Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эффективность соединения разных генотипов скота при создании симментальской мясной породы

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Эффективность соединения разных генотипов скота при создании симментальской мясной породы"

раУнська академш аграрних наук

1нститут гваринництва

Б о д_

_ г г»".;?

■ но правах рукопису

ШКУР1Н Григорж Тимофжович

ЕКТИВШСТЬ ПОеДНАННЯ Р13НИХ ГЕНОТИП1В УДОБИ ПРИ СТВОРЕНН1 СИМЕНТАЛЬСЬКО! мясно! ПОРОДИ

02.01

Спецюлшсть: 06.0&-Нг"- розведення тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття вченого ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

ХАРК1В -1996

Робота ииконаиа и лаборатрм сслекци м'яспо! хулоби 1нстнтуту тваринництва УААН.

11ауко1и ксрпшикн: Заслужений д1яч науки

техшки Украши, доктор с1льськогосподарських наук, професор Доротюк Едуард Мнколайович;

Доктор с1льськогосподарських наук, член-кореспондент УААН Маменко Олексш Михайлович

Офщшщ опонеити:

Доктор альськогосподарських наук Макаров Василь Макарович

Кандидат альськогосподарських наук Романяк Ярослав Мнколайович

Провщна установа:

\'арктп>кий Зоопеторинарний ¡нгтмтут

Захист вибудеться " 1996 р. на запдашп

спещал13опано! вченоТ Ради (Д.02.30.02) при 1нст1пуп тваринництва УААН о "/£? " годиш. (312120, м. Харюв, п.. в КулиничО.

3 дисерташею можна ознайомитися у 61блютеш шституту.

Автореферат розкланпй "«23 "Лютого 1996 р.

Нчений секротар сшч^ипзопажл вченоТ Ради,

кандидат альськогосподарських наук ВЛ.Розсоха

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. За остант роки в Укра!ш виробництво м'яса, особливво яловичини, р!зко зменшилось, не задовольняеться попит населения о м'яа I мясопродуктах. Внасл1док скорочення погол1в'я кор1в молочиих порщ, а також сошалышх, економ1чних, енергетичних та еколопчних фактор1в виникла необхшисть прискореного створення ново! галуз1 тваринництва - спещал!зованого м'ясного скотарства. 1нтенсивний розвиток ще! галуз1 стримуеться перш за все вщсутшстю необхино! юлькосп худоби м'ясних порщ.

Виршенню Ц1вГ проблеми сприяе створення в результат! двадцятир1чно! роботи двох В1тчизняних м'ясних пор1Д - украТнськоТ м'ясно! та волинсько!, а також пол1ського типу. Проводиться робота по виведенню знам'янськоТ, асканшсько! та симентальсько! м'ясних порщ.

Досл1дження свичать, що практично вс1 м'ясш породи п1тчизняного I ¡мпортного походження мають непнсоку молочшсть, що не завжди забезпечуе рентабельшсть м'ясного скотарства.

Враховуючи це, на баз1 м!сцевоТ симентальсько! худоби створюеться суперштенсивна украшська симентальська м'ясна порода, яка буде характеризуватись високою молочшстю I м'ясною продуктившстю.

Для цього використовуеться втизняний I кращий св1товий генофонд м'ясних пор1д ( М.В.Зубець, Е.М.Доротюк, 1992).

При широкому залученш генофонду ¡мпортних порш, важливо детально I всеб^чно вивчити одержуваш генотипи. Це потр1бно для того, щоб запозичивши генетичний матер!ал високо! продуктивное™, не втратити таю цшш якост1 м1сцевих пори, як пристосованшсть до певних природно-кл1матичних та кормових умов, задов1льну плодючкть I резистентшсть.

Осюльки одержання тварин бажаного кшцевого породного поеднання передбачене деюлькома шляхами, виявлення оптимального вар1анту мае велике значения. Особливо мало вивчет ркт, розвиток, м'ясна продуктившсгь та вщтворш функцп у телиць. Тому цей напрям взято як основу для виконання дано! роботи.

Мета та завдання досл!джень. Мета дослщжень - визначити 1 науково обгрунтувати оптнмальш поеднання р1зних генотитв худоби для одержання потомства, яке в1дповиае запланованому шльовому стандарту створювано! украшсько! симентальсько! м'ясно! породи. Для досягнення вказано! мети були поставлен! сл1дуюч1 завдання:

- вивчити р!ст, розвиток та екстер'ерш особливосп телиць р1зних генотишв вш народження до 17->псячного в1ку;

- визначити формування вичтворно! здатност1 у телиць;

- вивчити м'ясну продуктивнысть та яюсть м'яса у телиць 17-

М1СЯЧного в1ку;

-4- визначити eKOHOMimiy ефектившсть вирощування телиц р1зних генотитв в умовах промислово! технологи; ,

- розробити пропозици по удосконаленню/ схем створенн симентальсько! м'ясно! породи.

Наукова новизна роботи. На ochobi власних експериментальни матер1ал1в, вперше вивчена ефектившсть поеднання симентальськи телиць комб1нованого напрямку продуктивности з бугаями м'ясних nopi, в1тчизняно! та iMnopraoi селекцн при створенш симентальсько! м'яснс породи. Вивчеи! picT, розвиток, формування в1дтворно! функци, м'яснс продуктивное^ i HKOcri м'яса у телиць р!зних генотитв. Розроблеи рекомендацп по коректуванню схем створення ново! породи.

Практична значимость. Виявлеш додатков! резерви зб1лыненн виробництва яловичини i покращення П якост1 за рахунок використанн надремонтних симентальських телиць молочно-м'ясного напрямк продуктивное^ i буга!в кращих в1тчизняних i ¡мпортних м'ясних nopi, в умовах промислово! технологи комплекпв i ферм по вирощуванню вщгод1вл1 велико! рогато! худоби. Це дозволяе збшьшити живу мае; телиць м'ясних генотитв, у пор1внянш з контрольною групою, на 13,1 13,7%, масу Tyuii на 15,2 - 20,5% i знизити витрати корм1в на 9,9 11,0% при реал1зацн телиць на м'ясо у Biui 17 м1сящв живою масон 485-500 кг.

Матер1али дисертацн будуть використат при розробц рекомендацш по технологи виробництва яловичини та розвитк; спещал13ованого м'ясного скотарства в Укра!ш, а також в селекцшнн робот1 по створенню i апробаци симентальсько! м'ясно! породи.

Реал^защя результате доемджень. Проведений науково господарський дослщ дозволив виявити найбшьш ефективне поеднанн: маток в1тчизняних симентал1в молочно-м'ясного напрямк; продуктивное™ з шидниками м'ясних симентал1в селекцп Канади ФРН.

Результата досшджень впроваджеш в агроф1р>п "1ваньки MaHbKiBCbKoro району, Черкасько!, АПФ "Степове" Новомосковськоп району, Дшпропетровсько!, CAT "Обрш" Шишацького район; Полтавсько! областей, як! визначеш репродукторами створювано симентальсько! м'ясно! породи.

