Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологические особенности видов семействаHydrangeaceae Dum. в связи с интродукцией в Правобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Биологические особенности видов семействаHydrangeaceae Dum. в связи с интродукцией в Правобережной Лесостепи Украины"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ Нацюналышй боташчний сад ím. М.М.Гришка

Счепщька Тетяна Степан1вна

УДК 631. 524: 582.717

БЮЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСП видгв РОДИНИ HYDRANGEACEAE DUM. У ЗВ'ЯЗКУ 3 ШТРОДУКЦШО У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

03.00.05 - боташка

Автореферат дисертацп на здобутгя наукового ступеня кавдидата бюлопчних наук

Кшв - 2000

Дисертащею е рукопис

Робота виконана у вщцш дендролога та паркознавства Нащонального боташчного саду iM. М.М.Гршпка НацюнальноГ Академн Наук Украши.

Науковнй кср1вник

Офшшш ононснтн

доктор бюлопчних наук, професор Кузнецов Серий 1ваиовнч, зав. вщдшом дендрологи та паркознавства Нащонального боташчного саду im. М.М.Гришка HAH Украши

доктор бюлопчних наук, старший науковий сшвробпник Собко Володимнр Гаврилович, голов.ний науковий сшвробггник Нащонального боташчного саду im. М.М.Гришка HAH Украши

кандидат бюлопчних наук Галин Cepriü 1ванович, старший науковий сшвробпник дендропарку "Олександрк" HAH Украши

11ровщна установа

Кшвський нащональний ушвсрситет im. Тараса Шевченка, боташчний сад iM. О.В.Фомша, м. Киш

Захист дисертацн вщбудеться "Л/ " 2000 р ^/Ог

на засщаши спещашзовано! вчено! ради К.26.215.01 Нащонального боташчного саду iM. М.М.Гришка HAH Украши за адресою: 01014, Ки1в, вул. ТЪнрязевська, 1

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ НБС HAH Украши, адреса: 01014, Ки!в, вул. ТЪмрязевська, 1

Автореферат розгсланий ¿fe^^AAg 2000 р.

Вчений секретар

cпeцiaлiзoвaнoí вчено! ради Музичук Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Важливим аспектом виршення проблем опттпзаци навколишнього середовища е науково обгрунтоване й рацюнальне використан-ня природних pecypciB у р1зних цшях, у тому чисш створення спйких зелених насадасень ¡з високими естетичними властивостями.

До числа перспекшвних «продуцента вщноситься група красивоквпу-чих чагарнюав родини Hydrangeaceae Dum. i, в першу черту, представники таких pofliB як Deutzia Thunb., Hydrangea L., Philadelphus L. Своши декоративни-ми властивостями, високою спйюспо в уловах урбатзованого середовища, спроможтстю переносити стрижку, можлив1Стю широкого композищйного ви-користання в садах i парках та шшими господарсько цшними якостями вони не тшьки не поступаються багатьом застосовуваним у зеленому будошптга або-ригенним i штродукованим рослинам, але й iroyp перевершують Ьс.

Тим часом, юлыасть видав, форм, сорта дейщй, гортензш, садов их жас-мишв, яю поширеш у Правобережному Люостепу Украши е обмеженою. Багато з них е надбанням лише боташчних садш i рщко використовуються в озеленений що обумовлено вщсутшстю достатшх ведомостей про ix бтлогго, репродук-тивну здатшсть i ефективш методи розмноження в умовах культури в даному репош.

Введения цих рослин у культуру та бьтып широке ix використання дозволить створювати зелеш насадження, що вир1зняготься високим декоративним ефекгом, бюлопчною стшюстю й еколопчною пластичшстю.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Робота ви-конана у вщцш дендрологи та паркознавства ИБС НАН Украйш вщповщно до його напрямку науково-дослщних po6iT, а саме з темою "HayKOBi основи вивчення, збереження й формування генофонду культурно! дендрофлори в ко-лекщйних та паркових насадженнях Полгсся i Люостепу УкраТни (№ держреест-pani! 01954002739), а також i3 темою за замовленням Держуправлшня еколоп-чно1 безпеки в Micii KneBi "Розробка концепци формування вуличних наса-джень для еколого-естетичного полтшення ландшафту м. Киева" (№ держреес-трацц 0198U008050).

Мета дано! роботи - пор1вняльний анал!з бюеколопчних особлив остей чагарниюв родини Hydrangeaceae у зв'язку з формуванням ix таксоюмчного складу в колекп!ях i рацюнальному використанш в озелененш i декоративному сад1вництв1 в Правобережному Люостепу УкраТни.

У задачу дослщжень входило:

- вивчення таксоном1чного складу колекцШ, сезонного ритму розвитку рослин в умовах ¿нтродукцц, особливосп цвтнп й плодоношения, оцшка стш-Kocri в даних умовах;

- узагальнення досвщу штродукци дослщжуваних видав, форм, сорта та вщб1р найбшьш перспективних i декоративних; апробащя р1зномаштних мето-д1в розмноження;

- вивчення композицШних особливостей використання дейщй, шртензш, садових жасмишв.

Наукова новизна. У процеы виконання робота вперше вивчено ряд 6io-лопчних i еколопчних особливостей 22 вщцв, форм, сорта роду Philadelphia, 12 - роду Deutzia, 4 - роду Hydrangea, у тому числг органогенез пагошв, ступшь пошкоджуваносп рослин i ix стшюсть до забруднення р1зномаштними полю-тантами, выявлена залежшсть м1ж тривашстю росту пагошв i тривашстю веге-тацц, визначеш термши збереження насшня; проведена оцшка методш вегетативного й насшневого розмноження; щдведеш гвдсумки штродукцп дослщжу-ваних вид1в, форм, сорпв у Правобережному Jlicocreny Украши i визначеш перспективи подальше! штродукци представшшв роди ни Hydrangeaceae.

Практичне значения. Розроблено приклади композицшних ршень i дано рекомевдацн по практичному використанню дейщй, гортензШ, садових жасми-шв у зеленому будовництш, стрижщ й обрЬщ чагарниюв дано! групи рослин; вццбраш найстшкшл види, форми i сорти в умов ах техногенного забруднення; запропоноваш ефекгивш засоби розмноження; чисельшсть колекцш НБС НАНУ збшьшена на 5 видав (H.bretschneideri, H.heteromalla, H.petiolaris, H.serrata, H.xanthoneura) i 3 сорта гортензш (H.macrophylla 'Blauer Prinz', 'King George', "Princess Beatrix1), 3 види (Ph.intectus, Ph.x nivalis, Ph.x zeyheri) i 2 сорту садових жасмишв ('Академик Комаров', 'Воздушный десант5), 1 форму дейцп (D.glabrata 'Sessiliflora').

Особистий внесок автора. На ecix етапах робота виконувалася дисертан-том самостшно i3 застосуванням вщповщних методик.

Апробащя роботи. Результата робота обговорювались на засщаннях вщ-дшу дендрологи та паркознавства, вчено! ради НБС ¡м. М.М.Гришка HAH Украши. OcHOBHi iT положения викладено в догговщях: на II-VII мiжнapoдниx конференц1ях молодих учених "Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства" (Ялта, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998; Леднице (Чехм), 1999); мгжнаро-дному симпоз1ум1, присвяченому 200-р1ччю дендролопчного парку "Софпвка" "Стародавш парки i проблеми ix збереження" (Умань, 1996); Першому ,\кжня-родному ceMiHapi "Проблеми ландшафтно! архггектури, урбоекологп i озеленения населених мкць" (Льв1в, 1997); м1жнародно! науково! конференци, присвя-ченоГ 160-pi44K> Боташчного саду iM. А.В.Фомша (Кшв, 1999); 11 м1жнародноГ конференци "Вивчення онтогенезу рослин природних i культур них флор у бо-ташчних закладах i дендропарках Свразй" (Бш Церква, 1999); науково! конференци, прнсвячено! 75-pi44io вщдалу дендрологи i декоративного сад1вництва ДНБС (Ялта, 1999).

