Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Теоретические аспекты украинской экономической и социальной географии.

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Теоретические аспекты украинской экономической и социальной географии."

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ |\Л імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МАТВІЄНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 911.5/.9:30/33(477)

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

11.00.02 - економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Олійник Ярослав Богданович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Жуїіанськші Ярослав Іванович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри географії і картографії України.

кандидат географічних наук, доцент Загородній Володимир Васильович,

Київський національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри економічної та соціальної географії.

Провідна установа - Інститут географії НАН України,

відділ суспільно-географічних досліджень, м. Київ.

Захист відбудеться “22“ січня 2001 року о 16— годині на засіданн спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національном; університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильків ська, 90, географічний факультет, ауд. 212.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київськоп національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володи мирська, 58).

Автореферат розісланий грудня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі, в умовах становлення та лісного розвитку незалежної України, особливої ваги набуває вивчення ановлення і розвитку вітчизняної науки - головної ланки, що забезпечує гальний, безперервний і необхідний розвиток суспільства, складову істину його духовної культури. Вирішення у цьому контексті ігатоаспектної проблеми дослідження формування і розвитку української юноміко-географічної школи має не лише науково-пізнавальне, шьтурно-виховне, але й важливе державне значення. Її розв’язання злягає у проведенні глибокого всебічного аналізу, що передбачає оцінку >звитку української економічної і соціальної географії на основі стосування певних принципів дослідження — виявлення якісних етапів >звитку економічної географії, ролі окремих лідерів та їх шкіл, що армували регіональні осередки економіко-географічної науки.

На різних етапах розвитку суспільної географії України змінювалися шлення про її об’єкт та предмет, структуру, основні завдання, иникнувши з потреб накопичення й систематизації відомостей про ографію народів півдня України вона постійно поглиблювала й йширювала дослідження територіальної організації просторових процесів і форм організації життєдіяльності людей. В останні роки посилився сцекг наукових досліджень на соціальні аспекти територіальної організації итгя суспільства.

Сучасна суспільна географія сформувалася на основі двох напрямків >звитку: історичного та географічного. Одним із її завдань є осмислення та івчення теоретико-методичних основ її формування і розвитку.

Висвітлення цих питань знайшло відображення в процесі викладання ографії. З цією метою розроблені окремі спецкурси: “Історія географічних зсліджень і географічної науки в Україні” (Жупанський Я.І.), “Розвиток 'спільно-географічної думки в Україні” та “Основи теорії суспільної ографії” (Пістун М.Д.), “Основи суспільної географії” (Олійник Я.Б., гепаненко А.В.), “Історична суспільна географія” (Гуцал В.О.). Феномен юлідження формування української географії представлений О.І.Шаблієм Українському Вільному Університеті (Мюнхен).

Значною мірою дослідженням особливостей становлення і розвитку фаїнської географічної науки сприяли проведені наукові конференції шсвячені 95-річчю від дня народження В.М.Кубійовича (Тернопіль, 1995 ), 120-річчю від дня народження К.Г.Воблого (Київ, 1996 р.) та 120-річчю д дня народження С.Л.Рудницького (Київ, 1997 р.). У ході їх проведення >зглядалися важливі питання розвитку економіко-географічної науки в

Україні: формування національної школи, ролі в цьому процесі відзначенії вище видатних вчених та оцінка наукового доробку маловідоми українських географів.

Необхідність наукового узагальнення великого фактологічног матеріалу зумовила появу нового всеукраїнського часопису “Історі української географії” (Тернопіль, 2000 р.).

Отже, дослідження теоретико-методологічних та методичних аспекті української економічної і соціальної географії передбачає вивчення наукові спадщини видатних економіко-географів першої половини XX ст., яка пок що не узагальнена на належному науково-теоретичному рівні. Особливі уваги заслуговує вивчення творчого шляху і наукового доробку вченого організатора економічної географії в Україні - академіка КГ.Воблого.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації тісно пов’язана з науково-дослідними роботами, ш проводяться на кафедрі економічної і соціальної географії за темої “Суспільно-географічні основи регіональної політики в Україні”.

Об'єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження обраї суспільно-географічні дослідження в Україні в першій половині X століття.

Предметом дисертаційної роботи виступають методологічні і методичні основи суспільно-географічних досліджень.

Мета і завдання роботи. Мета дисертаційного роботи полягає дослідженні особливостей формування теоретико-методичних заса української економічної та соціальної географії.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та вирішені таких основних завдань:

- уточнити і виділити етапи розвитку української економічні географії, охарактеризувати їх представників;

- виявити основні методи дослідження формування українські економіко-географічної думки;

- розробити методичні основи вивчення творчого доробку вченого;

- висвітлити особливості розвитку економічної і соціальної географ України в першій половині XX ст.,

- визначити специфіку формування наукового світогляду академії КХ.Воблого;

- дослідити науково-дослідну, науково-організаційну та педагогічк діяльність академіка К.Г.Воблого;

- простежити розвиток наукового доробку К.Г.Воблого в сучасні суспільній географії.

з

Методологія, методи, використані матеріали. Методологічною сновою роботи є основні положення теорії суспільної географії, наукові зсади формування та розвитку економіко-географічного знання в Україні.

