Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эффективность использования экструдированных кожевенных отходов в кормлении свиней

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Эффективность использования экструдированных кожевенных отходов в кормлении свиней"

Національний Аграрний Університет ч#4 ^

^ '^й'4 На правах рукопису

ДОЕРІВСЬКИЙ Володимир Григорович

ЕФЕІСШВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРУДОВАШХ ШКІРЯНИХ ВІДХОДІВ В ГОДІВЛІ СВИНЕЙ

06.02.02. - годівля сільськогосподарських тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1994

Дисертація е рукопис.

Робота виконала в Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету

Науковий керівник: доктор сільськогосподарській; наук« професор Кліценко Г.Т.

Офіційні опоненти; доктор сільськогосподарських наук,

професор Ноздрін Микола Терентійович кандидат сільськогосподарських наук,

Пономаренко Михайло Маркіянович Провідна установа: Білоцерківський сільськогосподарський інститут

Захист дисертації відбудеться " $ " _______1994 р.

о 46 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.І20.7І.05 в Національному аграрному університеті аа адресою! 252041, и.Київ-4і, вул.- Героїв Оборони, 15, учбовий корпус 3, аудиторія 68,

Просино взяти участь в обговоренні дисертації під час її захисту айо вислати відгук на автореферат у 2-х примірниках, завірених печаткою, аа адресою 252041, и.Шіїв-4І, вул. Героїв Оборони, 15, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією моана ознайомитися у бібліотеці аграрного університету.

Автореферат розісланий " -3 * ЛЛіаи: 1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доі

- З -

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальність теми. Дефіцит протеїну в раціонах залишається однією із важливих проблем, ио ускладняю організацію повноцінної годівлі свиней, і, тіш самим, стримую ріст виробництва свинини. У зв'язку з цим в останні десятиріччя ведуться пошуки, спрямовані на використання нетрадиційної сировини як джерела для виробництва кормових засобів взагалі і, зокрема, кормових продуктів з високою протеїновою поживністю. .

Важливим резервом поновлення дефіциту протеїну в кормовому балансі країни, може бути організація промислового виробництва корну із відходів переробки шкіри. До них відносяться рештки шкіряного виробництва, але із-за відсутності технологічних способів ефективної їх переробки ще не знаходять иирокого застосування як корковий продукт.

Рядом вітчизняних та зарубіжні« досліджень /Бікташев Р.У., Белень. кий Н.Г., Подровський A.A., Іргашов І.Х., Днафарова P.M., Натач Т., Williams m., Pektor V. /-встановлено, що відходи переробки шлі-

ри являють собою певний резерв поповнення високопротеїкових кормових ресурсів. _

Київським науково-дослідним інституте«.! шкіряної промисловості розроблено кормову добавку із відходів шкіри методом екструдовадая патент / № 1729003/, використання якого в годівлі свиней не вивчено. Враховуючи важливість проблеми дефіциту протеїну в годівлі свиней, вивчення ефективності використання борошна із екструдованих шкіряних відходів в їх годівлі g актуальним, набував важливого народногосподарського значення, .

1.2. Мета і завдання досліджень. Мета роботи - вивчити ефективність використання в годівлі свиней борошна, отриманого із шкіряних відходів шляхом екструдування.

У зв"язку з дано» шзов були поставлені завдання:

- виявити рівень повної і часткової заміни кормів тваринного походження кормаш, приготовленими із шкіряних відходів;

- вивчити вплив згодовування борошна із екструдованих шкіряних відходів на продуктивність, інтенсивність росту, відтворну здатність, відгодівельні якості та витрату корму на виробництво свинини;

- вивчити перетравність поживних речовин комбікормів, до складу яких входять корми іа шкіряних відходів, баланс азоту, кальцію і фосфору, та встановити вплив цих кормів на фізіологічний стан тварин;

- визначити економічну ефективність заміни в раціонах свиней кор-

мів тваринного походження кормами, отриманими із відходів шкіряної Промисловості. •

1.3. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проведені дослідження по визначенню поживності екструдованих шкіряних відходів і доведена ефективність використання їх у годівлі ремонтного і від-х'одовуваного молодняка та вивчено, вплив на ріст, витрату корму, «"ясну продуктивність І відтворну здатність свиней. Досліджено ВПЛИВ ЭГО-f довувашя комбікорму на перетравність і використання поживних речовин раціонів,. . . •

.1.4. Практична цінність роботи полягає у доказовості можливості повної заміни традиційних кормів тваринного походження у складі комбікормів екструдовалими шкіряними відходами без зниження продуктивності і відтворної здатності свингй. .

