Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние биологически активных полиуретановых имплантантов на процессы репаративной регенерации и дифференциации тканей

ВАК РФ 03.00.17, Цитология

Автореферат диссертации по теме "Влияние биологически активных полиуретановых имплантантов на процессы репаративной регенерации и дифференциации тканей"

f ' ; Vi i w

2 7 UJÄ

НАДЮНАЛЬИА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ ШСТИТУТ БЮОРГАНГЧНО! ХГМЙ ТА НАФТ0Х1МП

На правах рукопису

ГАЛАТЕНКО Нагалш Андрйвяа

ВШИВ БЮЛОПЧНО АКТИВНИХ ПОЖУРЕТАНОВИХ 1МПЛАНТАТШ НА ПРОЦЕСИ РЕПАРАТИВНО! РЕГЕНЕРАЦЙ I ДИФЕРЕНЦ1АЦЙ ТКАВИН

03.00.17 - бюоргатчна хши, xLmm природних та фшолопчно акгишшх речовин

03.00.04 - 6ÍOXÍMM

Автореферат дисергацц на здобуггя паукового ступени доктора бшлотиних наук

Кшв - 1997

Дисерталкю е рукопис

Робота виконана у мдаий бюсушсних полшергв Ьютпуту хши високомо лекуяярних сполук НАН Ужраши

Науковий консультант - доктор бюяоггдпк наук, професор I Г.О.Пхакадзс"]

ОфщШш опоненги: доктор хйлчних наук, професор А.П.Греков

Провщна оргатзадк - Гнзпихут бхоимй ш. О.В.Папладана НАН Украйш

спегца

нафтохши НАН Украани (253660, Киш, вул. Мурманська, 1).

3 дасертащею можна озкайомишсь у б1бл1отецд 1нспггуту бю-оргатчно! зима та шфгоямц НАН Украцш (253660, Кшв, вул. Мурманська, 1).

Автореферат розюланий " ¿0« 1997 Р.

доктор бюлопчних наук, професор Ю. Л.Радавський

доктор бюлопчних наук ВЛ-ТУгай

Вчсний сехретар спещашзо-вано! вченм ради Д 01.80.01

Д.М. Федорах

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтсгь проблвми. Необхдастъ створення пролонгованих форм лкарських препарата, на основ1 пол1мер1в, що зазнають бюдеструкцн, яю дють мгсцево або депонують лкарську речовину в организму не викликае сумнЫв.

Останн|'м часом велику увагу фах!вц[в привертають бюлопчно активш ендопротези, що здатн1 до бюдеструкци, для пластики оргаш'в \ тканин оргатзму. Не зважаючи на значн1 усп1хи в дак1Й галуз!, ще залишаеться нимало не виркиених проблем. До них вщноситься 1 питания щодо забезпечення репаративноТ регенераци тканин при порушеннях ¡надальних мехашзм|'в запально-репаративноУ реакщ'У, а також можлив!сть прискорювати процес регенерац'н тканин шляхом надання гахгшерному ¡мплантату бюлопчноТ активность

Особливе м!сце займае проблема регенерацй тканин при пластищ дефеклв п1сля видалення пухлин, коли зрив ауторегуляторних механ'вмв мЬшминноУ взаемоди веде до зупинення прол1ферацп фйробласпв, формуванню пато-лопчноТ грануляцмноУ тканини I до хрон!чних запальних процесс. В терапм пухлинних захворювань все ширше засто-совуеться принцип ¡ндукцн диференц!ац1У пухлинних кгатин за допомогою рвноманггних ммнних сполук (ИН.Швембергер, 1987), яю, виступаючи як бюрегулятори, можуть пщсилювати або послаблювати еволюцмно обумовлеш функцп штин. Особливу увагу дошдниюв привертають х1м1чн1 засоби, яю здатж стимулювати штинний ланцюг ¡мунно'У системи, ¡, таким чином, активно впливати на р1ст пухлик (ММ Вядро, 1985). Механвм впливу пол1мерних ¡мплантатш з пролонгованим

¡муномодулюючим ефектом на штини i тканини оргажзму, в M¡ci4¡ видалення патолопчного процесу, поки що не вивчений.

З'ясування цих питань важливе як в теоретичному, так i в практичному аспектах. Виршення uieí проблеми надае можливоь цтеспрямованого пошуку бюлопчно активних сполук, яю здатн! активувати южинний ланцюг ¡мунноТ системи та створювати полмерж имплантати, hkí зможуть стимулювати процеси диференц1ацм штин i регенерацго ткзнини организму.

Стушнь дослщженосп тематики. Прюритет дослщжен-ня щодо створення фвюлопчно активних пол1мер1в, що зазнають б'годеструкцн, належить вщд'ту бюсумюних пол'мерв

ivnr !1*и .: ,. .г, „ ,, ,, „ —

i/4L)v_ t i j гчрсипк! i jai ivjia i KUDani'iKi Д.Л.П., ! ifJUL^cvupuivi

Т.ЕЛпатовою ¡ д.б.н., професором Г.О.Пхакадзе. Дана робота е лопчним продовженням досшджень, пов'язаних 3¡ створенням та застосуванням у медичнм практик фвюлопчно активних пол1мер1в, що зазнають бюдеструкцГГ, для лкування певних патолопй тканин та органш людини.

Мета роботи та завдання досгидження. Мета роботи-на ochobí вивчення механзм1в взаемодн пролонгованих форм бюлопчно активних сполук з штинними елементами експериментально обгрунтувати можливкть стимуляцн процеав регенераци i диференц|'аци тканин в оргашзм!.

Для реал1зацп поставлено'! мети необхщно було виршити так! завдання:

- доспдження можливосп надання полуретановм композици прорегенераторного ефекту шляхом фксацм антиоксиданту юнолу;

-3- эивчення 6Í0XÍMÍ4HHX Í МОрфОЯОПЧНИХ M6XaHÍ3M¡B бюдеструкцГп' пол1уретанових носмв з пролонгованим ¡муномодулюючим ефектом;

- вивчення можливосп" регуляцП' бюдеструкцп шляхом гидвищення ступеню диферендацй' макрофагальних елеменлв псшуретановими ¡мплантатами з рганим bmíctom ¡мун о модулятора;

- вивчення взаемоди пролонгованоУ форми левзмволу на трансформован штини саркоми 45 in vitro i in vivo;

- на ochocí експериментально отриманих результата обгрунтувати механ1зм дм полмерних ¡мпланталв з ¡муномодулятором на процеси регенерацн i диференц1ацп тканин у норм| та при лухлиннш патолоп/.

11АЧ1 Ро^'Р!-ТЛТМ Г>'ПИПМРЙtrvTU

I lUjriLVUU I lUUII^IIUi i i--pjílu IUI >1 ^uwwWi

новий напрямок наукових дошджень, який пов'язаний з вивченням MexaHÍ3M¡B взаемодУ пролонгованих форм лкзрських препаралв з кл'ггинами i тканинами органвму в MicL(i Ух застосування. Вперше:

- встановлено прорегенератоний ефект пролонгованоУ форми юнолу на епп"елм в Micqí дефекту виразки шлунково-кишкового тракту;

- показана можливгаъ одночасноТ стимуляцм бюдест-рукци пжополуретановоУ композиту та замщення УУ тканин-ним регенератом шляхом активаци макрофагальних елемен-tíb левам|'золом;

- встановлений мехатзм реверси пухлинноУ тканини саркоми 45 пщ впливом пролонгованоУ форми ¡муномоду-лятора, котрий вщбуваеться через активацга кл'ггинних макрофагально-ф^бробластичних взашодй в оргажзм!;

- одержана картина 3m¡h протеошичноУ i антитриптичноУ

активностей в плазм! Kpoei на р1зних стадиях пухлинноУ прол1ферацм та в процеа одужання при використан« пролонгованноУ форми ¡муномодулятора;

- обгрунтована роль циклнних нуклеотидв у процеа опору розвитков! рецидив1в при дм на тканину саркоми 45 пролонгованих форм ¡муномодулятор!в;

- на ocHoßi експериментальних дослджень та розроб-лених теоретичних положень встановлен1 принципи створення пол)'мерних форм лкарських препарата, яю здатж стиму-лювати диференцадю i регенерац|'ю штин та тканин в Micqi ix застосування.

Р|вень реал ¡за ци, впровадження. Результати спшьних дослщжень з Терноптьським медичним ¡нститугом увмшли до комплексно! роЬоти щодо створення та застосування препарату "Адгенол" в Tepani'i дефеов виразки шлунково-кишкового тракту. За ршенням Комтету з новоУ медичноУ техмки МОЗ СРСР (протокол №9 вщ 16.11.87) пЫополн уретанова композиция "Адгенол" рекомендована до промислового випуску. Препарат виробляеться на доовднм дшянц1 1нститугу xifviiY високомолекулярних сполук HAH УкраУни i з ycnixoM використовуегься в юшках УкраУни та СНД,

Пнопсмиуретанова композицт з ¡муномодулятором левамЬолом "Левин" пройшла клУчм випробування в КиУвському НД1 онкологп та радюлопУ, а також в 1нститул' ортопеда i травматолопУ МОЗ УкраУни як препарат для л'1кування юсткових дефект при пухлинних ураженнях. В 1996 роц! препарат "Левин" зареестрований в МОЗ УкраУни i дозволений до сермного випуску.

За матералами дисертацмноУ роботи отримано 4

авгорських свщоцтва i 3 патенти.

Апроба^я робоги. Матерши дисертащйноТ роботи доповщалися на МЬкнародному симпоз!ум1 "Полимеры в медицине" (Вроцлав, 1989), Респ. конф. з xiMii ВМС (Ки'Гв, 1988), II Всес. з'!эд ¡мунолопв {Москва, 1989), VIII Всес. наук, симп. "Синтетические полимеры мед. назначения" (КиУв, 1989), VIII з"|эд онколоп8 УРСР (Донецьк, 1990), 3rd Seminar and Meeting on: Ceramics, Cells and Tissue "Bioceramic coatings for Guided bone Growth" (Itali, 1996), VIII УкраУнський конф. з ВМС (КиУв, 1996).

Публ1кацГ|". Матерели дисертацмноУ роботи викладен1 в 41 публ1кац!ях. Серед них 2 монографи (у сгнвавторствО, 21 стаття, 4 авторських свщоцтва, 3 патенти та 11 тез доповщей.