Публ1кацн. Основы матер}али дисертацй викладеш в 12 наукових працях (8 статтях i 4 тезах), надрукованих у 7 зб1рниках.

Структура н обе я г роботи. Дисертащйна робота склад аеться з вступу, шести роздшв, висновюв, практичних рекомендацш, списку використано! Л1те-ратури, додатюв. Викладена на 196 сторшках машинописного тексту, включае 66 рисунюв, 14 таблиць, 1 додаток. Б1блюграф1я включае 186 найменувань л1-тературних джерел.

3MICT РОБОТИ

Роздал 1. Систематика, еколого-географ1чна характеристика родов Deutzia Thunb., Hydrangea L., Philadelphus L., кторш штродукцй

1.1. Систематичний огляд , фыогешя та icropia вивчення родов Deutzia,

Hydrangea, Philadelphus

Наводиться короткий нарис icropii" вивчення, фшогенетичне положения родини Hydrangeaceae i род1в Deutzia, Hydrangea, Philadelphus за О.Л.Тахтаджяном (1987) та i'x боташчна характеристика.

При оглядо лггератури вщзначена вщсутшсть серед систематиив едино! думки про число й обсяг дослщжуваних род1в i едино» системи класиф1кацл. Проте, icHyroqi системи Редера (Rehder А., 1911-1912, 1949), Энглера (Engler А., 1930), Ху Шиу-юнга (Ни Shiu-ying, 1954), Мак-Клинтока (McClintock Е., 1957), ТЛ.Зайсонниково! (Заиконникова Т.И., 1966), Крюссмана (Krussmann G., 1977, 1978) падали нам можотдасть ор1ентуватися в цих великих i складних родах рослин.

1.2. Географ1чне походження дослдасуваних род^в

Роди Deutzia, Hydrangea, Philadelphus - твденно-голарктичного америка-но-аз1атського походження. Центр видово1 р1зномаштносп чагарниюв родини Hydrangeaceae знаходиться в Схщно-аз1атськш (Японо-Китайсыай) облает. У Маньчжурсыай, Японо-Корейсыай, Центр альнокитайсыай, Нагорно-Юньнаньсьюй, Сичуаньськш провшщях природно зростае найбшына кшыасть вид1в дейцш, гортензй, садових жасмишв. Наявшстъ вид1в даних род^в у Шв-шчшй Америщ - один i3 численних прикладов зв'язюв схщно-аз1атсько! i твшч-ноамериканськоГ флор. Географ1чне поширення них род1В гулком пов'язано з краГнами, що зберегли у склад1 своГх флор в елику кшыасть третинних решкпв. За час штродукцй дейцй, гортенз11, садов1 жасмини широко поширилися в куль-Typi в багатъох крашах CBiiy з пом1рним кшматом - майже по вюй €врот, Центральна, Середнш, Захцций Азй, по веш територй США та твденно-захщнш частит Канади.

1.3. Пор1вняльний анал1з кшматичних умов району штродукцй i природ-

них ареал1в

Приводиться стисла характеристика умов штродукцй дейщй, гортензш, садових жасмишв у Правобережному Шсостепу УкраГни i, зокрема, Khcbi.

Вивчення кл1матичних умов apeaiie природного поширення дозволило видшгги географ1чнх репони, що найбшыне вупгавщають, по основних показ-никах, умовам району штродукцй: Атлантичний i Тихоокеанський репони ГОв-шчноГ Америки, Швшчно-Схщний i Центральний Китай, ПмалаГ, Корея, Далекий Схвд, Япошя. Це дае щдставу прогнозувати устшшсть штродукцй дейщй, гортензш, садових жасмишв i можливиггь адаптацй штродукованих вид1в, форм, сорпв в умовах культурного ареалу.

1.4.1сторк штродукцп

1тродукц1я чагарниюв досдщжуваних рода на територда сучасно! УкраГни мае давню icropuo. Вщв^ку в украшських селах вирощувався садовий жасмин корончастий, що високо щнувався за невибаппшстъ, рясшсть цвтння, аромат, медоносш властивосп. 1нтенсивна штродукщя рослин почалася в XIX cropi44i з заснуванням перших в Украли боташчних сада. Перпн велию вадо-Mocri про видовий склад культивованих видав дейщй, гортензШ, садових жас-мишв викладеш в роботах О.Л.Липи (1939). Значний внесок у вивчення досвь ду штродукцп представниюв uiei родини вше Державний Нштський боташч-ний сад. Саме тут вперше штродуковано деяю види дейцш i гортензШ. Наприк-лад, H.macrophylla була штродукована в ДНБС ще до 1840 року (Анисимова, 1957).

Фундаментальт дослщження з ¡нтродукци дейщй були почат! в 1935 рощ в НЕС. Пкля Велико! ВггчизняноГ вшни на територц Саду починають створю-ватися колекци дейщй i садових жасмишв (1946-1959). Велику роль в штродукцп i збагаченш дендрофлори Правобережного Jlicoстепу Украши зирали ден-дропарки "Олександрш" (м. Бша Церква), "Софивка" (м. Умань), боташчш сади Национального Аграрного ушверситету i Нащонального ушверситету iM. Тараса Шевченка, де 3i6paHo значш колекщ!, зазначених вцвдв рослин.

Роздал 2. Об'екти i методика достджень

Об'ектами наших досладжень були 9 видав i 3 форми роду Deutzia; 3 види i 1 форма роду Hydrangea 15 вид1в, 3 форми i 4 сорти роду Philadelphus, що зростають у колекщях НБС НАН УкраГни. KpiM того, дослщжеш колекцшш посадки дейщй, гортензш, садових жасминш у боташчних садах Нащонального ушверситету im. Тараса Шевченка i Нащонального Аграрного ушверситету, у дендропарках "Олександр1я" (м. Бща Церква) i "Софивка" (м. Умань). Стащона-рш дослщження проводилися в 1994-1999 р. у Нацюнальному боташчному саду iM. М.М.Гришка, а також у парках, скверах, на вулицях м. Киева. У хода робгг визначено видовий склад, походження зразив, вж i такеащйш показники рослин. Об'екти обрано з урахуванням р1зноман1тних систематичних груп: вони охоплюють широкий д1апазон природних ареашв або мають пбридне походження. Таксоштчний склад уточнювався в перюд цвтння з використанням лггературних джерел.

Фенолопчш спостереження проводилися за Методикою фенолопчних спостережень у боташчних садах СРСР (1975). Феноспекгри складеш за методикою М.С.Булигша (Булыган, 1979). Органогенез naroniB вивчали за методиками Ф.М.Куперман (Куперман, 1963, 1977), динамнеу приросту пагошв - за методикою А.А.Молчанова i В.В.См1рнова (Молчанов, Смирнов, 1967). Вивчення залежносп процеав росту р1чних пагошв i зимостШкосп рослин проводили за методикою ЛЛ.Сергеева й ¡н. (Сергеев, 1961). Стушнь зимостШкосп рослин оцшювали ввуально по 7-бальшй шкаш обмерзания, прийнято! ДБС АН СРСР (1979). Посухостшюсть у польових умовах визначалася методами

Г.М.Сремеева (Еремеев, 1964) i ошнювалася по шкал С.С.П'ятницького (Пятницкий, 1961). Для визначення cTimcocrri рослин в умовах техногенного за-бруднення зовтшнього середовища застосовували метода вивчення газо- i ди-мостшкосп рослин М.П.Красшського (Красинский, 1950) i В.С.Ннсолаевського (Николаевский, 1964). Ступшь ушкодження листов визначалася метричним методом В.С.Нколаевського i В.В.Суслово1 (Николаевский, Суслова, 1979).