1.5. Апробація роботи. Основні положення дисертації заслухано і

схвалено на sacіданні кафедри годівлі сільськогосподарських тварин національного аграрного університету. Результати роботи доповідались на науковій конференції в НАУ в червні 1993 року. За матеріалами дисертації опубліковано 3 статті, •

1.6. Структура; об“ем роботи. Обсяг дисертації становить 119 сторінок машинопису, У роботі міститься 43 таблиці. Дисертація складається

із вступу, огляду літератури, матеріалів, методів і умов проведення-досліджень, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, бібліографічного списку літератури та додатку який включає 143 джерел, у тому числі 26 іноземних авторів.

1.7. Декларація особистого внеску дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Автором особисто, а також в спів» авторстві під безпосереднім його керівництвом, проведені експериментальні дослідженім, обгрунтовані поясненім висновків і практичних рекомеїщацій.

2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ Для вивчення поставлених задач в Агрономічній дослідній станції НАУ Васильківського р-ну Київської області проведені два науково-господарських і один балансовий дослід,, які супроводжувалися морфологічними, біохімічними і фізіологічними дослідженнями. •

Досліди проводилися за методом груп - аналогів /табл.' І/

І. Схема науково-господарськнх дослідів

Групи

Кількість тварин, гол.

І дос- 2 ДОС Лід : лід

Періоди досліду

Зрівняльний

Основний

І ДОС- ;2 дослід . лід 44 дні.20 днів

І дослід /350 днів/ 2 послі, : • : /139,

_______________________днів/

'вирощування і поро- : відго* стніеть /290 днів/, лівдя лактація /60 днів/ . мол од«»

: ■ * няка

І контрольна

10

2 дослідна 10

З дослід-ка 10

8

8

ОР

ОР

ОР

ОР

ОР

ОР

ОР

ОР

50% м"ясо-кісткового борошна основного раціону замінено еквівалентної» за протеїном кількістю борошна із екстру-дованих шкіряних відходів

100$ и"ясо-кісткового борошна основного рад іону замінене еквівалентною за протеїном кількістю борошна із екс?рудс-ваних шкіряних відходів

Досліди проводились на свинях великої білої породи. Тварин в групи підбірали з врахуванням походження, віку, живої маси.

У першому науково-господарському досліді вивчали вплив заміни в складі комбікормів миясо-кіст«»вого борошна борошном із екструдова-них шкіряних відходів на ріст, р(¿звиток і відтворну здатність ремонтів« свинок, а також на їх продуктивність і якість отриманого приплоду в перші два місяці його життя, а у другому науково-господарському досліді - відгодівельні і м"ясні якості, перетравність поживних речовин та балоне азоту, кальцію і фосфору.

Зважування тварин проводили на початку і в кінці зрівняльного періоду, а потім у кінці кожного місяця ‘основного періоду.

Фізіологічний дослід з вивчення перетравності поживних речовин, балансу азоту, кальцій і фосфору був проведений а кінці основного періоду другого науково-господарського досліду аа загально прийнятою методикою /Овсянішкоз О.І., 1976/.

Більшість хімічних аналізів виконана в лабораторії годівлі тварин і технології кормів в Агрономічній дослідній станції НАУ, а також на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин НАУ. Усі аналізи відібраних зразків були проведені за загально принятими методиками: загальний азот - аа Кельдалем, сирий жир - в апараті Секслета, сира клітковина - за Геннебергом і Штеманом, каротин - за методикою ВІТа /Аліка-

ев В.А. та ін., 1982/, амінокислоти - за методикою А.А.Кацукопої /1978/, кальцій і фосфор ~ аа методикой, описанов Л.М.Державікпи /1982/. • ‘

Для економічного аналізу результатів досліду використовували фактичну вартість кормів, що склалась у господарстві /за цінами 1991 року/. ' •

Для статистичної обробки ооримаїрос результатів були використані методичні вказівки з матішатичного аналізу /ГІлохпнськкй М.О., 1969/.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Харатстерисгика борошна із шкіряних підходів, виготовленого методом екструдувакня. Вченими їіДІ шкіряної промисловості вироблений спосіб утилизації відходів шкіряної сировини на кормову добавку /патент № 1729003/ корм був запропонований нам для вивчення його в годівлі свиней;

Корм складається, %: сухої речовини - 93,1, сирого протеїну - 76, сирого тиру - 8, золи - 7. .

Загальна поживність І кг його складає 1,2 корм.од. з вмістом 608,4 г перетравного протеїну, 6 г кальцію і 2 г фосфору.