Структура та об'ем дисергацГГ. Дисергбц!йна робота викладена 283 стариках машинописного тексту i складасться 3i вступу, 3-х глав огляду лггератури, опису матералга та метод!в, 4-х глав особистих результате, обговорення одержаних даних, висновив, списку лаератури, що мктить 340 посилань на роботи впчизняних та зарубЬкних автора. Матер!али дисертацйноУ роботи ¡люстрован! 36 рисунками та 18 таблицами.

Особистим внеском дисертанта е визначення напрямку та постановка дослщження, Bn6ip об'еспв та метод!в, висунення ппотез, яю пояснюють механ;зми вивчених процеав та структури отриманих сполук; особиста участь в проведена лабораторних експерименлв, клУчних та виробничих випробувань, узагальнення, аналв та ¡нтерпретацю отриманих результат

Методолопя, методи дослщження. Об'ектэми дослщження були noniypeTanoei композици з бюлопчно активними

сполуками - юнолом та левамЬолом. 1дентифкацю речовин, що вимиваютьсй, здиснювали спектрофотометричними методами (Эльнатанова А.Г., 1983, Коренман И.М., 1977). Бюлопчну активнкть пол1мерноТ композицп з юнолом визначали на щурах самцях (35 шт.) з хрошчною ацетатною виразкою шлунка (ХАВШ) по Окабе. В тканинах шлунку визначали показники вшьно-радикального окисления л1пщ1в (ВРОЛ), а також показники антиоксидантноТ системи (АОС) (Ерин А.Н.;1983). Для контролю егателваци дефекту виразки шлунку, гасля нанесения на нього ганополгурета'новоТ композицн з юнолом здйснювали пстотоксич« дослщження. Деструкцю пол1уретановоУ основи ¡ композицп з левамзолом вивчали за допомогою 1Ч-спектроскош в модельних

^с^сдиоищал nyipuis, u,ui /о-ht уизчипи

трипсину, х'ниотрипсину, протеУнази, ф1зюлопчний розчин та розчин PiHrepa-Локка), ефективну густину зшивки здйснювали методом ФлорнРеннера. При ¡мплантаци бюлопчно активних сполук в opraH¡3m експериментальних тварин активности кислих та лужних фосфатаз в сполучнотканинних капсулах визначали за допомогою методу Бессея-ЛоурьБрека. Здйснювали пстолопчм i fíctoxímíhhí доспщження сполучнотканинних капсул та юстковоУ тканини черепа кролш при пластиц! пол1уретановою композицию з левамЬолом. Реащю трансформованих клпин саркоми 45 на композицю з левамволом вивчали in vitro та in vivo за допомогою ricTox¡MÍ4HHX (забарвлення по ГоморО i методами культури тканин (Галатенко H.A., 1979) та дифузмних камер (Algire J., 1957). В ana3MÍ Kpoßi експериментальних тварин з перевитою саркомою 45 визначали протеУнази та ¡нпб^тори протеУназ (Веремеенко K.M., 1988) гасля нанесення пшпол[уретановоУ

композицн на пухлинну тканину. 3 метою контролю за мкцевою ¡нваз1ею пухлинноТ тканини використовували метод псторадюграфжних дошджень при внутршньо-шлунковому введен! тваринам 3Н тимщину при доз! 37 Мбк/кг. В плазм1 кров1 тварин з саркомою 45 визначали р!вн( циклнних нуклеотидв сАРМ i сСМР (Patterson W.D., 1974) з використанням набора Cyclic AMP Assay Kit i Cyclic CMP RIA Kit Amercham, Англк

Одержан! екпериментальн! даж були опрацьова^ статистично (Монцевичутс- Ерингенс Е.В., 1964; Ойвин И А, 1960; Кокунин В.А., 1975; Лакин Г.Ф., 1973).

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1. Репаративна регенерация дефекп'в виразки шлунково- кишкового vpaKiy при пластиц! погнмбрною композтщю з пролонгованою антиоксидантною дкю 1.1. Фшсащя ангиоксиданту г'онолу на п'мопол'/уретановш матрицi Надзвичайно важливою для гастроентеролоп! е проблема створення зв'язаних з пол!мерною матрицею антиоксидантк Антиоксидант ¡онол утворюе комплекс з вшьними жирними кислотами i, таким чином, захищае мембрани штин шлунково-кишкового тракту вщ ушкодження вшьними жирними кислотами. Але антиоксидантна терагая хвороби виразки ускладнюеться неможливктю утримання антиоксиданту на дефекте виразки шлунково-кишкового тракту. Одним ¡з 3aco6iB потенцновання fli'i юнолу е його фксацш на пол!мерному Hocieei.

Нами здмснена ¡моб'иизацю препарату ¡онолу на пол1уретановм матриьу 3i збереженням його активносп (одержано препарат "Адгенол").

Як показали результати дослщження, при взаемодп олгоеф1руретанднзоц1анату, 2,6- ди - трет - бутил - 4 - метил фенолу (юнол) ! 2,4,б-трис(диметиламиометил)фенолу отримана пол1мерна композици, в який сгнввщношення ¡нграденлв було визначено шляхом порюняння фзико-х1м1чних I бюлопчних характеристик та властивостей (табл.1).

Таблиця 1

Залежносп м1ж складом полмерних композицм та ¡х бюлопчними

властивостями

№ п/п Склад композици, Стугинь

% (мае доля) вими- Показники морфометри шлунку

вання

Фор- УП |ОНОЛ ¡онолу Площа Ширина Процент

пол 606 через вираз- не егпте- ептел'вацп

мер /2 168год. в% (мае ДОЛЯ) ки, мкм2 лвова-ноУ облает! дефекту, мкм виразки через 10 Д|'б п!сля нанесения складу на виразку

г 62,50 6.25 31,25 73,8 2,59±0,19 3,03±0,18 72,92±14.12

2. 58,82 5.88 35.30 72,2 2,91±0,26 3,38+0,27 70,13±3,81

3. 66,67 6.67 26.66 58,9 3,20±0.25 3,87±0,22 69,43+4,01

4. 71,43 7,14 21,43 51,3 4,12+0,31 4,21±0,30 65,47±3,97

5. 60,61 6,06 33,33 75,4 2,43±0.18 3.10±017 70,82+3,92

6. 72,46 7.25 20,29 50,8 3,54+0.27 3,92±0,28 58,22±4,10

7. 57,80 5,78 36,42 78.1 2.87+0,21 3,40±0,20 64.81±3,87

ЛОЛ1- 90.91 9,09 - - 3,61±0,25 4,60±0,32 55,70+3,31

мерна

основа

Примлха: 1. - даж по 5-ти викфах з середньою помилкою не больше 8%;

2. - використан5 щури з ацетатною виразкою.

Дослщження по визначенню виходу х1мнно не зв'язаного ¡онолу методом фракцмноУ екстракц1У гексаном показали, що кшькгаъ вшьного антиоксиданту в пол1уретановм матриц складае 73,8 % ви введеного.

Склеювання живих тканин в умовах Бологого середовища за допомогою композиту з юнолом показало, що паджня мщностних характеристик розробленоУ композици, в пор|'внянн з контролем, не вщбуваеться, що е досить важливим фактором при нанесена препарату на дефект виразки. Так, при склеюванн1 тканин кроля на 7-му добу

{табл. 2) мщнкггь з'еднання для "Адгенолу" складала 5,85+0,52 кг/см2, тод1 я< для по/имерного ноая всього 4,10, що, в|'ропдно, обумовлено утворенням тканинного регенерату мЬк поверхнями, яю були з'еднам.

Таблица 2

Порвняльн дам м'щностп з'еднання живих тканин кроля

клейовою пол1уретановою композицию "Адгенол" п=5

Сполука Мщмсгь на розрив, кг/см'

0,5 год 2 год 1 доба 3 доби 7д16

Пол|'мерна основа Адгенол 0,63+0,06 0,70+0,06 1,39±0,11 1,35+0,12 2,85+0,28 2,95+0,14 3,74+0,84 3,94+0,40 4,10+0,80 5,85+0,52

Результата дослщження композиту "Адгенол" при лкуванж тварин з хромчною ацетатною виразкою шлунку (ХАВШ) по Окабе, яка за своею патоморфолопею, характером пролкання та реакцию на фармаколопчж препарати звичайно схожа з хронмною виразкою шлунку людини показали, що композицЫ "Адгенол", при нанесены! ТУ на виразку, забезпечуе значний процент еп!тел1вац1У на 10-ту добу л!кування (72,9 %), в портнянм з виразками, яю не лжували, де процент еготетаци дорюнював нулю.

Пстолопчно була ваановлена бшьш виражена ф1бробласшчна реакц1я, а також щУпьна атка капшярш, яю формувалися в облает дефекту виразки. При вивченж показншв вшьно-радикального окисления п\пщв (ВРОЛ) та антиоксидантноУ системи (АОС) в тканинах шлунку щурю з виразками, яю лкувалися "Адгенолом", в поршнянн! з тваринами, як1 не лкувалися, знайдено достсдарне зниження дкнових кон'югап'в, пдвищення концентрату вщновленого глутатюну I токоферолу (табл. 3).

Останне свдчить про те, що полимерна композищ'я з юнолом "Адгенол" сприяе загоенню дефекту виразки слизовоУ оболонки шлунку при одночасному значному обмеженн!

вражаючого ефекту втьно-радикального окисления л'|гвдв та пщвищення р1вня тканинних антиоксидантв.

Дослщження показали лереваги ново! гннополь уретановоТ композицм, яка моить юнол, у пор1внянж з ¡ополом, який не був ¡мобилзований. А саме: досягнута м'юцева пролонгована локальна дт препарату та , як нашдок, бтьш ефекгивний його вплив на тканини. 2. Вивчення мсхан'|зму впливу пол'имерноТ композиц'н з пролонгованиги ¡муномодулюючим ефектом на бюрегу-ляторы процеси регенерацп 1 диференщацп тканин 3 метою вивчення механвму впливу полмерних композицм з ¡муномодулюючим ефектом на процеси регене-раци та диференц1ац|'Т тканин була проведена ¡мобтзацт ¡муномодулятора левамволу на пол!уретанов!й основ!, до складу яко! входили: ол'|гоеф'|руретандизоц1анат, прискорювач пол1меризац]7 2,4,б-трис(диметилам|'нометил)- фенол, а також на основ1 лмйного блоксопол1уретану: 4,4- дифентметан-днзоцинат! олготеграметиленгшколь, який мстив полК2-пдро-ксиетилметакрилат).

Як вдомо, для створення бюсумсних ¡мпланталв потр1бне ретельне вивчення процеав деструкцп як самого пол1мерного нооя, так 1 композицн з л'|карськими речовинами.