Положения, як'| виносяться на захист.

1. PicT, розвиток та екстер'ерш особливост1 телиць р1зни: генотитв.

2. Вщтворш та материнсьм якост1 перв1сток pi3HHX генотитв.

3. Комплексна оцшка м'ясно! продуктивное™ i якосп м'яс; телиць р1зних генотитв.

4. Економ1чна ефектившсть вирощування телиць р1зню генотитв.

Апробащя роботи. Основш положения дисертацм допов1дались 1 хержали позитивну оцшку на науково-практичшй конференци Эффективность методов повышения интенсификации производства эодуктов животноводства" присвячено! 90-р1ччю професора .Й.Кускова (м. Харюв, 1994); на семшар1 по розвитку м'ясного сотарства 1 зб1льшенню виробництва яловичини в УкраГш (Ки1в, )95); розширених республ1канських координащйних нарадах по эоблем! виробництва яловичини 1 селекцн м'ясно! худоби (м. Харюв, >92-1994); на м1жнароднш науково-практичшй конференци, эисвяченш 110-р1ччю з дня народження академ^а М.Д.Потьомюна (м. арюв, 1995).

Публ1кафя результата досл!Джень. Основт положения 1сертаци опу6л1коваш у 10 наукових статтях I тезах доповщей.

Особиста участь днсертанта у проведенш досл1джень. Дисерта-йна робота виконана автором особисто. Вш оргашзував 1 пров1в 1уково-господарський дослщ по виявленню ефективност1 поеднань зних генотитв худоби при створенш симентальськоГ м'ясно! породи, крем! етапи дослшжень проведет стльно з асшрантом 1ванущенко .П.

Об'ем I структура дисертацп. Дисертащя складаеться з тупно! частини, огляду л1тератури, методики дослщжень, власннх »слшжень, обговорення результате дослщжень, висновюв, пропозицш [робництву та списку лтратури, який включае 243 джерела, у тому [СЛ1 18 ¡ноземною мовою.

Робота викладена на сторшках машинописного тексту, стить 35 таблиць, 5 малюнюв та 8 фотографш.

2. МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Для проведения дослщу у 1992 рош на комплекс! агроф!рми ваньки" Маньювського району Черкасько! облаем було вобрано 125 дремонтних телиць симентальськоГ молочно-м'ясноТ породи у вщ1 40-дшв, з середньою живою масою одшеГ голови 60 кг. При досягненш лицями живо! маси 350-380 кг 1х розд1Лили на п'ять труп 1 штучно пленили, зпдно схеми дослщу (табл. 1). 3 одержаного потомства, за 'инципом парних аналопв, було сформовано 5 груп телиць, по 13 л1в у кожнш.

При проведенш дослщу вивчали:

- р1ст телиць - шляхом щомкячного зважування в одну 1 ту ж ту до год1ВЛ1. За результатами зважування обчислювали абсолютну та шосну швидюсть росту за фолмулою С.Брод1

- розвиток телиць - шляхом взяття основних пром1рт тулуба та числення ¡ндекав будови т1ла;

-61. Схема досл1ду

Група Порода

мате pi батька дочок

I контрольна симентальська (с) симентальська симентальська

II дослщна волинська (в) 1/2 С х 1/2 Е

III дослщна м 1» знам'янська (з) 1/2 С х 1/2 3

IV дослана ,, ,, симентальська м'ясна кандсь-коТ селекцн симентальська м'ясна

V дослщна симентальська м'ясна шмецько! селекцп симентальська м'ясна

- юльюсть спожитих корм1в - методом урахування р1знищ м1ж масою заданих корм1в i Ix залишюв (один раз за квартал, за дв1 cyMiJKHi доби);

- молочшсть KopiB - за живою масою телят при вщлученш та за формулою Е.М.Доротюка (1981);

- вштворж функци KopiB! плодюч1сть, тривал1сть т1льнос.т1, масу приплоду та розвиток телят - шляхом анал1зу документе первинного зоотехшчного о6л1ку.

FIepe6ir отелень KopiB р1зних генотишв оцшювали за 5-бальною шкалою: 5 - отелення без ускладнень; 4 - з незначною допомогою; 3 - з квал1фжованою допомогою, але з благополучним насл1дком; 2- з допомогою прашвника; 1 - отелення з летальним насл!дком.

- м'ясну продуктившсть вивчали за результатами контрольного забою телиць у 17->псячному Biui.

Забш тварин провели на Ватутшському м'ясокомбшат1 за методикою BIT (1977). 3 кожно! групи забивали по 3 голови. При забоТ ураховували: живу масу тддослшних тварин перед забоем (теля добовоТ голодно! витримки), масу парно! тупи, внутршшього жиру-сирцю та субпродуючв. За результатами цих показниюв обчислювали забшну масу, заб1йний вихщ та вих1д субпродуклв.

Для вивчення морфолопчного складу туш було проведено обвалювання правих твтуш i визначено масу м'якотЬ KicTOK, хряипв. На ocuoBi цих показниюв обчислено вщносний BMicT м'якот1, к1сток та хрянпв у тушах.

Проведено в1зуальну оцшку повном'ясносп та жирового поливу уш, яку доповнено об'ективною - площею "м'язового в!чка".

Як1сть яловичинн вивчали за П Х1м1чним складом, енерге-

■ИЧНОЮ ШНШСТЮ, 6ЮЛОПЧИОЮ ПОВНОЦШШСТЮ б1ЛК1В.

Х1м1чиий склад (вода, жир, протеТн, зола) визначали в :ередшй проб1 (фарш з спинореберного вщрубу 9-11 ребер) й тйдовшому м'яз1 спини (на р1вш 12-13 ребер).

Енергетичну цшшсть визначали розрахунковим методом за }юрмулою В.М.Олександрова (1951).

Для визначення бюлопчно! повноцшност1 б1люв визначали 5М1СТ у м'яс! триптофану та оксипролшу 1 обчислювали Тх стввцшс-иення.

- товарш якосп шюряно! сировини (маса, площа, товщина) - за четодикою Е.А.Арзуманяна, 1962;

- конверсш корму в б1лок 1 жир м'яса - за методичними реко-чендащями (М., 1983);

- етолопчш особливост1 - за методикою ВЛ.Велшжашна

[1975);

- оплату корм1в - шляхом зютаввлення даних про спожип <орми 1 одержаний приркт маси Т1ла, юлькост1 м'якот1 та б1лка в туии;

- coбiвapтicть приросту I структуру витрат - за прямими та [тоб1чними витратами за весь перюд дослщу;

- економ1чну ефектившсть вирощування телиць визначали на Ж1ЮП1 виробничих витрат 1 одержано! виручки В1Д реал1зацп телиць на и'ясо. Визначали р1вень рентабельное™ вирощування телиць р1зних груп.

