Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Восстановление воспроизводительной функции у коров украинской мясной породы в связи с течением родов

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Восстановление воспроизводительной функции у коров украинской мясной породы в связи с течением родов"

^ УКРАШСЬКА АКАДЕМ Ш АГРАРИЯХ НАУК

1НСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ I ГЕНЕТИКИ ТВАРИН'

ДИЮУК Степан Ююгоонич

УДК 626.2.082.455.

Б1ДН0ВЛЕШШ В1ДТВ0РЙЕАЛЬН01 ФУНКЦШ У К0Р1В УКРА1НСЬК01 ГЯСНСИ ПОРОДИ В ЗВ'ЯЗКУ 3 ПЕРЕБ1ГОМ Р0Д1В

06.02.01 - розведення та селеквдя твария

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата сЬтьськогосподарських наук

Ки1в - Чубинське - 1937

/¡«СсрТНЦ! £¡0 Б ру'КОПйО.

Робота виконана в лаборатор!ях вгдтварення «'ясно! худоби та розробки ыегодав тдвищнення вЦтворно! здатност! тварин 1нститу-ту розведення 1 генетики тварин Укра'1 нсько! академи аграрних наук.

Науков! кер1вники: доктор с1льськогосподзрських наук, профе-

0фщ1ла опоненти: доктор бюлопчних наук, професор Чухрхй Борис Ыкколайович, завхдувач ввд1лу тваринництва 1нституту земле-рсбсгва 1 тваринництва вахгдного региону;

кандидат бюдогхчних наук наук, доцент кафедри розведення та Б1ДТЕорення схдьськогосподароьких тварин Национального аграрного ун1верситету Журавель ШосаЯло Петрович.

Нров1Д1Ш установа: 1нститут тваринництва УААН, лабораторхк б1отехнолог11 в1дтворення нових геноттпв, ы. Харк1в.

Захист дисертацП вхдбудеться "Л?>" жовтня 1997 р. о год. на зас1данн1 спещал1зованоЗ вченоЗ ради Д.24.01.02. при 1кститут1 розведення 1 генетики тварин УААН.

3 дисертащею ыожна ознайоыитися в б1блютец1 1нституту розведення 1 генетики тварин УААН.

Адреса ¿нотитуту: 256319, Кшвська обл., БориопШський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Автореферат розгсланий " /в " вересня 199? р.

Вчений секрегар спец1ал1зовано"1 вчено"! ради кандидат Сгожлччних наук, старший науковий сп 1 хзроб 1 ткик Павл1ченко

сор ЗДрацький Йоснп Зеыонович, 1нститут розведення 1 генетики тварин, заст. директора з науковоЗ роботи; кандидат 610-логхчних наук, Шарапа ГрнгорШ Семенович, 1нститут розведення 1 генетики тварин, ст. наук, сгпвроб.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТК

Актуаль к 1 сть томи, в Укра1н1 розроблена Национальна програма розвитку галуга спецз.ал1зованого м'ясного скотарства (М.В. Зубець та гл., 1996). Остання передбачав збШшення погол1в'я худоби м'неких порз.д до 1.5 млн гсшв. Усп1шне вирашення цього газдання потребуе глибоккх зкань ф1з1олог1чнкх особлиБостей прояву стате-Б01 функц!'! худоби створеких пор1Д, оск1льки яловють завдав м'ясному скотарству зкачних збитю.в.

Досв1д роботи господарств по вирощуванню худоби м'неких по-рхд показав, ¡до няибигьш складкиы питаниям б организация вхдтво-рэкня тварин. Де пов'язане з вхдсунпстю дов&ршенкх текнолоПчних пршкшз по створенню оптимальних умов утршання 1 годхвл1 тальник кор1в -та орган1заци проведения отелень. Також недостатньо рОЗрОиЛеК! м'стоди ПГВИДКОГО В1ДКОВЛеНКЯ СТаТеВО! фуНХЦ11 У КОр1В м'ясних порхд п!сля отелення. Б значнхй мхр! де пов'яязане з ш, що б л!тератур1 в1дсутя1 дак1 про параметрк нормальних отелень та Хнволщп статевнх органов у кор1в укра1нсько'1 м'ясжЯ породи. Це ибумОВИЛО ВКи1р ТЭМИ ДОСЛ1ДЖ8НЬ.

Зв'кзок робота з науковнми програмаш, планами, темами. Робота була складозою частиною плану науково-досл!дних ро01т 1ясти-туту розвёдскня 1 генетики тварин ( Вдоококалктк технологи) в!д-творення тварин в умовах господарств интенсивного м'ясного скотарства, шифр 51.00.21, номери державно! реестрацП 77021003 та

ППППС-« ОХиВООУА.

Кета i задач! досл1джень. Вивчити осо6либост1 переб1гу род!в у кор!в украшськоз м'яскох породи при р1зких умовах утриыакня та встзновкти строки завершения гнволицп статевих органхв у них. Установите вплив енергэткчного забезпеченкя кор!В у кхнщ т!ль-ност1 ка проходження родхв та скорочузалъну фукгацв матки в пос-л1доб1и стад:1 род!В. Вдосконалитк способи актив1заци отзтэво! функцП кор1В.

Наукова новизна одержали* результатов. Бперше вквчек! особ-ливост! перебегу отелень у кор!в украгнсько"! м'яоно! породи при рхзнкх умовах утршання. Остановлено, що проведекня отелень в умовах прив'язкого утримзкня негативно вшивав на 1х трквал1сть та строки хкволюцП статевих оргаьЧв. Вперше проведене вивчення моторно! Функщ5 матки в посл1дов1й стад1'1 род!в в зв'язку з кон-

Ц|~НТрЗЦ1БК5 ГЛЮКОЗК Е КрОЕХ. ПрК ВКК0НЗНН1 рииОТК НЗМК ВПершй

встановлэно, що иереб!г род!в, появз 1>:нХх проЕ1снкк1в та строки ГпБОЛЮЦП ОрГЭНХВ 1 ТКННИН, ЗМХН6ККХ б зв'язку г т1льн1стю 1 родами, аалеасать в1д умов утримання кор!в 1 нетелхв перед, п!д час

1 П1СЛЯ рОДХВ.

