Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Афидофаги и энтомопатогены тлей плодово-ягодных культур и методы их использования в условиях центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Афидофаги и энтомопатогены тлей плодово-ягодных культур и методы их использования в условиях центральной Лесостепи Украины"

_ _ . НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Г Б ОД

2 ОКТ 1995 на прпшх р\кпппгу

ДМИТРІЄВА ОЛЬГА ЄВГЕНІВНА

ЛФІДОФАГТЇ ТА ЕНТОМОПАТОГЕНИ ПОПЕЛИЦЬ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ НАСАДЖЕНЬ І МЕТОДИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 03.00.09 - ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

•!мс<»ртанії на здобуїтя наукового стуттечя

кзигг’-шата бк'іоіічнчх наук

Дисертація є рукопис

Роботі виконано в Національному аграрному університеті

На>ьовш1 керівник:

доктор оюлончиих наук, професор М.11.ДЯДЕЧКО

Офіцізші оііоіиігги:

доктор біо.юіічішх ііа>к, ,, професор В.ІІ.СМІЛЯІІЕЦЬ

кандидат біологічних наук В.М.ТКАЧОІІ

Провідна оріанізацін;

' Харківський державний аграрний університет імені 1і.В.Докучаева

Захист відбудеться "/О " 1995 року о /0

годиш на засіданні

Спеціалізованої вченої ради в Національному аграрному університеті за адресою:

252041, Кшв-41, вул.Героїв оборони 15, корпус 3. аудиторія 68.

Прохання взяти участь в обговоренні дисертації під час захисту або надіслати відгук на автореферат, завірений гербовою печаткою, на адресу: 252041, Київ-41, вул.Героїв оборони 15, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету.

Автореферат розіслано “ . 1995

року.

Рчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доцент А.Г.Бабич.

• ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з першочергових завдань сучасного ета пу розвитку, сільськогосподарського виробництва України є повно забезпечення населення продуктами харчування.

Важливим резервом підвищення виробництва сільськогосподарської продукції с добре організований захист рослин від шхідліізих оргапіз-* мів на основі раціонального використання можливостей самих агробіоценозів .

На сучасному етапі всі практичні дії спеціалістів □ захисту рослин мають бути екологічно обгрунтованими і безпечними для навколишнього середовища. Всі системи ведення господарства і технології вирощування культур мають бути природоохоронними, Такий підхід піа-іа-гас нового екологічного розуміння цієї проблеми.

У зв'язку з цим становить інтерес проведення досліджень і розробка найбільш раціональної організації захисту урожаю від шкідників, хвороб, бур'янів на основі більш повного дослідження можливостей природних комплексів корисних організмів. Розробка методів управління механізмами саморегуляції організмів в потрібному для нас напрямку досягається насамперед шляхом раціонального використання хімічних засобів захисту рослин, впровадженням відносно стійких сортів, проведенням як звичайних, так і спеціальних агротехнічних прийомів, поповненням агроценозів видами зоофагів, мікроорганізмів, кількість яких недостатня. Вирішення цього складного питання базується на об’єктивних закономірностях динаміки чисельності і рівня життєздатності популяцій шкідливих видів, на структурі конкретних агроценозів, закономірностях їх формування і розвитку.

Розшифрування трофічних зв'язків між організмами викликає особливий інтерес з точки зору трансформації енергії від продуцентів до редуцентів і консументів і можливість використання цих зв'язків в за-

■хисті врожаю від шкідників, зокрема від попелиць1.

Мета і завдання досліджень. Головкой метеш роботи було вивчення закономірностей динаміки чисельності найголовніших видів попелиць, афідофагів та ентоиопатогенів в плодово-ягідних насадженнях Центрального Лісостепу України і на цій основі розробка прийомів регуляції чисельності.В зв'язку з цим в завдання досліджень входило:

- вивчення особливостей закономірностей динамікі) чисельності попелиць, афідофагів та енгомолатогєнів на різних сортах плодово-ягідних насаджень;

- з'ясування ролі спеціалізованих і багатоїдних афідофагів і

ролі ентомопатогенів ‘в обмеженні чисельності попелиць і розробка

Сп9Со6ів підвищення ефекту їх впливу на пкідників, визначення рівнів ефективності афідофагів та їх зв'язок з економічними порогами шкід-

ливості попелиць;

- розрдбкб способів регуляції чисельності попелиць та афідофагів в конкретних агроекосистеиах плодово-ягідних насаджень.

Тема дисертації входить в загальнодержавну програму ОЦ.016.051.084, реєстраційний номер 81019580.

Наукова новизна результатів досліджень:

- в умовах Центрального Лісостепу України встановлено закономірності . динаміки чисельності попелиць та афідофагів в плодово-ягідних насадженнях та їх значення;

- уточнено видовий склад і значення багатоїдних та спеціалізованих афідофагів і збудників хвороб, що обмежують чисельність попелиць;

- визначено рівні ефективності афідофагів та ентомопатогенів; вивчено і розроблено деякі методи накопичення і розповсюдження

Збудників енгемофторозу Попелиць;

- розшифровано симбіотичні взаємозв'язки між мурашками, ентомофторовими грибами та попелицями.

- з -

Практична цінність роботи. Пропозиції по використанні} афідофв,-гів та ентомопатонгенів в захисті плодово-ягідних насаджань ві,д шкідників ввійшли в методичні вказівки по способах збереження і використання природних ресурсів афідофагів та ентомопатогенів, що відповідає існуючій програмі охорони навколишнього середовища; запрЬпО-новані нові підходи до прогнозування чисельності шкідників.