Матер1али дослщу опрацьоваш методом вар1ащйно! статистики за М.А.Плохинським (1961).

З.РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛХДЖЕНЬ

3.1.Год1вля I утримання телиць

Шддослшш телищ були одержан! В1Д перв1сток { вирощувались на пщсоа до 8 м!сящв. Шсля вщлучення телиць утримували в примщенш безприв'язно в групових станках. Р1вень 1 технолопя год1ВЛ1 були однаков1 у вах трупах I розраховаш на одержання 800-900 г середньодобового приросту живо! маси. За перюд в1д народження до 17 мкящв на одну голову в середньому було згодовано 2974-3048 кормових одиниць та 310,0 - 313,0 кг перетравного протеГну.

В структур! спожитих кормш становили, %: молоко - 18,0-18,3; зелен! корми - 30,0-31,1; концентроваш - 22,1-23,1; оно люцерни - 9,39,6; силос кукурудзяний - 13,2-14,6; меляса - 5,1-5,4.

Щ даш свшчать про те, що телиць вирощували на молоконцентратних ращонах, при максимальному використанш зелено! маси та об'емистих KopMiB (ciHo, силос).

3.2. PicT i розвиток телиць

Найважлив1шим показником росту i розвитку тварин е !х жива маса. Телиш р1зних генотитв реагували на умови навколишнього середовища неоднаково, що i зумовило р1зну ¡нтенсившсть росту !х живо! маси (табл. 2).

Ста вщзначити, що телищ Bcix груп народилися з невисокою живою масою (31,0 - 35,2 кг). Це забезпечило нормальний nepeöir род1в у перв1сток.

Телищ IV i V груп за показниками живо! маси у Bei BiKOBi перюди значно перевершували ровесниць ¡нших генотитв. Так, при в1длученш !х перевага за цим показником становила вщповшно 29 i 21,4 кг (Р<0,01) у поршнянш з телицями контрольно! групи.

Аналопчна тенденщя збереглась в 12, 15 та 17 мшящв. Ix жива маса вщповщала вимогам класу ел1та-рекорд, а ровесниць I, II та III груп - класу ел1та.

У 15-м1сячному Biui р1зниця за живою масою телиць I i IV груп досягла 61,4 кг (16,6%); у 17- 58,5 кг (13,8%). Р1зниця статистично в1ропдна (Р<0,01).

Телиш V групи у 15 Mic. перевершували ровесниць I групи на 43,6 кг (11,7%); в 17 - на 56,2 кг (13,1%). Р1зниця статистично Biporüma (Р<0,01).

За однакових умов утримання ! год1вл1 телиц1 IV та V груп значно випереджали за ¡нтенсившстю росту noMicefl II та III груп, яю за цим показником займали пром1жне положения (табл.3). Найб1льш висок1 середньодобов1 прироста у Bei BiKOBi пер1оди мали телиц1 IV та V груп. Середньодобовий npupicT за весь перюд вирощування у телиць IV групи був на 107 г (13,7%) вищим у пор1внянн1 з ровесницями I групи i в1дпов1дно на 85 г (10,6%) та 81 г (10%) у nopiBHAHHi з телицями II i III груп.

3. Динамка середньодобових прироспв у телиць pi3Hiix reHOTimiB, г

BiKOBi пе-р1оди, Mic. Трупа

I II III IV V

0-8 910 924 930 1010 982

8-12 702 751 751 705 722

12-15 371 321 462 726 591

15-17 961 1065 865 913 1171

0-17 777 799 803 884 880

9

2. Динамша живо! маси телиць (п=13), кг

BiK, Mic.

Група при иа-родженш 6 8 10 12 15 17

I (контрольна) М±ш 31.0+0.89 266.4±7.8 252.3±6.93 299.7±6.75 366,6±6.45 370,0±7.9 427.7±7.1

Lim 27-35 166-245 200-271 245-315 300-356 312-398 395-465

II (дослана) M±m 31,4+0,76 235,4±11,0 256,0±10,8 302,4±10,8 346,2±9,6 375,1±13,8 439,0±8,2

Lim 28-35 175-270 195-290 238-345 283-378 287-412 395-480

III (дослина) M±m 30,9±0,81 245,0±11,6 258,9±12,6 313,9±13,1 349,1±14,2 390,7±10,4 442,6±7,0

Lim 30-36 194-301 200-315 251-375 268-404 315-422 405-478

IV (дослина) M±m 35,2±1,16 253,3±8,16 281,3±9,12 334,2±8,10 366,0±8,33 431,4±13,4 486,2±13,8

Lim 30-39 195-275 230-325 245-370 328-404 340-472 405-545

V (дослина) M±m 34,9±0,86 247,4±9,46 273,7±7,19 320,6±7,43 360,4±7,85 413,6±8,1 483,9±11,9

Lim 32-39 214-287 245-305 285-347 323-403 395-462 395-515

Сл1д зазначити, що у телиць ecix генотитв найб1льш низьким прирости, особливо у I, II та III трупах, були у ßiui в1д 12 до 1 М1сящв. Це, очевидно, пов'язане з становлениям статево! зр1лост1 т умовами год1вл1 й утримання взимку.

Найб1лып близькими до запланованого стандарту новс симентальськоТ м'ясно! породи за живою масою у Bei BiKOBi перюд були телиш, одержан! В1Д бугаТв канадсько! та шмецько! селекцГ Окрем1 телиц! перевищували вимоги стандарту, що тдтверджу реальшеть розробленого стандарту.

Телиц1-пом1с1 з волинською i знам'янською породами займал пром1жне положения м1ж симентальськими в1тчизняного i канадськог renoTHniß.

3.3. ЛЫйний picT, екстер'ер i конститущя телиць р!зних генотитв

3 метою виявлення впливу батьювських порщ на формуванн типу будови пла телиць, були взят! основш npoMipn i вирахува! ¡ндекси будови т1ла при народженш, у 8, 12, 15 та 17 м1сящв.

Одержан! результата св1дчать, що генотип телиць значн вплинув на Тх тип будови т1ла.

Телиш IV i V груп уже при народженш перевершувал ровесниць I, II та III груп за вама пром1рамн т1ла. 3 в1ком, найб1льш р1зниця спостер1галася за пром1рами ширини та глибини т1ла. Tai телиш IV групи у Biui 17 м1сящв перевершували ровесниць контрольнс групп за шириною i глибиною грудей на 5 см (8,3%), косою довжино] тулубу - на 7 см (4,4%), шириною в маклаках - на 4,4 см (11,7%] шириною вч Ыдничиих буграх - на 5 см (21,7%), обхватом грудей э лопатками - на 13 см (5,7%) i натвобхватом заду - на 4 см (8,8%).

Б1льш повно про особливост! будови т1ла можно судити з ¡ндексами. Нами були обчислеш як загальноприйнят1, так i та* ¡ндекси, як комплексний та м'ясност1, як1 найб1лыиою Mipoi характеризуют тип будови т1ла.

