Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроэкологические основы выращивания кормовых культур в промежуточных посевах в Западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологические основы выращивания кормовых культур в промежуточных посевах в Западной Лесостепи Украины"

ргб од

НАЦГСШШЫШЯ АГРАИПт УШШРСНТЕТ

На правах рукопнсу

К1Р1Л6Ш) Олега: 1Й ЛеетпЧйович

АГР0ЙИЖГ1ЧИ1 ОСИОВИ ВНРОЩУВАННЯ КОРШЕИХ КУЛЬТУР В ПРШШШХ ПОС1ВАХ В ЗАХ1ДН0МУ Л1СОСТЕПУ УКРАПШ

Оюц1алы11сть 06.01.12 - коршвиробиицга) 1

лук1вницхво

Автореферат

дисертацН на здобуття нау1созого схукеня доктора с1льськогос1годарсышх наук

Ки!в - 1994

Диеертащею е рукопис.

Робота виконана в Иютитуп корм ¡в УААН 1 Чертъецьком/ 1Ю0 "Ел ¡та".

Науковий консультант, доктор сиьськогосподарсышх наук, академш УААН, • професор БАБИЧ Анатолий Олександрович.

0ф1Ц1йн1 опоненти:

1. Доктор (Мльськогосподарських наук, професор МОЛСЕШЮ

ВОЛОДИМИР 1Г<ШЮВ!1Ч.

2. Доктор е^ськогосподарських наук, професор УТЕУШ Срп"! Адольфович.

3. Доктор с!льськогосподарських наук, професор СШГОВШ Володимир Семенович.

Пров1Дна орган:зац!я - Каш'янець-ШД)Льсью!й с^льсыгагоспо-дарський ¡нститут.

Захист В1дбудеться "¿13-" 1994 р. о годиш на

8ас1данн1 спеЩал1зовано'1 вчено1 ради Д 01.05.07 в Национальному аграрному ушвероитет1 ва адресом:

252041, КН1В-41, в ул. Героев оборони, 15, ИЛУ, корпус 3, ауд. 68.

Просимо взяти участь в обговорешц дисертоЩ V при П вахиси або надюиати Баш в 1 дгук на автореферат в 2-х лримршиах, вав1рений печаткою, за адресов:

252041, Ки'1В-41, вул. Геро'хв оборони, 15, 11ЛУ, Сектор захисту дисертащй.

3 диеертащею моина ознайомитись у б^блютещ ущверсигету. Автореферат роз 1 слано " /£> " иагци>1ШАЦ 199 У р.

Вчений секретар сиещал1зоЕано1 вчено!' ради, кандидат с1льсько-господарсышх наук, доцент

и. Ф. ¿Нгаы-зтсо

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСГГИКА РОБОТН

Актуальнють роботи. Шдвищти продуктившсть тваринництва неможливо без зб^льшення виробництва високояк!сних кормив ус!х вид¡в, без ■виршення проблеми кормового балка, насамперед, за ра-хунок розширення пос1в1в високоб!лкових кормових культур.

Важливим джерелом одержання високоб1лково'1 зелено'1 'маси ранньою весною та шзньою осшню е промигай пос 1 ви нових для да-ного рег10ну кормових культур - ртака, прчит б1ло'1, редьки 0Л1ЙН01, кормово'! капуети та ¡н.

Як зазначав академт Вавилов (1966), Ш д новими культурами розумають не лише зовслм нова, нев1ДОЫ1 в нас або за кордоном, але малопоширен1 в нас, як1 заслуговують на широке впровадження в практику. Ц1 культури дють можливють одержувати з одн1е'1 плошд по 2-3 врожа'1 за рж, ефективно використовувати тепло, св!Тло, родюч1сть грунту, вологу 1 поживи1 речовини при одночасному змен-шенн1 забур' яненост! пол1в та ероз1йних процес!в. Коли грунт три-валий чае залишаеться без рослинного покриву, багато вологи ,э нього втрачаеться внасл1док поверхневого стоку талих 1 дошрвих вод, ф1зичного випаровування, особливо весною 1 лгтом. Пром1ми пос1 ви в запобхганн! цих втраг Biдiгpaють велику роль.

При виробництва корм1в в умовах енергетичноУ криви не менш важливо знайти оптимальш технолог1ЧШ ршення шрдо зменшення затрат матерхально-техшчних засоб1В 1 людеько 1 пращ.

Оскиьки Щ питания в умовах Зах1Дного Л1состепу Укра'хни вивчен1 недостатньо, нами, починаючи в 1975 року на Черн1вецьк1й обласн!й державной с1льськогосподарськ1й доел!дн!й станщУ, в

Шституп корм 1 в УААН та р18них зонах ЧершвецькоУ обласи було проведено доеладження щодо вирощування промикних кормових культур.

Мета завдання доол!джень. Мета досл!джень - вивчити баолог1чн1 особливоста кормових культур а науково обгрунтувати-технолог!чн1 прийоми шдвищення Ух урожайност 1 та якост1 в пром1жних посевах Захадного Люостепу УкраУни.

Для досягнення поставлено!' мети вивчали так! питания: особливоста росту а роавитку кормових культур в основних, озимих, пасляуюсних та шсляжнивних посавах;

ефективнють та придатнасть для вирошування в промажних пос!вах ряду поравняно нових 1 малопоширених кормових культур;

дотльнасть насичення ланок кормових савозман промитими культурами;

фотосинтетичну даялыисть кормових культур в пром1жних шхивах;

баланс гумусу та поживних елементав в грунт!; динамаку накопичення врожаю 1 поживних елемент1в в рослинах; вплив агротехначних прийомав вирошування на аимостайкють озимого рапака;

. вплив шсляжнивних посшв кормових культур на урожайшсть наступно'а культури;

величину врожаю та його якють, а також поУдання тваринами веленоа маси;

якасть силосу, ваготовленого э веленоа маси промакних кормових культур.;

вплив Шсляжнивних сидеральних культур на режим живлення 1 урожайнасть посладуючих культур;

бюенергетичну ефективнють вирошування промикних кормових культур.

НЗукова новизна. Вперше в умовах Зах1дного /Исостепу Украгни розроблен1 теоретичн1 основи 1 практичн! прийоми шдвищэння уро-жайноет! та покращення якоет1 кормових культур в пром1жних пос1вах.

Розроблено теоретичн1 основи програмувания урожайност1 та прогнозування якост! кормових культур в прошжних почвах 8а выютом у грунт1 елемент1в живлення, вологи 1 приходу ФАР, вивче-но вплив агротехн1чних прийом1в (норм вис!ву, строк!в пос1ву, удобрения) на зимосийкють озимого р1пака, удосконалеш ¡нтенсивн! технолог¿У вирощування кукурудзи на зерно 1 силос в основних 1 пюляук1сних пос!вах, люцерни та конюшини на зелений корм, розроблен! технологи' вирощування кормових культур в ози-мих, шсляукхсних та пюляинивних посхвах; вивчено вплив нових кормових культур в промикних пос1вах на водно-ф1вичн1 1 аг-рох1м1чн1 властивосп грунту, урожайн1сть культур, як1 вис1ва-ються Шсля них в с1воэмш; вплив пюляжнивних сидеральних культур на режим живлення к урожайнють посл^дуючих культур; визначе-на продуктивнють прифермських с1возы1н, як1 насичен1 пром1ЖНими культурами, та проведена бЮенергетична оцшка; визначено поедания зелено'! маои тваринами 1 якють силосу, виготовленогсс 1з 8елено'1 маси нових кормових культур.

Практична щннЮть роботи. Експериментальний материал дисер-тацП е основою для розробки принципово нових науково обгрунтова-них практичних рекомендацШ по вироиуванию кормових культур в пром1жних пос1вах Зах1дного Люостепу Укра'^'ни, створення мщно* кормово! бази 1 виршення проблеми кормового б1лка.

Розроблен1 технолог И вирощування озимих пром1жних, шсля-умсних та шсляжнивних кормових культур дозволяють Шдвищити продуктивнють рил! на 26-30%, а кормов1 с1возм1ни сприяють

36iльшенню урожайности в еередньому на 17-20 ц/га кормових оди-ниць i на 2-4 ц/га перетравного протеУну, KpiM цього SBiльняеться частина орноУ земл1 гид sepHOBi i Texni4Hi культури, одержуютьея еколопчно чиста корми, зб^дьшуеться пасовищний перюд на 20-30 дшв, що дае економш фуражного зерна 30-402.

При вивченн! р1зних покривних культур, в тому ЧИСЛ1 i промгжних на урожайность люцерни i конюшини, визначен! оптимальн! •BapiaHTH niflciBy багатор1чних бобових трав шд кормов1 культури, HKi дозволяють шдвишдти i'x продуктивнють з 43-50 ц/га кормових одиниць до 70-80, 36ip перетравного протеУну э 5-6 до 12-13 ц/га та зекономити на кожному гектар 1 6-8 кг дорогого насшш.

За рахунок впровадження капустяних культур (редька олгйна, гiрчиця биа, ярий i озимий pinaK, перко), а також загот!вл1 э них силосу забезпечуеться покращення проте'1 нового Bi дношення в кормах.

Реал^защя результат!в дослхджень. Результата досл!джень щр-до пром!жних nociBiB кукурудзи i багатор!чних трав впроваджен! в господарствах Чершвецько! облает! на плоии 130 тис. га, щрдо ви-рощування кукурудзи за новою комплексною технолог¡ею - в ЛНсосте-пу i Полюс! Укра'1'ни на площ! близько 1 млн. га.

3 пром!жних культур (редька ол!йна, прчиця б!ла, озимий та ярий pinaK) в господарствах uiei облаетi щор1чно закладаюгь силос за розробленою автором технологией.

Результата д0сл1джень використан! при розробц! науково обг-рунтовано'1 системи землеробства в Чершвецьк^й облает i, а такок систем кормовиробництва в господарствах Новоселицького, К!Цманеь-кого i Заставн!вського районiв Черн!вецько'1 облаетi.

Апробащя роботи та публ!кацп. Результата досл1джень до-пов1дались на заседаниях вчено'1 ради Чершвецького НВО "Ел!та" та

институту корм1 в УААН (197Б-1994 рр.), на координац1йних нарадах (Москва, 1981, 1983), семшар! в актуальних питань кормовироб-ництва (Естон1я, 1978), на республхканських координацШшх нарадах (Ки1'в, 1981, 1986; ЧерН1ВЦ1, 1983; Вшниця, 1985, 1989; Н-ВО-рота, 1986; Полтава, 1988; Черничв, 1991), на Всесоюзна науково- практичтй конференцы "Нов! харчов1 1 кормов! рослини в народному господарств! (Ки'г'в, 1981), м1жнародн1й конференЩ 1 8 корм1В 1 кормового б^лку (В1нниця, 1994). Матер1али демонструва-лись на ВДНГ СРСР, ВДНГ Украк'ни в 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985 рр.

Основн! результата досл1дкень представлен! в 53 публ1каЦ1ЯХ, в тому числ» в 5 рекомендациях.

На захист виносяться:

1) агроеколог1ЧН1 основи вирощування нових 1 ыалопоширених кормових культур (озимий 1 ярий ртак, озима 1 яра суртиця, редька олайиа, прчиця б 1 ла);

2) науково обгрунтована технолог1я вирощування кормових культур в прокижних пос1вах (удобрения, строки пос1ву, способы посеву, насшнева продуктивность);

3) науково обгрунтовшИ агротехн1чн1 прийомн щдвицення эймоса йкоси озимого ршака;

4) обгрунтування насиченост! кормових сгвозыш багатор1!ШНми травами 1 пром1жними культурами з метою П1двищення продуктивное?I С1В03М1НИ 1 Р0ДЮЧ0СТ1 грунту;

6) використання пюляжниених капустяних кормових культур на зелене добриво а метой шдвищэння родючост I грунту;

6) використання зелено1 маси капустяних кормових культур на аелений корм 1 для приготування силосу;

7) теоретичн! основи програмування урожайности пром^жних

кормових культур за вмютом в груши елемент!в живлення, продуктивно'!:' вологи 4 приходу ФАР; обгрунтування вирошування кормових культур в пром!жних пос 1 вах б точки аору б^оенергетично!' ефектив-Н0СТ1.

Об'ем 1 структура роботи. Дисертащя викладена на 396 стор!нках машинописного тексту, включае 4 розд1ли, . 100 таблиць, 22 малюнки. У списку використано'1 лиератури наведено 533 джере-ла, а них 40 ¡ноземних автор¡в.

Умови, об'екти 1 методика досл!джень. Робота виконувалась у 1975-1993 роках самост!йно або у сшвавторств! в Черн1вецькому НВО "Елхта", 1нститут1 корм!в УААН за державною науково-техн1чною програмою 0.02; ОЦ. 041,. проектом "Корми 1 кормовий бикж" та проекту 03.01.00.

