Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Водохозяйственное районирование и рационализация водопользования (на примере Северного Вьетнама)

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Водохозяйственное районирование и рационализация водопользования (на примере Северного Вьетнама)"

харківський національний університет

ім. В. Н. КАРАЗІНА

ВОДОГОСПОДАРСЬКЕ РАЙОНУВАННЯ І РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВОДОКОРИСТУВАННЯ (на прикладі Північного В’єтнаму)

11.00.11. - конструктивна географія і раціональне використання природних

ресурсів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Харків - 2000

Дисертацією е рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразі Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник -

доктор географічних наук, професор Голіков Артур Павлович,

Харківський національний університет В.Н. Каразіна, завідувач кафедри міжнарод економіки та міжнародних економічних відносі

Офіційні опоненти:

Провідна установа ■

доктор географічних наук, професор Гриценко Анатолій Володимирович,

Директор Українського науково-дослідн інституту екологічних проблем, м. Харків

кандидат географічних наук Степанян Світлана Во.тодимирівна

Харківський державний педагогічний універси ім. Г.С. Сковороди, доцент кафедри географи

Київський національний університет ім. Тар Шевченка, кафедра гідрології і гідрохімії

Захист відбудеться «-/О»2001 р. о годині

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 у Харківське національному університеті ім. В. Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків-площа Свободи, 4, ауд. 5-67.

З дисертацією можна ознайомитися у центральній науковій бібліот Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна за адресою: 610 Харків-77, площа Свободи, 4, ЦНБ.

Автореферат розісланий «сР >й^у^а?2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат географічних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний соціально-економічний стан В’єтнаму , швидка індустріалізація економіки та зміни її структури обумовлюють залучення у господарську діяльність все більш зростаючих об’ємів водних ресурсів. Водні ресурси дуже чутливо реагують на будь-які зміни у водокористуванні і водоспоживанні і тому швидко змінюють свої якісні та кількісні показники. Незважаючи на те, що у В’єтнамі водогосподарська проблема ще не набула гостроти, але швидкий розвиток економіки та зріст добробуту населення визначає у перспективі появу проблем у господарчому використанні водних ресурсів. Це ставить питання про раціональне і комплексне використання водноресурсного потенціалу країни та його охорони від виснаження та забруднення.

Вже зараз необхідна розробка й прийняття невідкладних заходів щодо наукового обгрунтування водокористування і впровадження сучасних програм територіальної організації водною господарства В’єтнаму. Цього, у свою чергу, можливо досягти на фунті спеціального водогосподарського районування.

Незважаючи на важливість та актуальність проблеми, теоретичні положення та методика дослідження водогосподарської ситуації, раціоналізації водокористування на базі водогосподарського районування в умовах В’єтнаму розроблені недостатньо. Окремі питання, пов’язанні з загальними положеннями територіальної організації водного господарства та використанням водних ресурсів, висвітлені в працях С. Л. Вендрова, Т. В. Гальцевої, А. П. Голікова, Л. М. Горева, К. В. Довгополова, С. С. Левківського, В. І. Пелешенка, С. Л. Озиранського, Є. Ф. Федорової, В. К. Хільчевського та інш. Питання оцінки водно-ресурсного потенціалу розглядаються в працях В. П. Руденка, Я. О. Мариняка; водогосподарського районування - в працях А.П. Голікова, А. В. Гриценка, Л. Ц. Масловської, Л. С. Шульженка. Безпосередньо питаннями оцінки та використання водних ресурсів В’єтнаму присвячені роботи Данг Ван Фана, Нгуен Као Дама, Вуй Хуи Дапа, Нгуен Нгог Синя та деяких інших. Але в цілому на сьогоднішній день проблема ефективного використання водних ресурсів В’єтнаму залишається все ж таки не вирішеною. Цим і визначається актуальність дисертаційної роботи, що направлена на створення теоретичної і практичної бази раціонального і комплексного використання водноресурсного потенціалу країни, територіальної організації водного господарства та спеціального водогосподарського районування.

Зв’язок роботи за науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає запропонованій урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам “Національній програмі економічного та соціального розвитку СРВ у 2000-2005 році

і на перспективу до 2010 року”. Робота є складовою частиною наукових розробок щодо виконання постанов і рішень Міністерства водного господарства й енергетики СРВ, а також одним за напрямків наукових досліджень Ханойського інституту водного господарства.