ТелиШ II - V груп за будовою тма в1дпов1дали м'ясному, ровесниц! I групи - молочно-мясному типу. Телиш м'ясних генотип! вщзначались пропорцшною i гармошчною будовою т1ла, типовою дл м'ясних пор1д. Вони мали широкий, округлий тулуб з добре розвинуто: мускулатурою. Груди широю, округл1 й глибою, без западин з лопатками. Холка i криж1 широю, довп, piBHi й добре запове! м'язами. Окости виповнеш, ноги Miuni, правильно! постави.

Телиц1, одержан! в1д плщниюв знам'янсько! породи, а тако: симентальсько! канадсько! та шмецько! селекцп, мали найб1льш висок ouiHKy м'ясних форм - 5.0 6ал1в. rio.Mici з волинською породою дещ поступались !м - 4,5. Телиш контрольно! групи були б1льш високоноп,

г

KocnicTi i мали недостатньо виражеш м'ясш форми (3.5), особливо задньоТ третини т1ла.

Bei телиш добре успадкували масть öaTbKiBCbKol породи. Буга! волинськоТ породи стшко передають потомству червону масть, знам'ян-ськоТ - cai^o-cipy, кремову та комол1сть; симентальсько! м'ясно! канадсько! i шмецько! селекци - полово-рябу.

3.4. В1дтворна функц1я телнць pi.nmx renoTiiniB

В1домо, що eKOHOMiKa м'ясного скотарства значною Mipora залежить в1д р!вня в1дтворення стада i оптимального BiKy та живо! маси телипь при першому запл^ненш.

В таблиш 4 наведет показники, яю в пеший Mipi характеризуют в1дтворт функцм телиць pi3Hiix генотитв.

4. Характеристика шдтпорно! функцм телиць _pi3nnx renoTnniB_

Показник Трупа

I И III IV V

BiK телиць, джв:

при прояилешп 256,9 246,5 228,5 235,6 236,5

першоТ охоти ±6,18 ±5,32 ±3,11 ±5,22 ±4,83

при плиному 509,5 502,6 482,5 488,6 490,5

ociMeHiHHi ±11,12 ±10,15 ±9,32 ±8,72 ±7,32

при отеленш 794,0 787,6 760,7 760,9 778,5

±5,3 ±9,32 ±8,52 ±8,33 ±6,92

Жива маса, кг:

при проявлошп 255,1 252,0 260,2 262,5 285,9

першо! охоти ±6,8 ±7,6 ±5,9 ±7,9 ±9,1

при плщному 390,0 398,5 405,0 450,0 448,0

oeiMeiiiiini ±6,4 ±7,1 ±10,5 ±8,5 ±8,5

Заплинетсть в1д 65,0 64,0 66,0 65,6 68,9

першого оЫ.чснпшя,%

Юльюсть ociMeniHb, 2,2 2,5 2,3 2,2 1,8

для запл!днення

Установлено, шо »¡к появи перших статсвих циюпв та BiK ix стабЫзацп мав пепну м1жгрупову рiзmiпто. Paniiue neix етатева 3piлicn> настала у телиць-noMiceü ¡з знам'янеькою породою, найшзшше - у телипь контрольно! групп. Останш були crapuii на 27 дшв при зашнднент.

Заплщнення телиць м'ясних генотитв у Biui 16 мкящв за живо маси 390 -450 кг забезпечило високий bUcotok запл1дненост1 Bi; першого оспмешння - 64,0 - 68,9%.

3.5.Характеристика материнських якостен перв1сток pi3Hiix генотишв

Молочнкть Kopie в м'ясному cKOTapcTBi е одшею з важливи> селекцшних ознак, так як м1ж молочшстю матер1в i середньодобовим! приростами Тх телят в перюд тдсосу ¡снуе високий стутнь кореляци -*Z = + 0,8. В м'ясному скотарств1 молочнкть KopiB визначают! tTo6i4HHM методом - через масу телят при вилученш. Haïui досл1дженн> показали, то молочнкть первкток (маса телят в 6 мкяшв) Bci> генотитв, вирощенних в умовах промислово! технологи комплексу достатньо висока (табл. 5), однак телиш IV i V труп перевершувал! ровесниць контрольно! групи на 26,6 i 21,0 кг (11,9 i 10,2%). Р1зниш в1ропдна, Р<0,05 i Р<0,1. Жива маса первкток при отеленш у всЬ трупах висока - 540-579 кг. Це забезпечило хороший розвиток плоду нормальний nepeôir отелень i високу молочнкть. Телят: народжувались жнттест1йкими. Через 60-80 хвилин теля народженш вони ставали на ноги i ссали MaTip.

5. Характеристика материнських якостей первкток р1зних генотип ¡в

Показник Г р у п а

I II III IV V

Жива маса, кг: 540 550 540 579 575

первкток при отеленш ±12,3 ±9,2 ±10,5 ±9,8 ±10,2

приплоду 32,0 ±0,91 32,0 ±0,71 30,9 ±0,62 35,2 ±1,0 35,0 ±0,9

Косфщснт 5,9 5,8 5,7 6,0 6,0

КРУПНОПЛ1ДНОСТ1

Молочнкть первкток, кг 226,4 235,4 245,0 253,3 247,4

(маса телят в 6 мкяшв) ±7,5 ±10,5 ±11,2 ±8,5 ±7,5

Збереження телят в 1-й мкяць життя, % 90 90 100 100 100

Отслення, гол:

легю 9 9 10 9 9

важю 1 1 - 1 1

Вщ.мова первкток ви

прииняття теляти, гол. 1 1 - - 1

-133.6. Етолопчш особливое™ та здоров'я телиць

Для вивчення деякнх особливостей поведшки телиць р1зних renoTiiniB при утриманш в умовах промислового комплексу були проведет хронометражт спостережеиня за поведшкою телиць у Biui 8 i 17 мкяшв.

Установлено, що найб1льш пристосованими до умов промисловоТ технологи були симентальсью телиш контрольно! групи, а також телищ III i IV труп. Вони менше реагували на шум транспортер1в, замшу оператор1в, краще поТдали корми, бмьше вщпочивали i були б1льш спокшними. Телищ - noMici з волинською породою, напроти, були бьчьш збудлив1, хвилювалися тд час роздавання кормт та при появ1 нових людей у секцп, де утримували тварин. Вони ripuie поГдали корми, менше вщпочивали.

Телищ Bcix reiioTuniB мали добре здоров'я, про що свщчить те, що за перюд дослщу не було вщзначено будь-якого захворювання та витходу телиць. Все ж слщ зазначити, що у телиць II та V груп у кшш дослщу спостер1гали захворювання KinuiBOK, що проявлялось в кульганш. Очевидно, це пов'язане з меншою мщжстю kIctok, що було виявлено в цих трупах дослщженнями Гванущенко В.П., проведеними на бичках.

