Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроэкологическое обоснование использования разных доз гербицидов в чистых посевах ярового ячменя и с подсевом клевера

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологическое обоснование использования разных доз гербицидов в чистых посевах ярового ячменя и с подсевом клевера"

_УМАНСЬ1СА СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМ1Я

КАРПЕНКО В1КТОР ПЕТРОВИЧ

УДК 633.16:632.954:633.32

АГРОЕКОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ Р13НИХ ДОЗ ГЕРБГЦИДТВ В ЧИСТИХ ПОСГВАХ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ТА 3 ШДС1ВНОЮ КОНЮШИНОЮ

Спешальшсть 06.01.01- загальне землеробство

Автореферат

дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Умань- 1998

Дисертащао е рукопис

Робота виконана в Уманськш альськогосподарсъюй академн

Науковий кершшк: доктор альськогосподарських наук, професор, Заслужений даяч науки ] техтки Укра'ши Грицаснко Зшаща Мартишвна, Уманська сшьськогосподарська академия, завщувач кафедри мисробюлоги, бкшмп 1 ф1зюлогн рослин

Офщшш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук Борона Володимир Пантслеймонович, В1нницький шститут кор\ив УААН, старший науковий сгивробпиик;

кандидат сшьськогосподарських наук Максимчук 1ван Паителеймонович, Нацюнальний аграрний ушверситет, доцент кафедри загального землеробства

Провщна усганова: Вшницький державний сшьськогосподарський институт, кафедра загального землеробства

Захист вщбудеться р. о Югодин! на засщанш спещал!-

зованоТвченоУради К 74.844.01 в Уманськш сшьськогосподарськш академп 258900, м.Умань, Черкаська область, п/в Софпвка.

3 дисертащао можна ознайомитись у б!6лютещ УманськоТ стьськогоспо-дарськоУ академ ¡Г.

Авторефератрозюланий

Р-

Вчсний секретар спец1ал1зовано1 вчсно! ради

Костогриз П.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. В сучасних економ1чних умовах одним ¡з прюри-тетних напрямюв землеробства е удосконалення заходав боротьби з буранами i пов"язане з цим гадвшцення врожайностг зернових культур, в тому чисш ярого ячменю, як цшноТ кормово'11 иродовольчо!' культури.

Сучасна Х1м1чна промишлмсть пропонуе для боротьби з бур"янами в поавах ярого ячменю значну кшьюсть гербпгвдв, однак IX впровадження у виробництво не завжди забезпечуе високу сконокптну окупгасть, а ¡нколи приносить шкоду, особливо при застосуваиш IX в поавах без врахування грунтово-кшматичних умов, особливостей агротехшки культури та ди на бю-лопчш процеси в рослинах 1 грунт!, що в щлому визначае ефектившсть вико-ристання х!.\пчних препаратов.

У зв"язку з появою нових гербщщцв ¡мпортного виробництва мало вивченнми залишаються питания мехашзму Ух дп на рослини 1 бюценоз грунту, а звщси - на продуктившсть культури, поживний режим 1 родючють грунту. В недостатнш М1р1 вивчеш також питания впливу гсрб1цид1в на яюсть зерна ярого ячменю та еконо\п'чну ефектившсть вирощування культури в конк-ретних грунтово-кл1матичних умовах.

Важливе значешш мае розробка питания мгамалззацн впливу гербщи-ддв на навколишне середовище за рахунок поеднання Тх використання з агро-техшчними заходами, що дало б змогу розробити еколопчно безпечш та енергозбертакга заходи боротьби з бур"янами в поавах ярого ячменю.

Все це обумовило виб^р теми дисерташ'йноУ робота 1 визначило основ-1п напрямки наших досшджень.

Зв"язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Роботу ви-конано в рамках державно!' тематики "Розробка комплексних еколопчно без-печних 1 енергозбернгаючих проект!в боротьби з бур"янами в короткосхемних авозмшах", номер державно! реестрацп0197 и 013586.

Мета! завдання лосльчжень. Головною метою роботи було встановити, як впливають ршп види герб1цид1в групи комбшованих препарата 1 арилокйалканкарбонових кислот на формування елемен-пв продуктивное!! поЫв1в ярого ячменю, бюлопчш процеси в рослинах 1 грунт! залежно вщ доз препарата 1 вирощування культури з пщпвом I без пщаву конюшини та на основ! одержаних експерименталышх даних розробити науково обгрунто-ваш, еколопчно безпечш заходи боротьби з бур"янами в поа'вах ярого ячменю в умовах правобережно/ частини .Шсостепу УкраУни.

Вщповдао до поставлено!" мети передбачалось виршити наступи} зав-

дання: визначити видовий склад бур"яшв, особливога забур"янення поавт ярого ячменю залежно вщ вирощування його з пщавом 1 без пщс1ву конюши-ни та застосування р!зних видав i доз гер61цщцв; дошпдити даю гербщщцв на бюлопчну актившсть грунту 1 його поживний режим; вивчити вплив гербпцвдв на бюлопчш процеси в рослинах ярого ячменю (актившсть фермента окисно-вщновноГ дп, анат\пчну будову листгав, динамку наростання бюмаси { плоиц листково! поверхш, вм!ст в листках хлорофшу 1 динамщу накопичення сухих речовин, фотосинтстичну продуктившсть поав1в); встановити вплив герб1цидав на ростов! процеси ярого ячменю 1 конюшини; визначити даю гербщщцв на формування структури пос1в1в, урожайшсть I яюсть зерна; дата егроеконом1чну ощнку ефективносп застосування р^зних вщцв герб1цидав у поавах ярого ячменю з шдавом 1 без шдаву конюшини та науково обгрунтувати комплексы, еколопчно безпечш заходи IX використання.

Наукова иовнзна одержаних результата. Наукова новизна робота по-лягае в тому, що в умовах правобережного 1Псостепу УкраТни вперше:

- проведено комплексш, всеб1чш досл1дження дп р1зних вид1в { доз герб1цщцв групи комб1нованих препарате 1 арилокаалканкарбонових кислот на проходження бюлопчних процеав в рослинах 1 грунту продуктившсть поав1в ярого ячменю та встановлена р!зниця в '¿х дп залежно вщ виро-щування культури з шдавом 1 без гадаву конюшши;

- вивчено бюлопчш процеси в рослинах: актившсть фермента окис-но-в1дновно1 дп, анатом1чна будова рослин, динамша накопичення бюмаси 1 наростання плоцц листковоУ поверхш, синтез хлорофшу {оргашчних речовин, чиста продуктившсть фотосинтезу;

- вивчено бюлопчну актившсть грунту, р1ст окремих еколого-троф1чних груп мкрооргашзм1в при засгосувагап в поавах ярого ячменю р1з-них видав гербщщцв;

- вивчено поживний режим грунту залежно вщ застосування р1зних вщцв 1 доз гербщидав у посдвах ярого ячменю з шдавом 1 без пщаву конюшини;

- вивчено вплив гербщид1в на формування продуктивности посшв, урожайшсть та яюсть врожаю ;

- дана пор1вняльна агроеконом1чна ощнка ефективносп р1зних видав 1 доз гербщидт в поавах ярого ячменю з пщавом 1 без пщаву конюшини;

- на основ! проведених теоретичних дослщжень зроблено висновок, що гадав бобових трав гад ярий ячмшь призводить до пщеилення гербщидноТ даТ на бур"яни, що дас можлив1сгь регулювати дози внесения гербщщцв в б1к зменшенпя пестшщдного навантаження на навколишне середовище.