Основні положення дисертації викладені в 3 друкованих працЪс

і представлені на виставках Центру виставок та ярмарків України; апробовані на науково-виробничих конференціях, конференціях молодих вчених, впроваджуються в учбових господарствах НАУ і використогуоть-ся в навчальному процесі.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях кафедри ентомології і біологічного методу захисту рослин НАУ, наукових конференціях молодих вчених. Всесоюзній конференції по екології попелиць (Андижан, 1991) .

Реалізація результатів досліджень. Резльтати досліджень впроваджуються в учбових господарствах Національного аграрного університету-в плодово-ягідних насадженнях Центрального ботанічного саду НАН України, плодово-ягідних насадженнях Русанівського масиву.

Декларація особистого внеску. Приймала безпосередню участь в спостереженнях, проведенні дослідів та експериментів, аналітичній роботі, обробці дослідних даних, виробничій апробації та впровадженні у господарствах.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена нй 160 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, 7 розділів, чисновків та пропозицій виробництву. Робота ілюстрована 55 малюнками та 56 таблицями. Список літературних джерел охоплю? 212 иайм^нугань. сер<?д яких 33 іноземних.

На захист виносяться такі основні положення:

- основні закономірності динаміки чисельності попелиць та афідо-£>агів плодово-ягідних насадкень;

- значення спеціалізованих та багатоідних сидів афідофагів в об-пакешіі чисельності попелиць;

- розшифровксі симбіотичних відношень між ентомофторовими гриба-1&х, попелицями та мурашками;

- значення катати звичайної в плодово-ягідних насадженнях як

іїогщенсатора ентомофагів та ентомопатогенів; ■

- деякі прийоми управління процесами саморегуляції організмів в

біоценозі плодово-ягідних насаджень. "

ЗМІСТ РОЕОГЙ-

Історія та стан вивченості питання. Дасться огляд спеціальної літератури ьи розвитку теорії і практики регулювання чисельності плідливих і корисних організмів, використання природних ресурсів ентомофагів, ентомопатогенів. Звернена увага на перехід захисту рослин на екологічну, або точніше, агроценотичну основу, яка визначає науково обгрунтована управління агробіоценозами.

Умови і методика проведення досліджень. Дана агрокліматична характеристика . умов та програма проведення досліджень. Дослідження проводились починаючи ч 1986 року по 1995 рік в насадженнях Русанівсько-го масиву, в Г'іЗОеііх господарствах Українського науково-дослідного інгштуту садівництва Новосілки та Дмитрівна Київської області, агрономічної ліпідної станції НАУ, в саду КАУ, на території Центру вис-тяг.ок та ярмарків України, в плодово-ягідних насадженнях Центрального С'ггдчічмото саду ПАН України, розмінних в зоні Лісостепу України.

Послі про.-одились за загальноприіїнятоп в ентомології мето-

г.г ащ.чеин" фауни і er.or.orxi ко::.гх (Фасулаті, 1971; Тряг.ішш, Ра-!1 ‘і ■ “.нкот а . '.ьГ , Н; .і о-нв\ел;ь і захгер.овєнь попелиїті- ко-

рпстувались методиками, розробленими а ВІЗР (Євлахова, Швецова, 19751 . Видову 'належність зібраного матеріалу визначено професором М.II.Дядечком (НАУ), В.І.Тобіас (Э1Н АН Росії), Ю.А.Гресь (НІІС) .

Біохімічні аналізи на вміст азоту, загального цукру ушкОдисених рослин, проведені на кафедрі фізіології рослин НАУ. Результати дослідів опрацьовані методом дисперсійного аналізу та парної кореляції за методикоо Б.А.Доспєхова (1985).

Результати досліджень

Особливості біологі'ї, динаміка чисельності, шкідливість деяких найважливіших видів попелиць плодово-ягідних насаджень. Наведений видовий склад попелиць плодово-ягідних насаджень, з аказанов харчовою спеціалізацією, особливості біології й динаміки чисельності попелиць (за 9 років) на різних сортах сливи, яблуні, вишні, черешні, смородини, малини. Простежена циклічність розмноження деякі*, найважливіших зидів попелиць та її причини. Так, масовому ррзмноженню сливової попелиці в 1988 році передувало підвищення плодючості амфігонного поко ління попелиці в 1987 році більше ніж в 4 рази, сприяла спалаху і оптимальна температура повітря (18-22* С), відносна вологість (70-80 і) в весняно-літній період. В наступні роки плодючість амфігоиного покоління сливової опиленої попелиці помітно знижувалась і в відповідності з цим знижувалась чисельність попелиці (мал.1).

Досліджувалась динаміка відкладання яєць сливовою опиленою попелицею на різні сорти спиви. Визначено найбільш стійкі до за< елчиня попелицями сорти (Ренклод колгоспний, Ренклод Альтана). На цих сортах яйця попелиць за роки досліджень не були виявлені.

Відродження личинок з яєць весноо починалось при досягненні середньодобової позитивної температури повітря близько 8° С. Появу пичи-нок в 1986 році зафіксовано 14.04., в 1987 - 26.04., в 1988 2 3 .04. в 1 989 - 04.04., в 1990 - 18.04., в 1991 - 06.04.,- в 1992 -19.04, в 19 91 - 21.04., в 1994 - 04.05. Відродження завершується

протягом 7-10 днів. До стадії засновниць доходить тільки незначна кількість личинок, решта гине. Протягом вески і початку літа на сливі розвивалось 4-5 поколінь. В 3-4 поколіннях утворювались крилаті

КІЛЬКІСТЬ ПОЯЕЇИЦЬ и». І ПВ.ГІЯ

570и -5400 -5100 -4 800 4500 -4200 -3900 -3600 -1300 -3000 -2700 -2400 -2100 -ІвОО -1500 -1200 -900 -6 О о -і00 -

