Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние разного уровня энергии и протеина на продуктивность овцематок асканийского многоплодного каракуля

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Влияние разного уровня энергии и протеина на продуктивность овцематок асканийского многоплодного каракуля"

■й оь

УКРАГНСЬКИЯ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ На правах рукопису ДЕМЕИСЬКА НАШ1Я МИК0ЛА1ВНА

ШИВ Р13Н0Г0 Р1ВНЯ ЕНЕРГ1Г 1 ПРОГЙНУ НА ПРОДУКГИШСГЬ В1ВЦЕМАТ0К' АСКАН1ЙСЬКОГО ЕА-ГАТОПЛ1ДВОГО КАРАКУЛЮ

06.02.02 - год1вля стльськогосподар-ських тварин I технологи кормхв

дисертацГх на здобугтя паукового ступени кандидата стльськогосподарських наук

Автореферат

Ки1в - 1993

Робота виконана в 1нституг1 тварннництва степових районхв ш. М.фЛванова "Асканхя-Нова" УААН.

НауковиЙ кергвник: доктор сгльськогосподарських наук, Л.С.ДЬЯЧЕНКО

ОфхцШи опоненти: доктор сыьськогосподарсыдах наук, професор МАКСАКОВ В.Я.

кандидат сгльськогосподарських наук ЗАКУСШВ М.П.

Пров1Дна установа: Херсонський стльськогосподарський

институт

Захлст дисертацп вадбудеться " " 1993 р.

в /О годин на засхданш спец:ал1эовано1 Ради Д 120.71.05 в Укра'хнському державному аграрному ун1верситетх за адресою: 252041, м.Кигв-41, вул.Рерогв Оборони, 15, учбовий корпус 3, аудиторхя 68.

Просимо прийняти участь в обговореннг дисертацхг пхд час гг эахисту або вислати вгдгук на автореферат у 2-х примгрниках, эа-в1рених печаткою, за адресою: 252041, м.Кихб-41, вул.Герохв Оборони,15, сектор захисту дисертащй.

3 дисертаще» можна ознайомитись у б1бл10тещ аграрного университету.

Автореферат роэхсланий " 3 » 1993 р.

Вчений секретар спецхая1эовано1 ' В.Д.

I. ЗАГАЛЬЙА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальи1сть tsuh. Сучасний eran роз ватку н1вчарства характеризуемся поскленоп увагсв до розведепня пор1д овзиь, як! в!д-р!зикються п1двищеики б1олог!ЧНИЫ потешйалоц продуктивном!.

Аскак1йський тип багатопл1дыях ксракульськюс озець характеризуемся зшсохоз плодоч1стп (160-180$), йльпсв величиной (айва паса цаток 55-65 кг), зшсог.яи виходом перассортних cuyiaxiB (70-80¡£) у nopianmiuí з чясгопородшши карахульсдаши э!вцяип..Проявления таких результата продуктивное?! иозкливо йльки .при пов-ноиу задоволешц потреб маток в ycí фхз!ологхчн! пер1оди, напампер ед в енерг!х. та протехнх.

У нових "Нормах та районах годхзл! с!льськогосподарсьхкх тварип" (О.П.Калапников та хн., 198 5) в1дсутк! нории год!вл1 озець аскаи!йського багатоплхдного карахуло, тому год!вяя цпх тварин у виробничих умовах зд!йсняеться за иориаяи для чистопородних кара-кульських овець, як! вхдр!зняються uemcc яивоп ыасою i б!лып иизьсим багатопл!ддяи. ТаялЯ п1дх!д до epraiiiaaiüx год1вл! гва-рин нового типу багатоплхдного карахулл е стримулчим р!ст Хх про-Дуктквност!. Безуиовно, так! норык не иояуть пови!ст» задов!ль-нити потреби тварин у пояивних речовинах, особливо у протехн! та енергИ. У зв"яэку з цкц зивчання даного питания е актуальном.

Мета i заздаиия дослдпжень, tósia роботн - розробити нории енергЦ i протехиу для в!виематок астанхйського багатопл!дного каракулю, забезпачуачис плодрч!сть бхлызе 1605», киву насу - 5565 кг х еих!д cíijtikíb периого сорту - 65-S0¡?.

Для реал1зац!'Х поставлено! йети у проведения дослхдяеннях були влрхшен! слхдуач.1 завдання:

- вивчено вплив р!зного р!зня ензргетичного яивленяя маток

у pi3Hi перходя хх фхзхолог!чного стану на показнихи вхдтворення, вовнову продуктивкхсть, ыолочнхсгь, яиву иасу, збережен!сть i рхст ягнят та якхсть с«уск1в;

- Еизначено оптииалышй рхззнь енергИ у ранхоп! ыаток ас-канхйсйкого багатоплхдного каракулю;

- вивчено вплив рхзкого р±вня прогехнового кивлення маток при оптимальнее нормах -енергИ на продухтивнхсть та обмхн речо-еин у рхзн! перходи ф±зхолог!чного стану;

- визначена перетравнхсгь покивнлх речовин, oóuíii азоту та

ихнеральних елеиент!в у маток при р!зному р!вн! енергИ 1 проте!-ну в ращок!;

- вивчеао ф!з!олого-б!ох!ы!чниГ; стан иаток асканхйського ба-гатопл!дного каракулю у залекностх вхд енергетичного ха проте!но-вого р!вня год1вл1;

- дана економ!чна оц!нка ефектишост! вияористання визначе-них в егоперлиеих! опхшалмих норн енергИ га протехну в рацЮнах иаток аскаййського багатопл!дного каракулю.