Практичне зиаченни одержаинх результата. Встановлеш оптимальш цози використання гербщидш в поавах ярого ячменю в умовах правобережного Лкостепу УкраГни. Розроблеш рекомендаци виробництву, юа дозволяють щдвищити урожайшсть зерна ярого ячменю та збишиити обсяги його виробництва в сшьськогосподарських шдприемствах. Вони пройшл:и виробничу перев1рку в господарствах ЧеркаськоГ обласп з високим ежонолпчним ефектом.

Особнстий пиесок злобувача. Дисертант особисто брав участь в плану-ванш1 закладанш польових та лабораторних дослав, виконанш анал1з1в, в эбробщ матер!ал1в та шдготовщ Тх до друку. Експериментальш даш, яю навещен! в дисертацшнш робот!, одержан! здобувачем самостшно.

Апробащя результата днсертаци. Матер1али дисертацп щороку обго-ворювались на заседаниях кафедри мкробюлогн, бюх1мй 1 фшологп рослин га ироблемноГ лабораторГГ Мшагропрому УкраГни з внвчення герб1цщцв в Умансьюй альськогосподарсьюй академи. Основш положения результате тослщжснь були заслухагп на науковш конференци викладач1в 1 асшран™ "Шдсумки науковоГ роботи за 1991-1995 роки" (Умань, 1996 р.), на «¡жнародному симпоз1ум1 "Агроеколопчш 1 економ1чш проблеми х1м1'заци 4ПК УкраГни (Умань, 1997 р.), на м1жнароднш конференци "Сучасш проблеми рослинництва \ кормовиробництва" (Умань, 1998 р.).

Публисац». По тем1 дисертацшноГ роботи опублжовано 5 статей: дв1 -з наукових журналах \ три- в зб1рниках наукових праць.

Структура 1 обспг дисертацй. Дисерташя складаеться ¡з вступу, трьох эоздшв, висновюв 1 пропозицш виробництву, списку л1тератури (280 джерел) додаттав (15 таблиць 1 18 фотографш). Загальний обсяг дисертацп 150 ггоршок машинописного тексту, включае 40 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ Природш умови, схема дослщу 1 метода дослщжень

Доаидження з вивчення впливу гербвдцпв на продуктившсть поав1в фого ячмешо проводились протягом 1995-1997 рр. на дослщному пол1 /манськоГ СГА, яке розташоване в зах1днш частот ЧеркаськоГ обласп 1 1пдно районування вщноситъся до Маньгавського природно-альськогоспо-гарського району Середньо-Дншровсько-Бугського округу ШсостеповоГ ТравобережноТ провищи УкраГни.

Погодт умови в роки проведения доагаджень були досить рпними, що : характерним для даного репону. Кьлью'сть опад1в за роки проведения дос-

л1джень коливались вщ 534,8 мм в 1995 р. до 746,9 мм в 1997 р. при середньо-му багаторкному показников1618 мм. Однак, найменша i'x кшыасть за перюд вегетацп ярого ячменю випала в 1996 р., що негативно вплинуло на урожай-шсть культури. Значних вщхилень середньор1чно1 температури пов1тря вщ норми в роки дослщжень не спостерр1галось, хоча в oKpeMi Micnui вони мали Micuc. Найбшьше гадвищення температури пов^тря у весняно-лгшш перюд спостер1галось у квти-травш 1996 року та в червю-липш 1995 року, а найбшьше зниження температури було В1дм1чено в зимов1 мкящ 1996 року (в ci4Hi температура пов1тря була нижчою вщ норми на 4 °С, а в лютому - на 2,4 °С).

Схема дослщу включала таю вар1анти: контроль (без гербщиддв i ручних прополок), кошроль (без гербщидав + ручна прополка), контроль (без гербпдадав з шдавом конюшини), комбшоваш гербщиди ковбой, 40 % в.р. (хлорсульфурон + дикамба) у дозах 125; 150; 175; 190 мл/га, caiic, 18 % з.п. (триасульфурон + флуороглжофенетил) у дозах 100; 125; 150; 180 г/га та rep6i-циди групи арилокаалканкарбонових кислот - 2,4-ДА, 40 % в.к. у дозах 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 л/га i Cic 67 МБ у дозах 2,0; 2,5; 3,0; 4,0 кг/га на предмет вивчення можливосп використання Тх в посшах ярого ячменю з шдавом конюшини.

Польов1 дослщи закладали методом рендомпованих повторень. Пов-торшсть дослщу - трикратна. Площа дослвдшх далянок становила 100 м2, об-лисових - 40-60 м2. Обприскування рослин герб1цидами проводили у фаз1 пов-ного кущншя ярого ячменю та першого тршчастого листка у конюшини. Тех-нолопя вирощування ярого ячменю загальноприйнята для JlicocTeny Ук-раши. В дослщ виавали ярий ячмшь сорту "Рось", який вщноситься до се-редньоранньо! групи стиглосп.Норма виаву -4,0 млн. схожих насшин на 1 га.

В дослщах визначали: забур"янешсть nocieiB по кшькосп i Maci на 1 м2 в 9-кратшй повторност1 на Bapiami, розвиток р1зних видав м1крооргшзм1в в ризосфер! ярого ячмешо -- за Фсдоровим, вм1ст ам1ачного азоту в rpyim - за Несслером, bmict в грунта фосфору i кално - за Чирисовим, актившсть окисно-вщновних фермйтв (каталази, пероксидази, пол1фенолоксидази)- за Починком, анатом1чну структуру ешдермюу листав -за Грицаенко, площу листковоУ noBepxHi рослин - методом вшпчок, масу сирих листкт i стебел -зважуванням, вмют хлорофшу в листках - за Вжторовим, bmict сухих речовин в листках i стеблах - за Вегарчиком, чисту продуктившсть фотосинтезу -за Ничипоровичем, висоту рослин - шляхом вим!ру 100 рослин в кожному ва-piami дослщу, юлыасть вузл1в, довжину м1жвузль - шляхом морфолопчного розбору пробних CHoniB, облш густота стояния ячменю i конюшини, кущиспсть, кшьюсть продуктивних i не продуктивних стебел - на 1 м2 в 9 -кратшй повторносп.

