Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние рубок ухода на стойкость, продуктивность и качество сосновых культур в левобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.03.03, Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними

Автореферат диссертации по теме "Влияние рубок ухода на стойкость, продуктивность и качество сосновых культур в левобережной Лесостепи Украины"

т «

• р'Гб Ой

Українсько Науково - виробниче об'єднаний " Ліс “ Український ордена “ Знак Поаани" науково - дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації їй. Г.И. Висоцького

На правах рукопису

ГОЛОВПЦЕНКП ИИКОЛЛ ФЕДОРОВИЧ

ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА СТІЙКІСТЬ, ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ СОСКОВИХ КУЛЬТУР В ЛІВОБЕРЕІІІОНУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06,03.03 - Лісознавство 1 лісівництво; лісові поіеаі 1 боротьба з ними

Автореферат дисертації на повукання наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 1393

Дисертацією е рукопис.

Робото виконана в Українському ордена " Знак Пованн " науково - дослідному Інституті лісового господарства 1 агролісомеліорації.

Нанкові керівники: кандидат сільськогосподарських наук . старшій науковий співробітник - Р.Г. Кисвлевський

кандидат сільськогосподарських '

наук , старвий науковий

співробітник - 1.Б. Винкаренко

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук , старвий нанковий співробітник - О.Ф. Поляков

кандидат сільськогосподарських

наук , старвий науковий

співробітник - В.И. Михалків

Провідне підприємство - Харківське обласне ВО "Харківліс "

Захист дисертації відбудеться .ЯРЛ'Я.иЛ.ЛЧЪЪ р. в

годин на засіданні спеціалізованої ради К 020.03.01 по присвоении наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук в Українському ордена "Знак Повани" науково-дослідному Інституті лісового господарства 1 агролісомеліорації їм. Г.М. Биспцького

за адресов: 310024. м. Харків, вул. Пекінська, 86.

З дисертацією мовна ознайомитися в бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий ___ 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських наіік Й.П. Гаврилен/о

Актуальність тени . Фориузаїшя насаджень за допоаогоп рубок догляду давно є предметом вивчення лісівників . По цьому питании накопичена велика вітчизняна та закордонна література. Ало умови лісогосподарського виробництва постійно зиікватьса, 40

ставать нові вимоги перед теоріео і практиков рубок догляду,

які багато в чону продовіурть бути дискусійними 1 базузїься на

різних наукових концепціях.

Иасадаеиня сосни звичайної південно-східного лівобзрекаа України ( Пристепові бори ) йв..яшть собов унікальний об’єкт по стійкості до несприятливих кліматичних умов при високій загальній продуктивності . Вивчення цього феномену на стаціонарних дослідах по рубках догляду актуально як з загальнобіологічішх позицій, так 1 з практичних цілей,.

Ціллв досліджень е вивчення впливу густоти, ширини мінрадь, способів та строків проведення рубок догляду на стійкість насад-вень сосни до переваитазекь твердиии опадами та їх продук-

тивність, а такоа прогноз якості деревостану у майбутньому 1 розробка нормативів вироцуваішя соснових молодняків максимально стійких до сніговалу та сніголону.

Наукова новизна: 1) Вперое на основі динаміки відносних висот 500 краеих (домінуючих) дерев на і га розроблена класифікація запізнення з первою рубков догляду для широкого спектру лісорослинних уиов.

2) Вперие досліджені в умовах Пристепових борів показники, 50 характеризуем потенційну стійкість насаджень сосни до перевантажень твердими опадами,

3) Вперие розроблено прогноз якості соснового деревостану майбутнього в залежності від Інтенсивності, способів та строків рубок догляду.

4) Впервв на основі розробленої математичної моделі дані нормативи рубок догляду у молодняках сосни, при яких вони будуть максимально стійкими до сніговалу та сніголоиу, .

Практична значимість роботи. Одержані результати досліджень можуть бути використані при лісовпорядкуванні та у лісогосподарському виробництві при плануванні та проведенні рубок догляду для одержання стійких до сніговалу та сніголону, продуктивних І якісних деревостанів сосни.

Апробація роботи. Основні положення і резуяьть.и досліджень

- І -

були викладені на науково - практичних конференціях : "Вклад научно-технического потенциала области в перестройку" ( Херсон ,

1990 ); ’ Актуальные проблемы защитного лесоразведения и степного лесоведении* ( Киев, 1990 ): “ Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Української PCP" ( Чернівці, 1991 ),

Публікації , Матеріал» 1 висновки викладеиі у ? опублікованих роботах.

