а плэш! лпетояо! поверхи!

буря ,1в (*досл»д1.е ноле ШЛЦ, 19£3— 15?07

П.лоща -ап л,"'--] на 1 м кв

г: с

ь 2 0 56 15 7 65 0,0"

14 1А . 4,75 15 01,25 одл

к> VI,22 1 г 1!Д),:зо ! .09

21) 4 — Ь Я'5,81 15 507,15 5.07

Не впк.лючепо, то робоча рЦцна пестициду, попадаючи на поверхию грунту, або па лл.ло комахи, проявляй на ньо-го дпэ (контакту, антифедантну, репелектну). Однак, як показали результат!! наших дослЦжень, сфскт ш'еТ д!1 луже пезначпнп ! не персвишуе по зннженню чпсельност! шк!-

дниюв 17—21%.

1з сказаного видно-, що гараитованип захпет проросткш 1 сход1в в!д комплексу грунтових \ наземних ш;с!диик!в при штененшпп технологи виробництва цукрових буряюв мож-лнвчн лише при застосуванн! запоб!жннх заход!в боротьби, до яких вЦноситься токсикашя рослин снстемними препаратами.

(оксикашя — це процес насиченпя тканин рослин шее-кшщиом при попадант його через листя, або кореневу систему (Гар, 1950). В наши! робот! мова Це про другиц шлях токеиханп рослпн, тобто через кореневу систему.

11ри любому способ! . токсикаци рослина стае отруиною. для шк!днпк!в з моменту набухания ! проростания иаснпш

; до оск-цчсння перюду токсично! ли шссктнцнду (табл. 4.2.3).

Т а б л и ц я 4.2.2. Скособи токснкацГ! сход1в цукрових бурясЛв

СиоеоЗи

г.'жсика";!]

Н и С5

а — -С

~ и.

н г ..

я ? з-

Я В

о " "

НоВ-%

о

о а о П. ГС В

и ч И

Внесения в рядки при с1вб! гранульованих прэпарапв Нанессння шсектициД1В га насшпя

Комбнюваний;

— внесения в рлдки грануллтш

— ганесеиня ¡нсектицид1в па насШня

1000—1200 45—60

45

50—70 400 — 500 40—50

[-Ьмае 20—30 обмежеш

30—45

45

3 даних таблиц! 4.2-3 видно, що внесения в рядки при с!в51 гранульованих препарат1в забезпечуе найб]льш продо-вжений период токсично! дн. Вадою цього способу токсика-ци сходив е велика доза витрати активно! речовини ¡нсекти-циду (1000—1200 г/га), що вщбиваеться на соб1вартост1 цу-"_"ових бурякт, приводить до порушення екблбпчно! 1 саш-тарно-ппешчно! обстановки на полях. В1дпов!дно до «Списку х1м(чних препарате, дозволених для застосування в с> льському господарствЬ вихщ людей на бурякове поле для догляду за почвами дозволяеться через 45 дшв теля внесения в грунт пестицидов в гранульованш формь

Обробка насшня шсекгицидами е найбмьш рацюналь-ним способом токсикаци сход1в цукрових буряюв. Витрата д1ючо! речовини при цьому зменшуеться бшьше шж в 20 раз1в в пор1Внянш з викорисганням препарат1в в гранульо-вашй форм!. Цей спос\б не мае 1 негативного впливу на фь тосаштарну ситуащю бурякового поля. Кр1м цього, вш мае ряд значних переваг перед ¡ншими способами застосування шсектицид1В, а саме:

— обробка насшня проводиться централ1зовано на наа-

згбо_:зх, що дозволяв забезпечити б1льш- безпечн; умови для працюючих, або повшстю запобкти контакту людей з високотоксичними ¡нсектицидами за рахунок автома-

тизацм процесу;

— за рахунок выключения наземних хгм!чних обробо;

поспав бурями шшими шсеклицидамн, або скорочинни Тх к!лькост! значно зменшуеться контакт людей з пестицидами в господарствах, сирине кокращенню еколоНчно! \ саштар-но-пг!ешчио1 обстановки на бурякових плапташях, забез-нечув зниження затрат енергетичнпх засоб1в на вирощувашп цукрових бурякш;

— лока.изашя шсекшцпду тиькн на насини дозволяв екороттн внтрати засоб1в на боротьбу з шкиннками сходи!, зберегти корисну ентомофауну, зменшити забруднепня нав-колишпього середовища.

Комбшована токсикашя — наснчення тканин рослпн ш-сектицидами з використанням двох або бьтыне способ1в Ух застосування, зокрема — нанесения препаратов на настня, внесения в рядки при лос1в1 гранульованнх чи рикнх форм шсектицид1в.

4.2.1- Застосування гранульованнх ¡нсектицид!в для токсикацм сход1в цукрових буряк1в 1 IX ефективш'сть

Ьфектившсть гранульованнх шсектицнд1в проти шшд I ник1в схо.ив цукрових буряшв ми вивчали в зонах буряко ■ С1яння, дс обробка насшня снстемними препаратами не за-' вжди забезпечуе надшпи!й захист насшня, проростшв У рос-

ЛИН ВШ ШК1ДНИК1В.

У В1Дпов1дност1 з консгрукшею тукових аиарат1в бурякових с1валок СБТ-12А 1 СБТ-12Б гранульоваш ¡нсектициди заробляються в грунт разом з мшеральними добривами на 2-3 см збоку вц вертикально'! ос! рядка 1' на 1 см глнбще заробки насшня або симетрично по обидва боки рядка на В1дсташ 3—5 см В1д його вертикально} ос(, а по глибиш —• на р1вн1 заробки насшня.-

Нк показали наил дослиження, при внесенш гранульованнх препаратт по ¡снугочи! технологи токсикант вцтдале-иий в1д первинноУ корепевоУ системи цукрових буряшв, в!д чого його ефектившсть в боротьб]' з шк!'дниками значно зни-жуеться.

3 метою усунення цього явища нами розроблено вдос-коналений сошник до а'валок СБТ-12А I СБТ-12Б, який дозволяв заробляти гранульоваш препарата в зону утворення коренево! системи сход{в, тобто нижче насшня таким чи-1 ном, покращити 11 контакт з шсектицидом I шдвшцити ефектившсть токсикацГь

4.2.2. Бюлопчна ефектившсть обробки насшня цукрових буряк<'в системними ¡нсектицидами на насшневих заводах

¿5а роки, як1 передували нашим дослЦженням, в УкраУ-ш та ¡нших краУнах проведена велика робота по виршеншо

пройлеш! Сорогьбн з ишдннками сход ¡с Сурякш методом нанесения шсектпцпдш на насшня. Одна к ж один п багатьох препаратов, що вивчалися, не знай шов широкого заотосува-ння у виробннцтвк

Ь ЬО-ЬЮ-х роках нами внвчено ряд новнх пкехтицн :шз ---похиннх карбйм1ново! кислоти — фурадану, аднЬуру, да;':-фурану, промету, поциду, фурадану-комб;, що мають сис-

ТСМР.у ДНО-

Ь результат! проведених дослижень встановлено. що об-робка насшня фураданом \ шшнми препаратами забезпечуе високу бюлопчну ефектившеть проти основнпх шюдниши сход1в при тривалосп токсично! дп препарату до 25—30 дшв протягем вегеташ! рослин. В проведених виробнпчих дос-Л1дах ефектившеть обрОбки насшня шеектииидами по змс-пшенню чиссльноспО шшднишв становила 67,4—86,6%, а. ьо-шкодження рослин шшдниками зменшилось на 60—66,7%.

Кр1м фурадану, нами вивчалась ефектившеть ще дешль-кох його аналопв, зокрема дайфурану, 1 промету.

В результат! проведених дослщжень встановлено, що та-ш препарати, як фурадан, дайфуран \ ад1фур, в яких дночою речовиною е карбофуран, забезпечують практично однако-ву ефектившеть проти основних шшднишв сход1в цукрових буряшв. Показники бюлопчно! ефективност1 промету (д1*-речовина фуратюкарб) нижч!, ш'ж показники вказаних вище препаратш (на 15—20% по зменшеишо чисельност! шшднишв 1 на 20—25% по зниженню пошкодженост1 рослин). Особливо низька стартова ефектившеть у промета. По-яснюеться це тим, що дпоча речовина цього препарату не забезпечуе достатньо! токсикацц сход1в, що виражаеться в штенсивному пошкодженш !х ф1тофагами. Юльки и1сля пе-вного часу (5—7 дшв), коли в процеп метабол1зму в ньо-му утворюеться карбофуран, якЦй накопичуеться в тканинах рослин, ефектившеть промету стабшзуеться.

