Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Динамика структуры и численности насекомых-фитофагов в различных стация зоны ЧАЭС.

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Динамика структуры и численности насекомых-фитофагов в различных стация зоны ЧАЭС."

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РГ5 ОД

- в ÍÍ:O;Í тв

ДИНАМ1КА СТРУЮУРИ I ЧИСЕЛЬНОСТ! КОМАХ-Ф1ТОФАГ1В У Р13НИХ СТАЦ1ЯХ ЗОНИ ЧАЕС

03.00.09 - ентомолоп'я

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступеня кандидата альськогосподарських наук

Кшв 1998

Дисертац|'ею е рукопис

Робота виконана в лаборатор» прикладноТ екологп i прогнозу ¡нституту захисту рослин УААН Науковий кершник - кандидат бюлопчних наук,

ЧАЙКА Володимир Миколайович, !нститут захисту рослин УААН, завщувач лабораторией прикладноТ екологн i прогнозу Оф(ц1йн| опоненти - доктор сшьськогосподарських наук, ШЕЛЕСТОВА Валентина СерпТвна, Нацюнальний аграрний ун1верситет, доцент кафедри ентомолопi i бюзахисту рослин

кандидат бюлопчних наук, СТОВБЧАТИЙ Володимир Миколайович, !нститут зоолопТНАН УкраТни ¡м. Ы.Шмальгаузена, керщник групп В1дцшу загально'Т i прикладноТ ентомологп

Провщна установа - 1нститут агроекологм i б'ютехнологп УААН, м. КиТ'в

Захист дисертацК вщбудеться "^Zty 7/хЛкЛ-1998 р. о Ж год на зас'щанн1! спец^агизованоТ' вченоТ' ради Д 26.004.02 в Национальному аграрному ун!верситет1 за адресою: 252041, м. КиТв-41, вул. ГероТв оборони, 15, навчальний корпус N3, аудитора 65.

3 дисертац'юю можна ознайомитись у б16л'ютец| Нацюнального аграрного университету: 252041, м. КиТв-41, вул. ГероТв оборони, 11, навчальний корпус N110.

Автореферат розюланий "<Я? " 1998 п.

Вчений секретар спец1ал!ЗованоТ вченоТ' ради ¿fn,/ Меиджул B.I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. В результат! Чорнобильсько1 катастрофи paaia-цшне забруднення охопило 9 млн. га територи 12 областей Укра'шп, було виключено з господарсько! д1яльносп 180 тис. га альськогосподарських угадь [71].

Вплив раддаци на комах до аварп на ЧАЕС дослщжувався виключно в експериментальних умовах. ГПсля аварп територ1я зони вадчуження ЧАЕС фактично перетворилась на подгон де можна вивчати насладки опромшення фауни i флори великими дозами рад!аци, подальший адапто-генез популящй пщ biuimbom поступового зниження рад1ацшного фону в природних умовах. Враховуючи, що повторения таких умов у штучному експсримсит! нездшсненне, важливим завданням науки е всеб1чне вивчення сколопчних аспекта впливу фактор1в зони на тваринний i рослинний CBiT.

В умовах радюактивного забруднення можлив! значт змши в еколо-ri'i не тшьки окремих вид1в, але й угруповань в цшому. Це пов'язано з особ-ливостями радючутливост! р1зних видов, Тх вковим i статевим периодом, а також фгзюлопчним станом популяци,

Зв'язок роботи з науковим» програмами, планами, темами. Дисерта-щйна робота е складовою частиною завдання Чорнобильського наукового центру м1жнародних доадджень "Досладження впливу фактор!в зони вадчуження ЧАЕС на екосистеми перелопв, що формуються, nociBiB i плодо-вих насаджень". Робота належить до комплексно! Украшсько! програми по Лнсвадаци Наслцдов Авари на ЧАЕС.

Мета i завдання досладження. Метою досладжень було вивчення насладив аварп на ЧАЕС як еколопчного фактора впливу на ентомофауну. 3MicT досладжень полягав у вивченш динамки, таксоном1чно1 i CKOJioi i'iHoi структури eнтoмoкoмплeкciв р1зних стацш зони у норшпянш з контроль-ними полконами за межами зони, еколопчний анал1з змш у фауш комах в зв'язку з процесом флористично! сукцесн, обумовлено! припиненням сшь-ськогосподарського виробництва.

Наукова новизна. Вперше дана пор1вняльна характеристика ентомо-фауни pi3Hnx стацш зони вадчуження ЧАЕС i контрольних поллошв за межами зони. Досладжена динамжа таксоном1чно1 та юльюснсм структури угруповань комах по роках, вивчеш таю еколопчрп показники ентомофау-ни як видове домшування, просторовий розподш популящй. Показано, що угрупованням комах природшх ценоз1в притаманна циюдчшсть еколопч-них характеристик, яка в загальному спостер^аеться i в експериментальних агроценозах зони, але суттево модифжуеться факторами трофпо!.

За результатами мошторингу комплексу комах на pi3Hiix стащях зони вадчуження ЧАЕС i контрольних nojiironiB показано, що на телерппшй час Bin е типовим для вщповадних стацш ентомофауни Центрального Пол^сся,

що свщчить про вщсутшсть потного впливу рад1ацшного фактора посла-бленого р1вня на комах.

Практичне значения. Показано, що наслщки аварп на ЧАЕС не ста-новлять небезпеку попршення ф!тосаштарно1 ситуаци на поствах сшьсько-господарських культур в УкраТш. Не мае гадстав очкувати спалах1в роз-множення шкцщивих комах або формування бшьш агресивних рас фггофа-пв стимульованих рад1ащйним фактором. Цей висновок е важливим для Державно! служби захисгу рослин бо гадтверджуе доцшынсть продовжен-ня н звичайноТ д1яльносп \ показуе вщсутшсть потреби готуватись до ш-тенсифкацп заход1в боротьби з шкщниками.

Пропозищею для Служби фггосаштарно! д1 агностики 1 прогпоэ'ю об'еднання "Украгрох1м" е доцшьшсть оргагазацп в зош ЧАЕС спостереж-ного пункту, даш якого вщображатимуть природш закономерности динамь ки чисельносп популяцш шкцщивих комах. Сностереження ¡снуючо! мережи ПСП проводяться на посшах с.-г. культур, де пшдтшв знищують спе-щальними заходами, що знижус доскдаршсть 1 в1ропдшсть р5чних прогно-31в розмноження 1 поширення шкщниюв.