Дослідження процесу розвитку української географії започаткували: '.І.Жупанський та О.І.Шаблій. Книга Я.І.Жупанського “Історія географії в 'країні” є першою науковою працею, що подає у зведеному вигляді історію гановлення й розвитку української географічної науки - складової частини аукового процесу.

О.І.Шаблій головний акцент у своїх дослідженнях робить на вивченні ерсоналій української географії, зокрема її фундатора - С.Рудницького, а акож В.Кубійовича, В.Садовського та інших вчених.

Найбільш повно теоретико-методологічні та методичні питання роблеми формування теорії суспільної географії розглянуті у монографіях [істуна М.Д. “Основи теорії суспільної географії” (1994, 1996 р.).

Ряд аспектів цієї проблеми висвітлені у працях Балабанова Г.В., олікова А.П., Горленко І.О., Гуцала В.О., Заставного Ф.Д., Іщука С.І., борецького Л.М., Нагірної В.П., Олійника Я.Б., Паламарчука М.М., ‘тепаненка А.В. та ін.

Основним методологічним підходом у роботі є системно-структурний, кий визначив логічну послідовність використання конкретних спеціальних етодів дослідження, зокрема наукового спостереження, порівняльного, ісспедиційного, соціологічного, картографічного, історичного, хорологіч-ого, літературного тощо. При виконанні дисертаційної роботи використовувались матеріали особового архівного та рукописного фонду академіка .Г.Воблого, наявні літературні джерела, періодичні видання.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:

1) узагальнено теоретико-методологічні і методичні засади формуван-я української економічної географії;

2) виявлено особливості та етапи розвитку економічної географії країни в першій половині XX ст.;

3) обгрунтовано систему методів дослідження формування української сономіко-географічної думки;

4) розроблено методичні основи наукового дослідження ролі вченого у ормуванні конкретної галузі знань;

5) визначені етапи у формуванні наукового світогляду академіка .Г.Воблого; здійснено комплексний аналіз науково-дослідної, організацій-зї та педагогічної діяльності вченого.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що )ни не лише збагачують теорію суспільної географії, а й створюють під-іунтя для подальших теоретико-методологічних і прикладних досліджень

розвиту суспільної географії, науково-дослідної роботи вчених. Практичну цінність мають методичні основи дослідження формування українсько економіко-географічної думки.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використан зацікавленими державними установами з метою практичного застосуванню наукових принципів для удосконалення збору і розширення інформаційно бази про розвиток продуктивних сил України. Науково-методичні розроби

з розміщення продуктивних сил, окремих міжгалузевих комплексів ті еколого-географічних проблем їх розвитку використовуються в практичніі діяльності Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України прі обгрунтуванні прогнозних напрямків розвитку господарства України.

Ряд положень з питань теорії і методології дисертації використову ються в навчальному процесі географічного (“Основи суспільної географії’ “Економічна і соціальна географія України”) та економічного (“Розміщенії продуктивних сил”) факультетів Київського національного університет імені Тараса Шевченка при читанні нормативних курсів. Теоретико методичні положення з розвитії}' промисловості, регіональної та інше проблематики впроваджені в учбовий процес кафедри розміщенн продуктивних сил Київського національного економічного університету.

Особистий внесок здобувана. Сукупність отриманих наукови результатів є авторським узагальненням теоретико-методологічних заса розвитку української економіко-географічної думки. На основі вивчення узагальнення розробок вітчизняних та зарубіжних вчених запропонован авторське бачення системи методів та методику для дослідження науковог доробку вченого. Зроблено спробу дослідити особливості розвитк економічної географії України в першій половині XX от., розкріпи основі напрямки наукової діяльності академіка КГ.Воблого та простежити ї розвиток у сучасній суспільній географії.

Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, а одержаї результати, що викладені в дисертації, належать автору і є його особиста; внеском у суспільну географію.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні та методичі положення дисертаційної роботи обговорювались на: науковій конференці присвяченій 120-річчю від дня народження академіка К.Г.Воблого (Киїї 1996 р.); науково-практичній конференції “Екологічні проблеми регіон] суть і шляхи вирішення” (Полтава, 1997 р.); науковій конференції молоди вчених та аспірантів географічного факультету Київського національної університету імені Тараса Шевченка (Київ, 1997 р.); науковій конференц студентів та аспірантів Київського національного університету імені Тарас Шевченка, присвяченій 125-річчю від дня заснування УГТ (Київ, 1998 р.

іауковій конференції “Економіка, фінанси, державне управління” (Львів, 998 р.); науковій конференції присвяченій 125-річчю УГТ “Географія ^країни: стан і перспективи” (Київ, 1998 р.); Міжнародній науково-ірактичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продук-ивних сил України” (Київ, 1999 р.); 1 Міжнародній науковій конференції Научный потенциал отечественной географии” (Майкоп, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми озвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи ирішення” (Київ, 2000 р.).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 12 наукових рацях (у т.ч. 6 у фахових виданнях), загальним обсягом 2,84 д.а. (у т.ч. ,48 д.а. - авторські).

