Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агробиологические основы и разработка эффективныхтехнологий выращивания чеснока в условиях Лесостепи Украины.

ВАК РФ 06.01.03, Агропочвоведение и агрофизика

Автореферат диссертации по теме "Агробиологические основы и разработка эффективныхтехнологий выращивания чеснока в условиях Лесостепи Украины."

Pf D OAlIAmonAJIbMlin ArPAPIIlin yillOEPC-iT«-?

<" rvr, Vj'iS nP~22" pynen!!cy

L L niiU

JIU'KAUbKHn aiTAJlin IdAHODH'I

/

WJXK 635. 262: 631, 520 7j

631 82: 631 543 3

ArPOEIOJOmill 03H0DSI TA P03P05IIA EOEKTHDHHX TEKtlOJlOnH DnPOlUVQAUHn 'lACHIIKy D yr.lQDAX nmQimv yitPAiiKi

CnsrUa.ti.'ilcTb C3 C3 — rraoqhrinnTEO

ADTOPEOEPAT AiiccpTauiT ria 3AQ0yrTa B«ienoro cryncua AOKTopa ci;u>ci»E(GrocnoAapc2>Kiix siaya

ICr;?3 —

I0C5

Дисертащя с рукогыс. ■ Роботу вилонано ь j канськдау ордена Трудового Черьоного üpancpa с1льськогосподарському ihctht^ti im. С.Ivi.Горького

Сф1щйН1 опонентк: доктор с1льськогосиодарськи:< наук, професор

' . доктор спльсъкогослюдарсьних наук

• Г'ончаренко u.L.

ирешдна установа - Сдьеькии с1льсьиогссподарськ;м 1нстит;,т

Оборони, 15, норну с 4, аудиторЬ; 37.

иросимо езлти ¿часть ь обгоьоренш дис'ертацП ;цд час i"i захисту або над1слати bau в|дгук на автореферат у двох пришр -никах, зав1рених печаткою, на адресу: 2bü04I, ükib-41, вул. Ге-poi'B Оборони, Ib, сектор захисту дисертащй.

3 дисертац!ею.woKHa ознайоиитись у б1блготец1 ун!ьорситоту.

Ьасецький b.w.

доктор с1льськогосподарськкх наук, професор дошеароь Ü.G.

Махист Ь1дбудет üCii I|С1данн1 спец1ал1зоььно1 ьчено'1 рад;, д.Li .Ob.01 с Huijiокальнсм} аграрному ушверситетг за адресою: übÜ04I, Ли1'б-41, ьул. fepoib

О

Ьчений секретар спещал1зовано1 ради, кандидат с.-г. наук,. 4 доцэнт

Ь.С. XLiÜbMH

ЗАГАШ1А ХАРАКТЕРИСТИК РСБСТИ

Актуальн{сть. Серед овочевих культур, як1 вирощують в Украхт _ ш, часник займае важливе м!сце, оск!льки мае висок! смаков!, хар-чов! г л1кувальн! властивост!. Використовуеться як зас!б бРоло^ч-ного захисту с!льськогосподарсвких рослин в!д шк!дник1в ! хвороб. <

»¡лощ! п1д часником в 1кра'1н1 станорлять близько одного в!д-сотка в!д загально'1 площ1 пЦ овочевими культурами. .,рожайн!сть ¡Того в ц!лому залишаеться низькою 1 становить у еередньому 2,5 -3,0 т/га, проте при належн1й агротехн!ц1 й використанш високовро-иайних сорт!в окрем! гогиодарства вирощують його но Ь-ь т/га I б1лыле. Часник також широко вирощують на присадибних д!лянках.

Рхчна потреба в часнику 0,4-0,Ь кг на одну людину нин1 не задовольняеться виробництвом. Частково потреби населения I пере -робно'1 промисловост1 в ньому покривакться за рахунок 1мпорту. Та-ке становища треба вииравити, оск1льки природно-кл!матичш >мови Укра'Ши при наявнсст1 виссксЕронайних сортгв ыожуть забеппечити висок! врожа'1 цгег культурк.

3 урах>ванням цього в Уманському с1льськогоспсдарсоксм} 1н-ститут! починаючи з 1У71 р. I дониш Еикснуетьсн лйрска арограма дослхдаень культури часнику, цо передбачав еелекцгю ноиих еисоко-продуктивних сор^Б та розробку ефектиьних технолог!;! з ыетою и1д-ьиценнь вро;кайност1 та иолгшшння йсго якост!.

Розв"язання проблем» п1двищення продуктивное^ часнику е ре-альниы на основ! логлибленого вивчення б{слог!чнкх ссо'бливостей формування врсжаю, стьсрення високопродуктигних, ст!йких проти ура-кення сшдниками i хворобами сорт!в { в1дное|двють певнсму гоопо -дарсь'кому прпзначенню, ^дссконалення ic.Hjv.4nx I розробки нових ефектиЕНих те:<нолог!чних прийом1ь з Бикористанням 1снусчс1С техники, пол1а1лення систем,! нас1нництва. - '

Мета ! завдання досл!джень. Основна'мета досл1даень поля-гас у с'творенн! нових вис око продуктивных сорт!в на' основ! вив-чення м!сцевих форм, виявлення корионих мутац!й I подальшого. Ух пол^пшення за допомогою клонового добору та розробки .ефективних технолог^чних приВом*в п! двшцення продуктявност! часнику в1дпо-в!дно до грунтово-кл!матичних углов Укра'пш.

На досягнення поставлено:" мети були спрямован!:

1. Вивчення в кyльтypf морфолого-б1олог!чннх особливостей 1 б1ох!м!чного складу м!сцевих та 1нтродукованах сортоэраз^в стр!-лкуючого й нестр}лк?ючого часнику для визначення Ух потенцгйнпх. можливостей щодо формування вооааи.

2. Проведения конкурсного вдпробування в:1х!дгах-. селекц'йних сортозразк!в дая райокування в умовах УкраУни нових сорт!в час-Щ1ку, як* б в!дпов!дали вимогам сучасноУ технолог.!! вирощуван-ня, були високоврожайними 1 придатнима для збер!гання та пере-робки.

* / , 3. Розробка-ефективних технолог^. вирощування часнику зура-

хуванняы б!олог!чних особливостей сорту, з викорасталиям насыпного матер! алу у вигляд* зубк'в, однозубок 1 пов)тпянпх щбулин.

4, Орган!зад1я ел! тного нас!.нництва ресстрованих сорт! в та яерспективних м!сцевах сортозразк'в для зб!льшення варобшщтва однор!дного нас'иного матер!алу ! подальшого ррэмноЕення на то-варних опощах.

Наумова новизна робота полягас в тому, що в умовах центрально'! часгини Л!состепу УкраУни створено новий селекц!йний Сорт озимого,часнику Соф!Увський з широкими потенцШшми можливостя-ми продуктивное*!, пор!вняно ст!йкий проти ураження шк!дникдан * хворобами, з п!двищеною лежк1стю цабулин протягом ос!нцьо-.зи-мового пер!оду.

Теоратичну основу досл!джень становило вивчення б!олог!ч-них ! морфолог!чних властивостей велико! к!лькост!' /понад 200/ м!сцевих сортозразк1в часнику з р!зних регхон!в Украхни та !н-тродукованих з !ншах грунтово-кл!матичних район!в, IX -аклгмати-зац!я, в!дб!р та використання вселекц! йнШ практиц!.

Уперше в зон! центральноI частини правобережного Л!состепу Укра'1'ни досл!джено технолог!ю вирощування стр!лкуючого часнику з 'пов!тряних цибулин в оз,им!й культур!, продуктивн!сть пов!тря-них цибулин при-л!тщй с!вб! залежно в!д IX розм!ру ! маси ЛООО шт., вшшв температури на продуктивн!сть пов!тряних цибулин для весняноТ с!вби.

Установлено оптимальн! схеми с!вби залежно в!д фракц!й од-нозубок сорт!в з р!зним розм!ром пов!тряних цибулин.

Досл!джено строки сад!ння сорт!в стр!лкуючого часнику ! доведено, що, в!дпов!дно до !снуючих попередн!х рекомендац!й, в умовах центрального Л!состепу УкраТни оптамальиими е б!лып ран-н!, якт припадають на першу п"ятиденку жовтня. Часткове вегету- • вання рослин за сприятливих ос!нн!х умов не вплывало негативно на IX перезим!вл1о. Зубки, як! погано вкор!нюгаться при п!зн!х строках с!вбк в малосн!жн! зими, пошкоджутаться б!лыпв.

Доведено позитивну д1ю розчин!в м!кродобрив у вод! при об-робц! ними зубк!в перед сад!нням. Найефетстивн! плота на вилугува-них черноземах л1состепово'1" зонл були вар!анта !з застоеуванням розчин!в с!рчанокислого марганцго концентрац! ею 0,01 % та с!рча-нокислого цинку концентрац!сю 0,1 %.

Уперше при вирощуванн! часнику застосовувались ф!з!олог!ч-но активы! речовини та !он!$уюче випром!нввання. Доведено ефек-тивн!сть намочувшшя зубк!в часнику перед сад!нням в 0,01 >С-иу

4 „ ,

розчин1 кореневого стимулятора норт!олу-2507. При опром1нешН.\ -зубк!в перед сад{нням гамма-променями дозою вхд 0,5 до 5,0 не виявлеыо стимуляц!I продуктивное т! та !ндукування господар-сько корисних мутац!й.

Вперше при вирощуванн! часнику використано пов!льнод!юче водонерозчинне м!неральне добриво пол!фосфат кал!ю, при цьому ефективною виявилась доза Рдо^о*

Доведено, що сад!ння часнику в р!зн! строки ! збер!гання нас!иного матер!алу в р!зних температурних умовах' дае змогу за морфолог!чними ознаками ! галуженням рослин визначити належи! с ть певного сортозразка до озимо! чи ярол форми з метою забезпечен-ня Н найвшцо! продуктивноет1 ! придатност! до збер!гання.

Розроблено'технолог!чн! схеми ефективних технологий виро-щування часнику х розрахованг затрата прац! на I га 1 на вироб-ництво I т товарного врожаю. Б результат! селекцШно! роботи створено ! введено до реестру новий сорт стр!лк?ючого часнику СофЛвський, який мае номер у реестр! 129-0008 та код Укра!ни 18538. ' - . ,

' Орган!зовано в навчально-досл!дному господарств! "Родни-к!вка" йланського с!льськогосподарськогоИнституту вирощуван-ня ел!тного нас!нного матер!алу часнику сорту Соф!!всышй та пол1шпених м!сцевих високопродуктивних сортозразк!в для потреб господарств ! на замовлення населения.

Науково-прикладне значения.' За результатами доел!двень, узагальненням в!тчизняного ! заруб!жного досв!ду розроблено. вдосконален! технолог!! вирощування озимого I ярого чаейику в умовах УкраТни.

Визначено ознаки, за якдаи Можнав!днасти !снуш! сорто-зразки часнику до озимих ! ярих форы, що дае змогу ефектввн!те '

ьикористовувати Пого влиетивост1, ргзко зм1нкшати ПрОДуКТИВШСТЬ при пзренесенш в 1нш грунтово-кл!матичш умови, через оргаш -зацш единого насшництва в регионах створеннн еорт1в 1Йдвищи -ти ефективн!сть його ъиробнлцтьа.

Розроблен! автором технолог!I впровадхуються у господарства< ^крашк на основг шдгстовлених рекомендацгй, видання практичного исс1бнлка та забезпечення 1х ел1тним насиним матер1алом.

Наукозх положения, висноеки i рекомендац!!, розроблен1 за результатами багатйрхчних дослхркень, використан! при ;пдготсвц'1 "Науково обгрунтоЕанох систем зеклеробства в Черкасыай облает!" /1 р'оо р./, написанн1 практикуму р./ 1 п!дручника "0еоч1в -

I

нйцтво" /1Л-0 р./, 1лирско виксристсвуються у ьиребництв! й 1нди-Б1дуальному гсродництв1 при вироду ванн: часнику , при наьчанн! етудент1в, слухачгв факультет!в П1дви:дення квал^пчац!1, спец1 -ал1сТ1в с1льськогосподарсьяого виребництьа.

