Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биоморфологические особенности роз закрытого грунта в культуре в Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Биоморфологические особенности роз закрытого грунта в культуре в Лесостепи Украины"

ОД

На правах рукопису

■ і:

ТКАЧУК Ольга Олексіївна

БІОМОРФО ЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРОЯНД В КУЛЬТУРІ ЗАКРИТОГО ГРУНТУ В УМОВАХ КИЄВА

Спеціальність 03.00.01 —ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук

К и і' в — 1996

. . На правах рукопису

ТКАЧУК ОЛЬГА ОЛЕКСІЇВНА

БІОМОРїОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРОЯНД В КУЛЬТУРІ

• ЗАКРИТОГО ГРУНТУ. В УМОВАХ КЖЗА '

4 Спеціальність 03.00.01 - ботаніка

Автореферат дисертації ііа здобуття вченого ступеня . , кандидата біологічних наук

Київ - 1996

дисертацією с рукопис

Робота виконана ь Боїанічному саду ім.акад. О.Ь.Фоміна Київського університету ім.Тараса Левченка в І9об - 1992 рр Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Кохно Ыикола Арсенійозич ■

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор . Чопик Ьолодимир Іванович

кандидат біологічних наук, старіий

• науковий співробітник Рубцова Олена

Доонідівна .

Провідна установа: дендропарк "Софіі'вка" ііАЬ України,

м. Умань .

' а 0 ' Захист дисертації відбудеться 1996 р.

о (О год, на засіданні Спеціалізованої вченої ради -

а 01.82.01 при Центральному ботанічної^ саді ім. М.М.Гризша

ИАН України за адресов: 232014, Київ, вул. Тімірязсвська, І

і) дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ' центрального ботанічного саду ім. а.М.Гришка НАН України Автореферат розісланий пЛ[у гчшЛиАл 996 р. .

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, '.................

длітор біологічних наук . -

• С.В.Клименко

- І -

' ■ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ,

Акгуалыасть теки. Культура троянд у закритому грунті даа Эк агу маті живі квіти цілорічно в усіх географічних зонах земної кулі. Але при цьому необхідно враховувати всі аспекти вирзшувангя їх в конкретних умаьах, знати біологічні властивості окремих сортів, їх декв-ративнють та стійкість. Особливо актуальним в умовах іакомтого грунту с добір та збагачення асоотименту посли« з високими регенеративними властивостями, стійкість проти грибкових хвоооб та пластичність по відношенню «о температуои оточуючого середовища.

Сьогодні практично що иемап узагальнюючих наукових ттраць про виропування троянд у закритому грунті поотягом усього циклу їх розвитку. Всебічне багаторічне вивчення тої культури у закритому грунті дат змогу виявити потенційні можливості окремих сортів, відібрати ? них найперспективніиі, а такої удосконалити агоотехніку виношування. ‘ . '

Мета та запданкя досліджень. Мотор наших досліджень було: вивчити біологічні особливості, декоративність та стійкість інтродуко-еаних сортів трьох садових груп тсоянд - чайногібридної, грандирлора та рлорибунда, які найчастіше використовуються для вигонки в закритому грунті; відібрати з них найперспективиіші, дати оцінку їх біологічних, та господарських властивостей І удосконалити агротехніку вироцування.

Для виріпеиня ціої мети необхідно було виконати такі завданая:

- відібрати з колекції саду максимальну кількість оортхв, придатних для впрошування у закритому грунті;

- вивчити закономірності формування і розвитку генеративних пагонів досліджуваних сортів троянд; . •

- вивчити питми річного оосту та розвитку троянд у закритому

грунті; . - .

- вивчити біологів цвітіння, дехооативнють та продуктивність

досяіджуваїг.іт сортів тоояид; .

- взлібпати нпйперспективнігі сости для вирочумння у закритому

. тунті; ■ . ■

- удосконалити способи культивування троянд у закритому гоунті.

Наукова новизна. ^пеоіяе в Україні пповелено всебічне вивчення

ох:ту та позвитку троянд у закпптому грунті. Виявлено закономірності •-.ормування генеоативних пагонів у окремі їх прирости і иа протязі оічяого циклу оозвитку троянд. Встановлено особливості проходження етапів органогенезу залежно від індивідуальних властивостей оорту та температурного режиму. Одержано важливі дані про біологів цвітіння

- г -

окремих сортів трьох садових груп троянд у закритому грунті.

Наукові пололення. зо виносяться на захист. •

1. Особливості органогенезу троянд у закритому грунті і залеж-

ність формування органів квітки окремих сортів від температурних ууол. .

2. Комплексна оцінка та наукові основи підходу до використання сортів трьох садових груп троянд у культурі закритого грунту.

’ 7. Розробка та удосконалення агротехнічних методів вирощування

троянд у закритому грунті. .

Практичне значення роботи. Створено колекцію вигоночних сортів троянд, яка а мато тим матеріалом для вегетативного розмноження, впровадження в декоративне садівництво і цінним фондам для селекційної роботи. Для культивування в умовах закритого грунту в Лісостепу України відібрано 20 сортів троянд, яким притаманні стійкість, пластичність, декоративність та високі регенеративні властивості. Упродовж річного циклу розвитку вони здатні відновлввати свої генеративні пагони і цвісти 4-5 разів. Удосконалено агротехніку вирощування, шо сприяо підвпвдннп продуктивності та продовженню читтездатності троянд у закритому грунті. Виділено сорти троянд з різкими строками проходгення Тіено’ііаз і цвітіння. Відселекцюновано три гібридні форт ми троянд, які позитивно оцінені комююю Ботанічного саду ім: акад/

О.В.'*омівл. Дві з них придатні для вигоню* у йакритому грунті. Колекція троянд о »ивим посібником для ознакомления та вивчення ційі культури. • ' ■ ■ . .... - . .

Апробіція та впровадження результатів роботи. Про результати рв-роботи зроблено доповіді па засіданнях відділу дендрології та вченої ради Ботанічного саду їм. акад. О.-В.їюкіна та засіданні кафедри ботаніки Київського університету їм. Тараса Шевченка. Вісім сортів ’ троянд у вигляді живців, у 1987 -'.1988. рр. передано для розмноження і вирощування а радгосп "Декоративне садів» тотво" /Берківці/. Чотири . сорти троянд у вигляді живців і кутів передані для вигоик« в оранжереї Дарницікого вагоноремонтного заводу м. Києва. Велика кількють иущів та живців, відібраних нами сортів троянд, передана різним підприємствам та квітиикарям-аматорам. Рекомендовані я&мя оорти троянд у 1987 - 1990 рр. висаджено воранжереях тепличного господарства і молодіжного комплексу промислового підприємства ім. Артема N. Києва. Відібрані нами сорти троянд неодноразово демонстрували» на райок-аих та міських виотавхах.

Дисертація виконана в Ботанічному саду ім. акал. О.В.фомиа Кіівокног* університету ім. Тараса Шевченка в 1986 - 1992 рр.

- з -

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендація та списку літератури. Зміст викладено на 147 сторінках машинописного тексту, ыиаус 14 таблиць, 12 малюнків. Бібліографія нярахозгі ІчГ найме;:у;*і!іня.

ПуСІлікаци. За матеріалами дисертації опубліковано п'ять статей і один довідковий посібник "Троянди" об'ємом II дру-пьтних аркушів.

ЗМІСТ РОБОТИ.

Р03Л1Л І. Походження, історія розвитку культури та система роду Нояа L. •

У першому розділі наведено відомості про походження, істерію розвитку та аоеал рослин роду коев L. Подано характеристику роду, шдродів, садових груп троянд, а також критичну оцінку існуючих систем роду Rosa L. Зроблено узагальнення літературних джерел з історії культури троянд на Укоаїні Я у Києві.

Перший закритий грунт з культурою троянд у Києві був закладений

у ІЕ89 році в Куренівськоку господаостві /нинішній радгосп "Троянди? доугий - у 1893 році - на -Сирецькочу розсаднику /каталог К.Г.Мейера, ті/. ' ,

Дослідницькі роботи з вивчення рослин роду posa ь. у Ботанічному саду їм. акад. 0.В.Токіна започатковані ие в І879 ооці директором

саду 1.5.Шмальгаузеном. Перша наукова праця про шипшини околиць Киева була опублікована в 1891 році. Починаючи з 70-х pp. XX ст. в саду була зібрана колекція шипшин, яка налічувала понад 80 видів та більше 100 сортів троянд восьми садових груп.- У закритий грунт вперше троянди були висаджені в 1979 році /Ткачук, 1981/. .

°03ДІ.Л 2. Об'єкти, умови та методика а.>сліджєчь. . '

2.1. Об’єкти та умови досліджень. . '

~ Об'єктом досліджень була колекція троянд Ботанічного саду їм. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету, яка наоаховуе понад 100 сортів 8-ми садових груп троянд. .

За оезультатами вивчення нами колєкціа троянд у.відкритому грунті та даними літеоатурних джеоел /Былов и др.,196?,19^2; Клименко, Клименко, 1974; Бнлов, І97Р/ відібрано 23 сорти-, пои-датні дня випоХум'ннч «а зрізування квіток” у зактз.итому грунті:

Ave Кэгда HT.t Рчссага Н?., Gloria Sei ’ГГ., Dnrec de Coeur НГ. ,

;chn Ї. Knnnrdy HT. , Dolcf: Vita HT.,. EiiTel Tower НТ.,' Intorflo-г=і. HT. ,• Oarina- ІІТ. Ссссог-ій .Н?. ,• Uainzer íagtnecht ИТ. , 1 яра . .Vcillsh-i ЦТ., t apcali IK.-, bin» :ierhol<lt HI., Snn-Ігч HT. , Super "tar ПаяЛп,:о HT. , Queen ';)i7.nb"th Or., Kcntezuaa Or., ■

I'.t'ico'if’r. i‘1 . , і inf*rií: ‘ : 1. , .J-or.;* '*»*»' ¿ 11 ui ! Г-гптЛпп F1.

Відібрані троянди належать до трьох садових груп: чайнопб--рилної, грандифлора,-флорибунда.

У своїй роботі ми використали класифікацію, одо застосовують у країнах Західної Європи/сіазаи, 1961; Jäger, 198?/.

Оранжереї, де проводили дослідження,- металеві, двосхилі,

з.водяним обігріванням, системою підсвічування, штучною вентиляцією, дренажем з гравію і піску.

Дворічні кущі, щеплені на п. canina L. /популяція Луганська обл./, не менше п'яткдесяти екземплярів кожного сорту, були висаджені в закритий грунт у третій декаді листопада 19^2-1983 рр., а в 1956-1993 рр. викооистані в наших досліаах. Садили кущі в do- . оозни. На одному квадратному метрі плоді вміщувалося II кущів, 06do6ítok кущів та садіння здійснювали за практичними рекомендаціями 0. А.Ткачука /І9ВІ/.

Грунт готували з суміші дернової землі, піску,, коров'ячого пеоегкою та пеоепріваого тор$у/І:І:І:ї/. На І м3 суміші добавляли макро- і мікроелементи за даними Ф.Гласау /оіеваи, 1961/. Реакція суміші була слабкокислою /pH т 6.2-6,8/; Товщина шару грунту після ущільнення - де 60 см.

У перший рік після висадки рослини не підживлювали. Грунт поливали теплою водою, починаючи з першої декади січня. Якщо Температура у теплиці не перевищувала +24 - +26°С, поливи проводили один раз на 6-Ю днів, якясг вона була вищою, грунт поливали щотижня. Воду напускали по поверхні грунту.