Таблица 3

Показники ВРОЛ та АОС в тканинах шлунку щур1в (х±т)

Гру па Показники ВРОЛ Показники АОС

тва МДК ДК гаг ГБН Токофе- АК

ри (ммоль/г) (ммоль/г) (нмоль/ (нмоль/ рол (мкмоль/г)

н г) г) (ммоль/г)

1. 2. р, 3. р, р2 0,04±0,003 0,13±0,009 <0,001 0.11+0,011 <0,001 <0,05 0,267±0,014 0,402±0,019 <0,001 0,32б±0,019 <0,001 <0,05 3,66±0,46 7,33±0,11 <0,001 6,06+0,36 <0,001 <0,01 19,52±1,б2 6,04+0,46 <0,001 12,32±0.81 <0,001 <0,001 3,05±0.11 2,60±0,12 <0,001 3,11±0,16 <0,001 <0,05 0.15±0.03 0,1б±0,015 >0,05 0,14±0.01 >0,05 >0.05

Прим1ткз: 1.-позначення труп та повна назва терммв див. в текст акту;

2. Р, 1 Р2- достовфнстъ в'щмЫносп в'|дповщно з 1-ю та 2-ю трупами.

2.1. БюхШчн! / б¡опог(чиI аспект бюдесгрукцп поту ре танових композицм

Доипдження ф1зико-х!м!чних влааивостей пож'мерного матер1алу, отриманого в реальних умовах склеювання живих тканин, пов'язане з великими труднощами через ¡нфшьтрацю його штинними елементами, проростання сполучною тканиною та ¡ншими факторами. Для запойгання цих труднощ)в, твердення (пол1меризац1ю) полмерного ноая зд:йсиювали при гамнатнй температур! на склян!й основ!.

Затверди полмерн композицм характеризуются високою еластичмстю, являють собою п!ну з левним сгшвщношенням закритих вщкритих пор. Так! полмери

ГГ1 П^Г^и^ 1 попмп/ Г1ПОШ\' кпитяит \/ ъ

......- ■ .........J ----------------_

внутр!шн1м середовищем оргамзму.

Полимерна основа являе собою макродйзоцюнат загальноТ формули:

0СЫ-^Н-С-0-Вг0-С-ЫН-Н-ЫС0 ,

I! II

О О

де R - залишок ароматичного дйзоцганату, а Я, - залишок простого чи складного полюфру.

Як каталватор був застосований 2,4,б-трис(диметил-аммометил)фенол. Реакц1я полтриеднання композицп вщбу-ваеться лщ впливом вологи живих тканин I призводить до утворення амщних зв'язш. Окрм того, затвердший полмерний ноай мстить також алофанати ! йурети, яю здатн1 до гщролву:

1. Алофанати

а) ^ЫССЮ-Я, + НОН -> Я-ГЛНСОО-Я, + Я-МНСООН

I

б) Р-1МН-СООН (мчн2 +со2

2 .Eiypem

а) R-NCONH-R + HOH R-NHCONH-R + R-NHCOOH

I

CONH-R

б) R-NH-COOH R-NH2 +C02

Отже, загальну структуру полмера можна подати у вигляд пол'мерноТ атки з алофанатними i б1уретовими вузлами розгалужень:

О

О I!

С - NH -R О

R-NH-C-O-RrO-C-NH-R II О

АЛОфаНаТ

j—R-

Встановлено, що при flii на пол1мер фЫолопчного розчину та розчину Ригера-Локка виражем! змини в 14-спектрах починають бути помггними поя 15-ти тижнш

nnno^i /Г> ^ Lt LJI I LXJiif ь

у да них модельних середовищах. Так!

змии проявлялись у зменшенн! мтенсивностеи смуг поглинання, обумовлених коливаннями в уретановм rpynt. Це смуги в областях 1730 см (Ам!д III, основнии внесок v^-o < vcn). 11ю см 1 (vc-o. vcc)- До реч'|, в поглинання в обласп 1110 см"1 вносять внесок i коливання vc.0.c простого еф/рного фрагменту макромолекула полуретану. Сгюстер1гались також змми смуги поглинання при 1550 см'1 (Амщ II, основний внесок 5МН). Водночас було вдммено появу новоУ смуги поглинання в обласп 1670 см"1, ¡нтенсивнгаъ якоУ зроаала 3i

збтьшенням часу ди розчиню на пол1мер.

В 1Ч-спектрах полмерних зразюв, яю гвдлягають дм екстраклв тканин, аналопчж за своею природою та ¡нтенсивистю змни спостер1гались ипьки гасля 32-х тижив впливу на них середовищ.

Зменшення вщносно! ¡нтенсивносл смуг поглинання в областях 1730, 1230, та 1110 см"1 пов'язано з розкладом уретаново! групп, ймов1рно, за рахунок пдролЬу по складноеф1рному угрупуванню.

Окр1м того, в процеа бюдеструкцп пол1мерно'| основи вщбуваеться розрив вторинних зв'язюв (алофанатних, б|уретових), яю" утворюються в результат полмеризаци поямерно!" основи \ визначаються методом 1Ч-спектроскопи

п;сЛп ¡X аМ|'НОЛ13у Д!вТпЛаМ!НОт.

При дм на полмер протеолличних ферменлв {трипсину, х1мотрипсину проте!'нази), а також екстракту нирок, бага-того протеолпичними ферментами, в 1Ч-спектрах спостери галось розщеплення смути карбоншьного поглинання, яке, ймов^но, пов'язане ¡з взаемодею молекул фермента з уретановою групою пол|'меру, яка за своею хмчною будовою схожа з пептидною (ам!дною) групою бшка. Але взаемодт фермента з уретановою групою не лльки не приводить до збльшення деструкцм пол!меру, а й навпаки, зменшуе п швидюсть: вщносна ¡нтенсивнкть смуг поглинання при 1230 см11 1730 см"1 при ди вищезазначених середовищ залишаеться практично без змм протягом 40 тижжв. Отже, протеолпичн1 ферменти суттево уповшьнюють руйнування складноеф'|рного зв'язку в уретановм груга, в той час, як руйнування простого еф1рного зв'язку практично не уповтьнюеться.

При ¡мплантацм затвердшоТ пол1мерноТ основи в орга-

тзм тварин змми в !Ч-спектр1 полмеру вщбуваються вже через 15 дб. Причому яюсна картина цих змж така ж, як 1 для спектр1в полмер1в, яю пдпадали пщ дю модельних середовищ: зниження ¡нтенсивносп смуг поглинання 1110 см"1, 1230 см"1 11730 см"1 , бшьш чгосе розподшення смуги 1550 см"1.

Для того, щоб шьисно охарактеризувати зм1ни, що вщбуваються в пол]'мер1 гид д!ею на нього организму тварин та модельних середовищ, залежносп для ва'х смуг поглинання вщ часу можна подати у вигляд! похилих прямих. Тангенс кута укл!ну прямо! дас уявленмя про шзидккть процесу деструкци. Величини швидкостей даного процесу наведем в табл. 4.

Таблиця 4

Швидисть зм(ни в чза вщносноУ ¡нтенсивносп смуг поглинання в

1Ч-спектр пoлiмepнoгo нсгая, який попадав пщ дю модельних середовищ та органвму тварин

Середовища, ям впливали на пшполуретанову композицда 102 доба'1

1110 см'1 1230 см'1 1730 см"'

ФЫолопчний розчин 0,138 0,051 0,039

Розчин Рмгера-Локка 0,135 0,041 0,033

Екстракт печЫки кроля 0,103 0,037 0,019

Екстракт нирсж кроля 0,120 0,017 0,022

Екстракт м'язю кроля 0,100 0,025 0,026

0,01 % розчин трипсину 0,110 0,009 0,018

0,01 % розчин хмотрипсину 0,116 0,006 0,015

Оргажзм тварини 0,594 0,385 0,343

Дан!, отримаж при вивченж х1м1чних змм у пол1мер1 в результат! його бюдеструкцм, узгоджуються з результатами доиидження змЫи ефективноТ густини зшивки: з наййльшою швидюстю руйнуеться пол!мерна атка в орган1зм1 тварини, а ¡з модельних середовищ - у фвгалопчному розчин I* розчин! Ржгера-Локка; протеолличн'| ферменти уповшьнюють руйну-вання просторово! пол'мерно! стаи.

Отже, показано, що механЬм бгадеструкцп пол(уре-танового полмеру п!д впливом органвму тварини \ модельних середовищ аналопчний, 1 виражаеться, в першу черту, в пдролЫ складноеф|рних груп пол1уретану, а в бшьш гизн1 строки-в п'дролЫ простого еффного зв'язку 1 супроводжусться зменшенням ефективноУ густини зшивки полшеру.

2.2, Шляхи надходжвння лввамЬолу в модельт середовища г организм екперишнтальних тварин

Вибгр левамволу - бюлопчно активно! сполуки, яка вводиться до складу композиту з метою стимуляцн регенераци, був обумовлений його д1ега, спрямованою на шдвищення ступеню диференц1ацн 1 активацл штинного ланцюга 1мунно1 системи, в тому чиш макрофапв. Таю властивосп левамоолу особливо важлив1 при ¡моб1шац11 його на полмерному ноаев1 з використанням останнього, як матер1алу для пластики орган|'в ! тканин. У цьому випадку левам'вол може виступати як стимулятор диференщ'ацм кл1тинних елеменлв на уах етапах асептичного запалення по мр виходу його з полмерноУ матриц!, що бюдеструктуе, зам1щення матриц тканинним регенератом. Очевидно, що при створена бюлопчно активних пол1мерних ¡мпланталв головним с забезпечення р1вномрного надходження лгав до оргажзму.

Для визначення динамки виходу левамволу ¡з пол1мерних носив у модельш середовища, що ¡мпують организм, була використана розроблена для таких цшей екстракцмно-фотометрична методика, яка базуеться на утворенн1 забарвлених продукта взаемодн левам1золу з органмним барвником.

Результати дослщжень показали, що протягом 30 д'|б вибуеаеться практично ртномирний вихщ препарату в моделью середовища, I скпадае в середньому б1пя 71 % вщ введено! юлькосл (табл. 5). При ¡мплантац|Т в органвм екпериментальних тварин шнопол|'уретанових композици з р1зним процентним вмстом левам1золу (вщ 9 до 1,6 %) було показано, що найбшьший процент набухания п1сля 2-х М(сяц1в перебування в оргажзм1 у ¡мплантатт з б %-ним вм1стом левамволу, що свщчить про найбшьш ¡нтенсивний процес бюдеструкцн.