3.7. М'ясна продуктившсть телиць р1зних генотишв

Забшш показннки. Для вивчення м'ясноТ продуктивное™ i виявлення породних вщмшностей в TT piBHi та якос™ м'яса нами був проведений контрольний заб1й телиць у 17 мкящв (табл. 6). Сл1д зазначити, що телиц! Bcix генотишв до 17-мкячного в1ку досягли високих заб1йних кондишй.

Bei телищ мали вищу вгодоватсть, а одержат вщ них Tymi були вщнесет до першоТ KaTeropiT. Наведен! даш евщчать про генетичну обумовлетсть м'ясноТ продуктивность Телиш, одержан! в1д бугаТв симентальсько! м'ясноТ породи канадсько! i шмецько! селекцн (IV та V групп), у 17 Mic. мали передзабшну живу масу вищу на 55 i 52 кг (13,75 i 13,0°о), жж симентальсью телищ В1ТчизняноТ селекци. За масою туш1 р1зниця становила в1дпов1дно 45,3 i 33,64 кг (20,5 i 15,2%). Р1зниця статистично в1ропдна (Р<0,01 i Р<0,05). Телиш II i III груп за масою Tymi заимали про>нжне положения.

Сли зазначити, то за виходом тушi практично не було суттево! pi3nnui м1ж I, II та III трупами: 55,16- 55,81%, в той час як телиш IV та V груп мали цей иоказник 58,59 та 57,55%, що на 3,43 та 2,39% вище, шж у I rpyni.

-и-

6. Результата контрольного забою телиць p¡3iuix генотитв

Показник гР у п а , п =3

I II III IV V

Передзабшна жива 400±4,04 414±2,96 420±2,99 455±7,94 452±;

маса, кг

Maca парно! Tyuii, кг 220,7 231,7 233,7 266,0 254

±3,84 ±2,73 ±2,2 ±7,94 ±11,

Вих1д парно! Tyiui, % 55,16 55,81 55,64 58,59 57, f

±0,37 ±0,36 ±0,6 ±1,0 ±2,

Maca внутр1шнього 9,98 11,90 12,30 9,91 10,1

жиру-сирцю, кг ±0,4 ±1,3 ±0,8 ±0,58 ±0,/

Вих1д внутр1шнього 2,49 2,37 2,96 2,13 2,2

жиру-сирцю, % ±0,9 ±0,3 ±0,2 ±0,1 ±0,(

Забшна маса, кг 230,68 243,60 246,00 275,91 264,

±3,87 ±4,0 ±3,13 ±8,1 ±12,

Заб1йний вих!д, % 57,65 58,18 58,6 60,72 59, £

±0,4 ±0,4 ±0,9 + 1,1 ±2,

За забитою масою перевага була за телицямн IV i V груп. nopiBHHHHi з ровесницями у них був цей показник вищим, вщпов1д на 39,10 кг (19,6%) i 33,78 (14,6%). Р1зниця вфопдна (Р<0,01 Р<0,05). Сл1д зазначити, що за масою Tyiui, внутршнього жиру-сир: i лабшпим ниходом тслшп II та III труп мало шдркшялнсь. Вони ма б1лыне BHyTpiiiiHboro жиру-сирцю i жиру-поливу, що свшчить про б1льшу скоростигл1сть, зумовлену участю у виведенш волинсько! знам'янськоТ nopU скоростиглих британських порщ - абердш ангуськоТ та герефордськоТ.

У телиць Bcix груп, особливо IV, забшний вих1д був знач вищий вимог ГОСТу 779-55 для молодняка вищоТ вгодованостк

Сортова ро;«рубка туш. Кулшарна nimiicTb pi3Hiix частин ту неоднакова. До першого сорту в1дносять спинову, задню (ф1л( оковалок, кострець, огузок) i грудну частини. До другого - лопат! плече i пашину; третього - зар1з, передню та задню Гомулки. Розруб туш на природно-анатом1ЧШ частини показала, що телиш IV i V гр поревершували ропесниць I групп за масою та виходом найб1льш uim частини Tyiui - задньоТ, яка становила 34,76 та 35,87%, проти 29,32% ; rpyni. Це зумовило значно вищий вихи м'яса внщого i першого сортн телиць IV i V груп у пор1внянш з ¡ншими трупами i, особлино, першою.

Тслиш IV i V груп мали на 15,9 i 15,2 кг (47,7 i 45,6%) б1льше яса вищого та 19,67 i 20,00 кг (29,2 i 29,7%) першого copTin, шж Тх весниш першо! групи. Р1зниця в1ропдна (Р<0,01).

Морфолопчний склад туш. При оцшш м'ясно! продуктивное™ лике значения мае морфолопчний склад туш, тобто сшввиношення язовоТ, жировоТ та KicTKOBoT тканин (табл. 7).

Матер1али таблиц! 7 св^дчать, що телищ м'ясних генотишв за казником виходу м'якоп (83,2 - 84,0%) вщповшають св1товим андартам для м'ясних пор1д. На 1 кг юсток у них одержано 4,9 - 5,2 м'якот1, що на 19,5 - 26,8% б1льше, шж у аналопв симентальсько! )Лочно-м'ясно1 породи. Маса м'якот1, одержано! ви телиць IV та V уп, була на 23,5 i 18,9% б^ьшою у пор1внянш з ровесницями I упи.

Р1зниця за цими показниками на користь телиць, одержаних I бугаТв канадсько! i шмецько! селекцп, високо в1ропдна (Р<0,001). : свщчить про високу вщселекшоновашсть цих генотитв за м'ясними остями, яю добре проявились при поеднанж ix з м1сцевою ментальською худобою.

XiMi4HHi"i склад м'яса. Основними показниками, яю визначають ¡сть м'яса, е його х1м1чний склад, енергетична та бюлопчна цшшсть. i xiMi4HHM складом як середньо! проби, так i найдовшого м'яза спини гтево! р1знищ м1ж телицями р1зних генотишв не виявлено. Юльюсть хо! речовини в середнш npoöi коливалась в межах 35,58- 37,79%, в I. жиру - 16,47-18,02%; бклка - 18,12-18,77% та золи - 0,99-1,0%. дношення б1лка до жиру знаходилося в межах 1:0,9 - 1:0,97.

Для генотитв телиць, як1 були в наших дооидженнях, це ¡вв1Дношення можна вважати оптимальним, так як у дослшженнях лих aBTopiB (А.О.Бугайова, 1973) BMicT жиру в середнш npoöi м'яса MicHnx телиць симентал х герефордська та симентал х шароле, 5итих у 18 мкяшв, склав вщповщно 37,0 i 30,1%. Вшношення бмка жиру було 1:2,46 та 1:1,9.

Коефвденти скоростиглост1 м'яса (вшношення вмкту сухих човин до BMicTy води) у м'ясних генотитв були в межах 0,56-0,6; у линь контрольно! групи - 0,53. Це стдчить про б1льшу скоростипшсть чсних генотитв.