. Мета і задачі дослідження. Головною метою досліджень с визначення та впровадження шляхів удосконалення територіальної організації раціонального використання та охорони водних ресурсів на базі спеціального водогосподарського районування, яке забезпечить всебічне урахування регіональних особливостей у вирішенні водогосподарських питань Північного В’єтнаму. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

, , - узагальнити і поглибити теоретико-методологічні основи вивчення водно-ресурсного потенціалу Північного В’єтнаму;

. - оцінити сучасний стан господарського використання водних ресурсів та визначити

перспективні напрямки водокористування у регіоні;

- здійснити на базі наукового-теоретичних розробок спеціалізоване водогосподарське районування території Північного В’єтнаму;

... - для прийняття оптимальних рішень встановити регіональні відміни в організації господарського водокористування країни на основі водогосподарського районування;

. - розробити та обгрунтувати , рекомендації щодо вдосконалення раціоналізації господарського використання, збереження та охорони водних ресурсів Північного В’єтнаму.

Об’єктом дослідження є водно-ресурсний потенціал Північного В’єтнаму.

. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні проблемі раціоналізації господарського водокористування, збереження та охорони водних ресурсів на базі створеного спеціалізованого водогосподарського районування території Північного В’єтнаму.

Методологія та методи дослідження. Методологічною основою досліджень є сучасні теоретичні положення конструктивної географії, викладені в працях В. І. Богорада, І. П. Герасимова, А. П. Голікова, Л. Н. Горева, А. П. Ковальова, А. М. Маринича,

1. В. Мельничука, В. Ю. Некоса, І. Г. Черваньова, П. Г. Шищенка та інших авторів щодо питань раціоналізації господарського використання водних ресурсів та їх охорони.

Методика досліджень грунтуєгться на просторово-часовому й системному аналізі. В дисертації використані наступні методи: порівняльно-описовий, історико-географічний, системний, картографічний, метод спеціалізованого водогосподарського районування, математичний. Для розрахунків та побудови деяких картосхем використовувався персональний комп’ютер, зокрема програми PC VIEW COLOR і PAINT SHOP PRO. В роботі використані матеріали: офіційної статистики Міністерства водного господарства і

з

енергетики В’єтнаму, Ханойського інституту водного господарства, власних польових досліджень автора, інформація з опублікованих літературних та картографічних джерел в’єтнамських, українських, російських авторів.

Наукова новизна. Поглиблені і удосконалені методологічні та методичні основи щодо раціоналізації господарського водокористування в умовах Північного В’єтнаму.

-Вперше здійснено спеціалізоване водогосподарське районування та зонування Північного В’єтнаму;

- Зроблено розрахунки водогосподарського балансу різних районів;

- Вперше виявлені та проаналізовані територіальні диспропорції, щодо забезпеченості районів водними ресурсами та обсягом їх господарського використання;

-Розроблені рекомендації щодо удосконалення територіальної організації господарського використання водних ресурсів, розвитку і розміщенню виробничих сил країни та окремих регіонів.

Основні положення, що захищаються. Удосконалення територіальної організації водного господарства шляхом спеціалізованого водогосподарського районування території Північного В’єтнаму.

- Рекомендації щодо комплексного раціонального використання та охорони водних ресурсів у відповідності до умов природного водозабезпечення районів Північного В’єтнаму.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-теоретичні узагальнення та методичні прийоми щодо водогосподарського районування можуть бути використані для удосконалення територіальної організації системи водокористування в межах окремих країн та регіонів.

- Рекомендована концепція удосконалення технологій водокористування може бути використана науково-дослідними та проектними організаціями для розробки ними схем і проектів комплексного раціонального використання і охорони водних ресурсів.

- Отримані конкретні результати досліджень дають можливість розробки прогнозів і планів соціально-економічного розвитку районів Північного В’єтнаму.

- Проведене водогосподарське районування та зонування може бути основою для прийняття рішень Міністерством водного господарства та енергетики В’єтнаму щодо практичного енергетичного та ірігаційного використання водних ресурсів.

- Розрахунки водогосподарського балансу та водогосподарське районування можуть бути використані безпосередньо на локальному рівні виконавчими інженерними установами щодо регулювання та перерозподілу річкового стоку у просторово-часовому аспекті.

- Теоретичні та прикладні дослідження дисертаційної роботи можуть використовуватися у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економічна географія В’єтнаму”, “Географія світового господарства” тошо.

