Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агротехнические и химические приёмы борьбы с сорняками в беспокровных посевах лядвенца рогатого в условиях центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Агротехнические и химические приёмы борьбы с сорняками в беспокровных посевах лядвенца рогатого в условиях центральной Лесостепи Украины"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ШКАТУЛА ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 633.37: 632.5.: 632.9

АГРОТЕХНІЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ В БЕЗПОКРИВНИХ ПОСІВАХ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.01 - загальне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук Борона Володимир Пантелейович,

Інститут кормів, завідувач лабораторії боротьби з бур’янами.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук Іващенко Олексій Олександрович,

Інститут цукрових буряків, завідувач лабораторії боротьби з бур’янами;

кандидат сільськогосподарських наук Бородань Володимир Олександрович,

Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник лабораторії сівозмін.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет Мінсільгосппроду України, м. Біла Церква.

Захист відбудеться “ березня 1998 р. на засіданні Спеці-

алізованої вченої ради Д 27.361.01 Інституту землеробства УААН за адресою: 255205, смт. Чабани Києво-Святошинского р-ну Київської області, Інститут землеробства УААН, на ім’я вченого секретаря Спецради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту.

Автореферат розіслано ‘0? ” лютого 1998 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні проблеми виробництва білка поряд з традиційними бобовими травами важливе місце повинні зайняти цінні види малопоширених високо-білкових культур, ссрсд яких є лядвенець рогатий. Крім кормових цінностей, він поліпшує агрофізичні властивості грунту, посіви його запобігають ерозії і деградації грунтів.

Значним резервом у збільшенні виробництва кормів є боротьба з бур’янами в посівах кормових культур. Сучасний стан світового землеробства передбачає застосування інтегрованої системи боротьби з бур’янами, в якій перевага віддається профілактичним і агротехнічним заходам, а хімічні використовують лише в тому випадку, якщо попередні не дають бажаного результату. При цьому внесення гербіцидів не створює небезпеку забруднення навколишнього середовища.

Питання, які пов’язані з доцільністю застосування гербіцидів при різних рівнях забур’яненості посівів лядвенцю рогатого є актуальними. Необхідно також з’ясувати взаємозв’язок культурних рослин і бур’янів у агрофітоценозі.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження по дисертаційній роботі були складовою частиною програми наукових досліджень по програмі 20 "Корми і кормовий білок ”, завдання КНТП 03.01.09.07. "Розробити принципово нову систему інтегрованого захисту кормових культур від бур'янів, яка забезпечить зниження втрат урожаю в 2-3 рази і збереження екологічної чистоти агробіоценозів ".

Мета і задачі дослідження. Основна мета досліджень полягала у розробці найбільш ефективних агротехнічних заходів передпосівного обробітку грунту в боротьбі з бур’янами та обгрунтуванні доцільності застосування гербіцидів при різних рівнях забур’яненості посівів лядвенцю рогатого в умовах центрального Лісостепу України.

У зв’язку з цим для проведення досліджень вирішувались такі завдання:

- вивчити шкідливість однорічних бур’янів і розробити економічні пороги їх шкодочинності в безпокривних посівах лядвенцю рогатого першого року життя;

- встановити гербокритичний період конкурентних взаємовідносин бур’янів і культурних рослин лядвенцю в агроценозі;

- дослідити вплив агротехнічних заходів на забур’яненість урожай зеленої маси лядвенцю рогатого;

- дати оцінку біологічній ефективності гербіцидів з різниі спектром дії, встановити їх оптимальні норми витрат, строки внесен ня в посівах даної культури першого року життя;

- визначити кормову цінність зеленої маси лядвенцю рогатог та залишкову кількість гербіцидів у ній;

- вивчити післядію агротехнічних заходів і гербіцидів на за бур’яненість і урожай насіння лядвенцю рогатого другого року життя;

- дати економічну оцінку асортименту гербіцидів придатни для захисту лядвенцю від забур’яненості.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах центральног Лісостепу України визначені економічні пороги шкодочинності од норічних бур’янів на широкорядних безпокривних посівах лядвенщ рогатого, а також періоди конкурентних відносин даної культури бур’янів.

Встановлено вплив агротехнічних заходів передпосівного об робітку грунту на забур’яненість лядвенцю.

Визначені найбільш ефективні норми витрат і строки викори стання грунтових і післясходових гербіцидів.

Досліджено післядію агротехнічних і хімічних заходів боротьби бур’янами в посівах даної культури другого року жиггя.

Дана економічна ефективність рекомендованих хімічних заході захисту лядвенцю рогатого від бур’янової рослинності.