Об'ектом досл1джень були такг ocнoвнi польов1 1 нов! кормов1 культури: конюшина лучна, люцерна пос^вна, кукурудаа, вико-в!веяна 1 горохо . ~В1 веяна сумипки, озиме жито, озима пшениця та '¿х сум1шки з озимою викою, озимий ршак 1 озима суршиця, ярий ршак, яра сур^пиця, прчиця б1ла, редька ол!йна, перко, соя, кормоы боби.

Польов1 досл1ди щодо вивчення прийом1в вирощування кормових культур пром!иного пос1ву проводились в 80Н1 достатнього 8В0Л0-ження Зах1дного Люоетепу Укра'1'ни, в Снятинсько-Кельменецькому агрогрунтовому район! 1 эакладались в типовому для реиону серому ощдзоленому важкосуглинистому грунт!, орний шар якого характеризуемся такими показниками родючост1: вм1ст гумусу за I. В. Тюршим . - 2.3-2.5%, рН (сольове) - 6.0-6.3%; пдрол1тична кислотнють -1.64-2.71, сума вв1браних основ - 12.4-13.6 мг.-екв. на 100 г грунту; ступть насичення основами - 78-91%; втет рухомих форм фосфору за А. Т. К1рсановим - 13.4-14.9 та обменного калио за

- 9 -

А. Л. Масловою - 15. 5-16. Б мг на 100 г грунту.

Метеоролог¡чш умови в роки проведения дослхджень були, в основному, типовими для зони 1 в1дп0в!дали середшм 0агатор1чним даним. В окрем1 ж роки мали М1сце В1дхилення за к1лькютю опад1в, висотою та ст1йк!стю сшгового покриву, шлопстю пов!тря, темпе-ратурним режимом, що дозволило б!льш об'ективно ощнити прийоми,* що вивчалися. С:обливо несприятливими для озимих були 1982-1983 роки коли у вересн1 випало вхдпов!дно лише 4 та 19 мм опад1в, а сходи озимих одержали тальки при посШ в серпш. Через посуху на д1лянках з посевом озимих у Еересн! сход!в эовсш не одержали. Велике зр1Дження озимого ршака було в!дм1чено в 1387 рощ, коли в С1ЧН1 середня температура становила -12. 6 "С при середШй бага-тор!ЧН1Й -4. 8"С.

Для П1СЛяжниБних кормових культур несприятливими були 1982 та 1990 рр., коли в сершп 1 вересн1 була недостатня юльюсть опад1в. В 1990 рощ урожайнють шсляжнивних була в 4-8 раэ1в меншою, Н1ж в 1нш1 роки.'

Експериментальн! досл^джеиия проводились у Б1дпов1Дностд э планом'НДР Черн^вецького НВО "Ел1та", 1нституту кормив УААН в 1975-1993 рр. в польов!Й с!возм1н1 та тимчасових польових дослхдах в доелодному господарств1 та на опорному пункт 1 в се-лянськхй сшлщ "Нива" Заставщвського району Черн1вецько1 область При проведеки1 польових дослгд1в керувались методиками ВВД1 корм1в ¡м. В^льямса (1974, 1985), Б. А. Доспехова (1968, 1979), а результати '¿х оброблялись . дисперс1йним . методом (Е А. Доспехов, 1973). Х1М1чн1 анал1зи рослинних 1 грунтових зразк1В виконуьались в лаборатор11 Чершвецького НЮ "Юита", а такок в Черн1вецьК1й проектно-пошугешй станцП х1м1эаЩ1. Ко-

I

еф!щенти коре ляды вианачали на комп'ютер1 1ВМ РС.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1 ДЛИСЬ

2. НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАШШ ЗМ111 В0ДК0-Ф13ИЧНИХ ТА АГРОХШЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЯ ГРУНТУ ПРИ НАСИЧЕНН1

с1возмш промшпши посгваш

2.1. Баланс вологи в грунть Науков! досл1дження та виробни-ча практика евМчать про те, шр в ус1х зонах Зах1дного Люостепу Укра'1'ни середньор1чна к1льглсть опад1в при ефективному '¿х вико-ристанн! може эабезпечити одержання високих врожа1Е кормових культур, проте а ряду причин багато вологи грунт втрачае в результата поверхневого стоку талих та дощрвих вод, ф1зичного випа-ровування, особливо навесн1 та вл1тку, коли грунт тривалий час залишаеться В1льним в1д рослинного покриву. Пром1даи пос1ви в^грають основну роль у зменшешп таких втрат вологи.

В результат! проведених нами досл!джень встановлено, щр на час пос!ву п1сляжнивних 1 озимих культур в грунт! залишаеться ще достатня к1лькють невикористажп' продуктивно'1 вологи для росту та роэвитку рослин. Так, на час посеву Шсляжшвних кормових культур у метровому шар! грунту мютилося в середньому 137 мм продуктивно'! вологи, на час по(Иву .оаимих - 124.6 мм.

Нами встановлено, що запаси продуктивно'! вологи в грунту особливо в шар1 0-20 см, маюгь першочергове значения для одержан-ня сход 1 в пюляжнивних 1 озимих кормових культур. Подальша уро-жайшсть кормових культур валежить б1льше в!д К!лыюст1 опадгв за вегетац!йний период. Так, коефниент корелящI (г) сталовшш: М1Ж урожайнютю 1 к1льк1стю опад1в 0.870; урожайнютю 1 продуктивною

- и -

водогою в метровому mapi грунту 0.052¡ míx урожайнютю i середнь-ою температурою пов!тря 0.029.

За весь перюд вегетащi' озим» пром!жн; культури витрачали проду1сгивно'1 вологи не б1льше, híж íi випаровувалося з в1дкритих гошв, тому вони не впливали негативно на урожайнють наетупно'1 культури, шсляук1сно1 кукурудзи.

Розрахуики показують, що в Л1ТНЬ0-0С!НН1Й перюд евапо-трансшращя шсляжнивними культурами сушшок кукурудзи з горохом, соняшника з горохом, вики a bíbcou перевищуе витрати вологи, nopiBHHHo з зяблевой оранною на 12.1-40. 4 мм, а редьки олiйноi' -на 22.6 мм (табл.1).

1. Баланс вологи в mapi 0-100 см грунту шд прошттт почвами

Запас продуктивно'! вологи, мм Випало опад!в за ве-гета - Ц1ЙНИЙ перiод, мм Сумарн1 витрати вологи

Культури перед ПОС1ВОМ на час збирання вро-жаю ва вегетащ йний перюд, мм на 1 ц cyxo'í речоси-ни, м3

Шслякнивт пос 1 ви (середне эа 1976-1977 рр.)

Кукурудаа з горохом 147.9 103.2 164.1 208.7

Горох 8 В1ВС0М 147.9 9Б. б 164.8 207.1

Соняшник э горохом 147.9 76.5 164.0 235.4 Без пюляжнивних ( на

час вбирания соняшнику) 139.0 103.0 164.0 195.0

Редька ол^йна 8 горохом 147.9 121.3 1 42.7 169.3 Без пюляжнивних (на час

збирання редьки 0Л1ЙН01) 139.0 135.0 142.7 146.7 Озим! культури (середне за 1980-1982 рр.)

Озима суршиця Перко Озимий ртак Зяб (на час абирання рхпаку) Озиме жито Озима пшениця Зяб (на час збирання пшениц!)

116.8 65.0 363. 4

116. 8 58.3 363.4

116.8 45.4 409.7

119.0 54.0 409.7

110.2 53.2 472.3

106.4 50.1 482.0

105.2 65.0 482.0

415.2 421.9 481.1

474.7 529. 3

538.3

522.0

160. О 104.8 76.1

92.2

110. 7 100.4 107.9

114.8 117.3

В оаимих прокижних посцвах аапаои вологи поповнювались еа рахунок ос1Нньо-вимових та весняних опад 1 в 1 велико!' розниц; м!ж культурами не в1дм1чено.

2.2. Динам1ка иагромадження поживних елвмент1в рослинами в пром1жних пос!вах. Динамика накопичення окремих елемент^в аа фазами росту 1 розвитку рослин е одним з основних показник1В, як1 характеризують потребу та аабеэпеченють 1'х поживними речовинами. Встановлення залежностей васвоення елеменив минерального живлен-ня рослинами а грунту в р1ан1 фааи гх вегетац^ дае можлив1сть визначити потребу, рослин в поживних речовинах та роеробити найбольш рац10нальн1 прийоми, ЯК1 дозволяють задов1льнити потребу в них.

В проведених нами дослодженнях в1дм»чено, що на початку сво-го росту 1 розвитку рослини потребують В1дносно небагато поживних речовин, проте процентний вмют окремих елеменив у них високий.

Капустин 1 культури - оэимий ршак, озима суршиця 1 перко -до фази бутон1зац11 використовують 76-9БХ В1Д загального виносу азоту. Потом потреба в азот! роэко знижуеться, особливо вод початку цв!Т1ння 1 до повного цвотоння рослин. Суропиця 1 ропак 90-95 % азоту використовують до бутощзацп, а перко 98% азоту до початку цвотоння. Таким чином, Шдживлення озимих капустяних культур ефективне весною на початку вегетацП рослин.

2..Э. Вплив пюлнжнивних сидеральних культур на родкзшсть грунту 1 продуктивность кукурудзи, що виеоваеться теля них. Суттево поповнити запаси орган очно о речовини в грунто можна за рахунок заорювання пюляжнивних пос 1в1в 1 кореневих решток кормо-вих культур. Реаультати агрохомочних анализов показали, що ох заорювання сприяло вб1льшанню ььисту гумусу та азоту, фосфору 1

калио в шар! грунту 0-40 см (табл.2).

2. Вплив шсляжнивних сидеральних культур на вм^ст поживних речовин ! накопичення гумусу в грунт: (середне за 1989-1993 рр.)

Культури та Ух сум1Ш1 на эелене добриво

Сидеральна бгомаса, ц/га ВМ1СТ в сидеральнхй мае1, кг/га

над-зем-на маса кадэемна +корене-ва маса N В,05 К,0

К1ЛЬК1СТЬ

накопичено-го гумусу в грунт 1, ц/га

Редька ол!Йна' Г!рчиця б1ла Ярий р!пак Озимий р!пак Вика + овес

32В 456

£30 336

320 449

274 390

185 250

181.5 51.7

133. 5 53. 3

215. 6 42. 4

200. 5 34. 5

160. 4 30. 2

259.2 11.4 207. Я 8.4

182.3 11.2 156. 4 9. 8 150. 2 6. 3

Нами вивчено вплив шсляжнивних сидерат!в на урожайнють ку-курудзи, яку вирощували по нов!й комплексуй технолог! 1 ! вис 1 вали середньостиглий г!брид Молдавський 291. УрожайШеть зелено!' маси кукурудзи в середньому ва 1989-1993 рр. перевишувала вар!ант без сидерально'1 культури '(418 ц/га) на 53 ц/га 1 була лише на 19 ц меншога, н!ж при внесенн! шд кукурудзу 40 т/га гною. На донках де шсляжнивн! культури вбирали на зелений корм, урожайн!сть кукурудзи була вищою на 34 ц/га зелено!' маси. Урожайнютъ зерна кукурудзи, яка вирощувалась шсля заорювання шсляжнивних культур на зелене добриво, перевищувала урожайшсть кукурудзи, яка вирощувалась на диянках без сидеральних ку.ы>тур (45 ц/га) на 19.9 ц/га.

От же, сидерати вводить до мпнмуму втрати гумусу, грунту, сприяють переходу до ресурсозбер1гаючо1 системи землердбства, унижения втрат неоновлених ресурс 1 в (сировини, електроенерг11, палива та !н.).

2. 4. ПродуктивнЮть та бадане гумусу в лайках прифермських ciBQBMiH залежно в1д насичення ïx багаторшними травами t промишими кормовими культурами. В систем! захедов з 1нтенсиф!кад1'1 польового кормовиробництва, поряд а пешпшенням структури nociBiB кормових культур, важлмве мюце належить пра-вильн1й орган¡ваш ï розмицення кормових культур на плодах, в1две-дених niд кормовий клин.

Нами встановлено, щр в середньому за 1982-1386 роки в ланках прифермсько'1 сieobmiни 36ip кормових одиниць становив 77.9-93.9 ц/га, перетравного протеину - 6.05-10.17 ц/га, oômîhhoï eiiepni -85. 0-108.7 ГДж/га (табл.3).

Найвищий s6ip кормових'одиниць одержано при noeißi промютих культур (оэиш, nicaayKiCHi), найменший - при BKCiBi вико-в!вся-hoï сум!шки та кукурудзи.

Найб1льший BHXifl кормопротегнових одиниць аабеапечила ланка с iBoaMiHH вика+овес - перко+редька ол1йна з шдс1вом багатор1чних трав - 6araTopi4Hi трави - 91.6 ц/га або на 32.3% б1льше nopiBHfl-но а ланкою с1воэм1ни, де вирощували основн! кормовi культури; вика+овес - кукурудза - кукурудза. В ланщ прифермсько'1 kopmoboï сiBosMiHH э насиченням промшшми культурами, аде без бага-тор!чних трав, отримано на 27.3% б1лыяе кормопротепювих одиниць в nopiBHaHHi s ланкою kopmoboï с1возм1ни, де вирошували т1льки кормовi культури - вико-овес - кукурудза - кукурудза.