Особистий внесок здобувача. Удосконалені методи просторово-часового аналізу комплексного водокористування; розроблено схеми водогосподарського районування Північного В’єтнаму та зон єдиного водокористування; визначено головні принципи щодо територіального (міжрайонного) перерозподілу водних ресурсів у Північному В’єтнамі, розроблено рекомендації для раціонального водокористування у Північному В’єтнамі за рахунок удосконалення його територіальної організації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися й були опубліковані у матеріалах наукових конференцій та семінарів: III Міжнародному науково-методичному семінарі “Безперервна географічна освіта: нове у змісті і методиці” (Харків, 1996), республіканській науково-практичній конференції “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення" (Полтава, 1997), наукових семінарах професорсько-викладацького складу кафедри геоекології та конструктивної географії та кафедри міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Харків, 1999-2000 p.p.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць, загальним обсягом 2 др.арк. з них 4 статті (2-у співавторстві).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Дисертація викладена на 150 сторінках машинопису, ілюстрована 12 рисунками, 16 таблицями. Список використаних джерел включає 104 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність роботи, визначені: мета, задачі, об’єкт та предмет дослідження, необхідність впровадження програм територіальної організації водного господарства на території Північного В’єтнаму на базі спеціального водогосподарського районування.

У першому розділі визначається роль водного господарства як специфічної галузі, яке має свою самостійну виробничу базу, свій власний виробничий процес, мета якого -створення певного режиму водних джерел та забезпечення можливостей використання водних ресурсів в народногосподарському обігу. За основу досліджень прийнято наукові положення фізичної географії, гідрології, соціально-економічної географії, що розроблені

К. І. Геренчуком, П. Г. Шищенком, Л. Н. Горєвим, 1. П. Герасимовим, О. М. Мариничем, А.П. Голіковим, А. В. Гриценком, С. С. Левківським та іншими. Відповідно наукових положень господарське використання водних ресурсів являє собою систему різних видів водокористування і виступає як водогосподарський комплекс. У зв’язку з розвитком водогосподарського комплексу постає питання раціонального використання природних вод. Це можливо вирішити шляхом удосконалення технологій водокористування і охорони вод та шляхом удосконалення територіальної організації господарського використання водних ресурсів, коли на основі науково-обгрунтованого розміщення водокористувачів досягається раціональна у часі і просторі експлуатація водних джерел. Встановлено, що синтетичною формою дослідження розміщення водного господарства та методом удосконалення його територіальної організації є спеціалізоване водогосподарське інтегральне районування. Воно являє собою особливий вид районування, що втілює в собі основні положення як фізико-географічного так і економічного районування і може розглядатися як природно-економічне Водне господарство при цьому виступає посередником між природою і споживачами води.

Важливим питанням водогосподарського районування є вибір початкових територіальних одиниць, на основі яких повинно здійснюватися визначення районів. В цьому питанні вчені ще не дійшли єдиної точки зору. Тому було запропоновано при районуванні враховувати як річкові басейни так і адміністративні територіальні одиниці, за якими здійснюється планування і управління розвитком народного господарства Північного В’єтнаму. Істотно, що таким територіальним водогосподарським утворенням притаманна визначена ієрархічність. Аналізуючи сучасну організацію водного господарства Північного В’єтнаму та шляхи її удосконалення пропонується наступна таксономічна система інтегрального водогосподарського районування території що досліджується (рис. 1)

І Водне господарство Північного В’єтнаму

і

II Водогосподарська зона

... ! ,

III Водогосподарський район

1

IV Водогосподарський підрайон

V Водогосподарський вузол

. і

VI Водогосподарський пункт

Рис.І Таксономічна система інтегрального водогосподарського районування території Півдичного В’єтнаму

Згідно запропонованої таксономічної системи, водне господарство Північного В’єтнаму у територіальному аспекті формує великі територіальні утворення у вигляді

водогосподарських зон, районів, підрайонів, вузлів та пунктів. Кожній з таких одиниць надано визначення. Так, наприклад, інтегральний водогосподарський район території Північного В’єтнаму - це складне водогосподарське утворення, що являє собою комплекс різних видів і сполучень використання водних ресурсів на визначеній території та займає певне місце в системі просторової організації водокористування. Інтегральний водогосподарський район може включати у свій склад підрайони, які уявляють собою складові територіальні частини районного водогосподарського комплексу. На основі аналізу теоретичних підходів розроблена сітка водогосподарських районів Північного В’єтнаму. Останні вивчалися дисертантом на предмет оцінки водогосподарської ситуації у виділених регіонах, суті їх регіональних водогосподарських проблем, задач щодо підвищення ефективності використання водних ресурсів, їх охорони та удосконаленню територіальної організації водного господарства В’єтнаму в цілому.