Практична значишсть одержаиих результатов. Встановлэн! ва-коношрностх перебхгу отелень у кор!в украхксько! м'яско! породи дозволять бхльш рационально оргакхзувати ведения отелень для того ¡цоб попвр&дитп пхсляродовх ускдаднення. Для виробництва запропо-кован! впсокоефективн! способи актив!зацП статево! функцП у корхв украхксько: м'ясно! породи при порушвкнях функци явчник1в. Результата досл1дж,екь впровад»;ен1 в КСП "Украина" Еобровицького р-ну Черкхгхвсько! обл., та дослхдному господарств1 "Тер&зине" В1лоцеркхвоького р-ну Ки"1всько1 обл.

Осоиястий внесок здобувача. Внесок полагав у орган1зац1Л й проведекн1 експеркмект!в,збиранк! даних первикного облхку, про-ведеккх лабораторких дослхдлсекъ, статксткчко! обробки та анализу одержаних резулътайв, формулгаванн1 науковкх положекь та вшнов-КХЕ, 1ци ВКПЛИВЗЮТЬ 3 реЗуЛЬТаТХВ ДОСЛХДлеНЪ.

Апробавдя результатов дисэртацП. Освовнх положения дисерта-Ц11 допов 1 далпся на трьох к зу ко е т с- о р ? т н ¿к конференциях спхв-робатншйв 1РГТ у 1980 - 1983 рр,, та дзох республйканських нау-кпво-вкробнитдх конферешцях у 1982 1 1594 рр. (м. Кше). В пов-ному об'5м1 результатк дисбртацхйних досях.джень обговорювалися на розширеноыу засхданкх вхддхлу вхдтворення велико! рогато! худобк 1РГТ 1 одержали поаитивну оцхнку. Розробка гестагекко-кейротроп-кого способу откмулящ! статево1 функци у корхв екопокувзлася в 1984 рощ ка Виставцх досягкекъ науки 1 передового доов1ду Украз-

Кн.

Публ1кацП. Основкх результат дослхджень опублхкованх у "твтодичних рекомендацхях по технологх'1 Бхдтвореккя м'яснох худобк", журналах "В1сник аграрко"! науки", "ТБаринництво Украши", наукоьому збхрнику "Розьедеккя та штучке осшекхккя велико! рогато'! худоби", прадях дослхдно"! станцП м*ясного скотарства "Вор-зелъ", в матер!злах науковнх конференц1й. Всього по теки дгюерта-цП опубликовано 9 наукозих праць.

Структура дксертандт. Дисортапдйка робота викладена на 143 стор1кках машинописного тексту, ¿люстрована 10 рисунками та 22 таблицами х складавться з вступу, основно! чзстинк з чоткрьох

роздШв, BKCHOBKis та списка зикористаяих джерел, щр метить 300 какменувань, з них 59 iHOseMHHx автор!в.

Методика i основн i метода досладжень

Доелхдження проводились на 776 коровах ! нетелях украаясько! м'яскох породи, що налеэкали досадному господарству "Терезине" Ктвсько! та КСП "Воля" Черкасько! областей та лаборатор1ях в1д-творекнн м*ясно! худоби i розробки метод!в п!двищення в1дтворно1 здаткост! тварин 1нстктуху розведення i генетики тварин.

Охоту у корхв визкачали бугаями-пробниками, ш'тучне ос!мея!н-ня проводилося заморожено-Е1дтакуто»о спермою 5 концентрацаао 25 шш. актив них сперм!ib у доза. матераалом для бхох!м!чних досл!д-жень служили лох!'! та кров. Крам цього вивчалися статевх органи i хканшги в!д кор!в п!сля зхнього забою. ■ В досл!дах по стимуллцзЛ отатаво! функцП гасхосовувались прогестерон, ацетат мегестролу (АМГ), скроватка жеребих кобил (СЖК), карбахояак, есгрофая.

Схема доеладжень наведена на рис. 1. Еивчекня переб!гу оте-ленъ та вадновлення статевох фуккц!! пасля них в зв'язку г умова-ми утримання проводили на чотирьох групах корхв у 4 - 6-рачкому в!ца. KopiB першо! групп утршували до род!а безприв'язно в загона. Отелення проходили в станках родильного вадд!лення без лркв'я-si. KopiB другсЛ груш утршували прив'язакими до, пад час i п!сля род!в. Корови третье! групп ухрпмувалися безприв'язно в вагон!. За 15 - 20 дк!в перед родами 'ix переводили в станки родильного в!дд!ленкя. Отелення. приймалк в хвольовзких боксам:. Коравк четвертах групп зкзходклпсь в л1гньому табор! на пасовиц!. 1х отелення в!дбузалися в скремкх загонах.

Kpira ЦЬОГО вквчазся ЗПЛКВ piBHiB ГОДХВЛ! ГЛКиОКОТХЛЬНКХ ко-

р!в х петс-лек на переб!г родis а раст телят. Тварин коктрольких груп годували за равдоком, який буз нижчим з1д норм ВКД1МС на 21%. Впродовж осханн!;-: чохирьох мхеящв тальност! piaeHb год1вл1 корав досл!дно! групи з!дпов!дзз нормам ВНД1МС, а для нетелей пе-ревшував '1х на 38%. Вктрата корм!в на тварину за добу в дослхд-них трупах складалз в еередньому 8,55 к.од., а в контрольних -5,03 к.од. Ка кормозу одиницю в середньому припадало 83 - 87 г перетравкого протешу.

Методом BHyTpinfflboi г!стерографП за методикою Н.Я. ЧумакоЕа та В.А. Чиркова (1355) досл!джувалк скорочувалъку Фуккщю матки в

| Вхдновлення в1дтворювальноЗ функцП у кор1в ||

I украЗнськоЗ м'яоноЗ .породи в зв'яэку И

II з перебЗгом род!в |

9 Характер перебегу | I род1в {

- тривалХсть род!.в

- р!ст телят

- 61ох1м1чн1 покаэ-

ники лох1й та кров!