Насшня вивчалося за Методичними вказ1вками по насшнезнавству impo-дуценпв (1980). Для визначення лабораторно! схожосп насшня пророщувалося по 100 штук у чашках Петр1. Вегетативне розмноження здшснювалося здерев'я-шлими i зеленими живцями в тепличних умовах, у холодних парниках i шляхом зимового живцговання в грунт. При цьому користувалися рекомендациями Р.Х.Турецько! (Турецкая, 1961), Б.С.Срмакова (Ермаков, 1975), З.Я.1вановоГ (Иванова, 1976), Т.В.ХромовоГ (Хромова, 1980).

При добор1 найб1льш декоративних вид1в, форм, сорпв була проведена комплексна оцшка декоративное^ по 100-бальшй ппшп Л.Д.Комар-Темшм (1997). Для ошнки успшшосп штродукци i перспективносп штродуценлв в умовах Правобережного Люостепу УкраГни використовували методики, розро-блеш П.ГЛашним i С.В.СидневоГ (Лапин, Сиднева, 1973), М.А.Кохно (Кохно, 1994). Отримаш в хода робота цифров1 даш опрацьовувалися за методиками А.К.М1тропольського (Митропольский, 1971), ВАДоспехова (Доспехов, 1972) i Г.М.Зайцева (Зайцев, 1973, 1981, 1984). Як теоретична основа при вивченш бюлопчних явищ, що вадбуваються в результат! ¿нтродукци, застосований принцип хронолопчного оптимуму за фенолопчними даними (Зайцев, 1983).

Роздал 3. АналЬ бюсколопчних особливостей видав, форм, eopiiB родав Deutzia, Hydrangea, Philadelphia в умовах ¡нтродукци

3.1. Ботатчна характеристика об'екпв дослщження

Боташчний опис штродуценлв подаеться на основ! живого матер1алу ко-лекщй, гербарних зразюв i огляду лггератури. У чагарниюв род1в Deutzia, Hydrangea, Philadelphia спостер1гаеться листковий жшморфЬм, особливо яск-раво виражений у садов их жасмишв. У вид1в садового жасмину на одшй рос-лиш можна видалита вщ 2 до 5 р!зновид1В листка. Листки пагошв поновлення вщр$зняються вш листгав квпучих naroHiB за розмфами, за формою листковоГ пластинки та зубчастосп краю листка. У дейцш листки стерильних i фертиль-них пагошв вщр1зняютъся типом опушення, зокрема, юльюстю промешв у во-лосюв опушення. У б1льшосп дейщй помггна р1зниця в розм1рах листав квпу-чих i неквпучих пагошв. У гортензш немае 4iTKO виражених вщмшностей м1ж листками вегетативних i генеративных пагошв. На рослинах одного виду зу-стр1чаютъся листки, що р1зняться за формою i po3MipaMH листково! пластинки та зубчастосп. Наявшсть 2-5 морфолопчних формацш лиспов вщбивае залеж-шсть млж розвитком листав i проходженням eraniB органогенезу, а також зале-жить вщ умов розвигку.

3.2. Сезонш ритми росту i розвитку.

3.2.1 Фенолопя.

Статистично оброблеш й узагальнеш фенодати но фенофазах: початок розгортання листав (х), початок цвтння (у), кшсць цвтння (z), тривалютъ цвтння, дозр1вання насшня (s), початок опадания листов (и), тривал1сть веге-Tauii. У результат! статистичного опрацювання 1596 фенодат (38 об'екпв х 7 фенофаз х 6 роюв) установлено, що настання окремих фенофаз досить чтсо ко-релюе ¡3 сумою ефективних температур (вище 5°С). Цей зв'язок виражаегься коефвдентами кореляци вщ г=0,96 до г= 0,54. Проте повно! кореляци мик сумами позитивних температур i початком фенофаз не виявлено, тому що отримаш коефииенти достов1рш лише при дов1рчому piBHi 95% (обчислеш критерн до-cToBipHocri F=2,28-2,91). Перюд реатзаци розглянутих фенофаз у дендрари НБС у середньому продовжуетъся 212 дюв, is 12 квпня по 10 листопада. Мак-симальш значения показнигав атитчносп Ф й анормальносп Ф1 вщповщають видам, формам, сортам, що вщносяться до фенолопчних груп найбшып раншх або тзтх 13 комплексу фенофаз. У щлому ж фенофази цих труп проходить од-ночасно з фенофазами типових вид^в, але змпцеш по oci У на розм1р коефияен-та анормальносп Ф1 (рис. 3.1). Вщповщно до po3Mipy показника Ф} можна ви-дшити три фенолопчш групи: I - вщФ,< -2,09 до -0,8; II - вщ -0,79 до 0,5; III -

Ochobhï фенофази

Рис. 3.1. Проходження фенофаз (х, у, z, s, и) за середньор1чними фенода-тами (в днях вщ 1 березня) у Ph.coronarius 'Aurea', Ph. х lemoinei 'Monteau d'hermine', Ph.magdalenae (НБС НАНУ, 1994-1999 p.).

На гадстав! фенолопчних спостережень 1994-1999 p. складеш феноспект-ри сезонного розвитку об'екпв дослщжень (рис. 3.2). Нами встановлено, що pi-чний цикл розвитку дослщжуваних вид1в, форм, сорив, не зважаючи на 1х р!з-

номаштне географ1чне походження, щжом узгоджуеться з юнматичними ритмами Правобережного Лкостепу УкраГни.

Вид Феноло-пчна група Мкядо, декада

IV V VI VII VIII К X XI

1 2 3 1 2 3 1 ¡2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 vr—t 1 2 3 1 2 3

Sieb. et Zucc.

D. parviflora Bge. П

D. scabra Thunb.

Ш

Hydrangea arborescens L.

П

H. paniculata Sieb. Ш

Philadelphia x falconeri Sarg.

II

Ph. schrenkii

Rupr. et Maxim. Ph. tenuifolius Rupr. et Maxim.

Ш

- набухання бруньок

- розгортання бруньок

- pier та олиствлення пагошв

Умовш позначення:

- опадания листав -цвтння

■ формування плодов

- здерев яншня пагонт та асимшявдйна дояльшсть листшв

- визршання насшня

Рис. 3.2. Феноспектри сезонного розвитку деяких вщ»в Deutzia, Hydrangea, Philadelphia в умовах НБС НАНУ (Ки1в, 1994-1999 р.)

3.2.2. Особливоот цвтння i плодоношения.

Види, форми, сорта дейцШ, садових жасмитв та H.macrophylla вщнося-ться до групи рослин, у яких перюд диферендоаци (Ш-V етапи органогенезу) вщбуваеться у вегетацшний перюд, попереднш гдотшню, a inuii дocлiджeнi гор-тснзщ - до групи рослин, у яких цей перюд вщбуваеться навеет в piK цвтння. Особливосп цвтння гортензш пов'язано з наявшстю в суцвптях як фертиль-них, так i стерильних тапок.