Об’єм 1 структура дисертації. Дисертація викладена на 198 сторінках мавинописного тексту , в т. ч. 31 таблиця і 14 рисунків. Список використаної літератури вклвчає 155 найменувань. Дисертація складається із вступу, 9 глав, висновків 1 пропозицій виробництву . списка літератури 1 додатка, во вклвчає 19 таблиць, опис дослідів та програму на ШіК.

Робота виконана під час аспірантури з 1986 по 1989 pp. в УкрНДІЛГА, як частина планових досдідіень по темі К Зі "Разработать на зонально-типологической основе программы формирования и аффективные технологии рубок ухода, предусматривавшие полнув ме-хаииэацив лесосеч"мх работ с учетом экологических . технических я акономических требований * N деріреєстрації 01860100547 .

ЗМІСТ РОБОТИ

Глава 1. Стая питання.

Иа основі аналізи літератури виявлено дві діаметрально протилежні концепції відносно впливу рубок догляду на продуктивність 1 стійкість насадмень сосни. Одна з них грунтується на тому , до рубками догляду мовна підвивити загальну продуктивність і стійкість до снігсвалу та сніголому насадкень сосни. Сутність другої зводиться диме до покращення якості отриманої деревини на Фоні незмінної загальної продуктивності, та зниження стійкості насадмень.

Глава 2. Природно-історичні 1 лісорсслинні умови Пристепових борів України.

Основні масиви Пристепових борів зосереджені в Ізвмсько-Старобільському лісогосподарському окрузі, Клімат в районі досліджень помірно-континентальний (Г.П. Дубииский 1 Ін., Ь71).

У Пристепових борах ч$сто спостерігається ожеледь (fl.В.Руднева. 1961; 1964; Г.Ф. Прихотько 1 Ін., 1967: М.В. Кулаковская.

З.С. Бондаренко . 1971 ) . Сильні помкодмеиня насадмень сосни в

Ізвмськомц борц мокріш снігом Снло у 1979 . а овелвддв - ц 1966 рокзх. Розміри поикодхень нокрим снігом не встановлені. Оївледдс В ЧерВОНООСКІЛЬСЬКОМу ЛІСНИЦТВІ І ЗЕМСЬКОГО дерглісгоспи ПОЕКОД-іеио у насадженнях сосни 11-І 11 класів віку на плочі 1,5 і не. га, дерев загальною «acoD 5.8 тис.и0.

На об'єктах дослідхень зустрічавтьса два типи грунтів: дер-наві борозі та дерново - борові залізисті. В Ізвкському лісгоспі борів СЗ %, суборів 26 %, складних суборів 1І2С П.С. Пастернак і ік., 1076).

Глаза 3. Програма . азтодика і характеристика об'єктів дослідзень.

Програма робіт складалася з таких питань:

1. Вивчити вплнз інтенсивності , способів та строків проведения рубок догляду на продуктивність насаджень сосни у иайбільа повкреж'х типах лісорослииних умов Пристепових борів України.

2. Спрогнозувати якість деревостану майбутнього соснн при різикх інтенсиеності. способах 1 строках проведення рубок догляду у найбільа помирених типах лісорослииних умов Присте.:ззих борів України.

3. Вивчити вплив інтенсивності , способів та строків проведення рубок догляду на стійкість молодняків сосни до переванта-іень твердими опадами у найбільа помирених типах лісорослииних умов Пристепових борів України.

4. Розробити математичну модель формування молодняків сосни максимально стійких до сніговалу та сніголому у найбільи повирених типах лісорослииних умов Пристепових борів України.

За основний метод досліджень взято метод польового довгострокового експерименту. Спільно з експеднціев лабораторії лісівництва УкрІЩІЛГА , а по деяких питаннях 1 самостійно, дослідження проведені на дослідах минулих років (див. табл. 1).