Наукова новизна роботи. Вперие розр^блен! нории екергИ та проте!иу для в!впгиаток аскан!Йсы:ого багатопл!дного каракулю з урахуванням II ф!з io.ro г!чного стану, забезпечуючих плодоч!сть маток бдльше 1605^, живу иасу - 55-65 кг та вихЛд сиушк1в первого сор-г ту - 65-6055.

Практична ц!нн!сть роботи полягае в тому, що в уловах вироб-ництва 5"явилась можлив!сть систематичного балансування рац!он!в маток аскан1йсьхого' багатоплхдного каракулю за науково об^унтова-шши нормами енергЛХ 1 гфоте!ну, забезпечуючих проявления генетич-но успадкованих озвак продуктивное!! маток 1 якост! смазав Хх ягнят.

Реал!зац1я реэультат1в досл!дкень. Розроблев! норык енергИ та проте1ну для вхвцематох аскан1йоького багатопл!дного типу у р!зн1"пер!оди 1х ф!з!олог!чного стану вдроваджен! у науково-дос-. л!дноыу господарств! 1нституту "Аскан±я-Нова" •Маркееве" Чаплинсь-. кого-району Херсонсько! облает!.

Апробап!я роботи тд публ^ацЦ. Магер1али ДисертацЦ викла-дено на вчен!й рад! 1нституту "Аскан!я-Нова" (1990, 1991, 1992 рр.) на Республ1каноьких конференп!ях молодих учених (Укр.НЩТ "Аска-н!я-Нова", 1990, 1993 рр.), на Всесорзн!йконфергнп!! по розвитку вхвчарства (ВНД1ВК, Ставрополь 19У1, 1992 рр.),

Дисертаййна робота розглянута 1 схвалена на розширеному за-ехданн! в!дд!.лу годгвлх схлъськогосподарськкх тварин Укр НД1Т "Асяан.1я-Новаи.

0публ1здвано'чотири иауков! статт! по теи! дисертацхйно! роботи.

.На захист виносяться розроблен! нории еиергзтичного 1 про?е-хиовогс кивлення ззхдцзааюк аокакх.йського багатоплхдного каракулю у рхзг! пгр;5одк 'хх ф:Ыслог1чнсго стану.

Обсяг роботи. Дюертещя викладена на 145 сторхнках маоинопис-ного тексту, ¡слюстрована 33 таблицями, 4 малинками, 20 таблицями додатгсу i включав вступ, огляд лхтератури, матер г ал та методики доопджень, реэультати власнйх дослхдаэнь, обговорення одержаних результат id i висновки. БхблгографЬпшй список лкератури включав 242 дкерела, у тому чмслх 34 хноземшх авторхв. . .

. 2. MATEPtM I МЕТОДИКА ДОШДИЖЬ '

Науково-госгодарськх досипдк i внрзбнича апро^ащя отриманих результатов були проведен! в умовах фхэ1ологхчзюго .лчору 1нститу-ту тваринництва "Аскан1я-Нова" i досадного господарства "Маркее-ве" протягом I989-I99I pp.

Для проведения дослдав були вгдхбран! в1вцематки асканхйсько-го типу багатоплгдних каракульських овець на першому мгсяц1 кхт-hocti за принципом попарких аналогiв з урахуванням в:ку, кхлькос-тх okqtib, дати парування, живо? маси.продуктиннос'п.походаення.

У науково-господарських дослщах В1зцх утркмувалисл в анало-гхчних умовах.

ГИддоапднх тварини одеркували однаков! за пмстю корми. Ра- ■ Ц10Ш д-я В1Бцематок ycix шдцослвдних труп склодали вхдповхдно до схеми дослав /табЛ/.

За основу були взятi норми гопхвл1 чистопородних каракульсь--ких маток, якх розроблен1 BIT /1985/, але з поправкою /10?/ на б1льшу живу масу маток /65 кг/ i дорхвгазвали ЮОЙ.

I. Схема проведения I науково-госпо-дарського дослхду

Групп маток :К1льк1сть:ТриЕал1сть:Р1Еень у pauioHi вхднос-:голхв у гдослгду, : но норм BIT, % ;груш :днхв ■; ei!eprii . np0TeiHV

I - контрольна 17 230 100 100

дослхдш: П 17 230 90 100

ш 17 230 НО 100

1У 17 230 120 100

У .17 230 • 130 130

Зизначений у першому до.слхдх оптимальний рхвень eHeprii, який у першу i другу половику kit'ioctx та в .nepiay i другу половину лактацп маток вхдповхдно склацав 1,21; 1,70; 1,80; 1,50 кормо-ео: одшшцх, або 15,0; 19,0; 20,0 i 17,0 здк обвдннот енергп,

був г.рийнятий за основу /10(7?/ у другому Д0СЛ1Д1 /таб.2/. » •

2. Схема проведения П науково-господар-

СЬКОГО ДОСЛ1ДУ

Групи иаток ;К1льк1СТ :голхп у Irpyni ь:Тривалхсть:Р1вень у pat :дослхду, гноено нош 1 :днгв : енергп : (iOHi В1Д- ilT. % протетну

I - контрольна 17 230 100 100

дослхднх: П 17 230 100 90

Ш 17 230 100 HO

1У 17 230 100 120

У 17 230 100 130

Загальний ргв°нь протеЗсну для маток I /контрольног/ груш визначали виходячи з нтлькостг иротехну иа I кормову одиницр, пе-редбачено1 нормамн BIT /1985/ сгосовко фхзхологхчному стану тва-рин.

Ниву масу вхвцематок враховуввли при постановцх на дослхд, перед окотом, на другий день теля окоту та niann вгдлучення ягнят. Ягнят, якх народилися В1Д П1Дцосл1ДНих маток, зважували при народаенн1 i при досягненнх вхку 20 дхб, I, 2 i .3 мхсяцхв.