Сеновн! положения дисэртацП, ;цо виносяться на захист. мор-^олого-б1ометрична та б£ох1М1чна характеристики сортозразк!ь стр1лкуючого I неотрглкуючого часнику зени .'Нсостепу ^крайни } ¡нтродукованих з шлих грунтово-клшатичних район1в. Б!олог1чна I ьиробнича 0Ц1НКИ нового сорту стр1лкукчого часнику Соф{Увсь-кий.

Наукове обгрунтування та ¿фактичн! разультати досл1джень строев с1Еби та кал1брування поЕ1тряних цибулкн часнику п1слн тркЕалего лер1оду IX збер1гання ь р1зних температурних умовах.

Сбгрунтування густсти рсзм!:дення одн&зубкових цибулин стр!л-куючого часнику при с 1вб! залекно в1д розм!ру II фракц!й. ,

Ьнлив строк1в п1дзимньо'1 с!вби зубк1в стр1 лку кчого часнику на розвиток I продуктивного рослин.

.6 . • •

Застосування шкродобрив при вирощуванш часнику.

Вшшв ф}з}олог}чко актнвних речовин- та 1он1зуючого видрош-. юовання на продуктивна ть стртлкуючого часнику.

Пов1льнод1юч} водонерозчинн* шнеральн} добрива при вирощу-ваинг нестр{лкуетого часнику.

Б1олог1чи1 аспекта впливу умов вирощування 1 ревншв збер!-гання на^нного материалу.

Пор*вняльна ефективн'сгь ргзних технолог^ вирощування часнику.

Апрсбацтя I значения результата. Основ^ результата досл{д-кень дожидались на республ1канськгй науково-практичней конфе-ренц1'1 /Умань, 1984/, У зп1"зд1 генетнк!в I селекц!онер}в Украг-гш. /Ки'1в, 1986/, конференцН Черкаського в{дд*лення УТПС 1ь!. М.1.Вавилова /Умань, 1989/, М{кнародн1й кокференцН "Сучасн{ ме-тоди дослгдаень'в агрономН" /Умань, Г993/, республ1канських парадах /й11в, 1987, 1989/, координац?йних нарадах /УВД10Б, 1986-; 1992/. Результати досл^даень щороку допов}дались на науковдх конференциях Уманського с!льськогосподарського Институту, науков! розробки ув}йшяи в перел?к, що нас велике народногосподарське значения /Шв, 1993/, сорт часнику СофЯвзький у 1989 та 1990 рр. демонструвався на виставц' досягнень народного господаре тва Ук-ра'1'на, публ!кац11 д}стали воображения в центральна, обдас^З } районн?й прес!. Результати доо^даець використано в рекомещщ-ц!ях Черкаського обдасного управления с*льського господарства та Черкаського центру науково-техн!чно1 .1нфорслац{'1 ! пропаганда . /1985/, рекомендациях Шн1стерства Ыльського господарства та продовольства УкраТни раз сил з Дераавнои ксЫс! егГ УкраТни по ва-пробуванню. та охорон! сорт}в рослин /1995/. , /

Материала до следке нь використан! при нагшселн! практичного-

7 1

пос!бтиса "Час ншс" /Кгйв, 1930/, лекцН "Eiœiorin ! агротехн!ка

вирощувшшя чйснику" /Кдхв,' 1992/,'практикуму "0воч!вництво"

/Шв, 1994/, ув!йпиш в подручник "Овочгекщтзо" /Kiiïb, 1996/. .

Публ!кац!"1. За рззультатами дослхдгень опубликовано 31 праЦю.

Обсяг ! структура дггсертац!!. Дисертацгя викладена на 282

машшоппсних сторгнках /без додатк!в ! списку л!тератури/ i скла-

даеться Î3 вступу, 6 розд!л!в, висновк!в i рекомендаций виробнп-

цтву. Список використаног л!тератури-нал!чуе 315 .праць, у тому 1 • ■ числ!,SI Еаруб1жних aBTopÎB.'

Умови i методика проведения досл!даещ>

Efльиа частина територfï УкраГни розм!щена в пояс! пом!рно-го климату i лише на вузеньк!й смуз! п!вденнах схил!в Кримських г!р кл!мат субтропгчнш середземноморсышй. Велика в! ддалентстъ в/д океангв створюе умови для формування на територ!ï Укра'1ни континентального юннату.

, Дослгди проводились у зон! Л!состепу, начастку якого'припадав 33,6 % загалько! територ!! Украпш. Шмат Л1состепу по-м!рно-конпшентальний- !з середньою р!чною температурою 7-8 °С. Абсолютний мп^мум на сход! досягае -41 °С, на заход! -33,6 °С. Сн!говнй покрив формуеться в середньому' 15-25 листопада, сходить наприк!нц! березня. Середня трлвал!сть безморозного-пер!оду на б!льшост! територ!ï 160-170 д!б.- Характерлима для зони с nepio-дпчн! в!длиги в зимовиЗ пер!од. Середня р!чна с утла спад!в коли-ваеться з!д 630-550 та йа заход! до 545-475 ш на сход!.

Грунтовий покрив представлений близько 160 грунтовши р!з-

новидами дуже широкого гвнеточного 3 агроном!чпого д!апазон!з.

•J ■ ' • ' ,

Проте в грунтовому покрив! в!дщов!дхз значения кавть чотири ос-

новн! групп грунт!в: чорноземи типов! потукн!, оч!дзолен!, ре-

градовант й галогенш. Перил три займають загальну шхощу , ДО 13 млн га. " - '

Шсце проведения основних лаборато'рно-польових дослхдаень знаходиться у другому, агрокл1матично:лу район! Черкаськот области безпосередаьо на землях овочево!' с!возм!ни навчальн'о-дослхд-ного господарства "Роднш'вка" Уыанського с1льськогосподарсько-го !нституту.

Грунт доел одного поля - чорнозем омдзолений важкосуглинко-' вий. Товщина гумусного горизонту 40-45 ем, верхнього переххдно-. го - 85-90 сгл. а.пст гумусу 2,9-3,8 %, рН = 6,0. Об"емна маса грунту 1,18-1,20 г/см3, польова вологоемкость 30,3 %. В орнгалу . горизонт! великий вмхет азоту /0,25 %/, фосфору /0,18 %/ х ка-л!ю /2,3 %!,

За роки доелгдгенъ середш р!чна температура становила 7,3 °С, або була на 0,1 °С вища доргвняно з середн!ми багаторхч-ншп температурами з початку стор!ччя. Найтеш^шими булы. 1989 та 1990 рр. - середньор?чна температура становила в1ддов}дно 9,0 °С та 9,1 °С. Сума опадгв за ртк у середкьому становила 621,3 мм, що на 102,3 мм б!льше в!д суми середах багатор!чшх опад!в.

У процесх роботи над темою застосовували метода експедшпй-ного обстекення, лабораторн!, польов!, виробнич! та вегетацгйнх досл!дкення. Дослхди проводили з використанням методачних розро-бок А;С.Молостова /1966/, А.В.Петербурзького /1968/, В.Ф.Белика, ' Г.Л.Бондаренка /1979/, Б.А.Дос'пехова /1985/, В.Ф.ЬЬйсейченка /1992/ та хн. Площа обл!кових д!лянок у польових дослхдаен-

п —- .

нях становила 50 м ! б!льте. Вегетацхйнх доел!да проводили в спецхальних посудинах емкхстю 8 л. Повторн1сть дослав 3-5-кратна, розм!щення вархант!в систематичне х методом рендом!3ованлх

повторзнь. Попередник у польових досл1дах - чорний пар та посгви эерново-трав"яних суш шок на зелений корм 1 схно, в виробничих -оз шла пшенкця.

Характеристика досл1джуваних сортозразк1в описана в!дпов1д-но до "Методики державного сортовипробуванпя с!льськогосподарсь-ких культур" { вимог до сорт!в та Г1брид{в, як1 передаються на держаЕне'сортовнпробування. Автор пращ зребив окрэн! допоБнення до зазначених методик з метсю зб1льшення млькост! морфолсг!чних

пок4зник1в при моделюванн! нового сорту.

/

¡Ид час проведения спостерекннь за разами розвитку рослин, б/ометричних досл1джень ix надземно! маси 1 кореново! системи, еи-зйачення польово! схожост1, вкживання п1д нас перезкшвл1 та IX

вегетативного росту використозувались загальноприйнят! методики.

/1

, | Вм1ст сухо! речовини в зубках та лист! рослин часнику визна-чали методом висушування при температур: 100-ЮЬ°С до стало! маси, ,аскорб{ново1 кислоти - методом 1.К. Мурр:1, цукру - методой Бертрана. Структурний анал1з рослинних зразк1в проводили методой П1дра-хункгв, вкшрюЕань, зваяувань та в1зуальнсх оцпии окремих орга -шв. Для аналгзу в!дбирали зразки з 10-20 рослин у 3-4-разовоыу повторена.

Статистичну 'обробку. основних результат1в досл!дяень проводили дисперийним методом /Б.А.Доспехов, 12Ь5; В.й.ыойсейчзнкс, В.О.бценко, 1994/. Ёкономгчну ефективн!сть визначали за загально-прийнятою методикою. Затрати прац1 на виробництво одиницх продук-Ц1! розраховували на основ1 розроблених автором технологхчних схем вирощування культури за разними технолог1яш.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСДЩЕ.НЬ'

' I. Морфолого-б^оыетрична г бхохш!чна характерцетлка . сортозразк*в стрглкуючого т нестр}лкуючого часнику

У цьому розд!лх наведено характеристики 83 сортозразкхв- з бгльш як 200 доелтдауваних протягом 1971-1994 рр., в тому числх 63, як* належать до стрхлкувчого п}двиду.} 20 -'до нестршсуточо-го.

Досл1джен1 сортозразки вхдтбран! з областей, як! входять до правобережного Лхсостепу, а також з пших грунтово-кл1матичних зон Украхнд та Молдовн. ) .

Пор!вняльний аналгз I вирощування хнтродукованих сортозраз-к*в доказали, що вони" в*др1зняються як'за морфологхчнвмц ознака-МИ - ВИСОТОЮ рослин, КВ^К0Н00Н01 стр1лки у стр^куючих форм, нхйними розм1ралд лиотково'1 пластинки, кутом вхдхилення листков в!д ос! несправжнього стебла, складом суцв!ття, розм!ром г кхль-кхстю ¿овхтряних вдбулин. Вааливим показником е гласа грунтово? цибулнни, к!льк!сгь зубк!в у н*й, кол*р 1Х-П0КРИВЩ1Х лусок.

Зг1дно 13 законом М.1.Вавилова про гомолог!чн1 ряда У спод-ковШ м*шщвостх, ми в перел1к ознак, за якими взбирались база-нг зразки,. включали масу цибулин, забарвлення покрдвних лусок вдбршн ! зубков, лежк!сть хх при тривалому збер!ганн!, стхй-кхегь проти- уражепня шкодниками 1 .хворобами тощо. За певним набором ознак залезло в!д спрямованого використання цибулин мокна в*диов1дним чином створити модель сорту. Наприклад, при виробни-дтвг сушеного часнику о^н!ею з обов"язковнх його_ознак мае. бути св!тле або б!ле забарвлення покривнпх лусок.

За -допомогою'анал!зу результатов досл}дкень серед найб!льш .

il

ь'лрззик.{ copTii- з Li кницы.oï с.5лос?! куплено сортоарзск Si, 1'!сглЛ11>-..од1льськсго раИону, мкий t..ae квхтксносну стрхлку серед-Kbuï ьисоти, серодьи «ucj ^(булини 41,1 г, ¡до складасться з ü-II зубкхь i мае 3-4 покривних луски буэкоЕого забарЕлеккя, збор1гас товарность до лютого-березня.

0

1а сортозразкхв з короткою kbítkohcchou стр1лкоо як кай-бгльм окультурен! вид1лоно померк о! /висота стрхлки IC2 си/, I0Ó /виеота стрхлки ОЬ си/, 132 Дисота строки 00-У2 см/, маса цибулин у ялих стансвпла вхдпов^но ЗУ,2 г, 5У,У г i SU, 2 г. Се-

рвд ¿зразхйь з найб!льj виразшши ксриснпки изнакздш виявився

/

с-сртозразок з номером IC3. Maca цибулинк в нього становкть

г, вона екльдастьея з 9-Ю зубк1Е. Рослкни цього сорту ут-ворюють круши iiOBÍTpflHi цибулкки Hö 2Ь-2У ¡¡¡т. у суцв1тт!. Maca I0C0 ü¡t. псвхтряних цибулин 2У4,3 г. покривш луски свхтло-буз-нового кольору. Сортозразки описаного типу, мзючи середна масу одного зубка 4 г, щлксм задовьчьнх для споживання 1 використан-ня в nepepo6niii промисловостх. ыдвищена к1льк1сть зубк1в в ци-булиш зб!льаус коеф1Щснт розмнокення сорту, велика iraca iioeít-рших цибулин да s змогу одержати вро.тай з високсь товаршетю при озимому виродуванш.