Практичне значення одержаних результатів полягало у форму ванні асортименту гербіцидів та їх витратних норм для хімічної про полки посівів лядвенцю; в поглибленому обгрунтуванні доцільною застосування гербіцидів з урахуванням економічних порогів шкодо чинності однорічних бур’янів у посівах даної культури; встановлене що за допомогою одних агротехнічних заходів практично не можлив знизити забур’яненість посівів до господарсько нешкідливого рівня.

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку і впроваджені колективному сільськогосподарському підприємстві "Дружба" сел Шура-Кошївська, Тульчинського району, Вінницької області.

Особистий внесок здобувача. Особиста участь дисертанта полягал у проведенні польових і лабораторно - польових досліджень, аналізії узагальненні одержаних експериментальних даних та форму ваш пропозицій для захисту посівів лядвенцю рогатого від бур’янів і скла дає біля 80%. Впровадження розробок у виробництво здійснювалос

з

за безпосередньою участю автора.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідались на міжнародній конференції по проблемі "Корми і кормовий білок” ( Вінниця, 1994 р.), міжнародній конференції по проблемі "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах та економічних відносинах" ( Вінниця, 1995 р.), міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених і спеціалістів (Чабани, 1994, 1995, 1996 рр.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 8 наукових праць.

Обсяг та структура роботи. Дисертація у вигляді рукопису викладена на 190 сторінках машинописного тексту, містить 6 розділів, 26 таблиць, 6 рисунків, висновки та пропозиції виробництву. Список використаних джерел включає 287 назв, в тому числі 18 іноземних. Додатки включають в себе 19 таблиць та довідки про впровадження наслідків досліджень у виробництво.

СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ БОРОТЬБИ З БУР'ЯНАМИ В ПОСІВАХ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО

Подається короткий огляд літератури по вивченню питання забур’яненості посівів та взаємовідносин культурних рослин і бур’янів в агрофітоценозах, заходів боротьби з бур'янами. На підставі аналізу обгрунтовано актуальність проблеми, мета та завдання досліджень.

ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РЕГІОНУ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в дослідному господарстві "Бохоницьке" Інституту кормів УААН в 1992-1996 рр.

Грунти сірі лісові опідзолені, характеризуються такими агрохімічними показниками орного шару: вміст гумусу ( за Тюріним) складає 2,1-2,3%, РН (сольове) - 4,9 - 5,3, гідролітична кислотність-3,5-3,8 і сума вбирних основ- 12,9-13,6 мг.екв. на 100 г грунту; гідролізуємого азоту (за Корнфілдом)- 7-2 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 10-12 і 12-14 мг на 100 г грунту.

В роки проведення досліджень кліматичні умови були різними. Вегетаційні періоди 1993, 1995, 1996 рр. характеризувались надмірним

зволоженням, а 1992, 1994 рр. були засушливі. Значних відхилень середньомісячних температур від середньо-багаторічних даних за період проведення досліджень не спостерігалось.

Посів лядвенцю рогатого - весняний, безпокривний, широкорядний (45 см). Норма висіву насіння- 10 кг/га. Сорт лядвенцю- Лотос, сінокосно-пасовищний. Попередник- озима пшениця. Догляд за посівами передбачав проведення двох міжрядних розпушень.

Площа облікових ділянок по вивченні шкодочинності однорічних бур’янів і встановленні гербокритичного періоду конкурентних відносин культурних рослин і бур’янів у посівах лядвенцю- 4м2 (в 6-ти разовій повторності); в дослідах по вивченню агротехнічних заходів у боротьбі з бур’янами- 100м2 (в 3-х разовій повторності); в дослідах по вивченню ефективності гербіцидів у посівах лядвенцю складала 30м2 (в 4-х разовій повторності).

Економічні пороги і критичні пороги шкодочинності бур’янів визначали за методикою ВАСГНІЛ (1985).

Облік забур’яненості проводили три рази за "Методикою проведення досліджень по кормовиробництву" (Вінниця, 1994).

Облік урожаю зеленої маси і насіння лядвенцю рогатого -суцільний поділяночний.

Зоотехнічний аналіз зеленої маси - за "Інструкцією для лабораторій Державної хімічної служби по аналізах кормів" (1978).

Залишкову кількість гербіцидів визначали методом тонкошарової хроматографії (М.А.Клисенко, Л.Г.Александрова, 1983).

Математичну обробку даних проводили кореляційно -регресійним та дисперсійним методами (Б.А.Доспехов, 1985) з використанням персонального комп’ютера ІВМ РС-486.