Вовнову продуктившсть шдцосл i дних маток вр&човували п:д час стрижки ix, зважуючи х класируючи хожне руно, потхм визначали вих1д митох вовни.

3 метою вивчення перетравностх поживних речовин кормхв, балансу азоту i мхнершхьних елемент1В проводами ф131олог1чн1 /обмш-т/ досл1ди.

Шд »гас проведегеш обмхнних дослав на шдсисних матках у них визначали молочк1сть i х1мхчшй склад молока.

51з1ологл-бхоххм1чтй ста» ихвцематок оцЬюенли за по казни нами кровх.

Для розрахунку економхчнох ефективност1 вивчаемих факторхв ви-користовували фактичну вартхсть продукцп, цо склалась у науково-дослщному госпоа^рств: "Маркееве" /за щнакк 199I року/.

Одерхши в дослхдах дат оброблеш бхометрично за загально-прийнятг'.м методами Bapiaaiihioi статистики /М.А.11лох1нськлК, 1939; СЛ.Овсяннтков,' 1976/. FisHv.un в показниках mix тваринами pi3-1!ИХ Груп ВВОЖаЛИ Е1рОГ1ДНОЮ при Р0,05.

б

/ РЕЗУЛЬТАТ!! Д0СЛ1ДЖНЬ

3.1. Вплиз pianoro рхвня eneprii d рощон1 на ПрОДуКТИВН1СТЬ, ЯКГСТЬ ПрО.Ду!ПЦ1 та обмхн речовин в органхэмх вхвцематок аскакцйсько-го багатопл одного каракулю 3.1.I. Споживаннл поживши речовин кормгв üiвдематками

Як вхдомо, потреба вхвцематок в елементах живлеиня зумов-лена поряд з продуктивного ix фхз1олог1чним станом. При годхв-Jii доипдних каток у першу половину кхтностх <|иференщювали pi-вень eHeprii в ix ращонах В1дпов1дно методицк

На основ: даних погданнл корм:в визначали фактичие споживаннл поживних речовин матками'кожнох досл1дно1 групп.

Зокрема, енергетична поживнхсть рац10Н1В вхвцематок Ш, 1У i У дослхдних труп перепажала контроль за кормовими одиницдми пхдпопхдно на 0,12; 0,23 i 0,29 корм.од., або на 12, 23 та 29%. Тварини П дослхдно1 групи спокивали кормхв у кормових одиницях на 0,07 або 7,7? менте, нхк матки I /контрольно?/ групи. Приб-лизно така к рхзниця була mix групами у споживаиш обмшюг eneprii в МДК.

Падвицення р1вня eneprii в районах маток доеладних.груп зу-МОВИЛО Р13НИЦЮ .в к1лькостх спожитох ними cyxoi рочовини на 18, 118 i 371 г поргвняно з контролем.

На одну кормову одикицю спожитих кормхз припадало 85-90 г перетравного проте'хну, що вхдповадало нордам BIT.

Потреба вхвцематок в eiieprix у другу половину кхтностх гЛд-вищуеться,-цо зумовлено ростом ембр1ону. У цей пергод матки контрольно! груш щодобопо спо;ствал!1 з корками ращону 1,39 корм.од., П дослхдног - на 12? менле, а И- дослано! - на 8,6, 1У - 22,3 i У - досдхднох - на 27,3^ бхльше.

Спокивання пгддойчхдними ыаткш.м oßwiHHoi eneprii, cyxoi рочовнни; сирого i перетравного протехну було аналоггшим спо-жнванню кормових одишць i практично воображало рхзница шк дослхднимм i контрольнцми тваркнами.передбачену схвмсга. На I кор-

иову одини® в pauionax маток досд!дних груп припадало 100-103 г перетравного проте!ну.

Потреба п!дсисних в!вцеиаток у пожнвних речовинах зуиозлеиа piaiieu молочност! i к!льк!ств ягнят.

У наиоку експершаект! р!вень енергИ в споаитгас кормах patio-н1в иаток досд!двпх труп у перлу ! другу половкни лактац11 в!дпо-влдав cxeui досл!ду. Подо !нщшс показншав nosHBaooii рац!он!в, то вони у фактично спокивних корнах в!дпов!дали практично детал!зоза-1Шц кориаи.

3,1.2. £ива ыаса п1ддосл1дних иаток

У назих досл!дженнях айва иаса тварди ycix пЛддо сл!дних груп при постанови! на досл!д буяа практично однаковои - 64,5-65,0 кг.

Шелл скоту Ua 2-ий день) вива паса иаток П досл!дно! групп була Eiasna за контроль иа 3,3 г.г, або а Ш, 1У 1 У.досд1днпх

груп, вавпаки, вища на 6,6; 6,1 i 3,5 кг, або 16,5; 11,4 i 6,6J&. Р13ЫИПЯ в похазниках хиво! иаси и ¿ж иаткаик контрольно! 1 досл!д-них гтуп в1ду!чева таков п1сля в!длучення ягнят. Так, тварини Ш, 1У ! У досл1дннх груп вахилн на 5,9; 11,3 1 6,6 кг, або 11,9; 22,9 I I3,ei б!льпе, н±н хонтрольк! ыатки. Друга досл!дна трупа поступадася контрольн1й на 1,6 кг, або 3,7JS.

3.1.3, Багатопл1ддя п1ддослхдних иатог

Показники в!дтворення отада особливо важлив! у каракул1вницт-в1, де осковна продукц!я - карахуяьськ! сиуажк.