06:iiK врожаю здшснювали шляхом збирання його сущльним способом комбайном "Нива" i зважуванням. При оцшщ якосп зерна визначали: татуру - за ГОСТ 10840-64, масу 1000 зерен - за ГОСТ 10842-89, гомча-псть ¡ерна - за Омаровим, вм1ст бшка i актившсть амшаз в 3epiii - за Кондратье-шм, енерпю проростання i схож1сть зерна - на 3-й i 5-й день теля с1вби в ла-Зораторних умовах по 50 шт. зерен у 6-ти кратнш повторносп з Bapiamy.

Залишков) кшькосп гербщид1в у rpyhti визначали бюлопчним методом, економ1чну ефектившсть застосування гербвдедв - за загальноприйня-гами методиками на ochobI даючих норматтшв.

Математичну обробку даних проводили за Доспеховим.

РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Забур"япешсть nocieis ярого ячменю при застосуванга гербщщцв i виро-щуванш його з щцсгвом i без тдаву конюшини. Результата дослщжень пока-¡али, що гербицида ковбой i caiic ¡стотно зменшували забур"янешсть в TOciBax ярого ячменю. Найменша кшьшсть бур"янш через 25 дшв теля знесення цих препарат нараховувалась у BapiaHTax дослщу 13 застосуванням 175 i 190 мл/га ковбою та 150 i 180 г/га caiicy, що в1дповщно становило 18,1 i 5,0 та 14,5 i 11,5 шт./м2 при 54,3 шт./м2 на контрол1 без гербвдвдв i ручних трополок (табл.1). Забур"янешсть nociBiB ярого ячменю з пщавною коню-ииною на Bcix BapiaHTax дослщу була меншою, однак залежала вщ доз вне-:eirax гербщщцв. Так, через 25 дшв теля внесения гербщиду Cic 67 МБ в доз1 2,5 кг/га i 2,4-ДА - 1,5 л/га кшьюсть бур"яшв в nociBax ярого ячмешо без шд-лву конюшини складала вшповЦщо 28,6 i 33,6 шт./м2, а на цих же BapiaHTax з тщавом конюшини - 23,4 i 29,4 шт./м2 при 54,3 шт./м2 на KOHTpojii без трбщидав i ручних прополок. Очевидно, забур"янешсть в nociBax ярого гаменю з шдавом конюшини зменшуеться ще й за рахунок густоти пдовноТ <опюшини. При збшьшенш доз герб1цидав 2,4-ДА до 3,0 л/га i Cic 67 МБ до 1,0 кг/га кшьюсть бур"яшв продовжувала значно зменшувашсь, але при цьому зменшувалась i густота шдавноТ конюшини.

Бюлопчна актившсть грунту в nociBax ярого ячменю в залежносп вщ lii гербнщщв. Встановлено, що гад д1ею дослщжуваних гербщщцв мперобю-дсноз ризосфери ярого ячменю зазнавав значних змш. Так, через 10 дшв теля тстосування xiMi4Hiix препарата найбшьш активно розвивалась мшрофлора ia BapiaHTax дослщу ¡з використанням 175 мл/га ковбою i 150 г/га caiicy, що жладало вщповдао 131,6 та 137,4 % до контролю без гербнцщв i ручних трополок. Менш активно, але краще шж на контроль розвивались шкрооргашзми на ¡нших BapiaHTax досл1ду. Через 25 дшв теля застосування

Таблиця 1

Вплив р1зних доз гербщидт ковбою 1 са'псу на забур"янешсть поавт ярого ячменю без тдаву конюшини, 1995-1997 рр.

Вар1анти дослщу Через 25 дтв теля внесения Перед збиранням врожаю

Юльюсть бур"яшв, штУм2 Маса бур"яшв, г/м2 Знищено бур"яшв,% Кшыасть бур"яшв, шт./м2 Маса бур"яшв, г/м2 Знищено бур"яшв, %

покшь-кост1 по маа поюль-косп по маа

Контроль (без гербщщцв {ручних прополок) 54,3 154,5 0 0 56,1 513,7 0 0

Контроль (без гербщид1В+ ручна прополка) 31,5 76,9 42,0 50,2 33,5 291,3 40,3 43,3

Ковбой 125 мл/га 32,4 97,8 40,3 36,7 39,1 321,8 30,3 37,4

Ковбой 150 мл/га 24,3 67,0 55,2 56,6 28,0 245,3 50,1 52,2

Ковбой 175 мл/га 18,1 49,3 66,7 68,1 17,2 200,9 69,3 60,9

Ковбой 190 мл/га 8,0 33,9 85,3 78,1 15,9 146,5 71,7 71,5

Саг] с 100 г/га 30,8 80,8 43,3 47,7 32,2 283,4 42,6 44,8

Сат1с 125 г/га 19,2 52,7 64,6 65,9 23,4 233,3 58,3 54,6

Сат1с 150 г/га 14,5 33,1 73,3 78,6 17,0 144,7 69,7 71,8

Сатк 180 г/га 11,5 26,0 78,8 83,2 14,0 112,1 75,0 78,2

гербщщцв загальна юльюсть MÍKpoopraH3ÍM¡B на в ар i антах дослщу також перевищувала контроль.

Серед окремих труп míkpooprahí3míb найбьтьш чутливими до дй' xi-míhhhx препарата в nepnii дш теля внесения були штрифшатори i азотфж-cyroni бактерп роду Azotobacter. Малочутливими до герб1цидав, незалежно вад доз препарата, виявились амшофг'катори i целголозоруйшвш бактерй". Навт при внесенн1 ковбою 190 мл/га i caiicy 180 г/га ктьюсть цих бактерш була ви-щою, шж на контроле що евщчить про високу CTiiÍKicTb спорових форм m¡KpoopraHÍ3MÍB до ди xímíhhhx агента (табл.2). Через 25 дшв теля внесения repoimwie кшьгасть чутливих MÍKpoopraHÍ3MÍB в групп вЬдповлювалась i нав1ть перевищувала контроль.

