Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние основных агротехнических приемов на повышение продуктивности бобово-злаковых культурных пастбищ в условиях западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Влияние основных агротехнических приемов на повышение продуктивности бобово-злаковых культурных пастбищ в условиях западной Лесостепи Украины"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

БУГРИН Любомир Мирославович

УДК 633.2.03:633.31/37:633.21:631.5

ВПЛИВ ОСНОВНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ НА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУРНИХ ПАСОВИЩ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

УКРАЇНИ

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії луківництва Інституту землеробства і біоі тварин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професої Мащак Ярослав Іванович,

Інститут землеробства і біології тварин У А. заступник директора по науковій робот питань рослинництва, завідувач лаборат луківництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професо Слюсар Іван Тимофійович,

Інститут землеробства УААН, завідз лабораторії землеробства на осушених земл;

кандидат сільськогосподарських наук Щесюк В’ячеслав Федорович, директор Волинської зональної дослідної ста луківництва

Провідна установа:

Львівський державний аграрний університет Міністерства АПП України

Захист дисертації відбудеться “ 2000 р. о год.

на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д27.361.01 при Інституті землероб* УААН, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської облает

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УА

Автореферат розісланий

“ /т2- 2000 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Кравченко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності використання природних корових угідь через створення високопродуктивних бобово-злакових культурних па-вищ стикається з рядом важливих питань. Загальновідомо, що вимоги різних ідів багаторічних трав до світла, тепла, вологи, забезпечення поживними речови-іми різні, а інколи діаметрально протилежні. Тому взаємна конкуренція, коадап-ція видового і сортового складу травосумішей призводить до швидких змін, часто тативних, деградації штучних фітоценозів. Проблематичним залишається ство-ння оптимальних умов для росту і розвитку трав, подовження продуктивного дов-ліття багатокомпонентних травосумішок.

Загінна система використання культурних пасовищ не може забезпечити вномірність надходження пасовищного корму протягом вегетації трав. Тому для зперебійності надходження зеленої маси застосовують комбіноване пасовищно-нокісне використання лук із скошуванням частини пасовищ в різні фази розвитку іслин для приготування сіна, сінажу. В другій половині літа отава випасається ху-ібою. Але, не вирішено питання : який спосіб використання, скошування трав у ій фазі в умовах західного регіону найкраще поєднують позитивні сторони як па-вищного, так і сінокісного режимів експлуатації травостоїв.

• Традиційна практика застосування мінеральних добрив на природних кормо-іх угіддях зазнає змін. Це обумовлено високою енергоємністю та вартістю вироб-іцтва добрив, нестачею їх кількості та забрудненням довкілля. В Україні ця про-іема посилюється розбалансованістю матеріально-технічного постачання, розладі кредитно-фінансової системи, інфляційними процесами, неплатеспроможністю сподарств різних форм власності. Важливі наукові розробки з питань розвитку ківництва здійснено відомими вченими М.В.Куксіним, А.В.Боговіним, П.С. Ма-ренком, Г.С. Кияком, В.Д. Горбом, ЯЛ. Мащаком і ін.

Проте і досі недостатньо досліджено вплив створення штучних лучних тоценозів, значно бідніших за флористичним складом від природніх, інтенсивних жимів їх використання, запровадження різних джерел надходження азоту на про-тсгивність травостоїв, якісний склад та збалансованість поживних речовин корму, ереження енергетичних та матеріальних ресурсів.

Тому, виникла необхідність вивчення вказаних питань для уточнення існуючих хнологій створення та використання культурних пасовищ на мінеральних грунтах хідного Лісостепу і всебічної оцінки деяких агротехнічних заходів перед виродженням їх у виробництво.

Мета і завдання досліджень. Встановити оптимальні способи розміщення мпонентів травосумішки на площі, режими використання бобово-злакового куль-рного пасовища і ефективність поєднаного застосування мінерального і алогічного азоту на лучних угіддях в умовах західного Лісостепу України.

Основні завдання досліджень:

- визначити параметри впливу різних способів сівби багаторічних трав на прод; тивність пасовища та якість корму;

- підібрати кращі режими використання лучних травостоїв в умовах загінного ви су ВРХ без зниження їх продуктивності;

- дати оцінку ролі інокуляції насіння злакових трав у підвищенні продуктивно пасовищ, рівня фіксації атмосферного азоту асоціативними азотфіксаторами, од жанні екологічно чистіших кормів;

- встановити вплив способів сівби трав, режимів використання та удобрення формування бобово-злакових травостоїв;

-оцінити якість та поживність кормів, одержаних при різних агротехнічних захо; створення і використання пасовищ;

- дати економічну та енергетичну оцінку різним способам сівби трав, використаї бобово-злакових травостоїв, поєднаного застосування мінерального і біологічне азоту на культурних пасовищах.

Наукова новизна. Стосовно умов західного Лісостепу розроблено на прирі них кормових угіддях оптимальні способи розміщення компонентів бобої злакової травосумішки на площі, які сприяють підвищенню продуктивності паї вищ, зменшенню конкуренції між травами, стабілізації насиченості травостою ( бовими в перші роки експлуатації угідь.

Уточнено режими використання пасовищних травостоїв, фази відчуження тр які дозволяють підвищити продуктивність культурних пасовищ без знижег якості корму.

Встановлено параметри дії інокуляції насіння злакових трав на продуктивні« травостою, підвищення асоціативної азотфіксації в кореневій зоні трав, покращеь якості корму та зменшення забруднення довкілля.

Дано комплексну оцінку якості одержаних кормів залежно від спосо розміщення компонентів травосумішки, режимів експлуатації пасовищ, поєднане застосування мінерального і біологічного азоту.

Практична цінність роботи. Одержані результати досліджень покладені в < нову розробленої ресурсозберігаючої технології створення, використання та дог. ду за пасовищними травостоями на мінеральних грунтах західного Лісостепу ^ раїни, яка дозволяє подовжити продуктивне довголіття агроценозів шляхом ( тимізації розміщення компонентів травосумішки на площі, підвищити прод; тивність травостоїв при загінній системі пасовищного використання до 75 ц/га кі мових одиниць та економити в перші роки експлуатації пасовищ до 25 кг/га азоту рахунок асоціативної азотфіксації, покращити якість корму.