При економічній оцінці застосування гербіцидів враховували затрати на проведення заходів по боротьбі з бур’янами та ціни на продукцію і гербіциди.

ШКОДОЧИННІСТЬ БУР’ЯНІВ В БЕЗПОКРИВНИХ ПОСІВАХ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

Вплив однорічних бур’янів на продуктивність лядвенцю

Найбільш розповсюдженими бур’янами в посівах лядвенцю рогатого першого року життя в умовах центрального Лісостепу України є однорічні злакові бур’яни: плоскуха звичайна (ЕсЬіпосШоа сшї §а11і), мишій сизий (Беїагіа §1аиса) забур’яненість яких складала 60 - 70% від

усієї кількості бур’янів, з дводольних: лобода біла (Chenopodium alburn), ромашка непахуча (Matricaria perforata), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus) та інші.

Результати досліджень свідчать, що забур’яненість однорічними бур’янами негативно впливала на продуктивність лядвенцю рогатого. Так, при чисельності на їм2 5 рослин бур'янів урожай зеленої маси лядвенцю знижувався на 14 %. При більш високій щільності бур'янів (10 - 78 шт./м2) шкодочинна дія бур'янів збільшувалась, обумовлюючи зниження врожайності на 21,8 - 60,6 % і відповідно змінювалась маса бур'янів у посівах даної культури (табл.1).

1. Шкодочинність однорічних бур’янів у посівах лядвенцю рогатого першого року життя (середнє за 1992-1994 рр.).

Кількість бур’янів, шт./м2 Сира маса бур’янів, г/м2 Сира маса одного бур’яна, г Урожай зеленої маси лядвенцю, ц/га Зниження урожаю зеленої маси лядвенцю, %

0 0 0 193 0

2 250 125,0 186 3,6

5 472 94,4 166 14,0

10 718 71,8 151 21,8

25 1376 55,0 122 36,8

50 2107 42,1 91 52,8

78' 2843 36,9 76 60,6

НІР05 4,2

Примітка. Природна забур’яненість.

В результаті проведеного нами кореляційно - регресійного аналізу встановлено, що між кількістю бур'янів і урожаєм зеленої маси лядвенцю існує тісна кореляційна залежність. Коефіцієнти кореляції першого зв'язку (- 0.991) і другого (- 0.997) показали, що урожай зеленої маси лядвенцю рогатого залежить, як від щільності бур'янової рослинності, так і від їх маси. Це свідчить про те, що при визначенні економічного порогу шкодочинності однорічних бур’янів в якості основного критерія шкодочинності можна використовувати, як кількість бур’янів так і їх масу. В результаті проведених розрахунків встановлено, що економічна доцільність застосування фюзіладу (1,0 л/га) і півот (0,5л/га) на безпокривних посівах лядвен-

цю рогатого широкорядного способу посіву настає при щільності Ь і 15 шт./м2. Доцільність застосування даних гербіцидів по мас бур’янів розпочинається при наявній масі однорічних бур’янів 453 500 г/м2.

Гербокритичний період шкодочинності бур’янів у посівах лядвенцю рогатого

Шкодочинність бур'янів визначається не тільки кількістю ті складом бур’янів, а й чутливістю до них культурних рослин в окрем періоди в залежності від їх фази росту і розвитку. Проведен дослідження показують, що бур'яни в післясходовий період лядвенцк рогатого наносять значні втрати його урожаю.

2. Вплив строків видалення бур’янів на урожай зеленої маси лядвенцю рогатого першого року життя

Варіанти Урожай зеленої маси лядвенцю рогатого, ц/га Зниження урожаю в % до контролю

1992р 1993р 1994р Серед- нє

Бур’яни видаляються зразу після сходів лядвенцю 162 230 193 195 0

(контроль) Бур’яни видаляються через 10 днів після сходів 157 218 183 186 4,6

культури Те ж 20 днів те ж 131 199 162 164 15,9

- » - ЗО днів - - - 102 155 118 125 35,9

- - 40 днів - •• - 74 73 62 70 64,1

Бур’яни не видаляються до збирання культури 60 50 48 53 72,8

НІР05 5,9 5,6 5,3 3,3

Так, на протязі 20 днів сумісного росту врожай лядвенцю знижувався на 15,9%, після 40 днів - на 64,1% (табл.2).