Математична штерпретащя предикторов прогнозу, встановлених на основ! даних ентомолопчного мошторинга в зош дозволить в певнш \iipi корегувати прогноз поширення шкщншав в Центральному По;пссл, що показано на приклад1 вивчення динамки чисельност совок.

Особистий внесок здобувача. Приймала безпосередньо участь в спо-стереженнях, шдготовщ та проведенш дослщжень та експернмекпв, ана;п-тичнш робой, обробщ доошдних даних, розробщ оригшальпо! методики рхвня биогенного виносу радюнуклццв по троф1чних ланцюгах, штерпрета-Щ1 результат1в та щдготовщ матер1ал!в до друку.

Апробащя робота. Основш положения дисертацшно! роботи доповь дались на конференцй молодих вчених i спец1ал1спв 1нституту землеробст-ва УААН (Чабани, 1995 р.), розширеншй парад! лабораторп прикладно! екологп 1 прогнозу, методичнш колисй 1нституту захисту рослин (1994-1996 рр.).

Публжацй. Головш положения дисертаци опубл ¡кована в б друкова-них працях.

Структура та обсяг дисертаци. Дисертащйна робота викладена на 149 сторшках друкованого тексту 1 складаеться з загальноТ характеристики роботи, 5 роздшв, висновив, перелшу посилань. Робота шюстрована 49 ма-люнками та 14 таблицями. Перелк лггературних джерел охоплюе 126 най-менувань, серед яких 36 шоземних.

1. ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ

Проанал1зоваш типи антрошчних вплив1в на екосистеми 1 вцдповщш реакцн комах на р!зш види забруднень оточуючого середовища. Проведе-

ний анаштичний огляд основних теорш динамки чисельност1 популяцш. Ввдбрат модшп, яю можуть бути використанш в якостс робочо! ппогези для подальшо! розробки теори фактор1в динамки чиселыюсп комах.

2. MATEPIAJI, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛТДЖЕНЬ

Досладження проводили в р1зних стащях зони вщчуження ЧАЕС* (перелоги, експериментальш поави зернових культур) i на вщповщних контролышх стацшх в Киево-Святошинському райош (перелоги - с.Совки, луки - с.Феофашя, пасовище - с.Троещина), Бородянському райош (зсрпов1 культури, с.Берестянка) i Баришевському райош (плодов! насадження, 15 га, польсва с!возм1ка 4,5 тис. га, смт. Березань). Збори комах проводили косшням ентомолопчиим сачком по стандартних методиках, ввдловом на жовт1 клеев! i феромонш пастки. Використовували феромонш препарата виробницва "1нтербав" (Молдова) для комплексу совок. Розрахунки осиовних еколопчних характеристик угруповання: щдекс р{зномашття, piBHO-MipHicrb розгюдьчу, домшування, коефвдент контапозносп проводили за методикою Birona [16] i YirreKepa [68]. Статестичну обробку даних проводили на ПЕОМ, за сгандартними програмами розраховували р1вняння множинно1 perpeci'i,

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

3. ЕКОЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОНИ ВЩЧУЖЕННЯ ЧАЕС

3.1. Описания cyKueciii фггоценозу зони вщчуження за перюд 1985-1996 pp.

Вщомо, що сукцеспя на перелогах проходить вщповщно до еколопчних умов шсцевосгь За час шсля aeapii рослинний покрив на перелогах i дшянках дезактиваци пройшов в nepuii три роки бур'янову стадда, шсля бур'яново-пиршну i зараз характеризуемся лучно-пиршною, яка може гтродовжуватися 5-7 ромв i бшьше. Вона повинна змшитися лучною стадь ею. Переважно бшышеть далянок в зош вщчуження на тепершппй час зна-ходяться на стадй пиршного перелога [10].

Встановлено, що до складу флористичного угруповання зони ЧАЕС входить ппстнадцять боташчних родин, з них переважаючими (по кшькосп вщцв i середшй щшьносп на м2) були: Злaкoвi (Poaceae), AcTpoei (Asteraceae), Хвощ1 (Equisetaceae), Бобов! (Fabaceae).

За перюд спостережень 1994-1995 pp. в структур! рослинного угруповання пройшли noMmii зм)ни. Так за рахунок збшьшення ступеню домшу-вання мирно в 1995 р. зменшилось р1зномашття рослинного угруповання,

' Висловлгосмо подяку ствробптакам ЧоНЦМД НВО "Прип'ять" О.Г.Бунтовш та Г.А.Руденськш за представлену можливгсть використати базу ентомолопчних даних за1991-1993рр.

про що свгдчить значения шдексу Симпсона - 3,3 проти 4,7 в 1994 р. Ц1 даун стверджують, що рослинне угруповання знаходиться на стадй сукцеси, яка буде в!дзначатися на структур! I динам1Щ комплексу фп-офапв зони ЧАЕС.

3.2. Характеристика ентомокомплексу репону ЧАЕС в доаваршний перюд

На основ! анал!зу бази даних ПСП Державного об'еднання "Украгрохш" ироанал1зоаана динамша чисельносп домшугачих ф[тофа1 ¡и зернових культур в регюш ЧАЕС за 1976-1985 рр. Встановлена наявшсть законо.чпрно! ритмнси фазового стану популяцш, р1зш змши чисельност1, що характера! для кожного виду.

4. ЕКОЛОГО-ФАУШСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УГРУПОВАНЬ КОМАХ Р13НИХ СТАЦ1Й ЗОНИ В1ДЧУЖЕННЯ ЧАЕС I КОНТРОЛЬНИХ ПОЛ1ГОН1В 4.1. Угруповання комах на перелогах

За лпературними даними з 1986 по 1990 рр. в биотопах с грав'янистим покривом спостер1галось р1зке збшынення загальноТ чисельност! ентомо-фауни, що було обуиовлено припиненням господарсько! дшшноеп. 3 1991 р. почалось поступове вщновлення природньо\' структури ентомолопчних комплекав [8]. 3 1992 р. почались цшиичш коливання чисельност! сгнлыю-тн, амшктуда яких досягала 1,5-2 рази.

Таксоном!чна структура ентомокомплексу перелопв зони ЧАЕС представлена в таблищ 1.