4.2-3. Особливост! захисту сход1в цукрових буряшв в1д ДРОТЯНИК1В при токсикаци рослин

В останш роки в окремих районах бурякос1яння дротя-ники е найб!льш небезпечними шшдниками сход1в при ¡нте-нсившй технологи виробництва цукрових буряшв. Особли-ву загрозу виаяному насшню, проросткам 1 сходам буряшв являють щ иш'дники в швтчно-зах1дному I зах'щному фау-шетичних комплексах, де вони е домшуючими видами, ¡, як встановлено нашими досл1дженнями, обробка насшня ¡нсе-ктицидами не завжди забезпечуе достатньо високу ефектившеть захисту сход1в вщ цих шшднишв.

11оясшс(-;ьсч це пш, то п названих районах бурякиаян-ня переважаюгь cipi .'iicni ошдзолеш грунтн з елабкою те-ü л он poBÍ дн icTio. Ранньою весною вертикальна Mirpauin личинок копалпк1в у верхнш горизонт в цнх грунтах затримуе-ться i приходить, як правило, коли з'являюгься проростки i паипъ сходи бурякш- У пошуках Г ж i дротяники иишуку-i ють молод1 тдземш частини росл и н i наносять Ум вичутноУ i и ко д.и, яка часто приводить до зриженост|' або загнбел! по-cíbíb.

У внпадку, коли вертикальна мц-рашя личинок дротяин-kíb у верхшп шар грунту сшвпадае з поа'вом буряюв або' випереджае його, спостер|'гаеться масова Ух загибель вьт контакту з нанесении на насшня шеектицидом. Так, в доелi» дах, проведених на Долниському опорному пункт! KipoBor-радськоУ облает^ встановлено, що, коли температура грунту на глибиш 15 см шд час cíb6h буряк1в була нижче 10°С (6,6—У,4"С), ефективтеть обробкн насшня фураданом про-тм цнх шюднию'в становила 32,2—37,3%, в тон час як з ni-двнщенням температур» до 11,2—15,2°С ефекгившеть цьо-го ирийому значпо шдвищилась i коливалась в межах 66,7' -85,7%.

1акнм чином, бюлопчна ефектившеть обробкн нас1ння цукровпх буряк1в шеектпцпдами протп дротяниюв залежнть В1д Ух виду i мкця локал1'зацп на перюд nociBy даноУ куль-тури. Якщо ранньою весною личинки ковалнк1в Mirpyiom в верхнш шар грунту тд час cíb6ii цукровпх буряк1в, або ви-переджають його i пошкоджують вис1яне насшня, вони ма-сово гинуть вщ контакту з шеектицидом. У випадку, коли дротяники шдшмаються у верхшй шар грунту теля cíb6ii буряюв i пошкоджують проростки й íhují ш'дземш" частини cxo,t¡b, вони Ух значно зршжують, або 30bcím знпщують no-, cíbh.

4.2.4. Реакц1я комах при пошкодженш ними токсикованих сходГв цукрових буряк1в

Нашими спостереженнями встановлено, що pi3iii види ф1тофапв неоднаково реагують на токсикован1 сходи цукрових буряк1в. Окрем1 комахи проявляют шдвшцену чутли-в1сть до таких рослин i масово гинуть, не пошкоджуючи Ух, або пошкоджують мало, в той час як íhuií види наносять сходам вщчутноУ шкоди. Так, звичайний буряковий довго-| носик проявляв шдвшцену чутлив1сть до карбофурану. Жуки шеля пошкодження токсикованих рослин, або нав1ть при незначному контакт! з ними актив1зуються, здшенюють ¡н-тенсивш"Kpyroei рухи i гинуть. Пояснюеться це тим, що через дихальця листю'в видшяеться гутацшна р!'дина в якш

е карбофуран. Останни'! д1е на комах як нервовз-парал ли-<

чини шсектицид-

Жуки буряково! крихпки, судячи з усього, при контакт'', з шдземнпми частинами токсикованих рослин доснть чутли-В1 до.снстемних шсектищщв. Але прослшкувати за \'х по-ведшкою в грушч шеля отруення неможливо.

Жуки I личинки щитоносок, як 1 жуки звичайного буря-кового довгоносика ! буряково! крих1тки, досить чутлив. до арбофурану'д практично не наносить шкодй токсиковашк.; рослинам буряюв.

Слрий довгоносик бшьш стшкЦй до шсектицид1в, як! за-стосовують для обробки насшня. На вщмшу в!д названих вище вид1в жуки ще! комахи гинуть т1льки теля живлени;. сходами цукрових бурякдв. Тому при велики! 1щлыюст1 серого довгоносика, яка в 5 ! 61'льше раз1в перевищуе економ!-чний иор1г шкодочинност! (1,5—2 ! биьше особин на 1 м кв), спостер1гаеться масове (¡нколи стоироцентне) пошкодження ними рослин. Однак стуш'нь пошкодження, як правило, не бувае бьлыие одного балу, що практично не впливае на густоту сход1в. При спостереженш за поведшкого жуюв цьо-го виду шеля отруення карбофураном нами не пом1чено яви-ща пперактивацп. .

Ьуряков! блшки своер!дно реагують на токсиковаш карбофураном сходи цукрових буряк1в. В цього виду сп'рацьо-вуе «сигнал безпеки», який поступав гпеля перших укус1в токсикованих рослин. Осюльки мтгращя бл1шок на буряко-в1 планташ'!, як правило, бувае масовою, то вццшчаеться знание (50—70% 1 б1льше) пошкодження ними рослин, особливо на краях пос!в1в. Але перюд живлення жуюв токсикова-ним листям дуже короткий, а язвочки на листях не глибою \ практично не впливають негативно на ркт ! розвиток рослин.

Личинки ковалиыв ш'сля отруення, як правило, виходять на поверхню грунту ! гинуть.

1аким чином, вплив токсикованих карбофураном рослин на основних шюднию'в сход1'в цукрових буряюв р('зний. Вста-новлено, що при однакових погодних умовах чутливкть цих комах до фурадану залежить вщ !х кормово! епещал!зацн. Чим вужче коло троф1чних зв'язюв у ишдник1в, тим чутли-в1ш1 вони до !неектицид!в, що застосовуються, ¡, навпаки, иол1фаги проявля-ють б1льшу стшюсть до отруення токсико-ёаними сходами.

Очевидно, це пов'язано з р1зницею функцюнування фе-рментних комплекс!в, ям приймають участь у травленш.

3 Л1тературних джерел (Шовен, 1953) вЦомо, що у ко-

мах з вузыюю кормовою с!;сш'ал1'зац,'ею фермснтнпЛ наб.'р i д!апазои рН живильного середовнща, при якому проходить засвоегшя комахою енергн корму, значно бишшнп, н.'ж у полдраг.в. Оскктьки при токсикацЛ оргап¡зму комахи по-казники pli змппоються, багато фсрматн шактипуютьея. Виходячн з цього, можиа допуслнтп, що }' по-и'фапв ирохо-дять внключсння не bcíx, а лише частипн фермснтпз за ра-хунок б1льшо1 ïx юлькосл i в1диов1дно б!льшот д!апазонч' pli оптимально'! актнвност! комплексу живильного серсдо-шица.

Зд;йснюючи контроль за видовою чутлшнстю звичаЛного c-ypii:.^Bc.v; дсвгоноспка до карбофурану з метою визначсшы швичкост! розвитку в нього ctíhkoctí до цього препарату, нами за роки доел!джень (1S87—1991) не н!дмímciio змп!

'J i СЖ95 у двох популяци! шк|'дника (всселопододяись-ivcï i чорноба'/вськоУ).

