Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Черноземы типичные Северо-Подольской лесостепи

ВАК РФ 11.00.05, Биогеография и география почв

Автореферат диссертации по теме "Черноземы типичные Северо-Подольской лесостепи"

а Львівський державний університет ім. І. Франка

з ^

'О

/ Fla правах рукопису

Папіш Ігор Ярославович

Чорноземи типові-Північно-Подільського лісостепу

Спеціальність! 1.00.05 - біогеографія і географія грунтів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Львів -1997

Дисертацією є рукопис.

Роботи виконана на кафедрі географії грушів Львівського державного університету ім. І. Франка.

Науковий керівник: ■ доктор географічних наук,

професор, академік АН ВШ . України Позняк С.П. .

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор Панас Р.М кандидат географічних наук, доцент Жанталай ГТ.І.

Провідна організація: Інститут землеробства і тваринництва

Західного регіону УААН Захист відбудеться “25” червня 1997р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.04.04.14 з географічних наук у Львівському державному університеті ім. І. Франка за адресою: 290000, м. Львір. пул. Дорошенка, 41.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського державного університету ім. 1. Франка (290005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5). . ,

Автореферат розіслано ■¿З" травня 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук доцент

Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. Чорноземи типові Північно-Подільського лісостепу г основним і найціннішім земельним (І)ОИДОМ західного ре-ііопу Украіни. До ареалів їх поширення приурочені основні райони чернового виробництва і бурякішпппва, ідо вимагає постійного контролю та станом, динамікою і тенденціями їх розпитку.

Па підзопальиому рінні воин вивчені досить глибоко і детально. Але при наявності істотних нривінішіїю-фаиіальнії.ч відмін їч властивостей вивчення літературних джерел вказує па існування територіальної диспропорції глибині) аналізу чорноземів типових. Така недостатність їх шшченпя обумовлена природною відокремленістю їх ареалі» під основних масивів у межах лісостепової зони.

Найбільш запільна характеристика властивостей чорноземів типових вологих на фаціальному рівні дана Г.О.Андрущеиком (1981). Попа не повна з позицій генетичного і рунтозішвспза, оскільки проведена без зв'язку із особливостями змін біокліматичних умов у межах фації, що суттєво впливають на динаміку їх сучасних грунтових режимів. У грунтово-географічній літературі проблема вивчення чорноземів типових вологих иатіідфаціальному рівні практично до Цього часу не розглядалась. '

Нами вперше обгрунтовано наявність суттєвих внутріпшьофа-ціальннх відмінносте/і у властивостях чорноземів типових. Доведено існування тісного -зиязку змін морфОгенетп'шнх, фізичних і фізико-хімічннх їх властивостей із змінами біокліматичних умов у межах фаціі. Встановлено напрямки і тенденції змін деяких сучасних грунтотвіриих процесів у просторово-часовому вимірі. Шляхом аналізу багатого фактичного матеріалу внвчеііо динаміку деяких грунтових режимів за період і 1965 по 1995 роки, що дозволяє об’єктивно оцінити сучасний стан та тенденції розпитку грунтотвіриих процесів, а також розробити систему дієвих .заходів щодо їк онтимізації, ’

Наявність вііутріпшьофаціальної диференціації властивостей чор-ноземів типових пологих дозволить вдосконалити їх класифікацію і грунтово-географічне рпйонуваііля західного Лісостепу України. Раціональне використання і охорсиїа чорноземів типових Північно-Подільського лісостепу повинні бути направлені на адаптацію використання їх природного потенціалу відносно різноманіття природних особливостей регіону.

Отримані результати досліджень чорноземі» типових Північно-Подільського лісостепу на ііідфаціальному рівні дозволять детальніше і достовірніше провести їх грунтово-екологічну оцінку, розробити структуру моїіііорііііговнх досліджені- наданій території.

Зв’язок роботи з науковими програмами, імамами, гемами. Вибраний напрямок досліджень тісно зЛшний з кафедральною тематикою стосовно коректування матеріалів великомасштабних грунтових досліджень у господарствах Хмельницької області, розробкою програми моніторингу земельних ресурсів західного регіону України. Представлена робота відповідає концепції •‘Національної програми охорони земель на 1996-2005 роки" і розробленому "Координаційному Плану з проблем грунтознавства, агрохімії, меліорації, охорони грунтів на 1996-2000 роки". ■

Об’єкт досліджень - чорноземи типові (чорноземи глибокі мало-гумусні на лесових породах) [Тішично-Подільського лісостепу в межах Терлопільської і Хмельницької областей.

Предмет досліджень - морфогеиетичні, фізичні і фЬико-хімічні властивості чорноземів типових, характер сучасних ррунтотвірних процесів в залежності від зміни біокліматнчних умов у межах фації.

Мета роботи - вивчити властивості чорноземів типових, особливості їх генетичної будови у зшпку із специфікою природних умов, закономірності зміни основних показників їх властивостей залежно від змін біокліматичішх умов у межах фації, уточнити їх класифікацію і грунтово-географічне районування західного Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

1) Проведено оцінку регіональних умов і чинників, які штіача-готь генезис чорноземів типових;

2) Виявлено зміни біокліматнчних умов грунтоутворення в межах

фації;

3) Виділено комплекс характерних морфометричннх, фізичних і фізико-хімічних показників властивостей чорноземів типових;

4) Встановлено закономірність корелятивних звязків зміни властивостей, напрямку та інтенсивності сучасних процесів у чорноземах типових з просторовою динамікою біокліматнчних умов;

5) Визначено динаміку деяких грунтових режимів за період з 1960 по 1995 роки;

6) Розраховано статистичні параметри основних кількісних показників властивостей грунтів;

7) Виявлено показники .генетичної та екологічної класифікації грунтів;

8) Проведено класифікацію чорноземів типових на нідфаціаль-ному рівні і уточнено грунтово-географічне районування Північно-По дідьського лісостепу.

Методолоіія, методи досліджень, нім;орнсгаш матеріали. Методологія досліджень базувалась на просторово-часовому аналізі та синтезі

л використанням порівняльно-географічного, аналітичних, картографічних та статистичних методі« досліджень. Основні положення дисертації, результати та ішспоїші базуються на влисних експедиційних та експериментальних дослідженнях чорноземів типових, проведених протягом 1990-1996 років, даних науково-дослідної лабораторії reo-, грифії грунтів Львівського університету Ім.І.Франка, фондових матеріалах. Тернопільського і Хмельницького обласних управлінь по земельних ресурсах, літературних джерелах.