У другому позаілі наведені основні характеристики водних ресурсів Північного В’єтнаму, які представлені поверхневим стоком, який формується з атмосферних опадів, як у межах самого В’єтнаму, так й за його межами (річковий приток), а також підземними водами. Місцеві водні ресурси Північного В’єтнаму перевищують 179 км3/рік, з них 75% складає поверхневий стік. Внаслідок високих показників поверхневого стоку виникає велика кількість господарських і екологічних проблем. Так, за даними Лю Конг Дао, середня мутність річкових вод коливається від 32 до 885 г/м3. Це зумовлено значним змивом з поверхні родючих грунтів. Використання такої води у господарстві потребує значних капіталовкладень для попередньої очистки. Встановлено, що значний твердий стік та замуленість річок Північного В’єтнаму призводить до постійного збільшення донних відкладів і підвищення рівнів води. Для захисту від повеней населення постійно нарощує водозахисні дамби, а інколи трапляється що русла річок стають штучними і перевищують рельєф місцевості (рис. 2). За допомогою порівняльно-описового та картографічного методів було побудовано поздовжній розріз дельти р Хонгха та інших річок, де повені дуже серйозні, з метою дослідження закономірностей та відпрацювання радикальних засобів боротьби з повенями.

Просторовий аналіз природної водозабезпеченості та виконані розрахунки щодо визначення питомої водозабезпеченості одиниці площі показують, що найменшими показниками характеризується басейн р. Сіцзян (775 тис. м3/рік на 1 км2), найвищими -території провінції, що розміщені у басейнах річок Хонгха і Тхайбинь (1546 тис м3/рік на І км3). Значна увага в дисертаційному дослідженні приділялась визначенню територіальних розбіжностей у природній водозабезпеченості населення Північного В’єтнаму. Для оцінки ступеню відповідності розподілу водних ресурсів розміщенню населення було застосовано

Рис.2 Поздовжній розріз дельти р. Хонгха (через и. Хадонг, Ханой, Бакнінь, Тхионг).

статичні поверхні за допомогою картографо-статистичного метода (Голіков А. П. та ін., 1984). Дисертантом було створено серію спеціальних карт в ізолініях. Аналіз карт надав можливість виділити території, які значно відрізняються за ступенем кореляції між досліджуваними ознаками. В цілому для території Північного В’єтнаму кореляційний зв’язок між природною водозабезпеченістю та густотою населення незначний - 0,4. Це ускладнює вирішення питань пов’язаних з територіальною організацією водного господарства і потребує науково-обгрунтованих підходів.

У третьому розділі розкриті питання щодо господарського використання водних ресурсів Північного В'єтнаму, яке ускладнюється їх дуже нерівномірним розподілом у часі і просторі. Аналіз господарського використання водних джерел дозволив виділити приоритетні види: ірігаційне використання вод, водопостачання населених пунктів, промисловості та сільського господарства, використання для потреб рибного господарства. Відповідно з цим автором визначені регіони, які відрізняються за характером та особливостями використання водних ресурсів. Важливим наслідком проведених розрахунків є те, що сумарне споживання води міським населенням Північного В’єтнаму в теперішній час визначається в 110 млн. м3/рік, а зроблені прогнозні розрахунки на перспективу 15-20 років показують, що споживання досягне 1200-1300 млн. м3/рік. Визначення кількості води, яка споживається у сільському господарстві та промисловості сьогодні не проводиться ніякими організаціями. Посилаючись на різноманітні джерела та деякі нормативи було розраховано, іцо сумарні витрати води для скотариицтва складають біля 150 млн. м3/рік, для землеробства - 12 млрд. м3/рік. Враховуючи об’єм виробництва деяких водоємких галузей видно, що водоспоживання промисловості Північного В’єтнаму відносно невелике і складає біля 500 млн. м'Урік, що визначає коефіцієнт використання 0,1-0,2. Проведені прогнозні розрахунки показують, що цей коефіцієнт у майбутньому досягне 0,64. Визначено, що для

збалансування наявності водних ресурсів та потреб у них господарства велике значення мають заходи по збереженню їх якості та раціональному використанню. Спеціальне водогосподарське районування - запорука досягнення успіхів у вирішенні цих задач.

Четвертий розділ присвячено алгоритму дослідження господарського використання водних ресурсів. Отримані оцінки демографічної ситуації, урбанізації, трудових ресурсів, а також визначені параметри розвитку та характеру розміщення галузей господарства. Данні про народонаселення дозволили зробити прогнозні розрахунки розвитку системи міст Північного В’єтнаму до 2010р. з використанням математичного рівняння Зіпфа-Медведкова.