Декади

Мігяці

1'2312312312312 3

Квітень Травень Червень Липень Серпень

Мал.1. Динаміка чисельності сливової попелиці на сливі Угорка звичайна (Русанівський масиві ’ Умовні позначки:

1----1986 ---- 1987 ---.—1988

------1989

1992 ----и—1993 -----'1994

особини, які мігрували на другорядні рослини (трлсник, рогоі'а) . Тут. у масі з'являються афідофаги і прояплясться спалах ентомо$>*горозу,

На яблуні в районі проведения досліджень -зустрічались наступні види попелиць - зелена яблукепа - Aphis роті Deg., яблунево-злакова'J Rhopalosiphum insertum Wolk., яблунево-подорожникова - Dysaphis inali Forr. Показана динаміка підкладки яєць попелицями на різник ■ гіортазі яблуні та її циклічність за роки проведения досліджень, такі coprit; як Папіровка,’ Антоновка, Пепінка, Кальвіль сніговий, виявились поза-' селеним:! яйцями попелиць. Найбільш заселюються Мельба, Слава Перєнблг цям, Мекінтся, Ренет Сипмренко. Перед початком віякладки яєць пОпа-лицяки підрахосувалась під бінокуз.яром кількість яєць, цо з:гпї»];:н лись у черевній порожнині самок (табл. 1)

Т а б Л я'із я 1 Зміна плодючості санок ак^ігоннсго покоління та тривалість підкладання яєць зєленоо яблуневоп попелицею

Роки обліку Плодючість самок Тривалість яйцекладки ■

Початок Кінець всього iritis

1986 3,8 + О.Н 22.10 14 .11 24

1987 4,1+0,2 ■ 7.11 ЗО .11 23

1°88 1,5+0,2 6.11 30.11 24

1989 0,9+0,1 15.10 28.11 '24

1990 0,5+0,15 19.10 23.11' 36

1991 0,2+0,02' 20.10 25.11 35

1992 0,1+0,04 3.11 30.11 27

1993 0, ґ!+0 , 03 17.10 ' 27.11 41

Найвища плодючість амфігонного покоління спостерігалась у 1987 році, потім в наступні роки оона знижувалась. .Це свідчить про зниження рівня життєздатності популяції в 1988-1992 роках. Максимальна чисельність попелиці спостерігається в останній декаді червня і першій Половині липня. Потім чисельність попелиць в колоніях зменьшується і скоро зустрічаються тільки поодинокі особини. В тих колоніях, які контролюються мурашками, чисельність попелиць зберігається на більи тривалий час, іноді до кінця вересня.

Черскнева (Мугііб сегаві Г.) та вишнева (МугиБ 'Іу^гі Єсііігапк.) попелиці також виявляли значний негативний вплив на урожайність ок-рсмлх сдргів вишні та черешні. В роки проведення досліджень розвиток личинок пипнопої попелиці проходив значно повільніше, ні® в черешневої попелиці. Виживання личинок і плодючість безкрилих самок на різний сортах вишні та черешні неоднакові. На сорті вишні Лотовка та черепні Кабуле ці показники були значно ниячі, ніж на інших сортах. Про ап&чну вибірковість попелицями сортів, як черешні, так і вишні, говорить такок динаміка відкладки ними яєць на різні сорти. Найменш заселенню» виявились сорти вишні Вереснева, Любська, Чорнокорка, Жуковська/ череяні - Нектарна, жабуле, Улсблсна Дуки. Відносна стійкість (іізних сортів черешні і вишні до попелиць перевірялась шляхом підсадки личинок перяого-другого віку під легкі ізолятори на пагони сортів, які випробувались. Загибель личинок попелиць відмічена на таких сортах аніоні як. Любська, Чорнокорка, Ода, Жуковська (табл. 2) .

У даному розділі наводяться також дані за роки досліджень по д исміці плодючості, ізиг.ивапкя різних видів попелиць, що живіть на одині та малині (смородинова пагонева - АрЬіс осьоСиЬугсиЬз^а ІкЧй-і. і *іоріісч''иородг.чова, або салата -- Нурегоїчугиз Іас^исае 1.; попе-Л;ця ■ Лріи." ' егпоІо>;- і ВогУ..; аі-русопа попелиця - ;і:

ііГТ'ввч; ” " іяч 11 .галипов^ - Аічріюгорі'.ога гіші Кг.1 г . і\ :< а:

*.йй:іп - /.рїг: V ійп>.п V. П. СосЛ:.. ) . Иаводлті-сч тої і гтго

Таблиця 2

Загибель личинок вигненої попелиці при підсачуванні ла різні сорти а;ігіп (Русаніеські сади, 1992)

Кількість загиблих личинок в % - ПОКОЛІННЯХ

Сорти

пертеоігу ДРУГОМУ третьому

Грі от ухрМчсьг.ий .3 + П. 11+0,2 19,3+0,1

13,3 + 0,2 6+0,2 11,2+0,4

Кллггісз раїшл 20,0-0,5 20.0+0,5 8.3+0,2

Лоті 73,0+2,2 73,3+2,2 7 5,3+2,3

Г)^р .-’-.'нера 52,б<2,3 60,0+3,2 62,3+2.6

>;с- ,-,т-л 07,3 +-і ,4 813 „3 + 4 Д 09. 6 + 1,1)

Од,' 98,0+4,3 06,6*3,2 38 , 20 , 3

ка )9„ТЗ,? 59, ОМ, 5 о? і;;

'Іу ■■.озсьха 49, ^г,, і 99,2*3,0 31,3-..!