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із ступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків, езультати дослідження викладено на 174 сторінках комп’ютерного тексту, тому числі обсяг основного змісту займає 154 сторінки. Основна частина исертації містить 5 таблиць та 12 рисунків. Додатки складають 2 рисунки,

4 сторінки комп’ютерного тексту та 11 фотографій. Список використаних жерел налічує 152 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, глибина «вчення проблеми, зв’язок з науковими програмами, темами; формульовано мету’ і завдання дослідження; викладено наукову новизну гриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення; виділено зобисгий внесок дисертанта в розкриття проблеми дослідження; наведено ззультати апробації її основних положень.

У першому розділі роботи - “Теоретико-методологічні основи ^слідження формування української економіко-географічної думки” іагальнено методологічні та методичні підходи дослідження становлення і )звитку української економічної і соціальної географії.

Розвиток економічної географії в Україні відбувався паралельно із за-ільносвітовим розвитком і визначається наступними етапами: 1) стихійно-тисовим (від античних часів і до кінця XVI ст.); 2) цілеспрямовано-тисовим (XVII - XVIII ст.); 3) власне економіко-географічним, що охопив :е ХЕХ ст. і продовжує розвиватись до наших днів (рис. 1).

Досліджено, що передумови для зародження теорії і методології :раїнської економічної географії закладалися протягом перших двох етапів розвитку. У цей час відбувалося нагромадження первинної економіко-

Нагромадження первинної інформації

Початок розвитку у надрах статистики

Становлення української економічної географії як науки

Розширення предмета вивчення

Е

Т

А

П

И

Р

О

З

В

И

т

к

У

Цілеспрямовано-

описовий

(ХУІІ-ХУІІІ ст.)

Економіко-

географічний

(XIX ст. - до наших днів)

Поява політичної географи, географи культури географії органів управління, географії інфраструктури тощо.

Трансформація економічної і соціальної географії у суспільну географію.

Соціологізація економіко-географічного знання. Поява нових дисциплін соціальної географії (географії праці, географії сфери обслуговування, рекреаційної географії тощо). Трансформація економічної географії в економічну і соціальну.

Поширення економіко-географічних досліджень та терміну "економічна географія".

Формування основних напрямків її розвитку: 1 (галузево-статистичного; 2)антропогеографічного та 3)районного.

Виокремлення географії у самостійну науку, що вивчає природу та економічну діяльність населення.

Запропоновано термін "економічна географія”.

Поява господарсько-статистичних описів окремих губерній України.

Проведення реєстрів (переписів), ревізій населення.

Поява значного масиву картографічного матеріалу про Україну.

Стихійно-описовий

(від античних часів до кінця XVI ст.)

Географічні описи українських земель (природні особливості та господарська діяльність населення) іноземними вченими та мандрівниками.

Наявність двох самостійних слабопов’язаних між собою напрямів: 1) математико-географічного та 2) описово-країнознавчого.

Тісний зв’язок між історією, географією, філософією та медициною.

■еографічної інформації, зокрема, описи господарської діяльності іаселення. Теоретико-методологічні засади тодішніх економіко-■еографічних досліджень в Україні базувалися на теоретичних основах пгатистики (системі статистичних показників та методів вивчення явищ успільства і природи).

Визначальним в історії розвитку української економічної географії став шасне економіко-географічний етап. Це був період існування великої сількості різноманітних теоретичних концепцій економічної географії, гворчого наукового пошуку. Становлення вітчизняної економічної географії ік науки відбулося в кінці XIX - на початку XX ст. Теоретико-иетодологічні та методичні основи її формування були закладені в працях зидатних українських економіко-географів — К.Воблого, В.Гериновича, В. їістяковського, В.Кубійовича, Ф.Матвієнка-Гарнаги, С.Остапенка, Я.Пілецького, С.Рудницького, В.Садовського, А.Синявського, І.Фещенка-їопівського, П.Фоміна та ін. Сформувалися основні напрями єкономіко-'еографічних досліджень: 1)комерційно-географічний; 2)етногеографічний;

3)антропогеографічний; 4)галузево-статистичний; 5)районний.

Особливо важливу роль у становленні економічної географії в Україні, їк науки і предмета викладання відіграв К.Г.Воблий, підручник якого ’Економічна географія України” (1919 р.) був першою вітчизняною працею і витримав 6 видань. У ньому вчений зробив спробу визначити предмет вивчення економічної географії (у той час значення предмета й об’єкта дослідження не розрізнялося і вони ототожнювалися), запропонував досить лрунку для свого часу структуру науки, сформулював її завдання і тому :праведливо вважається фундатором української економічної і соціальної географії.

Однодумцями та послідовниками КГ.Воблого були відомі вчені -Ц.І.Богорад, А.Т.Ващенко, О.Т.Діброва, Л.М.Корецький, Г.О.Кривченко, [.А.Кугукало, О.Я.Румянцев, І.ГІ.Старовойтенко, Я.Г.Фейгін та багато інших.