Пожпвний режим грунту в чпетих nocieax ярого ячмешо i з пщавпою копюшиною при застосуванш гербщидов. На bcíx eapiaHTax дос.и'ду Í3 застосу-ванням гербщид1'в ковбою, caiicy, Cic 67 МБ i 2,4-ДА вщбувалось покра-щення умов мшерального живлення. Однак, в чистих nocieax ярого ячменю найкраил умови забезпечення рослин доступними формами поживних речовин складалися на вар1антах дошпду Í3 застосуванням 175 мл/га ковбою i 150 г/га caiicy, що, можливо, пов"язано Í3 зменшенням виносу елемента живлення з грунту бур"янами. В поавах ярого ячменю з шдавною конюшиною найкращ1 умовй забезпечення рослин поживними речовинами складалися при застосуванш 2,5 кг/га Cic 67 МБ i 1,5 л/га 2,4-ДА. Так, в середньому за три роки дослщжень bmíct фосфорно'1 кислоти в грунт] тд поавами ярого ячменю з конюшиною на вар1антах досл1ду ¡з застосуванням 2,5 кг/га Cic 67 МБ i 1,5 л/га 2,4-ДА був вщтовщю на 30,8 та 19,4 % вшцим, шж на Koinponi без гербцщщв i ручних прополок та на 4,1 i 8,1 % вищим пор1вняно Í3 застосуванням цих доз препарата в поавах ярого ячменю без шдаву конюшини.

Бюлопчш процеси в рослинах ярого ячменю при його вирощувант з шдавом i без шдаву конюшинп та застосуванш гербщщцв.

Вплив repóinn*i¡b на актившеть окисио-вщновних фермента в рослинах ярого ячменю. При застосуванш в nociBax ярого ячменю гербщиду ковбой у дозах 125-175 мл/га та caiicy в дозах 100-150 г/га актившеть каталази i пероксидази в фазу виходу рослин в трубку зростала. При доз! внесения ковбою 190 мл/га i caiicy 180 г/га актившеть каталази i пероксидази в пор1внянш з попередшми дозами дещо знижувалась, в той час, як актившеть пол1фенолоксидази залишалась досить високою. При внесенш в посевах ярого ячменю 2,4-ДА у дозах 1,5-3,0 л/га спостершалось зниження в рослинах активносп каталази i, особливо, це вщм^чалось на вар{антах з пщявною конюшиною. Однак, актившеть пероксидази при застосуванш 2,4-ДА зростала i була найвищою на Bapianrax Í3 внесениям 3,0 л/га препарату. На

Таблиця 2

Вплив гербщид1в ковбою i caiicy на чиселыпсть ргзних ф^зюлопчних груп мшрооргашзхпв у ризосфер! ярого ячменю на 10-й день теля внесения препарата (1996 р.).

BapiaHTH дослщу Амошфисатори Нприфасатори 1 фази Нприфжатори II фази Целюлозоруйшвш

тис. шт. в 1 г. грунту % до контролю тис. шт. в 1 г. грунту % до контролю тис. шт. в 1 г. грунту %до контролю тис. шт. в 1 г. грунту %до контролю

Контроль(без гербщид1в i ручних прополок) 135,3 100 135,4 100 88,0 100 129,4 100

Ковбой 125 мл/га 188,3 139,2 112,5 83,1 86,0 97,7 164,7 127,3

Ковбой 150 мл/га 188,3 139,2 112.0 82,7 76,4 86,8 162,4 125,5

Ковбой 175 мл/га 235,3 173,9 88,0 65,0 76,2 86,6 160,7 124,2

Ковбой 190 мл/га 235,3 173,9 82,1 60,6 76,0 86,4 159,2 123,0

CaTic 100 г/га 176,5 130,5 135,5 100,1 86,0 97,7 164,7 127,3

CaTic 125 г/га 176,5 130,5 112,0 82,7 86,0 97,7 164,7 127,3

Caiic 150 г/га 235,3 173,9 112,0 82,7 86,0 97,7 165,0 127,5

Ca-ric 180 г/га 235,3 173,9 112,0 82,7 76,4 86,8 163,8 126,6

В1дмшу вщ 2,4-ДА, 13 збшьшенням доз Ос 67 МБ до 4,0 кг/га актившсть каталази зростала 1 становила в поавах ячменю з пщавом конюшини 839,0, а без шдаву конюшини- 847,9 мк Моль розкладеного Н2О2. Актившсть пероксидази при збшьшенш дози Слс 67 МБ з 2,0 до 3,0 кг/га шдвищувалась. Але при доведенш дози Сю 67 МБ до 4,0 кг/га актившсть пероксидази знижувалась, що супроводжувалось пригшченгогм ростових процесш ячменю.

Вплив гербщидав на анатоничну будову ешдермсу листков ярого ячменю. Встановлено, що гербщиди ковбой 1 салс активно впливали на структуру епщермюу листав ярого ячменю, що виражалось в змш1 кшькосп клгага I продашв на одиниц1 повсрхш листка та Гх розм1р!в (табл.3).

Таблиця 3

Вплив гербщид1в ковбою 1 салсу на структуру еш дерм ¡су листюв ярого ячменю сорту "Рось"

BapiaHTO дослщу Кшьюсть Довжина Ширина Площа Кшьюсть

клгаш, клггани, юитини, илитини в продлив,

ШТ./ММ2 мкм мкм noni зору мкроскопа, мкм2 ШТ./ММ2

Контроль(без гсрбщи-дав i ручних прополок) 297,1 112,2 20,5 2300,1 76,2

Ковбой 125 мл/га 280,4 114,8 21,5 2468,2 80,1

Ковбой 150 мл/га 236,7 135,2 22,5 3042,0 80,9

Ковбой 175 мл/га 214,5 146,3 21,0 3072,3 81,5

Ковбой 190 мл/га 249,0 122,9 17,7 2175,9 67,1

Ca-ric 100 г/га 275,9 116,3 22,2 2581,9 84,2

CaTic 125 г/га 225,8 132,7 22,8 3025,6 80,1

Сатю 150 г/га 282,5 124,5 22,0 2789,0 82,6

Caiic 180 г/га 311,0 105,8 17,9 1899,8 77,0

Н1Ро,95 26,4 8,3 2,1 416,2 3,9

Так, при застосуваши в поавах ярого ячменю гербщиду ковбой в дозах 125-175 мл/га юльшсть юитин епщермюу на 1 мм2 листка зменшувалась в пор1внянш з контролем без гербщида'в 1 ручних прополок в1°дпов1дно в 1,06 -1,39 рази. Разом з цим вдапчево, що зменшення юлькосп юптин ешдермюу шстка ярого ячменю супроводжувалось помпшш зб1льшенням розм1р1в штин (довжини, ширини) 1 в1дповщно 1х площ1. Така ж залежшсть спостерь лалась при застосуванга в поавах ярого ячменю гербщиду сат!с у дозах 100150 г/га. Пщ впливом гербщиду сатк у доз1 180 г/га число клгаш на 1 мм2 по->ерхш листка р!зко збшьшувалось 1 становило 311 шт., але при цьому змен-

шувались розм1ри клшш. Найбшына кшыасть продашв на одинищ поверхш листка була вданчена при внесенш 100-150 г/га сатку, що, можливо, сприяло полтшенню умов газо- 1 водообмшу та зумовлювало зростання продук-тивносп фотосинтезу на цих вар1антах дослщу.