4.2.5. Технолопя обробки nac¡nnn шеектицидами Нами внерше розроблена технология комплексно'! обробки нас.ння жсектицидамн, фунпцидамн та ¡¡шиши компонентами. У вииов'дносri з uieio технологию обробка nacin-ня проводиться завчасно (за 6—8 míchhíb до посчву) або перед посевом. Для цього використовуютъ кондищйне насшня з волопстю не б!льше 11%- Спочатку готуеться суспенз^ захнсно-стимулюючих речовин (ТМТД, ЖКУ, борна кислота, МаКМЦ) i п!сля ретельного ÏÏ перемшування добавляе-ться 1нссктицид, Норму внтрати останнього встановлюють в залежност! в!д маси насшня (табл. 4.2.5.1)-

Т а б л и ц я 4.2.5.1

Нитрата фурадану в залежное^ в1д маси наемшш цукрових буряк1в

Maca ЮОО насшня (ш'д — до), г

до 'о Я,« "luo-- "1с-

О ^ ГО -ч НО ^

i о о "loi "1

t- —i СЯ Ci

lo I о. I I о I

I о

"ico i"*-^ — 05 1

гн СЧ СО ¡ЮС-I 'r-<N о; СО

Cl Cl OI OI 1 OI

31,1— i

бьчьшг

Внтрати препарату, л/ц 4,0 3.4 3,0 2.6 2,4 2,2 - 2.0 1,8 1,6 1,4 1,4

Нк видно з таблиц! 4-2.4.1, витрата шеектициду знаходи-ться в значнш зворотн!й залежност! вщ маси нас!ння — чим 61'льша маса, тим менил' внтрати препарату.

4.2.6. Комбшована тсксикац^я сход1в цукрових буряю'в

В деяких районах бурякоаяння Укражи (швшчно-зах!-дний, захЦний) нанесения препарат на насшня не забез-печуе надШного захисту сход1в вщ дротяник1в. BiipiuuiTii то

::pc-J,ic:iy !.'«с.;к!;а висссшшм' в рядки рсш.чепювш:.';;; граку-льсваиих ¡исектицидщ з розм.'щеииям гранул кижчс лежа ъаслши цукровкх Суриков. Однак викориетаннл прсиарат-п таким способом всльми дороге (варткть ! кг гк.^ульоя-г.по-го кауптсра, 14% — 2,75 долара США). Кр;м того, ис-л!••:,:; норма китргли сюпвио! рсчошшп (1000—1200 г/г а; cr.c.v.: чг.о псбезисчпа.

Щоб змешлптп внтрлтп на захист сходив цукрових бург-Kin dí;i uikukiikíb в тих районах, дс обробка насыня нн-е,.-тиццдами не забезпечуе достатиьоГ сфективност: 1:роти г,- •• тяппюв, а також з метою знгження иестицилного иавгг.::--женил на CypsiKQBiíx полях нами в 19S7—1DSG р. разоа г, BídP проводились досл!джс:;кг! по розробщ' технологи ко:-;-олюзано! токсикаци сход!в цукрових буряк!в шеектиикда-мк за рахуиок поедиания обробки ними иасшия i внесения грспульозаипх препарате в рядки при cíb6í.

Метою комб:новаио1 токсикацц передбзчалось визначп iii, при яхенх дозах витрати шеектпцидт при поеднанш спо-соГив обробки ними пасшня i внесения в рядки при а'г.б . досягаеться бажана ефектнвшеть проти шк1д!:ик:в i гасс.'-псчуеться повис збережения сколов.

При закладц! дослшв i обробц! отримаинх дгких вако--ристовували метод теори планувания експерименту. Мат-рпгд плаьу i результата доельджеиь подати в таблиц] 4.2-6.1.

Lj.cJl-a обрсбхп експеримсптальних дашг; отрнманэ та.;' ршняння perpecií в кодованих переш'нних, як! адекватно опи-сують Гюго результати:

У/ = 79,5+77,6X/+5,75Xl—1,75Х,Хг—5.35Х J —0,5X¿

y2=51,3—l,30X/—0,65Х2—1,30Х/Хг4-0,29Х/2—0,06X1

На рисунку 4.2.4.1 зображеио залсжност! оптимальных з н а ч е н ь лоз витрати гранульованого фамйтофосу (X¿) bí ; доз витрати фурадану (X,) за р1зних значень бюлоп'чно'! ефе-хтивностьУ, при збережешп сходив 3 цього рисунку ш:-"но. то при поеднанш двох ciioco6íb токепкац!'! сходлв доаа фу,.-', any може бути зменшена на 17—22% (2,2— 2,э л/ц зам!сть 3,0—3,5 л/ц), а доза витрати гранульованого препарату — на 60—70% (40—45 кг/га зам!сть 150 кг/га).

Про ефектившсть комбшованоТ токсикацп можна судити по результатах дослиу, - проведеного нами на Ялтуш:ивсь-к|й досшдно-селекщйнш стаици, де шдльшеть дротяшпа'в значно "перевищувала економйчшш nopir шкодочииност! (7,5 —11,7. проти 2 екз/м кв). У Bapiaim з внкористанням зме-' ншеиих доз витрати фурадану (2,5, л/ц) i гранульованого ка-

у ¡перу (1С ,.г/гг. про И1 рекомендована! дсзн 20 к;/г» ) гу-'-тоту сходш була майжс в 2 рази бьчьшою, шж у ко!прол:, I шдчутно вшцою, п!ж у ¡пшпх вар!антах.

1 акнм чипом, узагалыноючп ве1 проапал!зоваш и дан!:!, глав; отрпмат нами матер1'алп дослЦжепь, можна з впе-¡„'¡еп;. тю ствсрджуватп, то .\iMi4inifi метод боротьби з осно-винми шк.дшикамп сход ¡в пукрових буряк1в с вприпалышм (¡замором в забезпсченп! гараитовано повиого захпсгу вЦ ф;то.'раг;в вис'яного паслпш, проростк!в \ росли» ц;е! кулъ-

¡оксикашя сходш снстсмшши шссктишиачп способом обробкн ними псхишя, внесения гранульованнх пренлрат!в . в рядки при нсав1 цукрових буряк!в 1 комбшовапе застосу-вапня них мстод!в з оптимально зменшенпмп дозами витра-ти х1м!чипх препаратов е новим иапрямком ефектишюго вп-, рпиення тако! важливо! народногосиодарсько! проблем», як гарантованил захнст сход;в цукрових буря1ав ви комплекс}- '/л ш.'пдшшв.

Г,лапа 5- ОСОБЛИВОСТ! РОСТУ ! ПРОДУКТИВНОСТЬ

ЦУКРОВИХ БУРЯ¡<IВ ПРИ ЗАСТОСУВАНН!

1ИСЕКТИЦИД1В ДЛЯ ГДРАНТОВДНОГО ЗАХИСТУ СХОД1В В1Д ШК1ДНИК1В

Ик встановлено нашими досльтжепнями, обробка насш-ня цукрових буряхгв шеектигшдами проявляв помтшп вплнв на початковнй р1ст 1 розвиток рослин. Як правило, в перш! /—10 дн1 в токсиковаш сходн мають прнппчении вигляд, що проявляться у вктставанш Ух росту 1 менш ¡итенсившп окрасил с!м'ядолей. Особливо не проявляеться при пестач) во-логи. В окремих випадках вдапчаеться некротичне пожов-тшня кшчшив ам'ядольних листочкт. В подальшип пср;од пегстацп зшмаеться' негативний вплнв ¡нсектицид!'в, 1 токси-коваи! сходи випереджаготь контролын в темпах росту I ро-звптку за рахунок стимулюючо! ди препарату (табл. 5-1.).

Рис. 2.3.6.1. Б1олог1чпа сфзкзпвшсть колбЦЮЕано!

