Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агрохимическое обеспечение и агроэкологическое обоснование применения нитроаммофоски под гречиху на дерново-среднеподзолистых почвах левобережного Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Агрохимическое обеспечение и агроэкологическое обоснование применения нитроаммофоски под гречиху на дерново-среднеподзолистых почвах левобережного Полесья Украины"

Б ОЛ

ЛШІІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПАВЛЕНКО Василь Дмитрович

АГРОХІМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСОВУВАННЯ НІТРОАМОФОСКИ ГНД ГРЕЧКУ НА ДЕРНОВО-СЕРЕДНЬО ПІДЗОЛИ СТИХ ГРУНТАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Спеціальність 06. 01. 04 — агрохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ — 1994

Дисертаційна робота виконана на кафедрі агрохімії та якості сільськогосподрської продукції Українського державшого іграрного університету.

Наукові керівники

доктор сільськогосподарських наук, академік ГОРОДНІЙ Микола Михайлович кандидат сільськогосподарських наук, доцент СЕРДЮК Анатолій Григорович

Офіційні опоненті! — доктор сільськогосподарських наук, профессор, завідуючий кафедрою ботаніки та фізіології рослин ВЛАСЕНКО Микола Юхимович кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторією агроекології ГАМАЛЕЙ Валерій Іванович

Провідне підприємство — інститут сільського господарства нечорноземної зонн УЛАН

Захист відбудеться 19&У року о

/£,^годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д

П1 05. 02. в Українському державному аграрному університеті за адресою: 252041 м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 17. ауд. 36, 2-й учбовий корпус.

Просимо взяти участь в роботі вченої ради або написати відгук на автореферат в 2-х примірниках, завірених печаткою за адгесою: 252041, УДАУ, вул. Героїв Оборони, 15, сектор захисту дисертацій. •

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці університету.

Автореферат розіслано «Х&» 19#У р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор сільськогосподарських наук '-з-" , ___В. і\\: КАВЕЦЬКИП.

/¿ҐА ^ С -су------

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стійке нарощування виробництва круп'яних культур головне заидашія сільськогосподарського виробництва. Важливе місце в цьому виробництві на Україні відводиться гречні. Крука та мед гречки користуються великим пошпом у населення, а продукти переробки можуть бути використані для дієтичного, дитячого та лікувального харчування. Лікарські препарати і особливо рупій який добувають з гречки, а також мед, ще раз підкреслюють важливість цієї культури. Але слід підмітити, що незважаючи на високі потенційні можливості цієї культури, виробництво гречки иродову ж є залишатись по країні па рівні, який не задовольняє вимог населення по крупі, меду та продукції дитячого, дієтичного та лікувального харчування.

Середня урожайність гречки по Чернігівській області, яка типова для лівобережного Полісся України, за останні 20 років, ііе піднімалась вище 12 ц/га, а по Україні біля 10,9 ц/га.

" Наука і передовий досвід показує, що високі і стабільні

урожаї гречки можна отримувати тільки тоді коли при вирощуванні сільськогосподарської культури будуть враховані грунтово-кліматичні властивості, сорто-гепетнчиі особливості і відповідно до них розроблена система удобрення в комплексі з агротехнічними заходами.

Система удобрення гречки, повинна бути спрямована па підвищення урожайності і покращення якості зерна, меду та була б екологічно безпечна і економічно вигідна.

В останні роки на Україні районований інтенсивніш сорт гречки Аеліта, який дає більш високий врожай ніж раніш районовані сорти, але і більш вимогливий до мінерального живлення та інших умов росту і розвитку. Однак, технологія його вирощування із врахуванням агроекологічних умов коинрет-ноі^зонн потребує вивчення на дерново-підзолистих грунтах Лі-побережної о Полісся України. В комплексі з іншими агротехнічними прийомами головну роль повинні зіграти комплексні добрива. Але їх ефективність па посівах гречки особливо в зоні, що постраждала від' а парії на ЧАЕС залишається не вивчена і в значній мірі залежить від грунтово-кліматичних умов, доз і строків внесення. Розробка раціональної технології використання штроамофоски, як одного з найбільш поширеного комплексного добрива, що виробляється на Україні, являєть-

ся однією з важливих завдань сучасної агрохімічної пглки і

практики землеробства. .

В зв’язку з цим досить актуальні дослідження, направлені на пошуки способів більш ефективного використання нііро-амофоскн для отримання більшого врожаю гречки ■ на рівні 20—25 ц/га і 80—100 кг/га меду, а також крупи, яка відповідала б меднко-біалогічннм впмогм і санітарним нормам.

Мета і завдння досліджень. Мета досліджень — вивчення особливостей удобрення гречки сорту Аеліта для отримання стабільного високого врожаю меду і крупи гречки, яка б відповідала меднко-біологічшш вимогам і санітарним нормам, при вирощуванні по інтенсивній технології в зоні, що постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС. Для цього плану- ' малось вирішити слідуючі завдання:

— вивчити вплив доз і строків внесення нітроамофоекп на врожай зерна, нектаровнділення і якість гречки, яка могла б відповідати вимогам дитячого, дієтичного і лікувального харчування, особливо в зоні ■— що постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС;

— вивчити вплив нітроамофоекп на вміст мінеральних форм азоту, доступних форм фосфору, калію, важких металів в грунті по фазам росту і розвитку гречки;

— встановити параметри виносу азоту, фосфору, калію, важких металів, по фазам розвитку, та їх виносу основною і побічною продукцією гречки і коефіцієнти використання азоту, фосфору, калію, важких металів з нітроамофоекп;

_ — розробити систему удобрення гречки із врахуванням

інтенсивної технології її вирощування, та дати агрохімічне, і агроекологічне обгрунтування встановленим дозам пітро-амофоскн, які забезпечують отримання стабільного, високого врожаю, 20—25 ц/га зерна, високої якості.