Вплив гербщидав на динам1ку наростання бшмасн I плоиц лисгковоТ поверхш ярого ячменю. Найбшьш активно наростання бюмаси 1 плонц листков 01 поверхш ярого ячменю вщбувалось в послвах з пщавною конюшиною при застосуванш Слс 67 МБ в дозах 2,0-2,5 кг/га 1 2,4-ДА в доз! 1,5 л/га, де склада лись найкращ умови мшерального живлення рослин. В чистих поавах ярого ячменю найбшьш активно наростання плоиц листковоТ поверхш рослин проходило при внесенш ковбою у доз1 175 мл/га 1 сатку -125 г/га. Зокрема, у фазу молочно! стиглосп зерна ячмешо на фош внесения герб1циду ковбой у доз1 175 мл/га надземна маса рослин складала 115,3 %, а на фош сатссу в дозах 1251 150 г/га - вщповщно 121,5 та 121,2% до контролю без герб1цщцв 1 ручних прополок.

Вплив гербщидав на вм1ст хлорофшу 1 динашку накопичення сухих ре-човин в рослинах ярого ячменю. Найвищий вм1ст хлорофшу в рослинах ярого ячмешо без пщавно'У конюшини було вщм1чено в фазу виколошування при внесенш ковбою в доз1 175 мл/га, салсу - 125 г/га, С1с 67 МБ - 3,0 кг/га, 2,4-ДА - 1,5 л/га (вщповщно 1,334; 1,375; 1,263; 1,312 % при 1,128 % на кошрол! без герб1цид1в 1 ручних прополок). В поавах з пщЫвною конюшиною найви-щ1 показники вм!сту хлороф1лу було вданчено в фазу виколошування рослин при до 2,5 кг/га Ос 67 МБ I 1,5 л/га 2,4-ДА (вщповщно 1,292; 1,289 %). На цих же вар1антах дослщу протягом вах фаз розвитку рослин найбшьш активно проходило накопичення сухих речовин.

Вплив гербщидав на фотосинтетичну продуктившсть поов1в ярого ячменю при вирощуванш його з шдавом 1 без щдову конюшини. Одним ¡з важ-ливих ф1зюлопчних показниюв е чиста продуктившсть фотосинтезу. Результата досл!джень показали, що в чистих поавах ярого ячменю 1 з пщавною конюшиною цей показник збшьшувався. Так, при застосуванн1 в поавах ярого ячменю гербщидш ковбою 1 са п су найвищ1 показники чисто'1 про-дуктивносп фотосинтезу формувались на вар1антах дослщу ¡з внесениям 175 мл/га ковбою 1 125 г/га сатку, що становило в 1997 р. вщповщно 8,31 8,0 г/м2 за добу при 7,3 г/м2 за добу на контрол1 без гербщщцв 1 ручних прополок.

При застосуванш в поавах ярого ячменю без пщйву конюшини гербщиду Слс 67 МБ в дозах 2,0; 2,5; 3,0; 4,0 кг/га чиста продуктившсть фотосинтезу рослин складала вщповщно 8,0; 8,6; 9,0; 8,0 г/м2 за добу, а на цих же вар1антах дослщу з пщавом конюшини - вщповщно 8,4; 9,5; 8,5; 8,0 г/м2 за добу при 7,3 г/м2 за добу на контрол1 без гербщидав 1 ручних прополок.

При застосуванш в nociBax ярого ячменю гербщиду 2,4-ДА найвипц показники чисто1 продуктивное^ фотосинтезу формувались на таких napian-тах дослщу: на nociBax ярого ячменю з пщавом конюшини- при внесенш 1,5 л/га препарату ( 8,5 г/м2 за добу), на nociBax ярого ячменю без пщаву конюшини -2,0 л/га препарату (9,0 г/м2 за добу).

Вплив гербщщцв на poctobí процесн гадстггог конюшини. Найбшып активно poctobí процеси пщпокривноГ конюшини проходили при застосуван-hí в nocieax ячменю 2,0-2,5 кг/га Cic 67 МБ i 1,5 л/га 2,4-ДА. При збшьшснш доз Cic 67 МБ до 4,0 кг/га i 2,4-ДА до 3,0 л/га спостерйалось пригшчення ростових nponeciB конюшини. Особливо сильно пригшчувала picT конюшини 2,4-ДА в доз! 3,0 л/га. При цьому зменшувався тургор листя, закручувались листков! пластинки i черешки, розростались стебла. Найбшьша маса сухих речовин 100 рослин була вщм1чена на вар1антах ¡з внесенням 2,5 кг/га Cic 67 МБ i 1,5 л/га 2,4-ДА, що на 24,7 i 12,3 % було бшьшим, шж на контроль На цих же Bapiatrrax дослщу був найб1лъшим прирют висоти рослин.

Урожайтсть i яккть зерна ярого ячменю при застосуванш pi3iinx внд1в i доз гербпщщв. Вплив дослщжуваних гербщид1В на врожайшсть ярого ячменю визначався як погодними умовами, так i фоном вирощування культури (табл.4). Так, застосування на nociBax ярого ячменю з пщавом i без пщаву конюшини одних i тих же доз гербщщцв Cic 67 МБ i 2,4-ДА забезпечувало одержання р1зних прибавок врожаю: на nociBax ярого ячменю без шдаву конюшини найвищ1 прибавки врожаю було одержано при внесенш 3,0 кг/га Cic 67 МБ (5,8 ц/га) i 2,0 л/га 2,4-ДА (5,9 ц/га), в той час, як на nociBax ярого ячменю з пщлвом конюшини - при внесенш 2,5 кг/га Cic 67 МБ (7,5 ц/га) i 1,5 л/га 2,4-ДА (6,4 ц/га) при Н1Ро,95 вщ 1,3 до 2,0 ц/га.

На eapiairrax з ковбоем i сап'сом найвища урожайшсть була одержана при застосуванш вдаовдао 175 мл/га i 125 г/га цих препаратов, яка склада 36,5 та 36,4 ц/га зерна, a rrpupicT зерна до контролю без гербщщцв i ручних прополок складав вщповщно 6,7 i 7,2 ц/га.

На bcíx BapiaHTax дослщу í3 використанням гербщщцв ковбою i caiicy збшынувалась маса 1000 зерен i натура зерна. Однак, найбшьша маса 1000 зерен в nociBax ярого ячменю без niflciey конюшини формувалась на BapiaiiTax досл1ду ¡з внесенням 175 мл/га ковбою i 125 г/га caiicy. При збшьшенш дози внесения ковбою до 190 мл/га i caiicy до 180 г/га маса 1000 зерен ярого ячменю в пор1'вняпш з попередшми дозами зменшувалась, що, очевидно, пов"язано з появою бшьшоГ кп'лъкосп др1'бного зерна.

