Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние разного уровня энергии и протеина на продуктивность овцематок асканийского многоплодного каракуля

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Влияние разного уровня энергии и протеина на продуктивность овцематок асканийского многоплодного каракуля"

. ¡ ' '

УКРА1НСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНОЙ УН1ВЕРСИТЕТ На правах рукогтису ДЕМЕНСЬКА HAT AJI t Я ШОЛАХША

ВПЛИВ Р13Н0Г0 Р1ВЩ ЕНЕРГ1Г I ПРОТКНУ НА ПР0ДУКГИВН1СГЬ В1ВЦЕШШ АСКАН1ЯСЫЮГ0 ВА-ГАТОПЛШОГО КАРАКУЛЮ

06.02.02 - годхвля сиьськогосподар-ських тварин i технология

KOpMÍB

Автореферат

дисертац11 на здобугтя паукового ступеня кандидата стльськогосподарських наук

Кихв - 1993

Робота виконана в 1нстигут1 тварлнництва степових районIв ш. М.ФЛванова "Аскашя-Нова" УААН.

Науковий кергвник: доктор сыьськогосподарських наук, Л.С.ДЬЯЧЕНКО

0ф1цШи опоненти: доктор сгльськогосподарських наук, професор МАКСАКОВ В.Я.

кандидат схльськогослодарських наук ЗАКУС1Л0В М.П.

ПровIдна установа: Херсонський схльськогосподарський институт

Захист дисертащг вадбудеться " " Яс^я/МаЛ 1993 р. в /О годин на зас1данн1 спец1ал13овано!с Ради Д 120.71.05 в УкраЗгнському державному аграрному унгверситет1 за адресов: 252041, м.Кихв-41, вул.Рерохв Оборони, 15, учбовий корпус 3, аудиторхя 68.

Просимо прийняти участь в обговорешп дисертацп шд час 11 захисту або вислати В1дгук на автореферат у 2-х примхрниках, за-вгрених печаткою, за адресов: 252041, м.КиЗсв-41, вул.Герогв Оборони, 15, се мор захисту дисертащй.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1бл10тец1 аграрного ун1верситету.

Автореферат розтслашй 1993 р.

Вчений секретар спец1ал13овано¥ • Ради, кандидат схльськогосподарсь- ц ,, кюс наук/ доцент СТОШ В.Д.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теин. Сучасний етап розвдтху в1вчарства характеризуемся посилешп у вагою до розведення пор1д овэць, як! в!д-р!зшздться п1дв:щеша1 б1олог1чниы потенгйалоы продухтнвност!.

АсканЛйський гга багагоплхдих кгракульсысюс овоць характеризуемся високсо плодрч1ота (1бО-18С$), б!льасю величиной (айва маоа маток 55-65 кг), шсокни виходоы периссортних смуах!в (70-80^) у пор1вняин1 з чнсгопородыкми каракульскими з1вцши._ Проявления таких результат!в продуктявное?! ыоеливо тхлькн при пов-поиу задоводенн! потреб маток в ус! фхз1ологачн1 пер!оди, напам-перед в енерг1х. та протехнх.

У кових "Нормах та районах год!вл1 с1льсысогосподарсьхих гварин" (О.П.Калааников та in., 1985) в1дсугк1 нормв год!вл! овець аскан!йського багатоплхцного каракулю, тому год!вля цкх тварин у вир о б ¡га чих умовах зд1йск»еться за кормами для чистопородних кара-кульських овець, як! в1др1зняються ueiraca липою насов i б1лыа иизьким багатоплЗлдям. ТахпЛ п!дххд до срган1зацГх годхвл! тварин нового типу багатоплхдвого каракули е стримупчиы р!ст 1х продуктивном!. Безуиовцо, так! нормп не мохуть по miens задов!ль-нити потреби тварин у поживних речо винах, особливо у протехн! та енерг 11. У зв"яэку з пки вивчеяия даного питания е актуальн:ш.

Мета 1 заадаияя дослхджань. &1ета роботя - розробити нории енергх'х i протех'пу для вхвиематок асканхйського багатопл!дного каракули, забезпечуючкх. плодрчхеть бхльие 160%, кяву пасу - 5565 кг х виххд смушк1в периого сорту - 65~S0£.

Для реалхзаш! поставлено! йети у проведения дослхдпеннях були вирхшен! слхдуюч! завдаиия:

- винчено вплив pis него р!вня енаргетичного живлення маток

у р!зн1 пер!одл хх ф1зхолог1чного стану на похаэняки Мдтворення, вовнозу продукгивкхсхь, молочнхеть, ливу пасу, odepeaterdcTb 1 pier ягнят та якхегь смугк!в;

- а и значено опткмалышЛ р!взнь eneprlx у pauioki маток ас-канхйсбкого багатоплхдиого каракули;

- в:твчено вплив разного piEim протеинового кивлення маток при оптиаальних нормах -encprii на продуктивность та обмхи речо-вин у рхзн! nepiosii ф1зхолог!чного стану;

- визначена перетравяхегь поживннх речовин, обм!н азоту та

мЛнеральншс елеиент!в у маток при р1эноыу р1вн! енергИ 1 проте!-ау в раиЛок!;

- вивчено ф1з±олого-б1ох1м1чтГ; стан маток аскан!йського ба-гатопл!дного каракуло у залежноси вЛд енергетичного та проте!но-вого р±вня годхвл!;

- дана еконоы!чна оц!нка ефективност1 використання вязначе-иих в ехсяеркиеаи. олишальшсс норы енергх! та проаехяу в районах маток аскан!йського багатопл!дного каракулю.