Починаючи з другого року, двічі упродовж вегетаційного.періоду вкосили в грунт мінеральні добрива: азотні - 50-60, фосфорні -40-50, калійні - 40-50, кальцієві - 10-15 кг/га. Перяий раз - після першого цвітіння/ другий - після третього цвітіння. В другу і четверту генерації пагонів, а саме у пору бутонізації, рослини . підживлювали розчином гноївки.

Один раз за сезон у грунт вноойли мікроелемент, добавляючи, їх до розчину гноївки.; Технологія приготування розчину гноївки, дози мікооелечентів описані нами раніше/Ткачук, Ткачук, Ї993/.

Опалення в бранкереї (0>екривалй у пера їй половині листопада. Температура знижувалася До +1 - +3°С. Таяов IX підтримували на протязі періоду спокою троянд, який тривав 40-5.0 днів. Включали опалення з оранжереї у першій декаді січня. В росіян починалася вегетація, яка тривала 300-310 днів. У перші дні температура в ера-

нжереї становила +6 - +Є°С, потім П поступово підлизували, v пеоюд бутонізації троянд вона була в мехах t-ІЧ - +І8°С, а з попу цвітіння - +24 - 4-26°С. У літній пеоюд, особливо в полудень, температуоа в оракчереї підвищувалася до +300С і більше. Вночі знижувалася на в-Р°С.

Сеоезпя максимальна температура повітая в отангспої була +23,б°С, абсолютний максимум - +30,30С. Середня мінімальна температура повітря - +8,В°С, абсолотииЯ мінімум - +І°С. Максимальна відносна вологість повітря в оранжереї - 96$, мінімальна-сосок един відсоток. Максимальна оозітлечшсть - 35 тис. лк., мпічаль-■на - 2,5 тис.лк. Штучне підсвічування рослин в ооанжереї І,5-2,0 години на добу застосовували у другій половині січня.

Обоїзувзкня пагонів - один з найважливіших заходів у вкгок-ці троянд. Від нього у великій міоі залежить ріст, розвиток, цвітіння троявд/Кичуков, 1912; Ижевский, 1958; Суикоз,І5бч; Суаков, Бессчетнова,1967; Номеров, 1968; Майоров, • 1969; Клименко,Клименко, 1971, Ткачук,І9АІ та інші/.

Зрізували пагони 5 разів за сезон: на початку споков і у по-оу розпукування бутоніз у кокний приріст. Після другого цвітіння і на початку cnOKOD троянд проводили ретельне обрізування: зрізувала поикодчені, зайві пагони і формували кущі.

У роки досліджень на рослинах в оракжеоеі з'являлися борошниста роса та трояндова попелиця, але вони значної шкоди тооян-дам не ззвдавали. Відомі засоби та способи боротьби з ними в досить- елективними. Чайнебезпечкшим був звичайний павутинний кліш, особливо у літне спекотну погоду. Проти кліиа ми застосовували 7 оізних препаоатів. Найе'іективніоими виявилися окайт, ізофен та плектран. • '

2.2. Фізико-географічна та грунтово-кліматична характеристика оаяону досліджень.

У закритому грунті є можливість в якійсь мюі створсвати відповідний мікроклімат для рослин, але, не дивлячись на це, вплиз кліматичних умов географічної зони на ріст та оозвитох тооянд в наших, недостатньо оснащених, оранжеоеях є значним.

В даному підрозділі викладено характеристику фізико-географічних та грунтово-кліматичних {акторів району досліджень.

Багаторічна характеристика поголних умов подана згідно з літературними джерелами/ Кучинский, 1963; Приходько, 1957/, в

0К0ЄЧ1 DSKli досліджень - за даними ГЧЦ Укргідромету.

2.3. Методика досліджень.

Опис та оцінку сортів провадили,за схемос, що застосовуоть-ся в ботанічних садах Західної Євоопи з деякими нашими доповненнями ДЛЯ культури Тролна закритого грунту /.Vylio, Ї954-; Glasau,

1961 і І9ЙЇ/. .

За дослідники рослинами систекатично спостерігали і вивчали поведінку окоемих сортів троянд у процезі вегетації. ■'

Визначення найбільш декоративних та імунних сортів провадили методом порівняльного вивчення їх біологічних властивостей і декоративних якостей-з умовах закритого грунту. •

'гормуглнпч та розвиток генеративних бруньок-вивчали шляхом. . '<ор‘.оіізіологічного аналізу за схемов <Ї.М,Куперман/Т95І,1952,1963/ і пристосованок з деякими доповненнями для деревних рослин І, "ЗОК-оома, троянд К.І.Нікітгькоп/І9б4,1966/, А.І.Челядіновоо/І955/, ■

ЗЛ.Клк'.!счшо/1972/. За цим методоч розвиток окремого пагона в онтогенезі зозглядасться,як 12 послідовних етапів.- ■ . ’

. В дослідах використовували бруньки однорічних Пагонів троянд. Зо і гу зал и їх з ТО до 12 години через кожні 3-5 днів. Зберігали і вивчали за четодикамк М.Н.Ппозіка/І9бС>/ і У.А.Інексона /І9?5/.

Ріст та розвиток пагонів троянд вивчали у процесі *>енологіч~ них сгостєрс-'єнь через кочні 3-5 днів за методиког, поиянятои ботанічними садами колиинього СРС? /Лапин и др., І9?5/. • :

" Динаміку лініЯного приросту пагонів вивчали за методикою .

П.Б.Раскатоза /1956*. - ; . ■ ' . . '

Лля визначення тривалості цвітіння троянд виділяли 5 бутонів кожного сорту на трьвх кущах і щоденно спостерігали за їхнім станом від початку до кінця. Продуктивність цвітінн.4 визначали, під-раховусчи кількість бутонів на десяти кущах кожного сорту, троянди; Одержачі дані аналізували методом варіаційної статистики /Молостов, 1955; Лі-орецкий, 1971/. ' ’• ■ • . • '

Температуру повітря в.оранжереї вимірпвал’и термометром Ч-Іб АС, відносну вологість повітря - психрометром МБ-4М, освіт-ленкісгь виміосвали в полудень /з 12 до. години/люксметром Е-ІІб.

—О - ■— ' ■■ ■ ■ .

РОЗДІЛ 3. Морфогенез троянд у.закритому грунті.

3.1. Літературний огляд. ■ ■ ' ■

Подано огляд літературних джерел з вивчення морфогенезу . •

дйрьрчих та кутових, рослин і, з окоема,’ троя яд. Описані основні процеси, що відбувається при формуванні-та розвитку орга-.

рагури в оранжереї до+І2 - +14°С, почийасчи з У етапу оргдногйязу. ці процеси у троянди сорту Каріна різко активізувалися і строки наступних етапів скорочувалися. Внаслідок цього вона зацвітала ра-ніие троянд сортів Куін Елізабет 1 Зпартан.

' Це свідчить про те, що формування і розвиток генеративних органів троянд по відно’лєннб до температури-значно відрізняється у сортів навіть однієї садової групи.

Гостий і сьо:<ия етапи органогенезу, порівняно з попередніми, були наякоротшимн. У сортів Конкорд, Опзотан і Куін Елізабет вони тривали відповідно 7,7 і 9 днів, а у тооянди еооту Каоіна - тільки 5 днів /табл.І/, В усіх дослідних сортів троянд відмічався інтенсивний ріст органів квітки. Посилено росли чааолнетки, пэлвстхи. Відбувалася диференціація тичинок на тичинкові нитки і пиляки. У сорту Куін Елізабет одночасно з ростом вепхізкозої квітки *.зт<уза-лися і бічні, але дещо відставали в розвитку. Протягом етапу-на пагонах троянд розгорталися всі листки, розвивалися пазушні бруньки. У сортів Куін Елізабет і Спартак вони були на І етапі, у сортів Конкорд і Каріна - на 1! етапі органогенезу.

' На УЩ етапі органогенезу ріст та розвиток органів квітки закінчувалися, з'являвся сформований ііутон. Віночок набував характерного для сорту забарвлення. Перзі бутони у іайнопбоядних троянд сортів Каріна, Конкорд з'являлися при температурі повітря з оранжереї *14 - +І8°С відповідно на 25,32, а у троянд Куін Елізабет /гранди флора/ і Спартак /флорибунда/ - нч "ЗО, 40 день після розходження перших листочків на бруньці /початок Р етапу органогенезу/.

НаЯраяіве /09.02/ У^ етап органогенезу 'відмічався у аорту Кон-коод, Потт- /І0.02/ - у созту Спартан, /19.02/ у сорту Каоїна і Найпізніше /26.02/ - у сорту Куін Елізабет. Цей етап, залежно віз сорту, тривав 17-22 дні. Наякоротаий /І? днів/ він у сооту Спартачг наядоввия /22 ачі/ - у Куін Елізїбет. У фазі бутонізації в троякій сорту Конкорд на пагонах налічувалося від б до 9, у троянди Каої-на - віз 8 до Ї4, у Куін Елізабет - віз 9 до 20, у Спартак - в.д ')

ДО 15 nOBHiCTD сформованих AKCTKIB. '

Деь'яїнй етал органогенезу наставай у фазі цвітіння. Відбувалися процес» запилення і запліднення._Початок розходження пелюсток квіток у дослідних сортів спостерігався при температурі поптря л оранжереї <-22 - +24°С. ' •

Десятий - явакадцятий етапи органогенезу - формування і дозрівання плодів та насіння. У троянди сорту Конкорд в 1990 році утворення плодів відмічалося найраніае, у Др/riq декаді березня; у тро-

янд сортів Каріна, Куін Елізабет, Спартан - у третій декаді берез-кя-песи?. квітня. .

У наступні прирости троянд аналогічні процеси, розвитку та формування генеоативннх пагонів повторювалися, залежно від сорту, 2-4 раз/,, але строки проходження етапів органогенезу значно змінювалися, ліі рисунку І показано динаміку пооходження етапів органогенезу генеративних пагснів у перші три прирости троянд на прикладі сортів Каріка та Конкоод залежно від температури повітря і пори року.

Аналіз особливостей проходження етапів органогенезу вказу« на те, :по пластичність троянд по відношенню-до температури о високою.

З знмсео-ьєсііянк/. приріст органогенезу /¡В.етап/ генеративних пагонів тооянди сорту Конкорд починався при середньодобовій температурі +'( - і-5°С, закінчувався /УШ етап/ при температурі +1б°0. У весняний приріст гін починався прк +-І2°С, закінчувався при +22°С. У, літній'локоіст троянд - починався при-середньодобовій температурі + ІЯ, а закінчувався при +24°С. Пластичність окремих сортів тро-. чнд г.о віднсдеігню до температури - різна. Найпластичнішою з дос- '. лідних сортів виявилася троянда сорту Конкоод. Третій етап орга- ■ і!о: сііезувв 1990 пса і у неї починався при температурі +5°С, у троянди сорту ТСаріна - при *90С. • ' '

S підвищенням температури в оранжереї у процесі вегетації, по-чикагчи з першого до третього приростів пагонів троянд, скорочувалися строки проходження етапів органогенезу. Період органогенезу генеративних пагонів троянд сортів Каріна- і- Конкорд у зимово-вес-К/?н;;П.приріст тривав відповідно 45 і 52 дні, у ве.сніний приріст -У\ і 4?, а у літній приріст - тільки 23 і 22 дні /зис.І/. Отже, період' органогенезу генеративних пагонів дослідних сортів троянд у . ье.сканхй приріст порівняно з зимово-вескіним скорочувався йа третину, а в літній - більае, ні* у два рази. . - ' ■

Вивчення дк.іаміки, строків проходження етапів органогенезу, їх особливостей у закритому грунті в різні прирости троянд, враховуючи такі основні показники, як гілкування кущів, якість квітконосів і ■ квіток, продуктивність, а також екологічні'фактори, дозволяє) зробити .висновок, до найоптималькіиия температурний режим для культури троянд - від.+І2°С до +22°С /весняний приріст троянд/. Леоіод росту та розвитку, залежно від сорту, - від 34 до 41 дня. Sa таких умов, очевидно, зберігаються рівновага між ростом і розвитком рослин.