токеи;сааД сход»в цукрозих буряыв йаы1дофосом 1 фураданом протп буряксзих бл!шс;:

Таблиц л 4.2.6.1 Матриця плану ! результаты експеримгнту сизиачешш 0!олог1!;;ю1 ефектиапсеп комбЬшвано! токспкацп сходШ цукрових буряк1в фа1шдсфосом 1 фураданом проти бурякових бл1шок

Вх1дн1 фактор!! В:тдш фактори

Нол1вр дослщу витрата фурадану л/ц, XI витрата гра-нульовшого фосАази кг/га. Х2" б!олог1чиа ссЬектнпШсть (БЕ), о/п,у! сбережения сходив (В), У2

+ 1 + 1 86.1 48.1

+ 1 — I 75,4 52,0

— 1 4-1 73,0 Т, 3. •->

— 1 — 1 ¿5,3 52,0

+ 1,41 ' 0 80,5 47.7

— 1,41 и 60,0 54,2

0 + 1,41 86.2 49,4

0 — 1,41 73,7 51,6

0 0 79,5 51,3

Кодов! значения: XI: —1 = 1,29 л/ц Х2: —11 = 29 кг/га

0 = 2,0 л/ц 0 = 50 кг/га

+1 = 2,71 л/ц 4-1 = 71 кг/га

\ а о л и ц л Нплив карОофудаиу на р1сг I поодуктившст;. цу;;роаих бу^я .¡в (ВШп, 1938—1389 рр.)

.ть лито- Маса ЮО м па 1СО лии, (г) у

Ва'Члн :'п

ЛН.'КГ!

кн

я

!М с)

до::ах

вилочки

л _

«о

— о

О

- I

а -- ;; В

п.

а

и

с о

х

Я"

Копт ч)'и> (насшпя,

ооро.. ю:.е ¿АИД) :_7 (¡/1 iij.ll ОСро,';:;а наеишл

(;),;:.;'..а.юм ^"ЛГГД 27 13,5 17,84

1 03,44 152,51

78;] 827

1(3.8 17,0

НИР К (теор.) К {фат.)

2,01 2,30

4,22 2,91

5,14 6.02

38' 0.257

¡Ик видно з таблиц! 5.1, маса 100 ростюв у фаз! вилочки в вар1антах практично однакова, в то)й час як у фаз! 1—2 пар лнстя в вар1ант1 з обробкою насшня фураданом вона значно вища.

Пояснити це явите можна тим, що у перни дш вегетаци бурякш концентрашя карбофурану на одиницю маси сходгв велика (9—15 мг/кг) 1 шпб1руе р!ст рослин-

На 1Ь-й день вегетаци маса сход1в буряюв збмьшуеться в 10—12 раз1в, а кониентрац1я активного субстрату ¡нсекти-циду в1дпов1дно значно зменшуеться (до 0,5—1 мг/кг) I вш уже стимулюе р!ст 1 розвиток рослин. Про це свщчать да1 н! таблиц! 5.1, з яких видно, що юльюсть м1тоз1в на 1000 кл1тнн у фаз! 1—2 пар "листя в 2 рази б!льша, н!ж в кон-трол!, що в свою черту сприяе вщчутному збьтыиеншо маси токсикованих рослин. Ця р1зниця в темпах росту ! роз-витку рослин збери'аеться 1' в нодальшнй перюд вегстаци буряк!в, що шдтверджуеться збшьшенням середньоТ маси коренепло;пв ! 1х цукристост! в пор^внянш з контролем.

Кр1м цих дослижень, нами проведено ряд лабораторних, польових 1 виробничих дослав по визначеншо впливу обро-бки нас!ння цукрових буряю'в фураданом окремо \ в поед-нанш з захисно-стимулюючими речовинами на лабораторну ) польову схож1сть насшня, уражен!сть рослин корене!дом ! початковий'р!ст ! розвиток сход1в-

Остановлено, що на чорноземних грунтах з вмятом гу-' мусу б!льше 4% г' при оигимальн!й температур! (20—22 °С)

1 ВСДОГУСТ! (60—70% в!д ПОВНО! грунтово! воло'госмкс.-п), а також при застосувашп ТМТД (4 кг/т) зи^льшенн:. лоз:: витрати фурадану в 3—10 раз 1 в иротн рекомендовано! не, вплнвае негативно на схожкть насшня.

Обробка насшня буряко'в* т|'лькн фураданом иавпь о ро-' комендоваши доз! внтратн (3 л/ц) приводить до змепшеиня (на 14—15%) ыаси сход1в I зб:льшення (в 3 рази) уряже-ност! IX корскеГдом в пор1внянш%з вар;антами, де зчстосо-. вувалась обробка поспвного матср1'алу вахнсно-стимулмю-чиыи речовинами. Пояснюеться це тнм, що на поверхш .'•' здорових частиц рослин завждп е особливе угрупування г.;Т-крооргашзм;в, так звана ешфлна микрофлора рослин, яка приппчуе або стнмулюе Ух активн1сть. Обробка насшн;: ¡М1Д впзивае значне зменшення чисельност! цкТ мпфофле-рн на них.

1 аким чином, проанал1зоваш узагальн.еш [ викладен! в ц1л глав о результати дослоджень св!дчать про те, що запрет покован! нами методи ! технолопя обробки насшня цукро< ьил буряк!в комплексом захисно->стимулю:очих речовин з включениям в нього системннх шеектнщшв забезпечуе га-рантований захист сход!в в!д основних шюднишв, не викли-каючи знижеиня схожост! нас!ння, стимулюе р!ст рослин ! сприяе шдвищенню врожайност! корснеплод1в '1 Ух цукри-стость

Глава 6. ВПЛИВ СИСТЕМНИХ 1НСЕКТИЦИД1В НА КОРИСНУ ЕНТОМОФАУНУ I Л11КРОФЛОРУ ГРУНТУ

,Б зв'язку з тим, що обробка насшня цукрових буряк!в зд!йснюеться високотоксичними ¡нсектицидами з детальною дозою (ЛД50) для крис 8-14 мг/кг, нами разом з лабораторию грунтовоУ ентомолоп! 1нституту зоолог!!' АН УкраУнн ! лаборатор1ею родючоезч грунту 1нституту цукрових буряту проведено ряд дослшв на Б^оцерювсъшй 1 Уладово-. Люлинецькш дослшю-селекцшних станщях, метою яких бу-ло вивчення видового складу, сезонноУ динам1ки чисельнос-т1 комплекс!в корисних жорсткокрилих ! оц!нка впливу на них р!зних прийоьпв х!м!чного захисту сходов цукрових бу-ряюв вод шкЦшшв, а також на грунтових м1кроартропод ! токсичность грунту.

В результат! проведених дослщжень встановлено, що на-земш жорсткокрил! бурякового поля представлен! бшьше як ЬО видами ¡з 14 родин. По чисельноеп ! видовому складу домшували жужелиц! (СагаЫйае), стафшалоди ^арЬуНш-' dae) ! листо'оди (Chrysomelidae). Звичними на поавах були ^и^трянки (АпЫпс!с1ае), пластинчатовус! (Scaгabaidao), скри-тооди (Сгури>р1^оёае), ¡нколи мертвоУди {ЗИр]\1с1ао), кара-

пузики (ПЫопсдае), ковалики (1а1ег1с1ае) 1 довгоноснкн (Сигси['к>шс1ао).

Сезонна динамша чисельност1 жужслиць па пскдвах цу-кровнх буряк!'в характеризуешься двома ш'ками — весня-шш I лиши. ВЬчносна чи'сельшсть стафшш'д була нпжчою, шж журуп;в, хоча по видовому складу ш родинп ш'.'ци'зня-лпсь мало. Виновна склад 1 чисельшегь ишшх пре.^стпвип-к!в корнсннх жук1"в був значио нижний, ш'ж туруш'в \ стафЬ лпид.

Внвчення вплнву х1'м!чних обробок на комплекс корнсннх жук1в в шлому показало, що загальна к\ чиселынеть за пе-рюд досл.джень ко вс(х вар1антах дослиив практично не вЬ др13нялось. Однак вплив варкипчв з обробкою наемная шсс-кт!(ц (дами, з внесениям (х в грунт на чиселыпсть окрсмих

Труп 1 ВИД1В ЖОрСГКОКрНЛИХ 3 IX феНОЛОПЧНИМИ I б.'ОЛОПЧ-

ними особлпвостями вичутно В!Др[ЗНЯВСЯ. НайГяльш ч1тко ця р1зниця проявилась на га к ¡и фонов1н 1 багаточнссльш.) родиш жорсткокрилих, як жужелицк

Поступове, хоч 1 иедостов!рне, знпжения чисельност1 жу-желиць пц вплнвом обробки насншя фураданом I внесения в грунт фосфам!ду вщлпчено в бшьшост! вид'т иесняио1 групп. Разом з цим ели вЦмшшг, що чиселыпсть окремих ви-Д1в жужелиць у контрольному впр;ант1 1 у вариант! з обробкою насшня фураданом була в 2 рази большою, жж у ва-р1антах з обробкою наешня ! внесениям ¡неектнцидш в грунт.