За даними ЩЦ шкіряної промисловості продуктивність механізованої ділянки /лінії/ екструдування складає 200 кг-год. сухого продукту у вигляді кормового борошна, фізико-механічні якості і хімічний склад якого наведені в таблиці 2. . ■

2. Фізико-механічні якості і хімічний склад кормового борошна із шкіряних відходів

Показник Рівень показника

1. 05"смиа маса, кг/м^ 370

2. Сипучість, г/с 10

3. Середня крупність, помелу, мм 0,70

4. Масова доля волога, % 6,9'

5. Масова доля сирого протеїну. % 78,0

6. Сума розчинних протеїнів від сирого

протеїну, % 75,6

7. Перетравність протеїну, % 78

8. Сума амінокислот, 100 білка, г 59,88

• в т.ч. незамінних, г 27,82

9. Масова доля сирого жиру,’ % 8,3

10. Кислотна число жиру, мГ КОН 9,1

11. Загальна кислотність, град. 7,0

12. Перекисне число зпфу, % ' 0,21

13. Масова доля кухонної солі,'$ 0,17

ПЕРШИЙ НШОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОСЛІД

4. Господарсько-біологічні якості свинок в період вирощування, поросності і лактації при згодовуванні борошна із екструдованих шкіряних відходів у складі комбікормів

4.1. Годівля піддослідних тварин. Годівлю тварин здій-сниювшш відповідно до існуючих деталізованих норм. Вміст компоненті , у складі кормової суміші показаний в таблиці 3.

3. Склад і поживність кормосуміші для свиней» %

Компонент . _____________Групи

І 2 3

Дерть: ячмінна 45,6 47,4 49,4

' пшенична 40,0 40,0 40,0

М“ясо-кісткове борошно . . 10,0 5,0 ' -

Кормове борошно із шкіри ■’ - . 2,5 5,0

Трав "яке борошно із люцерни . 3 3 3

Премікс І І І

Сіль 0,5 0,5 0,5

Крейда - 0,3 0,6

Преципітат М* • 0,3 0,5

В І кг кормосуміші міститься: ,

кермових одиниць 1,03 1,03 1,02

сухої речовини,г ' • 852,0 855,8 856,5

сирого пратеїну.г 141,0 142,8 144,9

. перетравного протеїну,г 109,6 111,2 112,8

жиру, г, . 21,9 17,2 12,6

. клітковини,г . 42,3 43,4 44,5

кальцію,г 6,0 6,0 5,9

фосфору,? ’■ • 5,5 5,1 4,6

лізину,г 6,0 5,2 4,4

метионіну+цистину,г , ' 4,6 4,4 4,2

каротину, иг 54 54 - 54

Піддослідних тварин, годували 2 рази в день. Кормову сумішку як комбікорм виготовляли безпосередньо в господарстві. Кори при згодовуванні зволожували содом до стану густої квшиці. Кількість кормосуміиі корегували згідно норм годівлі двічі на місяці.

4.2. Жива маса, середньодобовий приріст і витрата корму

Згодовування спинкам у складі комбікорму борошна із екструдо-пшшх відходів переробки гакірл не вплинуло на їх ріст у перший місяць основного періоду досліду, Лла з другого місяця основного періоду свині 2 і 3 груп перевершували б інтенсивності росту аналогів І групи. Так, в кіпці четвертого і п"лтого місяця осноного періоду жива маса у свиней 2 групи була відповідно-на 1,6 і 3,2%, а 3 - на 2,1 і 9,6^ більшою, нік у тварин контрольної групи.

Проте, зл эагмьним приростом глісої каси за оснеоний період досліду свинки І і 2 груп суттєво на відрізнялись, а у тварин З групи він бз’я на 6,1 кг або на 7,7$ вищим, ніж у аналогів контрольної групи / табл. 4/.

Найбільшій сгродньодоііовім'і приріст живої каси буз у спинок З групи - 594 г, мвипнй - у свинок 2 групи / 530 г / порівняно з тваринами контрольної групи / 551 г/. Різшця в середньодобових. приростах у тварин 3 і контрольної груп складала 43 г, у тварин З і 2 груп - 56 г і я обох випадках була вірогідною /Р< 0,05/.

Відмінності з приростах дияої нас« познаталися і на витраті кормів на одиницо приросту, У тварин 3 групи витрата корків та І кг приросту була на &,?,% нияечоэ.ай групп на 2,4$ вицоя, ніж у свиней контрольної групи.

4. Жива маса, середньодобовий приріс?

і витрата корму у піддослідних тварин

Показник І Грж 2 3

Середня жива маса однієї тварини,кг

на початку зрівняльного періоду 22,2+0,29 22,0+0,35 22,2+0,43

в кінці врівняльного періоду 39,1*0,53 40,2+0,66 40,4+0,78

в кінці основного періоду 117,4+0,71 116,7+1,15 124,8+1,20

Приріст живої маси за основний

період, кг . 78,3+0,69 76,5+0,83 84,4+0,46

Середньодобовий приріст, г:

в врівняльний період . 384+22 413+25 412+25

в кінці основного періоду 765+33 645+32 712+34

за основний період 551+13 538+16 594+16

Витрата корму на І кг

приросту:

кормових одиниць ' 6,38 5,51 4,94

перетравного протеїну, г 573 595 547

4.3. Відтворна здатність піддослідних свинок

Вирощування свинок вважалося закінчений, коли вони досягли парувального віку цри живій иасі ІІ7-І26 кг.