Пкіпо температура в оранжереї нижча, «о мало місце у зимово-весняний пркріст, період росту та розвитку пагонів значно збільшується; якщо середньодобова температура підвищуються до +ІВ - +24°С, то спосте-

Таблиця 1. Строки і триваїість етапів органогенезу генеративних пагонів троянд різного приросту у закритому . грунті.

Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна.

. Київ, 1990 р.

Етапи оргйноі’енсзу

п/п ш IV і V VI VII VIII 111—\'ИІ '

, Зимово-вссняний приріст пагонів

1 Каріна Чг. 2101 » 0101 і П7 02 7 1102 2 16-02 3 12.02 20 2£01гт02.02 45

2 Конкорд Чг. ОШ. 7 • -щц 5 20.01 із . 02.02' 4 0йЛ2‘ 3 ОУ.02 20 . (ІЯ 01—0*? 02 52

1 Куїн Елізабет "р. 17^1 ІЬА і . 6 01.02 ' 16 1102 11 02 4 24.02 22 Ш) 1-16.02 і9мЬ2ікт

* Спартаы Фл. 19.01 . 5 ша 3 21x01 * 15 11.01 4 15.02 3 шг .7-

Весняний приріст пагонів

1 Каріна Чг. 19М 3 . 22.04 ‘ 3 2ІМ і (Шді 2 . 01Д5 3 03.05 15 19.04 —()Я.05 34

■2- Конкорд Чг. им 2 ША 2 ІІМ .7 22М 3 гз&і 3 2Е.01 20 ижгаалі 37

3 Куїн Елізабет Гр. 2Ш ■ 2 3(Ш 3. ШІ5 ■ 8 ПЛІ 3 14 05 3 • 17.05 22 к!і'0*14111‘05

4 Сиартан - Фл. ши 2 иш 3 ?1 04 7 • . 2Ш. 3 01^05 0ЛЛ5 20 16.04-~03.05 37

Літній приріст пагонів *

І Карінії Чг. Шй 2 : 12.06 ■ 2 шй 5 1ІШ 20 06 ‘ 2 22.06 і) Ш>йг-^0£ 23

2 Конкорд Чг, ШД 2 11М 2 . 07 4 23 07 ■ г 1ІМ 2X07 ’ 10 І5і)7—27.07 22

3 Куїн Еглзабет Гр. 05.01 2 07.07 і 0*07 • 4 Ші2 2 хлм 2 ІХиОі' 15 05 07—16.07 26

4 Спартаїг Фл. ІЙ07 ‘ 2 2іШ - . 21 і)7 ■ 4 2ЇШ 2 27МІ. ,2 ■ 29.07 і« 18Ж-22ІЇ2 27 •

Примітка : Чисельник — початок етапу (дата*.

. . ' . знаменник— тривалість етапу (дні)

реор-К?, де. температура-була у цей період *8 - 4І0°С, -задиайлися вегетативними. П?од>ктявність цвітіння цих троянд в оранжереї ¡¡"І зменшилася наІ5-ІЄ відсотків. Зниження температури в оранжереї у наступні етапи органогенезу /У-УЗ етапи/ на продуктивність квітко-утворення троянд не впливало. За таких умов тільки значно пізніае наставала. £аз'а цвітіння.' . .

Найбільш пластичною, стійкою до температури повітря в оранже- . ьеї виягилася троянда сорту Конкорд. Значних .змін у продуктивності... цвітіння II в оранжереях №1 і К? ке відмічалося. ■

Коли на пагонах дослідних сортів троянд'з.'являлося 'З-А листки, розпочинався У етап органогенезу'.'Він, як. і попередні етапи, проходив у різні строки. В троянда сорту Конкорд - нагпаніизе, у третій •декаді січня, при .температурі в оранжереї +8 - +І0°С; у сорту Кард— на - в пєрсіЯ половині лютого, при температурі +12 -'+І4°С. 7 сор- . тів Куїн Елізабет і Спартан він починався в кінці січня ^'продовжувався у перті;! половині лптого. П’ятий етап органогенезу дослідних сортів троянд ьаявазся найтривалішим - від 7 днів у сорту Каріна,. до 16 - у сорту Куїн Елізабет. З цей період з зачаткових горбиків : верхівкових квіток Формувалися покривні органи квітки - чашечка і віночок. 'ору.уванкя пелюсток відбувалося у вигляді кілець, одне за . од чи«. Залежно від сорту троянди таких кілець було від 7 до ІО-тк.' Найбільше /10/ їх було у троянди Спартан, найменше'/7/ - у троянди сорту Куїн ¿лізабят. Йа кількістю пелюсток дослідні сорти троянд- ' •також відрізнялися. У троянди сорту Конкорд в середньому йарахову-вали 35,4; у сорту Каріна - 72,2; У сорту Куїн 2лізабет - 31,5; у состу Спартан - 37,5 пелюсток-. ' ■ . . ..

Через 7-5 днів після появи зародків пелюсток у дослідних .сортів троянд з’являлися заподки тичинкових горбиків, які розміщувалася також у вигляді кілець. З кожному кільці закладалася невелика кількість тичинкових горбиків, які згодом розчіплювалися і в квітці ькязлялася значно більша кількість тичинок /ВО.і більае/: .... .

Різницч у строках формування зародків тичинок кіч окремими сор-. тами була значною - до Ї2 днів..-У троянди сорту Кгнксрд вони з'явля-

• дися найраніае - 26 січня,, у сорту Спартан. - 10 лютого, у сорту. Ка- ' рша - 12 лютого і найпізніше, 15.лютого, у сорту Куіи Елізабет. Це чеоез 7-5-днів у ’ірслідних сортів, а у троянди-сорту Каріна' через • день, утворювалася зародки плодолистків, до були прикріплені до'стінок гіпантія /несправяньога плоду/. Численні стовпчика у ’вигляді '. горбиків.розміщувалися в середині квітки. їх нараховувалось, залел-. но від сорту, від 25 до 45 і Ьільше. . '. ! '■ ■ ___J

Найбільш вимогливою до Температури повітря в. оранжереї виявилася -чаяиопбридка троянда сорту Каріна.- Трет.ій-четвертий етапи . .

. органогенезу в неї значно відставали порівняно,- з чайкогібридніш .

■ сорто^ Конкорд,- у якого процеси формування лргаяів відбувалися, рівномірно і при нижчій на 4-5°С температурі. ‘Але. з підвяяенвяи темпе—

нізму рослин, зроблено аналіз і систематизовано наукові публікації гіро вивчення морфогенезу троянд. .

Особливості органогенезу троянд залежно від різних ’’.акторів середовища вивчали ряд авторів /Uubbell , 1914, 19^; Laurie, Intuía , 1938; Тюканова; 1956; Гайдукова, 1957; Клименко, ТО'71,19Y2; Сааков, Риекста, 1973; Бессчетное, 1975; Челядинова, 1976; Легасова, I9F4 та інші''. Ці праці стосуються переважно культури троянд відкритого грунту. Процеси формування та розвитку органів за таких умов відбуваються при мінусових температурах, тому розтягуються і навіть зупиняється. У закритому грунті вони проходять при плисових температурах і а безперервними,

' 3.2. Особливості етапів розвитку та формування

органів троянд у закритому грунті. ,

Пізнання процесів розвитку та ■формувала генеративних органів квіткових бруньок рослин, строків та умов проходження етапів органогенезу нас теоретичне і практичне значення. Здобута наукога інформація ü вкладом у загальну теорію розвитку культурних рослин і, зокрема, представників роду Eosñ L. Вона розиирюе КОЛО ЗІ.іНЬ щодо особливостей функціонування окремих видів, груп і сортів троянд. Крім того, отримані дані е вихідною базою для розробки науково обгрунтованої технології вирощування троянд відповідно до біологічних особливостей окремих сортів, умов середовища, методів агротехніки і добору сортименту.

, Вивчення органогенезу в представників трьох садових груп троянд 'чайногібридної - Конкорд, Катнна; граидифлооа - Куїн Елізабет; фло-рибунда - Спартан/ дозволило охарактеризувати пого таким чином. Перед початком спокою троянд і упродовж нього бруньки, залежно від сорту і розміщення їх на пагоні, перебувають на різних етапах органогенезу. У сортів Куїн Елізабет і Спартан бруньки нижньої частини пагонів перебувають на І етапі, у сортів Конкорд і Каріна - на 1-і! етапах органогенезу. Бруньки, позмінені у середній частиш пагона, найбільш розвинені в усіх дослідних сортів троянд. У сортів Куїя Елізаббт та Спартан вони перебувають на II етапі, j сортів Конкорд і Каріна - на НІ етапі органогенезу.

Після обрізування, кущів троянд /25-30.XII .1989р./, перед пуском їх увигонху, на пагонах дослідних сортів ліпні бруньки були переважно на І етапі-органогенезу,-, верхні - на Я /застосовували помірне обрізування: на пагоні лишали Ч~б бруньок/.

Після включення опалення /05.І.1990р./ і підвищення температури в оранжереї до +б - +8°С /в кінці першої - на початку другої де-

- 8 - . . . ' сятиденки січня/ верхні бруньки дослідних сортів троянд набухали, конус иародування помітно збільшувався, приймав куполоподібну форму і зелене забарвлення - наставав І" етап органогенезу. За рахунок верхньої частини листкового горбика відбувалося формування складного листка. Закладання листочків проходило в базипетальному порядку. Бони були складені по середній нилці. ' • • '

> НаЯрачізе /06.01.90р./ цей етап починався у троянді! сорту Конкорд, найпізніше /25.01.90р./ і при вищій на 3-4°С температурі - у оооту Каріна. Очевидно, для формування органів цього сорту, температура повітря в оранжереї /+б - +8°С/ була недостатньою. Залежно від сорту Ш етап триьав протягом 5-9 днів. Найкоротшим - 5Дяій /з І? по 24 січня/ - він був у троянди сорту Спартан, найдовшим - 9 днів /з 17 по 25 січня/- у сорту Куїн Елізабет /табл.І/. . . .

Слід відмітити, що Ш етап органогенезу в трояііди. Конкорд, порівняно з пшики дослідними сортами, починався на 10-18 днів раніше

і при нижчій на 4-5°С температурі. ' . ' ••

Це свідчить про те, ло цей сорт о найбілья пластичний по від- ■ ношенню до температури. • . ' . • . .

У кінці Р! етапу органогенезу в дослідних сортів з'являлися пеоші листки. ' ■ ' ■ . '

На IV етапі органогенезу закінчувалося формування зачаткових листкіс на головному стеблі. У сортів Каріна, Конкорд і Спартан.в конусі нарощування формувався зачатковий генеративний горбик, а у троянди сорту Куїн Елізабет,. квітки якого 5 ібрані в прості щйисо-г видні суцвіття, спостерігалося ще й галуження генеративної сеі, В бічних конусах нарощування формувалося по одному зачатковому горбику КВІТКИ. . ■ • . • . ■

. Найраніше ІУ етап починався у троянди оорту Конкорд, найпізніше - у сорту Каріна. Найповідьніше /з 26 січня по І лютого/1 він проходив у троянди сорту Яуїн Елізабет /табл.І/. Очевидно, це пов'я-зако з тим, вд у цього сорту Формувалося 3-х квіткове суцвіття, у

• інших дослідних сортів - тільки по одній квітці на пагоні. '

. На Ш-ІУ етапах органогенезу, які у.троянд пов'язані з переходом бруньок з вегетативного стану в.генеративний, ду*е.важливу роль, як ми помітили, відіграє температурпий фактор. Нестача тесла чи значні перепади температури в оранжереї призводять до того, що частина бруньок на пагонах лишаються вегетативними.' Так, у 1990 році в оранжереї ї*І, де температура була в кєжах +б - у сортів .