Наукова новизна робоги. Вперше розр^блен! нории екерги га проте"£ну для в!вцематок асканЬйсьхого багатопд1дного каракулю з урахуганшш 1х ф1з!олог1чного стану, забезпечувчих плодоч!сть маток бальи е. 16С$£, живу иасу - 55-65 кг та вихЗд сыушк!в первого сор-г ту - 65-8£#.

Практична ц!нн1сть роботи полягае в тому, що в умовах вироб-ниатва з"явилась уоклив1сть систематичного балаксування рац!он!в магок аскан!йсьхого' багагоплхдного каракуло за науково об грунтовавши нормами енергИ 1 протеШу, забезпечувчих проявления генетич-но успадкованих сэнах продуктивности маток 1 якост! смуш£1в Зис ягнят.

Реал1зап1я результатов досл1джень. Роэроблен! норма енергП та проте!ну для Мвцеиатох аскан!йського 6агатопм1дного типу у р1зн!"пер1оди ц ф!з1олог1чного стану впроваджен! у науково-дос-. л±дному господарств! 1нститугу "Аскан1я-Нова" Наркееве" Чаплинсь-кого-району Херсонсько! облает!.

Апробан1я роботи та публ!кац1Г. Магер1али дисертаоИ викла-дено на вчен!й рад! 1нсгитуту "Аскан1я-Нова" (1990, 1991, I992 рр.) на Республ1каиських конференпЬях молодик учених (Укр.НДГТ "Аска-н1я-Новаи, 1990, 1993 рр.), на Всесоюзна конфзрзнпИ по розвитку вхвчарства (ВЩЗК, Ставрополь 1991, 1992 рр.;.

Дисертап1йна робота розглянута 1 схвалена на роэширеноиу за-с!данн1 в1дд1лу год!мх с1льськогосподарських тварип Укр ЕД1Т "Асжан.1я-Нова".

0публ1ковано'чотири науксв! статтх по тем! дкеертац1йно£ роботи.

. Нз захнст виносяться розроблен! нории екергегичного I про'х'е-Хиового хивпення зхзцзиааок аг,кгм.йського багатошЛдного каракулю у рхрнх перЗоди IX ф:Ь.?ояог1чнсго стану.

Обсяг роботи. Днсертецхя викладеяа на 145 стор1нках машногмс-ного тексту, хлюстрована 33 таблицями, 4 малинками, 20 таблицями додатгсу i включая вступ, огляд л1тератури, матерхал та методики дослхдаень, результати пласних дослхдкзнь, обговорення одержаних результата i висновки. Бхблхографхчний список Л1тератури включав 242 даерела, у тому числх 34 хноземних aBTopiB. . .

2.. MATEPlAJI 1 МЕТОДИКА Д00Л1ДШтЬ '

Науково-господарськ! доел inn i впрэбнича апро^ацхя отриманих результатIB були проведем а умозах фгзтологшюго дяору ^статуту тваринництва "Аскангя-Нова" i доелгдноге господаретва "Маркее-ве" лротягом 1909-199I pp.

Для проведения доелдов були вгдхбршп вхвцематкн асканхйсько-го типу багатоплгдних каракульських овець на першому мгсяцг kit-HocTi за пргнципои попаршх аналог iв з урахуванням вхку, кхлькос-ri okotib, дати парування, тавог маси,продуктивное?i,походдення.

У науково-господарських доелгдах вгоцх утримувалися в анало-гхчних умовах.

Шддослгднi тварига одержувояи однаковi за як1стю кормя. Ра- ■ Ц10ни д- я вгвцематок ycix niдцослiдних труп складали вхдгювхдно до схеми доелвдхв /таб.1/.

За основу були взятi нор:® roniiyii чястопородних каракульсь- -ккх маток, як1 розробленх BIT /1985/, але з поправкою /101!/ на бгльшу живу масу маток /65 кг/ i дорхвшовали ЮСЙ.

I. Схема проведения I наукозо-госпо-дарського ДОСЛ1ДУ

Груш маток :К1Льк1сть:ТриЕал1сть:РхБень у ращонх вхднос-гголхв v :досл1Яу, : но норм BIT, % ;rpyni ;днхв ■; епергГг- . nn0Te-fHV

I - контрольна 17 230 100 100

дослхднх: П 17 230 90 100

Ш 17 230 НО 100

1У 17 230 120 100

У .17 230 130 130

Визначсний у першому'' дослхдх оптимальней рхвень енергхх, який у г.ерпу i другу половику ултчостх та в.пера,у i другу половину лактащх маток в1дпов1дно склацаз 1,21; 1,70; 1,80; 1,50 кормо-Eoi одиницх, або 15,0; 19,0; 20,0 i 17,0 ЭДк обмхннох енергхх,

був г.рийнятий за основу /10О®/ у другому дослгдх /таб.2/. • °

2. Схема проведения П науково-господар-ського дослхду

Груш ыаток

К1Льк1сть;Тривал1сть:Р1вень у pauioHi В1Д-гол1в у :досл1ду, гноено норм BIT, % rpyni :дщв

енерги

протетну

I - контрольна 17 230 100 100

д0сл!дн1: П 17 230 100 90

Ш 17 230 100 ПО

1У 17 230 .100 120

У 17 230 100 130

Загальний рхв°нь гротегну для маток I /контрольно]:/ груш визначали виходячи э кллькостх протехну на I кормову одиницю, пе-редбачено! нормами BIT /1985/ стосовно фхзхологхчному стану тва-рин.