Для дослідження особливостей формування і розвитку економіко-географічної думки в Україні обгрунтовано необхідність використання наступної системи методів, які поділяються на три групи: 1)філософські,

2)загальнонаукові та 3)спеціально-наукові (рис.2). Виявлено, що серед зстанніх особливе місце в суспільно-географічних дослідженнях посідає історичний метод, який дозволяє дослідити виникнення, становлення і розвиток вітчизняної економіко-географічної думки в хронологічній послідовності, генетично з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, залежностей і протиріч. У практичному відношенні він реалізуєть-:я за допомогою специфічних самостійних методів: історико-генетичного,

Діалектичний

Статистичний

Абстрактно-логічний

Наукового спостереження

Математичний

Експедиційний

Г рафічний

Аналіз

Синтез

Індукції--- Дедукції—.— „Дельфі”

00

філософський метод; —і. Загальнонаукові методи; -----Спеціально-наукові методи;

РИС. 9_ МрТППИ ллгпілшоииа гЬппмипаииа аігпилвііігп-голрпиЛтил" піікіі/и в Х/і/и^їиі

етроспективного, діахронічного, синхронічного, анкетно-біографічного, :торико-географічних зрізів.

Виділено такі етапи методичних основ дослідження ролі вченого у юрмуванні конкретної галузі знань: 1 Обгрунтування принципів

.осліджбння наукової діяльності вченого; 2)ознайомлення з літературою [ро його життя і діяльність; 3)визначення основних напрямів науково-;ослідної, науково-організаційної та педагогічної діяльності вченого.

Запропоновано такі основні принципи дослідження наукового доробку ченого: 1)необхідності дослідження наукової спадщини відомих українсь-их вчених; 2)об’єктивності вивчення наукового доробку фундаторів країнської географічної науки; 3)історизму як вимога пізнання своєрідності б’єкта дослідження, особливих його рис; 4)порівняльний (означає співстав-ення наукових поглядів вченого з окремих проблем з поглядами інших )ахівців у даній галузі знань його епохи); 5)перспективності розгляду кремих напрямів наукових досліджень вченого, як таких, що не втратили вого значення і в наш час; 6)узагальнення (передбачає детальне вивчення :аукових праць вченого, осмислення і синтез його доробку та встановлення ;ого ролі для розвитку науки); 7)неупередженості (оцінка і судження про [ауково-дослідну діяльність вченого повинні грунтуватися на еупереджених, об’єктивних критеріях, які мають враховувати лише начущість результатів наукової праці незалежно від особистості вченого); )критичного підходу до науково-дослідної діяльності вченого, як один із ійових чинників розвитку науки (означає розвиток знань у незаперечному роцесі конструктивної критики, у ході якої вчені аргументовано ереоцінюють як свою працю, так і працю інших); 9)наступності, що значає необхідність вивчення і використання накопичених досвіду та езультатів досліджень своїх попередників, їх переробки та доповнення з огляду сучасності.

У другому розділі роботи - “Вітчизняні економіко-географічні ©слідження періоду діяльності академіка К.Г.Воблого” досліджено собливості розвитку української економічної географії протягом першої оловини XX століття на основі вивчення наукових праць вчених, які апочапсовували розвиток цієї науки у нашій державі; визначено особливу оль у цьому процесі академіка К.Г.Воблого.

Перша половина XX ст. відзначається в історії вітчизняної економічної еографії становленням її як самостійної наукової дисципліни. Визначено сновні віхи її розвитку:

1) поширення економіко-гєографічних досліджень;

2) формування теоретико-методологічних основ економічної географії;

3) поява оригінальних підручників з економічної географії;

4) організаційне забезпечення наукових досліджень;

5) зміцнення позицій економічної географії.

Виділено чотири основні періоди розвитку української економічної географії в першій половині XX століття.

Перший - до 20-х років. Він характеризувався загальносвітовим спадом економіко-географічних досліджень в порівнянні з кінцем XIX ст. Проте, саме в цей період в Україні С.Л.Рудницьким та КГ.Воблим фактично булс закладено засади розвитку вітчизняної єкономіко-географічної школи.

Другий - 20-30-і рр. - період “українського географічного ренесансу” який значною мірою був пов’язаний з періодом НЕПу в СРСР і певнок автонохмією України в її національно-культурному розвитку. Важливий аргументом на користь існування власної національної економіко-географічної школи була ціла серія виданих у 20-х роках навчальни> посібників з економічної географії України: К.Воблим (5 видань протяго.ч 1922-1930 рр,), В.Садовським (1919 р.), В.Гериновичем (1920 р.), С.Остапен ком (1920 р.), Я.Пілецьким (1922, 1925 р.), О.Суховим (4 видання протятої» 1922-1927 рр.), І.Фещенко-Чопівським (1922 р.), П.Фоміним (1923 р.) Ф.Матвієнком-Гарнагою (1929 р.).

Протягом третього періоду - 30-і - перша половина 40-х рр відбувалося значне скорочення економіко-географічних досліджень, які пов’язане в першу чергу з тоталітарним придушенням будь-якої творчості і більшовицькій імперії.

Четвертий період (друга половина 40-х - середина XX ст.) ознамену вався появою оригінальних робіт, зумовлених необхідністю пошуку наукові обгрунтованих підходів до раціонального розміщення продуктивних си. України в період відбудови її господарства.