І Іаукова нопшка роботи. Детально охарактеризовано морфогене-тичні, фізичні та фізпко-хімічні ішастнвості чорноземів типових Північно-Подільського лісостепу; виявлено наявність істотної виутріш-ньофаціальної диференціації їх властивостей; встановлені кількісні залежності основин* характеристик властивостей чорноземів типових від ■ фізико-географічних умов середовища; встановлено, що в межах фації відносна відмінність деяких показників властивостей грунтів прямо пропорційна контрасмості їх гідротермічних умов; виявлено кількісні парамеїри негативних тенденцій а динаміці .основних грунтових режимів за період інтенсивного землеробства; вперше проведено класифікацію чорноземів типових вологих на підфаціальному рівні.

Основні положення, нанесені па захист:

1) Чорноземи типові вологі сформувались у межах верхнього ярусу вєрхньоплейстоценових лесоподіСнич порід “західно-українського'1 типу ґіід лучно-степовою рослинністю в умовах помірно-теплого вологого клімату на заході лісостепової зони. У структурі грунтового покриву утворюють фонові груїпові комбінації;

2) Дослідження внутрішньофаціальпих особливостей чорноземів типових проводилось поріппяльно-гсогряфічннм методом шляхом вивченніР грунтів і природних умов, у яких вони сформувались, а також завдяки ретельному аналізу всіх змін у. будові і властивостях грунтів у звяіку із змінами комплексу природних умов або окремих факторів грунтоутворення:

3) В напрямку посилення конгинентальності клімату змінюються морфогенегичні показники чорноземів типових, що підтверджусться макроморфологічними дослідженнями та методами кількісного аналізу;

4) Встановлено просторову диференціацію інтенсивності процесів лесипажу і янутрішньогрунгового оглинення in situ і, як наслідок цього, різну ступінь загальної диференціації профілю. Чорноземи типові Аврагпнської височини відзначаються елювіально-метаморфічним тн-пом профілю, найкраще вираженим у грунтах Ланівецького природного району. Інтенсивне пнутріїипьогруитове вивіз ріованпя і майже ттов-

ї

V*

на відсутність процесів леспважу в чорноземах гішошіх. Городоцького природного району призвели до формування и них мегаморфізованого типу профілю. Потенційнії здатність до оструктурспия. ступінь вііра-женості структур» та її водостійкість зростають в напрямку посилення коїітішеїітальності клімату:

5) Чорноземи типові вологі відзначаються елювіальним тином сольових характеристик. У грунтовому профілі спостерігаються процеси висхідного окарбопачення і чітка просторова неоднорідність ступеня диференціації карбонатного профілю. У напрямку -зменшення показників ГТК зростають вміст і запаси гумусу, зменшується ступінь гуміфікації і посилюються процеси новоутворення високомотекуляр-них органічних речовин, знижуються інтенсивність і глибина міграції гумінових кислот:

6) За період сільськогосподарського використання чорноземи цінові найбільш наблизились достану квазірівиовагн. Для них характене зменшення вмісту та запасів гумусу і процеси вторинного окирбоїш-чення профілю;

7) Суттєві зміни властивостей, характеру та інтенсивності сучас-

них грунтових процесі» дозволили виділити у межах території досліджень два підфаціальних рівні чорноземів типових. У межах Лпратинсь-кої височини поширені чорноземи типові вологі з найхарактернішими ознаками фації. У Городоцькому природному районі сформувались чорноземи типові помірно-зволожені. які за багаїьма показниками с перехідними до грунтів теплої фації. '

Практичне значении роНош. Результати роботи є вихідним матеріалом при проведенні великомасштабних грунтових досліджень, розробці заходів покращення грунтових режимів, бонітуванні та грунтово-екологічній оцінці, удосконаленні грунгово-географічнсцо районування. Результати досліджень використовую іься науково-дослідною лабораторією географії грунтів Львівського університету Ім.І.Франка при розробці рекомендацій щодо раціональному використанню і охорони земель, проведенні моніторингових досліджень земельних ресурсів.

Особистий внесок автора поляг ає в проведенні польових і аналітичних досліджень, орієнтованих на вивчення властивостей чорноземів типових вологих, аналізі просторової диференціації цих властивостей внаслідок зміни біокліматнчішх умов,'встановленні нідфаціального поділу даних грунтів.

Апробація робот. Основні результати робот доповідались та обговорювались на. IV зїзді грунтознавців і агрохіміків України (Херсон, 1994), науковій конференції “Екологічні проблеми в земле-

робстві і грунтознавстві” (Курськ, 1991), міжнародному науковому семінарі "Сучасні проблеми охорони і підгворения родючості грунтів: екологія, економіка, праио”(Одеса, 1994), звітних наукових конференціях у Львівському держанному універсигеті та наукових семінарах кафедри географії грунтів (1990-1997рр.),

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових робіт загальним обсягом 1,2д.а. ■

Структури і обсиг роботи. Дисертація викладена па 185 сторінках машинописного генсту. Складається і) вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел (113 позицій), ілюстрована 30 таблицями і 18 рисунками.

Основний зміст роботи.

У вступі обгрунтовано актуальність досліджень чорноземів типових вологих на нідфаціальному рівні, виходячи і природних особливостей Північно-Подільського лісостепу, стану вивченості обскту досліджень і погреби уточнення класифікації грунтів і грушово-географічного раиоиувишіизахідного Лісостепу. '

У першому розділі проаналізовано особливості умов грунтоутворення як першопричини генетичної диференціації властивостей чорноземів типових вологих. Грунти сформувались Приблизно в однакових геоморфологічних умовах у межах верхнього ярусу верхньопдеіістоце-нових лесоподібннх порід “зйхідио-україїіського типу” під лучно-степовою рослинністю, яка па Авраїпнськііі височині представляла собою мезотцчнин варіант лучних степів поступово доповнюючись у південному напрямку (Городоцький .природний .район) ксеротичною різно-травно-злаковою рослинністю. Територія досліджень знаходиться в зоні надлишкового іі достатнього зволоження. Показники гідротермічного коефіцієнту (ГГК) зменшуготьсг під 1.59-1.42 на північному заході, до 1.42-1.33 і 1.30-1.28 відповідно на сході і південному сході. За специфікою поєднань комплексу умов, грунтоутворення чорноземи типові вологі приурочені до трьох природних районів - Ланівецького на заході, Авратипського па сході та Городоцького на південному сході дос ліджуваної території. . ■ .