Після цього іа кожної групибудо відібрано по 5 свинок для парування і одержання приплоду. Всі порісні свинки утримувались з групових станках, а за «иадень до опоросу їх переводили в індивідуальні станки.

Годувались піддослідні тварини три раза на добу, ^циним кормом для поросних свинок були ті * комбікорми, що і в період вирощування -табл. З/.

На протязі усього періоду поросності свинки стримували по 3,5 яг комбікорму на добу.

Годівля підсосних свиноматок здійснювалася тими ж комбікормами, що і в період вирощування і поросності. Середньодобова даванка кормів складала 5 кг. Показники характеризуючи відтворну здатність свиноматок мали певцу різници.

5. Відтворна здатність піддослідних свиноматок

Показник • ..Групи.

І • . ' ї 2 • : 3 « • ; - . .

Кількість свиноматок, гол. ' 5 ' 5 5

Кількість поросят при народ- 10,2*0,58 10,8*0,53 ’ 11,0*0,70

женні , гол

Середня жива маса одіеї голови,кгг

при народженні 1,30*0,03 1,38*0,03 1,37*0,02

В'МІСЯЧНОМУ віці 5,92*0,35 6,86*0,48 7,20*0,43

в 2-х місячному віці - 17172*0,44 17,93*0,50 19,05*0,53

Маса гнізда» кг; в місячному віці • 56,2*1,7 70,0*1,6 . 72,6*1,8

в 2-х місячному зі ці 169,1*4,7 183,4*4,6 187,0*3,7

Збереженість поросячо в міслгтаоцу йіцї ; 93,0 94,0 91 «6

в 2-х міеячвдиу віці 93,0 94,0 . 89,4

Дані таблиці 5 езідчать, да эа шо^чіетя матки 3 групи перавер» шугали еварин коиірокьнох Ефуші в середньому зш. 0,8, а 2 гругш - ка 0,6 поросяти*• №?и середній КРУЙЙСПЛІДНОСІІ ПІДДОСЛІДНІ СВНКОМагОК І020-І338 кг у свиноматок дослідних груп вока була на 70-В0 г ап^ва

ніж у аналогів контрольної групи. Хоча різниця у плодючості; нруо-иоплідності піддослідних свшкшаток Сула невірогідною /Р > 0,05/.

Збереження поросят у підсосний період було порівняно високим і складало в місячному віці 91-94$ і в 2-х місячному - 85-94$.

Жива маса поросят від свиноматок 2:3 дослідних груп перевищували живу масу поросят контрольної групи в кінці першого місяця вирощування відповідно на 16 і 22%, а в кінці другого - на І і £$.

. Аналогічна різниця мала місце і ь живій иасі гнізда. Жива паса гнізда ыаток 2 і 3 груп була вищою в кінці першого місяця відповідно на 25 і 22$, в кінці другого - на 8 і 11$ порівняно з аналогами контрольної групи.

4.4. Хімічшй склад молока та деякі гематологічні

• . . показаний .

'Аналіз матеріалів лабораторних досліджень дає підставу вважати, що заміна »’‘ясо-кісткового борошна борошно« із екструдованих акіря-них відходів ке вплинула негативно на густину і вміст сухого залишку, загального білка і жиру як в молозиві, так і в молоці. При цьому, слід відмітити, що в молозиві піддослідних тварин міститься сухого залишку і загального білка значно більше, а жиру менше, ніж у молоці ,/табл. б/.

Дослідження крові показали, що згодовування тваринам, кормового борошна із екструдованих шкіряних відходів не позначилось на гематологічних показниках. .

За кількістю еритроцитів та вмісту в крові гемоглобіну, кальцію, фосфору, загального білка і альбумінів істопшх відмінностей у свиней піддослідних груп не спостерігалося; /табл. 7/.

- ІЗ -

6. Хімічний склад молозива і молока піддослідних свиноматок

День лакта- ції /Групи ¡Густина молока, ;г/см^ ¡Сухий залишок, % ¡Загальний : .білок, % , І • Шир, %