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку. В дослідному господарс ім.Лесі Українки НВО “Трави” Ковельського району Волинської області на пло ЗО га сівба бобово-злакової травосумішки стрічково: два рядки злаки + один р•ла бобові забезпечила підвищення врожайності зеленої маси до 260 ц/га , що на 10,6 більше за існуючу технологію.

В дослідному господарстві “Оброшино” ІЗіБТ УААН поєднане застосуван мінеральних добрив в нормі N90 Р<ю К120 з інокуляцією насіння злакових трав ді

лило одержати з 11 га культурних пасовищ по 52,5 ц/га кормових одиниць. За ранок інокуляції одержано додатково 4 ц/га кормових одиниць. Скошування пер->го циклу п’ятикратного сінокісно-пасовищного використання у фазі виходу іків в трубку забезпечило на 9 % підвищення продуктивності культурного па-вища, урожайність якого склала 62,3 ц/га сухого корму.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження проведені у іповідності з тематичним планом Інституту землеробства і біології тварин УААН виконанню НТП “Продовольство-95” , Проект 20 “Корми і кормовий білок” ( № > иАОЮОІбЗІР).

Апробація результатів роботи. Результати досліджень висвітлювались на нау-во-виробничій конференції “Наукове забезпечення агропромислового комплексу одного регіону України в умовах переходу до ринкових відносин” (Львів, 1992), ординаційній нараді “Інтенсифікація виробництва кормів і кормового білка в сідному регіоні” (Львів, 1993), міжнародній конференції “Україна в світових зе-льних, продовольчих і кормових ресурсах та економічних відносинах” (Вінниця, 95), міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи вирішення” (Львів, 1999), обговоренні та схваленні на засіданнях методичних місій та Вчених рад Інституту землеробства і біології тварин УААН у 1990-1993

• Публікація результатів досліджень. Основні положення досліджень за темою сертаційної роботи висвітлені в шести наукових друкованих працях та одних медичних рекомендаціях.

Особистий внесок здобувана. Автором узагальнено світову та вітчизняну ературу за темою дисертації, особисто виконано 90% польових та лабораторних сліджень. На основі одержаних результатів здійснено узагальнення та сформуль-шо висновки. Публікації виконано самостійно та у співавторстві.Частка автора у ільних публікаціях - 80%.

Обсяг і структура роботи. Дисертація виконана викладена на 235 сторінках шннописного тексту і скадається із вступу, п’яти розділів, загальних висновків і опозицій виробництву. Робота вміщує 41 таблицю, 1 рисунок, 14 додатків. Спи-< літератури включає 375 джерел вітчизняних і зарубіжних авторів.

ЗМІСТ ТА РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ .

У вступі обгрунтовано необхідність і актуальність виконання роботи, її науко-новизну, практичну цінність, відображено апробацію, наведено обсяг публікацій декларацію особистого внеску автора.

. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Експериментальна робота виконана в Інституті землеробства і біології тварин

і,АН. Виходячи із завдань досліджень, у 1990-1993 роках проведено три польових ;ліди.

Грунт дослідних ділянок темно-сірий опідзолений легкосуглинковий повер: нево оглеєний, характеризується такими агрохімічними показниками : pH сол ової витяжки - 6,1 - 6,5, вміст гумусу - 2,7 - 3,1%, забезпеченість рухомим фосфі ром та обмінним калієм (за Кирсановим) - відповідно 7,5 - 11,5 та 6,2 - 9,2 мг/100 грунту.

Метеорологічні умови в роки досліджень в основному були сприятливими ю росту і розвитку багаторічних трав. Середня температура за вегетаційні періоди б ла близькою до середньої багаторічної. Сума опадів протягом вегетації трав у 199і 1992 роках незначно перевищувала середні багаторічні дані, але розподіл опадів нерівномірний, з частими посушливими періодами. 1993 рік характеризував) вирівняністю температурного режиму і вологозабезпечення протягом вегетації тра

Дослід перший - вплив способів сівби на продуктивність бобово-злакової травостою - проводили в 1991-1993 рр. Травостій створено у 1991 році весняні безпокривним посівом. Удобрення - N60P90Kl20 з розподілом мінеральних добрі весною - №оР9оК«> та після другого циклу використання - НзоКбо. Дослід проводш в умовах випасання ВРХ, Розмір ділянок 68 кв.м в чотириразовій повторності.

Дослід другий - вплив кратності використання бобово-злакового травостою і його продуктивність - проводили у 1990-1992 рр. Травостій створено у 1990 р. ве няним безпокривним посівом травосумішки такого складу: пажитниц

кострицевий гібрид (7 кг), пажитниця багаторічна (6), костриця лучна (4), стоколі безостий (4), тимофіївка лучна (4), конюшина лучна (2), коншина гібридна (3), к нюшина повзуча (2 кг/га). Всього - 32 кг/га кондиційного насіння. Щорічно тр востій удобрювали в нормі №оР9оКт. Використання травостою здійснювали шл хом імітації випасу худоби та скошування на сіно з посівними ділянками 68 кв.м чотириразовій повторності.

Дослід третій - вплив удобрення та інокуляції злакових компонентів на пр дуктивність бобово-злакового травостою і активність азотфіксації - проводили 1990-1992 рр. Весняним 1990 р. безпокривним посівом створено пасовищний тр востій. Мінеральні добрива вносили згідно схеми досліду (табл.2). Спосіб викор стання - імітація випасання ВРХ. Площа посівної ділянки 68 кв.м, повторність ч тириразова. Перед висівом насіння злакових трав у 6-8 варіантах інокулювали в робничим штамом 410 асоціативного азотфіксатора - бактерій роду АгоБрігіІІі ПроГегшп.

Облік урожаю, його ботанічного складу та інші спостереження проводили методиками ВНД1 кормів ім.В.Р.Вільямса (1971). Кореневу масу визначали шлях< відбору монолітів буром С.С.Шаїна на глибину 0-20 см в чотириразовій повторної з наступним відмиванням на ситах діаметром 1 мм і зважуванням у повітряно сух му стані.

Аналізи біохімічного складу корму та агрохімічні дослідження грунту про і: дили за загальноприйнятими методиками. Азотфіксуючу активність визначали аі тиленовим методом, актуальну (польову) активність азотфіксації в грунті - методі Умарова в модифікації В.В.Волкогона.

Поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з вміс білка , жиру, клітковини і БЕР з врахуванням коефіцієнтів їх перетравності. Мат

ичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу ‘'..Доспєхов, 1985). Економічну ефективність заходів визначали за методикою ЦІ кормів (1985). Енергетичну оцінку - за методикою О.К.Медведовського, Іваненко (1988).

ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЯНИХ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ

Продуктивність культурних пасовищ залежно від способів сівби. :лідженнями встановлено, що всі способи сівби бобово-злакової травосумішки гзпечують високу врожайність пасовищного корму (табл.1). Проте, достовірний ріст урожаю до звичайної сівби травосумішки (контроль) в першому році вико-тання забезпечила лише сівба трав врозкид (6,9 ц/га) та стрічково: три рядки <ові + один рядок бобові ( 7,2 ц/га сухої речовини). В 1992 р. сприятливі погодні >ви дозволили одержати значно більший вихід сухої маси на всіх варіантах ліду. Найвищий приріст врожаю до контролю забезпечили посіви врозкид (8,4 0 та стрічково: два рядки злаків + один рядок бобові (8,2 ц/га сухого корму), ільне зниження урожайності на третій рік використання майже вирівняло противність пасовищних травостоїв в межах найменшої істотної різниці, за винят-[ сівби бобових трав через два рядки злаків, яка забезпечила додаткові 10,6 ц/га ої маси.

Найбільш оптимальне розміщення бобових і злакових трав, яке частково зни-: їх взаємну конкуренцію та підвищує продуктивність пасовища створюється івом трав врозкид та стрічково: два рядки злаків + один рядок бобові. Такі схе-сівби забезпечили одержання відповідно 78,6 та 80,6 ц/га сухого корму (8,7 та Уо приросту до контролю) та максимальний вихід кормових одиниць (69,9 та 69,6 і). Найвищий збір перетравного протеїну (13,1 ц/га) одержано при сівбі трав ічками: два рядки злаків + один рядок бобові, що пояснюється вищою вро-іністю пасовища та кращими умовами росту і розвитку бобових трав як основно-(жерела протеїну в пасовищному кормі, зокрема, порівняно з сівбою врозкид.

Вплив способів використання на продуктивність бобово-злакового травою. Шестикратне пасовищне використання травостоїв дозволило в середньому за роки одержати 68,1 ц/га сухого корму. Зменшення кратності використання до ги сприяло нагромадженню додаткових 5,4 ц/га сухої речовини. Виявлено, що скошуванні перерослого пасовищного травостою у фазі виходу злаків у трубку іступним чотириразовим спасуванням досягається збільшення на 18,4 % віддачі ьтурного пасовища - 80,6 ц сухої маси з гектара, максимальний збір кормових ниць (75,0 ц/га) та перетравного протеїну (11,3 ц/га), що обумовлено як рівнем жайності, так і якісним складом корму.

Продуктивність пасовищного травостою залежно від удобрення та перед-івної інокуляції насіння злакових трав. Основним удобренням бобово-злакових овищ є фосфорно-калійне. Для інтенсифікації луко-пасовищних бобово-злакових зостоїв необхідно вносити азотні добрива. Але тут

Спосіб сівби Урожайність сухої речовини, ц/га Збір, ц/га

1991 1992 1993 Середнє Різниця до контролю, ц/га кормових одиниць перетравного протеїну

Звичайний (контроль) 71,8 80,3 68,7 73,6 - 65,5 11,2

Врозкид 78,7 88,7 68,4 78,6 +5,0 69,9 12,6

Перехресний:злакові х бобові 74,9 84,5 69,3 76,2 • +2,6 68,7 12,5

Стрічковий на ширину сівалки: злакові + бобові 61,6 84,0 65,6 70,4 -3,2 62,7 11,7

Стрічковий на 1/2 ширини сівалки: злакові + бобові 60,2 80,7 65,6 68,8 -4,8 61,7 10,9

Стрічковий: 1 рядок злакові + 1 рядок бобові 74,4 78,5 66,1 73,0 -0,6 65,5 12,0

Стрічковий: 1 рядок злакові +2 рядки бобові 72,3 88,5 79,3 80,0 +6,4 69,6 13,1

Стрічковий: 1 рядок злакові +3 рядки бобові 79,0 78,8 70,6 76,1 +2,5 68,5 11,5

НІРо5 ц/га 4,8 5,8 4,1

остерігається протиріччя - мінеральний азот пригнічує мікрофлору бобових і ижує активність симбіотичної азотфіксації. Тому постає необхідність збільшити стку біологічного азоту в урожаї небобових рослин (В.В.Волкогон, 1989 ; П.Кожемяков, 1989).

Вивчення впливу удобрення та інокуляції злакових компонентів на продук-вність пасовища показало їх позитивний ефект (табл.2). Достовірний приріст ожаю до контролю забезпечили всі варіанти удобрення травостою культурного совища. Найбільш суттєву різницю (32,6 ц/га сухого корму) одержано при пов-іму мінеральному удобренні травостою в нормі N90 Рм Кпо на фоні інокуляції сіння злакових трав. Зменшення норми технічного азоту до 60 кг/га д.р. знизило ожайність бобово-злакового травостою, а одержаний урожай практично зноцінний врожаю п’ятого варіанту. *

Таким чином, бактеризацією насіння злакових трав можна зекономити на кож->му гектарі бобово-злакових пасовищ до 25 кг мінерального азоту. За рахунок окуляції нами додатково одержано на фоні Р90К120 -1,7 , №оР9оКіго- 5,1 , МїюРадКіго і,4 ц/га кормових одиниць. Підвищення продуктивності культурного пасовища у а рази ( до 64,7 ц/га кормових одиниць та 9,3 ц/га переграв ного протеїну) досяг-то шляхом інокуляції насіння злакових компонентів травосумішки та щорічного есення мінеральних добрив з розрахунку Н^оРэдКш.

• Вплив передпосівної бактеризації насіння злакових трав на продуктивність отфіксації. Розміри фіксації атмосферного азоту в асоціаціях коріння небобових слин з діазотрофами дуже різні і в грунтах помірного клімату коливаються від З ■ 170 кг/га в рік або покривають потреби рослин в азоті на 10-20% .В.Волкогон,1997; В.А.Ковда,1989; В.А. Кудеяров, 1989; Р.В.Уо$е,1983).