Серед сортозразк!в Черкасько'1 област1 за вище названный ко-рисними ознякамн мо;ша видЁлити номер» 131, 10, ICb, 3/2 /виеота стр1лки iCL-IGb см/. У сортозразкхв 105, 131, 13 маса одн i б ï цибулини становить Б1дпов1дно 43,Ь г, 44,0 i 43,1 г. j цьому ро-f'íoHi за господарсько корисниыи ознакаии вид1лено сортозразок за номером ЮЬ.

За результатами досл!даень- Kpaóji господарсько корисн! озна-ки мали соотозразки Vb /Х»«?льни1'»-'«» облоег^/, ьТ. д®?Kc-'Pp2íi!tis-ська область/, 145 /Болинська область/, 112 та IIb /Закарпат-

ська область/, 102 /Кгровоградська область/, 5 /Шй'вська.область/.

Значний интерес ваклакали сортозразка з !ншах грунтово-кл1-•магачшх район!в, серед них- передуем сортозразок за номером 100 з Алтайського краю, якай пгсля аклЪлаи1зац1'1 i спрямованого клопового добору дав стабгльний урожай. Рослини цього сорту утвоою-ють невисок! kbîtkohochï стр!лка, середнього позору повхтрян? одбулина, Kpyrai грунтов! цнбулини, що складаються з 5-7 зубков. Лежк^сть цибулин добра. ,

У результат! багатор!чнах досл!даень i клонових доборов одержано новай сорт стртлкуичого часнаку СофГхвськпй, який введено в реестр сортг.в рослш Украпи для зони Л!состепу. Врожаи-iiicTb сорту задовхльна, лещ^сть цабуллн добра, коеф!ц1ент роз-множення васокай.при середнП! Maci зубка 4,9 г. ; При досл!даенн! сортозразк!в нестрглкуючого часнику вияви-лась велика р!зномаштшсть ïx за характеров надземно'1 частипа рослин, масою цибулшш i к!льк!стга зубк!в у нтй, кольопом поко^в-нпх лусок та лежк!стю при ос i нньо-зимовоглу 36epirafini.

3 20 omicainix сортозразк^в вад^лено номери 152 та 162 з Чер-касько'1, 114 !з Закарпатсько'1, 158 з Волинсько!', 160 з Кгрово-градсько'1, 172 з ;йле1ыицько'1 областей, гласа одше!' Щ1булнни в яких становцть в!дпов!дно 23-30 ! 20-29 г, 18-25 г, 15-28 г, 1628 г. Зубков у цпбулиц! цих сортозразк!в часнику 15-20. leriicicTb товарноУ продукц!'1 jncix зазначених сортозразк!в добра.

Окрем! сортозразка, утворгоючи добре розвикеиу надземну масу ! велик! вдбулшш, водночас в1дзначаяась поганою лежк!стю врожаю -сортозразок 148 з KaïBCbKoï, 171 з Втшищько'1, 173 з Р!вненсько1 областей. ' ' " ■ — -

Вид!лено сортозразка, ж! за комплексом ознак-наб^ижаються:: до модел! нового сорту. Це сортозразка 162 з Черкасько'х, 1,72 з\

Табдидя I, Вроаайн^сть озимого стрхлкушого часнику залежно втд строев сНвби повгтряиях цибулан

Р *'к Врожай-' у вРраа1

V збцран- багатозубковдх ■ однозубок

ня вро- 1'1-А --

каю т/га % т/га ' %

1,14 15,8

1,04 13,5

1,21 18,8

1,11 15,9

1,29 24,5

1,32 23,2

3,14 100,0

2,96 100,0

Ш;Р05, т/га 1990 р. - 0,61, 1991 р. - 0,48 / ЗХ, % " 3,3 2,4

I

/| Дослгд проведено з тоьома фракцгшп пов*трянцх цлбулан: > 4 ш, 3-4 ш та 4 3 км за найионссм д?амегрогл, Встановяено, цо ;в1д розглгртв I маси пов*тряних цабулян зачзяалц пшддк^сть форму-вання сходгв, ктльктсть т довжина листков на рсслхнах, мае а рос-лин, товщяда неспрашнього .стебла та ктлысеть кортнщв у сослан на перход сталого замерзания грунту в ртк с?Еба. За веша показ-никстла красимц булл рослпнн, що впроелл з наибтльа вагомах повтт-ршшх цибулип. Виявлено. прягту залезн{сть в{д розглгру повттршкх цпбулпн t зплостгпкостт роедцн: у вартантг з фракциями >4 глгл пе-резнмувало 94,2 %, 3-4 ш - 93,4 %, < 3 юл - 92,3 % г на контроле /сум*и фракций/ - 93,3 Бгометричн* показшпеп рослин вгд вгд-ростання навесит до кЬщя гх Езгетацг}' буди найма в рослин з поет тряшпе цибулин найкрушп шо'1 фраки* I.

Вистян: повт трян'т цибулшй йракц?1 >4 мл дата наивищяй вро-:кай /табл.2/.

Дата ствби

05.07 1989 1990 10.07 1989 ;990 15.07 , 1989 1990-10./ЁО 1389

(ХГ 1990

1990 7,24

1991 7,70

1990 6,43

1991 6,97

1990 5,27

1991 5,69

1990 3,14 ч

1991 2,96

6,10 84,2

6,66. 86,5

5,22 81,2

5,86 ' 84,1

3,98 75,5

4,37 76,8

Таблиця 2, Врояайн!си> озимого стрхлкуючого часгаку залежно втд фракций пов*т£>яних цибулин при л*тн!й

Фракц}я пов!тря-них цибулин , мм р 1 к Урожай- шсть, т/га Маеа цибулини, г •' Цибулин"у воо-Еа'1, %

с}вби збиран-ня вро- жаю багато- зубко- В01 одно-• зубко- В01 - багато-■ зубко-вих одно-зубко- ВЯХ

>4 1989 1990 9,01 27,1 6,4"' 91,0 9,0

1990 1991 8,06- 25,3 '6,3 88,2 11,8

3-4 1989 1990 6,68 22,0 5,6. 84,8 15,2

■ 1990 1991 5,94. 21,5 5,4 82,6 17,4

1989 1990 5,34 14,0 4,4 71,5 28,5

1990 1991 4,52 13,5 4,1 ■70,4 29,6

Сумхш 1989 1990 . 6,50 22,7 5,6 87,4 12,6

/контроль/ 1990 1991 5,68 21,8 5,8 86,3 13,7

Н1Р05, г/га 1990 р. - 0,54, 1991 р. - 0,42 Эх % е,3 • 1,7

Дослтдаення показали, то дал яхтный схвби в озим*й культу-рт треба використовувати найбхлыа Baroi.it фракцхг повхтряних цибулин I птдхбрати соэти з крупними повхтрянимц цибуллнами. Др*б-ну фракд{ю повттряних цибулин доцтльно густо вис?вати для одер-1 ж.ення однозубки. _ •.

Оптимальна схема садгння однозубки зале^но втд П фракц*!. Досл'двення однозубок, вирощених з повхтрянюс цпбули, показало, що IX при ерртуванш треба подхляти на к?лька фракцхй за попе' речним дхшетром I масою. Сад?ння гх без подхлу на фракц1! при. зводать до значнпх втрат врозаю внаслхдок строкатостх проходаен-ня фаз розвитку рослин х неодночасностх доЗрхващш вроЕаю. До-сд!даено два сортозразки, якх в*др1знялись мхж собою габ1тусом. надзешо! маси, розмтром пов!тряних та багатозубкових груцтових

цибулин. Вивчали чотири фракщ!' однозубки - 1,8-2,0 см, 1,3-1,8, 0,9-1,3 та 0,7-0,9 см в Д1&метр1. Висаджували кокну фракцхы за 'схемами 45x2 см, 45x4, 45x6, 45x8, 45x10 см.

0держан1 даш показують, що масовх сходи дрхбних фракцхй од- • но зубок /0,9-1,3 та 0,7-0,9 см/ затршувались на 4-6 див. Нарост ання вегетативноI маси прямо залежало В1д фракцхй однозубок. При розмщешй рослин у рядках на вхдстахй 2-4 см вони взаемно притшэвали одна одну, внасл1Док чого витягувались х мал и тонке неспрйгонс стебло. Чип менша.фращця однозубкн 1 в1дстань мпг

рослинами в рядку, тим меншх були утворен1 цибулини часнику. Най-/ \

бхльша маса цибулин була у вархантах хз схемами садхння 45x8 та 45зс(о см. При вхдстанх мхж рослинами в рядку 2 см вроаайнхсть час-нику була найвидою /табл.3/. Спостерхгалась пряма залепнхсть шж вр'ожайнхстю I фракщ сю однозубки /фактор А/ г обернена М1К вро-ждинхстп х В1дстанню мхж рослинами в рядках /фактор В/'. Разом з тим при максимальному загущенн1 пociвiв врохай найвищий ьхд -носно дрхбних цибулин. За результатами дпсперсхйного аналхзу у б1льшост1 випадк1в рхзниця порхвняно з контролем достов1рна.

Розвиток рослин стрхлкуьчого часнику залежно вхд строкхв пхдзимнього садхння зубкхв. У зв"язку з недоборами врожаю виник-ла потреба у дослхдаеннх строив садхння зубмв часнику пхд зиму". За схемою дослхду IX висаднували I, 15 I 30 яовтня та 15 листопада. Дослхлження проводили протягом 1982-1986 рр. В окре-М1 сприятливх роки /1982/ при садхннх часнику I та 15 жовтня сходи з"являлись восени., через 15 днхв I до сталого замерзания грунту рослпни мали по 3-4 листки. В б1льш посушлив1 й прохолод-роки сходи починали з"являтись рано навеснх.

Вимерзання рослин, якх цочёаи розвивались з осещ, не спо-стерхгалось завдяки достатньому .розвитку у них копеневоТ систе-

Таблиця 3.'Врожайнгсть стртлкуючого. часнику залежно втд фракций однозубок I схем садгння, т/га

Схема садгння, см /фактор Ъ/ ' - ' Фракщя однозубок , см /фактор А/. Шр05 по фак-

I,-8-2,0. 1,3-1,8 /контроль/ 0,9- ■1.3 0,7 -0,9 тору А, ±

_ 1987 1988 Л987 1988 1987 • 1988 1987 1988 1987 1988

ф Сорт В?ннкцышй мтсцевий

45x2 19,4 20,8 15,2 17,5 13,5 16,0 10,4 12,8 2,0 1.1

45x4 ' 13,4 14,1 10,8 11,9 9,3 10,7 5,5 7,4 1,7 1,6

45x6 /контроль/ 11,1 11,3 9,4 9,8 6,8 8,1 3,9 5,5 1.4 1,2

. 45x8 9,0 9,3- .8,0 8,4 5,3 6,4 3,2 ^ 4,2 1.8 1,6

45x10 7,3 7,5 6,9 4,4 5,3 2,5 ' 3,4 1,5 0,9

Н1Р05 по /

фактору В,+ 2,2 1.8 2,2 ' 1,0 1,8 0,7 0,7 0,7

- Сорт Волпнський м?сцевий -

45x2 , • 18,1 ■ 20,6 16,4 18,2 14,8 17,0 - - 1.1 1,8

. 45x4 ] 12,2 13,4 10,8 11,9 9,0 • 10,8 - - 1.2

■ 45x6 ' /контроль/ 10,0 , 10,6 , 9,1 9,4 7,2 8.3 - - ч 2,3 ..■ 1,0

45x8 : 8,5 ' 9,1 7,3 8,5 6,0 6,4 - 0,8- М

./45x10 .6.9 7,4 6,4 7,1 4,9 5,3 _ _ 1.3 2,0

Н1Р05 по фактору В, + У 1

^ 1,2 1.8 1,4 ' 1,5 1,5 0,8

оо

ми в теплий период пхсля садхння зубк*в. Кааб}лып розвиненою була коренева система в рослин у вар}гида садхння 01.10. Найбхль-иа сумарна донкина корпщхв на зубку була в сорту КЫлейшШ гри-бовський /383,5 см/, менша - в сорту СофПваький /196,5 см/ I , наГпленша - в сорту Бхнницькш г.исцезай /144,5 см/. В хншпх вариантах за строкам садтння вона зменшувалась, а у вариант* сад}н-ня 01.II спостерзалось в^дросташш кор1нц*в лише в зубкхв час-ндку сорту ¡Звхлейшш грибовський, в хнипх сорт'в були погл}тн} липе (корёневх горбки.