Ниву масу вгвцематг-к враховували при постанови! на доатгд, перед окотом, на другий день гисля окоту та пхеля вгдлучення ягнят. Ягнят, як! народилися в in тдцослхдних маток, зважували при народаеннх i при досягненнх вхку 20 дгб, I, 2 i 3 мхсяцхв.

Вовнову продукт и вн i ст ь гидцосл хдних маток враховували гид час стрижки IX, зважуючи i класируычи хожяе руно, потхм вионачали вих1д mhtoi вовни.

3 метою вивчення перетравиостх поживних речовин кормхв, балансу азоту i мхнеральних елемеитхв проводили ф1зхологгчн{ /обмш-ш/ дослхди.

П1ц vac проведенвд обмхнних досл1д1в на шдснсних матках у них визначали молочнхеть i ххмхчиий склад молока.

ф i з i о л о г л -б i ox i мт ч> к й стад! вхвцематок ецхнювали за показника-ми кровг.

Для розрахуику економ1чно1 ефоктавностх вивчосмих факторхв ви-користовували фактачну вартхеть продукцГт, цо склалась у науково-досящному госпомарств! "»аркееве" /за qinav.i; 1991 року/.

Одерхши в досл1дах дат обробленх бхометрично за загально-прийнят.!,:.ы ].:з?ода^и вартншйнот статистики /;,(.ЛЛ1яох1нськ/,К, I9C9; СЛ.Овсяннтков,' 1976/. Fi3H',iu» в показн;п".ах мтк тваринс-ми pi3-ir.ix груп ввожали Егрогхдною при Р-^-0,05.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОШДШЬ

3.1. Впяиз рхзного рхвня енерги в рещон1 на продуктивн1сть, якгсть продута;!! та обкйн речовин в органхэмг пхвцематок асганпйсько-го багатоплхдного каракулю

3.1.1..- Споживання поживних речовин кормгв пхвцематками

Як ведомо, потреба вхвцематок в елементах жиплеиня заловлена поряд з продуктивнастю тх фхзхологхчким станом. При годхв-Л1 дослхдних маток у перту половину кгтност1 фи|*зренцхювали р1-вень енерГ11 в хх ращонах вадповадно методихи.

На оснсв1 даних гкядант кор-.пв виэначали фактичне споживан-ня поживних речовин матками'кожно? досладнох групп.

Зокрема, енергетична пожившсть рацхонхв вхвцематок Ш, 1У I У Д0СЛ1Д1ШХ груп перезажала контроль за корговими одиннцлми в1дпов1дно на 0,12; 0,23 I 0,29 коры.од., або на 12, 23 та 29^. Тварики П Д0СЛ1ДН01 групп спозкнвачи корки в у кормових однницях на 0,07 або 7,7% менте, нхж катки I /контрольно!/ груш, Пр'лб-лизно таха ж рхзпщут була мхяс групами у спо:киваннх обмхнног ,енсргх1 в ВД.

Пхдвицеиня р1вня енергх1 в рацхонах маток доел 1Дних.груп зу-мовило р13шцю .в К1Лысостх спожтох ними сухо! рочовшш на 18, 118 I -371 г порхвняно з контролем.

На одну кормову одиницо спо-китих кормхв припадало 85-90 г перетравного протехну, що вхдпогядало нормам ВГГ.

. Потреба вхвцематок в снергхх у другу половину кхтност1 пхд-вищуеться, що зумовлено ростом ембр!ону. У цей перход матки контрольно! груп» щодобово спо;я!вали з кормами рацхону 1,39 корм.од., П дослтдно! - на 12? менпе, а ¡1!- дослхдног - на 8,6, .ТУ - 22,3 х У - Д0СЛ1ДН0х - на 27,3% быъше.

Споживання лвдцослхдниш маткилх об.мхннох енергп, сухох речовинн,' сирого I перетравного протехну було аналогхчшм спо-йиваншо кормошх одинмць 1 практично вхдображгло рхзницо мш дослхдни!.« 1 контрольными тваринаш.перодбачсну сжмс». На I кор-

иову одинишо в ращонах маток досл!дних груп припадало 100-103 г перетравного протеХну.

Потреба п!дсисних в!впеиаток у поживних речовинах зуыовлеиа р!внеи молочное?! 1 х!льх!стю ягнят.

У нашоиу експериыент! р1векь енерг!! в споаитшс кормах района иаток доол1дних груп у перлу 1 другу половкни лактацП в!дпо-вздав схеи! досл1ду. Щодо ¿наш показник!в покивноит! рац1он1в, то вони у фактичыо спокивних кориах в!дпов!дали практично детал!зоза-тш норцаи.

3.1.2. 2ива маса п1ддосл1дних иаток

У иааих досл!дхеннях зива ыаса тварин усЗх п1ддоол!дних груп при постанови! ка досл!д буяа практично однаковоБ - 64,5-65,0 кг.

Шелл окоту (.да 2-ий дгпь) айва иаоа иаток П досл!дно! групп була ниняа за контроль на 3,3 кг, або 6,2?, а Ш, 1У 1 У.досд±дшп. груа, вавпакн, вица ва 8,8; 6,1 1 3,5 кг, або 16,5; 11,4 1 6,6%. Р1зш1ця в показниках живо! паск каткаик коктрольио! 1 досл!д-них груп в!дм!чена такок п1сля в!длучеккя ягнят. Так, тварини Ш, 1У 17 досл!дних груп вахилн на 5,9; II,3 1 6,6 кг, або 11,9; 22,9 1 13,8? б!льые, н!к контроль«! натки. Друга досд!дна трупа поступалася контрольн!й на 1,6 кг, або 3,7?.