В залежност1 В1д виду культури i piBua ïï урожайностi змпт-валась i к1льк1сть накопичених в rpyHTi рослинних решток, як си-ровини, в яко'1 утворюеться гумус. При вивченн! балансу гумусу в ланках кормових ciBosMiH враховували розробки Е. Рюбензам, К. Paye (1969), Ф. И. Левина (1977), А. Ы. Лыкова {1979, 1982).

3. Цродуктивн^сть, бюенергетична ефекгивнють 1 баланс гумусу ланок кормових С1ВОЭМ1Н в залежност1 В1д насичення багатор1чними траЕами i пром1жними корювими культурами (середне за 1982-1936 рр.)

Чергування культур

В С1В03М1Н1 -.

Урожайность зелено! маси, ц/га

Зобрано з 1 га

корио- вих оди- ниць, Ц перетравного проте- 1НУ, ц кормо-протё-1 новях одиниць, . ц обшн- Н01 енер- Г11, ГДж

Затрати сукупнох енергП', ГДж/га

Коеф1-

Ц1ЕНТ

ёнерге-

ТИЧН01

ефектив-

Н0СТ1

Еика+овес - перко, кукурудза - озима пшеница - кукурудза

Вика+овес - перко+багатор1ч-Н1 трави - Сагаторочш трави

Вика+оЕес - перко+редька ол1йна+багатор1ЧН1 трави -багаторхчн! трави

Вика+овес - багатар1ЧН1 трави - багаторг-ап трави (конюшино-злакова суши)

-Вика+овес - коншшна лучна -конюшина лучна

-Вика+овее --кукурудза на силос - кукурудза на силос

Баланс гумусу, + ц/га

.552 93.9 8.22 88.1 103.7 43.4 2.39 -11.2

430 80.1 9.49 87.5 102.0 22.6 4.52 +10.2

452 82.7 10.04 91.6 104.7 24.7 4.40 +10.9

419 85.8 9.68 91.3 108.7 22.1 4.91 +12.6

420 68.5 10.17 90.1 92.7 21.8 4.24 +12.0

380 77.9 6.05 69.2 85.0 35.8 2.38 -9.1

23.7 - 37.6

сл

I

Максимальна ш лькють Шомаси, яка надходить в грунт у виг-ляд1 кореневих 1 тслялшивних решток (85.6 - 137.6) ц/га, опостер!гаетьея шсля збирання урожаю багатор!Чних трав, а мнимальна - шсля вирошування капустяних кормових культур (13.6 - 27.2) (перко, редька ол1йна). В результат! процесу роападу-син-теву оргашчних решток в грунт! накопичуеться гумус, к^лькють якого тим бишша, чим б1лыие в грунт над1йшло бюмаси роелин. Шльк^сть накопиченого гумусу далеко не повн^стю покривала його втрати в ланках кормових с1возмП1 без вирошування багаторхчних трав. Щрр1чн1 втрати гумусу, в цих ланках вхдм^чено при вирошу-вашп кукурудэи (-10. 8-1Б. 6 ц/га). При вирошуванн1 промпших кормових культур в1дм1чено позитивний баланс гумусу +0.7-1.8 ц/га. Лише в ланках С1В0зм1ни з вирошуванням багатор1чних трав скла-дався позитивний баланс гумусу, який в середньому за три роки становив 10.2-12.6 ц/га. В ланках с1воэмп1 без багаторхчних трав для покриття втраченого гумусу необх1дно вносити шрргчно в середньому на 1 га С1вовм1нно1 площ1 14.7-18.7 т нал 1вперепр1 лого гною.

При бЮенергетичшй оц^нц! ланок прифермських ' с!воам1н енерг!я краще у1ИЛ1вуетьая при поснв! вико-в1всяно1 сушиц 1 ко-нюшино-элаково1 сумШк Тут коеф1Щент енергетично'х ефективност! дор1внював 4.91, а енергоемнють 1 ц кормопротегнових одшшць -242 МДж. Енергоемн1сть 1 ц кормопроте'1Нових одиниць ланки с1возм1НИ, де вирощували основш ! пром1жн1 кормов1 культури, бу-ла на 100,4 % вшцрю, а ланки с^возм^ни, де вирощували вико-овес 1 кукурудэу основного посеву - на 9Б. О - 113.6% вищою, Н1Ж в ланках кормово'1 с 1В0ВМ1НИ э шдс!Вом багатор1чних трав 1 промшшх культур. Економ!Я на 1 га при пос^в! багатор1чних трав ! пром^жних кормових культур становила 35.9-64.9 ГДж або 631-1138 кг дизель-

ного палива за три роки.

3. ФОТОСШГШИЧНА ДПШЬШСГЬ ПОС1В1В 1ЮРШИК КУЛЬТУР (БАЛАНС СОНЯЧ1Ю1 ЕКЕРГН)

Вирощування кормових культур в прошжних nociBax в польових i кормових c*BOBMinax мач велике значения э точки аору б1льш пов-ного використання сонячноУ pafliauii', яка падае на поверхню поля за nepiofl вегетащ'У рослин та утворешш орган1чноУ речовини в зе-лених листках в npoueci фотосинтезу. Особливо багато недовико-ристовуеться enepri'i сонячноУ pafliauii в весняш MiCHUi (бере-зень-кв1тень та частково травень), коли 0св1тлен1сть бувае хс-ро-шою для активно!' фотосинтетичноУ д^ялыюсг!, але температури ще . низькь Таком непродуктивно використовуеться сонячна енерпя в Kinui Л1та та oceHi, особливо шсля збирання зернових колосових культур (озимо'! пшениц1, ячменю, озимого жита та iH.). ■ Ефективно використати цю енерпю мбжна за рахунок шсляукюних i шсляжнив-них nociBiB.

Эа рахунок вирощування двох врожаУв помино эб^льшуеться використання сонячноУ eHepri'i на фотосинтез i утворення ор-ганi4iioi' речовини. Якшр кукурудэа весняного nocisy эа перюд ве-гетацИ внкористовувала 0.73% enepri'i ФАР, яка падае на пос1ви за максимачьний перюд вегетащ'У, вика+овес - 0.52% та ярий ячм1нь -1.32, то при вирощуванн1 за put двох культур на одному .пол! цей показиик значно зОшшувався, наприклад, при вирошувант двох врожаУв ячмшь+шслямшвш - до. 1.47-1.68%, трьох - ви-ко-овес+озим1+кукурудза - до 1. 48-1.65%

Добрива е одним в важливих факторis 86iльшення коеф1ц1енту

I

використання ФАР рослина-ми кормових культур. Нами встановлено,

щр коефЩ1ент використання ФАР за перюд вегетац1'1 рослин перко на д!лянках з внесениям азоту в пгдживлення становив 0.31-0.50%, без внесения азоту - 0.24%.

Сонячна енерг1Я, опади 1 грунтов! умови становлять единий комплекс, математичне вираження якого об'еднане в р!внянн1 А:М. Рябчикова, ир дозволяе з точнютю визначити продуктивнють сухок' маси:

V х Т

Кр--, де

36 х И

Кр - бюг1дротерм1чний потенщал продуктивное^ (бал);

У - продуктивна волога (середньоргчна к1лькють опад1в х сток, мм);

Т - перюд вегетащV (декади): 36 - число декад в роц1;

Я - рад1ац1йний баланс за цей перюд (ккал/смг).

Проведен! нами доашдження показали, щр в середньому ва 18 рокдв (197Б-1992 рр.) вапаои продуктивно! вологи в шар1 грунту 100 см перед пос1Вом пюлякнивних становили 137 мм. За гх веге- • тац!йний перюд випало 109 мм опад!в. Враховуючи те, щр ко-ефЩ1ент корисних опад1в становить 0. Б, то за цей перюд запаси продуктивно1! вологи в грунт 1 становили 190 мм. Таким чином, б 1 ог 1 дротерм 1 чний потенщал продуктивное^ дор1Внюе 190 х 6 1140

Кр --- -- 3.1 бал (мал. 1).

.36 х 10 360

Для визначення продуктивное« сухо* маси нами викориетаний

граф!к г!дротерм1чного потенциалу.

Поряд 8 природно-енергетичними ресурсами хснують ф!з!олог!чн! ресуреи, як! закладен! в самих рослинах.

Нами встановлено, щр урожайнють 42 и/га сухо!' речовини (або близький до нього) в п 1 сляжнивних посевах можуть давати гчльки ХОЛОДОСТ1 йк! культури ¡з родини капустяких (озимий ршак, Г1 рчиця бхла, редька ол1йна), а традиц!йн! культури - кукурудва, соняшник - таку урожайность даютъ р1дко (1-3 рази на 10 рок1в).

<я у

з

и

<а %

'5 х

о

Ь о

'о.

3 • Ос:

Б

Мал. 1. Г1Дротерм1ЧНИй потенц> ал продуктивное^ сухо* маеи (Кр.бали)

4. ВИКОРИСТАШИ ЕКОЛОГО-БШЛОПЧНИХ ФАКТОРIВ У «ОРМУВА1Ш1 УРОШШОСТ1 КОРМОВИХ КУЛЬТУР

4.1. Агротехн1чн1 прийоми гидвищеннп аимост1йкост! озимого р1пака. Розширення площ посову озимого ропака в Эаходному регоон1 Укра'о'ни стримуеться, голйвним чйном, щэ иедостатньою його зи-моспйкютю. Б1льш широке впровадження озимого ропака можливе на основ! створення зимостойких сортов о глибокого вивчення фозооло-го-боох!м1чних процесов, яко проходять в осонньо-зимово-весняний пероод в рослинному органозми Озимий ропак з точки зору стойкост1 до низьких температур та хоМ1зыу захисних пристосувань водноситься до маловивчених культур.

Добре розвинуто рослини озимого ропака з 6-8 листками мають середню зимостойкЮть, витримуючи на сухому грунто беа сногу мо-роэи до -16-26 "С, а при енотовому покриво - до -30-35 V, шр ау-мовлено високим вмостом цукров в коренях та нижньому можвузло стебла (Ф.М. Ткаченко, 1974; Р. а Кузнецова, 1975; Ю. А. Утеуш, 1979; А. А. Гортлевський, В. А. Макеев, 1983). Слаборозвинено рослини озимого р1пака (3-Б листк1в), як1 не мають достатньоо'колькост1 цукр!в, часто вимерзають через понижену ох вимостойк1сть.

Таким чином, зимостойк1сть озимого ропака '.:залежить вод ба-гатьох факторов I неврахування ох призводить до сильного зр^жен-ня або навоть до вагибел1 посовов.

Зимост1йк1сть озимого ршака залежить в1д строку С1вби. В умовах Заходного Лосостепу Укра'о'ни його слод вшнвати не п1зноше 16-20 серпня (табл.4). Зниження продуктивном о озимого р\пака при шзнох строках с о вби обумовлено в1дсутнютю, або дуже низькою за-

гартованютю рослин при понижених температурах • (5-7 °С), низьким вмютом цукр!в в них.

4. Вплив строев пое1ву на показники роэвитку озимого р!пака (середне за 1985-1987 рр.)

Строки noeiBy Урожайность зелено! ма-си, ц/га Густота рослин, ыт/м2- Загибель рослин, % Шль- к1сть листк1в перед входом в зиму, штук Висота точки росту перед входом в зиму, см Bmíct, %

цук- piB крох-малю

перед входом в зиму у фазу бутон !-защ!' весною

перед входом в зиму весною

5. VIII 450 250 58 25 56.9 6.4 7.0 19.0 3. 63

■10. VIII 430 • 270 61 40 34.5 6.3 6.9 19.3 3. 51

15. VIII 330 340 42 44 29. 0 6.2 5.5 21.1 3. 25

20. VIII 320 270 56 40 29.6 5.7 5.7 21. 5 3. 23

25. VIII 300 250 61 33 46.0 5.7 5.3 19.3 3. 52

30. VIII 160 220 47 20 47.5 5.8 4.0 10.0 ?. 50

15. IX 110 200 30 15 50.0 4.0 3.3 8.3 7.60

HÍP , 11.2- 9.5

ц/га 13.1 16.4

Норми вис i ву наспшя озимого р i пака також дуже вплинули на

зберекення рослин в зимовий пер!од. 1з зб!льшенням нормвис!ву в!Д б кг до 15 1 30 кг/га зменшилась маса одного кореня-з 29.4 г до 16.4-9.9 г, в листках зменшилась млькють цукру - э 20. 8 до 18.2-16.7%. Загибель рослин зб!льшилась з 44.6-57.5% при норм1 вис¡ву 6-8 кг/га нас!ння до 64. 8-79. 7% при норм1 вис!ву 10-30 кг/га насишя.