Наукова новизна результатів досліджень. Вперше в умова х_ лівобережного Полісся України па дерново-нідзолпст»х с\пісчаппх грунтах вивчені умови тіа розроблена система удобрення для отриманий стабільного врожаю гречки 20—25 ц/га високої якості. Вивчені дози та строки внесення нітро-амофоскн при вирощуванні гречки сорту Аеліта по іптепемв-нпі технологи. Проведена меднко-бюлогічна та санітарна оцінка якості кру.нн, отриманої в зоні, яка постраждала від наслідків авари на Чорнобильській АЕС,

І ¡роьедепп а і рочі м і1 пі а, економічна '¡а аі тюсколої і чи.ч оцінка спсіемп удобрення гречки н цііі зоні.

Основні положення які ^вноситься на захпсг:

— па середньо окультурених деріїово-ссредньопідзолпе-шх супісчаппх грунтах, підетплаемпх мореною можливо отримані врожай 20—25 ц/га зерна гречки сорту Аеліга та 80— МІ) кг '¡оду, з високим пиходом крупи, яка відповідає медп-ко-біи/іоі ІЧІП1.М та санітарним нормам ири правильно розробленні сіістемі ідоиреїшя;

■— агрохімічна, агроекологічна, та економічна очіпка доз ¡а способів внесення пітроамофоекп;

— параметри виносу та накопичення макроелементів, і:а;.;к::.\ \вм алів. цезію, сіропдію н крупі іа коефіцієнти їх і,¡[хористлини з пітроамофоекп, то розширить нормативну б а ;у для гречки.

Реалізція результатів досліджень. Вивчені і запропоновані для сорту Аеліта па ссредньоокультуреїшх дерново-(.•.•редпмліідчодистич супісчаппх грунтах на морені, дози і сі роки внесення піт роамофоекп. Обгрунтовані рекомендовані лота пі і роамофоекп е оппімальшімн, їх дворазове внесення дозволяє більш ефективно використовувати елементи живлення, тим самим зменшувані їх непродуктивні втрати. Результати досліджень по використанню системи добріш для отримання стабільного врожаю зерна, та збору меду, при вирощуванні іречкп з мстою одержання крупп яка відповідала б модпко-біологічппм вимогам та санітарним нормам враховані в некомендаціях для виробництва МСГП і впроваджені в СЛЇТУ-Зі смг. Сосшиш і колгоспах «Україна» та ім. Довженка Сосипцьчого району 1ІериігіР.ської області в 1991 —1994 роках. Робота виконана у відповідності з науковою програмою ЛІСГГІ «Продоволі>ство-95>\

Апробація роботи. Матеріали за темою дисертації доповідались і обговорювались па 2 міжнародному конгресі з проблем біоконверсії опганічппх відходів (Івано-Франківськ, 1992). ■ ' .

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано чотири наукових праці.

Структура і об’єм робота- Дисертація складається з вступу, 8 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку лі-

тсратурп. Роботгі викладена на 152 сторінках машииоиисд, икліочае- 50 таблиць. Список літератури складається .-і і2Ь джерел, її тому числі 10 наукових праць закордонних авторів.

Зміст робот».

Огляд літературі!. В огляді літератури викладені резуль-іати досліджень, де виявлено позитивну роль використаная мінеральних добрий під гречку на дерново-середньопідзолпс-тих грунтах, іІоріваюючн внесення ироспіх і комплексних добрив під гречку отримано протиріччі дані, багато вчених прийшлії до висновку, що комплексні добрива навіть незважаючи на погодні ухювп завжди ефективніше впливають па урожайність і якість зерна цієї культури. Одна;; дані по виливу нітроамофоекп на урожай, пектаровиділеиня і якість гречки ІПІСНСПШ1ПХ сортів, 15 зоні лівобережного Полісся відсутні.

О’єктн, методи і умови проведения досліджень- Досліди проводились на дерноію-ссредіїьопідзолпстпх іруптах лівобережного Полісся України на протязі ¡№9—1993 pp. в зерново л;ар тон ля пін сігозмі ні учбової о господа рсі на ирофесііїг.о-'іохіїічіїого учплпщн е.м.т. Соешцш Чернігівської області.

і ¡(ViiY /:оелід-;лї /¡ляп;:!; — .¡-чопо-і ерсуіььопідзо.тііс і иіі сунісчазііч з;. ív,.::: удлід. І), і.лд. ¡Длх,' - *. ■'/■< : рухомого фосфору ÍÍO , поло./з; -, д.ді,; : ' - треп;/.

Об'єктом доел ідз’єлз ó с;. го ,, млев :::л;і.х сорт

(речкч Леліта.

ІІОГОДІІІ умови ПО роках КПОСЄДЄвВИ ДОСЛІДІВ Д.СіЦО відрізнялись від багаторічних середньомісячних і середньорічних. Так, температура повітря була вищою на 0,5—1,0 с п 1989 і 1D90 роках, а в 1991 була нижчою па 0,5 С.

Кількість опадів за рік, по роках проведення дослідів відрізнялась від середньобагаторічішх па незначні величини, за виключенням 1990 року, коли за рік випало опадів на 56,8% більше середньорічної норми.