В наших дослідженнях в перший рік життя трав продуктивність азотфіксації ладала лише 2,8 - 10,6 кг/га азоту за 150 днів вегетації. Проте, передпосівна бак-ризація насіння злакових трав штамом 410 асоціативного азотфіксатора ЮБрігіІІиш ІіроГегит дозволила на фоні внесення №о-9оР9оКіго додатково »білізувати 6,9 -7,4 кг/га азоту (табл.З).

У 1991 р. інокуляція злакових компонентів сприяла збільшенню продуктив-істі азотфіксації до 52,2 кг/га за 150 днів на фоні №оР9оКіго та до 39,3 кг/га при .обренні №оР9оКіго. На третьому році продуктивного довголіття при повному неральному удобренні продуктивність азотфіксації значно зменшилася порівняно 1991 р. Приріст фіксованого азоту за рахунок інокуляції склав 8,2 - 11,6 кг/га/150 ¡ів вегетації на аналогічних фонах азотного удобрення (в межах НІР). Підвищення тивності азотфіксації по роках досліджень зафіксовано також на контролі та фос-)рно-калійному удобренні, що пояснюється поширенням бобових трав у траво-ої.

Рівень зв'язування молекулярного азоту в кореневій зоні злакових трав не доз-ляє повністю відмовитись від застосування азотних добрив, але з допомогою окуляції насіння злаків та внесення №оР9оКі2о додатково використано 24,6 кг, а на >ні №оР9оКі2с> - 22,0 кг/га біологічного азоту за 150 днів вегетації.

Удобрення Урожайність сухої речовини, ц/га Збір,ц/га

1990 1991 1992 середнє Приріст до контролю, ц/га кормових одиниць перетравного •протеїну

Контроль (без удобрення) 18,7 43,6 60,5 40,9 - 38,0 4,6

РэдК.90 26,3 55,3 71,6 ’ 51,1 +10,2 46,0 6,2

Р90К120 25,7 58,2 74,6 52,8 +11,9 48,0 6,7

ИбоРэдКпо (по N30 під І та III цикли) 34,7 69,1 69,2 57,7 + 16,8 51,3 7,1

№оР9оКі2о (по N30 під ІДІ та III цикли) 39,4 78,6 84,1 67,4 +26,5 59,3 9Л

Р90К120 +інокуляція злакових компонентів 33,0 53,7 75,5 54,1 +13,2 50,3 6,6

№оР9оКі2о +інокуляція злакових компонентів 42,6 73,0 74,5 63,4 +22,5 56,4 7,7

N90P90K.n0 +інокуляція злакових компонентів 46,4 81,0 93,2 73,5 +32,6 64,7 9,3

НІРо5, ц/га 5,9 4,8 5,9

Таблиця 3. Продуктивність азотфіксації залежно від удобрення та інокуляції

насіння злаків

ар. Удобрення Продуктивність азотфіксації, кг/га азоту/ 150 ДНІВ

1990 1991 1992 середнє

1 Контроль (без удобрення) 5,1 46,4 132,0 61,2

2 РэоКад 7,8 46,9 135,9 63,5

3 Р90К120 10,6 85,7 175,6 90,6

4 N6oP9oKno(no N30 під 1 та III цикли) 2,8 7,9 3,6 4,8

5 N90P90K120 (по N30 під 1,11 та III цикли) 3,0 8,6 4,7 5,4

6 Р90К120 + інокуляція злакових компонентів 4,6 37,9 105,2 49,2

7 N60P90K120 + інокуляція злакових компонентів 9,7 52,2 11,8 24,6

8 N90P90K120 + інокуляція злакових компонентів 10,6 39,3 16,3 22,0

НІР os, кг/га 0,6 4,9 23,7

ФОРМУВАННЯ БОБОВО-ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ

Проведеними дослідженнями встановлено, що розміщення бобових і злакових їв смугами сприяє створенню кращих умов росту і розвитку бобових. Тому при бі трав широкими стрічками частка бобових у біомасі врожаю складала протя-и вегетації 27,3-29,7%, на 9,2 -11,6% випереджаючи звичайний рядковий посів, зба компонентів сумішки вузькими стрічками призвела до зменшення насиче-сті травостою бобовими, але стабілізувала цей показник на рівні 19-26%. Ця ж аденція спостерігалася при сівбі трав перехресно, врозкид та звичайним рядковим особом, проте з меншим на 5-8 % вмістом конюшин. Характерною особливістю звостою було збільшення вмісту їстівного різнотрав’я із збільшенням ширини сівних стрічок. Максимальну щільність пасовищного травостою (1592-2689 палів на 1 кв.м) забезпечила сівба трав врозкид.

Часте відчуження травостою позитивно впливало на розповсюдження бобових зв, особливо конюшини повзучої та зростання щільності агроценозу. Так, при :сти- і п’ятикратному пасовищному використанні частка бобових у травостої падала в першому циклі використання відповідно 21,0 та 19,6%, перед третім клом випасання - 22,4 та 23,6% біомаси при густоті стеблестою 3034-2392 паго-/кв.м.

Запізнення з використанням першого циклу до фази виходу злаків в труб знизило вміст бобових на 1,0- 1,4%, до початку колосіння- на 9,3-10,7% . Найгірі умови росту та розвитку конюшин склалися при триразовому сінокосінні - вміст б бових протягом вегетації знизився у 3 рази при значному зрідженні травостою -857-1026 шт. /кв.м порівняно з шестиразовим випасом ВРХ.

Короткочасні засухи в поєднанні з підвищеними денними температурами в £ сівби та внесенням мінерального азоту спричинило різке зменшення кількості боб вих у травостої. Екологічна ніша заповнювалась протягом вегетації на 89,5 - 98,1 сіяними злаками. Суттєвого впливу інокуляції насіння злакових трав на ботанічн склад зеленої маси пасовища та щільність травостою не виявлено.

ЯКІСНИЙ СКЛАД КОРМУ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ, КРАТНОС ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ

Дослідженнями встановлено, що сівба бобових і злакових трав окремими ці рокими стрічками збільшує в перші роки використання частку сирого протеїну кормі до 23,1-23,5% проти 21,5% на контролі (звичайна сівба травосумішки), а знижує врожайність угідь на 4,3- 6,5%. Білковість пасовищного корму при різн способах сівби складала 69,4-70,5% з оптимальним для жуйних відношенії небілкового азоту до білкового (1:2-2,4), за винятком контрольного варіанту.