4.2.__Продуктивн1сть промшглх пос!в!в залежно в!д добору культур, удобрения, норм вис у ву, строк!в вбирания. Оаим\ пром!жн! пос1вн, с основному, використовуюгься в раиньовесняному зеленому конвейер!, тому дуже важливо в раши строга! одержати велений корм. Холодост1йК1 культури - озима суршиця, озимий ршак I перко накопичуюгь урожай ранние 1 б1лъш ппепсивно, мж озиме жито 1 озима пшеница. Через м!сяць шд початку вегетацГ! весною вони на-копичунть 191-209 ц/га зелено!' мае и, а озиме жито, озима пшениця

I

1 Ух сумшки з озимого викою на цей першд - лише 39-91 ц/га.

Найб1льш продуктивними в озимих пром^жних посевах були озиш Капустин! культури, як1 на час вбирання перевищували оэиме жито, озиму пшеницю 1 \'х сумш! а озимою викою на 14.9-19.3 ц/га кормо-вих одиниць 1 0.27 - 1.99 ц/га перетравного протеГну (табл.5).

Шсля вбирания на корм капустяних культур зелена маса надхо-дить э поС1В)В озимих вернових на корм. Бстановлено, щр оэиме жито 1 озима пшениця в сушин э озимою викою б1льш продуктивна , Н1Х IX чистV пос1ВИ. За абором перетравного протеину ем1ыан1 пос1ви на 0.33-2.82 ц/га перевишували чист! (3.06-4.66 ц/га).

Займаючи пром^жок перюду шк збиранням ! пос!вом двох основних культур озим! пром!ЖН1 культури е добрими посредниками для, шсляукюних культур.

В наших досл!дах з одного урожаю кукурудзи весняного пос1ву одержано 322 ц/га зелено 1 маси, 74.2 кормових одиниць та 4.29 ц/га перетравного протеину, за два в рожа!' (озим1 на корм+шсля-укюна кукурудза) продуктивнють р!лл! эб! ль шилась в!дпов!дно на 14.1-36.4 ц/га кормових одиниць та 3.21-7.54 ц/га перетравного протеину (табл.5).

При вирошуванн1 озимих культур та п1сляукасно1 кукурудзи со-нячна енерг!Я краше використовуеться в почвах озимих капустяних культур + кукурудза. Тут коефШгент енергетично! ефективносп становить 2.12-2.22, причому никчою була енергомютк^сть 1 ц кормових одиниць та перетравного протеЛну.

При вирощувашн озимо!' пшениц! та озимого жита енер-Г0м1стк1сть 1 ц кормових одиниць вишэ на 11.6-24.2%, а перетравного протеУну - на 7.0-40.1, Шж при вирощуванн! капустяних культур. Хоч енергом!стк!сть 1 ц кормових одиниць кукурудзи весняного пос!ву невисока (474 МДж), енергом!стк1сть 1 ц перетравного про-

5. Продуктивнхсть та бюенергетична ефективнють озимих культур 1 шсдяукюно! кукурудзи (середне за 1980-1982 рр.)

Урожайнють зелено!' ыаси, ц/га Забрано з 1 га Викорис-тання ФАР за два вро-жа'1 сухо У ре-човини, 7. Бюенергетична ефективнють ОЗИМИХ КУЛЬТУР 1 ПЮЛЯуКЮН01 кукурудзи

кор-мо- • вих оди- ниць;-Ц перетравного протеину; " ц ■ обманно'! енер- Г1'1, •ГДж"

Культури озимих П1СЛЯУ" К1СН01 куку-' рудзи затрата су-купног енер- Г11, ГДж/га коефЩ1-ент енер-гетично'1 ефектив- НОСТ! енергомюткють 1 Ц, №

кормо-вих одиниць перетравного протехну

Кукурудза весняного шхмву (контроль) - 322 74.2 4.29 78 0.73 35.2 2.21 474 8203

Озима суртиця + кукурудза 360 376 103.8 11.38 104 1.08 48.9 2.12 471 4300

Перко + кукурудза 382 380 110.6 11.83 110 1.12 49.6 2.22 448 4190

Озимий ршак + кукурудза 377 376 107.2 10.96 99 1.13 50.9 1.94 522 4838

Озиме жито з озимою викою + курурудза "262 329 97.6 10. 52 ' 97 ' 1.01 51.0 1.90 522 4850

Озима шпениця з озимою викою + 'кукурудза "256 321 87.7 9.67 95 0.96 50.4 1.69 580 5316

Озиые жито + кукурудза 272 320 94.1 7.50 110 0.99 52.5 1.91 558 7000

Озима пшеница + кукурудза 254 323 88.3 8.77 101 ' 1.01 52.2 1.93 591 5950

17.122.3 11.223.1

те'1'ну в 1.5-2 рази вища, шж при вирощувати двох культур.

Нами ветановлено, щр найбхльш ефективною нормою внесения добрив при вирошуванн! озимого ршака та П1сляук1сн01 кукурудзи е ^б^бс^бо- При цьому еатрати сукупно'1 енерп'1 становили 38322 МДж на 1 га, коеф1Ц1внт енергетично! ефективносто - 2.27.

Зб1льшення доз азоту шд перко понад И^не призводило до эбиьшення виходу сухо! речовини, а перетравного проте'1'ну нав1ть аменшувалося (мал. 2).

<и ь

с

13 3 X

<а <0 О-(с.

Доза азоту при л^джиеленн! , кг/га

Мал. 8. Вплив доэ аэотних добрив на ёб1р еухо'\, речовини та аеретравного протезу перко: А - суха речовина; Б - перетравний проте'о'н.

При недостачi вологи, коли 8а вегетац1ю випало менше 150 мм опад!в, висок! норми внесения азоту не т!льки не окуповуються до-датковим урожаем, але при цьому суттево попршуеться як!сть зелено í маси перко через глдвищений bmíct в к!й н i трат i в. При достатн!й kubkocti опад!в (150-200 мм за вегетац!ю) bmíct HiTpaiíB в зеленей Maci перко не перевищував допустимоi норми (200 мг/кг) нав1ть при доз1 Nl50, При недостач! опадав допустимою дозою може бути Nfw .

Внесения восени повного минерального добрива сприяло краицй зимост 1 йкостi рослин озимого ршака, а ранньо-весняне шдживлення азотом в доз i 60-90 кг/га - кращому росту i розвитку рослин, зб1льшенню листково! noBepxHi, нагромадиенню ix маси. На'цих д1лянках i продуктов»1сть фотосинтезу була значно вищрю, н1ж на . неудобрених. А це в к!нцевому результат! шдвищило продуктивн!сть озимого р!пака, рослини якого були готов! до скошування на 8-10 дно в ран1ше.

ПродуктивШсть озимого ршака, озимо! cypimuu та перко в значит Mipi залежала в!д попередшшв. Кращими серед них е 8ай-. нятий hap (внко-в!всяна сумш<а на зелений корм). Якщр i'x пос!ви ровMtnyвали шслп ярого ячменю на верно, вони еабевпечили меншу урокайп!сть зеленоУ маси па 13-143 ц/га.

Встановлено також, цо найвищу урожайшсть озимого р i пака та озимо! суршиц! одержано при cíb6í 10 серпня (297-347 ц/га), а перко - 25 серпня (4?2 ц/га). Пос1ви ix проведен! 5 вересня п!сля я{ювого ячменю в ус i роки досл!джень сход!в не дали через недостаток) к!льк1сть опад!в.

При зб!льшенн! норми вис!ву нас!ння озимого ршака. в!д 6-8 кг/га (оптимальна норма) до 10-30 кг/га шдвидання урожайноси

- 26 -.

зелено! маси та виходу cyxoi' речовини не в ¡дм те но. При норм1 висiву 25-30 кг/га урожайнють його pi3Ko знижуеться. Така ж тен-денц1я В1дм1чена щодо виходу кормових одиниць та перетравного проте!ну. . .

Встановлено, що найкращий енергетичний баланс спостер1гаеться при збиранн1 кормових культур в П13Н1 фази вегетацП.' При скошу-ванн1 озимого ршака у фаз! бутонхэацГг к1лькють обшнно! енергй' а гектара склад ала 19.8 ГДж, в фаз1 повного двшння -58.7 ГДж, або в три рази б1льше. Позитивне значения енергетичного балансу у зв'язку з цим зб!льшувалося з 0.75 до 1.75.

При згодовуванн! рослин озимого ршака велика рогатой худоб! по'хдання його становило: в фаз! бутонisaiui - 100%, на початку цвшння - 95%, повного цвтння - 87, початку утворення СТРУЧК1В - 75, М0Л0ЧН01 стиглостi - 50%.

4.3. Продуктивнють кормових культур в тсляжнивних nociBax 8алежно в4д добору культур, удобрения, строкiв с1вби ![ строкiв збирання, норм вис 1ву. Якшр один врожай ярого ячменю в середньому эа три роки забезпечуе 45.2 ц/га кормових одиниць та 2.52 ц/га перетравного протеину, то за два врожа!' . (ярий ячмень + шсляж-нивн1 пос1ви) продуктивнють риш зб1льшилась в1дпов1дно на 9.4-32.6 ц/га кормових одиниць та 1.67-7.31 ц/га перетравного протеину, або на 21-72 та 66-288%. .

За роки досл1джень найвищу продуктившсть забезпечили: редька ол!йна - 21.0 ц/га, прчиця б1ла - 32,6, ярий ртак - 24.1 та оэимий ршак - 26.6 ц/га кормових одиниць 1 в1дповшю 5.12, 7.30, 5.23 та 4.91 ц/га перетравного протеУну та 32.9 , 42.5 , 38.8 та 31.7 ГДж/га обм1нно! eHeprii';. вико-.Bi веяна сумш дала В1ДП0В1ДН0 9.4 1 1.67 ц/га та 13.5 ГДж/га (табл.6).

Серед капустяних кормових культур найб1льш продукгивними в

6. Продуктивность кормових культур в основних та пром!жних nociBax (середне за 1.980-1992 pp.) .

Нультури та ix CyMiffli Весняний nociB Шсляукюний nociB niC.IH озимого piпака Шсляжнивний nociB ярого ячыэню ШСЛЯ

уро- ■ жай- HiCTb беле--hoi маси, ц/га - забрано з 1 га урожай- HiCTb зелено!' маси, ц/га 3i6paH0 э 1 га урожай-нхсть зелено'! маси, ц/га забрано а 1 га

кормових оди- ниць, Ц перетравного про- Te'iHy, Ц OÖMiH-HOt енер-rii, -ГДж кормо-вих оди-ниць, ц перетравного про-Te'iay, ц oßiviiH-HOi енер-rü, ГДж кормових оди-ниць, ц перетравного про- теУну, . Ц ОбМ1Н-H01 енер-rii, ГДж

Вика + овес 316 39.3 5. 86 50.2 190 18.2 3. 90 29.1 85 9.4 1.67 13.5

Кукурудэа S70 71.0 4.50 75. 3 330 44.5 5. 24 46.1 35 2.9 0. 60 3.0

Соняшник 330 • 58.5 5.40 " 52.0 420 55. 5 6. 20 55.2 111 5.9 1.43 6.2

Овес + горох 370 45.3 6.64 '57.4 170 22.0 4.20 22.4 111 10.5 1.80 13.2

Редька ол1йна 412 24.8 5.98 38.6 530 62.0 7. 20 73.5 326 21.2 5.12 32.9

Г1рчиця б из S29" 34.4 7.'71 44.9 250 27.3 5. 40 • 34. 3' . 229 32.6 7.30 42.5

Ярий piпак 236 18.0 4.08 25.2 300 37.0 6.80 41.2 323 24.1 5.23 33.8

Яра сургпиця 190 23.2 3.47 28.3 210 24.0 3.60 30.9 220 18.5 3.90 23.6

Оэимий pi пак 200 25.4 3.82 . 31.2 180 23.0 3. 50 28. 4 275 26.6 4.91 31.7

Н1Ра95, ц/га. 13. 519.6 11.217.1 13. 718.2

наших умовах е прчиця б1ла, оэимий та ярий ртаки. При цьому прчиця б1ла та ярий ртак при досягненнх укюно'! стиглоси мали добре розвинену вегетативну масу х придать для механичного зби-рання, а оэимий ршак утворюе лише прикореневу розетку 1 придат-ний Т1льки на випас.

При весняному пос1 вI традицхйш культури (кукурудза, соняш-ник, вика+овес, горох+овес) забеэлечили одержання найбхлыно] кхлькоен обмшно! енергй. Ця тенденщя спостер1галася у тсля-ук1сних пос 1 вах кукурудзи та соняшника. В пюляжнивних почвах найб1льший бих1д обмишо'! енерн! забезпечили капустят культури.