У другому розділі обгрунтовано методику грунтово-генетичних досліджень чорноземів типових вологих, вибір і характеристику ключових ділянок, подається схема територіального їх розташування, перелік лабораторно-аналітичних досліджень.

У третьому розділі проведено глибокий аналіз морфогенетнчних властивостей чорноземів типовім: Північно-Подільського лісостепу.

Дослідженню морфології чорноземів типових лісостепової зони України присвячені праці В.В.Докучасва (1883), О.І.Набокнх (1915),

Л.І.ІІрасолова (1939), Н.Б.Вернандер (1951), F.A.Афанасьєвої (1966), Г.О.Андруїцеика (1981), І.І.Лебедгвої (1983), Н.М.Бреус (1986) іа інші. Найбільш запільна характеристика властивостей чорноземів типових вологих зроблена Г.О.Андрушенком (1981). Нами проведено її доіюіі-іієііня шляхом вивчення виутрішньофацишміих особливостей чорноземів типових, що обумовлено змінами біокліматичних умов у межах фацп.

Особливості морфології чорноземів ціпових Північно-Подільського лісостепу полягають у тому, що воші формуючись у специфічних умовах заходу лісостепової зоии України, більш глибоко протуму-совані (180см) і в нижній частині мають ознаки реліктового перезволоженім в формі сегрегаційних карбонатних новоутворень (журавчиків) :> радіально тріщинуватим окремнілим ядром в центрі.

Аналіз порівняльного співставленім морфологічних ознак і результатів статистичної обробки основних показників морфометрії чорноземів типових Північно-Подільського лісостепу дають можливість встановиш ряд внутрішньофаціальних особливостей їх морфології, а саме:

1)Кількісні показники будови профілю чорноземів типових вологих не виходять за межі діапазону їх коливань на підзональному рівні;

2) Зміни гідротермічних умов стали причиною внутрішньофаціа-льної диференціації показників морфометрії. Потужність гумусового профілю диференційовано зменшується в напрямку зниження показників ГТК. Результати макроморфологічних досліджень підтверджуються даними фракційно-групового складу гумусу, згідно з якими глибина пе ретину кривих вмісту гумінових і фульвокислот зменшується в тому ж напрямку. Максимальними відмінностями кількісних і якісних характеристик гумусового профілю відзначаються чорноземи типові на ділянках з наііконтраснішими різницями гідротермічних умов. Опосередкованим показником зменшення потужності гумусового профілю є тенденція до збільшення абсолютних величин відношення потужностей горизонтів Н до Нр від 1,26-1,27 в Ланівецькому природному районі, до 1,28-1,29 і 1,37 відповідно в Авратшіському і Г'ородоцькому;

3) Лінія закипання від соляної кислоти у межах території досліджень коливається в значному діапазоні глибин і найчастіше приурочена до нижньої границі гумусово-акумулятивного горизонту. Діапазон коливань звужується в напрямку посилення коніинентальносгі клімату. Відсутній корелятивний звязок між глибиною залягання карбо-

сіга тів і умовами гідротермічного режиму грунтів у межах фації. І Іроіе, візуально спостерігається виразна залежність між зміною них умов і якісними показниками карбонатного профілю. У південно-східному

напрямку зростає насиченість верхньої частими карбонаїного профілю мобі п.иііми шісокоміїранішніми карбонатними новоутвореннями у формі плісені і нальоту. У результаті таких якісних чміп збільшується насиченість бічесувато-сірими топами перехідного гумусового гори-»'їїIV. Максимальні скупчення карбонатів у формі плісені приурочені до нижньої частини гумусового профілю (80-1 14см), де спостерігається iiaiiпухкіше складення.

П напрямку зменшення зиоіюження території відмічається посилення насиченості дріГчпмему ріпінми за розмірами і формою сегрегаційними карбонатними новоутвореннями. їх форма змінюється від округлої іі опальної до хрящоподібної із наявністю землистого відтінку і відносно менні вираженим окремнілим радіально тріщинуватим ядром:

4) С носгеріпк ті.ея пониження глибшій появи і ступеня вираженої”! і опіак реліктової о і сучасного перезволоженая у формі залізисто-марганпешіх новоутворень. Ступн і і плями та роїнодп зникають;

' 5) Ч особливостями гумусового і карбонатного профілів тісно

нов'яіанпіі структурний склад чорноземів типових. У напрямку зменшення покаипіків ГТК візуально спостерігається покрашення структури гумусових (крім орного) і оріпоніів, зокрема іа рахунок збільшення долі грубоіеріїис іої фракції:

А) За період формування генетичного профілю чорноземи типові Лашненькоіо природного району збільшились в об’ємі, відносно вихідної материнської пороти, па 23,2-25.3%, а їч аналоги Городоцького природної o paiiom- на . Це обумовлено, незважаючи на

збільшення в даному напрямку гумусної-іі грунтів, зниженням ступеня біогеноі НСрф')блЄПОІТ І Профілю. особливо перехідних горизонтів.

II четвертому роїді.іі проведено аналіз загальних фізичних властивостей чорноземів цінових вологих, зокрема їх гранулометричного складу, структурною сіану і особливостей складення. Вивчення гранулометричної о складу трутів фації проведено s мною:

- підтвердження факшчшіми даними висновків про те, що грун-тотвірними породами у межах І Ііпнічно-Подільського лісостепу є одни і тон же ярус верхньоплепегоиеновпх песоподібинх порід;

- доведення генетичної однотипності чорноземів типових вологих в межах території досліджень:

- виявлення особливостей диференціації профілю за гранулометричним складом у резульгаїі переміщення юнкоднснерсиих часток, обумовлених відносною неоднорідністю біоклімаї ичнпх умов.

Чорноіемп типові ключових ділянок характеризуються грубогіи-луиат о-середньосуглинконим і рапулометрнчіпім складом у межах"

всього прифілю. Вони відзначаються відсутністю фракції середнього піску (1-0,25мм), вміст дрібного піску (частки 0,25-0,05мм) досить значний з коливанням в абсолютній більшості горизонтів у межах 8,0-17,0% .Таке підвищення вмісту даної фракції характерне для грунтів; що сформувались на лесоподібних породах "західно-українського типу". Переважаючою фракцією є грубопилувата (частки 0,05-0,01мм), кількість якої п грунтах всіх .ключових ділянок коливається в межах 45,0-59,0% . Досить рівномірний розподіл вмісту великих фракції! в гранулометричному складі грунтів дає підставу стверджувати про літологічну однорідність материнських порід чорноземів типових.