Таблиця 5

Динамка виходу левамволу ¡з псш'мерноТ матриц! в умовах, що моделюють внутршне середовище органвму

Час вимивання. Юльмстъ левамволу, яшй вийшов 13 препарату в

доба розчин

г 10 2 % загальнсн кшькосп

1 0,485+0,05 16,84+0,80

2 0,339+0,02 11,32±0,34

3 0,253+0,003 8,10±0,12

4+5 0,286+0,009 9,40±0,17

6+7 0,156+0,02 5,55+0,24

8-12 0,199+0,02 6,65±0,45

13-20 0,179+0,01 5,98+0,27

20-30 0,216+0,01 7,23+0,13

Ц1 дан знаходяться у вщповщносп з результатами пстолопчних I морфометричних дослщжень при ¡мплантацй' п1нопол1уретанових композицм в оргажзм експериментальних тварин.

Так, морфометричм дослщження мкця ¡мплантаци показали, що вже через 7 д1б на меж1 м1ж капсулою пол1уретановою композицию з б %-ним вмктом левам!золу, а також у порах пол1меру з гранулящиною тканиною, вщммена йльш виражена макрофагальна реакцш як в кшьгасному, так I в яюсному вщношеннях, у пор!внянн! з контролем (полимер

без левам1золу) 1 ¡мплантатами, як! мстять ¡нин концентрацм препарату.

Кшьюсть макрофагальник елеменлв у грануляцмнм тканин1 яка оточуе ¡мплантат з 6 %-ним вмктом левамволу, складае в середньому на 7 добу 19,25+0,62 (табл. 6), що в 9 раа'в перевищуе Ух вмкт в контрольних капсулах; на 14 добу 42,00±1,08, що також значно перевищуе контроль^ показни-ки. Через 60 д!б юльккть макрофапв у грануляцмий тканим складала 157,75+6,78, що майже в 5 разв перевищувало контрольн! показники. Макрофагальн елементи в грануляцги-н|й тканин! були бтьш значних розмрв, пор1ВИЯно з контролем, \ мали полморфну цитоплазму з\ значною шьистю вакуолей.

I¡-«ипт Дии! иД/'ксппл I щи пап^лошпп

процент замщення трануляцмною тканиною вщбуваеться при внесена в полмерну композицио 6 % левамволу (табл. 7).

Через тиждень процент замщення грануляцмною тканиною полмерного ¡мплантату складав 29,15 % (в контрол1 - 8,43 %). Через два тижн1 вдбуваеться ще бшьш ¡нтенсивне вростання грануляцмноУ тканини в пори пол|'меру перетворення УУ в сполучну тканину. Процент замщення пол1мерного !мплантату грануляцмною тканиною за даний перюд доспщження складав 49,95 %.

Таблиця 6

йльюсть макрофапв у грануляцмн!Й тканин! в полях зору(п=7, М+т)

Вм1сг лева- Термш дослщження, (д1б)

м;,золу, % 7 14 30 60

9 2,21+0,30 8,61+1,02 22,03+1,33 30,00+1,42

8 3,20+0,51 21,25+2,75 40,51+2,56 45,25+3,28

6 19,25+0,62 42,00+1,08 136,00+7,23 157,75+6,78

4 4,83+0,91 25,75+3,01 66,25+5,06 85,25+3,07

2 2,23+0,50 16,75+1,62 28,26+1,62 41,75+2,98

1,6 2,02±0,42 9,32+1,06 23,77+1,09 35,41+31,26

Контроль 2,10+0,25 8,24±0,15 22,73+1,62 33,75+1,98

Таблиця 7

Замещения гюЛ1мерних ¡мпланта-пв сполучною тканиною за даними морфометричних дослщжень (%, п=7)

Вм1ст лева- Термм дослщження, (дб)

маопу, % 7 14 30 60

9 7,13±0,85 10,32+0,94 13,41+1,34 20,96±1,07

8 7,35+1,25 10,85±1,13 15,04+2,56 21,03+1,09

5 29,15+1,35 49,95+5,25 - 52,73+3,87 60,19+2,09

4 10,39+1,31 27,0б±3,01 38,32+6,68 41,64+4,51

2 9,76+0,95 11,96+1,09 22,19+1,78 27,10+0,86

1,6 9,03±0,76 10,82+1,04 18,11+1,51 22,41+2,38

Контроль 8,43+2,19 9,34+1,52 12,77±0,51 18,96±1,15

Через 1-2 М1сяц|' поя ¡мплантацп композицм з б %- ним вм!стом лeвaмiзoлy замщуються на 60 %. В псшмерних композиц1ях, що моять 4,0, 2,0 I 1,6 % левамволу, площа замщення ¡мплантату грануляцмною тканиною, а також юльюсть макрофагальних елеменпв \ Ух ферментативна активн'юъ знижуються пропорцмно до зменшення в полмер! концентраци левамзолу.

Через б моцш п!сля ¡мплантацп визначити кшьюсм параметри, яю характеризують ступиь зам!щення ¡мплантату з 6 %-ним вмкггом левамволу грануляцмною тканиною, виявилось неможливим, оскшьки пстолопчна картина змшилася в 6к диференцацн тканинних структур, а пол1мерний ¡мплантат був повн!стю фрагментований ! визначався у вигляд! др1бних острвщв у грануляцмнм тканим. На цей перюд дош'дження тяж|', що проникли в ¡мплантат, складалися з фрагмента пщшфно-жировоУ штковини, яка формусться в центр! сполучнотканинних тяж!в у вигляд! остр1вцв на м!сц! Ух розрщження в результат ф'|броклазм. Новосформована пухка тканина без грубих колагенових волокон з фрагментами пщшфно-жировоУ штковини св'дчить про вщновлення вихщних структур у М1СЦ! ¡мплантацп.

-19В контрольних ¡мплантатах вщбулося лише часткове замщен-ня пол|'меру грануляцшною тканиною.

При пластик великих дефекта черепу пмопол1уре-тановою композицию з 6 %-ним вмктом левамволу, яка також мктить аутогенну стружку, в експерименл на кролях було показано, що також вщбуваеться поступове замщення полмерного ¡мплантату сполучнотканинним регенератом з подальшою диференцгацкю тканини в первинну грубово-локнисту юстку з вщновленням вихщних структур: зовншньо'| I внутр'1шньо'( юсткових пластинок губчастоТ р'ечовини з елементами кровотв1рно'| тканини. У пор!Внянж з котролем спостергаеться також поява бшьших за розмром та юльюстю остеобластичних елеменш. Вщбувалася диференц1ац1я сполучнотканииного регенерату в кст'гХоу т'.сз! 11*1 ¡у. Остссгс;¡со був активований як з боку юсткового дефекту, так з осередку, який виникае на основ1 аутогенно'! стружки, яка сприяла формуванню юсткових балок.

2.3. МеханЬм бюдеструкци лол/'мерних композиций на основ!п'шмного пол'уретану з левашзолом Для отримання пол[мерних плшок з пролонгованою дкю ¡муномодулятора були використан'| пол!мерж композицЛ на основ! лУйного блоксопол1урегану, до складу якого входили: 4,4'-дифеншметандоощанат 1 олтотетраметилен-гл!коль (ММ 1000), подовжувачем пол1мерного ланцюга служила лактоза. 3 метою пщвищення пдрофшьносп та проникливосл пол'|мерно1 матриц в композицю був введений пдрогель - поль(2-пдроксиетилметакрилат).

3 урахуванням фармаколопчноТ дп левам'волу при його м!сцевому застосуванн!' були отримаж пол|'мерж композицн, яка метили: Л1нмний блоксопол1уретан, 30 % пол!-(2-пдроксиетил-

метакрилату) i 6 % левамволу. Одержан також пол1мерн1 композицм на ochobi лмйного блоксопол!уретану, що м!стйли лише 30 % пдрогелю i 6 % левамволу.

Поя пщшюрноТ ¡мплантац» огавок термшом 3 м1сяц5 експериментальним тваринам, визначали мщнеть на розрив i вщносне подовження. Динамку виходу левамволу ¡3 полмерних композиций in vitro визначали екстращйно-фотометричним методом.

Механ1чн( дослдження композит на ochobi лмйного блоксопол^уретану до i п'шля 'ix ¡мплантацп показали, що введены я пдрогелю значно зни жуе мщнкть i еластичнеть композици поя перебування в opraHBMi в порщнянн! з контролем (табл. 8). Але ступть набухання пол!мерно"| композицм з пдрогелем значно перевищуе контроль шнмний блоксопол!уретан) i складае 14,0 % (1,5 % в контрой).

Таблиця 8

Даш махаичних дослщжень псотмерних композите

Типи пол1-меру До ¡мплантац!! П'|сля ¡мплантацп

Меха мцност, S, МПа В'дносне подовження. с, % Ступнь набухання, а, % Межа мщносп, б, МПз Вщносне подовження, t.%

1 j 15,7+0,')6 ¡1 } 17,1±0,17 Ш 28,9+0,30 IV j 11,7+0,12 1800+13,5 740+7,5 2290+23,0 330+3,5 I,5+0,05 14,0+0,13 II,0±0,10 11,0±0,10 14,7+0,15 4,0+0,04 40,2+0,4 14,0+0,14 1710±17,5 100+1,0 1650±1б,0 170+1.7

Примггка: I - пол1мерна основа (ПО);

II - полмерна основа, 30 % пдрогелю difl маси ПО; ill - полмерна основа з 5 % левамволу бщ маси ПО; IV - пол!мерна основа з 5 % левачизолу i 30 % пдрогелю вщ маси ПО.

Введения в лЫмний блоксопол!уретан левамволу призводило до збшьшення мцносп i еласгичносл композите до ix ¡мплантацп, а також до збшьшення мщносп п!сля ¡мплантацй'. Заметь очкуваного прискорення б'юдеструкцн

гасля перебуеання ¡мпланталв в органам: отримано протилеж-ний ефект у пор!вмянн1 з ганополуретановими композиц!ями.

Для з'ясування причини симбатного збшьшення мщносп ! еластичносп' полимеру були проведем 1Ч-спектроскоп!чн1 дослщження. Показано, що введения левамзолу, який мостить протонований атом азоту в полмерну основу, супроводжу-еться перерозподшом водневих зв'язюв мЬк макроланцюгами за доломогою водневих уретанових груп з гонними молекулами левам(золу та фрагмента лактози в макроланцюгах (збшьшення м'щносп).