Для одержання загальної таксаційної характеристики закладали пробні плоці по загальноприйнятій методиці. При обмірах відмічались дерева, *о втратили вертикальність стояння- похилені на 5 та більмо градусів. Досліджень по оцінці небезпеки нахилу дерев стосовно сніговалу та сніголому не виявлено , хоча вони є По вітровалу та вітролому (Sinn Сипіег, 199І), а у період збирання матеріалу дисертації катастрофічного навалу мокрого снігу або ожеледі не було 1 ми таких досліджень провести не змогли. Тому враховуючи, цо інколи поікоджу&тьса навіть вертикально стоячі дерева-лідери та те, so нахил дерев до 3° рахуі/ьсо випадко-

- З -

вин ( В.Ф. Нестеренок, D.H.Голос, 1900), ыи і взяли у облік на-хилвні дерева ш 9°1 більзе. як потенційно нестійкі до сніговалу та сніголоиу,

Для виявлення впливу рубок догляди на стійкість иасававкь до перевантакень твердими опадаки аналізували звязок мів густотою, середньоз ЗІДНОСИОВ BHCOTOB, оирииоп НІЯРЯДЬ , розиіченнян дерев по плоді, способами, строками рябок догляди 1 відносною кількіств дерев, во втратили вертикальність .

Б останній час для характеристики стійкості пзсаджень сосни до сніговалч та сніголоїг.; часто внкорнстозуєтьса показник -відносна висота ( D.D. Гршіченйо.,1904; й.й. Яодвалькис і їй.» 1985; S. Prien і Ін., 1085: Гкнтер Венк. 1S07: Отмар Грнс. і9S7: Парез Яіі, І907; D.Bieberstein, 193В), îoüîj uh на цей показник звернули d1льаи увагу і проаналізували імовірність'втрати вертикальності стояння деревами s різною відноснов висотою пря різних Еприпї зізрадь, способам та строках рубок догладу.

Оцінка результатів дослідів по рубках догляду проводилась по середніх показниках насодвешіп та крааій його частині ( Пареа’ Знс 1907: Г. Вполчіонн, І937 ).

Для прогноза якості деревостану иайбутнього g дерев , із числа 500 дойіицичих на Î га. аикірЕвались діаметри найтовшіх сцчків без корк на 2,5 иетровокц пйїньоиц відрізка стовбура.

. Таблиця 1

Характеристика експериментального матеріалу

Н квартала; п.п.п. Пвре- вазнйй та Вік культур, років Діапазон густоти, тис.ст/га Кількість,вт Плода, га

при пераїйіна час рубці обліку сек- цій пробних пяоц

28; S fl 0-і 15;24 38 1.9-5,1 5 8 1,90

60; 1 fi 1-2 Є:15;25 33 1,0-5,6 11 24 3,76

65; 2 fl 1-2 5;12;24 ЗО 1.8-5.4 8 9 0,00

23; 7 fl 1-2 7; 18 27 1,7-12 ß 22 3,43

19; 9 fl 1-2 5 23 2,9-9,3 4 9 2,00

54; 3 В 2 б;13;22 31 1,7-4 9 ‘9 1,02

120; 1-а ВС 2 6 17 і-3.1 6 6 2,34

7 4 - ‘ - - 51 87 15,25

Прииітна: перні вість дослідів знаходяться я Червонооскіль-сьхоку лісництві Ізвиського дервлісгоспу , останній - у Червоно-

кутському лісництві Гутянського дернлісгоспу.

При обробці матеріалі) польових досдідхень використовувались негоди статистичного, дисперсійного та кореляційного аналізів ( Й.Н. їитропольсккй, 1971; 5.А. Доспехов, 1973; К.Е. Никитин, Й.З. Ввидеико, 1978 ) , динамічного Імітаційного ио&елвванна ка рівні дерева ( В.й. Нсольцев, 1985 ).

Глава 4. Класифікація' сталена запізнениа 3 проведенням перпої рубки догляду .

Найбільш повно якісний стан у аолодняках характеризує відносна висота ( Л.С. Пвеннчнккова, 1981). Тоиу для частки секція, де були у попередні роки закладе"! облікові площадки, ки простегали динаміку відносних висот 500 кращих (донінупчих) дерев на 1 га. Використовуючи в пкості иезалевного показника середня висоту кращих дерев елементарних плоеадоз як інтегральний показник віку 1 багатства місцезростання, ми знайнли залежність відносної висоти від верхньої. Результати свідчать, по відносна висота крадих дерев знизується у насадвоннях з аерхньоо внсотоп до 7,fltl,2 м, а потім підвищується. Варіввания верхньо'- висоти пов’язано з густотоа культур.

Опирапчись на цз. ни для характеристики вчасності проведення перпої рубки догляду прийняли верхно висоту деревостана у ко-иент рубки . Враховуючи середньоквадратнчне відхилення ни назвали рубку при верхній висоті до 4,1 а вчасної), 4,2-6,5 м - з деяким запізненням, 6,6 - 9 м- з сильних запізненням 1 9,1 - 11,4 н пізньов.