Структурно ентомокомплекс перелопв складаеться з константно-домшантних таксошв (представники ряду 01р1ега, СЫогор!ёае; АпИюту^ае; Dolichopodidae - мухи-фгтофаги), таксошв домшування яких проявлясться спорадично в окре.\п роки (ряди ТЬуБапорСега, Tripidae; Нотор1:сга, Aphididae; Cicadidae). Кр!м того, присутш константш таксони з вщносно низькою щшьшстю популяцш (Не1гцр1ега, Nabidae) ! "сфсмерш" таксони, ям проявляються в окрем! роки в мппмальшй чиссльносп.

Структура угруповання комах як зони ЧАЕС так 1 контрольних пол!-гошв змшюеться на протяз1 сезону вегетаци за рахунок динамки чисельност! р!зних таксошв. Однак домшантш таксони збер1гають сво! позицп в структур! на протяз! сезону.

Таким чином, головною характеристикою угруповання е його дина-м!чн!сть, яка проявлясться в змий чисельност1, ступеш 1 характер! домшу-вання вид!в, р!зномаштт! фауни.

Таблиця 1 - Структура i динамiка ентомокомплексу перелогiв зони ЧАЕС (с. Чистогал1вка, 1991-1995 рр.)

N

п/п

Ряд, родина (украхнська назва)

Средняя численность на 100 вз./сачком % Bifl зага-льно! чи-сельност1

244,4 23,9

112,0 11.0

44.0 4,5

38,0 3,7

21,7 2,1

16,1 1,6

12,5 1.2

48,2 4,7

39,6 3.9

57,4 5,6

13.4 1.3

92,4 9,0

4.8 0,5

28,2 2,8

17,0 1.6

9,6 0,9

6.8 0,6

2,2 0,2

1,8 0,2

2,2 0,2

74,2 7.3

1,6 0,1

2,0 0,2

6,8 0,7

1.3 0,1

82,0 8,2

1,1 0,1

0,2 0,03

2.2 0,2

0.2 0,02

0,2 0,02

1,1 0,01

0,6 0,07

3.4 0,03

0,2 0,01

16,6 1.6

1.8 0,2

5,6 0.5

0,2 0,01

1,0 0.09

3,2 0,3

2,6 0,2

1,2 0,1

1,0 0,09

0.8 0,08

0,8 0,08

0,4 0,03

0,4 0,03

0.2 0,01

9.

10. 11. 12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20. 21. 22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

Diptera (мухи-ф!тофаги): в т.ч. Chloropidae (злаков! мухи) Anthomyidae (кв!тковиц1) Dolichopodidae (зеленушки) Empididae Tephritidae Phoridae (горбатки) Homoptera, Cicadidae (цикадки) Hymenoptera (перетинч. паразити) Coleóptera, Chrysomelldae (листо1ди) Arachnida (nayKonofliÓHi) Hymenoptera, Formicidae (мурахи) Healptera, Miridae (слхпняки) Heraiptera, Nabldae (наб!ди) Coleóptera, Cantharldae (мягкот!лкн) Lepidoptra (лускокрил!) Coleóptera, Curcullicnidae (довгон. Coleóptera, Scarabaeidae (пластинч. Orthoptera, Acrididae (саранов!) Diptera, Sirphidae (сирф1ди) Homoptera, Aphididae (попелиц1) Coleóptera, Coccinellidae (кокцинел.) Orthoptera, Tettigoniidae He.niptera, Pentatomidae

(трипси)

eoptera, Histe'ridae (карапуз.) Coleóptera (шкпон!ски) Coleóptera, Elateridae Coleóptera (мертво i'ди) Coleóptera, Carabidae (жужелиц!) Coleóptera, Staphilinidae (стаф1л) Coleóptera, Anthidldae (бистрян.) Coleóptera Cucujidae (плсскот1лки) Strepslptera (в1ерокрил!) Diptera (комар!) Diptera, Asilldae (ктир!) Hymenoptera, Syiaphyta (пильщики) Odonata

Neuroptera (с!тчатокрил1) Homoptera, Lachnidae (лахн!ди) Lepldoptera, Eriocranlidae (беззуб.м. Lepidoptera, Hepialidae (тонкопряди) Lepldoptera, Micropterldae (зуб.п.м.) Hymenoptera, Cíirysididae Hymenoptera, Ichneumonidae йхневм.) Diptera, Rhagionidae Diptera, Oostridae (носог. своди) Coleóptera, Lyn¡enoxylonidae

1

4.2. Комплекс комах на посшах зернових культур

Встановлено, що за характером заселения фкофагами дослщно-виробшга посши зернових колосових в зош мало чим вщр1знялись вщ по-с1в1в за ц межами. В групу домшантних вщцв шыдшшв зернових культур в зон! вщчуження входять наступи! види: злаков! мухи (переважно шведсь-ка), злаков! попелищ 1 трипси, що характерно для зони Полкся. Кр1м того показаш незначш вщшни в самш структур! угруповань, при цьому чисель-шсть фпофапв на поавах озимого жита в зон! була дещо вищою, шж на пос!вах за зоною.

Комплекс комах агроценозу формуеться, в основному, з таксошв прилеглих перелопв, де розташоваш !'х основн! резервацн. РЬномашття його дещо б!дн!ше ! вш не мае стаб!льного обл!ку. Тому його неможна ра-хувати угрупованням в еколопчному розумшш цього поняття. По-сутп, це тимчасова асощагця комах, структура яко!" формуеться по-новому з кож-ним сезоном вегетацй ! визначаеться чисельшстю угруповання перелопв ! комплексом еколопчних фактор!в. Зв!дси його невизначешсть 1 динам1ч-гастъ.

4.3. Сезонна динамша популяций домшуючих фпофапв

Спостереження за сезонного динамкою лускокрилих фпофапв проводили за допомогою феромонних пасток. Анал!з фенологи, динамки чи-сельност! !мапнально1 стадц на протяз! теплого периоду в рвних стащях 1 в р1зш роки проводили з врахуванням коливань температурного режиму.

На рис. 1 представлена сезонна динамка льоту озимо!' совки на фе-ромонш пастки в зош в!чуженняя ЧАЕС за роками спостережень.