Формування чистих посівів до початку гербокритичного періоду, як і підтримування на протязі всього вегетаційного періоду практично вільним від бур’янової рослинності, гарантує одержувати максимальний урожай культури. Тому, при вирощуванні лядвенцю рогатого необхідно забезпечити відсутність бур’янів у перші 20 днів вегетації, що досягається застосуванням агротехнічних заходів у поєднанні з грунтовими гербіцидами. Важливим заходом може виступати хімічне прополювання високоефективними післясходовими гербіцидами, яке слід проводити не пізніше, як за 20 днів після появи сходів лядвенцю. До цього періоду рослини лядвенцю досягають висоти 10 - 15 см і стійкі до препаратів. Більш тривала присутність бур’янової рослинності в агрофітоценозі значно зменшує його продуктивність.

ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ У БОРОТЬБІ З БУР’ЯНАМИ В ПОСІВАХ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО

У ліквідації бур’янів значне місце повинні відігравати агротехнічні прийоми, зокрема передпосівний обробіток грунту.

Нами в 1993-1995 рр. проводились польові досліди по вивченню впливу агротехнічних заходів на зміну забур’яненості безпокривних посівів лядвенцю рогатого.

В результаті досліджень встановлено, що агротехнічними заходами в передпосівний період можливо знизити рівень забур’яненості посівів лядвенцю першого року життя на 11-25 %, але цього недостатньо для нормального росту і розвитку культурних рослин, так як щільність і маса бур’янів залишається вище економічних порогів шко-дочинності. Максимальне зниження чисельності бур’янів (25%) за допомогою одних передпосівних агротехнічних заходів досягалось на ділянках, де проводили такі прийоми: ранньовесняний обробіток грунту культиватором з гогоскоріжучими робочими органами на глибину 8-10 см, прикочування вслід за обробітком кільчато-шпоровими котками, передпосівна культивація.

Низька ефективність агротехнічних заходів боротьби з бур'янами може бути пояснена високою потенційною забур'яненістю орного шару насінням бур'янів. Після сівби лядвенцю появляються нові сходи бур’янів, на які передпосівні агротехнічні заходи уже не впливають. Лише внесення гербіцидів з урахуванням видового складу бур’янів у доповненні до агротехнічних заходів дозволяє знизити забур’яненість

3. Вплив агротехнічних заходів передпосівного обробітку грунту на забур'яненість посівів лядвенцю рогатого першого року життя та його урожай ( середнє за 1993 - 1995 рр.)

Кількість бур'янів шт./м2 Урожай зеленої

Варіанти При висоті лядвенцю 10-15 см перед збиран- ням маси культури , ц/га

Ранньовесняне боронування важкими боронами, культивація на глибину 8-10 см, передпосівна культивація 105 (0)* 75 (0)* 99

(контроль 1) Те ж + півот ( 0,5 л/га) при висоті рослин лядвенцю 10 - 15 см ( контроль 103 (2) 7(91) 176

2) Ранньовесняне боронування важкими боронами, прикочування кільчато-шпоровими котками вслід за боронуванням, передпосівна культивація, прикочування кільчато-шпоровими котками після сівби 93 (11) 66 (12) 120

Те ж прикочування кільчато-шпо-ровими котками в агрегаті з посівними боронами вслід за боронуванням, передпосівна культивація 87 (17) 63 (16) 111

Ранньовесняний обробіток грунту культиватором з плоскоріжучими робочими органами на глибину 8 - 10 см, прикочування вслід за обробітком гладкими котками в агрегаті з посівними боронами, передпосівний обробіток боронами ВНІСР в агрегаті з 85 (19) 60 (20) 114

посівними Те ж прикочування вслід за обробітком кільчато-шпоровими котками, перед -посівна культивація 79 (25) 57 (24) 120

НІР„5 2,9

Примітка. Зниження кількості бур'янів в % до контролю 1.

до господарсько нешкідливого рівня.

Застосування агротехнічних заходів передпосівного обробітку грунту, по різному впливало на урожай зеленої маси лядвенцю рогатого. В роки проведення досліджень найбільша урожайність отримана на ділянках, де поряд з агротехнічними заходами застосовували гербіцид півот у нормі витрати 0,5 л/га. При цьому в середньому за 19931995 рр. прибавка урожаю складала 77 ц/га в порівнянні з контролем 1 (табл.З).

В 1994 - 1996 рр. нами вивчалась післядія агротехнічних заходів на забур’яненість і урожай насіння лядвенцю рогатого 2-го року життя. Незначна прибавка врожаю насіння даної культури отримана на всіх ділянках досліду, в порівнянні з контролем 1. На ділянках, де в перший рік життя лядвенцю використовували півот (0,5 л/га) прибавка насіння була більш вагомою і складала 1,5 ц/га.

ХІМІЧНІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З БУР’ЯНОВОЮ РОСЛИННІСТЮ В ПОСІВАХ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО

Оптимальний вибір застосування гербіцидів у значній мірі впливає на продуктивність і вдосконалення технології вирощування безпокривних посівів лядвенцю. Але, в цьому випадку існують труднощі з підбором препаратів, поскільки рослини лядвенцю дуже чутливі до дії гербіцидів.

Технологія використання грунтових гербіцидів ептаму і ерадика-ну вимагає термінової їх заробки в грунт, через їх швидке випаровування. Незважаючи на це дані гербіциди проявляють високу біологічну ефективність до багатьох малорічних і деяких багаторічних видів бур’янів і мають високу вибірковість до культури.

При внесенні ептаму (4,0-6,0 л/га), забур’яненість посівів лядвенцю рогатого перед збиранням 1-го укосу зменшувалась на 74-83%, а сира маса бур’янів - на 83-86%. Загибель бур’янів при використанні ерадикану (5,0-6,0 л/га) на період збирання першого укосу становила 72-78% в порівнянні з контролем 1 (табл. 4).

Ряд переваг перед внесенням грунтових гербіцидів має застосування післясходових гербіцидів. їх використовують, коли можна визначити рівень і тип забур’яненості та прийняти рішення про доцільність заходу.

Дослідження показали, що гербіциди які застосовувались у досліді суттєво знижували забур’яненість посівів у порівнянні з виро-

щуванням без гербіцидів і ручних прополок. Такі гербіциди як набу фюзілад, фуроре супер знищували в основному злакові бур’яни. База гран ефективно знищував тільки дводольні бур’яни. Півот проявляї високу гербіцидну дію, як до злакових так і дводольних бур'янів, прі цьому, загибель бур’янів досягала 86%. Маса бур'янів, які залишилисі знижувалась в порівнянні з контролем 1 також на 86% (табл. 5).

Вибірковість гербіцидів, що вивчались, до рослин лядвенцю бул. високою, за винятком базаграну. В результаті зниження за бур’яненості і на основі цього збереження сходів лядвенцю створюва лись сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, фор муванню їх урожаю.

В середньому за три роки досліджень прибавка урожаю зелено маси на ділянках, де застосовувались грунтові гербіциди складала 88 ■ 94 ц/га (див. табл.4). При внесенні післясходових гербіцидів найбільший урожай 198 ц/га був на ділянках, де використовували півот (0,^ л/га) (табл. 5).

Дослідженнями встановлено, що дані гербіциди не погіршувала кормову цінність зеленої маси лядвенцю. Залишкових кількостей і зеленій масі 1-го укосу не виявлено, за винятком слідів фюзіладу. Ц< свідчить про екологічну безпеку даних препаратів.

Перед збиранням другого укосу лядвенцю першого року жигп кількість бур’янів і їх маса були значно меншими, ніж перед збиранням першого укосу. Основною із причин зниження забур’яненості і другому укосі є скошування, при якому знищуються бур’яни. Крі\ того, в цей період лядвенець краще росте і розвивається та сам пригнічує бур’яни.

Дослідженнями встановлено, що в результаті застосування гербіцидів в перший рік вегетації забур’яненість посівів лядвенцю рогатого другого року життя на всіх ділянках була нижчою порівняно : варіантами де гербіциди не використовувались. Різниця в забур'яненості посівів лядвенцю другого року життя обумовлена післядієк гербіцидів та більшою конкурентноспроможністю культури.

Гербіциди, які застосовувались на посівах лядвенцю першого року життя по різному впливали на забур’яненість і на його густоту, < остання впливала на забур’яненість посівів і на другому році життя При внесенні грунтових гербіцидів забур'яненість зменшувалась на 5£

- 63% в порівнянні з контролем 1. При використанні післясходовш гербіцидів найменше бур'янів (7 шт./м2) відмічено на ділянках де вносився півот (0,5 л/га). В основному були розповсюджені злакові

4. Вплив грунтових гербіцидів на забур'яненість посівів лядвенцю рогатого та його продуктивність (середнє за 1993-1995 рр.)