Загальна чисельшсть жужелиць лтцю-осжньоТ групп у вах вар1антах вщчутно не вир!знялась.

В дослщах, ироведених нами на Уладово-Л юлинецьюй дослино-сслекшйшй станци такол< не було отримано досто-В1рних даних про р]зницю числеиосп мшроартропод ви за-стосування наешня, обробленого шсектицидами.

Поряд з цим, проведеними м^кробюлопчними дослктжен-иями встановлено, що при виав1 наешня, обробленого фураданом 1 прометом, мало М1сце збктыиення ступеня токснка-ци грунту, особливо в початков! строки вегетацп бурякш. Фурадан проявив бактершстатичну актившсть по виношеп-"ню до амшофшатор^в, ол^оштрофЫв, фосфоррозкладаючих бактерий, що використовують азот мшеральних з'еднань.

1 оксичний ефект промета менше виражений. До ньо'го виявилась чутливою група бактерий, яка розкладае органо-фосфати.

Однак на 30-й день вегетацп буряюв показники токсич-ност1 грунту у вах варщнтах були практично однаковими-

1аким чином, матер1али дослщжень, викладених в щн глав!, показують, що авба цукровнх буряк1в насшням, об-

ро.'.леддд и;.лс:,Ш1Шп ;нсскт;;ц!!;ц;:,-;л i;cr£Tiu::;c: кс из исзсмну ксрнеьу колсопчсрсфйуиу i Грунтову М1крсфсуну. В тон же час фурадан i промст зннжують йт;п:р;о:701пч-ку c'KTUBiiiCTb окрсмих груп б актер iii в иочаткоьа! Twcran'i бз'олк;й. Одна;; па 30-й день рос ту рослпп р;в:;о-r.ai г. rpyiiionoi ш'крофлори »¡дяоплю^тьск, г.\о с ¡Л .-ipto i.^o оборотность реакцн грунту.

Глава ?■ ЕКОНОМ1ЧИА ЕФЕКТИВШСТЬ ТОКСИКАЦП СХОД1В ЦУКРОВПХ БУРЯК1В

С и СТ ЕМ Н И МI и И С Е КТ И Ц И Д АМ И

Анализом результате дослижень, проведених по нашш nporpa&ii в доел ¡д них уста левах 1;;стнтуту цукровпх буря;;;п ; в 40 господарствах Украшп, встановлено, шо токеикац!я с.\о-д;в дукровкх бурЯК1В способом обробки НЙС1ННЯ снстемними препаратами практично внключнла переави ulti культург через пош.чодження Lx ринками, яю до впровадження дацого прийому щор'чпо мал и м1сце в ycix бурякосиочих го-ег.одаротвах республшн на ллош1 в середньоыу до 200 тне. гектар1в. Кр1м того, обробка насшня ¡нсектнцидами забез-. печуе збереження густоти рослин, шдвищення бюлопчно\' врсжа?шост1 i uyKpiiCTOCTi корспеплод1в.

Наряду з цим, по даних Мйнстерства алъського господа-рсгва Украпш широт е впровадження у виробннщво токсн-кацд сход1в внключило 2—4 наземш xmiHHi обробки nociBin цукровпх буряк!в ироги тшидниюв, дозволило зменшити 1ЦО-р;чну вптрату шсс1;тицид'1в, знизити норму внтраги пастил i за рахунок цього вигрльнити плошд п'|д пасшникамн ni-ei культур и, що дае можлив1сть додатково отримати значиу к!льк'1сть коренеплоудлв (табл. 7.1)-

Таблиц я 7.1

ЫхсноШчла сфе:..111Е:Дст:, обрсЗкн пасЦшя цукрових буритил

екстешшми шесг.тицпданц в Украш-! (в цятах до 2.04.1991 р.)

Одшш ¡.я ; Роки вироваджелня

Показники BHMipy j 1087 1988 1989 "" 1990

площа впровадження тис. га 500 800 1200 1200

Поправка врожаю з 1 га:

— коргнеплодхв — 2,03 тис. т 1015 1634 2436 2436

— цукру — 0,208 т тис. Т 104 166,4 249,6 249,6

— вартють прибавки — млн. 66,6 99,8

.83,2 крб. крб. 41,6 99,8

З.меншення внтрати:

— шеектшддгцв тис. т 5,0 8,0 12,0 12,0

— на суму МЛН. крб. 20,0 32,0 48,0 48,0

Зменшення витрати: 4,5 4,5

— найння тис. га — —

— на суму млн. крб. - — 35,0 35,0

Иродов;кепш[ табл. 7.1. ; Один и л Роки штроваджс'гЧы

1 ! и)07 1088 1989 1990

1 '

нпшлыюшп! п.к11ц пц

частниками тис. га — — 25.0 25.0

нироблено па них

н.лощах:

■— |;<>лепепл:)л1в тис. т - — — 1000 1000

— на суму млн. ь'рб. — — 61.5 61.5

■зекономлепо коштш ?ллп. крб. 61,6 98,6 244,3 244,3

оатрачсно иошпв млн. крб. 13.7 22.2 53.7 53,7

Еконашчнн еф:;к-

тнпшсть млн. крб. 47,9 76,4 190.8 190,8

Як свщчать дат таблиц! 7.1, сумарнин економпшнй ефект впровадження обробки насшня системними ¡нсектицидами за 1987—1990 рр. становить биьше 0,5 млрд. крб. Кр1м того. централ130вана обробка насшня ¡нсектицидами на насите-вих заводах в автоматичному режим1 виключае щор1чниц контакт з пестицидами в господарствах УкраУни бктыне 100 тис. чоловт, значно покращуе санггарно-ппешчну обстановку на бурякових плантащях, зменшуе забруднення навколи-шнього середовища х1м!чними препаратами, а забезпечення гарантованого захисту сход1в В1д шк1дкик1в дозволяе широко впровадитн ¡нтенсивну технологно виробництва ш'еУ культур».

висновки

Анал13 В1ТЧИЗНЯНИХ та заруб1жних лсгературних джерел, узагальнення результате власних десятнр1чних дослщжень, викладених в цЩ дисертащУ по розробш наукових основ, сн-стеми гарантованого захисту сход1в I рослин цукровнх буря-юв В1д ишдшшв в умовах штенсиф1каци буряювництва УкраУни дозволяе зробити слЦуюч) основш висновки:

1. В зв'язку з вЦомою 1 уточненою нами диференшашею к1лькюного видового складу 1 р!вня шкщливост1 ф!тофапр/ сход1в цукровнх буряшв в залежност! В1'д агрокл!матичних умов основних зон \ репошв бурякос!яння УкраУни, струк-1 - тури ф1тосаштарного стану бурякових авозмш, особли-вос-тей агротехн1ки 1 технологП вирощування шеУ та шших культур необхшна в!дп0в1дна адаптащя системи захисту рослин. Як критерш такоУ адапташУ нами заиропоновано райо-нування фаушстичних комплекса в бурякоспочш зош республики. Видшено п'ять таких райош'в, оршнтованих на пе-реважний склад 1 шкщливкть комплексу ф1тофапв, до яких \ зд1йснювалась адалташя системи 1' технолопя захисту схо-д1в 1 рослин цукрових буряю'в:

■ — пшидшо-захиний. (Р.'вненська, Волннська облает!, н:--вшчн! районн Льв;вськоУ, Тернош'льськоУ ! ХмелышцькоУ областей, централып ряйони Житомпрсько! област[), де перепажа ЮГЬ ДротЯНПКИ, •О.'ИШКП, арнй буряковь).* ДОВГОНОСИК 1 щитоноски, домшують дротяники \ буряков! бл1шки;

— зах!дкш1 (Черн.вецька та {вано-Франювська облает!, центральш та швденш районн ТерношльськоУ, Льв!вськоУ та лмельницькоУ областей, П1ви1чн| I цёнтральш районн Шнни-пько1, ь.вдешп районн ЖитомирськоУ та захщн! районн Че-ркасыал 1 КшвськоУ областей) — переважають дротяники, бурякова кршатка, буряков! блдики, с!рий буряковий дов-гоносик ! щитоноски, дом!нують бурякова крих1тка ! дротяники;