Результатом вивчення тенденцій у розвитку найважливіших галузей господарства Північного В’єтнаму, а також показників виробництва та сільського господарства стали прогнозні розрахунки виробництва основних видів промислової продукції на 2005-2010 p.p. Шляхом співставлення сумарних доступних для використання водних ресурсів з сумарними потребами населення й господарства у воді на рівні розрахункового 2010 р, було розраховано водогосподарській баланс водогосподарських районів і Північного В’єтнаму в цілому.

Вивчення водних ресурсів Північного В’єтнаму та характер їх господарського використання з урахуванням водогосподарського балансу дозволили виділити 7 територіальних водогосподарських одиниць (ТВО), кожна з яких має відносно велике водне джерело та характеризується наявністю певної господарчої цілісності. Межі ТВО визначалися за вододілами річкових басейнів та межами економіко-адміністративних підрозділів - провінцій. Виділено: Північно-Західну, Хонгхаську, Коалангську,

Куангниньську, Тхайбиньську, Тханьхоаську та Південну ТВО. Подальше економіко-географічне вивчення господарського використання водних ресурсів щодо виявлення у межах ТВО районних водогосподарських комплексів дозволило авторові виділити ІЗ водогосподарських районів: Даський, Ром-Маський, Хонг-Хаський, Тхао-Тяйський, Jlo-Гамський, Кау-Конський, Тхионг-Лукнамський, Кикунгський, Бангзианський, Куангнинський, Ма-Тьюський, Каський, Куангбинський (рис. 3). Згідно таксономічної системи водогосподарський район займає Ш ієрархічний рівень. В результаті дисертаційного дослідження виявлено, що в жодному з виділених районів ще не склався повноцінний водогосподарський комплекс з усім набором видів водокористування. Найбільш повні водогосподарські комплекси характерні для Тхионг-Лукнамського, Хонг-Хаського, Даського районів. В останніх районах переважають лише 2-3 види водокористування (рис. 4), що вказує на значні перспективи у регіональному використанні водних ресурсів.

Внаслідок аналізу розрахованого водогосподарського балансу території Північного В’єтнаму були виявлені диспропорції в ресурсах води районів та обсягах їх використання. Зокрема потреби у воді перевищують місцеві ресурси вод в Хонг-Хаському,

1 Даський

2 Ром-Маський

3 Хонг-Хаський

4 Тхао-Тяйський

5 Ло-Гамський

6 Кау-Консьшй

7 Тхионг-Лукнамський

8 Кикукгський

9 Бакгзиангський

10 Куангнинський

11 Ма-Тьюський

12 Каський

13 Куангбинеький

Мажі районів

----Межі водогосподарських територій

Рис. З Водогосподарські райони Північного В'єтнаму

Складено автором

1 - Водопостачання \

промисловості та населення

2 - Гідроенергетика

3 - Водний транспорт 4-Зрошення

5 - Осушення

6 - Рибне господарство

7 - Обмеження розміщення

водомістких галузей

8 - боротьба з повенями

9 - отримання стоку з інших

рп ¡іонів

10 - Регулювання стоку

іпльше 16000 ^ 5000 - 7000

Рис. 4 Районні водогосподарські комплекси Північного В'єтнаму

Складено автором

Куангнинському, Кау-Конському районах. В той же час у відносно слабо розвинутих в економічному відношенні районах Ло-Гамському, Кау-Конському, Даському є значні надлишки водних ресурсів (рис. 5). 1

Аналіз водогосподарської діяльності у межах виділених водогосподарських районів на території Північного В’єтнаму дозволив об’єднати їх у відповідні класи. До одного класу було віднесено водогосподарські райони, які мають схожі умови формування, структуру та характер водогосподарських комплексів, однакові показники ступеня водозабезпеченості галузей народного господарства, а також схожі системи заходів з раціоналізації водокористування. Як наслідок автором було виділено 4 класи.

До першого класу віднесено Даський, Тхао-Тяйський, Ло-Гамський райони. Вони характеризуються значною природною водозабезпеченістю і відносно незначним споживанням води. Райони знаходяться у верхів’ях великих річок країни, малозаселених і недостатньо розвинутих в господарському відношенні частинах території Північного В’єтнаму. Для них характерне поєднання значних запасів природних ресурсів, особливо гідроенергетичних.

До другого класу віднесено Хонг-Хаський, Тхионг-Лукнамський, Ма-Тьюський райони. Вони характеризуються достатнього забезпеченістю водними ресурсами та водоспоживачами, серед яких провідне місце належить сільському господарству. Території районів щільно заселені, добре розвинені в господарському відношенні.