Лідером української економічної географії першої половини XX ст. буї Костянтин Григорович Воблий. На основі дослідження життєвого і творчогі шляху К.Г.Воблого виділено шість якісних етапів його біографії, кожен яких має свої особливості. Протягом перших трьох етапів відбувалос формування наукового світогляду вченого. Решта етапів життєвого шлях; К.Г.Воблого характеризуються його особливо інтенсивною діяльністю я науковця, педагога та громадського діяча.

На основі дослідження життєвого і творчого шляху академік К.Г.Воблого виявлено основні види його діяльності: науково-дослідниі науково-організаційний та педагогічний.

Основними напрямками науково-дослідної діяльності визначено:

- дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил в 301 впливу Великого Дніпра;

- розробка тєоретико-методичних положень розвитку промисловості;

- дослідження особливостей формування АПК;

- регіональна та інша проблематика;

- обгрунтування принципів науково-дослідної роботи вченого.

За основними напрямками друкованих наукових праць ІСГ.Воблого :кладено синхроністичну таблицю (рис.З).

Важливе місце в житті вченого займала науково-організаційна ііяльність:

- ініціатор організації Київського комерційного інституту (1907 р.);

- декан економічного відділу (1910-1912 рр.), ректор (1917-1919 рр.) київського комерційного інституту;

- член Тимчасового комітету по заснуванню ЦНБ (1919-1921 рр.);

- керівник семінару з вивчення продуктивних сил України (1925-1930рр.);

- керівник Комісії з вивчення народного господарства України (19271930 рр.);

- віце-президент АН України (1928-1931 рр.);

- організатор кафедри економічної географії в Київському університеті '1933 р.) та її перший завідуючий (1933-1941; 1944-1947 рр.);

- завідуючий сектором економічної географії Інституту економіки Академії наук Української РСР (1939-1942 рр.);

- директор Інституту економіки (1943 р.);

- член делегації України на Третій сесії ЮНРРА (Лондон, 1945 р.);

- член Державної Планової комісії Ради Міністрів України (1945-1947рр.);

- член Вченої ради відділу суспільних наук (1947 р.).

Плідною була і педагогічна діяльність КГ.Воблого:

- приват-доцент Київського університету на кафедрі політичної гкономії (1907-1909 рр.);

- професор Київського університету по кафедрі політекономії та статистики (1911- 1920 рр.);

- професор Київського комерційного інституту' (1912-1917 рр.);

- професор Київського університету по кафедрі економічної географії (1933-1947 рр.).

Вчений написав перші підручники з університетського курсу статистики (витримав 6 видань), короткого курсу політичної економії (2 видання), основ економіки страхування (2 видання) та економічної географії України (5 видань).

У третьому розділі роботи - “Основні напрями науково-дослідної діяльності академіка К.Г.Воблого” розкрито сутність наукового доробку вченого за його основними науковими інтересами, показано фундаменталь-

Рис. 3. Синхроністична таблиця наукових праць К.Г. Воблого

кість та значення окремих положень для розвитку української економічної і соціальної географії.

Важливим напрямком наукової діяльності академіка К.Г. В облого було дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил в зоні впливу Великого Дніпра. Вчений обгрунтував виняткову вигідність :успільио-географічного положення Дніпра та зробив особливіш акцент на наявності значного природно-ресурсного потенціалу в його басейні. На цій основі вченим виділено в басейні Дніпра господарські комплекси Верхнього, Середнього та Нижнього Дніпра, визначено їх структуру, територіальну організацію й перспективні напрямки розвитку.

Академік К.Г.Воблий визначив ряд завдань для вирішення проблеми комплексної реконструкції Дніпра на найближчу перспективу: 1)встановлення нормованих глибин на всьому його протязі; 2)максимальне енергетично-транспортне використання цієї водної артерії; 3)штучне сполучення окремих річкових систем; 4)транспортне та енергетичне освоєння малих рік; 5)осушення і зрошення земельних, масивів у басейні Дніпра; 6)забезпечення питною та технічною водою Донбасу.

Досліджуючи промисловість України К.Г.Воблий розробив наступні теоретико-методологічні положення її розвитку: 1)охарактеризовано історію розвитку окремих галузей; 2)виявлено й відзначено місце і роль української промисловості в загальносоюзному виробництві; 3)обгрунтовано головні чинники формування і розвитку окремих галузей; 4)враховано досвід з теорії розміщення промислових підприємств зарубіжних вчених; 5)відзначено особливості територіальної організації промислового виробництва в Україні; б)досліджено компонентну та функціонально-управлінську структури; 7)відзначено переваги існування в окремих галузях середніх та дрібних промислових підприємств; при цьому акцентовано увагу на необхідності існування підприємств усіх форм власності; 8)накреслені шляхи подальшого розвитку різних галузей української промисловості.

У працях академіка К.Г.Воблого було виявлено механізм формування АПК України. Вивчаючи агропромислове виробництво, вчений розкрив загальні риси вертикальної інтеграції між сільським господарством та харчовою промисловістю, зокрема, показав вплив останньої на розміщення і спеціалізацію сільського господарства, величину обсягів потреб різних видів сировини. Він детально проаналізував галузеву структуру та територіальну організацію харчової промисловості, звернувши при цьому особливу увагу на цукрову промисловість.