■— центральний (центральш та швденш райони "Чершп-всько1 облаен, сх!дш райони ЧеркаськоУ I КиУвськоУ областей, зах!дш районн ПолтавськоУ облает!) — переважають дротяники, щитоноски, буряков! блшлш, звнчайний ! арий буряков! довгокосикн, домшують звнчайний буряковий дов-гоносик 1 дротяники;

' швденшш (швденш райони ВшницькоУ 1 ЧеркаськоУ областей, зах1Д1и райони Ю'ровоградськоУ область п!вн!чн! ра-|йони ОдеськоУ д МиколаУвськоУ областей) — переважають дротяники, бурякова крих1тка, бурякор1 блшки, звнчайний 1 с1рий буряков! довгоноенки 1 щитоноски, дом!нують звнчайний буряковий довгоносик ! дротяник!!;

— швденно-сх!дний (центральн! ! схщт райони ПолтавськоУ облает!, Сумська, Дншропетровська, Харшвська облает!, сх1дн1 райони К^ровоградськоУ I МиколаУвськоУ областей, центральш райони ОдеськоУ облает!) — переважають дротяники, буряков! бл!шки, звичайни|й ! арий буряков! до-вгоносики, домшують два останшх види фгтофапв.

При цьому встановлено, що дротяники, буряков! бл!шки, с1рий буряковий довгоносик вщносяться до переважаючих ф1тофапв цукрових буряюв, яш мають перевагу практично в ус!х видшених районах, що забезпечуе вщповщну ушф[ка-Ц1Ю системи 1 технолог!У захисту 11 сход1в. Навпаки, наяв-, теть в списку вщцв фггофапв звичайного бурякового довго-носика, буряковоУ крихггки ! щитоносок, що переважають лише в окремих районах, вимагае б1льшоУ адаптащУ системи заход!в боротьби саме з цими шюдниками.

2. В умовах застосування ¡нтенсивноУ технолог!!' вирощу-вання цукрових буряив, яка базуеться на науково обгрун-! тованих системах землеробства в зонах бурякоаяння Укра-Уни, своечасному ! яюсному виконанню вс^х технолог!чних операцш, не тшьки збер^аеться, але 1 посилюеться П роль як комплексного агротехшчного фактору (способу, методу)

активного рстулювання чисслошост! 1 шкодочинно'-дч оси'ов-ппх шкодннкш ще! культура ! 11 сход1в (дротнников, Сурп--кобо1 крпх{тки, а'рого бурякового довгоноспка та ;;н). Цс тим больои важлпьо, то агротехопчна складова ¡нтсиспвою! технолога с напбишш еколопчио безисчннм ! сколопчно чистим засобом протистояння не плькн шкинпкам, але и вам дшиш и:^;,:ливим оргашзмам.

Найболын регулюючин вплнв на чисслыпсть { шкодочи-ншеть (¡)1тофаг1и цукронпх бурякш в наших доелиженнях проявили фактори авочм'шн з рекомендованпм чергувапням М'ЛЬТур (буряки розмшхуготься по ознмнх культурах, як! йдуть шеля чорного чи заснятого парт); зонально оНтима-льнпм буряконасиченням (10—20% при поверненш цукрових буряк;в на поиередне мо'сце не ранние нож через 3—4 роки), розноглибинна система основного обробт<у грунту з обо-и'язковим застосуваиням т'д цукрош буряки глибоко! культурно! чи двоярусно! вцшально! оранкн, оптикизована система добрив, яка поеднуе застосування при штененвнш технологи доз оргаш'чних 1 мшеральних добрив. На фош такого агротехшчного комплексу щцоьшеть дротяноипв, наприк-лад, зннжувалась бшиие ш'ж в 2 рази.

Однак повне 1 правильне застосування всох агротехшч-них складовнх штенспвно! технологи виробництва цукрових буряков не е самодостатш'м для гарантованого захисту !х сход1в вщ шкодниоав \ вимагае додаткових заход1в хо'мочно-го (исстицндного) захисту.

3. Обпрнскування чи обпилювання посов1в цукрових буря-К1п шеектнцидами не забезпечуе надшного захисту !х сходов вод шкдаишв взагало 1 тим больше при сучасних вариантах штенсивно! технологи вирошування буряшв, коли вони виаваються малими нормами наання (10—12 плодов на метр рядка), або з розрахунку на кшцеву густоту (8—9 на-сшин для отримання 5—б сход1в на 1 м рядка). При такш густот 1 сходов площа ох л истово! поверхой иа 5-1» день вегета-иоV (и1необхьтност! в захисл) складае лише 0,1% в1д пло-ощ посову буряшв, внаслЦок чого основна маса препаратов при обпрнскуванн| ! обпилюванщ попадае не на рослини, а на грунт о практично не проявляв прямого шеектнцидного впливу на чисельшсть о шкодочинность фотофапв..

4. 3 оснуючих до початку наших дослщжень способ1в застосування шсектицид1в для захисту сход1в цукрових буря-ков в1д шшдшшв нами визначений \ розвинутий спосо'б ток-сикацп рослин обробкою насшня системними препаратами як найбольш рацюнальний, ефективний, технолопчиий, еколопчио безпечний, яки|й дозволяе розко знизлгн витрату пестицидов, повн1стю вписуеться в сучасну енергозберцаючу

технологий виробництва культура.

Застосування наешня з нанесенны на нього ¡нссктицндом забезпечуе високу ефектнвн!сть в боротьб1 з осиовними шк\-...ииьамп сход о цукровнх буряк;;в як по зменшснню !х чисе-льноетк так 1 но зниженню пошкодженоет! ними рослин, но-казникн яко'[ становлять в!дпов1дио 67—86% 1 60—72%.

5. Застосування розробленоТ нами технологи токсикаиП росл ннч иукровнх буряыв методом обробкн Тх наешня сиете-мними шеектицидамн забезпечуе гарантований захист сходш в!д грунтових \ иаземних ишдниш'в, дозволяе проводити с1-вбу ше! культур» малими нормами виа'ву або на кшцеву густоту рослин, локрашуе ф:тоеаш'тарну ентуацпо в агроцено-з\ бурякового поля \ зменшуе витрату шеективдшв б!льш ш'ж в 20 з лншшм раз1в у иор1внянш з традищйними (обприску-вання, обиилювання) способами Ух застосування.

Обробка наешня буряшв високотокснчнимн препаратами по шй технологи здшснюеться централ1зовано на наа-нневих заводах в автоматичному режим! \ забезпечуе високу яюсть нанесения ! закршлення компонентов на посевному матер1али нанбиьш безпечш умови пращ'.

- 6. В окремих районах бурякос»яння (швшчно-зах1дний, зах(дний), де важш запливаюч! грунти 1 обробка наешня шеектицидами не завжди забезпечуе повний захист сход1в в1д дротяниюв, застосовуетсья розроблена ! занропонована нами комб!Новаиа токсикащ'я рослин буряк!в ноеднанням обробки наешня з внесениям в рядки при авб1 гранульова-ннх препара^в. Опти\пзац!я доз витрати шеекткцидт зчи'-снюеться у виповиноеп з розробленою нами математнчною мселлю. Комбшована токсикащя рослин забезпечуе високу бюлопчну ефективш'сть застосування системних ¡нсекти-цидиз в боротьб! з комплексом грунтових 1 наземних шид-НИЮВ СХОД1В цукровнх бурЯК1В.

7. Системш шеектициди типу фурадан, ад1фур та ш. при обробщ наешня цукрових буряюв проявляють певний вплип на рослини. В перил 7—10 дшв вегетацц вони в'щетають у росл, а на кшцях им'ядольних лиетшв появляються некро-тичш илями. В послщуючир период вегетаци шпб1руючий ефект зникае, сходи нормально розвиваються 1 нав!ть випе-реджають рослини, отримаш вщ необробленого ¡неектицидамн наешня. В результат! на перюд збирання збшьшуеть-ся маса коренеплод1В 1IX цукриепсть.

ЗалишковоТ ю'лькост1 карбофурану (дшчо! речовини цих шеектицщцв) в евгетуючих рослинах не виявлено.