Каріна'і Куїн Рліззбет значна кількість бруньок порівняно з.оранже-

Таблиця 1. Строки і триваїість етапів органогенезу генеративних пагонів троянд різного приросту у закритому . грунті.

Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміпа.

Київ, 1990 р.

N9 Етапи органогенезу

п/п іру.іа їй IV V V. VII VIII І!!—УЇМ

, Зммово-восняний приріст пагонів

1 Каріна Чг. 25.01 * 02 02 5 ШД2 7 Н.02 2 ЮЛ2 3 12.02 20 2101^12.02 45

2 Конкорд Чг. ШШ. 7 • 1501 3 2Л01 13 02 02 • 4 0йЛ2 3. ОУ.02 20 08.01—0*?.02 52

3 Куїн Елізабет Гр. 26МІ 6 01.02 16 1102 5 22.02 4 26.02 ¿2 Ш1-=2ь&1 62

4 Спартак ' Фд! 1901 . 5 Ш1І 3 2ІД1 ’ 15 11.02 4 13.02 3 ІХОІ ,7 19.01 —1&.02 47

Весняний приріст пагонів

1 Каріна Чг. ІШ 3 . 22-01 3 , 2ІМ 8 0-1 05 2 0101 3 03.05 15 19.04—-08.03 34

2- Конкорд Чг. илі 2 Ші 2 15.04 .7 22.04 3 . 15М 3 2£.СЦ. 20 Ш11-=2Ш 37

3 Куїн Елізабет Гр. ЖОІ ■ 2 3004 3. 0105 - 8 \1 03 3 ІШ 3 13,05 22 2Й.04—17.03 41

4 Смартан Фл. )б(ІЛ 2 . 18.04 3 21ЛІ . 7 • . 2101 Э 01.05 0І05 20 16-04—03.03 37

' ' Літній приріст пагонів

1 Каріні Чг. : ІіШ 2 • 12.06 • 2 ШЙ 5 1£Ой 1 гаой 2 22.06 її 23

2 Конкорд Чг. 1Ш 2 им 2 . 19.07 4 23 07 •2 25.02 2 22Л2' 10 І5Л2-=2Ш 22

3 Куїн Елізабет Гр. ОІШ 2 07.07 Ой 07 • 4 12.07 2 14.02 2 Ш! 15 05.07^16.07

4 Слартаїг Фл. ІШ ' 2 2іШ . 2107 . 4 25.02 2 - 22М1. 2 ■ 29.02 1* 18.07—29 0? 27 •

Примітка : Чисельник — початок етапу (лата),

. . . знаменник— тривалість етапу (дні) .

ре^р-Ж?, де. температура-була у .цей період *8 - +І0°С, задиийлися • вегетативним. -Продуктивність цвітінню цих троянд з оранжереї РІ зменшилася на І5-ІЄ відсотків. Зниження температури в оранжереї у наступні етапи органогенезу /У-УЗ етапи/ на продуктивність квітко-утвореиня-троянд не впливало. За таких умов тільки значно пізніеє наставала. 1;зза цвітіння.' . .

Кзйбільп пластичною, стійкою до температури повітря в оианже- . г,еї виягилася тзоянда сорту Конкорд. Значних .змін у продуктивності . цвітіння П в опанхереях №1 і -ї?2 ке відмічалося. ■ ,

Коли на пагонах дослідних сортів троянд з.*являлося 'З-.'» листки, оозпочинався У етап органогенезу. Він, як.і попередні етапи, проходив у різні строки. В троянди сорту Конкорд - наГпаніше, у третій •декаді січня, пзи .температурі в оранжереї +6 - +ІО°С; у сорту Карі-к& - в пєр.’ія половині лютого, при температурі +12 - +І4°С. У сор- . тів Куін Елізабет і Спартан він починався в кінці січня і'продовжувався у перпй половині лютого. П’ятий етап органогенезу дослідних сортів трсянд і.иявнзся найтривалішим - від 7 днів у сорту Каріна,. до 16 - у сорту Куін Елізабет. В цеп період з зачаткових горбиків : верхівкових квіток формувалися покривні органи квітки - чашечка і .віночок. 'ор.чуЕання пелюсток відбув-алося у вигляді кілець, одне за . одчим, Залежно від сорту троянди таких кільдь було від 7 до ІО-ти.' НаЯСільк.е /10/ їх було у троянди Спартан, найменше’/7/ - у троянди сорту Куін Елізабет. За кількістю пелюсток дослідні сорти троянд ■також відрізнялися. У троянди .сорту Конкорд в середньому йарахову-вали 35,ч; у сорту;Каріна - 12,2; у сорту Куін Елізабет - 31,5; у / сорту Спаотан - 37,5 пелссток. ' . , , ' • . ■' .

Чсзег 3-5 днів після появи заоодкха пелюсток у дослідних .сорті в троянд з’являлися заоодки тичинкових горбиків, які розміяува-т л/ся тако:к у вигляді кілець. З кокному кільці закладалася невелика кількість- тичинкових горбиків, які згодом розціплювалися і в квітці виявлялася значно, більша кількість тичинок /РО.і більке/. ... _ .

Різниця у строках формування зародків тичинок кіч окремими сор-. тами була значною - до 12 днів..-У троянди сорту Кгнксрд вони з'явля-

- лиса наїїраніше - 26 січня,, у сорту Спартан; - ІО лютого, у сорту Ка- ' ріпа - 12 лютого і найпізніше, 15. лютого,, у сорту Куін Елізабет. Ще чеоез 3-5 днів у •’.ослїдких сортів, а у тооянди сорту Каріна через . '• .день, утворювалася заоодки плодолистків, що були прикріплені до'-сті--яок гіпантія /несправпнього- плоду/. Численні стовпчика у вигляді .

.'горбиків.розмішувалися в середині квітки. їх нараховувалось, зале*. но від сорту, від 25 до 45 і більше* / . ’ . ' ’' ■ . _

Найбільи вимогливою до Температури повітря в оранжереї вияви- • лася чаяиопбридяа троянда сорту Каріяа.- Трет.іЯ-четвертий . етапи . .

. органогенезу в неї значно відставали' порівняно,, з чайкогібридним .

. сорто* Конкорд, у якого процеси Іюрмуванйя іргаяів відбувалися, рівномірно і при нижчій на 4-5°С температурі. 'Але. з підвивеиняи теипет

ратури в оранжереї до+І2 - +14°С, починаючи з У етапу органогензу, ці процеси у троянди сорту Каріна різко активізувалися і строки наступних етапів скорочувалися. Внаслідок цього вона зацвітала ра-ніае троянд сортів Куін Елізабет І Спартан.

Це свідчить про те, що формування і розвиток генеративних органів троянд по відношенню до температури'значно відрізняються у сортів навіть однісї садової групи.

Тостий і сьоиия етапи органогенезу, порівняно з попередні:-«, були найкооотшкми. 7 сортів Конкорд, Спаотан і Куін Елізабет вони’ тривали відповідно 7,7 і 9 днів, а у троянди сорту Хаоїна - тіть:;и

5 днів /табл.І/, В уоїх дослідних сортів троянд відмічався інтенсивний ріст органів квітки. Посилено росли чашолистки, пелюстки. Відбувалася диференціація тичинок на тичинкові,нитки і пиляки. У сорту Куін Елізабет одночасно з ростом веохівковоі квітки *о-злузалися і бічні, але деио шдставали в розвитку. Протягом етапу-на пагонах троянд розгорталися всі листки, розвивалися лазуїні бруньки. У сортів Куїн Елізабет і Спартак вони були на І етапі, у сортів Конкорд і Каріна - я?. 11 етапі органогенезу.

На УШ етапі органогенезу ріст та розвиток органів квітки закінчувалися, з'являвся, сформований ¿утон. Віночок набував характерного для сорту забарвлення. Перзі бутони у іайяогіболдних троянд сортів Каріна, Конкорд з’являлися при температурі повітря з оранжереї 4-І1« - +І8°С відповідно на 25,32, а у троянд Куін Елізабет /гран-дифлора/ і Спартан /флорибунда/ - нч ЗО, 40 день піс-'л розходження перших листочків на бруньці /початок І? етапу органогенезу/.

НаЯра.чіае /09.02/ V?- етап ергзяогенезу ’відмічався у сорту Кон-коод, потім- /10,02/ - у сорту Спартан, /19.02/ - у сорту Хаоїна і Найпізніше /26.02/ - у сорту Куін Елізабет. Цей етап, залежно від сорту, тривав 17-22 дні. Найкоуотиий /17 днів/ він у сорту Спарт.дч найдовли!» /22 дні/ - у Куін Елізабет. У фазі бутонізації в троякій сорту ІСонкорд на пагонах налічувалося від б до 9, у троянди Каої-на - ви 8 до 14, у Куін Елізабет - від 9 до 20, у Спартак - в.д к> до 15 повністю сформованих листків.

Деь*яшЯ етап органогенезу наставав у фазі цвітіння. Відбувалися процеси запилення і запліднення^_Пбчаток розходтення пелпеточ квіток у дослідних сортів спостерігався при температурі порітря п оранжереї *22 - +24°С. ’

Зесятия - дванадцятий етапи органогенезу - формування і дозрівання плодів та яаоікня. У троянди сорту Конкорд в 1990 році утворення нлодів відмічалося иайракіае, у друг^Ч декаді березня; у тро-

якд сортів Кіріна, Куік Елізабет, Спартан - у третій декаді берез-Кй-ПЄСІІЙ квітня.

У наступні прирости троянд аналогічні процеси, розвитку та формування генеративних пагоніз повторювалися, залежно від сорту, 2-4 раз/., але строки проходження етапів органогенезу значно змінввалися.

На рисуяку І показано динаміку проходження етапів органогенезу генеративних пагонів у перші три прирости троянд на прикладі сортів Кашка та Конкоод залежно від температури повітря і порк року.

Аналіз особливосте:! проходження етапів органогенезу вказу« на те, :по пластичність троянд по відношенні)-до температури е високою.

З зпмсео-ьєсня:»:/. приріст органогенезу /'ї! етап/ генеративних паго-;:и< тооянди сорту Хонкорд починався при середньодобовій температурі +'( - +53С, закінчувався /УИ етап/ при температурі +1б°0, У -вес-иянкй приріст еік починався пру. +-І2°С, закінчувався при +22°С. У., літа:?, понсіст .троянд - починався при середньодобовій температурі 4ІР '0, а закінчувався при +2/»°С. Пластичність окремих сортів тро-чкд по відчолекню до температури - різна. Найпластичнітою з дос- '. лідних сортів виявилася троянда сорту Конкоод. Третій етап орга- ■ когонезуав 1090 ссці у неї починався при температурі +5°С, у троянди сорту Яаріна - при -г9°С. . . "

3 підвищенням температури в оранжереї у процесі вегетації, по-

■ чикаючи з персого до третього приростів пагонів троянд, скорочувалися строки проходження етапів органогенезу. Період органогенезу генеративних пагонів троянд сортів Каріна- і Ко.нкорд у зимово-вес-кяниг:. приріст тривав відповідно 45 і 52'дні, у весніний приріст '-'

У\ і 4?, а у літній приріст - тільки 23 і ?2 дні /рис.І/. Отже, період органогенезу генеративних пагонів дослідних сортів троянд у весняний приріст порівняно з зимово-вескіним скорочувався йа третину, а в літній - більше, ні* у два рази. . " ' -

- Вивчення дк.іаміки, стооків проходження етапів органогенезу, їх особливостей у закритому грунті в різні прирости троянд, врахолусчи такі основні показники, як гілкування кущів, якість каїтконосів і квіток, продуктивність, а такок екологічні фактори, доз.волаа зробити висновок, ао найопткяальніаий температурний режим для культури тооянд - від.+І2°С до +22°С /весняний приріст трояндЛ Пеоіод росту та розвитку, залежно від сорту, - від 1'4-до 41 дня. За таких умов, очевидно, зберігаються рівновага мі* росток і созвитхом рослин.