Навеснх вхдростання рослин осхннхх сход}в I формування схо-д1е/ в хнпих вархантах залетало ~-вхд рхвня середнводобових температур, розвптку корен$в та наявностх вологи в гоунт1. В бхльио-

I

стт випадк*в спостер}галась перевага у формуваии! надземно!" гласи рослин у вариантах раших осхннхх строкгв сад*няя /1-15.10/. Строки садгння впливата на вронаинхсть /табл. У, загнивания рос-

:| I

лил на перюд збарання врожаю, масу цибулин х маиже не впливала на основнх показники б}ох1гл}чного складу цибулин.

За багатор!чними даними дгослгджень, найвшцою була врсжай-нхсть стр1лкутлого часнику У вариантах з раннкга строками сад}н-ня зубков - 1-15.10. Це мояша пояснити форглуванням бхльш вагомих грунтових цибулин та видим р}внем збереженост! рослин на перход з.бирання врогсам. Ч}тко'1 законом}рност} залекно вхд строкхв са-д1ння у вар}антах за визначенвми показниками бхоххмхчного складу не виявлено.

Якхсть цибулин п}сля тривалого збер1гання залегала вхд 610-логхчних особливосгей сорту, а на початок весна больше пророс-лих зубк1в було у вар}антах з п*зн}ми строками сад1ння. Найменш легкими була цабулани- сорту Юз|лейшй гриЗовсысай - на к}цзць' зберхгання /15.03/ вони втрагили тверд1сть I 80-90 % зубк1в була Пророс ЛЙМИ.

Таблиця 4. Урожайшсть сорт! в озимого стрхлкуючого часнику залежно в1д строк! в садшня зубк!в

Г

Урожайщсть, т/га

Сорт Дата садх- ння 19Ь2 I9b3 1984 I9b5 1986 сероднн за 1982- 1962-19Ь4рр. 19Ь6рр

Соф1ï в- 01.10 14,37 14,23 11,12 _ 13,24 _

ський 15.10 11,97 13, ш. 10,45 9,71 9,22 12, СЗ 11,01

• 30.10 10,69 11,12 10,11 В,37 b,I9 10,64 9,70

Ib.II 9,27, 10,62 9,51 7,t4 7,57 9,80 8,92

Юв1лей- 01 ДО 10,07 12,'/9 11,93 11,60 -

ний . 15.10 10,03 10,66 IIj29 - 9,13 6,57 10,66 9,94.

грибов-/конт-

ський роль/

.30.10 9,59 Ю,5Ъ •10,55' 7,94 7,79 10,24 9,29

-Ib.il 9,06 10,24 9,b2 7,36 ■ 7,14 9,71 6,72

Ьхнни- 01.10 10,39 12,00 9,84 • _ 10,74 _

цький Mi сце- 15.10 10,46 11,77 ü,9u 9,32 8,77 10,40 9,6Ь

вий 30.10 10,22 10,96 8,64 7,b7 7,58 9,94 9,05

15.II 9,03 10,46 b,09 7,31 7,02 9,19 и,38

HIP оь, т/га

1,23. I,17 0,ЬС 0,64 0,40 s х,' % Ь,5 4,8 3,0 2,4 1,6

Застосування шкродобрив при вирощуваннi часнику. В лгтора-турних джерелах е дан1 про позитивний валив на часник 'м^родоб-рив /Б .Б.Яковлева, Т.А.Данилова, 196Ь; А.А.Казакова,1970; H.H. Комарова, 1974, 1977; А.С.Лахин, 1975, I9bl; U.В.Алексеева, 1979; А.К.Богатыренко, 1979, 19Ы; U.A.Игнатьев, I9b4; М.И.Ганипкевич, М.Ю.Ревиляк, 1988/. Б УкраШ досл!дження впливу и!кродобрив -fia. часник мають обыезкений характер. Наш! досд1дкення проводшшся з стр1лкуючим та нестр1лку»Ч1а.! часником при наыочувашй нас!иного. матер!алу в розчинах Айкродобрив, обпудрюванн! зубк1в перед са-

д!нням та внесениям у рядки п}д час с ад! гаи.

Одерган! результата показали, цо мЛкродобрива неоднаково 'впяивають на р!ст } розвиток рослин часнику. Так, спостер!гав-ся позитивный вшито м!кродобрив на стр!лкугачий часник в неси- ' рпятливлх умов ах розвитгсу рослин - в зтловах посухл ! низькпх температур взимку. Рослини п!сля весняного в!дростання у вар!-антах, де зубки обробляли мткродобривами, мала кращий взгляд, бглыпу вис о ту, у них П1зн!ше починали пгдсихатп к!нчики листов, була б!льшою маса цибулини. По роках доел!даень урозай-н!сть значно коливалась у цтлому по ветх вар!антах, проте у вариантах ?з засгосуванням мткродобрив найвшцою вона була /серед-не,/за 1584-1986 рр./ при намочуванн! зубк1в у 0,01 % ро.зчинх сгрчанокислого марганцо /9,53 т/га/ та 0,1 % розчин! с!рчанокис- • лйго цинку /9,33 т/га/. На бхохЬичн! показннки врояаю м!кродоб-р(юа впливали не!стотно, законом!рного вгишву 1х не винвлено. \) Застосування мперодобрив с прияло п!двшденню ефективност! вирощгвання часнику /табл.5/.

1 Вищий еконо?.нчняй ефект одержано у вариантах !з застосуван-ням с!рчанокислого марганцю.концентрац! ею 0,01 % та с!рчанокис-лого цинку концентрац!ею 0,1 5».

, На темно-с!рому слабореградованому грунт! НСП "Червона Ук-ра'1'на" См!лянського .району Черкасько: облает! виробнича перев!р-ка ефективностг м!кродобрив показала вищу ефективн!сть розчину с!рчанокислого марганцю концентрацию 0,02 % /9,06 т/га/ ! с!р-чанокислого цинку концентрац!ею 0,02 % /8,71 т/га/, борти' кислота концентрац!ею 0,02 % /8,70 т/га/. Досл!джувався сорт стр!л- ' куючого часнику См!лявсышй м!сцевий.

У досл!дах з нестр!лкуючю* часником застосовували б!лыпнЙ -наб!р м!кродобрив - с!рчанокислу м!дь, с!рчанокислий цинк, бор-

, • 22 ну кислоту, хлористый кобальт, сIрчанокислий марганець та молхбшно-вскистий амон?й у влгвдн* 0,1 % розчин?в для' намочування зубк!в перед сад}нням та у вигляд! .порошку для обпудрювання зубк!в та внесения в рядки.

Таблидя 5. Урожайн!сть та економ!чна ефективн!сть вико-•ристання м!кродобрив при передсадивному намочуванн! в IX розчинах зубкОв стр!лкУючого часнику /середне за 1984-1986 рр./ . . .

При намочуванн!

Показник,

Ж: > розчин* 11а304

вашй

у розчин* гпБО^

концентрацией, %

/контроль/ 0,01 0,05 ОД 0,01 0,05 0,1

Урожайн1сть, т/га 8,26 9,53 8,81 8,90 8,63 9,04 9,33

Витрати на ви- .рощування, тис.крб./га 5,64 5,79 5,72 5,73 5,70 5,74 5,77

Виручка в}д реал}зац}I, тис.крб./га Прибуток. тис.крб./га 14,9 17,2 15,6' 16,0 15,5 16,3 ■ 16,8

9,26 11,4 • 9,88 10,3 9,80 10,6 11,03

Соб!варт}сть, крб./т . 682" 608 649 644 660 635 618

Р}вень.рен-табельное т!,% 164 197 173 179 172 184 191.'

Прим!тка: Црказники розрахован! в ц}нах 1986 р.

Одержан!, результаты показали, що, за винятком вар}ант!в з борного кислотою та хлористим кобальтом, м!кродобрива прискорюва-ли з"явлення сход}в на 2-3 доби,' врожай по вс!х вар!антах !з ви-користанням м}кродобрив дозр}вав майке одночасно, а на контрол} ця фаза наставала на 2-3 дн! п}зн!ше. На розвиток вегетативно! мася нестр}лкуючого часнику ефективн!ше вшшвали с!рча9окислий ■ цинк та с!рчанокислий марганець. С!рчанокисла м!дь та хлористий

кобальт гальмували р!ст * роззнток рослш. Урояайн!сть, була ви-щою у вар!антах з намочуванням зубков в 0,1 % розчинт стрчано-кислого цшку /8,92 т/га/ та с*рчанокислого марганцю /8,41 т/га/.

'Д}ю с!рчапокислого марганцю вивчали при намочуванн! зубков у його розчин!, обпудрюваннг хх порошком цг01 сол! та внесений в рядки. п*д час сад!ння /табл.6/.

Таблшхя 6. Пор!вняльна ефективн*сть р!зних способ!в застосування мхкродобрив при вирощуванн! нестртлкуто-чого чаеиику /на поикладх стрчанокислого маоганцю/

Способ застосування ихкродоб- 7 концентра-ц!я розчи-ну,%, або • норма ви-корис тан-ня. кг/га Висота рослин, см \ Урожайность, т/га

1983 1984 1983 1984 в серед-ньому

1 Намочування ■ зубкхв 1 0,02 0,04 0,06 54,4 59,2 55,1 58,1 35.3 53.4 7,38 7,85 7,40 5,94 ' 6,54 6,07 6,66 7,20 6,74

Йбпудрювання зубков ¡1 0,5 1,0 2,0 58.6 54.7 57,1 52,6 53,8 54,3 7,65 7,35 7,57 6,27 6,16 6,02 6,96 6,76 6,80

Внесения у рядки 1,0 ' 2.°» 53,5 53,9 53., 5 50,9 7,06 7,38 5,80 6,15 6,43 6,76

Без намочування /контроль I/ Намочування у ; дпстильованш вода /контроль 2/ 51,4 55,2 49,1 51,1. 6,50 6,87 5,53 5,71 6,02 6,29

Н1Р05, т/га Бх, % 0,75 2,5. 0,61 2,1

3 данях табл.6 видно, що пор!вняно з контролем прирост урожаю о достовхрнш. 1з способ!в застосування м!кродобрива найбхлыл ефективними були намочування ! обпудрювання зубков. Внесения м?кродобрив у рядки, нормами I $ 2 кг/га менш ефективне. На б!о- : х!м1чний склад врожаю, як ' за попередн'ми дащми, м^кродобрива

*стотно не вшшвали при вшюсно високому вм*ст* сухох речовини 1 пукру.. "

Втрати цибулинами маси визначали при збер* гашп IX у холод-них умовах при температур! 0+3,°С 1 теплах +16 +18 °С. При холодному збер*ганн* в ос * нньо-зюлово-весияшй пер*од цх втрати становили:10,1-10,8 %, при теплому - 12,3-17,2 %. Найб*льшшли були втрати цибулинами маси у варгантах *з застосуванням хлористого кобальту та с*рчанокиоло1 М1д}. В *нших вар1антах *з за-стосуванням мхкродобрив вони з невеликими коливаннями були на р*вн* вграт на контрол*.

Вплив ф*з*олог*чно активних речовин та хохпзуючого випро-М1нювання на продуктивнать стр*лкуючого часнику. Препарат нор-т*ол-2507 сингезований в 1нститутх орган*чног х*м*1 Академ*I наук Укра'1ни'* иалелщть до групи малотоксичних ф*з*олог*чно ак-тивних речовин, як* використовуються для стимуляц*I ризогенезу плодових дерев, яг* дник*в * декоративних рослин. Еплив його на овочев* рослини, зокрема на часник, практично не вивчався.