Для науково-господарського експершенту dyxii в1д1браы1 спарован! матги, ! вкх!д ягнят в ycix групах виявився невисокии -141,1-144%. Однак звертае на себе увагу к1льк!сть ягнят, народаа-нкх у Ч1'сл1 ДВ1ЙНЯТ. Таких ягнят у контрольн!!* груг! було 50£, а в П, Ш, 17 1 7 дэслхдних грулах в!дпов!дно 76 , 72 , 63 i 64?.

3.1.4. Вовнова г?родукти2н1сть п!ддо с-гЛднлх иаток

Серед, показкик1в продухт1!Е::ост1, т!сно лов"лзаних з р!кнем год!м1, е настриг зовнк 1.:а:'ок.

S л:Д1И2,енняи энергеткчкого кипения в rauiotiax гаддэеллг,-¡:гх иаток п'Дпиг,7вавоя 1х настриг вовни у штону волоки! (табл.4).

4. Вовнова продуктивность пхддослхдних маток, кг (Ы+т)

Г р у п ¡1

Показники \ ! контроль-! ! на ! ! I ! I 1 дослхднх

1 ! П ! Ш ■ ! ! 17 ! ! У

Настриг оркгх-нально'х вовни 2,III 2,064 2,244 2,300 2,100

Влххд митох вовни, % 73,7 73,7 75,6 73,9 .78,6

Настриг вовни у МИТОМу волокнх ■1,556 + 0,29 " 1,522+ 0,07 - 1,696+ 0,035" 1.700+ 0,44 ~ 1,652+ 0,060"

+ до контро-~~ лю, кг _ -0,034 +0,142 +0Д4Й +0,096

% до контролю 100 98 109,1 109,2 106,1

■ 3.1.5. Перетравнхсть поживи их речовин у пхддослхднпх маток

Перетравнхсть псживних речознн залежкть в!д багатьох факто-рхв, серед яких иоряд з яйстю яорихв 1 подготовкой хх до згодо-вування важливу роль вхдхграють обсяг рацхону, його збалансова-нхсть, рхвномхршсть згодивування корыхв тваринаы на протяз! доби, а також рхвень енергГх.

Аналхз даних таблицх 5, показуе, що в усхх дослхдних трупах коеф1ц1енти перетравност! сухо! речовини були бищиии за контроль на 0,3-1,8 абсолютного процента, тому мокна стверджуватн про тенденцию покрашена« перетравностх поживних речовин при пхдвиценнх р1вня енергИ в рацхон1. ПЗдвкщення енергетичнох похивностх районов сприяло краохй перетравност! у маток досл!дних труп органхч-но!" речовики Сна 0,4-3,6 абс.£, Р> 0,05) та перетравного протеину Сна 3,6-6,2 ао'с.*, Р^0,05).

Кос^хцхенти перетравностх хпру у маток дослхдних гр'уп були нилчкми вхд контролю.

Зивчаемий фактор ¿стотно не впликув на перетравн!сть ,кл!т-козкии та безазотних ехстраятивних речовин.

5. KoQijiiiiBHTH перетравиост! поаивних . речовин jcojguiB п1ддослхднинн иатка-ци, % С)

; Г p V II II

Показника ¡контроль-! доеллдн!

!на I Г i i П ! £1 i 1У ! У

Суха речовина 64,1+ 1,4з- 64,7+ r.êr 64,4+ 65,9+ I.f 64.8 + 0 ,Sr

Орган1чна речовина 66,7+ 1,4Г 67 + 1,37 67,8 + i,âT- 69,2+ 0,38" 70,5* 0.40Г-

Проте1н 59,6+ i ,ér 63,2+ If*5~ 63,5+ • I.Î3" 65,6+ бЗ.Лн;

Епр 60,3+ 2,i7~ 53,4+ 49,4+ . 1,61" 59,4+ 2,05" 52.3* 3,15-

Кл1тковина 51,7+ 55,6+ 3,57" 52.6+ 53 8+ : 2,i5- 53.7+ \3.ôrv

БЕР 77,1+ I.èCT 75,7+ о ,'nr 76,7+ • o,é6~ : 77.2+ o,ér , 76,6+ o.sr

3.1.6. Обихн азогу у п!ддосл1днях иаток

Поряд з перетразн1стю вглкхе значения пае-вжорисгання по-живнкх речовин, зокреиа б!лка, у npoueci ïx oduiHy в opcaHiaui.

Внсокий р!вень eHeprlï в paniOHi маток досл1дних груп зумо-шв пЗдвищення перетравност!. протеХну, хоч гварик.и П, Ш, 17 та У досл!дшя груп спокивали азоту на 0,6; 1,50; 4,11 i 4,46 г <51лыпе, н!ж матки I (контрольно!) групп, однак впдьяенкя азоту з калоы у иаток досл1дк:а груп, навпакк, було мешаим, nia у контрой (табл.6).

У иаток Ш, 17 та У досл1диих груп викорнстаяня азоту на шд-кладення у т!л! i синтез молока було б!лывс, six у контрол1 в!д-повхдно на 3,24; 4,36 i. 4,96 абоол.%. А по .в1дноиенни до перетравлено! к!лькост1 азоту ней гохазник у маток Ш, 17 i 7 досл1дн;а груп пгревераував контроль вЛдпэкхдно на.1,65; 1,42 i 4,57 ?.бсг>;:,£.

tîiU'ïeHHH обмхну »¿неральних елсменйв показало, uîo risн! pir-Hi uHepriï б panioHi негативно не впливсли ira o6.'iii: к»лы,}:с, Фосфору, cipi;it, над, иарганпю i пинку - баланс ïx в орган1зм; ос. ycix груп був ПОЗИТИЕНК-.!.