К.Г.Воблий фактично дослідив територіальну' структуру АПК України, відзначивши необхідність врахування у сільськогосподарському вироб-

ництві зональної та приміської спеціалізації, форм територіального зосе редження переробної промисловості та об’єктів виробничої інфраструктури

Значне місце в творчому доробку академіка К.Г.Воблого посіда дослідження регіональних особливостей України, зокрема, економічного районування, її природно-ресурсного потенціалу. Вчений запропонува: власне визначенім економічного району та принципову наукову схем; економічного районування України. Формування поглядів щод економічного районування України та дослідження регіонів різного раніу започатковане К.Г.Воблим, певною мірою вплинуло на формуванн сучасної концепції суспільно-географічного районування.

Особливу увагу в науковому доробку К.Г.Воблого відведено вивченні проблем соціальної географії, зокрема, дослідженню внутрішньої зовнішньої торгівлі, демографо-статистичних проблем, а також такиї актуальним для сьогодення аспектам ринкової економіки, важливим і дл сучасної суспільної географії, як кредитно-фінансова, банківська справ; страхування (підручник “Основи економії страхування” перевидано Москві у 1995 р.).

Чільне місце в працях вченого посідають питання розвитку зарубіжни країн. Більшість з них присвячені Польщі та Німеччині, а також Англі' Австрії, Туреччині, Японії, США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.

Важливе місце в творчому доробку вченого посідає розробка принципі організації праці наукових працівників. Він обгрунтував властивості, яі необхідні для цього фаху, відзначив принципові особливості колективни наукових досліджень, розробив принципи планування науково-досліднс роботи та практичні вказівки з вибору теми, збору матеріалів, роботи на, джерелами, оформлення наукових праць тощо.

ВИСНОВКИ

1. Теорєтико-методологічні економіко-географічні дослідження Україні зумовлені необхідністю оцінки якісних етапів розвитк національної економіко-географічної науки, починаючи від появи перши відомостей про господарську діяльність людини на території окреми частин нашої держави і закінчуючи сучасним рівнем її розвитку, а такол дослідження ролі окремих вчених та їх шкіл, що формували регіоналм осередки географічної науки.

2. У розвитку української економіко-географічної думки можи виділити наступні основні етапи: 1)стихійно-описовий етап (від антични часів і до кінця XVI ст.); 2)цілеспрямовано-описовий (XVII - XVIII ст.'

)власне економіко-географічний етап, що охопив усе XIX ст. і продовжує юзвиватись до наших днів.

3. При дослідженні формування української економіко-географічної

умки необхідно використовувати філософські, загальнонаукові та пеціально-наукові методи. Основним серед спеціально-наукових методів у успільно-географічних дослідженнях є історичний метод, який у фактичному відношенні реалізується за допомогою специфічних самостій-іих методів: історико-генетичного, ретроспективного, діахронічного,

инхронічного, анкетно-біографічного, історико-географічних зрізів.

4. При дослідженні ролі вченого у формуванні конкретної галузі знань Юцільно виділяти три етапи. На першому етапі формуються принципи і;ослідження науково-дослідної діяльності вченого. Другий етап передбачає >знайомлення з літературою про його життя і діяльність. На третьому етапі шзначаються основні напрями науково-дослідної, науково-організаційної та тедагогічної діяльності вченого.

5. У розвитку економічної географії в Україні першої половини XX ст. .іожна виділити чотири періоди: І)до 20-х років - зародження і початок )Озвитку; 2)20-30-ті роки - період “українського географічного ренесансу”; !)30-ті - перша половина 40-х років - значне' скорочення економіко--еографічних досліджень; 4)друга половина 40-х - середина XX ст. - поява зригінальних робіт, зміцнення позицій української економічної географії.

6. Лідером української економічної географії першої половини XX ст.

5ув Костянтин Григорович Воблий. Основними напрямками його науково-дослідної діяльності визначено: 1)дослідження проблем розвитку і

розміщення продуктивних сил в зоні впливу Великого Дніпра; 2)розробка георетико-методичних положень розвитку промисловості; 3)дослідження зсобливостей формування АПК; 4)регіональна та інша проблематика;

5)обгрунтування принципів науково-дослідної роботи вченого. ,

Отже, академік Костянтин Григорович Воблий належить до першої генерації вчених і практиків у галузі економічної географії. Ідеї та творча конструктивна праця вченого, а також плідна робота в державних органах України із втілення в життя наукових засад географічного мислення гтановлять історичну епоху в розвитку географії в Україні, зокрема, у формуванні сучасної суспільної географії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іщук С.І., Олійник Я.Б., Матвієнко В.М. Дослідження особливостей формування АПК у працях академіка К.Г.Воблого //Вісник Київського університету. Географія. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. -

Вип.43- С. 11-15. Особистий внесок: розкритий механізм формування АП1 та виявлені форми територіальної організації харчової промисловості (автору належить 45%).