Пол!мерна композиция на основ! лУйного блоксо-пол1уретану, який касгить яанцюги лактози, 30 % пдрогелю I 5% левамзолу, мае пром1жм показники мщносп 1 еластичносп до I пютя ¡мгшантацп.

Дин2м:ка виходу левам!золу ¡з полмерноТ композиц» на основ! л!н|йного блоксополуретану ! 5локсопол!уретану, який м!сгив 30 % пдрогелю, досить р!зна (табл. 9). Показано, що в першому випадку за перин 5 годин ¡з пол!мерноТ композицм з левам!золом виходить 11,94+0,08 % вщ введено! ктькосп левамволу.а в другому - 86,2+0,07 %. При подальшому екстрагуванш на 30-ту добу в першому випадку виходить 40,01 %, а в другому - 99,8 % левам!золу. Вщносна похибка визначення при в!ролдносл 0,95 не перевищувала 2,12 %.

Тзбляця 9

Час вимивання, год Ктьисть левам!золу, який вийшов ¡з зразка

Ш IV

1 4,31+0,08 27,6+0,09

2 2,48+0,06 28,6+0,15

3 1,90+0,07 16,9+0,08

4 1,79±0,11 9,3±0,04

5 1,46±0,08 3,8±0,03

Пстолопчй дослдження сполучнотканинних капсул навколо вищеописаних гтол!мерних композита показали, що

найбльша кшьюсть активованих макрофагальних елеменлв спостергалася навколо ¡мплантату на основ! лУйного блоксо-пол!уретану, який мютив пдрогель I левам|'зол. В пол!мерному ¡мллантат! були пом(чен! макродефекти, в як! активно проникали макрофагалы-н елементи.

Отже, проведен! дослщження показали, идо р!зке зниження мехажчних характеристик полмерноУ композици з пдрогелем в оргаизм! тварин пов'язане з пщвищеною пдрофтьнклто та проникливютю зразкт для середовищ органвму,' що пов'язане з' введениям гщрогелю, що призводить до прискорення бюдеструкцп композиту.

Знание пщвищення мМносп ! уповшьнення швидкосп бюдеструкцп для полимерного композиту на основ! лжйного олоксополуретану з леаамиолом пов'язане з утьоренням хминих зшивок м!ж макроланцюгами полмеру.

Механ)чн'| характеристики полимерного композиту з пдрогелем ! левам!золом П1сля '|'х ¡мплантац!У займають середне значения мЬк характеристиками пол!мера з пдрогелем ! пол!мера з левам!золом.

Можна було допустити, що введения до складу пол'|уретановоТ основи пдрогелю левам!золу в р1зних спшвщношеннях надасть можлив!сть регулювати в залежносп вщ поставлено'! мети швидюсть бюдеструкцп 1 динамку виходу ¡муномодулятора в органЬм.

Отже, встановлено, що п!нопол!уретанов! композици з пролонгованим ¡муномодулюючим ефектом в умовах асептичного запалення значно активукль функци макрофагальних елеменлв у сполучнотканинн!й капсул|, яка оточуе пол!мерний ¡мплантат, та прискорюють регенерацю I остеоге-нез юстковоУ I пухкоУ сполучноУ тканини.

-232.4. Вивченнярол! кислих / лужних фосфатаз у процесс бюдеструкци пол/уре та но в их /мплантал'в

Сшвставлення пстох1м1чних \ морфолопчних даних показало, що бтьша частина виявленоТ ферментативноТ пдрол1'тично'| активносп пов'язана, головним чином, з моноцитарними макрофагами, якз розм!щен! бтя ¡мплантованого пол1меру, р!вень якоТ може служити показником процеа'в бюдеструкцн пол|'меру. Найбтьш чутливими ферментами на ¡мплантацю р1зних матер1ал1в с кислотна (КФ) ! лужна фосфатази (ЛФ).

Нами проведена ¡мплантацЫ полмерних композиц!й на основ! олгоуретандйзоцанату з б %-ним вмктом левам1золу б'шим щурам на перюд 14, 30 \ 90 д]б.

Було показано (табл. 10), що через 14 дго активнсть КФ в сполучнотканинш1 капсулу яка оточуе полмерний ноа'й без левам1золу, зростае майже в 2 рази поршняно з контролем (ушита рана без ¡мплантату). Актившсть фермента в капсулу яка оточуе пол!мерний ¡мплантат з левамволом, вища за контрольн'| показники майже в 2,5 рази.

Через 1 мкяць гасля ¡мплантацн активжсть КФ в сполучнотканинних капсулах, яга оточують п!нопол|'уретан \ ™нопол!уретан з левам!золом, дещо знижуеться в пор!внянн1 з попереджм терммом, хоча й залишаеться значно вищою вдносно контрольних показниш. Через 3 м!сяц! гасля ¡мплантацн вщбувалося пщвищення активносп КФ як при використанш пшопол'[уретану, так I п!нопол!уретану з левамь золом, причому, активн!сгь фермента в останньому випадку була значно вищою.

Ц|кав1 результат отримам при визначенн1 активносп лужно! фосфатази (ЛФ) в сполучнотканинних капсулах у серп

аналопчних експерименлв. Так, найбшьш висок! показники активное^ ферменлв в!дм!чались в сполучнотканинних капсулах, яю оточували п!нопол!уретанов! ¡мплантати без левам'1Эолу (табл. 11). Значне пщвищення активност! фермента в даному випадку вдбувалося на 14 I 30-ту добу гасля ¡мплантацй'. Через три м!сяц! активнкть ЛФ не вир1знялася в!д контролю. У випадку використання п1нопол!уретаново'| компо-зицп з левамволом значне пдвищення активност! фермента в пор1внянн( з контролем спостергалося тшьки на 30-ту добу п!сля ¡мплантаци.

Таблица 10

Активнеть кислоТ фосфатази, яка оточус ¡мплантат, в сполучнотканинних капсулах щур!В (Актившсть в нмоль мг"\ хв'1, п=5-10)

ТермЫ, (иб> Пдшюряна шткови-на (контроль) Пол1уретан Пол!уретан, який мстить 6% левам!ЗОлу

14 18,0+1,3 35,2+2,6 47,9+3,4

30 17,0+1,1 26,3+2,6 28,9+2,5

90 19,0+1,2 35,1+6,1 41,2+5,5

Вщмммсть у поршнянм з нормою достов!рна (р< 0,001-0,05).

Отже, одержан! екпериментальн! дан'| евщчать про те, що введения в п!нопол!уретанову композицию левам!30лу призво-дить до пщвищення активност! кислоТ фосфатази в оточуючих тканинах, що пов'язане ¡з зб'шьшенням числа ! активност! макрофагальних елемент1в, що пщтверджено даними пстом-м!чних ! пстолопчних досгвджень. Ц! дан'| узгоджуються з результатами дослщжень по визначенню густини зшивки п1нопол!уретанових композиц!й з левам!золом, отриманих нами ранше, п!сля перебування в орган!'зм! експерименталь-них тварин, якз показують збшьшення ступеню бюдеструкцн пол!уретанових композицм в оргамзм! при введенн! до складу пол!мерно'|" основи ¡муномодулятора левамволу.

Таблиця 11

Активмсть лужнсн фссфатази в сполучнотканинних капсулах щур! в

(Активжсть в нмоль р-нпрофенола мг"1, хв"1, п=5-13)

TepMiH, Ш Пдшюряна кл¡псов и -на (контроль) Г1оЛ1уретан Полиуретан, який мостить 6% левам1золу

14 4,7±0,6 18,1+1,0 6,0±0,8

30 5,0+0,7 15,8+0,7 13,2+0,5

90 4,5+0,8 4,4+0,4 3,7±0,3

Вщммноь в пор'шнянн'| з нормою достоверна (р<0,001-0,05).

Нижчу активнюъ лужноУ фосфатази в сполучнотка-нинних капсулах, яю оточують пол1уретанов|' ¡мплантати з левам130лом, в портнянн1 з ¡мплантатами без нього, можна пояснити гим фактом, що сам левамвол с ¡нпбтором лужних фосфатаз in vitro, i його вихщ у тканини, яю оточують ¡мплантат, веде до зниження активное^ даного фермента. Все це евщчить про те, що кисла фосфатаза с показником ступеню бюдеструкцм полмерного ¡мплантату, а лужна - вказуе на активний вихщ ¡муномодулятора левамволу в оточук>н тканини.

3. Вивчення фактор!в бюлопчного впливу пролонгованоТ форми левалшолу на морфогенетичну диференц|ацно тканин пухлини

Беручи до уваги той факт, що кгитини пухлини - це штини з низьким р|'внем диференщаци, можна було припустити, идо пролонгована ¡муномодулююча дгя пол!мерноУ композиту на пухлинний процес сполучнотканинного походження призведе до стимуляцп цито- i п'стодиференц1ац1У пухлинноУ. тканини.

У зв'язку з цим були проведен! лстолопчн! дослщження пухлинноУ тканини саркоми 45, яку перевивали хворим

щурам, ш'д впливом пол1уретановоУ композици з левамволом, яку наносили гид час операцп на частково видалену пухлину тканину. Встановлено, що при данм форм! операци виживання тварин складало 68 %, при 100 %-нм загибел! тварин при нанесена на тканину пухлини т'нопол1уретановоУ композици \ при УУ частковому видаленн!.

Пстололчн! дослщження показали, що на 21 добу П1сля операци навколо фрагментованоУ пжопол1уретаново1 композици з левам1золом утворився масивний шар грануляцйноУ тканини, яка поблизу полмеру переходила в круглоклггинну ¡нфшьтращю. Реакц1я по Гомор'| на КФ встановила в н)й високу активмсть макрофагальних елеменлв. По м!р) видалення вщ пол1меру збшьшувалась зр^сть сполучнотканинного регенерату. В Денких випадках у грануляцйнй жани™ виявляли мкроосередок пухлинних штин, а також вщм1чали Ух ¡нфшьтрацю кругпоштинними елементами. Через 2 мкяц1 госля операци такого типу на мкц1 пухлини були виявлем сполучнотканинж рубц1.

Доспщження пстогенезу експланталв пухлинноУ тканини, поя д|'У ганололуретановоУ композиту з левам1золом показали, що на 7-му добу культивування не було покачено росту штинних елеменлв у 70 % експланталв, у 30 % - навколо експланталв доммував рет пстоцитарних макрофагальних штинних елеменлв. Зони росту навколо експланталв пухлинноУ тканини, яю брали бшя пол'мерноУ композици без левамаолу, були представлен") ф]бробластоподюними кланами великих розмф'т веретеновидноУ форми 1 еплело'щними штинами, яга характера для росту саркоми 45 в дифуз'|йних камерах.