До третього класу віднесено Каський, Куангбинський, Бангзианський, Ром-Маський. Вони характеризуються задовільною забезпеченістю водними ресурсами. В економічному відношенні вище наведені райони розвинені ще недостатньо і тут тільки здійснюється формування водогосподарських комплексів.

До четвертого класу віднесено Кау-Коньский, Кикунгський, Куангнинський райони. Вони характеризуються відносно незначними водними ресурсами, високим рівнем розвитку промислового, сільськогосподарського та комунально-побутового водопостачання. Райони зберігають високі темпи промислового розвитку, шо в перспективі позначиться негативно на водогосподарському балансі районів, з’явиться дефіцит води.

Здійснене водогосподарське районування, аналіз та оцінка водогосподарської ситуації в районах, розрахунки водогосподарських балансів дозволили розробити рекомендації щодо раціоналізації та охорони водних ресурсів. Наприклад, для районів першого класу де головним компонентом водогосподарських комплексів є зрошення земель, важливою рекомендацією слід вважати проведення дренажних робіт з метою перетворення земель, що затоплюються у двоХурожайні сільськогосподарські угіддя. Ділянки земель, де неможливий дренаж слід використовувати для розвитку рибного господарства. У зв’язку зі швидким

________ понад 20 млрд. мЗ

------- 17-20 “

—------13-16 , “

------- 9-12 “

------- 5-9 "

------- 2-4 “

0,5-1 "

нижче 0,5 "

Рис. 5 Водні ресурси та потреби у воді водогосподарських районів

Складено автором

розвитком промисловості в цих районах необхідно вже зараз відпрацьовувати заходи з охорони водних джерел від забруднення, щоб потім не треба було вкладати великі кошти у заходи з очищення вод.

З точки зору раціонального використання водних ресурсів зроблено висновок про недоцільність подальшої концентрації водомістких виробництв у басейнах річок Тхайбинь і Куангнінь. Водний фактор сприяє їх розвитку в басейнах річок Хопга, Ма, Ка.

Проведений аналіз водогосподарського балансу на базі водогосподарського зонування дозволив виявити негативне сальдо у Кау-Конському районі. Але, маючи зв’язки у водокористуванні з Тхионг-Лукнамським, Ло-Гамським та Тхао-Тяйським районами та формуючи єдину зону водокористування цей негатив можливо усунути за допомогою використання надлишку водних ресурсів Ло-Гамського району.

ВИСНОВКИ

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Водні ресурси будь-якої держави, у тому числі В’єтнаму є невід’ємною частиною природно-ресурсної складової територіальних соціально-економічних систем, формування і розвиток яких здійснюється безперервно у часі і просторі. Водне господарство країни як складова такої системи має усі її властивості та розвивається згідно її законів.

2. Визначено, що за характером використання водних ресурсів та ступенем впливу на природне і, перш за все, водне середовище, усі споживачі на території Північного В’єтнаму розділяються на дві групи: водоспоживачі (населені пункти, промисловість, сільське господарство), які використовують воду безпосередньо у процесі життєдіяльності, або у технологічних процесах, внаслідок чого частина її вилучається з водних джерел або повертається назад якісно зміненою та водокористувачі (водний транспорт, рибне господарство), які використовують воду у якості середовища. Важливою формою водогосподарської діяльності для Північного В’єтнаму є боротьба з водною стихією, яка розглядається у країні як “проблема №1”.

3. Доказано, що синтетичною формою дослідження розміщення водного господарства та методом удосконалення його територіальної організації є водогосподарське районування. Враховуючи специфіку водного господарства таке районування було віднесено до особливого природно-економічного виду районування. При цьому, на погляд автора, з позицій теорії економічного районування воно - галузеве, а з позицій природно-економіних

- інтегральне. '

4. Вперше для Північного В’єтнаму були розроблені науково-теоретичні основи щодо виділення територіальних водогосподарських утворень, яким притаманна певна ієрархічність. Тому було запропоновано таксономічну систему інтегрального водогосподарського районування. Водогосподарський район є основною одиницею районування і займає у розробленій системі III ієрархічний рівень. Автором сформульовано дефініцію водогосподарського району. Теоретично було обгрунтовано, що водогосподарське районування території Північного В’єтнаму необхідно здійснювати у дві стадії: на 1-й -виділити безпосередньо райони, на 2-й - зони єдиного водокористування. Зони повинні включати два або більш водогосподарських районів, з яких одні надлишкові за запасами води, інші - дефіцитні.