Сівба врозкид та перехресно сприяла загущенню травостою, що знижува швидкість проходження травами фенологічних фаз розвитку, тому вміст вугяево; в кормі був невисоким (6,05- 5,67%). Стрічкові посіви послаблювали конкуренц трав і збільшували насиченість біомаси бобовими компонентами. Як наслідок, зг жувалась частка водорозчинних вуглеводів, клітковини, жиру та збільшувалс зольність корму. Незалежно від способів сівби забезпеченість пасовищної тра фосфором, кальцієм, магнієм відповідала зоотехнічним нормам годівлі тварин.

Поживність корму при різних режимах використання визначена на осні хімічного складу зеленої маси (табл.4). Найвищий вміст кормових одиниць в оді му кілограмі сухої маси відмічено при п’ятикратному сінокісно-пасовищному вш ристанні (0,93 кормової одиниці). Цьому ж режиму використання відповідав їх мі симальний вихід - 75,0 ц/га. При використанні всіх циклів на випас ВРХ корме цінність трави становила 0,91 кормової одиниці /кг сухої маси. Із скошуванн першого чи другого циклу у пізніші фази розвитку трав (початок колосінні колосіння злаків) спостерігалося зниження поживності корму до 0,73 кормової o^ ниці при триразовому сінокосінні.

Найвищу забезпеченість корму перетравним протеїном одержано .на контр< (170,1 г/1 к.од.), але завдяки вищій продуктивності, максимальний збір перетраві го протеїну (11,3 ц/га) забезпечило п’ятикратне сінокісно-пасовищне використан Цукрово-протеїнове співвідношення кормової маси пасовища не

Таблиця 4. Поживність корму залежно від способів використання бобово-злакового травостою (середнє за 1990-1992 рр.)

Способи використання Вміст в 1 кг сухого корму к.од. Збір кормо- вих оди- ниць, ц/га В одній кормовій одиниці перетравного протеїну, г Збір пере- трав- ного проте- їну, ц/га Співвідношення

цук- рово- про- теїно- ве протеї нове небіл-ково-го азоту до білкового Са: Р К: Иа К Са+М Е

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Шестикратне пасовище 0,91 62,0 170,1 10,5 0,32 3,5 1:3,2 0,78 28,2 5,7

П’ятикратне пасовище 0,91 66,9 162,3 10,9 0,36 3,7 1:3,5 0,83 25,5 5,4

П’ятикратне сінокісно-пасовищне 0,93 75,0 150,4 11,3 0,56 4,0 1:4,3 0,77 18,0 5,3

Чотирикратне пасовищно-сінокісне 0,84 61,3 149,3 9,2 0,44 4,1 1:2,8 0,71 24,9 6,2

Чотирикратне сінокісно-пасовищне 0,85 64,9 134,2 8,7 0,60 4,6 1:3,7 0,71 19,9 5,3

Трикратне сінокісне 0,73 57,9 146,3 8,5 0,76 4,4 1:2,5 0,87 18,9 4,4

задовільняло норм годівлі ВРХ. Включення у режими використання скошуванн: трав у старшому віці дозволило значно покращити його (до 0,76 при триразовом; сінокосінні) та позитивно впливало на протеїнове співвідношення. Відношенії: небілкового азоту до білкового змінювалось по варіантах в оптимальних та близь ких до оптимальних межах. Відношення Са:Р у всіх режимах використання бул< дещо нижчим норм годівлі ВРХ (0,71-0,87).

При вивченні удобрення та інокуляції злакових компонентів пасовищний корр найвищої кормової цінності (0,90- 0,93 к.од. /кг сухої маси) одержано на контролі т фосфорно-калійному фоні. Внесення Neo-so Р90К120 та поєднання удобренн інокуляції насіння злаків дещо знизило кормову цінність трави. Забезпеченість кор му перетравним протеїном була достатньою при всіх варіантах удобрення (122,0 153,9 г/ Ік.од.). Протеїнове відношення в кормовій масі пасовища було вузькиг (1:4,1 -5,2), причому вищі показники протеїнового відношення та Са:Р характери для варіантів з вищим насиченням травостою бобовими травами.

Частка нітратного азоту в зеленій масі культурних пасовищ при внесенні н більше N90 знаходилась в межах 26,5 - 103,7 мг/кг (ГДК -300 мг/кг). Інокуляція зла кових трав сприяла зниженню концентрації нітратів в пасовищному кормі на 13 42% залежно від удобрення.

Корми, одержані з культурних пасовищ, містять у 5-7 разів більше потребі жуйних калію та недостатньо натрію, що характерно для багаторічних трав на по чаткових фазах розвитку і вимагає корегування їх вмісту мінеральними добавками.

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Фінансові затрати на створення, удобрення та догляд одного гектара культур них пасовищ в рік (за порівняльними цінами на 1.01.1999р.) складають 504,9 - 505, гривень. Сівба травосумішки врозкид та стрічково: два рядки злакові + один рядо бобові характеризувались найкращими економічними показниками, зокрема, мак симальним умовно чистим доходом (920,9 та 914,7 грн.), найнижчою собівартісті кормової одиниці (7,23 та 7,26 коп.). Окупність 1грн. затрат при цьому склала 2,8 та 2,81грн. при 182,3 та 181,1% рентабельності і 8,1 та 8,0 енергетичних кс ефіцієнтах.

Економічна оцінка способів використання бобово-злакового травостою показ; ла доцільність запровадження п’ятикратного сінокісно-пасовищного використанні яке дозволяє одержати на 241,2 грн./га більше доходу порівняно з шестиразовії] випасом ВРХ, знижує собівартість 1ц к.од. на 1,25 грн. та енергоємність продукц на 11,8%.

Травостої культурних пасовищ без удобрення характеризуються достатньо в і сокими умовно чистим доходом (639,0 грн./га), окупністю затрат (3,58 грн.) та реї табельністю - 469,2%. Але продуктивність пасовища дуже низька. Найбільш екс номічно вигідною є передпосівна інокуляція насіння злаків у поєднанні з внесенняі NooPsoKm. яка забезпечує одержання 755,9 грн./га умовно чистого доходу, за рах> нок інокуляції насіння зростає на 19,2% рентабельність пасовищ та з 5,9 до 6, енергетичний коефіцієнт.