Феромонн! пастки починають вадловлювати метелиюв з травня м!ся-ця, максимум льоту припадае на червень. Вони стабшьно вщзначають ;пт 2-х поколшь метелиюв, однак перше поколшня чисельн!ше, шж друге. Л!т метелик!в р!зних поколшь накладаеться один на одний ! продовжуеться до кшця серпня (юнець спостережень).

На протяз! 1994-96 рр. феромонш пастки вщзначали поступове зрос-тання В1даосно1 чисельност! озимо! совки. Загальний р!ст чиссльност! мо-дифкував характер сезонно! динамки льоту. При високш чисельност! фь тофаг!в (1996 р.) фази гадйому ! спаду проходили бшьш р1зко, ч!тко про-слщковувався лп другого поколшня метелиюв. При вщносно меншш чисельност! метелиюв (1994 р.) фази динамки проходили иовшьшше, без р!зких гадйом!в! спад!в.

Под!бн! законом!рност1 спостеркали при вивчеш динамки льоту совки-гамма.

Рис. 1. Сезанна дииашка льогу озимш савки на феро-магап пастки (передал! зшш нщчуження ЧАЕС)

Дослщження сезонно!' динамки льоту цих лускокрилих фггофапв в польовш cíbo3míhí контрольного noniroiiy (с. Берестянка), показало, що фенолопя совок в контрольних стащях мало чим вщр!:шялась вщ такоТ в 30hí вщчуження ЧАЕС. За виключенням бшьш biicoko'í чисельносп метели-kíb совок в контрольних стащях, строки початку льоту, максимальних вщ-лов1в, nepiofliB льоту pisiinx генерагцй добре стпвпадали з характером льоту метелиюв на перелогах золи ЧАЕС. Це нояснюеться в першу чергу под1б-ними агроюпматичними характеристиками дослщжуваних сташй в 19941995 pp. Не виявлено впливу основних фактор!» зони вщчуження на фено-логда совок.

4.4. Pi4Ha динамка популяцш домшуючих фпофапв на р!зних стащях в зош вщчуження i на контрольних iio.iiroiiax

Для анал1зу pinHoi динамки чисельносп були вцпбраш представники домшугочих таксошв - Oscinella frit L. (Díptera, Chloropídae), P. striatus L. (Homoptera, Cicadellidae) Sitobion avenae F. (Homoptera, Aphididae), представники TaKCOHÍB 3 вщносно низькою щшьшстю популяцШ S. stigmaticus Ramb. (Orthoptera, Acrididae), Phyllopreta vitulla (Coleóptera, Chrysomelidae), а також види комах, ям характеризуються дуже високою мкращйною здатшстю: озима совка (Agrotis segetum Schiff.) i комплекс ли-стогризучих совок.

Отримаш даш свадчать, що р!чна динамика чисельносп деяких ви;дв на перелогах! поавах озимого жита дещо вщр1зняеться. Ргзниця проявляе-ться як в чисельносп комах, так! в строках фаз подйому 1 спаду чисельнос-•п. В чисельносп популяци шведсько! мухи за 6 роюв спостережень на перелогах вщзначено два тпки: в 1991 1 1994 рр., тод1 як на поавах озимого жита ця фаза припадас на 1992 I 1995 рр. На поавах в динамщ чисельносп смугасто! цикадки з 1992 по 1996 рр. спостеркалась тснденшя депресн, тод! як на перелогах популявдя до 1995 р. була стабшьною, але в 1995-1996 рр. спад чисельносп на обох стащях сшвпав.

В динамку популящУ кобилки лучжн 81епоЬоЙ1ги8 з^тайсиз К.отЬ. (ОгШор1ега, АспсЫае) (рис. 2) за роки спостережень вщзначалось збшь-шення чисельносп у вах дослщних стациях, причому на перелогах популя-

в р1зних егагонх зани ЧАЕС 1 на контрольному полггош

1- зона ЧАЕС, перелоги; 2 - зона ЧАЕС, о зиме жито; 3 - контрольный политга, о зиме жито (с. Бересшыка)

Характер динамки чисельносп фггофапв за роки спостережень в зот вщчуження \ на контрольних полконах був под1бним, причому по таких видах як шведська муха 1 злаков! поиелгац вш не змшювався в поршнянш з доаваршним перюдом.

4.5. Тренд динамжи популяцн совок в зшй ЧАЕС1 Центральному Пол!сс1 за межами зони На рис. 3 представлена багаторгчна динамка ткових с1длов1в комплексу метелитав на феромонш пастки в рЬних стащях.

Рио. 3. Бахатортыа дпнашжа ткових шдловш метеликш савок на ферсмакна пашки в р1зних сгтахонх: зпни ввдчужеяня: ЧАЕС

1-озима, 2-капустяна, 3-конкшинна, 4-гамма, 5-городня, 6-шсилон, 7-С-чорне.

Анал1з ткових вздлов^в дае уяву багатор1чно1 тенденцп чисельноеп метеликгв совок. Так, наприклад, спостеркаеться стшке тдвищення чисе-лыюсп за роками спостережень озимо!, капустяно! I городньо!' совок, що добре узгоджуеться з р1чними оглядами птдливо! фауни служби захисту рослин об'еднання Украгрох1м за 1994-96 рр. В той же час практично не змшилась чисельнють конюшинно! 1 совки С-чорне, а чисельшсть совки ¡п-силон навггь знизилась.

Результата феромонного мошторингу показують, що шдйом чисель-носп зареестрований не для вах вид1в родини Мос1ш<Зае. Частина вид1в на цьому фош зберкала свою чисельшсть i навпъ входила в депресно.

Дослщженняя статистичного зв'язку ткових вщлов1в феромонних на-сток з основними агрометеоролопчними показниками свщчать про помгг-ну I сильну кореляцшну залежтсть м1ж чиceльнicтю метел июв совок, ГТК \ СЕТ травня поточно року. Це дозволило розрахувати р1вняшшя множин-нох регрссп для прогнозу оч\кувашл чисельноеп метеликгв совок на основш показники ГТК 1 СЕТ травня.

В таблищ 2 показан! кореляцшш залежносп м1ж шковими вдаовами феромонних пасток в зон! вщчуження ЧАЕС 1 чисельшспо зимуючих гусе-ниць комплексу совок за межами зони в Кшвськш облает! (Централне По-лкся). Отриманн! данга евщчать про тюний \ сильний кореляцшний зв'язок цих показшшв. Наприклад, для озимо! совки коефццент кореляцп м!ж ш-тенсившстю льоту 1 чисельшстю гусенидь склав 0,993, для совки С-чорне ! конюшинно! - 0,693.