Енергетична цшшсть м'яса. Одним з об'ективних показниюв чсних якостей i скоростиглосл тварин е енергетична цшшсть м'яса. енергетичною цшшстю 1 кг м'якот1 практично вщсутня р1зниця м1ж 1сом телиць м'ясних генотишв - 11,23 - 11,65 МДж. М'ясо телиць I упи мало найменшу енергетичну uiHHicTb 1 кг - 10,8 МДж, що мовлено меншим вмктом жиру в м'ясь

Енергетична цшшсть м'якот1 Bcie! Tyuii була в I rpyni 2266,06 Дж, II - 2631,28; III - 2658,70; IV - 2859,83 i V -'2715,25.

7. Морфолопчний склад туш телиць pi3HHX генотигив

Група Maca охолодже- hoï Tyiui, кг М'якоть в тому числи Юстки Вих1д на 1 кг KÍCTOK, кг

кг % м'язи жир сухожилки кг % м'яко-TÍ м'яз1в

кг % кг % кг %

I 217,7±3,8 175,7 ±2,8 80,7 170,8 ±2,8 78,4 1,9 ±0,3 0,9 3,0 ±0,5 1,4 42,0 ±0,3 19,3 4,1 3,9

II 227,0±2,7 188,7 ±3,6 83,2 180,2 ±2,9 79,5 5,7 ±0,2 2,5 2,8 ±0,4 1,2 38,3 ±0,6 16,8 4,9 4,6

III 229,0±2,2 191,0 ±2.1 83,4 181,9 ±1,7 79,4 5,9 ±0,3 2,6 3,2 ±0,4 1,4 38,0 ±1,2 16,6 5,0 4,8

IV 260,0±7,8 217,0 ±6,1 83,5 210,9 ±5,9 81,1 3,3 ±0,5 1,3 2,8 ±0,4 1,1 43,0 ±1,5 16,5 5,0 4,9

V 249,0±11,1 209,0 ±8,1 84,0 203,7 ±8,6 81,8 2,6 ±0,3 1,1 2,7 ±0,5 1,1 40,0 ±1,5 16,0 5,2 5,1

С! 1

Таким чином, телищ IV 1 V груп перевершували ровесниць I

ли за енергетичною цшшстю м'яко-п туш! вщповщно на 26,2 та ¡%.

Бшлопчш особливоси м'яса. Найб^ьш шнною частиною м'яса лок, але вш неоднорщний за амшокислотним складом. Бюлопчну иоцшшсть биюв м'яса оцшюють за стввЩношенням в м'яа птофану та оксипролшу (бтково-яюсний показник). Найкращий азник бюлопчно! цшносп м'яса (табл. 8) мали дочки бугаТв ентальськоТ м'ясно! породи канадсько! селекци. За б1лково-яюсним азником вони перевершували телиць I групи на 15,6%. Телищ адського генотипу мали також найкращий коефщент якосп за 1.Доротюком - 2,67, що на 44,3% вище, шж у контрольшй груш.

8. Деяк1 показники ам!нокислотного складу найдовшого м'яза спини телиць pi3HHX геноттв

па триптофан, оксипролш, бшковий яюсний коефодент

мг/% мг/% показник якост1 за Е.М.Доротюком

394,48±8,52 86,8±0,67 4,55 1,85

403,56±14,2 88,0±0,85 4,58 1,92

I 389,40+13,75 82,8±0,92 4,7 2,03

г 455,70±9,66 86,5±1,12 5,26 2,67

389,40±16,51 81,6±1,10 4,77 2,29

3.8. Характеристика шюряно! сировини

Шкури велико! рогато! худоби е важливою сировиною для <о! промисловост1 i ощнка !х якоси при виведенш нових порщ i ¡в худоби мае велике значения. Яшсть шкур визначають за !х масою, щею, товщиною в р1зних точках.

Встановлено, що в1д Bcix телиць одержан! важю шкури - 31,3) кг, однак телищ III групи дали найважч! шкури (33 кг), I -легип (31,3 кг). Р1зниця склала 5,4%. За площею шкури pi3Hnui м'ясними генотипами практично не було: 449,7 - 456,9 дм2. Телищ >упи мали площу шкур 419,2 дм2, що на 6,8 -8,3% менше, шж у тах м'ясних reHOTiiniB. За товщиною шкур певно! залежност1 не влено, однак потсш телищ волинсько! породи мали дещо товщу фу в обласв лапи (7,6 мм) та поли (8,7 мм). У телиць останшх 1 ui показники знаходились у межах 6,3 - 7,0 мм та 7,6 - 8,0 мм ювщно.

Товщина шкури в найб1льш цшнш ТТ частиш - чепраку у вс1 трупах знаходилась в межах 9,3 - 10,0 мм.

3.9. Економ1чна ефсктившсть вирощування тслнць р!зних генотишв

Ефектившсть використання кормш. В таблиц! 9 представлен показники оплати корм1в телицями р1зних генотип1в. Наведен матер1али свщчать, що за витратами корм1в на 1 кг приросту живс маси р1зниця м1ж контрольною групою та дослщними вшповщно склал 2,7; 3,3; 10,8 та 12,1%, за витратами на 1 кг м'якот1 туип - 8,2; 10,С 21,5 та 18,6% 1 за витратами на 1 кг б1лка туип - 11,7; 12,8; 23,3 т 19,0%.

Це, очевидно, пояснюеться породними особливостями телищ що шдтверджуеться показниками конверсп енерги та протешу корьпв енерпю 1 б1лок м'яса (табл. 10). При практично однаковш юлькост спожито! з кормами енерп! (30306 - 30814 МДж), енергетична цшшст 1Ст1вноТ частини туш1 у телиць IV 1 V груп була на 31,8 та 23,8! вищою, шж у аналог!в I групи.

9. Оплата корм!В телицями р1зних генотишв

Показник Трупа

I II III IV V

Витрачено корм1в на вирощування 1 телищ, корм, од.: з урахуванням кор1в 5973,89 5972,84 5972,44 6048,09 5999,

без урахування кор1В 2973,89 2972,84 2972,44 3048,09 2999,

Одержано приросту, кг 396,7 407,6 409,7 451,0 449,

Витрати корм. од. на 1 кг живо! маси: з урахуванням кор1в 13,97 13,60 13,50 12,44 12,4

без урахування кор1в 6,95 6,77 6,71 6,26 6,1£

приросту: з урахуванням кор1в 15,05 14,05 14,57 13,40 13,3

без урахування кор1в 7,49 7,29 7,25 6,76 6,66

м'якот1 туип: з урахуванням кор1в 34,0 31,6 31,3 27,9 28,/

без урахування кор1в 16,9 15,7 15,5 14,0 14,:

б1лка в туип: з урахуванням кор1в 187,7 168,6 168,6 151,2 158,

без урахування кор1в 93,4 83,9 83,9 76,2 79,(

г

Аналог1чне положеня з конверсию протешу кормш у б1лок ^ип. Телиш IV 1 V групп вщклали у туип на 25,6 1 19,3% б1льше б1лка, ¡ж I, за однаково! юлькост1 спожитого протешу (311-313 кг).