Отже, при дослщженн! реверс» у щурю саркоми 45, при

Д|'У на не! пол!мерноУ комлозицп з левам1золом, було встановлено, що мкгцева активация клп"ин ланцюга ¡мунноУ системи, в тому чиш I макрофагальних елеменлв, призводила до пщсилення росту грануляцйно! тканини ¡, таким чином, до уповшьнення пухлинного росту. Про таку спрямованнсть процесу свщчать дань отриман при використанн! полмерноУ композицП без левам1золу, де розвинена пориста поверхня пол!меру також сприяе розвитку реакц1У типу пперчутливосп уповшьненого типу I формуванню навколо пол!мера грануляц!йноУ тканини. Але цього не достатньо для повноУ ел1м!нацн пухлинноУ тканини, що гадтверджено I в культур тканини, де ркт ф|'бробластичних елеменлв у камерах дом!нував при використанн! пол(меру без левамволу. Зони

г«чгт>/ " пмггагн мэ^гтЛдГППОтбмИУ оп»М£>Ц-ПП ияр|^ОПГ) С 3 ........т ------г _ х ------- ------------- . . -------

експлантага пухлин, яи були взял у тварин, котрим наносили пол1мерну композицю з левам1золом, свщчать про те, що вщбувзеться значна актива^я як ф|бробластопод1бних, так \ макрофагоподбних штинних форм, яю, ймовфно, виробля-ючи фактор диференцюцп, призводять до зворотнього розвитку пухлини.

4. МеханЬм реверси кл'ггин пухлини пщ вплмвом пролонгованоТ форми левап/нзолу 3 метою вивчення механвму реверси пухлинноУ тканини саркоми 45 пщ впливом пол1мерноУ композиту з левамволом в умовах органвму були проведен! експерименти в умовах культури тканин.

Було встановлено, що левам1зол у доз1 100 мкг/мл здмснюе прол1феративну \ диференцмну дю на кл^ини нормально! сполучноУ тканини, взятоУ ¡з пщшюряноУ клггковини бших щур1В, про що свщчить значна тривалклъ

¡снування культури, тканинолод!бний р!ст штинних елементш, ПрИСуТН!СТЬ у КОМПЗКТНМ ЗОН! волокнистих структур -преколагену 1 колагену, а також деревовидних трубчатих структур, яю с, очевидно, структурними аналогами капшярщ у структур!.

Та ж доза препарату, яка вносилась в середовище культивування, викликала змму динамжи росту I розвитку штинних елементтв навколо пухлинних експланталв у культур! саркоми 45.

При дн левамволу (ТОО мкг/мл) на зм1шан! культури тканини нормально!' I трансформованно!' сполучно!' тканини спостергалась значна активами росту ф!бробластичних елеменлв навколо експланталв гадшфяно! штковини. Зони рос)у клЬинних елемент!в навколо пухлинних ексгшангатш на 5-7 добу були сутгево пригннен!. Вщмнено появу макрофаго-подбних елеменлв з високою логичною активною, про що можна було судити по розчиненню плазми навколо цих штин. На 10-14 добу культивування змшаних культур навколо пухлинних експланталв у зон! росту трансформо-ваних штин з'явились штини фйробластоподбно!' форми. Подальше культивування змшаних культур призводило до кшьюсного збшьшення фйробластоподЮних елеменлв, яю в подальшому перекривали зони росту клйинних елемент'ш нормально!' сполучно!' тканини, I на 20-25 добу все поле зору було представлене в основному фйробластичними, ф(бро-бластоподбними \ макрофагальними елементами.

Дань одержан! в ц!й сер!!' експерименлв, свщчать про те, що левамвол впливае на диференфцго трансформованих штин тшьки через активацмо макрофагально-фйробластич-ного ланцюга.

Б.Вплив пролонгованоТ форми левамЬолу на протеТнази \ ¡нпбггори протеТназ плазми кров! щур!в з саркомою 45

Для вивчення бюх^чних процеав, яю вщбуваються в тканинах органвму при ди на тканину пухлини саркоми 45 пол!мерно'| композицП' з левамволом, були проведен! дослщи щодо виявлення рол|" протеУназ \ ¡нпйторш протеУназ у даному випадку операцн.

Експерименти на бших щурах з привитою саркомою 45 показали, що на 12 добу у тварин спостер1гаеться пщвищення сумарноУ протеолгичноУ активное^' плазми кров1 пор!вняно ¡з здоровими гваринами, майже в три рази (0,98 ммоль/год.л. в норм! 2,62 ммоль/годл. в експерименп) (табл.12). Величина сумарноУ активносп ¡нпбггарв протеУназ у хворих тварин збшьшусться досигь мало. При частковому видаленн1 пухлинноУ тканини I нанесена на ту частину, яка залишилася, ™нопол1уретаново! композицп без левам|'золу вдбувалося значне зниження сумарноУ протеошичноУ активносп кровь яка складала 1,43 ммоль/годл. (2,62 ммоль/год. л. у хворих тварин). Сумарна антитриптична активнгсть ферментов кров1 у ц!еУ групи тварин змнювалась у б1к зниження пор1вняно з групою хворих тварин.

Таблиця 12

Результати б'юх1м!чних псторадЬграфмних досл'джень

Грула Протеолл. Антитрипт. Мгготичний I ндекс млки 1нтен-

тварин акт-ть, акт-ть, ¡ндекс сивйсть

ммоль/ г/л. Абс % Абс % синтезу

годл. числа числа ДНК

Здоров1 0,98+0,15 2,74+0,001 - - - - -

Хвор 2,62+0,18 3,07+0,12 - - - - -

Перша 1,81+0,11 3,45+0,08 0,032+ 3,2+ 0,09+ 9,0+ 22,3+2,1

гр.(бида- 0,002 0,2 0,002 0,2

лена пух-

лина)

Друга гр. 1,43+0,13 2,78+0,15 0,028+ 2,8+ 0,07+ 7,0+ 20,4+2,6

(ПК) - 0,002 0,2 0,003 0,3

Третя гр. 2,63+0,001 0,012+ 1,2+ 0,03+ 3,0+ 15,9+1,1

(ПК+л) 1,27±0,11 0,001 0,1 0,001 0,1

При нанесена на тканину пухлини пнополуретановоУ композици з левам13олом величина сумарнси протеошичноУ активносп в плазм! кров! поверталась до норми I складала 1,27 ммоль/годл. Антитриптична активисть у ц.1 е'Г групп тварин також не мала достовфних вдмЫностей вщ норми (2,63 ммоль/годл.). Процент одужання тварин, яга перенесли даний вид операци, складав 67 %. В ¡нших трупах спостер!-гали 100 %-ну загибель тварин.

Псгорадюграфнж дослщження пухлинноУ тканини, що були проведеж на 7 - му добу гасли операцй' по частковому видзленню пухлини \ нанесен^ на ту УУ частину, яка залишилася, ганопол!уретановоУ композиту з левам!золом показали, що у першоУ групи тварин, яю перенесли часткове БИДаЛсННЯ ПуХЛИНИ 5сЗ ЗаСТССуБаННЯ ПОЛМерНИХ КОМПОЗИЦИИ, був вщм!чений високий р!вень кллин, яи мготично розмножувались, ! клггин, що синтезували ДНК. МЬотичний ¡ндекс складав 3,2 % (табл. 12), а ¡ндекс позначки - 9 %. ¡нтенсивжсть синтезу ДНК складала в середньому 22,3±2,1 зерен вдновленого срйла. У другоУ групи тварин, 'яю були проопероваш ¡з застосуванням полмерноУ композици, псторадюграфмно було показано недостов1рне зниження прол1феративноТ активное^ штин; мтотичний ¡ндекс складав 2,8 %, ю'льюсть мнених штин складала в середньому 7 %, а ¡нтенсившсть синтезу ДНК була 20,4+2,6. У третьоУ групи тварин, яю були прооперован з застосуванням полмерноУ композици з левам!золом, достовфно знижуеться мгготичний ¡ндекс до 1,29 %, що евщчить про уповшьнення репродуктивноУ здатносл тканини. Вщповщно низькою була ! ДНК синтезуюча фунщя штин (1М=3 %) I ¡нтенсивжсть синтезу ДНК (15,9±1,1).

На основ! результате даноУ сери експериментт можна зробити висновок про те, що пролонгований ефект левам'волу, при мкщевому застосуванн! на тканин! пухлини, призводить до зниження загальноУ протеолличноУ антитриптичноУ активное^ в кров! експериментальних тварин з саркомою 45.

Отже, встановлена позитивна кореляц1я мЬк величиною протеол(ТичноУ активное™ в плазм! кров! тварин \ розвитком пухлини при використанн! пол!мерноУ композиту з левамн золом.

3 метою вивчення рол( цитчних нуклеотид!в у процеа опору орган!зму виникненню рецидив1в гвд впливом пролоновано? форми левам1золу були проведен! дослщження на бших щурах з експериментальною саркомою 45. 3 експерименл було викориаано 5 труп тварин по 30 шт. у кожн!Й. Вм!ст цАМФ ! цГМФ у плазм! кров! тварин визна-чали радю!мунолопчними методами за допомогою стандарт-них набор'щ АтегсИат, Ангтя.

Всгановлено, що в труп! нормальних тварин вм!а циклнних нуклеотид!в у плазм! кров'|, а також Ух отввщношення, яке було р!вним 1,29 (табл.13), вщповщають лтературним даним для даного виду тварин. Концентрация цАМФ у плазм! кров! тварин, яким була перевита саркома 45, зростала майже в 2,5 рази, а вм!ст цГМФ зменшувався вщносно норми ! складав 18,23 пкмоль/мл (контроль 27,76 пкмоль/мл). Враховуючи в!дом! дан! про зворотню залежжеть м!ж екзо- ! ендогенним вм^аом цикл!чних нуклеотидв можна було припуаити, що вм!ст цАМФ в штанах пухлинноУ тканини зменшився, ! слщ чекати активних прол!феративних процес!в. Таке допущения пщтверджене морфолопчними

даними, а також 100 %-ною загибеллю до 30 д!б вщ початку перевивки пухлини. У групп тварин, яким було частково видалено пухлинну тканину, р1вень цАМФ у плазм! кров! на 14 добу був дуже високим, а рвень цГМФ залишався на р!вн1 норми.