Під час вегетації, середньомісячна температура повітря відрізнялась від середньомісячної багаторічної па 10—15%.

Кількіть опадів за цей період, по роках проведення дослідів була в межах 191,1—257,5 мм. Максимальна їх кількість 257,5 мм, що па 47% перевищувала серсдпьобаглторічні показники була також в 1990 році.

Відносна вологість повітря, під час вегетації гречки також

відрізнялась від середньоиагагорічних показників, але в середньому була задовільною і знаходилась на рівні Ьі —/У‘/0.

Посів гречки проводили насінням першого класу кінці першої або па початку другої декади травня місяця. Посів широкорядковий двохстрічковнн. Норма внсіву насіння 2,5 млп. схожих наспиш на 1 га. Повторність досліду трьох-разова. Розмір посівної ділянки становив 11/G кв. м, оОліко-£¡01 — і00 кв. м. Попередник — озима пшениця. Фоном в досліді була післядія Л'Ь-ШІ-^ОК'Ш, що вносили під попередник. , . .. , . .

Схема досліду включала слідуючі варіанти:

Фон — післядія Л» 40Р20К40 .(контроль);

Фон г, Л:з45Р45і\45 під передпосівну культивацію;

Фон -і- j\:"60I"u(Ji\liU під передпосіпну культивацію;

Фон -і j\b90PlJl)K,90 під передпосівну культивацію;

Фон г ЛігЗОРЗОКЗО під передпосівну культивацію +

ЛІ'І5Р15К15 в рядки нри “посіві.

Фон + №45Р45К45 під передпосівну культивацію -г

ЛМ 5Р 16К.15 в рядки при посіві -і-

ЛГ»15Р15К15 в міжряддя в фазу 2-3-х справж-

ніх листків;

Фон -і- ЛІ45Р45К45 під передпосівну культивацію +

Л(°15Р15К15 в рядки при посіві +

№15Р15І\15 в міжряддя в фазу 2-3-х енравж-

піх листків;

А«і5Р15К15 в міжряддя в фазу бутонізації —

початку цвітіння.

В дослідах використовували комплексне добриво нітро-амофоску з співвідношенням основних елементів живлення Д"»РК (17:17:17) ГОСТ 19691-80. Агротехніка вирощування загальноприйнята для зони. Перед початком цвітіння гречки па поле вивозили бджолині вулики із розрахунку 3—4 сім’ї на кожен гектар.

Збір урожаю проводили роздільним способом, по досягненні повної стиглості 75—80% зерна гречки скошували в валки. Підбір та обмолочування зерна гречки проводили ио-діляночно. Урожай зерна перераховували па 100% чистоту та базову вологість 14%'

В період вегетації по фазам росту і розвитку гречки проводили фенологічні спостереження і взяття зразків грунту і рослин для аналізу.

Відбір і приготування зразків добрив, грунту і рослин для

аналізів проводилися по фазам рослу і розвитку загальни-прийнятими методами.

Так нітратний азот у груші і визначали пигенщо.метріїч-ним метором, амонійний з реактивом Кеслера, рухомий фосфор і обмінний калій — по Кірсапову в одній наважці, з подальшим визначенням фосфору — фотоколоримотрнчко, калію — на полуменевому фотометрі.

, іі зразках рослин визначали: загальний ¿иы і фосфор фотоколішетрнчію, калійна лоло ме;ісі.о.иу фотометрі після Аіокрош ОЗОЛСШОі, суху речовину і ш>логісіь-г р авімст р шию, ^аіальну кислотність по ГОСТу — і ІШ474.

Ііажкі метали б тр\ і і ї і і рослима.ч визначала скет ракт 11 о ~ фоіолеї рични на хроиополярографі 'і'ні, і на шомно-адсор-оциіпому сі.сп'їрофоюисірі (АлС лампи каюда тішу і іо-ім).

Ртуть визначали в рослинах і і руш і па приладі ДОля* но принципу охолодної о па|і\>., а і ом по-адсорбдінцп.м моїо-долі; ТОСТ 8. 505.-84.

Біиначсішя крохмалю в зерні іреткн проводили ноля-ридісіричиїт .методом по Єзері". фракційниіі склад білім шляхом иослідоінюго екстрагування його із однієї наважки (/і. іі. Срмаков та ін., 1952).

Ііектровиділенші визначали по микромеюду Бертрана.

Листову новерхпісіь визначли методом насічок, чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФї — по методу Печииоро-вича- . , -

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив нітроамофоски на агрохімічні властивості дерново-середиьопідзолистого грунту.

Дериово-серсдньопідзолнсті Групі'лі — це бідні на елементи живлення грунти. Внесения комплексного добрпваа нітроамофоски, сприяло значному підвищенню вмісту доступних для рослин форм азоту, фосфору та калію в цьому грунти

Найбільша кільксть амонійного азоту — 2,61 мг на 100 г грунту спостерігалась у фазі бутонізації гречки і була відмічена при внесенні нітроамофоски під передпосівну культивацію и дозі іч" 90 Р 90 2\!Ю при вмісті па контролі — 1.Г>‘2

мг на 100 г. У фазі бутонізації гречки кількість амонійною азоту із грунті зменшувалась, як за рахунок інтенсивною росту рослин так і за рахунок процесів ?іпрпфікаці’ї.

Від фази бутонізації до фази цвітіння амонійний азот

Агрохімічна та агроекологічна характеристика дерново^ссредньопідзоліїстого грунту- на морён!. Середня $а

1989-1992 рр.