Генетичний профіль чорноземів типових Північно-Подільського лісостепу формується в умовах помірно теплого з надлишковим зволоженням (Аврагинська височина) і дещо теплішого достатньо вологого (Городоцький природний район) кліматів. У досліджуваних грунтах спостерігається функціональна залежність характеру профільного розподілу мулу від зміни біокліматичних умов, що проявилось в різному ступені загальної диференціації профілю. У чорноземах типових Ланівепького природного району збідненість мулом верхньої частини грунтового профілю по відношенню до материнсько) породи становить 10-17%, зменшуючись до 7-14% у грунтах Авратииського. Відповідно спостерігається максимальне його накопичення в перехідних горизонтах. Характер та ступінь вираженості диференціації профілю за вмістом мулу обумовлені різною інтенсивністю процесів леси-важу. Відносне посилення континентальності клімату в межах Горо-доцького природного району призводить до майже повного затухання процесів переміщення колоїдної і передколоїдної фракцій, чому додатково сприяє посилення водостійкості грунтової структури. У гумусово-акумулятивному горизонті цих грунтів підносне нагромадження мулу складає 13-15%. Диференціація профілю залежить не Тільки від інтенсивності процесів лесиважу, але й від інтенсивності йнутрішньогрунго-пого оглинювання in situ, яке виражається коефіцієнтом оглинювання (Крупєніков,1974). За нашими даними, процеси оглинювання спостерігаються в грунтах всіх природних районів, але відзначаються чітко вираженою диференціацією інтенсивності як у межах генетичного профілю, так і в географічному плані, що обумовлено змінами складного комплексу біокліматичних умой.(таблЛ). Найвиразніше процеси оглинювання in situ спостерігаються в грунтовій товщі чорноземів типових Ланівецького природного району. В гумусово-акумулятивному горизонті вони виражені наііслабше, на що вказує порівняно не високий коефіцієнт оглинювання- 1,06-1,14. З,глибиною ступінь оглиню-

Коефіцієнт оглишовання чорноземів типових

Ланівецький Авратинськин Городоцький 1

Глиби- природний район природніш район природи їй район

на, Ключова Ключова Ключова Ключова Ключова Ключова

см ділянка 1 ділянки 2 ділянка 3 ділянка 4 ділянка 5 ділянка 6

0-10 1,08 0,93 0,86 0,92 1,14 1,17

10-20 1,11 0,93 0,81 0,87 1,17 1,19

20-30 1,06 0,83 0,81 1,00 0,92 1,14

30-40 1,06 0,88 ' 0,97 0,92 1,00 1,19

40-50 1,14 0.93 1,14 1,03 1,07 1,19

50-60 1.33 0,90 1,11 . 1,03 1,12 1,17

60-70 1,42 1,08 1,08 1,00 1,02 1,10

70-80 . 1,33 1,20 1,08 1,05 1,00 1,14

80-90 1,42 1,18 1,08 1,00 1,00 1,24

90-100 1,42 1,30 1,08 1,00 1,05 1,12

100-110 1,44 1,28 1,11 1,13 1,00 1.17

110-120 1,31 1,38 1,08 1,13 1,02 1,21

120-130 1,31 1,08 1,14 1,13 1,21 1,26

130-140 1,28 1,23 1,08 1,1! 1,21 1,19

40-150 1,25 1,23 1,08 1,16 1,24 1,19

50-160 1,28 1,38 1,08 1,05 1,07 1,17

1 >0-170 1.17 1,33 1,08 1,08 1,12 1,14

і': 0-180 1,17 . 1,28 1.05 4' 1.05 1,11 1,05 1,26

!8і-І9С 1,06 1,13 1,00 1,02 1,07

;9Г 20Г 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00

шішія грунтів зростає, досягаючи максимальних значень в перехідному за вмістом гумусу горизонті (1,42-1,44).

Істотне збільшення в східному напрямку «місту гумусу і нвібра-ного кальцію збільшує стійкість колоїдної системи грунтів, що поряд і послабленням процесів леешиї'/Ку значно знижує ступінь оглинеини середньої частини грунтовок} профілю чорноземів .типових Авра-гинського природного району. В гумусово-акумклятпішому горнзонп даних грунтів коефіцієнт огшшюшіннм становить 0,81-1,03, ¡оільшую-чнсь до 1.13-1.38 а перехідних горизонтах. Опосередковано на зниження інтенсивності процесів внутрішпьогрунтового вивітрювання вказує відносно незначне збільшення в гранулометричному складі грунтів Лв-ратинського природного району вмісту дрібного піску.

У межах Городоцького природного району, особливо в південній його частині (ключова ділянка 6), біокліматичні умови сприяють ііпеп-елфіканії процесів огтітотшия in situ, які поширюються на нею глибину грунтового профілю і відзначаються майже однаковою інтенсивністю в межах всіх генетичних горизонтів, на ¡по вказує вузький діапазон коливань показників коефіцієнту оглннюваїшя - 1,14-1,26. Посилення процесів оглншовання in situ обумовлене істотним збільшенням кількості тепла і достатньою зволоженістю грушової товщі, що призводить до зростання насиченості грунтового повітря вуглекислим газом, а значить і до підвищення процесів внугрішньогрунтовою вивітрювання (Крулєніков,1974)1

Отже, нагромадження мулу в грунтовій товщі чорноземів ціпових вологих йде шляхом лесиважу і оглншовання in situ . Ініенсивпість цих процесів і викликана цими диференціація профілю кількісно характеризується показником загального ступеня диференціації профілю (табл.2).

Згідно класифікації Б.Г.Розанова (1975), чорноземи типові Північно-Подільського лісостепу '.відзначаються слабодиференційованим грунтовим профілем. Показник загального ступеня диференціації закономірно зменшується з 1,28-1,26 в Линівецькому природному районі, до 0,97-0,95 в Городоцькому. Таким чином, однотипність характеру розподілу і кількісних співвідношень фракцій гранулометричних елементів, слабодиференційований грунтовий профіль підтверджують літологічну однотипність материнських порід, а також генетичну єдність чорноземів типових у межах території досліджень.'