За середшм квадратичним вщхиленшш вщ ссргдтгто! арифметичноГ видают фенолопчш групи в залежносп вщ початку цвтння. Перша група (рослини, що рано зацвгтаюгь) починае цвести: D. gracilis, D. х lemoinei (20.05-27.05); Н. a. 'Grandiflora' (15.06), Ph. coronarius 'Aurea", Ph. с. Tlena', Ph. lewisii, Ph. schrenkii (29.05-6.06). Друга (рослини, що тзно зацвгтаюгь) зацвгтае 16.06-18.06 (D. х rosea, D. x г. 'Carmínea', D. schneideriana), 8.07 (H. paniculate), 17. 06-20. 06 (Ph. x ialconeri, Ph. latilolius, Ph. magdalenae). Бшьша юльюсть видав, форм, сорпв вщноситься до трети групи (середшх строгав цвтння). Термши зацвггання садових жасмишв бшьше залежать вщ температури попередгах ubítíhhio мюящв (коефкцент Bapiauií 4,9%), чим у дейцш i горгензт (? Л% i 7,6% вщповщно). Тривалклъ цвтння залежить, у першу чергу, вщ бюлопчних особливостей виду, форми, сорту, вжу рослини й, у незначнш Mipi, вщ температурного перюду. Найдовше цвпугь D.x lemoinei, D. х magnifica, форми D. scabra (22-23 дш). Ph. x floribundus, Ph. x 1. "Monteau d"hermine" (21 день). Мйпмальний перюд цвтння у D.parviflora, D.scabra, Ph.coronarius, Ph.schrenkii (15 дтв), Ph. с. 'Aurea', Ph.gordonianus (16 днш). Дослщження динамки й шгенсивносп цвтння, дозволили видшити декшька харакгерних рис в окремих bhuíb i груп видав (форм, сорта) та скласти календар цвтння.

Регулярне плодоношения i висока схожюгь насшня е одним is головних показ-ниюв ступеня адаптацй рослин до нових умов зростання. Нашими дослщжешшми встановлено, що бшышсть видав Deutzia, Hydrangea, Philadelphus плодоносгпь щоро-ку, i яюсть насшня мало залежить вщ погодних умов вегетащйного перюду. Це гпдг-верджусться коефодентами вар1ацда фенофази дозр[вання насшня (4,9-7,8%), що вдаосяться до другого балу по шестибальюй шкаш. Статисгачне опрацювання 2475 результата (33 проб х 15 об'екпв х 5 повторностей) показало, що лабораторна схо-жкть наання, яке виаяне восени вщразу теля збору, по роках Bapiioe в межах 1%, тому цю ознаку можна вважати видовою. Насшня чагарниюв дослщжуваних родав, що утримуються в щшьно закрнггих скляних посудинах зберп^акль високу схожклъ при nocmi весною наступного року. Леля року зберяання наання втрачае 25-30% схожосп, через 2 роки - до 50%. На 4-ий рк збериання насшня лише деяких видав мае незначну сжшсхъ.

D. х lemoinei 'Albatre', D. scabra 'Candidissima' не плодоносять через махров1сть квггок. Пбрвдга вщщ Ph.x ialconeri, D.x magnifica рясно плодоносять не щороку, a D.x lemoinei угворюе нерозвинеш плоди. У Ph.x lemoinei 'Norma', що вщр!зшегься наявш-стю сильно махрових, нагнвмахрових i простих kbítok, насшня утаорюегься тшьки в останнгх Н. arborescens "Grandiflora' i Н. macrophylla практично не плодоносять через малу юльюсть (шода повну вщеутшеть) фергальних kbítok. Початок фенофази до-зр1вання насшня корелятавно пов'язано h сумами ефекгавних температур b коефвд-ентами корелящями вщ г=0,30±0,03 у гортензш до г=0,86±0,07 у садових жасмишв. Достигали плодав i початок дозр1вання насшня вщбувасться в середньому в перюд ¡з 29.08 (D.gracilis) по 13.10 (D.schneideriana), що вщповщае сумам ефекшвниктемператур вщ 1541°С до 2174°С. Середня тривагасть дозр1вання насшня у дейщй - 22 дш. Початок дозр!ваиня насшня у гортензш вщбуваеться в середньому з 18.09 (1846°С) по 6.10 (2101°С). Середня тривалклъ перюду дозр1вання насшня гортензЙ - 33 дт. Першим починае дозр1вага насшня Ph.schrenkii (28.08) при t=1526°C, а останшм -

Ph.tenuifolius (11.10) при t=2151°C. Середня тривалгсть периоду дозревания насшня у садових жасмишв - 53 дш.

3.2.3. Picr пагошв i тривашсть вегетацц.

Для чагарниив цих рода в характерна роко виражена р13Нояюсшсть пагошв.

1 - Пагони кущшня тривалий час затримуються на II етат органогенезу. Хара-кгеризуклъся посиленим ростом (за 1-2 роки досягаюгь довжини, що вщповщае габитусу виду) i повшьним розвигком (входять у генерагавну фазу на 3-4 рцс розвигку). Нашими дослщженнями встановлено, що до 20% вщ числа цих пагошв обмерзають або припиняють свш picr i вщмирають у перший рк. Кореневшцш пагони харакге-ризуються такими ж властивостями.

2 - Сгеблов1 пагони вщрвняються вщ пагошв купцння повшьшшим ростом i швидше переходять до цвтння (на 2-й, рщше 3-й рж розвигку).

3 - Укорочеш генеративш пагони, для яких харакгерний повшьний picr i швидкий розвиток (повний цикл розвигку органогенезу). У дейцш щ пагони розви-ваклъся за 37-58 дапв, у гортензш - за 56-67 дшв, у садових жасмишв - за 36-42 дш.

Вщзначено, що пагони з тривалим перюдом росту зимосгши ттльки при вщ-носно невисоюй цпенсивносп íx росту й одновершиннш кривш росту.

Найбшьш акгавний picr пагошв ycix дослщжуваних вцщв, форм, сорпв Deutzia, Philadelphus спостерц-аеться в трави, на початку червня. Максимальними розм1рами довжини вегетативних пагошв харакгеризуються D.x magnifica i форми D.scabra, Ph.x floribundus, Ph.gordonianus, Ph.magdalenae, Ph.tenuifolius. За характером крив их росту пагошв дейцц i садов! жасмини можна роздалити на дв1 групи. Перша група: видя, яким прнгаманш дв1 вершини в хода росту пагошв I типу (пагошв купцння), зимостцдастъ - II-IV бали: D.x elegantissima, D.x magnifica, D.scabra, D.schneideriana; Ph.coronarius üianthiflora', Ph.latifolius, Ph.x lemoinei, Ph.x 1. 'Albatre', Ph.x 1. Monteau dliermine', Ph.x 1. "Norma', Phiewisii, Ph.x virginalis. 1шш види характе-ризуютъся одноверпшнними крив ими росту bcíx пагошв i вщносно високою зимо-стшгаспо (2 група). Найбшьш акгавний picr naroiüB у гортензш припадае на середину травня, середину червня. Максимальна величина добового приросту в цей перюд у Harborescens - до 3,73 см, у H.macrophylla - до 2,64 см, у H.paniculata - до 0,82 см, причому штенсившше ростутъ генеративш пагони. Пагони 1-ого типу у Harborescens i H.macrophyila складають бшя 1% вщ загально1 кшькостт, а по штенсивносп i трива-лосп росту вони не вщрвняються вщ пагошв 2-ого типу.

МЬк тривалклто росту пагошв кущшня i тривалклто вегетацц виявлена пряма залежшсть, що виражасться р^внянням лшшно! perpecü: у=30,923±2,615х i коефвден-том кореляцц ГОрсона лшшноТ залежносп г=0,989 для дешдй; у=44,519±2,901х i г=0,985 для садових жасмишв; у=127±х i г=0,999 для гортензш. ЧгпсоГ залежносп тривалосп вегетацц вщ походження видав не вщзначено.

3.3. Стишсть рослин до несприятливих факторов зовншшього середовшца району ¡нтродукци

Приведено коротку характеристику стйкосп вивчених оФекпв до едаф1чних, б1отичних i юпматичних факгсрв умов мгсць зростання.

3.3.1. Зимостшюсгь i посухостшюсгь.