У 1985 р. цей препарат у вигляд* розчин*в концентрад*ею 0,001 % та 0,01 % був випробуваний при намочуванн* зубк*в часнику перед сад*ннш протягом 16-18 годин. Одержан* експеримен-тальн* дан* показали, що розчини його концентрад*ею 0,01 % та 0,001 % у перш*й половин* вегетац*I рослин не дали пом*тного ефекту пор*вняно з контролем, а в пер*од формування,зубк*в'ви-явився деякий IX вшшв на висоту рослин. Поряд з цим'спостер*-\гався'*стотниЕ»прир*ст урожаю у вар*антах з намочуванням зуб' к*в у 0,01 % розчин* стимулятора - 1,32 т/га товарних цибулин при врожайност* на контрол* 7,75 т/га. ' / . •

Протягом 1983-1985 рр. досл*даували. д*ю гаша-вииром*ню-вання на р*ст * розвиток рослин стр*лкуючого часнику. Опром*- ."

отвали'зубки сорт}в стр!лкуючого часнику середньоаз!атськог еко-лог!чно1 грУпи-перед сад!нням. Експозцц!я опром!нення становила ; 0,5; '1,0;■ 2-,0; 3,0; 4,0; 5,0 Гр. За дошли анал!зу стимулюючо! дози гамгла-в1Щром!тзвання для часнику не встановлено. У вариантах опроглтнення дозами 0,5;-1,0; 2,0 Гр спостер!галась незначне зниження схокостх та випадання рослин часнаку. Субл'етальна д!я рад!ад?I виявяялась при,дозах 3,0; 4,0; 5,0 Гр з прогресивнигл наростаннягл депресування схожост} заленно вхд дози.

'Рослинп, вирощен! з опром!ненах.6зубк!в, мала деструктивн! зм!ш: у м!ру зб!лъшення дози опром!нення в!д 0,5 Гр ! б!льше висота рослин зменщупалась, п!йвл листк!в скорочувались ! дефор-музалась, у вар!антах з дозами 3,0-5,0 Гр рослини набували ро-зеткового вигляду, спостер!гались хлороф!льн! порушення. В!даа-$ання рослин,. як правило, починалось з денця ! кореневот система. Повний летальний ефект спостер!гався у 1983 ! 1985 рр. у ¡'йаргантах з дозой 5 Гр, а в -1984 р. рослини. загинули у вар!ан-|тах з дозою опром!нення 3,0-5,0 Гр.

Зникення врожайност! було пропорцх^шш п!двищенню дози оп-ром!нення. Така сама законом!рн!сть сгостер!галась ! стосовно гласи цибулин /табл.7/.

Пошук соматичних мутац!й за господарсько-корисними ознака-ми не дав бажаних результат!в. Отже, ¡гамма-вилром! товання■ у доел! дауваних дозах.виявшгось неефектиЬним для стимулювання про-дуктивност! та !ндукування господарсько-корасних мутад!й.

Пов!льнод!юч! водонерозчинн! м!нер"альн! добрива при виро-щуванн! нестр!дкуючого часнику. Яй св!дчать л*тературн! джере- . ла /М.М.Павлюченко, В.М.Терентьев, Е.А.Продан та !н., 1978; . Н.М.Глунцов, С.Н.Байканова, Н/К.Скворцова, 1987/, у багатьох , - крапгах св!ту /Н!меччин!, Сполучених Штатах Америки, Гнд!Т, Япо-

н! I та !н./.розширюються досл!даення впливу пов}льнодтючих м!не-

»

ральних добрив. Ш форми добрив мають перевагу перед звичайнши . в тсялу, що ыенше втрачають поживних елемент!в, особлшво при по-силеному зрошенн}, кр!м того, при Тх застосуваннх зменшуеться-забруднення навколишнього середовища, п}дви1цуеться як!сть ово--. ' чево!.продукц!I.

Табдиця 7. Урожайн!сть стр!лкуючого часнику залекно втд доз гамма-опром!нення зубк!в

-1 ---;-1' . 1 -- | '-

Урокайн$сть, т/га ' • '-Maca цибулини, г

Bapi ант -!-

1983 1984 1985 1983 1984 1985

Без опром1нен- 12,3¿

ня /контроль/ 12,75 6,22 33,3 37,5. 29,1

0,5 Гр . 11,40 12,50 3,10 30,9 . '36,8 23,9

1,0 Гр 10,44 4,27 1,62 28,2 16,7 18,6

2,0 Гр . 8,22 2,52 1,56 22,2 7,7 16,4

3,0 Гр ^ 5,37 - 0,60 14,5 - 11,9

4,0 Гр , 2,33 - 0,11. 6,3 - 3,0

5,0 Гр - - - - - -

НГР05,. т/га 1,12 0,98 1,23

Sx, % 4,3 - 2,5 3,1

У досл!дах 1985-1987 рр,- використано полтфосфат кал!ю з"вм}-стом Р2°5 " 6(-1 ~ 40 Досл!даення проведен! лабораторно- '

польовим i вегетац!йним методами при вирощуванн! сорту нестр!л-куючого часнику Укра'1нський б!лий. .

Одержан! результата показали, що на початку вегетацИ" рос-лин часнику míe ¿apiантами досл!ду не спостер!галось р!зниц!. Помхтна д!я пол!фосфату кал!ю виявшгась на початку фази формуван-ня цибулин. Цей вид добрив сприяв прискоренню на'Ъ-'о д! б початку . закладання зубк!в, особливо у вар!ант! фон + £90%) ЛЩ^, та до-зртванню-врожаю. Польова схож!сть i збережен!сть рослин у досл!-:

д! була високими, рхзниця м!ж вариантами становила в!дпов!дно 0,6-2,2 % t 1,8-3,7 %. Спостер!гався позитивнлй вплив полтфос-фату кал!ю на висоту рослин, особливо в роки з шдвшценою воло-г}стю грунту, та на врожайн!сть } б!ох!м!чний склад часнику /табл.8/.

*

Табшщя 8. Вплив пов?лънодгючого водонеоозчянного м!не-ралъного добрша полтфосфату кал!ю на уоожайнгсть нестрглкуючого часнику /польовий дослал/

Урожайность, т/га

Вшст в урока!,/

^Вао!ант / " . 1985 1986 Г987 середня за 19851987 оо. сухо! речовини цукру

4н+и60Рб01%0

/контроль I/ 4,82 4,30 4,90 ' 4,67 37,9 16,5

/'Фон+Р90%0 • •

//контроль 2/ 5,22 4,95 . 4,19 4,79 38,8 17,8

!Фон+Р45Кзо /ЪЩ 5,06 4,85 5,08 5,00 37,5 ■ 17,4

'Фон+Р60Д10 /ПФН/ 5,11 4,92 6,14 . . 5,39 37,8 17,6

Фон+Р90%0 /ПФН/ 5,33 5,11 ' 5,83 5,42 39,2 18,3

Фон+Р1201%0 /ПФН/ 5,11 ' 4,94 5,49 1 5,18 39,2 17,6 •

н1р05- 0,48 2|3 0,18 1|17 0,20 1*27

Як видно:з табл.8, урожайн!сть нестр!лкуючого часнику у ва-

■р}антах !з застосуванням пов!льнод!ючого полхфосфату кал!ю вища

порхвняна з контролем. Найвищий прщист урожаю у вар*ант! з нор/

мою внесения Р90КЙ0 ¡Ш^ - 0,75 т/га до контролю I : 0,63 т/га -до контролю 2. У цьому вар!ант! крацт також показники вм!сту сухо г речовлни ! цукру в адбулпнах. йшзький до цього вар!анта був вар!ант з внесениям пол!фосфату кал!ю нормою Р^о^О'

Результата вегетац!'йногф досл!ду п!дтвердилй висновки, одержан! в лабораторно-польовому досл!д!.

, .28

Б!олог!чн! аспектц'умов .вирощування ! ревам! в

збер!ганш настюго матер!алу. часнику " ■ ' '

Вшшв температурних рекимтв зберхгання ! строкхв сад!ння зубков на розвиток рослин нестрхлкуючо'го часнику. Вивчались сор-ти з р^зних рег!он1в за г!дротерглхчними показшками з р!знсю налегал стю до озимо!' чи яро! куль тури - Ивнёнський г.псцевий, За-карпатський м!сцеви.й, Полтавйький мхсцевяй та Украпюький бшш. СорТИ ВХДрХЗНШШСЬ 6УД0В0Ю ЦИбуЛИНД Г ЗубкХВ, ТриВаЛХСТТО ! Як!с-тю !х збер!гання. Температура збер!гання нас!иного матер!алу для. -'весняного садпшя 0+3 °С /холодне збер!гання/ та +16 +18 °С /тепле зберхгання/. Дослхдаувались строк] садпшя "15.09, 15.10, 15.II, 15.03, 30.03, 15.04, 25.04.

Установлено, що добре збер!гаються при холодному способ! вс! дослхдауван! сорти, при теплому - лше Укра!нський бтлпй та Р!вненськш М1сцевий. У рослин з висагссуваного навесш нас!иного матер!алу сортозразкгв пхсля теплого зберхгання спостер!гав-ся б!льш хнтенсивний х бхльш тршалий пер1од росту надземно! частики. Рослини у вархантах холодного способу збер1гання насхнного матер!алу зак!нчували р!ст т формувашш одбул.;;; у липн! -перш!й половиш' серпня, у вар!антах теплого збер!гання вегета-цхя рослин тривала до п!зньо! осей! х цибулини залощились недо-зр!лими, рослини портвняно до вар!ант!в холодного зберхгання мали зпачно бхльше листов,

Анал!з вгоыву весняних строк!в сад!ння насгнного матер халу, що зберхгався в холодшх умов ах, показав, що при надрашгьо-глу його висадкуваннх приокорговались темпи розвптку рослин I ра-н!ше закхнчувапась !х вегетацхя. Оптимальнпм б.ув строк садпшя -. перша декада кв!тня: б!льш тривалгал був пер!од вегеташ!, фор-мувалисъ добре розвинен! рослини. Црп пхзн!х строках в::саДжуван-

ня умози середовпда пригн*чували розвиток росллк, зменшувалась IX васота, закладалась медиа кглък*стъ зубков у цпбулпнах.

Однштп з ватлавах показник*в розвитку рослин нестр*лкуючо-го часнику е галугення стебла та закладання зубк*в. Проведений структуршш анал*з рослин, вирощених з наспшого матер*алу, якш збеитгався в холоднлх- умовах, показав, цо в рослин часнику сорту Украшсыаш б*лий зубки при раннтх строках сад*ння /30.03 та 10.04/ починають .закладатпсь бтля основп 4-го листка, а при садит* 23.04 - б*ля основ:! 5т-го листка. Аналогична зкономи>н*сть

спо.стертгаяася i в послан часнпку сопту Р*вненсъклд шсцевий, ' / s . > ' однак пра садпшг 31.03 зубки почали закладатась буля основи

С*го листка. 3 сортов Закарпатсыелд м*сцевий та Патгавськлй глт —

i

сцевий -як озлтх нестр*лкуючпх форм така законом! puf с ть порушу-вачась через незадовiльне збэр*гання.

.'I За к*льк*стю сфорглозаних зубков сорта ыаогь cbo'í" генетич-н* особлпвост*. Так, у послан сорту Украпюькая б*лий пра холод' ному 3depfraHHÍ f весняному сад*пн* нас i иного материалу в цибу-лид* форглувалось по 8-9 зубков. У сорту Ргвпенсъкгш м*сцев:$ при садтннг' 31.03 та 10,04 - по 16-18, при садпшг 23.04 - по 9 зуб-

kíb. Рослини,сорту Закарпатсыгай и*сцевий пра сад*нн1 31.03 qod-

'

мували то 15 зубк*в у цлбулин*, а при бтльи п*зн*х стЬокай са-

/

д*ння - в*д 2 до 7 зубк*в. У послин сооту Подтавськай глг^цевий

i

при painiix строках сад*ння утворювалось по 7-II зубк*в у цибули-н*, а при б*льи п*зн*х строках сад*ння - по 8, При теплому збе-р*ганн* нас*иного матер*алу в рослин сорту Укра'шський б*лий зубки почала формуватись б*ля.основа 4-го ластка пра сад*нн* 31.03, а у вар*антах сад*шш 10 * 23.04 - в*длов*дно бтля 8-го * 9-го листк*в * продовзували закладатпсь до,14-го листка. У сорту Р*в-ненський м*сцевий при весшному сад*нн* у вар*антах збер*гшшя

нас!иного материалу в теплих умовах формування зубк?в починалось бгля ос нови 5-6-го листков !• зак!нчувалось теля формування' Ю- . 11-го листка.