Показні! к її

Глибина підбору ______грушу, СМ

0-20'

20-40

Вміст гумусу 1,80 0,49 ■і/ Л)

Кислотність 5,4 -1,9 рііксе ’

Гідролітична кислотність 2,21 1,01 мг-еки на 100 г грунту

Сума пбірішх основ 3.04 2,65 »

Вміст: магнію 0,43 0.12 (V /0

кальцію 4,5 2,1 %

Л°-~М03 19,4 — мг/кг грунту

лг-л» Пі 26,1 — >

Р205 ‘ 107,0 —

1(20 98,0 — »

кадмію - » . 0,23 —

СПІШЦІО 2.2.5 —

цинку . 4,60 ■ — >

мілі ’ ■ - 3.90 —

ртуті ■ 4 . 0,01 —

Забрудпеше ь: цезієм — 137—131 1 — . Кі/ки. км

стронцієм - 90 * ■ л 0,03, _ » '

грунту використовувався значно повільніше ніж в фазу бутонізації гречки. -

Найвища кількість нітратів 1,94 мг на 100 г грунту відмічалась в фазу бутонізації гречки в варіанті коли №90Р90К90 вносили весною під культивацію, але в фаз)’ дозрівання гречки найбільше цієї сполуки азоту було в орному шарі грунту на варіанті де цю дозу нітроамофоски використовували в декілька прийомів (№45Р45К45-)-Л1;15Р! 5К15 в рядки при посіві + №15Р151\15 в фазі 2-3-х листків і ЛЧ5Р15К.15 в фазі бутонізації — початку цвітіння).

Використання нітроамофоски у сівозміні сприяло зростанню вмісту рухомих сполук фосфору в грунті. Так при вмісті рухомих сполук фосфору на контролі 12,6 мг на 100 г грунту, в фазу бутонізації, нігроамофоска сприяла підвищенню цнх форм в грунті до 12,65 — 13,85 мг на 100 г грунту. Найбільш інтенсивно використовувалися рухомі форми фосфору із грунту від фази бутонізації до фази цвітіння. Зниження інтенсивності використання рухомих форм фосфору із грунту в фазу дозрівання, коли формуються генеративні органи, проходило за рахунок реутилізації сполук фосфору із других органів гречки.

Внесення нітроамофоски впливало на вміст обмінного калію в грунті, так найбільша його кількість 12,51 мг на 100 г грунту при фоні 9,71 була на варіанті де вносили під передпосівну культивацію №90Р90К90. Внесення цієї дози в декілька прийомів позитивно впливало на вміст обмінного калію в грунті на період закінчення вегетації, він досягав 10,74 мг на 100 г прп фоні 7,23 мг на 100 г грунту.

ВПЛИВ НІТРОАМОФОСКИ НА ВИНОС МАКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ЇХ 13 ДОБРИВА.

Внесення нітроамофоски в дозах 45—90 кг/га по азоту сприяло підвищенню урожаю і підвищувало винос азоту, фосфору і калію гречкою (габл. 2).

Так, винос азоту урожаєм гречки знаходився в межах 60,7—89,9 кг/га, фосфору 31,5—37,2 кг/га, а калію 101,4 —’ 130,0 кг/га. , .

Винос зерном азоту, фосфору та калію при застосуванні нітроамофоски знаходився відповідно в межах: азот — 30,1 — 34,9 кг/га, фосфор — 11,4—14,9 кг/га, калій — 13,7—16,3 кг/га.

Наившціш винос азоту і калію урожаєм гречки був на ва-

—З—

ріанті з внесенням № 90 Р 90 К 90 весною під передпосівну культивацію. Максимальний впнос фосфору урожаєм гречки був при №90Р90І\90 коли нітроамофоеку використовували

дробно. / ....... _ _

Для отримання однієї тонн зерна і відповідній їй побічній продукції більше всього затрачено калію (60,0—9,8 кг), потім азоту (35,9—55,2 кг) і найменше фосфору (18,6—22,8 кг).

Внесення нітроамофоски № 90 Р 90 К 90 весною під культивацію сприяло найвищому виносу елементів живлення 1 т зерна і відповідною їй кількістю побічної продукції. _

Найвіпцнн коефіцієнт використання азоту 49,1% спостерігався у варіанті №90 Р90 К.90 коли нітроамофоеку вносили під культивацію. Фосфор та калії! найбільш ефективно використовувався при внесенні № ЗО № 30 К ЗО під культивацію 4- №І5Р15К15 в рядки при посіві, коефіцієнт по фосфору був 27,1, а по калію 62,8%.

Вплив доз і способів внесення нітроамофоски на вміст макроелементів в рослинах гречки.

Дослідження показали, що на вміст макроелементів в рослинах гречки впливали як норм и так і способи внесення ні-троа.мофоекн.

Так у фазу бутонізації вміст азоту р, рослинах був максимальний па варіанті ЛЬ 90 Р 90 К 90 і становив 2,93%, при вмісті на варіанті з фоном 2,34%. *

В фазу цвітіння гречки вміст азоту в рослинах гречки зменшився, однак максимальний ного вміст був па варіантах коли вносили 60 і 90 кг/га нітроамофоски, по азоту, під передпосівну культивацію.

При дозріванні значна частина азоту із листя і стебел, за рахунок реутилізації, була використана па формування зерна гречки, що відповідно і позначилось на вміст цього елементу в соломі. В фазу дозрівання гречки ,найбільший вміст азоту п соломі гречкп 1,08 і 0,89% був па варіантах де вносили 90 кг/га нітроамофоски, по азоту, в один прийом і дробно.