Оглинення грунтової. товщі чорноземів типових Авратинської височини шляхом лесиважу і внутрішньоїрунтової о вивітрювання

СІ У11'111’ Л111 popen ціннії профілю чорпоіе мів типових

Го- Л анінеііькиіі при ричи ий Авр.Ч'піні'ькиіі природ- Городопькии природний

раііои і mil раііои район

рн- Кто чопа Ключова ІС.п іо юна Юно ЧОІІІІ Клю'іоші Ключова

ДІЛЯІІК.1 1 ділянка 1 ділянки 3 ділянка 4 ділянка 5 ділянка 6

юю 1 2 > 1 2 LJ Т 2 1 2 1 2 1 2

II 1,2(1 12.5Н 1.20 12.30 1.20 1 2,20 1.Н> 12.30 1.21 19.00 1,21 20,90

Ні- I.ÍI 17.-10 1.10 Н, .МІ 1.14 14.70 1.15 ІЗ,«) 1,15 17,60 1,14 20,50

Ні’ І.ІЛ 1 Г..30 1,10 ІМ<> 1.12 15.70 1, К. 15,40 1.17 19.00 1,14 21.10

ІЧі 1 ..VI 15.00 1.12 IÍ..K0 1.3ft 1 4.5(1 1,34 1 4,60 1.37 1«. 10 1.33 20,30

!> І.5Х 14.(10 1.55 14.40 І.М 14,00 1,58 14,00 1.59 17,00 1.5Н 1К.ОО

■S 1,2Я( -) II s---1.20 (----) II S~0,97(—--) II S=0,95(—-) Н

S = 1.27 S = 1,23 S = ),У6

ГІ р її м і і к и: І) І- щільнісіь будови, т/см-\

2) 2- вміст мулу (частки < 0,001 им), %. сприяло формуванню п них елювіально-метаморфічного типу профілю, якиіі найкраще виражений у грунтах Ланівецького природного району. Накопичення мулу, в основному, шляхом оглинювання in situ притаманне чорноземам Городоцького природного району, внаслідок чого нони відзначаються відсутністю чітко вираженої зони виминання і акумуляції мулу, uto зумовило формування в них глибоко метамор-фізованого типу профілю. За даними показниками'чорноземи типові Городоцького природного раііоцу с перехідними до аналогів теплої фації. .

Згідно класифікації Л .Д. Вороніжа (1984), чорноземи типові Північно-Подільського лісостепу характеризуються плазмово-скелетним типом структ ури. За сумою показників мікроагрегатиого складу найвищого якістю мікроструктури відзначаються чорноземи типові Городоцького природного району. Одним з вирішальних факторів покращення її якості, при відносній рівності решти факторів структури, с кількість плазми в грунтовій масі, яка істотно вища в грунтах даного природного.району. Макроморфологічні дослідження й дані структурно-агрегатного аналізу виявили тенденцію до покращення структури чорноземів типових, особливо її водостійкості в напрямку підвищення континент альпості клімату (таби. 3).

Дерновий процес грунтоутворення наклав свій відбуток на величину і характер профільного розподілу щільност і твердоїЧ|>ази чорно-

ТаблицяЗ

Показники структурного стану чорноземів типових

Генетичний горизонт Глибина, см Коефіцієнт структурності Критерій водостійкості

1 2 3 1 2 3

Нор. 0-20 1,93 1,98 1,62 206,05 241,14 305,76

Нп/ор. 40-50 3,22 3.92 3,79 281,15 307.97 413,82

Нрк 70-80 2,50 4.43 5,62 282,82 383,15 424,27

П р и м і т к и: 1) 1 - Лянівецькпй природний район;

2) 2 - Авратинський природний район; .

. 3) 3 - Город'оцькшї природний район,

земів типових. У межах грунтового профілю вона коливається «вузькому діапазоні показників (2,64-2,73 г /см-1), що опосередковано вказує на однорідність мінералогічного складу товщі десогтодібних порід. У межах гумусового профілю щільність твердої фази становить 2,64-2,69 г/смі Мінливість варіаційного ряду показників щільності твердої фази є дуже незначного (не більше 2,68%), що вказує на неістотність різниць середніх величин даного показника в межах території досліджень.

Щільність будови і похідна від неї шпаруватість чорноземів типових є однією з найважливіших фізичних характеристик, що обумовлюють їх водний, повітряний і тепловпй режими. Результати статистичної обробки показників щільності будови вказують на витриману закономірність їх профільного розподілу. Помітними є два максимуми величин щільності будови, приурочені до підплужної підошви у межах гумусово-акумулятивного горизонту і до материнської породи. В орному шарі грунтів, завдяки регулярному розпушенню, щільність будови є оптимальною для більшості культурних рослин і складає 1,14-1,19 г/см3. Підорні ж шар» зазнають регулярного ущільнення виключно грунтообробними механізмами, чому сприяють пухке складення і добра острукгуреність грунтів. Наіігіухкіще складення спостерігається на глибині 80-110 см (1,11-1,12г/см3), до шару якого приурочені максимальні скупчення карбонатів у формі плісені. В цілому, щільність будови чорноземів типових Північно-Подільського лісостепу відносно не висока, що обумовлено доброю оструктуреністю і високою нерероб-леністю профілю грунтовою мезофауною. Вона є: оптимальною на значну глибину для більшості культурних рослин. Грунти відзначають-, ся однотипністю профільного розподілу показників складення, особливості якого обумовлені природними і антропогенними чинниками. В південно-східному напрямку спостерігається незначне зменшення по-

тужне сг? грушової товщі пухкою складення, ЩО ІІОНЯЗШіе І) 'зменшенням у »аному напрямку і лнбини нрогумусованосгі та ступеня перери-тості профілю, відносним збільшенням відсотка фракції дрібного піску н нижні ому перехідному іоризоіпі і одночасним підвищенням у межах црофілю КІЛЬКОСТІ (|)ракції фІ'ШЧПОЇ ГЛИІІН.

У юуіпах однорідного гранулометричного складу, якими с чорноземи типові досліджуваних ділянок, шпаруватість є функціпо під їх щільності. П цілому чорноземи типові Північно-Подільського лісостепу харнкіс'іпуїшьсн високок» (50-60%) загальною шпаруватістю і ае-раці-(іо. яка при польовій вологості 18-27% становить половину і більше чаї а,1 і.иоіо об’< му шнар.