висновки

1. Оптимальне розміщення компонентів травосумішки на площі, яке дозволяє зменшити їх взаємну конкуренцію, підвищити врожайність бобово-злакового травостою забезпечує сівба трав врозкид та стрічково:два рядки злаків +один рядок бо-5ові. При такому висіві компонентів травосумішки продуктивність культурних пасовищ зростає на 6,8-8,7% порівняно із звичайним посівом та досягає 78,6-80,0 ц/га сухого корму і 12,6-13,1 ц/га перетравного протеїну.

2. Встановлено, що найбільш раціональним використанням перерослих травостоїв є їх скошування в першому циклі стравлювання у фазі виходу злаків в трубку цля приготування кормів на зиму, яке підвищує продуктивність лук до 80,6 ц/га сухої маси (75,0 кормових одиниць) проти 68,1 ц/га при шестиразовому випасі ВРХ.

3. Обробка насіння злакових трав перед сівбою активними штамами асоціативних азотфіксаторів у поєднанні з внесенням №оР9оКш в перші роки використання дозволяє одержати до 73,5 ц/га сухого корму (на 79,7% більше порівняно з контролем та на 9,1% порівняно з тією ж нормою №К без інокуляції злаків), економити до 25 кг/га діючої речовини мінерального азоту.

4. Найкращі умови росту і розвитку бобових трав створюються при сівбі компонентів травосумішки стрічково на ширину та 1/2 ширини сівалки: злакові + бо-5ові (частка бобових протягом вегетації - 27,3-29,7% врожаю - на 9,2-11,6% більше порівняно із звичайною сівбою), але травостої формуються засмічені різнотрав’ям га маловрожайні. Розміщення бобових через рядок та два рядки злаків стабілізує насиченість біомаси бобовими в перші роки експлуатації пасовищ на рівні 19-26%. Найвищу щільність травостоїв як протягом вегетації, так і по роках використання, забезпечує сівба трав врозкид (1592-2689 шт. /кв.м. проти 1360-2162 шт./кв.м. при сівбі на 1/2 ширини сівалки).

5. Збільшення кратності використання травостоїв до шести сприяє збільшенню частки бобових в урожаї, підвищенню щільності травостою( до 1707-3034 шт/кв.м. ).Повне мінеральне удобрення в нормі №о-9оР9оКш підтримує протягом пасовищного періоду стабільну щільність травостою - 1563-2450 пагонів/кв.м, а в поєднанні з інокуляцією 1651-2508 шт/кв.м., але знижує кількість бобових в рослинному покриві пасовищ до 8,1- 1,1% біомаси (при 11,7-19,4% на контролі та 15,8-30,8% на Р90К120 + інокуляція злаків).

6. Розміщення на площі окремо злакових і бобових трав широкими стрічками збільшує в перші роки використання вміст сирого протеїну в кормі до 23,1-23,5% проти 21,5% при звичайній сівбі травосумішки, але знижує врожайність угідь на і,3-6,5%. Максимальний збір перетравного протеїну (13,1 ц/га - 117% до контролю) забезпечує сівба бобових компонентів через два рядки злаків.

7. Часте випасання травостою сприяє збільшенню концентрації сирого протеїну в кормі: до 21,8% - при шестикратному (контроль) та 20,8% при п’ятикратному. Скошування першого укосу у фазі виходу злаків в трубку з подальшим чотириразовим випасом понижує рівень сирого протеїну на 2,1% порівняно з контролем, але компенсує його втрату підвищенням продуктивності (збір перетравного протеїну-11,3 ц/га). Внесення N60-90РэоКлм стабілізує нагромадження сирого протеїну

фітомасою по роках використання на рівні 14,1-18,0%, а в поєднанні з інокуляцієк злакових трав - 15,3-18,4% абсолютно сухої речовини. За рахунок інокуляції додат ково нагромаджується 0,9-1,0 ц/га сирого протеїну.

8. Різні способи сівби трав, використання та удобрення культурних пасовий суттєво не порушують відношення небілкових азотистих сполук до білкових, яке і раціоні жуйних тварин повинно складати 1:2-3. Частка нітратного азоту в зеленії масі пасовищ та сіножатей знаходиться в межах 26,5-103,7 мг/кг (ГДК-300 мг/кг ) Інокуляція злакових трав в складі бобово-злакової травосумішки знижує концен трацію нітратів в кормовій масі на 13-42% залежно від удобрення.

9. Із збільшенням насиченості травостою бобовими травами, що характерне дл: стрічкових посівів, фосфорно-калійного удобрення та використання трав у ранн фази розвитку, кормова маса інтенсивно нагромаджує перетравний протеїн. Я наслідок, цукрово-протеїнове співвідношення звужується до 1:0,36-0,38 Сінокосіння у фазу виходу злаків в трубку з подальшим випасом ВРХ покращує йо го до 1:0,56, а триразове скошування на сіно - 1:0,76. При інокуляції насіння злакі на фоні Ыбо-9оР9оКпо спостерігається тенденція до покращення відношення сумі вуглеводів до перетравного протеїну.

10. За вмістом клітковини та жиру способи сівби, використання, удобрення т інокуляції злаків різняться незначно. їх частка в кормі знаходиться в межах норі годівлі ВРХ. Скошування травостою в пізніші фази розвитку рослин збільшує вміс клітковини в кормі до 27,9% при триразовому сінокосінні та зменшує частку жир на 0,4% порівняно з шестикратним випасом. Мінеральний склад корму під впливої способу сівби змінюється незначно і відповідає нормам годівлі ВРХ. Зі старінняі рослин знижується зольність корму на 0,7% , концентрація фосфору на 0,9°/ кальцію на 0,03-0,07%, але в межах фізіологічних потреб тварин. Вміст кальцію кормі зростає на фоні фосфорно-калійного удобрення, що пояснюється насичення) травостою бобовими травами. Корми, одержані з культурних пасовищ містять у 5-разів більше фізіологічної потреби ВРХ калію та недостатню кількість натрію.