IX ^ясельно-ті !!■'! рІЗНИХ 'ОртЯХ ЧОрНОІ . -!РР'..ЛКОІ СГ'(%.ОЛИ!!И та і£з.т"чни. Найбільш ’"ті Якими ло прагнення попелииями виявились сорти смородини Голубка, Черкаяанка, Полтапа, ©ая родюча; малини - Олен-ка, Барнаульська, Нагорода. Наприклад, пи.чиваннч личинок та плодючість самок 1-2 поколінь смородинної пагоневої попелищ. в 1993 році Неї сортах чорної смородини Шість і Юннат було приблиГ'нп в 40 разів більяо, ній на сортах Чрт.'клщячкя та Голубка, ^ичїирпкия личинок парного покоління на ‘.:орті м.злилгл Ол»нкл. ґ;уло л 1Г раті"* нитче ні* на

портах ЗГПНЗ Тй Р ■' Г - Г Л ' X:1. -

Лфіло^а.’ і ті їх знітчіі^ і. -:«»<>»нні чисел».-:,,,сті ,.спсли”.ь. ’’.рг-в • стапЧ“ні матеріали :■ кількісного і якісного о..ладу афіїїОфагів, чкі

•ис'їкають и плодово-ягідних насадг;е:шях, динаміка їх чисельності с роки проведення досліджень (мал. 21. За роки досліджень в плодово-ягідних насадженнях Лісостепу України нами було виявлено більліе 70 -видів спеціалізованих і близько 80 видів багатоїдних хижаків. Чисельність афідофагів досить сильно коливалась як по роках, так і протягом сезону. Дуке велику різноманітність видів підмічено в родинах Соссіпеіііаае (більш нік 30 сидів), Syrphidae (15) , Chrysopidae (7), Meliridae (2), Cantharididae (2) ,Chamaertiyidae (4), Cecidomyiidae (2), Raphidiopeera (1). Таков зустрічались 5 видів із родин Aphilinida, Aphidiidae та 16 видів павуків, які відносяться до родин Araneidae, Salbicidae, Cenbionidae, Liniphiidae, Tomisidae. Із багатоїдних афі-дофагів було зафіксовано 2 види з родини жужелиць - Carabidae, два види із родини щипалок - Derraatoptera, 4 види хижачків - Reduviidae,6

видів стафілінід - Staphilinidae vs 6 сидів антокорид - Antocondae.

У иєпах кожної родини хижаків та паразитів спостерігається надання переваги тому чи іншому виду попелиць. Цз питання було нами вивчено на деяких видах кокцинелід, сирфід. Наприклад, Pullus subvillosua трофічно зв'язана з сливовою попєлицсб, та досить рідко зустрічається на інших видах. При згодовуванні інших видів попелиць, знищується виживання личинок та плодючість самок.. Близькі данні отриманні .для Adalia bipunctata, Adalia - 10-punctata. Ці види сонечок надають перевагу Aphis роті (табл. 3) .

Надзвичайно велику роль у вивченні афідофагів та обмеженні чисельності попелиць відіграє визначення рівня ефективності афілофа-гіе, тобто відношення мі* хилаком та афідофагом, при якому чисельність шкідника не перевищує економічного порогу шкідливості. Дослідження в цьому напрямку проведені на сливовій та яблуневій попелицях. Для цього кдлоніс попелиць звільняли від афідофагів, пагін з к;о-"онієи накривали ізолятором. Туди в підсаджували визначену кількість

І995

І993

Мап. 2. Кількісне співвідяоаіещгя родин та рядів спеціалізованих іфідофлгів п плодово-ягідному саду

Умовні позначки:

| | - Соссіпеїіібае ШПІЦ - Оігугорісіае

ШІ111 - Меіігібае Г'&'ДЇД - їїорІїіаіорСега

ІУ* Д - СапЬЬагі(Зі<Зае С‘»У«*3 ~ СЬаіпаепіуііЗае

- ^угрЬійае - Сесісіотуіісіае

шз - ЛрЬідііба.е

- гг -

'Г О б л и ц л 3

Вплив корму на вививання личинок і плодючість жуків сонечка

двокрапкового (Русанівсьхі сади, 1993)

Види комах, які згодовуються Виживання личинок сонечка, % Кількість яєць.відкладених е середньому на 1 самку,ит

Aphis роті 97,4+4,8 31ti, 2 + 11,0

Myzus cerasi 91,5*5,2 302,2+ 9,6

Aphis fabae 34,6+1,1 102,5+11,7 .

Acyrthosiphon pisum 33,8+0,9 99,9+ 4,3

Macrosiphum avenae 31,7+1,2 97,6+ 2,1

Hyalopterus pruni 35,5+1,0 95,5+ 1,8

Aphis grossu^aria 36,6+1,3 94,4+ 1,8

Psilla mali 12,2+0,8 27,6+ 1,3

личинок хияака. Результати досліджень показали, що при даному початковому співвідношенні попелиць та личинок хиаака вже на 7-й день на одного хижока приходилось 4-30 попелиць (табл. 4, 5). Крім того, в хижаків починає проявлятись канібалізм. На основі отриманих даних нами встановлено, що для крупних кокцинелід, золотоочок, сирфід, рівень ефективності знаходиться в мехах 1:15-20. Для більш дрібних хижаків (наприклад сонечок Риііив, ЗсутпуБ) рівним ефективності слід вважати співвідношення між хижаками і попелицями 1:5-7.

Представлено дані по динаміці співвідношень мі* хижаками і ба гатьма видами попелиць на різних сортах плодово-ягідних культур, також по заселенню попелиць паразитами (мал. З, 4).

В зимовий період велике значення для" обмеження чисельності по пеліщь має привабливаннм н сади птахів.