- скорочувальна фун-кц!я матки

- шволющя органгв та тканин

- г!столог1чн1 доо-л1дження матки

Умови год!вл1 та утримання

X

р!вень год1вл! глибокот!льних

кор!в сиотеми утримання

СтимуляхЦя статевоЗ функц1I

- бугаЗ-пробники

- прогестерон + карбахол!н

- АМГ+ СЖК

- АМГ+ карбахолЗн

- естрофан

|| Роэробка рекомендащй по п1двищенню вЗдтворювальноЗ функцП самок || м'ясноЗ худоби

Рис. 1. Схема досл1джень

зв'язку з концентращею глюкози в кров1, яку визначали за ко-льоровою реакц1вю з орто-толу'1 динам. Враховували тривал1сть i амшатуду окорочеяь а також пауз Mix ними.

1нволюц1ю матки вивчали шляхом морфометричних i г1столог1ч-них дослхджень BKyTpinmix статевих opraniB, як! проводится п1сля забою 21 корови в pi3Hi строки тисня.отелення (в день отелення 5 KopiB, через 7-8 дшв nicua отелення 6 кор!в, через 15 i 20 дн1в по 3 корови та через 30 дн1в теля отелення - 4 корови). Пстологхчт зрхзи фарбували гематоксшан - еозином. Для вивчення тсляродових змхн матки та iHnmx opraaiB використовували також методи клШчного спостереження, б!ох1м1чяих дослгджень лох:ш на каявшсть муцшйв за методикою I.e. Нагорного та В.П. Шипщука (1966) з метою п!дтвердження д!агнозу на ендометрит.

Досл1ди по стимуляцп функцЛ явчник!в проводились на коровах, ¡до не проявляли охоти 33 - 41 день п!сля отелення. Конкретн! охеми застосування препарат!в наведен! у результатах експеримен-тальних доелдаень. Враховували к1льк1сть KopiB, у яких вз.днови-лися статен! цикли протягом мгсяця, а також синхронность прояву охоти впродовж десяти дн!в теля обробки, запл1дненз.стъ. Одержан! дан! анадЗзувави за М.А. Плохинським (1970).

Результата експерикентальних дослхдяень

Особливост! nepe6iry отелень 1 тсляродового пергоду у кор!в украЗнсько! м'ясноЗ породи в зв'язку э разними умовами утримання

ДооИдженнями було встановлено, що тривал!сть род!в в знач-к1й Mipi залежить в1д умов утримання пород!ль."При безприв'язному утриманн! кор1в nepsoi групя з проведениям отелекь у родильному примщенн! роди тривали в середньому 729,9 хв. (табл. 1). Окрем! стадП родгв (п1дготовча, виведення плода i посл!дова) тривали в!дпов!дно 359,8; 115,4; та 242,7 хв. Тривал1сть род!в у щлому характеризуваяась невеликою м1нлив1отю (CV - 6,7%).

У кор1в друго'1 групп, що угримуваляся весь час прив'язаними, роди були тривал1шши. В щлому вони проходили за 786,7 хв., в тому числ1 падготовча стад1я за 299,9 хв., виведення плода за 169,2 хв., а поел адова за 317,6 хв. Сл1д в1дзначити збШ>шену бдв1ч! зЗдносно першо! групи кор1в м!нлив!сть тривалоот1 род1в

- б -

1. Тривал1сть род!в у кор!в при р!зних умовах утримання, хв.

Стад!! р0д1в 1 I! Групи

I (п-24) | II (п-23)! III (п-25)| Ш (п-21)|

Шдготовча 359,8±12,2 299,9=12,4 350,4±14,5 41.бр±14,7

СУД 16,3 19,9 20,7 6,1

Виведення М±ш 115,4+ 6,0 169,2± 7,1 101,8+ 7,9 77,9+ 6,9

плода СУД 25,4 20,0 33,8 36,5

Посл1дова М+Ж 242,7+11,3 317,6+17,5 197,4=30,6 144,0+ 9,3

Су Л 21,8 26,4 77,5 26,6

Всього М+гп 717,9110,7 786,7+20,5 649,6+33,9 637,9+ 4,9

СУД 6,7 ' 12,5 26,1 и П ^ .«С

(Су-12,5%). Де ое1дчи?ь про неоднакову пристосовашсть кор1в до пров&деня отелень на прив'язз..

У корхв треть01 групи при безприв''язкому утриманн! 1 прове-денк! род!в у бокса:-: пхдготовча стадая род!в тривала 350,4 хв., тобто майжб так, як у кор!в першо! групи. Але виведення плода проходило екерПйнхше - за 101,В хв., 1 значно короткою булз пос-л1дога отад!я род!в - 197.4 хв. Загалом роди тривали 649,4 хв. Очевидно, що в хилому проведенкя род!в у спещальних боксам: позк-тибно вшивав на !х переб!г у б1льшоот1 кор!в, хоча великий по-казник мшливост! (стадп Енведення плода 38,8%, посл1дово'1 -77,5%, а род!в у ц!лому 25,1%) показув, що частика корхв не адап-тугться до незвшайнкх умов утримання в бокса;»: п!д час отелення.

У кор12 четверто'1 групи, що знаходилиоя на пасовищ!, п!дго-товча стад1я род!е тривала найдовше - 416 хв., проте стад1я виведення плода тривала т1льки 77.9 хе., а послхд в1дд1лювався за 144 хв. Вагалохл роди тривали 579,7 хв. Цей показник характеризувався дуже малим коеф1ц1ентом канливос?! (1,2%). Приймаючи до уваги та-ку стал!сть результат!в, одержат показники тривалостг родгв в умовах пасовишкого утримання можна ввазкати ф1310лог1чкою нормою для кор1в украшсько'! ы'ясно! породи.

Сл1д вЗданачити, що при бегприв'язному утоиманн! шдго-ззча стад1я була вхдкосно трИЕалшою за рахунок скорочення стад!й виведення плода 1 поагпдовох (табл. 2), тобто друга сгад!я род!в,

найбхлъш тяжка за витратами енергх!, тривала недовго i тим самим спркяла нормальному nepeGiry поопдово! стадН. Це подтвердили подалыпх досл1дж.ення рол1 глюкози в кровi у в1дд1леннх посл1ду.