Приведены даш характеризують загальну тенденц!ю динамки чисе-льност! популяцп совок як в зон! ЧАЕС, так ! на контрольних територ!ях. Як ! в поиередшх випадках досл'щження не дозволили виявити вплив рад!-ацшного фактору зони вщчуження на комплекс комах. Таким чином, за-пропоноваш р!вняння регреей можуть бути використаш для прогнозу роз-множення совок в Кшвськш облает! на основ! даних ентомолопчного мо-шторингу, який регулярно проводиться в зон! вщчуження ЧАЕС.

Заынчуючи роздал структури ! часових залежностей угруповання р!з-них стацш необхщно зробити слщукга узагальнення.

Угруповання комах перелопв за минул! 10 тсляаваршних роюв ста-бшзувалось ! в тепер!шн!й час знаходиться в динам!чн!й рхвновазк Стан угруповання перелопв визначае структуру комплексу комах агроценоз!в зони.

Динам!чна р!вновага угруповання комах перелопв зони проявляеться перш за все в динамвд його структури ! чисельност!. Цим характеристики можуть бути пов'язаш опосередковано - загальне зниження чисельност! комах приховуе ! без того малочисельн! таксони за меж! в1зуального вияв-лення. Вони набувають статус ефемерних, проявляючись тшьки в певн! роки. Така динамжа таксон!в суттево вшшвае на багатор!чний облк структури угруповання.

Найщкавше динам!чна р!вновага проявляеться через характер дом1-нування, який в угрупованш визначають популяцп конкретних вид!в, що складають таксони бшьш високого р!вня ¡ерархп. Анал!з багатор!чноГ динамки чисельност! р!зних видав, евщчить на користь концепцп адаптивних стратегш [16]. 1снують популяцп, в динамщ! чисельност! яких переважають фази росту теля короткострокових депрес!й чисельност!. Чисельшсть ш-ших популяцш постшно висока ! и верхня межа обмежена емк!стю середо-вища мешкання. 1нша стратепя заключаеться в короткостроковому бурх-ливому пщвищен! чисельност! шеля продовжених фаз депресп.

Гетерогенн!сть популяцш по адаптивних стратег!ях визначае динам!-ку структури угруповання. Вщповщно, основною ! головною характеристикою

Таблиця 2 —Регреспя п1кових в1длов1в метэлшив совок феромонними пастками на чисельнХсть зимуючих гусениць

Зона в1дчуження ЧАЕС

1 На р1зних стащях I...... ..... 1 1 На зернових культурах 1 1 |

Озима 1 1 1 1 1 Озима 1

1 г = 0,993 \ г = 0,986 1

1 У = 0,264 + 0,993Х 1 у = 0,256 + 0,986Х 1 1 |

Капустина 1 1 1 Капустина 1

1 г = 0,903 1 г = 0,987 1

1 У = 0,271 + 0.903Х 1 у = 0,245 + 0,987Х 1 1 |

Конюшинна 1 1 1 Конюшинна 1

1 г = 0,693 1 г = 0,866 1

1 У = -0,6 + 0, 693Х ! у = -0,3 + 0.866Х 1 1 |

Гамма 1 1 1 Гакма 1

1 г = 0,854 1 г = 0,965 1

1 У = 0,260 + 0.854Х 1 у = 0,233 + 0.965Х 1 1 |

Городня > 1 1 Городня 1

1 г = 0,982 ! г = 0,996 1

1 У = 0,010 + 0.982Х 1 У = 0,128 + 0.996Х 1 1 |

1ПСИЛОН 1 1 ! 1псилсн !

1 г = -0,991 1 г = -0,990 1

1 У = 1,553 - 0.991Х 1 у = 0,873 - 0.990Х 1 | |

С-чорне 1 ! 1 С-чорне 1

1 г = 0,693 1 г = 0,866 I

1 У 1 = -0,35 + 0.693Х I у = -0,15 + 0, 866Х 1 | 1

дослвджуваних угруповань р1зних стацш е динамкшсть складаючих його елемехтв. Нам уявляеться, що динамка угруповання обумовлена дкю регулюючих 1 модифкуючих мехашзм!в, як! забезпечують гомсостаз екосистеми. Динам1чшсть угруповання, його ушкалыпсть (виткас з ункальносп будь-яко'1 стацп) утруднюе виявлення впливу фактор1в зони вщчуження на комплекс комах методом пор1внялыюго таксоном!чного анал1зу.

5. ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА УГРУПОВАННЯ КОМАХ В ЗОШ ВЩЧУЖЕННЯ I НА КОНТРОЛЬНИХ ПОЛ1ГОНАХ 5.1.1нтегралыи кшыисш параиетри структури угруповання комах

В таблищ 3 представлена структура I основш еколопчш характеристики ентомокомплексу фггофагш в р1зних стащях зони ЧАЕС за вщловами кольорових пасток. 1вдекс Симпсона (I)) свщчить, що за р!зномашттям комплексу фичэфапв дослщжуваш стацн ранжируються: перелоги > ячмшь > озиме жито. При цьому ентомокомплекс озимого ячменю найбшьш вирЬ вняний, а концентрацш домшування максимальна на поавах озимого жита. Бшьша частина дослщжуваних популяцш розподшяеться в простор! контагиозно, однак е вида, характер розподшу яких залежить вщ типу ста-цн. Ана:пз розподшу вид!в за Уптекером [68], свщчить, що угруповання комах лучних стацш не тшьки багатше I р1зномаштшше, шж на перелогах, що корелюе з флористичним р1зномашттям луюа але 1 бшыц спйке.

Рак

Рис. 4. Динашка коефйдеша конгапознасп.

для родини саранавих на перелогах зою1 ЧАЭС

Tafi-THUii 3.

C-pyKTypa i npocTDpoBim paanosia eHTQMOKOwnaeRBy $iTO$aria 3 piainix oraniHX sohh t-IAEC sa aiiUiCBaMK KcabopoBiix naoicK (1996 p.).