І 1,058^0,12 23,56*0,72 12,27*0,15 5,46*0,35

1-Й 2 1,046*0,02 24,14*0,83 13,34*0,37 5,51*0,33

3 1,039-0,01 23,40*0,86 12,21*0,56 5,38*0,40

І 1,054*0,02 16,49*0,75 4,79*0,25 7,08*0,36

5-й 2 1,047*0,01 17,24*0,76 4,32*0,26 6,31*0,92

3 Т,037*0,02 17,18*0,77 5,74*0,34 6,49*0,55

І 1,032*0,13 17,31*0,48 4,83*0,29 7,38*0,22

20-й 2 1,040*0,01 16,19-0,55 4,70*0,28 7,46*0,36

3 1,029*0,01 18,26*0,56 5,12*0,22 7,55*0,38

7. Гематологічні показники у піддослідних свиней

Група:Еритроцити,Реіюгло- ¡Са, мг% . Шін/мм^ • бій» 1^6 #

Р, иг%

¡Загальний

білок

:Альбуміни, г%

Зрівняльний період /вік поросятЗ міс./ 9,8320,12 12,51*0,03 5,71 ±0,12 7,21*0,29 2,34*0,1?. 9,74*0,17 12,41*0,35 5,38*0,21 7,24*0,24 2,24*0,16 10,05*0,23 12,46*0,21 5,21*0,23 7,30*0,27 2,35*0,17

Основний період /вік свинок - 7 ы:с./

9,•31*0,34 10,80*0,38 6,31*0,35 8,11*0,36 3,69*0,23 9,87*0,73 10,39*0,53 5,72*0,32 • 8,15*0,26 3,74*0,23 10,30*0,31 10,29*0,58 6,29*0,47 8,04*0,40 3,66*0,45 Осноский період /100 день поростності/

10,36*0,74 14,34*0,53 7,02*0,79 6,08*0,32 3,44*0,43

II,11*0,52 13,47*0,75 7,00*0,42 6,25*0,31 3,86*0,-12 11*11*0,60 14,10*0,49 7,55*0,34 6,99*0,29 3,57*0,33

І 6,86*0,10

2 6,76*0,20

3 6,74*0,23

1 6,75*0,23

2 6,61*0,32

3 6,97*0,34

1 6,78*1,04

2 6,66*0,28

З о,79*.,65

- 14 -

другий їтто-гтщжшй дшлід

Ö. В|«ктишість використання кормового борошна із

екструдованих шкіряних відходів при відгодівлі свянеИ

5.1. Годівля піддослідних тварин

У другому досліді вивчали відгодівельні та м"ясні яяосїі молодняка свиней, а також обмін речовин при згодовуванні борошна із єкст-рудованих шкіряних відходів у складі комбікорму за схемою досліду /табл. І/. Свині одержували комбікорм такого ж складу як і в першому досліді /табл. 3.

5.2. Динаміка живої маси, середньодобовий приріст і

витрата корму

Досліджуваний нами рівень використання екструдопаїшх шсіряких відходів у складі комбікорму забезпечував кращий ріст та мекщу витрату корму на одиници приросту у свиней дослідних груп порівняно з тваринами контрольної групи /табл» 8А

Так, приріст живої маси за основний період досліду у спинай 3 групи, в комбікормі яких и"ясо-кісгкове борошно було повністю замінено борошном із екструдовгисос шкіряних відходів, був на II,1$, а у свшшй

2 групи, де заміна складала 5($, на 6,2^ більшим, ніж у тварин контрольної групи / Р > 0,005/,

Середньодобові прирости живої маси у підсвинків 3 і 2 груп порівняно а аналогами контрольної групи були вищими відповідно 12,1 1 6,3%» а витрата корму ~ нижчою на 11,0 і 6,0&.

5.3. Перетравність пожмвімх речовин та викоркстанняя азоту* ааяьцію і фосфору Перотравиість поживних речовин корму вивчали в кінці основного періоду досліду на 5 головах підсвинків із кожної групи. Результати досліджені свідчать цро те, що у свиней піддослідних груп перетравність органічної речовини 'і без азотних екстрактивних речовин була • практично однаково». Перетравність цротєїку, жиру і клітковини у

8. Жива маса, середньодобовий приріст та витрата корму на одиницю приросту

Показник --------Г-Р_УЛ-И---

. І .2.3

_ _____________* .... »_________•__

Жива маса, кг

На початку зрівняльного, періоду 50,5*3,5 50,7*3,4 50,6*2,9

в кінці зрівняльного періоду 59,8*1,3 60,3*1,4 60,0*1,1

в кінці основного періоду 132,0*3,1 137,0*2,9 141,0*4,0

Приріст за основний період

досліду 72,2*2,4 76,7*2,2 81,0*2,7

Середньодобовий приріст живої маси, , г

ВфІВНЯЛЬНИЙ період 465 ¿28 480*35 470*32

8 кінці основного періоду 418 *60 532*85 650*67

за основний період 519 *42 552*38 582*54

Витрата корму на І кр приросту кивої маси

за основний період досліду

Кормових одиниць 6,19 5,82 5,52

відповідно до І групи, % 100 94 • 89

Перетравного протеїну, г 659 629 605

відповідно до І групи, % 100 95 92

тварин дослідних груп була дещо вищою /на 2-3$/, ній у аналогів

контрольної групи / табл» 9/.