Нило температура в оранжереї нихча, ео мало місце-у зимово-весняний

- прувіст, період росту та розвитку пагокіїі значно збільшується; якщо середньодобова температура тпдвиаусться до +ІВ - +24°С, ио спосте-

Середньодобова температура повітря,

Рис. 1. Динаміка проходження етапів органогенезу генеративних пагонів троянд різного приросту залежено від температури повітря Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна. Київ, 1986 р.

Ш—VIII — етапі органогенезу, і — зимово-весняний приріст паговів,

2 — весняний приріст пагонів, 3 — літній приріст пагонів. .

рігалося у літній приріст, період росту та розвитку скорочується у всіх сортів, а в деяких сортів більше,, ні« у два рази./табл.і/. Очевидно порушуються рівновага иіх ростой і розвитком генеративних пагонів: ріст органів відстаа від розвитку. При цьому кількість квіткової продукції заеншуатьоя, якість погірш)іться.

Корфофізіологічний аналіз етапів органогенезу верхівкових та бічних бруньок, ступень їх диференціації на пагонах дослідних сортів дозволяє нам констатувати, що бруньки, залежио від розміщення їх на пагоні, знаходяться на різних етапах органогенезу. У чайногіб-ридних троянд каріна і Конкорд 1-3 бруньки, що розміщені внизу пагона, перебувають на І-П етапах органогенезу, бруньки, рс^міщені в середній частині пагона, - на Ш етапі органогенезу. У сортів Куїн Елі-забет- / гранди $лора/ і Спартан /флорибунда/ 1-3 бруньни, розміщені в нижній частині пагона, перейувають.на І етапі, в середній - на П етапі органогенезу. .

У чайногібридних сортів Каріна, Конкорд всі бруньки за сприятливих умов диференціюються' в генеративні, у сортів Куїн Елізабет. /гран-дифлора/ і Спартан /флорибунда/ І-З бруньки, розміщені внизу пагона, часто залишаються вегетативними! ' . ■

Виявлені закономірності формування та розвитку бруньок на пагоні е основою для розробки агротехніки обрізування пагонів у вигон-ці троянд закритого грунту. Пагони у чайногібридних сортів троянд необхідно зрізувати над 4-6 бруньками, а пагони сортів гранди^лора і флорибунда - над 6-8 бруньками. . .

■ РОЗЦі 4. Сезонний розвиток трочнд у закритому грунті. ' '

4.1. Літературний огляд. .

. Зроблено огляд літературних джерел з питань.росту та розвитку • троянд, ІХ морфо{1І3.10Л0ГІЧН0Ї мінливості залежно від конкретних екологічних умов вирощування. \ . .

4.2. Ритми росту генеративних пагонів троянд протягом сезону.

Біологічною особливістю сучасних троянд е їх здатність відновлювати. упродовж одного вегетаційного періоду 3-5 генерацій пагонів. Частина їх /до 70%/,, залежно від умов вмроиуваЕ;:!.ч і властивостей сорту, згідно з даними /Ткачук, Ткачук, 1969/, можуть утворювати . квітки,, решта лишаються вегетатирчкми. . . _ __:

Основою для пізнання закономірностей росту >а розвитку рослин, зокрема троянд, у конкретних екологічна* умовах в вввчвння дшнаиі-к* сезоаного приросту паговів /Потодкм, 1967; Сушко», 1970 та інаі/. • '. .

Сезонниці приріст та розвиток троянд залежно від різних . ■

їактотпв вивчали Л.П..Лемпіцьхий/І958/, К.І. Нікітська/ІЗо'і/,

Д.А. Рюкста/1968/, Н.М. Тимо:агнко/І972/ та інпі. Переважна більвлсть псаць цих та інших авторів, на яких ми не посилаємося, стосувться к'ультуои тоянд відкритого грунту, культура троянд закоитого грунту, особл/во в Україні, вивчена недостатньо.

У поодипских наукових публікаціях’висвітлювтьея тільки окремі її аспекти. ' '

. У тексті роботи подано огтітс’річкого росту та розвитку.тро-' янд по.окоемих приростах/зичово-весняниЯ, весняний, ЛІТНІЙ, ЛІТНЬО-ОСІННІЙ І ПІЗНЬООСІННІЯ/.

. . Ріст пагонів першої генерації чайяогібридких, грандийяора ' та флорибунда тро.тяд в умовах закритого грунту пох вищезазначених строхах вегетації та температурному реяимі починається,у Другій половині січня. Строки сезонного росту трсянд за охреми-ми генераціями пагонів показані в таблиці 2. Різкиїїя у строках-росту пагонів-ми окремими.аортами вже у зимово-весняний пря-' ріст, дорівнсс 15 дням.. У наступні прирости троянд вона збільшу-етьоя і з кінці вегетаційного періоду/гтізньоосінній приріст/ • становить 55 днів, • ' ■ ■ ~ ■

• •' 'Отже, досліджувані, сорти троянд за строками перебігу фенофаз значно відоізнярться.Початок росту з цвітінням,у більшості перевірених нами оортіь,не корелюються між собос. Позитивна кореляція відмічається тільки .у сильнорослих сортів Ей^ель Тауер, Інтеррора і сортів з білим забарвленням квіток - Джон .0. Кен-

неді та Паскалі. ■' ' . ■

' Період сезонного росту угонів у більшості сортів тривалий -

І4І,5-2'Я3.0 Днів і характеризуоться багатовершинноо кривоп псн- -ростів. П'ять приоостгв пагонів відмічаються у п'ята дослідкува-’ них1 сортів, чотири - у чотирнадцяти і три - у трьох сортів троЯНД,- ' ' ■ •' : ■

• Твивалість та інтенсивність рооту та розвитку пагонів у ок-. ремі поиростя троянд відрізняються. Так, наприклад,, тривалість* росту, пагонів сортів кабель Тауер та Інтер^лора у зячово-весня-яяя. приріст отановжть відповідно ЙІ, 78 днів, у літній приріст -

. тільки 17.і 42.дні, тобто наполовину нение.і

У розвитку троянд сіпстерігавться певні Закономірності. Сезонний ріст троянд - хвилеподібний* Після кожного піднесення ... : ріст пагонів гальмується. Найінтенсивніший ріст jг пору бутоні- : заци. У деяк** оортів, як наприклад Яуія Елізабет.Ейїель Тау- * ер,добовий пр*ріот'становить 5 ск і більше. . : ' . • ; >

Таблиця 2. Сезонний ріст пагонів троянд у закритому грунті. Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміаа.

Київ, 1986—1988 рр. .

>г ' Прирости пагоні» • . .

u/tl Сорт, група Зичоио-асс- НЯНЬЙ Весняний Літій Літньо- осінній Пізньо- осінній За ссоси

1 А*е Марія Чг. . 73,* : . 39,0 6,0 111,0

мої—озм 27 04—30 05 21 06—0141 22.01—29.00 14.10- 29.10 10.01—39.10

2 Ьаккяра ■ Чг. 71.0 39,5 ’ 39,0 4.0 ‘ ' 189»

19.01 — 30.03 29.U4- 03.06 16.Oí —24 07 16.0Я—23 09 Ів.ІО—21.10 19.01—21.10

3 Глорія Дсї Чг. 63.0 42.І 31,5 K®_, 1*0,0

U.01 —21ЛІ (1.64 -30.95 42.07—411.04 2104—ЗУ.ОЧ 16.14— «4.14 (401 — 24.(4

Дам д? Кср Чг. JJ.J 3/І.0 3J.5 17,в *jSL 166.9

ЗО ft|—24.03 25.04—30.C 5 11.06—13.07 29.07—03 »9 2«fy—04.10 30.41—4.10

5' Джон Ф. Ксішеді Чг. 61,5 sví 39,5 • 4.0 -ЛЯ* 2«оГ-Ш

24.01—^0 03 21.04—2I.0Í 26 06—04 M Зі 0—03.04

6 Дольче Віта Чг. 54,і 41,0 2M ' 3').0 ІЬ.! 202.1 ' ‘

27.01—22.0J 11.04 —30.0/ 17.06—1207 3I.U7—07«** IU.IO-il.lt 27 01-1« ЇІ

7 Інтсрфлора Чг. - ' 11,0 ‘ 34.0 42.0 . *к* ■ - 60 • 701.5-

22.01—09 03 2í 04—31 05 о2,о;-и.од 12.0;*—25.10 OV.l 1 —14.11 Ii0l-U.ll

8' Карінл Чг. Sí о 40.5 2«.5 42.0 ' 37.0 . 19*.0

IK.Qt —19.03 11.04—11.05 l.l.Oá—4W.97 23.07-*04.С9. 0* (0—13.41 2SOl — n.(L

9 Конкорд Чг. 6.1 U • 44,5 - .21.5 39,5 ’ • ‘ -6.J 222.0

I6.0I-19.0J 14.04—27.05 16.07—13.08 / }60«—03.1)2 ‘ 11.10-^01.12 16 01 —і.12

10 Майнцср Фістияхт SS.Q І9.І ' *1S І4І6—C4 0» 5.0 141,5

Чг. 26.01—21 03 1004—20.03 29.04—02.04 26.01—2.^9

11 Паш Мскяіі ' . Чг 6Í.J ' - • 38.0 ' ' M.5 17,5 ‘ • УО. ‘ ‘ 1 «1,5

26.01—04.04 26 04—02.06 16 06—13.07 1 (.01-21 09 14.10—16.10 . 26.01 —1». 10

12 . і Паскалі , Чг. 63 5 J4 5 • 41 5 *0 145.9

27.01—31.03 11.04—21.05 23.06-43 0< І6:0в-2і.04 .27.01—21.99

13 Ріка Херлолкдт Чг. 63,5 41.0 • 37.0 • 31.5 .1.0 • ‘ 115.0 '

1101 —22.0) U04-M.05 Hoo—OiO* 2» 10—30.19 kftl-M.lt

14 Савдрй . ' Чг. 72.5 • 35.0 • 'J9.5‘ ’• 67.« ■ .34 0 13#,о

23 01— 04.04 26 04—30.05 19.06— 17 .¿7 29.u7-4i.10 14 10—16.11 ■ ■ 23.01 — 16.11

15 С>пср Стар Чг. 6s.o 44,0 3Í.0 34,0 • . («10

1101-23 63 .1*04-31 05 24J*— J>.0» 27 01 -24.99 I6IO-2J 10 І».в|-20.Ів

16 Фламінго •, Чг. 70 f AQA '32 0 45,5 6,0 ' . • 194.5

22 01-02 04 2І <M—03.06 22.06—^.07 (¿.©•-ЗО.й* 21.10-*-¿*.10 22.1»-26.19

17 Ейфель Тауер 11,0 • 'зл.о 31.0 ■ ' 42.5 • ' »20 206 У.