Кількість бур'янів, шт./м2 Сира маса Урожай

Варіанти через 25 днів після внесення гербіцидів перед збиранням 1-го укосу бур'янів перед зби-ранням 1го укосу, г/м2 зеленої маси лядвенцю, ц/га

Без гербіцидів і ручних прополок (контроль 1) 79 (0) 54(0) 2048 (0) 95

Без гербіцидів з двома ручними прополками (контроль 2) 0(100) 0(100) 0(100) 192

Ептам, 4,0 л/га до посіву 6(92) 14 (74) 351 (83) 184

Ептам, 6,0 л/га те ж 4(95) 9(83) 297 (86) 189

Ерадикан, 5,0 л/га те ж 6(92) 15(72) 379 (82) 183

Ерадикан, 6,0 л/га те ж 6(92) 12(78) 370 (82) 184

НІР05 2,8

Примітка. В дужках зниження кількості і маси бур'янів в % до контролю І

5. Вплив післясходового внесення гербіцидів на забур'яненість посівів лядвенцю рогатого першого року життя та йогс урожай (середнє за 1992 - 1994 рр.)

Кількість бур'янів, шт./м2 Зниження забу- Маса бур'янів перед Урожай зеленої

Варіанти перед внесен- ням гербіци- дів перед збиранням 1-го укосу р'яненості в % до вихідної збиран ням 1-го укосу, г/м2 маси лядвен- цю, ц/га

Без гербіцидів і ручних прополок (контроль 1) 90 59 0 2318 116

Без гербіцидів з двома ручними прополками (контроль 2) 87 0 100 0 220

Базагран, 1,5 л/га 88 26 55 767 138

Базагран, 2,0 л/га 83 23 58 576 137

Набу, 2,0 л/га 104 27 60 833 146

Набу, 3,0 л/га 116 27 65 833 151

Фюзілад, 1,0 л/га 109 25 65 548 160

Фюзілад, 2,0 л/га 98 20 69 507 164

Фуроре супер 1,0 л/га 104 29 58 856 146

Фуроре супер 1,5 л/га 99 24 63 823 147

Базагран, 2,0 л/га+ набу, 3,0 л/га 92 15 75 522 160

Базагран, 1,5 л/га+ набу, 2,0 л/га 88 17 71 632 162

Базагран, 1,0 л/га+ фуроре супер 1,5 л/га 96 18 71 591 151

Базагран, 1,5 л/га+ фуроре супер 1,0л/га 93 16 74 550 149

Базагран, 2,0 л/га+ фуроре супер 1,5л/га 93 13 79 535 151

Півот, 0,5 л/га 97 9 86 319 198

Півот, 0,5 л/га+ базагран, 1,5 л/га 106 9 87 305 176

НІР05 3,7

Зур’яни та поодинокі рослини осоту жовтого. Зниження забур'яненості складало 65%. Зменшення забур’яненості посівів даної культури шрияло кращому розвитку рослин лядвенцю, що в кінцевому результаті підвищило насіннєву продуктивність цієї культури.

Що ж стосується урожаю насіння лядвенцю рогатого, то помітна слідуюча тенденція: де була найбільш висока ефективність гер-Зіцидів до бур’янової рослинності та найкраща селективність до куль-гурних рослин, там і була найвища насіннєва продуктивність. Так, на іілянках, де вносились грунтові гербіциди урожай насіння лядвенцю 5ув більший на 1,4 - 1,5 ц/га в порівнянні з контролем 1. Там, де вносились післясходові гербіциди максимальний урожай був отриманий та ділянках де застосовувався півот (0,5 л/га) - 3,7 ц/га, що на Явні з контролем 2, де проводилось прополювання бур’янів. Серед іротизлакових гербіцидів, найвищий урожай насіння був на ділянках [е вносився фюзілад у нормі витрат 1,0 та 2,0 л/га - 3,2 і 3,3 ц/га тоді ік на контролі 1 одержано 2,4 ц/га.

Таким чином, застосування гербіцидів у рік посіву лядвенцю ро-атого сприяло зменшенню конкуренції з боку бур’янової рослин-юсті, що в свою чергу сприяло покращенню структури насіннєвого равостою, а при збиранні урожаю лядвенцю зменшується засміченість його насіння.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ

В результаті досліджень одержані дані урожаю лядвенцю рогатого іе можуть повністю відобразити ефективність використання гер-ііцидів. На це питання більш повно відповідає економічна ефек-ивність застосування гербіцидів, яка знаходиться в прямій залежності (ід їх дії на бур'яни, ціни препарату, а також від ціни 1 ц вирощеної гродукції.

Розрахунки показали, що затрати понесені при використанні ербіцидів у посівах лядвенцю рогатого окупаються вже на першому •оці життя даної культури. Найбільш умовно чистий прибуток іідмічено на ділянках, де обробляли посіви лядвенцю препаратом іівот, 0,5 л/га (248 грн/га), а також де вносили грунтові гербіциди радикан і ептам, відповідно 163 - 184 грн/га.