9. Перетравність поживних речовин, %

ї!рупа : Органічна : Протеїн : Йир : Клітковина ї БЕР

. речовина . : « - • « ' •

І '80 77*0,67 64*1,3 16*1,5 86*1,7

2 79 78*0,73 66*1,5 18*1,0 85*2,3

3 80 80*0,75 66*1,6 19*1,7 85*1,3

Матеріали досліду по визначенню балансу азоту /тайл. 10/ показують,

що свині дослідних груп порівняно 'з аналогами контрольної споживали азоту на 1,0 г /2 група/ і 2,17 г> /З група/ більше, & виділяли в на-

10. Середньодобовий баланс азоту, кальцію і фосфору /в середньому на одну голову/

Гру- !Прийия-: Виділено, г : Утрималось в тілі

Па :3ппит> ’ в кол* :в сечі : усього . імамів ;в % від:в % від кормом, . пркіінл- пєротрав»

. . : . ■ :того .його

І 78,96

2 79,96

3 81ДЗ

1 21,00

2 21,07

3 20,75

І 19,42

2 18,02

3 15.99

ІВ.ІбіО

17,59*0 16,22*0

15,34*0 І5.69І0 16,49-0

10,09^0

І0,43±0

10,55-0

Азот ,53 29,55^0,56 ,37 29,35-0,63 ,37 29,05*0,63 Кальцій ,40 0,75*0,ІЗ ,45 0,65*0,10 ,57 0,60*0,14 Фосфор ,39 2,50*0,25 ,38 2,48*0,2г ,24 2,40*0,22

4?,71*0,67 31,25*0,67 39,57 46,94*0,68 33,01*0,68 41,29 45,27*0,40 35,86*0,40 44,20

16,09¿0,50 4,91*0,50 23,0 16,34-0,56 4,73*0,56 22,4 17,09*0,70 3,66*0,70 17,6

12,59-0,63 6,83*0,63 35,2 12,91-0,53 5,11*0.53 28,4 12,95*0,44 3,04*0,4419,0

51,40

52,95

55,25

лі і сочі мекду його кількість. Отже утримання азоту в тілі підсвинків 3 групи було на 11,435 і 2 - на 5,6% більшим, ніж у тварин контрольної груші. У свикзіі піддослідних груп баланс кальці» і фосфору був позитивним.

Із-за відмінностей в складі комбікорму споживання фосфору тваринами дослідних груп було дещо меншим порівняно з контрольно»: 2 - на

1,40 г, 3 - на 4,57 г. При схожій кількості кальцію і фосфору, які виділялися з капом і сочєю у свннай піддослідних груп, утримання цих елементів у тілі тварин 2 і З дослідних груп було дещо НКЖЧПМ ПОрІВ-нЯіїо з контрольною: у тварин 2 груп;; відповідно на 0,10 г і 1,72 г,

З - на 1,25 і 3,79 г. .

5.4. Забійні показники тварин Дяя вивчення -забійних показників та м"яго-сальнгас якостей в кін-

ці дос

було оебито ао 4 підсвинки із кохкої групи.

- 17 -

II. Забійні і м"ясо-сальні якості

Показник *— • __ і . п и 2 : 3

Передзабійна жива маса, кг 129,2*2,4 139,2*2,6 139,7X2,7

Забійна маса, кг 99,0*2,0 109,5*2,6 111,2*2,9

Забійний вихід, % 76,7*0,2 78,7*0,4 79,6*0,5

Склад туші, %г Ммясо 57,6-0,8 58,5*0,9 59,4*1,0

Сало 30,4*0,8 30,1*0,6 29,6*0,5

Кістки 12,0*1,1 II,4*0,4 11,0*0,6

Виходячи з наведених у таблиці II даних, слід відмітити, ко перед-забійна жива маса у тварин дослідних груп була вищою, ніж у тварин контрольної групи. Так, свині 2 групи перевищували.свиней контрольної групи за цим показником на 10,0 кг або на 7,7$ /Р< 0,05/, а 3 -на 10,5 кг або на 8,1% /Р< 0,05/. Цим пояснюється і більш висока забійна маса тварин дослідних груп порівняно з свинями контрольної групи / Р<0,05/,

Більшим у свиней дослідних груп був також і забійний вихід. Так, підсвинки 2 групи перевищували своїх аналогів із контрольної групи в цьому показнику на 7$ /Р<0,05/, 3 - на 2,9^ /Р < 0,05/. Туші свиней дослідних груп характеризуються більшим виходом м"яса та меншим сала і кісток.