Faa Pogissa BiM Hepaaoris H^Miitt u3. XBTO

A | K A K A K

Dlptera Anthcmyidae Tipulldae Ceoidomyiidae Dolichcpodidae Chiorcpidae Sciaridas Leptuhylemyia coarctata FiL Tipuia paludosa L. Mayetiola destructor Say. ThryptlOUS 3p. Gsoinelia frit L. Pnyxia scabiei Hopk. 0,8 * r\ rf * ry j i,,' 1,8 j 8,0 0,5 | 1,4 0,8 u,S 1*8 0,8 n ij 2.3 2,12 £,87 1.4 0,2 o o,u 1,8 3,3 1,3 5,8

Hemiptera Scuteleridas Eurygaster integrioeps Put. n 1 ! J rf u,4 j J.,/ - - - -

Go 1 SGptsra i.tordellidae Chrysunseiidas Curculionidae Mordellistsna parvula Gyll. Chaeioonema aridula Syllen. Otiorrhynchus ligusticl L. r\ o U, 2 r-\ nr-r n o .e.,4 nc - 0,3 1,3

Hancptera Aphididse Oioadeilidae Sohizaphis gxsrana Rond. Pssnothettix striatus L. rj 0,4 3,7 0,75 2,3 0,98 4,2 2,2 8,5 0,77

Thysanopiers Phloeothrlpidae Thripidae Haplothrips tritici Kurd. Liraothrips denticornis Hal. 8,4 r\ nr. 4,0 0,36 0,8 0,8 o n o, u o ^ OjU 1,5 r\ Q U,0 2,8 * rt

Lepldcptera Geametridas Xanthorhoe fluotuata L. 1..6 rf A» ' 0,8 O n O, W 0,45 1,48

r\ U E n 5,8 0,62 r\ J o 5,2 CR u wD r> n 3,3 0,41 r> o

A - KiiiiKlcTb OGOSISH Ha OHHV naoTKy; K - KDe$iyiBHT KDHTariosHooTi; D - iHBeKc plsHcsjaEiTia CsamcoHaj E - pi3Hu)iipHiCTt posnofliav; C - KOHiieKTpaui* floiiiHyaaaHH.

Анагпз багатор!чно'! динамки контапозносп саранових (рис. 4.) по-казуе, що при зростанш чисельносп АспШс1ае просторова структура попу-ляци прямуе ПЛЯМИСТ01 до р!вном!рно1. Отримаш даш в певшй м!р! свщ-чать, що просторова структура популяцл тч'сно пов'язана з ц динамикою в багатор!чному аспект. Багатор1чна тенденщя до збшьшення чисельносп фпофага може супроводжуватись змшою просторово! структури понуляци ВЩ ПЛЯМИСТ01 до ркН0М1рН01.

Так! еколопчш характеристики, як вдекс ргзномашття 1 концентрация домшування тюно пов'язаш зворотньою залежшстю. 1нпи показникк вадображають ргзш мехашзми функцюнування иопуляцш як одинищ еко-системи. Змпцування в систем! взаемовщносин ! зв'языв в угрупованш шд д!ею еколопчних фактор!в, призупиняються зворотн!ми зв'язками гомеос-тазу, в тому чист просторовим розподшом особин р!зних популяцш. Це добре шюструе рис. 5. на якому представлена багатор!чна динам!ка основ-них еколопчних характеристик угруповання ентомофауни зони ЧАЕС. Показано, что показники характеристик змшююгься з року в р!к, причому з р1зною величиною амплггуди, при цьому динамка шдексу р!вном!рносп розподшу часпше всього знаходиться в противофаз1 до шдексу концентра-цц домшування.

1931 1992 1993 1994 1995 1996 _Кк_

Рис. 5. Багаторгана динашка оснавних екадагтчних характеристик ыпамаяапчнага угрупуваннг перелагав зани ЧАЕС

1 — Гндеке р1эном:азття Стшсана;

2 - Ршнашршегь розлодшу;

3 - Кшщенграцш домшування

5.2. ФЫолопчш параметрн структур»! популицш комах

Встановлено, що чисельтсть саранових в останш роки мала сайку тенденцию до зростания. На рис. 6. представлена багатор1чна динамика структури популяцп' S. stigmaticus за масою самок. Спостериалась стшка тенденция до збшыпення середньо! маси тша самок, а вциювщно - до гнд-вшцення i'x плодючост!. Такий процес сшвпадае з загальним фоном зрос-тання чисельносп саранових в рЬних стащях .Шсостепово! i Степово! зон Украши.

Отриманш результата показують, що пов'язаншсть динамжи чисель-hoctí комах з i'x основними ф1зюлопчшши показниками в 3ohí ЧАЕС вщ-ловщас загальним законом1рностям популящйно! екологи.

5.3. Розробка робочоЁ ппотсзи досл5дження впливу факторов зони вщчужен-ня ЧАЕС на структуру i динамжу ентомокомплсксу

Виходячи з щей Шмальгаузена [86,86а], Бшецького [12], Алтухова [6], модел1 Кребса i шших ппотез, яю складають основу сучасно? концепцп по-пуляцшноТ 6io;iorii i враховуючи результата власних дослщжень, ми фор-машзували концептуальну модель мехашзм1в динамики популяцш (рнс. 7.). Динашка чисельносп популяцп е нашпдком мйсросволющйних процеав, в результат яких створюються регулятор!» мехатзми, що забезпечують стшккяъ та цшсшсть (гомеостаз) популяцп. При цьому рушшною силою мисроеволюци е внутршньовидова конкуренция та ;jo6ip адаитивинх стра-Teriñ - спещал1зованосп i неспещатзованосп оргаита-пв стосовно до широта еколопчно1 mini. Модель базуеться на сшдуючих положениях:

1. Природт популяцп' представляють собою сокупн1сть нашв1зольо-ваних субпопуляцш. Контапозний розподш особин проходить в результат реал1зацй' ольфакторного i контактно-смакового преферендум1в [117, 118, 119, 120]. На цш стада особини з под1бними еколопчними оптимумами íh-тегруються в cyбпoпyляцiйнi угруповання.

2. В результат асортативного схрещування популящя фитофагу шд-роздшяеться на спещал1зоват бютипи, в яких проходять процеси шбрсдноУ депреси, як наслгдок - направлений BÍ,u6ip проти спещал1ст1в.