На BapiaHTax досл!ду з пщавом конюшини маса 1000 зерен була дещо меншою, шж на вщповдаих Bapianrax без п1дс!ву, однак зменшення маси 1000 зерен позитивно вплинуло на натуру зерна, яка на bcíx Bapianrax дослщу

Таблиця 4

Вплив р1зних доз гербщид1в групп комбшованих препарат \ арилокаал-капкарбонових кислот на урожашнсть ярого ячменю сорту "Рось" з шдавом 1 без шдаву кошошини, ц/га

BapiaHTH доацду х) 1995 р. 1996 р. 1997 р. Середне %ДО

за 3 роки контролю

Контроль (без гербщи- 30,4 18,4 39,2 29,3 100

д1в i ручних прополок)

Контроль (без гербщи- 31,6 20,1 40,4 30,7 104,8

ддв + ручна прополка)

Контроль (без тербщидв з 33,5 20,7 41,8 32,0 109,2

iiwcíbom конюшини)

Ковбой 125 мл/га 34,0 20,0 42,2 32,1 109,6

Ковбой 150 мл/га 36,8 22,3 44,3 34,5 117,7

Ковбой 175 мл/га 38,1 24,3 45,6 36,0 122,9

Ковбой 190 мл/га 37,2 22,7 43,8 34,6 118,1

Ca-ric 100 г/га 36,3 22,3 43,3 34,0 116,0

Carie 125 г/га 38,8 25,4 45,2 36,5 124,6

Carie 150 г/га 38,9 25,0 45,4 36,4 124,2

Carie 180 г/га 37,3 22,1 43,7 34,4 117,4

Cié 67 МБ 2,0 кг/га 32,3 20.7 41.6 31.5 107.5

34,9 22,9 43,8 33,9 115,7

Cíe 67 МБ 2,5 кг/га 35.1 22.0 43,0 33.4 114.0

38,9 26,3 45,3 36,8 125,6

Cic 67 МБ 3,0 кг/га 37.8 23.6 43.8 35.1 119.8

38,0 23,8 44,3 35,4 120,8

Cic 67 МБ 4,0 кг/га 33.2 22,1 42.0 32.4 110.6

33,3 22,3 42,2 32,6 111,3

2,4-ДА 1,5 л/га 34.9 21.4 43,3 33,2 113.3

36,7 23,9 46,6 35,7 121,8

2,4-ДА 2,0 л/га 37.0 23.7 44.8 35.2 120.1

36,4 23,2 44,5 84,7 118,4

2,4-ДА 2,5 л/га 33.1 20.4 41.9 31.8 108.5

33,3 20,3 42,0 31,9 108,9

2,4-ДА 3,0 л/га 31.2 18.9 40.1 30.1 102.7

31,2 18,5 40,0 29,9 102,0

Н1Ро,95 2,0 1,6 1,3

чиселышк - hhctí поави ярого ячменю, знаменник - з тдсшом конюшини.

з шдавом конюшини зростала. Найвищий вмют бшка в зерш ячменю був на BapiaHTax i3 внесе1шям 2,5 кг/га Cic 67 МБ i 1,5 л/га 2,4-ДА в nocieax ярого ячменю з шдавом конюшини, що вдаювщно складало 11,37 i 11,53 % при 9,88 % на контр о л1 без герб1ццщв i ручних прополок. На nociBax ярого ячменю без шда'ву конюшини найвищий BMicT бьтка був при внесенш 175 мл/га ковбою i 125 г/га caiicy (вщповщно 11,65 i 11,40 %).

ArpoeKOHOMi4iia оцшка ефестивност! застосування pi3inix доз гсрбщидав в nocieax ярого ячмешо з шдавом i без пщаву кошошшш та обгрунгування еколопчно безпечннх приношв 1х вшсористання. Результата проведено'/ економ1чно1 ощнки дшоть пщстави стверджувати, що найбшьш ефективними, виходячи з приросту врожаю зерна, е таю дози внесения гербщид1в: на nociBax ярого ячменю з шдавом конюшини- 2,5 кг/га Cic 67 МБ i 1,5 л/га 2,4-ДА, а на nociBax ярого ячменю без шдаву конюшини- 175 мл/га ковбою, 125 г/га caiicy, 3,0 кг/га Cic 67 МБ i 2,0 л/га 2,4-ДА. Формування на цих Bapiairrax дослщу найвищих прибавок зерна сприяло одержанню найвищого прибутку з 1 га площ1 nociBiB. Так, в середньому за 1995-1997 pp. прибуток на контрол1 без гербщщцв i ручних прополок складав 297 грн./га, а при застосуванш на nocieax ярого ячменю з гадавом конюшини гербщиду Cic 67 МБ в доз1 2,5 кг/га i 2,4-ДА- 1,5 л/га - вщповдао 381 та 370 грн./га. При застосуванш в nocieax ярого ячменю без шдаву конюшини гербщид1в Cic 67 МБ в доз! 3,0 кг/га, 2,0 л/га 2,4-ДА, 175 мл/га ковбою i 125 г/га caiicy прибуток становив зщпов1дно 363; 368; 373; 387 грн./га.

При nOpiBHHHHi ДВОХ фОШВ ВИрОЩуваННЯ КуЛЪТурИ (яЧМШЬ 3 ЩДаВОМ i 5ез пщаву конюшини) встановлено, що вшца урожайшсть i економ1чтн показ-шки мали Micije при застосуванш в nocieax ярого ячменю з шдавом коню-иини менших доз герб1щщв . Зменшення доз використання гербщщцв при шрощуванш ярого ячменю з пщавною конюшиною дозволяе зекономита 1715 % npenapaiiB Cic 67 МБ i 2,4-ДА, яю можна втористати на додапсових хпощах.

Нами не виявлеио залиншв герб1цид1в ковбою, caiicy, Cic 67 МБ i 2,4-ДА в rpyHii теля вирощування ярого ячменю. Це дае пщстави вважати, що )икористання рекомендованих нами доз гербщщцв для боротьби з бур"янами 1 nocieax ярого ячменю е безпечним для людини i навколишнього сере-ювища.

ВИСНОВКИ

1. Гербщиди, ковбой i caiic групи комбшованих препарат1'в в залеж-tocTi вщ доз використання по разному впливають на знищення бур"яшв в

nocißax ярого ячменю. Найбшыне зншцуеться бур"яшв при внесенш ковбою в дозах 175-190 мл/га (66,7-85,3 %) i caTicy - в дозах 150-180 г/га (73,3-78,8 %). В поавах ячменю з шдавом конюшини найкраще знищуютьея бур"яни i не пошкоджуеться культура когпошини при внесенш Cie 67 МБ в доз1 2,5 кг/га i 2,4-ДА в доз1 1,5 л/га.