Таблиця 4

Динаміка чисельності -«елеиоі яС-лукевої попелищ та личинок

2-3-го віку двокрапкового сонечка ІРусанівсьхі сади, 1992)

Варіанти Дати обліків

20 .V 22.V 24.V 26.V 28.V ЗО.У

1 попелиць 340 1010 480 60 0 0

личинок хижака 10 10 10 2 1 1

2 попелиць 1220 1380 650 20 0 0

личинок хижака 10 10 10 3 2 1

3 попелиць 960 1020 520 ЗО 1 0

личинок кихзка 10 10 10 7 1 1

4 попелиць 620 810 390 20 0 0

лиі,инох хижака 10 10 10 5 3 1

5 контроль 920 1310 1530 1820 2010 2500

Таблиця 5

Динаміка чисельності сливової опиленої попелиці та афідімізи (Русанівські. сади, 1993)

Варіанти Дати обліків ■

1.УІ 3 .VI 5.VI т.УІ 9 .VI 11.VI 13 .VI

1 попелиця 215 210 150 110 70 20 2

личинки хияяка іи 20 20 20 20 18 ■ 7

^ 40 320 240 200 150 50 0

личинки хижака 20 20 20 20 20 ■ 20 >

3 попелищ 450 400 310 220 170 110 50

личинки хижака 20 20 20 20 20 20 18

4 попелиця 210 180 130 90 50 25 ' 5

ііИЧИІ'КИ ХИЖ ІКа 20 20 20 20 20 12 6

5 контроль 2 50 360 520 330 1100 1550 1880

Ц

140 12 Q

1 Г] О

и ;j 6 0 4i. ' 0 О

Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень

ІІш'аміка співеід.гашення між Aphis роті Deg. та афідофагамії н.і яблуні сорт’/ Славі Переможцям (Русанівський масив)

1991

■1992

1993

Місяці #•*•>«« * vmuji . ч

Травень

дшіип^л

Червень

".':с;;кссгі

Липень Серпень Вересень

Aphis рол.і Deg. паразитами на

яблуні сорту Слава Переможцям (Русанівський масив) Лсзначки: ---- 1991 — 1992 ---- 1993

Значення ентомофторових грибів ц регулюванні чисельності попе лиць.'Ентомофторові гриби мають суттєве значення в зниженні чисельності попелиць в рокгї їх насопого розмноження. Розповсюджується інфекція ЯК ПЛ'ГІЇШШМ способом І2а допогіогоз відстрілювання конідій), так і пасивним (перенос конідій потоком повітря, саиои попелицею, мігруючою по рослинам,, г!урасіха>яі) . Джерелом інфекції можуть бути загиблі особини того чи іншого -йду попелиць. На пізніх стадіях розвитку захворювання попелиця втрачає рухливість і здатність реагувати на зобніпні подразнення, припиняє аиплання, набузае забарвлення (в залежності від збудника захворювання та вологості), муміфікується. Най-більл чіткою ознакою Ераженкл попелиці ентомойтсрозом є наявність на поверхні комахи оксамитового нальоту, якій складається із ксніді-ЄНОСЦІ D з конідіями, а такої ореолу кругом мертвої попелиці, який складається із кару відкинутих (відстріляних конідій). Колір загиблим помахам надає цільний шар гіф, які проростають крізь кутикулу попелиці та становлять собою конідіеносці з конідіями гриба. Нашими дослідженнями підтверджено, цо в природних умовах при похмурій погоді з загиблих особин відстрілювання конідій проходило протягом доби. Конідії, що розвиваються яз конідієносцях, відстрілюються на відстань до

2 см, цо більпе ніж в 1000 разів перевищує розмір самих конідій. Нашими дослідженнями встановлено, що на попелицях, які ушкоджують плодово-ягідні насадження, найчастіве паразитують гриби Ent;omophthora aphidis Hoftm., E.fresenii Nowak., E.taxteriana Fetch., на деяких видах - E.coronata Cost.

В розділі представлено дані з характеристики ентомофторових грибів, паразитуючих на попелицях плодово-ягідних насаджень. Загибель попелиць в саду, що викликана ентомофторозом, дуже варіює по роках. Так, на яблунях Русаіивського масиву загибель попелиць в 1986 році становила 51-26», в 1987 - 5%. в 1989 - 20%, в 1990 - 10%, в 1991 13%, в 1993 - lbt. В той *с- час в саду Центру виставок та ярмарків Ух-

рчІПЯ єнтомофтороз попеїицЬ; що живуть на яблуні, не зафіксований.

Представлено дані то динаміці заселення ентомофторовими грибами слизової, вишневої, черешневої., смородинної та малинної попелиць за рог.її проведення дослід»ень (мал.5).

Значення посадок калини в накопичені аі>ідофагів та ентомопатоге-ніп. Показана роль калини звичайної (ОіЬегпилі ориіиз 1.), яка досить часі > зустрічається на присадибних ділянках, в колективних садах, садозахисних та полезахисних смугах, пк конденсатора корисних організмі!, цо обиеяуоть чисельність попелиць.

£ період відродязння личино? попелиць на калині, спостерігалось заселення афідофагаї-т та ептомопатогепами ітабл. 6І. В періоди зни-еоіідя цільності попелиць ентомофаги переселялись на плодові дерева, заселані іпиими видами попелиць. Візуально підраховано, до на одному кущі калини 7-річного піку в червні нараховувалось близько 42 тисяч афідофагів. Паразиті, заеєля.-:и попелиць порівняно слабо. Кількісне співвідиопеиня мік годинами спеціалізованих хиваків на калині представлено в дисертації.