Найбільший вміст азоту в зерні гречкп був па варіантах з внесенням №60 Р60 К60 та №90 Р90 І\90 і знаходився в межах 1,92—1,96%.

Внесення нітроамофоски весною під культивацію в дозі № 90 Р 90 К 90 та дробне внесення її в дозах № 45-90 * Р 45-90 К 45-90 забезпечувало більш високий вміст 0,56-0,62% фос.-' фору в соломі гречки. Найбільший вміст фосфору при дозрі-

Вплив різних доз і способів внесення нітро амофоски на урожайність та винос макроелементів гречкою сорту Аелі та. Середнє за 1989—^ 1992 р р.

| Винос урожаєм, кг/га Вшюс ! бічшяо т основної т нродукц., кг

Варіант досліду | ц/га зерно солом? і і »'

1 ■— 1

1 зерно | солом і | *'•. | Р205 К20 № Р205’ К 20 | Ло Р205 К20

Фон — післядія №40Р20К40 (контроль) ] і,9 32,7 25,5 9,2 11,3 20,2 11,4 61,1 30,7 13,8 50.6

Фоіі -)- Л'п45Р45К45 16,9 44,3 30,1 11,5 13,7 30,6 20,0 87,7 35,9 18,6 60,0

Фон + № 60Р60К60 17,6 46,0 33,8 11,3 14,3 35,0 21,6 95,2 39,1 18,7 62,2

Фон Л1-90Р90К90 16,3 ' 53,7 31,9 11,4 14,5 58,0 25.8 115,5 55,2 22,8 79,6

Фон + Ла 30Р30К30 44- ЛМ5Р15К15 17,9 45,1 33,3 11,6 14,0 29,3 21,2 89,7 35,0 18.3 57,9

Фон 4- Лі45Р45К45 44- Л»І5Р15К154-Лаі5Р15К15 18,0 49,4 35,5 12,9 15,3 41,0 25,2 104,7 42,5 21,2 66,7

Фон 4- М-45Р45К45 44- Л«І5РІ5К154-2(Ла15Р15К15) 1Ь,7 51,2 34,9 14,9 10,3 45,6 27,1 112,1 43,1 22,5 63,7,

ванні гречки було на варіантах з внесенням нітроамофоскн і знаходилась в межах 0,45—0,53%. Збільшення дози пітро-лмофоеки при дробному пнесенні сприяло зростанню вмісту Лого в соломі. Зростання дози нітроамофоскн внесеної під гречку від 45 до 90 кг/га по азоту також сприяло збільшенню' ¡змісту цього елемента п зерні гречки від 0,64 до 0,80%.

Нітроамофоска внесена весною під культивацію дещо збільшувала вміст калію в рослинах гречки в фазу бутонізації. Від фазі! бутонізації і до Лази цвітіння г.місг калію в рослинах гречки значно зменшувався, це відбувалось за рахунок інтенсивного росту стебел гречки. Від фази цвітіння до фази дозрівання вміст калію в соломі гречки змінювався повільніше. Найвищий вміст калію 2,25% в соломі гречки і зерні

0,89% був на варіанті „Ле 90 Р 90 К 90 коли нітроамофоску

вносили під культивацію.

Дробие внесення нітроамофоскн в порівнянні, з одноразовим внесенням дещо зменшувало вміст калію в зерні гречки.

Вплив нітроамофоскн на наростання листової поверхні сухої речовини і чисту продуктивність фотосинтезу.

Внесення нітроамофоскн сприяло більш інтенсивному наростанню листової поверхні. Так у фазу бутонізації листова поверхня рослин мало відрізнялась по варіантах за виключенням фону. Від фази бутонізації до фази цвітіння площа листової поверхні на варіанті де застосовували № 90 Р 90 К90 під передпосівну культивацію зростала значно інтенсивніше і в фазу цвітіння досягала 212 см при площі листя на фоні 127 с.м. Листова поверхня на варіантах де застосовували дробне внесення добрив зростала теж інтенсивно але на період цвітіння неперевищувала 46 тис. кв. м/га. Така листова поверхня є оптимальною, і здатна формувати високий врожай зерна гречки.

Нітроамофоска починаючи від фази бутонізації суттєво впливала на накопичення сухої речовини рослинами гречки.

Від фази бутонізації до фази цвітіння накопичення сухої речовини по всіх варіантах досліду проходило за рахунок вегетативної маси.

Накопичення сухої речовини від фази цвітіння до фази

дозрівання проходило в основному за рахунок формування генеративних органів. Внесення нітроамофоскн в дозах №60-90Р60-90К60-90 практично па одному рівні накопичувало суху речовину рослинами. Порівнюючи накопичення сухої речовини при різних способах внесення нітроамофоскн можна побачити, шо перевага залишається за дробним внесенням.-Так при порівнянні доз №90Р90К90 при дозріванні гречки дробне внесення збільшує масу 100 абсолютно сухих рослин на 35,9 г при масі рослин на фоні 190,4 г. _

, Нітроамофоска впливаючи на наростання листової поверхні і накопичення сухої речовини впливала і на чисту продуктивність фотосинтезу гречки.

В фазу бутонізації гречки цей показник був найвищий при внесенні №90Р90К,90 під передпосівну культивацію. На других варіантах досліду він був приблизно па рівні одноразового внесення нітроамофоскн в дозі №60Р60К60.

В фазу цвітіння гречки чиста продуктивність фотосинтезу на всіх варіантах за виключенням №45Р45К45 коли нітроамофоску вносили під культивацію була в межах 12,3—13,5 г/м кв. за добу.