Току до насадяеиия сосни для рубок догляду підбиравтся по віку, ын класифікацій подали і по цьоиу показнику ( табл. 2)

Таблиця 2

Ступінь запізнення з .первое рубкой догляду по типах • лісорослинних умов

Тип лісорослинних умов Вік (років), при якому рубка рахується

вчас- на з деяким запізненням з сильним запізненням пізня

й 0-1 до 14 14 - 20 20 - 30 * ЗО - 42

А 1-2 До 12 12-16 16-24 ’ 24 - 34

ЙВ 2 до 10 10 - 14 14 - 20 20 - 28

В 2 До 8 8-12 12 - 16 16 - 22

ВС 2 ДО 6 6 - 10 10 - 14 14 - ‘0

Глава 5. Рибки догляду 1 продуктивність насадмень.

Вивчення впливу густоти деревостанів , способів та строків рцбок догляду на запас стовбурової деревини усього насаднення і крадої його частини ( 1000 крацйх дервв на 1 га). ефективну та загальну продуктивність проведено вляхон аналізу обробленого польвого катеріалу і, з нетов більвої об’єктивності, педального підбору варіантів із нього для дисперсійного та кореляційного аналізів.

Встановлено , цо у діапазоні густоти 1,7-12 тис. ат/га насадвення сосни до ІІІ-Ш класів віку суттєво різняться по запасу стовбурової деревини тільки при їх різниці у густоті більве

0 тис. дерев на і га. Плз по запасу крацої частини деревостану, ефективній та загальній продуктивності, у дослідасноиу діапазоні густоти суттєвої різниці нема.' Не виявлено суттєвої різниці по продуктивності і ній насадївннями, де рубки догляду проведені різники способами 1 у різні строки. . .

Але слід відмітити наявну тенденцій зненюення запасу майбутньої частини деревосіаиу при збілмзеині густоти, проведенні лінійних і лМйНи-селвктивішх рубок догляду та при запізненні з доглядом. Тону перевагу треба віддати вчасний селоктивним рубнем догляду ьппшлької інтенсивності.

Глава 6. Прогноз якості насадвень сосни у зв'язку з рубками догляду.

На основі матеріалів дослідїкнь встановлено . ца У типах лісорослишшк умов під П 0-1 до БС 2 відмирання гілок у нолодня-ках сосни ідо ¡¡езалевио від густоти ц вивченому діапазоні, ширини ніврядь та способів рубок догляду. При звільненні верхньої висоти нгсадвзнь до 13 -14 її спостерігається тенденція збільшення доваиня крони при більш інтенсивному зрідаенні.

Але.при прогнозі сортозоі структури деровостани майбутнього на основі діаметрів иайтовчих сучків картина децо ускладнвється. 9 сухуватону ( А 0-1) та свівуватоиу ( А 1-2) борах 1 свівому субороватону бору ( ЙВ 2 ) коаливо отримати до 350 домінуючих дервв на 1 га (до 70 2 від 500 кращих дерев на 1 га) .1 сорту . Для цього у снховатону бору та свіаону субороватому бору при вчасних рубках догляду густоту не слід знияувати И8нао 7, а у сукуватому бору исіше 5 тис. дервв на і га. При рубках догляду з деяким запізненням густоту.не слід знижувати - відповідно мение

4 і 3 тис. дерев на 1 га.

Проте у свіаоиу сцборі (02) та свіяоку суборозатому ■складному суборі С ВС 2 ) переваги І сорту добитися по мозливо. Токц при цільовій установці на вирощування у цих умовах переваи-но пераосортних сортиментів дерев майбутньго необхідно проводити обрізку сучків.

Глава 7 . Рубки догляду 1 стійкість молодників сосни до перевантаїекь твердими опадаии .

Результати кореляційного анзлізу свідчать про та , цо при різниці у густоті нін насадненнями у 5 та бі'ьве тис. дерев на

S га спостерігається суттєвий зв'язок нія густотои та середньою відносиоп ЕИСОТОЙ І ьідносноз КІ'ЬКІСТП дерев, по зтратили ззрти-кальність стояння. При різниці насадзень у густоті на 3,8 - 0,6 тис. вт/га - суттєвого зв'язку нема.