2. Сп1Ев1дношення тривалостх окремих стадхй до загально! тривалосг! родхв

" i

Il 1

II I Загальна [[Групп! трквалхсть

II I PUA 1 tí

II I

II I

¡Трквалхсть окремих стад!к у процентах до загально! тривалостх род!в

i_

i-

I п1дготов- I виведення | посл!до-I чох I плода I во!

и i

!!П

12 год. 09 кв.

10 год.

¿9 XE.

II IV 11 год. 19 хв.

49 J 3

38.1

С Л П

J1, Ü

61.2

15.3 21,5 15,7

11.4

34,9 40,4 30,3 21,2

1нволкщхя деяких орган!в i ткакик п1сля род!е

Спостережэкня за в1дновленням часткн т1ла, зм1нених у зв'яз-ку з TijibHicTiQ i родамиj показали, що цей процес в1дбува5ться не-однаково при рхзнкх умовах утриманкя корхв. Ерзховувзн1 ознаки найшвидше Ыдновлшвалися у кор!в четвэрто! групи, що знаходилися ка пасовивд (табл. 3).

3. 1нволюц1я зозк!шк1х статевкх та 1нших органХв, змiнеких пхд час bótIthoctí, дн1в

I ВХдноэлен- I Зникнення | Знккнення ! В1диовлен-

II Групи [ ня зв'язок il I таза

набряку зоЕ- I híehíx стате-| вих органiв I

набряку

BHM6HÍ

I ня конф1гу- ¡I i рацх! живо- II I та ¡

II III IY

5,5 + 2,0 8,4 + 3,3

4.2 + 1,5

3.3 + 1,3

5,5 + 2,0 6,4 + 1,9 5,4 + 1,9 4,4 + 1,6

3,5 + 1,6 6,2 + 3,0 3,5 + 1,1 3,0 + 1,2

4,0 + 1,3 I

5,9 + 2,1 II

4,3 + 1,6 II

3,0 + 1,1 II

ОдерЖЗНО дЗл1 бвЗЗаПбреЧНО сводчать про те, що проведения степень кор!в в уловах безпрв*явного утршанкя 1, особливо, на пасовишах позитивно впливаютъ на !нволвцхю орган1в п1сля род!в.

Досдодження наявносто муцикое у пз.сляродоЕИХ вщцленнях 1з статевих органов кор!в

У кор!в чотирьох труп, умови утршання яких були описан! ви-ще, були доолоджвко лохи на наяЕкхсть муцинхв, в!дсутнхсть кот-рнх св!дчила про захворювання на ендометрит. У 22-х корХЕ (91,7%) перш'! групп лох!'о мостили в ооб! муцини (табл. 4). У видоленнях в!д двох корхв (8,3%) муцини були в!дсутко. 1м був установлений доагноз - посляродовии катаральнки ендометрит.

4. -Наявн1сть ьуцшпв у лохоях коров ЕПрОДОЕЖ посляродового перходу

II Групп | } Бияелялись муцини | Буди в1дсутн1 МуЦИНИ и

I кор1в | п |-1

II | | 1\ир.1г1 I л I КиРХс ( А. II

к И т 1 А 91,7 П 8,3 II II

1! т т 11 .1 *± 17,4 19 82,6 п II

II II 7 7 1 111 25 ОГр 82,0 8,0 II II

11 II 1У 21 95,2 •1 1 со и II

Досл1дж&ккя п!сляродових 5кд1лень в1д кор!в другоо групп, що гкаходилкоя в уыовах прив'язного утркманкя показали, що лохо1 "ольки в1д чотирьох коров (17,4л.) мостили муцини. В пробах вод останнхх 19 коров (82, 6%) щео групи муцини були водсутко, що св1дчило про по-сляродовий катаральной ендометрит. 3 25-тк кор!в третьо! групи лохП вхд 23-х кор1в (92%) м1сткли муцини. У двох коров (8%) муцини у видо.леннях були в!дсутн!, тобто вони були ХЕор1 на ендометрит. В четвертой груш корхв муцини виявлен1 в лохоях в1д 20- ти кор!в (95,2%). У одново корови муцини у вид1-ленкях були Е1дсутн1. Кадал1 хвор! корови враховувалися окремо.

Умови утршання п!д час тояькосто о родов вплнкулк ка вод-ковлекня статево! цикл!чносто 1 тривал!сть сервос - пер1оду под-доол!дних кор1Е. НакбЬт&ш триваллй пер!од в!д род1в до першо'1

_ о -

охоти - в середньму 100,4 дня був у кор!в першо! групи. У кор!в друго! 1 третьо! груп в1к був короттим - в середньому 33,0 1 78,5 дня б1дповз.дно. Найкоротшим цей пер!од був у кор!з четверто! групи - в середньому 59,3 дня. У кор1Е перших трьох груп був подовже ний сервае - перход: в!дпоз!дно 142,3; 219,5; 102,8 дня. Ильки у корхв четверто! групи цей показник вияеиеся дсстатн1м, щоб одер-жатк припл!д шррхчно - 77,8 дня.

Вплив р!вня годхвлх на переб!г отелень

Одним в елемекгхв п!дготовки корхв до отелення в правильна годхвля гдибокотхльних тварин. Посилена год!зля нетелей досл!дно! групи скоротала тривалхсть отелень до 11 год. 08 хв., в тому числа стад!! зиведення плода до 1 год., а посладовох до 4 год. 55 :-:в. У перзхсток контрольно! групи роди були тривалйиими -13 год. 45 кв., в тому числа стадхя виведення плода 1 год. 25 хв., а посла дова 6 год. 54 хв. У одн1с! нетел! було затримання поеладу.

ТривалЮть род!з у корхе доеладнох групи складала в середньому 3 год. 40 хв., в тому числ! стад!я вкведеккя плода 43 хв. У кор!в контрольно! групи роди триЕали е середньому 14 год. 06 хв., ь тому числ! стадхя зиведення плода 1 год. 23 хв. 7 корхв дослад-нох групи послхд вадокремився за 3 год. 34 хз., а у кор1в контрольно! групп за дв1чх б!льшпй пром!жок чагу (7 год. 01 хв.). От-ле посилена год!еля кор!в ! нетелей у друПй половин! т!льност1 сприяе скороченню род!в.