3.1.3. Багатопл1ддя п!ддосл1дних иаток

Показникк в!д?ворення отада особливо важлив! у харахул!вницт-в1, де осковна продукц!я - каракуяьсыс! сиуккк.

Для наука во-господарсько го експерцненту йукц в1д!бран! спарован! матги, 1 вга!д ягнят в ус1х групах виявквея невисокии -141,1-14'/?. Однак злергае на себе увагу кхлькЗ.сгь ягнят, ьародае-и 7.x у чи с л! двайнят. Таких ягнят у контрольн1й груг! було 505!, а в П, Ш, 1У 1 7 дс>с лхцши групах в1дпов1дкЬ 76, 72, 63 1 64?.

3.1.4. Зовнова продуктйэн1сть п!ддосл!д1ш натек

Серед покаанкк1в продугтиг-лост!, тхено пов"лзаншс з р!внгм годлъхл, в настриг зобик ¡^аток.

3 п.:дьи^енняи енэргеткчпого кичлеш'я в районах пХддзслЗг,-и»'х иаток Шдпиг.унаЕон "¿х настриг вовки у нитону волоки! Стай.':.4).

в

4. Вовнова продуктивн1сть пхддослхцнкх маток, кг 0А±гп)

Показники

Г Р у п и

контрольна

Д0СЛ1ДН1

I ! П ! Щ 17 У

Настриг оркг±-нальнох вовни 2,III 2,064 2,244 2,300 2,100

Виххд мит01 вовни, % 73,7 73,7 75,6 73,9 .78,6

Настриг вовни у /литому волокм 1,556+ 0,29 ~ 1,522+ 0,07 ~ 1,696+ ' 0,039" 1,700+ 0,44 " 1,652+ 0,060"

+ до контролю, кг " -0,034 +0,142 +0,14Й +0,096

% до контроля 100 98 109,1 109,2 106,1

•3.1.5. Перетравн1сть поживних речозин у п1ддасл1дш:х иаток

Пэретравнхсгь псживних речовин эалежкть вхд багатьох факторов, серед яких поряд з яг.хстю яорихв 1 подготовкой 1х до згодо-вування вакливу роль в!д1гравть обсяг раихону, його збалаксова-.н!сть, р1вномхрнхсть згодизування коры1в гварикам на протяз! доби, а також р1вэнь енергх!.

Аналхз дата таблиц! 5, показуе, що в ус1х дослхдних трупах ко9ф1ц1енти перетравност! сухо! речовини були кщиыи за контроль на 0,3-1,8 абсолитного процента, тоыу монна стверджузати про.тен-денц1ю покрашена« перетравностх поживних речовин при пхдвиценн! рхзня енергН в район!. Пхдвищення енергетично! поживностх рацхо-н!в спр.чяло красай перетравкост! у маток да с.ид них груп органхч-коХ речовикн Сна 0,4-3,6 абс.%, Р> 0,05) та перетрав.чого протеину (на 3,6-6,2 абс.Я, Р^0,05).

Койрцхентм перетразнос?! кнру у маток дослхдиих гр'уп були нилчими вхд контролю.

Эивчаемий фактор 1стотно на впликув на перетравнхсть ,кл!т-козкни та безазотша ахстрактигних речовин.'

5. Коср1и1юнти пергтравност! поаивяих речован п1ддосл1дняь'И иатка-

шг, ? (М+/п )

ПоказккЕи

II и

контрольна I

досяздн!

Ы

17

Суха речовина.

0рган1чна речо-вяна

Проте1к Жир

Кл1тковина БЕР

64,1+

66,7+ I ,4Г 59.6+ I ,¿3"

60,3+ 2,17"

51,7+ 2,53"

77.1+ 1,6СГ

6Ц.7 +

67 + 1/57

63.2+

53,4+

55,6+ з ,5гг

75/7+

64,4+ 1,2'»

67.8 + 1,^7"

63,5+ ' 1.1-3" 49,4+ 1.6Г

52,6+

з.^от

76,7+ :

о,ёб~

65,9 + -

69,2+ О^З"

65.6+ 0,66"

59.4+

53.8 + 2,15"

77,2+

64.8+ о,5г

70,5+-0.4СГ

52,3+ 3,1353.7*

з.бг

76.6+ О.ЙГ

3.1.6. Обм5.н азоту у п!ддосл1дша маток

Поряд з перегразн!стю вглкке значеньт иае-вякористання по-гивнкх речовин, зокреиа <51лка, у процэс1 1х ойи1ну в орсагазиа.

Високкй р!вень енергЦ в рап1он! маток дося1дних груп зуыо-вив п1дзищення перетравносг! дротеХну, хоч тварики П, Ш, 1У та У досл1днюс груп спояивали азоту на 0,6; 1,50; 4,11 1 4,46 г б1льсе, н!г иагки I (контрольно!) групп, однак видглгння азоту з калои у иаток досл!дних груп, навпзки, було кекпии, н!а у коктрол! (табл.6).

У иаток Ш, 17 та У досл1дша 1руп вИЕорнстання азоту на в1д-клэДйння у т!л! I синтез молока було 61льес, нхх у коктрол! ь!д-пов1дно на 3,24; 4,36 х 4,56 аббол.%. А по в±цноцешш до перег-равлзно! к!лькост1 азоту цзй гтокагняк у 1/аток 21,- 1У 1 У дослтдига груп пзревераував контроль вл.дпзв1дно да. 1,65; 1,42 х 4,57

Видения обихну нхнеральша елсионт1в показало, ию р1зн1 нх б рагион! негативно не валивали ка об;!±н 'калы;:«, Бос-

фору, с!рки, кШ,- иарганоз х цинку - баланс '£х в органхзм! ;.:а-ок ус!х груп був позитилни:-.«.