їетодои дисперсійного аналізу встановлено , so для оцінки потенційної стійкості до сніговалу та сніголому иолоднаків сосни рівної густоти, але пройдених різнини способами рубок догляду та з різною еиркнов мінрадь, необхідно використовувати Індекс рівномірності розміщення дерев по плоці. Підвицення добротності місцезростання від сухуватого бору ( Й 0-1) до свіаого субору (В 2) суттєво не впливає на відносну кількість дерев , ¡цо втратили вертикальність стояння. •

9 зв'зку з тим , що розрізняать стійкість до сніголоиу та сніговалу саме насадження , або окремо взятого дерева ( S. Ргієп 1 ін.. 1385), нами проаналізовано вплив вирини иіірядь, строків та способів рубок догляду на втрату вертикальності стояння дерев з різною відносноп висотою. Результати рис. свідчать , чо дерева з однаковими відносними висотами з різною Імовірніств зазнають втрати вертикальності стояння.

Зниження стійкості дерев у касадЕеннях з 1,5 м міаряддями , у залежності від строків селективних рубок догляду, відбувається у такій послідовності: без рубок (абсолютний контроль), з своєчасною рубкою, з пізньою рубкою, при рубці з деяким запізненням ( рис. , ft ). Оільа висока стійкість дерев у насадменнях без рубок догляду обумовлена непоруиеноп структурою полога . Але цей стан перегущеного насадненіш не є стабільним. Якцо зовсім відмовитись від рубок догляду , то такі насаднення будуть приречені до куртинного вивалювання дерев під час сильних оиеледей та випаданні мокрого снігу. При проведенні пізніх рубок догляду ця нестійка стабільність відразу і порубується.

Проведення своєчасних рубок догляду значно п’двицує стій- 7 -

кість дерев з однаковою відносної) висотоп н порівнянні з пізніш рцбкавя догляд« та рибками догляд« з деякий запізненням. В Інтервалі відносних висот 100-150 Імовірність втрати вертикальності стояння даров у насадхеннях з своєчаснії» догляде» на 0,12 -0,17 та 0,00- 0,4 нивче, нів при рубках догляди пізніх

1 з деякий запізненням.

Р(Пв)

0,8

^6

V»

0? ІИ-

0 60

60 <00120 № 120 ї1

Vf

63 £0 «0 <20 <40 <ЄЗ <СО ІС-5

Но

Pills) 2,8 0,6 ол V

"%0

Рис. Залежність Імовірності втрати вертикальності стояння дерева (Р(Пв)) від (loro відносної висоти (Но) : Й.Б-селективиі рубки догляд« В ЙІІЛЬТЙ-рах сосни, з 1,5 та 2,5 а иІЕряддяки; В—лінійні та лінійно-селективні рубки догляд« в культурах сосни , з 1,5 н ИІЕрЯДДЯіїИ.

Ступінь запізнення з рубкоп : 1-своє-часиа; 2- з деякіш запізненням: 3- з

О^а'й SOW 130 130») скльнки запізнешш: 4-пізня; 5-абсо-

' ' !!о литннй контроль.

Дсцо ікса послідовність зшівення стійкості дерев у залеа-ності від стропів селективних рибок догляду отримана для насад- • вень з 2,5 іі віпряддяии : своєчасна рубка . без рубок догляду

( абсолвишй контроль), рубка з деякий запізнення*! ( рнс. ,Б).

Тут ЯЕ9 більв стіГ.кі дерева у наседшінях а своєчасними рубкани догляду. .

Різниця іисзіркості втрати вертикальності стояння дерев при різних строках рубок догляду при 2,5 і; иісраддях намічається тільки'з відносної висоти ПО , тоді tut у насадвеннях з 1,5 й нівряддямн - з ЗО. Починавчм з відносної висоти дерев 120 у на-садпень з своєчасними рубкани догляду і абсолвтному контролі з'являється кевелика різниця імовірності втрати вертикальності стопила дереа, яка кайзе не зиіНЕЄтьса 1 становить 0.06 - 0,09.

У насадяень, пройдених селективними рубками догляди з деяким запізненням, у порівнянні Із своєчасними та абсолвтним контролем, Іковірність втрати вертикальності стояння дерев різко підвищується І для відносної висоти дерева 100 становить

відповідно 0,45 та 0.38.