Посилена год!бля внкликала збхльшення масп новонароджених телят, особливо у перв!сток, де вока сягзла 36,5 кг проти 29,4 кг у контроль них. Жива маса телят, як! народилися з!д лоеновшобих ксрав контрольно! та дослхднох груп, була майже однаковога ! ста-коззша в!дпоз!дно 35,1 та 35,5 кг. Ця невелика р1зниця за живою масов телят з!д корав обох груп практично зникла прогягом восьми масяцав п!дсисного пера оду, зле збереглаея у телят з!д первЮток.

Окорочувальна функцхя матки в посл!дов!й стад!'!

родхв валежко в!д р!вня глюкози б кроз! кор!в

В дослхд! залежно з!д концентрац11 глюкози в кроз1 (до ! по-над 40 мг%) було вид!лено контрольну групу, у яких р!вень глюкози складав у середньому 48,0 мгх та дослхдку з р!внем глюкози з кро-

Е1 35,7 мг%. Результата досл!дження скорочень матки показувть, що у кор!в з вищим р!внем глюкози в кров1 перейми були тривал1шими 1 сильнхшиш н!ж у досл1дних (табл. 5). Останкам влили у вену по

5. Показники скорочувально! функцх! матки в трет1й стад!! родхв

I Показники

I_

I

Групк | Тривалхсть ¡Амллхтуда ¡Трквалють 1Тндекс ско-

1 перейм,сек. |перейм,сек. |пауз м!ж пе- |рочувально!

| ! |реймами,сек. 1 активност!

I | | |матки,ум.од.

I_I_I_I__

I-1-1-1--

1 МШ | Су% | М+гг, | Су7.| мал |Су% | М±1п [0у%

ПП ПгП П ОГ\ р п А I Г, О СП А СП А ¡ЛЛ О ПО с рп Пл.*"* ^ л ^

лияхриЛЬ- , й си,о , <±хи, ои,и. Оа, х, а. оо,0 и£.,э+£.,и <±±,и

И.О. 1,11-0,1

Доел1дна (п-5): до вб&д9ккя

глшкози 11,2+1,6 76,1 С,7А0,0Б 37,9 59,5±9,8 90,6 15,5±0,5 48,6 пхеля введения глю—

гул ■А 1 О А П-» С Г"1 Л У1А С ПП А I ИС ПО С И А

лиои З1,и £.,г.±и,£. /х,и 28,4x40, 92,и Ьи,х±а,/

200 мл 40-процентного розчину глюкиги. Через 20 - 40 кв. пгсля цього скорочення подовкилися до 26,8 сек., а !хня змпл!туда збхльшилася до 2,5 см. Значно скоротилися (до 36,8 сек.) паузи мхж переймамк. В результат! 1ндекс скорочувально! активност! матки Зр1С до 33,8 '/моених одиниць.

1кволкзц1Я матки корхв пхеля род1в

Маса матки у шеляродовому пер1од1 значно зменшувалася (табл.5). 1у'аксимальн1 зм!ни маои матки були в перш! два таши п!сля отелення (за перпп-ш на 36,2, а за два на 83,8%).

Довжина рога, який м!стив у соб! пл1д. за перш! 7-8 дн!в зменшилась на 9,5%, за 15 дн1в - на 61,9%, а за 20 - 30 днхв - на 74,5% порхвняно з 11 довжинокз в день род!в.

5. Показникк онволкщг матки кор1в 1ПСЛЯ рОДОВ

Дно | П о к а а н и к и

посля [-

род!в| Маса матки ! Довжина I Довхина

| I рога матки | шийки матки

1 г 1 1 I см 1 ^ 1 /. |см I I

1 6967,0+179, г» , / 100, 0 125,2+3,6 100,0 12,2±3,7 100,0

7-8 4445,7±148, гг , / 63, 8 113,4±2,9 90,5 10,1±0,2 83,0

15 А И Г\ 1 СГ А гу А С ±и, О Г1 (О о / , { х«с, О 38,1 7,8+0,4 64,2

пп ¿и ПОП Г1 I о с /Ьс, ,9 И л п 32,0±1,1 25,5 6,9±0,2 56,6

пп ои п 1 И п / О! } Г1 I' -1 л -и-, п 31,Э±5,9 25,5 6,9±£),2 56,6

Довжина шаПтки матки також зменшилась з 12, 2 см в день родов до 6,3 см через 20 дк1Б посля родов. Змоки довжини шиики матки проходили в1дносно р1ВНОМ1рНи.

Г1столог1чк1 досл1дження слизовог оболонки матки показали, що в день родов еп1телои ендометроя був частково зрукновании 1 ьисцями в1дторгнутий. 6 долинки, дэ еп1тел1й Езагало в1дсутн!й. В стромо ендометр1я зкаходяться скупчення лейкоцитов. Просеоти мат-кових залоз розширено, 1хня форма розноман1тна. Епотелш маткових залоз в цеи час плоский однорядкии, в 1хнох порожнинах можна було побачкти зруиновзк1 эпотэлоальнг кл1тини.

Через тккдень п!сля родов еп!тел1й ендометроя був водсутнш. Кровеносно судккх-1 1 матково залоэи розшренз.. Спостер1галася зкачна окфольтрац1я строми лейкоцитами.

Через 14 днов посля родов спостерогалася ФозоологХчна реге-керащя еп1тел!ю слкзовог оболонки матки. В цей час слизова обо-лонка рога матки була вкрита шаром переважно цшйндричних епз.те-л!альних кл1тин з однорядним базальким розташувакням добре фарбо-взких ядер. К1льк1сть маткових залоз в пол1 зору зб1льшувалася. Отвори залоз були в основному кругло! формк, трохи розширенз.. В деяких з них знаходився секрет. Епотел1й маткових залоз одноряд-ний з центральним розтаиуванням ядер. В стром! ендометр!я спосте-рогалося скупчення леикогдитов.

Через 30 дн1в п!сля род1в слизова оболонка рога матки, який

MiCTKB плг1д, була вкрита суцШним шаром багаторядкового eniTe-л!ю. Матков1 залови були розташован1 лакпщкзми. Вони мали форму круга, а iXHi отвори були заповнен1 слизовим секретом. ЕШтел!-альний покрив матковкх залоз багаторядковий. Все це св1дчило про в1дковлення функщй еп!тел1ю слизово! оболонки матки та "П залоз.