В фазу дозрівання гречки чиста продуктивність залишалась високою, до 3,4—4,1 г/м кв. за добу при дробному внесенні №45Р45К45 — №90Р90К90.

Вплив нітроамофоскн на нектаровиділення, продуктивність і опилення гречки.

Використання нітроамофоскн по різному виливала па виділення нектару (табл. 3) і відвідування квітів гречки бджолами.

Найбільше нектару на 100 квіток виділялось при дробному внесенні нітроамофоскн 5, 93—6,13 мг. При внесенні пітро-амофоекп в один прийом №45-90Р45-90К45-90 виділялось 4-87 5,44 мг на 100 квіток. Відвідування квіток бджолами було високе при дробному внесенні добрив і №00РС0КС0 під предпосівну культивацію. Відвідування бджолами на 1 кв. м було па цих варіантах в межах 435—573 шт. Основне відвідування квітів гречки бджолами проходило з 8 до 10 годин.

; По вмісту нітратів в рослинах гречки в фазу цвітіння .максимальна їх кількість 54,0 мг/кг була при внесенні

—12-

Таблиця З

Вплив різних доз і способів застосування нітроамофоски на продуктивність та структуру урожаю гречки.

Середнє за 1989—1992 рр.

Вміст нектару, мг/100 Структур а урожаю (в перерахунку на І рослину)

Варіант досліду к-сть зерна шт. маса зерна, г розгалуження І К-сть, суцвіть,

кізіток внновн. І щуплих внповн. 1 щуплих / І-иоряд/ Н-поряд. шт.

Фон ' післядія №40Р20К40 (контроль) 4,99 21,6 13,2 0.57 0,11 1—2 4—5 16.9

Фои-|-.\г45Р45К45 5,42 23,6 14,4 0.83 0,12 2-3 5-6 18,3

Фоіі4-№60Р60К60 5,44 24,4 12,6 0.65 0,10 О 1 і 6—7 19,3

Фон+№90Р90К90 4,87 22,8 17,5 0,01 0,14 2-3 7-8 22,0

Фон-|-№30Р30К30 + Л"г15Рі5К15 6,13 24,4 14,2 0,65 0,12 2—3 6-7 17,4

Фо н _4_ Л1>45 Р4 5 К4 5 -(-Л°15Р15К15 4-Лз15РІ5КІ5 6,06 24,8 14,5 0,68 0,12 2—3 6—7 17,9

фон-4-Л'»!5Р45К45 -4-Л'ьібРІбКІб 2(Л»15Р15К15) 5,93 25,4 16,2 0,70 0,13 2—3 7—8 19,8

№90Р90К90 під передпосівну культивацію, при такому внесенні добрив квітками виділялось найменше нектару 4,87 мг/100 квіток і в результаті цього утворювалось найменше виповнених і найбільше щуплих зерен, що привело до зниження врожаю гречки і погіршення її технологічних, якостей.

Варіанти досліду, де нектаропродукгнвність була більше 5 мг на 100 квіток при дозріванні давали по 24,4 виповнених зерен на одну рослину, при невеликій кількості щуплих зе-

Реи- ч . . . .

Вилив нітроамофоски на урожайність і якість зерна гречки. Як дози так і способи внесення нітроамофоски позитивно впливали на урожайність зерна гречки (табл. 4).

Внесення нітроамофоски №45Р45К45 коли добриво вноситься в рядки при посіві на 5,9% збільшує урожайність гречки в порівнянні з внесенням цієї дози під передпосівну культивацію. \

Прн внесенні нітроамофоски в дозі №90Р90К90 перевага в 14,7% залишається також за дробним внесенням добрива.

Ефективність другого підживлення №15Р15К15 в фазу бутонізації — початку цвітіння сприяла підвищенню врожайності на 3,9%.

Внесена пітроамофоска виливала і на якістиі показники зерна, гречки.

Нітроамофоска як гіри одноразовому так і при дробному-внесенні підвищувала вміст азоту в зерні гречки. Так прн разовому внесенні максимальна його кількість 1,96% • була на варіанті з внесенням №90Р90К90, ця ж доза при дробному внесенні збільшувала вміст азоту до 1,87% цри вмісті азотув зерні на контролі 1,69%.

Дробне внесення нітроамофоски в дозі №90Р90К90 сприяло максимальному збільшенню фракцій альбумінів і глобулінів.

Внесення нітроамофоски в дозі №90Р90К90 в один прийом максимально збільшувало нерозчинний залишок білку гречки. Різні дози і способи внесення добрив позитивно впливали також і на інші показники якості крупи гречки (табл, 5).

Нітроамофоска Де 90 Р 90 І( 90 внесена, як в один прийом так і дробно відповідно збільшувала вміст білку в зерні гречки до 14,2 і 14,0%. Внесення нітроамофоски дещо зменшувало кількість крохмалю в зерні гречки.

Таїїлшь"

Вилив різних доз і способів ішкоріістаішп нітроамофосіш ті урожайність гречки сорту Деліта- Середнє за 19НУ—1992 р р.

і;-: л

Ф,,:і — іОсляді;;

М ;(іР20К 10 (контролі,) ! 1.9

Фо;;-, -Лі. 15Р !оІ\-!3 10.9 2,0 1.4.4

Ф(,і;-ь\к>ОРООКК) ! 7.0 2,7 18,1

*Ьо:і-і-.Ч«0Р90КСО - ІО/.І 1.4 9,4

Фи;і г-Л'-’ЗОРЗОКЗО-г

-І-15Р15К15 ] 7,9 3,0 20,!