Стійкість дерев до втраті! вертикальності у насадзннях сосни залеаить 1 сЦ строків проведення лінійних та лінійно- селективний рубок догляду, розиіцуотнсь по аїрі зкенвення так: своєчасні, з деякиа запізнення» . з сильшш запізненням ( рис. , 3) . При цьому Іаовірність втрати вертикальності стояння дерев майіе однакова при своєчасних рубках 1 деякому запізненні , а при рубках з сильніш запізненням, починаючи з зідносної висоти 120, різниця сильно зростає 1 досягає для відносної' висоти 140 - 0.5.

Із аналізу графіків рис. видно , 50 прн проведеннГ рубок догляду дерева^ особливо з більвиаи величинами відносних висот, найбільа стійкі в культурах з 2,5 а иізряддяхи . аенгз - а куль-турах з 1.5 а міараддяаи 1 це иенаб - при лінійних та лінійне -селективних рубкахи догляду в культурах з і.5 а иіяраддяин.

На основі отриманих даних іиозірності втрати вертикальності стояння деревами ( рис.) І прийнятих граничних величин цієї іиозірності у деревостенах після рубок догляду 0,1 та до рубок

догляду 0,3 í 3.0. Голозаав.чяо, 1S91 ) графічним ветодои визначені гранично допустимі величини відносних висот дерев у нзеад-

зеннах дj 1 після зрідауззння.

На розподіл зідносних висот дерев у насадженнях сосни сально позначається густота, мензе- строк та спосіб рубок догляду , ¡*а sause знрнна.аіарядь. Підвищення густоти иасадвень сприяє знгчно-ау накопиченіш потенційно нестійких дерев до втрати вертикальності. З иепаіЛ мірі сприяє цьону запізнення з доглядои та лінійні 1 ліиійно-сзлективні рубки, а такої збільяення виріши яіарядь .

Глава 8. Математична аодель форнизання аоледияків сосни , стійких по сніговалу та сніголону.

Eugzkhhí регресії широко використовуаться для цілей аоделв-вання та прогнозування як у лісній науці, так і у практиці ( С.Н. Свалов, 1985). З нетои прогнозування та управління процй-еоа повкодвення насадзень сосни мокрім снігои та оаеледдв нами • проведений множинний лінійний регресШшй аналіз залезності максимальної відносної висоти на елементарних площадках від висоти, крацих (доніннечих) дерев та саред.чьоквадратнчних відстаней яіа

деревами. Залевність виявилась нелінійноо, тому дані трансформовані вляхом логарифмування. Отримана модель є досить ефективна : ступіні свободи варіантів - 2; - залішів - 343’, коефіцієнт кореляції - 0,8і ; Р -фактично - 319; Р -таблична - 3,9.

Базуючись на тому , «о елементарна плоцадка є иікрокоделлз касадіення, використовувчи гранично допустиаі відносні висоти,ми розрахували нормативи рубок догляду ( табл, 3 ), '

' Таблиця З

Нормативи рубок догляду, розраховані на максимальну стійкість нолоднаків сосни до сніговалу та снігслоиу .

Берхиа висота, м Густота, вт/га ( до рубок / після рубок )

своєчасна селективна селективна з деяким запізненням та своєчасна лінійна пізня селективна та лінійна з деякий запізненням

6 7440 7440 7440

3560 2030 • 2210

8 4930-5820 3420-4140 ■ 3420

2780 2210 1720

10 4080-4800 2820-3420 2820

2300 . 1830 1420

12 3490-4100 2420-2920 2420

i960 1560 1220

14 3050-3600 2120-2560 2120

1720 1370 1070

16 2720-3210 1890-2280 1890

1530 1220 950

16 2460-2900 1710-2060 1710

1390 1110 860

Отримані нормативи досить близькі до нормативів , розрахованих на максимальну .продуктивність , ци установлені відділом лісівництва УкрНДІЛГЙ.

■ _ ю -

Глава 9. Ефективність рекокендованих норнатийів рубок догляду.

Запропоновані нормативи рубок догляду дозволять уникнути иасових повиодяень иасадяень сосни аокрим епігон та ояеледда, по знизить непродуктивні втрати деревини, заселеність зк'.дншши. позевпу небезпеку та травматичну небезпеку на розробці лісосік. Передбачується підвищення цінності деревостану нзйбутнього .