В розділі пра/:стаолєяо дані по дослідження ролі мурашок із накопиченні та розпОЕСздяенні еятомофтерозу попелиць В ПЛОДОВО-ЯГІДІЇІИХ насадженнях. Проведені нами розкопки мурашників свідчили про те, цо мурапки зберігаоїі і накопичують інфекції), аикористовусчи 11 для отримання наобхідки:; кормів для розвитку личинок. Мурашки надають перевагу цукристим вк. йлакням попелиць п початковий період їх ураження єнтснофторозсм. Кількість колоній муранок в садах і особливо б садозахисних насадгегпиїх дус'е варісвало і складала від 12 до 25 колоній ва 0,5 гз. Гпіздгї чарсоноцохої муракки розміщувались ка глибині 12-3 8 си в 5-3 поверхи. Яг ярзеило, в кожному [•гурашкику знаходилось па 2-3 в&фтях&яхмях. згад!і і 5-12 галерей з і. а лик о» кількістю комірок ь коя-йій- На поїз:о;іу глварсі знаходилось по 1-2 круглих вироких ко;іі[-п, г

О піди, мм

з:

<

а

ю

£ <2 і) и

О

5 з Д З

г?

70

о Я %•* О

\В и о і

(•

£>

% сі

> ЇІ

(<

Трйлвдь Ч«р*.ену,

Кал. 5. Динаміка загибелі сливоіюї попелиці від ентомофторозу

Умояп: лопнічгіі- .

і - " > і - :-іаС‘ :щпчч , ; г::н

З Сім,1:- ^ - ‘гекшїр ; г\'Р<і м_ї;'Г0снгі вологість

Таблиця 6 Динаміка заселення калини буряковою попелицею, афідофагами та ентомофторовими грибами в експериментальному саду НАУ (1993)

Дата обліку Кіль- кість Бал засе- Кількість попелиці на 1 пагін Кіль- кість Кіль- кість Примітка

паго- нів. лення особин * енто- мофа- попелиць ,

заселений попелицею , безкрилих самок і личинок кри- ла- тих мумі -фіко-ваних паразитами еято- мо- фто- роз- них гів що приходя-ться на 1 хижака, дт.

13-16.04 3 1 9 0 0 0 0 .. 3'явились

24-26.04 18 1 24 0 0 0 0 поодинокі особини мурашок

5^-07.05 32 1 79 0 5 0 6 3 Кількість

12-15.05 41 1 166 0 • 44 0 8 9 мурашок

25-27.05 73 2 683 18 151 7 36 15 помітно Зросла (1-2 мурашей на колонію)

3-06.06 79 3 3225 37 26 25 170 19 В колонії.

15-16.06 81 4 6431 24 0 45 403 16 за 1 год. зустрічалось 1215 мура-ЕОК

26-28.06 ■88 5 7995 26 0 59 572 14 Відліт єнтомо- фагіп

3-04.07 85 5 4116 0 .0 . 56 257 16

18-20.07 73 4 3045 10 0 43 235 13

29-30.07 55 4 2544 6 0 22 231 11

12-18.08 41 3 1773 0 0 18 93 19

25-27 .08 32 2 550 12 0 34 47 12

4-06.09 71 3 1882 0 0 19 125 15

17-19.09 74 3 3116 0 0 61 222 14

29 :,С.С9 ?■ 1 1 12Ь 0 0 22 14 ' 9

і 5-Г6.3 0 і ^ і 73 3 (; 0 -'1 7

яких розміщувались самки; в окремих довгастих комірках розміщувались самці і робочі мурашки, значна частина комірок була зайнята безкрилими санками та личинками попелиць старшого, віку, вражених ентомофторовими грибами. Впродовж широких галерей проходили молоді ро-‘ :кево-білі корінці калини, діаметром 3-5 мм. Вони були густо покриті безкрилими самками та личинками попелиць. Взяті з корінців безг.рипі самки при утриманні в зволожених чашках Петрі повністю, покривались через 3-4 години конідієносцями з конідіями. Виявилось, мурашки самі культивують і розповсюджують інфекцію, враховуючи погодці умови.

Шкідливість попелиць та деякі прийоми регуляції їх чисельності ц плодово-ягідних насадженнях. Звєрну-то увагу на дкоду, заподіяну попелицями плодово-ягідним насадженням, наведено результати аналізів пплииу попелиць на фізіологічний стан рослин, урожай плодів та ягід.

Одним з важливих засобів збереження та використання природних ресурсів корисних організмів є раціональне застосування пестицидів.. Нами були випробувані понижені норми витрат препаратів для обмеиецщ* чисельності попелиць, а також досліджувався вплив ажурних та суцільних обробок на шкідників та ентомофагів. Деякі дані з цього питання представлені в таблиці 7. Аналіз матеріалів досліджень показує, що знижені норми витрат, ажурні обробки або обробки частини крони, обробки через куд, не поступаються за ефективністю суцільним обробкам і в той же час частково зберігають корисну фауну. З цієї ж точки зору становлять інтерес препарати рослинного походження, з якими проведена серія дослідів. В зв'язку з тим, що захист плодово-ягідних культур від попелиць не можна відокремлювати від комплексної системи заході^ по їх захисту, нами за основу була взята інтегрована система для Полісся і Лісостепу України, розроблена И.С.Матвієвським (1988).

ЕЗелико значення в обмеженні чисельності попелиць мають спеціальні агротехнічні прийоми (підсів медоносів, внесення добрив). Наведено дані впливу внесення різних добрив та стимулюючих речовин на заселення рослин попелицями.