Фоіі-[-ЛІ45Р45К45 -г -!~ Л’ЛЗР15К15--

Л-ОоРІоКІЗ І>.0 3,1 20,8

Фон 4- Л1-15Р-І5К15

-• Л7І5Р15К15-Т-

2 (ЛІОоРІ 5КІ 5) і 8,7 3,8 25,5

НСР 0.95 (цта) (1.51-0,75 .’ -

10,9

17,9

100

105,9

10.:

і 00

15,0 ¡00

18.7 114,7 18,7 ¡03,9

Якість крупи гречки сорту Леліга пр» різних дозах та способом внесення нітроамофоски. Середнє за 1989—1992 р р.

Рліі~т С'і.і ку, проц. [ї міст »-> і* і V- Т ІіПмі Не.." .•ї’гі, иі'-іС»' РІІІЄІП. зяб руд. Бк-кг

Парі.інт дисліду _ крохмалю , проц- кл Д М і ¡0 1 ССИМЦЮ І 1 і , і .міді і і кіг їік-у \ 1 ртуті ^ *“1* ■і. П} Сін

Фон-післядія Л»40Р20К40 (контроль) 12,7 о7,8 0,020 0;, 123 л,8 15,7 0,009 23,1 4,0

Фон і -ЛІ 15Р43К 1 13,2 5(1,4 0,02 (і 0,220 5,9 17,! 0,003 )9,8 -1,0

Фон + .МООРООКОО 13,9 33,4 0,032 0.209 0,3 17,5 0,008 14,5 3,6

Фои-|-Л"00Р90І\90 14,2 53,0 0,02« 0,214 7,4 17,9 слідч 15,1 0 ■ \>

Ф о: і+ЛІЗ 0 Р 3 0 КЗ 0 ~г ЛІ’15Р15К.15 12,К 50.5 0,024 0,215 0,1 17,1 сліди 10,4 3.0

ФопЧ-Л1’45Р45І\45 + Л»15Р15К15+ ЛЇІЗРІоКІЗ 13,4 5(3,0 0,032 0,234 7,4 17,8 0,008 10,2 Г1 _

Фон-і-Л^5Р !ЗІ\4о + ЛИ5Р15К15— 2 (Д ії 15 Р !. 5 К 13) 14,0 63,9 0,031 0,258 7,0 18,0 0,009 15,8 ; -1

-ІІ ЇДНО ДО ЛІСДІІКО-бІОЛОГІЧШІХ шімог і са піта рппх норм зерно гречки яке може бути використане для лікувальних цілоп, дієтичного і дитячого харчування повніше .відповідати ряд\ вимог.

Внесения дози нітроамофоски № -J5P 151\ 45 коли № ЗІ) КіО КЗО вносили весною під передпосівну культивацію -Ь ,Vj 15 ІМ5 І\15 в рядки при ;тосіпі сприяло поряд з достатньо гдеокимл і стабільними урожаями, одержувати зерно гречки, яке повністю відповідає по якості, встановленим медико-¡поло, і ■:;: і і м вимогам та сані і прілім ¡юрмам.

Система застосування добріша під гречку інтенсивного сорту Лоліта при іитенензній технології вирощування на дер-ново-сср’едпьопідзолисгих грунтах лівобережного Полісся .України.

Враховуючи результати дослід,кепь, памп булл розроблена сперма застосування комплексного добрива нітроамо-фоски при вирощуванні гречки зерно якої відповідало G медпко-біодогічпнм вимогам і сиипаршім нормам якості.

В комплексному поєднанні arpo'7,'\\iiiчпих заходів па дерново-підзолистих грунтах лівобережного Полісся України для інтенсивного сорту Аолітп з врахування отримання крупи для дитячого, дієтичного, та лікувального харчування необхідно вносити №30 Р30 К30 під передпосівну культивацію ■! №15 Р15 І\15 в рядки ири іюсіііі.

Основні вимоги, що ставляться і повніші бути враховані при .нарощуванні гречки викладені в таблппі 6.

Економічна ефективність використання нітроамофоски прн пікетуванні гречки.

Проведені розрахунки показали, що використання різни.ч доз та способів внесення нітроамофоски па дерново-середньо-підзолистих грунтах лівобережного Полісся України економічно вигідно за винятком внесення нітроамофоски №90 Г-90 К30 весною під передпосівну культнпацію.

Внесення нітроамофоски в дозі ,№’45 145 і\45 (коли

,\V>0 РЛО K3G під иередпосівну культ ишщігс •! Аг 15 Р15 К15 в ридкн прн посіві) дозволяє одержати максимальний умоізію-'інсгпіі прибуток 1291 крб./га, ітри умові внрощуваїшя гречки па лікувальні цілі, дієтично та дитяче харчування.

В II с н о в к п

1. Застосування нітроамофоски в дозах 45—У0 кг/га по азоту, на дериово-середпьопідзолистнх грунтах дозволяє підщипувати урожайність гречки па 1,4 —3,8 ц'га. прн урожаї на

Система застосування добрива під гречку сорту Леліта при ¡итснсцглГп'і технології пирощугаїшя на дсрного-підзолистнх грунтах- ліпобереленого Полісся України

і ру і : г та ного аг роо!;ологічці ііокп°лі>;і;к

їП И ?л аокІЧИ! глчет

ПО ív і і;с л ІІО ІЗ V:

Д. і: і т и :• г v': í • - гг о т р с ґ>

і ; К ¿ 0 ;

Г*>п с, : і і

II ГОЦ ” І

>.!Г І; а Ці'Л Г I

іулнту j

рНг.с.