2. Ігцук С.І., Олійник Я.Б., Матвієнко В.М. Суспільно-географічі дослідження у першій половині XX століття //Вісник Київськог університету. Географія. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1999. - Вип.4!

- С. 11-14. Особистий внесок: визначення особливостей становлення т розвитку української економічної географії першої половини XX ст. (автор належить 50%).

3. Матвієнко В.М. Академік КГ.Воблий і суспільно-географічн районування України //Економічна та соціальна географія: Міжвід. наук. зС

- К: Знання, 1999. - Вил.48. - С. 39-47.

4. Матвієнко В.М. Картографічний підхід при вивченні науково спадщини з проблем розвитку металургійного комплексу України в праця: К.Г.Воблого //Картографія і вища школа: зб. наук, праць, випуск 3. - К. Вид-во ДНВП “Укрморкартографія”, 1999. -С. 64-65.

5. Матвієнко В.М. Методичні основи дослідження життєвого і творчогі шляху вченого //Економічна та соціальна географія: Наук.зб. - К.: Знання 2000.-Вгаг.49,- С. 50-57.

6. Матвієнко В.М. Науково-організаційна діяльність академію К.Г.Воблого //Вісник Київського університету. Географія. - К.: РВІ_ “Київський університет”, 1999. - Вип.44. - С. 49-50.

7. Матвієнко В.М. Дослідження продуктивних сил бурякоцукровоп подкомплексу України в роботах КХ.Воблого /В кн.: Регіональні проблемі розвитку продуктивних сил агропромислового комплексу України. РВПС 1999.-С. 182-185.

8. Матвієнко В.М. Еколого-географічні дослідження пробле\ комплексного освоєння Великого Дніпра в працях К.Г.Воблогс //Економіка,фінанси, державне управління: зб. доповідей. - 4.1. - Львів 1998. -С. 14-16.

9. Матвієнко В.М. Еколого-географічні дослідження в працях академік; К.Г.Воблого. Матеріали конференції “Екологічні проблеми регіону: суть : шляхи вирішення” /Полтава, 23-25 квітня 1997 р. - С. 99.

10. Матвиенко В.М. КХ.Воблый - фундатор украинской экономической и социальной географии // Труды I Международной научно? конференции “Научный потенциал отечественной географии”. - АГУ, Майкоп, 1999.-С. 175-177.

11. Матвієнко В.М. Роль академіка К.Г.Воблого в дослідженні проблем розвитку і розміщення продуктивних сил України. Матеріали Міжнародної

[ауково-практичної конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку родуктивних сил України”. - К.: Знання, 1999. - 4.2. - С.27-29.

12. Матвієнко В.М. Роль К.Г.Воблого у дослідженні харчової ромисловості України. Матеріали Міжнародної науково-практичної онференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу 'країни: стан і перспективи вирішення”. - К.: Знання, 2000. — С. 51-53.

АНОТАЦІЯ

Матвієнко В.М. Теоретичні аспекти української економічної і оціальної географії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних щук за спеціальністю 11.00.02 - Економічна і соціальна географія. -київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних аспектів української кономічної і соціальної географії. Зроблено спробу узагальнити теоретико-іетодологічні і методичні засади її формування на основі вивчення наукової падщини видатних українських економіко-географів першої половини XX т. Детально проаналізовано науковий доробок фундатора української кономічної і соціальної географії - академіка К.Г.Воблого. Здійснено юмплексний аналіз науково-дослідної, науково-організаційної та іедагогічної діяльності вченого та простежено розвиток його наукового (оробку в сучасній суспільній географії. Визначені етапи життєвого і ■ворчого шляху вченого. Показано на основі творчого доробку К.Г.Воблого юобливості розвитку економічної і соціальної географії України в першій головині XX ст. Розроблено методичні основи наукового дослідження з ;иявлення ролі вченого у формуванні конкретної галузі знань. Проведена гаукова систематизація праць особового архівного фонду К.Г.Воблого нсттуту рукопису НБУ НАН України імені В.І.Вернадського. '

Ключові слова: теоретичні аспекти, економіко-географічна думка, 'країнська економічна і соціальна географія, К.Г. Воблий, науковий вітогляд, творчий доробок вченого, методи дослідження.

АННОТАЦИЯ

Матвиенко В.Н. Теоретические аспекты украинской копомической и социальной географии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических гаук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. -Сиевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению теоретических аспектов украински экономической и социальной географии. Сделана попытка обобщени теоретико-методологических и методических основ ее формирования н основе изучения научного наследия выдающихся украинских экономике географов первой половины XX ст. - К.Воблого, В.Гериновичг

В.Кистяковского, В.Кубийовича, Ф.Матвиенко-Гарнаги, С.Остапенкс Я.Пилецкого, С.Рудницкого, В. Садовского, А. Синявского, И.Фещенко Чопивского, П. Фомина и др. Особое внимание акцентировано на изучени научного наследия основателя украинской экономической и социально) географии - академика К.Г.Воблого. Заданный им тон экономике географических исследований был поддержан целой плеядой украински: ученых. Единомышленниками и последователями К.Г.Воблого был] известные ученые - Д.И.Богорад, А.Т.Ващенко, А.Т.Диброва, Л.М.Кореи кий, Г.А.Кривченко, И.А.Кугукало, А.Я.Румянцев, И .П. Старовойтенкс Я.Г.Фейгин и многие другие.