“ 19 01 —09 04 25.04—04 06 04,07—OJ.OK 19і>в—30.00 22.10—02.(1 1901—02.11

1* Ку'ш ЕлізаГ*.т Гр- 66.5' ізої—зо.оз 30 04-01 0« 27.J 3 07—03 0* €1,5 T7.UK— 1II їй ’ no 02. П —14 H 204.0 23.01 —14.| 1

19 Кіонг&зуиа ; Гр. 7a, 5 40.0 ‘ 38,0 3‘>,0 4 0 191,5

1901-s-30.03 »*.04—2S.05 22.06— 2-.» .07 ii.ua—ил,? ÓMO-&IO .Ів.оі—г<6ч10

20 Мериїде*. Фл • 72,0 • 31.01-02 04 1S.0 • 25.04-. 29*05. 4Í).I 23 06—& OÍ 3*.і ЇЇ.О»— 25.09 _ 50 ■ Ot. 10—11.10 1930 2101 — 1119

21 Промінспт . Фл. 67 S «,5 • V.M ■ . 44,0 * lo ■ (19,5

2201—>0,03 24 04 —24.05 25 Ofc— 91.04 170«— 2V>* . 19.10— 2І.І9 22 01 -23.10

22 СОНІ МсЙаЬ Фл. 69_J 13.01 —02 04 ’ 3 7,0 24¿H-JQ05 J7'iL І6.0*—1і0? * 30,5 '29.01—2*0$ . 60,5 Ї6.&І—14 it Í2«Q- . 23.01 —І4 U

23 Сіиртан Фл. 69,5 • ' 44 0 ' * 9: s • 3.1.5 . гі o • 2019 .

l*0| —2-У 03 17 04—30.05 20 07—2«. 0» 04 09-07 10 21.10—11.11 • (9.01-11 II '

Примітні: Чисельник — дні, зшиекни* — сі роки.

• Після завершення комяого цикл/ розвитку генеоативних пагонів троянд та їх зрізування'настас стая проміжного спокоо. Тои-валість його різна і залежить бід властивостей сорту, тенпера-тури повітря, висоти і пори зрізування квітконосів. Якщо їх зрі-Эували низько, на початку розпукування бутонів, період ппокою був довшим; якдо пагони зрізували з розквітлими бутонами, період спокос у всіх досліджуваних сортів троянд був коротшим.

Наші експерименти по культурі троянд у закритому грунті

■ свідчать.про те, що питання перспективності використання іх у вигонці необхідно розглядати окремо для кожного сорту і незалежно від того, до якої садової групи ВІЯ ВІДНОСИТЬСЯ.

РОЗДІЛ 5. Ьіологія цвітіння, декоративність . . . та продуктивність троянд. , .

5.1. Періодичність, тривалість та динаміка цвітіння

• Цвітіння троянд у процесі вегетації обумовлене періодич-

Kioto приростів генеративних пагонів, температуро«;, а також способами їх обрізування/Кичунов,1912; Ижевский,1949,1958; Суш-«08,19647 Потоцкая, 1969/.. .

. Сучасні троянди чайнопбридної, грандя!>лора та $лорибуяда 1 груп у відкритому грунті в ряйояі Киева цвітуть з пезеовами 2-3 \ рази на протязі .сезону. Різниця у строках цвітіння в окремі do- ; хя - до ЗО днів/Йемпщький,І958; Ткачук,1981/. У закритому гоун-Ті вони цвітуть 3-5 разів.з різницео по роках до 5 днів. .

Перше.цвітіння трояад/зичово-весняний приріст/ пря вищезгаданих строках вегетації та температурному режимі в орапкереї ; відмічається на 47-74 депь ыд початку рвсту пагонів з різннпев : мі* окремим» сортам« д» 27 днів. У перлів половиш березня почв-1 дасть цвісти трмяди сортів: Дольче Вітж, Яаріва, Конкорд,

Майяцер :Фадтяахт. Иаяоа'я iss у рея« дооліджеяь зацвітала троя и- і да оврту Кэнкорд/у I960 р. Цвітіння ЇХ відмічея* в периія п'я- ; мдеиці березня/. Найпізніше, у першій декаді квітяя, цвіли ; омья*р#олі овртв ЕЯфедь Тауер, Іятер^мра, у яких тривалий І ріс» та рвзвитм пагонів. . _ і

7 Друге цвітіиня/веовяяий 'пряріот’пагввів/ відмічааться иа " | 20-ЭЗ деиь від початку рвоту пагоні». Інтервали ніж початквм ; -■petjtj пагмів де цвітіння, у процесі вегі тації омрвчуиться. ' !

. Період сез«нн#г* цвітная. доолідяувамх «ергів тр«яяд не-

• вяяакази* -/ від 33 дві» у троянди сорту Паскалі до 77 днів у

сорту Конкорд/.Отже, за отрок&ин і трявалісті) цвітіння окг^ємі сорти навіть одні«!. садової групи зкачі;о мхрізняьться між собою. .

. Досліджені нами сорти троянд ми поділияи на гри групи. До першої віднесли б сортів, які цвітуть п’ять разів; до другої -14, які цвітуть чотири рази,- до третьої - З , які цвітуть тр« рази упродовж одного вегетаційного періоду. .

В умовах'закритого грунту найрясніші та найіитенсивніші друге та трето цвітіння. У ці іиріоди кількість квіток збільшується за рахунок цвітіння пагонів, які відростають від основи кущів. Динаміка цвітіння окремих'кущів вказус на те, що найбільша кількість бутонів припадас на &-Є~й день. Потім кількість

їі зменшуаться і приходить до мінімуму. •

І -

5.2. Квіткова продуктивність^ троянд,

КвітКоьа продуктивність та якість квіток залежать від багатьох факторів, але головний - біологічні властивості сорту троянди. Менше 10$ відомого асортименту троянд, що вирощують для зрізування квіток у .відкритому грунті, эпдно з нашими даникв, придатні для культури закритого грунту. Тому добір сортів мас вирішальне значення. , . , ■

Продуктивність квіткоутвооення троянд,у досліджених нами сортів,різна - еід 6,3 ао 24,3 квіток з одного купа за сезон.

Як видно з таблиці 3, найвища вона у сортів: Каріна, Куїн Елі-забет, Конкорд, Дольче Віта, Сандра, Соня Мейян, найнижча - у сортів: Папа Мейян, Паскалі, Майнцер Фастнахт, Джон Ф.Кеннеді/

Найпродуктивніші друге та трете цвітіння. Це, очевидно, пов'язано з тим; що в пору першого цвітіння кущі ще-не зовсім сформовані, в четверте і п'яте - рослини послаблені дюв висо-\ ких температур у літні місяці. . • ' .

Продуктивність та тривалість цвітіння окремих сортів троянд не завжди адекватні між собоо. У троянди сорту Конкорд за . цими ознаками спостерігасться позитивна кореляція, у сортів Дам де Кер та Каріна - негативна. .

Декоративність квіток троянд значно погіршується в кінці . третього і у період четвертого цвітіння, коли температура в оранжереї систематично перевищуй +30 - +ч5°С. Зменшення розмірів, махоовос'Гі квіток, збліднення кольооу пелЬсток відмічалог ся у всіх досліджуваних сортів тооянд, але найпомітніше це було у соотів з оожевим та бузковим забарвленням квіток. •

&актозіВ вивчали Л.П.Демпщьяий/І958/, Е.І. Нінітська/І9о';/,

Д.Л. Різкота/1968/, -Н.М. Тимоаенко/1972/ та інші. Переважна більшість псадь цих та іпиих авторів, на яких ми не посиласио-ся, стосуються культури тооянд відкритого грунту. Культура тпо-янд закоитого грунту, особливо в Україні, вивчена недостатньо.

У тіоодипских наукових публікаціях'висвітлюється тільки окремі

іі аспекти. ' - '

. У тексті роботи подано описрічного росту та розвитку.троянд по окоемих приростах/зимово-веоняния, весняний, літній, літньо-осінній і пізньоосінній/.

. . Ріст пагонів пераої генерації чайногібридккх, граиди^лора ' та р.торибунда тролнд з умовах закритого грунту гтри вицез&зяаче-кйх'строхах вегетації та температурному ретамі починається.у другій половині січня. Строки сезонного росту трсянд за окремими генераціями пагонів показані в таблиці 2. Різниця у строках-росту пагонів'ніж окремими.сортами вже у зимово-весняний приріст дорівнюс 15 дням. У наступні прирости троянд вона збільшується і л кінці вегетаційного перюду/пізньоосінній приріст/ ■ становить 55 днів, . • • . • • -

■ •’ "Отже,досліджувані сорти троянд за строками перебігу фенофаз значно відоізняються.Початок росту з цвітінням,у більшості’ перевірених нами сортіь,не корелсються між собою. Позитивна кореляція відмічається тільки у сильнорослих сортів Ея$елъ Тауер, ІнтерТіл.ора і сортів з білим забарвленням квіток - Джон .0. Кен-неді та Паскалі. '

Період сезонного росту угонів у більшості соотів тривалий -' 141,5-238.0 Днів і характеризується баґатавериинною кривою пси-■ ростів. П'ять приоостгв пагонів зіднічаоться у п*я7и досліджуваних' сортів, чотири - у чотирнадцяти і три - у трьох оортів троянд.- ' ' ■ ■ . ’ ' ■ ■ ' •

1 Тривалість та інтенсивність рооту та розвитку пагонів у ок-. рені поотостя троянд відрізняються. Так, наприклад,, тривалість~ росту, пагонів сортів кабель Тауер та Інтер^лора у зичово-веснч-. яяй. приріст отзновкть ВІДПОВІДНО 61, 76 ДНІВ, у ЛІТНІЙ приріст -тільк* ЗІ і 42.дні, тобто наполовину мение.і .

У розвитку троянд спзатерігяютьея певні закономірності. Сезонний ріст троянд - хвилеподібний# Після кожного піднесення ... : ріст пагонів гальмується. Найінтенсивніший ріст у пору бутоні- ; заци. У деяких оортів, як наприклад Яуіі» Елізабєт, Ей^ель Тау- і ер^добовия приріот'становить 5 ом і <5іл*де.. . І

Таблиця 2. Сезонний ріст пагонів троянд у закритому грунті. Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміиг.

... Київ, 1986—1988 рр. ,

' Ппиіюст» шгзні» • . ' .

і;/и Сорт, груп* Зимоно-нсс- няиьй СссняннЬ Літій Літньо* ОСШНІЙ Пізньо’ осінній 3* ccaou

Ase Марія. Чг. . 73,5 • 34,0 31,5 . MJ) 6.0 1880

20.02 —03 04 27 04—30.05 21 06—<4.M 22.01— 29.09 24-10— 29.1« 90.01—29.10

2 Ьахклра - Чг. 71,0 ¿5,5 29,5 ' 39,0 4.0 ' ’ 199 0

(9.01—30.03 24.04-03.06 (606—24.07 16.04—23.04 44.10— 21.4« 19.0» —21.40

3 Глорія Дсї . Чг. 63.G 42.5 31.5 34.0 - 9,0 1*0.0

U.0I-21.03 11.04—30 05 02.07—4)1.0« 25.0«—».09 16.10—*4.10 МОЇ —24.1»

4 Дам дг Кср Чг. '53,1 36,0 55.5 37,0 . ..M loA^O

30 01—24.03 25.04-30.C5 11.06—0.07 39.07—*3 10 29.*y—04.10 >0.01—4.10

5 Джон Ф. Ксішед/ Чг. <і.) ЭЯ.5 30,5 4,0 -J4> . 28.0Ї-Т6?