Таблиця 7

Динаміка співвідношення між афідофагами і попелицями на чорній смородині при обробці препаратами через кущ (Русанівські сади, 1993)

Дати обліків

Варіанти до обробки 15.05 18.05 21.05 23.05 26.05

Контроль Куй оброблено фосфамідом, 1 і 58 1:61 1:81 1:88 1:88

40$ к.е. 1:61 0:0 0:0 0:0 0:0

Сусідні кущі без обробки Кущ оброблено циклофосом, 1:55 1:34 1:29 1:6 0:0

40% к.е. 1:60 1:24 1:2 0:0 0:0

Сусідні ?уді без обробки Куіц оброблено актелліком, 1:56 1:34 1:16 1:2 0:0

50% к.е. 1:59 0:0 0:0 0:0 0:0

Сусідні кущі без обробки Куй оброблено децисом, . 1:63 1:39 1:18 1:3 0:0

2,5% к.е. 1:57 0:0 0:0 0:0 0:0

Сусідні кущі без обробки Кущ оброблено знтомофтори- 1:59 1:37 1:10 0:0 0:0

ном, 4 тис .особин, на 1 л 1:60 1:59 1:43 '1:19 1:2 ,

Сусідні кущі без обробки Кущ-оброблено тютоновим 1:56 1:51 1147 1:31 1:20

відваром 1:63 1:6 0:0 0:0 0:0

Сусідні кущі без обробки ' 1:51 1:57 1:56 1:34 1:19

Обробка водов ‘ 1:49 1:52 1:73 1:88 1:96

НСР 5,2

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. В плодово-ягідних насадженнях Центрального Лісостепу України в 198б-199_4 роках з визначеноо циклічніств розмножувались такі види попелиць: сливова опилєна або тросникова (Hyalopterus pruni Geo£tr.), зелена яблунева (Aphis роті Deg.), вишнева (Myzus lythri Schrk.), черешнева (Myzus cerasi F.)., смородинна пагонева (Aphis octotuberculata Наш.), агрусова (Aphis grossularia KaXt.), звичайна малинна (Aphis idaei V.D.Goot.), лісова малинна (Ainphorophora rubi KaXt.). Попелиці суттєво впливають на зниження загального цукру, загального азоту в

листках і плодах, стримують приріст пагоні п, змсч-ллують» асиміляційну поверхню листків, знижують кількість і якість урокаюС

2. Про потенційну загрозу попелиць наступного року полша судити

по плодючості амфігсппого покоління та кількості підкладених яєць нз пагони пізно восени. Динаміка розмноження погголиць у весняно-літіпП період визначається рівнем .т.иттсздатності амфігошшх сам;н-:, погідними умовами, якістю кормів та впливом біотичного фактору. Тепла і полога погода {середньодобова температура повітря .18-22° С, вологість 'ТО-йО ВІДСОТКІВ) С оптимальної) ДЛЯ наростання ЧИСЕЛЬНОСТІ 7ПКІДПИКІГ

3. За роки досліджень в колоніях попелиць, і.\о ушкоджують плодово-ягідні насадження, було виявлено більгсе 70 виділ гп^ц галі зотмних і близько 80 видів багатоїдних афідофагів. Відмічено ролику рі зноти-нітність видів: кокцинсліди (33) г сирфіди (15), золотоочки (7), гали-іді (2), афидіїди (8), мухи-сріблянки (4). Крім того, \в тіидзів гтзпуків, які належать до родин Araneidae, Salbicidae, СепЬзonida*, Liniphiidae, Tomisidae. Велике значення мали збудник» грибних захворювань; Entcmophthora aphidis Iloffn., E.taxteriano Fetch., E.tresenii Nowak, і E.coronata Cost. Нураіски n плодово-ягідних насадженнях сприяють накопиченню та переносу інфекції в колонії попелиць. З баг^тоід-них видів в роки масового розмноження попелиць мали значения циполки {2 види), бабки (3), трилси (5), хижачки (4), набіди (4), жужелиці (8), щитовидки (1), блитданки (2), стафілініди (б), янтокориди (61. Чисельність афідсфзгів дуле варіює по роках і протягом сезону.Значення кожного виду в динаміці розмноження попелиць шізначасться ступем^м спеціалізації до яертви, кількістю та ненажерливістю окремих видів.

А. Встановлено, s;o оптимальному рівню ефективності афідофагш при СПРИЯТЛИВИХ ПОГОЄНИХ умовах ДЛЯ розмноження ПОПеЛИЦЬ, ПДГЮВІЛ'Н: спії*-

віднесення 1 хижак на 15-20 попелиць. Якщо б колоніях пспелішь переважають личинки талиць чи тяух-сріблянок, рівнем ефективності слід вважати співвідношення, коли на 1 личинку припадає 5-6 попелиць.

Відносну стійкість сортів плодово-ягідних насг лютень до ПОСІК од

ЖЄННЯ Ьопелицямй слід визначати не тільки за ступенем заселення їх шкідниками, але, головним чином, за ступенем виживання личинок та по плодючості безкрилих і крилатих самок, також слід враховувати кількість заселення попелиць ентомофторовими грибами. Рівнем ефективності при заселенні ентомофторовими грибами слід вважати 50%-ну заселеність колоній. Розшифровано сімбіотичні зв'язки в системі попелиця-ентомофторові гриби-мураски.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для Обмеження чисельності попелиць можна рекомендувати:

1. Використовувати як традиційні, так і спеціальні агротехнічні Прийоми. Прй внесенні мінеральних добрив в роки масового розмноження попелиці, необхідно зменшити кількість азогу, бо існуючі норми знесен-гія азоту сприяють швидкому нарощуванно чисельності попелиць. Рекомендуємо вносити в грунт разом з гноєм сірчанокислу мідь або кісткову Муку (б кг на га).

Створювати садозахисні смуги з підліском, а також висівати медоноси ( ріпак, фацелів, кріп, вику, синяк, гірчицю), що сприяє на-копччбнню афідофагів.

2. бикористовувати для посадки відносно стійкі до попелиць сорти: сливи - Ренклод Альтана, Ренклод колгоспний; яблуні - Кальвіль сніговий, Антонівка, Папіровка, Джонатан, Пепінка; вишні - Вереснева, Лсбська, Чорнокорха; черешні - Нектарна; малини - Опенка, Нагорода, Барнаульська; чорної смородини - Голубка, Полтава-800, Черкаианка.