3. Волод1Ючи меньшою еколопчною ефектившстю, але постшним адаптив1шм потенщадом, генерал1сти починають домшувати в популяцп. Просторово-часова структура популяцп прямуе до pÍBHOMÍpHoi, а популя-Ц1Я - до naHMÍKTií4HOÍ, що збшьшуе ступшь п гетерозиготносп. Ефекти гетерозису сприяють пщвищенню шюдючосп i життездатносп потомства збшьшенню чисельносп популяцй.

4. Популящя представлена спектром адаптивних стратеги!, якi кон-курують м]ж собою за ресурси трофшко! híiuí. В результат!

1K41S ««.<» ito-'sa lii-s»

1£МЗ» tS£U7ï ïï-ïil MÜ-Í6S Нес*. яасЯвх

г*

10СИ(8 ¡ÍD-f» INCUSO 22Q-2SS

«CHÍS isoiTB в»»0 г»-®» Кйсй oeajsa

Риа. 8. Дишшка структура: попутжш Stenobothry atignatiaua (Hemiptera; Coreidöß) за мшгою самок (Зона ЧАЕС, с. Чвиугогвлшке.) -иевденшя дойору

ÎIAHMÎKCÎH

i Ефэкти гетерозису 8 Полíморф!зм адаптиввих стратегий

Дом!нувзння генерааха-

TÏB

Р1внсшрний рсзпсдхл i

! О i I-

!Доб1р прогл cneiúaaioTiB {

i--:—f----—i <- Моднф! купчий зплиз

екаогенних факторов

13

Ефекти 1нБрвдно1 депресП

I

f

!п1дрйад1Л5Н1Сть пспуллц!й: ¡раои, с Ютили ^

I

1

Асортативне схрешування Генеткчний дрейф

4-

Стзб1л1зуачий дсзб1р !

,_'

Ч

Конкурента адаптивнкх !стратегiñ

Г

-♦Дизруптнаний дсС1р I здаптивюж стратег i к

ЕколоПчна ефектив-HicTb cnsuiasíoTiB

л o I

(

Дом1нузання спец1ал1отхз Пдлмистай уазподхД

Рио. 7. Модель динам1кя чиселансст! шкаддивих кошк-ф1-?офаг1в.

внутршньовидово! конкуренцн вектори дизруптивного вщбору розводять популяцда до полюав адаптивних стратегш - генералов \ спещалкгпв.

5. Виходячи з еколопчно! ефективност! популядшш угруповання спе-щалют починають домшувати. Мкроеволюцшний цикл закшчуеться, популящя входить в фазу депресй, для яког характерна гадроздшеншсть, домшування спещал1спв при плямистому просторовому розиодш. Досш-дження ритмки фазового стану популяцш може дозволити кшьюсно ощ-нювати штенсившсть мкроеволющйних процеав. Пор1вняння таких пока-зшшв для ентомокомплекав зони вщчуження ЧАЕС 1 контрольних поль гошв може служити основою для розробки метод1в еколопчного прогно-зування.

висновки

1. За перюд дослщжень (1994-1996 гг.) на стащях перелопв зош вияв-лено комахи яю вщносяться до 43 родин 10-ти ряд1в. По таксоном1чному р1зноманптю ентомокомплекс перелопв поступаеться фауш угруповання . лукових стащй контрольних полкошв. Дослщжуванш сгаци можна ран- I жирувати в такому порядку: луки > перелоги > пасовища > агроценози, що вщповщае ранговому розподшу р1зномашття рослинного покрову цих стащй, тобто кормовш баз! фтзфапв.

2. Структура энтомокомплексу перелопв зони вщчуження ще до к!н-ця не стабшзувалась знаходиться в сгаш динамично! р^вноваги, що обумо-влюеться продовженим процесом флорисгично'1 сукцссп.

3. Пиршш перелоги зони вщчуження ЧАЕС е основною троф!чною ншею комплексу комах трав'яного ярусу р1зних стацш зони. Ентомофауна експериментальних поавш сшьськогосподарських культур в зош формуе-ться, в основному, з мешканщв перелопв, яи представляють основш ре-зервацц фгтофапв. Таксоном1чний склад н значно бццнший шж на неора-них землях 1 не мае стабшыю! структури.

4. Результате проведеного мошторингу комплексу комах р1зних стащй зони вщчуження ЧАЕС I контрольних полкошв не виявили вщмшнос-тей в таксоно\ичшк \ еколопчнш структур! дослщжуваних угруповань, як1 вказували б на суттевий вплив сучасного р1вня рад1ацшного фактора на ентомофауну.

5. Анал1з отриманих даних свщчить, що характер багатор1чно1 динамо чисельносп комах суттево залежить вщ типу стацй 1 метеоролопчних умов вегетацшого перюду. Вщмшнослт проявляються як в загальшй чисельносп фпгофапв, так 1 в фазах градацш розмноження. Динамика популяцш в зон! вщчуження \ на контрольних полконах була аод1бною, т.ч. фактори зони вщчуження не позначалися на цикл1чност1 гйдйом1в 1 спа/дв в чисельносп комах.

6. Доопдження ф13юлоп(шо1 структури популяци комах показало знание вар'ювання таких показ шшв як маса тша, феромонна чутливвкть метелик!в. Просторова i фшолопчна гетерогеншсть популяцш стимулюе процес внутршньовидово! конкуренцн i мкроеволюци, що сприяе пщтри-манню життездатносп виду.

7. В тепер!шшй час еколопчна i таксоном1ча структура ентомокомп-лекав трав'яного ярусу багатор1чних стацш (перелоги, луки) в зош вщчу-ження i за и межами иоддбш i типов! для провшцй Центрального Подкся.

8. Математична интерпретащя предиктор!в прогнозу, встаповлених на основ! даних багатор1чиого ентомолопчного мониторингу в зош дозво-ляе запропонувати практичш рекомендацн для служби сигнал!зацп i про-гноз!в об'еднания "Украгрох!м", що показано на приклад! вивчення динамки чисельносп совок.

9. Розроблена еколого-генетична модель динамки чисельносп комах фпофапв, експериментально тдтверджен! н окрем! положения. Це дозволяв запропонувати для nepeeipKH принципово Hoei предиктори прогнозу фазового стану популящй шюдливих комах: стушнь гомозиготноси, сту-гань пщроздшеносп на раси, визначення просторово'! структури популяцй.