У п'ятому розділі даси,ся аналіз фічико-хімічних властивостей чорноземів типових. В географічному ракурсі розглянуто особливості змін сольовог > і карбонатною профілів, гумусового стану, кислотно-основппх властивостей, ємкості катіонного обміну і складу ввібраних осітн. Аналіз сольовій профілів чорноземів типових території досліджень вказує чл те. що хоча грунти незасолені, з глибиною слабо збільшується сума водорозчинних солей. Крім того, спостерігається незначне збільшення запасів солей » напрямку зменшення зволоженості території від (0,8-12,3 т/га п Лині чеці,кому, до 14,4-15,6 т/ггі н Авратіш-ському і Городонькому природних районах, але це не призводить до істотної різниці із сольовому складі чорноземів типових різних ключових ділянок: серед аніонів різко переважають Н С О , , вміст СЬ- і 50; іонів дуже незначний; іони С О ^ повністю відсутні; серед катіонного складу в гумусовому профілі персважас Са2+, доля магнію з глибиною зростає, особливо в Городонькому природному районі; в південно-східному напрямку підвищується відсоток сульфат-іонів. Отже. чорноземи типові вологі відзначаються елювіальним тином сольових характеристик з усіма властивіші”. йому особливостями складу і профільного розподілу солей.

Формування карбонатного профілю чорноземів типових вологих проходить у результаті тісної взаємодії сучасних водного, теплового і газового режимів грунтів. Кількість карбонатів коливається від кількох відсотків до 14,6%. Між границею закипання і глибиною Появи видимих форм карбонатів (70-75 см) існує зона в 13-15 см, представлена карбонатами в морфологічно не вираженій формі. До глибини нижньої границі перехідного по гумусу горизонту (124-141см) поширені найхарактерніші для даного підтипу чорноземів новоутворення карбонатів у формі плісені і нальоту, які глибше змінюються прожилковимп їх формами. Морфологічно виражена диференціація видимих форм карбонаті» у профілі поєднується з неоднорідністю їх кількісного вмісту. За да-

пою ознакою профіль грунтів чііко диференційованим, па то вказуг розрахований коефіцієнт' диференціації профілю за карбонат ми. кількісні показники якого зростають під 1,60-2.44 в Лаіііиецькому природному районі, до 2,67-2,92 і 2,85-2,90 підногіідно и Авразинському і І о-родонькому. Криві ирофілмюго розподілу карбонатів вказують на пронеси висхідної їх міграції і гідрогснної акумуляції (рис. І). Просторова диференціація кількості вологи за хо іодінпі період в умовах однотипного водно-теплового і газового режимів призводи! і. до мобілізації різної кількості карбонатів кальцію. Вміст карбонатів у активному шарі (0-100 см) зменшується з 342.8 т/ іа в Лапівецькому природному районі, до 267.4 і 194.5 т/га відповідно в Аврагииському і Гс^ родоцькому, шо на фоні незначних різніть шпигів у другому метровому шарі вказує на послаблення мобілізаційної здатності-грушової вологи в даному напрямку.

Серед наГпиновнх рис будови чорноземів Л.І.Прасолов (1939) вважав наявність особливого іумусоиого горизонту. Оскільки основним фактором формування гумусової о профілю чорноземів типових ( біокліматпчниіі, то будь-які зміни ііою повинні відобрані! ¡:с:, ¡¡;і гумусовому стані чорноземів. За вмістом гумусу чоршнеми типові території досліджень с малогумусшшп. В гумусоно-акумуляї нвному юріпонті кількість його коливається в середньому під 3.80 до 4.60"п . з максимальними акумуляціями н приповерхневому 10-гп сантиметровому шарі. Наінїенш гумусними < чорноземи типові Ланіиецькоі'о природного району (3.21-4,!2%).' істотне зростання вмісту гумусу спостерігається в межах гумусового профілю чорноземів Авратинського і Городоцького природних раііонів. В гумусово-акумулятивному горизонті він становить відповідно 4,27-4,85% і 3,85-4.64% . Із збільшенням вмісту гумусу посилюється відносне падіння гумусності (%) грунту на одиницю виміру (см) його профілю. Так в чорноземах Ланівенького природного району, які наіібідніші гумусом, вертикальний ііого спад найменш різкий (0.017%), збільшуючись у грушах Авратинського і Городоцького природних районів відповідно до 0,021% і 0,020% . За класифікацією Л-О-Грішиної та ДС.Орлова (1985) збагачєність гумусу азотом у межах всіх ключових ділянок переважно низька і дуже низька.

Якісний склад гумусу чорноземів типових Північно-Подільського лісостепу відносно однаковий, В ііого складі до глибини 90-100 см переважають гумінові кислоти. Грунти відзначаються високим і дуже високим ступенем гуміфікації органічної речовини. Найвіцца вона в чорноземах Ланівецького природного району (38-48%). зменшуючись в напрямку Авратинського (32-38%) і Городоцького (36-40%) природних айонїв. .

Рис.І. Еніст карбонатів у чорноземах типовда: а- ключова ділянка І, б- ключова .. ділянка 2, в—, ключова- ділянка 3, г- ключова ділянка 4, д- ключова

ділянка 5, е- ключова ділянка 6. А- середній. Природний район: І- Ленівецький, II- Авратлнський, III- Гороцоиький

Характер кривих розподілу гумінових кислот вказує на існування в грунтах досліджуваної території своєрідної помірної їх міграції, інтенсивністю якої визначається потужність гумусоиого профілю. Зменшення кількості опадів і глибини промочування грунту, одночасно із зниженням ступеня гуміфікації органічної речовини послаблюю іь вертикальне переміщення гумінових кислот, сприяючи формуванню коротшого гумусовою профілю. Непрямими показниками інтенсивності процесів міграції гуміноанх кислот, особливо ГК-2, є ступінь випуклості їх кривих, а також глибини перетину > кривими фульвокнелот. Найспри ятлпвіші умови для формування потужного гумусового профілю в грунтах Ланівецького природного району. Процеси міі рації в ннх гу мінових кислот виражені найсильніше, про що свідчить більш випукла порівняно з аналогами інших районів форма їх кривих, а також більшим їх відсоток на межі (біля 100см) гумусового профілю. Дане припущення підтверджує глибина перетину кривих. гумінових і фульвокнелот, яка в чорноземах, типових Ланівецького природного району знаходиться на глибині 110-120см і на 10см глибше, ніж в аналогів Авратннського і особливо Городоцького районів. Якщо взяти до уваги концепцію В.В.Пономарьової (1974) і вважати точку перетину розглянутих кривих за нижню границю гумусоиого профілю, то результат фракційно-групового складу гумусу підтверджують і уточнюють дані макроморфологічних досліджень про відносне зменшення потужності гумусового профілю в напрямку посилення жорсткості гідротермічних умов (рис. 2).