2. Герб1циди ковбой i caiic позитивно впливають на житдаяльшсть м1крофлори грунту i гриб1в. Найбшьш активно розвиваеться мжрофлора на вар1антах дослщу i3 заетоеуванням 175 мл/га ковбою i 125-150 г/га caTicy. PicT i розвиток окремих груп м1крооргашзм1в в ризосфер! ярого ячменю залежить вщ доз внесених repöiujmiB. Найбшьш чутливими до xiMi4roix препарата виявились штрифйсатори i азотобактер, малочутливими- амшофжатори i целюлозоруйшвш бакгерн.

3. Формування коренево-ризоб1ального апарату конюшини залежить вщ вщив i доз застосованих гербщидав. Найбшьш активно наростання буль-бочок на кореневш систем! конюшшш вщбуваеться при внесет« в поавах ярого ячменю герб1циду Cic 67 МБ в доз1 2,5 кг/га i 2,4-ДА - 1,5 л/га.

4. Ковбой (175 мл/га), caTic (125-150 г/га), 2,4-ДА (1,5-2,0 л/га) i Cic 67 МБ (2,5-3,0 кг/га) не впливають негативно на поживний режим грунту. В оптимальних дозах вони сприяють шдвищенню в\исту в rpyHTi алпачного азоту, рухомого фосфору i кашю. Найкраий умови азотного живлення скла-даються на nociBax ярого ячменю з пщавом кошошини, де при використашн 1,5 л/га 2,4-ДА та 2,5 кг/га Cic 67 МБ забезпечуеться найвища актившсть коренево-ризобшьного апарату конюшини.

5. Встановлено, що pi3Hi види i дози гербщщцв в залежносп вщ виро-щування ярого ячменю з пщавом i без пщаву конюшини по-р1зному впливають на проходження ф1зюлопчних процеав в рослинах. Пщ впливом гербщидав ковбою i caTicy актившсть ферментов каталази, пероксидази i noni-фенолоксидази в фаз! виходу рослин ярого ячменю в трубку значно зростае. Однак, найбшьша актившсть вадм1чаеться у пол^фенолоксидази, що можливо, обумовлюеться захисною реакщею рослин на шдвищений вмют фенольних сполук. Пщ да ею гербщидав Cic 67 МБ (2,5-3,0 кг/га) i 2,4-ДА (1,5-2,0 л/га), внесених в nociBax ярого ячменю з пщавом i без пщаву конюшини, окисно-вщновш процеси посилюютъся. Лише внесения гербщиду Cic 67 МБ у шдвищенш (4,0 кг/га) доз! призводить до тимчасового зниження активносл деяких фермента окисно-в1дновного характеру дн.

6. CTyniHb i характер анатом!чних змш в структур! ешдерм1су листав ярого ячменю залежить в значгай Mipi вщ видов i доз внесених препарата. Пщ д1ею гербщиду ковбой в дозах 125- 175 мл/га i caTicy в дозах 100-150 г/га в анатом1чнш будов! листк!в ярого ячменю проявляються ознаки мезоморфное-

п,що виражаеться в збшьшенш ruiomi егадсрмальних клгпш , юлькосп про-IHxiß на одинищ поверхш листка i пло1Щ листково!' поверхш рослин. При знесенш ковбою в доз1 190 мл/га i, особливо, caiicy в доз! 180 г/га юльк^сть ¡оптин ешдермюу на одинищ поверхш листка збшьшуеться, але при цьому шеншуються ix розм1ри i площа листав.

7. Гсрб1циди ковбой, caiic, Cic 67 МБ i 2,4-ДА значно впливають на £ормування рослинами бюмаси i плоиц листковоТ поверхн1. В nociBax ярого 1чменю без шдаву когаошини найбшьша актив1защя ростових процеав зщбуваеться при застосувашп гербнщдав ковбою в доз1 175 мл/га, caiicy - 125150 г/га, Cic 67 МБ - 3,0 кг/га, 2,4-ДА - 2,0 л/га. В nociBax ярого ячменю з йдавом конюшини найбшьша бюмаса i площа листкового апарату ярого гаменю формусться при внесенш Cic 67 МБ в доз1 2,5 кг/га i 2,4-ДА в доз1 1,5 т/га.

8. Герб1циди ковбой (175 мл/га) i caiic (125-150 г/га) зумовлюютъ пози-гивний вплив на асимшящю хлорофшу i накопичення сухих речовин в росли-iax ячменю. В nociBax ярого ячменю з тдавом конюшини найвища акпш-¡ащя накопичення зелених тгмен-пв, що супроводжуються, в свою чергу, тйбшьш штенсивним накопиченням оргашчшл речовини, вщбуваеться за доови внесения в nociBax гербщщцв Cic 67 МБ в доз1 2,5 кг/га i 2,4-ДА-1,5 i/ra.

9. В nocißax ярого ячменю без гадаву конюшини найвшщ показники 1исто1 продуктивности фотосинтезу формуються при застосувашп 175 мл/га совбою, 125-150 г/га сатку, 3,0 кг/га Cic 67 МБ i 2,0 л/га 2,4-ДА. В nociBax грого ячменю з конюшиною гербщидна д1я npenapaiiß пщсилюетъся, що :прияе шдвищенню продуктивносп nocißiB ячмешо за менших доз викорис-ання гербщидш (Cic 67 МБ- 2,5 кг/га, 2,4-ДА - 1,5 л/га).

10. На pocTOBi процеси шдпокривно1 культури конюшини найкраще (пливае внесения 2,4-ДА в доз1 1,5 л/га i Cic 67 МБ в дозах 2,5 i 3,0 кг/га. Шд-|ищення доз 2,4-ДА до 2,5-3,0 л/га призводить до приппчення росту конюшини i зменшення густота рослин.

11. Найвшщ показники продуктивноТ кущистосп i найбшыний npitpicT урожаю зерна ячмешо без шдс1ву конюшини формуеться при застосувашп в iocißax 175 мл/га ковбою (6,7 ц/га) i 125 г/га caricy (7,2 ц/га), а на nocißax грого ячменю з гадавом конюшини -при внесенш Cic 67 МБ в доз! 2,5 кг/га 7,5 ц/га) i 2,4-ДА - 1,5 л/га (6,4 ц/га).

12. При застосувашп гербщщцв в nocißax ярого ячмешо покращуеться засть зерна. Якщо на контрол! без герб1цид1в i ручних прополок BMicr бшка тановив 9,88 %, то на Bapiairrax i3 застосуванням ковбою у дозах 175 мл/га i aiicy - 125 г/га на nocißax ярого ячмешо без гадаву конюшини - вдаоввдго

11,65 i 11,40 %. Ha nocißax ярого ячменю з шдавом конюшшш найвищий BMicT 6ijiKa був на в ар i антах досшду i3 застосуванням 2,5 кг/кг Cic 67 МБ i 1,5 л/га 2,4-ДА, що складало вщповдао 11,37 i 11,53 %. На цих Bapiairrax також зростала натура зерна i маса 1000 зерен.