Вдосконалеккя споообгв стимуляцп функщ!

Я5нНИК1Б у KOpiB yKpaiKCbKu'i м'яско! породи

Вотановлено, що при ст1йловому утршанк! кор1в украгясъко! м* ясно"! породи перЮд в!д родхв до nepmo'i охоти складав в се-редкьому 78,5 - 100,4 дня. Ректальне доол!дження 16Э5 кор!в КСП "Воля" показало, що основною причиною цього б г1пофункц1я яечни-к!ь, яка л!том виявлека у 33,4%. а зимою у 73,6% нешпдких KopiB. Тому зрозум!ло, що е стишзвш пер1од утркмакня добитися своЕчас-ного Б1дно5лення статёвого циклу б 51льшост1 KupiB без застосу-вазня MeTOBiB стимуляцп фуНКЦ1'1 ЯВЧНИК2В неможливо. Щоб вдоско-налити ц! методи провели досл!ди.

Е першому досл!д1 прогестерон вводили по 100 мг три рази через 48 год. Через дь! добк п!сля остзккъо! 1н'бкщЛ дворазово вводили по 2 мл розчину карбахол1ну а 1ктервалом 24 год. Охоту ь KopiB виявляли бугаем - пробником. Виявилооя, що п1сля взедення прогестерона з карбахолз.ном 65,7% оброблених кор!в проявили охоту ВПрОДОЕЖ м!сяця П1СЛЯ ОирОиКИ. 3 KopiB контрольно! групп охоту проявило 20%. Переважна б1льш1сть (54,2%) юр!в дослано! групи проявили охоту синхронно. 3 них эашвднилося 73,7% KopiB. Запл1д-ненхсть в!д першого ос!мен1кня в досладкАй i коктрольк1й групвх впродовж м!сяця була майке однаковояз (в1дпоб1дно 60,8% та 57,1%.

KpiM прогестерону були випробуван! три схеми застосування ацетату мегестрола в повдкашп з СЖК або запропонованим нами за-MiCTb СЖК карбахол1ком. У першому BapiaHTi досл1ду коровам задавали з кормом AMT по 50 мг щодоби впродовж Ю дн!е. Через дв! до-би пЮля припинекня згодоЕування AMT вводили 2,4 тис. МО СЖК. Результат« досл!джень показують, що впродовж десяти дн1в п!сля та-ко'1 обробки в досл1днй1 rpyni з 38 KopiB проявила охоту 21 (55,2%), а впродовж м!сяця 30 кор!в (78,3 %). 3 останн!х запл!д-нклося вхд першого ос1мен1кня 16 кор!в (53,3%). Досить непоганою (47,6%) була ззлл1днен1сть в1д першого оо!мек1кня у KopiB, що проявили охоту синхронно. 0ск1льки дослхди з застосуванням про-

- -

гестерону 1 АМГ проводилкся одночаско, контрольною в обох досл1-дах служила одна а та ж група кор1в.

Застосування вказано! схеми ехдноелэння функцП яечниклв зб1льшило к1льк1сть К0р1в, Шр Проявили охоту впродовж м1сяця, на 53,8% пор!вняно з короЕами контрольно! Групи При досить виооьпй запл1дн&ност1 в1д першого ос!мен1ння. Для покращення синхронност! прояву охоти провели досл!д, в якому доза АМГ була зб1льшена до 50 мг на короЕу щодоби впродовж 10 дн1з, а СЕК було зам!нено на 2 мл кзрбахол!ку, який вводили через дв! доби п!сля пркпинення зго-довування А?у{Г два рази а 1нтервалом 24 годики. Шсля цього стад1я збудження статевого циклу синхронно в1дновилася у 21 корови (80,8 %;, з яких 11 кор1в зазшднилися (52,4%). У !ншкх кор!в ц!в! груди охота не проявлялася.

15-ти коровам друго! досл!дно! групи терм1н згодовування АМГ Сув скорочений до 8 дн1в. 3 них синхронно проявили охоту 11 (73,3%), а за м1сяць 13 кор!в (86,7%). Запл!дкен!сть В1Д-першого ос1мен1нкя в синхронну охоту склала 63,6%, а протягом м!саця 61,5%. В коктрольнш груп! впродовж м!сяця проявили охоту 9 КОр1В (2Э%), эапл1днэн1сть яки:-: в!д першого осаметння складала 66,6 %. Синхронного прояву охоти у кор!в контрольно! групи не було. Отже, 8 - 10 денне згодовування коровам по 60 мг А!дГ з наступним двора-зова,з введениям карбахол!ку вабезпечшю е!дковлення стад!! збудження статевого циклу у 80,8 - 86,7% кор!в дослано 1 групп, що 5!льше, н!ж в контрольна груп! на 51,8 - 57,7%.

Встановпвши у 94-х кор!з наявЕХсть в нвчника>: перскстентного жовтого т!ла, 58 з нго: було введено по 2 мл естрофану. Шсля щ>о-го у 40 корав охоту вранщ визначали бугем-пробником, а ввечер1 за рефлексом керухомост! при стрибках одн!в! корови на !ншу. У 18 кор!в охоту зизначалз-з бугавм-пробником вранц! ! звечер!. В такий же спос!б визначали охоту е останн!х 36 кор!в контрольно! групи, яким препарат не вводз-зли. Встанозлеко, що кратн1сть контактування з бугавм-пробником впаивала на ефективн!сть в!дковлекня статевих цикя!з. При одноразовому вкявлекн! охоги у кор!з бугавм-пробником статез! цикли в!дновилися протягом десяти дн!в п1сля введения естрофану у 43,8% кор!в. При двохразовому протягом доби виявленн1 охоти бугавм-пробником к1льк1сть кор!в у стаи охоти збЬтьпшлася за цей час до 70,6%. В контрольна груп! цей показник стзноеие лише 5,8%. Дворазове виявлення охоти бугавм-пробшком позитивно вплинуло на в!днозленнл статевззх цикл1в протягом м!сяця пхсля об-

<* л - X^i -

робки. Ягацо при одноразовому виявленн! охоти цей покагник стано-вив 80%, то при ДЕОрааовоыу 94,4%. Контактування з бугавм-пробником дозволило в!дновити отатев1 цикли у 46% KOpiB контрольно'! групи взагал1 без медикаментозного втручання.