Дан? доелтдаень бтологтчноро розвитку рослин нестртлкукчо-_ го часнику дають змогу вазначати належн!сть того ча !иного сор-тозразка часнаку до озимо! або яро!' форма.'

В урожа'1 часнику сорту Укра'пюькай бш-ш в ус1х вар! антах збер!гання нас!иного материалу'! при весняному сад!нн! сформува-лась багатозубков! грунтов? цибулини т лише у вариант? з проно-рожуванням нас!иного матер!алу при збер!ганн! взикку 31 % впо-жаю становила однозубка т цибулиШ1 з.ослабленш галукенням. Рослини часнику сорту Р!вненськлй м'сцевил утворили так! цпбулши у вар!аптт -з теплим збертганнягл нас!иного материалу ! сад! ни! його 31.03. У врожа! часнику сорту Закарпатський м!сцев:;:: одно-зубка й цибулини з ослаблении галуженияг. у вапт антах устх стоо-к!в весняного сад!ння становила 67,2-80,7 >о, а в сорту Полтав-ськпй мтецевий - 45,2 I 36,4 % при садтнн! 10.04 та 23.01.

Отже, сорта часнику УкраУнський б'лап та Ргвнекськай п'сце-вай належать до ярах форм, а Закарпатський гл!сцйвий та Полтавсь-кш м1сцевий - до озимих нестртлкуючих. Подалыа! досл!даення цах с орт! в протягом 1988-1990 рр. дали змогу простежита за формуван-' 'иям надземноУ масарослан, зртдаентстю пос!в!в та Ух продуктив-н!стю /табл.9/.

При сад!нн! п!д зиму найб!льш урожайнлм був сорт' Р!вненсь-клй м!сцевий, що в першу чергу залежало в!д маси цибулан, а най-менш урожайнам - УкраУнськай б!лай з найменыою масою цибулан. При весняному сад!нн!. зубк!в, що збертгалася в холодай умовах, вро-. кай часнику сорту УкраУнський б!лий зростав завдякн зб'лыленню маси цибулин та зменшешш вападання рослпн. Урожай пшшх сорт!в .

■ ы ~

часнику 'при сад1нн1 навес1П знижувався порхвняно з урожаем при

сад!нн1 1Нд зиму. 1> вар!антах, де використовували нас!нний ма-

тер1ал, до збер!гався в тенлих умовах, урожай лгдвищився порхсня-

но э Еаргантами, у яких насиший матер1ал зберггався в холодних

умовах, проте цибулини були нележкими, шеидко втрачали свог то-

ьарн1 1 сп0жиеч1 як0ст1.

Таблиця 9. Ьнлив строив сад!ння 1 температури збергганнк наемного матер1алу нестрЦкуючого часнику на його урожайнхсть /1968-1^90 рр./

1емпература збер1-ган^я,

Дата

сад1н-

ня

о краш-

ський

о1лий

¿рокайшсть, т/га, сорт!в__

Р1внен- - Закарпат- иолтаб-ськиЙ ськии ський

м!сцевий м!сцавий мгсце'вий

С-о . 0±о

;+1б+1о +1б+1Ъ

+1б+1ъ

15.С9

15.10

15.11

15.03 ЗС.СЗ

15.04 15.03

30.03

15.04

3,6с 3,02

4,87 3,96 3,58 5,39 4 ,88 4,18

8,63 7,70 7,02 7,54 5,79 3,12 8,67

7,03 7,06 6,88 5,01

3 у (¿О

2,84 5,47 5.^2

5,92 5,60 5,79 4,78 З.ьО 2,81 6,09

Н1Р0Ь,т/гв

0,42 0,49 0,42 0,48

5 х, % 3,5 2,4 2^5 4,1

Ьар1анти весняного строку сад1ння 25.04 олодне збер1гання/, ЗС.ОЗ, 15.С4, 25.С4 /тепле зберггання/ у б^шсстх випадкгв не забезпечувались садивним матер!алом в зв'язку з втратсю його якост1 при збер1ганш.

Реакц1я рхзних форм стр!лкуючого часнйку за походаенням на строки сад!ння I температуру збер!гання наемного матер! алу. Дослужу вали два сорти стрхлкуючого часнику- СофПвський, що налетать до середньоаз1атськ'о1,'та Болинський М1сцевий, що нале-жить. до середзёмноморськох еколог!чно! груаи сорт!в..

Садили п!д зиму - 15.09, 15.10, 15.II ! навеснЬ - 15.03, 30.03, 15.04 при холодному /0+3 °С/ I теплому' Д16+18 °С/ зберх-ганн$ иас!нного материалу. При ранн!х ос!ннхх /15.09 та 15.10/ строках сад!ння рослини у весняно-л!тн!й период вегетац}'1 мата б1лыпу висоту ! по Ю-П листов, а при сад!ннх 15.II - меншу висоту 1 по 9 листов. 1 5' ' .

Монлпв*,сть садити стрглкуточид часник навесн! залетать насам-перед в!дзбереженост! насхнндх цибулин. У сорту'Софхшський у 1989 р. зубки добре збереглись ! IX садили в три строки при хо- . лодкому збер'ганш та 15.03 - при теплому. Зубки гщбулин 'часни-ку сорту Воликський мхсцевий зберхгались г!рше, тому п!сля холодного зберггашш IX вис адаували лише 15 ¡ 30.03, а п!сля теплого - в одон строк. У 1990 р. зубки сорту Соф*1всысий садили 15 х 30.03, а сорту Волинський мхсцевий - 15.03 п!сля холодного ! 15.03 - пхсля теплого збер!гання. Б1ометричн1 показникп рос-лин зменшувалпсь пропорцхйно строкам сад!хпш ? булн найнютими при теплому збер!ганш насхгаюго -матер!алу.

При оц!нцх рослин стр!лкуючого часшису залежно вхд строев садхния ! температуря зберхгшшя наемного матерталу було вияв- . лено, що при садхшп пхд зиму т навесш /30.03 I 15.04/ наейшо-го материалу, що зберхгався в холодшх умовах, рослини-проходи- ' ли повний цикл розвптку, тобто формували листки, багатозубков1 цибулини х квхтконосн! стрхлки. При сад!нн! зубкхв, що збер!га-лися в холодаих умовах, 25.04 формувались крупнх однозубков! цнбулини. В цьому виладку внасл!док порушенпя температурних умов пхеля з"явлення сход!в гальмувалось галуження денця ! ут-ворювались однозубки. У вар!ант! збер!гання нас!нного матер!а-лу в теплих умовах ! садгння 15.04 шедя того, як у рослин ут-ворилось по 5 листов, почалось посилене галукення денця, чому

с.фияла зм!на триьалост! свхтлового дня. Зубки закладались у настигших шести листках, всього в цибулиш було 19 зубк1в. Кв1тко-нсена стрелка була недорозвиненою I не виходила за меж1 несиравя-ньсго стебла до закпхчення теплового пер!оду.

и лер1од ыд сад1ння зубкгв до збирання врожаю п<3с1ви зр1джу-ьались. Найменше Еипадало рослин при сад1НН1 15.09 I 15.10 -13,5-21,сорту СофПвський та 18,4-25,5$ сорту Ьолинський мхсцеьи.й. при сад1нн1 пхэно восени 1 навесн1 зр1дже'шсть пос1-Ь1Е сягала 30-37 %. ' , и

^ри р1зних строках садхння зубк1в змгнЬвались врожай часнику

I <

I маса циб>лин /табл. 10/. ,

Таблиця 10. ¿рожайН1сть стр1лк^ючого часнику залеяно Е1д температуря збер1гання насхнносо матер!алу при ос1нн1х I весняних строках сад1ння /1989-1990 рр./

Температу-

Масацибулини, г

Сорт Дата са^хння гання наемного мате^галу, Урожайность, т/га > 2,5 <2,5

Соф11ВСЬКИЙ 15.09 ао,89 • 35,2 14,4

15.10 ' 9,02 32,1 14,3

■ 15.11 6,97 30,2 13,4

15.03 0-3 6,95 24,8 11,7

30.03 о±з • 5,41 22,9 11,5

15.03 +16+18 6,15 23,8 11,2'

Н1Р05, т/га 5 х, % 0,65 -

2,8

Ьолинський 15.09 9,90 32,8 13,4

м!сцевий 15.10 8,61 32,0 13,0

15.11 6,80 29,8 12,7

15.03 0-3 • ' - 5,97 23,8 10,9

15.03 +16+16 6,26 25,7 11,5

Н1Р05, т/га * 1,13

Я х, % 3,4

Отже, на основ! досл!джень двох сорттв стр!лкуючого часнику, що належать до р!зних еколог!чних грун, можна стверджувати, що оптимальними строками сад!ння с 15.09 - 15.10. При садхннт • навесн! нас!иного ыатер!алу, нав!ть якщо вхн збертгався в холод-них умовах, р!зко знижуеться врожайнтсть часнику, оск!лы:и утворю-ються др!бн! цибулини; при сад!нн! зубков пхсля холодного зберт-гання IX у п!зн!' веснян! строки формуються однозубки, а якщо зубки -збер!гались в тешщх умовах, то врожай залишався недозрг-лим.

Залови збертгання пов!тряних цибулин ! врожайн!сть однозуб-, ки. Доел! дання умов збер!гання пов!тряних цибулин пов"язан! з протир!ччями у висв!тленн! цього питания в л!тератур!. Схема доел! даень включала два сорти стр!лкуючого часнику - В!нницькнй м!сцевий та Волинський м!сцевий, як! належать до рхзнцх еколо-гтчних груп сорт!в. Дослгдаувалась реакц!я повгтряних цибулш на холода! /0+3 °С/ й тепл! /+18+20 °С/ утлови. IX збертгання.

При збер!ганн1 повхтряних цибулин протягом ос!нньо-зимово-го периоду при температур! 0+3 °С вони втрачали 10,7-14,0 % маси, а при збер1ганнт при температур! +18+20 °С - 21,0-24,2 %. Втрати маси повгтряними цибулинагли часнику сорту В!нницьккй мтецевий бузш б!лыпими внаелтдок як частково"1 втрати маси, так ! повного всихйння др!бно'1 IX фракц!'1. 'йлови збер!гання шштря-них цибулин впливали на проходження фаз розвитку росл1шами. Так, сходи у контрольному вар!ант! при сгвб! пов1тряних цибулин д!д зиму залежно в!д погодних умов з"являлися найражше 12.04. При веснян!й с!вб! схода у. вар! антах збер!гання. пов!трянах цибулин у холедних умовах з"являлись 13-14.04 - 19-20.СЙ,- у вар!антах-теплого Ух збер!гання - на 5-8 д!б п!зн!ше. Сходи часнику.сорту Волинсышй м!сцевий з"язились на 1-2 доби ран!ше, оск!лыси .

иого нов!трян! цибулнни були крушили. При утворенн! листков ! дозревали} однозубок законом!рн!сть трнвалост! м!жфаздих пер! о-д!в м!ж вар!антами збер!гаеться. У вар!антах !з с!вбою п!д зиму врожай дозр!вав 25-28.06, у вар!антах холодного збер!гання ! весняжн с!вби цовгтряшсс цибуЛин - 2-10.07, у вар!антах теплого збер!гання - 15-20.08. Врожайн!сть однозубок залежала в!д 'тсмперахури збер!гашш повхтряних цибулин, погодних углов в роки досл!даень та особливоетей сорту /табл.11/. * •

Таблица II. Урожайнтсть однозубки стрхлкуючого часнику / залежно в!д углов зберггання пов!тряних цибулин I / строк!в ix ствби *

орт

Температура зберг- Дата гання, с!вби °С

Урожайн!сть/т/га .

1978 1979 1980

середня 1981 за 1978_1981 рр.