24.01—Jkiüi 2i.04-U.05 26 06—04 OH 31.0*—03.W

.6 Дольче Віт« . Чг. Í4Í . 41.0 26.5 ' 14,0 39.5 202,5

27.01—22-03 11.04-30.05 (7.06—1207 31.U7—07.09 »0.10—11.11 2701—4*11

7 Інтерфлора Чг. • 71,0 ‘ 34.0 42.0 »3,5 60 • 3014'

22.01-09 оз 24,04—31 Oí 02.07—12.04 12 O í—25 .10 (W.)l —14.11 22.01,-14 1Í

Карін« Чг. Я 0 40.5 21,5 42.0 37,0 fino"— 13.11 . 199,0 •

мої—14.03 11.04—2(05 «7 25.07—04«. 2501-ГЗ.ІІ

Коикорд 6.1 V / 44 5 • -25.5 39 5 * . . ' 4Ó,5 • 2220

16 01—19.03 14.04—27.05 16.07—DOS 26 OS—03.10 -11.10^01.12 1601 —1.12

10 Майнцсо Фастнахт 55.0 39.5 420 * -5,0 741.5

Чг. 26.01—2103 JO 04-2^.05 J4.06—C4.0» 29.0«—02.04 26.01 -2-¿9

п Папа МеЬяи • Чг 6Л.5 ~ • 3*,0 ' * 38,5 17.5 ' • .'.o. llí.5

26.0 1—04-04 26 04—02.06 16 06—гз oí «QÍ-2Í09 (4.(0—16.10 . 2601 — 16.(0

12 . і Паскалі . Чг. «3.5 34 5 41 5 *0 145.5

27.61—31.03 ir04-a i.oi 23.06—03 0« I6.08-2i.04 2701-2I.M

13 Ріка Хер*ол*дт 63,5 4 V® ' 17,0 • 31,5 3 .0 ' ‘ 115.0 '

1I0J —2203 1I04-W.05 21.06—03 •« 28.Q*-'04.10 29.10—30.10 lí OJ-M IO

14 Саіідрд . ’ Чг. 72.1 • И.0 • 24.5' ' «7,0 * ‘ . 34 0 2)8,0

13 01—»4 04 2b 04—30.03 (9.06-11,01 29.u7-43.10 14 40— (6.11 . 23.6(— (6.41

із С) пер Сир. Чг. 650 4«,0 3J.0 34 0 . .so . 181 0

Ів Ot — 23 СІ .18 04-31 05 24^ік»— 2^.0» 27 08 -24.09 16 10 -2J 10 II01 —20.10

16 Фламінго , Чг. 70,5 1757^-02 04 , 40,5 - 320 22.06—1>.07 45,5 I6.0C-3U.0» *•£ • • 2і.ІО-ьГДіО * 194 5 22 10—26.19

17 Ейфел'ь Тауер Чг. 11,0 ' за.о 3'¿ • ' 42,5 • . ' . lio 206'5.

19.01 — 0*>О4 21.04—04 06 04.01—05.0« líi>a-30,W 22.10—02.11 1'».01-02.1»

U Ку пі Елиабст Гр b£j' 13,5 . 27 5 «1¿ ‘ 110 204.0

,23 01—Зй.ОЗ 30.1)4 —01 Oo 54*7—03.04 17,08—1110 02.11-14 ti 23 01-14.11

19 Мэнгздума ; .Гр- 70,5 40 0 ‘ ЗЇ.0 3^.0 4 0 191.5

I90l-r30.0j 19.04—2S.05 22 06— 1407 »2 «8—l'W ¿-i.tw-6.l0 .44 0*-P6,10

20 Мендес Фл ■ 72,0 • 3jo • 4 0.5 39,5 60 193.0

21.01—02.04 25.04—29 05. 23 06—«i Olí 18,0»—25.09 Ob. 10—t )-to 21ÜÍ —11 10

21 Промінсит . фл. 67,5 35,5 17,1 • 44,0 * í,o • »89,5

22 01—30,03 24.04—28.05 25 06— 1 04 |1»9— 2V0M 19.10—23Л0 2201 -23.10

22 (,'оні М.'і.ь Фі *9,5 ‘ 37,0 27;e ' 3rt,1 60.5 *21 0

23.01-02 04 24-04—30 05 16.06—1* 07 29.07—2» 05 46.D4-U.il 23.01 —J4 II

2 і Ciupnu ’ Фл 64,5 • 44 0 ' ' 32 5 • 31.5 . г* o • 208 5

1« Oí—29 03 17 04-30 05 І0 07—2>. 04 04.09-07 |0 '21.(0—u.n ■ »9,0»-11 U

Примітні: Чисельник — дні, знаменник -- сірокн.

Середньодобова температура пааітра,.

Рис. 1. Динаміка проходження етапів органогенезу генеративних пагонів

троянд різного приросту залежено від температури повітря Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна. Київ, 1986 р.

ПІ—УШ — етапі органогенезу; 1 — зимово-весяяяий приріст пагонів,

2 — всснїкий приріст пагонів, 3 — літній приріст пагонів. .

рігалося у літній приріст, період росту та розвитку скорочується у всіх сортів, а в деяких сортів більше, ніж у два рази./табл.і/. Очевидно порушуються рівновага міх ростом і розвитком генеративних пагонів: ріст органів відстає від розвитку. При цьому кількість квіткової продукції зменшується, ЯКІСТЬ ПОГІрШІіться.

Корфофізюлогічний аналіз етапі» органогенезу верхівкових та бічних бруньок, ступень їх диференціації на пагонах дослідних сортів дозволяв нам констатувати, що бруньки, залежно від розміцення їх на пагоні, знаходяться на різних етапах органогенезу. У чайногіб-ридних троянд Каріиа і Конкорд 1-3 бруньки, що розміиені внизу пагона, перебувають аа І-П етапах органогенезу, бруньки, рсрміщекі в середній частині пагона, - на Ш етапі органогенезу. У сортів Яуїн Елі-забет1 /граядифлора/ і Спартак /фдорибунда/ І-Ч бруньки, розміяені в нижній частині пагона, перебувають на І етапі, в середній - на П етапі органогенезу. ■

У чайногібоидних сортів Каріна, Конкорд всі бруньки за сприятливих умов диференціюються в генеративні, у сортів Куїн Елізабет. /гран-дифлора/ і Спартан /флорибунда/ ї-3 бруньки, розмічені внизу пагона, часто залишаються вегетативними.' ' . .

Виявлені закономірності формування та розвитку бруньок на пагоні е основою для розробки агротехніки обрізування пагонів у вигок-ці троянд закритого грунту. Пагони у чайногібридних сортів троянд необхідно зрізувати над 4-6 бруньками, а пагони сортів грандифлора і флорибунда - над 6-8 бруньками. . .

• РОЗДІЛ 4. Сезонний розвиток троянд у закритому грунті. '

4.1. Літературний огляд. ' . . ■ •

. Зроблено огляд літературних диергі з питань.росту та розвитку троянд, Хх морфофізіологічної мінливості залежно від конкретних екологічних умов вирощування. . . .

4.2. Ритми росту генеративних пагонів троянд протягом сезону.

Біологічною особливістю сучасних троянд е їх здатність відно&-

лювати упродовж одного вегетаційного періоду 3-5 генерацій пагонів. Частина їх /до 70$?/, залежно від умов вирощувадг,:я і властивостей сорту, згідно з даними /Ткачук, Ткачук, 1969/, можуть утворювати .

квітки,, решта лишаються вегетативним*. , ___

Основою для пізнання закономірносте» росту та розвитку рослин, зокрема дроянд, у конкретних екологічна* умовах в вивчення дннаві-к* сезовного пр«росту пагонів /Потоцкая, 1967; Сучко», 1970 та іноі/. • .

Сезонний.приріст та розгиток троянд залежно від різних .

Таблиця 3. Продуктивність цвітіння троянд у закритому грунті.

Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна.

Київ, 1986—1988 рр.

№ п/п Сорт, група Кількість квіток на кухці. гаг. '

Зимово- весняне цв. Весняне ЦВІПИИЇ ЛІТІ« цвітіння Літньо- осіннє ЦВ. ■Пізньо- осіннє цв. Сезонне цвітіння

1 Лае Мар1я - Чг. 3,1 J,1 4,4 2,8 — 15,4+0,43

2 Баккара Чг. 2,3 7,3 4.0 3,0 - 16,6*0,48

3 Глор« ДеГ Чг. 3,S ■ 5, 1 5,6 2,0 - 16,5*0,81

4 Дам де Кер Чг. 3,0 J,6 5,5 2,0 - І6,І±1.02

5 Джоя Ф. Кснкеа! Чг. 2.4 5,2 3,2 - - 10,811,24

6 Дольче Шта Чг. 3,4 4,6 5,8 4.2 3,8 21.,8+0,84

7 1нтерфлора . Чг. 3,3 - 6,0 7,0 0,8 - 17,1±0,58

8 Кар<на Чг. 4,1 5,6 6,0 4,5 4,0 24 3±0,Ч2

9 Конкорд Чг. 4,0 6,0 3,2 4,2 4.4 21,W>,75

10 Майяцер Фастилхт Чг. 3,0 3,8 3,2. - 10,0*1,2-»

11 Пача МеАяя Чг. 1,2 2,0 2.2 ' 0,» - 6.3±1.10 .

12 17«кал1 Чг. 1,0 4,0 3,6 — - 8,6+0,60

13 Р)иа Хсрхсльдт Чг. - 3,1 4,2 4,0 2,8. - 14,1+1.16

И Сандра . Чг. 3.* 4.« 3,4 4,7 3,0 19,0±І,08

15 Супер Стар Чг. 4,0 4,6. 5,2 3,4 - 17,2±0.46

16 Флан1нго Чг. 3,2 5,2 4,8 3,2 - 16,410.80

17 Ейфель Тауер Чг. 3,0 7.3 4,5 2,0 - 16,810,76

1« КуКн £л1забет Гр: 6.2 7,2 5,6 4,8 - 23,810,84 і

19 Мстггезуиа Гр. 3,3 6,3 5,0 2,8 - 17,410,80

20 Мсрсоес ф*. 3,6 5,2 4,2 3.6 - 16,610,48

21 Пром1яевт Фл. 3,7 4,0 5,4 3,0 -• 16,110,45

22 2онж Ме*«я Фл. Ї.6 5,0 4,2 3.4 2,8 18,0±0,75

23 Спартзн Фл. 3,2 4,4 4,6 3,8 1 2,0 І»,0*1,08

' ПрймІгмГ В таблиці подаються середні дані за три роки.

. 5.Э* Продуктивність троянд залежно від виду підщеп. . "

. Довії^пхдчеп для троянд - процес безперервний. Особливо актуально культури грОявд закритого грунту. РіЬт, розвиток та

продуктивність борту пігічно залежить від виду шипшини, на якій.він прищеплений. Якщо підщепа і причепа адаптивні, фази розвитку їх співпадають, якості сорту проявляються- у повній мірі, ЯКЩО йІ - -якість сорту троянди значйо погіршується /Михайлов,1958; Ятапько, 1965/. . , . . '

Протягом 1966-1988 pp. з колекції Ботанічного салу їм. акад.

0.В.Фоміна, яка налічувала понад 80 видів та різновидів ІО-ти сек-

цій, найчисєльнішими З ЯКИХ були Сіпиатошеае DC. /25 ВИДІВ/', Са-піпае Сгер. /16 видів/, Synstylae DC. /б видів/ І FimpinellifoUae DG. /б видіувідібрано-12, яким притаманні всі необхідні ознаки для підщеп троянд. ■ ■ . ■

П’ять з них у 1991-1992 рр. використані в наших дослідах, як підщепи для чотирьох сортів троянд /Дольче Віта, Каріна, Конкорд і Сандра/. Вони перевірені в однакових комбінаціях у вигонці троянд . закритого грунту. .