£

3.1.7. Молочшсть маток

Молочнхсть i якхсть молока в визначальним фактором в хнтен-СИВНОСТ1 росту ягнят.

Влзначення тлочнох проду1стивност1 маток на перпюму М1еящ лактащг показало, ецо у тварин И, 17 i У дослоддас труп вона бу-ла вица зхдповхдзю на 97 /Р>0,05/, 170 0,05/ i 238 г /Рх 0,01/ у порхвкяннх э контролем. У маток П досулдно? груш Лобова иолочнхсть була шшча, нх»к у контрол1 на 72 г /Р>0,05/.

У маток дослхдша труп порхвняно з контролем вда-лчено П1д-В1ПЦ2ННЯ SMiery в молоцх киру,'б1лка, цукру та золи.

3.1.8. Дшашка живох масн ягнят, одержанкх вхд пх.вдлслгднкх маток

Шдюнцсннл ргшя eueprii в рацгонх kitkhx, а пот im i лактую-чих маток Ш, 1У та У доелдакх труп позитивно впливало на дина-мхку росту ix ягнят.,'

Зокрема, !ювоиароджен1 ягнята/ба^анцх та ярки/, отриманх вхд маток 1У i У дослхцтос груп, за живои ¡.асов переважали над сво?ми ровесниками на С.',37 i 0,53 кг, або 11,956.

Ярки та баранц1 Si, 1У i У дослхдних груп перевершували за твою масса контролыих аналоНв у маячному вхщ вхдповхдно на 6,1 /Р> 0,05/; 10,6 /Р>0,05/ i 7,1$ /Р.^0,05/, у 2-м1сячному Biui - на 4,4 /Р>0,05/; 12,6 /РS 0,01/ i 5,2iS 0,001/ та в З-мхсячному Biui - на 5,9 /Р -¿ 0,05/; 17,1 /Р <£ 0,001/ i 17,6%

/р< 0,001/.

Ягнята П досл1дно1 груш за живои. масоп в yci вхдмхченх вхко-вх перходи поступалисп перед контролем на 8,7-19,3^ /Р > 0,05/.

3.1.9. BioxiMitffli покаэники кров1 пгдцося ¿днях маток .

У наших досл1да 1нях эб1лызения pinrex enoprii в ращонах маток Ш, 1У i У дослхдних груп зумовило гйдвицення концентра цх1 в i'x Kponi гемоглобп?у на 0,С6-1,04 it /Р> 0,05/, ерифроцитхэ -на 0,IÜ-0,?3 млн./мм3 /Р>0,05/ i лейкоцитов - на 0,70-1,07 тис/ мм3 /Р>0,05/, що евхдчоть про' покращення окисно-вадновного пе-. peöiry n орган1зм1.

BMicT загального бтлка у сироватцх KpoBi у вхвцематок Ш, 1У та У досупдних груп перевигдуватз контроль вхдповхдно на 1,34 /Р<

0,05/, 1,07 /Р^0,05/ х 1,03 г^ /Р<0,05/. Щодо маток П дослвд-но1 груш, то у них цей по казни к був дещо нижчим за контроль /6,35 проти 6,42 цо эумовлено менгаов поживною щннхстю ра-щону.

За вмхстом у кровх цукру, схрки та летких жирних кислот тва-рини дослхдних труп хстотно вхд контролю не в1др13нялись.

3.2. Вплив рхзного р1вня проте'1ну в ращонх на продуктившсть I обм1Н речовин в ор-гащзмх в1вцематок асканхйського бага-топл1дного каракулю

3.2.1. Спокивання поживних речовин кормхв в1вцематками

У досл1д1 вивчали фактичне спошвання корм1в ! покивнях речовин у них матками хиддосладних груп у першй половинх ¡атнос-Т1. Хоч при оргашзаци год1ВЛ1 виробничих груп маток першо! по-ловини кхтностх ототохнюють з незйплхдненими тваринами, однак саме в цей час пожившсть I повноцхнтсть рацхонхв впливае на приживления заплхднених яйцеюатин, або плодючхсть ыаток. Це на наш погляд мае неабияке значения для каракульських овець асканхйського багатогспдного типу. Спокивання в хвце матками енергхх бу-ло майже однаковим в ус1х трупах.

Рхзниця пш/дчена у показниках споживання сирого та перетравного проте'хну М1Г. матками дослвдшх х контрольно! груп. Так, матки Ш дослхдно1 групп споживали перетравного проте'хну на II г, або' II, 456 б1пьше, нЬ; контроль!« тварини, 1У дослхднох - на 18 г, або 18,7% I У дослхднох - на 29 г, або 30,Матки П дослано! групи споживали цодоби перетвореного протехну на 6 г, або 6,7£ менше В1д контролю. !

Спошвання сухох речовинн кормхв рахцону, кальцш, фосфору, махшю, схрки, каротину 1 хнших елементхв зкивлення практично бу~ л о однакошш у маток ус'тх лхддослхдних груп.

Щодо споживання покивних речовин кормхв вхвцематки П полови-ни кхтност!, 1-01 та П-01 половивд лактацп, то воно ввдпов1-дало схещ'дослхду.

За показшками погдання кормхв ыатки ус1Х птддослтдних груп 1Стотно кс вхдрхзнялись. Зокрема, С1Н0 злаково-бобове вони з"х-

дали на 90-92,ЕЙ, силос - на 57-70?, гранули солом"яно-трав"я-Н1, буряки кормовг, комб1корм I дерть - на 100^.