5. Значно удосконалена загальноприйнята методика розрахунків водогосподарського балансу з метою її адаптації до специфічних умов Північного В’єтнаму. Для цього визначено і враховано показники кількості води, необхідної для того, щоб розвести стоки, які скидуються у річки та підтримувати води у екологічнобезпечному стані.

6. Вперше розрахунки водогосподарського балансу для території Північного В’єтнаму було проведено диференційовано, за трьома варіантами : згідно першому варіанту для усієї території Північного В’єтнаму розрахунки було проведено з урахуванням усіх водних ресурсів, у т.ч. і притоку з-за кордонів В’єтнаму і сусідніх районів. Згідно другому варіанту розрахунки внутрішньорайоних водогосподарських балансів було проведено з урахуванням водних ресурсів без закордонного притоку. Третій варіант передбачав врахування вод тільки місцевого формування. Такий підхід дозволив виявити надлишкові та дефіцитні щодо води райони Північного В’єтнаму та виконати водогосподарське зонування. Воно здійснювалося з використанням лінійного програмування шляхом вирішення транспортної задачі на мінімізацію витрат виду:

п

2-суху ^ ^тіїї

1

7. На основі розрахунків водогосподарського балансу на рівні 2010 року було створено географічне прогнозування розвитку й розміщення продуктивних сил і водного господарства Північного В’єтнаму та розроблено рекомендації щодо територіального (міжрайонного) перерозподілу водних ресурсів на базі водогосподарського районування з метою раціоналізації водокористування.

8. Визначено екологічні проблеми та їх обумовленість стихійними явищами чи експлуатацією ресурсів та водогосподарською діяльністю на території Північного В’єтнаму. Встановлено, шо найбільшої гостроти набули екологічні проблеми водних ресурсів у зв’язку

з людською діяльністю у Хонг-Хаському водогосподарському районі де має місце значне

забруднення р. Толікта ділянки в межах функціонування ірігаційної системи Хадсжг-Ханам, куди скидуються стічні води декількох фабрик, а також р. Ньюз, яка є приймачем забруднених вод вище згаданої системи і де кількість хлористого натрію та фосфатів перевищує санітарні норми для води у 4-20 разів. Це свідчить про актуальність для країни питання охорони водних джерел від забруднення стічними водами міст та промислових центрів.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Водохозяйственные районы Северного Вьетнама и рационализация

водопользования.// Вісник Харківського ун-ту. Сер. Геологія. Географія. Екологія. - Харків: ХДУ, 1998. - №402. - С. 146-149

2. Водохозяйственное районирование как механизм рационализации водопользования.

// Вісник Харківського ун-ту. Сер. Геологія. Географія. Екологія. - Харків: ХДУ, 1998. -

№402. - С. 152-159 (співавтор Н. А. Казакова)

3. Водно-ресурсний потенціал як фактор розвитку й розміщення продуктивних сил.// Вісник Харківського ун-ту. Сер. Геологія. Географія. Екологія. - Харків: Видавництво “Основа” при ХНУ, 1999 - №455. - С. 125-127 (співавтори А. П. Голіков, H.A. Казакова)

4. Экологические проблемы водного хозяйства Северного Вьетнама.//Міжрегіон.

збірник наук, праць “Захист довкілля від антропогенного навантаження”. - Харків -Кременчук, 2000. - Вип. 2(4). - С. 36-41.

5. Водное хозяйство как объект изучения в системе школьного и вузовского образования.//Матеріали міжнародного науково-методичного семінару “Безперервна географічна освіта : нове у змісті і методиці". - Харків, 1996. - С. 88-89 (співавтори А. П. Голіков, Н. А. Казакова)

6. Еколого-економічні чинники та принципи регіонального водокористування// Матер, наук.-практ. конф. “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення". - Полтава, 1997.

- С. 88-91 (співавтор Н. А. Казакова)

7. Водогосподарське районування// Матер, наук.-практ. конф. “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення”. - Полтава, 1997. - С. 91-93 (співавтор Н. А. Казакова)

АНОТАЦІЯ

Ха Хуен Фонг. Водогосподарське районування і раціоналізація водокористування (на прикладі Північного В’єтнаму) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00/11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2000 р.

Узагальнюються теоретико-методологічні та методичні положення водогосподарського районування. Висвітлюються можливості його використання з метою раціоналізації водокористування та охорони водних ресурсів на прикладі районів Північного В’єтнаму.