Крім того на другому році життя на ділянках, де в перший рік сиття застосовувались гербіциди отримана прибавка насіння лядвен-

цю рогатого на суму 360 - 780 грн. Найбільш умовно чистий при буток відмічений на ділянках де використовувались фунтові гербіци ди ерадикан і ептам (648 - 708 грн/га) та післясходовий - півот (76 грн/га).

ВИСНОВКИ

1. Рослини лядвенцю рогатого в перший рік життя володіют низькою конкурентоспроможністю, тому в умовах центральногі Лісостепу України значні втрати урожаю даної культури обумовлен забур'яненістю його посівів. Так, при кількості бур'янів 83 - 11і шт./м2, урожай зеленої маси лядвенцю рогатого першого року житті зменшувався в два рази, недобір насіння на другий рік життя склада: 1,3 - 1,6 ц/га.

2. Шкодочинність бур'янової рослинності залежить від щільност заселення, їх біомаси, тривалості конкуренції з культурою. Встано влено, що при застосуванні гербіцидів фюзілад (1,0 л/га) і півот (0,: л/га) економічний поріг доцільності застосування хімічних заході! захисту лядвенцю від бур'янів находиться в межах 14 - 15 шт./м2, а п< масі бур'янів при можливому утворенні сирої маси засмічувачі] відповідно 453 і 500 г/м2.

3. Гербокритичним періодом конкурентного взаємовпливу ляд венцю з бур'янами є термін в 20 днів після появи сходів культури. Н; протязі цього періоду вегетації посівам лядвенцю необхідно забезпе чити відсутність бур'янової рослинності при допомозі агротехнічни: заходів і грунтових гербіцидів, або не пізніше як за 20 днів застосува ти післясходові гербіциди. Більш пізнє використання гербіцидів знач но зменшує продуктивність даної культури.

4. Агротехнічними заходами в передпосівний період можна зни зити забур’яненість посівів лядвенцю лише на 11 - 25 %, але ті кількість, що залишилась, ще надто перевищує пороги шкодочин ності. Через це агротехнічні заходи мають доповнюватись застосуван ням хімічних засобів захисту лядвенцю від бур'янів.

5. Використання гербіцидів грунтової дії, таких як ерадикан (6,1 л/га) і ептам (6,0 л/га) з терміновою їх заробкою в грунт дозволж зменшити забур'яненість лядвенцю на 78 - 83 %. Крім того забезпе чує прибавку урожайності зеленої маси - 88 - 94 ц/га.

6. В післясходовий період рівень забур'яненості посівів лядвенцк рогатого злаковими бур'янами можна успішно регулювати застосу

ванням гербіцидів: фюзілад (1,0 л/га), набу (2,0 л/га), фуроре супер (1,0 л/га). При змішаному типі забур'яненості ефективним є півот (0,5 л/га ). Забур'яненість даної культури при цьому зменшується на 58 - 86 %, урожайність зеленої маси збільшується на 30 - 82 ц/га.

7. Післясходове внесення базаграну в нормах витрат (1,5- 2,0 л/га) призводило до значної загибелі дводольних бур'янів, але вибірковість його до рослин лядвенцю виявилась низькою.

8. В рекомендованих нормах гербіциди, що вивчалися не проявляють негативного впливу на кормову цінність лядвенцю рогатого і не нагромаджуються в рослинній продукції вище максимально допустимого рівня.

9. Гербіциди, які застосовувались в рік посіву лядвенцю, виявляли позитивну післядію і на другому році життя. В результаті чого забур'яненість зменшувалась на 30 - 65 %, а прибавка урожаю насіння культури складала 0,4 - 1,5 ц/га.

10. Використання грунтових і післясходових гербіцидів є економічно вигідним технологічним заходом вирощування лядвенцю рогатого на зелену масу та насіння, а умовно чистий прибуток у перший рік складав 51 - 248 грн/га, другого року життя 348 - 768 грн/га.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених досліджень, економічної оцінки і виробничої перевірки їх результатів господарствам центрального Лісостепу України рекомендується:

1. При вирощуванні безпокривних посівів лядвенцю рогатого, для зниження запасу насіння бур'янів на середньо - і важкосуглинистих грунтах доцільно у весняний період застосовувати ранньовесняний обробіток культиватором з плоскоріжучими робочими органами на глибину 8-10 см, прикочування вслід за обробітком кільчато - шпо-ровими котками, передпосівну культивацію.