11. Кормова маса бобово-злакових пасовищ хараісгеризується високою якістк в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,87-0,93 кормової одиниці із забезік ченням кожної 122,0-189,3 г перетравного протеїну. Співвідношення мі; мінеральними елементами (Са:Р), перетравним протеїном і безазотистими о; ганічними сполуками знаходяться в оптимальних межах. Триразове скошувани трав на сіно знижує загальну поживність корму до 0,73 кормової одиниці.

12. Найбільш економічно вигідним є створення культурних пасовищ шляхо висіву компонентів травосумішки врозкид та стрічково: два рядки злаки + ряде бобові, які забезпечують одержання 914,7-920,9 грн./га умовно чистого доход; зниження собівартості 1ц кормових одиниць на 0,45-0,48 грн. при підвищенні реї табельності угідь на 16,5-17,7%, збільшення енергетичного коефіцієнта до 8,0-8 при 7,5 на контролі.

Найкращий економічний та енергетичний ефект забезпечує п’ятикраті сінокісно-пасовищне використання бобово-злакового травостою, яке дозволі одержати з 1 га 942,6 грн. умовно чистого доходу при найвищій окупності затрат

1,61 грн.) та зниженні енергоємності продукції на 11,8% (36 МДж/ 1ц кормових диниць).

Поєднання повного мінерального удобрення культурних пасовищ в нормі І90Р90К120 з інокуляцією насіння злакових трав дозволяє одержати додатково (за ра-унок асоціативної азотфіксації) 109,3 гри. / га умовно чистого доходу, підвищення ентабельності угідь на 19,2%. Комплекс двох агрозаходів забезпечує приріст 42306 1Дж /га валової енергії до контролю. Інокуляція насіння злаків сприяє зростанню нергетичного коефіцієнта з 5,9 до 6,4 на фоні ЬЬоРуоКізо.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для створення бобово-злакових культурних пасовищ високої продуктив-ості, з метою досягнення оптимальних умов росту і розвитку компонентів траво-умішки доцільно висівати багаторічні трави стрічково : два рядки злаки + один ря-ок бобові або врозкид.

2. Для більш ефективного використання культурних пасовищ, одержання ормів високої якості необхідно запроваджувати в умовах загінного випасу ВРХ ’ятикратне сінокісно-пасовищне використання із скошуванням зеленої маси неви-ористаних у першому циклі загонів у фазі повного виходу злаків в трубку для при-этування кормів на зиму.

3. З метою зменшення енергоресурсовитрат, зменшення забруднення довкілля оцільно поєднувати удобрення культурних пасовищ в нормі №оР9оКі2о з іокуляцією насіння злакових трав активними штамами асоціативних зотфіксаторів, що забезпечить в перші роки використання одержання 6470 к.од. з гктара та економію до 25 кг/га технічного азоту.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мащак Я.І., Бугрин Л.М. Продуктивність бобово-злакового травостою пасо-ищного використання залежно від удобрення та інокуляції злакових компонентів // [ередгірне та гірське землеробство і тваринництво. - Львів,- 1999.-Вип. 40-41.- С. 8-100.

2. Бугрин Л.М., Мащак Я.І., Черепанов В.П. Продуктивність та якість корму обово-злакового травостою залежно від способів сівби // Науково-технічний бюле-гнь ІЗІБТ УААН. - Львів.-1999.-Вип.1(2).-С.14-17.

3. Бугрин Л.М. Продуктивність бобово-злакового травостою та ефективність ізних способів його використання // Науковий вісник ЛДАВМ

а. Гжицького .- Львів,- 1999- Вип.З.ч.ІІ.- С.48-50.

4. Мащак Я.І., Бугрин Л.М. Вплив способів використання травостою на бо-анічний склад і збір кормового білка // Тези доповідей координаційної наради “ -ітенсифікація виробництва кормів і кормового білка в західному регіоні”,- Львів,-993.-С. 38-40.

5. Мащак ЯЛ., Бугрин Л.М. Вплив способів використання бобово-злакового равостою на якість корму // Матеріали міжнародної конференції

“ Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах та економічних відносинах - Вінниця: Аграрна наука,- 1995.-С. 441-442.

6. Мащак Я.І., Бугрин Л.М. Вплив удобрення та інокуляції злакових компонентів травосумішки на якість пасовищного корму // Матеріали міжнародної конференції “ Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах тг економічних відносинах Вінниця: Аграрна наука. -1995.-С.492-493.

7.Адамень Ф.Ф., Царенко М.К., Кононюк В.А., Бабич А.О.,....Бугрин Л.М. тг інші. Рекомендації по створенню і ефективному використанню культурних пасовиш у господарствах України. - Київ: Аграрна наука. -1997.-31 с.

АНОТАЦІЯ

Бугрин Л.М. Вплив основних агротехнічних прийомів на підвищення продуктивності бобово-злакових культурних пасовищ в умовах західного Лісостепу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН. Київ - 2000.

В дисертації викладено результати оцінки в умовах західного Лісостепу України продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму, економічної т; біоенергетичної ефективності експлуатації угідь залежно від способів сівби травосумішки, режиму використання пасовища, удобрення та інокуляції насіння злакових трав.

Встановлено, що оптимізація розміщення компонентів травосумішки на площі дозволяє створити кращі умови росту і розвитку бобових трав, зменшити їх конкуренцію зі злаками, підвищити продуктивність угідь. Найбільш раціональним способом використання перерослого травостою пасовищ є його скошування у фазі виходу злаків в трубку для приготування силосу, сінажу. Обробка насіння злакових трав активними штамами асоціативних азотфіксаторів в поєднанні з повним мінеральним удобренням позитивно впливає на врожайність травостою.

Пропонується при створенні бобово-злакових культурних пасовищ висівати багаторічні трави стрічково: два рядки злаки + один рядок бобові або врозкид. При загінному випасі ВРХ рекомендується п’ятикратне сінокісно-пасовищне використання невипасених в першому циклі загонів, що дозволяє ефективно експлуатувати пасовиищні угіддя без зниження якості одержаних кормів. В умовах дефіциту енергетичних, фінансових ресурсів, для зменшення забруднення довкілля доцільне поєднувати повне мінеральне удобрення з інокуляцією насіння злакових трав, ще забезпечить в перші роки використання економію 25 кг д.р. азоту на кожному гектарі пасовищ.