3.2.2. Кива маса тддоапдних маток

У досл1д: по вивчеиню впливу разного р1вня протеину в ра-ц!ОН1 на обмгн речовин та продуктвнхсть маток була простежена динамхка нивох маси пхдцослхдких тварин.

Пхдвицення рхвня протехну' з ращонах маток Ш, 1У I У дослтд-них груп сприяло збмьиенга) яивог маси маток на 2-й день шел я окоту та кращому збереженно 1х живо? маси у п!дсисний перход. Шел я вхдлучення ягнлт матки згадашх груп спрогхдно вЦрхзня-лись рхд контролю на 7,2-11,0? /Р<0,001/.

Щодо показникхв яиво1 маси маток П досладюг групи, то вони буяи лиячими вгд контроле як пхеля окоту, так I щеля вхдлучення ягнят.

3.2.3. Багатого^ддя пхддослхдних маток

Р1вень протехну в рацхонх хстотно вгливав на багатоплхд-дя маток. Хоч на дослхд були вшбранх загопдненх тварини,' вивчаемий фактор, очевидно, вшивав на збереженхеть та кит-тездатнхеть ембрхотв.

Зокрема, П1двищення К1ЛЬК0СТ1 протехну в рацхонах маток Ш, 1У та У дослхдних груп зумовило ртзних^о у показниках багатопл1Дця вхдпов1дно на 33,9; 29,5 I 21,4"? по вхдно-иенют до контрольных маток.

3.2.4. Вавыоза продуктивность дхвдослхдша маток

Враховусчи те, цо вовиа на 96-98% складасться з бхлххв, к!ль-к£сть та якхсгь протехну з радаок! вхдЗграе не другорядну роль у настригу вовкц. Вплив цього фактора на вовыову продуктива1сть иа-ток було в!да1чено у нашолу дослхдх.

Збхдьзення рхвня протгхну в рацхонах маток Ш, 1У та У дослхд-них груп сприяло пхдвшдсшш настригу бовни у митоиу волоки! у по-р!внянн! з контролем в1Дпоя1дно на 127, 173 1 169 г, або {Ц; ИД I 10,555.

■ Настриг вовяи у питому волоки! у ыагок П дослЗдиоХ групи був лшчии в!д контроля на 51 г, або

3.2.5. Перетравгасть похивних речовин у .

П1ДД0СЛ1ДНИХ исИок

Як вхдомо, ефекпдаасть використання корихв у значихл карх зале&ить вхд.1х перетравност1. •

У балансов». дослхдах, лж! проводили на фон! науково-госпо-дарськкх експершенив, пхдзищенкя р1вяя про те! ну не 10 х 2С$ в .хзоенергеткчких рацхонах ыаток покрадувало перетравнхстъ сотого протехлу. на 4,9-5,1%, сирох клхткозшш да 1,4-1,5 абс.^.

Подальпе пхдвщеккя вя.сту протехну в ран1ок1 Ска 301» порхв-няно-з нориаии ВИ) знклнкадо зыеняешш коефххйектхз перетравиос-• тх сухох 1 орган!чно1 речовкни, сирого жиру 1 бгзаэояистюс екст-рактивша речовик зхдповхдно на 3,4; 4,2; 8,2 1 2,95?. Цз иэхна по-ясшш! поступаннян з срганхзм ыаток У досл!дко"х групп б!дыю1 ва-лово! кхлькост! пзанвккх речовин.

. 3.2.6. Обмхн азоту у пхддослхдних иаток

Пра розробпх X уточнена нору протехну для зхвцематок- дуге вакливо.було знатп характер обихну азоту при рхзноиу рхвкх його в ранхон! (табл.12).

Не дияяячись"на те, щс перший мхсяць яаг.гацХх .е дугсг напру-, жгшш перходои фхзхолог1чяого стану, у маток В, 17 та У дослЗд-них груп в!дк.сададо.еь у тхл! щодоби 0,25; 2,02; 2,71 г азоту (Р< 0,05). 7 тварин.контрольно! ± П дослхдно! груп баланс азоту був

зд.д"е.мшШ I склалав - 0,18 i -2,53 г.

У маток И, 1У та У доол!дних груп крацз шкористоаувався азот на синтез молока. Зокреыа, видхлег.ня iioro з иоло::ои переви-цувало контроль тццповЩпо на 1,0; 0,S5 i 2,49 г.

12. Середньодобовий обнхн азоту у йддослхднях вхацематок, г

Г о у П и

Показники конт- ! 1 Досл}.Дн1

оол^яа * г • ! П ! И 17 ! У

Прийнято з кормаш 41,77 37,70 47,02 50,01 54,6

Вид1лено в кал! . 16,68 15,37 Г, 24 17,66 21,09

Перетравлено 24,69 22,33 30,76 32,35 33,51

Видькено: у езчх 11,25 II ,48 15,61 15,56 14,49

у иолоцх 13,62 13,33 14,92 14,77 16,31

Всього. вэдхлеко а^оту 41,9 5 4р,23 46,77 47,99 51,89

В1дкладено у тхлх -0,18 -2,53+ 0,43Г +0,25+ 0,17 - 2,02+■ 0,23" +2,71+ 0,27-

Викорнстдно на вЗдкладзн-ня + молоко, г 13,64 10,84 15,16 ■17,3В 17,20

% до прийнятого 32,6 2Б ,7 32,3 36,1 31,5 .

% до перетравленого 54,6 46,5 49,3 . 54,3 51,3

Хоч матки Е, 1У та У дзслхднта груп перетравливали азоту бхлше, нхк контрольнх тварцни пхдповино па 5,89; 7,46 та 8,62 г, однак його i бхльое зидхлялось у них з сечею.