В другому досл!дх вивчаласъ ефективн1сть дворазового введения еотрофану s !нтервалом Mix хн'бкцхями 12 днхв. KopiB першо! доел!дно! групи ос!меняли п!сля друго! iH'eraù'i п!оля дворазового ьпродовж доби Еиявлення охоти бугаем-пробником. Дан1 табл. 7 по-кагують, що в цьому вкладку переважна 61лье1сть (90,6%) KopiB синхронно проявили охоту i мэли добрий показник (65%) зашидне-HocTi з!д першого ос1мен1ння.

KopiB друго'1 п!ддосл!дно! групи отменяли через 72 год. nic-ля другого введения препарата. 3 оехменених 32-х KopiB щв! групи гадл!днилось 7 (21,9%). В контрольной rpyni статевх цикли самос-Т1ИНО В1ДНОВИЛКСЯ ПрОТЯГОЫ МхСЯЦЯ у 16 (41%) KOplB, 3 ЯКИХ ЗЗПЛ1Д-

ri ( rtO rte? \ ïllUlu'-}Я I t.'iO, / /а) .

втагавки

1. На тривал1сть переб!гу род!в у KopiB укра!нсько'1 м'ясно! породи еплиеэють умови утримакня. Нашвидшэ роди проходить при безприз'язному i пасовидному утриманнях, а саме: п1ДготоЕча ста-д1я род!в тривав в середньому 6 год., стад!я виведення плода - 1 год. 41 хв. - 1 год. 55 хв., поевдова - 3 год. 17 хв. - 4 год.

u.c. лЕ..

2. Шоляродова !нволюц1я матки у KopiB в основному закхнчу-вться через 25 - 30 днхв июля отелення. До цього часу значно зменшуеться маса матки, а оаме з 6 кг 967 г в день отелення до 781 г на 30-й день 1лсляродового пер1ода, причому цей процес най-б!лыо хктенсивно в1дбува5ться протягом перших деох тижн!е п1сля отелення. Через 30 днхв пхеля отелення ззкхкчуБТЬся в!дноЕлення покривного егател!я слизово! оболонки матки та !'! залоз.

3. Шдвщення piBHH год!вл1 (на 38% пор1вняно з норма!«! ВНД1МС} нетел1в украхноько! м'ясно! породи в останн1 чотири м1ся-ц! т!льност1 на фон1 регулярного мощону прискорюв переб!г оте-лень нзбхть при зб1льшенн1 гндекса великошадност^

4. Естановлена певна залежн!сть скорочувально! функцп матки в!д концентратi глюкози в KpoEi Kopis: зниження !! р1вня до 37,5 ыг/% супроводжуаться послаблениям скорочень матки. Внутр1ШКЬовен-

- хи

не вливания 200 мл 40£ розчину глвкози в1дновлюе фунгацональний стан матки.

5. К1льк1сть шсляродоЕих ендометркт1в у корхв при ст1йлозо - ПрИВ'ЯЗНОМу утриманнх ПХДБшДуБТЬСЯ ДО о2,и/а В П0р1БКЯНН1 3 4,8 -8,3^ при безприв'язкому утриманю. Умови утримакня п!д час т1льност1 1 родхв впливають на строки вгдновлення статево! цик-л!чност1 у здорових КОрХВ : ТХЛЬКИ при лхткьо - таб1рному утри-манк! сервю - перюд вхдпоз1да5 можливоот1 щорхчного отримання теляти вз.д кожно! корови.

8. В зимово - ст1йлов1ш пер1д утримання основною причиною трквало! нешпдност! корхв е фуккц!оналън1 розлади явчникхв, як1 ЗИМОЮ ПрОЯВЛЯЮТЬся у 73,6% 1ХНЬОКЗ ГШОфуККЦХьВ, а у 8,4% КОрХВ персистенцхеи ковтого тхла.

7. При гхпофункц! 1 явчншив у кор!в украшсько"! м'ясно! породи згодовузакня ацетату мегестролу по 50 мг короех щодоби впро-доЕЖ о - 10 днхв з поолхдуючкы введениям 2-3 тис. МО СЖК або 2 мл 0,1-процентного розчину карбахол!ну эабезп&чуе в1дноЕлення статевих циклхв протягом м!сяця у 78,9 - 80,8Х кор1в. Тривал1ше згздовування ацетата мегестрола, особлнзо в повднаннх з введениям Сл.К знижуе. заплхдкенхсть корхв.

8. При персистектному жовтому тхлх лечника одно - дзоразове введения естрофану дозволяв вхдновкти статевх цикли у 80,0 -у4,4™ кор1в при заплХдненост! вхд першого осхменхння 65^.

Ефективкхсть застосуванкя препаратхз для вхдновлення статевих циклхв пхдеишуеться при ЕИКирИСТаНК! для влявлення охоти бу-гахв-проСкикхв.

ПропозицП виробкицтву

1. Ке допускати стхилово-приз'язкого утримання корхв м яских иср1д, так як це призводнть до масових захворювань на пз.сляродовх ендометрити.

2. Найшвидшого вхдновлення статеЕо! циклхчностх пхсля оте-лень можна досягнути при хх проведеннх в умозах лхтнъо-таб1рного утримання. 3 цхев метою в м'ясному скотарстз! доц!льно практику-вати Еесняно - л!тнх сезошп отелення.

3. В зимово - ст!йловий пер1од утримакня кор!в при в!дсут-ностх охоти внаслхдок гхпофункцх! яечник1в, необххдко згодовувати АМГ по иО мг коровх щодоби впродовж 8 - 10 днхв. Через 48 годин л!сля останкьсго згодовування препарата кеобх!дно ввести 2-3 тис. МО СЖК або двхч1 з 1нтервалом одну добу по 2 мл 0,1-процент-

кого розчину карбахолхку. Це забезпечкть швидке в!дновлення ста-теьох функцхх у uiübffiocTi корхв при еиявлэнн! охоти бугаями-пробниками.