Водогосподарське районування, яке уявляє собою новий вид районування, де узагальнені головні положення як фізико-географічного так і економічного районування, що може розглядатися як природно-економічне. Виділено 13 водогосподарських районів на території Північного В’єтнаму, які згруповані у 4 класи згідно умов формування, структури водогосподарських комплексів, а також ступеня забезпечення галузей народного господарства водними ресурсами.

Розроблено рекомендації щодо раціоналізації водокористування у розрізі окремих районів Північного В’єтнаму стосовно умов природного водозабезпечення, балансу водоспоживання та якісного стану водних ресурсів.

Ключові слова: водогосподарський район, водогосподарський комплекс,

територіальна організація водокористування.

АННОТАЦИЯ

Ха Хуэн Фонг. Водохозяйственное районирование и рационализация водопользования (на примере Северного Вьетнама). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11. - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, 2000г.

Обобщаются теоретико-методологические и методические положения водохозяйственного районирования. Освещаются возможности его использования для целей рационального водопользования и охраны водных ресурсов на примере районов Северного Вьетнама.

Осуществлено водохозяйственное районирование, которое представляет собой новый вид районирования обобщающего в себе основные положения как физикогеографического, так и экономического районирования и может рассматриваться как природно-экономическое.

Формирование водохозяйственных районов осуществляется в процессе взаимодействия различных водопотребителей и разнообразных по характеру функционирования и возможностей использования водных источников. При этом, с одной стороны, выделяются различные виды хозяйственного использования водных ресурсов, а с другой - формирование целых территориальных образований. Такие территориальные образования водопользования могут быть простыми и сложными Первые представляют собой концентрирование на территории одного вида использования водных ресурсов (ирригация и др.). Сложные территориальные

образования - сочетание взаимосвязанных видов хозяйственного использования водных ресурсов в виде водохозяйственных комплексов. Первые образуют отраслевые, вторые - интегральные водохозяйственные районы - это участки территории страны, на которых создаются и функционируют водохозяйственные комплексы, базирующиеся на использовании определенной системы водных источников и обеспечивающие эффективную их эксплуатацию с сохранением рационального использования, охраны от истощения и загрязнения.

Территориальным водохозяйственным образованиям присуща определенная иерархичность, которая представлена таксономической системой интегрального водохозяйственного районирования. Основной единицей для водохозяйственного районирования территории Северного Вьетнама выбран интегральный водохозяйственный район.

Вьетнам в целом богат водными ресурсами. Однако режим речного стока неравномерен ни во времени, ни в пространстве, что усложняет использование водных источников, развитие и размещение производительных сил.

Выделено 13 водохозяйственных районов Однако ни один из них еще не располагает полным комплексом водопользования. Существуют значительные диспропорции между величиной водных ресурсов и объемами водопользования.

Водохозяйственные районы Северного Вьетнама сгруппированы в 4 класса в зависимости от условий формирования, структуры водохозяйственных комплексов, а также степени обеспеченности отраслей народного хозяйства водными ресурсами. К первому классу отнесены районы со значительной естественной водообеспеченностью и относительно малым потреблением воды; ко второму - с относительно хорошей естественной водообеспеченностью и высоким уровнем водопотребления (преимущественно на нужды ирригации); к третьему - с удовлетворительной естественной водообеспеченностью и с относительно небольшим водопотреблением; к четвертому - с незначительной естественной водообеспеченностью и очень высоким уровнем водопотребления.

На основе расчетов водохозяйственного баланса создан прогноз развития водного хозяйства Северного Вьетнама до 2010 г. Разработаны рекомендации по рационализации водопользования в разрезе отдельных районов Северного Вьетнама, а также созданию зон единого водопользования с системой территориального перераспределения водных ресурсов.

Ключевые слова: водохозяйственный район, водохозяйственный комплекс, территориальная организация водопользования.

SUMMARY

На Huen Phong Water economic division into districts and rational use of water (Northern Viet-Nam as an example). - Typescript.

The dissertation for the competition of the scientific degree of Candidate of Geograph Science in speciality 11.00.11. - constructive geography and rational using of natural resources. Kharkov National University after V. N. Karasin, Kharkov, 2000y.

The water industry division into districts was carried out. This new way of division into districts may be considered natural economic because it combines basic physical and geographical as well as economic theses of division into districts. Northern Viet-Nam water industry districts are formed into 4 district classes under the following conditions: formation and structure of water industry complexes, the provision level of water resources. Instructions on water using rationalization, combination of single water using areas with the system of water redistribution in some districts of Viet-Nam are given.

Key words: water economic region, water economic complex, territorial organization of the water.