3.1.7. Молочшсть маток

Молоч!«сть Л якгсть молока з пизначальгаш фактором в 1нтен-сивност1 росту ягнят.

Еизначення молочнох продуктивное^ маток на паргаому мгсяц1 лактацг'г показало, що у тварин Ш, 1У I У дослгдних груп вона бу-ла вица вхдповхдно на 97 /Р>0,05/, 170 /Р-С0.05/ 1 238 г /Р^ 0,01/ у порхвиянш з контролем. У маток П дослхдно'т груш добо-ва молочность була мстча, нЬт у контроле на 72 г /Р>0,05/.

У маток дослвдних груп порхвняно з контролем вхдмхчено пгд-вищзння вмхсту в 1ЛОЛОЦХ гшру, 'бхлка, цукру та золи.

3.1.С. Днгашка асиво1 моей ягнят, одержан гас В1Д шдцзелхдних маток

Пхдвищення рхвкя еиергге в рацхонх кхтних, а потхм т лактую-чих маток Ш, 1У та У доелгдних груп позитивно впливало на дина-М1 ку росту хх ягнят. ■.

Закрема, новокародкен! ягнята /ба^анцх та ярки/, отриманх В1Д маток 1У 1 У доа^дгок груп, за живоа масою переважали над сво?ми ровесниками ка 1»,3? х 0,53 кг, або II,ЭЙ.

Ярки табарангц Ш, 1У 1 У дослхдних груп перевершували'за живою масоо контрольная аналоНв у шсячному В1ц1 вхдповхдно на 6,1 /Р>0,05/; 10,6 /Р>0-,05/ х 7Д1? /Р.^0,05/, у 2-И1сячному вхщ - на 4,4 /Р>0,05/; 12,6 Я? 0,01/ I 5,255 /Р^ 0,001/ та в З-мхсячнЬму вхцх - на 5,9 /Р ^ 0,05/; 17,1 /Р ^ 0,001/ I 17, /Р<0,001/. . ,''.'.'.л.;; - • , ; ; ;

Ягнята П дослщно1 грутш за живоа масою в ус! В1дм:чен1 вхко-В1 перходи поступатися перед контролем на 8,7-19,31 /Р > 0,05/.

3.1.9. Вгоххмхчщ показники кров1 пгддосл хдних маток

У наших дослхдж< (нях збхлызення рхвня енергхт в рзщонах маток Ш, 1У I У доел1дних груп зумовило шдвищення концентращх в хх кровг гемоглобгну на 0,06-1,04 г^ /Р>0,0§/, ери^роцитхз -на 0,18-0,33 млн./км3 /Р>0,05/ I лейкоцитхв - на 0,70-1,07 тис/ мм3 /Р>0,05/, що евхдчить про покращення окисно-ввдновного пе-. ребхгу в орган1зм1.

Бм1ст загального бглка у еироватщ кров1 у вхвцематок Ш, 1У та У доел хдних груп перевигдуватз контроль вхдповхдно на 1,34 А^

0,05/, 1,07 /Р^ 0,05/ : 1,03 тЛ /Р<0,05/. Щодо маток П дослвд-но'1 груш, то у них цей показник був дещо нижчим за контроль /6,35 проти 6,42 г9о/, що эумовлено меншою поживною щннхстю ра-щону.

За вмхстом у кровх цукру, схрки та летних жирних ¡сислот тва-рини Д0СЛ1ДНИХ Г рул ХСТОТНО В1Д контролю не В1Др1ЭНЯЛИСЬ.

3.2. Вплив р1зного р1вня проте'1ну в ращош на про^укгивн1сгь I оомш речовин в ор-гашзмх вгвцематок аскажйського бага-топл гдного каракулю

3.2.1. Споживання поживних речовин кормхв В1Вцематками

У дослхд1 вивчали фактичне споживання кор:ав х хюживних речовин у них матками шддосупдних труп у першй половши 1атнос-Т1. Хоч при органхзацхх год1ВЛ1 виробничих труп маток пертох по-ловини кгтност! ототожнюють з незйпл1дненими тваринами, однак саме в цей час пожившсть I повнощннхсть рацхонхв впливае на приживления затнднених яйцеклтш, або плодктсть маток. Це на наш погляд мае неабияке значения' для каракуль с ы-а-гх: овець аскашй-ського багатоплхдного типу. Споживання вхвцематкак« енергхх бу-ло майже однаковим в ус1х трупах.

Ргзниця В1дм1чена у показниках споживання сирого та перетравного проте1ну 1пж матками доелгдних 1 контрольно? груп. Так, матки Ш досупднот груш споживапи перетравного протехну на II г, або' II,б1льше, ни; контрольнх тварини, 1У досл1дно1 - на 18 г, або 18,1% х У дослхдно'х - на 29 г, або 30,2%. Матки П досуйднох групи споживапи цодоби перетвореного протехну на 6 г, або &,7%> менше В1Д контролю. ,

Споживання сухох речовини кормлв ращону, кальцш, фосфору, маглш, схрки, каротину \ хнтих елемент1в живлення практично бу-ло однаковим у маток уехх шддосл1дних груп.

Щодо споживання поживних речовин кормхв вгвцематки П пол о вини К1Гност1, 1-ог та П-01 половдни лактацп, то воно вхдпов1-дало схем!-доелгду.

За показниками погдання кормхв матки усгх пхддослхдних груп 1стотно не вхдрхзмлись. Зокрема, с:но злаково-бобове вони з"х-

дали на 90-92,3)5,'силос - на 67-70?, гранулп солом"яно-травия-Н1, буряки кориов1, комбхкорм I дерть - на 100^.