Значна варсабельшсть ККД та коеф1шенту конверсм протеТту у ¡лок заслуговують уваги для викорнстання них показннюп як ;лекшйних ознак.

10. Ефектившсть викорнстання корм1в

>упа Сиожито омергГ! корми), МЛж Кнергстична ЦИИНСТ!. '1СТ1ППоТ частики тупн, МЛж ККД сперт корму, Спожито жчхггравио-10 П|Х)ТСП1у л кормами, кг Никла далося б'|лка и тупм, кг Нихц1 (нлка на 100 кг жши)Т маем, кг Кон пор оя И|Х)Т(мну II (млок ТУШ!, %

I 30306 1897,0 6,26 311 31,83 7,81 10,23

II 30227 2198,0 7,30 310 35,42 8,43 11,42

III 30222 2202,0 7,28 310 35,41 8,39 11,42

IV V 30814 30463 2500,0 2348,0" 8,11 7,71" 312 зГз 40,00 37,97 8,68 8,31 12,82 12,13"

Рентабелыпсть вирощування телиць ршпих генотнп1в.Основами показниками економ1чно1 ефективносп е соб1варпсть виробництва гадукци, виручка вщ П реал1заци, прибуток 1 рентабельшсть абл.11).

11. Економ1чна ефектившсть вирощування _телиць р1зних генотитв_

Показнмк Г р у п а

I II III IV V

фобншн витрати на 1 л., тис. крб. 4015,87 4015,40 4015,23 4048,84 4027,31

урахуванням кор1в) )б1варт1сть 1 ц, тис. крб.: приросту 1012,32 985,13 980,04 897,75 896,95

живо! масн 938,94 914,67 907,19 832,75 832,26

заб1нноТ маси 1740,88 1648,35 1632,20 1467,45 1522,84

м'яса-м'якот! 2285,6 2127,9 2102,2 1865,8 1926,9

б1лка тупи 12616,6 11336,5 11339,2 10122,1 10606,6

ал1зацпша варт1сть ■ол., тис. крб. 4677,33 4801,00 4840,27 5317,08 5292,00

шбуток, тис. крб. 661,45 785,60 825,04 1268,74 1264,69

¡ень рентабельности % 16,47 19,56 20,55 31,31 31,40

Анал1з отриманих даних свичить, що найнижчу соб1варпсть 1ц иросту малн телиш IV та V груп - 897,75 та 896,95 тис. крб., що на

-2011,3 1 11,4 нижче, шж у I груш. Це зумовило одержання и 91,8 1 91,2% б1льше прибутку вщ реал1заци одше! голови, шж в I груш

Вирощування на м'ясо гелиць всих генотишв бул рентабельним, однак, цей показник у дочок симентальських буга"1 канадсько! 1 шмецько! селекцп майже вдв!ч! вищий.

Таким чином, вирощування на комплексах телиць - дочо плщниюв симентальсько! породи канадсько! 1 шмецько! селекцп мож мати суттевий вплив на зб1льшення виробництва, покращення якос яловичини 1 зниження II соб1вартост1.

висновки

1. При створенш в1тчизняно! симентальсько! м'ясно! породи, з комплексом показниюв - р1ст та розвиток, вщтворш та материнськ якосп, м'ясна продуктившсть та як1сть м'яса, конвероя енерги протешу корм!в у м'ясну продукщю, р1вень рентабельности найб!лы ефективним е поеднання маток в1Тчизняно1 симентальсько! породи бугаями симентальсько! м'ясно! породи селекцп Канади та Шмеччини.

2. Телиц! вщ цих поеднань у 17-мкячному в1ц1 мали живу мае; 486,2 кг (IV група) I 483,9 кг (V група), що биьше на 58,5 I 56,2 к (Р<0,01), або на 13,8 I 13,1% у пор1внянш з телицями симентальсько породи в!тчизняно! селекцп та на 41,3-47,2 кг (9,3-10,7%) у пор1внянн з! знам'янскою Гволинською породами.

3. Телиц!, одержан! вщ симентальських плщниюв канадсько! шмецько! селекцп, краще оплачують корми приростом живо! маси. Н; 1 кг приросту вони витрачають 6,68 ! 6,76 корм, од., що на 0,82 ! 0,7^ корм. од. (12,3 1 10,9%) менше, шж ровесниц! контрольно! групи.

4. Телиц! р1зних генотишв мають вщмши за показникамг штенсивносп росту в окрем! в!ков! пер!оди. У молочний перюд (0-{ мк.) найб!льш ¡нтенсивний ркт мали телицу одержан! вщ шпдники канадсько! селекцп. 1х середньодобов! прироста були на 80-100 г (8,6 11,0%) вищими, шж у ровесниць, одержаних вщ плщники симентальсько! в!тчизняно! (контроль), волинсько! 1 знам'янсько' порщ. В перюд вщ 15 до 17 мкящв максимально прироста (1171 1 106! г) мали телиц!, одержан! вщ плщниюв симентальсько! м'ясно! породи шмецько! селекцп ! волинсько!.

5. Анал!з динамжи росту евщчить, що б!льша м!нлив!сть за живою масою спостеркаеться у телиць, одержаних вщ плщниюв симентальсько! породи канадсько! ! н!мецько! селекц!!, що евщчить про велику генетичну р!зномаштшсть у межах цих генотишв ! можливють усп!шно! селекц1! за щею ознакою.

6. Телиц! м'ясних генотип!в мають будову тща, характерну для тварин м'ясних порщ. Вони перевершують телиць контрольно! групи за обхватом та шириною грудей, шириною в маклаках та ещничних буграх, а також за !ндексами збитост!, широкослоен, масивносп та м'ясност!.

9

-217. Телищ р1зних генотишв вшр1знялись за вжом статево! ¡лость Найб1льш скоростипи телищ вш шидниюв знам'янсько! та ментальсько! пор1д канадсько! 1 шмецько! селекцн. 1х в1к при шпдненш становив 482,5; 488,6 та 490,5 дня вщповщно, проти 509,5 в1тчизняних симентал1в.

8. Телиц! вс1х вивчених генотишв мають добр! материнсью осп: високу молочшсть, добре збереження телят та вшсутшсть толопчних род1в.

9. Дочки бугаТв симентальськоТ м'ясно! породи канадсько! та чецько! селекцн характеризуються кращою м'ясною продуктившстю: са туш вгдповщно 266,0 та 254,34 кг, забшна маса 275,91 та 264,46 , забшний вих1д - 60,72 та 59,83%.

масою туш вони перевершували ровесниць контрольно! групи щовшно на 45,3 ! 33,6 кг (20,5 I 15,2%), помкей з волинською родою - на 34,3 1 22,6 кг (14,8 \ 9,7%), помесей з1 знам'янською родою - на 32,3 I 20,6 кг (13,8 1 8,8%).