13. Застосування гербщид1в ковбою в доз1 175 мл/га i ca-ricy -125 г/га в nocißax ярого ячменю без пдаву конюшини забезпечуе одержання додат-кового прибупсу в po3Mipi вщповвдю 77,1 i 90,2 грн./га. Висока економ1чна ефектившсть боротьби з бур"янами в nocißax ярого ячменю встановлена також при використанш герб1цид!в Cic 67 МБ у доз! 2,5 кг/га i 2,4-ДА -1,5 л/га, яга забезпечували одержання додаткового прибутку в po3Mipi вцщовдою 96,8 i 86,0 грн./га.

14. На основ1 проведених теоретичних достджень науково обгрунто-ваш еколопчно безпечш дози гербщщпв в nocißax ярого ячменю, яга дають можливкть знизити витрати препарат1в групп арилокаалканкарбонових кислот (Cic 67 МБ i 2,4-ДА) при вирощуванш його з шдавом конюшини на 17-25 %, однак, питания застосування цих гербщид1в в nocißax з бобовими травами потребуе подальшого вивчення на предмет можливосп впровад-ження ix у виробництво.

ПРОПОЗИЩ1ВИРОБНИЦТВУ

Для тдвшцення урожайносп ярого ячменю i зменшення пестицид-ного наваптаження на навколишне середовище в умовах правобережного Jli-состепу УкраГни для боротьби з бур"янами в його посевах ковбой необхщно застосовувати в доз1 175 мл/га, а caiic - в доз1125 г/га.

ОПУБЛ1КОВАШ РОБОТИ ПО TEMIДИСЕРТАЦЙ

1. Карпенко В.П. Забур"янешсть ярого ячменю за застосування гербпщщв ковбой та caiic // Захистрослин. - 1998.- № 2.- С.6-7.

2. Грицаенко З.М., Карпенко В.П. Ячмшь з шдавом i без пщаву. Фь 3iojiori4ni процеси i продуктившеть поашв при ди р1зних вид1в гербщид1в // Захист рослин.- 1998.- № 5. - С. 11. (Автором виконаш експериментальш доопдження).

3. Грицаенко З.М., Карпенко В.П. Особливоот застосування гербщи-дав в nocißax ярого ячменю з шдавом конюшини // 36ipmiK наукових праць Умансько'1 сшьськогосподарсько! академн "Сучасш проблеми рослинництва i

кормовиробництва" (частина 1).-Умань, 1998.-С.51-54. (Автором виконаш експерименггальш дослщження).

4. Грицаенко З.М., Карпенко В.П. Залежшсть бюлопчноТ активносп' грунту в поавах ярого ячмешо вщ дн комбшованих гербщщцв // Зб1рник наукових прадь Умансько'1 сшьськогосподарсько! академи.-К.: Нора-пршт, 1997.-С.190-192. (Автором виконаш експерименталъш доашджсння).

5. Карпенко В.П. Еколого-економ1чна ощнка впливу ковбою 1 са-псу на продуктившсть пос!в1в ярого ячмешо // Зб1рник наукових праць Умансьюм :щьськогосподарсько'1 академп.-К.: Нора-прпгг, 1997.-С.229-231.

АНОТАЦЙ

Карпенко В.П. Агроеколопчне обгрунтування застосування р1зних доз гербщщцв в чистих поавах ярого ячменю та з пщавною конюшиною .-Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата а'льськогоспо-[щрських наук за спещальшстю 06.01.01 - загальне землфобство. - Уманська лльськогосподарська академ1я, Умань, 1998.

Проведено комплексш, всеб1чш дослщження до р1зних видав 1 доз гер-эщидов на продуктившсть поав1в ярого ячменю, бюлопчш процеси в росли-тах 1 груш! та встановлена р1зниця в 1х да залежно вщ вирощування культури ! тдовом 1 без пщаву конюшини.

Розроблеш науково обгрунтоваш, еколопчно бсзпечш дози гербщщцв з чистих поавах ярого ячменю 1з застосуванням герб1цидав ковбою в доз1 175 ил/га 1 сат1су - в доз1125 г/га.

Встановлено, що при вирощуванн1 ярого ячмешо з пщавом конюшини *ози гербщвдв можуть бути зменшеш на 17-25 % проти доз герб1цидав, ¡астосованих в чистих поавах ярого ячменю, що знижуе пестицидне наван-гаження на навколишне середовище.

Клгочов1 слова: гербщид, бур"яни, ячмшь, конюшина.

Карпенко В.П. Агроэкологическое обоснование использования разных 1;оз гербицидов в чистых посевах ярового ячменя и с подсевом клевера. -рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйст-¡енных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. - Уманская сель-жохозяйственная академия, Умань, 1998.

Проведены комплексные, всесторонние исследования действия разных видов и доз гербицидов на продуктивность посевов ярового ячменя, биологические процессы в растениях и почве и установлена разница в их действии в зависимости от выращивания культуры с подсевом и без подсева клевера.

Разработаны научно обоснованные, экологически безопасные дозы гербицидов в чистых посевах ярового ячменя с использованием гербицидов ковбой в дозе 175 мл/га и сатис - в дозе 125 г/га.

Установлено, что при выращивании ярового ячменя с подсевом клевера дозы гербицидов могут быть уменьшены на 17-25 % против доз гербицидов, используемых в чистых посевах ярового ячменя, что снижает пестицидную нагрузку на окружающую среду.

Ключевые слова: гербицид, сорняки, ячмень, клевер.

Karpenko V.P. Agroecological substantation of the usage of different doses of herbicides in pure spring barley crops with subordinate alfalfa.-Manuscript.

The thesis is submitted for the scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences Speciality 06.06.01 - general agriculture. - Uman Agricultural Academy, Uman, 1998.

The complex allround investigations of the influence of different kinds and doses of herbicides on the productivity of spring barley crops and the biological processes in plants and soil were carried out. The difference of their influence on the productivity of growing spring barley with and without subordinate alfalfa crops is determined.

Scientifically based ecologically safe doses of herbicides in growing pure spring barley crops with the application of 'cowboy' herbicides at 175 ml/ha and 'satis' herbicides at 125 g/ha are defined.

When growing spring barley with subordinate alfalfa the doses of herbicides may be reduced to 17-25 % as compared to the doses of herbicides applied for pure spring barley crops. This practice decreases the influence of pesticides on environment.

Key words: herbicide, weeds, barley, alfalfa.