Традиции! культури, пр вирошуються на велений корм (куку-рудва. соняшник, овес+горох, овес+вика) в пюляжнивних посIвах вис ¡вати недощльно. Нз одиницю витрачено'х енерпУ виробляеться лише О. 20-0.59 частин обманноV енерг 1V, тобто одержуеться ' в1д'еший енёргетичний баланс. На час эбирання зернових культур в грунтх моститься неэнзчна к')льк1сть .поживних речовин, особливо легкодоступних форм азоту, необх!дних для росту та розвитку моло-дих рослкн шсляукюних та пюляжнивних культур. Осмльки перюд м!ж эбиранням попередника та с1вбою наступнох культури складае 6-10 дшв, то в грунт 1 не встигають проходити процеси Н1триф1каи,11, розкладу кореневих та Шсляжнивних репггок, як1 эа-безпечутоть нагромадження легкозасвоиваних форм азоту та шших поживних речовин у грунт!. Тому внесения мшеральних добрив, особливо аэотннх, р!эко эбхлыпуе продуктивнасть пюляжнивних кормових культур. Внесения М(0?РЬ0 Кт5. сприяло эб!льшеннп уражайност! зелено'!

маси з 59-119 ц/га до 113-264 ц/га. Прирост врожаю сумошо вики з в1всом по водношенню до контролю (без добрив) становив 57%, куку-рудзи з горохом - 52.0%, редьки сшйноК - 218%, соняшнику з горохом - 56%.

Встановлено; шр М1ж млькоетю опадов, внесениям добрив под пос1ви редьки олойно! 1 урожайнютю оснуе сильний корелящйний зв'язок г=0.948, середной кореляцойний зв'язок мож колькостю опадов 1 урожойшстю редьки олойноо без добрив - г-0.746. В шсляжнивних посовах кукурудзи з горохом В1ДМ1чено водповодно середин зв'язок - г-0.406 та слабкий г=0.0386 кореляцойний зв'язок. Таким чином, на формування урожаю зелено! маси редьки олойно! важливе значения мае внесения мо неральних добрив.

При вивченн! впливу добрив на продуктивность озимого ропака в пюляжнивному пос1в1 виявлена першочергова роль азотних та фосфорних добрив: урожайность його на Д1лянках без добрив стано-вила 165 ц/га, при внесенно Р(20 К12э прирост становив 49 ц/га,

"4врвоК|М- 7б-°. М4вКпЪ 26, П,0РШ- 76 ц/га.

Продуктивность кормових культур в посляжнивних пос1вах в значшй морг визначаеться перюдом мож збиранням попередника до с!вби. В середньому за 1975-1977 рр. найвишу урожайность кормових культур забезпечила оранка на глибину 16-18 та 20-22 см з посл!дуючою розробкою пласта. Урожайнють зелено! маси кукурудзи з горохом становила 252-257 ц/га, а виход сухо! речовини -24.9-27.3 ц/га, тодо як шсля дискування грунту на глибину 8-10 см одержано водпов!дно 217 ц/га зелено! маси та 23.3 ц/га сухо! речовини. Така ж валежнють в!дм!чена 1 при пос1в! прчиц! б1ло! та гороху з в1всом. При оранщ на глибину 16-18 см о 20-22 см от-римано урожайнють вищу, проте в умовах гострого дефоциту енерго-носГо'в, дискування доэволяе векономити на кожному гектаро 24-2Б

кг дизельного палива. 3 точки вору бювнергетично! ефективност! дискування п1д шсляжнивн! культури е ефективним.

Вирощування шсляжнивних кормових культур на зелений корм эниаило вагальну васм!чен1сть цукрових буряк^в розмииених П1сля них в С1Возм1н1 на 42-240%. Так, на шх^вах з тслякнивними 1"х було 5-12 штук на 1* мг, без-Шсляжнивних - 17 штук 1 вата IX становила 352 г/м5. Урокайнють цукрових буряк!в на щлянкак е П1СЛЯЖНИВНИМИ а росла на 33-48 ц/га.

Встановлено, що шсляжнивн! культури необх!дно вис1вати зразу ж п¡сля збирання колосових культур. Зашзнення з с1вбою (перший строк пос1ву 5 серпня) на 10 дшв знижувало урожайшсть зелено! маси: кукурудзи ? горохом - а 169 до 55 ц/га, вики з в1всом -а 140 до 67, соняшника в горохом - з 230 до 96, редьки ол1йно» -з 317 до 184 ц/га.

Бри зб1льшенн1 норми вшиву озимого ртака з 6 до 30 кг уро-жайн1сть його не вбиьшувалась. Зниження урожайност» на 27-19 ц/га Е1ДМ1чено при норм1 вис!ву 25-30 кг/га нас»ння по в1дношеншо до норми вис1ву 6 кг/га (262 ц/га зелено» маси).

Шсляжнивн» пос1Ви е не Т1льки важливим джерелом корм1в, але й макяь велике агротехшчне значения, як попередники для культур, як1 вживаюгься П1сля них. Поясшоеться це тим, шр теля них грунт бувае чистим в1д бур'яшв, у ньому залишаеться значна к1льк»сть кореневих решток, за рахунок розкладу яких шдвшцуеться родкшсть грунту, покрашуються його ф1аичш та бшлопчш властивостк

4.4. Вплив покривноУ культури на продуктивность багатор!чних трав. Багатор1чн1 бобов! трави (люцерна пос!вна 1 конюшина лучна) е св1тлолюбивими культурами 1 чутлив! до ваинення в перш1 25-30 ДН1В шсля появи сходив, особливо при пояВ1 1-2 листк1в (П.Л.Сар-нацький, П. Л. Белинская, 1881; Г. П. Квитко, С.Г.Назаров, 1988). То-

му вашшвим моментом у технолог 11 Ух вирошування е шдб!р покрив-ноУ культури. За даними наших досл1джень, найб!льше збер1галося рослин люцерни пос1вноУ (65-75%) та конюшини лучноУ (70-77%) в перюд В1Д сход1в до збирання покривно'У культури при Шдс1в1 Ух шд кукурудзу та вико-вовсяну сумшку на зелений корм. На долян-ках, де коншину лучну шдсовали шд ярий ячмень збереглось 60 % рослин, а в окрем! роки (1989 р.) лише 7 % рослин, а люцерни -40-50%, в окрем! роки (1990 р.) - лише 15-20% При пос!В1 конюшини лучно'1 шсляжнивно шсля ярого ячменю збереглося лише 10-14% рослин, а люцерни - 12%.

При вивченн! однор1чних трав основного 1 промишого вирошування, ярого ячменю на зерно, як покривних культур для люцерни 4 конюшини лучно'1, встановлено, що найкраще багатор1чн1 бобово трави вис ¿ват и тд покрив кукурудзи на зелений корм I вико-в!всяну сумшку на зелений корм. Люцерна пошвна при цих покривних культурах забезпечила в середньому за 1988-1992 рр. зб1р .67.9-69.9 ц/га кормових одиниць, '12.27-12.92 ц/га перетравного протеУну 1 86.3-89.0 ГДж/га обмшноУ.енерпУ. Проте за показниками бюенер-гетично'У оцшки найбольш рацюнально люцерну с1яти весною безпок-ривно (табл.7). Кожний Мегаджоуль сукупноУ енерпУ, ■ який затра-чений на вирощування люцерни безпокривно, дае можливють на 11.0-11.3% больше зв'язувати енергГУ в урожаУ, шж при П1дс1вг 11 шд кукурудзу чи еико-В1Всяну сум1ш на зелений корм.

В середньому за два роки життя (1988-1992 рр.) на д!лянках а шдс1вом конюшини лучно'1 шд ярий ячмшь на зерно одержано 63.4 ц/га кормових одиниць 1 7.63 ц/га перетравного протеУну, Т0Д1 як при п 1 дс 1 в 1 шд вик0-в1всяну сумш на зелений корм одержано в1дпов1 дно 80.8 о 12.13 ц/га.

7. Вплив покривних культур на продуктивность i бюенергетичну офективнють люцерни (середне за три роки життя - 1988-1992 рр.)

36ip з 1 га

кормових оди-ниць, ц перетравного про- Tei'Hy, Ц OÖMiH-HOl енер-ri'i, ГДж

Культури i иорми висову нас!ння, млн. /га

Затра-

ти су-

купно'1

енер-

rii,

ГДж/га

Koe$i-Ц1ент енер-гетич- Н01 ефек-тив-ност i Енергоемкють 1 ц, МДж

кормових оди-ниць перетравного про-те! ну

4. 53 267 1788

4.74 274 2250

4. 23 278 1663

3.93 295 1789

4.75 242 1354

3. 79 240 1325

4. 98 229 1237

6.38 214 1112

ЯрИЙ ЯЧМ1НЬ (3. Б), люцерна п(д

покривом 53.4 7.96 71.7 1Е

Ярий ячмшь (3.5), шсляжни'вно

люцерна 50.0 6.09 72.0 1Е

Вика (2.0) + овес (2.0), пюляукю-

но люцерна 60.5 10.12 79.0 1£

Вика (2.0) + овес (2.0), шсляукю-но кукурудза +

люцерна 61.4 10.12 79.3 2(

Люцерна п1д покривом, вика (2.0)

+ овес (2.0) 69.9 12.47 89.0 1«

Люцерна Шд покривом," вика (1а5)

+ овес (1.5) 67.6 12.27 86.3 1«

Люцерна Шд покривом кукурудэи на

велений корм (0.4) 69.7 12.92 88.3 11 Весняний беэпок-ривний nociB лю-

церни , 69.4 13.36 88.7 lf

4.S. Продуктивность кормових культур при вирошуванн1 дек1ль-кох урожагв в piK э одноео площь . Багато дослшшков в1дм1чакггь високу ефективн1сть вирощування в умовах арошення двох i трьох ypowai'b кормових культу}) в piK з- oflHie'i плоии (В. С. Chiговий, 1981; Я. Я. Панасюк, С. А. Васюра, 1982; А.О.Бабич, 1985; П. JL Сар-нацький, 1985; Е Г. Гусев, 1991).

В Заходному Лосостеиу Украо'ни, де за вегетаЩйннй перюд ви-падае достатня к1лькють опад1в, з устхом модна вирошувати два i три врожаг в piK а oflHiei площ! i без эрошення. В середпьому эа

1976-1978 рр. найбиьш продуктивними культурами були: кормова капуста (76.8 ц/га кормових одиниць 1 14.94 ц/га перетравиого протеину) 1 кукурудза з соею в фазх молочно! стиглост] (74.8 ц/га кормових одиниць 1 7.74 ц/га перетравного протеину (табл.8).

8. Продуктивнхсть кормових культур при вирощуваннх двох-трьох урожагв в рхк з одше! плоии, ц/га (середне аа 1976-1978 рр. )

Урожай-нхсть зелено! маси Збхр а 1 га

Культури кормових одиниць перетравного протезу кормопро технових одиниць

Озимий ршак, кукурудза + соя

(два урожа'О 729 96.5 9.94 97.9 Озимий ршак, сорго кормове

(два урожах) 683 80.7 6.51 72.9

Озимий р!пак, капуста кормова

(два урожа!) 814 98.5 17.14 133.3

Озимий ршак, кукурудза + соя,

Прчиця бхла (три урока!) 869 80.6 11.66 98.6

Озимий р!пак, кукурудза + соя, озимий р1пак + озиме жито

(три урожах) 816 84.0 11.84 101.2.

Самий високий зб1р кормопроте'х'нових одиниць аабевпечили дхлянки в двома урожаями в рхк (перший - озимий ртак, другий -капуста кормова), однак вхн не внайшов широкого поширення у ви-робничхй практшц через трудноиц у вирощуваннх насхння кормово'! капусти, повгльного '!!' росту на початку вегетацх! та аначно! еа-бур'яненост! пос1В1В. Пос1ви кормово! капусти потребують 1-2 руч-них прополки бур'ян1 в або застосування гербхцид1в на Г! посхвах для боротьби в бур'яками.

Вирощування трьох урожа'хв кормових культур на одному полх забевпечуе бхльш ршгом1рне надходження веленох' маси в зеленому конвейер!. Набхр кормових культур при участ1 капустяних при рхзному спхввхдношеши в ланках озимих х ярих. пром!жних посхвхв

при итенсивному використаши земель суттево продовжуе пер!од згодовування тваринам эелених корм!в при переход! з эимових рашошв на Л1ТН1 та з лхтнього на п!зньоос1нн!й 1 зимовий перюд з загальною довжиною 40-60 ДН1В.