Список опублхкоЕаних автором праць за теыою дисертац!i

1. Методические рекомендации по технологии воспроизводства мясного скота / Зубец М.В., Лотош М.М., Недава В.Е., Шарапа Г.С., Пантюхова О.И., Федорова Д.Е., Демчук С.Е., Рыхальокий JI.A. - Киев.- 1382.- 27 с.

2. Демчук С.Ю.Характеристика род!в у KopiE м'ясного напрямку продуктивное"! // Розведення та штучне ос!мен1ння велико! рогато! худоби: Респ. мхжв1домч. тематич. наук. зб.. - К.: Урожаи, 1382.-Вил. 14.- С.65-67.

•3. Пантюхова О.И., Шарапа Г.С., Демчук С.Е. Способы-повышения воспроизводительной способности коров мясных пород / Научные и практические основы выведения новых пород и типов молочного и мясного скота // Тезисы науч. - произв. конфер.- Ч.II.- Киев,-1982.- С.152-153.

4. Демчук С.Ю. Шдготовка кор!Е до отелення // Тваркннщтво

_ ^ Г,ПП >М Г-1 Л Г-,Г\

J Г.^сШШ. ±"300." 141U.- U. UU.

5. Акгивхзацхя вхдтБорввальнох функцхх KopiE м'ясного нап-ряыку продуктиЕност!/' Г.С. Шарапа, 0.1. Пантюхова, Д.Б. Федорова, С. Ю. Демчук, Л.А. Рихальський // Розведення i штучне ос!мен!ння Белхзко! рогатох худоби: Респ. мхжвхдомч. тематич. наук. зб.. -К.i Урожаи, 1383.- Вил. 15.— С. о4-иб.

6. Гармаш 1.0., Демчук С.Ю. Естрофан ! в!дтворзвальна здат-кхсть м-ясно! худоби // В1сник схльськогосподарсько! науки.

Л ппс __ ("Ч ЛГ-, ,1

iSOÜ." ПХ.~ U. 'ii-'iO.

7. Гармаш 1.0., Семенченко ш.А., Демчук С.Ю. Теля вхд корови щор!чно // ТваринництЕО Украхнии.- 1986.- N7.- С.16.

8. Демчук С.Ю. Бхдновленкя функцхх яечникхв у корхв естрофа-ном / Генетико - сэлекцхйн! та технолог!чн1 проблеми в!дтворення схлъськогосподарських тварин // Тези доповхдек наук. - прзктичн. конфер. 13 - 20 трааня 1994 р. - Кихе.- 1994.- С.48.

9. Демчук С.Ю. Скорочення матки в посл!дов!й стад!! род!в у м'ясних корхв при р!зних концентрацхях глвкози в KpOBi / Селекц!я та вхдтворення украхнськох м'яснох породи // Працх дослхднох стакцхх м'ясного скотаретва "Ворзель". - Т.XI. - Кихв.- "1995.- С.

42-43.

Демчук С. Ю. В!дновлення в!дтЕорювально1 функци у кор!в ук-ра'1ноьки1 ы'ясно! породи в зв'язку з переб!гом род!в.

Дисертащя на здобуття паукового ступэня кандидата оальсько-господарських наук за.спещальистю 06.02.01 - Розведення та се-лекц!я с!льськогосподарських тварзга, - 1нститут розведення та генетики тварик, с. Чубикське, 1997. Установлено, що в!днозленкя Бхдтворювально! функцП у кор!в украхнсько! м'ясно! породи при безприв'язкому утримаши в1дбувавться швидше, нш на прив'яз!. Цьому спрпяв легко: переб!г отелень у корхв, до в!льно рухаються. Вкяснекий вплив р1вня год!бл! т!льних кор!в на тривал1сть оте-лень, а тзкож эалежнють моторики матки в!д кокцентрзцП глвкози в кров1 корхв.

В ст!йловии пер!од утриыакня худоби з метою шбидшого б!днов-л&нкя стадП збудження статевого циклу п1сля отелення рекомендован! вдосконален! способн стимуляцп функцП яьчник!в. Показана роль 6уга1в-пробкик!в у п1двщенн! ефективност1 медикаментозной актив !зац!'1 статево! функцП кор!в.

Клю'чОе! слова:

корова, украхнська м'ясна порода, отелення. год!вля, хнволю-ц!я, охота, стиыулящя.

Демчук С.Е. Восстановление воспроизводительной функции'у коров украинской мясной породы в связи с течением родов.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 05.02.01 - Разведение и селекция сельскохозяйственных животных, Институт разведения и генетики животных, с. Чубинское, 1597. Установлено, что восстановление воспроизводительной функции у коров украинской мясной породы при беспривязном содержании происходит быстрее, чем при содержании на привязи. Этому способствует легкое течение отелов у коров, которые свободно двигаются. Выяснено влияние кормления стельных коров на продолжателькность отелов, а также зависимость моторики матки от концентрации глюкозы в крови коров.

В стойловый период содержания скота с целью быстрейшего восстановления стадии возбуждения полового цикла после отела рекомендованы усовершенствованные способы стимуляции функции яичников. Показана роль быков-пробников в повышении эффективности медикаментозной активизации половой функции коров.

Ключевые слова:

корова, украинская мясная порода, отел, кормление, инволюция, охота, стимуляция.

Demchuk S.Yu. Recovery reproduction function by Ukrainian beef cows in connection .with calving character. - Manuscript.

Thesis for a candidates degree by specialityes 06.02.01. Breeding arid selection of farm animals. - Institute of animal -breeding- arid reneties, vil. Chubinske, 1337.

There is established, that the recovering" of the reproduction's function by cows Ukrainian beef breed by free conditions is taking1 more quickly. The character of calving1 in ;ows, wioh have possobility to move is more easy. It is elucidate the influence of the feeding-sieve 1 of the cows with calf's on the length of the calving' and the character of the uterus shortening: from sugarconcentration in blood.

It is improved the methods of the stimulation of the rvaryi" unction in stallperiod. The role of the touchbulls in the increasing- sexualfunction of the sterility cows is showed.

Key words: covs, Ukrainian beef breed, calving-, feeding-, involution, heat, stimulat ion.