і!.- г •: ‘І І;'.” по- ; - ' 1 ІріПІи- j

ríe сі і; і'.г і і 1 сімі:^

Дерно-ссрсдш.о-підзо-

лггета супісчаиа на по- ‘

рспі ,ч вмістом: 1,8-2,5 10-!.) ¡0-1-3, Г>,0-Г>.Г> .Y.30 .VOO ЛНГ> ЛаІГ» Л;Л ó Л.!Г

і’ліі ріг, їм-, pió pió р;-

КЗО К І ó K1Ó К15 KIÓ Kló

ПРИЛІІТКА:

Прп ШірО'ЦуііПІШІ ГрСЧКІ! зерно ЯКОЇ може Оугн ІШКОРІК'ГІ’.НС ДЛЯ ліузальїшх ІІІЛОЙ, ДІЄТИЧНОГО і ДІ!і!:ч.,!Г. харчупаиня, вміст важких металів і забрудненість рад'о'ліалпі т- поппшіа перспшцуііатп: кадмію -- i'¡ сзипціо — 2,20: ргуті — 0,01; щшку — -!,0; міді — Ó.0 мг'кт грхиіу і строшііго-СіО— 0.02. пе-шо - - 137-і:;: — 1 Кі/ісп. км.

: о і

контролі 14,9 іт/га.

V 2. Збільшення дози пітроамофоекп попал 60 кг/га по азоту НЄСН010 під кулгл ПіШЦІЮ, не сприяло економічно вигідному приросту урожайності гречки.

3. При внесенні пітроямофос!(п дробно і: дозі 90 кг/^а по а:’<пу приріст урожаю гречки був па 1-1,7% вищий, в порівнянні з такою дозою добрива внесеною весною під культивацію.

-І. Як дробне так і одноразове внесення пітроамофоекп сприяло підвищенню нектаропродуктпвиості квіток гречки. • Найзшда продуктивність 100 квіток була в варіанті А«45 Р 45 К 45 коли Л'Ь ЗО Р?0 КЗО .під культивацію + !5 Р15 К15 в рядки при посіві.

5. Збільшення пітроамофоекп до 90 кг/га по азоту, при різних способах снесен па, сприяло зростанню вмісту білку в зерні гречки і покращувало ного фракційний склад.

6. При внесенні пітроамофоекп в дозі 45 кг/га перевага в

використанні добрив рослинами гречки була при дробному внесенні цієї дози. Коефіцієнт використання прп цьому був гпщпн: по азоту на 4,3%, но фосфору — 2,9%, по калію на 5,1%. ' -

7. Різні дози і способи внесення пітроамофоекп сприяли

зростанню впноса азоту, фосфору та калію однією топою зерна і відповідною їй кількістю побічної продукції. Найбільше прп цьому виносилось калію (60,0—79,8 кг, потім азоту

(35,9—55,2 кг) і фосфору (18,6—22,8 кг).

8. В зоні лівобережного Полісся па дерново-середньопідзо-

лнспгх грунтах - коефіцієнт використання кадмію і ешшшо із пітроамофоекп був: кадмію 2,5—5,7“о свинцю — 2,4—6,4%.

9. Вміст міді, цинку і ртуті в зерні гречки прп внесенні пітроамофоекп від 45 до 90 кг/га по азоту не перевищував по всіх варіантах меднко-біологічннх і санітарних норм які ставляться до продукції ідо використовується для дієтичного, дитячого і лікувального харчування. Так якщо взяти гранично допустиму норму за однкншо то но міді, цинку та ртуті вмісг був відповідно 0,51; 0,36 і 0,30 одиниці.

10. Враховуючи врожайність гречки і її якісні показники, згідно з меднко-біологічнпмн вимогами і санітарними порма-

ми, найвищий умовно-чистий прибуток 1291 крб/га при найвищій окупаємості затрат були па варіанті з внесенням № ЗО РЗО КЗО під культивацію -f № 15 Р15 К15 п рядки при посіві.

Пропозиції виробництву.

•і

1. Іїа дерпово-ссредньопідзолнсгих гру птах лівобережного Полісся України, прп вирощуванні інтенсивного сорту гречки Аеліта, для одержання стабільних урожаїв зерна та меду, які б відповідали по якості медико-біологічним вимогам і санітарним нормам, рекомендувати при розробці систем удобрення внесення пітроамофоекп Лч>30 РЗО КЗО весною під культивацію + №15 Р15 К. 15 в рядки прп посіві.

Список

опублікованих робіт по темі дисертації

1. Городини Н. М., Путинская Г. А., Шеремет О. П., Павленко В. Д. Влияние биогумуса на биологические свойства серой лесной почвы. //Тез. докл. II конгреса «БноКонверсня органических отходов народного хозяйства и охрана окружающей среды». — Ивано-Франковск: 1992. — с. 75-76.

2. ПаЕлепко В. Д. Технология получения биологически

полноценной продукции гречихи. //Тез. докл. II конгреса «Бпокопверсия органических отходов народного хозяйства и охрана окружающей среды». — Ивано-Франковск: 1992. — с. 107. ' '

3. Мунпца М. Я., Павленко В. Д. Агроэкологическое обос-

нование применения удобрений под гречиху. Сборник. Экологическое обоснование системы применения удобрений в севооборотах лесостепи Украины. — УГЛУ. Киев. 1992. —

с. 87-94.