Враховуючи той факт, що одним ¡з фактор!в, яю контролюють процеси диференщацп нормальних кллин I штин пухлини, с внутршньоклгтинне отввщношення цАМФ ! цГМФ, нами пораховано коефщкнт отввщношення циклмних нуклеотидщ у плазм! кров! (табл. 13). Для другоУ I третьоТ груп тварин в!н був приблизно однаковий I складав 4,85 ! 4,17 в!дпов!дно. Ця величина майже в 3,5 рази перевищувала коефадент сга'ввщношення цишчних нуклеотид!в для групи

1тОр?у1иЛЬпИХ ТБарИН.

Таблица 13

Концентрация цАМФ I цГМФ у плазм! кров! щур!в з саркомою 45, як! зазнавали впливу пол1мерного препарату з пролонгованим

¡муномодулюючим ефектом на 14 добу п!сля операц!'! (п=30)

Трупа тварин Процент цАМФ цГМФ цАМФ/ц

гальмування пшоль/ пкмоль/ ГМФ

росту пухлмн мл мл

Шормативи тварини - 35+ 27,76± 1,297

2.Тварини, яким була - 88,45+ 18,23± 4,85

перевита S-45

З.Тварини з частково - 111,36± 26,18+ 4,17

видаленою пухлиною

4.Нанесення пол)меру 12+0,3 48,00± 12,57± 3,80

на тканину пухлини

5.Нанесення пол1'мер- 68+0,1 59,0+ 20,5+ 2,34+

HOÍ КОМПОЗИТУ з

лавам!золом ма тка-

нину пухлини

Для 4-V групи тварин, прооперованих ¡з зааосуванням тнопол^ретановоТ композицп, яку наносили на тканину пухлини п!сля ÍV часткового видалення, коефадент сп!вв!дно-шення цАМФ i цГМФ у плазм! досить великий i складав 3,80,

хоча вм1ст цАМФ \ цГМФ у плазм! кров1 порюняно з грулою хворих тварин значно зменшився (48,00 I 12,57 вщповщно). В данм фуш' спостер1гаеться гальмування росту пухлинноУ тканини у 12 % тварин.

Сгнввщношення цишчних нуклеотид!в у 5-оУ групи тварин, яким П1сля часткового видалення пухлинноУ тканини на ту частину тканини, яка залишилася, наносили пол!мерну композицию з левам1золом, наближалося до контрольного показника, хоча р1вень цишчних нуклеотид!в у плазм! кров! був досить значний, навпъ у пор!внянн!" з 4-ю групою тварин. Але незважаючи на високий вмет цАМФ у плазм1 кров1 даноУ групи тварин, що свщчило про проходження ¡нтенсивних прол1феративних процеав в оргаизмц процент одужання тварин складав 68 %. Морфолопчн! дослдження виявили масивний шар грануляцмноУ тканини навколо пол'1мерноУ композиту з левам1золом. На гадстав1 даноУ сер» експеримен-лв можна зробити висновок про те, що левамвол призводить до значноУ активацп' прол1феративних I секреторних власти-востей штин ¡мунного ряду, в тому чиаи ! макрофагальних елемент®, я и в своУй продуктивна фаз! ¡нтенсивно стимулю-ють р!ст гранулящйноУ тканини, а фактор диференц!ацг!', який синтезуегься активно зростаючими ф1бробластичними елементами, в^ропдно, призводить до цитодиференщацм штин пухлинноУ тканини сполучнотканинного типу - саркоми.

На гадстав! проведеноУ сери експерименлв можна зробити висновок про те, що головне значения в опор1 до розвитку рецидив1в гад впливом пролонгованих форм ¡муномодуляторш можуть мати не абсолюта концейтрацм цишчних нуклеотидв, а Ух сгаввщношення, осюльки вони складають едину систему протилежно дючих внутршньош-тинних медшор®.

-34-

висновки

1. Встановлено, що ¡мобтваиуя антиоксиданта юнолу на ™нопол1уретанов1й матриц забезпечуе пролонговану локальну д!ю антиоксиданта на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

2. Показано, що пнопол1уретанова композиция "Адгенол" пдсилюе регенерацго ептелю в райож дефекту виразки, запойгаючи впливу агресивних середовищ на дефект виразки, I суттево обмежуе ефект ушкодження вшьно-радикального окисления лодв, гвдвищуючи р1вень тканинних антиоксида нт

3. Введениям до складу пшополуретановоУ композицм левамволу можна регулювати ¡нтенсивнюъ штинного шляху и бюдеструкцм з одночасним зашценням полмера високоди-ференцмованими тканинними структурами.

4. Механ'вм бюдеструкци ™нопол1уретанового нос!я \ композицГУ з левам!золом лщ впливом модельних середовищ 1 орган'вму тварин аналопчний 1 виражааься в пдролЫ складноеффних зв'язив, простих еф1рних зв'язюв, а також зв'язюв, як! утворюються при пол1меризаци за рахунок вторинних реакцм, I супроводжуеться зменшенням густини зшивки.

5. Встановлено, що введениям до складу пол1мера на основ'! /нжйного блоксопол1уретану ¡муномодулятора левакшолу I пдрогелю на основ! полК2-пдроксиетил-метакрилату) в рзних сптвщношеннях, можна регулювати ф1зико-хмчн1 характеристики композицм, а також вихщ левамволу в залежносп вщ поставлено! мети.

6. ПЫопол^ретанова композиця з левам'волом, при нанесет» ТУ на тканину пухлини саркоми 45, призводить до стимулювання росту грануляцтноУ тканини, активац'У

фйробластичних I макрофагальних кл1тинних елементю, I , нарешл, до ревераТ пухлинного росту.

7. Механвм реверсн пухлинного росту гад впливом гиногкшуретановоУ композиту з левамволом вщбувасться тУпьки через активацто штинних макрофагально-фйро-бластичних взасмодй в тканинах оргажзму.

8. Н1котинопод|бн1 I хол1нерпчн1 властивосп пролонго-ваноУ форми левам^золу не чинять пролферативноУ дП' на трансформован! штини сполучноУ тканини саркоми.

9. Показано, що гйнолол1уретанова композиция з левамволом, при нанесена и на тканину пухлини саркоми 45, ¡нпбуе протеолггичну активнкггь клггин пухлини \ призводить до зниження загальноУ протеол!тичноУ I антитриптичноУ активностей ферменпв у кров! експерименгальних шарин.

10. Встановлено, що холмерпчний ефект пролонгованоУ форми левам!золу стимулюе пролферацто грануляцмноУ тканини, гальмуе пухлинну прол1ферацто \ приводить до норми ртень сптвщношення циклнних нукпеощщв у плазм! кров1 експериментальних тварин.

11. Показано, що головне значения щодо опору до розвитку рецидив1в пщ впливом пролонгованих форм ¡муномодулятор®, можуть мати не абсолюта концентрацп цишчних нуклеотидв, а Ух спввдношення.

12. Особливосп репаративних процеав при мкгцевому застосуванж пролонгованих форм ¡муномодулятор1в, свщчать про те, що як полгмерж ноем можуть бути використан! ноаУ, що бюдеструктують, рзноУ х!М1ЧноУ будови, осшьки активаця кл!тин ¡мунного ланцюга в мкц! ¡мплантацп може викликати поспйне запалення для полмерних носив, яи проявляють слйку д!ю до процеав бюдеструкцм.

-3613. Результата проведених доовджень свщчать про безперечну перспективность використання по/шерних препарата, яю здатм стимулювати регенерацю I диференц1ацга тканин, як ало!млланталв тимчасово! ди.

Список наукових праць, опубл'шованих за темою дисертацП'

1. Морфологические и биохимические аспекты биодеструкции полимеров / Г.А.Пхакадзе, H.A. Буренко и др.- К.: Наукдумка, 1986,-150 с

2. Клеевые соединения в челюстно-лицевой хирургии / Л.В.Харьков, Г.А.Пхакадзе, Д.В.Дудко, Н.А-Галатенко, Ю.А.Юсупов.-К.: Наукдумка, 1983,- 85 с

3. Буренко Г.В., Галатенко H.A., Снегирев A.n., Савицкая Е.С.

Репарзтивная регенерация тканей при использовании биодеструктируемых полимерных материалов // ДАН УССР. Сер. Б,- 1986,- № 4,- С 59-61.

4. ¡»"акеёв С.Д., Галатенко H.A., Новоселов Е.Ф. и др. Микрохирургический атраематический шовный материал на основе капронового волокна // В кн.: Проблемы микрохирургии.-М., 1985.- С. 169-170.

5. Регуляция клеточного пути биодеструкции полиуретанов левзмизолом / Н.А.Галатенко, Е.С.Савицкая, Н.Н.Буфиус, Г.А.Пхакадзе // ДоклАН УССР. Сер.Б.- 1988.- № 2.-С. 61-63.

6. Морфологические аспекты взаимодействия биодеструктируемого полиуретана, содержащего лактозу и ß-галактозидазу с тканями организма / А.СШевченко, Н.А.Галатенко, Е.С.Савицкая, А.И.Снегирев, Г.А.Пхакадзе // Докл. АН УССР. Сер.Б,- 1988.- № 5.-С 85-88.

7. Гистологические аспекты регенерации при закрытии обширных дефектов черепа полиуретановой композицией с аутогенной костной стружкой (экспериментальные исследования) / Н.А.Галатенко, Е.С.Савицкая, Б.П.Юра щук, Н.Н.Буфиус, Г.А.Пхакадзе // В сб. Морфология,- К.: Здоровье, 1988,- С 6-10.

8. Оценка биосоаместимости полимеров на основе природных аминокислот / Р.Д.Кацарава, Л.А.Сдилашзили, Н.А.Галатенко, Н.Н.Буфиус, Г.А.Пха-кэдзе // Известия АН ГССР. Сер. Б,- 1989 - № 2.-С. 14-17.

9. Возможность усиления регенерации ткани путем повышения степени дифференцировки клеточных элементов в условиях тканевого дефекта // Н.А.Галатенко, Г.А.Пхакадзе, Н.Н.Буфиус, Е.С.Савицкая // Биополимеры и клетка,- 1989.- № 4,- С 35-41.

10. влияние химического состава полиуретанов содержащих сахара в узлах сшиаки, на соединительную ткань in vitro и ¡л vivo / Г.Г.Луговская, Н.А.Галатенко, А.И.Снегирев, Н.Н.Буфиус, Е.С.Савицкая // Физиологически активные вещества .- 1990,- Вып. 22,- С. 34-37.

-3811. Пхакадзе Г.А., Галатенко H.A., Коноплицкая К.Л. Местные тканевые реакции при имплантации антиалкогольного препарата пролонгированного действия //Сб. "Алкоголизм",- М„ 1989.