5.5. Хімічний склад найдовшого ммяза спини і внутрішніх

органів

Співставляючи дані хімічного складу внутрішніх органів і найдовшого м"яза спини, можна відмітити, що кабанчики піддослідних груп мали схожі показники за вмістом у них органічної речовини. Проте спостерігаються деякі відмінності по вмісту сухої речовини, протеїну, жиру

і золи в окремих органах. Так, вміст сухої речовини у найдовшому м"я-

зі спини підсвинків 2 групи був на 0,39& видам, ній; у аналогій контрольної групи, в тому числі протеїну - на 0,26^ /Р<0,05/. Аналогічна картина характерна для хімічного складу нирок, де вміст сухої речовини у свиней 2 і 3 груп був вищим відповідно на І,0($ /Р< 0,05/ і

0,73# /Р<0,05/ в тому числі протеїну - на 0,Є£?5 /Р< 0,01/ і 0,48$

/Р < 0,01/. В складі серця сииней 2 і 3 груп містилося більше сухої речовини і жиру відповідно на 0,34 /Р< 0,01/ і 0,55% та 1,25 і 1,34£ порівняно з тваринами контрольної груш. У печінці свиней дослідних груп містилося також більше жиру: 2 - на 0,4% /Р> 0,05/, 3 - ка 0,5% /Р>0,05/. За вмістом золи в печінці, нирках і найдовшому м"язі спини у піддослідних свиней істотних відмінностей не спостерігалося, за винятком серця у тварин 2 груш, да її вміст був на 0,34^ більшим, ніж у аналогів контрольної групи. '

6. Економічна оцінка використання.кормового борошна із єкструдованих шкіряних відходів

При визначенні економічної ефективності використання шкіряних відходів у складі комбікорму розрахунки проведені на основі результатів першого і другого науково-господарських дослідів. За основу взятий додатковий приріст живої маси і його вартість, а також додаткові витрати на мінеральні добавки, за допомого» яких балансувалися раціони свиней дослідних груп /табл, 12/.

При визначенні собівартості І ц приросту живої маси свиней враховували вартість кормів, оплату праці по догляду за'тваринами та інші витрати. .

Установлено, що при згодовуванні комбікормів, у складі яких м"ясо-кісткове борошно на 50 і 100$ було замінене кормовим борошном із єкструдованих шкіряних відходів, собівартість І ц приросту живої маси /перший дослід/ у тварин 3 групи була на ІІ,4 крб, що на 7,7$ нижче порівняно з аналогами контрольної групи. У другому досліді у свиной

12. Ефективність використання кормового бороьна із шкіряних відходів в раціонах свиней, в середньому на І голову

Показник . Перший дослід Другий дослід

Групи

І 0 3 . І . • » 2 : 3

Приріст живої маси за основний період досліду, кг 72,2 75,7 81,0 78,3 76,5 84,4

Спожито комбікорму, хг 413,0 413,0 413,0 434,0 434,0 434,0

Собівартість І т комбікорму, крб 226,6 226,6 226,6 226,6 226,6 226,6

Витрачене на І кг приросту живої маси:

комбикорму, кг 5,22 5,35 4,85 6,01 5,65 5,35

коркових одиниць 5,38 5,51 4,94 6,19 5,82 5,52

перетравного протеїну, г 573 595 547 659 629 605

Вартість комбікорму, витраченого на І ц приросту, Крб. 116 121 110 136 128 І2І

Отримана приросту живої маси на І крб вартості витрачених кормів, кг 0,84 0,83 0,91 0,73 0,78 0,81

Собівартість І ц приросту живої маси, крб. 149,3 150,4 137,9 1.67,3 157,4 148,9

2 і 3 дослідних груп відповідно на 9,9 і 18,5 крб., що на 6,1% і 13$ менше порівняно до підсаинків контрольної групи.

7. Висновки

І. Борошно, отримана із відходів шкіряного виробництва методом екструдування, має високу ¡загальну /1,20 ксрм.од./кг/ протеїнову /перетравного протеїну 608 г/кг/ поживність, характеризується добрії-ми кормовими якостями і за продуктивно» діса перевищує м’*ясо-кістко-во борошно. Воно може широко використовуватися в годівлі ремонтних і відгодовуваних свиней, поросних і підсисшос маток.

2. Повна за«іна у комбікормі м"ясо-кісткового борошна / 10?

за масою/ борошном із шкіряних відходів сприяс підвищенню приросту живої маси ремонтних свинок на 7,8$ /Р < 0,05/, відгодовуваного молодняка на 12,1$ / Р > 0,05/ і знижує виграти корму відповідно на 8,2 і II??. ..

3. Згодовування борошна із екструдОваних відходів переробки вкіри замість м,!ясо-кісткового скорочує час приходу свиноматок в охоту після відлучення поросят на 4-5 діб і, цим самим, ущільнює виробничий цикл.

4. Введення до складу комбікорму борошна із шкіряних відходів

в кількості 13,5-27$ за перетравним протеїном забезпечуй високу плодючість свиноматок /10,8-11,0 поросят/ і крушюплідність /1,371,38 кг/, що Відповідно на 7 і Ь% / Р> 0,05/ вище, ніж у маток, які отримували мІ,ясо-кісгково борошно в еквівалентній за протеїном кількості. .