Найвища продуктивність у всіх досліджуваних сортів виявилася при теплпнні їх на R. canina L. популяцій Київської Т;> Луганської областей. Висока продуктивність у всіх соотів кпи щепленні їх на R. fedtBchenkoana Reg. Цей вид шиплини як підщепа для троянд в .наши географічній зоні майже не відомий. Найнижча поодуктивність у • ВСІХ ДОСЛІДїуваНИХ СОртіВ при КеПЛеННІ ЇХ на R. Іасегапз Воіяв. Наипластичниюп по відношенню до всіх перевірених .видів підшєп виявилася троянда сорту Каріна. У- неї найвищг продуктивність порівняно з іншими сортами в усіх варіаціях.

5.4. Кращі сорти троянд для вигонки . у закритому грунті. .

На підставі проведених досліджень подаиться еколого-біслогічна, мор^офізюлогічна' та господарська характеристика І5-ти сортів троянд, рекомендованих нами для вигонки у закоитому грунті.

^ ' ВИСНОВКИ. ' .• .

Ffá підставі отриманих нами даних з вивчення органогенезу генеративних пагонів представників трьох садових груп троянд: чайногіб-■ридної - Каріна, Конкорд;, гранди^лора - Куїн Елізабет; }ілорибунда -Спартан п закритому грунті мокна зпобити такі висновки;-

І. Боуньки троянд за розвитком репродуктивних органів різноякісні й, залєчно від сорту і розміщення їх на пагоні, перебувасть на різних етапах органогенезу. Перед початком споков і упродовж нього у сортів Куіп Елізабет /гранди5лора/ І Спартан /*)лорибунда/ ■ бруньки, розмічені в нижній частині пагона, леоебувасть на"І етапі, у сортів Катіна та Конкорд /чайнопбридні/ - на І і U етапах орга-. . иоіенезу. Груньки, -що в середній та верхнії, частинах пагона у зоо- • ті» Куїн Елізабет і Спартан - на і! етапі, у сортів Кардна, Конкорд -.

1,а і, етапі органогенезу. ■ . -

2. Після обрізування кущів перед пуск ом їх у биг о.чку ira пагонах залишаються бруньки, що перебувають на І—II етапах органогенезу. З підвищенням температури з оранжереї першими набухають верхні бруньки, конус нарощування їх збільшується, приймає куполоподібну форму, Формуються лигтки - настає П етап органогенезу. Нормування та диференціація органів квітки у троянд стають помітними.з IV етапу органогенезу, коли на пагонах з'являються 2-3 сформованих листки. Ці процеси відбуваються упродовж 7-УП етапів і закінчуються у Фазі бутонізації, на VE етапі органогенезу.

3. Луче вачиїквим е температурний фактор для троянд у період переходу конусу народування з вегетативного стану з геггеративния /Ш-ТТ етапи/. Нестача тепла у цей період чи перепади температури призводять до значного зменшення продуктивності квіткоутвсренкя. У наступні етапи органогенезу температурний фактор такого впливу гге має, тільки уповільнюються етапи органогенезу, віддаляоться фаза цвітіння.

4. Кайбільи пластичною по відношенню'до температури виявилася

троянда .сорту Конкорд. Формування генеративних органів, їх ріст і розвиток у неї починаться, при нижчій /на Ч-5°с/ температурі порівняно з іншими дослідними сортами. .

• 5. Сезонний ріст та розвиток генеративних пагонів троянд з пе-

ріодом вегетації 310 днів триває від Г'*ї,5 до 218 днів. Найдовший період росту та розвитку /понад 200 днів/ у сортів Сандра, Кокнорд, Соня Кейян, Спартан, Ей-Ьель Тауер, Куїн Елізабет, Інтерфлора, Дольче Віта; найкооотаий /до 150 днів/ - у сортів Джон «.Кеннеді, Паскалі, Майнцер 'Уастнахт. . . '

6; Тривалість росту та розвитку пагонів у окремі прирости неоднакова і залежить від властивостей сорту і температури. Найтриваліший період росту пагонів у всіх сортів - у зимово-весняний приріст, найкоротший - у літній приріст. *

■ 7. Цвітіння троянд в закритому грунті упродовж одного вегетаційного періоду триває залежно від сорту 28-77 днів. Найтривзлітю воно у сортів: Конкорд, Спартан, Мерседес, Дольче Віта, Ейфель Тау-'

. ер, відповідно 77, 6Є, 66, 53 і 61 день, найкоротше-/зід 28 до ТЗ ■ днів/ - у сортів Дам де Кер, Джон Ф.Кеннедї, Майкцер Фастнахт, Паскалі. ' • . ■ . • •

. .8. Досліджені оорти троянд розділено на три групи. До первої

віднесено б сортів: Дольче Віта, Каріна, Конкорд, Сандра, Сокя Ме-йян, Спартан, які цвітуть 5 разів; до другої — 14 сортів: Лвє Марія, Баккара, Глорія Деї, Дам де Кер, ' Інтерфлора, Куїн Елізабет,

Папа Ч2ЯЯН, Ріна Херхольдт, Супер Стар, Фламінго, КйЛель Тауер, Мерседес, Монтезума, Промінент, яким характерні чотири періоди цвітіння; до третьої - З сорти: Джон <!>.кеКнеді, Майнцер Фастнахт і Паскалі, що цвітуть'три рази на протязі одного вегетаційного періоду; • . .

9. Продуктивність квіткоутворення дослідних троянд неоднако-

ва. Найвища вона у сортів: Каріна, Куїн Елізабет, Конкорд, Дольче Віта, Сандра, Соня Мейян, Спартан, відповідно 24,3; 23,8; 21,fl; 21,8; 19,С; 18,0; 18,0, найнижча - у сортів Паскалі, Майнцер 'васт-нахт, Джон Ф.Кеннеді, відповідно 8,6; 10,0; 10,0 квіток з одного куща за сезон. ' .

10. У процесі вивчення колекції шипшин саду відібрано ■

R. fedtechenkoaaa Keg., якій притаманні властивості підщеп для кущових троянд. '

. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

І. Для вирощування у закритому грунті в-умовах Киива рекомендуемо такі сорти троянд: Баккара, Дам де Кер, Дольче Біта, ЕР^ель Тауер, 1нтер{ілора, Каріна, Конкорд, Куїн Елізабет,. Мерседео, Промі-нент, Ріна Херхольдт, Сандра, Соня Мейян, Спартан, Фламінго.

____ 2. Для одержання значної кількості кьіток_у_стислі ^троки рекомендуються еррти Дам де Кер і Каріна, для систематичного зрізування квіток - ДОльче Віта,. Конкорд і Сандра. .

3. Для оптимального росту і розвитку троянд у закритому грунті рекомендуемо такий температурний режим: на початку росту пагонів,

/Ш етап органогенезу/ +І2°С з поступовим підвищенням температури до tl6 - tIfl°C у *азу бутонізації та <-22 - +?4°С у пору цвітіння /IX етап органогенезу/. ' ' . .

k. Основне обрізування кущів - проводити на початку спокос ■ троянд. У тооянд сортів груп {иіОрибунда і грандиТшора зрізувати пагони над 6-8 брунькою, у чайногібоидних сортів - над 4-6 боуньков.

5. У закритому грунті для кожного сорту май бути окрема орак-чєрея. Якшо в одній’оранжереї декілька'сортів, ■•■ази їх розвитку повинні співпадати. ■ ' •' ' '

• 6. Шипшину н. fedtschenkoaoa Heg. рекомендуемо для Ьикотистан-

ня як підщепу для кущових троянд. .

СПИСОК РОБІТ, ОПУГ.Л 1 КОВАНИХ З ТЕЧИ ГПСЕРШІІ . • •

І. Ткачук А.А., Ткач.ук O.A. Перспективные видя и.^орми. рода ' Нона L. для полвоеЬ сортовых роз-/ Охрана, иэ.учриие и обогащение ' растительного .миря.- Киев: К.зд-во Клеьского госг/дапстцр.клого уни-¡емитєта, І9Р8. - Bun. 15. - С.93-97. •

2. Ткачук О.А., Ткачук А. А. Развитие сортовых роз в ; с «інезакритого грунта // Охрана, изучение й обогащение растительного «ира. - Яиез: іізд-во Киевского государственного университета,

1989. - Энп. 16.- 0,33-39.

7. Гоипко-Богменко Б.К., Ткачук 0.0. Декоративність троянд залежно від умор зростання // Рослинний світ Україні! та його сторона. - Киів: КШ, 1990. - С.95-101. ' •

4. Ткачук 0.0. Ритки, тривалість цвітіння х декоративні якості троянд у закритому грунті // Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. - ТСиїв: ЛибідЬ. Т990. - Вип. 17 - С.53-5В.

3. Ткачук О.А., Ткачук 0.0. Біохімічні і моофологіччі особ-

ливості троянд"в умовах прсмколового забоудясння // Охороаа, вяв~ чєинп і збагачення рослинного світу. - Киів: Либідь, Т99Т. - ІЗип. Г8. - С.ПВ-ТРГ. ' - ; - ■ - ■ • •

б. ТяачуК O.Í., Ткачук 0.0. Тооянди. - Київ: Вища пксла,

1993. - 206 с. '

АНОТАЦІЇ .

Tktfchuk О.A. Biological ana aorphologieal peculiarities of говвв under cover In culture. In the Forest-eteppe of Ukraine.

Thesis for a candidate’s degree (blologioal sciences). Speciality OJ.OO,01. - botany. A.V.Foain Botanical Carden, T.Shevchenko Kyiv Nntional I'nivergity, Kyiv, 1996.

The resultn of researches of organogenesis, growth, development and omwaentua of roses in under cover of A.V.?omln Botanical Garden, Kyiv University testify the part of kinds has high regenerative properties and high і lowering productivity. They are ubi* to renew their own generative shoots and to blooa 4-5 times during • vegetative period. Ecological and biological stability and plasticity for tenperature is different and depende on the individual kind etnd the nediuin of cultivating. The optimum paraaetore of ten-perature regime for separate phases of growth and duvelopaent were developed. The aethoda of pruning and additional fertilising cf roses vere iaproved. Fifteen kinds froa three garden groups of говев ( Hybtid Tea, Grandiflora, Floribunda) were choósed from the

• garden collection and reoommended for cultivating in under cover.

• ‘ ’ ’ • • ' • - ’ .

Ткачук O.A. Биомоо^ологические оообеинсот« роз закрытого грунта в культуре в Лесостппи Украина; ; -

Лиссетгация яа соискание ученой степени кандидата биологячее-

ких наук по специальности 03.00.01 - ботаника, Ботанический сад ни. акад. А.В.Фоиина Киевского университета им. Тараса Шевченко, Киев. 1996. . ■ • •

Полученные результаты исследования органогенеза, роста, развития и декоративности роз в закрыто« грунте Ботанического сада им. акад. А.В.Фомина Киевского университета свидетельствует о той, что часть сортов обладает высокими регенеративними свойствами и высокой цветковой продуктивностью. Они способны восстанавливать свои генеративные побеги и цвести 4-5 раз в течение одного вегетационного периода. Эколого-биологическая уигойчивость и пластичность роз х температуре различна и зависит от индивидуума сорта и условий среды выращивания. Разработаны оптимальные параметры температурного ре*има для отдельных фаз роста и развития. Усовершенствованы методы обрезки и подкормки роз. Для выгонки в закрытом грунте из коллекции сада отобраны и рекомендованы 15 сортов трех садовых групп роз / чайно-гибридная, гранди^лора, ^лорибунла /.

• Ключові слова: .

види шипшин, сорти .троянд, органогенез, генеративні пагони, ріст, розвиток, стійкість, пластичність, цвітіння, квіткова продуктивність.