АналЪ зимоспйкосп вида, форм, сортав на ochobí вЬуалышх спостережень i вивчення динамши приросту пагошв у межах рода по роках дав «прокату картину. Вщносно висою показники зимоспйкосп у видав роду Philadelphus (у середньому 1-Й бали). Зрщка у цих рослин обмерзае до 20% довжини однор^чних вегетативних пагошв. В зими з екстремально низькою температурою до -28°С, у менш зимоспйких видав i форм (Ph.coronarius Dianthiflora', Ph.latifolius, PhJewisii, Ph.x lemoinei i деяи його сорта, Ph.x virginalis) обмерзло до 80% однор1чних пагошв, що мають, як уже вщзначалося, двовершинш кршй росту, i де-не-де бшьш crapi. Недостатиьо зимоспй-kí рослини роду Hydrangea (П-IV бала). У H.macrophylla практично щозими обмерзае бшя 50% пагошв, а в сильш морози вона втрачае всю надземну частину до сшжного покрову. Дейцц займаюгь по зимостшкосп середне положения мгж садовими жасминами i горгензшми. У звичайш стабшыц зими у рослин роду Deutzia частково по-шкоджуклъся одакрчш вегетативш пашни (до 10-20% довжини). Вшцу зимостШ-юсть маютъ вида, що займаюгь швшчну частину загалыюго ареалу родав. Аналв зимоспйкосп в межах виду показав, що ступшь зимоспйкосгп форм, сорпв садових жа-cmhhíb i гортензш вщповщае зимоспйкосп виду. У форм дейцш цей показник вшце, чим у видових рослин. Нер1внозначна зимоспйюстъ по роках, швидше за все, пов'я-зана з тривалими посушливими перюдами топередньош лгга й осеш.

Загальна посухостшюсгь рослин дослщжуваних родав достагаьо висока (1-2 бали). У триваш перюди посухи i жари в деяких видав спостерцилося не -ильки з!в'я-нення, але i пожовтшня листкш у нижшй частиш крони, а також часткове ix опадания (бал - 3). Ушкодження лисшв виражасться в усихант й ошках крсов i цших листив. Особливо це помпно у D.x magnifica, D.scabra 'Candidissima', H.arborescens, H. a. 'Grandiflora', PhJatifolius, Ph.coronarius Dianthiflora', Ph.x virginalis.

В результат! дослщжень ciiiteocri чагарниив рода Deutzia, Hydrangea, Philadelphus можна зробити висновок, що вида, форми, сорта даних рода мають ви-соку ексшопчну пластичшстъ, зимоспйю i nocyxocrirad, що дозвсшяе з усшхом куль-тивуватн ix у зош Правобережного Шсосгепу Украши, враховуючи вимога агротех-шки.

3.3.2. Спйюсть рослин в умовахтехногенного забруднення.

Для визначення газо i димостшкосп дейцш, гортензш i садових жасмишв в умовах вуличних насаджень були вщбраш тага об'екти, що ростуть у безпосереднш близькосп (1-4 м) вад доргг з ¡нгенсивним рухом (ор1ентована конценграцш оксиду вуглецю 30-45 мг/м).

У результат фенолопчних спостережень протагом трьох роюв у bcíx об'екпв було вщзначене подовження перюдав росту пагошв i опадания листив, загального перюду вегетацц, зменшення тривалосп перюдав розгортання бруньок i цвшння, причому термши початку цвтння змгщуюгься на бшьш тзт (на 5-8 дшв), чим у рослин тих же вида i форм, що зростаюгь у Нацюнальному боташчному саду НАЛ Украши. При збшыненш тривалосп росту пашшв, зменшенш гх числа i довжини вщповщно зменшуеться шгенсившстъ росту пашшв, опгже, й знижена актившсть фь зюлого-бк>х!м1чних npoqecie, що характерно для спйких видав.

Метричним методом визначався вщсоток видим их ушкоджень лиспав у вигляд1 вщношення плопп ушкоджено! частини до загально! плоцц листка. Зй ставлеиия пошкоджуваносп листав до юнця вегетащйного перюду по роках (табл. 3.1) виявило зиачний ступшь подгбносп.

ТаблицяЗ.1.

Ступшь ушкодження листюв деяких вид1в i форм Deutzia, Hydrangea, Philadelphus до юнця вегетащйного перюду __(м. КиГв, 1995-1999 pp.)._

Вид, форма Пошкоджувашсть листюв, %

1995 p. 1996 p. 1997 p. 1998 p. 1999 p. Середня

Deulzia scabra 20,8 22,8 20,1 20,6 22,2 21,3

'Candidissima'

D. sc. Plena' 21,1 23,4 20,9 21 22,9 21,9

Hydrangea 24,4 28,9 23,8 24,1 28,2 25,9

arborescens

Philadelphus 20,4 26,6 20,8 20,2 25,9 22,8

coronanus

Ph. gordonianus 19,8 25,5 19,1 19,2 24,7 21,7

Ph. incanus 18,8 24,4 18,3 18,4 24,1 20,8

Ph. inodorus 19,1 24,7 18,6 18,9 24,3 21,1

Ph. xvirginalis 25,4 33,1 24,8 25,1 32,8 28,2

Помти ушкодження з'являютъся при несприятливих умовах: так улику 1996 1 1999 рр., вадносно жаркими й посушливими, пошкоджувашсть листюв збш,шилася на 10-11% у дейцш, на 29% у гортензи, на 29-32% у садових жасмишв. Спостереження показують, що большою спйюстю до забруднення повп-ря В1др1зняються вида, найбшьш пристосоваш до особливостей еколого-юпматичних умов штродукцн. Враховуючи вщсоток пошкоджуваносп листюв I результата спостережень, можна зробити висновок, що даш об'екга вщносяться до середньостшких рослин в умовах техногенного забруднення.

Роздал 4. Ёфективш методи розмиоження

4.1. Насшневе розмиоження

Викладено даш по випробуванню насшневого методу розмиоження \ вивченню особливостей росту 1 розвитку аянщв дейдШ, гортензш, садових жасмишв у перпп роки. Установлено, що краиц результата дае пскяв насшня дей-щй 1 садових жасмишв у ящики ранньою весною (лютий-березень), а гортенз1Й - г осени. Вщсоток приживления дейщй 1 садових жасмишв теля друге! пшров-ки у аянщв пос1ву осшнього перюду складае 53-64% (вщ загальноГ юлькосп розпшрованих иянщв), весняного - 73-82%, а у гортензш с1янщ осшнього пось ву приживаються краще (68-74% I 42-51% вщповщно). Це пояснюеться менш штенсивним ростом аянщв гортензш. Оптимальна термши пос1ву насшня у вщ-критий грунт - остання декада квпня-перша декада травня, коли грунт достат-ньо прогрггий (14-16°С). При температур! повпря бии +20°С перин сходи у са-

дових жасмишв з'являюпъся через 8-12 дшв, у дейцш -12-16 дшв, у гортензШ - 14-18 дшв. При надежному догляда до осеш розвиваються сильга однор1чки, у яких добре розвинуга коренева система, а надземна частина складасться з декшькох пагошв, що досягають висоти 10-18 см.

Посевом доцшьно розмножувати вида дейцш, гортензш, жасмишв, тому що при цьому одержуемо спйкий у мюцевих умовах матер1ал. Сорта i садов1 форми при насшневому розмноженш даклъ строкате потомство. Тому для збереження ознак ма-теринських рослин, сорта, форми i рослини, що не плодоносять, звичайно розмно-жуклъ вегетативно.

4.2. Вегетативне розмноження

Випробувано метода вегетативного розмноження шляхом укоршення здере-в'яшлих i зелених живщв Ь використанням стимулягор1в росту.

Розмноження здерев'яшлими живцями - найменш трудомилкий метод що дозволяв одержат« саджанщ восени другого року. Вщсогок укоршення рослин здерев'яшлими живцями складае: для дейцш - 30-35%, для гортензш 39-43%, для садових жасмиив 42-50%. Дании метод розмноження для H.macrophylla е опгамальним, тому що мае найвшщ показники i при цьому не втрачаеться декоратавшсть маточникш, що дае можливють використання íx для настугшого розмноження.