У досл!д1 з;;вчалк тако« обы1н мхнералышх еленентхв, . • у иаюк ycix пхддосл1д;^ис груп вхн був позитивней. Зокрема, калыцю засвоюзалося вддсбн 1,37-1,97 г, фосфору - 1,45 - 2,01 г, cipo -0,15-1,25 г, и1дt - 2,89 - 3,19 нг, маргани» - 1,18-4,2 иг, пакку-22,7-36,9

3.2.7. Молочнхоть иа?ок

У нашему експери.ментх нёоднлковий р!вень протеину з pauio¡¡í по—píзному '¡плкнуз на г-олочпхегь с1ддосл±д;ик .чатох. 3oi:pe:¿a, се-редпьодобэх-а ¡сыькхсть »:о;.ока Е, 17 * 7 дослздних ípyn п-)ревбрьува-лз контроль ujJMOVZzno нг. 11,1, 213 i 288 г, arto 7,3 (P~t0„05); 10,5 (P¿ ty.vj) i 14, (P<. o,OI). У маток П- дэс.г«дно1 грула дооовч

молочтсть була ментов за контроль на 253 г, або 14,3% /Р>0,05/.

3'.2.8. Результата бонхтування ягклт, одер-жаних В1Д пгддослгдних маток

СЛ1Д П1дкреслити, цо у карокулгвництвг повнохиншсть ягйят маа iстотне значения, оскиьки вiд цього залеяить Я1псть смушко-Boi продуктах. Приплод, одержаний В1д ыаток Ш, 1У та У дослхдних груп, мав бгльш високу оцгнку при бон1туваннх.

Так, у контрольшй rpyni ягнят, вгднесених за .ikicth смушка до I класу, було 20,до П класу - 70,8?, з браком смушка -8,3&.

Значно краац ягнята за гласном ощнкою та конституцгйниет осо-блквсстямл о'^'риманх Ein маток Ш i 1У дослвдних груп.

Кращою як1стю характеризувалися такоя смушки, отрималх вгд ягнят цих груп. Зскрема, вода, мали велику хшощи.ну, були вхдносно легкими з недосить трвстою шкгрою.

При досладженщ öioxi.Mimntx показникхв кровх вхдзначено, цо sei вони були в межаг ф1з1одог1чнот норми, а по деяких з них мала М1сце групова, хоч статистично i hg siporiflna рхзниця.

4. ЕК0Н0М1ЧИА ЕФЕКТИВНЮТЬ РЕЗУЛЬТАЙВ

дссдщень

Економхчну ефективнхсть результатхв дослгджень визначали за цхнами I990-1991 poKiB.

У другому доедет pi3Hi pi вн! протехну при отримашй нор"! eneprii забезпечували неоднаковий прибуток.

Зокрема, у розрахунку на I матку сэйий високий прибуток був у 1У доыпднхй rpyni - 39,3 крб., що вище контролю б1льш кк у 3 рази, pißejib рентабельное i - 41,В?, що те:к перевераувало контроль у 3 рази.

НаЕвшций ексномхчний ефект у розрахунку на I латку забезпечували норми протехну для 1У i Iii досладних rpvn. Якщо в друг1й дэсл1дк!й rpyni економтчний ефзк? у пор1внянн! з контролем буз В1д"емнны i склав 3.70 крб., то в третпЧ, четверти* i п"ят1Й дослхдних трупах втч дорш-шзав ьхдповхдно 19,9, 20,0 i 12,9 крб.

Таким чином, еконоыхчна ощкка результатхв доолтдхень дае моя-лквхсть ствердкувати про високуефоктивихсть норм euoprii i про-тУгну, Я1С1 вивчались в рацхонах маток чзтве-рто! дослхднох групп.

ВИСНОБКК

I. Доведена необх!дн!сть розробки нор.ч enepril 1 лротзхну для каракульсышх в1вце^атох асканхйського багатоплхцного типу, як! в!др!зняються в!д чистопородных тварин б!льш внсохими показникаии продуктивност1.

Установлена оптимальна потреба в1вцеиаток аокан!йського багатопл!дкого типу каракульоьких эвень в енергИ i пергтравному npoTei'Hl, зокреыа: у nepmiii по-;ошн1 кхтностх - 1,14 корм.од. (14,64 МДж ОЕ) i 114 г протегну; у другхи половин! к!тностх -1,53 кори.од. (19,26 ИДд ОЕ) 1 175 г протеЩу; у nspudii лолозик± лактапИ - 1,64 корн.од. (22,72МДк ОЕ) i 185 г протех'ку; у друг!!! половин! лактац!! - 1,35 корм.од. (16,20 ИДж ОЕ) ! 141 г перетравного протеину на I голову за добу.

3. Зб1льпення енергзтичного рхзнл год!влх в!вцемагок на 20? порхзняно з нормами BIT сприяло идвищенню настригу вовки на 9,2? (?< 0,05), молочном! - на 8,4? (Р^ 0,05), живо! иаси новонарод-жених ягнят - на 0,37 кг (11,9?, Р>0,05), питоыо! ваги ягнят I класу та ел!та до 87,2?.

4. При п!двищекн1 Buicry прогехну в рац!он1 маток на Ю^ЗО? В1Д норм BIT в!дм!чено збхльыення ккво'£ иаси ыаток п±сля окоту на 1,8-4 кг (P<i 0,01), настригу вовни у ыитому волоки! т на 8,1-11,1?, виходу ягнят - на 29,5-33,9? та хх киво! маси при народкенн! ! при в!длученн! в!дпов!дно на 11*4-13,6? (Р>0,05). Питона вага ел!тних та ягнят парпого класу зкладала 78 ,-6436,3?, смушки, одержан! ?!д них, в!др!знялись бхльшог) i кращоо як!ств, Hix вд ягнят !ниих груп.