,3! нницький 'тл!сцевш

20.10 3,04

С^З 4-6.04 2,21

! ' +18+20' 4-6.04 "3,18 (

!Волинський 20.10 3,40

1 м! с; цевий с^з 4-6.04 2,68

+18+20 4-6.04 4,00

2,31 2,01 4,14

3,11 2,75 4.86

1,98 1,94 ,3,57

2,26 2,04 4,16

2,89 2,84 4,29

3,69 3,34 5,41

2,55 2,25 3,80

3,11 2,70 4,61

Н1Р,

05

Зх .

0,4 7.1

о; 4 / 0.38 0.60

5.1

. - • 4'1 / 6'7

< - . Показники середньо! врожайност! однозубки при с!вб! пов!т-

ряних цибулин п!д зиму'! рано навесн! п!сля холодного збер!гання близыа, р!зниця не перевищуе р!вня найменпт !стотно"1 р!з-ниц!. У вар!антах теплого збер!гання врожайн!сть найвища ! б!льш врожайний сорт Волинський м!сцевий.-

Вица врожайнгсть однозубки у вартантах збертгашш пов!тря-них цибулин у тёплих умозпх заловлена б!льп трпвалпм периодом вегетац!'! та большим габ!тусогл рсслин.

При перевтрц! продуктивноет! одёржаного нас!иного материалу однозубок виявлено, що вона вица у вар!антах з теплим зберхган-' нж повт тряних цибулин - 15,48 т/га сорту Вгнницьюш мтецевйй г 17,51 т/га сорту Вэлинський мтецевай.

Ефективнтсть вирощув'айня часнику за ртзними технолог!ями 1

Ссновними показниками технолог! I вирощування часнику е затрат прад! на одиницю площ! й одиницю вироблено!' продукц! Г, енергозатрати на виконання окремих технологхчних щюцесгв, ви-трати настндрго матер!алу, засобтв захисту рослин.

Представлент в дтсертацтй^й роботт технологтчнт схеми р1з-них технологий вироцування часнику показують затрати працт при виконанн! найбтльш трудом!стких робгт вручну х за допомогою гс-нуючих у виробництв! агрегатгв I машин /табл.12/.

Таблиця 12. Затрати поацг на вирощування часни^ за

р!зними технолог!ями,"люд.-год

Затрати працт при' виконанн! робгт

Споет б

механгзованому

вручну

вирощування на I га • на I т продук- Ц11 ■ на I га на I т продук-

. Озимий стр!лкуший часник

Зубками при садтнн! п!д зиму 601,9 86,0 1301,1 ' 185,9

Пов!тряними цибулинами з пересаджуванням однозубки ■ 915,4 130,8 1479,0 211,3

Пов!тряними цибулинами без лересадаування одно- зубки 757,5 108,2 947,6 135,4.

Пов!тряними цибулинами-при лттн!й ствб! /озима культура/ 607,3 86,8 797,4 113,9'. .

■ , Нестртлкуючий чаешц;

Зубками при весняному са- дтнн! 583,8 , 110,2 1707,2 322,1 ..

Лк видно з табл,£2, механтзоване виконання таких технолог*ч-них процес*в, як роздглення цибуллн на зубки, ствба /садтння/, збиралня зрожаю, спраяс зменшенню затрат прац} у 2,9 раза.

Р!зн-,щя в затратах прац! при сад!нн! стрхлкуючого часнику п*д зиму } неотрОлкувчого часнику навеснх пов"язана з р!зними норма!«! виробттку при.виконанн* окремих технолог!чних процеств f прийомгв, виконанням робгт з подготовки грунту га догляду за посевами. Врожайн*сть ьестрглкуючого часнику, як правило, нижча, •

I .

тому й затрата працт на виррбнидтво його товарно!' продукцт I. вшцт:

В И С Ц О В К И

I. Укра'1'на с осередком вирощування великоI ртзномант тност! фдрм стр*лкуючдго * нестртлкуючого часнику з р!зними морфолого-б'}олог}чними властивостями т господарськима ознаками. ./[ 2. Перенесения певног мгсцевог форми часнику в утлови, що втдрг зняються в'д мтсцевих, вшшвае на змгну П.глсрфологгчних * бтологтчних властивостей. Однх з цих форм змшоюгь стртлкування, деяк* набувають крадщх господарських властивостей, а тншг втра-чають ix. 1 -

1

3. Керуючись законом гсглолог}чних ряд! в оц!ншчи ргзно-тлан^тнхсть сортозразк!в мгсцевого походзення'й *нтродукованнх з {ношх районов, методом клопового добору за певнкмц ознаками мо- ■ дел} сорту г.стят одерггаш взсонопродуктшш^'рсслинл }з закр}д-ленпла"якосг.тп з аевпих грунтоко-кл^матичних'умовах.

4. Внасл1док багаторгчко! робота /1970-1989 рр./ з гЛсце-еог форгли методом шгоноеого добору одержано сорт огглого стр!л-гсгс-згз Сс;^, .г;-.'; ус::?г;:о прой~ез >.г:кэ пробузлшя 1. з 1СС0 р. раЗоко^Ши-Л у Д! сое тепу Улра?нп. Сорт ' врсзгЗний, йорхвняио !з стандартом бЬхьп стгйкен протп урагення

вегетативно? маек i цибулини нематодою.

5. Всганоиино, що в умовах центрально! час тина правобережного Шсостзпу УкраТнц роелкни часнику, вирощент з повттряннх цибулин, п*сля трлвалого збертгання f при лхтшй cf вб? /5-15.07/ за спрнятливих умов розвиваються за циклом озимо!' культура. При цьому вони добре дерезимовують у цих угловах i в наступному рощ зак'ичуигь роззиток, формуточи стр}лкуточ* рослиш.

6. За оценкою фракц*й пов*тряних цибулин в озишй культург встановлено, що кращими були показники при використашп крупних. i середнгх фракц*й i'x. Дргбн* фракцЯ' / -¿3 глм у найменшому дга-метр}/ дощлыга використовувати для. загущенцх посхвтв при виро-щуваннт однозубки з наступним використаннш П на насхннгцькх ЩЛ1.

7. Доведено, що схема посгв^в одиозубок прямо залежить вхд i'x фракцх'1 i маси, причому залежно в*д сорту i розмхру повхтря-них цибулин фракц!1 однозубки рхзко-в{дртзнялись за однакових ртвнтв агротехники. Схема садгння Kpymioi' фравдЛ однозубок /1,82,0 см в д}аметрх/ 45x6-8 см, середньо1 /1,3-1,8 см в дтаметр}/ 45x6 см, дрёбних - 45x4 см.

8. Встановлено, що оптимальними строками сад1ння /ствби/ зубк?в озимого стр}лкуючого часнику в умовах центрального Jlico-степу с I-I5.10. Проростання .i часткове остине вегетування рос-лин часнику до сталого замерзания грунту не мало негативного впливу на i'x перезимтвлю. Недостатне' втдросташш корешв /мен-ше 5 см/ при шзн*й ствб} призводить до 'fx втдмерзання f затри' мання з появою весняних сход}в, внаслхдок чого р1зко знижусть-

ся врожай. v • '

9. Застосувакня м}кродобрив дяя обробки • зубктв чесноку пе-"' ред сад}нням сприяе пхдвищенню його. воожайност}. При вирощуванш

стрглкукчого часнику на зилугузаних чорнозеках найефентавнтвими були 0,01 % роз'чин с г рчанокислого марганцю та 0,1 % розчпн схр-чаногсаслого цинку. Витою була вроклшп стъ нестролкуючого час пику при намочуваннх зубк'в перед садонням у розчинах сгрчанокис-лого цинку.х схрчаноклслого марганцю концентрациями втд 0,01 до -0,1 % або в IX сугл!ш1<-

На темно-серому реградованому грунто найвшцу врокайнесть часнику одержано при намочуванно зубков у 0,02 % розчпн? сгрча-нокислого марганцю та 0,02 %' розчпн? с?рчанокислого цинку.

: 10. Досл*даеннями кореневого стимулятора норттолу-2507 при намочувашп- зубков п~;,ед садонням виявлено ефективн?сть його вс/дного розчину концентрацию 0,01 % - прирост урожаю поровня-но з контролем становлв 1,32 т/га.

11. При опромоненн? зубк*в перед совбов гаша-випромтншван-;ш не виявлено його стпмулкючого вплпву, а навпаки, у вар?антах опромхнення дозами 0,5; 1,0; 2,0 Го спостерггали не значке ;знияення схсжосгт о випадашш рослин п1д час вегетац?I. Субле-

,талька доя радтйцт1 наставала при дозах 3,0-5,0 Гр з прогресив-ним наростанням депресування схоютсто залекно вгд дози. Росли-нп мали деструктивно змони, у мору збхльшення шззя опромонення зменшувалась висота рослин, схорочувалпсь птхвя листков г де-формувались у варо актах з дозал л 3,0-5,0 Го, ррслини набували розеткового вигляду. Про тягом вегетац?1 у варт/антах з опромт-ненням дозами 3,0-5,0'Гр рослшга пшули. /

12. Вперше нзоробоэдвалзсь пов?лънодоюче водонерозчшше глт-не'ральне добриВо у вигляд? пол?фосфату кал?ю /Тоо'^о/. 3:танов-' лено ефектавну дхю лого на врозаЯн*сть при/нор?.о Рдо^о* ^ норма протягом грьох рок!в зироуування культурл забезпечувата кращий розвиток вегетативноУ'тласл рослин, виций ровенъ г:с ви-

живання, вишу врокашисть ! кращ! якост! продукцИ.

13. Досл!джено методику розпт знавання озамих ! ярих форм не-стр1лкуючого часшку при збер1ганнт настнного материалу за резнях умов ! висадкування його в р!зн! календари! строки' - птд зиму I рано. навесит.

14. Вирощувшшя багатьох соргозразк?в' сгртлкуючах форгл час-нику при ртзнах строках садгння зубк!.в"/п!д зиму т навесит/ п!с-.ля теплого' т холодного збертгання IX дало шдстава стверджувати, що пошрент в УкраУн! сортозразки середньоаз! атсько'1 и середзем-номорсько!' екологтчних труп належать до озимих сто!лкушлх йо:х:

! IX треба садити п!д зиму. Весняна ствба монлпва при холодно;."/ збер!Ганнт настнного матер!алу /при температур! С+3 °С/. Пр;: теплому збертгшш! /+16+18 °С/ знмжуеться як.тсть паспшого матерталу, зртдауються сходи, знижуеться врожал, у бтльшостт випадктв формуються однозубки й цибулины тз'знижени.'. галуженняп.

15. Встановлено, що налвпца врожайнтсть однозубок стртлкуь-чого'часнику при веснянтй ствбт пов'трянлх цабуллн, як' збертга-лись у теплих утловах /при температур' +1о+18 °С/. Росллна у ва-ртанг! теплого збертгання настнного матерталу йормуъть бтлъш розванену вегетатпвну масу т за рахунок погущ[!оо'1 корепево; сл-стеми довше вегетутоть.

16. Розроблент технолог!чн! схеми технолог!Т вирощування часнаку в Украш! дали зглоху визначити ефективнтсть кожноТ з . них ! оц!нити IX за затратами прад! при певному р!вн! всозаЛно-ст!. ¿Закористання високопродуктивних сорт!в I застосування технолог!'!, наблажено'г до рекомендованоI, дасть зйогу добитись вц-, . соко'1 врокайноетт часпику ! зниження затрат працт па одишщю вл-роблено! продукшт-

РЕШЖНДАШ Б&ЮЕНЭДТВУ

1. У гоеподарств?:х, що зайглаються виробшщтвом товарного гаснпку, слгд викоркстовувати районованх сорти й вибокопродук-ишнх мхсцевх форми часншсу пхсля перевхрки i'x на належнхсть до эзимо'1-чц яро!" форми. Таку перевхрку проводить, вис!ваючи naciii-efflii катерхал у р?зн! строки при теплому й холодного його збер!-ганнт.

2. Враховуючи мпшшхсть продуктявностх рослпн при одержан-

нт ^aciнного матерхалу з тнших^втдмпиж в?д мхсцсеих, гхдро-

г«.зтеоролог!чнкх углов, треба в кожному агрокл!матачному район?