Основш положения дисертацн викладеш в таких нублжащях:

1. Чайка В.М., Бакланова О.В., Паачник Л.П. Динамка популящй комах-фкофапв// Захисг рослин. - 1996. - N 6. - С.12-13 (Особистий - 27 внесок здобувача 50%. Забрано експериментальний материал. Зроблено висновки).

2. Паачник Л.П., Чайка В.М. Феромони для контролю совок// Захисг рослин. - 1997. - N 5. - С.5 (Особистий внесок здобувача 50%. Подготовлено експериментальний матер1ал, проведено облки. Зроблено висновки).

3. Чайка В.М., Паачник Л.П., Бунтова О.Г. Шк!длив1 комахи в pi-зних стащях// Захист рослин. - 1997. - N 9. - С.8 (Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальш даш, проведено математичш роз-рахунки).

4. Пасечник Л.П., Чайка В.Н., Бакланова О.В. Эколого-генетическая модель динамики численности насекомых-фитофагов// Мо-лекулярно-генетические маркеры растений: Тез. докл. межд. конф., 11-15 ноября, Ялта, 1996. - К, 1996. - С. 50-51.

5. Паачник Л.П., Фокщ A.B. Вплив напряму сонячного променя та мерщцальних piK на поширення звичайного бурякового довгоносика в Украпп// Шляхи ращонального використання земельних pecypciB УкраТ-ни: Тез. доп. мЬкн. наук.-практ. конф. молодих вчених i спец., 16-17 бере-зня 1995. - Чабани 1995. - С. 99.

6. Фоюн A.B., Паачник Л. П. Використання контрольно! смуги як нового методу вивчення мкрацшних процеск в популяцкх хижнх комах

на поствах цукрових бурямв// Опхишзацк пестицидного навантаження в штегрованих системах захисту цукрових буряк1в та шших культур буря-ково1 авозмши вщ шкщнгаав, хвороб та бур'яшв: Тез. доп. наук. конф. 14-15 березня 1995. - К., 1995. - С. 28-29.

Пастчник Л.П. Динамка структури 1 чисельносп комах-ф1тофапв у р1зних стащях зони ЧАЕС.

Дисертащя (рукопис) на здобуття паукового ступеня кандидата сьчь-ськогосподарських наук за спещальшстю 03.00.09 - ентомолопя, 1нституту захисту рослин УААН, Кшв, 1998.

Наведена нор1вкяльна характеристика ентомолопчного угруповання р1зних стадий зони вщчуження ЧАЕС \ контрольних пoлiгoнiв. Дослщжена динамка таксоиом1чно1 та ктьккжи структури угруповання комах р!зних стацш зони ЧАЕС з 1991 по 1996 рр. Вивчеш там еколопчш показники ен-томофауни як чисельшсть, ввдове домшування, просторовий розподш попу ляцш.

Встановлено, що угрупованням комах в природнк ценозах прита-манна циюпчшсть еколопчних характеристик, яка в загальному збериае-ться в агроценозах, але модифжуеться факторами трофки, що вказуе на суттеву роль ендогенних мехашзм1в регулювання чисельносп фггофапв.

Розроблена еколого-генетична модель динамжи чисельносп комах-фггофалв, яка дозволила запропонувати для перев1рки иринципово нов! предиктори прогнозу фазового стану популяцш. Дослщження ригмлш фазового стану популяцш дозволить юльюсно оцшювати штенсившсть мк-роеволюцшних процеав в зош ЧАЕС.

Запропонований метод прогнозування чисельносп совок на основ1 облшв вiдлoвiв метелиив за допомогою феромонних пасток.

Ключов! слова: динамка чисельносп, популящя, угруповання, таксо-ном1чна структура, комахи-фггофаги, еколопя, ф1зюлопчш параметри, зона ЧАЕС.

Пасечник Л.П. Динамика структуры и численности насекомых-фитофагов в различных стация зоны ЧАЭС.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09. - энтомология. Институт защиты растений УААН, Киев, 1998.

Дана сравнительная характеристика энтомологического сообщества разных стаций зоны отчуждения ЧАЭС и контрольных полигонов. Исследована динамика таксономической и количественной структуры сообществ насекомых различных стаций зоны ЧАЭС с 1991 по 1996 гг. Изучены такие экологические показатели энтомофауны как численность, видовое доминирование, пространственное распределение популяции.

Установлено, что сообществам насекомых в естественных ценозах присуща циклика экологических характеристик, которая в общем сохраняется в агроценозах, но модифицируется факторами трофики, что указывает на существенную роль эндогенных механизмов регуляции численности фитофагов.

Разработана эколого-генетическая модель динамики численности насекомых-фитофагов, которая позволила предложить для проверки принципиально новые предикторы прогноза фазового состояния популяций. Исследование ритмики фазового состояния популяций позволит количественно оценивать интенсивность микроэволюционных процессов в зоне ЧАЭС.

Разработан метод прогнозирования численности совок на основании учета уловов бабочек с помощью феромонных ловушек.

Ключевые слова: динамика численности, популяция, сообщество, таксономическая структура, насекомые-фитофаги, экология, физиологические параметры, зона ЧАЭС.

Pasechnik L.P. The dynamics of the structure and the number of insects phytophages in different habitats of the ChNPP zone.

Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Biological Sciences on speciality 03.00.09 - entomology. Institute of Plant Protection, Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, 1998.

The comparison characteristic of the entomologic community of different habitats of the exlusion zone of ChNPP and the control polygons is presented.

The dynamics of the taxonomic and quantitatine structure of insect communities across years was investigated. Such ecological indices of the entomofauna as specis domination and spatial distribution of the population were also studied.

It was detected that Arthropoda communities in natural cenoses show the cyclic pattern of ecological characteristics, which in general is retaind in agrocoenoses but is essentially modified by trophic factors. This indicates the important endogenic role of mechanisms of regulation of the number of phytophages.

The procedure of evaluation of the level of the biogenic removal of radionuclides through the trophic chain was developed.

The ecological-genetic model of the dynamics of the number of insects phytophages was elaborated. This model permitted us to propose radically new predictors of the phase state of populations for testing.

The method for predicting the number of cutworm on the basis of observations of the flight of butterflies was developed.

Key words: dynamics of number, populations, community, taxonomic structure, insects phytophages, zone ChNPP.