5. Включення до складу комбікорму борошна із шкіряних відходів у кількості 13,5-27% за перетравним протеїном зумовлює отримання поросят з живою масою в місячному віці 6,86-7,20 кг і у 2-місячному - 17,98-19,05 кг, що відповідно на 16-22$ і 1-8$ /Р> 0,05/ більше, порівняно до живої маси поросят свиноматок, які отримували ММЯСО~КІСТКОВЄ борОЕНО.

6. Заміна в раціонах м"ясо-кісткового борошна борошном із відходів шкіряного виробництва на впливає на густицу молозива і молока та вміст в них сухого залишку, загального білка, жиру, а також на морфологічний і біохімічний склад крові свиней.

7. Використання в складі комбікорму борошна із шкіряних відходів істотно не впливає на перетравність органічної речовини. При цьому спостерігається тенденція до підвгадзння перетравності протеї» ну, заїру та клітковини у свиней, що одержували цей корм.

- 21 -

8. При частковій /5С$/ і повній /ІОО%/ заміні в раціонах и"ясо~кісткового борошна борошном із шкіряних відходів спостерігається тенденція до кращого використання азоту і зниження засвоєння кальціє і фосфору.

9. Згодовування в складі комбікорму борошна із відходів шкіряного виробництва істотно не впливає на забійні і ммясо~сальні якості свиней, а також на хімічний і амінокислотний склад м".яса, сала та внутрішніх органів.

10. При використанні у складі повнораціонних комбікормів кормового борошна із шкіряних відходів замість ммясо~ііісткояого у кількості 13,5 і 27% за перетравним протеїном собівартість І ц приросту нивої маси / в першому досліді/ у тварин 3 групи була . 11,4 крб. що - на 7,7$ нижча порівняно з їх аналогами із контрольної групи.

У другому досліді у свиней 2; і 3 дослідних груп відповідно 9,9

і 18,5 крб., що на 6,1% і 11% менше порівняно до тварин контрольної групи. '

8. Рекомендації виробництву

Матеріали проведених досліджень дають підставу рекомендував' використання в годівлі ремонтного і відгодовуваного молодняка, а . такозк поросних і підсосних свиноматок замість миясо~кісткового борошна борошна із відходів шкіряного виробництва, приготовленого методом екетрудувашя, в кількості до 30& за перетравний протеїном. Введення Його до складу повнораціонних комбікормів забезпечує високу продуктивність і відтворну здатність свиней, знижує витрату корму на одиницю приросту, но викликає змін у фізіологічному стані свиней, їх забійних і и"ясо-сальню; якостях і знижує собівартість Ьриросту живої маси.

- гг -

Список опублікованих робіт по темі дисертації:

1. Добрівський В.Г., Кліценко Г.Т. Екструдовані шкіряні відходи в годівлі свиней // Тваринництво України, 1994.- № 4,-С.24-25,

2. Добрівський В.Г. Ріст і продуктивність ремонтних свинок при згодовуванні кормового борошна із шкіри // Вісник аграрної науки, 1994.- ї 9,- С.47-50.

3. Добрівський В.Г., Кліценко Г.Т. Відтворна здатність свиноматок при згодовуванні корму, виготовленого із шкіряних відходів// Проблеми агропромислового комплексу: Тези доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів ШУ.~

Київ, 1994.

Добривсний В.Г. Эффективность использования е к с трудир о в ашшх кожевенных отходов в кормлении свиней.

Диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06,02.02. - кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов. Национальный аграрный университет, Киев, 1994.

Изложен теоретический и практический материал по изучению испояь~ зования екструдированных кожевённых отходов в составе комбикорма на продуктивность, воспроизводительную способность, откормочные качества, а также на переваримость питательных веществ комбикорма.

Установлено, что свиньи опытных групп, которые получали в состава комбикорма муну ио кожевенных отходов превосходили по показателям продуктивности животных из контрольной группы.

Dobrlvsky V.O. Efficiency of the use of the extruded leather-aruaaing waate In pigs feeding.

The tiieais / manuscript/ for competition of the oeientific degree of Master of agricultural aciensea on apeoiality Об.02.0a.-feeding of farm enimala and technology of forage - National Agrarion University, Kiev, 1994*

Theoretical and practical manorial on investigation of the extruded leatlier-dresaing waate uoe in mixed feed compoaition for the productivity, reproducing ability, fattened qualities as well aa nutritiona aubstancea digestion of the mixed feed is given.

It haa been determined that piga of the experimental, groups, which werw receiving flour of leather-dreaaing waate in mixed f<*«d compoaition werw exelling those of cheok-group on the productivity indexes. ' . .

Ключеві слова: борошно, приріст, поживність, жива маса, перетравність, продуктивність, шкіряні відходи.

УйК НАУ 321 Т ІОО 1994