Ключові слова: бобово-злакові травостої, культурні пасовища, продуктивність, якість корму, економічна ефективність, біоенергетична ефективність, способи сівби режими використання, удобрення, інокуляція насіння злаків.

АННОТАЦИЯ

Бугрын Л.М. Влияние основных агротехнических приёмов на повышение проективности бобово-злаковых культурных пастбищ в условиях западной Лесостепи краины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных 1ук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. Институт зем-■делия УААН. Киев -2000.

В диссертации изложены результаты оценки в условиях западной Лесостепи краины продуктивности бобово-злаковых травостоев, качества корма, экономиче-:ой и биоэнергетической эффективности эксплуатации угодий в зависимости от юсобов посева травосмеси, режима использования пастбища, удобрения и инно-'ляции семян злаковых трав.

Основной задачей исследований также было установление закономерности эрмирования бобово-злаковых травостоев в зависимости от способов размещения )бовых и злаковых трав на площади, частоты' и режимов использования, удобре-1Я пастбища. Кроме того , дана оценка влиянию иннокуляции семян злаковых трав сочетании с удобрением пастбища на процессы фиксации атмосферного азота ас->Циативными азотфиксаторами (Azospirillum lipoferum), накопления нитратного ота в кормовой массе многолетних трав в составе бобово-злаковых травосмесей.

Установлено, что оптимизация размещения компонентов травосмеси на пло-ади позволяет создать лучшие условия роста и развития бобовых трав, уменьшить : конкуренцию со злаками, повысить продуктивность бобово-злаковых травостоев ) 80,0 ц/га сухого корма или 69,9 ц/га кормовых единиц. Размещение на площади •дельно злаковых и бобовых трав широкими полосами увеличивает содержание ¡poro протеина в пастбищной траве, однако, сопровождаеться снижением продук-[вности угодий. Посев бобовых трав через два ряда злаковых обеспечивает получше 13,1 ц/га кормового белка. С точки зрения использования пастбищных траво-оев преимущество следует отдать посеву вразброс, которому присущи плотности ойкая к вытаптыванию дернина, однородность травостоя, одновременность про-»ждения травами фенологических фаз развития.

Наиболее рациональным способом использования перерослого травостоя паст-|Щ является его скашивание в фазе трубкования злаков для приготовления силоса, нажа, которое обеспечивает сбор до 75,0 ц/га кормовых единиц и 11,3 ц/га кор-звого белка. Со старением трав возростает количество клетковины, снижается 1нцентрация жира, фосфора, кальция, зольность корма.

Обработка семян злаковых трав активными штамами ассоциативных азотфик-торов в сочетании с полным минеральным удобрением положительно влияет на южайность травостоев. Внесение N90P90K120 на фоне предпосевной иннокуляции аков позволяет получить в первые годы эксплуатации пастбищ до 73,5 ц/га сухого |рма. Кроме того, иннокуляция злаковых трав в составе бобово-злаковых травос-;сей снижает содержание нитратов в кормовой массе, улучшает отношение суммы леводов к переваримому протеину.

Кормовая масса бобово-злаковых пастбищ характеризуется высоким качест вом: в 1 кг абсолютно сухого вещества содержится 0,87- 0,93 кормовых единиц обеспечением каждой 122,0 - 189,3 г переваримого протеина. Соотношение межд минеральными элементами (Са :Р) , переваримым протеином и безазотистыми ор ганическими веществами находится в оптимальных и близких к оптимальным грс ницах. Трёхразовое скашивание трав на сено снижает общую питательность корм до 0,73 кормовых единиц /кг сухой массы.

Предлагается при создании бобово-злаковых культурных пастбищ высеват многолетние травы полосами: два ряда злаковые + один ряд бобовые или вразброс При загонном выпасе КРС рекомендуется пятикратное сенокосно-пастбищное ис спользование невыпасеных в первом цыкле загонов, что позволяет эффективн эксплуатировать пастбищные угодия без снижения качества полученных кормов. ] условиях деффицыта энергетических, финансовых ресурсов, для снижения загря: нения окружающей средь! целесообразно сочетать полное минеральное удобрение иннокуляцией семян злаковых трав, что обеспечит в первые годы использовани экономию 25 кг/га технического азота без снижения продуктивности пастбищ.

Ключевые слова: бобово-злаковые травостои, культурные пастбища, продуь тивность, качество корма, экономическая эффективность, биоэнергетическа эффективность, способы посева, режими использования, удобрение, иннокуляци семян злаков.

ANNOTATION

Bugryn L.M. The influence of basic agrotecnical methods on the increase in produc tivity of legume- grass cultural pastures in conditions of western Forest-Steppe с Ukraine.-Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences by the specialit

06.01.12 -forage production and meadland farming. Institute of Agriculture th UAAS.Kyiv.2000.

In the dissertation the results of estimation of the legume-grass stand productivit; forage quality, economic and bioenergy efficiency of land maintenance depending о grass mixture seeding methods, use regime of pasture,fertilizaition and cereal grass see inoculation in the conditions of western Forest-Steppe of Ukraine.

It is established that optimization of grass mixture component placement over a area allows to create the better conditions for growth and development of legum< grasses, to lessen its competition with cereals, to increase the productivity of lands. Tl cutting in booting stage of grasses for preparing silage, haylage is the greatest ration; method of the using overgrowing grass stand of pastures. The treatment of grass seec with active strains of associative nitrogen fixers together with ternary mineral fertilizi positively influences on yield of grass stand.

It is proposed for establishment of legume-grasses cultural pastures to seed perei nial grasses in strips:2 rows cereals + 1 row legumes or broadcast. For creep grazing с cattle five-fold moving and geazing comdinated use on ungrazing enclosures in the fir

'cle are recommended what makes possible efficiently to maintain pasture lands with-it deterioration of obtained forage. It is necessary to combine ternary mineral festilizer ith grass seed inoculation in conditions of deficit of energy and financial resourses, for ducing envirantment pollution that will permit economy of 25 kg nitrogen per every :ctarc of pastures in the first years its using.

Key words: legume-grasses stands, cultural pasnures, productivity, forage quality, :onomic efficiensy, bioenergy efficiency, methods of seeding, regimes of using, fertil-er, cereal seed inoculation.