Для шших дослщжуваних нами обскта значно ефекгивншшм с розмножшня рослин зеленими живцями. Вщсоток укоршення в середньому складае: для дейщй -до 86-95%, для гортензш - до 68-89%, для садових жасмишв - до 80-92%. Найкрапд результата огримаш при застосувашп гетероауксину (0,3%-hoí пудри на порошковш ochobí у вида тальку). При цьому у живщв ycix випробуваних видав, форм, сорпв розвиваеться b/ibÍ4Í потужшша коренева система, живхц менш вимоглив1 до умов укоршення, змеишуеться пергод коренеугворення на 5-10 дшв, шж у здерев'янших живщв.

За результатами дослщжень розроблено агротехшчш рекомендаци для виро-щування дейщй, горгензШ, садових жасмишв.

Роздал 5. Пщсумки та перспективи йпродукцц родини Hydrangeaceae.

Всьош на територио Правобережного JEcocreny Украши в р1зний час штроду-ковано 17 видав i 3 форт Deutzia, 11 видав i 3 форми Hydrangea, 31 вид, 13 форм i сортш Philadelphus, що складае майже трепо частину усього видового складу цих рода i представляе bcí райони к природного зростання. Найбшьша юльюсть штроду-ценпв - це вида швтчноамериканського та центрально-китайського походжешщ, а також пбриди (5 видав Deutzia, 8 видав Philadelphus) (рис. 5.1). Анализ умов Правобережного JEcocreny Украши й досвщу штродукцц дейщй, гортензш, садових жасмишв свщчать, що досладжуваний репон е перспективном для ix культивування. Зпдно з штродукцшним районуванням територв Украши Правобе-режний Jlicocren належип» до зони щдносно широко! штродукгщ рослин дослщжуваних рода. Ьпродукцшна емшсть, як кшыасна оцшка шгродукщйних можливостей району майбушьо! шгродукца, складае для гортензш 0,68, для дейцш - 0,8, для садових жасмишв - 0,92.

Рис. 5.1. Розподал видового складу штродуцент за природними ареалами зростання.

Пщраховано значения аюшатизацШного числа 38 «продуценпв родав Deutzia. Hydrangea, Philadelphia. Повна аюпматазащя (А=90-100) установлена у 12 об'оспв, гарна (А=80-90) - у 25 об'екпв, задовшьна (60-80) - у 1 об'екгу.

Дослздження перспективное!! штродукци показали, що бшышсть Еидав, форм, сорта дейцш, горпгензш, жасмитв е цшком перспекгивними (23,7% i3 загального числа) i досгатню перспекгивними (59,5%) й надал! можуть буы використаш для впровадження в культуру. Для ипродукщйного icmny та поповнення колекцш НБС намчено ряд видав, форм, сэр™ дослщжуваних рода i ще 4 роди, що належать до родини Hydrangeaceae.

Роздал б. Викормстання дешдш, гортекзш, садоких жасмигав у зеленому будашщта 6.1. Декяратившсть дослцрхуваних видав, форм, сорта На основ5 сукупносп декоративних властавостей крони (щшьшсть, po3Mip, форма, фактура) запропоновано подал представншав названия рода на 4 групи.

Для вкяЕлення перспективннхзадекоративними якостями видав, форм i сорпв була проведена комплексна оцшка зразмв колекца НБС по 1С0-Г '.:атй шкаль, що тотчас 10 декоративних ознак. Бьтышсть видав, форм, copris дейцш, гортензй, са-дових жасмишв ввдносягься до високодекоративних i перспективна для озеленения рослин, що i тдтверджуклъ ix показники (сума бал!в декоратданосп в!д 50 до 84).

Для зберц-ання декоративносп, збшьшення юлькосп квггок, постоит росту, оздоровления рослин, а також для регулювання Ьс posnipiB запропоковаш р1зномаш-

uii схеми i метода обр1зки i стрижки з урахуванням бюлопчних особливостей росту рос ЛИН.

6.2. Особливосп композищйного використання

На гвдстав1 даних багатсрчних спостережень, узагальнення досвщу штродук-цй, анашзу литературного материалу розроблеш рекомендацй по використанню дей-щй, гортензш, садових жасмишв у декоративному садшницш й озелененш. Ввдшено вида, форми, сорта, що доцшьно використовувати в основних композицшних еле-ментах: у солггерних посадках, у змннаних i монокультурних трупах, живоплогах, алеях, бордюрах, для узлгсь i пщшску, а також в озелененш промислових теригорш. Приведено приклада композицшних ршень i добору асортимешу рослин з ураху-ванням IX декоративних власгивостей i призначення.

Чагарники вида, форм, сорпв рода Deutzia, Hydrangea, Philadelphia маютъ високу декоратившсть i важливе значения, як бюлолчний фактор спйкосп угворю-ваних насаджень, що дозволяе розширити асоргименг використовуваних в озеленен-m рослин.

ВИСНОВКИ

1. Пор1вняння юпматичних умов ареалов природного поширення вида дешцй, гортензш та садових жасмишв з аналопчними умовами Правобережного Jlicocreny Украши дозволило видшиги географ1чш репони, що найбшыпе водювщаюгь, за ос-новними показниками, умовам району штродукци: Аглангичний i Тихоокеансысий репони ПшшчноГ Америки, Пшшчно-СЬадашй i Цешральний Китай, Гшала!, Корея, Далекий Схщ, Япошя.

2. В результат дослщжень встановлено, що в Правобережному Jlicocreny культивуетъся 17 вида i 3 форми дейцш, 11 вида i 3 форми гортензш, 31 вид i 13 форм i сорпв садових жасмишв. Найбшыпа кшыасть вида, форм, сорпв рода Deutzia i Philadelphus виявлено в колекщях НБС НАНУ (16 i 29 вщповщно), а роду Hydrangea - у дендропарку "Олексанщия" (6). У мгських насадженнях використовую-тъся 2 вида i 1 форма гортензш (поодиноко), 3 вида i 2 форми дейщй, 9 вида i 4 форми садових жасмишв.

3. Анашз фсноспектр^в показав, що ритм розвигку вивчених вида, не зважаю-чи на IX рпномаштне географ{чне походження, цшком узщцжуеться з юпматичними ритмами Правобережного Jlicocreny Украши. Триватсгь вегегацй складае вщ 186 до 213 дтв.

4. У чагарниюв вида, форм, сорпв рода Deutzia, Hydrangea, Philadelphus спосгерйгаегься листеовий иольморфнм, особливо яскраво виражений у садових жасмишв. При дослцркены залежносп мгж змшами ростових процеав листав (у тому чиыа довжини, ширини i ступени розчленованосп листкових пластинок, сгаввщношення палюадно! i губчасто! парешами) i проходження егашв органогенезу встановлеш законошрш корелятивш зв'язки.

5. Чагарники вивчених вида макль високу пагоноутворювальну спромож-шсть, що забезпечуе швидке вщновлення рослин при пошкодженнях. МЬк тривашс-тю росту пагошв кущшня та тривалктю вегегацй виявлено пряму залежтсть, що ви-

ражасться р1внянням лшШнся perpecií у=30,923±2,615х i коефивентом кореяяцй ГЕр-сона лшшно! залежносп г=0,989 для дейщй; у=44,519±2,901х i г=0,985 для садових жасмишв; у=127±х i г=0,999 для гортензш.

6. Дейцй; садов1 жасмини та шртензш великолиста вщносяться до групи рослин, у яких перюд диферендащн (Ш-V етапи органогенезу) вщбувасться у вегегацШ-ний перюд, попереднш цвтнню, а íhhú дослщжет гортензи - до групи рослин, у яких цей перюд вщбувасться навеет в рйс цвгпння. Тривалгсгь цвтння, штенсив-шеть плодоношения i якклъ насшня дослщжуваних рослин залежить в основному вщ бюлопчних особлив остей виду, а тривашеть декоративно! фази i перюду дозр1вання насшня - вщ погодних умов. Найшгенсившше плодоносятъ Ph.tenuifolius, Ph.magdalenae, Ph.incanus, D.scabra Tlena', D.x rosea. Оптимальний термш збережен-ня насшня гортензш - 6-8 мюящв; дейцш i садових жасмишв - до 2 рогав.