Ук^аши органтзувати господарства по вироцувашлэ ел!тп ресстро-

ваних сорт!в часнику для забезпечення господарств ! приватнлх'

виробшшгз апробсвашзл насхннпм матер i алом, i '

3. 3 метоп шдвищення врожайност! часшнсу в Украш! потртб-

по:

- дотрпмуватись в!дпов!дних для сорту чи míchoboi фосгли ча-снику строкхв сгвби: для озцмих - налрик!нц! йересня або в пер-□iíí декздт иовтня /п!д зиму/, для яри^ - п!д к^нець березня або в перш!й декад! кв!тня, залежно в!д зоналышх особливостей;

- використозуватп т!льки непоакодгенкй або знезаражений насчитай -матер! ат крают ресстрованпх .сорт! д х г:-эрев!ренпх м!сце-вих форм;

i

- застосовувати для весняно!" с!вби íiücíhi'ü" матер!ai' озн-

i

мого часнику п!сля збер!гання Гюго в холодзшх пловах /0+3 °С/,

"I

а Ярого п!слч холодного збер!гання /0+3 °С/ - з г,'о:ллнв;1м прогревание i за м!сяцъ до с!вби при тс;шэрагур! +16+18 °С.

• - дотргмуватись в!дпов!дь1н густоти стояния рослин на гетс-

t

тар! nocÍBÍB заложно в!д ъ.^У-¡тааного сорту: стр!лкуьчих еорг'в

-42 . '

280-320 тис./га," нестр1лкуючих - 450-550 тис ./га;

- вдсокоефективними. прийомами сл1Д вважати обробку насIиного матерхалу мйродобривами залежно В1Д типу грунту, зропшшя, шдживлення,рослин, своечаснохто рогляду за почвами.

4. 3 метою зменшення затрат правд на вирощування часнику 3а-стосовувати для.розд1лення цибулин на зубки та IX каибрування машини МРЧ-1, СЛС-7А та 1н.; для С1вби - спевдальн1 схвалки СЛН-8Б, СЛС-5,4, СЛС-12; для збйрання врожаю - таку.збиральну технхку, як'лКГ-1,4, МУЧ-1,4, ОПШ-1,-4 та 1н.; для дрробки I па--кування товарного врожаю - пункти ДДЧ-3.

-

1 Основний зм1ст дисертад11 викладено в таких правах, опубл1-

кованих авторов:

I. Лпхацкий В.И. Влияние условий выращивания на некоторые биохимические показатели и урожай нестрелкумцегося чеснока // Промышленная технология возделывания овощных культур; Тез.докл. науч.-произв.конф., 1974 г. - Кишинев, 1974. - С.152-154.

• 2. Лихацкий В.И. Влияние удобрений на урожайность нестрелкующего-ся .чеснока в юго-западной Лесостепи УССР // I науч.-теорет. конф. молодых ученых и специалистов сельского хозяйства: Тез. . - докл. и сообщ. - Черкассы, 1974. - С.25-26.

3. Лихацький В.1. Вплив площ живлення на врожайнхсть час!шку // 0воч1 вництво I-баштанництво: Респ.мхжвхд.темат.наук.зб. - К., 1975. - Вил.20. -. С.27-30.'

4. Лихацкий В.И. К повышению эффективности производства чеснока // Экономическая эффективность сельскохозяйственного производства в Полесье и Лесостепи УССР: Науч.тр.УСХА. - К., 1975. .- С.147-149.

5. Лихацкий В.И. Влияние сроков посева при разных площадях питания на урожай 1юстрелкусщегося чеснока в условиях юго-запад- • ной Лесостепи УССР // Создание новых сортов картофеля, пло-

дов и овощей для интенсивного земледелия и усовершенствования технологий их возделывания: Мат. П респ.конш. молодых ученых и аспирантов. - Минск, 1975. - С.173-174. ь. Лихацький B.I. Про збертгання наспшевого матергалу нестр!л-кушого часнику // Бхологтя i агротехц!ка овочевих i, техп!ч-них культур в Полтсст i Лтсостепу УРСР; Наук.працт УСТА. - К., 1975. - С.15-17.

7. Лнхацкий В.И. Основше вопроси агротехники псстрелкущщогося чеснока в юго-западно:! Лесостепи УССР; Автореф.дис. ... канд.

"с/.-х.наук. - Каменец-Подольск'п, 1975. - 25 с.

/

8. Дихадкш В.И. Некотогае приемы повышения уроиайности ярового

*

'чеснока // Сб.ст. по овощеводству и картофелеводству /Всесоюз.

/

•' скояа-сешшар молодых ученых и специалистов. Казань,, 1975/. -

. / 1.1., 1976. - С. 294-297.

1Í

S. Лнхацклй В.И. Совершенствование приемов выращивания чеснока в условиях Правоберекно.1 Лесостепи УССР //' Рать науки в реализации продовольственной программы СССР. - Умань, 1984. -С.128-129.

10. Лцхацюм В.И.4 Стрелкующийся чеснок в Лесостепи УССР // Карто-вель ir овощ. - 1984. - Л 10. - С.23-24.

11. Рекомендацй' по вирощуванню овочевих культур г ранньоУ кар-то пл i в колгоспах i-'радгоспах Черкасько'1 облает! / Уклад.: 1.М.Карасюк, А.К.0льховська, В.Д.Васянович, 3. I. Ли х аць тс íi'i та !н. - Черкаси, 1985. - 102 с. /

12,. Мельник П.Г., Лихадкий В.И. Срока посадки л урожай стрелкую-' щегося чеснока в Правобережной Лесостзгц УССР // Прогрессивная технология выращивания овощных ic-'льгур £ открытом и защищенном гоунте: Сб.науч.то. ~ К.. 1935./- С.33-37.

i í

13. Лихацкий В.П., Лихацкая Л.С. Изучение и селекционный отбоо че-

снока в условиях Правобережной Лесостепи Украины // Генетиче-' ские основы'селекции зерновых, зернобобовых, крупяшх, технических, кормовых, овощных и многолетних культур /У съезд генетиков и селекционеров Украины: Тез.докл./. - К., -Ч.З. - С. 166-167. -

14. Лихацкий В.И. Влияние предпосевной обработки зубков чеснока микроэлементами на урожай и товарные качества продукции // Пути интенсификации овощеводства: Сб.науч.тр.УСХА. - К., 1987.

. - С.52-57.

15. Научно обоснованная система земледелия в Черкасской области / Сост.*. В.'К.Бедринец, Е.А.Беленький, В.И.Лихацкий и др. - Чер-

' кассы, 1988. - С.107-109.

16. Лихацкий В.И. Пути, интенсификации производства нестрелкуыце-гося чеснока в центральной Лесостепи УССР // Интенсивная технология возделывания овощных культур: Сб.науч.тр. - Одесса, 1988. - С.12-13.

17. Лихацкий В.И,■ Использование многократного клопового отбора в селекции чеснока // Селекционно-генетические методы повышения продуктивности культурных растений: Тез.докл.конф.Черкас.отд-ная УОГиС шл. Н;И.Вавилова. - Умань, 1989. - С.32-31.,

18. Лихацкий В.И. Ешяние физиологически активных веществ и ионизирующих излучений на продуктивность стрелкующегося чеснока//

Применение низкоэнергетических физических факторов в биологии

^ )

и сельском'хозяйстве; Тез.всесоюз.науч.конф. - Киров, 1989. -С.25-26. ' •

19. Лихацкий В.И. Новый сорт чеснока Софиевский и технология его выращивания: Информ.листок Л 90-037. - Черкасский МТЦНТИ, 199.0. - 4 с.

20. Лихацкий- В.И. Чеснок. - К.: УСХА, 1990. - 97 с.

4 о

21..Часник озимий с тот jncy"i04iiii сорт СофтТвсьшш // Науково-технтч-Hi розробки, рекомендацтY для впроваджешш в агродромисловому впробнлцтв?. - К., 1990. - С.44.

.22. Часник озпмлй Софт-Евськш // Районованг сорт .стльськогоспо-дарськнх культур. - К.: Урожай, 1989. - С.232.

23. Лихацький B.I. Селекцтпний добтр f вдосконалейня технологг'1 впробництва стртлкуточого часнику // Соц? ально-економ*чн* г ресурсы? фактори розвитку Черкасько!" t Шровоградсько'! областей; Per*он.наук.-практ.конф.: Тез.доп. - Умань, »1990. - С.56.

21. Лихацький В. I. Б*олог*я" t агрртехнтка вирощування часндку; Текст лекцт'1. - К., .1992. - 28 с. .

25. Лихацький B.I. Юдвищення'врожаю часипку шляхом гагонового добору // Теоретична основи формування внсокпх, урожаев стльсько-господарських культур в угловах центрального Лгсостепу Укра1-ни: Зб.наук.праць. - 1С.. 1993. - С.162-167.

26. Лихацький B.I. Моделювання сорту озимого часнику // Сучаснт методи дослтдаеиь в агроном!];': Тез.доп.мткнар.конф. - Умань,

I

1993. - С. 25-26,

27. Лихацький 3.1. ЦиВулиннт' овочев! культури // Овочтвнпцтзо. -• К.: Вища шк., 1994. - С.256-258,

28. Лихацький B.I., Коваль З.А., Романенко О.В. Ефектавнт'сть во-дойерозчинних полтфосфаттв калтю при вирощуваннт часнику // ■ Шляхи тнтенсиф*кац}1 овоч*внид?ва: Зб.наук.праць. - К.-: УСГА.

29. Лихацький B.I., Бургарт Ю.Е., ¿асянович В.Д. 0BO4f вництво. Ч.П, розд. Часник /Б*олог*я f технолог*я вирощування/. - К.: Урожай. 1996:- с.276-£87.

30. .Лихацькш B.I. , Волкодав В.З. Рекомендацт'i вирощування висо-. ких ypoxai'B. - К. 1995.- 24 с.

31. Лихацький B.I.V Авторське св1доцтво\>& 5443 в*д 27.09.91, на-сорт озимого часнику Соф?1вський,

Likhatakiy V.I. Agrobiological principles and. working out effective technologies of growing garlib in .tha Forest-Steppe zone of Ukraine. ' .

Dissertation for the competition of the scientific degree • of Doctor of Agricultural Sciences in speciality 06.00.06. Vegetable growing,

.National Agrarian University, Kiev, 1995«

Dissertation researches "were carried out at .Uman Institute of Agriculture, situated in a central part of a right-bank Forest-' Steppe of Ukraine, in 1971-1994. A theoretical basis for the researches was thé investigation of local variety samples of shooting and non-shooting garlic of the Forest-Steppe zone of Ukraine and some introduced ones from other natural climatic zbnës, with the aim of the estimation of the existing genefund and the development of new highly-productive varieties.

More than 200 variety-samples.were studied, 83 of- them being -presented in the scientific work. According to the results of these investigations a new variety of shooting winter garlic "So-fievskiy" was developed; since 1990 it- has been cultivated in Ukraine.

' New farm praptices and efficient technologies weré worked ■ outallowing to increase yielding capacity of garlic both in the Forest-Steppe zone and. across Ukraine. Based on thé results of the research the conclusiuns were made and the recommendations were given to production. ■ '

Лихацкий В.И. Агробиологические основы и, разработка эффективных технологий выращивания чеснока в условиях Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по'специальности 06.00.06 - овощеводство. '

Национальный аграрный университет, Киев, 1995

Исследования по диссертации выполнены в Уманском сельскохозяйственном институте, расположенном в центральной части'правобережной Лесостепи Украины, в течение I97I-I994 гг. Теоретической зоновой' исследований являлось изучение местных со'ртообразцов лрелкуюдегося и нестрелкущегося чеснока зоны Лесостепи ¿краины i интрсдукцированных из других природно-климатических зон с целью эценки существующего генофонда и создания новых высокоурожайных :ортов.

Изучено более 200 сортообразцов чеснока, в том числе сЗ из íiix представлены в работе. Ло результатам этих исследований созван новый сорт стрелкующегося чеснока Софиевский, с 1990 г. районирован в Украине

Разработаны новые технологические-приемы, позволяющие повысить е^фектиЕНость культуры чеснока иак в зоне Лесостепи, так и делом в Украине. Предложены технологии выращивания чеснЬка с использованием зубков, однозубковых и воздушных луковиц.

Ключов! слова: клоновый доб!р, польова схож!сть, пов!трйн.!_ цибулини, однозубки, грунтов! цибулини, несправжне бтебло,пол!-Фосфат кал!ю, гамма- опром!нення, и!кродобрива.

i i i