8. Троф1чщ зв'язки визначають характер поведшки комах при пошкодженш токсичних рослин. У таких наземних

ШК1В, пк звичайнин буряковий довгоноснк, отру с ПНЯ' ¡ляеться в патолопчному шдвищешп рухово'1 акгнвно-•>иерактпвацп), у буряковнх блииок снрацьовуе «снг-¡СЗПСКИ», жуки 1 личинки щитоносок ! жуки буряково! тки проявляють шдвищеиу чутливють до токсикованнх н 1 практично не паносять 1м вщчутно! шкоди, дротя-1ПСЛЯ отруепня М|'грують на повсрхшо грунту \ ГИНУТЬ.

эведшка комах ] Тх чутлишсть до шсектпцп/ив при по-женш токсичних сход1в заложить вЦ 1х кормовоУ спс-¡ацп. Чпм тюнше коло трос|лчних зв'язкт у фЬофа < им бшдпу чутлнвкть вони ироявляготь до застосова-¡рспарат1в, 1 навпаки, пол!фаги бктып ст!ЙК1 до отру-¡нсектицндамп.

1окспкац1я схо.ив цукрових бурямв способом оброб-зсшня шсектицидами практично не проявляв вщчугно-ливу на корисну ентомофауну. В той же час карбофу" :роявляе бактерюстатичну актившсть до окремих груп :р!й в початковий перюд вегетаци буряю'в. Через мь шсля початку росту рослнн р1вновага грунтово! мжро-\ вщновлюеться.

'. Розроблеш нами науков1 осиови \ технолопя гаранто-

0 захисту сход1в цукрових буряюв вцд комплексу на-!х 1 грунтових ф!тофапв виявилась прийнятною для са-широкого и виробничого освоения. На цей час токси-

рослин централ1зоваиою обробкою насжня системни-1сектицидамп щор1чно зд1Йсшоеться в масштабах, що лягать використати такий поавний матер1ал на всдТ,

1 пос1ву цукрових буряюв в Украшк Пропаганда резу-чв наших дослщжень \ досвщ застосування токсикова-насшня у виробиицтв|' сприяли тому, що ва бурякось осподарства УкраТни, РосП та шших кра!н РНД з по-розумшням питания вже на протяз1 2—3 останшх ро-

икористовують для с1вбы виключно таке нааиня буря->р1ентуючись на мал! норми виаву в поа'вних одини-

эмбщована токсикац!я рослин цукрових буряшв для :ьби з дротяниками освоена частиною бурякосшчих го-фств швшчно-зах1дного 1 захщного райошв на площ?. 100 тис. га пос!в1в, як1 розм1щуються на важких, запли-. лх грунтах.

. Токсикашя рослин цукрових бурякш обробкою насш-

ил састсмиими ¡нссктпцидамп в результат! гарантованого за хпсту 1'х сход!в в!д шшдинкт мае досить високу господареь ку 1 сконом!Чну ефсктивш'сть.

Нав!ть без врахувания загального запобн'ання втратаь потенцшного врожаю цукрових буряк!в в1д шк1дник:в, пря мин стнмулюючин вплив токсикац:! на ркт, розвиток 1 про дуктпвнин пронес сприяе шдвищеншо врожайност! корене плолдв на 2,03 т/га, цукрнстогт! — на 0,26%, збору цукру -на 0,42 т/га.

Нона замшюе 2—4 р бьчыне наземних х1м1чних обробк П0С1В1В пукровцх буряюв проти шкинш-ав. За рахунок цьс го 1 бмьшоУ ефективност1 системних шсектицид1*в економ1 1х витрати становить 10—15 кг/га.

В результат! зниження на 3,5—5 кг/га норми вис!ву нг с(ння в!дчутно скоротнлась' його загальна потреба для вире бництва фабричних цукрових буряк1в в УкраУн!, що дозве лило щор1чно вившьняти битя 25 тис. га родючих земель, я! рашше займалн Ух насшники.

Кр!м зниження загального еколопчного навантаженн 1 зменшення "загрози , пестицидного забруднення альського< подарськоУ продукцц технолопя захисту сходш в!д шшдш шв токсикащею насшня гарантуе значне покращення сан тарно-ппешчноУ обстановки на буряковнх полях. Це дозв< ляе щор1чно позбавнти прямого контакту з пестицидами С льше 100 тисяч украУнських бур»ковод1в.

Загальний економ^чннй ефект ва'х основних переваг с стеми 1 технологи гарантованого захисту сход!в цукров! буряк1в вЦ цшдниюв централ1зованою обробкою насип снстемними шеектицндамн становить в цшах до 2.04.1991 140—160 крб./га, або бшя 200 млн. крб. на р!К, в иерер хунку на всю площу Ух фабричних поавш в УкраУш.

ПРОПОЗИЦП ВИРОБНИЦТВУ

Для ттенсиф1кацп буряк1вництва, пщвищення р!вня ст!(йкост1 продуктивное™ цукрових буряюв з дотриманн: сучасних вимог до економгчно! I саштарно-ппешчноУ безг ки пропонуеться вам бурякосшчим господарствам 1 насшг „„„„ .„,, п у^рд^ц: ; в подальшому максимально пов застосовувати 1 вдосконалювати систему 1 технолопю га{ нтованого захисту Ух сход(в в1д комплексу грунтових 1 1 земних цшднишв в розробленш нами прописк

Штдии-iai

Района ха-рактерпих фаутстнч-I них I комплекс ib

Складов технолог]!' (методи, способи,

1фипо.\1и)

Прнштка

Дротя- IlÍBHiMllO-шши сх1дшш

i гах1дний

Буряко-та кри-xiTKa

Централь-ний, швден-ний i гивде-

HlIO-CXifl-

- ий ¡

ХПвщчно-

за'х1дний i зах1дний

Росмнцеиин цукрових буряк!в но озимих культурах, як! йдуть-гнели зайиятого пару, ви-ключаючи багатор!чш трави; оранка тд цук-ров1 буряки з оборотом пласта; внесения _оеко (еидованнх доз добрив

Розлцщеннн цукрових буряк!в по озимих культурах, як! ¡¡дуть п1-сля чорного пару; оранка ГИД цукров! бур !• ки з Оборотом пласта; внесения рекомендовать доз мшеральних добрив

Комбпгована токелка Забезпечуеться пов-цш сход1в цукрових бу- не збереженнд сход1В Phkíb об робкою нась цукрових буряк1в неза-шгя системними Шсек-'лежно В1д ицльност1 тнцндами- i внесения в шк^дншпв рядки при mcíBi гра-' нульованих прспарат!'в в змепшеппх дозах у в1дпов1диост! з матема-тичпою моделлю

Багатор1чн1 6o6obî i злаков! трави i бур'я-Ш1 в посшах кукурудсн на силос нриваблююп, самок ковалшДв для й1дкладаш!я ясць. lia цих nocieax складають-,сн спрнятлнв! умови для: живлення ïx; ;ли-чи!1ок-дротяишпв

Чорнии пар не ирива-блюе самок ковалик1в для вщкладашш яедь i не сприяе розвитку ïx личинок

Централь- Обробка насшня шее-ний, швдэн ;ктицицами i викорис-

нии, гпвден-

н0-сх1дний

тання ïx для стби

Зах1дний { Обробка ¡tacimm ince-Швденний ктнцидами i пикорис-тання ïx для С!Вби

Звичай- Централь-ний бу- ний, п!вцен-

"\я::ов;;й ний i твдз-д0вг0н0- нн0сх1'дний !