7. При пор1внянш еколопчних властавостей вивчених рода встановлено, що найбшьш зимостшкими е садов! жасмини, а найбшьш посухостшкими - дейцц. За ступеней газо- i димоспйкосп бшышетъ вида, форм i сорта родов Deutzia, Hydrangea, Pliiladelphus можна вщнесга до середньоспйких рослин (ступень ушко-дження листя 21-28%).

8. Визначено акшматнзацшне число 38 штродуцентш рода Deutzia, Hydrangea, Philadelphus. Повна акшматизацш (А=90-100) встановлена у 12 об'екпв дослщження, гарна (А=80-90) - у 25 об'екпв, задовшьна (А=60-80) - у 1 об'екту. Дослщження перс-пективносп штродукци показали, що бшышеть вида, форм, сорттв дейцш, гортензш, жасмишв е достатньо перспективними (59,5% Ь загального числа) i цщком перспек-тивними (23,7%) й надал! можугь бути використаш для впроваджвння в культуру.

9. Зпдно з ¡тродукцшним районуванням територй Украши Правобережний Jlicocren належигь до зони вщносно широко! ипродукци рослин дослщжуваних рода. Ьлродукцшна емшеть складае для гортензш 0,68, для дейцш - 0,8, для садових жасмишв - 0,92. Великий сучасний культурний ареал i доевщ успшно! штродукци чагарниюв родини Hydrangeaceae евщчатъ про можлиисть значного розширення асоршмешу за рахунок ще невипробуваних перспекгавних 14 вида i 3 форм роду Deutzia, 9 видав i 8 сорттв роду Hydrangea, 8 сорпв i 6 вида роду Philadelphus, а також рода Fendlera Engelm. et Gray, Itea L., Jamesia Torr, et Gr., Scyzophragma Sieb, et Zucc.

10. Бшышеть видав, форм, сорттв дейцш, гортензш, садових жасмишв вщносяться до високодекоративних i перспекгавних для озеленения рослин, що i пщгвер-джуюгь ix показники (сума 6aniB декоративное^ вщ 50 до 84). Перспекгави викорис-тання дейцш, гортензШ, садових жасмишв у зеленому будшницт обумовлеш також ix р1зноманггаими композицшними можливостами. На ochobí сукупносп декоратив-них властавостей крони (щщьшеть, розшр, форма, фактура) запропоновано подал представ питав названих рода на 4 групи. Для створення високодекоративних зеле-них насаджень запропоноваш6 BapiamiB композицшних рйпень.

11. Розмножувати насшням дощльно таы види: D.scabra, D. s. Plena', D.schneideriana; Harborescens, H.paniculata; Ph.coronarius, Ph.gordonianus, Ph.incanus, Ph.inodorus, Ph.latifolius, Ph.magdalenae, Ph.microphyllus, Ph.satsumanus, Ph.schrenku, Ph.tenuifolius. 1шш види, форми, copra варто розмножувати живцюванням. Розмно-ження зеленими живцями з використанням гетероауксину як стимулятора коренеуг-

ворення забезпечуе найкращий результат i е опгамальшш методом вегетативного розмноження для ycix форм, сорпв i видав.

12. На 0CH0Bi проведенихдослщжень розроблеш рекомевдацц по використан-ню чагарншав даних родав для групових, алейних, бордюрних, солггерних посадок, живоплопв, уалюь, твдлюку, а також для озеленения територш промислових пщпри-емств i автодорт Для живоплопв, що формунлъся стрижкою, bi/цбрано 13 видав i форм садових жасмишв, 2 види дейцш; для озеленения територш промислових пщ-приемств i автодорог вдабрано 6 видав i 3 форми дейцш, 2 вида i 1 форма гортензш, 13 видав i 4 форми i сорту садових жасмишв.

СПИСОК ОПУБШКОВАНИХ РОБГТ

1. Счешцька Т.С. Ьпродукщя видав роду Hydrangea L. в Центральному боташчному саду Lm. М.М. Гришка НАН Украши // Вюник Кшвськош уншерсигету im. Т.Г. Ше-вченка "Ьпродукщя та збереження рослинного рпноманптя". - Китв: ВЦ "Кшвський ушверситег", 1999. - Вип. 1. - С. 87-88.

2. Счешцька Т.С. Оцшка перспекгавносп штродукцй представ ншав родав Dcutzia Thunb., Hydrangea L., Philadelphus L. у Правобережному JEcocreny Украши// Науковий вюник Чершвецького ушверсигету: 36ipmnc наукових праць. - Чершвщ: ЧДУ, 1999. - Вип. 39. - С. 59-65.

3. Счепицкая Т.С. Особенности композиционного использования дейций, гортензий, чубушников // Бюл. Никит, ботан. садз. -1999. - Вып. 79. - С. 160-163.

4. Счепицкая Т.С. Интродукция родов Deutzia Thunb. и Philadelphus L. на Украине и их практическое значение для озеленения // Международная конференция молодых ученых "Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства". Тезисы докладов.-Ялта, 1994.-С. 18-19.

5. Счепицкая Т.С. Исходный материал и перспективы интродукции новых видов и форм Deutzia Thunb. и Philadelphus L. в условиях Киева // Ботанические сады -центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры. Тезисы докладов.-Ялта, 1995.-С. 199.

6. Счепицкая Т.С. Кустарники семейства Hydrangeaceae Dum., как материал для зеленого строительства // Международная конференция молодых ученых "Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства". Тезисы докладов. - Ялта, 1995. - С. 38.

7. Счепицкая Е.С. Биологические особенности и перспективы использования представителей рода Deutzia Thunb.// Материалы IV Международной конференции "Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства, виноградарства и виноделия". - Ялта, 1996. - Т. 1. - С. 48-51.

8. Шумик M.I., Счешцька Т.С., Трофименко Н.М. Про вагомють вивчення переадап-тацш у рос лил для збереження зелених насаджень в умовах антропогенно! транс-формаци довюлля // Сгаровинш парки i проблем и ix збереження. Тези доповщей другого шжнародного симпозиуму, присвяченого 200-pi44io дендролоп'шого парку "Софйвка". - Умань: Видавнича компания Л.М.Рибчинського, 1996. - С. 260.

9. Счепицкая Т.С. Некоторые виды и формы родов Deutzia Thunb., Hydrangea L., Philadelphus L. перспективные для использования в зеленом строительстве // Ма-тер1али Першого мтжнародного семшару "Проблеми ландшафтноГ архггектури, ур-

боекологи та озеленения населенихмюць". - Львов, 1997.-С. 227-230 Ю.Счепицкая Т.С. Сезонный ритм развития Philadelphia L. в условиях Киева // Материалы V Международной конференции "Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства". - Ялта, 1997. - С. 153-156 П.Счепицкая Т.С. Об устойчивости некоторых видов и форм Deutzia Thurib., Hydrangea L., Philadelphia L. в условиях уличных насаждений // Материалы VI Международной конференции "Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства".-Ялта, 1998.-С. 67-71. 12.Счепицкая Т.С. Морфофизиолошческая изменчивость листьев кустарников рода Philadelphia L. // Marepiaim 11 МЬишродиоГ науково! конференцй "Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у боташчних закладах та дендро-паркахСвразц". - Бша Церква, 1959. - С. 289-291.

Счепщька Тетяна Степашина. Б1олопчш особлнвот вида родини Hydrangeaceae Dutn. у зв'язку з штродукшао в Правобережному Лкостепу Украиш. - Рукопис.