Враховуючи, що при вирощуванн! двох-трьох урожаев за рук е однхеУ площ! втрачаеться багато енерг!У на оброб!ток грунту 1 посев, нами в 1982-1984 рр. вивчалася можлив!сть одержання дек!лькох урожаУв зеленоУ маси кормових культур за один пос!в. Результати досл!джень показали, шр включения в багатокомпонентн! сум!ш! капустяних культур (редьки ол1йноУ, г!рчиц! 61Л01, перко) дозволяло значно зб!льшити продуктивнють пос 1 в 1 в кормових культур. На д!лянках з використанням капустяних культур одержано на 9.4-12.8 ц/га кормопротеУнових одиниць б!льше, тж на делянках з посевом перко + кукурудза, де поле два рази обробляли ! с!яли. В результат! включения в сум1Ш1 капустяних культур на цих делянках одержано зелену масу в осхннШ перюд (101-198 ц/га) ! рано на-весн1 (78-184 ц/га), що дозволило продовжити перюд УУ вико-ристання в зёленому конвейер! (табл.9).

Анал!з бюенергетично'У ефе'ктивност 1 показав, шр енерпя кра-ще використовуеться при поаы багатокомпонентних сум шей. Так, коеф!ц!ент енергетичноУ ефективност! при пос^Ы перко 1 пюля-укюноу кукурудзи склав 2.39, а при включете в сумшн бага-торхчних трав 1 капустяних кормових культур вхн склав 4.37-4.40; енергоемкють 1ц- кормопротеУнових одиниць склала в1дпов1Дно 494 ! 265 МДж.

9. ПродуктиЕНЮть кормоЕих культур при одержаны! декишкох урожахв в piK эа один nocí в, ц/г а (сере дне аа 1984-1986 рр.)

Культури

Урожайнхсть' зеленоí масн по укосах

перший

другий трепй четвер-тий п' ятий

259 445 -

224 127 124 56

184 138 117 44

129 143 120 43

78 153 123 49

226 180 '73 -•-

173 229 106 -

в cyMi

35ip з 1 га

cyxoi речо-вини

кормо-

ЕИХ

одиниць

перетравного про-теУну

кормопро-

теУнових

одиниць

Перко, кукурудза

Перко на 1 ук!С + багатор1ЧН1 трави

Перко на 2 укоси + багатор1ЧН1 трави

Перко + г1рчиця б1ла + багатор1чн! траги

Перко + редька олгйна + багатор\чн1 трави

Взгатор1чн1 трави (конюшина + злакова с ум пока)

Когаошина лучна

Н1Р0 9?, ц/га .

101 147 198

704 116. 7 107. 2

531 100.7 78.9 ,

584 108. 7 . 85. 6

582 112.0 84.4

601 111.3 85.7

479

508

37.352.8

114.7 97.9

93. 8 88.9

7. 23 9. 96 11.58 11.40 11.78

10. 29 11.92

89.8

89.3

100.7 "

о: о

99.2 ' •

101.8

98.4 104.1

- за -

Б. ВИРШЕШШ ПРОШиШИ КОРМОВОГО Б1ЛКА В ПРОМШИХ Н0С1ВАХ КОРШВ)« КУЛЬТУР

' Науксв1 досшдження свхдчать про те, що сонячне светло е основним фактором синтезу органично'! речовини, впливае на форму-вання високоякхсного бюлопчного врожаю 1 окремих продукив фотосинтезу (Л. А. Ничипорович, 1955; С. С. Ша!н, 1963; II И Во с к-ресенська, 1965; Ю. А. Утеуш, 1979; А. Ф. Мейснер, 1981; П. Л. Сарнацъ-кий, 1985; А. О. Бабич, Г. П. КвИко, 1989).

Нами в ¿дм те но, що рослинна маса кормових культур в шсля-углсичх I тсляжнивних посевах мостить набагато больше протех'ну, н1ж при поС1В1 IX весною. Вони дозволять майке на мюяць продов-жити период надходження високоякхсного зеленого корму для згодо-вування тваринам.

Деям досл1дники (С. С. Шагн, 1963; В. Е Шлапунов, Л1.Чухлей, 1981; А. Ф. Мейснер, 1981; А. 0. Бабич та 1Н. , 1989) пояснюють висо-кий вмют протех'ну в рослинах з повторних пос1В1В кращою '¿х об-листянхстю 1 збиранням в бхльш ранню фазу росту 1 розвитку, а та-кож впливом комплексу зовнхшнхх умов, якх настають у друпй половин! лхта. Рослшш в биьш рашп фази росту 1 розвитку мютять больше протеину. Для того, шрб дати об'екгивну оцшку змии якост! урожаю при весняних х лхтнхх строках схвби рослнни потрхбно вирощувати при ОДН1Й технолог 11 х проби на ххьичний анал1з вхдбирати в одну й ту ж фазу хх росту 1 розвитку.

Протягом трьох рокхв (1988-1990) нами вивчалась яюсть урожаю кормових культур, якх вис 1вались весною в оптимальнх для них строки, а л1том - шсляукюно шсля вбирания озимого ршака на

велений корм 1 пюляжнивно - пюля ячменю на верно. Роелинн анал1зували в фазах: вика - бутошэащя, овес - початок виходу в трубку, кукурудэа - 7-8 пар листков, соняшник- початок утворення корзинок, капустяш (редька ол!йна, прчиця б^ла, ярий рюак та яра суртшдя) - початэк цвтння 1 озимий р!пак - 7 листов.

Результати х!Шчного анал1зу показали, що в кормових культурах Л1ТНЬого строку С1вби збиьшувався вмют протеУну г зменшу-вався вмют сухоУ речовини 1 юптковюш. Найменша р1зниця по вмюту протеУну в рослинах весняного 1 л1тнього строк^в сгвби В1дм1чена у яро!' вики - 10.8-10.9%, найб1льша - у в1вса - 37.4% (табл.10).

10. Вплив ctpokíb cíb6h кормових культур на вмют cyxo'í речовини, протеУну i (Штковини, % (середне за 1988-1990 рр.)

Суха речовина Перетравний про-теУн Шптковина

вес- ня- ний пю-ля-укю-ний nic-ля-мнив-ний вес- ня- ний пюля-укю-ний пюля-жшга-ний

вес- ня- ний пюля-yKÍC-ний пю-ля-жнив-ний

Вика яра 15.0 13.6 12.5 22.1 24.0 24.0 31.0 29.5 27. 0

Овес 14.7 13.7 12.1 13.1 14.7 18.0 36.0 35.0 28.0

Кукурудза 20.4 16.1 10.6 12.2 15.9 17.1 38.3 34.4 24.5

Соняшник 16.7 16.4 6.9 13.8 14.8 12.9 36.7 28.3 23.4

Редька 0Л1йна 9.6 14.2 10.3 14.5 15.0 15.7 24.3 22.4 22.5

Прчиця б*ла 23.4 21.6 24.4 20.4 21.6 24.4 22.1 19.0 13.4

Ярий р i пак 10.9 8.8 8.0 17.3 19.4 22.0 21.0 17.5 15.4

Яра сурШИЦЯ 14.7 13.0 10.9 18.3 19.7 23.2 20.0 17.5 14.3

Озимий р i пак 15.9 15.0 11.8 19.1 19.5 23.5 14.7 13.4 11.4

Умови вирощування, обумовлен1 р1зними строками cíb6h, впли-вають i на ампюкислотний склад зеленоУ маси проминшх культур. Налриклад, в пЮляжнивних nociBax в nopiBiwHHi в оаимим iiocíbom pinai-ca вмют л1зину в 1 кг cyxoi речовини збхльшувався на 16 %, а в ropoci пЮляжнивного nociBy - на 58. 7% в nopiBHHHHi з весняним посевом.

Bmîct сирого протеУну в кормових культурах був найб1льшим на початку вегетац!Ï рослин. Протягом росту i розвитку рослин bih зменшувався в г!рчищ бшй, редьц! олхйн1й та соняшшку. Тому заШэнення is эбиранням цих культур на велений корм в шсляжнив-них посевах призводить до зниження якост! корму, недобору протеУну; при цьому bmîct' клхтковини, навпаки, шдвищувався.

Аналог i чнi дан! одержано в озимих пром!жних культурах. Так, у рослин озимоУ сур ¡пищ, озимого pinaita та перко bmîct протеУну pi3Ko знижувався шсля початку цвтння, а в рослинах озимого жита та озимоУ пшениц! - шсля колос!ння. Найменше зниження BMicTy протеУну вхдбувалось в рослинах озимоУ вики, в якоУ у фаз1 повно-го цв1т1ння bmîct його складав 19.2-20.7%.

Бстановлеко, шр' внесения П1двиш,ених доз азотких добрив П1д пос!в озимого pinara сприяло зб!льшенню вмюту в його moi протеУну в фаэ1 цвiт!ння в nopiBHHHHi з контролем (без добрив) в 1.5-2 рази.

При силос у ваши веленоУ маси капустяних культур найб^льший ВИХ1Д в 1 га кормових одиниць та перетравного протеУну Бабезпе-чуеться тод!, коли до маси додаеться 25% грубих корм!в (сол ома або стебла кукурудзи). Крашрму. збер!ганню каротину при цьому сприяв консервант ШШК,, а протеУну - консервант "Лпюсил".

В И С H О В К И

1. В результат! 20-р1чних досл!джень експериментально доведен! i теоретично обгрунтоваШ агротехн!чн! i еколопчн! основи вирощування кормових ' культур в прсшжних nociBax. В умовах Зах!дного Люостепу УкраУни Л1м!туючим фактором для одержання високого урожаю пром^жних кормових культур е к!льк1сть onafliB, HKi випали за вегетацию. В!дм1чено сильний корелящйнии зв'яэок

(г=0. 870) Шж К1ЛЬК1Стю опад1В 1 урожайшстю. коефицент коре-ляцГ! М1Ж киькютю продуктивно'! вологи в грунт1, середньою температурою пов1тря эа вегетацш ! р1внем урожайноси становив в!дпов!дно 0.052 : 0.029.

• 2. 1нтенсивне використання р 1 лл 1 эа рахунок ущ!льнення пром!Жними почвами запоб^гае непродуктивним втратам вологи э грунту. П1д ярим ячменем, який роэм^щуеться эа люляжнибними культурами, в поргвнянн! з зяблевою оранкою, вмют продуктивно! вологи в метровому шар! грунту зкеншився на 7-20 мм, а.п!сля зби-рання озимих - на 8.6-15.1 мм.

3. Кукурудза весняного строку с1вби за перход вегетац!'! ви-користовувала 0.73% енерп! ФАР, вика + овес -. 0.52 та ярий ячмень - 1.32%; в пос1вах ячмень + шсляжнивш - 1.47-1.68%; вика + овес + озим! культури + кукурудза на зелений корм - 1.48-1.65%.

При вирошуваши пром^жних кормових культур добрива зб^льшу-валя коеф^ц^ент використання ФАР з 0.24 до 0.31-0.50%. .

4. При вирошуванн! ярого ячменю одержано 45.2 ц/га кормових одиниць та 2.54 ц/га перетравного проте!ну, а двох урожа!в (перший - 'ярий ячм!нь, другий - пюляжнивш пос1Ви) продуктивн!сть ролл! зб!льшувалась в1Дпов1Дно на 9. 4-32.6 ц/га кормових одиниць, перетравного проте!ну - на 1.67-7.31 ц/га або на 21-72 та 66-288%.

Кукурудза весняного поспву забезпечила 374 ц/га зелено! маси, 71.8 ц/га кормових одиниць та 4.15 ц/га перетравного протеину, а за два урока! (озим! + п1сляук!сна кукурудза) продуктивность Р1ЛЛ1 зб1льщувалась В1ДП0В1ДН0 на 14.1-36.4 ц/га кормових одиниць та 3.21-7.54 ц/га перетравного проте'!ну, або на 23-61 та 170-200%.

Насичення кормових с^воэмш проможними культурами зб1льшуе вих1д кормових одиниць э 77.9 до 80.0-93.9 ц/га, перетравного проте'!ну - з 6.05 до В. 22-10.04 ц/га, обм1нно! енерп'! - э 85.0 до 92.7-108.7 ГДж/га.

Б. Капустян) кормов! культури - редька ол1йна, прчиця б1ла, ярий рхпак, яра сурхлиця та озимий pinaK, як1 вис1вались в шсля-укЮних та шсляжнивних посевах, за продуктивнхстю не поступалися вееняним почвам, а в деяких випадках нав1ть перевишували !'х. Б1льш високими темпами формування урожаю зелено! маси та сухо!' речовини в пхсляжнивних посхвахвхдрхвнялись прчиця бхла, редька олхйна та i'x сумтп з горохом. Через Mi сядь теля початку веге-тацх'х р:вень його становив 121-158 ц/га зелено'! маси, a посхви вики + овес та кукурудзи на корм давали на 80-50% менше.

1з озимих культур найб1льш штенсивно формували урожай озимий pi пак, озима суртиця та перко. Вже через мюяць пхеля початку вегетацГ! весною вони эабез.печили 191-209 ц/га зелено! маси, озиме жито - 91 та озима пшениця - 39 ц/га.

6. Викос поживних речовин 8 добрив при вирощуваннх пром2Жннх кормових культур склав: азоту - 40.4-96.7%, фосфору - 1.4-49. Б, калхю - 13.4-79.2%, що евхдчить про першочергове значения внесения шд кормовi культури азотних добрив.