10. Туыи телиць в!д буга!в канадсько! та шмецько! селекщ! аще обмускулеш. При забо! у 17 мкяшв вони мали на 40,1 1 32,9 кг 3,5 1 19,3%) бшьше жилованого м'яса, у пор1внянш з контрольною ^пою (Р<0,001). На 1 кг к1сток у них припадае 5,0 1 5,2 кг м'якот1,

| на 21,0 1 26,8% б1льше, шж у вггчизняних симентал1в.

И. Телищ пор1внюваних генотишв характеризуються високою :стю яловичини, але бюлопчна повноцшшсть бшюв м'яса та ¡ргетична щншсть туии кранц у телиць м'ясних генотишв, особливо у юк буга!в заруб1жно! селекцн.

12. Телищ м'ясних генотишв у пор1внянш з телицями ггрольно! групи бьтьш ефективно використовують енерпю та проте1н >м1в на прир1ст 1 накопичення б1лка в тШ. ККД енерги корму у них ций 1 становить 7,3- 8,11%, проти 6,25 у контрольнш груш; шерая протешу корму в бшок туип - 11,26 - 12,67%, проти 10,05 в ггрольшй гругп.

13. Вщ телиць досл1дних груп одержан! високояюсш шкури, як! несет до першого сорту ! категора "важка".

14. Використання шидниюв симентальсько! м'ясно! породи [адсько! та шмецько! селекцп на телицях м!сцево! симентальсько! юди дозволяе п!двищити виробництво м'яса на 15-20%, знизити його ¡варткть на 11,3-11,4%, тдвшцити рентабельность виробництва вичини майже удв1ч! (16,47% в I груп! та 31,34 ! 31,40% в IV та V пах).

ПРОПОЗИЦЙ ВИРОБНИЦТВУ.

1. 3 метою прискореного створення симентальсько! суперм'ясно! оди та зб1льшення виробництва молодо! високояюсно! яловичини

СЛ1Д широко инкористовувати на маточному погол1 симентальсько! худоби комбшованого напрямку продуктивно! симентальських м'ясних бугаТв канадсько! та шмецько! селекцн.

2. Телиць цих поеднань необхщно вирощувати при витрат 3000 корм. од. до 17-м1сячного BiKy, що забезпечуе одержання жш маси 470-480 кг. Парувати телиць дощльно в 15-16 мкячному Biui п досягненш живо! маси 420-450 кг.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т НА ТЕМУ ДИСЕРТАЩУ

1. Карасик Ю.М., Шкурш Г.Т. та ¡н. Украшська техноло] виробництва яловичини i формування спещал!зованого м'яснс скотарства// КиТв, Урожай, 1990.- С. 12-18.

2. Доротюк Е.М., Шкурш Г.Т. Районування м'яа худоби//Тваринництво Украши, Л° 6. К., 1994. - С. 12-18.

3. Доротюк Е.М., Зубець М.В., Шкурш Г.Т. Програ подальшого удосконалення УкраТнсько! м'ясноТ породи в напрям шдвищення генетичного потенщалу та б1оенергетичноГ ефективносв 1нститут тваринництва. - Харюв, 1994. - 28 с.

4. Доротюк Е.М., Шкурш Г.Т. та ¡н. Ефектившсть pi3H BapiaHTiB схрещування при створенш симентальсько! м'ясно! породи/ Тези доповш Всеукра!нсько! юв1лейно! конференцп, присвячено! i Р1ЧЧЮ з дня народження М.М.Колесника. - Ки!в, 1994.- С. 95.

5. Шкурш Г.Т., Окопний О.М. Районування худоби м'ясн порщ в УкраТш //Кшв, 1994. - 16 с.

6. Доротюк Е.М., Шкурш Г.Т. та ¡н. Створення симентальсы м'ясно! породи//Тваринництво Укра!ни. - .V» 1, 1995.- С.8-10.

7. Доротюк Е.М., 1ванущенко В.П., Гурський I.M., Шкур Г.Т. Створення Украшсько! симентальсько! м'ясно! породи//Науко! виробнича конференц!я "Теоретичн1 аспекта породоутворювальнс процесу у молочному та м'ясному скотарствГ. - Knie, acouiai "УкраТна", 1995.- С. 177-178.

8. Рубан Ю.Д., Зубець М.В., Буркат В.П., Доротюк Е.М., Шкурш Г.Т. Сохранение генофонда пород скота и создан симментальской породы мясного типа// Методические рекомендац .- Кшв, асощащя "Украша", 1995.- 37 с.

9. Шкурин Г.Т., Доротюк E.H. Мясная продуктивность тел различных генотипов при создании симментальской мясной поро; "Генофонд пород животных и методы его использования". Материа. международной научно-практической конференции, посвященной 11 летию со дня рожденя Потемкина Н.Д. - Харьков, 1995.- С. 3

10. Шкурш Г.Т., Угшвенко Л.М. та ш. / 7 Перепроф1люван господарств i ферм на м'ясне скотарство. - Кшв, 1995.- 30 с.

Шкурнн ГГП. Эффектипность сочетания различных генотипов га при создании симментальской мясной породы.

Диссертация (рукопись) па соискание ученой степени кандидата ьскохозяйственных наук по специальности 06.00.15 - разведение ютных. Институт животноводства УЛАН, Харьков, 1996.

В Украине развернута работа по созданию симментальской ной породы на базе симменталов молочно-мясного направления ауктивностн и лучшего отечественного и мирового генофонда fibix пород.

В связи с этим изучены хозяйственно-полезные качества телок чистопородного разведения с использованием симментальских 1ых быкок канадской и немецкой селекции и скрещивания с >шскоГ| и создаваемой знаменской породами.

Выращивание дочерей быков мясных симменталов селекции ады и ФРГ дало наибольший экономический эффект, что и ■делило перспективность их использования при создании ественной симментальской мясной породы.

Shkurin G.T. The efficiency of combination of various cattle types at developing the Simmental beef breed.

Dissertion (manuscript) for a Candidate of Agricultural sciences ;e in speciality 06.00.15 - breeding of animals. Institute of Animal ue of (he Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kharkov, 1996.

Work on developing the Simmental beef breed, basing on dual ose Simmentals and the best native and world genofond of beef Is, is being carried out in Ukraine.

In this connection economic traits of the purebred heifers bred by iimmental bulls of Canadian and German breeding and crossed with I'olynskaya and Znamenskaya breeds, the latter being developed ntly, have been studied.

Raising the daughters of the Simmental sires of Canadian and an breeding has produced a maximum economic effect which has mined the prospects of their use in the development of the native cntal beef breed.

Key words: beef cattle breeding, breed, genotype, growth, itution, beef production,meat quality.

Ключсян слона: м'ясне скотарство, порода, генотип, picT, игушя, м'ясна продуктившсть, яюсть м'яса.