Дисертащя на здобупя наукового ступеня кандидата бюлопчних наук з спещ-альносп 03.00.05 - ботанша. - Нацюнальний боташчний сад lm. М.М.Гришка НАН Украши, Киш, 2000.

Дисергащя присвячена дослщженню бюеколопчних особливостей 9 вида i 3 форм роду Deutzia Thunb., 3 вида i 1 форми роду Hydrangea L., 15 вида, 3 форм i 4 сорпв роду Philadelphia L. Вивчено риши розвитку, органогенез пагошв, цвтшм, плодоношения, зимостшкзсть i посухоспшасть об'екпв у юлматичних умовах району щгродукцц. МЬк тривалктю росту пагошв купцння i тривалкяю вегетацц виявлена пряма залежшсть.

Визначено термши збереження наскшя, проанал1зовано метода вегетативного i насшневого розмноження i залропоновано ефективш засоби розмноження. Висвгг-лено питания ступеня пошкоджуваност рослин, ix спйкосп до забруднення pisnoMa-нггаими полютантами. ГЦдведеш шдсумки шгродукцц дослщжуваних вида, форм, сорпв у Правобережному Л1состепу Украхни i визначеш перспсктиви подальше» ш-тродукцц та використання представниив родини Hydrangeaceae.

Проведено оцшку декоративних якосгей зразгав колекцй НБС НАНУ. Розроб-лено приклада композицШних рпнень i даш рекомендацц по практичному викорис-танню дейцш, гортензш, садових жасмишв в основних композицшних елементах озеленения, по сгрижщ й o6pisni чагарнигав дано! групи рослин; ввдбраш найстши-ini вида, форми i сорти.

Ключов! слова: Deutzia Thunb., Hydrangea L., Philadelphia L., ритм розвитку, органогенез, цвтння та плодоношения, стшисть, штродукщя, перспекгившсть, де-коратившеть.

Счешщкая Татьяна Степановна. Биологические особенности видов семейства Hydrangeaceae Dum. в связи с интродукцией в Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по

специальности 03.00.05 - ботаника. - Национальный ботанический сад им. Н.Н.Гришко НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию биоэкологических особенностей 9 видов и 3 форм рода Deutzia, 3 видов и 1 формы рода Hydrangea; 15 видов, 3 форм и 4 сортов рода Philadelphia. Изучены ритмы развития, органогенез побегов, цветение, плодоношение, зимостойкость и засухоустойчивость объектов в климатических условиях района интродукции. В качестве теоретической основы при изучении биологических явлений, происходящих в результате интродукции, применен принцип хронологического оптимума по фенологическим данным.

Между продолжительностью роста побегов кущения и продолжительностью вегетации выявлена прямая зависимость, которая выражается уравнением линейной регрессии: у=30,923±2,615х и коэффициентом корреляции Пирсона линейной зависимости (г=0,989) для дейций; у=44,519±2,901х и г=0,985 для чубушников; у=127±х и г=0,999 для гортензий.

У кустарников родов Deutzia, Hydrangea, Philadelphia наблюдается листовой полиморфизм, особенно ярко выраженный у чубушников. При исследовании зависимости между изменениями ростовых процессов листьев (в том числе длины, ширины и степени расчлененности листовых пластинок, соотношения палисадной и губчатой паренхимы) и прохождения этапов органогенеза установлены закономерные коррелятивные связи.

Определены сроки хранения семян, проанализированы методы вегетативного и семенного размножения и предложены эффективные способы размножения. Размножение зелеными черенками с использованием гетероауксина как стимулятора корнеобразования обеспечивает наилучший результат и является оптимальным способом вегетативного размножения для всех видов, форм и сортов.

Освещены вопросы степени повреждаемости растений, их устойчивости к загрязнению различными поллютантами. При сравнении экологических свойств изученных родов наиболее зимостойкими являются чубушники, а наиболее засухоустойчивы - дейции. По степени газо- и дымоустойчивости большинство видов, форм и сортов можно отнести к среднеустойчивым растениям (степень повреждаемости листьев 21-28%).

Подведены итоги интродукции исследованных видов, форм, сортов в Правобережной Лесостепи Украины. Определено акклиматизационное число 38 интродуцентов родов Deutzia, Hydrangea, Philadelphia. Полная акклиматизация (А=90-100) установлена у 12 объектов исследований, хорошая (А=80-90) - у 25 объектов, удовлетворительная (А=60-80) - у 1 объекта. Исследования перспективности интродукции показали, что большинство видов, форм, сортов дейций, гортензий, чубушников являются полностью перспективными (23,7% из общего числа) и достаточно перспективны (59,5%) и в дальнейшем могут быть использованы для введения в культуру. Определены перспективы дальнейшей интродукции и культивирования представителей семейства Ну-drangeaceae за счет еще неиспытанных перспективных 14 видов и 3 форм рода

Deutzia, 9 видов и 8 сортов рода Hydrangea, 8 сортов и 6 видов рода Philadelphia, а также родов Fendlera, Itea, Jamesia, Scyzophragma..

Проведена оценка декоративных качеств образцов коллекции НБС НАЛУ по 100-балльной шкале. Большинство видов, форм и сортов дейций, гортензий, чубушников относятся к высокодекоративным и перспективным для озеленения растениям, что и подтверждают их показатели (сумма баллов декоративности от 50 до 84). Разработаны примеры композиционных решений и даны рекомендации по практическому использованию дейций, гортензий, чубушников в основных композиционных элементах озеленения, по стрижке и обрезке кустарников данной группы растений; отобраны наиболее устойчивые виды, формы и сорта в условиях техногенного загрязнения.

Ключевые слова: Deutzia Thunb., Hydrangea L., Philadelphus L., ритм развития, органогенез, цветение и плодоношение, стойкость, интродукция, перспективность, декоративность.

Stchepitekaja Tatiana Stephanovna. Biological peculiarities of the species from the Hydrangeaceae Dum. family in connection with introduction in Right-bank Forest-steppe of Ukraine. - Manuscript.

TTiesis on the acquiring of higher degree of Candidate of Biological Sciences on a speciality 03.00.05 - botany. M.M.Grishko National Botanical Garden of Ukrainian National Academy of Sciences, Kiev, 2000.

The thesis is devoted to investigation of the bioecological peculiarities of 9 species and 3 forms of Deutzia genus, 3 species and 1 forms of Hydrangea genus, 15 species, 3 forms and 4 varieties of Philadelphus genus. The rhythms of development, the organogenesis of shoots, the blossom, the fruitage, the winter hardiness and drought resistance of objects in climatic conditions region of introduction were investigated. The leaf polymorphism especially brightly expressed at mock oranges is observed at shrubs of Deutzia, Hydrangea, Philadelphus genera.

The terms of storage of seeds have been determined, the procedures of vegetative and seed propagation were analyzed and the efficient methods of seeded and vegetative propagation have been proposed. The questions of degree damage of the plants, their resistance to environmental pollution different pollutants are outlined. The data of introduction of investigated species, forms, varieties in Right-bank Forest-steppe of Ukraine were summarized and the perspectives of further introduction and cultivation of the representative Hydrangeaceae family are defined.

The decorative qualities of the specimens of collection of NBG UNAS are evaluated. The examples of compositions have been designed and the recommendations to practical use of the deutzias, the hydrangeas, the mock oranges in basic composite elements of landscape architecture, to shearing and scrap of the shrubs of this group of plants have been given; the most resistant species, forms and varieties have been taken out.

Key words: Deutzia Thunb., Hydrangea L., Philadelphus L., rhythm of development, organogenesis, blossom and fruitage, resistance, introduction, perspective, decorative.

ГБдписано до друку 09.03.2000 р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. 59.

м. Кшв-150, вул. Червоноармшська, 57/3, к.201. Видавництво "Науковий cbít" 201-70-11,294-71-27