Зсе це у кінцевоку результаті знизить затрати на лісогоспо-ЛЕрська виробництво і підвищіть його прибутковість,

ВИСНОВКИ Тй ПРОПОЗИЦІЇ БЙРСБННЦТВЗ

Для визначення ступіия запізнення з перяші рубками догляду з культурах сосни звичайної доцільно, як орієнтовний показник, використовувати вік насадзень по типах лісорослинних уаоз. Більв точний показними є верхня висота деревостану у ноиент ■ рубки. При верхній висоті до 4,1 н рибка своєчасна.' 4,2- 5,5 а -з доякин запізненням, 6,0 - 9 и - з сальник запізнення« і 9,1 -

11,4 а - пізня. ■

У діапазоні густоти 1.7 - 12 тне. вт/га насадаення сосни до Ill-Itf класів віку суттєво різняться по запасу стовбурової деревини тільки яри їх різниці у густоті більяе 8 тис. йт/ га . Суттєвої різниці по запасу правої частини деревостану, ефективній тс. загальній продуктивності, У дослідгеному діапазоні густоти не виявлено. Тону є зозливість вироцування насадяепь сосни однакової продуктивності у зирокоау діапазоні густоти.

Різні способи рубок догляду - селективні ,'схеїатнчні, лінійні та лінійно-селективні- та строки їх проведення- своєчасні, з деякий запізненнан, з сильніш запізненням та пізні- не призводять до суттєвої зміни до 111-IU класів віку запасу усього насад-зеиия 1 крадої його частини, а таяов ефективної та загальної продуктивності. Otso у підприємств лісового господарства є mbs-лнзість вибору способів та строків рубок догляду.

йле у зв'язку з тим. чо спостерігається тенденція зменввн-ая запасу аайбутньої частини деревостану при збільвенні густот», проведенні лінійпих 1 лінійно-селективних рубок доглядд та при, запізненні з доглядом, перевагу треба віддати вчасним селективний рубказ догляду оптягшьної інтенсивності.

Процес Відиирання гілок у 500 краних дерев на 1 га насад- , авиь сосни до III-IU класів віку суттєво не залеяить від густоти,

- І1 - ‘

способів та строків рубок догляду в діапазоні густоти 1,7 - 12 тис. вт/га.

Діаметр найтовцих сучків у нихньому 2.5 м відрізку стовбура, а у зв'аззку з цим 1 прогнозуєма акість деревостану майбутнього, суттєво залехать від густоти, часу проведення первого зрідіуван-на та типів лісорослинних уков.

Бирина міхрядь- 2,5 1 1,5 н- та способи рубок догладу суттєво не позначуптьса ні на відпиранні сучків, ні на їх діаметрі у 500 кращих дерез насадхень.

Підприємства лісового господарства мохуть отримувати до 350 домінуючих дерев (70 ї від 500 крацих дерев на 1 га) І сорту, без додаткових затрат, якщо у суховатому бору та свіжому суборо-ватому бору при своєчасних рубках догладу густоту не будуть зни-хувати нихче 7, а у свіхуватону бору 5 тис. дерев на 1 га. й прн рубках догладу з деяким запізненням - відповідно нихче 4 1 З тис. дерев на 1 га.

У свіхому субору ( Б 2 ) та свівому субороватому складному субору ( ВС 2 і значну кількість І сорту деревини одерхати не-мохливо. Тому прн цільовій установці на вирощуванна у цих умовах переважно первосортних сортиментів необхідно скористатись обрізкою сучків у дерев майбутнього. '

Підвищення густоти та середньої відносної висоти насадвень приводить до значного зростання у Ш-іи класах віку кількості дерев, цо втратили вертикальність стоянна. Тому у районах з періодичними масовими охеледами та випадінням мокрого снігу не слід вироцувати загццені насадхенна сосни.

. Із збільценнам нерівномірності розміценна дерев по плоці у насадхень сосни ІІІ-Ш класів віку з однаковою усередненою густотою, .кількість дерев, «о втратили вертикальність стоання, суттєво зростає. 9 зв’язку з цим у 20-40- літніх соснаках, коли вони схильні до сніговалу та сніголому, слід за допомогою рубок догладу прагнути створювати насадхенна з максимально рівномірним розмівеннам дерев по плоці , для чого найкраці селективні рубки.

Підвищення добротності місцезростанна насадхень сосни III -IV класів віку від сухуватого бору ( й 0-1) до свіхого субору (В 2) не чинить суттєвого впливу на кількість дерев, цо втратили вертикальність стояння. Отхе у цих типах лісорослинних умов, ячі и районі дослідхень складають 83 %, насадхенна сосни при правильному веденні рубок догладу будуть потенційно стійкі до сніговалц та сніголоиу.