У тому ж напрямку спостерігається зменшення в складі гумусу долі гумінових кислот. Так, навіть при дещо вищому нмісті фульвокис-лот, грунти Ланівецького природного району відзначаються наншир-шим відношенням Сг.к до Сф.к, що особливо помітно в гумусово-акумулятивному горизонті (1.34 - 2.02). В тому ж горизонті Авратннського і Городоцького природних районів дане співвідношення коливаєт ься в межах 1.25 - 1.47. Слід звернути увагу і на неоднаковий вміст гумінін, поведінка яких в межах профілю корелює з характером гідротермічних умов. У грунтах Ланівецького району кількість гумінів зменшується в напрямку верхньої границі карбонатного профілю і в дальнійшому на стільки ж інтенсивно зростає з глибиною. По-Іншому виглядає крива розподілу гумінів у грунтах Авратннського і Городоцького природних районів, характер якої вказує на дуже поступове їх зменшення з глибиною. Одержані нами результ ати підтверджую і ь думку про мобільність гумінів у профілі чорноземів типових вологих, причому, ііпенсннпість

А

о

£3-

60-

«V

ї»-

5а

см

й» *9

Б

о-

£3-

«•

«о.

її-

асИ

со

еи

аГ

са та ¡кг%

Б

см

/

\

(9

зо 4а вві, Г

йист гумінових /і/ і фульиииелот /2/ В чорноземах типових: і- гумінові кислоти-2- фульвокислоти; А- ключова ділянка І, Б- ключова ділянка 2, В- ключова ділянка 4, Г- ключова ділянка 5. Прировдий район: І- ЛанівецькиЯ, II- Авретииеький, III- Горо-

ПРЦЬКИЙ

даного процесу збільшується паралельно збільшенню полім осі і клімату. . .

Тенденція до звуження показників співвідношень гумінових і фульвокислот у фракціях І і 2 та відповідного розширення в фракції 2 гумусових речовин е додатковим аргументом на користь висновків, про посилення в напрямку збільшення зволоження території процесів міграції гумінових кислот, що обумовлює збільшення потужності гумусового профілю. Зменшення гумусу в гумусовому профілі чорноземів типових Ланівецького природного району обумовлені не посиленим вимиванням його в нижні горизонти, а інтенсифікацією в більш вологих умовах процесів мінералізації органічних речовин. Підтвердженням цьому с істотна різниця в запасах гумусу 0-200 см шару чорноземів Ланівецького природного району з однієї сторони, та Аврагинського і Городоцького - з другої.

Елювіальний тїіп сольових характеристик обумовлює кислотно-основні властивості чорноземів типових території досліджень. РН водної витяжки збільшується з глибиною від нейтральної (6,8-7.0) в орному шарі, досередньолужної (7,2-8,3) в межах карбонатного профілю.

Синхронно збільшенню вмісту гумусу зростають ємкість катіонного обміну і спостерігаються зміни в складі ввібраних основ. В напрямку зменшеним зволоженості території показник відношення ввібраного кальцію до магнію звужується, що вказує на збільшення ролі магнію в грунтово-вбірному комплексі грунтів Городоцького природного району. Кількість ввібраною натрію при ньому не збільшується. \

В шостому розділі проаналізовано динаміку деяких грунтових режимів за період з 1960 по 1995 роки. За цей час утримується тенденція до незначного зменшення вмісту і запасів гумусу. Щорічні його втрати в орному Шарі, грунтів складають 0.11- О.ібт/га. З часів В.В.Докучагва чорноземи типові вологі найбільш наблизилися до квазірівноважного стану. Паралельно зменшенню вмісту і запасів гумусу знижується ємкість катіонного обміну. Спостерігаються зміни в складі ввібраних основ, особливо ввібраного кальцію, кількість якого істотно зменшилась на 2.02- 3.08мг-екв. на 100 г грунту.

Важливу роль в процесі стримування падіння вмісту обмінного кальцію може відіграти висхідний рух карбонатів, який спостерігається із останні десятиліття в зв’язку з циклом підвищеного зволоження. В гумусовому профілю кількість карбонатів збільшилась на 1.7%.

писиовки

1. Досліджувані грунти сформувались в подібних геоморфологічних умовах і на однотипних грунтотпірних породах. В еволюційному плані чорноземи типові пройшли гідроморфну стадію розвитку, про що свідчать ознаки реліктового перезволоженім в формі сегрегаційних карбонатних новоутворень (журапчики) з радіально-тріщинуватим окремнілнм ядром в центрі,

2. Біоклімагичні умови досліджуваних районів призводять до просторової впутрішньофаціальної диференціації показників морфометрії, фізичних і фішко-хімічіїнх властивостей чорноземів типових. Абсолютні величини гідротермічного коефіцієнту (ГТК) зменшуються від 1.59-1.42 в Лашпецькому природному районі, до 1.42-1.33 і 1.30-1.28 відповідно в Авратинсі.кому і Городоцькому. В тому ж напрямку:

2.1. Зменшується потужність гумусового профілю і глибина иро-гумусованості грунтової товщі, що підтверджується макроморфо-логічннмн дослідженнями та даними фракційно-групового складу гумусу.

2.2. Не спостерігається суттєвих корелятивних зв’язків між зміною показників гідротермічних умов і глибиною залягання карбонатів. Проте, суттєво змінюються якісні параметри карбонатного профілю внаслідок: зростання ступеня вираженості та насиченості грунтової товщі видимими мобільними карбонатними новоутвореннями у формі плісені та нальоту, а також сегрегаційними їх утвореннями, внаслідок цього зростає насиченість білесуваго-сірими тонами перехідного гумусового горизонту.

2.3. Збільшується глибина появи і знижується, ступінь вираже-иості ознак реліктового і сучасного перезволоження п формі залізисто-марганневих новоутворень. Зникають ознаки тимчасового перезволожений материнської породи у формі невеликих сизуватих розводів. Послаблюється ступінь біогенної перероблеиості профілю, особливо перехідних горизонтів.

2.4. Змінюються показники фізичного стану за рахунок зниження інтенсивності процесів лесипажу і пнутрішньогруїггового вивітрювання (оглннюпапня іп 8ііи), за винятком чорноземів типових Городоцького природного району. Просторова диференціація інтенсивності цих процесів призводить до формування в чорноземах типових території досліджень різних за ступенем виваженості і характером прояву гранулометричної диференціації, типів профілю. В чорноземах типових Ав-ратинської височіти сформувався елювіально-метаморфічний тип профілю, найкраще виражений в грунтах Ланіпецького природного

району. Чорноземи типові Городоцького природного району відзначаються потужним метаморфізованим типом профілю.

2.5. Збільшується потенційна здатність чорноземів типових до оструктурення, ступінь йираженості структури та її водостійкість.