2. На полях з високою потенційною засміченістю орного шару насінням бур'янів у доповнення до агротехнічних заходів необхідно вносити ерадикан (6,0 л/га). За сприятливих погодних умов відпадає необхідність проводити міжрядні розпушування.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації:

1. Борона В.П., Карасєвич В.В., Шкатула Ю.М. Шляхи зниження забур'яненості безпокривних посівів лядвенцю рогатого // Міжна-

родна конференція "Україна в світових земельних, продовольчих кормових ресурсах і економічних відносинах".- Вінниця, 1996р. С.52 53.

2. Борона В.П., Карасєвич В.В., Шкатула Ю.М. Лядвенець рога тий, способи зниження забур'яненості посівів // Захист рослин. 1997,- № 11.- С.14-15.

3. Шкатула Ю.М. Шкодочинність бур’янів в безпокривни посівах лядвенцю рогатого першого року життя // 36. наук, прац Інституту землеробства УААН.- Київ.- 1998.- Вип.1.- С.98-101.

4. Карасєвич В.В., Шкатула Ю.Н. Контроль над сорняками в по

севах лядвенца рогатого / Информационный листок № 22-97.

Винница: ГЦНТЭИ, 1997 г. - 2 с.

5. Шкатула Ю.Н. Вредоносность сорняков и меры борьбы с ни

ми/ Информационный листок № 23-97. - Винница: ГЦНТЭИ

1997г. - 2 с.

6. Шкатула Ю.М. Агротехнічні і хімічні заходи боротьби з бур’я нами в посівах лядвенцю рогатого // Тези доповідей Міжнародне конференції, "Шляхи раціонального використання земельних ресурсі України". Чабани, 1995 р.- С. 70.

7. Шкатула Ю.М. Ефективність післясходового внесення гер біцидів в посівах лядвенцю рогатого // Тези доповідей Міжнародне конференції, "Шляхи раціонального використання земельних ресурсі України". Чабани, 1995 р.- С. 19.

8. Борона В.П., Шкатула Ю.М. Ефективність півоту на лядвени рогатому // Мат. міжнародної науково - практичної конференці "Наслідки наукових пошуків молодих вчених - аграрників в умова реформування АПК". Чабани, 1996 р. С. 32.

Шкатула Ю.М. Агротехнічні та хімічні заходи боротьби бур'янами в безпокривних посівах лядвенцю рогатого в умовах цент рального Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько господарських наук за спеціальністю 06.01.01- загальне землеробство Інститут землеробства УААН, Чабани, 1998 р.

Вивчені найбільш ефективні агротехнічні заходи передпосівногі обробітку грунту в боротьбі з бур'янами.

Встановлені економічні пороги шкодочинності однорічни бур'янів у безпокривних посівах лядвенцю рогатого першого рок життя при застосуванні найбільш перспективних гербіцидів. Визначе

ний гербокритичний період конкурентних відносин бур'янів і рослин

лядвенцю. Підібрані найбільш ефективні гербіциди для хімічної прополки посівів лядвенцю рогатого.

Ключові слова: лядвенець рогатий, бур'яни, заходи, гербіциди, урожай.

Шкатула Ю. Н. Агротехнические и химические приёмы борьбы с сорняками в беспокровных посевах лядвенца рогатого в условиях центральной Лесостепи Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - земледелие. Институт земледелия УААН, Чабаны- 1997 г.

Изучены наиболее эфективные агротехнические приёмы предпосевной обработки почвы в борьбе с сорняками. Установлены экономические пороги вредоносности однолетних сорняков в беспокровных посевах лядвенца рогатого первого года жизни при применении наиболее перспективных гербицидов. Определён гербокритический период конкурентных отношений сорняков и растений лядвенца. Подобраны наиболее эфективные гербициды для химической прополки посевов лядвенца рогатого.

Ключевые слова: лядвенец рогатый, сорняки, приёмы, гербициды, урожай.

Shkatula Y.N. Agrotechnical and chemical methods of weed control in pure sowings of bird's- foot trefoil in the conditions of central forest-steppe zone of Ukraine.

Dissertation for the degree Candidate of Sciences (Agriculture ) in the speciality 06.01.01 - agriculture. Institute of Agriculture of UAAS, Chabany- 1998.

The most effective agrotechnical methods of wred control by means of prosowing cultioation of soil have been studied. The economic thresholds of annual weeds harmfulness in pure sowings of bird's — foot trefoil of the first year of life while applying the most promising herbicides have been determinad. Herbocritical period of competitive relations of weeds and plants of bird's — foot trefoil has been defined.The most effective herbicides for chemical weeding of bird's — foot trefoil stands have been selected.

Key words: bird's — foot, trefoil, weeds, methods, yield.