3. Враховувати при використанні економічних порогів шкідливості попелиць чисельність корисних організмів, і в тих випадках, коли с оптимальні співвідношення між афі.яофагами і попелицею, обробку інсектицидами не проводити. Яхіео па 3 хижака приходиться 20-40 попелиць, яасадяеннл доцільно обробляти ажурно, з мінімальноо витратою препаратів, на початку творення колоній, а також використовувати препарати рослинного походження (настій тгстону, картоплиння, бадилля томатів)

4. !’<‘і присадибних ділянках та в колективних- садах в зимовий п<?-

ріод бажана підкормка синиць та інших пернатих, до сприяє знищенню яєць попелиць.

5. Для накопичення ентомофторових грибів, які є збудниками енто-мофторозу попелиць, слід вирощувати в садозахисних смугах калину та забезпечити охорону мурашників.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО- РОБОТИ:

1. Дмитриева О.Е., Мусса Аль Самара. Афидофаги в плодовоягодных насаждениях и некоторые приемы их использования в условиях Лесостепи Украины // Защита сельскохозяйственных культур от вредителей и болезней. Сб. науч. трудов УСХА. - К., 1988. - С.13-18.

2. Дмитрієва О.Є. Значення мурашок у розповсюдженні епізоотія єнтомофторозу плодово-ягідних насаджень. //Матеріали доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів. Проблеми агропромислового комплексу, пошуки, досягнення.-Київ-,НАУ,1994.-С.81.

3. Дмитрієва О.Є., Дядечко М.П. Ентомофтороз попелиць в плодово-ягідних насадженнях Лісостепу України. //Матеріали доповідей наукової конференції, професорсько-викладацького складу та аспірантів. Проблеми агропромислового комплексу, пошуки, досягнення.-Київ-,НАУ,1994.-С.93.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: попелиця, афідофаги, чисельність, динаміка розвитку, яйця попелиць, самки, личинки, сорти, мурашки, співвідношення, рівень ефективності, хижаки, паразити, ентомофторові гриби, колонія.

АННОТАЦИЯ

Дмитриева О.Е. Афидофаги и энтомопатогены тлей плодово-ягодных культур и методы их использования в условиях центральной Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет. Киев,1995.

Зачищается кандидатская диссертация, которая содержит следующие положения: изучены основные закономерности динамики численности тлей и афидофагов плодово-ягодных культур; выяснено значение специализированных и иногоядных видов афидофагов в ограничении численности тлей и устаиоппс-ни уровни их эффективности, которые равны соотношениям;

1 хищник ка 15 - 20 тлей (Coccinellidae, Chrysopidae, Syrphidae), 1 хищник на 5-6 тлей ( Cecidomiidae, Chamaemyidae)f расшифрованы симбиотические связи между онтомофторовыми грибами, тлями, муравьями; установлено значение калины обыкновенной в плодово-ягодных насаждениях как конденсатора знтомофстов и энтомопатогенов; дани некоторые приемы управления процессам!» «.иморогуляции органпЗмйв в биоценозе плодово-ягодных насаждений.

Применение инсектицидов ь полных нормах расхода препарата проводится в случаях массового размножения тли и недостаточного количества афидофагов. При соотношении 1 хищник на 20-40 тлей проводятся локальные, ажурные обработки. Применение таких обработок позволяет снизить количество применяемых инсектицидов в 2-3 раза.Если заселенность афидиусами и энтомопатогенными грибами составляет 50% химические обработки проводить не целесообразно. Внесение в почву сернокислой меди,костной муки и уменьшение норм расхода азотных удобрений, а такие внедрение таких специальных агротехнических приемов, как высев медоносов, создаст оптимальные соотношения между вредными и полезными организмами.

SUMMARY

Dmitrieva О.Е. Aphidophags and entomopatogens of the aphids of fruit and berry cultures and methods of their use in conditions of central Forest-steepe of the Ukraine.

Dissertation for searching of the degree of candidate pf biological sciences according to speciality 03.00.09 - entomology. National agrarian college. Kiev, 1995.

It is defended the candidate's thesis which.keeps next items; principal regularities of quantity dynamics for aphids and aphidophags of fruit and berry cultures are studied; it'is cleared up an importance of special-purpose and poly-eated species of aphidqphags in cutoff of aphids' quantity and it is determined 1еуе1з of their efficiency which is equal to such relationships: 1 beast of prey on 15-20 aphids (Coccinellidae, Chrysopidae, Syrphidae), 1 beast of pray on 5-6 aphids (Cecidomiidae, Chamaemyidae); it is decoded simbiatic bonds between entomophtoric mushrooms, aphids and ants; it is determined an importance of the ordinary guelder-rose in fruit and berry plantations as a condensator of entomophags and entomopatogens; it is given the certain methods to control processes of selfregulation of organisms in a biocenose of fruit and berry plantations. Utilization of insecticids in the full rates of preparats' charge is held in cases of mass-scale aphids' reproduction and insufficient amount of aphidopfags. With stich relationship as 1 beast of prey on 20-40 aphids it is conducted selected processing Utilization of such processing- allows to decrease an amount of applicated incecticids up to 2-3 times. If aphidiuses and entomopatogenic mushrooms have populated 50% of total area, then conducting of chemical processing don't advisably. Soil introducing of copper sulfate and bony flour and the rates reduction of a charge of nitrogen fertilizers, as well as an incorporation of such single-purpose agro-technical methods as sowing of hbney plants create an optimal relationships between detrimental and useful organisms.

1995г УПК НАУ зак.246 тир. 100