5. Ихдвищення р!вня протеину на 10 i 20? в хзоенергетлчних районах ыаток покращувало перетравн!сть сирого протехну на 4,95,7 (Р> 0,05) ! сирох юятковлни на 1,4-1,5 або.% (Р>0,05), сприяло зхдкладенкю у тхя! азоту 0,25-2,02 г, зб1лыпенню вид!лэння азоту з молоком на 0,9 5-1,10 г порхзляно- з контролем.

6. Шдвищенкя radcxy протеину в рал!он! маток до 30? nopi3rai-но з нормami BIT погхршувало класн1сть ягнят, внчликало знииення лкостх шушк1», спркяло змэнпенпэ ro-iJiuieH'-iu ператраэкос?! cyxov i оргр.н.тчкох речозинк, сирого аиру 1 Б ЕР гхдповхдно на 3,4; 4,3; 8,2 i 2,9? (Р> 0,05). •

7. Р1зк1 рхвнх еиергП 1 протехну в раихон1 маток не справили негативного вяливу на обман халыц», фосфору, схрки, м1дх, :;ар-ганцю 1 иккку - баланс в организм! о'ув позктивнш.

8. При згодовувакнх раи1онхв з пхдаищзним рхвнзи енергх'х 1 протешу в кровх маток зростала концентрац!я геиоглобхну на 0,54-1,ЦО 1% (Р<0,01), ен1от загалького бхлка у сироватц! кроз! - на 0,98-1,19 (Р<£ 0,05), лзмпх жирних кислот - на 0,24-0,64 иг#, покрацувалася пероксидазиа активнхсть.

9. Балансування рацхон1в каракульск х маток асшийського багатоллхдкого типу за роэроблзнши в експерпчентах норнами екер-г11 1 протехиу эабезпечузало в умозах зкробкяцтва на отарх маток

у к1лькост! 1056 го.'цв пддвицення зиходу ягнят на 100 каток на 115? (167 протк.156 у контролх), настригу вомш з одшс! в1вц! - па 0,219 кг (12£), киво1 маси ягнят при лэроцяеик! - на 0,38 кг (8,2*) 1 при в1длуче!!КХ - на 1,3 кг (5,25?); ттоио! ваги пераосоргкхх сиулкхв на 14# (87 проти 1% у кэ::тролх), то сприяло збхльиенгаз р!вня рентабельное?! у два раги (15,3 проти 7,3^) х прибутку у роз-рахунку на I матку на 20,17 крб. (24,8?) у ц!нах 1991 року.

РЕКШЕШЦП Н1Р0БШЩТВУ

Для пхдвииення .продуктивнее!! каракульськнх вхвиематок аска-н1йс£кого багатоплхдного типу, покращеипя якостх продукцЦ х бхл'ьи повнох.реалхзаи!х гзнзтико-оелекыхйних властпзостей та забезпечен-ня знсокох рентабельном! зхробикцтза рекомендуемо застосовувати розроблен! нами норм и еиергП 1 протехну г урахувакня-м ф1зхолог1ч-ного стану (табл.Г'?).

14. Нории ензргИ х протеУну для харакуль-ських маток асканхйсысого багатоплхд-'

ного типу

•Ьхз!олог1чнкй стан ¡Кормов! ¡Обихнна Сиопй поо! Пехззтравякй прот.,г

!одг:кицх 1 ! еиерг1я, ! МДк те!;:, г всього 1 ! не !сг I корм. н*

I полов.к!?носгх 1,14 14,64 191 114 100

П полов.кхтност! 1,53 19,23 256 175 114

I полов.лакташ.1 1,6 А 22,72 ■ 280 188 II5

П полое.дактаихх 1,35 •16,20 203 14Г 104

Балаысувакня рац1он!в за цимн нормами забезпечить досягнення живо! шеи каракульських маток 60-65 кг, багатоплОддя - 160—I7CJ5, виходу смушкОз першого сорту - 70-8 С£.

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ВАШ ПО ТЯЯ .ДИСЕРТАЦ11

I. Деменська H.H. Продуктивные качества маток асканийского многоплодного каракуля при разно« уровне энергии в рационе // Конференция "Современные достижения науки и практики в области селекции овец и коз, технологии производства шерсти, баранины, пуха, могера. и их применение в новых экономических условиях хозяйствования" / Тез и наук. повхд. 16-18 травня 1991 р. - Ставрополь, 1991-ч.1 - С. 193-19 5.

' 2. Дьяченко Л.С., Деменська U.M. Вплив разного р1вня енергЛ в, paixioHi в!вцематок асканхПського багатоплОдиого каракуле на якхсть смушкОв хх ягнят // Вхвчарство. - К.: Урохай, 1992. - Впп. 27 - С. 18-20.

3. Деменська H.H. Вплив рхзного piB-чя проте!ну в panioni в!в-иематок аскгййського багатоплОдного каракулю на вовнову продуктивность i якхсть смушков // В1зчарство - К.: "7роаай", 1992 -Вип.27. - С. 27-29.

Дьяченко Л.С., Деменська U.M. РаиОоня вОвцематок i як!сть сиушкОв ягнят / Тваринництво УкраГни, - К. "Нива", 1993, & -С. 28-29.

У BIC УДАУ - 4Q0 - ХОО