сик I

Обробка насшня ¡нсе-ктнцидами i внкорпс-тання ïx для cíb6h

Спостер!гаеться масо-ва загибель личинок ковалиюв 1 практично виключаеться пошкод-ження пщземнцх час-тин рослии

Жуки практично не наносять В1Дчутно1 шко-ди токсикованим тд-земним частикам рос-лин

Жуки практично не наносять В1дчутпих по-шкоджень токсикованим оходам буряк1в

Cipnii буряко-иш дов голосин

Вел раины

Буряко-Bi блошки

Щито-поски

, СЗробка uacia-iktei дег ¡;амл i ;

:тап:ш i.'i д.11 de;

i I i

Бс1 района

■ j Жуки гинуть Ti.'ILKIi ш'сля живлення сходами буряков. При снач-;Hiii цдлыюс-п шкодяи-Iк"1в (в 5 i бь'оъше Е'П) хг.остерхгаеться масосс ¡(50—70%) незнание |(ие больше одного бару) пошкодження рос-

!лии, але без сагибело

1

¡сходов

Оброака наейоя Shcc-

кти'шдадш i шогорнс 'тання l'x дли cir;';u

Швгично-захадний, заходний, центральна i пшдс-!

ii нин

Обробка насшия инсектицидами i викэрис-таиня його для «вон

При. дружнш ¡шгра-цц жуо{1в на бураков! плангащо спостер|гае-ться масове (50 — 70%), але незначне (не вище одного бала) пошкодження роелнн. Проте укуси, зроблеп! жуками па листках, по глибою о не' вплгвають негативно па рют 1 рек звиток роелнн. У жу-юв бурякоошх блшок спрацьовув «сигнал бе-зпекн» И1сля перших укусов токепковаинх сходОв 1 вони лерессля-ютьел на ¡щш стандП

Жуки ! личинки 102 наносить в1дчутно1 шко-ди токепковашш схо ' дам цукрозих бурякш

Рекомендовану систему { технологию гарантованого захи-сту сход1в цукрових буряшв в1д комплексу ишднишв'потро'-бно в подальшому застосовувати як невщ'емну о важливу складову сучасних енергозберогаючих технологий виробницт-ва цукрових буряк1в, розрахованих на авбу малими нормами насоння, або на шнцеву густоту рослин.

СПИСОК ПАУКОВ ИХ ПРАЦЬ, ОйУ БЛШОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦИ

СаЗлук В, Т. Особенности защиты сахзрной свеклы от вредителей поп индустриальной юхноюгпи се ш.г слмвапня II Защита сахар-юн свеклы от в. emrcie'i. — К.: Ш1НС. — 1984. — С. 3—12.

СаЗлук П. Т. Комплекс агротехнических н хлми leeioix мер защиты исходов сахарной свеклы от вредителей П Сахарная свекла.

— 1984. — М>4. — С. 36 — 38.

Caáivií В. Т. Защита сахарно« свеклы от вредителей // Защита растении." — 1984. — № 5. — С. 23—'24.

С а vi v к В Т. Как защитить всходы от вредителей // Сахарна-) свекла..— 1984. Л» 5. — С. 4 — 5.

Саблук В. Т., Линник Л. П., Ноночарин.чо Л. П. Особенности формирования вредной энтсмофауны в био:.'епогах безвысадочных се силикоз сахарнгш свеклы в Условиях юга Украины // Тезисы докладов УЭО — К.: Наукова думка, 1984. — С. 132—133.

СаЗлук В. Т. Защита сахарной свеклы от вредителей // Рекомендации по индустриальной технологи» возделывании сахарной свеклы. — К.: Урожаи, 1985. — С. 39—40.

Са'лук В. Т.. Бнчук К). П., Трн-Зсь С. Цы-Зу.чькни И. Д.. Смирных В. М. Регулирование численности вредителей сахарной свеклы // Защита растений. — 1986. — № 2. — С. 20—22.

Сабл\-к В. Т. ЩоЗ не перес!ватн оурякн // X.iiGopou УкраЧни. — 1986. —-Л«4. — С. 19 — 20.

Сао.пк В Т. Рослинал —- внутрНнню токепкацно // Х.'пбороб Укранш. — 1986. — Л» 9. — С. 19.

СаЗлук В. Т., Быстрота В. Л. Интегрированная система защиты растении' от вредителей // Агрономическая тетрадь по индустриальной технологии производства сахарной свеклы. - К.: Урожай, 19&6.

— С. 96—108.

Саблук В. Т. Защита всходов сахарной свеклы от вредителей при индустриальной технологии ее возделывания // Интегрированная защита сахарной свеклы от вредителей, болезней и сорняков.

— Кг ВНИС, 1986. — С. 5— 11.

Саблук В. Т., Пшеничук Р. Ф., Быстрова В. Л. Комплексная защита всходов от болезней и вредителей // Интегрированная защита сахарной свеклы от вредителей, болезней и сорняков. — К.: ВНИС.

1986, — С. 78—83.

Саблук В. Т. Методика определения эффективности предпосевной обработки семян сахарной свеклы фурадапом, 35% и э. — К.: ВНИС, 1986. — С. 4—19.

Пшеничук Р. Ф., Саблук В. Т., Мелимука Ю. Н., Шульгин В. В. Обработка семян//Сахарная свекла, 1987. — № 3. — С. 39—40.

Саблук В. Т., Тр1бель С. О., Б1чук Ю. П., ЛШник-Л. I., ШкЬ дники цукрових буряш'в // Дов|диик бурякопода. — К,- Урожай,

1987. — С. 130—161.

Саблук В. Т., Бичук Ю. П., Трибель С. А. Методы выявления численности вредителей и повреждаемости ими растений сахарной свеклы // Методика исследований по сахарной свекле. — К.: ВНИС, 1967. — С. 71—119.

Ca Злу к В. Т. Результаты испытании 35% CT фурадана в бо-рьое с водителями всходов сахазной свеклы // Тезисы докладов 1И съезда УЭО. — К.: Натеова думка, 1987. — С. 129—130.

Саблук В. Т., Бичук Ю. П., Трибель С. А., Линник Л. И. Агротехнические приемы защиты сахарной свеклы от вредителей, болезней и гортксв: Рс:; г.; т; г. i. — М.: Агропромиздат, *1988. — С. 3 — 15.

С гблук В. Т. Защита сахарной свзклы от вредителей // Сахарная свекла. Интенсивная технотопп. — М.: ВО Агропромиздат, 1988. — С. 45 —46.

СаЗлук В. Т., Струкова С. И., Дехтярев А. Т. Пути формирован!,а комплекса вредных и' полезных насекомых в условиях свекловичного севооборота // Защита растений. — К.; Урожай, 1987. — С. 9—12:

Саблук В. Т. Борьба с вредителями // Рекомендации по Украинской технологии произволегва сахарной свеклы, обеспечивающей получений стабильно высокой урожайности корнеплодов. — К.: Урожай, 1988. С. 32—38.

СаЗлук В. Т., Пшеничук Р. Ф., Береговой Д. К., Гресь Ю. А., Шульган В. В. Инструкция по обработке семян сахарной свеклы, срураданом, аднфурсм, дайфураном и требования безопасности. — М.: Госагропром СССР, 1988. — С. 1—21.

СаЗлук В Т. Токсикация всходов системными инсектицидами // Сахарная свекла. 1939. — № 1. — С. 36—37.

Саблук В. Т., Гресь Ю. А., Береговой Д. К., Шульган В. В., Санин Е, В. Рекомендации по защите вгходов сахарной свеклы от вредителей с использованием семян, обработанных -системными инсектицидами. — М.: Госагропром СССР, 1989. — С. 1 — 15.

Пожар 3. А., Грисенко Г. В.; Саблук В. Т., Корниенко А. С. интегрированная защита сахарной свеклы от вредителей, болезней и сорняков: Рекомендации. — М.: ВО Агродоомиздат, 1989. — С. 1—21.

Саблук В. Т. Шк1дники цукрових буряк!в // Довщник по захи-сту цукрових б,уряшв. — К.; Урожай, 1989. — С. 5—29.

Саблук В. Т., Трибель С. А., Бичук Ю. П., Быстрова В, Л. прогноз развитая вредителей // Сахарная свекла: производстве и переработка. 1990. — № 2. — С. 40—44.

Саблук В. Т., Трибель С. А., Бичук Ю. П. Интегрированная си-ст~ма гащить! // Агрономическая тетрадь по интенсивной технологии производства сахарной свеклы. — К.: Урожай, 1990. — С. 102—119.

Саблук В.' 'Г. 1нтегрована система захисту рослин: ишдники цукрових Оурятв, заходи боротьби // Довщник буряковода. — К.: Урожай, 1991.

Саблук В. Т., Головаш Л. И. Токсикация всходов сахарной све-ллм 'нстемными инсектицидами и ее воздействие на фитосашиар-нсе состояние свекловичных плантаций // Экологические проблемы 1.ИТ.Л1СНВНОГО земледелия в районах свеклосеяния. — К.: ВНИС, 1991. — С. 88—91.