Мхж кхлькютю опад1в, внесениям добрив i урожайнхетю пром1Жних кормових культур встановлено сильний корелящйний вв'яаок - г- 0.948, беа внесения добрив корелящйний ев'яаок дещо послаблювався - г-0.746.

Вирощування в кормових ciB03MiHax промхжних кормових культур, багаторхчних трав та заорювання на зелене добриво пюляжнив-них культур сприяло полхпшеннюпоживного режиму грунту. Bmict гумусу шдвищуеться на 6.3-12.6 ц/га, азоту - на 160-233 кг/га, фосфору - на 30.2-53.3 i калш - на 150.2-259.2 кг/га.

Шсляжнивш посхви кормових культур не анижують урожайшеть посiяних п!сля них ярий ячмхнь 1 цукровх. буряки. Внесения добрив шд пЮляжнивнх nociBH 8б1льшувало урожайшеть ярого ячменю на 5.1-4.9 ц/га.

При 'saopjGESKHi корекевих i шслязкнибних решток урожайшеть

зелено! маеи кукурудзи зроетала на 6. 4%, зерна - на 3.8%, а при заорюванн! вс]е 1 маси на зелене добриво урожайнють Г! аростала в1дпов1дно на 12.7 та 42.2%.

7. Удосконалена технолог ¡я вирощування люцерни та коншини на зелений корм дозволяв одержати 550-600 ц/га зелено! маси, 65-70 ц/га кормових одиниць, 10-13 ц/га перетравного проте!ну I 85-90 ГДж обманно! енерп!. Бона полягае у весняному безпокривно-му пос1В1 люцерни або шд покрив вико-в1всяно! еумлл1 на зелений корм, а конюшини - шд вико-в!всяну сумижу на зелений корм.

8. Роароблена технолог¿я вирощування озимих кормових культур, яка передбачае:

а) роамлцення по эайнятому пару (вико-в!всяна сумш на зелений корм); внесения м!неральних добрив на заплановану врожайшеть (Н75 Р)ч0 К до ); для капустяних кормових культур на зелений корм (оэимий ртак, перко, озима суршиця) використання районованих сортов; пос1В з нормою вис 1ву 2.5-3 млн/га схожих насшин в опти-мальний строк 15-20 серпня. В еколопчних умовах рег;ону ¡з абиьшенням норми вис1ву нас^ння озимого ршака з б до 8...30 кг/га збиьшуеться в!дстань в1д земл1 до точки росту рослин, еменшуеться маса корешв 8 29.4 до 16.4-9.9 г I вм1ст цукру .в сух!й речовюи листов - на 2.6-4.1%, збольшуеться вагибель рослин з 55.6 до 79.7%

Строки посхву суттево впливають на аимост^йкють та продук-тивнють озимого рпшка. Шйменша загибе ль рослин буяа при посГв! 15-20 серпня - 29.0-29.6%, а при пос1в! п!сля 20 серпня загибель становила 46-50%. В рослинах Швнього строку пос1ву В1ДМ1чено зменшення загального цукру в листках на 1.8-13.2%, а раннього -на 1.8-2.1%; вастосування Н3о-во вёсною в шдживленпя до-початку вегетаЩ!; зб1р урожаю на початку фази цвтння (найб1льшого збо-ру поживних речовин);

б) озиме жито 1 озиму пшеницю на велений корм краще вюмвати

в сушин а озимою викою. Це дае можлив,1сть зб1льшити зб^р кормових одиниць на 11-13%, перетравного протеану - на 14-15% 1 енергетичний екв1валент урожаю - на 9-10% при зниженШ енер-гоемкоси 1 ц кормових одиниць на 8-10%, перетравного проте'Уку -на 70-79%;

в) для капустяних кормових культур на насшня розроблена технолог ¿я, яка дозволяе одержувати 25-27 ц/га насшня. Бона пе-редбачае еис!в теля вико-в1всяно! або горохо-в1веяно1 сум1ш1 на зелений корм; шкпв в оптимальний строк (друга декада серпня) з нормою вис¡ву 2 млн/га схожих насхнин; внесения м^неральних добрив у доз1 N зо-ео в п!дживлення рано весною, щр дозволяе эб1ль-шити врожай нас!ння на 10-12 ц/га.

9. Удосконалена'интенсивна технология вирощування кукурудзи на зерно 1 силос в основних 1 шеляукюних пос1вах дозволяе одержувати в пюляукюних посхвах 370-380 ц/га зелено1! маси, 60-70 ц/га кормових одиниць та 6.0-6.2 ц/га перетравного протеину; в основних посевах - 500-620 ц/га зелено! маси або 65-70 ц/га зерна;

а) для кукурудзи на зерно 1 силос вона полягае у використан-ня середньостиглих' гхбрид1в, нашвпаровому оброб!тку грунту, внесения М1нераль'них добрив на запланований урожай (Н(50 Р120 К(60), або внесения 40 т/га гною чи заорювання Шд кукурудзу тсляжнив-них кормових культур на зелене добриво; застосування штегровано! системи вахисту рослин В1д бур'янхв; густота '¿1 рослин на час вбирания урожаю на зерно - 60-70 тис/га, на силос 70-80 тис/га рослин;

б) для шеляукюно!' кукурудзи - пос1в сум1пц в кормовими бобами або соею, щр дозволяе збхлышти зб1р кормопроте!нових одиниць на 2.0-3.6 ц/га; широкорядний пос1в з мшряддями 45 см, густотою рослин - 150-200 тис/га; внесения мшеральних добрив на эапланований урожай (Ы1га Р75 К,20).

10. Розроблена технолог1я вирощування кормових культур в

шоляжниених пос1вах передбачае: пос^в холодостойких культур (озимий та ярий ршак, редька ол!йна, прчиця б1ла); мыку оранку на 14-16 см, або дискуЕання на глибину 8-10 см; внесения добриз на вапланований урожай (Мто /ооЧо-^«^^''11001® до ® серпня э нормою ви-Сгву озимого ршзка Э. 0-Э. 5 |ш/га, редыш олШноУ, нрчиц! б^лоУ 1 ярого ртакз - 4 млн/га схожих насшж; збгр урожаю у фазу найбальшого виходу поживних речован (для нрчищ б1лоУ, ярого ршака 1 редьки олШноУ (фаза поеного цвшння). Ця технология забезпечуе одержання "5-35 ц/га кормових одиниць, 5.0-7.3 ц/га перетравного протеУну та 33. 8-4.2, 5 ГДж/га обидно У енерпУ при коеф1Ц1ент'| енергетнчно'1 ефективносп 1.45-1.88 1 енергомгсткост! 1 ц кормових одиниць 600-1000 МДж, перетравного протеУку . -3500-4500 МДж.

11. Для вменшэння затрат та впровадження енергозбер^аючоУ •технолог 11 вирощування пром»жних культур еколопчш умови зони

сприяють одержанню дек1лькох урожаУв кормових культур за один пос1в в склад1 багатокомпонентних сумшок, де використовують озим! культури (перко, абб озимий р^пак), яр1 культури (прчиця б1ла, редька олойна)' та багатор!чн1 трави (бобово-элакова тра-восум1Шка). При цьому одержано 99.2-101.8 ц/га кормопротеУнових одиниць, або на 9.4-12.0 ц/га б1льше, ник при вирошуваши перко (озимий пос1в) та шсляукюно'У кукурудви. Енергетичний екВ1Еалент при цьому 8б1льшувався в 2 рази, а енергомюткють 1 ц кормопро-теУнових одиниць эниэилась - з 491 до 258-260 ЫДж.

12. Важливим резервом вб^льшення виробництва та покращення якост 1 корки в з пром1«них пос1В1В кормових культур е боротьба з втратами шляхом добору оптимальнее строев вбирания, технологий гагот1вл1 1 вберогашя кормгв, прогноэування Ух якост1 залежно В1Д умов вирощування.

Зелена маса капустяних культур (редька ол1йна, прчиця бгла, озимий та ярий ршак) у фаз! утворення стручков силосуеться. Си-

лосування * Ух зелено! маси в сумШ1 э стеблами кукурудзи та соломою, а також при пров'ялюванн1 зменшуе втрати сухо! речовини та проте!ну, знижуе кислотность корму, збольшуе вмют молочно! кислоти. Консерванти (КНМК та "Лотосил") збольшувть вих1д г гектара кормових одиниць та перетравного проте!ну.

ПРОПОЗИЦП ВИРОВНЩТВУ

1. В господарствах Заходного Лосостепу Укра'о'ни . в зеленому конвейеро проможн! культури повинно забезпечити 38-40% потреби в велен1й мае о. Для цього слод вирошувати:

а) в оэимих посовах - озиму суршицю або перко (на 5-7 днов використання), ропак (на 7-10 днов), озиме жито (на 10 ДН1в) та озиму пшеницю е викою (на 10 днов);

б) в посляукосних посоезх теля озимих на зелений корм слод вис хвати кукурудзу з кормовими бобами або соею ъ вйкористанням 15 дшв, або люцерну чистого шкиву також на 15 днов;

в) для раннього осоннього використання (третя декада вересня - перша о друга жовтня) в пюляжнивних посовах дощ льно висовати шрчицю 61 лу, ярий ропак, а для больш шзнього перюду - редьку олойну, сэимий ропак.

2. При. удобренно пром) жних культур слод використовуватк ба- . лансовий метод оз врахуванням використання поживних речовин з добрив. На с1рих оподзолених важкосуглинистих грунтах'процент ох для ропака озимого становить М5оР10 Км, для посляжнивних культур -озимого ршака - Ы30 Р10 К40, редьки ол!йно! - Н90 Р50 К30, горо-хо-Е!веяно! сумошки - Ы65 Р10 ооняшнику з горохом - М4о Р,0 К65 для Посляукюно'о вик0-в1всян0! СуШШКИ - N70 Р/0 к40 •

3. Оптимальними строками совби кормових культур та !х сумшей е: для озимого ропака, перко - 15-20 серпня, озимо! суропищ - 15-30 серпня, озимого жита та озимо! пшениц!- 5-10 вересня, оаимо'о вики - 20-25 серпня; для посляжнивних посовов со-

няшника та його сушон в горохом - 10-15 липня, озимого та ярого рхпака, нрчищ бхлох, редьки ол!йно!'- 25 липня - 5 серпня.

4. Оптимальними нормами вис!ву озимого ртака, перко, озимо! сур!пиц1 на нас!ння е 1.Б-2.0 млн/га схожих нас1нин; на кормов1 ц!л! - 2. 5 - 3. Б млн/га.

5. Для зниження затрат сукупнох енергхх, а такок зменшення енергомхеткостх одержаних кормхв та економГ! палива в веленому конвейер! СЛ1Д використовувати яр1 та озим! капустянх культури в багатокомпонентних сумхшках а багаторхчними травами, а саме:

а) з оэимих - перко, оаимий р!пак; э ярих - Прчицю бхлу або редьку олхйну; з багаторхчних влакових трав - сумхш райграсу ба-гаторхчного, в1всянищ лучно'!, грястицх зб1рнох;

б) люцерну у польових та кормових схвозм1нах с1яти навеснх безпокривно, конюшину лучну - пхд покрив вико-вхвсянох сумхшх на зелений корм.

6. Для створення позитивного балансу гумусу в грунт! при нестач1 органхчних добрив в кормових с!возм1нах використовувати Шсляжнивн! кормовх культури (редька ол1йна, гхрчиця б!ла, ярий та озимий р!пак) на зелене добриво. При эаорюваннх 230-326 ц/га сидерально! маси вмхст гумусу в грунт! шдвшцуетьея на 8. 4-11.'4 ц/га, що р^вноцхнно внесению 13.6-18.4 т/га гною.

, 7. Зелену масу капустяних кормових культур необх!дно силосу-вати в сумш! з соломою або листостебельною масою кукурудви, до-даючи 11 25% за масою. Для збереження поживних речовин, зб!льшен-ня виходу кормових одиниць та перетравного протеину використовувати консерванти КШК або бюлогхчний консервант "/Нтосил".

Список основних poöiT, опубл1кования по тем! дисертацо i

1. К1р1леско О. JL HpoMiÄHi nociBH. - Ужгород: Карпати , 1985. -64 с.

2. KipiJiecKO О. Л , Сапожник В. IL Прогресивна технолоня вирощування люцерни на велений корм i насшня. - Черновецький ЦНТ1 (огляд), 1985. - 33 с. (рос.).

3. KipuecKO О. JL Прогресивна технологи вирощування ропака на зелений корм i насшня. - Черновецький ЦНТI (огляд), 1985. -26 с. (рос.).

4. KipiJiec-ко О. JL, 1лащук А. I. Особливост1 вирощування хрестоцвотних кормових культур в пюлякнивних nociBax. -Чершвецький ЦНТ1 (аналотичний огляд). - 1986. - 26 с. (рос.).