Із збільвеніш запізнення з рубками догляди у насадвеннях сосни 111-IU класів Еіку імовірність втрати вертикальності стояння деревами , особливо відставшіми у рості, підвищується. Томи для запобігання аасового сніговалу та сніголому, у районах, які зазяазть сильних оаеледей та випадіння аокрого снігу , слід рубки догляду розпочинати вчасно. ,

Із збільшенням відстані ній рядкаки з і.5 до 2,5 н прн різних строках псрких рубок догляду у насадвеннях сосни III-IU класів віку іаозірність втрати вертикальності стояння деревами з рівноз відносноа висотою зкензується, а сана різання згладяуеть-cs. Тему, . при недостатній забезпеченості лісогосподарських п 1 дприєгстп робітниваяк та кеханізнаки, з ціллю підвищення потенційної стійкості насадаень сосни до сніговалу та сніголаму доцільно збільзвннз пкрзшії аізрядь при посадці культур. 1 •

Густота насадзвнь сосни III-IU класів віку s основним ?ак-пфоы. їо визначає кількість потенційно нестійких до втрати вер-• тг^гльності стояння дерев !j дергзостгпі. За доішогоз своечасішх та періодично позторвзаних селективних рубок догляду кількість тгккя дерев !¡Ds:;a звести до мінімуму. При лінійних та лінійно - . селективних рубках догляду, особливо при запізнакні з доглядом, кількість потенційно нестійких до втрати зертикальаості стояння дерев у насадаеннях сосни сильно підвішується. Тому в районах, де насадавння сосни схильні до сніговаля та сніголому, для підвищення потенційної стійкості, рубки догляди слід розпочинати вчасно та періодично повторпвати.

Витрнмупчи рекомендовані я дисертаційній роботі нормативи рубок догляду, розраховані па иашшальну стійкість до сніговалу та сиігаяоад, підприємства лісового господарства .будуть мати потенційно стійкі до цих явна насадзення.

Список робіт , опублікованих по їеиі дисертації .

1. Влияние Схематических рубок ухода на рост и производи-

тельность сосновых культур // Песохозяйственная информация , рекомендуемая для внедрения: Н.~т. информ. сборник,- 1989,- Н 10,-С. 10-11. . •••

2. Прогнозная оценка среднего диаметра древостоев разной густота // Лесоводство и агролесомелиорация.- Киев: Ярояай. 1990.- Внп. ВО.- С. 61-67Í спільно э й.0. Дзедзвлев ).

3. Зависимость продуктивности и устойчивости к снеговалам , насавдений сосни обыкновенной от густоты // Вклад научно- техни-

чесного потенциала области в перестройки : Материалы виступл, ка науч. - прзкт. конф. 18 пая 1930 г. - Херсон, 1990.- С. 63-64 ( спільно s І.Б. Іинкаренко ).

4. Влияния рубок ухода на качество будущего касаадения // Актуальные пробдеин защитного лесоразведения н степного лесоведения : Тез. докл. Респ. науч.-техн. конф. 12-І4 йена 1990 г,-Киев: УкрНИИНТй,1990.- Віш. 1.-С. 42-43.

5. Визначення гранично допустити відносних вксот зростає-чих дерев и деревостанах сосни звичайної Пристепових борів Української PCP : Тези допов. 1 peen. наук. конф. 24 - 26 вереска

1991 p.- Чернівці, 1991.- С. 125-126.

6. Дослідженій показників потенційної стійкості соснових насадвекь від иалипаиня мокрого снігу та овеледі 1 .вплив на них рубок догладу // Лісівництво 1 агролісоиеліорація.- Київ : Уро-saí., 1991.- Вип. 62.- С.3-8 ( спільно 8 І.Б. Еинкаренко ),

7. Вплив густоти садіння соснових культур на їх ріст 1 продуктивність у Пристепових борах України // Лісівництво 1 агролісомеліорація . - Київ : Урояай , 1992 . - Вип. 85. - С. 44-48

( спільно з І.Б. Іинкаренко ).

Підписано ао рруку Г3.09.93: Формат 60х8і*/І6.

1.0 у м.-д рук. арк. 1,0 обл.-вид.арк. Тиївж ІО0 . За мовлення 238.

Редакційно-видавничий відділ Харківського державного еграпного університету їм. В.В.Докучаева. 3I213I, м.Харків, п/в "Комуніст-1" уч. містечко.

Дільниця оперативного рруку ХДАУ.