Рассмотрены этапы развития украинской экономической географии дана характеристика научных взглядов их представителей. Развита экономической географии в Украине происходило параллельно и общемировым развитием и определяется следующими этапами: 1)стихийно описательным (от античных времен и до конца XVI ст.); 2)целенаправлено описательным (XVII - XVIII ст.); 3)собственно экономико-географическим который включает все XIX ст. и продолжает развиваться до нашел времени. Предпосылки для зарождения теории и методологии украинское экономической географии закладывались на протяжении первых дву: этапов ее развития. В это время происходило накопление первично! экономико-географической информации, в частности, описан™ хозяйственной деятельности населения. Теоретико-методологически» основы тогдашних экономико-географических исследований в Украии базировались на теоретических основах статистики (системе статистически: показателей и методов изучение явлений общества и природы) Становление украинской экономической географии как науки состоялось 1 конце XIX - в начале XX ст. Определились направления экономико географических исследований: 1)коммерческо-географическое; 2)этногео графическое; 3)антропогеографическое; 4)отраслево-статистическое

5)районное.

Показана важная роль в становлении экономической географии 1 Украине, как науки и предмета изучения, научной деятельность К.Г.Воблого^ учебник которого ’Экономическая география Украины” (19Н г.) был первой полной экономгеографией Украины и выдержал 6 изданий. Е нем впервые в Украине сделана попытка определить предмет

кономической географии. Кроме того К.Г.Воблый предложил довольно тройную для своего времени структуру и на географической основе формулировал задачи этой фундаментальной науки и, поэтому ;праведливо считается основателем украинской экономической и ;оциальной географии. На основе изучения научного наследия лидера 'краинской экономической географии первой половины XX ст. академика С.Г.Воблого обобщены теоретико-методологические и методические юновы ее формирования. Показаны особенности развития в это время жономической географии в Украине, выделены его периоды: 1)до 20-х одов - зарождение и начато развития; 2)20-3 0-е годы - период 'украинского географического ренессанса”; 3)30-е - первая половина 40-х одов - значительное сокращение экономико-географических исследований; ^вторая половина 40-х - середина XX ст. - появление оригинальных работ, тсрепление позиций украинской экономической географии.

Определены этапы жизненного и творческого пути ученого. Осуществлен комплексный анализ . научно-исследовательской, научно-фганизационной и педагогической деятельности К.Г.Воблого и прослежено швитие его научного наследия в современной общественной географии. Основными направлениями его научно-исследовательской деятельности >пределены: 1 Исследование проблем развития и размещения

фоизводительных сил в зоне влияния Большого Днепра; 2)разработка теоретико-методических основ развития промышленности; 3)исследование >собенностей формирования АПК; 4)региональная и другая проблематика; >)обоснование принципов научно-исследовательской работы ученого. Разработаны методические основы научного исследования по выявлению )оли ученого в формировании конкретной области знаний. Они включают гри этапа: ^формирование принципов изучения научно-исследовательской деятельности ученого; 2)знакомство с литературой о его жизни и деятель-гости; 3)определение основных направлений научно-исследовательской, таучно-организационной и педагогической деятельности ученого на всех >тапах его жизни.

Проведена научная систематизация трудов личного архивного фонда

С.Г.Воблого Института рукописи НБУ НАН Украины имени

3.И. Вернадского.

Ключевые слова: теоретические аспекты, экономико-географическая лысль, украинская экономическая и социальная география, К.Г.Воблый, таучное мировоззрение, творческое наследие ученого, методы «следования.

SUMMARY

Matviyenko V.M. Theoretical aspects of the Ukrainian Economic am Social Geography. - Manuscript.

The dissertation on the scientific degree of the candidate of geographica sciences on speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Kyiv nationa university named after Taras Shevchenko, Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to studies of the theoretic aspects of th< Ukrainian Economic and Social Geography. It is made an attempt to summarisi the theoretical and methodological grounds of its formation on the basis o scientific store of the prominent Ukrainian Economic and Social Geographers o the first half of the 20!‘ century. It is investigated in details the scientific store o tire founder of Ukrainian Economic and Social Geography the Academiciai K.G.Voblyi. It is realised the complex analysis of scientific research, scientifu organisational and pedagogical activity of the scientist ana it is researched tin development of his scientific store in modern Economic and Social Geography There are determined stages of personal and scientific development. It is revealet on the bases of K.G.Voblyi’s store of knowledge the speciality of Economic ant Social Geography of Ukraine development in the first half of 20 century. Then are worked out the methods of the scientific research of the scientist impac evaluation in foundation of certain knowledge branch. There is realised the scientific systematization of the personal archive of K.G.Voblyi’s fund with the Institute of manuscripts of the National library of Ukraine of the Academy o Sciences of Ukraine named after V.I.Vemadskyi.

Key words: theoretical aspects, economic and geographical idea, Ukrainiai economic and social geography, K.G.Voblyi, scientific world outlook, scientist: store of knowledge, research methods.