5. К1риеско 0. JL Шсляжнивно пос!ви кормових культур на Буко-■ вино//Передгорне i прське землеробство. - К. : Урожай,

1979. - Вип. 24. -С. 64-68.

6. Королеско О. JL Хрестоцвотно в пром!хних посевах //Кормовироб-ництво. - 1980. - N 8. - С. 21-22 (рос.).

7. Шролеско О. JL Два-три врожао з одше'о площо // Землеробство. - 1980. - N 6. - с. 29 (рос.).

8. Шролеско О. JL , Щербатюк М. А. Повыше використовувати гектар рил1 //Кукурудза. - М.: Колос, 1981. - N 3. - С. 18-19 (рос.).

9. Шролеско О. JL ПродуктивШсть i фотосинтетична дояльность промикних nociBiB кормових культур на БуКОВИН! //Корми i кор-мовиробництво. - К.: Урожай, 1982. - Вип. 13. - С. 19-24.

10. К1р1леско О. JL Вирощування двох-трьох урожао'в на piK з одное! площо в Заходному JlicocTeny УРСР //BiCHHK с.-г. науки. - К.: Урожай, 1982. - N 3.^ - С. 24-26

11. KipuecKO О. JL Вплив добрив на продуктивность шсляжнивних кормових культур та ох тсляд1я на врожай ярого ячменю //Корми i кормовиробництво. - К: Урожай, 1982. - Вип. 14. - С. 30-33.

12. Кор1леско О. JL , Шекун Г. М. Ефективность отримання двох -трьох урожаУв на piK з oflHie'i плошд //Шляхи подвшцення родю-чост! i оброботок грунту в ciBosMiHax // Наук, пращ Ки-шиновського СИ. - КишинiB, 1982. - С. 10-16 (рос.).

13. Шролеско О. JL , Шекун Г. М. Продуктивность i фотосинтетична Д1яльн!сть иром1жних nociBiB кормових культур на Буковино //Шляхи шдвищення родючосто i оброботок грунту в ciBoaMiHax

// Наук, прац! Кишшивського СГ1. - Кишишв, 1982. - С. 16-21 (рос. ).

14. KipinecKO О. Л. Вплив добрив на продуктивность пюляукосних i посляжнивних кормових культур в умовах Буковини //Передгорне та горське эемлеробство. - К.: Урожай, 1982. - Еип. 27. -С. 57-62.

15.' KipiflecKO О. Л. Корыовиробництво// Науково обгрунтована система гемлеробства ЧерноБецъкоо область - Черновцы 1983. -С. 116-141 (рос.).

16. KipiJecKG 0. Л. продуктивность i фотосинтетична активность npoMi«Hiix пос i в i в кормових культур в Заходному Лосостепу УРСР // Восник с.-г. науки, 1983. - И 5. - С. 37-39.

17. KipiaecKO О. Л. Продуктивность та економочна ефектиЕНость ви-рощування посляжнивних кормових культур //Переднрке та горське эемлеробство. - К.: Урожай, 1SS4. - Вип. 29.

С. 46-48.

18. Kipi.ïïecKO О. Л. Вплив добрив i Бапнугання на продуктивность лкцерни в умовах Заходного Лосостепу Укра'о'ни //Корми i кормо-виробнидтво..- К.: Урожай, 1986. - Вип. 22. - С. 22-26 (рос.).

19. Королгско О. Л. Продуктивность i якость силосу хрестоцв íthhx культур //Корми i кормовиробнкцтво. -К. : Урожай, 1987. - Вип. 23. - С. 32-34 (рос.).

20. К!р1леско О. Л. Ефективнють отримання деколькох уро'жз'о'в зелено!' маси кормових культур за один nociB в умовах Заходного Лосостепу Укра'о'ксько'о PCP //Корми i кормовиробництво. - К.: Урожай, 1987. - Вип. 24. - С. 23-26 (рос.).

21. Королеско О. Л Вялив строков совби на продуктивность пюллж-нпвних кормових культур у заходних районах Лосостепу УРСР //Передгорне та горське эемлеробство. - К.: Урожай, 1987. -Еип. 32. - С. 45.

22. Королеско О. Л. Кукурудаа //Науково обгрунтована система зем-леробства Чэрновецько'о' область - Черн1вц1,198Э. - с. 103-110.

23. Щербатюк Н. А., Сараев B.C., Шролеско 0. Л. Однорочно трави// Науково обгрунтована система землеробства ЧерноЕецько'о облает!. - Чйрновцо: Облпол!графвидав, 1988. - С. 159-166.

24. Сараев В. С., жук А. В., Шрхлеско О. Л. технология вирощування озимого ропака //HaynoBi розробки, яко рекомендуються вироб-ництву. - Ч9рн!вц0, 1989. - С.26-27 (рос.).

25. Потресова В. М. , Королеско О. Л., Вихристюк М. А., Купшр В. А. Нова комплексна технолог ó я виробництва кукурудзи// 50 pokíb дояльноето Чершвецько'о державноï с.-г. дослодно'о станцоо. -Черновик Буковина, 1990. - С, 86-94.

. - 48 -

26. Kipiлеско О. Л. Бюенергетична оц1нка технолог!i' вирощування кормових культур в проможних посовах (енергетичний баланс) //Проблеми агропромислового виробництва. - Черн!вц1: Прут, 1994. - С. 179-183.

27. Kipiлеско О. Л. Вплив сидерат^в тсляжнивних кормових культур на продуктивность кукурудзи// Гфоблеми агропромислового виробництва. - 4epHiB4i: Прут, 1994. - С. 184-190.

28. Kipiлеско О. Л. Вплив покривних культур на продуктивность лю-церни в умовах 3ax¡дкого Люостепу Украши// Проблеми агропромислового виробництва. - 4epHiB4i: Прут, 1994. - С. 191-196.

29. Щербатюк М. А., Королеско О. Л., Грузман Г, 3. та íh, Резерви эб^льшення виробництва та рацюнальне використання kopmíb. -teTOflH4Hi рекомендацИ'. - Черн1вц1, 1980. - 35 с.

30. Kipiлеско 0.Л., Kapai'm НЕ Методичш рекомендац!V по вирощу-ванню проможних кормових культур. - Черновцы 1980. - 15 с.

31. Григоренко II М., Шр^еско 0. Л., ГЛ1Гор С. С. Штодичн1 реко-мендацоо по вирощуванню pinada i суршиць - ЧерШвЦ1, 1983. - 20 с.

32. Kipi леско О. Л. Озим! на зелений корм. - Методична рекомен-дац1 i' по технологи' виробництва с.-г. культур в Чершвецькой области (шд ред. М. А. Вихристюка, А. М. Яцишина). - Черновцо, 1984. - С. 100-105 (рос.).

33. Kipi леско о. Л. Люцерна на зелений корм. - Методично рекомен-даЩ1 по технолог i i' виробництва с.-г. культур в Чарн1вецьк0й областо (шд ред. М. А. Вихристюка, А. М. Яцишина). - Черновцо, 1984. - 0.107-llí (pon.).

34. Шролеско О. Л., Щербатюк Ы. А., Куценко Г. Ы. та íh. Ыетодичн1 рекомендащо по вирощуванню люцерни. - Чертвцо, 1984. - 18 с. (рос.).

35. Аношин Л. А., Смаглой Г. Ф. . .KipiiecKO О. Л. та iH. рекомен-дацоо по впровадшнню комплексно* технолог í виробництва ку-курудзи в государствах Лосостепу i Полосся УРСР. - К.: Урожай, 1987. - 30 с. (рос.).

36. Королеско О. Л. Кукурудза на зерно i силос. Коротко методичн! рекомендацГо по онтенсивних, ондустр!альних i комплексних технолог 1Я>: виробництва основних вид1в продукцГо рослинництва та тваринництва в господарствах Черновецько'о' область Черновцы - 19Э7. - С. 20-25 (рос.).

37. Королеско О.Л. Прчиця бола в шсляжнивних посовах. Черн1вецький ЦЮ1. - 1нформлисток, 1980. - N 4. - 5 с. (рос.).

38. Кор1леско О. Л. КормоЕа капуста в зеленому конвейеро. -

Чершвецький ЦНТ1. - 1нформлисток, 1980. - N 12. - 4 с. (рос. ).

39. Шр^леско О. Л.Д0СВ1Д вирощування ново! кормово! культури перко. - Черн1вецький ЦНТ1. - 1нформлисток,1981. - N 26-81. - 4с. (рос.).

40. Кхролеско О. Л. Техно лепя високо! урожайное^ кормових культур. - Чершвецький ЦНТ1. - 1нформлисток, 1980. - N Б. - 6 с. (рос.).

41. К1р1леско О. Л. Три Ерожа! в одн1е! площ! ;'/Бвл. Чернхвецько! дерд.с.-г.дослано! станцГ!. - Черн^вщ, 1983. - 4 с.

42. К1р1леско О. Л. Силосування зелено! маси озимого рИтака. ЧерноЕецький ЦНТ1. - 1нформлисток, 1985. - N 36. - 3 с. (рос.).

43. Рлриеско.О. Л., ГЛ1Гор С.С. 1нтенсивн1 люцерники з зеленому конвейерь - Черн1Еецький ЦНГ1. - 1нформлисток, 1985. - К 12.

- 4 с. (рос.).

44. К1р1леско О. Л. Передовий Д0СВ1Д вирошування ршака. Черн1Еецький ЦНГ1. - 1986. N 86-036. - 4 с. (рос.).

45. К1Р1 леско О. Л. Нева комплексна технология вирошування куку-' рудви. - Черно ведь кий ЦКТ1. - 1нформлисток, 1987.- N 87-06. -5 с. (рос.).

46. К1р1 леско О. Л., Северин В. 6.. ЛюСко П. Ю. Багатокомпонентн! сумит// Черновецький ЦНГ1: 1нформлисток, 1989. - 5 с. (рос.).

47. К^рическо О. Л. , Лисюк Е I. Пром1жн1 посгви - до дат ков 1 корми.

- Черн1ВЦ1: Облпол!графвидав, 1988. - 2 с. (рос.).

48. Королеско О. Л., Северин В. б. , Любко П. Ю. Нев!дкладна задача кормовиробництва. - Черн1ВЦ1: ОблполI графвидав, 1988. - 4 с. (рос.). ,

49. К1Р1 леско О. Л., Герасимчук Д.-М., Бачинський А. М. Додатковий резерв корм1В. - Чершвш: Облшш графвидав, 1989. - 4 с. (рос.).

50. К1р1леско О. Л., Чэредюк Е. В. Зелений конвейер продовжуе редька ол1йна. - Чернхвцп 0блпол1графвидав, 1989. - 4 с. (рос.).

51. Шр1леско О. Л., Козаргйчук В. Д. , В1шИк I. В. Шдсгви 1 пок-ривн1 культури для трав. - ЧершвЩ: Облпол 1 графвидав, 1990. - 5 с. (рос.).

52. Н1р1леско 0. Л. Мов1 1 перспегсгивн! культури в промикних посевах в умовах Черн^вецько! обласи // В га.: Нов1 харчов! 1 кормово рослини в народному господарствь -Тез. доп. наук, конф. - К: Наукова думка, 1981. - С. 24 (рос.)

Kirilesko A. L. Agroeconomic principles of forage crops production in interplanted seading in western forest-steppe area of Ukraine.

The thesis for oompletition of Doctor of Agrarian Sciences degree on speciality 06.01.12 - Forage production and cultivation of meatows, the Ukrainian State Agrarian University, Kiev, 1994. The thesis manuscript pontains experimental and research results of many years and theoretic grownds of technological methods in forage production intensification as the results of the extensive use of interplanted forage crops (rape, white mustard, oil radish) on the basis of complex evaluation of ecological conditions of the area and taking into account biological peculiarities of the" plants (seeding techiques and rates, herbisides application rate, the time of seeding, seeds productivity, etc). Theoretic principles of the programming of forage crops productivity in interplanted seeding which take into account soil content of nutrient elements, moisture and PAR have been worked out. Industrial application in the conditions of western forest-steppe area of Ukraine is perfomed.

Кирилеско A. JL Агрозкологические основы выращивания кормовых культур в промежуточных посевах в Западной Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. Национальный аграрный университет, Киев, 1994.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит результаты многолетних исследований и теоретическое обоснование технологических приемов интенсификации кормопроизводства за счет расширения промежуточных кормовых культур (рапса, сурепицы, горчицы белой, редьки масличной) на основе комплексной оценки экологических факторов зоны и с учетом хозяйственно-биологических особенностей растений (способы посева, нормы высева и внесения удобрений, сроки посева, семенная продуктивность, технологичность). Разработаны теоретические основы программирования урожайности кормовых культур в промежуточных посевах с учетом содержания в почве элементов питания, влаги и ФАР. Осуществлено производственное внедрение в сельскохозяйственных предприятиях Западной Лесостепи Украины. Ключов! слова:

ПpOMiЖHi П0С1ВИ, OSHMi, шсляутисн!, ШСЛЯЖНИВН!