3.2.2. Еива маса пхддослхднюс маток

У дослхд1 по вивченню впливу рхзного рхвня протегну в ра-цхош на обм1н речовин та пролуктнвнхсть маток була простежена динашка нлвох маси п:Едцосл хдних тварин.

Щдвищеннл ргвня протегну а рацхонах маток Ш, 1У х У дослхд-них труп сприяло эб1лыпенню яивох маси маток на 2-й день шел я окоту та кращому эбереженню IX жлсог маси у пхдсисниП пергод. Пхсля вгдяучення ягнят матки згзданих труп ¿прогшю в1дрхзня-лись вхд контролю на 7,2-11,0? /Р<0,001/.

Щодо показник1В живо"! маси маток П дослхдно1 груш, то вони були .низшими вхд контролю як теля окоту, так I пхсля в1длучения ягнят.

3.2.3. Багатоплхддя пвдцослхдних маток

Рхвень протехну в рац10Н1 1стотно вгливав на багатошпд-дя маток. Хоч на досупд буяи вгдхбранх заплхдненх тварини," вивчаемий фактор, очевидно, впливав ка збереженхсть та жит-тдздатнхсть ембрховдв.

Зокрема, пхдвищеннл кхлькостх протеину в рацхонах маток Ш, 1У та У доел ¡гдних груп зумовило. рхзницю у показниках багатогшхддя в1дпов1дно на 33,9; 29,5 I 21,4*8 по вхдно-шення до нонтрольних маток.

3.2.4. Ваанова продулмивн1сть дхддослхдшо; ыаток

Враховуючи то. цо зовна да 96-98% складаеться з tíi.íida, к!ль-к1сть та якхсть протеШу з рацхоц! Biaírpae ке другорядну роль у настригу вовкц. Вллив цього фактора на вовнову продуктивн!сть ыа-ток було вз.дн1чено у нашому дослхд!.

Збхльаення рхзпя протеину в районах маток Е, 17 та 7 досед-ккх груп сприядо вдвищешт настригу вовни у митоиу волокнх у по-piвнянн! з контролем вхдпое1дно на 127, 173 i 169 г, acio §1; ИД i 10,9?.

■ Настриг возня у штому волокнх у маток П дослхдно! групк був вшхчии в!д контроле на 51 г, ado

3.2.5. Перетравихсть покивнкк речовин у . п!ддоол1дних маток

Як вхдомо,. ефек1'ивн1сть використакня корнхв у значнха Mipi зале&ить вхд:'1х перетравыост!.

7 балансовых дослхдах, j¡zí яро водили, «а фэы. науково-госпо-даоськкх експерглент1в, пхдвженкя рхвкя протех'ну на 10 i 2С# в Í30siíepreTi:4Ei!x районах ыаток покращувало перетрав'лхсть сирого сротеЩу. иа 4,9-5,1%, сиро! клхтковини на I, J>-I,5 z6cS-

Подальие пхдвкщення насту npoielny в paoiOKi Сна 30¡» псрхв-няно-з нормами BIT) закликало зыениешш коефхпхентхв перетравнос-Ti сухо?. i органхчнох речрвини, сирого тару i безазосусткх екст-рактивнюс речсвяк зхдповхдно ка 3,4; 4,2; 8,2 í 2,9%. Цг иокна по-яснити поступанням з органхзм маток У досл1дко1 rpyiüi бхлыпох ва-лово! кдлькост! поанвнкх речовин.

. 3.2.5. Обмхн азоту у niддоелхдкнх-иатск

При розробпх х уточнецкх норн прогехну для Овцематок- дуае ваклкво.будо зиатп характер обмхну.азоту при рхзкоиу рхвкх кого в pauioHÍ (гайл.12).

Не диакятась'ка те, щс -перший мхсяць яаг.гац1Х .в дужа напру-, жешш пер±одои фхзхологхчного стану, у маток Ш, 17 та У досл1д-них груп вхдк^адало.сь у тхл1 п;одо6и 0,25; 2,02; 2,71 г азоту (Р< 0,05). У тварин.контрольно! i П дослХдяох груп баланс азоту був

вхд"е.мшгй 1 складав - 0,18 1 -2,53 г.

У маток И, 1У та 7 дослхдних груп крацз використовувався азот ка синтез молоха. Зокрема, видХлег.ня йога з молодом иереви-щувало контроль тицловхд2;о на 1,0; 0,95 1 2,49 г.

12. Середньодобовий сбм!н азоту у пхддосл!дних вхвцематок, г

Г с У п и

Показании конт- ! досл!дн!

оол^на * X • \ П ! й ! 17 ! У

Прийнято з кориаш 41,77 37,70 47,02 50,01 54,6

ВщЦлено в кал! 16,68 15,37 Г,24 17,66 21,09

Перетравлено 24,69 22,33 30,76 32,35 33,51

Видхлено: у сечх 11,25 II, чв 15,61 15,56 14,49

у иолоцх 13,62 13,36 14,92 14,77 16,31

Всього. вздхлено азоту 41,5 5 49,23 46,77 47,95 51,89

В1дкладеио у тхл! -0,18 -2,53+ 0,43- +0,25+ 0,17 ~ 2,02+• 0,23~ +2,71+ 0,27-

Використдно ка в!дкладен-кя +■ молоко, г 13,64 ГО,84 15,15 •17,56 17,20

% до при/.пятого 32,6 28,7 32,3 36,1 31,5 .

% до перетравленого 54,6 46,5 49,3 54,3 51,3

Хоч ыатки 1Е, 1У та У досл1дн!'а груп перетравливали азоту бхлыие, нхк контроль«! тваряни вхдповЗдно на 5,89; 7,46 та 8,62 г, однак його 1 бЗльие видхлялось у них з сечею.