12. Применение иммобилизованного антиоксиданта в локальной терапии язв желудка и двенадцатиперстной кишки / Ф.А.Зверхшановский, Г.С.Вайнигтейн, Н.А.Галатенко, Г.А.Пхакадзе, А.И.Снегирев // Гастроэн-торология.- 1990,- №21.- С. 93-95.

13. Галатенко H.A., Нечаева Л.Ю., Буфиус H.H. Исследование возможности стерилизации мягких контактных линз на основе полиакриламида // Гигиена и санитария.-1991,- № 7.- С 67-68.

14. Использование метода тканевой культуры при токсиколого-гигиенических исследованиях фотоотверждаемых материалов для стоматологии / Н.А.Галатенко, Л.Ю.Нечаева, П.С.Флис, Д.В.Васильченко // Гигиена и санитария,- 1992,- № 4,- С. 17-23.

15. Нечаева Л.Ю., Галатенко H.A., Буфиус H.H. Экстракционно-фотометрическое определение выхода левамизола из препарата с пролонгированным иммуномодулирующим эффектом // Фармация,- 1989.-№2,- С 24-27.

16. Влияние полимерной композиции с левамизолом на рост саркомы 45 у крыс / Н.А.Галатенко, В.А.Барабой, Б.А.Толстопятов, В.А.Зинченко, Н.Н.Буфиус // Экспериментальная онкология .-1991.- Т.13, № 2,- С. 59-62.

17. Влияние полимерной композиции с левамизолом на протеолитическую активность плазмы крови у крыс с саркомой 45 / Н.А.Галатенког В.А.Барабой, В.А.Зинченко, Л.Ю.Нечаева, В.П.Гриценко // Экспериментальная онкология .- 1992.- Т. 14, №2.- С.80.

18. Изучение процессов регенерации печени при пластике модифицированными полимерными композициями / И.В.Титаренко, Н.А.Галатенко, Г.А.Пхакадзе, Е.ССавицкая // Клиническая хирургия .1992.- № 6,- С. 66-69.

19. Экспериментальные данные о свойствах нового гидрогелевого имплантата для лярингологии / Б.И.Павлык, В.Н.Горбачевский, Н.А.Галатенко, Г.А.Пхакадзе // Жури, ушных, носовых и горловых болезней .- 1992,- № 1 .- С 1-7.

20. Клеточный путь биодеструкции полиуретанов и его регуляция / Г.А.Пхакадзе, Т.Л.Терещенко, H.A.Галатенко, А.К. Коломийцев //

Биосовместимость.- 1993,- Т 1, № 1.- С. 33-41.

-3921. Галатенко H.A., Нечаева Л.Ю., Храновский В.А. Разработка биодеструктируемых полимерных композиций для эндопротезирования с пролонгированным выходом иммуномодулятора // Докл. АН Украины,-1994,- № 9,- С 143-147.

22. Development of Polyurethane-based Biodegradated Polymeric Compositions with the Prolonged Release of Irnmunomodulator / N.A.Galatenko, LYu.Nechaeva, E.S.Savrtskaya, V.P.Gritsenko // J. Biomaterial-Uving System Interactions.- 1996,- Vol. 1, № 2,- P. 21-27.

23. Оценка биостабильности имплантатов на основе лолиакриламидного геля / H.A. Галатенко, Т.И. Мнышенхо, В.П. Закашун, И.В.Кебуладзе, Б.И.Павлык // Долови HAH Укражи,- 1997,- № 2,- С 18-22.

24. A.c. 1410327 СССР, 1988. Состав для лечения ран / Г.А.Пхакадзе, НАГапатенко, А.И. Снегирев, Ф.А. Зверхшановский, С.Г. Вайнштейн.

25. A.c. 1618392 СССР, 1990. Способ лечения флегмон челюстнолицевой области у детей / Л.В. Харьков, H.A. Галатенко, Ю.А. Юсубов, Н.Н.Буфкус, Е.С. Савицкая.

26. А.с 1537235 СССР, 1989. Способ лечения хронического остеомиелита челюсти / Л.В. Харьков, Н.А.Галатенко, Ю.А. Юсубов, Е.С. Савицкая, Ю.И.Бернадский.

27. A.c. 1568287 СССР, 1990. Антигельмитный препарат пролонгированного действия / Н.А.Галатенко, Д.Ю.Нечаева, Г.А.Пхакадзе, Н.Н.Романов, А.И.Топмачев, М.Я.Бочаров, И.Г.Солоненко.

28. Патент 1837847 СССР, 1991. Способ лечения краевых костных дефектов после резекции по поводу опухоли / H.A. Галатенко, Г.А.Пхакадзе, H.H. Буфиус и др.

29. Cnoci6 лкування кутових юсткових дефектов з приводу пухлин / Н.А.Галатенко, Г.О.Пхакадзе, Н.Н.Буф>ус, О.С.Савицька та ¡н. // Заявка на отримання Патенту УкраТни,- Приор. № 930300244 вд 5.01.93.

30. Patent 5, 474, 779 USA, 1995. Composition for Aiding in the Regeneration of tissue with a prolonged immunomodulation effect / M.Bufius, N.Galatenko.

31. Исследование гистотоксичности микрохирургического шовного материала, модифицированного кремний органическими соединениями методами тканевой культуры / С.Д. Макеев, Н.А.Галатенко, Е.С.Савицкая, H.H.Буфиус // Тез. докл. Всес конф. по кремний органическим соед., Москва, 1986,- С 68

-■1032. Бака л о Л.А., Галатенко H.A., Ковалева J1.H. Катализ реакций изоцианатов третичными аминами высокой основности // Тез. докл. Респ. конф. по ВМС, 1988, Киев- С 45.

33. Новый подход в создании противоопухолевых препаратов для местного применения с пролонгированным иммуномодулирующим эффектом / Б.А.Толсгопятов, В.Ф.Коноваленко, Н.А.Галатенко, и др. //Тез. докл. II Всес съезда иммунологов, Москва, 1989,- С.44. -

34. Полимерная композиция с пролонгированным иммуномодулирующим эффектом в качестве противоопухолевого препарата / Н.А.Галатенко. Н.Н.Буфиус, Е.С.Савицкая, и др. // Тез. до о1,. VIII Всес. науч. симп. "Синтетич. полимеры мед. назначения", Киев, 1989.- С 173-175.

35. Толстопятое Б.А., Коноваленко В.Ф., Галатенко H.A. Новый способ пластики дефектов длинных трубчатых костей при опухолях // Тез. докл. "VIII съезда онкологов УССР", Донецк, 1990.- С 362-363.

36. Полимерный препарат с пролонгированным иммуномодулирующим действием: локальное воздействие на гистогенез экспериментальной опухоли / H.A. Галатенко, Е.А. Барабой, В.А. Зинченко, и др. // Там же,- С 546-547.

37. Полимерный препарат для лечения опорно- двигательной системы / Н.А.Галатенко, В.А.Барабой. В.А.Барабой, и др. // Тезщокп. ix Всес. симп. "Синтетич. полимеры мед. назначения", Звенигород, 1991,- С 78.

38. Изучение бисовместимости полимеров на основе природных аминокислот / Р.Д, Кацарава, H.A. Галатенко, H.H. Буфиус, и др. // Тездокл. Междунар. симп. "Полимеры в медицине", ПНР, 1989.- С. 98.

39. The stimulation of proliferation of bone tissue, N.A.Galatenko, R.A.Rozhnova, V.A.Dubok et a!. // 3rd Seminar and Meeting on: ceramics, cells and Tissue; Bioceramic coating for Guided bone Growth, Itali, May 2-4, 1996, Italy, ?AEN2A.- P. 132.

40. Галатенко H.A., Нечаева Л.Ю. Розробка полмерних комлозицм, що йодеструктують, з пролонгованим виходом ¡муномодулятора // Тез. доп. VIII УкраУнсько! конф. з ВМС, Kni'a, 24- 26 вересня 1996,- С 75

41. Пол'|мерна композиц1я з бюкерам'кою на ochobí пол!уретану для пластики kíctkoboí тканини / Р.А.Рожнова, В.П.Гриценко, О.С.Савицька, Н.А.Гала-тенко // Тездоп. VIII Укра'|'нсько'| конф. з ВМС, 24-26 вересня, Ки1'в, 1996,-С 76.

Галатенко Н.А, Влияние биологически активных полиуретановых имплантатов на процессы репаративной регенерации и дифференциации тканей. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальностям: 03.00.17-биоорганическая химия, химия природных и физиологически активных соединений и 03.00.04-биохимия, Институт химии и нефтехимии НАН Украины, Киев,1997.

Защищаются 2 монографии. 21 научные работы, 4 авторских свидетельства, 3 патента и 11 тезисов докладов, которые содержат обоснование нового научного подхода в области полимерных имплантатов, способствующих процессам регенерации и дифференцировки тканей. Установлено.что введением в состав биодеструктируемого полимерного носителя иммуномодулятора левамизола можно регулировать интенсивность клеточного пути биодеструкции s организме с одновременным замещением полимера высокодифференцированными структурами. Предложены препараты "Адгенол" для закрытия язвенных дефектов желудочио- кишечного тракта и препарат "Левкин" для пластики тканей опорно- двигательной системы.

Galatenko NA The influence of biological active poliyrethane implants on the reparative regeneration process end différenciation of tissues. Thesis on the competition for doctor's degreee of biological sciences by speciality: 03.00.17 -RiQQrrignii- £Korriirtry( Chemistry Natural *r>d Phys'o'o^iceHv Active Compounds and 03.00.04 - Biochemistry. Institute of Bioorganic Chemistry and Petroleum Chemistry NAS of Ukraine, Kiev, 1997.

The 2 monographs, 21 scientific works, 4 author's certificates, 3 patents and 11 abstract, which contain the ground of the new scientific approach in the fiid of the polymer impiantais, promoting to the processes of the regeneration and différenciation of tissue are defended. It is established, that introducing of the biodegradable polymeric carrier of the immunomodulator of Levamizol to composition one may to regulate the intensity of the cellular way of biodégradation in organizm with simultaneous substitution of the polymer by the high differenciated structures. Preparat "Adgenol" for dasing of the plagueos defects of gastricdigestive tract and preparat "Levkin" for plastic of tissues of the support-moving system was proposed.

IOiio40Bi слова: бгодеструкцю, пол'мерна композицга, регенеращя, диференщац]Я, б'юлопчна активнеть, макрофап.