2.6. ГІри чітко вираженій незасоленості грунтово-підгрунтової товщі спостерігається відносне збільшення запасів солей у двохметро-вому шарі грунтів. Тип засолення гумусового профілю змінюється від гідрокарбонатно-магнієво-кальцієвого у чорноземах Авратинської височини, до сульфатно-гідрокарбоиатно-кальціевого в межах Городоцького району.

2.7. Характер профільного розподілу карбонатів вказує на наявність процесів висхідного їх переміщення. Запаси карбонатів у грунтовому профілі (0-200 см) зменшуються, а ступінь його диференціації за СаСОз зростає, що обумовлено змінами біокліматичних умов, зокрема гідротермічним режимом грунтів.

3. Не виявлено істотних змін показників складення чорноземів типових. Середня частина профілю відзначається нанпухкіниш складенням, а в межах гумусово-акумулятивного горизонту виділяється ущільнений опресішши шар у вигляді підплужної підошви.

4. Вміст і запаси гумусу та азоту збільшуються від чорноземів Ланівецького природного району, до аналогів Авратинського і Городоцького. Ступінь гулйфікації органічної речовини знижується з 3848% до 32- 40%. Спостерігається посилення процесів новоутворення гумусу, про що свідчить збільшення відсотка фракції ГК-1 і абсолютних показників відношення ГК-І до ГК-2. Знижується інтенсивність процесів мінералізації гумусу і його міграційна здатність. Паралельно збільшенню вмісту гумусу і плазми зростає ємкість катіонного обміну і насиченість грунтово- вбирного комплексу основами.

5. За період інтенсивного землеробства в чорноземах типових спостерігається зниження вмісту та запасів гумусу на 0.11- 0.16т/га в рік, зменшення ємкості катіонного обміну і кількості ввібраного кальцію. З часів В.В.Докучаєва чорноземи типові вологі найбільш наближені до стану квазірівноваги. Спостерігається посилення процесів кар-бонатгаації грунтового профілю.

6. На основі аналізу біокліматнчних умов груНтотворення, властивостей і комплексу грунтових макропроцесів виділено два підфа-ціальних; класифікаційних рівні чорноземів типових вологих. В межах Авратинської височини поширені чорноземи типові вологі, які відзначаються найтиповішими рисами грунтів Вологої атлантичної фації і є для неї репрезентативними грунтами. В Городоцькому природному районі виділяється другий підфаціальнии рівень чорноземів пишних

помірно «впяожени^ які за багатьма показниками і: перехідними до чорноземів і нпових гсп.чої фації.

Основні положення дисертації викладені у таких опублікованих працях:

і. Костив Л.Я., ПниишИЯ. Антропогенное влияние на динамику эрозионных процессов восточной части Верхиебугской возвышенности// Тезисы докладов Всесоюзно» школы- конференции молодых ученых.- Курск, 1991. - С.23-24.

2. Папімі І.Я. Аналіз структури грунтового покриву районів поширення чорноземів типових п межах Західного лісостепу// Материалы Межгосударственного научного семинара “Современные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия: экология, экономика, право''- К.. 1994,- С. 91-95.

3. Позняк С.П., Папіш І.Я. Динаміка іумусу чорноземів ціпових

районів інтенсивного бурякосіяння Західної' лісостепу України// Тези доповідей ІУ з'їзду'грунтознавців і агрохіміків України,- Харків, 1994,-(’.73- 74. ’

4. Папіш І.Я. Структура грунтового покриву та раціональна організація території районів поширення чорноземів типових Західного лісостепу// Материалы научно- практической конференции “Проблемы зсмельноіі реформы в Украине".: К: СОПС Украины, 1994. С.204- 208.

5. Позняк С.П., Папіш І.Я., Кіт М.Г. Гумусовий стан чорноземів типових Західного лісостепу від Докучаева до наших днів// Збірник “Грунти України: еволюція, систематика, окультурення та використання”. - Харків, 1994. С.6- 9.

6. Папіш І.Я.. Гур Б.О. Динаміка сучасних ерозійних процесів в чорноземах Західного лісостепу// Матеріали наукової конференції “Проблеми географіїУкраїни".; Львів: Вия- во Львів, ун- ту ім. І.Франка, 1994. С. 13-15.

7. Папіш І.Я. Структурний стан? чорноземів типових Західного лісостепу// 36. “Грунти України: екологія, еволюція, систематика, окуль-турення, оцінка, моніторинг, географія, використання”,- Харків, 1995. С.39-40.

АННОТАЦИЯ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.05 - биогеография и география почв.-Львоиский государственный университет нм, Ив. Франко, Львов, 1997.

.’Защищается научная работа, которая содержит результаты исследовании свойств и современных почвенных процессов в черноземах типичных Сеиеро- Подольской лесостепи. Впервые в пределах Влажной атлантической фаЦии выполнены комплексный анализ и оценка свойств черноземов типичных на подфациальном уровне, выявлены закономерности изменения свойств и состава черноземов типичных влажных в связи с изменениями биоклиматических условий фации, впервые установлены количественные показатели интенсивности современных почвенных процессов и особенности строения профиля черноземов типичных влажных, выявлены негат ивные тенденции в динамике некоторых почвенных режимов за период интенсивного землепользования, произведено падфациальнос классификационное подразделение черноземов типичных влажных.

. ANNOTATION Papisli I.J. Typical black soils of the North Podolian parialiy- wooded steppe.- The manuscript.

The Thesis is. submitted for a PhD degree in geography in the field of

11.00.05,- biogeorraphy and soil geography.-Lviv State University named Ivan Franko, Lviv, 1997/

The Thesis contains the investigation results of properties and modern soils processes of the typical black soils in the Notli Podolian partially-wooded steppe. For the first time within the limits of the Humid atlantical areas: complex analyses and evaluation of properties of the typical black soils at subarea standart was coundacted; regular change of properties and composition of the humid black soils due to the change of bioclimatic condition of tile area was discovered; quantitative indexes of modern soil processes intensity and the structural peculiarities of the typical black soils profile were determined; negative tendency in the dynamics of some soil processes in the period of intensive land utilization was discovered. Practical more detail clarification of the humid black soils at subarea levels was carried out. •

Ключоч? слова: чорноземи типові, трунг, грунтовий профіль, ключова ділянка, гранулометричний склад, структура, агрегат, мікроструктура. складення, щільність будови, сольовий профіль, карбонати, гумус, грунтові режими, біокліматичні умовч, фапія.