У досл1дх з::нчалк такок; оби!н ьинеральннх елеыент!в, . . • у маток ус±х п1Ддосл1д;'.ис груп вхн був позитизшш. Зокрема, кальцха засвошзалося кодоби 1,37-1,97 г, фосфору - 1,45 - 2,01 г, с1ро -0,15-1,25 г, мШ - 2,89 - 3,19 нг, марганш - 1,18-4,2 мг, цинку-22,7-36,? ::г.

3.2.7. Молочнхсть иа.ок

У нашему експеримент1 нёоднлкотзий р1нень протехну з рацхощ по-р1зкому чплкяуз на :чш>чнхсть 1;{ддосл1д;пк маток. Зокрема, сз-рздиьодобэха к1л:,х1сть }:о;.о:-:з С, 1У * У дослЗднж хруп п-)ревершува-;:а контроль 1плпог4.дно нг: 147, 213 1 238 г, або 7,3 (Р-^ 0,05); 10,5 (!><£ Сг УУ) х I<\,% У «аток П дэслияо! грула дооою

молочнгсть була меншов за контроль на 253 г, або 14,Эй /Р>0,05/.

3\2.8. Результати бонхтувалня ягнят, одер-жаних вгд п1ддосл!дних маток

Слгд шдкреслити, що у каракул1вництв1 повнощнщсть ягйят мае хстотне значения, оскхльки вхд цього заленить якхсть смушко-Boi продукцп. Пригшхд, одержалий вхд маток Iii, 1У та У дослвдних груп, мав б1льш високу ощнку при бо1птуванн1.

Так, у контрольна rpyni ягнят, ваднесених за nicicno смушка до I класу, було 20,до П класу - 70,8?, з браком смушка -8,3«.

Значно кращх ягнята за класною оценкою та конститущйнимп осо-бливсстями отримаш в1д маток Ш i 1У дослзднкх груп.

Кршцою яглств характеризувалися такоя смушки, огримаш вгд ягнят цих груп. Зскрема, вони мая и велику плос/.ну, були В1дносно легкими з кедосить трвстои пшрою.

При дослхдженнх бгоххмхчшх показниив кров: втдзначено, що Bei вони були б кежаг фхз1ологхчнох норми, а по деяких з них мала мхсце групова, хоч статистично i не aiporiflna рхзниця.

4. ЕК0Н0М1ЧНА В5ЕКТИВН1СГЬ РЕЗУЛЬТАТА

дсапдаЕнь

Економ1чну ефективнхсть результатов дослхджень визкачали за цхнами 1990-1991 роив.

У другому доелiд7 ргзн1 piBHi nporeiHy при огримашй нормх eneprii забезпечували неоднаковий прибуток.

Зокрема, у розрахунку на I матку самий високий прибуток був у 1У доелгднхй rpyni - 39,3 крб., що вище контролю б1льш як у 3 рази, р1вснь рентабельностх - 41,SC-, що те:к перевераувало контроль j 3 рази.

Найвн'дий ексномшгий ефект у розрахунку на I матку забезпечували норми протехну для 1У i Ш доелвдннх груп. Якцо в друг1Й Д0СЛ1ДК1Й rpyni економ1Чний ефэк? у порхвняннх з контролем був В1д"е.миим i склав 3.70 крб., то в третхй, четвер-riii i п"яТ1Й дос-лхдннх трупах втч дорш-позав Ь1дтавхдно 19,9, 20,0 i 12,9 крб.

Таким чином, еконешчна ощкгса результатхв догл)д?::ень даз мож-лизхсть ствердг.увати про уисоку .ейкктивнхетъ норм ev.oprii i протеину, Hici ризчались в payioHax маток чзтвортох досл!дно1 групи.

в и сновки

1. Довздена необх!днхсгь розробки4 нор.ч энергИ ! прогэхну длл каракульських вхвциаток асканхиського багатопл1дкого типу, як! в!др!зняються в!д чистопородных тварин бхльи висохими показниками продуктивной*!.

2. Установлена оптимальна потреба вхвцематок аокан!йського багатоплхдного типу каракульських эвеиь в енерг!£ i перетравкону npoTei'Hl, зокреиа: у перш!Л по^оккнх KiTHocri - 1,14 коры.од. (14,64 МДж ОБ) х 114 г протехну; у другхй половинх kIthoctx -1,53 корц.од. (19,26 МДк ОЕ) i 175 г протеШу; у першхй половинх лактаихх - 1,64 корн.од. (22,72 МДк ОЕ) i I?? г протехну; у друг!Г: половин! лактаиДх - 1,35 кори.од. (16,20 !£Дж ОЕ) i 141 г перетравного протехну на I голову за добу.

3. Збхльшення енерггт.ччного р1зня год!вл! в!вцематок на 205» пор1вняно з нормами BIT сприяло глдвищенню настригу вовяи на 9,2% (?<! 0,05), молочност! - на 8,4# (Р< 0,05), жнво£ паси новонарод-жених ягнят - на 0,37 кг (11,9%, Р> 0,05), питомоГ ваги ягнят I класу та ел!та до 87,2J?.

4. При п!двищенн1 BuicTy протехну в рашонх маток на Юг20£ вхд норы BIT в!дм!чено збхльыення жкво"! маси маток о!сля окоту на 1,8-4 кг (Р^ 0,01), настригу вовнн у митому волокн! т на 8,1-11,1?, виходу ягнят - на 29 , 5-33,9!? та 1х хивох маси при народкенн! i при н!длученн! в!дпов!дно на 11,4-13,6Й (Р>0,05). Питома зага злхтних та ягнят перпого класу склаДала '78,-6<-86,3^, смушки, одержан! «хд них, в!др!зяялись б!льшою i кращою як!стю, н1ж вхд ягнят 1ниих груп.

5. Пхдвищення р!вня прсте'хну на 10 i 20$ в хзоенгргетичнж районах маток покращувало перетравн!сть сирого протехну на 4,95,7 (Р>0,05) 1 сирох клхтковини на 1,4-1,5 абс.£ (Р> 0,05), спркя-ло зхдкладенио у тЗл! азоту 0,25-2,02 г, збхльшенню вид!лення азоту з молоком ка 0,9 5-1,10 г порхв.чягго- з контролем.

6. Шдвйщення ш!сту протехну з panioni маток до 3Cff? nopi3нн-но з норманн BIT гюгхршува.'Ю класн!с1'ь ягнят, влчликало знинення якост! шушк!э, сприяло змеж-еняз ко-^цЬзн'Ли поретразпост! сухот i осган.тчкох речозинк, сирого аиру i Б ЕР гхдповхдно на 3,4; 4,3; 8,2 х 2,9^ (Р> 0,05). '

7. Pi3F.i рхвнА enspriï i протеину з pauioHi маток не справили негативного влливу на сби1н калыцо, фосфору, схркп, и1лЛ, iiap-гандо i цинку - баланс ïx в орган.гзм! о'ув позитивним.

8. При згодозувакн! раи1он1в з пХдвицениу равней eHepriï i проте'£ну в кровх маток зростала концентраа!я геиоглоб1ну на 0,541,40 ï% (P<0,0l), emIcï загального бхлка у снрозагц! кров! - на 0,98-1,19 v$ (Р^ С,05), лэтккх хирних кислот - на 0,24-0,64 iaf,, покрацувалася пероксидазна активность.

9. Балансування район! в каракульсы х маток аскан1йського баггтоллхдкого типу -за розпоблзниыи н гксперичентах нормами екгр-vll ! протехиу эабезпечувало в умовах зкробкяцтва на отар! маток

у к!лькосгх 1056 гол!в пЗдвкцення виходу ягнят на 100 наток на II? (167 npossi.156 у контрой), кьсхркгу воиш з o/udeï вхвцх - на 0,219 кг (12Й), кивох маси ягнят при иародяенн1 - на 0,38 кг (8,2?) i при вхдлучеин! - на 1,3 кг (5,2?); пи тойот ваги пераосорткхх сиулков ка 14? (87 проти у хэгтрол!), im сприяло збхльиення рхвня рентабельное?! у два рази (15,3 проти 7,3?) ! прлбутку у роз-рахунку на I магху на 20,17 крб. (24,8?) у ихнах 1991 року.

РЕК0МЕг*ДА1И1 ЗМРОБНИЦТВУ

Для niдвшценкя .продуктивнее!1! каракульських Ехвцеыаток аска-HÎKCÊKoro багатоплхдного типу, покращенг-н якостх продуких£ ! бй'ьи повно'1.реал1заш.1 гэнзтико-селекш-йних властииостеп та забезпечен-ия 3ucokoÏ рентабельной! зхробнкцтва рекомендуемо застосовувати розроблен! наш нории енергП i протехку з урахуванням 'йэмлогхч-ного стану (табл.!'?).

14. Нории sKsprxï ! протеТну для каракульських маток аеханхйсысого багатоплхд-' кого типу

¡Корнов! Юбшлша пРоШдзтравнкц прот.,1;

^.ыхилогхчнкл ifiTtt-'furT 'otioLPîti !?f4.-[ г 1-!-^-

стан ; „Kv-^гхл, i . всьОГО iu- т KOpu

io:

I полов.KiTHOcTX 1,14 14,64 191 114 100

П лолов.хатпост! 1,53 19,23 256 175 114

I полоз.лактацхГ 1,64 22,72 280 139 115

П полог..лактап!'х 1,35 16,20 203 141 104

Балансування pauloHia за цкми кормами забезпечить досягнешш живо! ыаси каракульських маток 60-65 кг, багатошйддя - 160-17CJS, виходу сыушк1в первого сорту - 70-8С%.

СПИСОК РОБГГ, ОПУБЛ1КОВАШ ПО ТЕМ1.ДИСЕРТАЦ11

1. Деменська H.H. Продуктивные качества маток асканийского многоплодного каракуля при разном уровне энергии в рационе // Конференция "Современные достиленля науки и практика в области селекции овец и коз, технологии производства шерсти, баранины, пуха, могера. и их применение в новых экономических условиях хозяйствования" / Тез к наук. пов1д. 16-18 гравия 1991 р. - Ставрополь, 1991-ч.1 - С. 193-195.

2. Дьяченко Л.С., Деиенська Н.М. Вплкв рхзного р1вня енергЛ в, район! вхзиематок аскан! ;"ського багатопл1дного каракули на яйсть сыушк1в Хх ягнят // 312чарство. - К.: ЗГрояай, 1992. - Вип. 27 - С. 13-20.

3. Деиенська Н.М. Вплив рхзного р1вня протеЗСну в paaiotri в!в-пеиаток аскагшЧсьЕого багагопл1дного каракулю на вовнову продук-тившсть i як1сть смушк1в // Вхзчарство - К.: "7роиай", 1992 -Вип.27. - С. 27-29.

Дьяченко JI.C., Демекська U.M. Pani-они в!виеиаток i як!сть смушК1в ягкят / Тваринництво Укра1ни, - К. "Нива", 1993, -С. 28-29.

УВГС УДАУ - 100 - 100